Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Туренко Ольга

2014-01-23T19:15:25Z

Туренко Ольга: /* Слова, що додала */

[[Файл:AJbtLbrzQ94.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

Туренко Ольга Максимівна

===Спеціальність===

Правознавство

===Група===

ПРБ-1-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додала==

[[Благо]]

[[Блищати]]

[[Блудний]]

[[Безвісти]]

[[Безділля]]

[[Безвухий]]

[[Беззахистний]]

[[Багаття]]

[[Бабонька]]

[[Багатенько]]

[[Аєр]]

Користувач:Туренко Ольга

2014-01-23T19:12:58Z

Туренко Ольга:

Аєр

2014-01-23T19:11:46Z

Туренко Ольга: /* Ілюстрації */

====Словарь української мови<hr>====
'''Аєр, Аїр, -ру,''' ''м.'' = '''Гав’яр.''' Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.

 
====[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=216 Словник синонімів української мови]<hr>====
Лепеха (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), Аїр, Татарське зілля розм., Татариння розм., Татарак розм., Аєр діал., ІР діал., Ірний корінь діал., Шувар діал. 
Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (М. Коцюбинський). 

====[http://sum.in.ua/s/ajir Академічний словник української мови]<hr>====
АЇР, діал. АЄР, у, ч. Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха. Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Долина Хрещатого яру та Козяче болото густо заросли очеретами, аїром та дикими півниками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135).

[[Категорія:Ає]]

==Сучасні словники==
АЇР, діал. АЄР, у, чол. Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха. Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Долина Хрещатого яру та Козяче болото густо заросли очеретами, аїром та дикими півниками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 25.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аїр.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аїр1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аїр2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аїр3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Аїр3.jpg

2014-01-23T19:11:38Z

Туренко Ольга:

Файл:Аїр2.jpg

2014-01-23T19:11:18Z

Туренко Ольга:

Файл:Аїр1.jpg

2014-01-23T19:11:01Z

Туренко Ольга:

Файл:Аїр.jpg

2014-01-23T19:10:45Z

Туренко Ольга:

Аєр

2014-01-23T19:07:43Z

Туренко Ольга: /* Сучасні словники */

====Словарь української мови<hr>====
'''Аєр, Аїр, -ру,''' ''м.'' = '''Гав’яр.''' Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.

 
====[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=22&t=216 Словник синонімів української мови]<hr>====
Лепеха (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), Аїр, Татарське зілля розм., Татариння розм., Татарак розм., Аєр діал., ІР діал., Ірний корінь діал., Шувар діал. 
Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (М. Коцюбинський). 

====[http://sum.in.ua/s/ajir Академічний словник української мови]<hr>====
АЇР, діал. АЄР, у, ч. Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха. Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Долина Хрещатого яру та Козяче болото густо заросли очеретами, аїром та дикими півниками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135).

[[Категорія:Ає]]

==Сучасні словники==
АЇР, діал. АЄР, у, чол. Трав'яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; татарське зілля, лепеха. Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Долина Хрещатого яру та Козяче болото густо заросли очеретами, аїром та дикими півниками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 25.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Багатенько

2014-01-23T19:06:49Z

Туренко Ольга: /* Ілюстрації */

'''Багатенько и багатечко''', ''нар.'' Ум. отъ '''багато.''' Довольно много.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==

БАГАТЕНЬКО, присл., розм. Досить багато. Раз, увечері, зійшлися [офіцери].., і багатенько їх (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 455); А коней під повітками стояло багатенько, не одна сотня (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 234).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 78.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багатенько.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багатенько1.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багатенько2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багатенько3.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Багатенько3.png

2014-01-23T19:06:40Z

Туренко Ольга:

Файл:Багатенько2.JPG

2014-01-23T19:06:18Z

Туренко Ольга:

Файл:Багатенько1.JPG

2014-01-23T19:06:00Z

Туренко Ольга:

Файл:Багатенько.jpg

2014-01-23T19:05:41Z

Туренко Ольга:

Багатенько

2014-01-23T19:03:36Z

Туренко Ольга: /* Сучасні словники */

'''Багатенько и багатечко''', ''нар.'' Ум. отъ '''багато.''' Довольно много.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==

БАГАТЕНЬКО, присл., розм. Досить багато. Раз, увечері, зійшлися [офіцери].., і багатенько їх (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 455); А коней під повітками стояло багатенько, не одна сотня (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 234).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 78.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Бабонька

2014-01-23T19:02:12Z

Туренко Ольга: /* Ілюстрації */

'''Бабонька, -ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==

БАБОНЬКА, и, жін. Пестл. до баба 1 3. — Ой, бабонько, правда ваша! (Іван Франко, I, 1955, 106); Коло тину Ладуриха сусідок збивала: — Бабоньки! Ви гарненько придивіться, їй-бо, в Олени щось чортяче єсть (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 76.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бабонька.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бабонька1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бабонька2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бабонька3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Бабонька3.jpg

2014-01-23T19:02:06Z

Туренко Ольга:

Файл:Бабонька2.jpg

2014-01-23T19:01:52Z

Туренко Ольга:

Файл:Бабонька1.jpg

2014-01-23T19:01:26Z

Туренко Ольга:

Файл:Бабонька.jpeg

2014-01-23T19:01:05Z

Туренко Ольга:

Бабонька

2014-01-23T18:58:24Z

Туренко Ольга: /* Сучасні словники */

'''Бабонька, -ки,''' ''ж.'' Ум. отъ '''[[баба]]'''.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==

БАБОНЬКА, и, жін. Пестл. до баба 1 3. — Ой, бабонько, правда ваша! (Іван Франко, I, 1955, 106); Коло тину Ладуриха сусідок збивала: — Бабоньки! Ви гарненько придивіться, їй-бо, в Олени щось чортяче єсть (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 76.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Багаття

2014-01-23T18:57:31Z

Туренко Ольга: /* Сучасні словники */

'''Багаття, -тя,''' ''с.'' 1) Огонь. ''Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить.'' Котл. Ен. V. 33. 2) Горящіе угли. 3) Костеръ. ''Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш.'' Левиц. Пов. 109.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==

'''Вого́нь''' — швидке горіння, що супроводжується значним виділенням тепла та світла, полум'ям і димом. У вузькому значенні вогонь — це полум'я, сукупність розпечених газів, що виділяються в результаті процесу горіння.

'''Загальна характеристика'''

Вогонь має властивість до поширення з одного горючого матеріалу на інший. Контрольований вогонь використовується людиною для отримання значної кількості теплоти, освітлення або спалювання небажаних матеріалів. Неконтрольований вогонь призводить до виникнення пожеж і може приносити значні збитки.

Вогонь потребує наявності палива та окисника. Зазвичай горючими матеріалами є різноманітні вуглеводні та вуглеводи, а роль окисника відіграє кисень. Звичні горючі матеріали, такі як вугілля, природний газ, деревина горять тільки за підвищеної температури, тому для виникнення вогню необхідно його запалити. Запалювання вогню відбувається внаслідок нагрівання горючої речовини, принаймні локального, до температури, вищої від температури займання. Таке нагрівання може виникнути при контакті горючої речовини із запаленим матеріалом, внаслідок хімічної реакції, тертя або при проходженні через речовину сильного електричного струму.

Реакція горіння екзотермічна, тобто супроводжується виділенням тепла, яке, в свою чергу, допомагає підтримувати високу температуру й забезпечує протікання ланцюгової реакції. Власна температура вогню залежить від джерела, що викликало реакцію запалювання і/або від матеріалів, що беруть участь у реакції горіння. Від температури вогню та від хімічного складу горючих матеріалів залежить колір полум'я.

Для забезпечення контрольованого вогню необхідно підтримувати постачання палива та окисника. В печах постійне надходження кисню забезпечується тягою. Вона також сприяє швидкому відводу продуктів реакції горіння: води та вуглекислого газу, присутність яких могла б погасити вогонь. Встановленню тяги сприяє те, що нагріті продукти горіння легші за навколишнє повітря й підіймаються вгору. Вони захоплюють із собою неспалені повністю частинки палива, утворюючи дим.

Для припинення вогню необхідно усунути один із чотирьох чинників: подачу палива, доступ окисника, високу температуру або можливість підтримування ланцюгової реакції. Вогонь згасає, коли закінчується паливо, тому одним із важливих заходів при гасінні пожеж є локалізація горіння, запобігання можливості перекидання вогню на сусідні об'єкти. Ефективним методом гасіння вогню є припинення доступу кисню. За невеликого вогню цього можна досягти накриванням полум'я. Для гасіння пожеж часто використовується вода. Її випаровування потребує багато тепла, тому сприяє зниженню температури. У вогнегасниках використовуються речовини, які утворюють піну, що перешкоджає підтриманню ланцюгової реакції горіння.

Вогонь
'''Значення у побуті'''

Через надзвичайно важливе значення вогню різні способи його добування винайшли ще первісні люди, які використовували його для освітлення, зігрівання, приготування їжі, захисту від диких тварин і подачі умовних сигналів. Існують свідчення про використання вогню для приготування їжі ще 1,9 млн років тому, хоча контрольоване використання вогню розпочалося, мабуть, не швидше ніж 400 тис. років тому[1]. Початок постійного використання вогню людиною припадає на період від 50 до 100 тис. років тому.

Спочатку, мабуть, людина отримала вогонь в своє розпорядження внаслідок лісових пожеж, викликаних блискавками. Отриманий вогонь потрібно було весь час підживлювати й оберігати. Згодом людина навчилася добувати вогонь при потребі іншими способами. Одним із таких способів було тертя. Добування вогню тертям потребувало значного вміння. Людина поступово вдосконалювала цей процес, підбираючи матеріали та покращуючи технологію. Так, був винайдений трут, який робили з грибних наростів на дубі або ясені. Обертання палички для добування вогню в долонях замінили спеціальними лукоподібними механізмами.

На заміну добуванню вогню тертям прийшло використання кременя та кресала. Викрешування вогню використовує той факт, що при ударянні кременя із залізом або іншим мінералом із вмістом заліза, наприклад, піритом, утворюються іскри - розжарені частинки матеріалу, здатні запалити трут. Кресало залишалося основним методом добування вогню до винайдення сірників.

Першим хімічним способом одержання вогню стала каталітична реакція, відкрита німецьким хіміком Деберейнером. Базуючись на своєму відкритті, він створив «водневе кресало». Хоча воно було вдосконалене голландським ученим Кіппом, його швидко витіснили перші сірники. Пізніше з'явилися спочатку бензинові, а потім і газові запальнички.

Традиційною формою підтримки вогню як у давні часи, так і сьогодні є багаття. Для підтримування контрольованого вогню використовуються спеціальні споруди — печі та кухні. Традиційним побутовим паливом є дрова, на заміну яким прийшло вугілля, а згодом природний газ.

Крім приготування їжі та опалення вогонь традиційно використовувався людством для освітлення. З цією метою люди вигадали велику кількість освітлювальних пристроїв із невеличким контрольованим полум'ям: свічки, смолоскипи, гасові лампи, газові світильники.
Значення у міфології і езотериці[ред. • ред. код]

Вогню приділяється велика увага у багатьох міфологіях. У давньогрецькій і давньоримській міфології з вогнем ототожнювалося декілька божеств (Гефест (Вулкан), Прометей, Веста, Гестія та інші), у давньоіндійській міфології уособленням вогню була Агні, у кельтській міфології богиня вогню називалася Брігід. У зороастризмі вогонь виступає як суттєво священна стихія і втілення божественної справедливості, Арти. У народів Півночі вогонь представлений у вигляді жіночого образу - «матері», «господарки вогнища» і т.п. , а у якутів і бурятів - у чоловічому образі «хазяїна». У середньовічному містицизмі саламандри були нижчими духами вогню.

Поряд з водою, землею і повітрям вогонь вважається однією з чотирьох стихій (першоелементів), і у зв'язку із цим займав важливу роль, особливо в античній філософії, наприклад в Геракліта, а також в алхімії. У західній астрології елемент вогню пов'язаний із такими знаками зодіаку, як Овен, Лев і Стрілець, його домінанти - Сонце і Плутон. У китайській астрології вогонь - одна з п'яти стихій, що пов'язувалась із планетою Марс, енергією ці, півднем, літом (6 квітня - 17 червня за григоріанським календарем), червоним кольором, гірким смаком і різким, пекучим запахом, числом 7, земними «гілками» змії («си») і коня («у»), 3-ім та 4-им небесними «стовбурами» («бін», «дін»), і, крім цього, співвідносився з роками, що закінчуються на 6 і на 7.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1416.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:903109_9e36e1e5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00350645.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vog-vog.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Багаття

2014-01-23T18:57:16Z

Туренко Ольга: /* Див. також */

'''Багаття, -тя,''' ''с.'' 1) Огонь. ''Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить.'' Котл. Ен. V. 33. 2) Горящіе угли. 3) Костеръ. ''Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш.'' Левиц. Пов. 109.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==

'''Вого́нь''' — швидке горіння, що супроводжується значним виділенням тепла та світла, полум'ям і димом. У вузькому значенні вогонь — це полум'я, сукупність розпечених газів, що виділяються в результаті процесу горіння.

'''Загальна характеристика'''

Вогонь має властивість до поширення з одного горючого матеріалу на інший. Контрольований вогонь використовується людиною для отримання значної кількості теплоти, освітлення або спалювання небажаних матеріалів. Неконтрольований вогонь призводить до виникнення пожеж і може приносити значні збитки.

Вогонь потребує наявності палива та окисника. Зазвичай горючими матеріалами є різноманітні вуглеводні та вуглеводи, а роль окисника відіграє кисень. Звичні горючі матеріали, такі як вугілля, природний газ, деревина горять тільки за підвищеної температури, тому для виникнення вогню необхідно його запалити. Запалювання вогню відбувається внаслідок нагрівання горючої речовини, принаймні локального, до температури, вищої від температури займання. Таке нагрівання може виникнути при контакті горючої речовини із запаленим матеріалом, внаслідок хімічної реакції, тертя або при проходженні через речовину сильного електричного струму.

Реакція горіння екзотермічна, тобто супроводжується виділенням тепла, яке, в свою чергу, допомагає підтримувати високу температуру й забезпечує протікання ланцюгової реакції. Власна температура вогню залежить від джерела, що викликало реакцію запалювання і/або від матеріалів, що беруть участь у реакції горіння. Від температури вогню та від хімічного складу горючих матеріалів залежить колір полум'я.

Для забезпечення контрольованого вогню необхідно підтримувати постачання палива та окисника. В печах постійне надходження кисню забезпечується тягою. Вона також сприяє швидкому відводу продуктів реакції горіння: води та вуглекислого газу, присутність яких могла б погасити вогонь. Встановленню тяги сприяє те, що нагріті продукти горіння легші за навколишнє повітря й підіймаються вгору. Вони захоплюють із собою неспалені повністю частинки палива, утворюючи дим.

Для припинення вогню необхідно усунути один із чотирьох чинників: подачу палива, доступ окисника, високу температуру або можливість підтримування ланцюгової реакції. Вогонь згасає, коли закінчується паливо, тому одним із важливих заходів при гасінні пожеж є локалізація горіння, запобігання можливості перекидання вогню на сусідні об'єкти. Ефективним методом гасіння вогню є припинення доступу кисню. За невеликого вогню цього можна досягти накриванням полум'я. Для гасіння пожеж часто використовується вода. Її випаровування потребує багато тепла, тому сприяє зниженню температури. У вогнегасниках використовуються речовини, які утворюють піну, що перешкоджає підтриманню ланцюгової реакції горіння.

Вогонь
'''Значення у побуті'''

Через надзвичайно важливе значення вогню різні способи його добування винайшли ще первісні люди, які використовували його для освітлення, зігрівання, приготування їжі, захисту від диких тварин і подачі умовних сигналів. Існують свідчення про використання вогню для приготування їжі ще 1,9 млн років тому, хоча контрольоване використання вогню розпочалося, мабуть, не швидше ніж 400 тис. років тому[1]. Початок постійного використання вогню людиною припадає на період від 50 до 100 тис. років тому.

Спочатку, мабуть, людина отримала вогонь в своє розпорядження внаслідок лісових пожеж, викликаних блискавками. Отриманий вогонь потрібно було весь час підживлювати й оберігати. Згодом людина навчилася добувати вогонь при потребі іншими способами. Одним із таких способів було тертя. Добування вогню тертям потребувало значного вміння. Людина поступово вдосконалювала цей процес, підбираючи матеріали та покращуючи технологію. Так, був винайдений трут, який робили з грибних наростів на дубі або ясені. Обертання палички для добування вогню в долонях замінили спеціальними лукоподібними механізмами.

На заміну добуванню вогню тертям прийшло використання кременя та кресала. Викрешування вогню використовує той факт, що при ударянні кременя із залізом або іншим мінералом із вмістом заліза, наприклад, піритом, утворюються іскри - розжарені частинки матеріалу, здатні запалити трут. Кресало залишалося основним методом добування вогню до винайдення сірників.

Першим хімічним способом одержання вогню стала каталітична реакція, відкрита німецьким хіміком Деберейнером. Базуючись на своєму відкритті, він створив «водневе кресало». Хоча воно було вдосконалене голландським ученим Кіппом, його швидко витіснили перші сірники. Пізніше з'явилися спочатку бензинові, а потім і газові запальнички.

Традиційною формою підтримки вогню як у давні часи, так і сьогодні є багаття. Для підтримування контрольованого вогню використовуються спеціальні споруди — печі та кухні. Традиційним побутовим паливом є дрова, на заміну яким прийшло вугілля, а згодом природний газ.

Крім приготування їжі та опалення вогонь традиційно використовувався людством для освітлення. З цією метою люди вигадали велику кількість освітлювальних пристроїв із невеличким контрольованим полум'ям: свічки, смолоскипи, гасові лампи, газові світильники.
Значення у міфології і езотериці[ред. • ред. код]

Вогню приділяється велика увага у багатьох міфологіях. У давньогрецькій і давньоримській міфології з вогнем ототожнювалося декілька божеств (Гефест (Вулкан), Прометей, Веста, Гестія та інші), у давньоіндійській міфології уособленням вогню була Агні, у кельтській міфології богиня вогню називалася Брігід. У зороастризмі вогонь виступає як суттєво священна стихія і втілення божественної справедливості, Арти. У народів Півночі вогонь представлений у вигляді жіночого образу - «матері», «господарки вогнища» і т.п. , а у якутів і бурятів - у чоловічому образі «хазяїна». У середньовічному містицизмі саламандри були нижчими духами вогню.

Поряд з водою, землею і повітрям вогонь вважається однією з чотирьох стихій (першоелементів), і у зв'язку із цим займав важливу роль, особливо в античній філософії, наприклад в Геракліта, а також в алхімії. У західній астрології елемент вогню пов'язаний із такими знаками зодіаку, як Овен, Лев і Стрілець, його домінанти - Сонце і Плутон. У китайській астрології вогонь - одна з п'яти стихій, що пов'язувалась із планетою Марс, енергією ці, півднем, літом (6 квітня - 17 червня за григоріанським календарем), червоним кольором, гірким смаком і різким, пекучим запахом, числом 7, земними «гілками» змії («си») і коня («у»), 3-ім та 4-им небесними «стовбурами» («бін», «дін»), і, крім цього, співвідносився з роками, що закінчуються на 6 і на 7.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1416.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:903109_9e36e1e5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00350645.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vog-vog.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Багаття

2014-01-23T18:57:06Z

Туренко Ольга: /* Медіа */

'''Багаття, -тя,''' ''с.'' 1) Огонь. ''Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить.'' Котл. Ен. V. 33. 2) Горящіе угли. 3) Костеръ. ''Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш.'' Левиц. Пов. 109.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==

'''Вого́нь''' — швидке горіння, що супроводжується значним виділенням тепла та світла, полум'ям і димом. У вузькому значенні вогонь — це полум'я, сукупність розпечених газів, що виділяються в результаті процесу горіння.

'''Загальна характеристика'''

Вогонь має властивість до поширення з одного горючого матеріалу на інший. Контрольований вогонь використовується людиною для отримання значної кількості теплоти, освітлення або спалювання небажаних матеріалів. Неконтрольований вогонь призводить до виникнення пожеж і може приносити значні збитки.

Вогонь потребує наявності палива та окисника. Зазвичай горючими матеріалами є різноманітні вуглеводні та вуглеводи, а роль окисника відіграє кисень. Звичні горючі матеріали, такі як вугілля, природний газ, деревина горять тільки за підвищеної температури, тому для виникнення вогню необхідно його запалити. Запалювання вогню відбувається внаслідок нагрівання горючої речовини, принаймні локального, до температури, вищої від температури займання. Таке нагрівання може виникнути при контакті горючої речовини із запаленим матеріалом, внаслідок хімічної реакції, тертя або при проходженні через речовину сильного електричного струму.

Реакція горіння екзотермічна, тобто супроводжується виділенням тепла, яке, в свою чергу, допомагає підтримувати високу температуру й забезпечує протікання ланцюгової реакції. Власна температура вогню залежить від джерела, що викликало реакцію запалювання і/або від матеріалів, що беруть участь у реакції горіння. Від температури вогню та від хімічного складу горючих матеріалів залежить колір полум'я.

Для забезпечення контрольованого вогню необхідно підтримувати постачання палива та окисника. В печах постійне надходження кисню забезпечується тягою. Вона також сприяє швидкому відводу продуктів реакції горіння: води та вуглекислого газу, присутність яких могла б погасити вогонь. Встановленню тяги сприяє те, що нагріті продукти горіння легші за навколишнє повітря й підіймаються вгору. Вони захоплюють із собою неспалені повністю частинки палива, утворюючи дим.

Для припинення вогню необхідно усунути один із чотирьох чинників: подачу палива, доступ окисника, високу температуру або можливість підтримування ланцюгової реакції. Вогонь згасає, коли закінчується паливо, тому одним із важливих заходів при гасінні пожеж є локалізація горіння, запобігання можливості перекидання вогню на сусідні об'єкти. Ефективним методом гасіння вогню є припинення доступу кисню. За невеликого вогню цього можна досягти накриванням полум'я. Для гасіння пожеж часто використовується вода. Її випаровування потребує багато тепла, тому сприяє зниженню температури. У вогнегасниках використовуються речовини, які утворюють піну, що перешкоджає підтриманню ланцюгової реакції горіння.

Вогонь
'''Значення у побуті'''

Через надзвичайно важливе значення вогню різні способи його добування винайшли ще первісні люди, які використовували його для освітлення, зігрівання, приготування їжі, захисту від диких тварин і подачі умовних сигналів. Існують свідчення про використання вогню для приготування їжі ще 1,9 млн років тому, хоча контрольоване використання вогню розпочалося, мабуть, не швидше ніж 400 тис. років тому[1]. Початок постійного використання вогню людиною припадає на період від 50 до 100 тис. років тому.

Спочатку, мабуть, людина отримала вогонь в своє розпорядження внаслідок лісових пожеж, викликаних блискавками. Отриманий вогонь потрібно було весь час підживлювати й оберігати. Згодом людина навчилася добувати вогонь при потребі іншими способами. Одним із таких способів було тертя. Добування вогню тертям потребувало значного вміння. Людина поступово вдосконалювала цей процес, підбираючи матеріали та покращуючи технологію. Так, був винайдений трут, який робили з грибних наростів на дубі або ясені. Обертання палички для добування вогню в долонях замінили спеціальними лукоподібними механізмами.

На заміну добуванню вогню тертям прийшло використання кременя та кресала. Викрешування вогню використовує той факт, що при ударянні кременя із залізом або іншим мінералом із вмістом заліза, наприклад, піритом, утворюються іскри - розжарені частинки матеріалу, здатні запалити трут. Кресало залишалося основним методом добування вогню до винайдення сірників.

Першим хімічним способом одержання вогню стала каталітична реакція, відкрита німецьким хіміком Деберейнером. Базуючись на своєму відкритті, він створив «водневе кресало». Хоча воно було вдосконалене голландським ученим Кіппом, його швидко витіснили перші сірники. Пізніше з'явилися спочатку бензинові, а потім і газові запальнички.

Традиційною формою підтримки вогню як у давні часи, так і сьогодні є багаття. Для підтримування контрольованого вогню використовуються спеціальні споруди — печі та кухні. Традиційним побутовим паливом є дрова, на заміну яким прийшло вугілля, а згодом природний газ.

Крім приготування їжі та опалення вогонь традиційно використовувався людством для освітлення. З цією метою люди вигадали велику кількість освітлювальних пристроїв із невеличким контрольованим полум'ям: свічки, смолоскипи, гасові лампи, газові світильники.
Значення у міфології і езотериці[ред. • ред. код]

Вогню приділяється велика увага у багатьох міфологіях. У давньогрецькій і давньоримській міфології з вогнем ототожнювалося декілька божеств (Гефест (Вулкан), Прометей, Веста, Гестія та інші), у давньоіндійській міфології уособленням вогню була Агні, у кельтській міфології богиня вогню називалася Брігід. У зороастризмі вогонь виступає як суттєво священна стихія і втілення божественної справедливості, Арти. У народів Півночі вогонь представлений у вигляді жіночого образу - «матері», «господарки вогнища» і т.п. , а у якутів і бурятів - у чоловічому образі «хазяїна». У середньовічному містицизмі саламандри були нижчими духами вогню.

Поряд з водою, землею і повітрям вогонь вважається однією з чотирьох стихій (першоелементів), і у зв'язку із цим займав важливу роль, особливо в античній філософії, наприклад в Геракліта, а також в алхімії. У західній астрології елемент вогню пов'язаний із такими знаками зодіаку, як Овен, Лев і Стрілець, його домінанти - Сонце і Плутон. У китайській астрології вогонь - одна з п'яти стихій, що пов'язувалась із планетою Марс, енергією ці, півднем, літом (6 квітня - 17 червня за григоріанським календарем), червоним кольором, гірким смаком і різким, пекучим запахом, числом 7, земними «гілками» змії («си») і коня («у»), 3-ім та 4-им небесними «стовбурами» («бін», «дін»), і, крім цього, співвідносився з роками, що закінчуються на 6 і на 7.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1416.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:903109_9e36e1e5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00350645.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vog-vog.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Багаття

2014-01-23T18:56:54Z

Туренко Ольга: /* Ілюстрації */

'''Багаття, -тя,''' ''с.'' 1) Огонь. ''Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить.'' Котл. Ен. V. 33. 2) Горящіе угли. 3) Костеръ. ''Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш.'' Левиц. Пов. 109.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==

'''Вого́нь''' — швидке горіння, що супроводжується значним виділенням тепла та світла, полум'ям і димом. У вузькому значенні вогонь — це полум'я, сукупність розпечених газів, що виділяються в результаті процесу горіння.

'''Загальна характеристика'''

Вогонь має властивість до поширення з одного горючого матеріалу на інший. Контрольований вогонь використовується людиною для отримання значної кількості теплоти, освітлення або спалювання небажаних матеріалів. Неконтрольований вогонь призводить до виникнення пожеж і може приносити значні збитки.

Вогонь потребує наявності палива та окисника. Зазвичай горючими матеріалами є різноманітні вуглеводні та вуглеводи, а роль окисника відіграє кисень. Звичні горючі матеріали, такі як вугілля, природний газ, деревина горять тільки за підвищеної температури, тому для виникнення вогню необхідно його запалити. Запалювання вогню відбувається внаслідок нагрівання горючої речовини, принаймні локального, до температури, вищої від температури займання. Таке нагрівання може виникнути при контакті горючої речовини із запаленим матеріалом, внаслідок хімічної реакції, тертя або при проходженні через речовину сильного електричного струму.

Реакція горіння екзотермічна, тобто супроводжується виділенням тепла, яке, в свою чергу, допомагає підтримувати високу температуру й забезпечує протікання ланцюгової реакції. Власна температура вогню залежить від джерела, що викликало реакцію запалювання і/або від матеріалів, що беруть участь у реакції горіння. Від температури вогню та від хімічного складу горючих матеріалів залежить колір полум'я.

Для забезпечення контрольованого вогню необхідно підтримувати постачання палива та окисника. В печах постійне надходження кисню забезпечується тягою. Вона також сприяє швидкому відводу продуктів реакції горіння: води та вуглекислого газу, присутність яких могла б погасити вогонь. Встановленню тяги сприяє те, що нагріті продукти горіння легші за навколишнє повітря й підіймаються вгору. Вони захоплюють із собою неспалені повністю частинки палива, утворюючи дим.

Для припинення вогню необхідно усунути один із чотирьох чинників: подачу палива, доступ окисника, високу температуру або можливість підтримування ланцюгової реакції. Вогонь згасає, коли закінчується паливо, тому одним із важливих заходів при гасінні пожеж є локалізація горіння, запобігання можливості перекидання вогню на сусідні об'єкти. Ефективним методом гасіння вогню є припинення доступу кисню. За невеликого вогню цього можна досягти накриванням полум'я. Для гасіння пожеж часто використовується вода. Її випаровування потребує багато тепла, тому сприяє зниженню температури. У вогнегасниках використовуються речовини, які утворюють піну, що перешкоджає підтриманню ланцюгової реакції горіння.

Вогонь
'''Значення у побуті'''

Через надзвичайно важливе значення вогню різні способи його добування винайшли ще первісні люди, які використовували його для освітлення, зігрівання, приготування їжі, захисту від диких тварин і подачі умовних сигналів. Існують свідчення про використання вогню для приготування їжі ще 1,9 млн років тому, хоча контрольоване використання вогню розпочалося, мабуть, не швидше ніж 400 тис. років тому[1]. Початок постійного використання вогню людиною припадає на період від 50 до 100 тис. років тому.

Спочатку, мабуть, людина отримала вогонь в своє розпорядження внаслідок лісових пожеж, викликаних блискавками. Отриманий вогонь потрібно було весь час підживлювати й оберігати. Згодом людина навчилася добувати вогонь при потребі іншими способами. Одним із таких способів було тертя. Добування вогню тертям потребувало значного вміння. Людина поступово вдосконалювала цей процес, підбираючи матеріали та покращуючи технологію. Так, був винайдений трут, який робили з грибних наростів на дубі або ясені. Обертання палички для добування вогню в долонях замінили спеціальними лукоподібними механізмами.

На заміну добуванню вогню тертям прийшло використання кременя та кресала. Викрешування вогню використовує той факт, що при ударянні кременя із залізом або іншим мінералом із вмістом заліза, наприклад, піритом, утворюються іскри - розжарені частинки матеріалу, здатні запалити трут. Кресало залишалося основним методом добування вогню до винайдення сірників.

Першим хімічним способом одержання вогню стала каталітична реакція, відкрита німецьким хіміком Деберейнером. Базуючись на своєму відкритті, він створив «водневе кресало». Хоча воно було вдосконалене голландським ученим Кіппом, його швидко витіснили перші сірники. Пізніше з'явилися спочатку бензинові, а потім і газові запальнички.

Традиційною формою підтримки вогню як у давні часи, так і сьогодні є багаття. Для підтримування контрольованого вогню використовуються спеціальні споруди — печі та кухні. Традиційним побутовим паливом є дрова, на заміну яким прийшло вугілля, а згодом природний газ.

Крім приготування їжі та опалення вогонь традиційно використовувався людством для освітлення. З цією метою люди вигадали велику кількість освітлювальних пристроїв із невеличким контрольованим полум'ям: свічки, смолоскипи, гасові лампи, газові світильники.
Значення у міфології і езотериці[ред. • ред. код]

Вогню приділяється велика увага у багатьох міфологіях. У давньогрецькій і давньоримській міфології з вогнем ототожнювалося декілька божеств (Гефест (Вулкан), Прометей, Веста, Гестія та інші), у давньоіндійській міфології уособленням вогню була Агні, у кельтській міфології богиня вогню називалася Брігід. У зороастризмі вогонь виступає як суттєво священна стихія і втілення божественної справедливості, Арти. У народів Півночі вогонь представлений у вигляді жіночого образу - «матері», «господарки вогнища» і т.п. , а у якутів і бурятів - у чоловічому образі «хазяїна». У середньовічному містицизмі саламандри були нижчими духами вогню.

Поряд з водою, землею і повітрям вогонь вважається однією з чотирьох стихій (першоелементів), і у зв'язку із цим займав важливу роль, особливо в античній філософії, наприклад в Геракліта, а також в алхімії. У західній астрології елемент вогню пов'язаний із такими знаками зодіаку, як Овен, Лев і Стрілець, його домінанти - Сонце і Плутон. У китайській астрології вогонь - одна з п'яти стихій, що пов'язувалась із планетою Марс, енергією ці, півднем, літом (6 квітня - 17 червня за григоріанським календарем), червоним кольором, гірким смаком і різким, пекучим запахом, числом 7, земними «гілками» змії («си») і коня («у»), 3-ім та 4-им небесними «стовбурами» («бін», «дін»), і, крім цього, співвідносився з роками, що закінчуються на 6 і на 7.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1416.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:903109_9e36e1e5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00350645.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vog-vog.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Багаття

2014-01-23T18:56:39Z

Туренко Ольга: /* Див. також */

'''Багаття, -тя,''' ''с.'' 1) Огонь. ''Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить... казав троянський флот спалить.'' Котл. Ен. V. 33. 2) Горящіе угли. 3) Костеръ. ''Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш.'' Левиц. Пов. 109.

[[Категорія:Ба]]

==Сучасні словники==

'''Вого́нь''' — швидке горіння, що супроводжується значним виділенням тепла та світла, полум'ям і димом. У вузькому значенні вогонь — це полум'я, сукупність розпечених газів, що виділяються в результаті процесу горіння.

'''Загальна характеристика'''

Вогонь має властивість до поширення з одного горючого матеріалу на інший. Контрольований вогонь використовується людиною для отримання значної кількості теплоти, освітлення або спалювання небажаних матеріалів. Неконтрольований вогонь призводить до виникнення пожеж і може приносити значні збитки.

Вогонь потребує наявності палива та окисника. Зазвичай горючими матеріалами є різноманітні вуглеводні та вуглеводи, а роль окисника відіграє кисень. Звичні горючі матеріали, такі як вугілля, природний газ, деревина горять тільки за підвищеної температури, тому для виникнення вогню необхідно його запалити. Запалювання вогню відбувається внаслідок нагрівання горючої речовини, принаймні локального, до температури, вищої від температури займання. Таке нагрівання може виникнути при контакті горючої речовини із запаленим матеріалом, внаслідок хімічної реакції, тертя або при проходженні через речовину сильного електричного струму.

Реакція горіння екзотермічна, тобто супроводжується виділенням тепла, яке, в свою чергу, допомагає підтримувати високу температуру й забезпечує протікання ланцюгової реакції. Власна температура вогню залежить від джерела, що викликало реакцію запалювання і/або від матеріалів, що беруть участь у реакції горіння. Від температури вогню та від хімічного складу горючих матеріалів залежить колір полум'я.

Для забезпечення контрольованого вогню необхідно підтримувати постачання палива та окисника. В печах постійне надходження кисню забезпечується тягою. Вона також сприяє швидкому відводу продуктів реакції горіння: води та вуглекислого газу, присутність яких могла б погасити вогонь. Встановленню тяги сприяє те, що нагріті продукти горіння легші за навколишнє повітря й підіймаються вгору. Вони захоплюють із собою неспалені повністю частинки палива, утворюючи дим.

Для припинення вогню необхідно усунути один із чотирьох чинників: подачу палива, доступ окисника, високу температуру або можливість підтримування ланцюгової реакції. Вогонь згасає, коли закінчується паливо, тому одним із важливих заходів при гасінні пожеж є локалізація горіння, запобігання можливості перекидання вогню на сусідні об'єкти. Ефективним методом гасіння вогню є припинення доступу кисню. За невеликого вогню цього можна досягти накриванням полум'я. Для гасіння пожеж часто використовується вода. Її випаровування потребує багато тепла, тому сприяє зниженню температури. У вогнегасниках використовуються речовини, які утворюють піну, що перешкоджає підтриманню ланцюгової реакції горіння.

Вогонь
'''Значення у побуті'''

Через надзвичайно важливе значення вогню різні способи його добування винайшли ще первісні люди, які використовували його для освітлення, зігрівання, приготування їжі, захисту від диких тварин і подачі умовних сигналів. Існують свідчення про використання вогню для приготування їжі ще 1,9 млн років тому, хоча контрольоване використання вогню розпочалося, мабуть, не швидше ніж 400 тис. років тому[1]. Початок постійного використання вогню людиною припадає на період від 50 до 100 тис. років тому.

Спочатку, мабуть, людина отримала вогонь в своє розпорядження внаслідок лісових пожеж, викликаних блискавками. Отриманий вогонь потрібно було весь час підживлювати й оберігати. Згодом людина навчилася добувати вогонь при потребі іншими способами. Одним із таких способів було тертя. Добування вогню тертям потребувало значного вміння. Людина поступово вдосконалювала цей процес, підбираючи матеріали та покращуючи технологію. Так, був винайдений трут, який робили з грибних наростів на дубі або ясені. Обертання палички для добування вогню в долонях замінили спеціальними лукоподібними механізмами.

На заміну добуванню вогню тертям прийшло використання кременя та кресала. Викрешування вогню використовує той факт, що при ударянні кременя із залізом або іншим мінералом із вмістом заліза, наприклад, піритом, утворюються іскри - розжарені частинки матеріалу, здатні запалити трут. Кресало залишалося основним методом добування вогню до винайдення сірників.

Першим хімічним способом одержання вогню стала каталітична реакція, відкрита німецьким хіміком Деберейнером. Базуючись на своєму відкритті, він створив «водневе кресало». Хоча воно було вдосконалене голландським ученим Кіппом, його швидко витіснили перші сірники. Пізніше з'явилися спочатку бензинові, а потім і газові запальнички.

Традиційною формою підтримки вогню як у давні часи, так і сьогодні є багаття. Для підтримування контрольованого вогню використовуються спеціальні споруди — печі та кухні. Традиційним побутовим паливом є дрова, на заміну яким прийшло вугілля, а згодом природний газ.

Крім приготування їжі та опалення вогонь традиційно використовувався людством для освітлення. З цією метою люди вигадали велику кількість освітлювальних пристроїв із невеличким контрольованим полум'ям: свічки, смолоскипи, гасові лампи, газові світильники.
Значення у міфології і езотериці[ред. • ред. код]

Вогню приділяється велика увага у багатьох міфологіях. У давньогрецькій і давньоримській міфології з вогнем ототожнювалося декілька божеств (Гефест (Вулкан), Прометей, Веста, Гестія та інші), у давньоіндійській міфології уособленням вогню була Агні, у кельтській міфології богиня вогню називалася Брігід. У зороастризмі вогонь виступає як суттєво священна стихія і втілення божественної справедливості, Арти. У народів Півночі вогонь представлений у вигляді жіночого образу - «матері», «господарки вогнища» і т.п. , а у якутів і бурятів - у чоловічому образі «хазяїна». У середньовічному містицизмі саламандри були нижчими духами вогню.

Поряд з водою, землею і повітрям вогонь вважається однією з чотирьох стихій (першоелементів), і у зв'язку із цим займав важливу роль, особливо в античній філософії, наприклад в Геракліта, а також в алхімії. У західній астрології елемент вогню пов'язаний із такими знаками зодіаку, як Овен, Лев і Стрілець, його домінанти - Сонце і Плутон. У китайській астрології вогонь - одна з п'яти стихій, що пов'язувалась із планетою Марс, енергією ці, півднем, літом (6 квітня - 17 червня за григоріанським календарем), червоним кольором, гірким смаком і різким, пекучим запахом, числом 7, земними «гілками» змії («си») і коня («у»), 3-ім та 4-им небесними «стовбурами» («бін», «дін»), і, крім цього, співвідносився з роками, що закінчуються на 6 і на 7.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1416.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:903109_9e36e1e5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00350645.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vog-vog.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Беззахистний

2014-01-23T18:56:04Z

Туренко Ольга: /* Ілюстрації */

'''Беззахистний, -а, -е.''' Безпріютный. ''Беззахистні люде, що з голоду мруть.'' Мир. ХРВ. 348.

[[Категорія:Бе]]

==Сучасні словники==

БЕЗЗАХИСНИЙ, а, е.

1. Який не має захисту, оборони. Чого вони прийшли сюди, в цей степовий беззахисний порт? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 337); А кіннота все мчала до беззахисних варшавських воріт (Іван Ле, Наливайко, 1957, 279).

2. Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний. Світ широкий, а де в нім подітися бідному, беззахисному? (Іван Франко, I, 1955, 363); Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 204); * Образно. І вранішній прорізаний лиманами степ, і відкрите небо над ним, і по-дівочому беззахисні тополі — все, причаївшись, наче ждало якогось нещастя (Олесь Гончар, II, 1959, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 128.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Беззахисний3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Беззахисний3.jpg

2014-01-23T18:54:41Z

Туренко Ольга:

Файл:Беззахисний2.jpg

2014-01-23T18:53:55Z

Туренко Ольга:

Файл:Беззахисний1.jpg

2014-01-23T18:53:36Z

Туренко Ольга:

Файл:Беззахисний.jpg

2014-01-23T18:53:18Z

Туренко Ольга:

Беззахистний

2014-01-23T18:51:14Z

Туренко Ольга: /* Сучасні словники */

'''Беззахистний, -а, -е.''' Безпріютный. ''Беззахистні люде, що з голоду мруть.'' Мир. ХРВ. 348.

[[Категорія:Бе]]

==Сучасні словники==

БЕЗЗАХИСНИЙ, а, е.

1. Який не має захисту, оборони. Чого вони прийшли сюди, в цей степовий беззахисний порт? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 337); А кіннота все мчала до беззахисних варшавських воріт (Іван Ле, Наливайко, 1957, 279).

2. Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний. Світ широкий, а де в нім подітися бідному, беззахисному? (Іван Франко, I, 1955, 363); Кирило пожалів беззахисного, затурканого хлопця (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 204); * Образно. І вранішній прорізаний лиманами степ, і відкрите небо над ним, і по-дівочому беззахисні тополі — все, причаївшись, наче ждало якогось нещастя (Олесь Гончар, II, 1959, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 128.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Безвухий

2014-01-23T18:50:16Z

Туренко Ольга: /* Ілюстрації */

'''Безвухий, -а, -е.''' 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. ''Чого це ваша собака безвуха?'' Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. ''Безвухий горщик.'' Безвуха голка.

[[Категорія:Бе]]

==Сучасні словники==

БЕЗВУХИЙ, рідше БЕЗУХИЙ, а, е.

1. Який не має вуха або вух. Чого це ваша собака безвуха? (Словник Грінченка).

2. Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.). Отут, біля безвухого, зсередини блискучого від поливи глечика, він опускається на землю (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 479).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 123.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безвухий.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безвухий1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безвухий2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безвухий3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Безвухий3.jpg

2014-01-23T18:50:09Z

Туренко Ольга:

Файл:Безвухий2.jpg

2014-01-23T18:49:51Z

Туренко Ольга:

Файл:Безвухий1.jpg

2014-01-23T18:49:30Z

Туренко Ольга:

Файл:Безвухий.jpg

2014-01-23T18:49:09Z

Туренко Ольга:

Безвухий

2014-01-23T18:44:36Z

Туренко Ольга: /* Сучасні словники */

'''Безвухий, -а, -е.''' 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. ''Чого це ваша собака безвуха?'' Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. ''Безвухий горщик.'' Безвуха голка.

[[Категорія:Бе]]

==Сучасні словники==

БЕЗВУХИЙ, рідше БЕЗУХИЙ, а, е.

1. Який не має вуха або вух. Чого це ваша собака безвуха? (Словник Грінченка).

2. Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.). Отут, біля безвухого, зсередини блискучого від поливи глечика, він опускається на землю (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 479).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 123.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Безділля

2014-01-23T18:43:38Z

Туренко Ольга: /* Ілюстрації */

'''І. Безділля, -ля,''' ''с.'' 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Грин. III. 61. ''Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє!'' Чуб. V. 905. ''Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля.'' Мил. 74. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Мкр. Н. 4.'' Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля.'' Н. п. ''Убрав бабу в усяке безділля.'' Грин. ІІІ. 342. ''Всяке зілля безділля.'' Мил. М. 63.

'''ІІ. Безділля, -ля,''' ''с.'' Бездолье, несчастье (отъ слова доля). ''Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір’я.'' Ном. № 1661. ''Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю.'' Балл. 12.

[[Категорія:Бе]]

==Сучасні словники==
БЕЗДІЛЛЯ 1, я, сер.

1. Брак будь-якої роботи, заняття; бездіяльність, неробство. Маленька праця краща за велике безділля (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 84); Хто не жив посеред бурі, не збагне журби безсилля, той не знає всеї муки примусового безділля (Леся Українка, I, 1951, 314); Труд найбільше шануй. Всі пороки з безділля і ліні (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 27);
// Невикористання чого-небудь у роботі. Рейки.. вкрилися свіжою іржею від безділля (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 241).

2. розм. Неважлива, незначна справа, річ; дрібниця, дурниця. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля (Словник Грінченка); Сим двом безділля — всяке горе, Здавалось по коліна море (Іван Котляревський, I, 1952, 235).

3. діал. Ледар, нероба. «Доню ж моя, доню, Да яке ти ледащо.., Да яке ти безділлє [безділля]!» (Павло Чубинський, V, 1874, 905).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 125.

БЕЗДІЛЛЯ 2 див. бездолля.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 125.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безділля.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безділля1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безділля2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безділля3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Безділля3.jpg

2014-01-23T18:43:27Z

Туренко Ольга:

Файл:Безділля2.jpg

2014-01-23T18:43:04Z

Туренко Ольга:

Файл:Безділля1.jpg

2014-01-23T18:42:44Z

Туренко Ольга:

Файл:Безділля.jpg

2014-01-23T18:42:29Z

Туренко Ольга:

Безділля

2014-01-23T18:40:27Z

Туренко Ольга:

'''І. Безділля, -ля,''' ''с.'' 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Грин. III. 61. ''Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє!'' Чуб. V. 905. ''Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля.'' Мил. 74. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Мкр. Н. 4.'' Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля.'' Н. п. ''Убрав бабу в усяке безділля.'' Грин. ІІІ. 342. ''Всяке зілля безділля.'' Мил. М. 63.

'''ІІ. Безділля, -ля,''' ''с.'' Бездолье, несчастье (отъ слова доля). ''Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір’я.'' Ном. № 1661. ''Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю.'' Балл. 12.

[[Категорія:Бе]]

==Сучасні словники==
БЕЗДІЛЛЯ 1, я, сер.

1. Брак будь-якої роботи, заняття; бездіяльність, неробство. Маленька праця краща за велике безділля (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 84); Хто не жив посеред бурі, не збагне журби безсилля, той не знає всеї муки примусового безділля (Леся Українка, I, 1951, 314); Труд найбільше шануй. Всі пороки з безділля і ліні (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 27);
// Невикористання чого-небудь у роботі. Рейки.. вкрилися свіжою іржею від безділля (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 241).

2. розм. Неважлива, незначна справа, річ; дрібниця, дурниця. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля (Словник Грінченка); Сим двом безділля — всяке горе, Здавалось по коліна море (Іван Котляревський, I, 1952, 235).

3. діал. Ледар, нероба. «Доню ж моя, доню, Да яке ти ледащо.., Да яке ти безділлє [безділля]!» (Павло Чубинський, V, 1874, 905).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 125.

БЕЗДІЛЛЯ 2 див. бездолля.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 125.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Безвісти

2014-01-23T18:39:44Z

Туренко Ольга: /* Ілюстрації */

'''Безвісти,''' ''нар.'' Неизвѣстно гдѣ. ''Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав.'' Щог. Сл. 67.

[[Категорія:Бе]]

==Сучасні словники==

БЕЗВІСТИ, присл. Невідомо де. Збігли сарни прудконогі, Олень безвісти пропав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 315);
// Невідомо куди. Каменотеси поховалися по льохах, по горищах, деякі позабігали безвісти (Степан Васильченко, I, 1959, 238);
// Безслідно. Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка.. числиться в списку зниклих безвісти (Олесь Донченко, VI, 1957, 294).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 122.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безвісти.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безвісти1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безвісти2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безвісти3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Безвісти3.jpg

2014-01-23T18:39:35Z

Туренко Ольга:

Файл:Безвісти2.jpg

2014-01-23T18:39:18Z

Туренко Ольга:

Файл:Безвісти1.jpg

2014-01-23T18:39:00Z

Туренко Ольга:

Файл:Безвісти.jpg

2014-01-23T18:38:41Z

Туренко Ольга:

Безвісти

2014-01-23T18:35:07Z

Туренко Ольга: /* Сучасні словники */

'''Безвісти,''' ''нар.'' Неизвѣстно гдѣ. ''Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав.'' Щог. Сл. 67.

[[Категорія:Бе]]

==Сучасні словники==

БЕЗВІСТИ, присл. Невідомо де. Збігли сарни прудконогі, Олень безвісти пропав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 315);
// Невідомо куди. Каменотеси поховалися по льохах, по горищах, деякі позабігали безвісти (Степан Васильченко, I, 1959, 238);
// Безслідно. Центральне бюро обліку втрат діючої армії сповіщало, що командир танка.. числиться в списку зниклих безвісти (Олесь Донченко, VI, 1957, 294).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 122.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Блудний

2014-01-23T18:34:14Z

Туренко Ольга: /* Ілюстрації */

'''Блудний, -а, -е.''' 1) Заблудшій, блудный. ''Блудна вівця.'' Фр. Пр. 62. ''Вернися, дівко блудна, додому.'' Чуб. V. 394. 2) '''Блудна дорога'''. Не та дорога, какой нужно. '''Блудними дорогами пішов.''' Сбился съ пути (нравственно). Фр. Пр. 62.

[[Категорія:Бл]]

==Сучасні словники==

БЛУДНИЙ а, а, е.

1. Який блудить, блукає, постійно змінюючи місце перебування. Блудним лицарем зробитись.., Рушить з дому в світ широкий — Ось що враз задумав він (Іван Франко, XII, 1953, 114).
♦ Блудний син, заст. — про людину, що після довгих блукань і розпусного життя з каяттям повертається до своєї родини. * У порівняннях. [Жанна:] Ну, ваш милий Петрусь дуже швидко повернеться до вас, як блудний син, без копійки і, можливо, без піджака (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 86).

2. перен. Який рухається в різних напрямках, весь час переходить з одного предмета на інший. Блудними очима водив [ключник] довкола, заломлював руки (Іван Франко, II, 1950, 283); Блудним розгубленим поглядом повела вона навкруги і раптом пригадала все (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 141).

3. діал. Помилковий, неправильний. Була се душа дуже грішна, то й очевидне діло, що блудна стежка завела її просто до пекла (Іван Франко, II, 1950, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 203.

БЛУДНИЙ 2, а, е, заст. Прикм. до блуд 1. Одрях старий, і покривали Многими ризами його, А все-таки не нагрівали Котюгу блудного свого (Тарас Шевченко, II, 1953, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 203.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Блудний.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Блудний1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Блудний2.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Блудний3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]