Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Чернишова Дарія

2013-11-28T21:50:10Z

Чернишова Дарія:

[[Файл:12-13.05.12 671.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
== '''''Чернишова Дарія Анатоліївна''''' ==

===Спеціальність===
== '''Менеджмент''' ==

===Група===
''Мб-1-12-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
dasha.eng@ukr.net

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
dasha.chernyshova

===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===
з англійської мови

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Файл:12-13.05.12 671.jpg

2013-11-28T21:49:19Z

Чернишова Дарія:

Користувач:Чернишова Дарія

2013-11-28T21:46:55Z

Чернишова Дарія:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
== '''''Чернишова Дарія Анатоліївна''''' ==

===Спеціальність===
== '''Менеджмент''' ==

===Група===
''Мб-1-12-4.0д''

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
dasha.eng@ukr.net

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
dasha.chernyshova

===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===
з англійської мови

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Багно

2013-11-28T21:39:38Z

Чернишова Дарія:

'''Багно, -на,''' ''с.'' 1) Болото, топь, глубокая грязь. ''Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно.'' Грип. ІІІ. 644. ''Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно.'' Чуб. ІІІ. 426. ''Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається.'' Стор. II. 69. ''В крові так, мов в багні, бродив.'' Котл. Ен. VI. 72. 2) Грязь. ''Умийтеся, образбожий багном не скверніте.'' Шевч. 3) Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32. ЗЮЗО. І. 126. См. '''[[багонник]]'''. Ув. '''[[Багнище]], [[багнисько]].'''

==Сучасні словники==
'''БАГНО''', а, сер.

'''1.''' Болотисте місце; трясовина, болото (в 1 знач.). Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 367); Сотні гинули від настирливого переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Іван Ле, Україна, 1940, 291); Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, III, 1956, 72);
// Велика калюжа, грязьке місце. Лодворах стояли багна й зеленасті калюжі (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 308).

'''2.''' тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (в 2 знач.). Де не взялась Свиня і стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 216); В масному багні загрузали підводи до осей (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Черевик полетів.. просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир, обличчя (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 95).
♦ Затоптати (втоптати) в багно — принизити, заплямувати. Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася (Василь Кучер, Зол. руки, 1948, 3).

'''3.''' перен. Про погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь. Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Борис Грінченко, II, 1963, 285); — З цим коханням.. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші класові вороги... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 43).

'''4.''' (Ledum palustre). Болотяна чагарникова рослина з дурманячим запахом; використовується в народній медицині. Багно дуже популярна народна лікарська рослина, на яку є попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (Лікарські рослини.., 1958, 220).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53816377 505db17b61b8.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bataklik-resmi.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1261062404 de98793f84d5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B boloto01.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|OiflKxAzRRA}}
==Див. також==

==Джерела та література==
* http://sum.in.ua/
* http://ycilka.net/slovnyk_fraz_view.php?id=2
* http://images.yandex.ua
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Бабуся

2013-11-28T21:39:10Z

Чернишова Дарія:

'''Бабуся, -сі,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. Бабушка. Ум. '''[[Бабусенька]], [[бабусечка]].'''

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''БАБА''' 1, и, жін.

'''1.''' Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітчизна, 10, 1947, 40).

'''2.''' Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265).

'''3.''' розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); — Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).

'''4.''' перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він «баба» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 145).

'''5.''' у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. — Та, — махнув рукою Мирон, — звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).

'''6.''' заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Степан Васильченко, II, 1959, 347).

'''7.''' заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Тарас Шевченко, I, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (Номис, 1864, № 5616).
Баба-яга — в народних казках — потворна і зла чарівниця. Раз убили брати дику козу, а то не коза була — то була дочка баби-яги (Українські народні казки, 1951, 164).

'''8.''' Людська фігура із снігу. Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 269).
♦ Кам'яна баба — кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах. * У порівняннях. Ще проїхав [січовик] кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам'яна баба на могилі (Олекса Стороженко, I, 1957, 334);
'''Снігова баба''': а) велика конусоподібна кучугура снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, і тільки вітер куйовдить їх гострі голови (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) те саме, що баба 8; Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце. — Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, — говорить хтось з кутка (Леся Українка, III, 1952, 569).
'''БАБА''' 2, и, жін., техн. Важка підвісна довбня для забивання паль. Важко грюкнула, падаючи перший раз, сталева баба копра, і звичний робочий день розпочався (Вадим Собко, Серце, 1952, 8);
// Ручна довбня для забивання паль або утрамбовування землі. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Грінченка); Кузьма Петриченко подивився в той бік, де майстри тесали податливу деревину,., забивали чавунними «бабами» палі (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 628).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 3, и, жін. Рід печива з пшеничного борошна.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 4, и, жін., діал. Пелікан. В небі крутились білі мартини й чайки, а здорові білі, з червоними носами баби, неначе лебеді, вкривали купами й море й береги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 5, и, жін., діал. Рід великих груш.

=Українські фразеологізми зі словом бабуся=
* Баба надвоє ворожила (гадала) (рос. бабка надвое сказала) - ''невідомо, чи здійсниться щось, чи ні;''

* Баба Палажка [і баба Параска]; баба базарна (рос. баба базарная) - ''язикатий, чванливий, пихатий;''

* Бісова (клята) баба - ''лайливе: вживається для вираження здивування чи негативного ставлення до когось;''

* Згадала баба дівера (рос. вспомнила бабка, как девкой была) - ''немає потреби говорити про те, що давно минуло, забулося і не повернеться;''
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:а.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аа.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5FVGWp8RNH4.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4e6533afef72fe4c38ef00f2643d04c6.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5PeWQbKtw_Q}}
==Див. також==

==Джерела та література==
* http://sum.in.ua/
* http://ycilka.net/slovnyk_fraz_view.php?id=2
* http://images.yandex.ua
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Багато

2013-11-28T21:37:45Z

Чернишова Дарія:

'''Багато''', ''нар.'' 1) Богато. ''Старша дочка їх дуже багато живе''. Богодух. у. 2) Много. ''Де багато господинь, там хата неметена.'' Посл. ''Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато.'' Єв. Мр. І. 45. ''Нам сього вина треба багато.'' Чуб. ІІІ. 102. ''В селі довго говорили дечого багато.'' Шевч. 115. ''Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав.'' АД. II. 124. 3) Очень, сильно. ''Вона багато скидається на його.'' Кролев. у. ''Ой вона багато гордує.'' Нп. Ум. Багатенько.

==Сучасні словники==
'''БАГАТО.'''

'''1.''' Присл. якісний до багатий 1, 3, 4. Ми в дружній живемо сім'ї, Розумно і багато (Максим Рильський, I, 1956, 362); Вони [українські культурні діячі старшого віку].. одслопили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (Володимир Самійленко, II, 1958, 393); З обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45).

'''2.''' присл. У великій кількості; протилежне мало. Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, — Згадай мене, брате! (Тарас Шевченко, I, 1951, 69);
// у знач. числ. Велика кількість кого-, чого-небудь. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (Олесь Гончар, III, 1959, 132);
// у знач. присудк. сл. Вужів було так багато, що Соломія скоро перестала звертати на них увагу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361);
// у знач. ім. багато, багатьох. Він [В. Самійленко], як, мабуть, і кожен з письменників, багатьом подобається, а багатьом ні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 197); Багатьом не повернутись уже ніколи до рідних своїх хат (Олександр Довженко, II, 1959, 78).
Багато хто (кого, кому і т. д.) — про неозначено велику кількість людей. В публіці палка цікавість. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Леся Українка, II, 1951, 542); Багато що (чого, чому і т. д.) — про неозначено велику кількість предметів, явищ і т. ін. Я усе згадала собі..; згадала багато чого (Марко Вовчок, I, 1955, 228); Вицвіли в матері очі від чекання, сліз і багато чого (Олександр Довженко, I, 1958, 33).

'''3.''' у сполуч. з вищ. ст. прикм. і присл. Значно, далеко. Ті здорові квітки були багато кращі од квіток, що малюють по стінах дівчата (Нечуй-Левицький, II, 1956, 171); [Дівчина:] Вона багато молодша від тебе? (Леся Українка, II, 1951, 97).

==Фразеологізми==
'''Багатіти думкою''' - потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін;

'''Багато води сплило''' (рос. много воды утекло) - дуже давно щось було, минуло багато часу з якоїсь пори; сталися значні зміни за якийсь час.
'''Багато галасу даремно''' (рос. много шума из ничего) - діло, проблема, новина насправді менш важлива, життєва, ніж про неї говорять, турбуються, її значущість набагато перевищено;
'''Багато (забагато) честі''' (рос. слишком много чести) [кому, для кого] - іронічно: хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0a01e6af51632ce52983c31c5c7a5057.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jpg198621795.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P 34657 1 gallerybig.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Iвпі.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|6uBjZ5Mx-28}}
==Див. також==

==Джерела та література==
* http://sum.in.ua/
* http://ycilka.net/slovnyk_fraz_view.php?id=2
* http://images.yandex.ua
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Іменинник

2013-11-28T21:37:06Z

Чернишова Дарія:

'''Іменинник, -ка, '''''м. ''Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).

==Онлайн словник української мови==
Іменинник а, ч. 1. Чоловік, хлопець у день своїх іменин. Наказував [Василь Опанасович] кланятися й здоровити іменинника (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 103); Закінчилися традиційні поздоровлення іменинника (Руд., Вітер.., 1958, 23); * У порівн. Входить Вася, причесаний, в новому галстуку.. Почуває себе гостем і розмовляє, як іменинник (Мик., І, 1957, 405).
^> Дивитися (ходити і т.ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Ткач, Крута хвиля, 1956. 155). 2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Донч., Вибр., 1948, 76).

==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
♦ Дивитися (ходити і т. ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 155).

2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 76).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1316953392 imeniny.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Joro.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:X 922f009d.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5895-1-f.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|XzPKAzREBDU}}
==Див. також==

==Джерела та література==
* http://sum.in.ua/
* http://ycilka.net/slovnyk_fraz_view.php?id=2
* http://images.yandex.ua
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ім,Їм]]

Бавитися

2013-11-28T21:36:37Z

Чернишова Дарія:

'''Бавитися, -влюся, -вишся,''' ''гл.'' 1. Забавляться, играть, развлекаться. ''Що-дня, що-вечора з нею бавились.'' МВ. II. 33. ''А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком.'' Чуб. III. 39. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. ''Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався.'' Чуб. V. 12. ''Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг!'' Шевч. 306. ''Іди ж хутчій, не бався.'' О. 1861. III. Г.-Арт. 84. ''Не бавмося, та ходімо швидче додому.'' Канев. у.

==Сучасні словники==
'''''БАВИТИСЯ''''', влюся, вишся; мн. бавляться; недок.

'''1.''' чим, з ким і без додатка. Забавлятися, гратися. Ріс я в лісі на самоті і бавився, як сам собі знав (Марко Вовчок, VI, 1956, 301); Ось уже недалеко знайомий будинок, де ..зустріне її хлопчик, з яким завжди любила бавитись (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 55); * Образно. Пустотливий вітрець з Дніпра бавився дідовою бородою (Олесь Донченко, VI, 1957, 60);
// Весело проводити час; розважатися. Тут [у пана] Тарас коли не сам малював, що спаде йому на думку, то бавився усякими малюнками (Панас Мирний, V, 1955, 310); Кавалери крутилися, бавилися, але ні один не освідчився (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 91).

'''2.''' Грати в яку-небудь гру. В коника бавиться [Володя], за мотузочку мене прив'яже і цьвохкає батіжком (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 385);
// перен. Займатися чим-небудь несерйозно. Суддя старався про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не бавився в політику (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37).

'''3.''' діал. Баритися, гаятися. Ой їдь, милий, та не бався (Павло Чубинський, V, 1874, 12); — Не бався ж довго, — мовила мати услід [синові] (Леся Українка, III, 1952, 563).
==Фразеологізми==
'''Бавитися з вогнем''' (рос. играть с огнем) - поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне, не думаючи про наслідки;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Deti.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:184125 404143.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1077198 0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:OTNmLWJmN.jpeg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|e-zkUKHBxgk}}
==Див. також==

==Джерела та література==
* http://sum.in.ua/
* http://ycilka.net/slovnyk_fraz_view.php?id=2
* http://images.yandex.ua
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ба]]

Багно

2013-11-28T21:36:06Z

Чернишова Дарія:

'''Багно, -на,''' ''с.'' 1) Болото, топь, глубокая грязь. ''Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно.'' Грип. ІІІ. 644. ''Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно.'' Чуб. ІІІ. 426. ''Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається.'' Стор. II. 69. ''В крові так, мов в багні, бродив.'' Котл. Ен. VI. 72. 2) Грязь. ''Умийтеся, образбожий багном не скверніте.'' Шевч. 3) Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32. ЗЮЗО. І. 126. См. '''[[багонник]]'''. Ув. '''[[Багнище]], [[багнисько]].'''

==Сучасні словники==
'''БАГНО''', а, сер.

'''1.''' Болотисте місце; трясовина, болото (в 1 знач.). Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 367); Сотні гинули від настирливого переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Іван Ле, Україна, 1940, 291); Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, III, 1956, 72);
// Велика калюжа, грязьке місце. Лодворах стояли багна й зеленасті калюжі (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 308).

'''2.''' тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (в 2 знач.). Де не взялась Свиня і стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 216); В масному багні загрузали підводи до осей (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Черевик полетів.. просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир, обличчя (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 95).
♦ Затоптати (втоптати) в багно — принизити, заплямувати. Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася (Василь Кучер, Зол. руки, 1948, 3).

'''3.''' перен. Про погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь. Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Борис Грінченко, II, 1963, 285); — З цим коханням.. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші класові вороги... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 43).

'''4.''' (Ledum palustre). Болотяна чагарникова рослина з дурманячим запахом; використовується в народній медицині. Багно дуже популярна народна лікарська рослина, на яку є попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (Лікарські рослини.., 1958, 220).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53816377 505db17b61b8.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bataklik-resmi.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1261062404 de98793f84d5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B boloto01.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|OiflKxAzRRA}}
==Див. також==

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/
http://ycilka.net/slovnyk_fraz_view.php?id=2
http://images.yandex.ua
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Багно

2013-11-28T21:32:01Z

Чернишова Дарія:

'''Багно, -на,''' ''с.'' 1) Болото, топь, глубокая грязь. ''Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно.'' Грип. ІІІ. 644. ''Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно.'' Чуб. ІІІ. 426. ''Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається.'' Стор. II. 69. ''В крові так, мов в багні, бродив.'' Котл. Ен. VI. 72. 2) Грязь. ''Умийтеся, образбожий багном не скверніте.'' Шевч. 3) Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32. ЗЮЗО. І. 126. См. '''[[багонник]]'''. Ув. '''[[Багнище]], [[багнисько]].'''

==Сучасні словники==
'''БАГНО''', а, сер.

'''1.''' Болотисте місце; трясовина, болото (в 1 знач.). Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 367); Сотні гинули від настирливого переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Іван Ле, Україна, 1940, 291); Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, III, 1956, 72);
// Велика калюжа, грязьке місце. Лодворах стояли багна й зеленасті калюжі (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 308).

'''2.''' тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (в 2 знач.). Де не взялась Свиня і стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 216); В масному багні загрузали підводи до осей (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Черевик полетів.. просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир, обличчя (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 95).
♦ Затоптати (втоптати) в багно — принизити, заплямувати. Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася (Василь Кучер, Зол. руки, 1948, 3).

'''3.''' перен. Про погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь. Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Борис Грінченко, II, 1963, 285); — З цим коханням.. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші класові вороги... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 43).

'''4.''' (Ledum palustre). Болотяна чагарникова рослина з дурманячим запахом; використовується в народній медицині. Багно дуже популярна народна лікарська рослина, на яку є попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (Лікарські рослини.., 1958, 220).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53816377 505db17b61b8.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bataklik-resmi.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1261062404 de98793f84d5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B boloto01.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|OiflKxAzRRA}}
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Бавитися

2013-11-28T21:30:21Z

Чернишова Дарія:

'''Бавитися, -влюся, -вишся,''' ''гл.'' 1. Забавляться, играть, развлекаться. ''Що-дня, що-вечора з нею бавились.'' МВ. II. 33. ''А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком.'' Чуб. III. 39. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. ''Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався.'' Чуб. V. 12. ''Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг!'' Шевч. 306. ''Іди ж хутчій, не бався.'' О. 1861. III. Г.-Арт. 84. ''Не бавмося, та ходімо швидче додому.'' Канев. у.

==Сучасні словники==
'''''БАВИТИСЯ''''', влюся, вишся; мн. бавляться; недок.

'''1.''' чим, з ким і без додатка. Забавлятися, гратися. Ріс я в лісі на самоті і бавився, як сам собі знав (Марко Вовчок, VI, 1956, 301); Ось уже недалеко знайомий будинок, де ..зустріне її хлопчик, з яким завжди любила бавитись (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 55); * Образно. Пустотливий вітрець з Дніпра бавився дідовою бородою (Олесь Донченко, VI, 1957, 60);
// Весело проводити час; розважатися. Тут [у пана] Тарас коли не сам малював, що спаде йому на думку, то бавився усякими малюнками (Панас Мирний, V, 1955, 310); Кавалери крутилися, бавилися, але ні один не освідчився (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 91).

'''2.''' Грати в яку-небудь гру. В коника бавиться [Володя], за мотузочку мене прив'яже і цьвохкає батіжком (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 385);
// перен. Займатися чим-небудь несерйозно. Суддя старався про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не бавився в політику (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37).

'''3.''' діал. Баритися, гаятися. Ой їдь, милий, та не бався (Павло Чубинський, V, 1874, 12); — Не бався ж довго, — мовила мати услід [синові] (Леся Українка, III, 1952, 563).
==Фразеологізми==
'''Бавитися з вогнем''' (рос. играть с огнем) - поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне, не думаючи про наслідки;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Deti.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:184125 404143.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1077198 0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:OTNmLWJmN.jpeg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|e-zkUKHBxgk}}
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ба]]

Іменинник

2013-11-28T21:28:06Z

Чернишова Дарія:

'''Іменинник, -ка, '''''м. ''Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).

==Онлайн словник української мови==
Іменинник а, ч. 1. Чоловік, хлопець у день своїх іменин. Наказував [Василь Опанасович] кланятися й здоровити іменинника (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 103); Закінчилися традиційні поздоровлення іменинника (Руд., Вітер.., 1958, 23); * У порівн. Входить Вася, причесаний, в новому галстуку.. Почуває себе гостем і розмовляє, як іменинник (Мик., І, 1957, 405).
^> Дивитися (ходити і т.ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Ткач, Крута хвиля, 1956. 155). 2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Донч., Вибр., 1948, 76).

==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
♦ Дивитися (ходити і т. ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 155).

2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 76).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1316953392 imeniny.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Joro.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:X 922f009d.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5895-1-f.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|XzPKAzREBDU}}
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ім,Їм]]

Багато

2013-11-28T21:27:10Z

Чернишова Дарія:

'''Багато''', ''нар.'' 1) Богато. ''Старша дочка їх дуже багато живе''. Богодух. у. 2) Много. ''Де багато господинь, там хата неметена.'' Посл. ''Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато.'' Єв. Мр. І. 45. ''Нам сього вина треба багато.'' Чуб. ІІІ. 102. ''В селі довго говорили дечого багато.'' Шевч. 115. ''Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав.'' АД. II. 124. 3) Очень, сильно. ''Вона багато скидається на його.'' Кролев. у. ''Ой вона багато гордує.'' Нп. Ум. Багатенько.

==Сучасні словники==
'''БАГАТО.'''

'''1.''' Присл. якісний до багатий 1, 3, 4. Ми в дружній живемо сім'ї, Розумно і багато (Максим Рильський, I, 1956, 362); Вони [українські культурні діячі старшого віку].. одслопили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (Володимир Самійленко, II, 1958, 393); З обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45).

'''2.''' присл. У великій кількості; протилежне мало. Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, — Згадай мене, брате! (Тарас Шевченко, I, 1951, 69);
// у знач. числ. Велика кількість кого-, чого-небудь. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (Олесь Гончар, III, 1959, 132);
// у знач. присудк. сл. Вужів було так багато, що Соломія скоро перестала звертати на них увагу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361);
// у знач. ім. багато, багатьох. Він [В. Самійленко], як, мабуть, і кожен з письменників, багатьом подобається, а багатьом ні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 197); Багатьом не повернутись уже ніколи до рідних своїх хат (Олександр Довженко, II, 1959, 78).
Багато хто (кого, кому і т. д.) — про неозначено велику кількість людей. В публіці палка цікавість. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Леся Українка, II, 1951, 542); Багато що (чого, чому і т. д.) — про неозначено велику кількість предметів, явищ і т. ін. Я усе згадала собі..; згадала багато чого (Марко Вовчок, I, 1955, 228); Вицвіли в матері очі від чекання, сліз і багато чого (Олександр Довженко, I, 1958, 33).

'''3.''' у сполуч. з вищ. ст. прикм. і присл. Значно, далеко. Ті здорові квітки були багато кращі од квіток, що малюють по стінах дівчата (Нечуй-Левицький, II, 1956, 171); [Дівчина:] Вона багато молодша від тебе? (Леся Українка, II, 1951, 97).

==Фразеологізми==
'''Багатіти думкою''' - потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін;

'''Багато води сплило''' (рос. много воды утекло) - дуже давно щось було, минуло багато часу з якоїсь пори; сталися значні зміни за якийсь час.
'''Багато галасу даремно''' (рос. много шума из ничего) - діло, проблема, новина насправді менш важлива, життєва, ніж про неї говорять, турбуються, її значущість набагато перевищено;
'''Багато (забагато) честі''' (рос. слишком много чести) [кому, для кого] - іронічно: хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0a01e6af51632ce52983c31c5c7a5057.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jpg198621795.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P 34657 1 gallerybig.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Iвпі.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|6uBjZ5Mx-28}}
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Бабуся

2013-11-28T21:25:15Z

Чернишова Дарія:

'''Бабуся, -сі,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. Бабушка. Ум. '''[[Бабусенька]], [[бабусечка]].'''

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''БАБА''' 1, и, жін.

'''1.''' Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітчизна, 10, 1947, 40).

'''2.''' Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265).

'''3.''' розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); — Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).

'''4.''' перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він «баба» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 145).

'''5.''' у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. — Та, — махнув рукою Мирон, — звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).

'''6.''' заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Степан Васильченко, II, 1959, 347).

'''7.''' заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Тарас Шевченко, I, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (Номис, 1864, № 5616).
Баба-яга — в народних казках — потворна і зла чарівниця. Раз убили брати дику козу, а то не коза була — то була дочка баби-яги (Українські народні казки, 1951, 164).

'''8.''' Людська фігура із снігу. Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 269).
♦ Кам'яна баба — кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах. * У порівняннях. Ще проїхав [січовик] кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам'яна баба на могилі (Олекса Стороженко, I, 1957, 334);
'''Снігова баба''': а) велика конусоподібна кучугура снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, і тільки вітер куйовдить їх гострі голови (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) те саме, що баба 8; Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце. — Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, — говорить хтось з кутка (Леся Українка, III, 1952, 569).
'''БАБА''' 2, и, жін., техн. Важка підвісна довбня для забивання паль. Важко грюкнула, падаючи перший раз, сталева баба копра, і звичний робочий день розпочався (Вадим Собко, Серце, 1952, 8);
// Ручна довбня для забивання паль або утрамбовування землі. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Грінченка); Кузьма Петриченко подивився в той бік, де майстри тесали податливу деревину,., забивали чавунними «бабами» палі (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 628).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 3, и, жін. Рід печива з пшеничного борошна.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 4, и, жін., діал. Пелікан. В небі крутились білі мартини й чайки, а здорові білі, з червоними носами баби, неначе лебеді, вкривали купами й море й береги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 5, и, жін., діал. Рід великих груш.

=Українські фразеологізми зі словом бабуся=
* Баба надвоє ворожила (гадала) (рос. бабка надвое сказала) - ''невідомо, чи здійсниться щось, чи ні;''

* Баба Палажка [і баба Параска]; баба базарна (рос. баба базарная) - ''язикатий, чванливий, пихатий;''

* Бісова (клята) баба - ''лайливе: вживається для вираження здивування чи негативного ставлення до когось;''

* Згадала баба дівера (рос. вспомнила бабка, как девкой была) - ''немає потреби говорити про те, що давно минуло, забулося і не повернеться;''
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:а.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аа.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5FVGWp8RNH4.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4e6533afef72fe4c38ef00f2643d04c6.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|5PeWQbKtw_Q}}
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4e6533afef72fe4c38ef00f2643d04c6.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Багато

2013-11-28T21:21:50Z

Чернишова Дарія:

'''Багато''', ''нар.'' 1) Богато. ''Старша дочка їх дуже багато живе''. Богодух. у. 2) Много. ''Де багато господинь, там хата неметена.'' Посл. ''Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато.'' Єв. Мр. І. 45. ''Нам сього вина треба багато.'' Чуб. ІІІ. 102. ''В селі довго говорили дечого багато.'' Шевч. 115. ''Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав.'' АД. II. 124. 3) Очень, сильно. ''Вона багато скидається на його.'' Кролев. у. ''Ой вона багато гордує.'' Нп. Ум. Багатенько.

==Сучасні словники==
'''БАГАТО.'''

'''1.''' Присл. якісний до багатий 1, 3, 4. Ми в дружній живемо сім'ї, Розумно і багато (Максим Рильський, I, 1956, 362); Вони [українські культурні діячі старшого віку].. одслопили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (Володимир Самійленко, II, 1958, 393); З обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45).

'''2.''' присл. У великій кількості; протилежне мало. Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, — Згадай мене, брате! (Тарас Шевченко, I, 1951, 69);
// у знач. числ. Велика кількість кого-, чого-небудь. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (Олесь Гончар, III, 1959, 132);
// у знач. присудк. сл. Вужів було так багато, що Соломія скоро перестала звертати на них увагу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361);
// у знач. ім. багато, багатьох. Він [В. Самійленко], як, мабуть, і кожен з письменників, багатьом подобається, а багатьом ні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 197); Багатьом не повернутись уже ніколи до рідних своїх хат (Олександр Довженко, II, 1959, 78).
Багато хто (кого, кому і т. д.) — про неозначено велику кількість людей. В публіці палка цікавість. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Леся Українка, II, 1951, 542); Багато що (чого, чому і т. д.) — про неозначено велику кількість предметів, явищ і т. ін. Я усе згадала собі..; згадала багато чого (Марко Вовчок, I, 1955, 228); Вицвіли в матері очі від чекання, сліз і багато чого (Олександр Довженко, I, 1958, 33).

'''3.''' у сполуч. з вищ. ст. прикм. і присл. Значно, далеко. Ті здорові квітки були багато кращі од квіток, що малюють по стінах дівчата (Нечуй-Левицький, II, 1956, 171); [Дівчина:] Вона багато молодша від тебе? (Леся Українка, II, 1951, 97).

==Фразеологізми==
'''Багатіти думкою''' - потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін;

'''Багато води сплило''' (рос. много воды утекло) - дуже давно щось було, минуло багато часу з якоїсь пори; сталися значні зміни за якийсь час.
'''Багато галасу даремно''' (рос. много шума из ничего) - діло, проблема, новина насправді менш важлива, життєва, ніж про неї говорять, турбуються, її значущість набагато перевищено;
'''Багато (забагато) честі''' (рос. слишком много чести) [кому, для кого] - іронічно: хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0a01e6af51632ce52983c31c5c7a5057.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jpg198621795.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P 34657 1 gallerybig.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Iвпі.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Файл:Iвпі.jpg

2013-11-28T21:21:33Z

Чернишова Дарія:

Файл:P 34657 1 gallerybig.jpg

2013-11-28T21:20:52Z

Чернишова Дарія:

Файл:Jpg198621795.jpg

2013-11-28T21:20:12Z

Чернишова Дарія:

Файл:0a01e6af51632ce52983c31c5c7a5057.jpg

2013-11-28T21:19:48Z

Чернишова Дарія:

Іменинник

2013-11-28T21:17:41Z

Чернишова Дарія:

'''Іменинник, -ка, '''''м. ''Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).

==Онлайн словник української мови==
Іменинник а, ч. 1. Чоловік, хлопець у день своїх іменин. Наказував [Василь Опанасович] кланятися й здоровити іменинника (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 103); Закінчилися традиційні поздоровлення іменинника (Руд., Вітер.., 1958, 23); * У порівн. Входить Вася, причесаний, в новому галстуку.. Почуває себе гостем і розмовляє, як іменинник (Мик., І, 1957, 405).
^> Дивитися (ходити і т.ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Ткач, Крута хвиля, 1956. 155). 2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Донч., Вибр., 1948, 76).

==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
♦ Дивитися (ходити і т. ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 155).

2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 76).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1316953392 imeniny.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Joro.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:X 922f009d.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5895-1-f.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ім,Їм]]

Файл:5895-1-f.jpg

2013-11-28T21:17:28Z

Чернишова Дарія:

Файл:X 922f009d.jpg

2013-11-28T21:17:09Z

Чернишова Дарія:

Файл:Joro.jpg

2013-11-28T21:16:41Z

Чернишова Дарія:

Бавитися

2013-11-28T21:15:11Z

Чернишова Дарія:

'''Бавитися, -влюся, -вишся,''' ''гл.'' 1. Забавляться, играть, развлекаться. ''Що-дня, що-вечора з нею бавились.'' МВ. II. 33. ''А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком.'' Чуб. III. 39. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. ''Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався.'' Чуб. V. 12. ''Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг!'' Шевч. 306. ''Іди ж хутчій, не бався.'' О. 1861. III. Г.-Арт. 84. ''Не бавмося, та ходімо швидче додому.'' Канев. у.

==Сучасні словники==
'''''БАВИТИСЯ''''', влюся, вишся; мн. бавляться; недок.

'''1.''' чим, з ким і без додатка. Забавлятися, гратися. Ріс я в лісі на самоті і бавився, як сам собі знав (Марко Вовчок, VI, 1956, 301); Ось уже недалеко знайомий будинок, де ..зустріне її хлопчик, з яким завжди любила бавитись (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 55); * Образно. Пустотливий вітрець з Дніпра бавився дідовою бородою (Олесь Донченко, VI, 1957, 60);
// Весело проводити час; розважатися. Тут [у пана] Тарас коли не сам малював, що спаде йому на думку, то бавився усякими малюнками (Панас Мирний, V, 1955, 310); Кавалери крутилися, бавилися, але ні один не освідчився (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 91).

'''2.''' Грати в яку-небудь гру. В коника бавиться [Володя], за мотузочку мене прив'яже і цьвохкає батіжком (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 385);
// перен. Займатися чим-небудь несерйозно. Суддя старався про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не бавився в політику (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37).

'''3.''' діал. Баритися, гаятися. Ой їдь, милий, та не бався (Павло Чубинський, V, 1874, 12); — Не бався ж довго, — мовила мати услід [синові] (Леся Українка, III, 1952, 563).
==Фразеологізми==
'''Бавитися з вогнем''' (рос. играть с огнем) - поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне, не думаючи про наслідки;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Deti.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:184125 404143.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1077198 0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:OTNmLWJmN.jpeg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ба]]

Файл:OTNmLWJmN.jpeg

2013-11-28T21:14:54Z

Чернишова Дарія:

Файл:1077198 0.jpg

2013-11-28T21:14:28Z

Чернишова Дарія:

Файл:184125 404143.jpg

2013-11-28T21:14:01Z

Чернишова Дарія:

Файл:Deti.jpg

2013-11-28T21:13:36Z

Чернишова Дарія:

Багно

2013-11-28T21:10:30Z

Чернишова Дарія:

'''Багно, -на,''' ''с.'' 1) Болото, топь, глубокая грязь. ''Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно.'' Грип. ІІІ. 644. ''Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно.'' Чуб. ІІІ. 426. ''Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається.'' Стор. II. 69. ''В крові так, мов в багні, бродив.'' Котл. Ен. VI. 72. 2) Грязь. ''Умийтеся, образбожий багном не скверніте.'' Шевч. 3) Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32. ЗЮЗО. І. 126. См. '''[[багонник]]'''. Ув. '''[[Багнище]], [[багнисько]].'''

==Сучасні словники==
'''БАГНО''', а, сер.

'''1.''' Болотисте місце; трясовина, болото (в 1 знач.). Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 367); Сотні гинули від настирливого переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Іван Ле, Україна, 1940, 291); Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, III, 1956, 72);
// Велика калюжа, грязьке місце. Лодворах стояли багна й зеленасті калюжі (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 308).

'''2.''' тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (в 2 знач.). Де не взялась Свиня і стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 216); В масному багні загрузали підводи до осей (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Черевик полетів.. просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир, обличчя (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 95).
♦ Затоптати (втоптати) в багно — принизити, заплямувати. Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася (Василь Кучер, Зол. руки, 1948, 3).

'''3.''' перен. Про погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь. Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Борис Грінченко, II, 1963, 285); — З цим коханням.. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші класові вороги... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 43).

'''4.''' (Ledum palustre). Болотяна чагарникова рослина з дурманячим запахом; використовується в народній медицині. Багно дуже популярна народна лікарська рослина, на яку є попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (Лікарські рослини.., 1958, 220).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53816377 505db17b61b8.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bataklik-resmi.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1261062404 de98793f84d5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B boloto01.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Файл:B boloto01.jpg

2013-11-28T21:10:17Z

Чернишова Дарія:

Файл:1261062404 de98793f84d5.jpg

2013-11-28T21:09:25Z

Чернишова Дарія:

Файл:Bataklik-resmi.jpg

2013-11-28T21:08:59Z

Чернишова Дарія:

Файл:53816377 505db17b61b8.jpg

2013-11-28T21:08:25Z

Чернишова Дарія:

Бабуся

2013-11-28T21:02:51Z

Чернишова Дарія:

'''Бабуся, -сі,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. Бабушка. Ум. '''[[Бабусенька]], [[бабусечка]].'''

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''БАБА''' 1, и, жін.

'''1.''' Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітчизна, 10, 1947, 40).

'''2.''' Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265).

'''3.''' розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); — Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).

'''4.''' перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він «баба» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 145).

'''5.''' у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. — Та, — махнув рукою Мирон, — звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).

'''6.''' заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Степан Васильченко, II, 1959, 347).

'''7.''' заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Тарас Шевченко, I, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (Номис, 1864, № 5616).
Баба-яга — в народних казках — потворна і зла чарівниця. Раз убили брати дику козу, а то не коза була — то була дочка баби-яги (Українські народні казки, 1951, 164).

'''8.''' Людська фігура із снігу. Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 269).
♦ Кам'яна баба — кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах. * У порівняннях. Ще проїхав [січовик] кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам'яна баба на могилі (Олекса Стороженко, I, 1957, 334);
'''Снігова баба''': а) велика конусоподібна кучугура снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, і тільки вітер куйовдить їх гострі голови (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) те саме, що баба 8; Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце. — Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, — говорить хтось з кутка (Леся Українка, III, 1952, 569).
'''БАБА''' 2, и, жін., техн. Важка підвісна довбня для забивання паль. Важко грюкнула, падаючи перший раз, сталева баба копра, і звичний робочий день розпочався (Вадим Собко, Серце, 1952, 8);
// Ручна довбня для забивання паль або утрамбовування землі. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Грінченка); Кузьма Петриченко подивився в той бік, де майстри тесали податливу деревину,., забивали чавунними «бабами» палі (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 628).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 3, и, жін. Рід печива з пшеничного борошна.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 4, и, жін., діал. Пелікан. В небі крутились білі мартини й чайки, а здорові білі, з червоними носами баби, неначе лебеді, вкривали купами й море й береги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 5, и, жін., діал. Рід великих груш.

=Українські фразеологізми зі словом бабуся=
* Баба надвоє ворожила (гадала) (рос. бабка надвое сказала) - ''невідомо, чи здійсниться щось, чи ні;''

* Баба Палажка [і баба Параска]; баба базарна (рос. баба базарная) - ''язикатий, чванливий, пихатий;''

* Бісова (клята) баба - ''лайливе: вживається для вираження здивування чи негативного ставлення до когось;''

* Згадала баба дівера (рос. вспомнила бабка, как девкой была) - ''немає потреби говорити про те, що давно минуло, забулося і не повернеться;''
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:а.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аа.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5FVGWp8RNH4.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4e6533afef72fe4c38ef00f2643d04c6.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4e6533afef72fe4c38ef00f2643d04c6.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Бабуся

2013-11-28T21:02:18Z

Чернишова Дарія:

'''Бабуся, -сі,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. Бабушка. Ум. '''[[Бабусенька]], [[бабусечка]].'''

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''БАБА''' 1, и, жін.

'''1.''' Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітчизна, 10, 1947, 40).

'''2.''' Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265).

'''3.''' розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); — Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).

'''4.''' перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він «баба» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 145).

'''5.''' у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. — Та, — махнув рукою Мирон, — звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).

'''6.''' заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Степан Васильченко, II, 1959, 347).

'''7.''' заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Тарас Шевченко, I, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (Номис, 1864, № 5616).
Баба-яга — в народних казках — потворна і зла чарівниця. Раз убили брати дику козу, а то не коза була — то була дочка баби-яги (Українські народні казки, 1951, 164).

'''8.''' Людська фігура із снігу. Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 269).
♦ Кам'яна баба — кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах. * У порівняннях. Ще проїхав [січовик] кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам'яна баба на могилі (Олекса Стороженко, I, 1957, 334);
'''Снігова баба''': а) велика конусоподібна кучугура снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, і тільки вітер куйовдить їх гострі голови (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) те саме, що баба 8; Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце. — Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, — говорить хтось з кутка (Леся Українка, III, 1952, 569).
'''БАБА''' 2, и, жін., техн. Важка підвісна довбня для забивання паль. Важко грюкнула, падаючи перший раз, сталева баба копра, і звичний робочий день розпочався (Вадим Собко, Серце, 1952, 8);
// Ручна довбня для забивання паль або утрамбовування землі. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Грінченка); Кузьма Петриченко подивився в той бік, де майстри тесали податливу деревину,., забивали чавунними «бабами» палі (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 628).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 3, и, жін. Рід печива з пшеничного борошна.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 4, и, жін., діал. Пелікан. В небі крутились білі мартини й чайки, а здорові білі, з червоними носами баби, неначе лебеді, вкривали купами й море й береги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 5, и, жін., діал. Рід великих груш.

=Українські фразеологізми зі словом бабуся=
* Баба надвоє ворожила (гадала) (рос. бабка надвое сказала) - ''невідомо, чи здійсниться щось, чи ні;''

* Баба Палажка [і баба Параска]; баба базарна (рос. баба базарная) - ''язикатий, чванливий, пихатий;''

* Бісова (клята) баба - ''лайливе: вживається для вираження здивування чи негативного ставлення до когось;''

* Згадала баба дівера (рос. вспомнила бабка, как девкой была) - ''немає потреби говорити про те, що давно минуло, забулося і не повернеться;''
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:а.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аа.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5FVGWp8RNH4.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4e6533afef72fe4c38ef00f2643d04c6.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:4e6533afef72fe4c38ef00f2643d04c6.jpg

2013-11-28T21:01:44Z

Чернишова Дарія:

Бабуся

2013-11-28T20:58:10Z

Чернишова Дарія:

'''Бабуся, -сі,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. Бабушка. Ум. '''[[Бабусенька]], [[бабусечка]].'''

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''БАБА''' 1, и, жін.

'''1.''' Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітчизна, 10, 1947, 40).

'''2.''' Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265).

'''3.''' розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); — Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).

'''4.''' перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він «баба» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 145).

'''5.''' у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. — Та, — махнув рукою Мирон, — звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).

'''6.''' заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Степан Васильченко, II, 1959, 347).

'''7.''' заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Тарас Шевченко, I, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (Номис, 1864, № 5616).
Баба-яга — в народних казках — потворна і зла чарівниця. Раз убили брати дику козу, а то не коза була — то була дочка баби-яги (Українські народні казки, 1951, 164).

'''8.''' Людська фігура із снігу. Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 269).
♦ Кам'яна баба — кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах. * У порівняннях. Ще проїхав [січовик] кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам'яна баба на могилі (Олекса Стороженко, I, 1957, 334);
'''Снігова баба''': а) велика конусоподібна кучугура снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, і тільки вітер куйовдить їх гострі голови (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) те саме, що баба 8; Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце. — Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, — говорить хтось з кутка (Леся Українка, III, 1952, 569).
'''БАБА''' 2, и, жін., техн. Важка підвісна довбня для забивання паль. Важко грюкнула, падаючи перший раз, сталева баба копра, і звичний робочий день розпочався (Вадим Собко, Серце, 1952, 8);
// Ручна довбня для забивання паль або утрамбовування землі. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Грінченка); Кузьма Петриченко подивився в той бік, де майстри тесали податливу деревину,., забивали чавунними «бабами» палі (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 628).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 3, и, жін. Рід печива з пшеничного борошна.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 4, и, жін., діал. Пелікан. В небі крутились білі мартини й чайки, а здорові білі, з червоними носами баби, неначе лебеді, вкривали купами й море й береги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 5, и, жін., діал. Рід великих груш.

=Українські фразеологізми зі словом бабуся=
* Баба надвоє ворожила (гадала) (рос. бабка надвое сказала) - ''невідомо, чи здійсниться щось, чи ні;''

* Баба Палажка [і баба Параска]; баба базарна (рос. баба базарная) - ''язикатий, чванливий, пихатий;''

* Бісова (клята) баба - ''лайливе: вживається для вираження здивування чи негативного ставлення до когось;''

* Згадала баба дівера (рос. вспомнила бабка, как девкой была) - ''немає потреби говорити про те, що давно минуло, забулося і не повернеться;''
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:а.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аа.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5FVGWp8RNH4.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:5FVGWp8RNH4.jpeg

2013-11-28T20:56:53Z

Чернишова Дарія:

Багно

2013-11-28T20:46:58Z

Чернишова Дарія:

'''Багно, -на,''' ''с.'' 1) Болото, топь, глубокая грязь. ''Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно.'' Грип. ІІІ. 644. ''Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно.'' Чуб. ІІІ. 426. ''Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається.'' Стор. II. 69. ''В крові так, мов в багні, бродив.'' Котл. Ен. VI. 72. 2) Грязь. ''Умийтеся, образбожий багном не скверніте.'' Шевч. 3) Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32. ЗЮЗО. І. 126. См. '''[[багонник]]'''. Ув. '''[[Багнище]], [[багнисько]].'''

==Сучасні словники==
'''БАГНО''', а, сер.

'''1.''' Болотисте місце; трясовина, болото (в 1 знач.). Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 367); Сотні гинули від настирливого переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Іван Ле, Україна, 1940, 291); Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, III, 1956, 72);
// Велика калюжа, грязьке місце. Лодворах стояли багна й зеленасті калюжі (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 308).

'''2.''' тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (в 2 знач.). Де не взялась Свиня і стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 216); В масному багні загрузали підводи до осей (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Черевик полетів.. просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир, обличчя (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 95).
♦ Затоптати (втоптати) в багно — принизити, заплямувати. Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася (Василь Кучер, Зол. руки, 1948, 3).

'''3.''' перен. Про погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь. Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Борис Грінченко, II, 1963, 285); — З цим коханням.. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші класові вороги... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 43).

'''4.''' (Ledum palustre). Болотяна чагарникова рослина з дурманячим запахом; використовується в народній медицині. Багно дуже популярна народна лікарська рослина, на яку є попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (Лікарські рослини.., 1958, 220).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Багно

2013-11-28T20:45:02Z

Чернишова Дарія:

'''Багно, -на,''' ''с.'' 1) Болото, топь, глубокая грязь. ''Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно.'' Грип. ІІІ. 644. ''Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно.'' Чуб. ІІІ. 426. ''Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається.'' Стор. II. 69. ''В крові так, мов в багні, бродив.'' Котл. Ен. VI. 72. 2) Грязь. ''Умийтеся, образбожий багном не скверніте.'' Шевч. 3) Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32. ЗЮЗО. І. 126. См. '''[[багонник]]'''. Ув. '''[[Багнище]], [[багнисько]].'''

==Сучасні словники==
'''БАГНО''', а, сер.

'''1.''' Болотисте місце; трясовина, болото (в 1 знач.). Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 367); Сотні гинули від настирливого переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Іван Ле, Україна, 1940, 291); Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, III, 1956, 72);
// Велика калюжа, грязьке місце. Лодворах стояли багна й зеленасті калюжі (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 308).

'''2.''' тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (в 2 знач.). Де не взялась Свиня і стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 216); В масному багні загрузали підводи до осей (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Черевик полетів.. просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир, обличчя (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 95).
♦ Затоптати (втоптати) в багно — принизити, заплямувати. Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася (Василь Кучер, Зол. руки, 1948, 3).

'''3.''' перен. Про погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь. Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Борис Грінченко, II, 1963, 285); — З цим коханням.. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші класові вороги... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 43).

'''4.''' (Ledum palustre). Болотяна чагарникова рослина з дурманячим запахом; використовується в народній медицині. Багно дуже популярна народна лікарська рослина, на яку є попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (Лікарські рослини.., 1958, 220).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Багато

2013-11-28T20:43:02Z

Чернишова Дарія:

'''Багато''', ''нар.'' 1) Богато. ''Старша дочка їх дуже багато живе''. Богодух. у. 2) Много. ''Де багато господинь, там хата неметена.'' Посл. ''Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато.'' Єв. Мр. І. 45. ''Нам сього вина треба багато.'' Чуб. ІІІ. 102. ''В селі довго говорили дечого багато.'' Шевч. 115. ''Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав.'' АД. II. 124. 3) Очень, сильно. ''Вона багато скидається на його.'' Кролев. у. ''Ой вона багато гордує.'' Нп. Ум. Багатенько.

==Сучасні словники==
'''БАГАТО.'''

'''1.''' Присл. якісний до багатий 1, 3, 4. Ми в дружній живемо сім'ї, Розумно і багато (Максим Рильський, I, 1956, 362); Вони [українські культурні діячі старшого віку].. одслопили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (Володимир Самійленко, II, 1958, 393); З обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45).

'''2.''' присл. У великій кількості; протилежне мало. Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, — Згадай мене, брате! (Тарас Шевченко, I, 1951, 69);
// у знач. числ. Велика кількість кого-, чого-небудь. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (Олесь Гончар, III, 1959, 132);
// у знач. присудк. сл. Вужів було так багато, що Соломія скоро перестала звертати на них увагу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361);
// у знач. ім. багато, багатьох. Він [В. Самійленко], як, мабуть, і кожен з письменників, багатьом подобається, а багатьом ні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 197); Багатьом не повернутись уже ніколи до рідних своїх хат (Олександр Довженко, II, 1959, 78).
Багато хто (кого, кому і т. д.) — про неозначено велику кількість людей. В публіці палка цікавість. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Леся Українка, II, 1951, 542); Багато що (чого, чому і т. д.) — про неозначено велику кількість предметів, явищ і т. ін. Я усе згадала собі..; згадала багато чого (Марко Вовчок, I, 1955, 228); Вицвіли в матері очі від чекання, сліз і багато чого (Олександр Довженко, I, 1958, 33).

'''3.''' у сполуч. з вищ. ст. прикм. і присл. Значно, далеко. Ті здорові квітки були багато кращі од квіток, що малюють по стінах дівчата (Нечуй-Левицький, II, 1956, 171); [Дівчина:] Вона багато молодша від тебе? (Леся Українка, II, 1951, 97).

==Фразеологізми==
'''Багатіти думкою''' - потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін;

'''Багато води сплило''' (рос. много воды утекло) - дуже давно щось було, минуло багато часу з якоїсь пори; сталися значні зміни за якийсь час.
'''Багато галасу даремно''' (рос. много шума из ничего) - діло, проблема, новина насправді менш важлива, життєва, ніж про неї говорять, турбуються, її значущість набагато перевищено;
'''Багато (забагато) честі''' (рос. слишком много чести) [кому, для кого] - іронічно: хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ба]]

Бавитися

2013-11-28T20:41:06Z

Чернишова Дарія:

'''Бавитися, -влюся, -вишся,''' ''гл.'' 1. Забавляться, играть, развлекаться. ''Що-дня, що-вечора з нею бавились.'' МВ. II. 33. ''А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком.'' Чуб. III. 39. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. ''Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався.'' Чуб. V. 12. ''Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг!'' Шевч. 306. ''Іди ж хутчій, не бався.'' О. 1861. III. Г.-Арт. 84. ''Не бавмося, та ходімо швидче додому.'' Канев. у.

==Сучасні словники==
'''''БАВИТИСЯ''''', влюся, вишся; мн. бавляться; недок.

'''1.''' чим, з ким і без додатка. Забавлятися, гратися. Ріс я в лісі на самоті і бавився, як сам собі знав (Марко Вовчок, VI, 1956, 301); Ось уже недалеко знайомий будинок, де ..зустріне її хлопчик, з яким завжди любила бавитись (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 55); * Образно. Пустотливий вітрець з Дніпра бавився дідовою бородою (Олесь Донченко, VI, 1957, 60);
// Весело проводити час; розважатися. Тут [у пана] Тарас коли не сам малював, що спаде йому на думку, то бавився усякими малюнками (Панас Мирний, V, 1955, 310); Кавалери крутилися, бавилися, але ні один не освідчився (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 91).

'''2.''' Грати в яку-небудь гру. В коника бавиться [Володя], за мотузочку мене прив'яже і цьвохкає батіжком (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 385);
// перен. Займатися чим-небудь несерйозно. Суддя старався про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не бавився в політику (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37).

'''3.''' діал. Баритися, гаятися. Ой їдь, милий, та не бався (Павло Чубинський, V, 1874, 12); — Не бався ж довго, — мовила мати услід [синові] (Леся Українка, III, 1952, 563).
==Фразеологізми==
'''Бавитися з вогнем''' (рос. играть с огнем) - поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне, не думаючи про наслідки;
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ба]]

Бабуся

2013-11-28T20:39:19Z

Чернишова Дарія:

'''Бабуся, -сі,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. Бабушка. Ум. '''[[Бабусенька]], [[бабусечка]].'''

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''БАБА''' 1, и, жін.

'''1.''' Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітчизна, 10, 1947, 40).

'''2.''' Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265).

'''3.''' розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); — Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).

'''4.''' перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він «баба» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 145).

'''5.''' у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. — Та, — махнув рукою Мирон, — звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).

'''6.''' заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Степан Васильченко, II, 1959, 347).

'''7.''' заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Тарас Шевченко, I, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (Номис, 1864, № 5616).
Баба-яга — в народних казках — потворна і зла чарівниця. Раз убили брати дику козу, а то не коза була — то була дочка баби-яги (Українські народні казки, 1951, 164).

'''8.''' Людська фігура із снігу. Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 269).
♦ Кам'яна баба — кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах. * У порівняннях. Ще проїхав [січовик] кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам'яна баба на могилі (Олекса Стороженко, I, 1957, 334);
'''Снігова баба''': а) велика конусоподібна кучугура снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, і тільки вітер куйовдить їх гострі голови (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) те саме, що баба 8; Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце. — Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, — говорить хтось з кутка (Леся Українка, III, 1952, 569).
'''БАБА''' 2, и, жін., техн. Важка підвісна довбня для забивання паль. Важко грюкнула, падаючи перший раз, сталева баба копра, і звичний робочий день розпочався (Вадим Собко, Серце, 1952, 8);
// Ручна довбня для забивання паль або утрамбовування землі. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Грінченка); Кузьма Петриченко подивився в той бік, де майстри тесали податливу деревину,., забивали чавунними «бабами» палі (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 628).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 3, и, жін. Рід печива з пшеничного борошна.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 4, и, жін., діал. Пелікан. В небі крутились білі мартини й чайки, а здорові білі, з червоними носами баби, неначе лебеді, вкривали купами й море й береги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

'''БАБА''' 5, и, жін., діал. Рід великих груш.

=Українські фразеологізми зі словом бабуся=
* Баба надвоє ворожила (гадала) (рос. бабка надвое сказала) - ''невідомо, чи здійсниться щось, чи ні;''

* Баба Палажка [і баба Параска]; баба базарна (рос. баба базарная) - ''язикатий, чванливий, пихатий;''

* Бісова (клята) баба - ''лайливе: вживається для вираження здивування чи негативного ставлення до когось;''

* Згадала баба дівера (рос. вспомнила бабка, как девкой была) - ''немає потреби говорити про те, що давно минуло, забулося і не повернеться;''
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:а.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аа.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Багато

2013-11-28T20:35:33Z

Чернишова Дарія:

Бавитися

2013-11-28T20:32:52Z

Чернишова Дарія:

Бабуся

2013-11-28T20:30:38Z

Чернишова Дарія:

'''Бабуся, -сі,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. Бабушка. Ум. '''[[Бабусенька]], [[бабусечка]].'''

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

=Українські фразеологізми зі словом бабуся=
Баба надвоє ворожила (гадала) (рос. бабка надвое сказала) - ''невідомо, чи здійсниться щось, чи ні;''

Баба Палажка [і баба Параска]; баба базарна (рос. баба базарная) - ''язикатий, чванливий, пихатий;''

Бісова (клята) баба - ''лайливе: вживається для вираження здивування чи негативного ставлення до когось;''

Згадала баба дівера (рос. вспомнила бабка, как девкой была) - ''немає потреби говорити про те, що давно минуло, забулося і не повернеться;''
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:а.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аа.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Бабуся

2013-11-28T20:29:45Z

Чернишова Дарія:

'''Бабуся, -сі,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. Бабушка. Ум. '''[[Бабусенька]], [[бабусечка]].'''

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

=Українські фразеологізми зі словом бабуся==
Баба надвоє ворожила (гадала) (рос. бабка надвое сказала) - ''невідомо, чи здійсниться щось, чи ні;''

Баба Палажка [і баба Параска]; баба базарна (рос. баба базарная) - ''язикатий, чванливий, пихатий;''

Бісова (клята) баба - ''лайливе: вживається для вираження здивування чи негативного ставлення до когось;''

Згадала баба дівера (рос. вспомнила бабка, как девкой была) - ''немає потреби говорити про те, що давно минуло, забулося і не повернеться;''
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:а.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аа.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Іменинник

2013-11-28T20:18:53Z

Чернишова Дарія:

'''Іменинник, -ка, '''''м. ''Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).

==Онлайн словник української мови==
Іменинник а, ч. 1. Чоловік, хлопець у день своїх іменин. Наказував [Василь Опанасович] кланятися й здоровити іменинника (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 103); Закінчилися традиційні поздоровлення іменинника (Руд., Вітер.., 1958, 23); * У порівн. Входить Вася, причесаний, в новому галстуку.. Почуває себе гостем і розмовляє, як іменинник (Мик., І, 1957, 405).
^> Дивитися (ходити і т.ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Ткач, Крута хвиля, 1956. 155). 2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Донч., Вибр., 1948, 76).

==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
♦ Дивитися (ходити і т. ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 155).

2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 76).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1316953392 imeniny.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ім,Їм]]

Іменинник

2013-11-28T20:16:24Z

Чернишова Дарія:

'''Іменинник, -ка, '''''м. ''Именинникъ. Шевч. (О. 1862. III. 17).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1316953392 imeniny.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Онлайн словник української мови==
Іменинник а, ч. 1. Чоловік, хлопець у день своїх іменин. Наказував [Василь Опанасович] кланятися й здоровити іменинника (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 103); Закінчилися традиційні поздоровлення іменинника (Руд., Вітер.., 1958, 23); * У порівн. Входить Вася, причесаний, в новому галстуку.. Почуває себе гостем і розмовляє, як іменинник (Мик., І, 1957, 405).
^> Дивитися (ходити і т.ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Ткач, Крута хвиля, 1956. 155). 2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Донч., Вибр., 1948, 76).
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

[[Категорія:Ім,Їм]]

Бабуся

2013-11-28T20:15:00Z

Чернишова Дарія:

'''Бабуся, -сі,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''. Бабушка. Ум. '''[[Бабусенька]], [[бабусечка]].'''

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:а.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аа.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]