Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Бійка

2013-11-28T19:39:56Z

Циган Андрій: /* Медіа */

'''Бійка, -ки,''' ''ж.'' Драка. ''Лайка — не бігша: в боку не болить.'' Посл.

==Сучасні словники==
БІЙКА, и, жін.

1. Взаємне завдавання ударів, побоїв. — Лайка — не бійка: в боку не болить (Словник Грінченка); — Лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451); Часом то в одному, то в іншому місці зчиняється бійка (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 39).

2. Биття, побої. Од безперестанної лайки, а то й бійки, мусив Тарас ховатися по бур'янах (Панас Мирний, V, 1955, 309); Однак бійка не помогла. Все залишилось, як було (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343).

3. рідко. Те саме, що бій 2. Над Олегом п'є-гуляє Сивая дружина. І срібнії й золотії Чари вихиляє І давнії і новії Бійки споминає (Степан Руданський, Тв., 1956, 214).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 179.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boy.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boy_2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|FmV8A9ovWgg}}
{{#ev:youtube|TiB99g3Mwzo}}
{{#ev:youtube|Npr9dtPZ1b0}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]
[[Категорія:Бі]]

Ікона

2013-11-28T19:37:01Z

Циган Андрій: /* Медіа */

'''Іко́на, -ни, '''''ж. ''Икона, образъ. ''Загадай дурному Богу молиться, він і ікони поб’є. ''Ном. № 6575.

==Сучасні словники==

ІКОНА, и, жін. Живописне, мозаїчне або рельєфне зображення бога або святого, якому поклоняються віруючі; образ. Багато на покуті ікон було розмальованих (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Літній чоловік став перед чудовною іконою, молиться, б'є поклони, зітхав (II .-Лев., III, 1956, 363); У спальні перед іконою божої матері тьмяно горіла синенька лампадка (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 16.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikona.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikona_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikona_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikona_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|oQXDq1QE6tg}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ік,Їк]]

Брила

2013-11-28T19:35:48Z

Циган Андрій: /* Медіа */

'''Брила, -ли, '''''ж. ''Глыба, большой кусокъ. Гн. І. 120. ''Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. ''Липов. у. Ум. '''Брилка, брилочка. '''

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
'''БРИЛА''', и, жін. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Іван Франко, III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Леся Українка, I, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 155).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 236.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brula.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brula_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brula_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brula_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|e_thoEed5lA}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Брила

2013-11-28T19:32:30Z

Циган Андрій: /* Ілюстрації */

'''Брила, -ли, '''''ж. ''Глыба, большой кусокъ. Гн. І. 120. ''Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. ''Липов. у. Ум. '''Брилка, брилочка. '''

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
'''БРИЛА''', и, жін. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Іван Франко, III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Леся Українка, I, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 155).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 236.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brula.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brula_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brula_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brula_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Brula 4.jpg

2013-11-28T19:32:11Z

Циган Андрій:

Файл:Brula 3.jpg

2013-11-28T19:31:41Z

Циган Андрій:

Файл:Brula 2.jpg

2013-11-28T19:31:08Z

Циган Андрій:

Файл:Brula.jpg

2013-11-28T19:30:36Z

Циган Андрій:

Брила

2013-11-28T19:30:11Z

Циган Андрій: /* Сучасні словники */

'''Брила, -ли, '''''ж. ''Глыба, большой кусокъ. Гн. І. 120. ''Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. ''Липов. у. Ум. '''Брилка, брилочка. '''

[[Категорія:Бр]]

==Сучасні словники==
'''БРИЛА''', и, жін. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Іван Франко, III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Леся Українка, I, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 155).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 236.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Брила

2013-11-28T19:29:43Z

Циган Андрій:

Ікона

2013-11-28T19:25:12Z

Циган Андрій: /* Ілюстрації */

'''Іко́на, -ни, '''''ж. ''Икона, образъ. ''Загадай дурному Богу молиться, він і ікони поб’є. ''Ном. № 6575.

==Сучасні словники==

ІКОНА, и, жін. Живописне, мозаїчне або рельєфне зображення бога або святого, якому поклоняються віруючі; образ. Багато на покуті ікон було розмальованих (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Літній чоловік став перед чудовною іконою, молиться, б'є поклони, зітхав (II .-Лев., III, 1956, 363); У спальні перед іконою божої матері тьмяно горіла синенька лампадка (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 16.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikona.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikona_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikona_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikona_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ік,Їк]]

Файл:Ikona 4.jpg

2013-11-28T19:24:59Z

Циган Андрій:

Файл:Ikona 3.jpg

2013-11-28T19:24:42Z

Циган Андрій:

Файл:Ikona 2.jpg

2013-11-28T19:24:04Z

Циган Андрій:

Файл:Ikona.jpg

2013-11-28T19:23:38Z

Циган Андрій:

Ікона

2013-11-28T19:23:12Z

Циган Андрій: /* Сучасні словники */

'''Іко́на, -ни, '''''ж. ''Икона, образъ. ''Загадай дурному Богу молиться, він і ікони поб’є. ''Ном. № 6575.

==Сучасні словники==

ІКОНА, и, жін. Живописне, мозаїчне або рельєфне зображення бога або святого, якому поклоняються віруючі; образ. Багато на покуті ікон було розмальованих (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Літній чоловік став перед чудовною іконою, молиться, б'є поклони, зітхав (II .-Лев., III, 1956, 363); У спальні перед іконою божої матері тьмяно горіла синенька лампадка (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 16.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ік,Їк]]

Файл:Boy 2.jpg

2013-11-28T19:17:11Z

Циган Андрій:

Бійка

2013-11-28T19:17:00Z

Циган Андрій: /* Ілюстрації */

'''Бійка, -ки,''' ''ж.'' Драка. ''Лайка — не бігша: в боку не болить.'' Посл.

==Сучасні словники==
БІЙКА, и, жін.

1. Взаємне завдавання ударів, побоїв. — Лайка — не бійка: в боку не болить (Словник Грінченка); — Лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451); Часом то в одному, то в іншому місці зчиняється бійка (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 39).

2. Биття, побої. Од безперестанної лайки, а то й бійки, мусив Тарас ховатися по бур'янах (Панас Мирний, V, 1955, 309); Однак бійка не помогла. Все залишилось, як було (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343).

3. рідко. Те саме, що бій 2. Над Олегом п'є-гуляє Сивая дружина. І срібнії й золотії Чари вихиляє І давнії і новії Бійки споминає (Степан Руданський, Тв., 1956, 214).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 179.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boy.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boy_2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]
[[Категорія:Бі]]

Бійка

2013-11-28T19:15:49Z

Циган Андрій: /* Сучасні словники */

'''Бійка, -ки,''' ''ж.'' Драка. ''Лайка — не бігша: в боку не болить.'' Посл.

==Сучасні словники==
БІЙКА, и, жін.

1. Взаємне завдавання ударів, побоїв. — Лайка — не бійка: в боку не болить (Словник Грінченка); — Лаєшся з жінкою, часом до бійки доходить (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451); Часом то в одному, то в іншому місці зчиняється бійка (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 39).

2. Биття, побої. Од безперестанної лайки, а то й бійки, мусив Тарас ховатися по бур'янах (Панас Мирний, V, 1955, 309); Однак бійка не помогла. Все залишилось, як було (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 343).

3. рідко. Те саме, що бій 2. Над Олегом п'є-гуляє Сивая дружина. І срібнії й золотії Чари вихиляє І давнії і новії Бійки споминає (Степан Руданський, Тв., 1956, 214).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 179.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]
[[Категорія:Бі]]

Файл:Boy.jpg

2013-11-28T19:15:23Z

Циган Андрій:

Білет

2013-11-28T19:11:41Z

Циган Андрій: /* Сучасні словники */

Білет

2013-11-28T19:10:19Z

Циган Андрій: /* Ілюстрації */

'''Білет, -та, '''''м.''''' = [[Билет]].''' 1) ''Білети продаватимуться... у театрі.'' О. 1862. ІІІ. 73. 2) О. 1862. IX. 111. 4) ''Схотів розмінять білет.'' О. 1861. X. 146.

[[Категорія:Бі]]

==Сучасні словники==
'''БІЛЕТ''', а, чол., розм.

1. Те саме, що квиток. [Юркевич:] У мене є ще білет моєї екскурсії — я ще поїду (Іван Кочерга, I, 1956, 607); Лотерейний білет.

2. Документ, який свідчить про відношення людини до тих чи інших обов'язків, про належність до певного громадянського стану, організації і т. ін. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 71); Рибалки одягнули Вихора у військове, дали солдатського білета, що його забув якийсь вояка в шинелі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 175).
Білий білет — свідоцтво про звільнення від військової служби; Вовчий білет, заст. — документ з помітками поліції про неблагонадійність його власника. Опинився Шовкун серед великого города без шага грошей,., без веселих товаришів.., з одною бідою — «вовчим білетом» в кишені (Панас Мирний, II, 1954, 262); — Злочинця? Коли викриє гімназіальна рада — його виженуть, можливо, не без вовчого білета (Яків Качура, II, 1958, 39); Жовтий білет, дорев. — особовий документ повій і злодіїв. Самі незаможники й протурять і циган, і ще декого... жовтий білет пропишемо (Іван Ле, Історія радості, 1947, 78).

3. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки. Був у нас усний іспит з української мови.. Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю (Олесь Донченко, V, 1957, 209).

4. заст. Паперовий грошовий знак. Купили вони її [кобилу] за білета [25 крб.], — хотіли ж продати.. хоч за 27 крб. (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 103).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 180.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:BILET.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:BILET_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:BILET_3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:BILET 3.jpg

2013-11-28T19:09:49Z

Циган Андрій:

Файл:BILET 2.jpg

2013-11-28T19:09:19Z

Циган Андрій:

Файл:BILET.jpg

2013-11-28T19:08:53Z

Циган Андрій:

Білет

2013-11-28T19:06:41Z

Циган Андрій: /* Сучасні словники */

'''Білет, -та, '''''м.''''' = [[Билет]].''' 1) ''Білети продаватимуться... у театрі.'' О. 1862. ІІІ. 73. 2) О. 1862. IX. 111. 4) ''Схотів розмінять білет.'' О. 1861. X. 146.

[[Категорія:Бі]]

==Сучасні словники==
'''БІЛЕТ''', а, чол., розм.

1. Те саме, що квиток. [Юркевич:] У мене є ще білет моєї екскурсії — я ще поїду (Іван Кочерга, I, 1956, 607); Лотерейний білет.

2. Документ, який свідчить про відношення людини до тих чи інших обов'язків, про належність до певного громадянського стану, організації і т. ін. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 71); Рибалки одягнули Вихора у військове, дали солдатського білета, що його забув якийсь вояка в шинелі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 175).
Білий білет — свідоцтво про звільнення від військової служби; Вовчий білет, заст. — документ з помітками поліції про неблагонадійність його власника. Опинився Шовкун серед великого города без шага грошей,., без веселих товаришів.., з одною бідою — «вовчим білетом» в кишені (Панас Мирний, II, 1954, 262); — Злочинця? Коли викриє гімназіальна рада — його виженуть, можливо, не без вовчого білета (Яків Качура, II, 1958, 39); Жовтий білет, дорев. — особовий документ повій і злодіїв. Самі незаможники й протурять і циган, і ще декого... жовтий білет пропишемо (Іван Ле, Історія радості, 1947, 78).

3. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки. Був у нас усний іспит з української мови.. Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю (Олесь Донченко, V, 1957, 209).

4. заст. Паперовий грошовий знак. Купили вони її [кобилу] за білета [25 крб.], — хотіли ж продати.. хоч за 27 крб. (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 103).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 180.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Білет

2013-11-28T19:04:18Z

Циган Андрій:

'''Білет, -та, '''''м.''''' = [[Билет]].''' 1) ''Білети продаватимуться... у театрі.'' О. 1862. ІІІ. 73. 2) О. 1862. IX. 111. 4) ''Схотів розмінять білет.'' О. 1861. X. 146.

[[Категорія:Бі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Грабіжник

2013-11-28T18:57:47Z

Циган Андрій: /* Ілюстрації */

'''Грабіжник, -ка, '''''м. ''Грабитель. ''Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді ''Екатериносл. у.
[[Категорія:Гр]]

==Сучасні словники==

'''ГРАБІЖНИК''', а, чол. Той, хто грабує,. — Ну, а бувають же у вас усякі злочинці, грабіжники, злодії? Треба ж таких карати, а задля цього треба й суд мати (Панас Мирний, IV, 1955, 331); — Всі, які були, судна, ті ж таки грабіжники заграбували, погнали за море з народним добром (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 333); Воєнні союзи імперіалістів ніколи не відзначалися достатньою міцністю, бо це були союзи грабіжників, агресорів (Комуніст України, 5, 1965, 62); * Образно. На підмогу пастухам додано ще злющих кудлатих псів, лютих ворогів сірого грабіжника — вовка (Олесь Донченко, I, 1956, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 151.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vor.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vor_2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vor_3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Vor 3.jpg

2013-11-28T18:57:25Z

Циган Андрій:

Файл:Vor 2.jpg

2013-11-28T18:56:37Z

Циган Андрій:

Файл:Vor.jpg

2013-11-28T18:56:07Z

Циган Андрій:

Грабіжник

2013-11-28T18:54:12Z

Циган Андрій: /* Сучасні словники */

'''Грабіжник, -ка, '''''м. ''Грабитель. ''Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді ''Екатериносл. у.
[[Категорія:Гр]]

==Сучасні словники==

'''ГРАБІЖНИК''', а, чол. Той, хто грабує,. — Ну, а бувають же у вас усякі злочинці, грабіжники, злодії? Треба ж таких карати, а задля цього треба й суд мати (Панас Мирний, IV, 1955, 331); — Всі, які були, судна, ті ж таки грабіжники заграбували, погнали за море з народним добром (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 333); Воєнні союзи імперіалістів ніколи не відзначалися достатньою міцністю, бо це були союзи грабіжників, агресорів (Комуніст України, 5, 1965, 62); * Образно. На підмогу пастухам додано ще злющих кудлатих псів, лютих ворогів сірого грабіжника — вовка (Олесь Донченко, I, 1956, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 151.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Грабіжник

2013-11-28T18:53:42Z

Циган Андрій: /* Сучасні словники */

'''Грабіжник, -ка, '''''м. ''Грабитель. ''Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді ''Екатериносл. у.
[[Категорія:Гр]]

==Сучасні словники==

ГРАБІЖНИК, а, чол. Той, хто грабує,. — Ну, а бувають же у вас усякі злочинці, грабіжники, злодії? Треба ж таких карати, а задля цього треба й суд мати (Панас Мирний, IV, 1955, 331); — Всі, які були, судна, ті ж таки грабіжники заграбували, погнали за море з народним добром (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 333); Воєнні союзи імперіалістів ніколи не відзначалися достатньою міцністю, бо це були союзи грабіжників, агресорів (Комуніст України, 5, 1965, 62); * Образно. На підмогу пастухам додано ще злющих кудлатих псів, лютих ворогів сірого грабіжника — вовка (Олесь Донченко, I, 1956, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 151.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Грабіжник

2013-11-28T18:53:17Z

Циган Андрій: /* Сучасні словники */

'''Грабіжник, -ка, '''''м. ''Грабитель. ''Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді ''Екатериносл. у.
[[Категорія:Гр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГРАБІЖНИК, а, чол. Той, хто грабує,. — Ну, а бувають же у вас усякі злочинці, грабіжники, злодії? Треба ж таких карати, а задля цього треба й суд мати (Панас Мирний, IV, 1955, 331); — Всі, які були, судна, ті ж таки грабіжники заграбували, погнали за море з народним добром (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 333); Воєнні союзи імперіалістів ніколи не відзначалися достатньою міцністю, бо це були союзи грабіжників, агресорів (Комуніст України, 5, 1965, 62); * Образно. На підмогу пастухам додано ще злющих кудлатих псів, лютих ворогів сірого грабіжника — вовка (Олесь Донченко, I, 1956, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 151.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Грабіжник

2013-11-28T18:52:41Z

Циган Андрій:

'''Грабіжник, -ка, '''''м. ''Грабитель. ''Лаяв нас, казав: ви грабіжники, а не волосні судді ''Екатериносл. у.
[[Категорія:Гр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Глава

2013-11-28T18:48:12Z

Циган Андрій: /* Ілюстрації */

'''Глава, -ви, '''''ж. ''1) '''= Голова. '''2) Глава въ книжкѣ. 3) ''мн. '''''Глави'''. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = '''Главосік. '''
[[Категорія:Гл]]

==Сучасні словники==
ГЛАВА 1, и, уроч.

1. жін., заст. Те саме, що голова 1. До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами (Іван Котляревський, I, 1952, 213); Верба сріблиться, наче борода Чи шевелюра на главі пророчій (Максим Рильський, II, 1946, 5).

2. чол. і жін., чого. Той, хто стоїть на чолі кого-, чого-небудь. Минає ніч, простує до садочку Глава арабів, старшина йменитий (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 155); Звістку про наступну зустріч глав урядів СРСР і США вітають багато визначних профспілкових, громадських і релігійних діячів Англії (Радянська Україна, 6.VIII 1959, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 78.

ГЛАВА 2, и, жін. Розділ книги, статті, що позначається нумерацією або окремим заголовком. Сьогодні задумав писати одну повістину. Главу вже накомпонував, що буде дальше — не знаю (Панас Мирний, V, 1955, 341); Леніна книги і глави — всім мільйонам розкрить (Павло Усенко, Вибр., 1948, 10); * Образно. Двадцятий вік, майбутнього провісник, Нову главу історії почав (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 78.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глава.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Глава_1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Глава 1.jpg

2013-11-28T18:47:41Z

Циган Андрій:

Файл:Глава.jpg

2013-11-28T18:46:54Z

Циган Андрій:

Глава

2013-11-28T18:43:52Z

Циган Андрій: /* Сучасні словники */

'''Глава, -ви, '''''ж. ''1) '''= Голова. '''2) Глава въ книжкѣ. 3) ''мн. '''''Глави'''. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = '''Главосік. '''
[[Категорія:Гл]]

==Сучасні словники==
ГЛАВА 1, и, уроч.

1. жін., заст. Те саме, що голова 1. До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами (Іван Котляревський, I, 1952, 213); Верба сріблиться, наче борода Чи шевелюра на главі пророчій (Максим Рильський, II, 1946, 5).

2. чол. і жін., чого. Той, хто стоїть на чолі кого-, чого-небудь. Минає ніч, простує до садочку Глава арабів, старшина йменитий (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 155); Звістку про наступну зустріч глав урядів СРСР і США вітають багато визначних профспілкових, громадських і релігійних діячів Англії (Радянська Україна, 6.VIII 1959, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 78.

ГЛАВА 2, и, жін. Розділ книги, статті, що позначається нумерацією або окремим заголовком. Сьогодні задумав писати одну повістину. Главу вже накомпонував, що буде дальше — не знаю (Панас Мирний, V, 1955, 341); Леніна книги і глави — всім мільйонам розкрить (Павло Усенко, Вибр., 1948, 10); * Образно. Двадцятий вік, майбутнього провісник, Нову главу історії почав (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 78.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Глава

2013-11-28T18:43:09Z

Циган Андрій:

'''Глава, -ви, '''''ж. ''1) '''= Голова. '''2) Глава въ книжкѣ. 3) ''мн. '''''Глави'''. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = '''Главосік. '''
[[Категорія:Гл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Акт

2013-11-28T18:36:17Z

Циган Андрій: /* Ілюстрації */

'''Акт, -ту,''' ''м.'' 1) = '''Дія''' (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ак]]

==Сучасні словники==

АКТ, чол.

1. род. у. Окремий прояв якої-небудь діяльності; дія, подія, вчинок. Соціалістична революція не один акт, не одна битва по одному фронту, а ціла епоха загострених класових конфліктів, довгий ряд битв по всіх фронтах.. (Ленін, 22, 1950, 129); Скерований розумом і волею людини, він [нейтрон] здійснить нечуваний акт втручання в ту частку молекули, котра споконвіку вважалася неподільною (Натан Рибак, Час, 1960, 227); Вольові акти завжди спираються на вміння і навички особистості (Радянська психологічна наука.., 1958, 323).

2. род. у. Закінчена частина театральної вистави, драматичного твору; дія. Була й новинка Карпенкова — «Суєта». Перші три акти добрі (Панас Мирний, V, 1955, 419); Завьялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 131).

3. род. а. Писаний указ, грамота, постанова державного, суспільного значення. [Анна:] А хутко я вам подарую інакший [перстень], щоб печаті прикладати до командорських актів (Леся Українка, III, 1952, 410);
// Офіційний документ, протокол, запис про який-небудь факт. Сів голова на своє місце за столом, звелів рахівникові акта скласти (Андрій Головко, I, 1957, 309).

4. род. а, заст. Урочисті збори в шкільних закладах у зв'язку з закінченням навчального року. Другого дня в школі був акт (Степан Васильченко, I, 1959, 181); На випускному акті його урочисто вітали викладачі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 28.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(2).jpg|x140px]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]

Файл:Images (1).jpg

2013-11-28T18:35:13Z

Циган Андрій: Циган Андрій завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»

Файл:Images.jpg

2013-11-28T18:32:47Z

Циган Андрій: Циган Андрій завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Акт

2013-11-28T18:28:15Z

Циган Андрій: /* Сучасні словники */

'''Акт, -ту,''' ''м.'' 1) = '''Дія''' (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ак]]

==Сучасні словники==

АКТ, чол.

1. род. у. Окремий прояв якої-небудь діяльності; дія, подія, вчинок. Соціалістична революція не один акт, не одна битва по одному фронту, а ціла епоха загострених класових конфліктів, довгий ряд битв по всіх фронтах.. (Ленін, 22, 1950, 129); Скерований розумом і волею людини, він [нейтрон] здійснить нечуваний акт втручання в ту частку молекули, котра споконвіку вважалася неподільною (Натан Рибак, Час, 1960, 227); Вольові акти завжди спираються на вміння і навички особистості (Радянська психологічна наука.., 1958, 323).

2. род. у. Закінчена частина театральної вистави, драматичного твору; дія. Була й новинка Карпенкова — «Суєта». Перші три акти добрі (Панас Мирний, V, 1955, 419); Завьялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 131).

3. род. а. Писаний указ, грамота, постанова державного, суспільного значення. [Анна:] А хутко я вам подарую інакший [перстень], щоб печаті прикладати до командорських актів (Леся Українка, III, 1952, 410);
// Офіційний документ, протокол, запис про який-небудь факт. Сів голова на своє місце за столом, звелів рахівникові акта скласти (Андрій Головко, I, 1957, 309).

4. род. а, заст. Урочисті збори в шкільних закладах у зв'язку з закінченням навчального року. Другого дня в школі був акт (Степан Васильченко, I, 1959, 181); На випускному акті його урочисто вітали викладачі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 28.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]

Акт

2013-11-28T18:27:43Z

Циган Андрій: /* Сучасні словники */

'''Акт, -ту,''' ''м.'' 1) = '''Дія''' (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ак]]

==Сучасні словники==

АКТ, чол.

1. род. у. Окремий прояв якої-небудь діяльності; дія, подія, вчинок. Соціалістична революція не один акт, не одна битва по одному фронту, а ціла епоха загострених класових конфліктів, довгий ряд битв по всіх фронтах.. (Ленін, 22, 1950, 129); Скерований розумом і волею людини, він [нейтрон] здійснить нечуваний акт втручання в ту частку молекули, котра споконвіку вважалася неподільною (Натан Рибак, Час, 1960, 227); Вольові акти завжди спираються на вміння і навички особистості (Радянська психологічна наука.., 1958, 323).

2. род. у. Закінчена частина театральної вистави, драматичного твору; дія. Була й новинка Карпенкова — «Суєта». Перші три акти добрі (Панас Мирний, V, 1955, 419); Завьялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 131).

3. род. а. Писаний указ, грамота, постанова державного, суспільного значення. [Анна:] А хутко я вам подарую інакший [перстень], щоб печаті прикладати до командорських актів (Леся Українка, III, 1952, 410);
// Офіційний документ, протокол, запис про який-небудь факт. Сів голова на своє місце за столом, звелів рахівникові акта скласти (Андрій Головко, I, 1957, 309).
Акти громадянського стану — записи спеціальними державними органами фактів народження, смерті, шлюбу, розлучення і т. ін.

4. род. а, заст. Урочисті збори в шкільних закладах у зв'язку з закінченням навчального року. Другого дня в школі був акт (Степан Васильченко, I, 1959, 181); На випускному акті його урочисто вітали викладачі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 28.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]

Акт

2013-11-28T18:27:03Z

Циган Андрій:

'''Акт, -ту,''' ''м.'' 1) = '''Дія''' (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. ''В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.'' О. 1862. VII. 62, 63.

[[Категорія:Ак]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]

Бігун

2013-11-28T10:58:08Z

Циган Андрій: /* Медіа */

'''Бігун, -на,''' ''м.'' 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. ''Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться.'' Гол. І. 376. 2 Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. КС. 1893. VII. 78. Чуб. VII. 383. Kolb. І. 60. ''Двері спали з бігуна.'' Шейк. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. Вас. 183. 4) Полюсь. ''Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів.'' Дещо. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. Волын. г.; Славяносерб. у. 6) Родъ колбасы. Желех. 7) Ленъ. Вх. Уг. 227. Ум. '''Бігунець, бігунчик.'''

==Сучасні словники==
Словник української мови
Академічний тлумачний словник

Тлумачення, значення слова «бігун»:

БІГУН 1, а, чол.

1. Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. — Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи (Леся Українка, IV, 1954, 272); — Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори.. можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237).

2. спорт. Спортсмен, який володіє технікою бігу. Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Іван Кочерга, II, 1956, 77).

3. розм. Вісь у дверях, воротях. Ще хазяї, здається, сплять: Не рипає бігун частенько.. Та от бігун і заскрипів, І сонні двері відімкнулись (Степан Руданський, Тв., 1956, 78).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.

БІГУН 2, а, чол., заст.

1. Полюс. Найхолодніше [на землі] коло бігунів (Словник Грінченка); * У порівняннях. В останні часи вона почувала себе такою втомленою.., байдужою до всього, немов вона і світ були два бігуни, які ніколи не стрінуться (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 275).

2. перен. Те, що цілком протилежне чомусь іншому. Я оце, опинившись між двома критичними бігунами, думаю взяти якраз посередині, то, може, тоді якраз по правді буде (Леся Українка, V, 1956, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5c67012970ceaa015cb0ca48a60ad24e30c99ef8.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|lnJoPRvDVtw}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бі]]

Бігун

2013-11-28T10:55:16Z

Циган Андрій: /* Ілюстрації */

'''Бігун, -на,''' ''м.'' 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. ''Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться.'' Гол. І. 376. 2 Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. КС. 1893. VII. 78. Чуб. VII. 383. Kolb. І. 60. ''Двері спали з бігуна.'' Шейк. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. Вас. 183. 4) Полюсь. ''Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів.'' Дещо. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. Волын. г.; Славяносерб. у. 6) Родъ колбасы. Желех. 7) Ленъ. Вх. Уг. 227. Ум. '''Бігунець, бігунчик.'''

==Сучасні словники==
Словник української мови
Академічний тлумачний словник

Тлумачення, значення слова «бігун»:

БІГУН 1, а, чол.

1. Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. — Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи (Леся Українка, IV, 1954, 272); — Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори.. можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237).

2. спорт. Спортсмен, який володіє технікою бігу. Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Іван Кочерга, II, 1956, 77).

3. розм. Вісь у дверях, воротях. Ще хазяї, здається, сплять: Не рипає бігун частенько.. Та от бігун і заскрипів, І сонні двері відімкнулись (Степан Руданський, Тв., 1956, 78).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.

БІГУН 2, а, чол., заст.

1. Полюс. Найхолодніше [на землі] коло бігунів (Словник Грінченка); * У порівняннях. В останні часи вона почувала себе такою втомленою.., байдужою до всього, немов вона і світ були два бігуни, які ніколи не стрінуться (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 275).

2. перен. Те, що цілком протилежне чомусь іншому. Я оце, опинившись між двома критичними бігунами, думаю взяти якраз посередині, то, може, тоді якраз по правді буде (Леся Українка, V, 1956, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5c67012970ceaa015cb0ca48a60ad24e30c99ef8.jpg|x140px]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бі]]

Файл:5c67012970ceaa015cb0ca48a60ad24e30c99ef8.jpg

2013-11-28T10:54:46Z

Циган Андрій:

Файл:Images 1.jpeg

2013-11-28T10:53:48Z

Циган Андрій: