Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Отаман

2014-12-17T08:37:29Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Ота́ман, -на, '''''м. ''1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ. 2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. Рудч. Чп. 251. Браун. 34. Вас. 191. ''А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. ''Греб. 401. ''Як що буде в одного хазяїна таких отар чотиріп’ять, то ставиться над личманами отаман. ''О. 1862. V. Кух. 29. ''Отаманом артіль кріпка. ''Ном. № 10748.
[[Категорія:От]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
[http://sum.in.ua/s/otaman Тлумачний словник української мови]
ОТА́МАН, а, чол.

1. іст. Виборний або призначений ватажок козацького війська. То не козак, що отаманом не думає бути (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 76); Підійшов відважний Степан Разя, отаман козацтва донського, привітався (Яків Качура, Вибр., 1947, 251);
// Представник козацької адміністрації у населених пунктах на Україні в XVII — XVIII ст. Отаман Савку раз побив, Савка думає, що й Голова, й поліція Отамана боїться! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 160); В кожному полковому і сотенному місті був також городовий отаман — представник козацької адміністрації, який наглядав за порядком у місті (Історія УРСР, I, 1953, 275).
Курінний отаман див. курінний; Наказний отаман див. наказний.

2. У дореволюційній Росії — начальник козачих військ і поселень, що викопував військові, поліцейські та адміністративні функції. Станичний отаман.

3. Уроки громадянської війни — верховода контрреволюційних банд. Взяли отамана в полон чекісти дружною юрбою (Володимир Сосюра, I, 1957, 417); Окопавшись в одній глитайській хаті, ,. отаман не хотів здаватися з своїми найбільш відчайдушними головорізами (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 22).

4. заст. Ватажок, керівник. Гонта і Залізняк, отамани того кровавого діла, може, виведені в мене не так, як вони були, — за це не ручаюсь (Тарас Шевченко, I, 1963, 143); Старший брат і усім отаман сидить, люлька його згасла і дивиться він у землю (Марко Вовчок, I, 1955, 321); На майдані коло церкви революція іде. — Хай чабан! — усі гукнули, — За отамана буде (Павло Тичина, I, 1957, 56);
// Той, хто очолює яку-небудь виробничу і т. ін. групу людей. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... не спить, по табору ходить... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); Я впізнав голос отамана рибальської ватаги (Юрій Яновський, II, 1958, 163); Юрбами ходять отамани і за прикажчиками... А наймачам цього тільки й треба: пропонують.. нікчемні ціни (Олесь Гончар, I, 1959, 38).
Водити (вести) отамана; За отамана ходити — верховодити у якій-небудь справі. — Тут на косовиці я веду отамана, як у нас Мар'ян (Михайло Стельмах, I, 1962, 516); Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]! (Панас Мирний, II, 1954, 217).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:567_5576big.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexgfdg.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yakimec01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інситут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Yakimec01.jpg

2014-12-17T08:37:03Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Отаман

2014-12-17T08:36:02Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Ота́ман, -на, '''''м. ''1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ. 2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. Рудч. Чп. 251. Браун. 34. Вас. 191. ''А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. ''Греб. 401. ''Як що буде в одного хазяїна таких отар чотиріп’ять, то ставиться над личманами отаман. ''О. 1862. V. Кух. 29. ''Отаманом артіль кріпка. ''Ном. № 10748.
[[Категорія:От]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
[http://sum.in.ua/s/otaman Тлумачний словник української мови]
ОТА́МАН, а, чол.

1. іст. Виборний або призначений ватажок козацького війська. То не козак, що отаманом не думає бути (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 76); Підійшов відважний Степан Разя, отаман козацтва донського, привітався (Яків Качура, Вибр., 1947, 251);
// Представник козацької адміністрації у населених пунктах на Україні в XVII — XVIII ст. Отаман Савку раз побив, Савка думає, що й Голова, й поліція Отамана боїться! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 160); В кожному полковому і сотенному місті був також городовий отаман — представник козацької адміністрації, який наглядав за порядком у місті (Історія УРСР, I, 1953, 275).
Курінний отаман див. курінний; Наказний отаман див. наказний.

2. У дореволюційній Росії — начальник козачих військ і поселень, що викопував військові, поліцейські та адміністративні функції. Станичний отаман.

3. Уроки громадянської війни — верховода контрреволюційних банд. Взяли отамана в полон чекісти дружною юрбою (Володимир Сосюра, I, 1957, 417); Окопавшись в одній глитайській хаті, ,. отаман не хотів здаватися з своїми найбільш відчайдушними головорізами (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 22).

4. заст. Ватажок, керівник. Гонта і Залізняк, отамани того кровавого діла, може, виведені в мене не так, як вони були, — за це не ручаюсь (Тарас Шевченко, I, 1963, 143); Старший брат і усім отаман сидить, люлька його згасла і дивиться він у землю (Марко Вовчок, I, 1955, 321); На майдані коло церкви революція іде. — Хай чабан! — усі гукнули, — За отамана буде (Павло Тичина, I, 1957, 56);
// Той, хто очолює яку-небудь виробничу і т. ін. групу людей. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... не спить, по табору ходить... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); Я впізнав голос отамана рибальської ватаги (Юрій Яновський, II, 1958, 163); Юрбами ходять отамани і за прикажчиками... А наймачам цього тільки й треба: пропонують.. нікчемні ціни (Олесь Гончар, I, 1959, 38).
Водити (вести) отамана; За отамана ходити — верховодити у якій-небудь справі. — Тут на косовиці я веду отамана, як у нас Мар'ян (Михайло Стельмах, I, 1962, 516); Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]! (Панас Мирний, II, 1954, 217).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:567_5576big.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexgfdg.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інситут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Indexgfdg.jpeg

2014-12-17T08:35:35Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Отаман

2014-12-17T08:35:10Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Ота́ман, -на, '''''м. ''1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ. 2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. Рудч. Чп. 251. Браун. 34. Вас. 191. ''А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. ''Греб. 401. ''Як що буде в одного хазяїна таких отар чотиріп’ять, то ставиться над личманами отаман. ''О. 1862. V. Кух. 29. ''Отаманом артіль кріпка. ''Ном. № 10748.
[[Категорія:От]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
[http://sum.in.ua/s/otaman Тлумачний словник української мови]
ОТА́МАН, а, чол.

1. іст. Виборний або призначений ватажок козацького війська. То не козак, що отаманом не думає бути (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 76); Підійшов відважний Степан Разя, отаман козацтва донського, привітався (Яків Качура, Вибр., 1947, 251);
// Представник козацької адміністрації у населених пунктах на Україні в XVII — XVIII ст. Отаман Савку раз побив, Савка думає, що й Голова, й поліція Отамана боїться! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 160); В кожному полковому і сотенному місті був також городовий отаман — представник козацької адміністрації, який наглядав за порядком у місті (Історія УРСР, I, 1953, 275).
Курінний отаман див. курінний; Наказний отаман див. наказний.

2. У дореволюційній Росії — начальник козачих військ і поселень, що викопував військові, поліцейські та адміністративні функції. Станичний отаман.

3. Уроки громадянської війни — верховода контрреволюційних банд. Взяли отамана в полон чекісти дружною юрбою (Володимир Сосюра, I, 1957, 417); Окопавшись в одній глитайській хаті, ,. отаман не хотів здаватися з своїми найбільш відчайдушними головорізами (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 22).

4. заст. Ватажок, керівник. Гонта і Залізняк, отамани того кровавого діла, може, виведені в мене не так, як вони були, — за це не ручаюсь (Тарас Шевченко, I, 1963, 143); Старший брат і усім отаман сидить, люлька його згасла і дивиться він у землю (Марко Вовчок, I, 1955, 321); На майдані коло церкви революція іде. — Хай чабан! — усі гукнули, — За отамана буде (Павло Тичина, I, 1957, 56);
// Той, хто очолює яку-небудь виробничу і т. ін. групу людей. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... не спить, по табору ходить... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); Я впізнав голос отамана рибальської ватаги (Юрій Яновський, II, 1958, 163); Юрбами ходять отамани і за прикажчиками... А наймачам цього тільки й треба: пропонують.. нікчемні ціни (Олесь Гончар, I, 1959, 38).
Водити (вести) отамана; За отамана ходити — верховодити у якій-небудь справі. — Тут на косовиці я веду отамана, як у нас Мар'ян (Михайло Стельмах, I, 1962, 516); Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]! (Панас Мирний, II, 1954, 217).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:567_5576big.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інситут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:567 5576big.jpg

2014-12-17T08:34:44Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Отаман

2014-12-17T08:33:12Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

==Словник Грінченка==
'''Ота́ман, -на, '''''м. ''1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ. 2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. Рудч. Чп. 251. Браун. 34. Вас. 191. ''А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. ''Греб. 401. ''Як що буде в одного хазяїна таких отар чотиріп’ять, то ставиться над личманами отаман. ''О. 1862. V. Кух. 29. ''Отаманом артіль кріпка. ''Ном. № 10748.
[[Категорія:От]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
[http://sum.in.ua/s/otaman Тлумачний словник української мови]
ОТА́МАН, а, чол.

1. іст. Виборний або призначений ватажок козацького війська. То не козак, що отаманом не думає бути (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 76); Підійшов відважний Степан Разя, отаман козацтва донського, привітався (Яків Качура, Вибр., 1947, 251);
// Представник козацької адміністрації у населених пунктах на Україні в XVII — XVIII ст. Отаман Савку раз побив, Савка думає, що й Голова, й поліція Отамана боїться! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 160); В кожному полковому і сотенному місті був також городовий отаман — представник козацької адміністрації, який наглядав за порядком у місті (Історія УРСР, I, 1953, 275).
Курінний отаман див. курінний; Наказний отаман див. наказний.

2. У дореволюційній Росії — начальник козачих військ і поселень, що викопував військові, поліцейські та адміністративні функції. Станичний отаман.

3. Уроки громадянської війни — верховода контрреволюційних банд. Взяли отамана в полон чекісти дружною юрбою (Володимир Сосюра, I, 1957, 417); Окопавшись в одній глитайській хаті, ,. отаман не хотів здаватися з своїми найбільш відчайдушними головорізами (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 22).

4. заст. Ватажок, керівник. Гонта і Залізняк, отамани того кровавого діла, може, виведені в мене не так, як вони були, — за це не ручаюсь (Тарас Шевченко, I, 1963, 143); Старший брат і усім отаман сидить, люлька його згасла і дивиться він у землю (Марко Вовчок, I, 1955, 321); На майдані коло церкви революція іде. — Хай чабан! — усі гукнули, — За отамана буде (Павло Тичина, I, 1957, 56);
// Той, хто очолює яку-небудь виробничу і т. ін. групу людей. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... не спить, по табору ходить... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); Я впізнав голос отамана рибальської ватаги (Юрій Яновський, II, 1958, 163); Юрбами ходять отамани і за прикажчиками... А наймачам цього тільки й треба: пропонують.. нікчемні ціни (Олесь Гончар, I, 1959, 38).
Водити (вести) отамана; За отамана ходити — верховодити у якій-небудь справі. — Тут на косовиці я веду отамана, як у нас Мар'ян (Михайло Стельмах, I, 1962, 516); Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]! (Панас Мирний, II, 1954, 217).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інситут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Отаман

2014-12-17T08:31:33Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

'''Ота́ман, -на, '''''м. ''1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ. 2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. Рудч. Чп. 251. Браун. 34. Вас. 191. ''А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. ''Греб. 401. ''Як що буде в одного хазяїна таких отар чотиріп’ять, то ставиться над личманами отаман. ''О. 1862. V. Кух. 29. ''Отаманом артіль кріпка. ''Ном. № 10748.
[[Категорія:От]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інситут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Шрам

2014-12-17T08:29:00Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

==Словник Грінченка==
'''Шрам, -му, '''''м. ''Рубецъ на тѣлѣ.
[[Категорія:Шр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/shram Тлумачний словник української мови]

ШРАМ, у, чол. Слід на шкірі від зарубцьованої рани; рубець. Княгиня розуміє, що на Русі сталось те, чого раніше не бувало.. Хвалилися колись люди подвигами ратними й шрамами від ран, тепер хваляться добром своїм і достатками (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54); Обличчя генерала добре й симпатичне. Через щоку й шию в нього глибокий шрам від шаблі (Юрій Яновський, I, 1958, 339); — Така русява дівчина? Невисока? — Невисока. А на шиї в неї шрам: колись іще, як денікінці були, — од нагайки (Андрій Головко, II, 1957, 8); Особливо вражали задовгуваті й важкі руки, на яких з обох боків червоніли страшні шрами від арештантських колодок (Іван Ле, Наливайко, 1957, 186); Вся спина в Кожушного завжди була в глибоких шрамах від собачих зубів (Олесь Донченко, VI, 1957, 202); Коли ненароком погляд [Сергія] дотикався правої руки, на котрій жовтів шрам від опіку, пальці самі стискувалися в кулаки, а в грудях туго перекочувався клубок (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 172); * Образно. Ні вир води, ні шелюгів буяння здичавіле шрамів землі загоїть не зуміли — кругом війни лишилися сліди... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 215); * У порівняннях. Він був уже старий, але тільки зморшки, що, ніби шрами, перерізали його шию, та вицвілі від часу, на диво прозорі очі виказували його вік (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 111);
// рідко. Подібний слід, що залишився на земній поверхні. На багатьох каменях є великі подряпини, які називають льодовиковими шрамами і штрихами. Вони утворилися від ударів каменів і тертя під час руху льодовика (Фізична географія, 1956, 117).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2001800.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Udalenie-shramov.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12185221.261222.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Шрам

2014-12-17T08:28:35Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Шрам, -му, '''''м. ''Рубецъ на тѣлѣ.
[[Категорія:Шр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
[http://sum.in.ua/s/shram Тлумачний словник української мови]

ШРАМ, у, чол. Слід на шкірі від зарубцьованої рани; рубець. Княгиня розуміє, що на Русі сталось те, чого раніше не бувало.. Хвалилися колись люди подвигами ратними й шрамами від ран, тепер хваляться добром своїм і достатками (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54); Обличчя генерала добре й симпатичне. Через щоку й шию в нього глибокий шрам від шаблі (Юрій Яновський, I, 1958, 339); — Така русява дівчина? Невисока? — Невисока. А на шиї в неї шрам: колись іще, як денікінці були, — од нагайки (Андрій Головко, II, 1957, 8); Особливо вражали задовгуваті й важкі руки, на яких з обох боків червоніли страшні шрами від арештантських колодок (Іван Ле, Наливайко, 1957, 186); Вся спина в Кожушного завжди була в глибоких шрамах від собачих зубів (Олесь Донченко, VI, 1957, 202); Коли ненароком погляд [Сергія] дотикався правої руки, на котрій жовтів шрам від опіку, пальці самі стискувалися в кулаки, а в грудях туго перекочувався клубок (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 172); * Образно. Ні вир води, ні шелюгів буяння здичавіле шрамів землі загоїть не зуміли — кругом війни лишилися сліди... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 215); * У порівняннях. Він був уже старий, але тільки зморшки, що, ніби шрами, перерізали його шию, та вицвілі від часу, на диво прозорі очі виказували його вік (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 111);
// рідко. Подібний слід, що залишився на земній поверхні. На багатьох каменях є великі подряпини, які називають льодовиковими шрамами і штрихами. Вони утворилися від ударів каменів і тертя під час руху льодовика (Фізична географія, 1956, 117).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2001800.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Udalenie-shramov.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12185221.261222.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:12185221.261222.jpeg

2014-12-17T08:28:09Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Шрам

2014-12-17T08:27:51Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Шрам, -му, '''''м. ''Рубецъ на тѣлѣ.
[[Категорія:Шр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
[http://sum.in.ua/s/shram Тлумачний словник української мови]

ШРАМ, у, чол. Слід на шкірі від зарубцьованої рани; рубець. Княгиня розуміє, що на Русі сталось те, чого раніше не бувало.. Хвалилися колись люди подвигами ратними й шрамами від ран, тепер хваляться добром своїм і достатками (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54); Обличчя генерала добре й симпатичне. Через щоку й шию в нього глибокий шрам від шаблі (Юрій Яновський, I, 1958, 339); — Така русява дівчина? Невисока? — Невисока. А на шиї в неї шрам: колись іще, як денікінці були, — од нагайки (Андрій Головко, II, 1957, 8); Особливо вражали задовгуваті й важкі руки, на яких з обох боків червоніли страшні шрами від арештантських колодок (Іван Ле, Наливайко, 1957, 186); Вся спина в Кожушного завжди була в глибоких шрамах від собачих зубів (Олесь Донченко, VI, 1957, 202); Коли ненароком погляд [Сергія] дотикався правої руки, на котрій жовтів шрам від опіку, пальці самі стискувалися в кулаки, а в грудях туго перекочувався клубок (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 172); * Образно. Ні вир води, ні шелюгів буяння здичавіле шрамів землі загоїть не зуміли — кругом війни лишилися сліди... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 215); * У порівняннях. Він був уже старий, але тільки зморшки, що, ніби шрами, перерізали його шию, та вицвілі від часу, на диво прозорі очі виказували його вік (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 111);
// рідко. Подібний слід, що залишився на земній поверхні. На багатьох каменях є великі подряпини, які називають льодовиковими шрамами і штрихами. Вони утворилися від ударів каменів і тертя під час руху льодовика (Фізична географія, 1956, 117).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2001800.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Udalenie-shramov.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Udalenie-shramov.jpg

2014-12-17T08:27:28Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Шрам

2014-12-17T08:27:04Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Шрам, -му, '''''м. ''Рубецъ на тѣлѣ.
[[Категорія:Шр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
[http://sum.in.ua/s/shram Тлумачний словник української мови]

ШРАМ, у, чол. Слід на шкірі від зарубцьованої рани; рубець. Княгиня розуміє, що на Русі сталось те, чого раніше не бувало.. Хвалилися колись люди подвигами ратними й шрамами від ран, тепер хваляться добром своїм і достатками (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54); Обличчя генерала добре й симпатичне. Через щоку й шию в нього глибокий шрам від шаблі (Юрій Яновський, I, 1958, 339); — Така русява дівчина? Невисока? — Невисока. А на шиї в неї шрам: колись іще, як денікінці були, — од нагайки (Андрій Головко, II, 1957, 8); Особливо вражали задовгуваті й важкі руки, на яких з обох боків червоніли страшні шрами від арештантських колодок (Іван Ле, Наливайко, 1957, 186); Вся спина в Кожушного завжди була в глибоких шрамах від собачих зубів (Олесь Донченко, VI, 1957, 202); Коли ненароком погляд [Сергія] дотикався правої руки, на котрій жовтів шрам від опіку, пальці самі стискувалися в кулаки, а в грудях туго перекочувався клубок (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 172); * Образно. Ні вир води, ні шелюгів буяння здичавіле шрамів землі загоїть не зуміли — кругом війни лишилися сліди... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 215); * У порівняннях. Він був уже старий, але тільки зморшки, що, ніби шрами, перерізали його шию, та вицвілі від часу, на диво прозорі очі виказували його вік (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 111);
// рідко. Подібний слід, що залишився на земній поверхні. На багатьох каменях є великі подряпини, які називають льодовиковими шрамами і штрихами. Вони утворилися від ударів каменів і тертя під час руху льодовика (Фізична географія, 1956, 117).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2001800.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:2001800.jpg

2014-12-17T08:26:40Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Шрам

2014-12-17T08:22:46Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

==Словник Грінченка==
'''Шрам, -му, '''''м. ''Рубецъ на тѣлѣ.
[[Категорія:Шр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
[http://sum.in.ua/s/shram Тлумачний словник української мови]

ШРАМ, у, чол. Слід на шкірі від зарубцьованої рани; рубець. Княгиня розуміє, що на Русі сталось те, чого раніше не бувало.. Хвалилися колись люди подвигами ратними й шрамами від ран, тепер хваляться добром своїм і достатками (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54); Обличчя генерала добре й симпатичне. Через щоку й шию в нього глибокий шрам від шаблі (Юрій Яновський, I, 1958, 339); — Така русява дівчина? Невисока? — Невисока. А на шиї в неї шрам: колись іще, як денікінці були, — од нагайки (Андрій Головко, II, 1957, 8); Особливо вражали задовгуваті й важкі руки, на яких з обох боків червоніли страшні шрами від арештантських колодок (Іван Ле, Наливайко, 1957, 186); Вся спина в Кожушного завжди була в глибоких шрамах від собачих зубів (Олесь Донченко, VI, 1957, 202); Коли ненароком погляд [Сергія] дотикався правої руки, на котрій жовтів шрам від опіку, пальці самі стискувалися в кулаки, а в грудях туго перекочувався клубок (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 172); * Образно. Ні вир води, ні шелюгів буяння здичавіле шрамів землі загоїть не зуміли — кругом війни лишилися сліди... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 215); * У порівняннях. Він був уже старий, але тільки зморшки, що, ніби шрами, перерізали його шию, та вицвілі від часу, на диво прозорі очі виказували його вік (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 111);
// рідко. Подібний слід, що залишився на земній поверхні. На багатьох каменях є великі подряпини, які називають льодовиковими шрамами і штрихами. Вони утворилися від ударів каменів і тертя під час руху льодовика (Фізична географія, 1956, 117).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Шрам

2014-12-17T08:20:54Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

'''Шрам, -му, '''''м. ''Рубецъ на тѣлѣ.
[[Категорія:Шр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Кладовище

2014-12-17T08:18:13Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Кладовище, -ща, '''''с. ''Кладбище. ''На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. ''Шевч. ''Опівночі дивиться йде з кладовища гурба мерців. ''ЗОЮР. II. 43.
[[Категорія:Кл]]
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
''[http://sum.in.ua/s/kladovyshhe Тлумачник академічний словник]''

КЛА́ДОВИ́ЩЕ, а, сер. Місце для поховання померлих; цвинтар, гробовище (у 1 знач.). Любка повела батька на кладовище й показала йому могилу над Нимидорою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257); Наступного дня поховали Вірцю на тихому сільському кладовищі (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 232); * У порівняннях. Незабаром частина виноградника виглядала як кладовище, вкрите могилками (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 220).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кладовищщще.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fr_gallery_2_001.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lychakovskoe_kladbiwe_8.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Lychakovskoe kladbiwe 8.jpg

2014-12-17T08:17:53Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Кладовище

2014-12-17T08:17:11Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Кладовище, -ща, '''''с. ''Кладбище. ''На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. ''Шевч. ''Опівночі дивиться йде з кладовища гурба мерців. ''ЗОЮР. II. 43.
[[Категорія:Кл]]
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
''[http://sum.in.ua/s/kladovyshhe Тлумачник академічний словник]''

КЛА́ДОВИ́ЩЕ, а, сер. Місце для поховання померлих; цвинтар, гробовище (у 1 знач.). Любка повела батька на кладовище й показала йому могилу над Нимидорою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257); Наступного дня поховали Вірцю на тихому сільському кладовищі (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 232); * У порівняннях. Незабаром частина виноградника виглядала як кладовище, вкрите могилками (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 220).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кладовищщще.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fr_gallery_2_001.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Fr gallery 2 001.jpg

2014-12-17T08:16:50Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Кладовище

2014-12-17T08:14:10Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Кладовище, -ща, '''''с. ''Кладбище. ''На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. ''Шевч. ''Опівночі дивиться йде з кладовища гурба мерців. ''ЗОЮР. II. 43.
[[Категорія:Кл]]
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
''[http://sum.in.ua/s/kladovyshhe Тлумачник академічний словник]''

КЛА́ДОВИ́ЩЕ, а, сер. Місце для поховання померлих; цвинтар, гробовище (у 1 знач.). Любка повела батька на кладовище й показала йому могилу над Нимидорою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257); Наступного дня поховали Вірцю на тихому сільському кладовищі (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 232); * У порівняннях. Незабаром частина виноградника виглядала як кладовище, вкрите могилками (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 220).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кладовищщще.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Кладовищщще.jpeg

2014-12-17T08:13:47Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Кладовище

2014-12-17T08:12:24Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

==Словник Грінченка==
'''Кладовище, -ща, '''''с. ''Кладбище. ''На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. ''Шевч. ''Опівночі дивиться йде з кладовища гурба мерців. ''ЗОЮР. II. 43.
[[Категорія:Кл]]
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
''[http://sum.in.ua/s/kladovyshhe Тлумачник академічний словник]''

КЛА́ДОВИ́ЩЕ, а, сер. Місце для поховання померлих; цвинтар, гробовище (у 1 знач.). Любка повела батька на кладовище й показала йому могилу над Нимидорою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257); Наступного дня поховали Вірцю на тихому сільському кладовищі (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 232); * У порівняннях. Незабаром частина виноградника виглядала як кладовище, вкрите могилками (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 220).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Кладовище

2014-12-17T08:11:18Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

==Словник Грінченка==
'''Кладовище, -ща, '''''с. ''Кладбище. ''На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. ''Шевч. ''Опівночі дивиться йде з кладовища гурба мерців. ''ЗОЮР. II. 43.
[[Категорія:Кл]]
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

КЛА́ДОВИ́ЩЕ, а, сер. Місце для поховання померлих; цвинтар, гробовище (у 1 знач.). Любка повела батька на кладовище й показала йому могилу над Нимидорою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257); Наступного дня поховали Вірцю на тихому сільському кладовищі (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 232); * У порівняннях. Незабаром частина виноградника виглядала як кладовище, вкрите могилками (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 220).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Кладовище

2014-12-17T08:10:11Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

'''Кладовище, -ща, '''''с. ''Кладбище. ''На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. ''Шевч. ''Опівночі дивиться йде з кладовища гурба мерців. ''ЗОЮР. II. 43.
[[Категорія:Кл]]
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Дракон

2014-12-17T08:08:01Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

==Словник Грінченка==
'''Дракон, -на, '''''м. ''Драконъ. ''А ті були фараони, кесарі то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, дракони. ''Шевч. II. 169. ''Дракон огнекрилатий. ''К. МБ. II. 137.
==СловОпис==
{{#ev:youtube|9-_ayz8Tw8U}}
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/drakon Академічний тлумачний словник]
Тлумачення слова у сучасних словниках

У міфології багатьох народів — потвора, чудовисько у вигляді крилатого вогнедишного змія, що пожирає людей і тварин. Все тріщало, ламалось і бухало полум'ям, немов там на життя й смерть бились розпечені дракони (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Він.. тихо розповідає про книжки, які колись читав. Це було щось краще за казку, в них [книжках] не було відьом, зміїв і драконів (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 11); * У порівняннях. Гей, до зброї! бийте в дзвони! Вудьте смілі, як дракони! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 115); Довгі пасма густого смоляного диму потяглися в повітрі чорним драконом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138).

2. перен. Про жорстоку, безжалісну людину. [Алілуя:] Дракон! Добре, хоч повіявся у Москву. Хай летить, хай! Там йому кінець один (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 64).

3. Деревна ящірка деяких тропічних країн, яка може літати. З рептилій слід ще назвати оригінальну ящірку — літаючого дракона (Посібник з зоогеографії, 1956, 81).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1307762507_frost_dragon_by_pixelcharlie-d31q1d7.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Белый-Дракон.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Red_dragon02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
==Див. також==
*[http://slovopys.kubg.edu.ua СловОпис - віртуальний словник цікавих рідковживаних українських слів]
[[Категорія:Др]]
[[Категорія:СловОпис]]

Дракон

2014-12-17T08:06:54Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Дракон, -на, '''''м. ''Драконъ. ''А ті були фараони, кесарі то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, дракони. ''Шевч. II. 169. ''Дракон огнекрилатий. ''К. МБ. II. 137.
==СловОпис==
{{#ev:youtube|9-_ayz8Tw8U}}
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

У міфології багатьох народів — потвора, чудовисько у вигляді крилатого вогнедишного змія, що пожирає людей і тварин. Все тріщало, ламалось і бухало полум'ям, немов там на життя й смерть бились розпечені дракони (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Він.. тихо розповідає про книжки, які колись читав. Це було щось краще за казку, в них [книжках] не було відьом, зміїв і драконів (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 11); * У порівняннях. Гей, до зброї! бийте в дзвони! Вудьте смілі, як дракони! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 115); Довгі пасма густого смоляного диму потяглися в повітрі чорним драконом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138).

2. перен. Про жорстоку, безжалісну людину. [Алілуя:] Дракон! Добре, хоч повіявся у Москву. Хай летить, хай! Там йому кінець один (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 64).

3. Деревна ящірка деяких тропічних країн, яка може літати. З рептилій слід ще назвати оригінальну ящірку — літаючого дракона (Посібник з зоогеографії, 1956, 81).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1307762507_frost_dragon_by_pixelcharlie-d31q1d7.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Белый-Дракон.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Red_dragon02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
==Див. також==
*[http://slovopys.kubg.edu.ua СловОпис - віртуальний словник цікавих рідковживаних українських слів]
[[Категорія:Др]]
[[Категорія:СловОпис]]

Файл:Red dragon02.jpg

2014-12-17T08:06:28Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Дракон

2014-12-17T08:06:05Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Дракон, -на, '''''м. ''Драконъ. ''А ті були фараони, кесарі то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, дракони. ''Шевч. II. 169. ''Дракон огнекрилатий. ''К. МБ. II. 137.
==СловОпис==
{{#ev:youtube|9-_ayz8Tw8U}}
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

У міфології багатьох народів — потвора, чудовисько у вигляді крилатого вогнедишного змія, що пожирає людей і тварин. Все тріщало, ламалось і бухало полум'ям, немов там на життя й смерть бились розпечені дракони (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Він.. тихо розповідає про книжки, які колись читав. Це було щось краще за казку, в них [книжках] не було відьом, зміїв і драконів (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 11); * У порівняннях. Гей, до зброї! бийте в дзвони! Вудьте смілі, як дракони! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 115); Довгі пасма густого смоляного диму потяглися в повітрі чорним драконом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138).

2. перен. Про жорстоку, безжалісну людину. [Алілуя:] Дракон! Добре, хоч повіявся у Москву. Хай летить, хай! Там йому кінець один (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 64).

3. Деревна ящірка деяких тропічних країн, яка може літати. З рептилій слід ще назвати оригінальну ящірку — літаючого дракона (Посібник з зоогеографії, 1956, 81).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1307762507_frost_dragon_by_pixelcharlie-d31q1d7.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Белый-Дракон.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
==Див. також==
*[http://slovopys.kubg.edu.ua СловОпис - віртуальний словник цікавих рідковживаних українських слів]
[[Категорія:Др]]
[[Категорія:СловОпис]]

Файл:Белый-Дракон.jpg

2014-12-17T08:05:38Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Дракон

2014-12-17T08:04:16Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Дракон, -на, '''''м. ''Драконъ. ''А ті були фараони, кесарі то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, дракони. ''Шевч. II. 169. ''Дракон огнекрилатий. ''К. МБ. II. 137.
==СловОпис==
{{#ev:youtube|9-_ayz8Tw8U}}
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

У міфології багатьох народів — потвора, чудовисько у вигляді крилатого вогнедишного змія, що пожирає людей і тварин. Все тріщало, ламалось і бухало полум'ям, немов там на життя й смерть бились розпечені дракони (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Він.. тихо розповідає про книжки, які колись читав. Це було щось краще за казку, в них [книжках] не було відьом, зміїв і драконів (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 11); * У порівняннях. Гей, до зброї! бийте в дзвони! Вудьте смілі, як дракони! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 115); Довгі пасма густого смоляного диму потяглися в повітрі чорним драконом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138).

2. перен. Про жорстоку, безжалісну людину. [Алілуя:] Дракон! Добре, хоч повіявся у Москву. Хай летить, хай! Там йому кінець один (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 64).

3. Деревна ящірка деяких тропічних країн, яка може літати. З рептилій слід ще назвати оригінальну ящірку — літаючого дракона (Посібник з зоогеографії, 1956, 81).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1307762507_frost_dragon_by_pixelcharlie-d31q1d7.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
==Див. також==
*[http://slovopys.kubg.edu.ua СловОпис - віртуальний словник цікавих рідковживаних українських слів]
[[Категорія:Др]]
[[Категорія:СловОпис]]

Файл:1307762507 frost dragon by pixelcharlie-d31q1d7.jpg

2014-12-17T08:03:46Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Дракон

2014-12-17T08:01:45Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

==Словник Грінченка==
'''Дракон, -на, '''''м. ''Драконъ. ''А ті були фараони, кесарі то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, дракони. ''Шевч. II. 169. ''Дракон огнекрилатий. ''К. МБ. II. 137.
==СловОпис==
{{#ev:youtube|9-_ayz8Tw8U}}
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

У міфології багатьох народів — потвора, чудовисько у вигляді крилатого вогнедишного змія, що пожирає людей і тварин. Все тріщало, ламалось і бухало полум'ям, немов там на життя й смерть бились розпечені дракони (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Він.. тихо розповідає про книжки, які колись читав. Це було щось краще за казку, в них [книжках] не було відьом, зміїв і драконів (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 11); * У порівняннях. Гей, до зброї! бийте в дзвони! Вудьте смілі, як дракони! (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 115); Довгі пасма густого смоляного диму потяглися в повітрі чорним драконом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138).

2. перен. Про жорстоку, безжалісну людину. [Алілуя:] Дракон! Добре, хоч повіявся у Москву. Хай летить, хай! Там йому кінець один (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 64).

3. Деревна ящірка деяких тропічних країн, яка може літати. З рептилій слід ще назвати оригінальну ящірку — літаючого дракона (Посібник з зоогеографії, 1956, 81).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
==Див. також==
*[http://slovopys.kubg.edu.ua СловОпис - віртуальний словник цікавих рідковживаних українських слів]
[[Категорія:Др]]
[[Категорія:СловОпис]]

Дракон

2014-12-17T08:00:26Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

==Словник грінченка==
'''Дракон, -на, '''''м. ''Драконъ. ''А ті були фараони, кесарі то погань! Погань лютая, безъ Бога, сказано, дракони. ''Шевч. II. 169. ''Дракон огнекрилатий. ''К. МБ. II. 137.
==СловОпис==
{{#ev:youtube|9-_ayz8Tw8U}}
У коді сторінки дописуємо текст
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
==Див. також==
*[http://slovopys.kubg.edu.ua СловОпис - віртуальний словник цікавих рідковживаних українських слів]
[[Категорія:Др]]
[[Категорія:СловОпис]]

Звізда

2014-12-17T07:57:11Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

==Словник Грінченка==
'''Звізда́, -ди, '''''ж. ''Звѣзда. ''Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. ''Ном. № 5422. Ум. '''Звіздочка. '''
[[Категорія:Зв]]

==Сучасні словники==
Тлумачний словник Української мови
[http://sum.in.ua/s/zirka Тлумачний академічний словник]

Тлумачення, значення слова «звізда»:

Теж саме,що і Зірка
ЗІРКА, и, жін.

1. Самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів. Є зірки-гіганти, які в мільярди разів перевершують Сонце об'ємами, а також зірки-ліліпути, що в мільйони разів менші за Сонце (Наука і життя, 2, 1958, 37); І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49); Лягло сонце за горою, Зірки засіяли (Тарас Шевченко, I, 1951, 65); Андрій лежав і дивився в небо. У небі сяяли мільйони зірок (Олександр Довженко, I, 1958, 226); * Образно. Червона зірка прийдешнього царства загорілася на революційному обрії праці (Василь Еллан, II, 1958, 59); * У порівняннях. Як упаде з гори іскра, наче з неба зірка (Леся Українка, I, 1951, 203);
// мн. Дрібні світні частинки; іскри. Стоги вже в'януть, осідають, а він [вогонь] все пирска зірками, як слиною кіт (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 64); * Образно. Вона з ґанку впала звисока, — аж в очах їй зірки (Андрій Головко, II. 1957, 177);
// перен. Доля, щастя, удача. Реп'яшок задовольнився скромною долею театрального рецензента і чекав своєї щасливої зірки (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 93).
Вірити у свою або чию [щасливу] зірку — вірити в свою або чию-небудь щасливу долю, сподіватися успіху, удачі. Дехто ще вірив у щасливу зірку при своєму народженні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 455); До зірок — до настання темряви. Посідали вони поруч над рікою, на зеленім низенькім березі, й просиділи вони так укупі аж до зірок ясненьких (Марко Вовчок, I, 1955, 353).
♦ Зірки з неба хапати (знімати, здіймати і т. ін.), перев. із запереч. част. не — відзначатися неабиякими здібностями, розумом і т. ін. Вона беззастережно заступалася за Копистку: вірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 142); — Ну що ж, Шура... Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 269); Провідна зірка — про кого-, що-небудь, що вказує, визначає напрям, шлях (у розвитку, боротьбі і т. ін.). Нашу Батьківщину передові люди світу називають провідною зіркою (Комуніст України, 8, 1966, 59); Родитися (народитися) під щасливою зіркою — мати щастя у житті.

2. перен. Про дуже видатну, прославлену людину. Софія Лорен — славетна зірка італійського кіно (Мистецтво, 1, 1966, 29); Серед майстрів українського реалістичного театру зіркою першої величини називають П. К. Саксаганського (Робітнича газета, 17.IX 1965, 4).

3. Геометрична фігура з гострокінцевими, перев. п'ятьма виступами по колу; предмет такої форми. Тут сіль блищить із давніх гір. Та вже не хрестик, не іконку Турист бере як сувенір, А зірку променисту з солі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 53); Танкісти лежали зіркою, голова до голови (Олесь Гончар, III, 1959, 406); — Зірку поставимо на могилі, — додав Сашко, — як отому партизанові, що лежить на площі (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 55);
// П'ятикутний військовий значок, який носять на кашкеті, шапці і т. ін. Знімаю зірку на кашкеті. — Але назавжди воїном лишусь (Микола Шпак, Вибр., 1952, 15); Це був генерал. На зелених погонах жовтіло по одній зірці (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 22);
// Відзнака, орден, який має форму п'ятикутної геометричної фігури. — А ти, синку, в орденах прийшов, золотими зірками сяєш (Петро Панч, II, 1956, 514); Тепер він дома. Знову на столі Книжки й папери в звичнім неспокої, Та сяйво слави на його чолі, На грудях — сяйво Зірки Золотої (Максим Рильський, II, 1960, 329); В президії серед військовослужбовців сиділи два чоловіки із зірками Героїв Радянського Союзу на грудях (Іван Багмут, Служу.., 1950, 31).
Морська зірка — морська безхребетна тварина типу голкошкірих. Ворушаться морські зірки, причаївся голчастий їжак під велетенськими водоростями (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 64).

4. Світла пляма на лобі у тварин. Тут дзвінко заіржав рудий кінь з білою зіркою на лобі (Олесь Донченко, VI, 1957, 42).

5. мн. (Lychnis). Садова рослина, суцвіття якої має квітки з п'ятьма пелюстками. Рядки дівчачих голів, за-? квітчаних.. маком та червоними зірками, цвіли, як гірлянди квіток в квітнику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 41).
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:475129_2_w_300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:06827716.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:383706823.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Звізда

2014-12-17T07:55:47Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Звізда́, -ди, '''''ж. ''Звѣзда. ''Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. ''Ном. № 5422. Ум. '''Звіздочка. '''
[[Категорія:Зв]]

==Сучасні словники==

Тлумачення, значення слова «звізда»:

Теж саме,що і Зірка
ЗІРКА, и, жін.

1. Самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів. Є зірки-гіганти, які в мільярди разів перевершують Сонце об'ємами, а також зірки-ліліпути, що в мільйони разів менші за Сонце (Наука і життя, 2, 1958, 37); І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49); Лягло сонце за горою, Зірки засіяли (Тарас Шевченко, I, 1951, 65); Андрій лежав і дивився в небо. У небі сяяли мільйони зірок (Олександр Довженко, I, 1958, 226); * Образно. Червона зірка прийдешнього царства загорілася на революційному обрії праці (Василь Еллан, II, 1958, 59); * У порівняннях. Як упаде з гори іскра, наче з неба зірка (Леся Українка, I, 1951, 203);
// мн. Дрібні світні частинки; іскри. Стоги вже в'януть, осідають, а він [вогонь] все пирска зірками, як слиною кіт (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 64); * Образно. Вона з ґанку впала звисока, — аж в очах їй зірки (Андрій Головко, II. 1957, 177);
// перен. Доля, щастя, удача. Реп'яшок задовольнився скромною долею театрального рецензента і чекав своєї щасливої зірки (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 93).
Вірити у свою або чию [щасливу] зірку — вірити в свою або чию-небудь щасливу долю, сподіватися успіху, удачі. Дехто ще вірив у щасливу зірку при своєму народженні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 455); До зірок — до настання темряви. Посідали вони поруч над рікою, на зеленім низенькім березі, й просиділи вони так укупі аж до зірок ясненьких (Марко Вовчок, I, 1955, 353).
♦ Зірки з неба хапати (знімати, здіймати і т. ін.), перев. із запереч. част. не — відзначатися неабиякими здібностями, розумом і т. ін. Вона беззастережно заступалася за Копистку: вірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 142); — Ну що ж, Шура... Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 269); Провідна зірка — про кого-, що-небудь, що вказує, визначає напрям, шлях (у розвитку, боротьбі і т. ін.). Нашу Батьківщину передові люди світу називають провідною зіркою (Комуніст України, 8, 1966, 59); Родитися (народитися) під щасливою зіркою — мати щастя у житті.

2. перен. Про дуже видатну, прославлену людину. Софія Лорен — славетна зірка італійського кіно (Мистецтво, 1, 1966, 29); Серед майстрів українського реалістичного театру зіркою першої величини називають П. К. Саксаганського (Робітнича газета, 17.IX 1965, 4).

3. Геометрична фігура з гострокінцевими, перев. п'ятьма виступами по колу; предмет такої форми. Тут сіль блищить із давніх гір. Та вже не хрестик, не іконку Турист бере як сувенір, А зірку променисту з солі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 53); Танкісти лежали зіркою, голова до голови (Олесь Гончар, III, 1959, 406); — Зірку поставимо на могилі, — додав Сашко, — як отому партизанові, що лежить на площі (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 55);
// П'ятикутний військовий значок, який носять на кашкеті, шапці і т. ін. Знімаю зірку на кашкеті. — Але назавжди воїном лишусь (Микола Шпак, Вибр., 1952, 15); Це був генерал. На зелених погонах жовтіло по одній зірці (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 22);
// Відзнака, орден, який має форму п'ятикутної геометричної фігури. — А ти, синку, в орденах прийшов, золотими зірками сяєш (Петро Панч, II, 1956, 514); Тепер він дома. Знову на столі Книжки й папери в звичнім неспокої, Та сяйво слави на його чолі, На грудях — сяйво Зірки Золотої (Максим Рильський, II, 1960, 329); В президії серед військовослужбовців сиділи два чоловіки із зірками Героїв Радянського Союзу на грудях (Іван Багмут, Служу.., 1950, 31).
Морська зірка — морська безхребетна тварина типу голкошкірих. Ворушаться морські зірки, причаївся голчастий їжак під велетенськими водоростями (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 64).

4. Світла пляма на лобі у тварин. Тут дзвінко заіржав рудий кінь з білою зіркою на лобі (Олесь Донченко, VI, 1957, 42).

5. мн. (Lychnis). Садова рослина, суцвіття якої має квітки з п'ятьма пелюстками. Рядки дівчачих голів, за-? квітчаних.. маком та червоними зірками, цвіли, як гірлянди квіток в квітнику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 41).
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:475129_2_w_300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:06827716.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:383706823.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:383706823.jpg

2014-12-17T07:55:23Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Звізда

2014-12-17T07:55:06Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Звізда́, -ди, '''''ж. ''Звѣзда. ''Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. ''Ном. № 5422. Ум. '''Звіздочка. '''
[[Категорія:Зв]]

==Сучасні словники==

Тлумачення, значення слова «звізда»:

Теж саме,що і Зірка
ЗІРКА, и, жін.

1. Самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів. Є зірки-гіганти, які в мільярди разів перевершують Сонце об'ємами, а також зірки-ліліпути, що в мільйони разів менші за Сонце (Наука і життя, 2, 1958, 37); І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49); Лягло сонце за горою, Зірки засіяли (Тарас Шевченко, I, 1951, 65); Андрій лежав і дивився в небо. У небі сяяли мільйони зірок (Олександр Довженко, I, 1958, 226); * Образно. Червона зірка прийдешнього царства загорілася на революційному обрії праці (Василь Еллан, II, 1958, 59); * У порівняннях. Як упаде з гори іскра, наче з неба зірка (Леся Українка, I, 1951, 203);
// мн. Дрібні світні частинки; іскри. Стоги вже в'януть, осідають, а він [вогонь] все пирска зірками, як слиною кіт (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 64); * Образно. Вона з ґанку впала звисока, — аж в очах їй зірки (Андрій Головко, II. 1957, 177);
// перен. Доля, щастя, удача. Реп'яшок задовольнився скромною долею театрального рецензента і чекав своєї щасливої зірки (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 93).
Вірити у свою або чию [щасливу] зірку — вірити в свою або чию-небудь щасливу долю, сподіватися успіху, удачі. Дехто ще вірив у щасливу зірку при своєму народженні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 455); До зірок — до настання темряви. Посідали вони поруч над рікою, на зеленім низенькім березі, й просиділи вони так укупі аж до зірок ясненьких (Марко Вовчок, I, 1955, 353).
♦ Зірки з неба хапати (знімати, здіймати і т. ін.), перев. із запереч. част. не — відзначатися неабиякими здібностями, розумом і т. ін. Вона беззастережно заступалася за Копистку: вірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 142); — Ну що ж, Шура... Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 269); Провідна зірка — про кого-, що-небудь, що вказує, визначає напрям, шлях (у розвитку, боротьбі і т. ін.). Нашу Батьківщину передові люди світу називають провідною зіркою (Комуніст України, 8, 1966, 59); Родитися (народитися) під щасливою зіркою — мати щастя у житті.

2. перен. Про дуже видатну, прославлену людину. Софія Лорен — славетна зірка італійського кіно (Мистецтво, 1, 1966, 29); Серед майстрів українського реалістичного театру зіркою першої величини називають П. К. Саксаганського (Робітнича газета, 17.IX 1965, 4).

3. Геометрична фігура з гострокінцевими, перев. п'ятьма виступами по колу; предмет такої форми. Тут сіль блищить із давніх гір. Та вже не хрестик, не іконку Турист бере як сувенір, А зірку променисту з солі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 53); Танкісти лежали зіркою, голова до голови (Олесь Гончар, III, 1959, 406); — Зірку поставимо на могилі, — додав Сашко, — як отому партизанові, що лежить на площі (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 55);
// П'ятикутний військовий значок, який носять на кашкеті, шапці і т. ін. Знімаю зірку на кашкеті. — Але назавжди воїном лишусь (Микола Шпак, Вибр., 1952, 15); Це був генерал. На зелених погонах жовтіло по одній зірці (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 22);
// Відзнака, орден, який має форму п'ятикутної геометричної фігури. — А ти, синку, в орденах прийшов, золотими зірками сяєш (Петро Панч, II, 1956, 514); Тепер він дома. Знову на столі Книжки й папери в звичнім неспокої, Та сяйво слави на його чолі, На грудях — сяйво Зірки Золотої (Максим Рильський, II, 1960, 329); В президії серед військовослужбовців сиділи два чоловіки із зірками Героїв Радянського Союзу на грудях (Іван Багмут, Служу.., 1950, 31).
Морська зірка — морська безхребетна тварина типу голкошкірих. Ворушаться морські зірки, причаївся голчастий їжак під велетенськими водоростями (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 64).

4. Світла пляма на лобі у тварин. Тут дзвінко заіржав рудий кінь з білою зіркою на лобі (Олесь Донченко, VI, 1957, 42).

5. мн. (Lychnis). Садова рослина, суцвіття якої має квітки з п'ятьма пелюстками. Рядки дівчачих голів, за-? квітчаних.. маком та червоними зірками, цвіли, як гірлянди квіток в квітнику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 41).
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:475129_2_w_300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:06827716.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:06827716.jpg

2014-12-17T07:54:43Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Звізда

2014-12-17T07:54:25Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Звізда́, -ди, '''''ж. ''Звѣзда. ''Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. ''Ном. № 5422. Ум. '''Звіздочка. '''
[[Категорія:Зв]]

==Сучасні словники==

Тлумачення, значення слова «звізда»:

Теж саме,що і Зірка
ЗІРКА, и, жін.

1. Самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів. Є зірки-гіганти, які в мільярди разів перевершують Сонце об'ємами, а також зірки-ліліпути, що в мільйони разів менші за Сонце (Наука і життя, 2, 1958, 37); І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49); Лягло сонце за горою, Зірки засіяли (Тарас Шевченко, I, 1951, 65); Андрій лежав і дивився в небо. У небі сяяли мільйони зірок (Олександр Довженко, I, 1958, 226); * Образно. Червона зірка прийдешнього царства загорілася на революційному обрії праці (Василь Еллан, II, 1958, 59); * У порівняннях. Як упаде з гори іскра, наче з неба зірка (Леся Українка, I, 1951, 203);
// мн. Дрібні світні частинки; іскри. Стоги вже в'януть, осідають, а він [вогонь] все пирска зірками, як слиною кіт (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 64); * Образно. Вона з ґанку впала звисока, — аж в очах їй зірки (Андрій Головко, II. 1957, 177);
// перен. Доля, щастя, удача. Реп'яшок задовольнився скромною долею театрального рецензента і чекав своєї щасливої зірки (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 93).
Вірити у свою або чию [щасливу] зірку — вірити в свою або чию-небудь щасливу долю, сподіватися успіху, удачі. Дехто ще вірив у щасливу зірку при своєму народженні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 455); До зірок — до настання темряви. Посідали вони поруч над рікою, на зеленім низенькім березі, й просиділи вони так укупі аж до зірок ясненьких (Марко Вовчок, I, 1955, 353).
♦ Зірки з неба хапати (знімати, здіймати і т. ін.), перев. із запереч. част. не — відзначатися неабиякими здібностями, розумом і т. ін. Вона беззастережно заступалася за Копистку: вірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 142); — Ну що ж, Шура... Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 269); Провідна зірка — про кого-, що-небудь, що вказує, визначає напрям, шлях (у розвитку, боротьбі і т. ін.). Нашу Батьківщину передові люди світу називають провідною зіркою (Комуніст України, 8, 1966, 59); Родитися (народитися) під щасливою зіркою — мати щастя у житті.

2. перен. Про дуже видатну, прославлену людину. Софія Лорен — славетна зірка італійського кіно (Мистецтво, 1, 1966, 29); Серед майстрів українського реалістичного театру зіркою першої величини називають П. К. Саксаганського (Робітнича газета, 17.IX 1965, 4).

3. Геометрична фігура з гострокінцевими, перев. п'ятьма виступами по колу; предмет такої форми. Тут сіль блищить із давніх гір. Та вже не хрестик, не іконку Турист бере як сувенір, А зірку променисту з солі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 53); Танкісти лежали зіркою, голова до голови (Олесь Гончар, III, 1959, 406); — Зірку поставимо на могилі, — додав Сашко, — як отому партизанові, що лежить на площі (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 55);
// П'ятикутний військовий значок, який носять на кашкеті, шапці і т. ін. Знімаю зірку на кашкеті. — Але назавжди воїном лишусь (Микола Шпак, Вибр., 1952, 15); Це був генерал. На зелених погонах жовтіло по одній зірці (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 22);
// Відзнака, орден, який має форму п'ятикутної геометричної фігури. — А ти, синку, в орденах прийшов, золотими зірками сяєш (Петро Панч, II, 1956, 514); Тепер він дома. Знову на столі Книжки й папери в звичнім неспокої, Та сяйво слави на його чолі, На грудях — сяйво Зірки Золотої (Максим Рильський, II, 1960, 329); В президії серед військовослужбовців сиділи два чоловіки із зірками Героїв Радянського Союзу на грудях (Іван Багмут, Служу.., 1950, 31).
Морська зірка — морська безхребетна тварина типу голкошкірих. Ворушаться морські зірки, причаївся голчастий їжак під велетенськими водоростями (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 64).

4. Світла пляма на лобі у тварин. Тут дзвінко заіржав рудий кінь з білою зіркою на лобі (Олесь Донченко, VI, 1957, 42).

5. мн. (Lychnis). Садова рослина, суцвіття якої має квітки з п'ятьма пелюстками. Рядки дівчачих голів, за-? квітчаних.. маком та червоними зірками, цвіли, як гірлянди квіток в квітнику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 41).
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:475129_2_w_300.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:475129 2 w 300.jpg

2014-12-17T07:53:55Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Звізда

2014-12-17T07:51:37Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

==Словник Грінченка==
'''Звізда́, -ди, '''''ж. ''Звѣзда. ''Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. ''Ном. № 5422. Ум. '''Звіздочка. '''
[[Категорія:Зв]]

==Сучасні словники==

Тлумачення, значення слова «звізда»:

Теж саме,що і Зірка
ЗІРКА, и, жін.

1. Самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів. Є зірки-гіганти, які в мільярди разів перевершують Сонце об'ємами, а також зірки-ліліпути, що в мільйони разів менші за Сонце (Наука і життя, 2, 1958, 37); І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49); Лягло сонце за горою, Зірки засіяли (Тарас Шевченко, I, 1951, 65); Андрій лежав і дивився в небо. У небі сяяли мільйони зірок (Олександр Довженко, I, 1958, 226); * Образно. Червона зірка прийдешнього царства загорілася на революційному обрії праці (Василь Еллан, II, 1958, 59); * У порівняннях. Як упаде з гори іскра, наче з неба зірка (Леся Українка, I, 1951, 203);
// мн. Дрібні світні частинки; іскри. Стоги вже в'януть, осідають, а він [вогонь] все пирска зірками, як слиною кіт (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 64); * Образно. Вона з ґанку впала звисока, — аж в очах їй зірки (Андрій Головко, II. 1957, 177);
// перен. Доля, щастя, удача. Реп'яшок задовольнився скромною долею театрального рецензента і чекав своєї щасливої зірки (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 93).
Вірити у свою або чию [щасливу] зірку — вірити в свою або чию-небудь щасливу долю, сподіватися успіху, удачі. Дехто ще вірив у щасливу зірку при своєму народженні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 455); До зірок — до настання темряви. Посідали вони поруч над рікою, на зеленім низенькім березі, й просиділи вони так укупі аж до зірок ясненьких (Марко Вовчок, I, 1955, 353).
♦ Зірки з неба хапати (знімати, здіймати і т. ін.), перев. із запереч. част. не — відзначатися неабиякими здібностями, розумом і т. ін. Вона беззастережно заступалася за Копистку: вірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 142); — Ну що ж, Шура... Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 269); Провідна зірка — про кого-, що-небудь, що вказує, визначає напрям, шлях (у розвитку, боротьбі і т. ін.). Нашу Батьківщину передові люди світу називають провідною зіркою (Комуніст України, 8, 1966, 59); Родитися (народитися) під щасливою зіркою — мати щастя у житті.

2. перен. Про дуже видатну, прославлену людину. Софія Лорен — славетна зірка італійського кіно (Мистецтво, 1, 1966, 29); Серед майстрів українського реалістичного театру зіркою першої величини називають П. К. Саксаганського (Робітнича газета, 17.IX 1965, 4).

3. Геометрична фігура з гострокінцевими, перев. п'ятьма виступами по колу; предмет такої форми. Тут сіль блищить із давніх гір. Та вже не хрестик, не іконку Турист бере як сувенір, А зірку променисту з солі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 53); Танкісти лежали зіркою, голова до голови (Олесь Гончар, III, 1959, 406); — Зірку поставимо на могилі, — додав Сашко, — як отому партизанові, що лежить на площі (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 55);
// П'ятикутний військовий значок, який носять на кашкеті, шапці і т. ін. Знімаю зірку на кашкеті. — Але назавжди воїном лишусь (Микола Шпак, Вибр., 1952, 15); Це був генерал. На зелених погонах жовтіло по одній зірці (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 22);
// Відзнака, орден, який має форму п'ятикутної геометричної фігури. — А ти, синку, в орденах прийшов, золотими зірками сяєш (Петро Панч, II, 1956, 514); Тепер він дома. Знову на столі Книжки й папери в звичнім неспокої, Та сяйво слави на його чолі, На грудях — сяйво Зірки Золотої (Максим Рильський, II, 1960, 329); В президії серед військовослужбовців сиділи два чоловіки із зірками Героїв Радянського Союзу на грудях (Іван Багмут, Служу.., 1950, 31).
Морська зірка — морська безхребетна тварина типу голкошкірих. Ворушаться морські зірки, причаївся голчастий їжак під велетенськими водоростями (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 64).

4. Світла пляма на лобі у тварин. Тут дзвінко заіржав рудий кінь з білою зіркою на лобі (Олесь Донченко, VI, 1957, 42).

5. мн. (Lychnis). Садова рослина, суцвіття якої має квітки з п'ятьма пелюстками. Рядки дівчачих голів, за-? квітчаних.. маком та червоними зірками, цвіли, як гірлянди квіток в квітнику (Нечуй-Левицький, II, 1956, 41).
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Звізда

2014-12-17T07:49:08Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

'''Звізда́, -ди, '''''ж. ''Звѣзда. ''Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. ''Ном. № 5422. Ум. '''Звіздочка. '''
[[Категорія:Зв]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Халат

2014-12-11T20:26:58Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==

'''Халат, -та, '''''м. ''Верхняя длинная женская одежда сь пелериною. ''Літом ''(у неї) — ''голубий халат. ''Сим. 227. Ум. '''Халатик. '''''Вона.... в голубому халатику. ''Сим. 227. ''Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса, к Вулкану підтюпцем ішла. ''Котл. Ен. V. 16.
[[Категорія:Ха]]

==Сучасні словники==

ХАЛА́Т, а, чол.
1. Довгополий просторий верхній одяг (перев. без застібок) у деяких азіатських народів. Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах, жовтому халаті й червоних шароварах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285); Сидів [бай] в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові, широко розкинувши поли малинового шовкового халата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 37);
// Просторий хатній одяг вільного крою. Звівсь, ноги в повстяники всучив, надибав свого на хутрі.. халата, нарядився в нього, підперезався й пішов умиватись (Панас Мирний, IV, 1955, 354); У кухню ввійшла в рожевому ранковому халаті з розпущеною косою і склянкою в руках Ольга (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 342); Рушники і волохатий купальний халат висіли тут же (Вадим Собко, Граніт, 1937, 102).
2. Легкий просторий робочий одяг, який надягають поверх звичайного одягу. У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Цорош, звіряючи таблицю надоїв (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 133); Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов'язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 51); Входить Кречет — він у білому халаті (Олександр Корнійчук, I, 1955, 94); Залізничник повертається в супроводі двох дівчат-санітарок в білих халатах (Іван Кочерга, II, 1956, 55); Видавши нам халати, сестра повела нас на другий повгрх (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 76);
// Верхній одяг арештанта, в'язня. Пісня була така ж сумовита, як і безконечний тоскний шлях, як арештантські сірі халати, як нестихаючий дзвін кайданів (Олесь Донченко, IV, 1957, 40); * Образно. Розмова велася довго, коло години, а на тюремному дворі сірі халати перекидались догадками, цинічними увагами та переморгувались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 192);
// Верхній маскувальний одяг у воїнів. Сержант Орлюк повз у снігу в білому халаті, а за ним білими грудками поволі просувались його гвардійці (Олександр Довженко, I, 1958, 311); Намагаючись не дихати, Марія Степанівна приклала руку до сухих грудей і обережно визирнула у вікно. Око вихопило кілька фігур у білих маскувальних халатах (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 5).
3. Старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан. Ой, виїхав королевич на круту гору, Та скинув з себе шовковий халат, Та й улігся спать (Павло Чубинський, V, 1874, 768).

Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1530b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11293b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Halat1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Halat1.jpg

2014-12-11T20:26:40Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Халат

2014-12-11T20:26:26Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==

'''Халат, -та, '''''м. ''Верхняя длинная женская одежда сь пелериною. ''Літом ''(у неї) — ''голубий халат. ''Сим. 227. Ум. '''Халатик. '''''Вона.... в голубому халатику. ''Сим. 227. ''Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса, к Вулкану підтюпцем ішла. ''Котл. Ен. V. 16.
[[Категорія:Ха]]

==Сучасні словники==

ХАЛА́Т, а, чол.
1. Довгополий просторий верхній одяг (перев. без застібок) у деяких азіатських народів. Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах, жовтому халаті й червоних шароварах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285); Сидів [бай] в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові, широко розкинувши поли малинового шовкового халата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 37);
// Просторий хатній одяг вільного крою. Звівсь, ноги в повстяники всучив, надибав свого на хутрі.. халата, нарядився в нього, підперезався й пішов умиватись (Панас Мирний, IV, 1955, 354); У кухню ввійшла в рожевому ранковому халаті з розпущеною косою і склянкою в руках Ольга (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 342); Рушники і волохатий купальний халат висіли тут же (Вадим Собко, Граніт, 1937, 102).
2. Легкий просторий робочий одяг, який надягають поверх звичайного одягу. У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Цорош, звіряючи таблицю надоїв (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 133); Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов'язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 51); Входить Кречет — він у білому халаті (Олександр Корнійчук, I, 1955, 94); Залізничник повертається в супроводі двох дівчат-санітарок в білих халатах (Іван Кочерга, II, 1956, 55); Видавши нам халати, сестра повела нас на другий повгрх (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 76);
// Верхній одяг арештанта, в'язня. Пісня була така ж сумовита, як і безконечний тоскний шлях, як арештантські сірі халати, як нестихаючий дзвін кайданів (Олесь Донченко, IV, 1957, 40); * Образно. Розмова велася довго, коло години, а на тюремному дворі сірі халати перекидались догадками, цинічними увагами та переморгувались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 192);
// Верхній маскувальний одяг у воїнів. Сержант Орлюк повз у снігу в білому халаті, а за ним білими грудками поволі просувались його гвардійці (Олександр Довженко, I, 1958, 311); Намагаючись не дихати, Марія Степанівна приклала руку до сухих грудей і обережно визирнула у вікно. Око вихопило кілька фігур у білих маскувальних халатах (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 5).
3. Старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан. Ой, виїхав королевич на круту гору, Та скинув з себе шовковий халат, Та й улігся спать (Павло Чубинський, V, 1874, 768).

Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1530b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:11293b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:11293b.jpg

2014-12-11T20:26:12Z

Харченко Анастасія Дмитрівна:

Халат

2014-12-11T20:26:00Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==

'''Халат, -та, '''''м. ''Верхняя длинная женская одежда сь пелериною. ''Літом ''(у неї) — ''голубий халат. ''Сим. 227. Ум. '''Халатик. '''''Вона.... в голубому халатику. ''Сим. 227. ''Бенеря без спідниці, боса, в халатику, простоволоса, к Вулкану підтюпцем ішла. ''Котл. Ен. V. 16.
[[Категорія:Ха]]

==Сучасні словники==

ХАЛА́Т, а, чол.
1. Довгополий просторий верхній одяг (перев. без застібок) у деяких азіатських народів. Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах, жовтому халаті й червоних шароварах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285); Сидів [бай] в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові, широко розкинувши поли малинового шовкового халата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 37);
// Просторий хатній одяг вільного крою. Звівсь, ноги в повстяники всучив, надибав свого на хутрі.. халата, нарядився в нього, підперезався й пішов умиватись (Панас Мирний, IV, 1955, 354); У кухню ввійшла в рожевому ранковому халаті з розпущеною косою і склянкою в руках Ольга (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 342); Рушники і волохатий купальний халат висіли тут же (Вадим Собко, Граніт, 1937, 102).
2. Легкий просторий робочий одяг, який надягають поверх звичайного одягу. У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Цорош, звіряючи таблицю надоїв (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 133); Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов'язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 51); Входить Кречет — він у білому халаті (Олександр Корнійчук, I, 1955, 94); Залізничник повертається в супроводі двох дівчат-санітарок в білих халатах (Іван Кочерга, II, 1956, 55); Видавши нам халати, сестра повела нас на другий повгрх (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 76);
// Верхній одяг арештанта, в'язня. Пісня була така ж сумовита, як і безконечний тоскний шлях, як арештантські сірі халати, як нестихаючий дзвін кайданів (Олесь Донченко, IV, 1957, 40); * Образно. Розмова велася довго, коло години, а на тюремному дворі сірі халати перекидались догадками, цинічними увагами та переморгувались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 192);
// Верхній маскувальний одяг у воїнів. Сержант Орлюк повз у снігу в білому халаті, а за ним білими грудками поволі просувались його гвардійці (Олександр Довженко, I, 1958, 311); Намагаючись не дихати, Марія Степанівна приклала руку до сухих грудей і обережно визирнула у вікно. Око вихопило кілька фігур у білих маскувальних халатах (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 5).
3. Старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан. Ой, виїхав королевич на круту гору, Та скинув з себе шовковий халат, Та й улігся спать (Павло Чубинський, V, 1874, 768).

Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1530b.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:1530b.jpg

2014-12-11T20:25:42Z

Харченко Анастасія Дмитрівна: