Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Шуба

2014-11-24T21:25:10Z

Шандур Ганна: Пояснення слова, приклади тощо.

'''Шуба, -би, '''''ж. ''1) Шуба. ''Кунова шуба слід замітає. ''Чуб. III. 321. ''А на йому шубалюба, а на шубі поясочок. ''Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ум. '''Шубка, шубонька, шубочка. '''Чуб. І. 256.
[[Категорія:Шу]]

'''Шуба'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66511-shuba.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Шуба, -би, ж. 1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. Чуб. III. 321. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок. Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ум. шубка, шубонька, шубочка. Чуб. І. 256.

===[http://slovopedia.org.ua/35/53416/229337.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ШУБА

шу́ба
іменник жіночого роду
===[http://slovopedia.org.ua/35/53416/229336.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ШУБА

Шу́ба
прізвище
===[http://slovopedia.org.ua/44/53416/299605.html Архітектура і монументальне мистецтво]===
ШУБА
Тиньковане облицювання стіни з великобугристою поверхнею. Виконується набризкуванням цементного розчину.
===[http://slovopedia.org.ua/57/53416/376586.html Словар українського сленгу]===

ШУБА
(-и) ж.; у знач. вигуку; мол. Сиґнал небезпеки. БСРЖ, 704; ПСУМС, 82.

===[http://sum.in.ua/s/shuba Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ШУ́БА, и, ж,

1. Верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі (перев. з довгими полами). Усі посли, по-московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах. ..Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168); Пробігло щось по сходах, і в хату вскочив господар дому, в шубі, в шапці, в калошах з снігом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 403); Масивний мольберт був пристосований під своєрідну вішалку — на ньому була розвішана жіноча каракулева шуба (Андрій Головко, II, 1957, 563); Працівники експериментального цеху головного підприємства швейного об'єднання «Україна» приступили до виробництва першої партії жіночих шуб із штучного хутра, імітованого під норку (Вечірній Київ, 15.I 1969, 2);
// перен. Сніговий, рослинний і т. ін. покрив. Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 158); — Дуб спершу росте в корінь. Йому в цей час, як дитині, потрібен надійний захисток.. — Чув-чув... «Дуб любить рости в шубі, та хай відкрита голова»? (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 13); Ліс називають зеленим другом людини, зеленою шубою землі (Робітнича газета, 18.IX 1966, 3).

2. Шерстяний покрив тварин. Запищав Когутик: — Ой Лисичко люба! Ти міцно жартуєш! Подресь [подерлась] моя шуба! (Іван Франко, XIII, 1954, 262).
===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
http://www.rozum.org.ua/
шу́ба – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний шу́ба шу́би
родовий шу́би шуб
давальний шу́бі шу́бам
знахідний шу́бу шу́би
орудний шу́бою шу́бами
місцевий на/у шу́бі на/у шу́бах
кличний шу́бо* шу́би*

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc2p/378646 Орфоепічний словник української мови] ===
ШУБА

ШУБА
жен. верхняя, просторная, меховая одежа, мужская и женская. Шуба крытая и нагольная. Шуба овечья, да душа человечья. Не красива овечья шуба, да тепла много. Тяжела медвежья шубища. Обношенная шубишка, шубенка. Соболья шубка кусается, дорога. На волке своя шуба. Это не шуба, а шкура, вылезла. По шубе зверя узнаешь, а человека не узнаешь. Возьми шубу, да не быть бы шуму, сказал Стенька Разин астраханскому воеводе, отнявшему у него, на свою долю добычи, дорогую персидскую шубу - и с той поры Стенька пошел разбоем на Волгу, именем воеводы. Шуба дом стережет (сторожок, собака). Шуба на стужу, деньги на нужу. Шубка зимой не шутка. Зимой без шубы не стыдно, а холодно: а в шубе без хлеба и тепло, да голодно. Купи шубку крытую, а одежу шитую. Шуба висит, а тело дрожит. Эта шуба вычинки (платы, заплатки) не стоит. Шуба прошвы не стоит. Не у шубы рукав, не стоит. Не дай Бог владети смердьему сыну собольею шубой. Шуба на сыне отцовская, а ум у него свой. Из похвал шубы не сошьешь. Не ради красы шуба, ради тепла. Шуба тепла и мохната - жить вам тепло и богато! (сажая молодых за стол на шубу). Муж с женою бранится, да под одну шубу ложится. Шубу бей - теплее, жену бей - милее. Поживем, шубу наживем, а не наживем, хоть скажем, что было нажили! Была шуба - шубу нашивали; нет шубы, в шубе хаживали! Княжьи шубы бывали: легкие, тяжелые, теплуги, середния, полушубки и пр.
| Шуба, вологод., костр. теплое одеяло.
| Разного рода покрышка и ухитка, для тепла или сбереженья чего. Шуба избы, на избе, зимняя ухитка ее, солома, навоз. Шуба на грушу, на сливу, соломеная, рогожная обвязка, ухитка. Шуба на картузы, на пушечные заряды, шерстяной колпак. Шуба дура, влад. женская долгая, полная шуба, заячья, белячья. Шубка, женская, короткая, повыше и пониже колен; надевается сверх шубейки, или под шубу;
| мужская поддёвка, вор.;
| безрукавая шуба; бекешка, тулупчик, легкая меховая одежа. Шубка моя, шубочка, зашутила шуточку, да ушла! украли.
| курск. сарафан раскольниц, с пуговками в одноряд.
| Шубка, мн., тамб. исподнее (?) овчинное женское платье, шубенка, плохая, или шубка, тулупчик;
| шубёнки, мн., оренб., пермяц. мохнатки, шубяные рукавицы, тягушки, новг. шубянка, архан., пермяц. шубницы. Шубейка жен. короткая женская шубка, выше колен, телогрея, или душегрея на меху, иногда безрукавая, с одними проймами, помочами на плечах, и вся в борах. Настя Настенька, шубейка красненька: сама черноброва, опушка боброва! Шубная покрышка. - лавка, меховая. - товар, пушной. Шубный и шубий клей, мездриный, мездровый, животный. Шубенный, меховой, пушной. Шубенные рукавицы.
| Шубный? сущ., муж., забайкал. деньщик, вестовой, рядовой, взятый для услуг. Шубник, кто набирает и шьет шубы, тулупы; скорняк, овчинник.
| ниж. овчинный полушубок. Купил шубничек. Шубняк муж., ниж. тулуп, овчинная шуба.
| В моск. ·и·др. шубкою зовут сарафан.
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%B1%D0%B0 Вікіпедія]===

Шу́ба — верхній одяг з хутра або його замінників.
«Шу́ба» — народна назва поширеної страви з оселедця.
Шуба (прізвище)

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1094350 Толковый словарь Ушакова] ===
ШУБА
ШУ́БА, шубы, жен.
1. Мужская или женская верхняя одежда на меху. Лисья шуба. Соболья шуба. Медвежья шуба. Крытая шуба (с верхом из ткани). Нагольная шуба (не покрытая тканью).
2. Шерсть у животных (обл.).
❖ Не шубу шить из чего (разг. шутл.) - перен. ни на что не нужно. «- Да что мне в вашем извинении! не шубу из него шить!» А.Островский. Шубы не сошьешь из чего (разг. шутл.) - перен. ничего не получится, не будешь иметь никакой пользы от чего-нибудь. «Ваша любовь-то известно какая: из нее шубы не сошьешь.» А.Островский.
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/200241/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Орфоепічний словник української мови, словарь синонимов] ===
шуба

волк в овечьей шубе..

Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999.
шуба
волна, доха, тулуп, шубка, полушубок, дубленка, покров, шерсть, ега, дыгыль, шубенка, одежда, волосяной покров, шубейка; берегись, уходим, спасайся кто может

===[http://russian_argo.academic.ru/15413/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Словарь русского арго. — ГРАМОТА.РУ. В. С. Елистратов. 2002.] ===
шуба
ШУБА, нескл. в зн. межд. Сигнал тревоги. шуба, уходим!
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/331434 Большой Энциклопедический словарь] ===
ШУБА (араб. jubba - одежда с длинными рукавами) - верхняя одежда из меха или на меху. До конца 19 в. так называли не всякую меховую одежду, а только крытую сверху тканью - бархатом, парчой или простой крашениной в зависимости от достатка владельца.
===[http://rus_rom.academic.ru/3065/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Цыганско-русский словарь] ===

шуба
шуба, тулуп, мех
пусты/н (пустына/) (муж.)
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/279091 Толковый словарь Ожегова] ===
ШУ́БА, -ы, жен.
1. Зимняя верхняя одежда меховая или на вате, ватине. Цигейковая ш. Ш. на меху (крытая). Ш. с меховым воротником. Шубы не сошьёшь из чего-н. (никакой пользы нет от чего-н.; разг. шутл.).
2. Густой покров шерсти у животного. Ш. овцы.
• Под шубой что о кушанье, покрытом сверху слоями разнообразного гарнира. Селёдка под шубой.
| уменьш. шубка, -и, жен.
| унич. шубёнка, -и, жен. (к 1 знач.).
| прил. шубный, -ая, -ое. Шубная овчина. Шубное овцеводство (один из видов грубошёрстного овцеводства).
II. ШУ́БА, -ы, жен. (спец.). Снежный, ледяной покров, образовавшийся на чём-н. в результате охлаждения. Снежная ш. (в холодильных установках).
| прил. шубный, -ая, -ое.
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/dmitriev/5945/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Толковый словарь Дмитриева] ===
шу́ба
сущ., ж., употр. сравн. часто
Морфология: (нет) чего? шу́бы, чему? шу́бе, (вижу) что? шу́бу, чем? шу́бой, о чём? о шу́бе; мн. что? шу́бы, (нет) чего? шу́б, чему? шу́бам, (вижу) что? шу́бы, чем? шу́бами, о чём? о шу́бах
1. Шубой называется зимняя меховая одежда с длинными полами.

Каракулевая, лисья, норковая шуба. | Шуба из котика, из енота, из шиншиллы. | Искусственная шуба. | Тёплая, тяжёлая, детская шуба. | Рваная шуба. | Надеть, накинуть, застегнуть, снять, сбросить шубу. | Купить, заказать, сшить шубу. | Отдать шубу в чистку. | Овчинная шуба — древний символ семейного счастья и благополучия, поэтому так велика её роль в старинных свадебных русских обрядах.
2. У животных шубой называется густой, тёплый покров шерсти.

Зимняя шуба зайца. | У песца пушистая шуба. | Шуба спасает лису от морозов.

о разнообразных покрытиях
3. Селёдка под шубой — это холодное блюдо, закуска, в состав которой входит селёдка, покрытая толстым слоем овощей (свёклы, лука и т. п.).

В любой кулинарной книге можно найти рецепт селёдки под шубой.
4. Клубника в шубе — это десертное блюдо, в котором клубника покрывается густым слоем взбитых сливок.
5. Шубой называется пышный нарост из пористых растений, который образуется на стволе или ветвях дерева.

Шуба мха. | Дерево покрыто голубоватой шубой лишаев.
6. Шубой называют плотную ледяную или снежную корку, которая образуется на стенках морозильной камеры, если холодильник долго не размораживают.

Наросла шуба. | Разморозить шубу.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/51981/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера]===
шуба
шу́ба укр., блр. шу́ба, др.-русск. шуба (Сузд. грам. 1382 г., грам. митроп. Киприана 1395 г.; см. Срезн. III, 1598), болг. шу́ба (Младенов 695), сербохорв. шу̏ба "салоп на меху", словен. šȗbа наряду с более поздним šȃvba "женская шуба", чеш., слвц. šuba, польск. szuba, в.-луж., н.-луж. šuba. Акцентологические отношения разноречивы, что было бы понятно для заимствованного слова. Предполагают заимствованне через ср.-в.-н. schûbe, schoube "длинное и просторное верхнее платье", нов.-в.-н. Schaube из ит. giubbа от араб. ǰubbа Ώ "верхняя одежда с длинными рукавами"; ср. Бернекер I, 460; Карлович 235; Младенов, там же; Суолахти, Franz. Einfl. 2, 111 и сл.; Маценауэр 82; Литтман 95; М.-Любке 336; Клюге-Гётце 510; Локоч 58. Нет оснований говорить о заимствовании ср.-в.-н. слова из слав., вопреки Шрадеру (IF 17, 29), Брюкнеру (556), Петерссону (KZ 47, 283), где дается рискованная и.-е. этимология. Относительно распространения араб. слова на Востоке см. также Владимирцев, Зап. Колл. Вост. 5, 81; Радлов 4, 189; Рамстедт. KWb. 435.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/231981 Википедия]===
Фёдор Шаляпин в шубе
Портрет работы Б. М. Кустодиева
У этого термина существуют и другие значения, см. Шуба (значения).

Шу́ба — верхняя одежда для защиты организма от переохлаждения. Шуба бывает натуральной и искусственной. Натуральная шьётся из меха животных, таких как норка, соболь, шиншилла, песец, ягуар, баран (см. мутон (мех), каракуль (мех)), тарбаган, медведь, волк, лисица, бобр, койот, горностай, сурок, опоссум[1], нутрия, котик, ондатра, кролик, белка, нерпа, заяц, тюлень, кошка, пёс, илька, енот, куница, скунс[2], росомаха, шакал, тюлень (см. бельковый промысел), енотовидная собака, северный олень, калан, выхухоль, хорь, колонок, барсук, крот, пони, рысь, лось, снежный барс и т. д.

Основным мехом для производства шуб в России является мутон.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/93399/%D0%A8%D0%A3%D0%91%D0%90 Энциклопедический словарь]===

ШУ́БА -ы; ж.
1. Верхняя зимняя одежда из меха или на меху (обычно с длинными полами). Каракулевая, лисья ш. Ш. из цигейки, овчины. Ш. из натурального меха. Синтетическая ш. Дорогая тёплая ш. Тяжёлая ш. Новая модная ш. с широкими рукавами. Купить шубу. Надеть, накинуть, застегнуть, снять, сбросить шубу. Заказать, сшить шубу. Отдать шубу в чистку, в реставрацию. Крытая ш. (с верхом из ткани). Нагольная ш. (не покрытая тканью). Шубы не сошьёшь из чего-л. (шутл.; нет, не будет никакой пользы от чего-л.). Селёдка под шубой (кушанье из селёдки, покрытой слоем овощей). / чего. О снежном или растительном покрове. Пушистая ш. снега. Ш. мха. Дерево в шубе лишаёв.
2. Разг. Густой покров шерсти у животных. Серая ш. волка. Ш. спасает лису от морозов. Стричь шубу овцы (проф.).
3. Плотная снежная или ледяная корка, покрывающая стенки морозильной камеры. Наросла ш. Разморозить, оттаять шубу. Толстая ш.
◁ Шу́бка, -и; мн. род. -бок, дат. -бкам; ж. Уменьш.-ласк. Детская ш. Ш. до колен. Лёгкая котиковая ш. У песца пушистая ш. Зимняя ш. зайца. Шубёнка, -и; мн. род. -нок, дат. -нкам; ж. Уничиж. Потёртая ш.
* * *
ШУБА
ШУ́БА (араб. jubba — одежда с длинными рукавами), верхняя одежда из меха или на меху. До конца 19 в. так называли не всякую меховую одежду, а только крытую сверху тканью — бархатом, парчой или простой крашениной в зависимости от достатка владельца.

===[http://old_belarusian.academic.ru/6138/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Старабеларускі лексікон]===
шуба
футра; шуба голая — футра, не пакрытае якой-н. тканінай

===[http://rus_ady_uasp.academic.ru/9536/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Школьный русско-кабардинский словарь]===

ж. I джэдыгу; медвежья шуба мыщафэ джэдыгу

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/268971/%D0%A8%D1%83%D0%B1%D0%B0 Современный толковый словарь русского языка Ефремовой]===
шу́ба
I ж.
1.
Верхняя зимняя мужская или женская одежда из меха или на меху.

2. перен.
Густой покров шерсти некоторых животных.

3. перен.
Снежный или ледяной покров, образовавшийся на чём-либо.

II ж.
1.
Камень с неровной, негладкой поверхностью, применяемый для облицовки зданий, различных архитектурных сооружений и т.п.

2.
Декоративный слой штукатурки, мраморной крошки с неровной поверхностью.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_forms/82627/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Формы слов]===
шуба
шу́ба,
шу́бы,
шу́бы,
шу́б,
шу́бе,
шу́бам,
шу́бу,
шу́бы,
шу́бой,
шу́бою,
шу́бами,
шу́бе,
шу́бах

===[http://etymological.academic.ru/6232/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Этимологический словарь русского языка]===

шуба
Общеслав. заим. из ср.-в.-нем. яз., где schûbe — «длинная и широкая верхняя одежда» восходит (через посредство итал. яз.) к арабск. jubba — «верхняя одежда с длинными рукавами». См. юбка, зипун.

===[http://architect.academic.ru/5851/%D0%A8%D1%83%D0%B1%D0%B0 Архитектурный словарь]===

Шуба
Штукатурная облицовка с бессистемной крупнобугристой поверхностью.
(Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995)

===[http://lopatin.academic.ru/161694/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Русский орфографический словарь]===
шуба
ш'уба, -ы

===[http://mostitsky_universal.academic.ru/6253/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Универсальный дополнительный практический толковый словарь И. Мостицкого]===
шуба
нарк. слова, пришедшие в жаргон из психиатрической терминологии. Странное поведение под воздействием наркотиков. Поведение сумасшедшего человека. Как правило, характеризуют состояние наркомана под воздействием галлюциногенов.
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/200559/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Український тлумачний словник]===
шуба
-и, ж.
1) Верхній зимовий одяг із хутра, на хутрі (перев. з довгими полами). || перен. Сніговий, рослинний і т. ін. покрив.
2) Шерстяний покрив тварин.

===[http://orthographic.academic.ru/91351/%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0 Орфографический словарь русского языка]===
шуба
(1 ж); мн. шу/бы, Р. шуб

===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0 Онлайн словник українських рим]

Рими до слова "в'язочка"
Відібрані рими

відрізочка візочка вазочка
валізочка зразочка кізочка
казочка лінзочка образочка
різочка розв'язочка трясогузочка
фразочка ангелочка ангеляточка
білявочка бджілочка билиночка
биточка близняточка блондиночка

==Іноземні словники==
===http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Во́лчий – во́вчий.
• Во́лчья шуба – вовки́, кожу́х во́вчий. [До́бре у вовка́х – не хо́лодно].
• Во́лчья яма – вовківня́, вовко́вина.
• По во́лчьи – по-во́вчому.
• Во́лчья ягода, бот. – воро́няче о́ко, хреща́те зі́лля, хрест-трава́, натяга́ч, ра́нник.
Выкрыва́ть – кри́ти, покрива́ти, пошива́ти, поши́ти. [Ли́сяча шу́ба, поши́та чо́рним сукно́м].
Ку́ний – ку́нячий, куни́чий, ку́ній, ку́новий. [Ку́няча шку́рка, ку́няча шерсть (Новомоск. п.). Ку́ній хвіст (Номис). Ку́нова шу́ба (Чуб.)].
• -ний мех – ку́няче (куни́че) х[ф]у́тро, куни́ці (-ни́ць), ку́ни (р. кун). [Укрива́йся, зя́тю, укрива́йся ку́нами й соболя́ми (Макс.)].
Лиса́ –
1) лиси́ця, лиса́, лис (р. ли́са).
• Самец лисы́ – лис, лисови́н.
• -са́ Патрикеевна – лиси́чка-сестри́чка, Лис-Мики́та;
2) (о человеке) лис. [Хи́трий як лис: як не добіжи́ть, то доска́че (Комар)].
• -су́ петь, подпускать – ли́сом співа́ти, співа́ти як лиси́чка-сестри́чка, бі́сиків підпуска́ти.
• -со́й пройти – ли́сом оберну́тися.
• -са хвостом замывает – ли́сова шу́ба слід заміта́є.
• -са семерых волков проведёт – грек сім цига́н обду́рить.
• -са́ и во сне кур считает – лис спить, а ку́рям лічбу́ зна́є, спить, а ку́ри ба́чить.
Медве́жий –
1) ведме́дячий, ведме́жий. [Ведме́дячий барлі́г (Грінч. I). Ведме́жий суд (Греб.)].
• -жья ветчина – ведме́дяча (ведме́жа) ши́нка.
• -жий жир (топлёный) – ведме́дячий (ведме́жий) лій (р. ло́ю).
• -жье солнышко – ведме́же со́нечко, мі́сяць (-ця).
• -жья услуга – ведме́жа послу́га.
• Оказать -жью услугу – зроби́ти ведме́жу послу́гу, прислужи́тися як ведмі́дь.
• -жья шуба – ведме́же х[ф]у́тро, ведме́ді́ (-ді́в), (тулуп) ведме́жий кожу́х (-ха);
2) бот.
• -жий виноград, -жьи ягоды (Arctostaphylos Uva ursi Spr.) – мучни́ця.
• -жьи когти (Acanthus mollis) – ака́нт (-та и -ту).
• -жий корень, см. Ко́рень 2.
• -жья лапа –
а) (Heracleum Spondylium L.) борщівни́к (-ку), щерба́ч (-чу);
6) см. Машки́.
• -жье ухо, см. Коровя́к. -жье ушко (Primula Auricula L.) – перво́цвіт (-ту) (садови́й), аври́куля.
• -жий чеснок (Allium ursinum L.) – ле́вурда.
Мех –
1) (шкура с шерстью; мн. меха́) –
а) (на звере) ху́тро, (зап. фу́тро), смух (-ху). [Вовк раді́є, що смух його́ ого́нь, мов со́нце, грі́є (Греб.)];
б) (выделанный на шубу, шуба) ху́тро, (зап. фу́тро), специальнее: (волчий) вовки́ (-кі́в), (кошачий) коти́ (-ті́в), ко́тики (-ків), (куний) куни́ці (-ни́ць), ку́ни (р. кун), (лисий) лиси́ці (-си́ць), (медвежий) ведме́ді́ (-ді́в), (овечий) линтва́р (-ря́), (соболий) соболі́ (-лі́в), (ягнячий) сму́шок (-шку), сму́шки (-ків).
• -ха́ – х[ф]у́тра (-тер), соб. х[ф]у́тро. [Бага́цько в йо́го є добра́, отла́су, ху́тра і срібла́ (Греб.)].
• На -ху́ – на х[ф]у́трі. [Кунту́ш зеле́ний на сі́рім фу́трі (К. Ст.)].
• Шуба на -ху́ – х[ф]у́тро.
• Подбивать, подбить -хом – х[ф]утрува́ти, ви́х[ф]утрувати, на х[ф]у́тро бра́ти, взя́ти що.
• Подбитый -хом – х[ф]утро́ваний;
2) (бурдюк; мн. мехи́) міх (-ха), бурдю́к (-ка́). [Я черпа́ю во́ду в міх (Крим.). Ніхто́ не влива́є молодо́го вина́ в старі́ бурдюки́ (Біблія)];
3) (для поддувания) міх, мішо́к (-шка́), ду́хало. [Після́ блиску́чого по́лум’я в го́рні мі́ха не ви́дко в кутку́ (Грінч.). Мішо́к, що ним вого́нь роздима́ти, щоб залі́зо розпіка́лося (Звин.). Сто́гне, як цига́нське ду́хало (Яворн.)].
• Кузнечный мех – кова́льський міх.
Меши́ще –
1) (мех, шуба) х[ф]утри́ще, х[ф]утри́сько;
2) (бурдюк и мех для поддувания) міши́ще, міши́сько;
3) (мешок) міши́ще, міши́сько, лантуши́ще, лантуши́сько.
Песцо́вый – песце́вий, ли́сячий, з бі́лих ли́сів.
• -вая шуба – шу́ба з бі́лих ли́сів.
Поиздыря́веть, -виться, поизды́риться – подірча́віти, подіркува́тіти.
• Шуба -рилась – шу́ба подірча́віла.

===[http://rupedia.org/ushakova/page/shuba.95312/ РУпедия]===

Шуба

← назад вперед →
шубы, ж. 1. Мужская или женская верхняя одежда на меху. Лисья шуба. Соболья шуба. Медвежья шуба. Крытая шуба. (с верхом из ткани). Нагольная шуба. (не покрытая тканью). 2. Шерсть у животных (обл.). Не шубу шить из чего (разг. шутл.) - перен. ни на что не нужно. - Да что мне в вашем извинении! не шубу из него шить! А. Островский. Шубы не сошьешь из чего (разг. шутл.) - перен. ничего не получится, не будешь иметь никакой пользы от чего-н. Ваша любовь-то известно какая: из нее шубы не сошьешь. А. Островский.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ogegova/272006 Словари и энциклопедии на Академике]===
ШУБА 1

ШУБА 1
ШУ́БА 1, -ы, ж.

===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/proverbs/10535/%D0%A8%D0%A3%D0%91%D0%90 Большой словарь русских поговорок] ===
ШУБА
Деревянная (сосновая, дубовая, квадратная) шуба. Разг. Шутл.-ирон. Гроб. Елистратов 1994, 581.
Та же шуба, только навыворот. Курск., Прикам. То же самое, но по-другому названное или сделанное. БотСан, 115; МФС, 113.
Шуба, валенки бегут (идут). Жарг. шк. Шутл. Предупреждение о появлении учителя. Максимов, 496.
Шуба заворачивается. Жарг. мол. Одобр. О состоянии удовлетворения, наслаждения. БСРЖ, 704.
Шуба на басеньку! Арх. Приветствие стригущим овец. АОС 1, 117.
Шуба с вешалки упала. Жарг. мол. 1. Сигнал опасности. Белянин, Бутенко, 178. 2. Сигнал ложной тревоги. Максимов, 496. 3. Об изменении ситуации в лучшую сторону, когда заканчиваются неприятности, трудности, заботы. Максимов, 496.
Шуба с крышкой. Разг. Шутл.-ирон. то же, что деревянная шуба. Елистратов 1994, 581.
Не в шубе деньги зарабатывать. Кар. Ирон. О деньгах, которые нелегко заработать. СРГК 2, 189.
Не к шубе рукав. 1. Прост. Неустроенно, не найдя своего места в жизни (жить, существовать). ФСРЯ, 396; ЗС 1996, 518. 2. Ворон. Неодобр. О чём-л. неправильно сделанном, неуместном, непригодном для дела. СРНГ 35, 245.
Ни в шубе (у шубы) рукав (рукава, рукавов). Кар., Новг., Перм., Сиб. О невыполненной работе, незавершённом к сроку деле. СРГК 5, 579; НОС 9, 156; НОС 12, 107; Сергеева 2004, 247; Подюков 1989, 233; СРНГ 35, 245.
Вывернуть шубу. Волг. Неодобр. Неожиданно рассердиться, вспылить. Глухов 1988, 17.
Не в шубу рукав. Сиб. Ирон. О никчёмном человеке. СРНГ 35, 245.
Не шубу шить. Волг. О чём-л. значимом, нужном. Подюков 1989, 107.
Расстилать шубу. Новг. Обряд при венчании. НОС 12, 107.
Шубу на кол. Пск. О чьей-л. смерти. СПП 2001, 82.
Шубы не сошьёшь из чего. Разг. Шутл. О невозможности получения пользы от чего-л. ФСРЯ, 536; БМС 1998, 640; Подюков 1989, 200.
===[http://fashion.academic.ru/2761/%D0%A8%D1%83%D0%B1%D0%B0 Энциклопедия моды и одежды]===
Шуба
верхняя удлиненная одежда из меха или на меху. Различают крытые (с верхом из ткани) и нагольные (не покрытые тканью). Старинные русские шубы были широкими, просторными, отрезными по линии талии, с большим отложным воротником. Шубы шили с таким расчетом, чтобы их можно было надеть поверх кафтана или зипуна; например, санные шубы, предназначавшиеся для зимних поездок в санях. Нагольные шубы делали из распространенной и доступной всем шубной овчины; крытые заморским бархатом и шелком боярские шубы были на дорогом меху. Для шуб использовали мех лисиц и соболей, куниц и бобров, был и подешевле мех - из белки и зайца. Русская знать носила роскошные меховые Ш., которые были так богаты и нарядны, что на торжественных собраниях и даже царских приемах их не снимали, причем к ним надевали аршинные меховые горлатные шапки, опушенные черным соболем. Царская шуба украшалась бобровым или собольим воротником шириной в полметра. Современные шубы - пальто из натурального или искусственного меха.
(Терминологический словарь одежды. Орленко Л.В., 1996)
* * *
верхняя распашная мужская и женская одежда из меха или на меху, свободного покроя. Была известна еще в Древней Руси.
Шуба венгерская - длинная меховая накидка.
Шуба польская - с узким воротником, имела просторные рукава с меховыми обшлагами.
Шуба русская - была предметом гордости в Московской Руси; в ней оставались даже в комнате при гостях. Шилась только мехом внутрь, сверху покрывалась различными тканями, была массивной и длинной, спереди завязывалась шнурками. Рукава спускались почти до пола, спереди до локтя они имели прорези для продевания рук; большой отложной воротник и манжеты были меховые.
Шуба турская - в 15-17 вв. в Московской Руси парадная одежда носилась обычно внакидку. Была длинной со сравнительно короткими и широкими рукавами.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуба 1.jpg|x140px]] [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%B1%D0%B0#mediaviewer/File:Kustodiyev_Shalyapin.JPG]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шуба 2.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%88%D1%83%D0%B1%D0%B0&client=firefox-a&hs=YMN&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=657&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=o51zVJDwLOe8ygOXnIC4CA&ved=0CAgQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=2vxGFzhEXYH4LM%253A%3B9_OOIgf_nEDjbM%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.mk-svetlana.ru%252Fsites%252Fdefault%252Ffiles%252Fimagecache%252F800x600%252F%25252003%252520%2525D0%25259D%2525D1%252583%2525D0%2525BB%252520V%2525D0%2525BF-1.10.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.mk-svetlana.ru%252Fcontent%252Fshuba-nutrievaya-e-03-nul-vp-110%3B3744%3B5616]|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|rY7MqFa1uTk}} шуба нанесение
{{#ev:youtube|KhuWud8Gafk}} СЕЛЬДЬ ПОД ШУБОЙ - классический.

[http://www.pisni.org.ua/songs/4243539.html] Українські пісні

==Цікаві факти==
===Шуба===
====підзаголовок====
===[http://kottimofey.narod.ru/tales/kazakh_shuba.html Казахская сказка: Чудесная шуба ]===
Зима пришла злющая, холодная. Такая зима, что только в лисьей шубе тепло.
Алдар-Косе в своей дырявой-предырявой шубёнке мёрзнет каждый день. Едет он раз по степи — руки-ноги озябли, весь дрожит, нос посинел — и не знает, как из беды выкрутиться. Ветер свистит, за уши хитреца хватает. Не видно в степи нигде дыма из юрт. Напрасно машет камчой Алдар-Косе: тощий конь не бежит, старый конь взмахнёт гривой и опять шагом идёт.
«Плохой конь. Долгая дорога... — качая головой, говорит сам себе всадник. — Ехать ещё далеко, собачьего лая не слышно, и юрты в степи не видать. Холодно, ветрено, можно замёрзнуть совсем».
Вдруг он видит — навстречу кто-то едет.
По хорошему бегу коня Алдар узнал: едет бай. Хитрец сразу же смекнул, что делать.
Он распахнул свою дырявую шубёнку, выпрямился в седле и запел весёлую песенку.
Встретились путники, остановили коней и поздоровались. Бай в тёплой лисьей шубе ёжится от холода. Алдар-Косе шапку набок сдвинул, отдувается, точно сидит на солнце в летний жаркий день.
— Неужели ты не замёрз? — спросил бай хитреца.
— Это в твоей шубе холодно, а в моей очень жарко, — ответил баю Алдар-Косе.
— Какая такая шуба твоя? — удивляется богач.
— А разве не видишь?
— Вижу, что вороны рвали твою шубёнку и в ней дыр больше, чем меха! — насмехается бай.
— Вот и хорошо, что дыр много: в одну дыру ветер входит, в другую выходит. Вот почему мне и тепло.
«Надо у него эту чудесную шубу выманить!» — думает бай про себя.
«Вот тепло будет, если байскую шубу надеть!»—думает хитрец про себя.
— Продай мне твою шубу! — говорит бай Алдар-Косе.
— Не продам: я без своей шубы сразу замёрзну.
— Возьми в обмен мою лисью шубу, — предлагает бай.
Алдар-Косе делает вид, что и слышать не хочет, а сам одним глазом смотрит на тёплую шубу, а другим — на байского скакуна.
— Шубу отдам и денег прибавлю, — снова предлагает бай.
— Денег не надо, вот если коня ещё дашь, тогда подумаю.
Обрадовался бай, согласился, снял свою шубу и отдал коня. Надел Алдар-Косе лисью шубу, пересел на байского скакуна и помчался, обгоняя ветер.
Хорошо было Алдар-Косе ездить от юрты к юрте в тёплой шубе на хорошем коне.
В каждой юрте спрашивали у хитреца:
— Откуда у тебя лисья шуба и конь-бегунец?
— У меня была чудесная шуба: семьдесят дыр, девяносто заплат...
Потешая людей, Алдар-Косе рассказывал, как бай накинулся на его дырявую шубу и отдал ему свою, лисью.
Смеялись люди, угощая кумысом хитреца.
Когда смех прекращался, Алдар-Косе каждый раз повторял:
— Далёк путь или близок, узнает тот, кто проедет. Горькую еду от сладкой отличит тот, кто поест.
===[http://proridne.org/folklore/tales/%D0%A8%D1%83%D0%B1%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%BE%D1%88%D1%96.html Шуба з воші

Українська народна казка Закарпаття]===
Мав чоловік два сини, і сини пішли на роботу. Ішли дорогою, йшли та прийшли на ідно розпуття. А іден каже: — Що ми даме в дарунок іден другому? І не мали вони що іден другому дати. Тот імив у себе та дав вош. А другий імив блоху та дав. В того блоха утікла, а той узяв вош, поклав її в коробку од швабликів і годовав.

Годовав він вош, а вона росла й росла. Він її взяв з коробки та прив’язав. І вона виросла така, як свиня, а потому виросла така, як корова. Привів він її домі, а отець звідає:

— Що то є?

— Вош.

Пішов ту вош продавати, повів її на базар. Прийшли пани, позирають, позирають. А іден пан позирає та міркує:

— У мене є дівка. То була би мої дівці шуба. А що то?

— Вош.

І купив чоловік вош, зробив свої дочці шубу та каже:

— Хто вгадає, з чого то шуба, того буде жона тота дівка.

А цей знав, що то вош, бо сам її продав. Він прийшов до того пана, а там багато леґінів прийшли вгадувати, та ніхто не може вгадати. А він говорить:

— То з воші.

— Твоя вона жона. Ти відгадав.

Та й він остався в того пана за зятя. Із-за тої воші. І казці конець, хто слухав, той молодець.
===[http://kazki.inf.ua/divovizhna-shuba-aldar-kose.html Дивовижна шуба Алдар-Косе]===
Тільки в лисячій шубі не замерзнеш такої холодної зими! А в драній-предраній кожушині Алдар-Косе мерзнув би щодня.
Їхав він якось степом — руки, ноги померзли, ніс посинів, швидше б до теплої юрти дістатися!
Вітер свистить, за вуха хитруна хапає. А в степу ніде ні видно диму над аулом.
Даремно махав камчою Алдар-Косе: старий худющий кінь не міг бігти. Мотне гривою — і знову насилу шкандибає.
«Поганий кінь — довга дорога, — хитаючи головою, говорив, Алдар-Косе сам до себе. — Їхати ще далеко, собачого гавкоту не чути, і жодної юрти в степу нема... Загинеш при такому морозі!»
Раптом бачить він — їде назустріч вершник. Алдар-Косе здогадався, що то їде бай. От хитрун і надумав його обдурити. Він розхристав свою драну кожушину, випрямився в сідлі й заспівав веселої пісеньки.
Зустрілись вершники, зупинили коней, привіталися. Алдарї Косе шапку набік зсунув, обмахується, наче сидить на осонні літньої днини.
— Невже ти не замерз? — здивувався бай.
— Це в твоїй шубі холодно, а в моїй — ой як тепло, — відповідає Алдар-Косе.
— Як же може бути тепло в такій шубі? — дивується багатій.
— Хіба не бачиш?
— Бачу, що вороння розірвало твою кожушину і в ній більше дірок, ніж хутра!
— Це й добре, що дірок багато. В одну дірку холодний вітер залітає в іншу вилітає. А мені залишається тепло.
«Треба видурити в нього цю дивовижну шубу»,— подумав бай.
«Ох і тепло ж буде, якщо байську шубу надіти!» — міркує й собі хитрун.
— Продай мені шубу! — сказав бай Алдар-Косе.
— Не продам. Я без неї відразу замерзну.
— Не замерзнеш! Візьми мою лисячу шубу,— запропонував бай.— Вона теж тепла.
Та Алдар-Косе вдав, що й слухати не хоче. А сам очей не зводить з теплої шуби і байського скакуна.
— До шуби ще й грошей дам! — підлещується бай.
— Грошей мені не треба. Ось коли й коня даси, тоді подумаю.
Зрадів бай, погодився. Зняв свою шубу, віддав коня.
Надів Алдар-Косе лисячу шубу, сів на байського скакуна й полетів, обганяючи вітер.
Добре було тепер Алдар-Косе їздити від аулу до аулу в теш лій шубі, на чудовому коні.
У кожній юрті запитували хитруна:
— Звідки це у тебе лисяча шуба й такий диво-кінь?
— Обміняв на дивовижну шубу, в якій було сімдесят дірок і дев'яносто латок...
Забавляючи людей, Алдар-Косе розповідав, як бай накинувся на його драну кожушину й віддав йому свою лисячу.
Сміялися люди, частуючи хитруна кумисом. Коли сміх ущухав, Алдар-Косе щоразу повторював:
— Далекий шлях чи близький, дізнається той, хто проїде. Гірку їжу від солодкої відрізнить той, хто її покуштує!
===[http://junona.org/modules.php?name=Sonnic&pa=word&link=d0a8d183d0b1d0b0 «Сонник»]===
Хорошее значение
Если вам приснилось, что вы купили шубу (собираетесь это сделать, ищете шубу, которая вам понравится), в ближайшее время у вас не будет проблем с финансами. Чтобы этот период дли как можно дольше, в течение недели каждый день прячьте под ковер по монетке.
Плохое значение
Если вам приснилось, что вы шьете шубу (или распарываете, порвали), приготовьтесь к тому, что у вас испортятся отношения с кем-то из родственников или друзей. Чтобы этого не произошло, сожгите в ближайшее полнолуние семейную фотографию.
[[Файл:БУГОВА_СКРИНЯ.doc|thumb| ]] вбудований файл, якщо треба

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Шуба 1.jpg

2014-11-24T21:23:36Z

Шандур Ганна:

Файл:Шуба 2.jpg

2014-11-24T21:22:33Z

Шандур Ганна:

Їзда

2014-11-24T17:37:52Z

Шандур Ганна:

'''Їзда́, -ди, '''''ж. ''Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. ''Санна їзда ангельска їзда, але дідчий виворот. ''Ном. № 11433.
[[Категорія:Із,Їз]]

''' Їзда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21557-jizda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
===[http://slovopedia.org.ua/35/53383/96672.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
їзда́
іменник жіночого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53383/266015.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія, словник синонімів]===
ЇЗДА
їздня, їждження.
===[http://slovopedia.org.ua/47/53383/319261.html Українсько-російський словник]===

ЇЗДА
езда
===[http://sum.in.ua/s/jizda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЇЗДА́, и, жін.

1. Дія за значенням їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди... (Панас Мирний, I, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Леся Українка, V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 197).

2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 3).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
http://www.rozum.org.ua/
їзда́ – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний їзда́
родовий їзди́
давальний їзді́
знахідний їзду́
орудний їздо́ю
місцевий на/у їзді́
кличний ї́здо*

===[http://language.br.com.ua/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0/ Словник української мови]===
Їзда й, ж. 1. Дія за знач їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди… (Мирний, І, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Л. Укр., V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Чорн., Потік.., 1956, 197).
2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Коцюб., III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Жур., Звич. турботи, 1960, 3).

===[http://orfograf_ukr.academic.ru/63272/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда́
іменник жіночого роду
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/3103/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008. ] ===
їзда
[йізда/]
-ди/, д. і м. -з'д'і/
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/65274/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.] ===
їзда
-и́, ж.
1) Дія за знач. їздити.
2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.
===[http://ukrainian_lemko.academic.ru/4981/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.] ===
їзда
-ди, ж. Пр.
Дія за знач. їздити.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник, жіночий рід.

Корінь: --
Вимова

Семантичні властивості
Значення

Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені словосполучення, фразеологізми
Споріднені слова

зменш.-пестливі форми:
іменники:
прикметники:
дієслова: їздити
прислівники:

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
Верхова їзда — вид спорту[1] з давньою історією та один з олімпійських видів спорту.
Зміст
1 Історична довідка
2 Особливосі верхвої їзди у різних народів
3 Див. також
4 Посилання
Історична довідка
Вперше кінь пішов під сідло людини в Азії; звичайно приписують це [скіфському племені сколотів. Європейці запозичили цей спосіб пересування у персів, головним чином у військових цілях, і відразу ж досягли в цьому відношенні великого мистецтва; великою популярністю користувалися кінноти фессалійська і фракийська; цьому сприяло установа в Греції, а потім і Римі особливих академій верхової їзди. Треба, однак, зауважити, що в епоху римського панування кавалерія являла собою лише допоміжний вид зброї і взагалі була поганою. Саме мистецтво їзди не могло досягти великої висоти, тому що їздили і греки і римляни без сідел і стремен, і без достатньої впевненості в посадці у них тому не могло бути. Тим не менше, їх посадка була практична та легка. Її зміна пішло слідом за винаходом сідла, а потім, пізніше, важких лицарських обладунків. Потім зміни у верховій їзді обумовлювалися щодо військових тактичними вимогами, що пред'являються кавалерії, відносно ж любителів — вимогами моди на той чи інший рід верхового спорту.
Особливосі верхвої їзди у різних народів

Верхова їзда з часу введення її у цивілізованих народів різко розділилася на два роди: просте користування конем без попереднього його навчання і виховання, з вживанням тільки деяких прийомів, що мають на меті підпорядкувати його волю волі вершника, і їзда на конях, приготованих для цієї мети за відомими правилам відомої школи. Східні народи переважно користувалися першим способом, будучи природними кавалеристами, з малих років спорідненими з конем. Таким способом по теперішній час їздять всі азіатські народи, жителі Південної Америки (ковбої) почасти наші козаки і тубільці Кавказу і більшість наїздників-самоучок, напр. фермери, селяни тощо. Не можна не помітити, що так звані природні вершники також мають деякі строго певні правила верхової їзди, вироблені практикою і передані з покоління в покоління, нашим же козакам довелося внаслідок тактичних вимог прийняти деякі прийоми і правила у культурних або штучних наїзників, але все-таки, залишивши в основі їзди свої принципи. Всі європейські народи прийняли штучний спосіб верхової їзди, який протягом багатьох століть піддався вельми багатьох змін, і в даний час ще не можна сказати, що навіть загальні принципи верхової їзди, не тільки окремі більш дрібні правила, були встановлені цілком виразно і вважалися б безперечними.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B7%D0%B4%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%85 Матеріал з Вікіпедії]===
«Їзда на гренландських собаках» (дан. Kørsel med Grønlandske Hunde, 1897) - німий короткометражний документальний фільм Петера Ельфельта. Це найперший фільм в історії данського кінематографа. До наших днів збереглося 10 метрів (32 футів) плівки. Прем'єра відбулася в Данії 1897 року.

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]

Рими до слова "їзда"
Відібрані рими

автопоїзда бронепоїзда гнізда
електропоїзда звізда поїзда
безглузда дрозда ґазда
Ізольда інваліда ірода
Ісламабада авіаторпеда австралоїда
аденоїда алебарда Альфреда
амбасада амплітуда анаконда

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Гоньба́ –
1) гоньба́, ганя́ння, гоні́ння, гони́тва за чим. [Гони́тва за вті́хами життя́];
2) (у ямщиков: езда, перевозка проезжающих) їзда́, розгі́н (р. -го́ну).
• Большая го́ньба – ганяни́на. [Всі ко́ні в розго́ні. Така́ ко́ням ганяни́на].
Езда́ – ї́хання [Дві годи́ни ї́хання], їзда́, (постоянная) їздня́, (частая) ї́здження, їзді́ння, (время езды́) – їхави́ця. [На шляху́ боло́та нема́є, бо їзді́ння вели́ке: притопта́ли].
• Езда́ на волах – волові́з (р. -во́зу).
Пое́здка – їзда́, по́дорож (-жи), подоро́жування, (рейс) хо́дка.
• Мы употребили неделю на эту -ку – ми потра́тили ти́ждень на цю по́дорож.
Поспе́шный – (торопливый) хапли́вий, поха́пливий и похопли́вий, похі́пний, (с)квапли́вий, сква́пний, поква́пний, (скорый) швидки́й, хвитки́й; (срочный) (по)спі́шний. [Суд сквапли́вий рі́дко бува́є справедли́вий (Номис). Свої́м пита́ннячком хвитки́м не дала́ йому́ ви́мовити сло́ва (М. Вовч.)].
• -ный от’езд – (с)квапли́вий, хапли́вий, поха́пливий від’ї́зд.
• -ная езда – швидка́ їзда́.
• -ная работа – швидка́, поха́плива робо́та; (шутл.) хапатня́, хапови́ця, хапани́на; (срочная) нага́льна робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис). Хапатню́ таку́ зроби́ли, що ду́хом забра́ли всю соло́му (Черкас.)]. -ное дело – спі́шна, нага́льна спра́ва.

===[http://www.r2u.org.ua/html/isum_pered.html О. ІЗЮМОВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК] ===
Езда –
1) ї́хання, їзда́, -ди́,
2) (постоянная) їздня́, -ні́, ї́ждження, -ння.

===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Верховой –
1) (ветер) горови́й (го́рішній) ві́тер, горішня́к;
2) верхови́й;
3) ве́рхіве́ць, ве́ршник, верхови́к:
• верховая езда – верхова їзда.

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-64946.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
-и, ж.

1) Дія за знач. їздити.

2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-ortho-term-3322.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===

їзда

{йізда́}

-ди́, д. і м. -з'д'і́

===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Викисловарь]===
їзда

Существительное, неодушевлённое, женский род.

Корень: --.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 1.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=cxYG9n4fzfPHDM%253A%3Bvnk924AbGOEaWM%3Bhttp%253A%252F%252Fs56.radikal.ru%252Fi152%252F1107%252F75%252F854ba4434acc.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fforum.lvivport.com%252Fshowthread.php%253Ft%253D49774%2526page%253D2%3B600%3B416]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 2.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=TjMl0mWuykfFCM%253A%3BkjWXOtpJhn5YOM%3Bhttp%253A%252F%252Fyak-prosto.com%252Fimages%252F8%252Fa%252Fyak-nadyagati-vuzdechku.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fyak-prosto.com%252Fyak-nadyagati-vuzdechku%252F%3B500%3B333]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 3.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=54n7yY5bm7sIoM%253A%3B-zELB7B_b30uNM%3Bhttp%253A%252F%252Fzdorovia.com.ua%252Fuploads%252Fdsn%252F5c%252Fd1%252F001%252Fvelosiped.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fzdorovia.com.ua%252Fcholovichezdorovya%252F5352izda-na-velosipedi-mozhe-zrobiti-cholovika-bezplidnim.html%3B360%3B225]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 4.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=Y9xqVReeoMu_3M%253A%3BFjYvveYm2dEHfM%3Bhttp%253A%252F%252Favtosovet.com.ua%252Fwp-content%252Fuploads%252F2014%252F10%252Fbe18190318234479cdb3d0fa21947da6.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Favtosovet.com.ua%252Favtoporada%252Fbezpechna-%2525D1%252597zda-na-avtomobili-za-mistom%3B450%3B300]
|}
==Медіа==
{{https://www.youtube.com/watch?v=qd3EeP4WJAk}} Буксирування. Навчальна їзда. Рух у колонах
{{https://www.youtube.com/watch?v=n9qDSqVXNF}} Зимова їзда

[http://proridne.com/pisni/%D0%97%E2%80%99%D0%87%D0%97%D0%94%D0%98%D0%92%20%D0%AF%20%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%98%D0%9A%D0%90,%20%D0%97%E2%80%99%D0%87%D0%97%D0%94%D0%98%D0%92%20%D0%92%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E.html] Українські пісні

==Цікаві факти==
===Їзда===
====підзаголовок====
===[http://koni.prom.ua/a75144-verhova-yizda-yak.html Верхова їзда]=== Чим пояснюється популярність верхової їзди?
Чим пояснюється популярність верхової їзди?
Для міського жителя верхова їзда — один із способів зняти стрес і втому, що назбиралась, повністю відключитися від повсякденних проблем і турбот, а також поліпшити свою фізичну форму. Крім того, це можливість провести час на природі (при польових мандрівках чи прогулянках), а іноді й знайти нових друзів (особливо в кінних походах). Крім того, верхова їзда поліпшує поставу, має позитивний вплив при захворюваннях нервової системи, поліпшує роботу серцевого м'яза. Але головне, безсумнівно, — це той позитивний емоційний заряд, що людина отримує від спілкування й контакту з конем.

У якому віці можна починати займатися верховою їздою?
До п'яти років дитина може лише «кататися» на коні. До трьох років — у сідлі разом з дорослим, із трьох до п'яти — сидячи верхи самостійно, тримаючись за гриву або сідло. У чотири роки дитина здатна, сидячи на коні, виконувати найпростіші вправи, триматися в сідлі на короткій рисі за умови, що коня тримає під контролем хто-небудь із дорослих. В 5-6 років дитину можна віддати в поні-клуб. У цьому віці малята вже здатні навчитися «їздити» верхи, тобто правильно керувати конем. Головна вимога — маля повинне діставати ногами до стремен і знати поняття «право» і «ліво». У групи верхової їзди на великих конях набирають дітей, що досягли 10-12 років. Якщо ви прагнете досягти високих результатів у кінному спорті, звичайно, буде потрібен кожен рік занять і тренувань. І, відповідно, чим раніше ви почнете займатися, тим вищого рівня майстерності зможете досягти. Якщо ж мова йде не про професійні заняття, то верхніх обмежень за віком для верхової їзди немає. Підходящу конячку можна підібрати людині будь-якої комплекції й фізичної форми.

Де краще починати займатися верховою їздою?
Якщо ви хочете навчитися їздити правильно, краще почати з індивідуальних занять у манежі під керівництвом досвідченого тренера: він буде займатися безпосередньо із Вами, відразу ж виправить помилки в посадці й техніку їзди. Альтернативою можуть бути групові заняття по верховій їзді (у спортивних групах або по абонементі). Часто такі заняття ділять на цикли. Перший цикл — для новачків, під час його пояснюють техніку безпеки при їзді верхи, вчать чистити й сідлати коня, їздити кроком і риссю. У другому циклі вас познайомлять із їздою кроком, риссю й підготують до галопу – відпрацюють до автоматизму разом з вами «підйом» коня в галоп. Третій цикл має на увазі оволодіння навичками їзди всіма аллюрами. Кожний цикл включає приблизно 10 занять. Уроки верхової їзди, проведені в манежі або «на плацу», найменш небезпечні для починаючого наїзника. Освоївши ази верхової їзди, можна зайнятися конкуром (видом кінного спорту, у якому вершник на коні переборює від 6 до 13 різних перешкод, розташованих по певному маршруті), виїздкою (участь вершника з конем у змаганнях з управління), джигітуванням (виконанням наїзником на коні, що стоїть або біжить різних гімнастичних вправ) та ін. Групи з такою програмою існують у всіх великих КСК ( кінно-спортивних клубах). Можна, звичайно, ходити й у звичайний прокат коней, але в такому випадку варто врахувати ймовірність того, що вам не приділять тої уваги, на яку ви розраховуєте, не вкажуть на помилки в посадці. А виправляти вже сформовану неправильну посадку, до якої ви звикнете, буде згодом набагато складніше. Якщо до того ж ви виберете прокат по полях і лісам, то зростає ймовірність нещасного випадку при падінні з коня при невпевненій посадці й неправильній техніці їзди.

Варто врахувати кілька визначальних факторів у виборі клубу для навчання верховій їзді:
-його місце розташування — наскільки зручно вам до нього добиратися;
-вартість занять (залежить в основному від бажаного рівня підготовки; до того ж індивідуальні заняття коштують дорожче групових);
-умови занять (наявність закритого манежу, роздягалень і т. д. );
-кваліфікацію тренерів;
-кількість і рівень коней.....

===[http://dreambook.in.ua/son/yizda/ Сонник]=== Сонник
Сонник Цветкова

Їзда верхи віщує успіх у справі, головному для вас.

Для жінки це сон до доленосного знайомству.

Їзда на велосипеді сниться як заклик відкласти справи.

Сонник Міс Хассе

Приготуйтеся до подорожі. Приснився їздець - отримаєте важливу для вас новина. У сні вас хтось переїхав - уникнете нещастя.

Сонник Міллера

Приснилося, що ви їхали на велосипеді, - це уособлення вашого занадто повільного руху до намічених цілей. Крім того, є ризик втратити серйозну суму грошей. Їхати верхи на коні або у возі - це до наближалася, великим успіхам. Молоду жінку сон відвідує перед знайомством із забезпеченим молодим чоловіком, яке може закінчитися весіллям. Швидка їзда на машині уві сні говорить про те, що ви вмієте навіть з чогось самого поганого отримати вигоду для себе.

Сонник Деніз Лінн (короткий)

Якщо ви їдете верхи, це означає гармонійні стосунки з природою. Майстерність. Перемога.

Якщо ви їдете пасажиром в автомобілі, значить вам здається, що ваше життя знаходиться в чиїхось руках. Хтось керує вами. На вас добре "прокотилися";

Вас обдурили.

Сонник Деніз Лінн (докладний)

Якщо людина їде верхи, це може бути знаком майстерності і гармонії з природою.

Якщо ви їдете на машині, а керує нею іншої, здається вам, що відповідальність за ваше життя також несе хтось інший? Чи відчуваєте ви, що хтось керує вами?

Якщо це дійсно так, заявіть:

"Я повністю контролюю свою долю". Не "їздять" Чи на вас? Не надувають чи що? Заявіть самі собі:

"Я бачу внутрішню істину в будь-якій ситуації"...

===[http://roadcontrol.org.ua/forum/viewtopic.php?f=2&t=12045 НАВЧАЛЬНА ЇЗДА]=== НАВЧАЛЬНА ЇЗДА

24. НАВЧАЛЬНА ЇЗДА
24.1. Навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише
осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, а у разі
підготовки особою відповідно до вимог пункту 24.7 в
індивідуальному порядку - за наявності відповідної медичної
довідки.

24.2. Особам, котрі навчаються водінню автомобіля, повинно
бути не менше 16 років, а мотоцикла - 14 років. Такі особи
зобов'язані мати при собі документ, що засвідчує їхній вік.

24.5. Навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в
присутності майстра виробничого навчання водінню (особи, яка
навчає) і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто
навчається.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Їзда

2014-11-24T17:36:21Z

Шандур Ганна:

'''Їзда́, -ди, '''''ж. ''Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. ''Санна їзда ангельска їзда, але дідчий виворот. ''Ном. № 11433.
[[Категорія:Із,Їз]]

''' Їзда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21557-jizda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
===[http://slovopedia.org.ua/35/53383/96672.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
їзда́
іменник жіночого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53383/266015.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЇЗДА
їздня, їждження.
===[http://slovopedia.org.ua/47/53383/319261.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===

ЇЗДА
езда
===[http://sum.in.ua/s/jizda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЇЗДА́, и, жін.

1. Дія за значенням їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди... (Панас Мирний, I, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Леся Українка, V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 197).

2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 3).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
http://www.rozum.org.ua/
їзда́ – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний їзда́
родовий їзди́
давальний їзді́
знахідний їзду́
орудний їздо́ю
місцевий на/у їзді́
кличний ї́здо*

===[http://language.br.com.ua/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0/ Словник української мови]===
Їзда й, ж. 1. Дія за знач їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди… (Мирний, І, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Л. Укр., V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Чорн., Потік.., 1956, 197).
2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Коцюб., III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Жур., Звич. турботи, 1960, 3).

===[http://orfograf_ukr.academic.ru/63272/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда́
іменник жіночого роду
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/3103/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008. ] ===
їзда
[йізда/]
-ди/, д. і м. -з'д'і/
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/65274/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.] ===
їзда
-и́, ж.
1) Дія за знач. їздити.
2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.
===[http://ukrainian_lemko.academic.ru/4981/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.] ===
їзда
-ди, ж. Пр.
Дія за знач. їздити.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник, жіночий рід.

Корінь: --
Вимова

Семантичні властивості
Значення

Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені словосполучення, фразеологізми
Споріднені слова

зменш.-пестливі форми:
іменники:
прикметники:
дієслова: їздити
прислівники:

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
Верхова їзда — вид спорту[1] з давньою історією та один з олімпійських видів спорту.
Зміст
1 Історична довідка
2 Особливосі верхвої їзди у різних народів
3 Див. також
4 Посилання
Історична довідка
Вперше кінь пішов під сідло людини в Азії; звичайно приписують це [скіфському племені сколотів. Європейці запозичили цей спосіб пересування у персів, головним чином у військових цілях, і відразу ж досягли в цьому відношенні великого мистецтва; великою популярністю користувалися кінноти фессалійська і фракийська; цьому сприяло установа в Греції, а потім і Римі особливих академій верхової їзди. Треба, однак, зауважити, що в епоху римського панування кавалерія являла собою лише допоміжний вид зброї і взагалі була поганою. Саме мистецтво їзди не могло досягти великої висоти, тому що їздили і греки і римляни без сідел і стремен, і без достатньої впевненості в посадці у них тому не могло бути. Тим не менше, їх посадка була практична та легка. Її зміна пішло слідом за винаходом сідла, а потім, пізніше, важких лицарських обладунків. Потім зміни у верховій їзді обумовлювалися щодо військових тактичними вимогами, що пред'являються кавалерії, відносно ж любителів — вимогами моди на той чи інший рід верхового спорту.
Особливосі верхвої їзди у різних народів

Верхова їзда з часу введення її у цивілізованих народів різко розділилася на два роди: просте користування конем без попереднього його навчання і виховання, з вживанням тільки деяких прийомів, що мають на меті підпорядкувати його волю волі вершника, і їзда на конях, приготованих для цієї мети за відомими правилам відомої школи. Східні народи переважно користувалися першим способом, будучи природними кавалеристами, з малих років спорідненими з конем. Таким способом по теперішній час їздять всі азіатські народи, жителі Південної Америки (ковбої) почасти наші козаки і тубільці Кавказу і більшість наїздників-самоучок, напр. фермери, селяни тощо. Не можна не помітити, що так звані природні вершники також мають деякі строго певні правила верхової їзди, вироблені практикою і передані з покоління в покоління, нашим же козакам довелося внаслідок тактичних вимог прийняти деякі прийоми і правила у культурних або штучних наїзників, але все-таки, залишивши в основі їзди свої принципи. Всі європейські народи прийняли штучний спосіб верхової їзди, який протягом багатьох століть піддався вельми багатьох змін, і в даний час ще не можна сказати, що навіть загальні принципи верхової їзди, не тільки окремі більш дрібні правила, були встановлені цілком виразно і вважалися б безперечними.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B7%D0%B4%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%85 Матеріал з Вікіпедії]===
«Їзда на гренландських собаках» (дан. Kørsel med Grønlandske Hunde, 1897) - німий короткометражний документальний фільм Петера Ельфельта. Це найперший фільм в історії данського кінематографа. До наших днів збереглося 10 метрів (32 футів) плівки. Прем'єра відбулася в Данії 1897 року.

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]

Рими до слова "їзда"
Відібрані рими

автопоїзда бронепоїзда гнізда
електропоїзда звізда поїзда
безглузда дрозда ґазда
Ізольда інваліда ірода
Ісламабада авіаторпеда австралоїда
аденоїда алебарда Альфреда
амбасада амплітуда анаконда

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Гоньба́ –
1) гоньба́, ганя́ння, гоні́ння, гони́тва за чим. [Гони́тва за вті́хами життя́];
2) (у ямщиков: езда, перевозка проезжающих) їзда́, розгі́н (р. -го́ну).
• Большая го́ньба – ганяни́на. [Всі ко́ні в розго́ні. Така́ ко́ням ганяни́на].
Езда́ – ї́хання [Дві годи́ни ї́хання], їзда́, (постоянная) їздня́, (частая) ї́здження, їзді́ння, (время езды́) – їхави́ця. [На шляху́ боло́та нема́є, бо їзді́ння вели́ке: притопта́ли].
• Езда́ на волах – волові́з (р. -во́зу).
Пое́здка – їзда́, по́дорож (-жи), подоро́жування, (рейс) хо́дка.
• Мы употребили неделю на эту -ку – ми потра́тили ти́ждень на цю по́дорож.
Поспе́шный – (торопливый) хапли́вий, поха́пливий и похопли́вий, похі́пний, (с)квапли́вий, сква́пний, поква́пний, (скорый) швидки́й, хвитки́й; (срочный) (по)спі́шний. [Суд сквапли́вий рі́дко бува́є справедли́вий (Номис). Свої́м пита́ннячком хвитки́м не дала́ йому́ ви́мовити сло́ва (М. Вовч.)].
• -ный от’езд – (с)квапли́вий, хапли́вий, поха́пливий від’ї́зд.
• -ная езда – швидка́ їзда́.
• -ная работа – швидка́, поха́плива робо́та; (шутл.) хапатня́, хапови́ця, хапани́на; (срочная) нага́льна робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис). Хапатню́ таку́ зроби́ли, що ду́хом забра́ли всю соло́му (Черкас.)]. -ное дело – спі́шна, нага́льна спра́ва.

===[http://www.r2u.org.ua/html/isum_pered.html О. ІЗЮМОВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК] ===
Езда –
1) ї́хання, їзда́, -ди́,
2) (постоянная) їздня́, -ні́, ї́ждження, -ння.

===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Верховой –
1) (ветер) горови́й (го́рішній) ві́тер, горішня́к;
2) верхови́й;
3) ве́рхіве́ць, ве́ршник, верхови́к:
• верховая езда – верхова їзда.

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-64946.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
-и, ж.

1) Дія за знач. їздити.

2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-ortho-term-3322.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===

їзда

{йізда́}

-ди́, д. і м. -з'д'і́

===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Викисловарь]===
їзда

Существительное, неодушевлённое, женский род.

Корень: --.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 1.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=cxYG9n4fzfPHDM%253A%3Bvnk924AbGOEaWM%3Bhttp%253A%252F%252Fs56.radikal.ru%252Fi152%252F1107%252F75%252F854ba4434acc.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fforum.lvivport.com%252Fshowthread.php%253Ft%253D49774%2526page%253D2%3B600%3B416]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 2.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=TjMl0mWuykfFCM%253A%3BkjWXOtpJhn5YOM%3Bhttp%253A%252F%252Fyak-prosto.com%252Fimages%252F8%252Fa%252Fyak-nadyagati-vuzdechku.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fyak-prosto.com%252Fyak-nadyagati-vuzdechku%252F%3B500%3B333]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 3.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=54n7yY5bm7sIoM%253A%3B-zELB7B_b30uNM%3Bhttp%253A%252F%252Fzdorovia.com.ua%252Fuploads%252Fdsn%252F5c%252Fd1%252F001%252Fvelosiped.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fzdorovia.com.ua%252Fcholovichezdorovya%252F5352izda-na-velosipedi-mozhe-zrobiti-cholovika-bezplidnim.html%3B360%3B225]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 4.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=Y9xqVReeoMu_3M%253A%3BFjYvveYm2dEHfM%3Bhttp%253A%252F%252Favtosovet.com.ua%252Fwp-content%252Fuploads%252F2014%252F10%252Fbe18190318234479cdb3d0fa21947da6.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Favtosovet.com.ua%252Favtoporada%252Fbezpechna-%2525D1%252597zda-na-avtomobili-za-mistom%3B450%3B300]
|}
==Медіа==
{{https://www.youtube.com/watch?v=qd3EeP4WJAk}} Буксирування. Навчальна їзда. Рух у колонах
{{https://www.youtube.com/watch?v=n9qDSqVXNF}} Зимова їзда

[http://proridne.com/pisni/%D0%97%E2%80%99%D0%87%D0%97%D0%94%D0%98%D0%92%20%D0%AF%20%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%98%D0%9A%D0%90,%20%D0%97%E2%80%99%D0%87%D0%97%D0%94%D0%98%D0%92%20%D0%92%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E.html] Українські пісні

==Цікаві факти==
===Їзда===
====підзаголовок====
===[http://koni.prom.ua/a75144-verhova-yizda-yak.html Верхова їзда]=== Чим пояснюється популярність верхової їзди?
Чим пояснюється популярність верхової їзди?
Для міського жителя верхова їзда — один із способів зняти стрес і втому, що назбиралась, повністю відключитися від повсякденних проблем і турбот, а також поліпшити свою фізичну форму. Крім того, це можливість провести час на природі (при польових мандрівках чи прогулянках), а іноді й знайти нових друзів (особливо в кінних походах). Крім того, верхова їзда поліпшує поставу, має позитивний вплив при захворюваннях нервової системи, поліпшує роботу серцевого м'яза. Але головне, безсумнівно, — це той позитивний емоційний заряд, що людина отримує від спілкування й контакту з конем.

У якому віці можна починати займатися верховою їздою?
До п'яти років дитина може лише «кататися» на коні. До трьох років — у сідлі разом з дорослим, із трьох до п'яти — сидячи верхи самостійно, тримаючись за гриву або сідло. У чотири роки дитина здатна, сидячи на коні, виконувати найпростіші вправи, триматися в сідлі на короткій рисі за умови, що коня тримає під контролем хто-небудь із дорослих. В 5-6 років дитину можна віддати в поні-клуб. У цьому віці малята вже здатні навчитися «їздити» верхи, тобто правильно керувати конем. Головна вимога — маля повинне діставати ногами до стремен і знати поняття «право» і «ліво». У групи верхової їзди на великих конях набирають дітей, що досягли 10-12 років. Якщо ви прагнете досягти високих результатів у кінному спорті, звичайно, буде потрібен кожен рік занять і тренувань. І, відповідно, чим раніше ви почнете займатися, тим вищого рівня майстерності зможете досягти. Якщо ж мова йде не про професійні заняття, то верхніх обмежень за віком для верхової їзди немає. Підходящу конячку можна підібрати людині будь-якої комплекції й фізичної форми.

Де краще починати займатися верховою їздою?
Якщо ви хочете навчитися їздити правильно, краще почати з індивідуальних занять у манежі під керівництвом досвідченого тренера: він буде займатися безпосередньо із Вами, відразу ж виправить помилки в посадці й техніку їзди. Альтернативою можуть бути групові заняття по верховій їзді (у спортивних групах або по абонементі). Часто такі заняття ділять на цикли. Перший цикл — для новачків, під час його пояснюють техніку безпеки при їзді верхи, вчать чистити й сідлати коня, їздити кроком і риссю. У другому циклі вас познайомлять із їздою кроком, риссю й підготують до галопу – відпрацюють до автоматизму разом з вами «підйом» коня в галоп. Третій цикл має на увазі оволодіння навичками їзди всіма аллюрами. Кожний цикл включає приблизно 10 занять. Уроки верхової їзди, проведені в манежі або «на плацу», найменш небезпечні для починаючого наїзника. Освоївши ази верхової їзди, можна зайнятися конкуром (видом кінного спорту, у якому вершник на коні переборює від 6 до 13 різних перешкод, розташованих по певному маршруті), виїздкою (участь вершника з конем у змаганнях з управління), джигітуванням (виконанням наїзником на коні, що стоїть або біжить різних гімнастичних вправ) та ін. Групи з такою програмою існують у всіх великих КСК ( кінно-спортивних клубах). Можна, звичайно, ходити й у звичайний прокат коней, але в такому випадку варто врахувати ймовірність того, що вам не приділять тої уваги, на яку ви розраховуєте, не вкажуть на помилки в посадці. А виправляти вже сформовану неправильну посадку, до якої ви звикнете, буде згодом набагато складніше. Якщо до того ж ви виберете прокат по полях і лісам, то зростає ймовірність нещасного випадку при падінні з коня при невпевненій посадці й неправильній техніці їзди.

Варто врахувати кілька визначальних факторів у виборі клубу для навчання верховій їзді:
-його місце розташування — наскільки зручно вам до нього добиратися;
-вартість занять (залежить в основному від бажаного рівня підготовки; до того ж індивідуальні заняття коштують дорожче групових);
-умови занять (наявність закритого манежу, роздягалень і т. д. );
-кваліфікацію тренерів;
-кількість і рівень коней.....

===[http://dreambook.in.ua/son/yizda/ Сонник]=== Сонник
Сонник Цветкова

Їзда верхи віщує успіх у справі, головному для вас.

Для жінки це сон до доленосного знайомству.

Їзда на велосипеді сниться як заклик відкласти справи.

Сонник Міс Хассе

Приготуйтеся до подорожі. Приснився їздець - отримаєте важливу для вас новина. У сні вас хтось переїхав - уникнете нещастя.

Сонник Міллера

Приснилося, що ви їхали на велосипеді, - це уособлення вашого занадто повільного руху до намічених цілей. Крім того, є ризик втратити серйозну суму грошей. Їхати верхи на коні або у возі - це до наближалася, великим успіхам. Молоду жінку сон відвідує перед знайомством із забезпеченим молодим чоловіком, яке може закінчитися весіллям. Швидка їзда на машині уві сні говорить про те, що ви вмієте навіть з чогось самого поганого отримати вигоду для себе.

Сонник Деніз Лінн (короткий)

Якщо ви їдете верхи, це означає гармонійні стосунки з природою. Майстерність. Перемога.

Якщо ви їдете пасажиром в автомобілі, значить вам здається, що ваше життя знаходиться в чиїхось руках. Хтось керує вами. На вас добре "прокотилися";

Вас обдурили.

Сонник Деніз Лінн (докладний)

Якщо людина їде верхи, це може бути знаком майстерності і гармонії з природою.

Якщо ви їдете на машині, а керує нею іншої, здається вам, що відповідальність за ваше життя також несе хтось інший? Чи відчуваєте ви, що хтось керує вами?

Якщо це дійсно так, заявіть:

"Я повністю контролюю свою долю". Не "їздять" Чи на вас? Не надувають чи що? Заявіть самі собі:

"Я бачу внутрішню істину в будь-якій ситуації"...

===[http://roadcontrol.org.ua/forum/viewtopic.php?f=2&t=12045 НАВЧАЛЬНА ЇЗДА]=== НАВЧАЛЬНА ЇЗДА

24. НАВЧАЛЬНА ЇЗДА
24.1. Навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише
осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, а у разі
підготовки особою відповідно до вимог пункту 24.7 в
індивідуальному порядку - за наявності відповідної медичної
довідки.

24.2. Особам, котрі навчаються водінню автомобіля, повинно
бути не менше 16 років, а мотоцикла - 14 років. Такі особи
зобов'язані мати при собі документ, що засвідчує їхній вік.

24.5. Навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в
присутності майстра виробничого навчання водінню (особи, яка
навчає) і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто
навчається.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Їзда

2014-11-24T17:34:01Z

Шандур Ганна:

'''Їзда́, -ди, '''''ж. ''Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. ''Санна їзда ангельска їзда, але дідчий виворот. ''Ном. № 11433.
[[Категорія:Із,Їз]]

''' Їзда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21557-jizda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
===[http://slovopedia.org.ua/35/53383/96672.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
їзда́
іменник жіночого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53383/266015.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЇЗДА
їздня, їждження.
===[http://slovopedia.org.ua/47/53383/319261.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===

ЇЗДА
езда
===[http://sum.in.ua/s/jizda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЇЗДА́, и, жін.

1. Дія за значенням їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди... (Панас Мирний, I, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Леся Українка, V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 197).

2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 3).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
http://www.rozum.org.ua/
їзда́ – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний їзда́
родовий їзди́
давальний їзді́
знахідний їзду́
орудний їздо́ю
місцевий на/у їзді́
кличний ї́здо*

===[http://language.br.com.ua/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0/ Словник української мови]===
Їзда й, ж. 1. Дія за знач їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди… (Мирний, І, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Л. Укр., V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Чорн., Потік.., 1956, 197).
2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Коцюб., III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Жур., Звич. турботи, 1960, 3).

===[http://orfograf_ukr.academic.ru/63272/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда́
іменник жіночого роду
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/3103/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда
[йізда/]
-ди/, д. і м. -з'д'і/
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/65274/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда
-и́, ж.
1) Дія за знач. їздити.
2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.
===[http://ukrainian_lemko.academic.ru/4981/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда
-ди, ж. Пр.
Дія за знач. їздити.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник, жіночий рід.

Корінь: --
Вимова

Семантичні властивості
Значення

Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені словосполучення, фразеологізми
Споріднені слова

зменш.-пестливі форми:
іменники:
прикметники:
дієслова: їздити
прислівники:

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
Верхова їзда — вид спорту[1] з давньою історією та один з олімпійських видів спорту.
Зміст
1 Історична довідка
2 Особливосі верхвої їзди у різних народів
3 Див. також
4 Посилання
Історична довідка
Вперше кінь пішов під сідло людини в Азії; звичайно приписують це [скіфському племені сколотів. Європейці запозичили цей спосіб пересування у персів, головним чином у військових цілях, і відразу ж досягли в цьому відношенні великого мистецтва; великою популярністю користувалися кінноти фессалійська і фракийська; цьому сприяло установа в Греції, а потім і Римі особливих академій верхової їзди. Треба, однак, зауважити, що в епоху римського панування кавалерія являла собою лише допоміжний вид зброї і взагалі була поганою. Саме мистецтво їзди не могло досягти великої висоти, тому що їздили і греки і римляни без сідел і стремен, і без достатньої впевненості в посадці у них тому не могло бути. Тим не менше, їх посадка була практична та легка. Її зміна пішло слідом за винаходом сідла, а потім, пізніше, важких лицарських обладунків. Потім зміни у верховій їзді обумовлювалися щодо військових тактичними вимогами, що пред'являються кавалерії, відносно ж любителів — вимогами моди на той чи інший рід верхового спорту.
Особливосі верхвої їзди у різних народів

Верхова їзда з часу введення її у цивілізованих народів різко розділилася на два роди: просте користування конем без попереднього його навчання і виховання, з вживанням тільки деяких прийомів, що мають на меті підпорядкувати його волю волі вершника, і їзда на конях, приготованих для цієї мети за відомими правилам відомої школи. Східні народи переважно користувалися першим способом, будучи природними кавалеристами, з малих років спорідненими з конем. Таким способом по теперішній час їздять всі азіатські народи, жителі Південної Америки (ковбої) почасти наші козаки і тубільці Кавказу і більшість наїздників-самоучок, напр. фермери, селяни тощо. Не можна не помітити, що так звані природні вершники також мають деякі строго певні правила верхової їзди, вироблені практикою і передані з покоління в покоління, нашим же козакам довелося внаслідок тактичних вимог прийняти деякі прийоми і правила у культурних або штучних наїзників, але все-таки, залишивши в основі їзди свої принципи. Всі європейські народи прийняли штучний спосіб верхової їзди, який протягом багатьох століть піддався вельми багатьох змін, і в даний час ще не можна сказати, що навіть загальні принципи верхової їзди, не тільки окремі більш дрібні правила, були встановлені цілком виразно і вважалися б безперечними.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B7%D0%B4%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%85 Матеріал з Вікіпедії]===
«Їзда на гренландських собаках» (дан. Kørsel med Grønlandske Hunde, 1897) - німий короткометражний документальний фільм Петера Ельфельта. Це найперший фільм в історії данського кінематографа. До наших днів збереглося 10 метрів (32 футів) плівки. Прем'єра відбулася в Данії 1897 року.

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]

Рими до слова "їзда"
Відібрані рими

автопоїзда бронепоїзда гнізда
електропоїзда звізда поїзда
безглузда дрозда ґазда
Ізольда інваліда ірода
Ісламабада авіаторпеда австралоїда
аденоїда алебарда Альфреда
амбасада амплітуда анаконда

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Гоньба́ –
1) гоньба́, ганя́ння, гоні́ння, гони́тва за чим. [Гони́тва за вті́хами життя́];
2) (у ямщиков: езда, перевозка проезжающих) їзда́, розгі́н (р. -го́ну).
• Большая го́ньба – ганяни́на. [Всі ко́ні в розго́ні. Така́ ко́ням ганяни́на].
Езда́ – ї́хання [Дві годи́ни ї́хання], їзда́, (постоянная) їздня́, (частая) ї́здження, їзді́ння, (время езды́) – їхави́ця. [На шляху́ боло́та нема́є, бо їзді́ння вели́ке: притопта́ли].
• Езда́ на волах – волові́з (р. -во́зу).
Пое́здка – їзда́, по́дорож (-жи), подоро́жування, (рейс) хо́дка.
• Мы употребили неделю на эту -ку – ми потра́тили ти́ждень на цю по́дорож.
Поспе́шный – (торопливый) хапли́вий, поха́пливий и похопли́вий, похі́пний, (с)квапли́вий, сква́пний, поква́пний, (скорый) швидки́й, хвитки́й; (срочный) (по)спі́шний. [Суд сквапли́вий рі́дко бува́є справедли́вий (Номис). Свої́м пита́ннячком хвитки́м не дала́ йому́ ви́мовити сло́ва (М. Вовч.)].
• -ный от’езд – (с)квапли́вий, хапли́вий, поха́пливий від’ї́зд.
• -ная езда – швидка́ їзда́.
• -ная работа – швидка́, поха́плива робо́та; (шутл.) хапатня́, хапови́ця, хапани́на; (срочная) нага́льна робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис). Хапатню́ таку́ зроби́ли, що ду́хом забра́ли всю соло́му (Черкас.)]. -ное дело – спі́шна, нага́льна спра́ва.

===[http://www.r2u.org.ua/html/isum_pered.html О. ІЗЮМОВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК] ===
Езда –
1) ї́хання, їзда́, -ди́,
2) (постоянная) їздня́, -ні́, ї́ждження, -ння.

===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Верховой –
1) (ветер) горови́й (го́рішній) ві́тер, горішня́к;
2) верхови́й;
3) ве́рхіве́ць, ве́ршник, верхови́к:
• верховая езда – верхова їзда.

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-64946.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
-и, ж.

1) Дія за знач. їздити.

2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-ortho-term-3322.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===

їзда

{йізда́}

-ди́, д. і м. -з'д'і́

===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Викисловарь]===
їзда

Существительное, неодушевлённое, женский род.

Корень: --.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 1.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=cxYG9n4fzfPHDM%253A%3Bvnk924AbGOEaWM%3Bhttp%253A%252F%252Fs56.radikal.ru%252Fi152%252F1107%252F75%252F854ba4434acc.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fforum.lvivport.com%252Fshowthread.php%253Ft%253D49774%2526page%253D2%3B600%3B416]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 2.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=TjMl0mWuykfFCM%253A%3BkjWXOtpJhn5YOM%3Bhttp%253A%252F%252Fyak-prosto.com%252Fimages%252F8%252Fa%252Fyak-nadyagati-vuzdechku.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fyak-prosto.com%252Fyak-nadyagati-vuzdechku%252F%3B500%3B333]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 3.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=54n7yY5bm7sIoM%253A%3B-zELB7B_b30uNM%3Bhttp%253A%252F%252Fzdorovia.com.ua%252Fuploads%252Fdsn%252F5c%252Fd1%252F001%252Fvelosiped.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fzdorovia.com.ua%252Fcholovichezdorovya%252F5352izda-na-velosipedi-mozhe-zrobiti-cholovika-bezplidnim.html%3B360%3B225]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 4.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=Y9xqVReeoMu_3M%253A%3BFjYvveYm2dEHfM%3Bhttp%253A%252F%252Favtosovet.com.ua%252Fwp-content%252Fuploads%252F2014%252F10%252Fbe18190318234479cdb3d0fa21947da6.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Favtosovet.com.ua%252Favtoporada%252Fbezpechna-%2525D1%252597zda-na-avtomobili-za-mistom%3B450%3B300]
|}
==Медіа==
{{https://www.youtube.com/watch?v=qd3EeP4WJAk}} Буксирування. Навчальна їзда. Рух у колонах
{{https://www.youtube.com/watch?v=n9qDSqVXNF}} Зимова їзда

[http://proridne.com/pisni/%D0%97%E2%80%99%D0%87%D0%97%D0%94%D0%98%D0%92%20%D0%AF%20%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%98%D0%9A%D0%90,%20%D0%97%E2%80%99%D0%87%D0%97%D0%94%D0%98%D0%92%20%D0%92%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E.html] Українські пісні

==Цікаві факти==
===Їзда===
====підзаголовок====
===[http://koni.prom.ua/a75144-verhova-yizda-yak.html Верхова їзда]=== Чим пояснюється популярність верхової їзди?
Чим пояснюється популярність верхової їзди?
Для міського жителя верхова їзда — один із способів зняти стрес і втому, що назбиралась, повністю відключитися від повсякденних проблем і турбот, а також поліпшити свою фізичну форму. Крім того, це можливість провести час на природі (при польових мандрівках чи прогулянках), а іноді й знайти нових друзів (особливо в кінних походах). Крім того, верхова їзда поліпшує поставу, має позитивний вплив при захворюваннях нервової системи, поліпшує роботу серцевого м'яза. Але головне, безсумнівно, — це той позитивний емоційний заряд, що людина отримує від спілкування й контакту з конем.

У якому віці можна починати займатися верховою їздою?
До п'яти років дитина може лише «кататися» на коні. До трьох років — у сідлі разом з дорослим, із трьох до п'яти — сидячи верхи самостійно, тримаючись за гриву або сідло. У чотири роки дитина здатна, сидячи на коні, виконувати найпростіші вправи, триматися в сідлі на короткій рисі за умови, що коня тримає під контролем хто-небудь із дорослих. В 5-6 років дитину можна віддати в поні-клуб. У цьому віці малята вже здатні навчитися «їздити» верхи, тобто правильно керувати конем. Головна вимога — маля повинне діставати ногами до стремен і знати поняття «право» і «ліво». У групи верхової їзди на великих конях набирають дітей, що досягли 10-12 років. Якщо ви прагнете досягти високих результатів у кінному спорті, звичайно, буде потрібен кожен рік занять і тренувань. І, відповідно, чим раніше ви почнете займатися, тим вищого рівня майстерності зможете досягти. Якщо ж мова йде не про професійні заняття, то верхніх обмежень за віком для верхової їзди немає. Підходящу конячку можна підібрати людині будь-якої комплекції й фізичної форми.

Де краще починати займатися верховою їздою?
Якщо ви хочете навчитися їздити правильно, краще почати з індивідуальних занять у манежі під керівництвом досвідченого тренера: він буде займатися безпосередньо із Вами, відразу ж виправить помилки в посадці й техніку їзди. Альтернативою можуть бути групові заняття по верховій їзді (у спортивних групах або по абонементі). Часто такі заняття ділять на цикли. Перший цикл — для новачків, під час його пояснюють техніку безпеки при їзді верхи, вчать чистити й сідлати коня, їздити кроком і риссю. У другому циклі вас познайомлять із їздою кроком, риссю й підготують до галопу – відпрацюють до автоматизму разом з вами «підйом» коня в галоп. Третій цикл має на увазі оволодіння навичками їзди всіма аллюрами. Кожний цикл включає приблизно 10 занять. Уроки верхової їзди, проведені в манежі або «на плацу», найменш небезпечні для починаючого наїзника. Освоївши ази верхової їзди, можна зайнятися конкуром (видом кінного спорту, у якому вершник на коні переборює від 6 до 13 різних перешкод, розташованих по певному маршруті), виїздкою (участь вершника з конем у змаганнях з управління), джигітуванням (виконанням наїзником на коні, що стоїть або біжить різних гімнастичних вправ) та ін. Групи з такою програмою існують у всіх великих КСК ( кінно-спортивних клубах). Можна, звичайно, ходити й у звичайний прокат коней, але в такому випадку варто врахувати ймовірність того, що вам не приділять тої уваги, на яку ви розраховуєте, не вкажуть на помилки в посадці. А виправляти вже сформовану неправильну посадку, до якої ви звикнете, буде згодом набагато складніше. Якщо до того ж ви виберете прокат по полях і лісам, то зростає ймовірність нещасного випадку при падінні з коня при невпевненій посадці й неправильній техніці їзди.

Варто врахувати кілька визначальних факторів у виборі клубу для навчання верховій їзді:
-його місце розташування — наскільки зручно вам до нього добиратися;
-вартість занять (залежить в основному від бажаного рівня підготовки; до того ж індивідуальні заняття коштують дорожче групових);
-умови занять (наявність закритого манежу, роздягалень і т. д. );
-кваліфікацію тренерів;
-кількість і рівень коней.....

===[http://dreambook.in.ua/son/yizda/ Сонник]=== Сонник
Сонник Цветкова

Їзда верхи віщує успіх у справі, головному для вас.

Для жінки це сон до доленосного знайомству.

Їзда на велосипеді сниться як заклик відкласти справи.

Сонник Міс Хассе

Приготуйтеся до подорожі. Приснився їздець - отримаєте важливу для вас новина. У сні вас хтось переїхав - уникнете нещастя.

Сонник Міллера

Приснилося, що ви їхали на велосипеді, - це уособлення вашого занадто повільного руху до намічених цілей. Крім того, є ризик втратити серйозну суму грошей. Їхати верхи на коні або у возі - це до наближалася, великим успіхам. Молоду жінку сон відвідує перед знайомством із забезпеченим молодим чоловіком, яке може закінчитися весіллям. Швидка їзда на машині уві сні говорить про те, що ви вмієте навіть з чогось самого поганого отримати вигоду для себе.

Сонник Деніз Лінн (короткий)

Якщо ви їдете верхи, це означає гармонійні стосунки з природою. Майстерність. Перемога.

Якщо ви їдете пасажиром в автомобілі, значить вам здається, що ваше життя знаходиться в чиїхось руках. Хтось керує вами. На вас добре "прокотилися";

Вас обдурили.

Сонник Деніз Лінн (докладний)

Якщо людина їде верхи, це може бути знаком майстерності і гармонії з природою.

Якщо ви їдете на машині, а керує нею іншої, здається вам, що відповідальність за ваше життя також несе хтось інший? Чи відчуваєте ви, що хтось керує вами?

Якщо це дійсно так, заявіть:

"Я повністю контролюю свою долю". Не "їздять" Чи на вас? Не надувають чи що? Заявіть самі собі:

"Я бачу внутрішню істину в будь-якій ситуації"...

===[http://roadcontrol.org.ua/forum/viewtopic.php?f=2&t=12045 НАВЧАЛЬНА ЇЗДА]=== НАВЧАЛЬНА ЇЗДА

24. НАВЧАЛЬНА ЇЗДА
24.1. Навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише
осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, а у разі
підготовки особою відповідно до вимог пункту 24.7 в
індивідуальному порядку - за наявності відповідної медичної
довідки.

24.2. Особам, котрі навчаються водінню автомобіля, повинно
бути не менше 16 років, а мотоцикла - 14 років. Такі особи
зобов'язані мати при собі документ, що засвідчує їхній вік.

24.5. Навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в
присутності майстра виробничого навчання водінню (особи, яка
навчає) і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто
навчається.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Їзда 4.jpg

2014-11-24T17:28:14Z

Шандур Ганна:

Файл:Їзда 3.jpg

2014-11-24T17:27:59Z

Шандур Ганна:

Файл:Їзда 1.jpg

2014-11-24T17:27:13Z

Шандур Ганна:

Файл:Їзда 2.jpg

2014-11-24T17:26:51Z

Шандур Ганна:

Їзда

2014-11-24T17:26:11Z

Шандур Ганна:

'''Їзда́, -ди, '''''ж. ''Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. ''Санна їзда ангельска їзда, але дідчий виворот. ''Ном. № 11433.
[[Категорія:Із,Їз]]

''' Їзда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21557-jizda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
===[http://slovopedia.org.ua/35/53383/96672.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
їзда́
іменник жіночого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53383/266015.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЇЗДА
їздня, їждження.
===[http://slovopedia.org.ua/47/53383/319261.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===

ЇЗДА
езда
===[http://sum.in.ua/s/jizda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЇЗДА́, и, жін.

1. Дія за значенням їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди... (Панас Мирний, I, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Леся Українка, V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 197).

2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 3).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
http://www.rozum.org.ua/
їзда́ – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний їзда́
родовий їзди́
давальний їзді́
знахідний їзду́
орудний їздо́ю
місцевий на/у їзді́
кличний ї́здо*

===[http://language.br.com.ua/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0/ Словник української мови]===
Їзда й, ж. 1. Дія за знач їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди… (Мирний, І, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Л. Укр., V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Чорн., Потік.., 1956, 197).
2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Коцюб., III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Жур., Звич. турботи, 1960, 3).

===[http://orfograf_ukr.academic.ru/63272/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда́
іменник жіночого роду
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/3103/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда
[йізда/]
-ди/, д. і м. -з'д'і/
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/65274/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда
-и́, ж.
1) Дія за знач. їздити.
2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.
===[http://ukrainian_lemko.academic.ru/4981/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда
-ди, ж. Пр.
Дія за знач. їздити.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник, жіночий рід.

Корінь: --
Вимова

Семантичні властивості
Значення

Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені словосполучення, фразеологізми
Споріднені слова

зменш.-пестливі форми:
іменники:
прикметники:
дієслова: їздити
прислівники:

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
Верхова їзда — вид спорту[1] з давньою історією та один з олімпійських видів спорту.
Зміст
1 Історична довідка
2 Особливосі верхвої їзди у різних народів
3 Див. також
4 Посилання
Історична довідка
Вперше кінь пішов під сідло людини в Азії; звичайно приписують це [скіфському племені сколотів. Європейці запозичили цей спосіб пересування у персів, головним чином у військових цілях, і відразу ж досягли в цьому відношенні великого мистецтва; великою популярністю користувалися кінноти фессалійська і фракийська; цьому сприяло установа в Греції, а потім і Римі особливих академій верхової їзди. Треба, однак, зауважити, що в епоху римського панування кавалерія являла собою лише допоміжний вид зброї і взагалі була поганою. Саме мистецтво їзди не могло досягти великої висоти, тому що їздили і греки і римляни без сідел і стремен, і без достатньої впевненості в посадці у них тому не могло бути. Тим не менше, їх посадка була практична та легка. Її зміна пішло слідом за винаходом сідла, а потім, пізніше, важких лицарських обладунків. Потім зміни у верховій їзді обумовлювалися щодо військових тактичними вимогами, що пред'являються кавалерії, відносно ж любителів — вимогами моди на той чи інший рід верхового спорту.
Особливосі верхвої їзди у різних народів

Верхова їзда з часу введення її у цивілізованих народів різко розділилася на два роди: просте користування конем без попереднього його навчання і виховання, з вживанням тільки деяких прийомів, що мають на меті підпорядкувати його волю волі вершника, і їзда на конях, приготованих для цієї мети за відомими правилам відомої школи. Східні народи переважно користувалися першим способом, будучи природними кавалеристами, з малих років спорідненими з конем. Таким способом по теперішній час їздять всі азіатські народи, жителі Південної Америки (ковбої) почасти наші козаки і тубільці Кавказу і більшість наїздників-самоучок, напр. фермери, селяни тощо. Не можна не помітити, що так звані природні вершники також мають деякі строго певні правила верхової їзди, вироблені практикою і передані з покоління в покоління, нашим же козакам довелося внаслідок тактичних вимог прийняти деякі прийоми і правила у культурних або штучних наїзників, але все-таки, залишивши в основі їзди свої принципи. Всі європейські народи прийняли штучний спосіб верхової їзди, який протягом багатьох століть піддався вельми багатьох змін, і в даний час ще не можна сказати, що навіть загальні принципи верхової їзди, не тільки окремі більш дрібні правила, були встановлені цілком виразно і вважалися б безперечними.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B7%D0%B4%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%85 Матеріал з Вікіпедії]===
«Їзда на гренландських собаках» (дан. Kørsel med Grønlandske Hunde, 1897) - німий короткометражний документальний фільм Петера Ельфельта. Це найперший фільм в історії данського кінематографа. До наших днів збереглося 10 метрів (32 футів) плівки. Прем'єра відбулася в Данії 1897 року.

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]

Рими до слова "їзда"
Відібрані рими

автопоїзда бронепоїзда гнізда
електропоїзда звізда поїзда
безглузда дрозда ґазда
Ізольда інваліда ірода
Ісламабада авіаторпеда австралоїда
аденоїда алебарда Альфреда
амбасада амплітуда анаконда

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Гоньба́ –
1) гоньба́, ганя́ння, гоні́ння, гони́тва за чим. [Гони́тва за вті́хами життя́];
2) (у ямщиков: езда, перевозка проезжающих) їзда́, розгі́н (р. -го́ну).
• Большая го́ньба – ганяни́на. [Всі ко́ні в розго́ні. Така́ ко́ням ганяни́на].
Езда́ – ї́хання [Дві годи́ни ї́хання], їзда́, (постоянная) їздня́, (частая) ї́здження, їзді́ння, (время езды́) – їхави́ця. [На шляху́ боло́та нема́є, бо їзді́ння вели́ке: притопта́ли].
• Езда́ на волах – волові́з (р. -во́зу).
Пое́здка – їзда́, по́дорож (-жи), подоро́жування, (рейс) хо́дка.
• Мы употребили неделю на эту -ку – ми потра́тили ти́ждень на цю по́дорож.
Поспе́шный – (торопливый) хапли́вий, поха́пливий и похопли́вий, похі́пний, (с)квапли́вий, сква́пний, поква́пний, (скорый) швидки́й, хвитки́й; (срочный) (по)спі́шний. [Суд сквапли́вий рі́дко бува́є справедли́вий (Номис). Свої́м пита́ннячком хвитки́м не дала́ йому́ ви́мовити сло́ва (М. Вовч.)].
• -ный от’езд – (с)квапли́вий, хапли́вий, поха́пливий від’ї́зд.
• -ная езда – швидка́ їзда́.
• -ная работа – швидка́, поха́плива робо́та; (шутл.) хапатня́, хапови́ця, хапани́на; (срочная) нага́льна робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис). Хапатню́ таку́ зроби́ли, що ду́хом забра́ли всю соло́му (Черкас.)]. -ное дело – спі́шна, нага́льна спра́ва.

===[http://www.r2u.org.ua/html/isum_pered.html Російсько-українські словники] ===
Езда –
1) ї́хання, їзда́, -ди́,
2) (постоянная) їздня́, -ні́, ї́ждження, -ння.

===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Верховой –
1) (ветер) горови́й (го́рішній) ві́тер, горішня́к;
2) верхови́й;
3) ве́рхіве́ць, ве́ршник, верхови́к:
• верховая езда – верхова їзда.

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-64946.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
-и, ж.

1) Дія за знач. їздити.

2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-ortho-term-3322.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===

їзда

{йізда́}

-ди́, д. і м. -з'д'і́

===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Викисловарь]===
їзда

Существительное, неодушевлённое, женский род.

Корень: --.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 1.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=cxYG9n4fzfPHDM%253A%3Bvnk924AbGOEaWM%3Bhttp%253A%252F%252Fs56.radikal.ru%252Fi152%252F1107%252F75%252F854ba4434acc.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fforum.lvivport.com%252Fshowthread.php%253Ft%253D49774%2526page%253D2%3B600%3B416]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 2.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=TjMl0mWuykfFCM%253A%3BkjWXOtpJhn5YOM%3Bhttp%253A%252F%252Fyak-prosto.com%252Fimages%252F8%252Fa%252Fyak-nadyagati-vuzdechku.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fyak-prosto.com%252Fyak-nadyagati-vuzdechku%252F%3B500%3B333]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 3.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=54n7yY5bm7sIoM%253A%3B-zELB7B_b30uNM%3Bhttp%253A%252F%252Fzdorovia.com.ua%252Fuploads%252Fdsn%252F5c%252Fd1%252F001%252Fvelosiped.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fzdorovia.com.ua%252Fcholovichezdorovya%252F5352izda-na-velosipedi-mozhe-zrobiti-cholovika-bezplidnim.html%3B360%3B225]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 4.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=Y9xqVReeoMu_3M%253A%3BFjYvveYm2dEHfM%3Bhttp%253A%252F%252Favtosovet.com.ua%252Fwp-content%252Fuploads%252F2014%252F10%252Fbe18190318234479cdb3d0fa21947da6.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Favtosovet.com.ua%252Favtoporada%252Fbezpechna-%2525D1%252597zda-na-avtomobili-za-mistom%3B450%3B300]
|}
==Медіа==
{{https://www.youtube.com/watch?v=qd3EeP4WJAk}} Буксирування. Навчальна їзда. Рух у колонах
{{https://www.youtube.com/watch?v=n9qDSqVXNF}} Зимова їзда

[http://proridne.com/pisni/%D0%97%E2%80%99%D0%87%D0%97%D0%94%D0%98%D0%92%20%D0%AF%20%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%98%D0%9A%D0%90,%20%D0%97%E2%80%99%D0%87%D0%97%D0%94%D0%98%D0%92%20%D0%92%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E.html] Українські пісні

==Цікаві факти==
===Їзда===
====підзаголовок====
===[http://koni.prom.ua/a75144-verhova-yizda-yak.html Верхова їзда]=== Чим пояснюється популярність верхової їзди?
Чим пояснюється популярність верхової їзди?
Для міського жителя верхова їзда — один із способів зняти стрес і втому, що назбиралась, повністю відключитися від повсякденних проблем і турбот, а також поліпшити свою фізичну форму. Крім того, це можливість провести час на природі (при польових мандрівках чи прогулянках), а іноді й знайти нових друзів (особливо в кінних походах). Крім того, верхова їзда поліпшує поставу, має позитивний вплив при захворюваннях нервової системи, поліпшує роботу серцевого м'яза. Але головне, безсумнівно, — це той позитивний емоційний заряд, що людина отримує від спілкування й контакту з конем.

У якому віці можна починати займатися верховою їздою?
До п'яти років дитина може лише «кататися» на коні. До трьох років — у сідлі разом з дорослим, із трьох до п'яти — сидячи верхи самостійно, тримаючись за гриву або сідло. У чотири роки дитина здатна, сидячи на коні, виконувати найпростіші вправи, триматися в сідлі на короткій рисі за умови, що коня тримає під контролем хто-небудь із дорослих. В 5-6 років дитину можна віддати в поні-клуб. У цьому віці малята вже здатні навчитися «їздити» верхи, тобто правильно керувати конем. Головна вимога — маля повинне діставати ногами до стремен і знати поняття «право» і «ліво». У групи верхової їзди на великих конях набирають дітей, що досягли 10-12 років. Якщо ви прагнете досягти високих результатів у кінному спорті, звичайно, буде потрібен кожен рік занять і тренувань. І, відповідно, чим раніше ви почнете займатися, тим вищого рівня майстерності зможете досягти. Якщо ж мова йде не про професійні заняття, то верхніх обмежень за віком для верхової їзди немає. Підходящу конячку можна підібрати людині будь-якої комплекції й фізичної форми.

Де краще починати займатися верховою їздою?
Якщо ви хочете навчитися їздити правильно, краще почати з індивідуальних занять у манежі під керівництвом досвідченого тренера: він буде займатися безпосередньо із Вами, відразу ж виправить помилки в посадці й техніку їзди. Альтернативою можуть бути групові заняття по верховій їзді (у спортивних групах або по абонементі). Часто такі заняття ділять на цикли. Перший цикл — для новачків, під час його пояснюють техніку безпеки при їзді верхи, вчать чистити й сідлати коня, їздити кроком і риссю. У другому циклі вас познайомлять із їздою кроком, риссю й підготують до галопу – відпрацюють до автоматизму разом з вами «підйом» коня в галоп. Третій цикл має на увазі оволодіння навичками їзди всіма аллюрами. Кожний цикл включає приблизно 10 занять. Уроки верхової їзди, проведені в манежі або «на плацу», найменш небезпечні для починаючого наїзника. Освоївши ази верхової їзди, можна зайнятися конкуром (видом кінного спорту, у якому вершник на коні переборює від 6 до 13 різних перешкод, розташованих по певному маршруті), виїздкою (участь вершника з конем у змаганнях з управління), джигітуванням (виконанням наїзником на коні, що стоїть або біжить різних гімнастичних вправ) та ін. Групи з такою програмою існують у всіх великих КСК ( кінно-спортивних клубах). Можна, звичайно, ходити й у звичайний прокат коней, але в такому випадку варто врахувати ймовірність того, що вам не приділять тої уваги, на яку ви розраховуєте, не вкажуть на помилки в посадці. А виправляти вже сформовану неправильну посадку, до якої ви звикнете, буде згодом набагато складніше. Якщо до того ж ви виберете прокат по полях і лісам, то зростає ймовірність нещасного випадку при падінні з коня при невпевненій посадці й неправильній техніці їзди.

Варто врахувати кілька визначальних факторів у виборі клубу для навчання верховій їзді:
-його місце розташування — наскільки зручно вам до нього добиратися;
-вартість занять (залежить в основному від бажаного рівня підготовки; до того ж індивідуальні заняття коштують дорожче групових);
-умови занять (наявність закритого манежу, роздягалень і т. д. );
-кваліфікацію тренерів;
-кількість і рівень коней.....

===[http://dreambook.in.ua/son/yizda/ Сонник]=== Сонник
Сонник Цветкова

Їзда верхи віщує успіх у справі, головному для вас.

Для жінки це сон до доленосного знайомству.

Їзда на велосипеді сниться як заклик відкласти справи.

Сонник Міс Хассе

Приготуйтеся до подорожі. Приснився їздець - отримаєте важливу для вас новина. У сні вас хтось переїхав - уникнете нещастя.

Сонник Міллера

Приснилося, що ви їхали на велосипеді, - це уособлення вашого занадто повільного руху до намічених цілей. Крім того, є ризик втратити серйозну суму грошей. Їхати верхи на коні або у возі - це до наближалася, великим успіхам. Молоду жінку сон відвідує перед знайомством із забезпеченим молодим чоловіком, яке може закінчитися весіллям. Швидка їзда на машині уві сні говорить про те, що ви вмієте навіть з чогось самого поганого отримати вигоду для себе.

Сонник Деніз Лінн (короткий)

Якщо ви їдете верхи, це означає гармонійні стосунки з природою. Майстерність. Перемога.

Якщо ви їдете пасажиром в автомобілі, значить вам здається, що ваше життя знаходиться в чиїхось руках. Хтось керує вами. На вас добре "прокотилися";

Вас обдурили.

Сонник Деніз Лінн (докладний)

Якщо людина їде верхи, це може бути знаком майстерності і гармонії з природою.

Якщо ви їдете на машині, а керує нею іншої, здається вам, що відповідальність за ваше життя також несе хтось інший? Чи відчуваєте ви, що хтось керує вами?

Якщо це дійсно так, заявіть:

"Я повністю контролюю свою долю". Не "їздять" Чи на вас? Не надувають чи що? Заявіть самі собі:

"Я бачу внутрішню істину в будь-якій ситуації"...

===[http://roadcontrol.org.ua/forum/viewtopic.php?f=2&t=12045 НАВЧАЛЬНА ЇЗДА]=== НАВЧАЛЬНА ЇЗДА

24. НАВЧАЛЬНА ЇЗДА
24.1. Навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише
осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, а у разі
підготовки особою відповідно до вимог пункту 24.7 в
індивідуальному порядку - за наявності відповідної медичної
довідки.

24.2. Особам, котрі навчаються водінню автомобіля, повинно
бути не менше 16 років, а мотоцикла - 14 років. Такі особи
зобов'язані мати при собі документ, що засвідчує їхній вік.

24.5. Навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в
присутності майстра виробничого навчання водінню (особи, яка
навчає) і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто
навчається.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Їзда

2014-11-24T17:22:36Z

Шандур Ганна: Опис слова, його тлумачення та приклади.

'''Їзда́, -ди, '''''ж. ''Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. ''Санна їзда ангельска їзда, але дідчий виворот. ''Ном. № 11433.
[[Категорія:Із,Їз]]

''' Їзда'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21557-jizda.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
===[http://slovopedia.org.ua/35/53383/96672.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
їзда́
іменник жіночого роду
===[http://slovopedia.org.ua/41/53383/266015.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ЇЗДА
їздня, їждження.
===[http://slovopedia.org.ua/47/53383/319261.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===

ЇЗДА
езда
===[http://sum.in.ua/s/jizda Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЇЗДА́, и, жін.

1. Дія за значенням їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди... (Панас Мирний, I, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Леся Українка, V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 197).

2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 3).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
http://www.rozum.org.ua/
їзда́ – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний їзда́
родовий їзди́
давальний їзді́
знахідний їзду́
орудний їздо́ю
місцевий на/у їзді́
кличний ї́здо*

===[http://language.br.com.ua/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0/ Словник української мови]===
Їзда й, ж. 1. Дія за знач їздити. Кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої ізди… (Мирний, І, 1949, 330); Вона зовсім забракувала лижі і спосіб ізди на них (Л. Укр., V, 1956, 54); Після довгої ізди в автобусі Антон, розминаючи ноги, вийшов з машини (Чорн., Потік.., 1956, 197).
2. У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані. До Мессіни лишилась 1 година їзди (Коцюб., III, 1956, 353); Хто б повірив, що звідси лише година їзди до великого міста1 (Жур., Звич. турботи, 1960, 3).

===[http://orfograf_ukr.academic.ru/63272/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда́
іменник жіночого роду
===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/3103/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда
[йізда/]
-ди/, д. і м. -з'д'і/
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/65274/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда
-и́, ж.
1) Дія за знач. їздити.
2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.
===[http://ukrainian_lemko.academic.ru/4981/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] ===
їзда
-ди, ж. Пр.
Дія за знач. їздити.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник, жіночий рід.

Корінь: --
Вимова

Семантичні властивості
Значення

Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені словосполучення, фразеологізми
Споріднені слова

зменш.-пестливі форми:
іменники:
прикметники:
дієслова: їздити
прислівники:

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
Верхова їзда — вид спорту[1] з давньою історією та один з олімпійських видів спорту.
Зміст
1 Історична довідка
2 Особливосі верхвої їзди у різних народів
3 Див. також
4 Посилання
Історична довідка
Вперше кінь пішов під сідло людини в Азії; звичайно приписують це [скіфському племені сколотів. Європейці запозичили цей спосіб пересування у персів, головним чином у військових цілях, і відразу ж досягли в цьому відношенні великого мистецтва; великою популярністю користувалися кінноти фессалійська і фракийська; цьому сприяло установа в Греції, а потім і Римі особливих академій верхової їзди. Треба, однак, зауважити, що в епоху римського панування кавалерія являла собою лише допоміжний вид зброї і взагалі була поганою. Саме мистецтво їзди не могло досягти великої висоти, тому що їздили і греки і римляни без сідел і стремен, і без достатньої впевненості в посадці у них тому не могло бути. Тим не менше, їх посадка була практична та легка. Її зміна пішло слідом за винаходом сідла, а потім, пізніше, важких лицарських обладунків. Потім зміни у верховій їзді обумовлювалися щодо військових тактичними вимогами, що пред'являються кавалерії, відносно ж любителів — вимогами моди на той чи інший рід верхового спорту.
Особливосі верхвої їзди у різних народів

Верхова їзда з часу введення її у цивілізованих народів різко розділилася на два роди: просте користування конем без попереднього його навчання і виховання, з вживанням тільки деяких прийомів, що мають на меті підпорядкувати його волю волі вершника, і їзда на конях, приготованих для цієї мети за відомими правилам відомої школи. Східні народи переважно користувалися першим способом, будучи природними кавалеристами, з малих років спорідненими з конем. Таким способом по теперішній час їздять всі азіатські народи, жителі Південної Америки (ковбої) почасти наші козаки і тубільці Кавказу і більшість наїздників-самоучок, напр. фермери, селяни тощо. Не можна не помітити, що так звані природні вершники також мають деякі строго певні правила верхової їзди, вироблені практикою і передані з покоління в покоління, нашим же козакам довелося внаслідок тактичних вимог прийняти деякі прийоми і правила у культурних або штучних наїзників, але все-таки, залишивши в основі їзди свої принципи. Всі європейські народи прийняли штучний спосіб верхової їзди, який протягом багатьох століть піддався вельми багатьох змін, і в даний час ще не можна сказати, що навіть загальні принципи верхової їзди, не тільки окремі більш дрібні правила, були встановлені цілком виразно і вважалися б безперечними.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B7%D0%B4%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%85 Матеріал з Вікіпедії]===
«Їзда на гренландських собаках» (дан. Kørsel med Grønlandske Hunde, 1897) - німий короткометражний документальний фільм Петера Ельфельта. Це найперший фільм в історії данського кінематографа. До наших днів збереглося 10 метрів (32 футів) плівки. Прем'єра відбулася в Данії 1897 року.

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Онлайн словник українських рим]

Рими до слова "їзда"
Відібрані рими

автопоїзда бронепоїзда гнізда
електропоїзда звізда поїзда
безглузда дрозда ґазда
Ізольда інваліда ірода
Ісламабада авіаторпеда австралоїда
аденоїда алебарда Альфреда
амбасада амплітуда анаконда

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Гоньба́ –
1) гоньба́, ганя́ння, гоні́ння, гони́тва за чим. [Гони́тва за вті́хами життя́];
2) (у ямщиков: езда, перевозка проезжающих) їзда́, розгі́н (р. -го́ну).
• Большая го́ньба – ганяни́на. [Всі ко́ні в розго́ні. Така́ ко́ням ганяни́на].
Езда́ – ї́хання [Дві годи́ни ї́хання], їзда́, (постоянная) їздня́, (частая) ї́здження, їзді́ння, (время езды́) – їхави́ця. [На шляху́ боло́та нема́є, бо їзді́ння вели́ке: притопта́ли].
• Езда́ на волах – волові́з (р. -во́зу).
Пое́здка – їзда́, по́дорож (-жи), подоро́жування, (рейс) хо́дка.
• Мы употребили неделю на эту -ку – ми потра́тили ти́ждень на цю по́дорож.
Поспе́шный – (торопливый) хапли́вий, поха́пливий и похопли́вий, похі́пний, (с)квапли́вий, сква́пний, поква́пний, (скорый) швидки́й, хвитки́й; (срочный) (по)спі́шний. [Суд сквапли́вий рі́дко бува́є справедли́вий (Номис). Свої́м пита́ннячком хвитки́м не дала́ йому́ ви́мовити сло́ва (М. Вовч.)].
• -ный от’езд – (с)квапли́вий, хапли́вий, поха́пливий від’ї́зд.
• -ная езда – швидка́ їзда́.
• -ная работа – швидка́, поха́плива робо́та; (шутл.) хапатня́, хапови́ця, хапани́на; (срочная) нага́льна робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис). Хапатню́ таку́ зроби́ли, що ду́хом забра́ли всю соло́му (Черкас.)]. -ное дело – спі́шна, нага́льна спра́ва.

===[http://www.r2u.org.ua/html/isum_pered.html Російсько-українські словники] ===
Езда –
1) ї́хання, їзда́, -ди́,
2) (постоянная) їздня́, -ні́, ї́ждження, -ння.

===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Верховой –
1) (ветер) горови́й (го́рішній) ві́тер, горішня́к;
2) верхови́й;
3) ве́рхіве́ць, ве́ршник, верхови́к:
• верховая езда – верхова їзда.

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-64946.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
-и, ж.

1) Дія за знач. їздити.

2) У сполуч. з іменниками, які означають час, є мірою відстані.

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-ortho-term-3322.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===

їзда

{йізда́}

-ди́, д. і м. -з'д'і́

===[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0 Викисловарь]===
їзда

Существительное, неодушевлённое, женский род.

Корень: --.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 1.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=cxYG9n4fzfPHDM%253A%3Bvnk924AbGOEaWM%3Bhttp%253A%252F%252Fs56.radikal.ru%252Fi152%252F1107%252F75%252F854ba4434acc.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fforum.lvivport.com%252Fshowthread.php%253Ft%253D49774%2526page%253D2%3B600%3B416]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 2.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=TjMl0mWuykfFCM%253A%3BkjWXOtpJhn5YOM%3Bhttp%253A%252F%252Fyak-prosto.com%252Fimages%252F8%252Fa%252Fyak-nadyagati-vuzdechku.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fyak-prosto.com%252Fyak-nadyagati-vuzdechku%252F%3B500%3B333]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 3.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=54n7yY5bm7sIoM%253A%3B-zELB7B_b30uNM%3Bhttp%253A%252F%252Fzdorovia.com.ua%252Fuploads%252Fdsn%252F5c%252Fd1%252F001%252Fvelosiped.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fzdorovia.com.ua%252Fcholovichezdorovya%252F5352izda-na-velosipedi-mozhe-zrobiti-cholovika-bezplidnim.html%3B360%3B225]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їзда 4.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B0&client=firefox-a&hs=ubJ&rls=org.mozilla:uk:official&channel=fflb&biw=1366&bih=623&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S2VzVIquO6LlywP63IEQ&ved=0CAYQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=Y9xqVReeoMu_3M%253A%3BFjYvveYm2dEHfM%3Bhttp%253A%252F%252Favtosovet.com.ua%252Fwp-content%252Fuploads%252F2014%252F10%252Fbe18190318234479cdb3d0fa21947da6.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Favtosovet.com.ua%252Favtoporada%252Fbezpechna-%2525D1%252597zda-na-avtomobili-za-mistom%3B450%3B300

]
|}
==Медіа==
{{https://www.youtube.com/watch?v=qd3EeP4WJAk}} Буксирування. Навчальна їзда. Рух у колонах
{{https://www.youtube.com/watch?v=

n9qDSqVXNF}} зимова їзда

[http://proridne.com/pisni/%D0%97%E2%80%99%D0%87%D0%97%D0%94%D0%98%D0%92%20%D0%AF%20%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%98%D0%9A%D0%90,%20%D0%97%E2%80%99%D0%87%D0%97%D0%94%D0%98%D0%92%20%D0%92%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E.html] Українські пісні

==Цікаві факти==
===заголовок===
====підзаголовок====
===[http://koni.prom.ua/a75144-verhova-yizda-yak.html]=== Чим пояснюється популярність верхової їзди?
Чим пояснюється популярність верхової їзди?
Для міського жителя верхова їзда — один із способів зняти стрес і втому, що назбиралась, повністю відключитися від повсякденних проблем і турбот, а також поліпшити свою фізичну форму. Крім того, це можливість провести час на природі (при польових мандрівках чи прогулянках), а іноді й знайти нових друзів (особливо в кінних походах). Крім того, верхова їзда поліпшує поставу, має позитивний вплив при захворюваннях нервової системи, поліпшує роботу серцевого м'яза. Але головне, безсумнівно, — це той позитивний емоційний заряд, що людина отримує від спілкування й контакту з конем.

У якому віці можна починати займатися верховою їздою?
До п'яти років дитина може лише «кататися» на коні. До трьох років — у сідлі разом з дорослим, із трьох до п'яти — сидячи верхи самостійно, тримаючись за гриву або сідло. У чотири роки дитина здатна, сидячи на коні, виконувати найпростіші вправи, триматися в сідлі на короткій рисі за умови, що коня тримає під контролем хто-небудь із дорослих. В 5-6 років дитину можна віддати в поні-клуб. У цьому віці малята вже здатні навчитися «їздити» верхи, тобто правильно керувати конем. Головна вимога — маля повинне діставати ногами до стремен і знати поняття «право» і «ліво». У групи верхової їзди на великих конях набирають дітей, що досягли 10-12 років. Якщо ви прагнете досягти високих результатів у кінному спорті, звичайно, буде потрібен кожен рік занять і тренувань. І, відповідно, чим раніше ви почнете займатися, тим вищого рівня майстерності зможете досягти. Якщо ж мова йде не про професійні заняття, то верхніх обмежень за віком для верхової їзди немає. Підходящу конячку можна підібрати людині будь-якої комплекції й фізичної форми.

Де краще починати займатися верховою їздою?
Якщо ви хочете навчитися їздити правильно, краще почати з індивідуальних занять у манежі під керівництвом досвідченого тренера: він буде займатися безпосередньо із Вами, відразу ж виправить помилки в посадці й техніку їзди. Альтернативою можуть бути групові заняття по верховій їзді (у спортивних групах або по абонементі). Часто такі заняття ділять на цикли. Перший цикл — для новачків, під час його пояснюють техніку безпеки при їзді верхи, вчать чистити й сідлати коня, їздити кроком і риссю. У другому циклі вас познайомлять із їздою кроком, риссю й підготують до галопу – відпрацюють до автоматизму разом з вами «підйом» коня в галоп. Третій цикл має на увазі оволодіння навичками їзди всіма аллюрами. Кожний цикл включає приблизно 10 занять. Уроки верхової їзди, проведені в манежі або «на плацу», найменш небезпечні для починаючого наїзника. Освоївши ази верхової їзди, можна зайнятися конкуром (видом кінного спорту, у якому вершник на коні переборює від 6 до 13 різних перешкод, розташованих по певному маршруті), виїздкою (участь вершника з конем у змаганнях з управління), джигітуванням (виконанням наїзником на коні, що стоїть або біжить різних гімнастичних вправ) та ін. Групи з такою програмою існують у всіх великих КСК ( кінно-спортивних клубах). Можна, звичайно, ходити й у звичайний прокат коней, але в такому випадку варто врахувати ймовірність того, що вам не приділять тої уваги, на яку ви розраховуєте, не вкажуть на помилки в посадці. А виправляти вже сформовану неправильну посадку, до якої ви звикнете, буде згодом набагато складніше. Якщо до того ж ви виберете прокат по полях і лісам, то зростає ймовірність нещасного випадку при падінні з коня при невпевненій посадці й неправильній техніці їзди.

Варто врахувати кілька визначальних факторів у виборі клубу для навчання верховій їзді:
-його місце розташування — наскільки зручно вам до нього добиратися;
-вартість занять (залежить в основному від бажаного рівня підготовки; до того ж індивідуальні заняття коштують дорожче групових);
-умови занять (наявність закритого манежу, роздягалень і т. д. );
-кваліфікацію тренерів;
-кількість і рівень коней.....

===[http://dreambook.in.ua/son/yizda/]=== Сонник
Сонник Цветкова

Їзда верхи віщує успіх у справі, головному для вас.

Для жінки це сон до доленосного знайомству.

Їзда на велосипеді сниться як заклик відкласти справи.

Сонник Міс Хассе

Приготуйтеся до подорожі. Приснився їздець - отримаєте важливу для вас новина. У сні вас хтось переїхав - уникнете нещастя.

Сонник Міллера

Приснилося, що ви їхали на велосипеді, - це уособлення вашого занадто повільного руху до намічених цілей. Крім того, є ризик втратити серйозну суму грошей. Їхати верхи на коні або у возі - це до наближалася, великим успіхам. Молоду жінку сон відвідує перед знайомством із забезпеченим молодим чоловіком, яке може закінчитися весіллям. Швидка їзда на машині уві сні говорить про те, що ви вмієте навіть з чогось самого поганого отримати вигоду для себе.

Сонник Деніз Лінн (короткий)

Якщо ви їдете верхи, це означає гармонійні стосунки з природою. Майстерність. Перемога.

Якщо ви їдете пасажиром в автомобілі, значить вам здається, що ваше життя знаходиться в чиїхось руках. Хтось керує вами. На вас добре "прокотилися";

Вас обдурили.

Сонник Деніз Лінн (докладний)

Якщо людина їде верхи, це може бути знаком майстерності і гармонії з природою.

Якщо ви їдете на машині, а керує нею іншої, здається вам, що відповідальність за ваше життя також несе хтось інший? Чи відчуваєте ви, що хтось керує вами?

Якщо це дійсно так, заявіть:

"Я повністю контролюю свою долю". Не "їздять" Чи на вас? Не надувають чи що? Заявіть самі собі:

"Я бачу внутрішню істину в будь-якій ситуації"...

===[http://roadcontrol.org.ua/forum/viewtopic.php?f=2&t=12045]=== НАВЧАЛЬНА ЇЗДА

24. НАВЧАЛЬНА ЇЗДА
24.1. Навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише
осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, а у разі
підготовки особою відповідно до вимог пункту 24.7 в
індивідуальному порядку - за наявності відповідної медичної
довідки.

24.2. Особам, котрі навчаються водінню автомобіля, повинно
бути не менше 16 років, а мотоцикла - 14 років. Такі особи
зобов'язані мати при собі документ, що засвідчує їхній вік.

24.5. Навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в
присутності майстра виробничого навчання водінню (особи, яка
навчає) і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто
навчається.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Вуста 1.jpeg

2014-05-05T19:57:13Z

Шандур Ганна: Вуста- уста

Вуста- уста

Вуста

2014-05-05T19:55:33Z

Шандур Ганна:

'''Вуста, вуст, '''''мн. ''См. '''Уста. '''
[[Категорія:Ву]]

'''Вуста'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8321-vusta.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Вуста, вуст, мн. см. уста.
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/61754.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===

ВУСТА

вуста́
множинний іменник
===[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263299.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВУСТА
д! ГУБИ, РОТ.
===[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356908.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
вуста́ зімкну́лися наві́ки у кого, чиї. Хто-небудь помер. Одного разу кволим голосом покликала (мати) дочку до себе, хотіла щось сказати, та так і не сказала. Вуста її зімкнулися навіки (Д. Ткач).

з вуст (з уст) у вуста́ (в уста́), зі сл. передава́тися, передава́ти, перехо́дити. Від однієї людини до іншої (про щось почуте). Переходячи з уст в уста,.. твори ці зазнавали різних трансформацій, розгалужувались іноді на багато варіантів (М. Рильський); По селах з уст в уста передавалася жахлива звістка: фашисти нищать радянських людей, знущаються з жінок, убивають комуністів (Іван Ле). від уст до уст. Полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (О. Гончар). з уст до уст. З уст до уст перелітала одна звістка про заснування нових артілей (Г. Епік).

з ме́дом на вуста́х. Який нещиро говорить приємні речі; облесливий, нещирий. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (С. Васильченко).

зрива́тися / зірва́тися (ско́чити) з язика́ (з вуст). 1. Швидко, спонтанно промовлятися (про слова). Але Балабуха заговорився, й од старого, академічного звичаю з його язика почали зриватись латинські слова (І. Нечуй-Левицький); Але голос йому не зрадив, і слова все так само впевнено зривалися з уст (Іван Ле). 2. Раптово, мимоволі з’являтися, звучати (про думки, пропозиції і т. ін.). Пропозиція моя виникла якось несподівано для мене самого і зірвалася з язика, наче з власної своєї ініціативи (Л. Яновська).

(і) ро́та ((і) вуст) не розтули́ти. Промовчати, нічого не сказати. — А чому так? Чому хлопець вибирає (дівчину), га? — казала з запалом, наче я сперечався з нею, хоч я й рота не розтулив.— А чому дівчина не має права? (Є. Гуцало); І все в ній (Роксолані) кричали ці слова зневаги, але дружинонька не розтулила й вуст (О. Ільченко). ро́та розтули́ти. І не встиг Калинка рота розтулити, як наглядач спритним ударом упхнув його до камери (А. Дімаров).

на вуста́х. 1. з чим. Який готовий сказати, висловити що-небудь або постійно висловлює щось. Одна тілько Килина Івановна (Іванівна) .. жовта, як стигле жито, завжди розкуйдана, завжди з святцями у руках і лайкою на устах, не боялася Кирила Івановича (Панас Мирний). 2. у кого, рідше кого, перев. зі сл. бу́ти. Постійно повторюватися ким-небудь або бути предметом обговорення у когось. За нашим столом .. була постійно й незримо присутня найшляхетніша з усіх учительок на світі — славна Марія Никифорівна, бо вона весь час у думках і на вустах Сави Божка (Т. Масенко); Краю мій, що в вогні найтяжчім, на устах народів світу (П. Тичина); Залишилася тільки така (інтелігенція), що вважала разом з урядом метою відняття чужого, горьованого, і всяке писання для неї було потрібним чадом для отруювання свідомості загалу... Не дурно ж дурман цього чаду запаморочив і Сокиру іти із своїми пропозиціями аж сюди. Бо Моцюрине ім’я було у всіх на устах (Т. Осьмачка).[/

не ви́пустити (не пусти́ти) (ні (ані́, і)) па́ри з вуст. Затято мовчати, не сказати нічого. Горецький терпеливо усе вислухав, не випустив пари з вуст (М. Ю. Тарновський); Оперезав (курінний) кийком злодія по плечах. Той тільки моторошно здригнувся і, убгавши голову в плечі, зціпив зуби, не випустивши й пари з уст (С. Добровольський); І знову всі мовчать. Дивна річ — як тільки скаже він, Анкулія, слово, відразу западає тиша, ніхто й пари з вуст не пустить (М. Чабанівський); Запанувала мовчанка. А Наталка... Боже мій! Впустивши оторочки і голку, вона стояла край столу, смертельно бліда, не пустила й пари з уст (І. Багряний).

ні (ані́) па́ри з вуст (з уст, з ро́та). 1. Нічого не говорити, затято мовчати. Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер); Його (арештованого) вже носили на рядні, бо негоден був ходити... Він уже конав — але ні пари з уст (І. Багряний); Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок); —Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник); Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко). ні па́ри з губи́. Стала (Мася) під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький). з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко). 2. про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати.
===[http://sum.in.ua/s/vusta Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВУСТА див. уста.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
http://www.rozum.org.ua/
вуста́ – множинний іменник

відмінок однина множина
називний вуста́
родовий вуст
давальний вуста́м
знахідний вуста́
орудний вуста́ми
місцевий на/у вуста́х
кличний вуста́

===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vusta.31169/ ТЛУМАЧ]===

вуста

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
Ву́ста (Ууста) — невеликий піщаний острів в Червоному морі в архіпелазі Дахлак, належить Еритреї, адміністративно відноситься до району Дахлак регіону Семіен-Кей-Бахрі.

Географія[ред. • ред. код]
Розташований на захід від острова Ісра-Ту. Має видовжену з північного сходу на південний захід форму. Довжина 3 км, ширина до 1 км. На відміну від сусідніх островів Вуста звільнений від коралових рифів.
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0 Онлайн словник українських рим]
Рими до слова "вуста"

сороковуста густа капуста
надгуста негуста пуста
сорокоуста стоуста тисячоуста
уста Фауста хуста
євангеліста єговіста ігриста
ідеаліста ілюзіоніста імпресіоніста
іскриста іудаїста абсолютиста

==Іноземні словники==

===[http://www.classes.ru/dictionary-russian-english-universal-term-62050.htm Большой русско-английский словарь (онлайн версия).]===
уста

мн. поэт.

mouth sg, lips

••

вкла́дывать (вн.) в чьи-л уста́ — put (d) into smb's mouth (into the mouth (of))

из чьих-л уст — from smb; from smb's lips

из пе́рвых уст — ≈ (straight) from the horse's mouth; from smb's own lips

из тре́тьих уст — secondhand / thirdhand; through the grapevine

уста́ми младе́нца (глаго́лет и́стина) — см. глаголить

из уст в уста́ — by word of mouth

на уста́х у всех — on everybody's lips

ва́шими бы уста́ми да мёд пить погов. — ≈ it is too good to be true; if only you were right!
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/28287/%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0 Словари и энциклопедии на Академике]===
вустаПеревод
вуста
див. уста.

===[http://ru.wikti onary.org/wiki/%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0Викисловарь]===
Украинский[править]
Морфологические и синтаксические свойства[править]
вуста
Существительное, неодушевлённое.
Корень: --.
Произношение[править]
Семантические свойства[править]
Значение[править]
◆ Не указан пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы[править]
Антонимы[править]
Гиперонимы[править]
Гипонимы[править]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:
[[Файл:Вуста 1|міні]]
|x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&newwindow=1&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=pupnU5STEuWD4ATvwIDwAg&ved=0CDgQsAQ&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=_&imgrc=JdLUtVDODBussM%253A%3B1Mn8Wf2AyqUetM%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.poetryclub.com.ua%252Fupload%252Fpoem_all%252F00411568.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.poetryclub.com.ua%252Fgetpoem.php%253Fid%253D411568%3B500%3B375]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вуста 2.jpg|x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&newwindow=1&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=pupnU5STEuWD4ATvwIDwAg&ved=0CDgQsAQ&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=_2HVt7giaNz7KM%3A%3Bi7ZENYkf4SamuM%3B_2HVt7giaNz7KM%3A&imgrc=_2HVt7giaNz7KM%253A%3BCk0DilazI299GM%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.domohazyajki.com%252Fwp-content%252Fuploads%252F2009%252F02%252F28.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.domohazyajki.com%252Farchives%252F2991%3B240%3B320]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вуста 3.jpg|x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&newwindow=1&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=pupnU5STEuWD4ATvwIDwAg&ved=0CDgQsAQ&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=_&imgrc=ROFuHKcF3JZQbM%253A%3B3016yRrxxeR7kM%3Bhttp%253A%252F%252Fcs618529.vk.me%252Fv618529152%252F3aca%252FnYy2CawqLhY.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fvk.com%252Fid146680287%3B500%3B332]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вуста 4.jpg|x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0&newwindow=1&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=pupnU5STEuWD4ATvwIDwAg&ved=0CDgQsAQ&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=WyeLP-sUsVmLVM%3A%3BVzQKOQJG9Lmq8M%3BWyeLP-sUsVmLVM%3A&imgrc=WyeLP-sUsVmLVM%253A%3B0cg2trkMuJ7n7M%3Bhttp%253A%252F%252Ffotomova.com.ua%252Fsrc%252Fexplanations%252Fb%252Fczw2tzkI.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Ffotomova.com.ua%252Fword%252Fview%252F3gsapv9K%3B386%3B580]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|/watch?v=2AumxBDIRoQ}} ВІА "Кобза" - Твої вуста (2011)
{{#ev:youtube|/watch?v=CFnDuvGNXCA}} Я ЛЮБЛЮ ТВОЇ ВУСТА
[http://www.pisni.org.ua/songs/5263302.html] Українські пісні

==Цікаві факти==
===заголовок===
====підзаголовок====
===[http://poetry.uazone.net/syngai13.html Микола Сингаївський

Зі збірки "МОЯ СВІТОБУДОВА"]===
Дітей заждалась тиха мати,
На жаль, немає і листа…
– Нема часу, щоб написати, –
Шепочуть мамині вуста.

Не раз вона їх виглядала,
Дозріли вже не раз жита…
– Це, мабуть, знов зажура давня, –
Шепочуть мамині вуста.

Згадає ненька – і всміхнеться,
Що десь онука вироста…
– Пошли їй, доле, ніжне серце, –
Шепочуть мамині вуста.

Вона б сама до них летіла,
Та відлетіли вже літа…
– Пошли їм, доле, мужні крила, –
Шепочуть мамині вуста.

Весна вітає землю отчу,
Вертають птахи до гнізда…
– Чомусь недобачають очі, –
Шепочуть мамині вуста.
===[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411568]===
Твої вуста

:: Твої вуста
Чарівні сни у ніч безсонну бродять.
Їх відганяю, а вони летять…
Вуста твої зі світу мене зводять,
Твої вуста… що полум’ям горять.

Твої вуста і ніжні і гарячі,
Немов хмарки, неначе вітерець,
Немов троянди пелюстки тремтячі,
Що поєднали тисячі сердець.
===[http://www.poezia.org/ua/id/37937/ Марія Гончаренко

цикл "ОСІНЬ". Вірш 4]===
Марія Гончаренко

цикл "ОСІНЬ". Вірш 4
***
вуста мовчать
слова Любові
промовляє Серце
2007
Київ
зі збірки "Мозаїки в стилі модерного рондо" (Київ, 2007)

[[Файл:БУГОВА_СКРИНЯ.doc|thumb| ]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Виїхати

2014-05-05T19:02:03Z

Шандур Ганна:

'''Ви́їхати. '''См. '''Виїздити. '''
[[Категорія:Ви]]
'''Виїхати'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5232-vyjikhaty.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Виїхати Cм. виїздити.
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/50802.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВИЇХАТИ

ви́їхати
дієслово доконаного виду
===[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356368.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВИЇХАТИ

ви́їхати на пле́ча́х чиїх, кого, несхв. Використати наслідки чиєїсь праці. — Виявилось, коли ми перевірили роботу Званова, що ударник з нього липовий. На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів (О. Донченко).

ви́нести / вино́сити нога́ми впере́д (напере́д) кого, фам. Хто-небудь помре, загине або буде похованим. Мешканців не видно — поховалися десь чи вибралися, а кого й винесли ногами вперед (А. Хорунжий); Якщо живим не можна вийти звідси — вперед ногами винесуть мене (Л. Костенко); Хай пиндючаться (окупанти) пихато — їм життя у нас не мед: скоро винесемо з хати всіх ногами наперед (С. Голованівський); — Звідси вийде тільки той, хто запишеться до артілі. Микито, замкни двері!. — А як хто не схоче писатись? — Запитав хтось несміливо. — Хто не схоче, того винесуть наперед ногами.. Оце ви думаєте для чого? — ткнув (Юхим) рукою в наган (А. Дімаров). ви́їхати впере́д нога́ми (померти). — Про те, щоб зовсім кинути полювати, Олексі Івановичу і на думку не спадало... — Хоч на горличку, хоч на горобця... Аж поки вперед ногами з хати не виїду, рушниці не кину! — твердо заявив Олекса Іванович (Остап Вишня).
===[http://sum.in.ua/s/vyjikhaty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВИЇХАТИ див. виїжджати.
===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34974
«Словники України on-line»]===
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34974
виїхати
дієслово доконаного виду

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/18072/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8 Орфоепічний словник української мови] ===
виїхати
Перевод
виїхати
див. виїжджати.

===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vyjihaty.23041/ ТЛУМАЧ]===
ВИЇХАТИ

← назад вперед →
ви

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8 Онлайн словник українських рим]
їхати
від'їхати
доїхати

з'їхати
зазіхати
об'їхати

од'їхати
під'їхати
переїхати

поїхати
позіхати
понаїхати

приїхати
проїхати
ахати

брехати
бурхати
бухати

відбурхати
відбухати
віддихати

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Вз’езжа́ть, вз’е́хать куда, на что – виїзди́ти, (сов.) ви́їхати, наїзди́ти, (сов.) наї́хати, з’ї́хати. [Виїзди́ли на круту́ го́ру, і ко́ні ду́же потоми́лися. Виїздючи́ на гре́блю, з’ї́хали на каміню́ку і оберну́лися].
Взима́ть, -ся – бра́ти, -ся, збира́ти, -ся; (о податях и т. п.) – ви[с]правля́ти, -ся, стяга́ти, -ся. [В субо́ту зве́чора ви́їхати-б на се́ла пода́тки виправля́ти (Васильч.)].
• Взима́емый – спра́влюваний, зби́раний, стя́ганий, випра́влюваний.
• Мера чего-либо взима́емая в чью пользу – мірчу́к. [Мі́ряє і мірчу́к збира́є – їдну́ мі́ру зоставля́є, де́в’ять мір пуска́є (Рудан.)].
Выбыва́ть, вы́быть – вибува́ти, ви́бути, вихо́дити, ви́йти, виїзди́ти, ви́їхати.
Выезжа́ть, вы́ехать – виїзди́ти, виїзджа́ти, ви́їхати, від’їзди́ти, від’їзджа́ти, від’ї́хати, (двигаться с места) вируша́ти, ви́рушити, ру́шити.
• Выезжа́ть на гору, припрягая лошадей, волов – бичува́тися, ви́бичуватися. [Ми раз-у-раз бичу́ємося, ї́дучи на цю го́ру (Поділля)].
Намерева́ться, наме́риться – наміря́тися, намі́ритися, ма́ти (бра́ти), взя́ти на́мір, (замышлять) заміря́тися, замі́ритися, ду́мати, заду́мувати, заду́мати, наду́муватися, наду́матися, замишля́ти, зами́слити, ма́ти (на ду́мці, на ми́слі), ма́ти ду́мку, взя́ти ду́мку (на ду́мку) (з)роби́ти що, (вознамериваться) нава́жуватися, нава́житися, пова́житися, зва́житися на що и (з)роби́ти що, (собираться) збира́тися, зібра́тися, ла́годитися, нала́годитися, (редко) залиця́тися, ті́яти (з)роби́ти що. [Розсе́рдивсь і вже був наміря́вся щось іще́ каза́ти (Крим.). Ти и́нше щось роби́ти заміря́всь (Грінч.). Си́на свого́ в крамарчуки́ віддава́ти не ду́має (Грінч.). Присяга́вся, що не проп’є́ цих гро́шей сього́дні, а сам мав на ду́мці зроби́ти це́є нега́йно (Звин.). Я таки́ мав на ми́слі так зроби́ти, та жі́нка відра́яла (Богодух.). Кому́ госпо́дь ма́є що да́ти, то дасть і в ха́ті (Номис). Через ти́ждень мав ви́їхати до Ки́їва (Н.-Лев.). А сесі́ воли́ за що ма́єте прода́ти? (Кам’янеч.). Нава́живсь ото́ він по́тай набра́ти хлі́ба з грома́дської комо́ри (Рада). Ки́нув тлі́ючу гу́бку на ожере́дь соло́ми і пова́живсь тіка́ти (Коцюб.). Всі сплять, опрі́че двох, що ла́годяться й собі́ закуня́ти (Грінч.). Хло́пці вже залиця́лися би́ти мене́ (Гуманщ.). Щоб сва́тати (її́) – ніхто́ і не ті́яв (Гр. Григор.)].
Послужи́ть –
1) (кому, чему) послужи́ти, услужи́ти (усил. попослужи́ти), прислужи́тися. [Послужи́, моя́ ти збро́є, молоді́й ще си́лі, послужи́ йому́ так щи́ро, як мені́ служи́ла (Шевч.). Прислужи́вся своє́му кра́єві ве́лико (Куліш)];
2) (к чему) при[з]да́тися на що, ста́ти за, на що.
• Пусть это -жит ему уроком – неха́й це ста́не йому́ за нау́ку.
• -жи́ть причиной чего – спричи́нитися до чо́го. [Ця приго́да спричи́нилася до то́го, що він мусі́в ви́їхати].
• Это -жи́ло ему во вред – це йому́ пошко́дило.
• Это -жи́ло ему в пользу – це пішло́ йому́ на кори́сть, це ви́йшло йому́ на добро́.
• Это -жит им предостережением – це ста́не їм за осторо́гу.
• Это ни к чему не -жит – це ні на́ що не прида́сться, не зда́сться, з цьо́го нічо́го не бу́де.
Предполага́ть, предположи́ть – (полагать, рассчитывать) гада́ти, ду́мати, поду́мати, ма́ти на ду́мці (на га́дці, на ми́слі), поклада́ти, покла́сти що (що роби́ти), (намереваться) ма́ти, ма́ти на ду́мці (що роби́ти), (допускать) припуска́ти, припусти́ти що, ста́вити, поста́вити (перед собо́ю) га́дку про що, ми́слити перед собо́ю що, місти́ти в собі́ га́дку про що. [Нау́ку в шко́лі я гада́ла розпоча́ти на Се́мена (Кон.). Через ти́ждень мав ви́їхати до Ки́їва (Н. Лев.). Нау́ка ста́вить перед собо́ю га́дку і про працівникі́в (ми́слить перед собо́ю і працівникі́в), які́-б її́ розробля́ли (Крим.)].
• Основательно -га́ть – слу́шно гада́ти.
• Это и -жи́ть нельзя было – цього́ й припусти́ти не мо́жна було́.
• Нужда -га́ет лишения – коли́ (як) неста́тки, то й зли́дні, в неста́тках і зли́дні.
• Человек -ет, а бог располагает – крути́ не крути́, а бу́де так як Бог дасть; чолові́к стріля́є, а Бог ку́лі но́сить.
• Предполо́жим – припусті́мо, покладі́мо, кладі́мо, да́ймо (на те́є) що. [Ну, а покладі́м, що хтось вам дові́в, що вони́ (класи́чні мо́ви) про́сто шкодли́ві (Крим.). Да́ймо, що він прода́сть жи́то (Він. п.)].
• -жим, что ваши надежды основательны – припусті́мо, да́ймо (на те́є), що ва́ші наді́ї ма́ють підста́ви.
• Предполага́емый – га́даний, здога́дни́й, ду́маний, припу́сканий. [Це да́та здогадна́ й непе́вна (Крим.)].
• -мое путешествие – га́дана по́дорож.
• -мая сумма – га́дана, припу́скана су́ма.
• Предполо́женный – зага́даний, заду́маний, припу́щений.
• -ный на первое июня с’езд не состоится – зага́даний на пе́рше че́рвня з’їзд не відбу́деться.
• -ться – гада́тися, ду́матися, ма́тися; припуска́тися.
• -га́ется что-н. сделать – гада́ється (є ду́мка, га́дка) щось зроби́ти.
• -га́лось – ду́малось, була́ ду́мка, ма́лося. [Ма́лося йти на я́рмарок, та дощ не пусти́в. Була́ ду́мка так зроби́ти, а ви́йшло ина́кше].

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/18072/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словари и энциклопедии на Академике]===
виїхати
Перевод
виїхати
див. виїжджати.

===[http://www.slovnik.com.ua/?grupa=7&id_sl=2098 «Словник синонимів»]===
Виїхати - позбуватися

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S9BnU961FKvO4QTX1YCoCA&ved=0CAkQ_AUoBA&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=_&imgrc=DWmj8NUYQQk7iM%253A%3BnRo9AJHeUTZh8M%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.volynnews.com%252Ffiles%252Fnews%252F2013%252F04-12%252F40567-1u.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.volynnews.com%252Fnews%252Fsociety%252Fchy_zmozhut_ukrayintsi_vyyikhaty_z_kyyeva_na_travnevi_svyata%252F%3B360%3B203]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S9BnU961FKvO4QTX1YCoCA&ved=0CAkQ_AUoBA&biw=1366&bih=624#newwindow=1&q=%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97+%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B8&tbm=isch&facrc=_&imgdii=_&imgrc=Y-qq1AQgv9lzxM%253A%3B8evF6nxSkOPZsM%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.dilovamova.com%252Fimages%252Fwpi.cache%252Fcards%252Fc_359_dmj05c.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.dilovamova.com%252Findex.php%253Fpage%253D72%2526viewCardsSection%253D55%2526sendCardId%253D359%3B460%3B307]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube| /watch?v=VBe0tOOosAk }} Як виїхати з лісу. Безпека: правдами та неправдами.

[http://www.pisni.org.ua/songs/243111.html] Українські пісні

==Цікаві факти==
===заголовок===
====підзаголовок====
===[ http://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/ubohyj-ta-bahatyj]===
Ото поїхав чоловік у ліс — і так заїхав, що тільки небо та земля, а то і сам не знає, де він: бо тоді ліси дуже великі були! От він поставив волики під грабом, а сам поліз на граба високо, щоб подивитись, куди краще виїхати.
===[ http://ubr.ua/uk/tv/neruhomist/iak-vihati-z-avarinogo-budinku-154914 «ЯК ВИЇХАТИ З АВАРІЙНОГО БУДИНКУ
»]===

[[Файл:БУГОВА_СКРИНЯ.doc|thumb| ]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Виїздити

2014-05-05T19:00:33Z

Шандур Ганна:

'''Ви́їздити, -джу, -диш, '''''гл. ''Изъѣздить. ''Ой виїздив всю країну, увесь білий світ. ''Мет. 139.

'''Виїздити, -джу, -диш, '''сов. в. '''виїхати, -їду, -деш, '''''гл. ''1) Выѣзжать, выѣхать. ''Щодня їдні виїздили, другі приїздили''Стор. М. Пр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
[[Категорія:Ви]]
'''Виїздити'''

==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5228-vyjizdyty-1.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
===[http://slovopedia.org.ua/47/53394/306201.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВИЇЗДИТИ
I виїзд`ити
см. виїжджати
II в`иїздити
сов. от виїжджувати
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/50794.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВИЇЗДИТИ

ви́їздити
дієслово доконаного виду

виїзди́ти
дієслово недоконаного виду
===[http://sum.in.ua/s/vyjizdyty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВИ́ЇЗДИТИ див. виїжджувати.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 402.
Коментарі (0)
ВИЇЗДИ́ТИ див. виїжджати.

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34958 «Словники України on-line»]===
http://www.rozum.org.ua/
виїздити
дієслово доконаного виду

виїздити
дієслово недоконаного виду

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/18063/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Орфоепічний словник української мови] ===
виїздити
I в`иїздити
див. виїжджати.
II виїзд`ити
див. виїжджувати.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Матеріал з Вікісловника]===
ви́їздити I[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
ви́-їз-ди-ти
Дієслово доконаного виду.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
1. їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь ◆ Ви́їздив я на своєму віку чимало по світу. Г. Квітка-Основ’яненко ◆ Ви́їздили Польщу і всю Україну, а не бачили такої, як ця Катрерина. Т. Шевченко
2. їздячи куди-небудь, добути собі щось ◆ Як, діду, їздилось до столиці?.. Виїздив щось? Михайло Стельмах
3. привчити коня до їзди, ходити в упряжі або під сідлом; об'їздити ◆ ви́їздити рисака
Синоніми[ред.]
1. об'їздити, об'їхати, обколесити, обколесувати, облітати, обкрутити, обміряти, обмрірити
2. об'їжджати
Споріднені слова[ред.]
• дієприкметники: 2. виїжджений
• іменники: 1. виїждження; 2. виїжджування
• дієслова: 2. виїжджувати, об'їздити
Значення[ред.]
1. їхати, відправлятися звідки-небудь, за межі чогось, кудись ◆ Сідлай коня вороного, Та й виїжджай з двору мого. Павло Чубинський ◆ І коли з подвір'я замкувиїздив загін кінноти, гетьман стояв біля вікна і тихо та весело сміявся. Іван Ле, «Наливайко»
1. залишати своє місце проживання, переселяючись в інше ◆ Наш дядько Микита виїздив на поселення кудись аж на Зелений Клин. Степан Васильченко
2. їхати, відправлятися куди-небудь з якоюсь метою ◆ — Перша партія робітничої молоді виїздить сьогодні.. на жнива. Василь Кучер, «Чорноморці» ◆ Сапігавиїздив часто заготовляти дрова в Диканські ліси. Олесь Гончар
2. їдучи, з'являтися де-небудь, у якомусь місці. ◆ Біля воріт казарми знялась безладна стрілянина. В цей час валка із зброєю виїздила вже на Полтавську вулицю. Андрій Головко
3. їдучи, підніматися куди-небудь, на щось. ◆ Воли виїхали на гору. Нечуй-Левицький
4. на кому, на чому, перен., розм. перекладати на кого-небудь свої обов'язки. ◆ На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів. Олесь Донченко

===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/vyjizdyty.23033/ ТЛУМАЧ]===
ВИЇЗДИТИ

← назад вперед →
ви

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Онлайн словник українських рим]
їздити
в'їздити
від'їздити

гніздити
доїздити
з'їздити

заїздити
наїздити
од'їздити

під'їздити
переїздити
поїздити

подоїздити
позаїздити
понаїздити

попереїздити
поприїздити
приїздити

пригвоздити
проїздити
пробороздити

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Взбира́ться, взобра́ться (на лестницу, гору, дерево и т. п.) – бра́тися, видира́тися, ви́дертися, здира́тися, зде́ртися, видря́пуватися, ви́дряпатися, пну́тися, п’я́сти́ся, ви́пнутися, спина́тися, сп’я́сти́ся, вила́зити, ви́лізти, зла́зити, злі́зти.
• В. на лошадь – вила́зити (сов. ви́лізти), сіда́ти (сі́сти), з[в]сіда́ти (з[в]сі́сти) на коня́. [Му́сів уся́кий шля́хтич, хто зся́де на ко́ня, у ві́йсько виїзди́ти (Куліш)].
Вз’езжа́ть, вз’е́хать куда, на что – виїзди́ти, (сов.) ви́їхати, наїзди́ти, (сов.) наї́хати, з’ї́хати. [Виїзди́ли на круту́ го́ру, і ко́ні ду́же потоми́лися. Виїздючи́ на гре́блю, з’ї́хали на каміню́ку і оберну́лися].
Выбыва́ть, вы́быть – вибува́ти, ви́бути, вихо́дити, ви́йти, виїзди́ти, ви́їхати.
Выезжа́ть, вы́ехать – виїзди́ти, виїзджа́ти, ви́їхати, від’їзди́ти, від’їзджа́ти, від’ї́хати, (двигаться с места) вируша́ти, ви́рушити, ру́шити.
• Выезжа́ть на гору, припрягая лошадей, волов – бичува́тися, ви́бичуватися. [Ми раз-у-раз бичу́ємося, ї́дучи на цю го́ру (Поділля)].
Из’е́здить – з’ї́здити, ви́їздити, об’ї́здити що. [З’ї́здили ми По́льщу і всю Украї́ну (Шевч.)].
• -ться – з’ї́здитися. [Був кінь та з’ї́здився (Номис)].
• Из’е́зженный – з’ї́жджений, об’ї́жджений, ви́їжджений.
• -ный конь – заї́жджений кінь.
Исколеси́ть – ви́їздити, об’ї́здити, з’ї́здити, переї́здити що.
• -ться (о колесе, шине) – з’ї́здитися. [Не ті́льки що, але́ й залі́зо з’ї́здиться (Номис)].
Искре́щивать, искрести́ть –
1) (херить) викре́слювати, ви́креслити, покре́сли́ти, похрести́ти (все);
2) (исходить или из’ездить что) сов. ви́ходити, сходи́ти, ви́їздити или з’ї́здити, ви́літати или обліта́ти що; см. Исходи́ть, Из’е́здить. Искрещё́нный – покре́слений, похре́щений; ви́ходжений, схо́джений, з’ї́жджений, ви́літаний, облі́таний.
Мя́ться –
1) (стр. и возвр з.) –
а) м’я́тися, м’я́шку́ритися; бга́тися, жу́жмитися, га́рбатися, жма́катися, жмакува́тися; міси́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим и т. п.;
б) м’я́тися, те́ртися; ме́рвитися; м’я́тися, вимина́тися; ключкува́тися; (только стр. з.) бу́ти м’я́тим, те́ртим и т. п. Срв. Мять 1 и 2; [Згорни́ простира́дло як слід, неха́й не га́рбається (Звин.)];
2) (не решаться, медлить) м’я́тися, му́ля[и]тися, (диал.) мо́на[я]тися, мику́литися, (фамил.) шандру́ те́рти. [Грицька́ порива́ло й собі́ спусти́тися санча́тами, проте він м’я́вся (Васильч.). Кажи́, не му́ляйся! (Звягельщ.). Мики́та до́вго чого́сь му́лився і не хоті́в проти но́чи виїзди́ти (Основа 1861). Я тобі́ давно́ сказа́в зроби́ти, а ти все мо́наєшся (Полт.). Як ти до́вго мо́няєшся! (Борз.). Усі́ боя́ться, мику́ляться, чи йти, чи ні (Г. Барв.). Як почне́ шандру́ те́рти, по́ки пове́рнеться, по́ки зро́бить (Яворн.)].
Набе́гивать, набе́гать (рысака) – виї́жджувати, ви́їздити (рисака́).
I. Наезжа́ть, нае́здить –
1) (лошадь) виїжджа́ти и виї́жджувати, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́, (о мног.) повиї́жджувати, попринату́рювати. жа́ть, -дить гончих – принату́рювати, принату́рити гончакі́в до (в)ло́вів (полюва́ння);
2) (дорогу) натира́ти, нате́рти, утира́ти, уте́рти, протира́ти, проте́рти, (преимущ. колёсной повозкой) нако́чувати, накоти́ти, (о мног.) понатира́ти, понако́чувати и т. п. [Сюдо́ю вози́ли де́рево з лі́су, – до́бре вте́рли доро́гу (Брацлавщ.). Проте́рли шлях мужи́цькі са́ни (Франко)];
3) (выручать ездой) наїжджа́ти и наїзди́ти, наї́здити, ви́їздити що. [Я його́ в борг вожу́: карбо́ванців на п’ять наї́здить та й запла́тить одра́зу (Київщ.). Які́ на́ші заробі́тки візни́цькі: трьох карбо́ванців за день не ви́їздиш! (Богодухівщ.)];
4) (ездить много) наї́жджувати, наї́здити, ви́їздити; (изв. время) прої́жджувати, прої́здити, пої́здити, попої́здити, ви́їздити.
• Кто много ездит, много -дит – хто бага́то ї́здить, бага́то наї́здить (ви́їздить).
Нае́зженный –
1) ви́їжджений, прина́турений, повиї́жджуваний, попринату́рюваний до їзди́, уї́жджений, їжджа́лий;
2) нате́ртий, у[про]те́ртий, нако́чений, понати́раний, понако́чуваний и т. п., (только о колёсном пути) би́тий. [Са́нна доро́га уже́ нако́чена, слизька́ (Черняв.)];
3) наї́жджений, ви́їжджений;
4) наї́жджений, ви́їжджений; прої́жджений, (по)пої́жджений.
-ться –
1) виїжджа́тися, бу́ти виї́жджуваним, ви́їждженим, повиї́жджуваним и т. п.;
2) натира́тися, нате́ртися, понатира́тися; бу́ти нати́раним, нате́ртим, понати́раним и т. п.;
3) наїжджа́тися и наїзди́тися, бу́ти наї́жджуваним, наї́ждженим, ви́їждженим;
4) наї́жджуватися, бу́ти наї́ждженим и т. п.;
5) (вдоволь, сов.), см. отдельно Нае́здиться.
Ната́ривать и Наторя́ть, натори́ть –
1) (дорогу) наторо́вувати, торува́ти, наторува́ти, (накатывать) нако́чувати, накоти́ти, (полозьями) натира́ти, нате́рти, (о мног.) понаторо́вувати, понако́чувати, понатира́ти що;
2) (приучать) призвича́ювати, призвича́їти, принату́рювати, принату́рити, привча́ти, привчи́ти, зуча́ти, зучи́ти, нала́мувати, налама́ти и нало́млювати, наломи́ти кого́ до чого.
• -ри́ть рысака – ви́їздити рисака́.
Наторё́нный –
1) наторо́ваний, нако́чений, нате́ртий, понаторо́вуваний и т. п.;
2) призвича́єний, принату́рений, при́вчений, зу́чений, нала́маний и нало́млений.
-ться –
1) наторо́вуватися, торува́тися, наторува́тися, понаторо́вуватися; бу́ти наторо́вуваним, торо́ваним, наторо́ваним, понаторо́вуваним и т. п.;
2) призвича́юватися, призвича́їтися; бу́ти призвича́юваним, призвича́єним и т. п. до чо́го; (навастриваться) нала́муватися, налама́тися и нало́млюватися, наломи́тися до чо́го, (вульг., сов.) насоба́читися в чо́му и на що, (набивать руку) набива́ти (нала́мувати, нало́млювати, нава́жувати), наби́ти (налама́ти, наломи́ти, нава́жити) ру́ку до чо́го; срв. Натере́ть.

Об’е́зживать и об’езжа́ть, об’е́здить –
1) об’їзди́ти, об’ї́здити, ви́їздити, з’ї́здити. [Об’ї́здив усі́х ро́дичів, поряту́нку проха́в – не порятува́в ніхто́. Ви́їздив я на своє́му віку́ чима́ло по сві́ту (Квітка). З’ї́здив з ним бага́то чужи́х краї́в, ба́чив бага́то сві́та (Мирн.)];
2) -ать лошадь – виїжджа́ти, ви́їздити коня́, принату́рювати, принату́рити коня́ до їзди́. [Сиди́ть мале́ циганя́, коня́ виїжджа́є (Рудан.)].
• Невы́езженный (о лошади) – неїзджа́лий, не́ук, неу́кий (-кого). [Ко́ничок неу́кий ви́рве мі ся з ру́ки. Нія́кий кінь-не́ук не ски́не його́ з се́бе].
• Об’е́зженный (о лошади) – їжджа́лий, уї́жджений, принату́рений до їзди́. [Уї́жджена коня́ка везе́ не зупиня́ючись].
Околеси́ть – об’ї́хати, об’ї́здити, ви́їздити скрізь що и по чо́му.
Перее́здить (всюду) – ви́їздити, об’ї́здити. [Ви́їздили По́льщу і всю Украї́ну, а не ба́чили тако́ї, як ця Катери́на (Шевч.)].
Понае́здить (лошадь) – об’ї́здити, ви́їздити тро́хи (коня́).
Пооб’е́здить (лошадь) – ви́їздити, об’ї́здити (тро́хи) коня́, (во множ.) повиїжджа́ти, пооб’їжджа́ти (ко́ней).
Прое́зживать и Проезжа́ть, прое́здить –
1) (лошадей) проїжджа́ти и -ї́жджувати, прої́здити (ко́ні). [Хо́че Палі́й прої́здити коня́ свого́ (Драг.)];
2) (деньги) витра́чувати, ви́тратити на по́дорожі (їзду́) (гро́ші), прої́здити (гро́ші);
3) (дорогу) проїжджа́ти, прої́здити, протира́ти, проте́рти, уїжджа́ти, уї́здити, уторо́вувати, уторува́ти доро́гу (шлях). [Гладки́й проте́рли шлях мужи́цькі са́ні (Франко)];
4) (известное время) прої́жджувати, прої́здити, ви́їздити. [Прої́здив ці́лий день].
-ться –
1) (о лошадях) прої́жджуватися и -джа́тися, бу́ти прої́ждженим;
2) (истратиться) прої́здитися, витра́чуватися, ви́тратитися (з гро́шей) ї́здячи, на їзду́ (на по́дорожі).

===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/728/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 Словари и энциклопедии на Академике]===
виїздити
Перевод
виїздити
I [ви/йіздиетие]
-йіжджу, -йіздиеш; нак. -йіз'д', -йіз'д'теи, док. (побувати скрізь)
II [виейізди/тие]
-йіжджу/, -йізди/ш, -йіздиемо/, -йіздиете/; нак. -зди/, -з'д'і/т', недок. (відправлятися кудись)

===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=34945 «Орфоепічний словник української мови
»]===
виїжджати
виїжджати
дієслово недоконаного виду
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S9BnU961FKvO4QTX1YCoCA&ved=0CAkQ_AUoBA&biw=1366&bih=624#newwindow=1&q=%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97+%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B8&tbm=isch&facrc=_&imgdii=_&imgrc=68X10X9jUPgwjM%253A%3Bzp9nMwPmfOPXqM%3Bhttp%253A%252F%252Fdok.znaimo.com.ua%252Fpars_docs%252Frefs%252F25%252F24684%252Fimg3.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fdok.znaimo.com.ua%252Fdocs%252Findex-24684.html%3B800%3B600]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8&newwindow=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=S9BnU961FKvO4QTX1YCoCA&ved=0CAkQ_AUoBA&biw=1366&bih=624#newwindow=1&q=%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%82&tbm=isch&facrc=_&imgdii=_&imgrc=mkf62Rh0ymuzgM%253A%3B_xAkQo90WS8MCM%3Bhttp%253A%252F%252Fic.pics.livejournal.com%252Fpersonagrata_me%252F956384%252F133630%252F133630_900.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fpersonagrata-me.livejournal.com%252F205716.html%3B900%3B600]
|}

==Цікаві факти==
===заголовок===
====підзаголовок====
===[ http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B6%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8 English-Ukrainian
DICTIONARY
]===
Ми виявили наступні англійська слів і переклади "виїжджати":
українська англійська
1. виїжджати depart

2. виїжджати leave

3. виїжджати manage

4. виїжджати move

===[ http://42yurista.com/qa/35736/]===
Чи має право державний службовець виїздити за кордон?
===[ http://www.rulit.net/books/opovidannya-zbirka-read-204978-10.html «"Оповідання (збірка)" автора Шолом-Алейхем
»]===
А врaнці - знову "гут моєн", знову пaхкaє люлькою, всміхaється і знову їсть, бере чaрчину, дaє мені чaрочку - отaк кількa днів поспіль, aж поки нaстaв день, коли мaшини щaсливо пройшли, і йому требa було виїздити.
[[Файл:БУГОВА_СКРИНЯ.doc|thumb| ]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Виїздити

2014-05-05T18:55:35Z

Шандур Ганна:

Власник

2014-05-05T15:37:30Z

Шандур Ганна:

'''Власник, -ка, '''''м. ''1) Собственникъ, владѣтель. Желех. 2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і ''прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... ''(Заговоръ). Чуб. І. 121.
[[Категорія:Вл]]

''' Власник '''

==Сучасні словники==
===[ http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7782-vlasnyk.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Власник, -ка, м. 1) Собственникъ, владѣтель. Желех. 2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ). Чуб. І. 121.
===[http://slovopedia.org.ua/47/53394/307946.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВЛАСНИК
собственник; владелец, книжн. обладатель
===[http://slovopedia.org.ua/38/53394/378245.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
ВЛАСНИК
рос. собственник
наявність у юридичної чи фізичної особи права власності на матеріальні, природні, культурні, духовні цінності, здатність виступати В., розпорядником майнових та інших цінностей.
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/58575.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]===
вла́сник
іменник чоловічого роду, істота
===[http://sum.in.ua/s/vlasnyk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ВЛАСНИК, а, чол.
1. чого і без додатка. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. Я більшу частину дня пролежав, думаючи про те, як то сьогодні в нашій окрузі відбудуться вибори від земельних власників (Панас Мирний, IV, 1955, 349); Власники душ.. найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); Власниками засобів виробництва, господарями всіх багатств, що виробляються при соціалізмі, є самі трудящі (Комуніст України, 1, 1962, 24);
// Особа, якій властиве щось. Власник грубого голосу пішов на подвір'я, вимахуючи мітлою (Іван Франко, VI, 1951, 160).
2. Людина, яка прагне сама цілком володіти чим-небудь, не ділячись з іншими. Під виглядом рівності людської особи взагалі буржуазна демократія проголошує формальну або юридичну рівність власника і пролетаря.. (Ленін, 31, 1951, 119); Кінчається старого віку гніт. Раб кинув виклик власнику і богу (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 84).

===[ http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
http://www.rozum.org.ua/
вла́сник – іменник чоловічого роду, істота

________________________________________
відмінок однина множина
називний вла́сник вла́сники
родовий вла́сника вла́сників
давальний вла́сникові, вла́снику вла́сникам
знахідний вла́сника вла́сників
орудний вла́сником вла́сниками
місцевий на/у вла́сникові, вла́снику на/у вла́сниках
кличний вла́снику вла́сники

===[http://language.br.com.ua/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F/ Словник української мови]===
Власниця
Власниця і, ж. Жін. до власник 1. Все придане нашої молодої господині було визнане як найкраще і власниця його — достойною господинею дому (Смолич, День.., 1-950, 41); Я був певен, що сумочку загубила влас¬ниця приємного голосу (Трубл., III, 1956, 184).

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/25724/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA Орфоепічний словник української мови] ===
власник
Перевод
власник
-а, ч.
1) чого і без додатка. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. || Особа, якій властиве щось.
2) Людина, яка прагне цілком володіти чим-небудь, не ділячись з іншими.

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA Матеріал з Вікісловника]===
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відм.
однина множина
Н.
вла́сник вла́сники
Р.
вла́сника вла́сників
Д.
вла́сникові
вла́снику вла́сникам
З.
вла́сника вла́сників
О.
вла́сником вла́сниками
М.
вла́сникові
вла́снику вла́сниках
К.
вла́снику вла́сники
вла́с-ник
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.

Корінь: -влас-; суфікси: -н-ик-
Вимова[ред.]
• МФА: []
• вимова?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
1. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
1. володілець, владар, володар, господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння ◆ немає прикладів застосування.
2. людина, яка прагне цілком володіти чим-небудь, не ділячись з іншими ◆ немає прикладів застосування.
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
• зменш.-пестливі форми:
• іменники: співвласник
• прикметники: приватновласницький, дрібновласницький
• дієслова: володіти
• прислівники:володіючи
Етимологія[ред.]
Від ??
вла́сний, вла́сне, вла́сник, вла́сність, вивла́снювати «експропріювати» Ж, привла́снювати, ст. властный (1438), власный (1462); р. заст. власный, бр. уласны; — запозичення з польської мови własny, własność постали, можливо, під впливом чеської vlastní «властний» (буквально, «той, що перебуває під владою (vlast), у володінні»), але є дані й за те, що п. własny, własność поряд з włość, włościanin, відповідними до укр. во́лость, виникли самостійно, за досить поширеним зразком błogi:błagać, łomić: łamać, złocić: (wy)złacać і под.. — Фасмер I 327 Brückner 625—626
Див. ще волость.
Пор. володіти, влада, властивий, власть.
Переклад[ред.]
• англійська: possessor; holder; owner; proprietor
• іспанська: proprietario
• італійська: proprietàrio

• німецька: Eigenntümer m; Besitzer m; Inhaber m; Eigner m; (землевласник)Bodeneigenntümer, Groβgrundbesitzer m; Grundherr m, (малий) Kleinlandwirt m; (крамниці) Ladenhaber m; (орендного об'єкта) Pachtherr m; (приватний)Privatbesitzer m; (власник чека) Scheckinhaber m; (малої ділянки землі)Zwergbesitzer m
• польська: właściciel, posiadacz
• російська: собственник; владелец, обладатель
• словацька: vlastník
• французька: propriétaire; (землевласник) propriétaire foncier

кримськотатарська мова ие; (власник кав'ярні) къаведжи; (рабовласник) къулсаиплери

===[http://tlumach.com.ua/slovnyk_synonimiv_polyugy/page/vlasnyk.486 ТЛУМАЧ]===
ВЛАСНИК

← назад вперед →
(який має власне майно) господар, хазяїн.

===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA Матеріал з Вікіпедії]===
Вла́сник — це особа, яка має право власності. Право власності складається з трьох «правомочностей»:
• право володіння
• право користування
• право розпорядження.
Якщо у особи є лише право володіння, без права користування та/або розпорядження — вона називається «володільцем».

===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BAОнлайн словник українських рим]
автовласник
віброгасник
відкасник

вогнегасник
восьмикласник
домовласник

ковбасник
напасник
однокласник

п'ятикласник
рабовласник
семикласник

співвласник
співучасник
старшокласник

судновласник
сучасник
учасник

часник
благовісник
буревісник

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA&scope=all&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Владе́лец – власти́тель, володі́лець (р. -льця), вла́дник, (собственник) вла́сник, (обладатель) посіда́ч. [Власти́тель вели́ких буди́нків].
Во́тчинник – батьківща́нин, ді́дич, вла́сник діди́зних має́тків нерухо́мих.
• Во́тчинный – батьківща́нний, діди́чний. Во́тчинное имение, см. Во́тчина.

Горнопромы́шленник – гірнопромисло́вець, вла́сник гірни́чого підприє́мства.
Грузовладе́лец – вла́сник ванта́жу́.
Добыва́ть, -ся, добы́ть, -ся – добува́ти, -ся, добу́ти, -ся, здобува́ти, -ся, здобу́ти, -ся, видобува́ти, -ся, ви́добути, -ся, а специальнее – дістава́ти, сов. діста́ти, (приобресть) придба́ти, розідба́ти, (наконец достичь) доско́чити чого́, засяга́ти чого́, сов. засягти́, запобіга́ти, запобі́гти чого́, доробля́тися, сов. дороби́тися чого́, сов. розстара́тися про що. [Або добу́ти, або вдо́ма не бу́ти (прик.). Чи се-ж не та земля́, що здобува́ли для нас батьки́ своє́ю кро́в’ю й по́том? (Л. Укр.). Здобу́вся чолові́к ли́ха. А хто-ж тобі́ гетьма́нськую булаву́ діста́не? (Рудан.). Крива́вим по́том доробля́тися хлі́ба насу́щного. Ні за які гро́ші не доско́чиш (Куліш). Робо́тою засягне́ собі́ ща́стя (Мирн.). Запобіга́й сві́та, по́ки слу́жать лі́та (Ном.). Треба розстара́тися про гро́ші].
• Добы́ть (заработать) с трудом, с горем пополам – розго́рити, загорюва́ти що, розгорюва́тися на що. [Тя́жко загорьо́ваний хліб їмо́. Як-не́будь розгорю́ємось на скоти́нку (Мирн.)].
• Трудно (бывает) добыва́ть что – тру́дно (суту́жно) на що. [На сіль було́ тру́дно (Куліш)].
• Добыва́емый – добу́ваний. [Вла́сник землі́ брав собі́ по копі́йці з пу́да добу́ваного ву́гілля].
• Добы́тый – здобу́тий.
• Добыва́ющий – добува́льний, видобутни́й; сирови́нний. [Добува́льна та обробна́ промисло́вість. Сирови́нна промисло́вість].
• Добы́тое тяжёлым трудом – крива́ви́ця. [За чужу́ю кривави́цю купи́в у це́ркву плащани́цю (Ном.)].
• Добы́ть работой – прироби́ти. [Збу́тися не до́вго, а спро́буй прироби́ти].
• Добы́ть пением – ви́співати. [Ви́співав собі́ дівчи́ну лю́бу та га́рну (М. Вовч.)].
• Добы́ть нищенством – ви́жебрати; обманом – ви́дурити; борьбой – вибороти́ и т. д.
Заводовладе́лец, -лица, Заводохозя́ин, -зя́йка – вла́сник, -ниця, хазя́їн, -зя́йка виро́бні (заво́ду), заводовла́сник, -ниця.
Коневладе́лец – вла́сник коня́, коневла́сник.
Кораблевладе́лец – вла́сник корабля́, кораблевла́сник, судновла́сник.
Кораблехозя́ин – вла́сник корабля́, кораблевла́сник, корабе́льник, суднови́к.
Крупновладе́лец – вели́кий вла́сник, вели́кий землевла́сник.
Лесовладе́лец, -лица – лісовла́сник, -ниця, вла́сник, -ниця лі́су.
Ло́дочник –
1) (перевозчик) човнови́й, переві́зник. [Коло перепра́ви там човнови́й пови́нен бу́ти (Звин.). Харо́ном переві́зник зва́вся (Котл.)];
2) (гребец) човня́р (-ра́), весля́р (-ра́), гребе́ць (-бця́), човника́р (-ря́). [Ту́рки-човникарі́ виряджа́ли свої́ каюки́ й спуска́ли в мо́ре (Крим.). Коли́ підні́муть ве́сла натру́джені засма́лені гребці́ (Рильськ.)];
3) (мастер) човна́р (-ря́), човнови́й ма́йстер (-тра), човноро́б;
4) (судовщик) вла́сник чо́вна, чове́нник.

===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/25724/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BAСловари и энциклопедии на Академике]===
власник
Перевод
власник
-а, ч.
1) чого і без додатка. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. || Особа, якій властиве щось.
2) Людина, яка прагне цілком володіти чим-небудь, не ділячись з іншими.

===[http://www.marazm.org.ua/document/termin/index.php?file=%C2%EB%E0%F1%ED%E8%EA.txt ]===
Власник
Власник — громадянин або юридична особа, якому належить право володіння, користування і розпорядження майном у межах, визначених законом. Наявність у юридичної чи фізичної особи права власності на матеріальні, природні, культурні, духовні цінності, здатність виступати В., розпорядником майнових та інших цінностей.
Власник - громадянин або юридична особа, якій належить у межах, визначених законом, право володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності.
Власник - фізична або юридична особа (декілька юридичних осіб, які об'єдналися для спільного придбання об'єкта), що володіє (володіють) об'єктом у період дії зобов'язань.
Наказ від 30.03.2001р. №500 "Про затвердження Порядку надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження та передачу в заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями їх власників перед державою"
Власник - фізична чи юридична особа, що експлуатує судно-об'єкт від свого імені незалежно, чи належить воно їй на праві власності, чи вона використовує його на інших законних підставах.
Наказ від 29.03.2007р. №191 "Про затвердження Правил пожежної безпеки для суден, що використовуються в сфері дозвілля, відпочинку та розваг"
Власник - будь-яка фізична чи юридична особа, яка володіє, користується і розпоряджається тваринами, займається розведенням та утриманням тварин, проводить їх продаж, забій, утилізацію, надає послуги зі штучного осіменіння та організовує виставки тварин.
Наказ від 25.09.2012р. №578 "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр тварин"
Власник - юридична чи фізична особа або фізична особа - підприємець, яка має у власності або користуванні теплові мережі та/або джерела теплової енергії, до яких безпосередньо або через теплові мережі та/або джерела теплової енергії інших осіб здійснюється приєднання.
Постанова від 19.10.2012р. №343 "Про затвердження Правил приєднання до теплових мереж"

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: |x140px]] [https://www.google.ru/search?q=%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA&newwindow=1&biw=1366&bih=667&noj=1&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=Ha5nU6LgIKiu4AS094GQDw&ved=0CAgQ_AUoAQ#facrc=_&imgdii=_&imgrc=VgZwT0otsXLcFM%253A%3BmoUmxPUH9WC9JM%3Bhttp%253A%252F%252Fvlasnyk.ua%252Fassets%252Fi%252Fimages%252Flogo.gif%3Bhttp%253A%252F%252Fvlasnyk.ua%252F%3B81%3B88]
|}

==Цікаві факти==
===заголовок===
====підзаголовок====
===[http://pidruchniki.ws/2008021539916/politekonomiya/vlasnist_sutnist_formi_mistse_ekonomichniy_sistemi Економічна теорія: Політекономія - Базилевич В.Д.]===
Власність - складна і багатогранна категорія, яка виражає всю сукупність суспільних відносин-економічних, соціальних, правових, політичних, національних, морально-етичних, релігійних тощо. Вона займає центральне місце в економічній системі, оскільки зумовлює спосіб поєднання робітника із засобами виробництва, мету функціонування і розвитку економічної системи, визначає соціальну і політичну структуру суспільства, характер стимулів трудової діяльності і спосіб розподілу результатів праці
===[http://readbookz.com/book/32/1409.html Опорний конспект лекцій Цивільне право України
]===
Власність – це економічна категорія, яка є проявом суспільних відносин з приводу привласнення матеріальних благ. Право власності – це правова категорія і сукупність правових норм, які регулюють відносини власності. Право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Слід розрізняти право власності в об‘єктивному і суб‘єктивному розумінні. В об‘єктивному розуміння це сукупність правових норм, які регулюють відносини власності. В суб‘єктивному розуміння це юридична можливість конкретного власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на свій розсуд, але в межах закону. Право власності має абсолютний характер. Це означає, що перед власником зобов‘язаними виступають всі, хто його оточує. Суб‘єктами права власності можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи, а також народ України і держава. Об‘єктом права власності може бути будь-яке майно, що має певну цінність. Зміст права власності полягає у праві власника володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

[[Файл:БУГОВА_СКРИНЯ.doc|thumb| ]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]