Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Громадянин

2014-12-04T19:17:51Z

Толочин Євген Володимирович:

==Словник Грінченка==

'''Громадянин, -на, '''''м''Членъ громади, членъ общества. ''Оце зібралися ми, пановегромадяне, про от що розсудить. ''Гліб. ''Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. ''О. 1861. X. 150.
[[Категорія:Гр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''[http://sum.in.ua/s/ghromadjanyn Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''

ГРОМАДЯ́НИН, а, чол.

1. Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави. [Руфін:] Сьогодні, вчора й зроду я той самий: я римський громадянин (Леся Українка, II, 1951, 416) До якої б національності не належав громадянин СРСР в якому б кутку нашої неосяжної країни він не жив його Батьківщина — великий Радянський Союз (Комуніст України, 11, 1959, 39).

2. Дорослий чоловік, а також форма звертання до нього. Увагу його чомусь привернув солідний громадянин у шубі (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 12); — Громадянине, ей ви, громадянине без шапки! — авторитетно погукав його перонний охоронець порядку, вокзальний міліціонер (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 8).

3. уроч. Той, хто підпорядковує особисті інтереси громадським, служить батьківщині. У збірнику «З вершин і низин» автор [1. Франко] стає перед нами насамперед як громадянин і боєць (Максим Рильський, III, 1956, 270); В книзі «Плуг» він [П. Тичина] виступив як поет-громадянин, поставивши свій талант на службу народу, його революційним устремлінням і діям (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 9).

4. іст. Член громади (див. громада 1 3). Волосний з писарем та з кількома громадянами повели в волость Кайдашенків, їх жінок та Кайдашиху (Нечуй-Левицький, II, 1956, 365); А через місяць йому об'явлено, що тепер він піщанський громадянин — козак, Остап Маркович Хрущ (Панас Мирний, II, 1954, 39).

'''[http://slovopedia.org.ua/41/53395/263746.html Словник синонімів]'''

ГРОМАДЯНИН
член суспільства <громади>, виборець, з правом голосу, як ім. цивільний, ур. син <н. сини вітчизни>; платник <платій> податків, ок. податковець.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грома1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грома2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грома3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грома4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|Fl9TX5m8yas}}
{{#ev:youtube|QrUM1GUy5Xk}}

==Див. також==

==Цікаво знати==

'''Громадя́нин''' — людина, певного народу. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов'язки, щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам і законам.

'''Громадянин''' — це людина, яка належить до певної країни, де вона має відповідний юридичний статус, або співвідносить себе з нею. Громадянин має певні права, а також відповідні обов'язки. Поняття громадянин визначає місце людини в державі. З юридичної точки зору громадянин — це загальне поняття, а індивідуальне поняття громадянина вміщено в його громадянській позиції — у певному ставленні до різних суспільних явищ і процесів з урахуванням інтересів суспільства та держави. Власне від умов соціалізації в суспільстві, від родинного виховання, від рівня розвитку особистої культури й освіченості залежить рівень громадянськості певної особи. Формування громадянськості відбувається у процесі соціалізації особи через систему суспільних відносин.

'''Громадянин''' — фізична особа, правовий статус якої зумовлений належністю до громадянства певної держави. Громадяни становлять найчисельнішу категорію населення. Вони також володіють повнішим обсягом прав і свобод, ніж інші категорії населення — іноземці та особи без громадянства. Громадянин — це завжди людина. Але в юридичному значенні не кожна людина може бути громадянином. Це зумовлено певними відмінностями у правовому статусі громадянина і людини. Права останньої мають природній та невідчужуваний характер, тоді як права громадянина визначаються належністю людини до громадянства певної держави. При цьому правові статуси громадянина і людини багато в чому збігаються і переплітаються. Тому чимало конституцій країн світу, в тому числі України, містять загальні розділи про права, свободи та обов'язки людини і громадянина.
'''
Громадянин''' — людина, що має стійкий правовий звязок з конкретною державою, що проявляється у взаємних правах та обов′язках.

==Джерела та література==

[http://sum.in.ua/s/ghromadjanyn Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

[http://ukrlit.org/slovnyk/громадянин Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.]

[http://slovopedia.org.ua/41/53395/263746.html Словник синонімів]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Громадянин Громадянин]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Громадянин

2014-12-04T19:15:23Z

2014-12-04T18:59:42Z

Толочин Євген Володимирович:

==Словник Грінченка==

'''Шип, -па, '''''м. ''Щупъ. Драг. 80. ''Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші. ''ХС. IV. 27.
[[Категорія:Ши]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''[http://sum.in.ua/s/shyp Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''

ШИП 1, а, чол.
1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікарські рослини.., 1958, 190); * Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука і життя, 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука і життя, 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Столярно-будівельна справа, 1957, 182);
// Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу;
// перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Радянська Україна, 8.I 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практикум з машинознавства, 1957, 182).

'''[http://ukrlit.org/slovnyk/шип Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.]'''

ШИП1, а́, ч.

1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікар, рослини.., 1958, 190); *Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука.., 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука.., 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Тют., Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Собко, Біле полум’я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Стол.-буд. справа, 1957, 182); // Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу; // перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Рад. Укр., 8.1 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практ. з машинозн., 1957, 182).

ШИП2, а́, ч. Велика промислова морська риба родини осетрових, уздовж тіла якої міститься п’ять рядів кісткових наростів; поширена в басейнах Чорного, Каспійського, Азовського й Аральського морів. Щороку у моря випускають близько 80 млн. штук білуги, осетра, чечуги, шипа (Знання.., 5, 1977, 14).

ШИП3, у, ч., розм. Те саме, що шипіння.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|dRLWuwfF3nI}}
{{#ev:youtube|QMjLq1sdEvo}}

==Див. також==

==Додаткова інформація==

'''Шип''' - риба роду осетер.

'''Шип''' - твердий масивний колючий виріст на стеблі (або черешку) рослини, що розвивається з поверхневих тканин. На відміну від колючок шип не має строгого порядку в розташуванні.

'''Шип''' - виступ на торці або на бічній поверхні деталі, що входить в паз, проушину або гніздо іншої деталі, як наприклад шийка вала.

'''Шип''' - металевий стрижень, що вставляється в шину для забезпечення кращого зчеплення з дорогою в зимових умовах

'''Шип''' - широтно-імпульсний перетворювач, пристрій у цифровій електроніці.

==Джерела та література==

[http://sum.in.ua/s/shyp Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

[http://ukrlit.org/slovnyk/шип Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.]

[https://ru.wikipedia.org/wiki/Шип Шип]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Шип

2014-12-04T18:57:08Z

Толочин Євген Володимирович:

==Словник Грінченка==

'''Шип, -па, '''''м. ''Щупъ. Драг. 80. ''Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші. ''ХС. IV. 27.
[[Категорія:Ши]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''[http://sum.in.ua/s/shyp Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''

ШИП 1, а, чол.
1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікарські рослини.., 1958, 190); * Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука і життя, 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука і життя, 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Столярно-будівельна справа, 1957, 182);
// Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу;
// перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Радянська Україна, 8.I 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практикум з машинознавства, 1957, 182).

'''[http://ukrlit.org/slovnyk/шип Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.]'''

ШИП1, а́, ч.

1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікар, рослини.., 1958, 190); *Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука.., 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука.., 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Тют., Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Собко, Біле полум’я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Стол.-буд. справа, 1957, 182); // Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу; // перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Рад. Укр., 8.1 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практ. з машинозн., 1957, 182).

ШИП2, а́, ч. Велика промислова морська риба родини осетрових, уздовж тіла якої міститься п’ять рядів кісткових наростів; поширена в басейнах Чорного, Каспійського, Азовського й Аральського морів. Щороку у моря випускають близько 80 млн. штук білуги, осетра, чечуги, шипа (Знання.., 5, 1977, 14).

ШИП3, у, ч., розм. Те саме, що шипіння.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|dRLWuwfF3nI}}
{{#ev:youtube|QMjLq1sdEvo}}

==Див. також==

==Додаткова інформація==

'''Шип''' - риба роду осетер.

'''Шип''' - твердий масивний колючий виріст на стеблі (або черешку) рослини, що розвивається з поверхневих тканин. На відміну від колючок шип не має строгого порядку в розташуванні.

'''Шип''' - виступ на торці або на бічній поверхні деталі, що входить в паз, проушину або гніздо іншої деталі, як наприклад шийка вала.

'''Шип''' - металевий стрижень, що вставляється в шину для забезпечення кращого зчеплення з дорогою в зимових умовах

'''Шип''' - широтно-імпульсний перетворювач, пристрій у цифровій електроніці.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Шип

2014-12-04T18:56:01Z

Толочин Євген Володимирович:

==Словник Грінченка==

'''Шип, -па, '''''м. ''Щупъ. Драг. 80. ''Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші. ''ХС. IV. 27.
[[Категорія:Ши]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''[http://sum.in.ua/s/shyp Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''

ШИП 1, а, чол.
1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікарські рослини.., 1958, 190); * Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука і життя, 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука і життя, 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Столярно-будівельна справа, 1957, 182);
// Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу;
// перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Радянська Україна, 8.I 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практикум з машинознавства, 1957, 182).

'''[http://ukrlit.org/slovnyk/шип Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.]'''

ШИП1, а́, ч.

1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікар, рослини.., 1958, 190); *Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука.., 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука.., 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Тют., Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Собко, Біле полум’я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Стол.-буд. справа, 1957, 182); // Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу; // перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Рад. Укр., 8.1 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практ. з машинозн., 1957, 182).

ШИП2, а́, ч. Велика промислова морська риба родини осетрових, уздовж тіла якої міститься п’ять рядів кісткових наростів; поширена в басейнах Чорного, Каспійського, Азовського й Аральського морів. Щороку у моря випускають близько 80 млн. штук білуги, осетра, чечуги, шипа (Знання.., 5, 1977, 14).

ШИП3, у, ч., розм. Те саме, що шипіння.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|dRLWuwfF3nI}}
{{#ev:youtube|QMjLq1sdEvo}}

==Див. також==

==Додаткова інформація==

'''Шип''' - риба роду осетер.
'''Шип''' - твердий масивний колючий виріст на стеблі (або черешку) рослини, що розвивається з поверхневих тканин. На відміну від колючок шип не має строгого порядку в розташуванні.
'''Шип''' - виступ на торці або на бічній поверхні деталі, що входить в паз, проушину або гніздо іншої деталі, як наприклад шийка вала.
'''Шип''' - металевий стрижень, що вставляється в шину для забезпечення кращого зчеплення з дорогою в зимових умовах.
'''Шип''' - широтно-імпульсний перетворювач, пристрій у цифровій електроніці.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Шип

2014-12-04T18:52:55Z

Толочин Євген Володимирович:

==Словник Грінченка==

'''Шип, -па, '''''м. ''Щупъ. Драг. 80. ''Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші. ''ХС. IV. 27.
[[Категорія:Ши]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''[http://sum.in.ua/s/shyp Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''

ШИП 1, а, чол.
1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікарські рослини.., 1958, 190); * Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука і життя, 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука і життя, 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Столярно-будівельна справа, 1957, 182);
// Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу;
// перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Радянська Україна, 8.I 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практикум з машинознавства, 1957, 182).

'''[http://ukrlit.org/slovnyk/шип Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.]'''

ШИП1, а́, ч.

1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікар, рослини.., 1958, 190); *Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука.., 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука.., 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Тют., Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Собко, Біле полум’я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Стол.-буд. справа, 1957, 182); // Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу; // перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Рад. Укр., 8.1 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практ. з машинозн., 1957, 182).

ШИП2, а́, ч. Велика промислова морська риба родини осетрових, уздовж тіла якої міститься п’ять рядів кісткових наростів; поширена в басейнах Чорного, Каспійського, Азовського й Аральського морів. Щороку у моря випускають близько 80 млн. штук білуги, осетра, чечуги, шипа (Знання.., 5, 1977, 14).

ШИП3, у, ч., розм. Те саме, що шипіння.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|dRLWuwfF3nI}}
{{#ev:youtube|QMjLq1sdEvo}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Шип

2014-12-04T18:43:08Z

Толочин Євген Володимирович:

==Словник Грінченка==

'''Шип, -па, '''''м. ''Щупъ. Драг. 80. ''Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші. ''ХС. IV. 27.
[[Категорія:Ши]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''[http://sum.in.ua/s/shyp Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''

ШИП 1, а, чол.
1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікарські рослини.., 1958, 190); * Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука і життя, 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука і життя, 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Столярно-будівельна справа, 1957, 182);
// Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу;
// перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Радянська Україна, 8.I 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практикум з машинознавства, 1957, 182).

'''[http://ukrlit.org/slovnyk/шип Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.]'''

ШИП1, а́, ч.

1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікар, рослини.., 1958, 190); *Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука.., 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука.., 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Тют., Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Собко, Біле полум’я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Стол.-буд. справа, 1957, 182); // Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу; // перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Рад. Укр., 8.1 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практ. з машинозн., 1957, 182).

ШИП2, а́, ч. Велика промислова морська риба родини осетрових, уздовж тіла якої міститься п’ять рядів кісткових наростів; поширена в басейнах Чорного, Каспійського, Азовського й Аральського морів. Щороку у моря випускають близько 80 млн. штук білуги, осетра, чечуги, шипа (Знання.., 5, 1977, 14).

ШИП3, у, ч., розм. Те саме, що шипіння.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шип4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Шип4.jpg

2014-12-04T18:43:00Z

Толочин Євген Володимирович:

Файл:Шип3.jpg

2014-12-04T18:42:38Z

Толочин Євген Володимирович:

Файл:Шип2.jpg

2014-12-04T18:42:15Z

Толочин Євген Володимирович:

2014-12-04T17:52:41Z

Толочин Євген Володимирович:

==Словник Грінченка==

'''Яворок, -рка, яворонько, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''явір. '''
[[Категорія:Яв]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

2014-12-03T17:23:59Z

Толочин Євген Володимирович:

'''Легіон, -ну''''', м. ''Легіонъ, отрядъ войска. ''В британських гальських легіонах не муштрувались. ''Шевч. 606.
[[Категорія:Ле]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/leghion Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ЛЕГІО́Н, у, чол.

1. У стародавньому Римі — вища бойова одиниця. Римське військо складалося з легіонів. У кожному легіоні було 4500 воїнів. Головну масу його становила важкоозброєна піхота (Історія стародавнього світу, 1957, 150); В о время Ірода царя, Кругом Сіона й на Сіоні Романські п'яні легіони Паскудились (Тарас Шевченко, II, 1953, 301).

2. У деяких країнах — назва особливих військових частин. Немає брата, ні сестри, Щоб незаплакані ходили, Не катувалися в тюрмі, Або в далекій стороні, В британських, гальських легіонах Не муштрувались! (Тарас Шевченко, II, 1953, 270); Ще хлопчиком був він свідком приходу наполеонівських військ разом з польськими легіонами (Максим Рильський, III, 1956, 299).

3. Перен. Надзвичайно велика кількість; багато. Який легіон демонів упертості сидить в сій дівчині! (Леся Українка, V, 1956, 18); Про них [комсомольців] моє слово. В Донбасі таких — легіон: Ті зводять дахи на будови, Ті місять, ті возять бетон (Степан Олійник, Вибр., 1959, 224).

4. Їм [же] ім'я — легіон — когось надзвичайно, дуже багато. Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два, їм ім'я — легіон (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 76).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 461.

[http://slovopedia.org.ua/42/53403/285087.html Словник іншомовних слів Мельничука]

ЛЕГІОН
легіо́н
[лат. legio (legionis), від lego – збираю, набираю]
1. Вища бойова одиниця в армії Стародавнього Риму.

2. В 17 – 20 ст. в багатьох державах назва різних військових формувань, які комплектувалися з добровольців. Іноземний Л. – у Франції, Іспанії та деяких іноземних країнах – з’єднання з найманців-іноземців, декласованих елементів; використовувалися переважно для служби в колоніях.

3. Назва деяких цивільних організацій фашистського типу (напр., Американський Л. у США).

4. Орден почесного Л. – вищий французький орден.

5. Переносно – величезна, кількість, безліч.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Легіон_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Легіон_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Легіон_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Легіон_4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|gevem6YuZTw}}
{{#ev:youtube|6Eg-SHhwX4I}}
{{#ev:youtube|43L2blMsjcY}}

==Див. також==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Армія_Стародавнього_Риму Армія Стародавнього Риму]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_римських_легіонів Список римських легіонів]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Центурія Центурія]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Римські_штандарти Римські штандарти]

==Для загального пізнання==

До складу легіону входили такі підрозділи:

'''Кавалерія:''' Важка кавалерія (Еквіті) спочатку являла собою найпрестижніший рід військ, де забезпечена римська молодь могла продемонструвати свою доблесть і вміння, закладаючи тим самим основи своєї майбутньої політичної кар'єри. Кавалерист сам купував озброєння та спорядження - круглий щит, шолом, обладунки, меч і списи. Легіон налічував приблизно 300 кавалеристів, розбитих на підрозділи (турм) по 30 чоловік під командою декуріона. Крім важкої кавалерії, була також легка кавалерія, яка набиралася з менш заможних громадян і молодих багатих громадян, що не підходили за віком у гастати або вершники.

'''Легка піхота (велить).''' Велить, озброєні дротиками й мечами, не мали строго певного місця і призначення в бойовому порядку. Їх використовували там, де в цьому існувала необхідність.

'''Важка піхота.''' Основна бойова одиниця легіону. Вона складалася з громадян-легіонерів, які могли дозволити собі придбати спорядження, куди входили бронзовий шолом, щит, обладунки та коротке спис - дротик Пілум (pilum). Улюблена зброя - гладиус (короткий меч). Важка піхота поділялась відповідно до бойовим досвідом легіонерів (до реформ Гая Марія, який скасував поділ піхоти на класи і перетворив легіони в професійну армію) на три лінії бойового порядку:

'''Гастати''' (hastatus) - найбільш молоді - 1 ряд
'''Принципи''' (princeps) - воїни в розквіті сил (25-35 років) - 2 ряд
'''Тріарії''' (triarius) - ветерани - в останньому ряду; в бою їх задіяли лише в найвідчайдушніших і складних ситуаціях.
Кожна з трьох ліній ділилася на тактичні підрозділи-маніпули по 60-120 воїнів, що становили 2 центурії під командою старшого з двох сотників (центуріона II рангу). Номінально центурія складалася з 100 воїнів, але насправді вона могла налічувати до 60 осіб, особливо в маніпула тріаріев.

У бою маніпули зазвичай розташовувалися в шаховому порядку, який іменувався quincunx. Маніпули принципів прикривали проміжок між гастатов, а тих прикривали маніпули тріаріев. Шаховий порядок - рання структура побудови легіону. Після II століття до нашої ери переважає суцільне побудова, без розривів.

==Джерела та література==

[http://ancientcoins.narod.ru/books3/books3.htm Книги про організацію війська в Стародавньому Римі]

[http://sum.in.ua/p/4/461/1 Словник української літератури в 11 томах]

[http://slovopedia.org.ua/42/53403/285087.html Словник іншомовних слів Мельничука]

[http://sum.in.ua/s/leghion Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]