Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Сонях

2014-11-30T15:03:13Z

Чвирук Лена:

'''Сонях, -ха, '''''м. ''= '''Соняшник. Соняхи'''. Сѣмячки подсолнечника.
==Сучасні словники==

СО́НЯХ, а, (про насіння) у, чол., розм. Те саме, що соняшник. Поле соняхів стривожено махає цупким листям, киває головами (Юрій Яновський, II, 1954, 199); На лавці.. сиділа руденька білка і, швидко цмокаючи язичком, вилузкувала сонях (Павло Тичина, I, 1957, 246); Знову набрав [хлопець] з кишені соняху жменю (Андрій Головко, I, 1957, 365); * У порівняннях. Мов сонях, квітне літо (Андрій Малишко, Віщий голос, 1961, 19).
==Загальні відомості==
Охоплює близько 110 видів. Поширена технічна і сільськогосподарська культура, широко культивується на півдні України; основна олійна культура України.
Соняшник — мексиканська «квітка сонця»[1] (с.56). З Північної Америки (де соняшник був дикоростучою рослиною) в Європу рослина завезена іспанцями в 1619.
В Україні з'явився у середині 18 ст.. В Росії — в самому кінці 18 століття.[1](с.420)
В Європі соняшник обробляли як декоративну рослину і орієнтовно з 1860 рр. з нього почали добувати олію. До того часу англійці їли молоді суцвіття соняшника з оцтом і маслом.[1](с.56)
Спершу його розводили як декоративну рослину, згодом також заради зерна, яке використовували як ласощі. Тепер соняшникова олія в Україні є найкращим харчовим продуктом як у непереробленому, так і переробленому (марґарин) вигляді.
Її використовують для технічних потреб (при виготовленні мила, лаків, фарб, лінолеуму тощо).

==Застосування у медицині==
Препарати соняшника звичайного знаходять застосування в народній медицині як спазмолітичний засіб, в минулому їх використовували і як протималярійний засіб.
Соняшникова олія — цінний харчовий дієтичний продукт. У науковій медицині її використовують як розчинник для лікувальних речовин. Соняшникову та кукурудзяну олію вживають при жовчокам'яній хворобі, як жовчегінний засіб при холецеститі, холангіті, холангіогепатиті.
Натщесерце випивають 2 столові ложки соняшникової олії, лягають на правий бік і кладуть під праве підребер'я гарячу грілку.

==Вирощування соняшника в Україні==
В Україні буйний розвиток культури С. почався з початку 20 ст.; площа під С. у 9 укр. губерніях (у тис. га): 1881 — 9,9, 1911 — 33,5, 1913 — 76 (44% усіх олійних і 19% всіх техн.), головним чином у північно-східних і центральних степових районах. Значно більші були посіви С. на Кубані (1916–318) і Донщині, з яких Україна імпортувала соняшникову олію. Частка 9 українських губерній у засівній площі С. Російській Імперії — 7%. У 1920-их pp. площа С. в УРСР зросла порівняно з 1913 у п'ятнадцятеро (на це вплинуло головним чином те, що С. став невіддмінною частиною плодозміни) — до 1,2 млн га або 56% площі під всіма техн. культурами, а питома вага в посівній площі С. у всьому СРСР збільшилася до 32%. Після колективізації площа під С. в УРСР зменшилася до 720 000 га; на всіх українських землях вона становила близько 1,5 млн га, більше ніж половину засівів С. у всьому СРСР; через надмірне поширення С. його врожайність зменшилася з 7,5 центнерів до першої світової війни до 5,5 центнерів у 1930-их pp. Після 1945 площа С. деякий час не зазнавала змін (у тис. га: 1945–920, 1950–893, 1955–935), згодом знову збільшилася (1960–1505, 1965–1777, 1970 — 1 710, 1974 — 1 719), і тепер її можна вважати усталеною.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:01120306.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:111i.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:321i.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3223i.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA] Матеріал з Вікіпедії
==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/sonjakh
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:ка]]
[[Категорія:Со]]

Файл:3223i.jpg

2014-11-30T14:58:17Z

Чвирук Лена:

Файл:01120306.jpg

2014-11-30T14:57:42Z

Чвирук Лена:

Файл:321i.jpg

2014-11-30T14:57:27Z

Чвирук Лена:

Файл:111i.jpg

2014-11-30T14:57:13Z

Чвирук Лена:

Сонях

2014-11-30T14:56:51Z

Чвирук Лена:

Буки

2014-11-30T14:46:18Z

Чвирук Лена:

'''Буки, '''''нескл. ''Славян. названіе буквы Б. ''Аз били мене раз; буки набралися муки. ''Ном. № 6068.

==Сучасні словники==
Буки́ — селище міського типу Маньківського району Черкаської області, центр селищної ради.
Населення — 2134 (на 1 січня 2005 року).
Селище розташоване на скелястих берегах річки Гірський Тікич, за 20 км на північний схід від районного центру — смт Маньківка та за 25 км від найближчої залізничної станції Поташ.

==Назва==
Походження назви достеменно невідоме. Втім, нетривалий час в перші роки стосовно Буків вживалася ще паралельна назва Струсьгород, прийнята за тогочасною традицією.

==Історія==
Можна впевнено стверджувати, що Буки відіграли важливу роль у постанні Уманщини, як окремого історичного регіону. Буки були чи не першою сталою осадою в цьому краї, з якого розпочалася його колонізація та сталий розвиток.
Тисячі років води Угорського Тікича точили тут граніти протерозойського віку, доки не утворили вельми мальовничий каньйон з крутими схилами — заввишки понад 25 метрів і водоспадом «Вир».
Територія, на якій розташовані сучасні Буки, була заселена давно. Про це свідчать виявлені тут залишки поселень трипільської та черняхівської культур.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:buky1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5f0c0c44bf96e14993cdfb7f1491e2db_800x600.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:img_2906_enl.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:buki_hdr1_hdr.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B8_%28%D1%81%D0%BC%D1%82%29#.D0.86.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.8F] Матеріал з Вікіпедії
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:ка]]

[[Категорія:Бу]]

Буки

2014-11-30T14:34:34Z

Чвирук Лена:

'''Буки, '''''нескл. ''Славян. названіе буквы Б. ''Аз били мене раз; буки набралися муки. ''Ном. № 6068.

==Сучасні словники==
Буки́ — селище міського типу Маньківського району Черкаської області, центр селищної ради.
Населення — 2134 (на 1 січня 2005 року).
Селище розташоване на скелястих берегах річки Гірський Тікич, за 20 км на північний схід від районного центру — смт Маньківка та за 25 км від найближчої залізничної станції Поташ.

==Історія==
Можна впевнено стверджувати, що Буки відіграли важливу роль у постанні Уманщини, як окремого історичного регіону. Буки були чи не першою сталою осадою в цьому краї, з якого розпочалася його колонізація та сталий розвиток.
Тисячі років води Угорського Тікича точили тут граніти протерозойського віку, доки не утворили вельми мальовничий каньйон з крутими схилами — заввишки понад 25 метрів і водоспадом «Вир».
Територія, на якій розташовані сучасні Буки, була заселена давно. Про це свідчать виявлені тут залишки поселень трипільської та черняхівської культур.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:buky1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5f0c0c44bf96e14993cdfb7f1491e2db_800x600.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:img_2906_enl.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:buki_hdr1_hdr.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Бу]]

Файл:Img 2906 enl.jpg

2014-11-30T14:33:10Z

Чвирук Лена:

Файл:Buky1.jpg

2014-11-30T14:32:55Z

Чвирук Лена:

Файл:Buki hdr1 hdr.jpg

2014-11-30T14:32:34Z

Чвирук Лена:

Файл:5f0c0c44bf96e14993cdfb7f1491e2db 800x600.jpg

2014-11-30T14:32:12Z

Чвирук Лена:

Буки

2014-11-30T14:31:55Z

Чвирук Лена:

'''Буки, '''''нескл. ''Славян. названіе буквы Б. ''Аз били мене раз; буки набралися муки. ''Ном. № 6068.

==Сучасні словники==
Буки́ — селище міського типу Маньківського району Черкаської області, центр селищної ради.
Населення — 2134 (на 1 січня 2005 року).
Селище розташоване на скелястих берегах річки Гірський Тікич, за 20 км на північний схід від районного центру — смт Маньківка та за 25 км від найближчої залізничної станції Поташ.

==Історія==
Можна впевнено стверджувати, що Буки відіграли важливу роль у постанні Уманщини, як окремого історичного регіону. Буки були чи не першою сталою осадою в цьому краї, з якого розпочалася його колонізація та сталий розвиток.
Тисячі років води Угорського Тікича точили тут граніти протерозойського віку, доки не утворили вельми мальовничий каньйон з крутими схилами — заввишки понад 25 метрів і водоспадом «Вир».
Територія, на якій розташовані сучасні Буки, була заселена давно. Про це свідчать виявлені тут залишки поселень трипільської та черняхівської культур.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|}

[[Категорія:Бу]]

Угіддя

2014-11-30T14:14:24Z

Чвирук Лена:

'''Угіддя, -дя, '''''с. ''Приволье, удобство. (На городі) ''оттут капустку, оттут картопельку, а оттут для тютюну вгіддя. ''Сим. 200.

==Сучасні словники==
Угіддя — частина землі, що відрізняється від сусідніх способами господарювання. Угіддя бувають сільськогосподарські, лісові, мисливські, рибні і таке інше.

==Види==
'''Земельні угіддя''' - землі, які систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і відрізняються за природно-історичними ознаками.

'''Сільськогосподарські угіддя''' — земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції і включають у себе ріллю, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища;

'''Мисливські угіддя''' — ділянки суші та водного простору, на яких перебувають, або можуть перебувати мисливські тварини і які передані належним чином у користування для ведення мисливського господарства[2];

'''Водними угіддями''' вважають усі типи внутрішніх, континентальних водойм — озера, ставки, водосховища, річки, струмки тощо, а також морські акваторії, на яких глибина в період відпливу не перевищує 6 метрів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:thumb_pole1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:sel'skohozjajstvennye_ugod'ja.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:122i.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:133i.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%8F] Матеріал з Вікіпедії
==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/ughiddja
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:ка]]
[[Категорія:Уг]]

Файл:Thumb pole1.jpg

2014-11-30T13:59:15Z

Чвирук Лена:

Файл:Sel'skohozjajstvennye ugod'ja.jpg

2014-11-30T13:56:50Z

Чвирук Лена:

Файл:133i.jpg

2014-11-30T13:56:34Z

Чвирук Лена:

Файл:122i.jpg

2014-11-30T13:56:19Z

Чвирук Лена:

Угіддя

2014-11-30T13:55:55Z

Чвирук Лена:

'''Угіддя, -дя, '''''с. ''Приволье, удобство. (На городі) ''оттут капустку, оттут картопельку, а оттут для тютюну вгіддя. ''Сим. 200.

==Сучасні словники==
Угіддя — частина землі, що відрізняється від сусідніх способами господарювання. Угіддя бувають сільськогосподарські, лісові, мисливські, рибні і таке інше.

==Види==
'''Земельні угіддя''' - землі, які систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і відрізняються за природно-історичними ознаками.

'''Сільськогосподарські угіддя''' — земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції і включають у себе ріллю, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища;

'''Мисливські угіддя''' — ділянки суші та водного простору, на яких перебувають, або можуть перебувати мисливські тварини і які передані належним чином у користування для ведення мисливського господарства[2];

'''Водними угіддями''' вважають усі типи внутрішніх, континентальних водойм — озера, ставки, водосховища, річки, струмки тощо, а також морські акваторії, на яких глибина в період відпливу не перевищує 6 метрів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|}

[[Категорія:Уг]]

Ялівець

2014-11-30T13:21:29Z

Чвирук Лена:

'''Ялівець, яловець, -вцю, '''''м. ''Можжевельникъ, Juniperus communis L. ЗЮЗО. І. 125. ''Треться мнеться та й птиця коло деревця ялівця. ''Гол. IV. 285. ''Куривсь для духу яловець. ''Котл. Ен. І. 19.

==Сучасні словники==
ЯЛІВЕ́ЦЬ, ЯЛОВЕЦЬ, ялівцю, чол. (Juniperus, L.). Вічнозелений чагарник, рідше дерево родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними шишками, вживаними в медицині. По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю (Іван Франко, III, 1950, 84); Чебрець, яловець і деревій, зварені на липовому меду, вчинили своє, вирвали з пазурів кирпатої думного дяка (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 170); Ось простяглася алея вічнозеленого ялівцю. Його називають олівцевим деревом: цінна деревина використовується для виготовлення олівців (Літературна газета, 13.V 1958, 1); Сухий яловець спалахував, як порох (Леонід Первомайський, Атака.. 1946, 122).
==Види==
Рід містить понад 50 видів:

Ялівець звичайний (Juniperus communis L.)

Ялівець віргінський (Juniperus virginiana L.)

Ялівець козачий (Juniperus sabina L.)

Ялівець високий (Juniperus excelsa)

Juniperus angosturana R.P.Adams

Juniperus arizonica (R.P.Adams) R.P.Adams

Juniperus ashei J.Buchholz

Juniperus barbadensis L.

Juniperus bermudiana L.

Juniperus blancoi Martínez

==Застосування в медицині==
Завдяки вмісту в ефірному маслі терпінеол настій з плодів ялівцю має сечогінну дію, а також підвищує жовчоутворення і жовчовиділення, підсилює секрецію шлункового соку і перистальтику кишечника. Не рекомендується застосовувати препарати ялівцю тривалий час при захворюваннях нирок.

Настої та сечогінні збори, в які входять шишкоягоди ялівцю, доцільно застосовувати в комплексній терапії, поєднуючи їх з іншими лікарськими рослинами, що володіють протизапальними, діуретичними і бактерицидними властивостями. Зазвичай їх призначають як сечогінний засіб, а також при хронічних захворюваннях дихальних шляхів, для розрідження мокроти і поліпшення її відхаркування.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:295.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28415596.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:77062766_4524271_17.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:juniper_spice.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C] Матеріал з Вікіпедії
==Джерела та література==
[http://ua-referat.com/%D0%AF%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9]
==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:ка]]
[[Категорія:Ял]]

Файл:Juniper spice.jpg

2014-11-30T13:10:37Z

Чвирук Лена:

Файл:Imgpreview.jpg

2014-11-30T13:10:05Z

Чвирук Лена: Чвирук Лена завантажив нову версію «Файл:Imgpreview.jpg»

Файл:77062766 4524271 17.jpg

2014-11-30T13:09:45Z

Чвирук Лена:

Файл:28415596.jpg

2014-11-30T13:09:27Z

Чвирук Лена:

Файл:295.jpg

2014-11-30T13:09:06Z

Чвирук Лена:

Ялівець

2014-11-30T13:08:49Z

Чвирук Лена:

Ладан

2014-11-30T12:31:01Z

Чвирук Лена:

'''Ладан, -ну, '''''м. ''Ладонъ. ''Чорт ладану боїться. ''Ном. № 197. '''На ладан дихати'''. Быть близкимъ къ смерти. Ном. № 8222. Ум. '''Ладанець. '''''Купила свічечку, ладанцю, пришила додому та й накадила у хаті. ''Мнж. 104.
==Сучасні словники==
'''Ла́дан (грец. λάδανον) — висушений сік, смола, (камедь) багатьох рослин роду Boswellia — Boswellia sacra, Boswellia carterii та ін., родини бурзерові (Burseraceae), що зростають у східній Африці, у Ємені, у Сомалі.

==Значення==
' 1.Маленький мішочок, в який кладуть ладан, змова або якийсь амулет і носять на грудях як оберіг.
'2.На ньому хрест і ладанка, в руках священні книги. М. М. Пришвін, «Щоденники», 1925 (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури).
'3.Щоб замкнути скриньку, довелося зняти з його шиї ланцюжок, де, крім ключа, висів великий олов'яний хрест і ладанка. П. Д. Боборикін, «Василь Тьоркін», 1892 (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури).

==Синоніми==
амулет, оберіг, талісман,
курильниця

==Збір ладану==
У лютому або березні роблять на дереві надрізи, з яких смола безупинно випливає досить тривалий час, покриваючи собою весь стовбур дерева, поки нарешті рана не затягнеться соком, що висихає. Тоді збирають засохлу смолу з дерева і з землі, потім сировину розділяють на два сорти: добірний ладан — Olibanum electum і звичайний — Olibanum in sortis.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:i.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1i.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2i.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD] Матеріал з Вікіпедії
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:ка]]

[[Категорія:Ла]]

Ладан

2014-11-30T12:30:01Z

Чвирук Лена:

'''Ладан, -ну, '''''м. ''Ладонъ. ''Чорт ладану боїться. ''Ном. № 197. '''На ладан дихати'''. Быть близкимъ къ смерти. Ном. № 8222. Ум. '''Ладанець. '''''Купила свічечку, ладанцю, пришила додому та й накадила у хаті. ''Мнж. 104.
'''Ла́дан (грец. λάδανον) — висушений сік, смола, (камедь) багатьох рослин роду Boswellia — Boswellia sacra, Boswellia carterii та ін., родини бурзерові (Burseraceae), що зростають у східній Африці, у Ємені, у Сомалі.
==Сучасні словники==
==Значення==
' 1.Маленький мішочок, в який кладуть ладан, змова або якийсь амулет і носять на грудях як оберіг.
'2.На ньому хрест і ладанка, в руках священні книги. М. М. Пришвін, «Щоденники», 1925 (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури).
'3.Щоб замкнути скриньку, довелося зняти з його шиї ланцюжок, де, крім ключа, висів великий олов'яний хрест і ладанка. П. Д. Боборикін, «Василь Тьоркін», 1892 (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури).

==Синоніми==
амулет, оберіг, талісман,
курильниця

==Збір ладану==
У лютому або березні роблять на дереві надрізи, з яких смола безупинно випливає досить тривалий час, покриваючи собою весь стовбур дерева, поки нарешті рана не затягнеться соком, що висихає. Тоді збирають засохлу смолу з дерева і з землі, потім сировину розділяють на два сорти: добірний ладан — Olibanum electum і звичайний — Olibanum in sortis.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:i.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1i.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2i.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD] Матеріал з Вікіпедії
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:ка]]

[[Категорія:Ла]]

Файл:2i.jpg

2014-11-30T12:28:13Z

Чвирук Лена:

Файл:1i.jpg

2014-11-30T12:28:00Z

Чвирук Лена:

Ладан

2014-11-30T12:27:42Z

Чвирук Лена:

'''Ладан, -ну, '''''м. ''Ладонъ. ''Чорт ладану боїться. ''Ном. № 197. '''На ладан дихати'''. Быть близкимъ къ смерти. Ном. № 8222. Ум. '''Ладанець. '''''Купила свічечку, ладанцю, пришила додому та й накадила у хаті. ''Мнж. 104.
'''Ла́дан (грец. λάδανον) — висушений сік, смола, (камедь) багатьох рослин роду Boswellia — Boswellia sacra, Boswellia carterii та ін., родини бурзерові (Burseraceae), що зростають у східній Африці, у Ємені, у Сомалі.
==Сучасні словники==
==Значення==
' 1.Маленький мішочок, в який кладуть ладан, змова або якийсь амулет і носять на грудях як оберіг.
'2.На ньому хрест і ладанка, в руках священні книги. М. М. Пришвін, «Щоденники», 1925 (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури).
'3.Щоб замкнути скриньку, довелося зняти з його шиї ланцюжок, де, крім ключа, висів великий олов'яний хрест і ладанка. П. Д. Боборикін, «Василь Тьоркін», 1892 (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури).

==Синоніми==
амулет, оберіг, талісман,
курильниця

==Збір ладану==
У лютому або березні роблять на дереві надрізи, з яких смола безупинно випливає досить тривалий час, покриваючи собою весь стовбур дерева, поки нарешті рана не затягнеться соком, що висихає. Тоді збирають засохлу смолу з дерева і з землі, потім сировину розділяють на два сорти: добірний ладан — Olibanum electum і звичайний — Olibanum in sortis.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:i.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7 '''Кабак'''] Матеріал з Вікіпедії
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:ка]]

[[Категорія:Ла]]

Файл:I.jpg

2014-11-30T12:24:21Z

Чвирук Лена: Чвирук Лена завантажив нову версію «Файл:I.jpg»

Ладан

2014-11-30T12:23:44Z

Чвирук Лена:

'''Ладан, -ну, '''''м. ''Ладонъ. ''Чорт ладану боїться. ''Ном. № 197. '''На ладан дихати'''. Быть близкимъ къ смерти. Ном. № 8222. Ум. '''Ладанець. '''''Купила свічечку, ладанцю, пришила додому та й накадила у хаті. ''Мнж. 104.
'''Ла́дан (грец. λάδανον) — висушений сік, смола, (камедь) багатьох рослин роду Boswellia — Boswellia sacra, Boswellia carterii та ін., родини бурзерові (Burseraceae), що зростають у східній Африці, у Ємені, у Сомалі.
==Сучасні словники==
==Значення==
' 1.Маленький мішочок, в який кладуть ладан, змова або якийсь амулет і носять на грудях як оберіг.
'2.На ньому хрест і ладанка, в руках священні книги. М. М. Пришвін, «Щоденники», 1925 (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури).
'3.Щоб замкнути скриньку, довелося зняти з його шиї ланцюжок, де, крім ключа, висів великий олов'яний хрест і ладанка. П. Д. Боборикін, «Василь Тьоркін», 1892 (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури).

==Синоніми==
амулет, оберіг, талісман,
курильниця

==Збір ладану==
У лютому або березні роблять на дереві надрізи, з яких смола безупинно випливає досить тривалий час, покриваючи собою весь стовбур дерева, поки нарешті рана не затягнеться соком, що висихає. Тоді збирають засохлу смолу з дерева і з землі, потім сировину розділяють на два сорти: добірний ладан — Olibanum electum і звичайний — Olibanum in sortis.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

==Медіа==

==Див. також==
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7 '''Кабак'''] Матеріал з Вікіпедії
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:ка]]

[[Категорія:Ла]]

Лампада

2014-11-30T12:00:48Z

Чвирук Лена:

==Сучасні словники==
'''Лампада, -ди, '''''ж. ''Лампада. ''Перед Пречистою горить лампада уночі. ''Шевч. 555. Ум. '''Лампадка. '''Стор. Оп. II. 110.

==Загальні відомості==

Лампада — світильник, що використовується в християнському богослужінні. Перші лампади використовувалися християнами для освітлення темних печер, в яких вони, побоюючись переслідування, здійснювали богослужіння. Надалі лампади стали важливою деталлю святкового і багатого оздоблення християнського храму.
Прообразом для християнської лампади послужила поширена в античному світі звичайна масляна лампа, що використовувалась не тільки в побуті, але і в релігійних цілях, що в кінцевому рахунку і перейняли християни.

У широкому сенсі «лампада» — це наповнений олією світильник, запалюваний перед іконами або нагорі великих стаціонарних свічників. Символічне значення лампади — вічний вогонь віри в Христа, що розганяє темряву зла і зневіри.

У вузькому сенсі — лампада це великий переносний свічник, що виноситься дияконом або священиком під час малого і великого входів літургії, а також використовуваний при архієрейської служби. У православних богослужбових книгах, слово «лампада» вживається саме в цьому сенсі.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:lampada.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:lampada3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:lampada1.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0]
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:ка]]

Лампада

2014-11-30T11:57:01Z

Чвирук Лена:

Файл:Lampada3.jpg

2014-11-30T11:55:44Z

Чвирук Лена:

Файл:Lampada1.jpg

2014-11-30T11:55:29Z

Чвирук Лена:

Лампада

2014-11-30T11:54:48Z

Чвирук Лена:

==Сучасні словники==
'''Лампада, -ди, '''''ж. ''Лампада. ''Перед Пречистою горить лампада уночі. ''Шевч. 555. Ум. '''Лампадка. '''Стор. Оп. II. 110.

==Загальні відомості==

Лампада — світильник, що використовується в християнському богослужінні. Перші лампади використовувалися християнами для освітлення темних печер, в яких вони, побоюючись переслідування, здійснювали богослужіння. Надалі лампади стали важливою деталлю святкового і багатого оздоблення християнського храму.
Прообразом для християнської лампади послужила поширена в античному світі звичайна масляна лампа, що використовувалась не тільки в побуті, але і в релігійних цілях, що в кінцевому рахунку і перейняли християни.

У широкому сенсі «лампада» — це наповнений олією світильник, запалюваний перед іконами або нагорі великих стаціонарних свічників. Символічне значення лампади — вічний вогонь віри в Христа, що розганяє темряву зла і зневіри.

У вузькому сенсі — лампада це великий переносний свічник, що виноситься дияконом або священиком під час малого і великого входів літургії, а також використовуваний при архієрейської служби. У православних богослужбових книгах, слово «лампада» вживається саме в цьому сенсі.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:lampada.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]]

Файл:Lampada.jpg

2014-11-30T11:41:13Z

Чвирук Лена:

Лампада

2014-11-30T11:40:45Z

Чвирук Лена:

Лампада

2014-11-30T11:29:35Z

Чвирук Лена:

Лампада

2014-11-30T11:19:42Z

Чвирук Лена:

Лампада

2014-11-30T11:19:10Z

Чвирук Лена:

Лампада

2014-11-30T11:15:49Z

Чвирук Лена:

Лампада

2014-11-30T10:59:40Z

Чвирук Лена:

Лампада

2014-11-30T10:54:30Z

Чвирук Лена:

'''Лампада, -ди, '''''ж. ''Лампада. ''Перед Пречистою горить лампада уночі. ''Шевч. 555. Ум. '''Лампадка. '''Стор. Оп. II. 110.
[[Категорія:Ла]]
==Загальні відомості==
Лампада — світильник, що використовується в християнському богослужінні. Перші лампади використовувалися християнами для освітлення темних печер, в яких вони, побоюючись переслідування, здійснювали богослужіння. Надалі лампади стали важливою деталлю святкового і багатого оздоблення християнського храму.
Прообразом для християнської лампади послужила поширена в античному світі звичайна масляна лампа, що використовувалась не тільки в побуті, але і в релігійних цілях, що в кінцевому рахунку і перейняли християни.

У широкому сенсі «лампада» — це наповнений олією світильник, запалюваний перед іконами або нагорі великих стаціонарних свічників. Символічне значення лампади — вічний вогонь віри в Христа, що розганяє темряву зла і зневіри.

У вузькому сенсі — лампада це великий переносний свічник, що виноситься дияконом або священиком під час малого і великого входів літургії, а також використовуваний при архієрейської служби. У православних богослужбових книгах, слово «лампада» вживається саме в цьому сенсі.

Лампада

2014-11-30T10:51:16Z

Чвирук Лена:

'''Лампада, -ди, '''''ж. ''Лампада. ''Перед Пречистою горить лампада уночі. ''Шевч. 555. Ум. '''Лампадка. '''Стор. Оп. II. 110.
[[Категорія:Ла]]

Лампада — світильник, що використовується в християнському богослужінні. Перші лампади використовувалися християнами для освітлення темних печер, в яких вони, побоюючись переслідування, здійснювали богослужіння. Надалі лампади стали важливою деталлю святкового і багатого оздоблення християнського храму.
Прообразом для християнської лампади послужила поширена в античному світі звичайна масляна лампа, що використовувалась не тільки в побуті, але і в релігійних цілях, що в кінцевому рахунку і перейняли християни.

У широкому сенсі «лампада» — це наповнений олією світильник, запалюваний перед іконами або нагорі великих стаціонарних свічників. Символічне значення лампади — вічний вогонь віри в Христа, що розганяє темряву зла і зневіри.

У вузькому сенсі — лампада це великий переносний свічник, що виноситься дияконом або священиком під час малого і великого входів літургії, а також використовуваний при архієрейської служби. У православних богослужбових книгах, слово «лампада» вживається саме в цьому сенсі.

Лампада

2014-11-30T10:47:41Z

Чвирук Лена:

'''Лампада, -ди, '''''ж. ''Лампада. ''Перед Пречистою горить лампада уночі. ''Шевч. 555. Ум. '''Лампадка. '''Стор. Оп. II. 110.
[[Категорія:Ла]]
Лампада — світильник, що використовується в християнському богослужінні. Перші лампади використовувалися християнами для освітлення темних печер, в яких вони, побоюючись переслідування, здійснювали богослужіння. Надалі лампади стали важливою деталлю святкового і багатого оздоблення християнського храму.
Прообразом для християнської лампади послужила поширена в античному світі звичайна масляна лампа, що використовувалась не тільки в побуті, але і в релігійних цілях, що в кінцевому рахунку і перейняли християни.
У широкому сенсі «лампада» — це наповнений олією світильник, запалюваний перед іконами або нагорі великих стаціонарних свічників. Символічне значення лампади — вічний вогонь віри в Христа, що розганяє темряву зла і зневіри.
У вузькому сенсі — лампада це великий переносний свічник, що виноситься дияконом або священиком під час малого і великого входів літургії, а також використовуваний при архієрейської служби. У православних богослужбових книгах, слово «лампада» вживається саме в цьому сенсі.

Користувач:Чвирук Лена

2014-11-29T21:55:58Z

Чвирук Лена:

[[Файл:p-BIFkoVaME.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Чвирук Лена

2014-11-29T21:55:11Z

Чвирук Лена:

[[Файл:p-BIFkoVaME.jpgPhotoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==