Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ігла

2013-11-30T19:27:46Z

Тетяна Тафінцева: /* Тлумачення слова у сучасних словниках */

'''Ігла, -ли, '''''ж. ''1) = '''Голка. '''Шух. І. 153. 2) Пт. = '''Іговна. '''Вх. Пч. І. 16.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
[http://sum.in.ua/s/gholka ГОЛКА], и, жін.

1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко. II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); * У порівняннях. Я гостра з ворогом, мов голка! (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 32).

♦ Бути (сидіти і т. ін.) як на голках — нервувати, нетерпеливитися; Голки заганяти (загнати) — в'їдливо, дошкульно говорити. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце... Христя мовчала (Панас Мирний, III, 1954, 16); Голці ніде впасти — дуже тісно. — Е-е! Та тут і голці піде упасти. Всі сидячі місця зайняті (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 95); Шукати голку в сіні — шукати те, що неможливо знайти. Потрібний напрям важко знайти в тайзі, загубивши його.. Це однаково, що шукати голку в сіні (Олесь Донченко, II, 1956, 56); Як з голки: а) про повий, тільки що пошитий одяг. Щоб костюмчик був як з голки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272); б) (перен.) про щось нове, тільки що виготовлене, збудоване і т. ін. З валізки Оксана дістала нові, як з голки, п'ять карбованців (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 81).

2. Загострений на кінці металевий стрижень різного вигляду і різного спеціального призначення. Голки для шприців являють собою порожнисту вузьку металеву трубочку, один кінець якої косо зрізаний і загострений (Загальний догляд за хворими, 1957, 168); Через хвилину голка задряпала пластинку, вихопила з неї кілька брязкітливих акордів (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 203).

3. Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. Соснові голки містять багато смолистих речовин, які мають протиглисне значення (Колгоспник України. 11, 1961, 29); Весна йшла з степу, кричали граки, чорніла мокра земля.. Край стежки, над канавою, забриніли зелені голки першого рясту (Олесь Донченко, I, 1956, 478); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15)

4. перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин. Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 9).

5. Тонкий загострений кристал чого-небудь. Надвечір подув холодний північий вітер, пригнав хмари сизі,.. зашив голками крижаними калюжі, озера (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 752);
// Взагалі гострий кінець чогось. Сам того не помічаючи, Шевченко опинився » степу і раптом побачив на обрії мури караван-сарая, а поруч напівсферичну башту мечеті та високу кам'яну голку мінарета (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51); Він заглибився в розрахунки, може, з півгодини працював, час од часу недоброзичливо поглядаючи на далеку срібну гонку ракети (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 84).

==Ілюстрації==
[[Зображення:89814.jpg]]

[[Зображення:Igolka_nitka.gif]]

[[Зображення:Mamalana.gif]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|V7bIAgVYhVI}}
==Див. також==
====Цікаві факти з історії голки====
[http://svitfactiv.com/index.php/istoriji/340-tsikavi-fakti-z-istoriji-golki Перші залізні голки] були знайдені в Манчінге, у Баварії, і датуються 3 повікою до н.е. Не виключено, правда, що це були "імпортні" зразки. Вушка (дірочки) у той час ще не знали і просто загинали тупий кінчик маленьким колечком.

У античних державах теж знали залізну голку, а в Стародавньому Єгипті вже в V столітті до н.е. активно застосовувалася вишивка. Голки, знайдені на території Стародавнього Єгипту, на вигляд практично не відрізняються від сучасних. Першу ж сталеву голку знайшли в Китаї, датується вони приблизно Х віком н.е. Вважається, що в Європу голки були завезені приблизно в VIII столітті н.е. мавританськими племенами, які жили на територіях сучасного Марокко і Алжіру. За іншими відомостями, це зробили арабські купці в XIV столітті. У будь-якому випадку, там сталеві голки знали набагато раніше, ніж в Європі. З винаходом дамаської сталі голки почали робити з неї. Сталося це в 1370 році. У той рік і з'явилося в Європі перше цехове співтовариство, що спеціалізується на голках і інших предметах швацького виробництва. Вушка в тих голках як і раніше не було. І робилися вони виключно вручну методом кування.

Починаючи з ХII століття в Європі стає відомий метод волочіння дроту за допомогою спеціальної волочильної плити, і голки стали робити в набагато більших масштабах. (Точніше, метод існував давно, ще з античних часів, але потім був благополучно забутий). Зовнішній вигляд голок значно покращав. Центром голкового ремесла став Нюрнберг (Німеччина). Революція в голковій справі відбулася в XVI столітті, коли метод волочіння дроту був механізований за допомогою винайденого в Німеччині гідродвигуна. Основне виробництво зосередилося в Німеччині, в Нюрнберзі і в Іспанії. "Іспанські списи" - так називалися у той час голки - навіть йшли на експорт. Пізніше - в 1556 році - естафету перехопила Англія з її промисловою революцією, і основне виробництво зосередилося вже там. До цього голки були дуже дорогими, рідко у якого майстра були більше двох голок. Тепер же ціни на них стали прийнятнішими.

Цікавий факт, в 1850 році англійці придумали спеціальні голкові верстати, що дозволяє зробити в голці звичне нам вушко. Англія виходить на перше місце у світі по виробництву голок, стає монополістом і дуже довгий час є постачальником цього потрібного товару в усі країни. До цього голки з тією або іншою мірою механізації рубали з дроту, англійський же верстат не лише штампував голки, але ще і вушка сам проробляв. Англійці швидко зметикували, що хороші якісні голки, які не деформуються, не ламаються, не іржавіють, добре відполіровані, цінуються дуже високо, і цей товар - безпрограшний. Весь світ зрозумів, що таке зручна сталева голка, яка не зачіпає за тканину своїм кустарним вушком у вигляді петельки.

До речі, в Росії перші сталеві голки з'явилися лише в XVII столітті, хоча вік кістяних голок, знайдених на території Росії (село Костенки, Воронежська область) визначається фахівцями приблизно в: 40 тисяч років. Старше за наперсток кроманьйонця!

Сталеві голки були завезені з Німеччини ганзейскими купцями. До цього на Русі користувалися бронзовими, пізніше залізними голками, для багатих замовників їх ковалі з срібла (золото, до речі, для виготовлення голок не прижилося ніде - занадто м'який метал, гнеться і ламається). У Твері вже в XVI столітті було виробництво так званих "тверських игол", товстих і тонких, які з успіхом конкурували на російському ринку з голками з Литви. Вони тисячами продавалися і в Твері, і інших містах. "Проте навіть в такому найбільшому центрі металообробки, як Новгород, в 80-х роках XVI століття голечників було всього сім і один шпилькар :" - пише історик Е.І. Заозерская.

Власне промислове виготовлення голок в Росії почалося з легкої руки Петра I. У 1717 році він видав указ про будівництво двох голкових фабрик в селах Стовпці і Коленцы на річці Проне (сучасна Рязанська область). Їх побудували брати-купці Рюмины і їх "колега" Сидір Томилин. Росія на той час не мала свого ринку праці, оскільки була країною аграрною, тому робітників катастрофічно бракувало. Петро дав дозвіл наймати їх "де підшукають і за якою ціною похочат". До 1720 року набрали 124 учні, в основному, дітей посадників з ремісничо-торгових сімей передмість Москви. Навчання і праця були настільки важкими, що рідко хто витримував.

У Японії є одна дивовижна буддійська церемонія, називається "Фестиваль зламаних голок". Проходить фестиваль по усій Японії вже більше тисячі років 8 грудня. Раніше в нім брали участь тільки кравці, сьогодні - будь-хто, хто уміє шити. Для голок споруджується спеціальна гробниця, в яку кладуть ножиці і наперстки. У центр ставлять миску з тофу, ритуальним соєвим сиром, а в неї - усі голки, що зламалися або погнулися за минулий рік. Після цього одна зі шваль вимовляє спеціальну молитву-вдячність голкам за хорошу службу. Потім тофу з голками завертають в папір і опускають в море.

Проте неправильним думатиме, що голки - вони тільки для шитва. Про одних - офортних - ми розповіли на початку. Адже є ще патефонні (точніше, були), дозволяючі "знімати" звук з борозенок пластинки : Є голчасті підшипники як різновид роликових. У XIX столітті існувала навіть так звана "голчаста рушниця". При спуску курку спеціальна голка проколювала паперове дно патрона і запалювала ударний склад капсуля. "Голчаста рушниця", правда, проіснувала не дуже довго і було витіснено рушницею.

Але найпоширеніші "не швацькі" голки - це голки медичні. Хоча чому не швацькі? Ними хірург якраз шиє. Тільки не тканину, а людей. Не дай нам Бог познайомитися з цими голками на практиці, а в теорії. У теорії це цікаво.

Для початку голки в медицині застосовувалися тільки для ін'єкцій, приблизно з 1670 року. Проте шприц в сучасному розумінні цього слова з'явився лише в 1853 році. Запізніло, якщо врахувати, що прообраз шприца французький математик, фізик і філософ Блез Паскаль придумав вже в 1648 році. Але тоді його винахід світ не прийняв. Навіщо? Які мікроби? Які ін'єкції? Чортівщина і нічого більшого.

Голка для ін'єкцій є порожнистою трубочкою з нержавіючої сталі із зрізаним під гострим кутом кінцем. Уколи нам робили усім, так що усі пам'ятають не дуже приємні відчуття від "знайомства" з такою голкою. Тепер уже можна уколів не боятися, оскільки вже існують безболісні мікроголки, які не зачіпають нервових закінчень. Таку голку, як стверджують медики, не то що в стозі сіна, а і на гладкому-то столі не відразу знайдеш.

Голку у вигляді порожнистої трубочки використовують, до речі, не лише для уколів, але і для відсмоктування газів і рідин, наприклад, з грудної порожнини при запаленнях.

"Швацькі" ж медичні голки хірурги використовують для зшивання ("штопання" на їх професійному сленгу) тканин і органів. Ці голки не прямі, як ми звикли, а зігнуті. Залежно від призначення бувають напівкруглими, тригранними, напівовальними. На кінці зазвичай робиться розрізне вушко для нитки, поверхня голки хромується або нікелюється, щоб голка не іржавіла. Цікавий факт, є і платинові хірургічні голки. Офтальмологічні (очні) голки, за допомогою яких роблять операції, наприклад, на рогівці ока, мають товщину в долі міліметра. Ясна річ, що користуватися такою голкою можна тільки за допомогою мікроскопа.

Не можна не згадати ще про одні медичні голки - для акупунктури. У Китаї цей метод лікування був відомий ще до нашої ери. Сенс акупунктури у визначенні точки на тілі людини, яка по проекції "відповідає" за той або інший орган. У яку-небудь точку (а їх відомі близько 660 штук) фахівець вводить спеціальну голку завдовжки до дванадцяти см і завтовшки від 0,3 до 0,45 мм. При такій товщині голка для акупунктури не пряма, а має гвинтоподібну структуру, відчутну лише на дотик. Кінчик, який залишається "стирчати", закінчується своєрідним набалдашником, так що така голка нагадує зграї шпильку, а не голку.

==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/gholka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://svitfactiv.com/index.php/istoriji/340-tsikavi-fakti-z-istoriji-golki Світ фактів]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Ігла

2013-11-30T15:48:07Z

Тетяна Тафінцева: /* Цікаві факти з історії голки */

'''Ігла, -ли, '''''ж. ''1) = '''Голка. '''Шух. І. 153. 2) Пт. = '''Іговна. '''Вх. Пч. І. 16.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
[http://sum.in.ua/s/gholka ГОЛКА], и, жін.

1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко. II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); * У порівняннях. Я гостра з ворогом, мов голка! (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 32).

♦ Бути (сидіти і т. ін.) як на голках — нервувати, нетерпеливитися; Голки заганяти (загнати) — в'їдливо, дошкульно говорити. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце... Христя мовчала (Панас Мирний, III, 1954, 16); Голці ніде впасти — дуже тісно. — Е-е! Та тут і голці піде упасти. Всі сидячі місця зайняті (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 95); Шукати голку в сіні — шукати те, що неможливо знайти. Потрібний напрям важко знайти в тайзі, загубивши його.. Це однаково, що шукати голку в сіні (Олесь Донченко, II, 1956, 56); Як з голки: а) про повий, тільки що пошитий одяг. Щоб костюмчик був як з голки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272); б) (перен.) про щось нове, тільки що виготовлене, збудоване і т. ін. З валізки Оксана дістала нові, як з голки, п'ять карбованців (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 81).

2. Загострений на кінці металевий стрижень різного вигляду і різного спеціального призначення. Голки для шприців являють собою порожнисту вузьку металеву трубочку, один кінець якої косо зрізаний і загострений (Загальний догляд за хворими, 1957, 168); Через хвилину голка задряпала пластинку, вихопила з неї кілька брязкітливих акордів (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 203).

3. Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. Соснові голки містять багато смолистих речовин, які мають протиглисне значення (Колгоспник України. 11, 1961, 29); Весна йшла з степу, кричали граки, чорніла мокра земля.. Край стежки, над канавою, забриніли зелені голки першого рясту (Олесь Донченко, I, 1956, 478); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15)

4. перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин. Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 9).

5. Тонкий загострений кристал чого-небудь. 11о голках снігу вітер босий Ступав (Леонід Первомайський, I, 1958, 84); Надвечір подув холодний північий вітер, пригнав хмари сизі,.. зашив голками крижаними калюжі, озера (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 752);
// Взагалі гострий кінець чогось. Сам того не помічаючи, Шевченко опинився » степу і раптом побачив на обрії мури караван-сарая, а поруч напівсферичну башту мечеті та високу кам'яну голку мінарета (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51); Він заглибився в розрахунки, може, з півгодини працював, час од часу недоброзичливо поглядаючи на далеку срібну гонку ракети (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 84).
==Ілюстрації==
[[Зображення:89814.jpg]]

[[Зображення:Igolka_nitka.gif]]

[[Зображення:Mamalana.gif]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|V7bIAgVYhVI}}
==Див. також==
====Цікаві факти з історії голки====
[http://svitfactiv.com/index.php/istoriji/340-tsikavi-fakti-z-istoriji-golki Перші залізні голки] були знайдені в Манчінге, у Баварії, і датуються 3 повікою до н.е. Не виключено, правда, що це були "імпортні" зразки. Вушка (дірочки) у той час ще не знали і просто загинали тупий кінчик маленьким колечком.

У античних державах теж знали залізну голку, а в Стародавньому Єгипті вже в V столітті до н.е. активно застосовувалася вишивка. Голки, знайдені на території Стародавнього Єгипту, на вигляд практично не відрізняються від сучасних. Першу ж сталеву голку знайшли в Китаї, датується вони приблизно Х віком н.е. Вважається, що в Європу голки були завезені приблизно в VIII столітті н.е. мавританськими племенами, які жили на територіях сучасного Марокко і Алжіру. За іншими відомостями, це зробили арабські купці в XIV столітті. У будь-якому випадку, там сталеві голки знали набагато раніше, ніж в Європі. З винаходом дамаської сталі голки почали робити з неї. Сталося це в 1370 році. У той рік і з'явилося в Європі перше цехове співтовариство, що спеціалізується на голках і інших предметах швацького виробництва. Вушка в тих голках як і раніше не було. І робилися вони виключно вручну методом кування.

Починаючи з ХII століття в Європі стає відомий метод волочіння дроту за допомогою спеціальної волочильної плити, і голки стали робити в набагато більших масштабах. (Точніше, метод існував давно, ще з античних часів, але потім був благополучно забутий). Зовнішній вигляд голок значно покращав. Центром голкового ремесла став Нюрнберг (Німеччина). Революція в голковій справі відбулася в XVI столітті, коли метод волочіння дроту був механізований за допомогою винайденого в Німеччині гідродвигуна. Основне виробництво зосередилося в Німеччині, в Нюрнберзі і в Іспанії. "Іспанські списи" - так називалися у той час голки - навіть йшли на експорт. Пізніше - в 1556 році - естафету перехопила Англія з її промисловою революцією, і основне виробництво зосередилося вже там. До цього голки були дуже дорогими, рідко у якого майстра були більше двох голок. Тепер же ціни на них стали прийнятнішими.

Цікавий факт, в 1850 році англійці придумали спеціальні голкові верстати, що дозволяє зробити в голці звичне нам вушко. Англія виходить на перше місце у світі по виробництву голок, стає монополістом і дуже довгий час є постачальником цього потрібного товару в усі країни. До цього голки з тією або іншою мірою механізації рубали з дроту, англійський же верстат не лише штампував голки, але ще і вушка сам проробляв. Англійці швидко зметикували, що хороші якісні голки, які не деформуються, не ламаються, не іржавіють, добре відполіровані, цінуються дуже високо, і цей товар - безпрограшний. Весь світ зрозумів, що таке зручна сталева голка, яка не зачіпає за тканину своїм кустарним вушком у вигляді петельки.

До речі, в Росії перші сталеві голки з'явилися лише в XVII столітті, хоча вік кістяних голок, знайдених на території Росії (село Костенки, Воронежська область) визначається фахівцями приблизно в: 40 тисяч років. Старше за наперсток кроманьйонця!

Сталеві голки були завезені з Німеччини ганзейскими купцями. До цього на Русі користувалися бронзовими, пізніше залізними голками, для багатих замовників їх ковалі з срібла (золото, до речі, для виготовлення голок не прижилося ніде - занадто м'який метал, гнеться і ламається). У Твері вже в XVI столітті було виробництво так званих "тверських игол", товстих і тонких, які з успіхом конкурували на російському ринку з голками з Литви. Вони тисячами продавалися і в Твері, і інших містах. "Проте навіть в такому найбільшому центрі металообробки, як Новгород, в 80-х роках XVI століття голечників було всього сім і один шпилькар :" - пише історик Е.І. Заозерская.

Власне промислове виготовлення голок в Росії почалося з легкої руки Петра I. У 1717 році він видав указ про будівництво двох голкових фабрик в селах Стовпці і Коленцы на річці Проне (сучасна Рязанська область). Їх побудували брати-купці Рюмины і їх "колега" Сидір Томилин. Росія на той час не мала свого ринку праці, оскільки була країною аграрною, тому робітників катастрофічно бракувало. Петро дав дозвіл наймати їх "де підшукають і за якою ціною похочат". До 1720 року набрали 124 учні, в основному, дітей посадників з ремісничо-торгових сімей передмість Москви. Навчання і праця були настільки важкими, що рідко хто витримував.

У Японії є одна дивовижна буддійська церемонія, називається "Фестиваль зламаних голок". Проходить фестиваль по усій Японії вже більше тисячі років 8 грудня. Раніше в нім брали участь тільки кравці, сьогодні - будь-хто, хто уміє шити. Для голок споруджується спеціальна гробниця, в яку кладуть ножиці і наперстки. У центр ставлять миску з тофу, ритуальним соєвим сиром, а в неї - усі голки, що зламалися або погнулися за минулий рік. Після цього одна зі шваль вимовляє спеціальну молитву-вдячність голкам за хорошу службу. Потім тофу з голками завертають в папір і опускають в море.

Проте неправильним думатиме, що голки - вони тільки для шитва. Про одних - офортних - ми розповіли на початку. Адже є ще патефонні (точніше, були), дозволяючі "знімати" звук з борозенок пластинки : Є голчасті підшипники як різновид роликових. У XIX столітті існувала навіть так звана "голчаста рушниця". При спуску курку спеціальна голка проколювала паперове дно патрона і запалювала ударний склад капсуля. "Голчаста рушниця", правда, проіснувала не дуже довго і було витіснено рушницею.

Але найпоширеніші "не швацькі" голки - це голки медичні. Хоча чому не швацькі? Ними хірург якраз шиє. Тільки не тканину, а людей. Не дай нам Бог познайомитися з цими голками на практиці, а в теорії. У теорії це цікаво.

Для початку голки в медицині застосовувалися тільки для ін'єкцій, приблизно з 1670 року. Проте шприц в сучасному розумінні цього слова з'явився лише в 1853 році. Запізніло, якщо врахувати, що прообраз шприца французький математик, фізик і філософ Блез Паскаль придумав вже в 1648 році. Але тоді його винахід світ не прийняв. Навіщо? Які мікроби? Які ін'єкції? Чортівщина і нічого більшого.

Голка для ін'єкцій є порожнистою трубочкою з нержавіючої сталі із зрізаним під гострим кутом кінцем. Уколи нам робили усім, так що усі пам'ятають не дуже приємні відчуття від "знайомства" з такою голкою. Тепер уже можна уколів не боятися, оскільки вже існують безболісні мікроголки, які не зачіпають нервових закінчень. Таку голку, як стверджують медики, не то що в стозі сіна, а і на гладкому-то столі не відразу знайдеш.

Голку у вигляді порожнистої трубочки використовують, до речі, не лише для уколів, але і для відсмоктування газів і рідин, наприклад, з грудної порожнини при запаленнях.

"Швацькі" ж медичні голки хірурги використовують для зшивання ("штопання" на їх професійному сленгу) тканин і органів. Ці голки не прямі, як ми звикли, а зігнуті. Залежно від призначення бувають напівкруглими, тригранними, напівовальними. На кінці зазвичай робиться розрізне вушко для нитки, поверхня голки хромується або нікелюється, щоб голка не іржавіла. Цікавий факт, є і платинові хірургічні голки. Офтальмологічні (очні) голки, за допомогою яких роблять операції, наприклад, на рогівці ока, мають товщину в долі міліметра. Ясна річ, що користуватися такою голкою можна тільки за допомогою мікроскопа.

Не можна не згадати ще про одні медичні голки - для акупунктури. У Китаї цей метод лікування був відомий ще до нашої ери. Сенс акупунктури у визначенні точки на тілі людини, яка по проекції "відповідає" за той або інший орган. У яку-небудь точку (а їх відомі близько 660 штук) фахівець вводить спеціальну голку завдовжки до дванадцяти см і завтовшки від 0,3 до 0,45 мм. При такій товщині голка для акупунктури не пряма, а має гвинтоподібну структуру, відчутну лише на дотик. Кінчик, який залишається "стирчати", закінчується своєрідним набалдашником, так що така голка нагадує зграї шпильку, а не голку.

==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/gholka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://svitfactiv.com/index.php/istoriji/340-tsikavi-fakti-z-istoriji-golki Світ фактів]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Индик

2013-11-30T15:46:14Z

Тетяна Тафінцева: /* Розведення індиків в домашніх умовах */

'''Индик, -ка, '''''м. ''Индюкъ, индѣйскій пѣтухъ. ''Ходить, як индик переяслівський. ''Ном. ''Посип индикам, гусям дай. ''Шевч. 132. ''Надувся, як индик. ''Котл. Ен. II. 35.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/indyk ІНДИК], а, чол.

1. Великий свійський птах родини фазанових, якого вирощують на м'ясо; самець індички; індійський півень. — Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай (Тарас Шевченко, I, 1951, 84); Кури і качки проходжувалися по подвір'ю, а надутий, вічно сердитий і булькітливий індик.. панував над усіма (Іван Франко, III, 1950, 233); Індики ціняться за ніжне, соковите м'ясо білого кольору. Це великі птахи. Вони, як і кури, мають міцні ноги й короткі крила (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 130); * У порівняннях. А Карпо й собі надувся, мов індик (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 302).

2. Страва з м'яса цього птаха. Тут їли.. Свинячу голову до хріну І локшину на переміну, Потім з підлевою [підливою] індик (Іван Котляревський, I, 1952, 72); Обід помалу доходив до кінця, коли подали індика, гостям поналивано шампану (Іван Франко, VII, 1951, 341).
==Ілюстрації==
[[Зображення:89d6.jpg]]

[[Зображення:383455118.jpg]]

[[Зображення:810.gif]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|2RvF-7ciL7s}}

{{#ev:youtube|l40SvIJJs_M}}

==Див. також==
====Розведення індиків в домашніх умовах====
При [http://www.provse.in.ua/page249.html розведенні індиків] і вирощуванні молодняку дуже важливо підготувати приміщення, в якому пташенята проведуть перші тижні життя. Індичат містять окремо від інших птахів, тому що в перші тижні життя вони беззахисні перед різними заразними захворюваннями. Приміщення має бути теплим, температура близько джерела тепла в перші 7 днів не повинна опускатися нижче плюс 32 - 34 градусів, а в самому приміщенні - нижче 28 градусів. Щотижня можна знижувати її на 2 - 3 градуси, в місячному віці температура в пташнику може бути близько 20 градусів, а двомісячні індичата легко обійдуться без обігріву.

Годування індичат у перший місяць їх життя - справа дуже клопітка, зате дорослі індички за цю турботу і клопоти віддячать господаря високою продуктивністю і невибагливістю в їжі.

Перші півтора тижні доведеться годувати малюків кожні 2 години. Причому з найпершим годуванням затягувати не варто.

У перші тижні індичата дуже погано бачать, тому й поїлку, і годівницю ставлять у добре освітлене місце і додають у корм яскраву зелень і терту моркву. Найпростіше годувати індичат спеціальними сумішами. Якщо такої можливості немає, то перша їжа індиченя - зварене круто яйце, сир, пшоно, суміш з подрібнених круп, геркулес. У перші дні в кормі переважають яйця, а крупи становлять тільки п'яту частину суміші, потім поступово частку круп збільшують.

Оскільки вирощувані без квочки індичата зовсім не вміють клювати, то в перші дні корм краще розміщувати на дощечках і привертати увагу пташенят, постукуючи по ній пальцями. Малюки можуть не зрозуміти також, як користуватися поїлкою, тому, може бути, доведеться занурити дзьоб кожного пташеня в поїлку. Краще вибирати таку конструкцію поїлок, яка не дасть малюкам можливості залізти туди цілком - вони можуть захворіти. Вода повинна бути чистою і свіжою, її температура в перші тижні - не нижче плюс 22 - 24 градусів, потім - не нижче 18.

Цілісне зерно з'являється в раціоні в півторамісячному віці. А ось зелень (крім кропиви, її не дають до 9 тижнів) можна давати вже з другого дня в дрібно рубаною вигляді щодня. У двотижневому віці малюкам можна запропонувати варену картоплю. І, звичайно, не можна забувати про спеціальні вітаміни, які птахам дають з першого дня життя.

Традиційні вологі мішанки в перші тижні краще готувати на кисляку, пахте або знежиреному молоці. Замість мішанки в перший час можна давати свіжозвареним розсипчасту молочну кашу. У спеціальні годівниці окремо насипають крейду, черепашку, дрібний гравій, товчене деревне вугілля. Перші прогулянки при гарній сухій погоді пташенята можуть здійснювати вже в двотижневому віці - спершу не довше півгодини. З 9-тижневого віку птиці можуть постійно перебувати на випасі.

==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/indyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://www.provse.in.ua/page249.html Розведення індиків в домашніх умовах]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ин]]

Історія

2013-11-30T11:04:56Z

Тетяна Тафінцева: /* Цікаві факти */

'''Істо́рія, -рії, '''''ж. ''Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/istorija ІСТОРІЯ], ї, жін.

1. тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. Історію творять тепер самостійно мільйони і десятки мільйонів людей (Ленін, 27, 1951, 133); Історія летить невпинним маховим колесом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 69); Соціалізм неминуче восторжествує в цілому світі. До його повної перемоги веде закономірний поступальний розвиток історії (Радянська Україна, 24.XI 1960, 1).

♦ Колесо історії повертати назад (зупиняти і т. ін.) див. колесо.

2. тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. Тяжко, тяжко мені стало, Так, мов я читаю Історію України (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); Оце маю Вам подати одну сторінку з історії переселення на Сибір, може цікаво, то надрукуєте (Леся Українка, V, 1956, 69); — Ось місце те, зв'язане з історією усієї Гуцульщини, Довбуша! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408); Він ходить і ходить по кімнаті, .. увесь поринає в задавнену ворожнечу між людьми і паном, в історію села (Михайло Стельмах, І, 1962, 352).

▲ Історія хвороби — медичний документ про стан здоров'я хворого, який заповнює лікар від початку лікування до його закінчення. В кожному кабінеті, а їх було три, сиділи лікарі — приймали хворих. На кожного писалася історія хвороби (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 50).

3. тільки одн. Сукупність фактів і подій, які належать до минулого. Я брав навмисне «об'єктивні» теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка, III, 1952, 690); — Розмовляв з найстарішими людьми села, які вже між небом і землею ходять. Надзвичайно самобутні є типи. А скільки життя, живої історії збереглося в їхній пам'яті! (Михайло Стельмах, I, 1962, 275).

♦ Входити (увійти) в історію див. входити; Відійти в історію — перестати існувати; зникнути.

4. тільки одн. Наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства. Я був учителем вищої початкової школи.. Викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику (Олександр Довженко, I, 1958, 14).

5. тільки одн. Наука, що вивчає хід розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання. Найбільше діалектологія пов'язана з курсом історії мови (Нариси з діалектології української мови, 1955, 5); Історія літератури.

6. Оповідання, розповідь про кого-, що-небудь. А вже історій різних цікавих знає Марія Іванівна — годі й казати (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 532); Цікаві історії нам Вася теплими вечорами розповідав (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 29).

7. розм. Подія, пригода, випадок і т. ін. Після якоїсь гучної.. історії Якима.. випровадили з університету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 182); Всім [співробітникам] була звісна трагікомічна історія, як заграничний політик прийшов до наступника престолу (Іван Франко, IV, 1950, 38); Зіньку дуже вразила історія біля купальні. Якщо Прохор зважився на такий вчинок, значить, ..не любить він її (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 156);
// Події, факти тощо, пов'язані з ким-, чим-небудь. Все село знало цю історію з Одаркою Мамотівною, як Васюта закохався в неї, а вона його водила-водила та й пішла в Чорновус за багатиря (Борис Грінченко, II, 1963, 349); Давлячись словами і захлинаючись від обурення, парубок розповідає історію діда Дуная (Михайло Стельмах, I, 1962, 438).

♦ Вічна (звичайна, відвічна, стара) історія — про те, що повторюється; те саме. Знову вийшла стара історія: вважався на одному факультеті, а лекції слухав на іншому (Олександр Довженко, I, 1958, 21); Історія з географією, жарт. — несподіване ускладнення, несподівана неприємність.
==Ілюстрації==
[[Зображення:2.1.jpg]]

[[Зображення:116526_or.jpg]]

[[Зображення:Istoria.jpg]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|RzyzwKNyaUw}}
==Див. також==
====Цікаві факти====
[http://rama.com.ua/ukrayina-nadzvichayna-30-neymovirnih-faktiv-pro-ukrayinu-yaki-nihto-ne-znav/ '''Факти про Україну''']

* Українці, а саме конструкторське бюро Антонова, розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю — Ан-225 «Мрія». Спочатку він проектувався для транспортування космічних кораблів. Наразі «Мрія» виконує комерційні вантажні перевезення.

* Автор першої в світі Конституції – український політичний і громадський діяч Пилип Орлик. 5 квітня 1710 р. його обрали гетьманом Запорізького війська. У цей же день Пилип Орлик оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі — тільки в 1791 р.

* Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

* В Україні найбільші в світі запаси марганцевої руди – 2,3 млрд т, або близько 11% від усього світового запасу.

* Найбільші чоловічі монастирі йменуються Лаврами. Статус Лаври мають лише шість монастирів у світі. Три з них знаходяться в Україні. Це Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра в Києві, що отримала цей статус ще у 1598 р., Свято-Успенська Лавра в м. Почаїв і Святогірська Свято-Успенська Лавра на Донеччині.

* Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Києво-Могилянська академія (1615 р.).

* Перша гасова лампа винайдена у м. Львові працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Ігнатієм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 р. Того ж року у львівському шпиталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений там спеціальною грамотою.

* Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.

* Станція метро «Арсенальна» у Києві — найглибша у світі. Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схованки для політичної верхівки.

* Український духовий інструмент трембіта — найдовший духовий музичний інструмент у світі.

==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/istorija Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://rama.com.ua/ukrayina-nadzvichayna-30-neymovirnih-faktiv-pro-ukrayinu-yaki-nihto-ne-znav/ Україна надзвичайна]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іс,Їс]]

Искра

2013-11-30T11:00:31Z

Тетяна Тафінцева: /* Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

'''Искра, -ри, '''''ж. ''Искра. ''З малої искри великий вогонь буває. ''Ном. ''Палкий як искра. ''Мкр. Н. 12. Ум. '''И́скорка. '''

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/iskra ІСКРА, и, ж]

1. Найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє. З малої іскри великий вогонь буває (Укр. присл.., 1955, 260); Залізні боки пічки пашіли жаром, і коли хтось близько проходив, спалахували сотнями дрібненьких іскор (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 276); * У порівняннях. Андрійко скорий був палкий, як іскра, — то було тричі на день і більш посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється за яку пустоту (Марко Вовчок, I, 1955, 275)

2. перен. Блискуча цятка; блискітка. Дніпро грає, лиснить іскрами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 307); Одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами (Леся Українка, III, 1952, 186); Прощаючись, Багіров відкликає Ясногорську вбік і, блискаючи темними іскрами косих очиць, говорить із зворушливою таємничістю (Олесь Гончар, III, 1959, 201).

3. чого, перен., книжн. Найменший, але яскравий вияв якого-небудь почуття, здібності тощо. Ми друкували все те, в чому бачили іскру таланту (Іван Франко, XVI, 1955, 332); Не вважаючи на все, що було, у неї в серці завсігди жевріла іскра кохання до Романа, і останніми днями ця іскра розгоралася все більше й більше (Борис Грінченко. II, 1963, 285).

♦ Аж іскри з очей посипались — про запаморочення від болю (внаслідок удару по голові й т. ін.). [Гавриїл:] Вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки ж хіба він уміє так, як отець Олександер? Щоб аж іскри з очей посипались (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 46); Заронити іскру див. заронити; Іскра божа, заст. — про чиє-небудь природне обдаровання. Панночка була (і єсть) гарна.., має душу живу, і навіть іскру божу (Леся Українка, III, 1952, 744); Метати іскри — сердито, злобливо поглядати. Вона ледве не плакала від напливу почуттів, але очі її гнівно метали іскри в бік Палянички, який, очевидно, чимось насолив ланковій (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 177).

==Ілюстрації==
[[Зображення:1726-1920x1440.jpg]]

[[Зображення:91245955_27569822_1213982558_IMG_7650.jpg]]

[[Зображення:Sparks1.gif]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|ZsLSXaxcsHw}}

==Див. також==
====Іскровий розряд====

[http://ua.textreferat.com/referat-243-2.html Іскровий розряд] виникає, якщо через газовий проміжок за короткий час протікає обмежена кількість електрики. Цей процес відбувається при великих напругах електричного поля (≈3·106 В/м) у газі, тиск якого близький до атмосферного.

Іскровий розряд розвивається поступово. Для його пояснення користуються стримерною теорією. Відповідно до неї, виникненню каналу іскри (яскраво сяючого, розгалуженого і вигнутого) передує утворення стримера — сильно іонізованого провідного каналу, що виникає з окремих потоків електронів.

Це відбувається в такий спосіб. При досить високій напруженості електричного поля вільний електрон встигає прискоритися до енергії, достатньої для іонізації атомів, якщо вони зустрічаються електронові на шляху, меншому за довжину його вільного пробігу. У результаті з'являються лавини електронів та іонізованих атомів. Ці лавини, наздоганяючи одна одну, утворюють провідні містки зі стримерів, уздовж яких і проходять великі кількості електронів, що утворюють канали іскрового розряду.

Свічення газу при іскровому розряді відбувається за рахунок виділення великої кількості енергії й нагрівання газу в іскровому проміжку до дуже високої температури (близько 104 К). Нагрівання газу відбувається швидко, тому різко зростає і тиск газу, що призводить до виникнення ударних хвиль. Це є причиною появи різних звукових ефектів при іскровому розряді: від неголосного потріскування в слабких розрядах до гуркотів грому при спалахах блискавки. Слід зауважити, що блискавка — це також іскровий розряд, що виникає або між двома грозовими хмарами, або між хмарою та землею.

Іскровий розряд широко застосовується як у техніці (запалення горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння, іскрові розрядники для запобігання перенапруження ліній електропередачі), так і на виробництві (електроіскрова точна обробка металів). Крім того, він використовується в спектральному аналізі для реєстрації заряджених частинок.
==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/iskra Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://ua.textreferat.com/referat-243-2.html Іскровий розряд]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ис]]

Грибок

2013-11-30T10:56:55Z

Тетяна Тафінцева: /* 10 НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧАЙНИХ ГРИБІВ */

'''Грибок, -бка, '''''м. ''Ум. отъ '''гриб. '''

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/ghryb ГРИБ], а, чол.

1. Нижча безхлорофільна рослина, що має форму шапки, надітої на ніжку, і розмножується головним чином спорами. Ой, дівчина по гриби ходила, В зеленому гаю заблудила (Павло Чубинський, V, 1874, 160); Вона [комісія] констатувала, що головну поживу шахтарів становлять гриби й корінці (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 127); * Образно. В штаті Нью-Мехіко здійнявся в небо велетенський димовий гриб і пекельно-червоний зблиск першого атомного вибуху осяяв піски (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1960, 172); * У порівняннях. Дві хатинки причаїлися на лісовій галявині, наче якісь чудернацькі гриби (Олесь Донченко, II, 1956, 67).

♦ Рости (виростати, сходити, виникати і т. ін. як (наче, неначе і т. ін.) гриби [після дощу] — появлятися швидко й у великій кількості. Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Товариства виникали тоді по селах буквально як гриби після дощу (Василь Минко, Моя Мипківка. 1962, 102).

2. перев. мн., біол. Нижчі спорові рослини — паразити рослинних, рідше тваринних організмів Збудником хвороб зернобобових культур можуть бути гриби, бактерії і віруси (Зернові бобові культури, 1956, 202); З літератури відомо про численні гриби, які уражають зерно (Мікробіологічний журнал, XIII. 4, 1951, 29).

==Ілюстрації==
[[Зображення:Grib_1.jpg]]

[[Зображення:Otravlenie-gribami.jpg]]

[[Зображення:Грибы-1.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|1juSMjIbWFQ}}

==Див. також==
====10 НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧАЙНИХ ГРИБІВ====

Ось [http://105.ucoz.ua/publ/kumedne/10_najbilsh_nezvichajnikh_gribiv/7-1-0-118 десятка найбільш незвичайних грибів], які зустрічаються в природі:

'''1. Траметес різнокольоровий'''

[[Зображення:1556-620x413.jpg]]

Траметес різнокольоровий - це вид грибів, який поширена у всьому світі і росте переважно на стовбурах мертвих дерев, і примітний своїми барвистими смугами. Сам гриб неїстівний у звичному розумінні, але його часто використовують в традиційній китайській медицині. Нещодавно вчені також з'ясували, що речовина цього гриба підвищує імунітет і може застосовуватися, як допоміжний засіб при лікуванні раку.

'''2. Гриб «кровоточить зуб»'''

[[Зображення:2326-620x463.jpg]]

Гиднеллум Пеку або, як його ще називають гриб «кровоточить зуб», часто зустрічається у хвойних лісах в північно-західних частинах Тихого океану і в центральній Європі. Його важко не помітити: яскрава червона рідина, що виділяється з пір гриба, нагадує якусь кримінальну сцену в природі. Насправді цей гриб не отруйний, але відлякує хижаків і людей дуже гірким смаком. Що ж стосується «крові», то аналіз показав, що ця рідина містить антикоагулянт атроментин, який по властивостях схожий з натуральним противосвертывающим засобом гепарином.

'''3. Гриб «земляна зірочка»'''

[[Зображення:3225-620x465.jpg]]

Гриб «земляна зірочка» або звездовик потрійний відноситься до грибів-дождевикам, які можна знайти в різних місцях і пагорбах по всьому світу. Цей незвичайний гриб змінює свій вигляд після того, як з'являється з під землі. Його «промені» згинаються вниз, кругле плодове тіло підводиться і випускає суперечки в повітря.

У деяких індійських племенах, цей гриб відомий своїми лікувальними властивостями, а також згідно з повір'ям він пророкує майбутні небесні явища.

'''4. Помилковий зморшок'''

[[Зображення:4164-620x465.jpg]]

Помилкові зморшки виду Gyromitra esculenta на увазі дуже нагадують мозок, тільки темно-пурпурного або коричневого кольору. Ці гриби ще називають «грибами-біфштексами», так як вони є делікатесом при правильному приготуванні. Якщо ж ви не володієте навичками приготування цього гриба, то така страва може стати смертельним. В сирому вигляді ці отруйні гриби і перед тим як використовувати його в рецепті, якщо ви звичайно готові ризикнути, його потрібно обережно пропарити.

'''5. Ежовик гребінчастий'''

[[Зображення:5139-620x400.jpg]]

Ежовик гребінчастий, який ще називають «мавпяча голова», «бородатий зуб» або «левова грива» на перший погляд не викликає жодних асоціацій з грибом. Цей їстівний гриб росте як на живих, так і мертвих деревах, а в приготованому вигляді нагадує за кольором і текстурою морепродукт.
Він не тільки гарний на смак, але і використовується в традиційній китайській медицині, володіючи антиоксидантними властивостями і знижуючи рівень глюкози в крові.

'''6. Биолюминесцентный гриб'''

[[Зображення:6102-620x387.jpg]]

Гриб мицена виду Mycena Chlorophos - це один з 71 видів біолюмінесцентного грибів, які світяться зеленим світлом.

Биолюминесцентные гриби ростуть в Малайзії, Індонезії, Бразилії, Мексиці і Пуерто-Ріко, і відрізняються м'яким жовто-зеленим світлом. Биолюминесцентность обумовлена речовиною, схожою на те, що присутній у світлячків.

'''7. Митинус собачий'''

[[Зображення:778-620x743.jpg]]

Митинус собачий, чиє латинська назва звучить, як Mutinus caninus сталося від римського фалічного божества Mutinus Mutunus, що означало «як собака». Цікаво, що темна верхівка митинуса залучає комах і відрізняється запахом, що нагадує котячі екскременти.

Самі гриби можливо їстівні, але їх не рекомендують вживати в їжу.

'''8. Кораловий гриб'''

[[Зображення:861-620x496.jpg]]

Кораловий гриб роду Clavaria виглядає так, ніби має зростати де щось на кораловому рифі. Вчені визначили, що існує близько 1200 видів грибів клавария, які відрізняються різними відтінками, починаючи від білого до яскраво-помаранчевого і пурпурного. Ці гриби ростуть у багатьох місцях, в основному в тропічних районах і вважаються неїстівними.

'''9. Решеточник червоний'''

[[Зображення:961-620x413.jpg]]

Решеточник червоний, згідно опису одного з дослідників, виглядає як «інопланетянин з науково-фантастичного фільму». Гриб дозріває з білого яйцевидного тіла і набуває вигляду гратчастого кулі яскраво-червоного кольору. Крім того, решеточник червоний є родичем грибів веселок, які пахнуть не дуже приємно, нагадуючи запах гнилої м'яса й екскрементів.

'''10. Небесне-білий гриб'''

[[Зображення:1050-620x412.jpg]]

Небесне білий гриб виду Entoloma hochstetteri живе в лісах Нової Зеландії та Індії. Ці блакитні гриби можуть бути отруйними, але їх токсичність маловивчена. Свій відмітний блакитний колір він придбав завдяки пігменту азулину, що міститься в плодовому тілі, який також зустрічається у деяких морських безхребетних.

==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/ghryb Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://105.ucoz.ua/publ/kumedne/10_najbilsh_nezvichajnikh_gribiv/7-1-0-118 Цікави факти з усього світу]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Гр]]

Грибок

2013-11-30T10:55:57Z

Тетяна Тафінцева: /* Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

'''Грибок, -бка, '''''м. ''Ум. отъ '''гриб. '''

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/ghryb ГРИБ], а, чол.

1. Нижча безхлорофільна рослина, що має форму шапки, надітої на ніжку, і розмножується головним чином спорами. Ой, дівчина по гриби ходила, В зеленому гаю заблудила (Павло Чубинський, V, 1874, 160); Вона [комісія] констатувала, що головну поживу шахтарів становлять гриби й корінці (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 127); * Образно. В штаті Нью-Мехіко здійнявся в небо велетенський димовий гриб і пекельно-червоний зблиск першого атомного вибуху осяяв піски (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1960, 172); * У порівняннях. Дві хатинки причаїлися на лісовій галявині, наче якісь чудернацькі гриби (Олесь Донченко, II, 1956, 67).

♦ Рости (виростати, сходити, виникати і т. ін. як (наче, неначе і т. ін.) гриби [після дощу] — появлятися швидко й у великій кількості. Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Товариства виникали тоді по селах буквально як гриби після дощу (Василь Минко, Моя Мипківка. 1962, 102).

2. перев. мн., біол. Нижчі спорові рослини — паразити рослинних, рідше тваринних організмів Збудником хвороб зернобобових культур можуть бути гриби, бактерії і віруси (Зернові бобові культури, 1956, 202); З літератури відомо про численні гриби, які уражають зерно (Мікробіологічний журнал, XIII. 4, 1951, 29).

==Ілюстрації==
[[Зображення:Grib_1.jpg]]

[[Зображення:Otravlenie-gribami.jpg]]

[[Зображення:Грибы-1.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|1juSMjIbWFQ}}

==Див. також==
====10 НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧАЙНИХ ГРИБІВ====

Ось [http://105.ucoz.ua/publ/kumedne/10_najbilsh_nezvichajnikh_gribiv/7-1-0-118 десятка] найбільш незвичайних грибів, які зустрічаються в природі:

'''1. Траметес різнокольоровий'''

[[Зображення:1556-620x413.jpg]]

Траметес різнокольоровий - це вид грибів, який поширена у всьому світі і росте переважно на стовбурах мертвих дерев, і примітний своїми барвистими смугами. Сам гриб неїстівний у звичному розумінні, але його часто використовують в традиційній китайській медицині. Нещодавно вчені також з'ясували, що речовина цього гриба підвищує імунітет і може застосовуватися, як допоміжний засіб при лікуванні раку.

'''2. Гриб «кровоточить зуб»'''

[[Зображення:2326-620x463.jpg]]

Гиднеллум Пеку або, як його ще називають гриб «кровоточить зуб», часто зустрічається у хвойних лісах в північно-західних частинах Тихого океану і в центральній Європі. Його важко не помітити: яскрава червона рідина, що виділяється з пір гриба, нагадує якусь кримінальну сцену в природі. Насправді цей гриб не отруйний, але відлякує хижаків і людей дуже гірким смаком. Що ж стосується «крові», то аналіз показав, що ця рідина містить антикоагулянт атроментин, який по властивостях схожий з натуральним противосвертывающим засобом гепарином.

'''3. Гриб «земляна зірочка»'''

[[Зображення:3225-620x465.jpg]]

Гриб «земляна зірочка» або звездовик потрійний відноситься до грибів-дождевикам, які можна знайти в різних місцях і пагорбах по всьому світу. Цей незвичайний гриб змінює свій вигляд після того, як з'являється з під землі. Його «промені» згинаються вниз, кругле плодове тіло підводиться і випускає суперечки в повітря.

У деяких індійських племенах, цей гриб відомий своїми лікувальними властивостями, а також згідно з повір'ям він пророкує майбутні небесні явища.

'''4. Помилковий зморшок'''

[[Зображення:4164-620x465.jpg]]

Помилкові зморшки виду Gyromitra esculenta на увазі дуже нагадують мозок, тільки темно-пурпурного або коричневого кольору. Ці гриби ще називають «грибами-біфштексами», так як вони є делікатесом при правильному приготуванні. Якщо ж ви не володієте навичками приготування цього гриба, то така страва може стати смертельним. В сирому вигляді ці отруйні гриби і перед тим як використовувати його в рецепті, якщо ви звичайно готові ризикнути, його потрібно обережно пропарити.

'''5. Ежовик гребінчастий'''

[[Зображення:5139-620x400.jpg]]

Ежовик гребінчастий, який ще називають «мавпяча голова», «бородатий зуб» або «левова грива» на перший погляд не викликає жодних асоціацій з грибом. Цей їстівний гриб росте як на живих, так і мертвих деревах, а в приготованому вигляді нагадує за кольором і текстурою морепродукт.
Він не тільки гарний на смак, але і використовується в традиційній китайській медицині, володіючи антиоксидантними властивостями і знижуючи рівень глюкози в крові.

'''6. Биолюминесцентный гриб'''

[[Зображення:6102-620x387.jpg]]

Гриб мицена виду Mycena Chlorophos - це один з 71 видів біолюмінесцентного грибів, які світяться зеленим світлом.

Биолюминесцентные гриби ростуть в Малайзії, Індонезії, Бразилії, Мексиці і Пуерто-Ріко, і відрізняються м'яким жовто-зеленим світлом. Биолюминесцентность обумовлена речовиною, схожою на те, що присутній у світлячків.

'''7. Митинус собачий'''

[[Зображення:778-620x743.jpg]]

Митинус собачий, чиє латинська назва звучить, як Mutinus caninus сталося від римського фалічного божества Mutinus Mutunus, що означало «як собака». Цікаво, що темна верхівка митинуса залучає комах і відрізняється запахом, що нагадує котячі екскременти.

Самі гриби можливо їстівні, але їх не рекомендують вживати в їжу.

'''8. Кораловий гриб'''

[[Зображення:861-620x496.jpg]]

Кораловий гриб роду Clavaria виглядає так, ніби має зростати де щось на кораловому рифі. Вчені визначили, що існує близько 1200 видів грибів клавария, які відрізняються різними відтінками, починаючи від білого до яскраво-помаранчевого і пурпурного. Ці гриби ростуть у багатьох місцях, в основному в тропічних районах і вважаються неїстівними.

'''9. Решеточник червоний'''

[[Зображення:961-620x413.jpg]]

Решеточник червоний, згідно опису одного з дослідників, виглядає як «інопланетянин з науково-фантастичного фільму». Гриб дозріває з білого яйцевидного тіла і набуває вигляду гратчастого кулі яскраво-червоного кольору. Крім того, решеточник червоний є родичем грибів веселок, які пахнуть не дуже приємно, нагадуючи запах гнилої м'яса й екскрементів.

'''10. Небесне-білий гриб'''

[[Зображення:1050-620x412.jpg]]

Небесне білий гриб виду Entoloma hochstetteri живе в лісах Нової Зеландії та Індії. Ці блакитні гриби можуть бути отруйними, але їх токсичність маловивчена. Свій відмітний блакитний колір він придбав завдяки пігменту азулину, що міститься в плодовому тілі, який також зустрічається у деяких морських безхребетних.

==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/ghryb Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://105.ucoz.ua/publ/kumedne/10_najbilsh_nezvichajnikh_gribiv/7-1-0-118 Цікави факти з усього світу]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Гр]]

Гребінець

2013-11-30T10:54:51Z

Тетяна Тафінцева: /* Зовнішні посилання */

'''Гребінець, -нця, '''''м. ''Гребенка, гребень, гребешокъ. Вас. 164. ''Стояла Мар’я під вінцем, розчесала русу косу гребінцем. ''Чуб. ІІІ. 207.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/ghrebinecj ГРЕБІНЕЦЬ], нця, чол.

1. Довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски. Дістала [Софія] .. штучний гребінець і всадила собі у волосся (Леся Українка, III, 1952, 541); Мати сиділа на полу, в самій сорочці й спідниці, розчісувала гребінцем сиве рідке волосся (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 28).

2. Зменш.-пестл. до гребінь 3—5. Харчовими відходами.. свійської птиці є голівки, гребінці, шийки, крильця, ніжки (Технологія приготування їжі, 1957, 64); Зелені хвилі з білими гребінцями поспішали назустріч пароплаву (Олесь Донченко, III, 1956, 203).
==Ілюстрації==
[[Зображення:18481717.jpg]]

[[Зображення:Ezer_04.jpg]]

[[Зображення:News_93_foto_1.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|Ieqf_av0edE}}

==Див. також==
====Як вибрати гребінець для волосся====
При [http://uhid.ru/Uhidopediya/grebinets-dlya-volossya.html виборі гребінця] потрібно звертати увагу на безліч факторів - матеріал, з якого він виготовлений, тип волосся, і для чого він призначений.

Матеріал виробу з якого він зроблений - це перше на що потрібно звертати увагу. Звичайно, краще всього вибирати гребінці з натуральних матеріалів. Так як вони дуже добре і дбайливо доглядають за вашими кісьми. Вважається, що березові гребінці активізують вплив поживних і цілющих речовин масок і настоїв.

Дубові гребінці - заспокоюють коси. Також при розчісуванні вони не електризуються.
Гребінець не повинен мати гострих країв. Всі краї повинні бути закруглені, відполіровані і
Розчісування-волосся-Rozchisuvannya-volossya відшліфовані. Так як гострі кути можуть порвати волосся і пошкодити шкіру голови.

Також варто звертати увагу не тільки на те з чого зроблений сам гребінець, але і на те з чого зроблена його ручка. Краще вибирати з гумовими або силіконовими ручками, так як при сушінні кіс феном вони не будуть вислизати з рук.

Дуже важливо звертати увагу і на якість щетини. Найкраще вибирати гребінці з натуральною щетиною. Так як така щітка не травмує шкіру голови і не пошкоджує волосся. Такою щетиною також дуже добре розплутувати коси. Але коштує такий предмет набагато дорожче звичайного.

Для жорсткого, довгого волосся підійде широкий і жорсткий гребінець. Для укладання феном краще використовувати круглий гребінець з металевими зубчиками. А для довгих, кучерявих кіс підійдуть гребінці з рідкими пластмасовими зубчиками. Такі гребінці потрібно частіше мити і міняти кожні три місяці.

Але Вам потрібно пам'ятати, що коли ви самостійно в домашніх умовах захотіли пофарбувати коси, то металевим користуватися заборонено, тому як метал може вступати в реакцію із хімічними барвниками, і все це негативно може позначиться на косах.
==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/ghrebinecj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://uhid.ru/Uhidopediya/grebinets-dlya-volossya.html Догляд за волоссям]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Гр]]

Історія

2013-11-29T23:21:12Z

Тетяна Тафінцева:

'''Істо́рія, -рії, '''''ж. ''Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/istorija ІСТОРІЯ], ї, жін.

1. тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. Історію творять тепер самостійно мільйони і десятки мільйонів людей (Ленін, 27, 1951, 133); Історія летить невпинним маховим колесом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 69); Соціалізм неминуче восторжествує в цілому світі. До його повної перемоги веде закономірний поступальний розвиток історії (Радянська Україна, 24.XI 1960, 1).

♦ Колесо історії повертати назад (зупиняти і т. ін.) див. колесо.

2. тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. Тяжко, тяжко мені стало, Так, мов я читаю Історію України (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); Оце маю Вам подати одну сторінку з історії переселення на Сибір, може цікаво, то надрукуєте (Леся Українка, V, 1956, 69); — Ось місце те, зв'язане з історією усієї Гуцульщини, Довбуша! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408); Він ходить і ходить по кімнаті, .. увесь поринає в задавнену ворожнечу між людьми і паном, в історію села (Михайло Стельмах, І, 1962, 352).

▲ Історія хвороби — медичний документ про стан здоров'я хворого, який заповнює лікар від початку лікування до його закінчення. В кожному кабінеті, а їх було три, сиділи лікарі — приймали хворих. На кожного писалася історія хвороби (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 50).

3. тільки одн. Сукупність фактів і подій, які належать до минулого. Я брав навмисне «об'єктивні» теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка, III, 1952, 690); — Розмовляв з найстарішими людьми села, які вже між небом і землею ходять. Надзвичайно самобутні є типи. А скільки життя, живої історії збереглося в їхній пам'яті! (Михайло Стельмах, I, 1962, 275).

♦ Входити (увійти) в історію див. входити; Відійти в історію — перестати існувати; зникнути.

4. тільки одн. Наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства. Я був учителем вищої початкової школи.. Викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику (Олександр Довженко, I, 1958, 14).

5. тільки одн. Наука, що вивчає хід розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання. Найбільше діалектологія пов'язана з курсом історії мови (Нариси з діалектології української мови, 1955, 5); Історія літератури.

6. Оповідання, розповідь про кого-, що-небудь. А вже історій різних цікавих знає Марія Іванівна — годі й казати (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 532); Цікаві історії нам Вася теплими вечорами розповідав (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 29).

7. розм. Подія, пригода, випадок і т. ін. Після якоїсь гучної.. історії Якима.. випровадили з університету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 182); Всім [співробітникам] була звісна трагікомічна історія, як заграничний політик прийшов до наступника престолу (Іван Франко, IV, 1950, 38); Зіньку дуже вразила історія біля купальні. Якщо Прохор зважився на такий вчинок, значить, ..не любить він її (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 156);
// Події, факти тощо, пов'язані з ким-, чим-небудь. Все село знало цю історію з Одаркою Мамотівною, як Васюта закохався в неї, а вона його водила-водила та й пішла в Чорновус за багатиря (Борис Грінченко, II, 1963, 349); Давлячись словами і захлинаючись від обурення, парубок розповідає історію діда Дуная (Михайло Стельмах, I, 1962, 438).

♦ Вічна (звичайна, відвічна, стара) історія — про те, що повторюється; те саме. Знову вийшла стара історія: вважався на одному факультеті, а лекції слухав на іншому (Олександр Довженко, I, 1958, 21); Історія з географією, жарт. — несподіване ускладнення, несподівана неприємність.
==Ілюстрації==
[[Зображення:2.1.jpg]]

[[Зображення:116526_or.jpg]]

[[Зображення:Istoria.jpg]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|RzyzwKNyaUw}}
==Див. також==
====Цікаві факти====
* Українці, а саме конструкторське бюро Антонова, розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю — Ан-225 «Мрія». Спочатку він проектувався для транспортування космічних кораблів. Наразі «Мрія» виконує комерційні вантажні перевезення.

* Автор першої в світі Конституції – український політичний і громадський діяч Пилип Орлик. 5 квітня 1710 р. його обрали гетьманом Запорізького війська. У цей же день Пилип Орлик оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі — тільки в 1791 р.

* Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

* В Україні найбільші в світі запаси марганцевої руди – 2,3 млрд т, або близько 11% від усього світового запасу.

* Найбільші чоловічі монастирі йменуються Лаврами. Статус Лаври мають лише шість монастирів у світі. Три з них знаходяться в Україні. Це Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра в Києві, що отримала цей статус ще у 1598 р., Свято-Успенська Лавра в м. Почаїв і Святогірська Свято-Успенська Лавра на Донеччині.

* Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Києво-Могилянська академія (1615 р.).

* Перша гасова лампа винайдена у м. Львові працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Ігнатієм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 р. Того ж року у львівському шпиталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений там спеціальною грамотою.

* Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.

* Станція метро «Арсенальна» у Києві — найглибша у світі. Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схованки для політичної верхівки.

* Український духовий інструмент трембіта — найдовший духовий музичний інструмент у світі.
==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/istorija Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://rama.com.ua/ukrayina-nadzvichayna-30-neymovirnih-faktiv-pro-ukrayinu-yaki-nihto-ne-znav/ Україна надзвичайна]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іс,Їс]]

Історія

2013-11-29T23:15:35Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:Istoria.jpg

2013-11-29T23:10:49Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:116526 or.jpg

2013-11-29T23:10:23Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:2.1.jpg

2013-11-29T23:09:42Z

Тетяна Тафінцева:

Ігла

2013-11-29T22:57:46Z

Тетяна Тафінцева:

'''Ігла, -ли, '''''ж. ''1) = '''Голка. '''Шух. І. 153. 2) Пт. = '''Іговна. '''Вх. Пч. І. 16.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
[http://sum.in.ua/s/gholka ГОЛКА], и, жін.

1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко. II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); * У порівняннях. Я гостра з ворогом, мов голка! (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 32).

♦ Бути (сидіти і т. ін.) як на голках — нервувати, нетерпеливитися; Голки заганяти (загнати) — в'їдливо, дошкульно говорити. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце... Христя мовчала (Панас Мирний, III, 1954, 16); Голці ніде впасти — дуже тісно. — Е-е! Та тут і голці піде упасти. Всі сидячі місця зайняті (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 95); Шукати голку в сіні — шукати те, що неможливо знайти. Потрібний напрям важко знайти в тайзі, загубивши його.. Це однаково, що шукати голку в сіні (Олесь Донченко, II, 1956, 56); Як з голки: а) про повий, тільки що пошитий одяг. Щоб костюмчик був як з голки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272); б) (перен.) про щось нове, тільки що виготовлене, збудоване і т. ін. З валізки Оксана дістала нові, як з голки, п'ять карбованців (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 81).

2. Загострений на кінці металевий стрижень різного вигляду і різного спеціального призначення. Голки для шприців являють собою порожнисту вузьку металеву трубочку, один кінець якої косо зрізаний і загострений (Загальний догляд за хворими, 1957, 168); Через хвилину голка задряпала пластинку, вихопила з неї кілька брязкітливих акордів (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 203).

3. Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. Соснові голки містять багато смолистих речовин, які мають протиглисне значення (Колгоспник України. 11, 1961, 29); Весна йшла з степу, кричали граки, чорніла мокра земля.. Край стежки, над канавою, забриніли зелені голки першого рясту (Олесь Донченко, I, 1956, 478); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15)

4. перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин. Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 9).

5. Тонкий загострений кристал чого-небудь. 11о голках снігу вітер босий Ступав (Леонід Первомайський, I, 1958, 84); Надвечір подув холодний північий вітер, пригнав хмари сизі,.. зашив голками крижаними калюжі, озера (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 752);
// Взагалі гострий кінець чогось. Сам того не помічаючи, Шевченко опинився » степу і раптом побачив на обрії мури караван-сарая, а поруч напівсферичну башту мечеті та високу кам'яну голку мінарета (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51); Він заглибився в розрахунки, може, з півгодини працював, час од часу недоброзичливо поглядаючи на далеку срібну гонку ракети (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 84).
==Ілюстрації==
[[Зображення:89814.jpg]]

[[Зображення:Igolka_nitka.gif]]

[[Зображення:Mamalana.gif]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|V7bIAgVYhVI}}
==Див. також==
====Цікаві факти з історії голки====
[http://svitfactiv.com/index.php/istoriji/340-tsikavi-fakti-z-istoriji-golki Перші залізні голки] були знайдені в Манчінге, у Баварії, і датуються 3 повікою до н.е. Не виключено, правда, що це були "імпортні" зразки. Вушка (дірочки) у той час ще не знали і просто загинали тупий кінчик маленьким колечком.

У античних державах теж знали залізну голку, а в Стародавньому Єгипті вже в V столітті до н.е. активно застосовувалася вишивка. Голки, знайдені на території Стародавнього Єгипту, на вигляд практично не відрізняються від сучасних. Першу ж сталеву голку знайшли в Китаї, датується вони приблизно Х віком н.е. Вважається, що в Європу голки були завезені приблизно в VIII столітті н.е. мавританськими племенами, які жили на територіях сучасного Марокко і Алжіру. За іншими відомостями, це зробили арабські купці в XIV столітті. У будь-якому випадку, там сталеві голки знали набагато раніше, ніж в Європі. З винаходом дамаської сталі голки почали робити з неї. Сталося це в 1370 році. У той рік і з'явилося в Європі перше цехове співтовариство, що спеціалізується на голках і інших предметах швацького виробництва. Вушка в тих голках як і раніше не було. І робилися вони виключно вручну методом кування.

Починаючи з ХII століття в Європі стає відомий метод волочіння дроту за допомогою спеціальної волочильної плити, і голки стали робити в набагато більших масштабах. (Точніше, метод існував давно, ще з античних часів, але потім був благополучно забутий). Зовнішній вигляд голок значно покращав. Центром голкового ремесла став Нюрнберг (Німеччина). Революція в голковій справі відбулася в XVI столітті, коли метод волочіння дроту був механізований за допомогою винайденого в Німеччині гідродвигуна. Основне виробництво зосередилося в Німеччині, в Нюрнберзі і в Іспанії. "Іспанські списи" - так називалися у той час голки - навіть йшли на експорт. Пізніше - в 1556 році - естафету перехопила Англія з її промисловою революцією, і основне виробництво зосередилося вже там. До цього голки були дуже дорогими, рідко у якого майстра були більше двох голок. Тепер же ціни на них стали прийнятнішими.

Цікавий факт, в 1850 році англійці придумали спеціальні голкові верстати, що дозволяє зробити в голці звичне нам вушко. Англія виходить на перше місце у світі по виробництву голок, стає монополістом і дуже довгий час є постачальником цього потрібного товару в усі країни. До цього голки з тією або іншою мірою механізації рубали з дроту, англійський же верстат не лише штампував голки, але ще і вушка сам проробляв. Англійці швидко зметикували, що хороші якісні голки, які не деформуються, не ламаються, не іржавіють, добре відполіровані, цінуються дуже високо, і цей товар - безпрограшний. Весь світ зрозумів, що таке зручна сталева голка, яка не зачіпає за тканину своїм кустарним вушком у вигляді петельки.

До речі, в Росії перші сталеві голки з'явилися лише в XVII столітті, хоча вік кістяних голок, знайдених на території Росії (село Костенки, Воронежська область) визначається фахівцями приблизно в: 40 тисяч років. Старше за наперсток кроманьйонця!

Сталеві голки були завезені з Німеччини ганзейскими купцями. До цього на Русі користувалися бронзовими, пізніше залізними голками, для багатих замовників їх ковалі з срібла (золото, до речі, для виготовлення голок не прижилося ніде - занадто м'який метал, гнеться і ламається). У Твері вже в XVI столітті було виробництво так званих "тверських игол", товстих і тонких, які з успіхом конкурували на російському ринку з голками з Литви. Вони тисячами продавалися і в Твері, і інших містах. "Проте навіть в такому найбільшому центрі металообробки, як Новгород, в 80-х роках XVI століття голечників було всього сім і один шпилькар :" - пише історик Е.І. Заозерская.

Власне промислове виготовлення голок в Росії почалося з легкої руки Петра I. У 1717 році він видав указ про будівництво двох голкових фабрик в селах Стовпці і Коленцы на річці Проне (сучасна Рязанська область). Їх побудували брати-купці Рюмины і їх "колега" Сидір Томилин. Росія на той час не мала свого ринку праці, оскільки була країною аграрною, тому робітників катастрофічно бракувало. Петро дав дозвіл наймати їх "де підшукають і за якою ціною похочат". До 1720 року набрали 124 учні, в основному, дітей посадників з ремісничо-торгових сімей передмість Москви. Навчання і праця були настільки важкими, що рідко хто витримував.

У Японії є одна дивовижна буддійська церемонія, називається "Фестиваль зламаних голок". Проходить фестиваль по усій Японії вже більше тисячі років 8 грудня. Раніше в нім брали участь тільки кравці, сьогодні - будь-хто, хто уміє шити. Для голок споруджується спеціальна гробниця, в яку кладуть ножиці і наперстки. У центр ставлять миску з тофу, ритуальним соєвим сиром, а в неї - усі голки, що зламалися або погнулися за минулий рік. Після цього одна зі шваль вимовляє спеціальну молитву-вдячність голкам за хорошу службу. Потім тофу з голками завертають в папір і опускають в море.

Проте неправильним думатиме, що голки - вони тільки для шитва. Про одних - офортних - ми розповіли на початку. Адже є ще патефонні (точніше, були), дозволяючі "знімати" звук з борозенок пластинки : Є голчасті підшипники як різновид роликових. У XIX столітті існувала навіть так звана "голчаста рушниця". При спуску курку спеціальна голка проколювала паперове дно патрона і запалювала ударний склад капсуля. "Голчаста рушниця", правда, проіснувала не дуже довго і було витіснено рушницею.

Але найпоширеніші "не швацькі" голки - це голки медичні. Хоча чому не швацькі? Ними хірург якраз шиє. Тільки не тканину, а людей. Не дай нам Бог познайомитися з цими голками на практиці, а в теорії. У теорії це цікаво.

Для початку голки в медицині застосовувалися тільки для ін'єкцій, приблизно з 1670 року. Проте шприц в сучасному розумінні цього слова з'явився лише в 1853 році. Запізніло, якщо врахувати, що прообраз шприца французький математик, фізик і філософ Блез Паскаль придумав вже в 1648 році. Але тоді його винахід світ не прийняв. Навіщо? Які мікроби? Які ін'єкції? Чортівщина і нічого більшого.

Голка для ін'єкцій є порожнистою трубочкою з нержавіючої сталі із зрізаним під гострим кутом кінцем. Уколи нам робили усім, так що усі пам'ятають не дуже приємні відчуття від "знайомства" з такою голкою. Тепер уже можна уколів не боятися, оскільки вже існують безболісні мікроголки, які не зачіпають нервових закінчень. Таку голку, як стверджують медики, не то що в стозі сена, а і на гладкому-то столі не відразу знайдеш.

Голку у вигляді порожнистої трубочки використовують, до речі, не лише для уколів, але і для відсмоктування газів і рідин, наприклад, з грудної порожнини при запаленнях.

"Швацькі" ж медичні голки хірурги використовують для зшивання ("штопання" на їх професійному сленгу) тканин і органів. Ці голки не прямі, як ми звикли, а зігнуті. Залежно від призначення бувають напівкруглими, тригранними, напівовальними. На кінці зазвичай робиться розрізне вушко для нитки, поверхня голки хромується або нікелюється, щоб голка не іржавіла. Цікавий факт, є і платинові хірургічні голки. Офтальмологічні (очні) голки, за допомогою яких роблять операції, наприклад, на рогівці ока, мають товщину в долі міліметра. Ясна річ, що користуватися такою голкою можна тільки за допомогою мікроскопа.

Не можна не згадати ще про одні медичні голки - для акупунктури. У Китаї цей метод лікування був відомий ще до нашої ери. Сенс акупунктури у визначенні точки на тілі людини, яка по проекції "відповідає" за той або інший орган. У яку-небудь точку (а їх відомі близько 660 штук) фахівець вводить спеціальну голку завдовжки до дванадцяти см і завтовшки від 0,3 до 0,45 мм. При такій товщині голка для акупунктури не пряма, а має гвинтоподібну структуру, відчутну лише на дотик. Кінчик, який залишається "стирчати", закінчується своєрідним набалдашником, так що така голка нагадує зграї шпильку, а не голку.
==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/gholka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://svitfactiv.com/index.php/istoriji/340-tsikavi-fakti-z-istoriji-golki Світ фактів]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Файл:Mamalana.gif

2013-11-29T22:46:47Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:Igolka nitka.gif

2013-11-29T22:46:15Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:89814.jpg

2013-11-29T22:45:46Z

Тетяна Тафінцева:

Історія

2013-11-29T22:40:02Z

Тетяна Тафінцева:

'''Істо́рія, -рії, '''''ж. ''Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ІСТОРІЯ, ї, жін.

1. тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. Історію творять тепер самостійно мільйони і десятки мільйонів людей (Ленін, 27, 1951, 133); Історія летить невпинним маховим колесом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 69); Соціалізм неминуче восторжествує в цілому світі. До його повної перемоги веде закономірний поступальний розвиток історії (Радянська Україна, 24.XI 1960, 1).
♦ Колесо історії повертати назад (зупиняти і т. ін.) див. колесо.

2. тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. Тяжко, тяжко мені стало, Так, мов я читаю Історію України (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); Оце маю Вам подати одну сторінку з історії переселення на Сибір, може цікаво, то надрукуєте (Леся Українка, V, 1956, 69); — Ось місце те, зв'язане з історією усієї Гуцульщини, Довбуша! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408); Він ходить і ходить по кімнаті, .. увесь поринає в задавнену ворожнечу між людьми і паном, в історію села (Михайло Стельмах, І, 1962, 352).
▲ Історія хвороби — медичний документ про стан здоров'я хворого, який заповнює лікар від початку лікування до його закінчення. В кожному кабінеті, а їх було три, сиділи лікарі — приймали хворих. На кожного писалася історія хвороби (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 50).

3. тільки одн. Сукупність фактів і подій, які належать до минулого. Я брав навмисне «об'єктивні» теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка, III, 1952, 690); — Розмовляв з найстарішими людьми села, які вже між небом і землею ходять. Надзвичайно самобутні є типи. А скільки життя, живої історії збереглося в їхній пам'яті! (Михайло Стельмах, I, 1962, 275).
♦ Входити (увійти) в історію див. входити; Відійти в історію — перестати існувати; зникнути.

4. тільки одн. Наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства. Я був учителем вищої початкової школи.. Викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику (Олександр Довженко, I, 1958, 14).

5. тільки одн. Наука, що вивчає хід розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання. Найбільше діалектологія пов'язана з курсом історії мови (Нариси з діалектології української мови, 1955, 5); Історія літератури.

6. Оповідання, розповідь про кого-, що-небудь. А вже історій різних цікавих знає Марія Іванівна — годі й казати (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 532); Цікаві історії нам Вася теплими вечорами розповідав (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 29).

7. розм. Подія, пригода, випадок і т. ін. Після якоїсь гучної.. історії Якима.. випровадили з університету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 182); Всім [співробітникам] була звісна трагікомічна історія, як заграничний політик прийшов до наступника престолу (Іван Франко, IV, 1950, 38); Зіньку дуже вразила історія біля купальні. Якщо Прохор зважився на такий вчинок, значить, ..не любить він її (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 156);
// Події, факти тощо, пов'язані з ким-, чим-небудь. Все село знало цю історію з Одаркою Мамотівною, як Васюта закохався в неї, а вона його водила-водила та й пішла в Чорновус за багатиря (Борис Грінченко, II, 1963, 349); Давлячись словами і захлинаючись від обурення, парубок розповідає історію діда Дуная (Михайло Стельмах, I, 1962, 438).
♦ Вічна (звичайна, відвічна, стара) історія — про те, що повторюється; те саме. Знову вийшла стара історія: вважався на одному факультеті, а лекції слухав на іншому (Олександр Довженко, I, 1958, 21); Історія з географією, жарт. — несподіване ускладнення, несподівана неприємність.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іс,Їс]]

Ігла

2013-11-29T22:39:25Z

Тетяна Тафінцева:

'''Ігла, -ли, '''''ж. ''1) = '''Голка. '''Шух. І. 153. 2) Пт. = '''Іговна. '''Вх. Пч. І. 16.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
ГОЛКА, и, жін.

1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко. II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); * У порівняннях. Я гостра з ворогом, мов голка! (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 32).
♦ Бути (сидіти і т. ін.) як на голках — нервувати, нетерпеливитися; Голки заганяти (загнати) — в'їдливо, дошкульно говорити. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце... Христя мовчала (Панас Мирний, III, 1954, 16); Голці ніде впасти — дуже тісно. — Е-е! Та тут і голці піде упасти. Всі сидячі місця зайняті (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 95); Шукати голку в сіні — шукати те, що неможливо знайти. Потрібний напрям важко знайти в тайзі, загубивши його.. Це однаково, що шукати голку в сіні (Олесь Донченко, II, 1956, 56); Як з голки: а) про повий, тільки що пошитий одяг. Щоб костюмчик був як з голки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272); б) (перен.) про щось нове, тільки що виготовлене, збудоване і т. ін. З валізки Оксана дістала нові, як з голки, п'ять карбованців (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 81).

2. Загострений на кінці металевий стрижень різного вигляду і різного спеціального призначення. Голки для шприців являють собою порожнисту вузьку металеву трубочку, один кінець якої косо зрізаний і загострений (Загальний догляд за хворими, 1957, 168); Через хвилину голка задряпала пластинку, вихопила з неї кілька брязкітливих акордів (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 203).

3. Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. Соснові голки містять багато смолистих речовин, які мають протиглисне значення (Колгоспник України. 11, 1961, 29); Весна йшла з степу, кричали граки, чорніла мокра земля.. Край стежки, над канавою, забриніли зелені голки першого рясту (Олесь Донченко, I, 1956, 478); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15)

4. перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин. Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 9).

5. Тонкий загострений кристал чого-небудь. 11о голках снігу вітер босий Ступав (Леонід Первомайський, I, 1958, 84); Надвечір подув холодний північий вітер, пригнав хмари сизі,.. зашив голками крижаними калюжі, озера (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 752);
// Взагалі гострий кінець чогось. Сам того не помічаючи, Шевченко опинився » степу і раптом побачив на обрії мури караван-сарая, а поруч напівсферичну башту мечеті та високу кам'яну голку мінарета (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51); Він заглибився в розрахунки, може, з півгодини працював, час од часу недоброзичливо поглядаючи на далеку срібну гонку ракети (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 84).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Історія

2013-11-29T22:38:52Z

Тетяна Тафінцева:

'''Істо́рія, -рії, '''''ж. ''Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іс,Їс]]

Ігла

2013-11-29T22:38:23Z

Тетяна Тафінцева:

'''Ігла, -ли, '''''ж. ''1) = '''Голка. '''Шух. І. 153. 2) Пт. = '''Іговна. '''Вх. Пч. І. 16.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Ігра

2013-11-29T22:30:12Z

Тетяна Тафінцева: /* УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДИТЯЧІ ІГРИ */

'''Ігра, -ри, '''''ж. ''= '''Гра. '''Ном. № 12591.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/ghra ГРА], и , жін. (мн. ігри, ігор).

1. Дія за значенням грати 2 2, гратися 1; забава. Оксано, Оксано! ..де твої танці та скоки? де твої ігри та щебетання?.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443);
// Заняття дітей. Обидві дівчини, мала і велика, були між собою у щирій приязні, я часто заставала їх за розмовою або якоюсь дитячою грою (Леся Українка. III, 1952, 612); В ряді праць показано роль гри, що є провідною діяльністю в дошкільному віці, в розвитку мислення дітей (Радянська психологічна наука.., 1958, 184).

♦ Гра з вогнем — дуже небезпечні дії, вчинки. Чим далі розгортаються події, тим яснішою став груба механіка змови колонізаторів проти Єгипту. Дії західних держав — це гра з вогнем (Радянська Україна, 18.IX 1956, 1). І. Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах запяття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно. Шахи стали в нашій країні справді народною грою (Перша книга шахіста, 1952, 3); — Товариші, ігри! . У сусіда давайте!.. (Андрій Головко, I, 1957, 152); В дитинстві, до школи, його захоплювала військова гра (Іван Ле, Право.., 1957, 14);
// Набір предметів для такого заняття. Настільна гра; Продаж дитячих ігор

▲ Олімпійські ігри — великі міжнародні спортивні змагання, що організовуються раз на чотири роки (за назвою старогрецьких національних спортивних свят у м. Олімпії). За кількістю учасників Спартакіада народів СРСР набагато перевищує XV олімпійські ігри, які були найбільшими змаганнями останніх років (Радянська Україна, 5.VIII 1956, 1).

3. тільки одн. Дія за значенням грати 2 7. Моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує.. гру світла на посинілих лицях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420); Давно вже лід розтанув на Дніпрі, і хвиля вдаль, до моря, тепло лине. Милується мій зір у сяйва й тіней грі найкращою рікою України (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 21).

4. тільки одн. Дія за значенням грати 2 1. Усівши [усівшись] впилася [Оля] очима в оркестр, котрий розпочав гру (Іван Франко, II, 1950, 72); Тепер у хаті Чайок щодня гриміла гармонь, щодня приходили рибалки послухати гру і оповідання веселого червонофлотця (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 106).

5. тільки одн. Дія за значенням грати 1 8. Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 84); Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковецькоі (Максим Рильський, III, 1956, 23).

6. тільки одн. Ряд дій, спрямованих до певної мети; інтрига, таємний задум. В голові Себастьяна виникло раптове рішення. Вони негайно підуть до старого Антоніо і поведуть із ним дипломатичну гру (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 109); — Скільки я зрозумів, почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення (Юрій Шовкопляс. Інженери, 1956, 214).

♦ Гра словами — жарт, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур. Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розгляданих п'єсах так звану гру словами (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951. 380)
==Ілюстрації==
[[Зображення:Didakticheskie-igry.jpg]]

[[Зображення:Igri-s-detmi-letom.jpg]]

[[Зображення:Rrsrr-6.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|wB2s0HQcnd4}}
==Див. також==
====УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДИТЯЧІ ІГРИ====
Серед [http://chudo-v-dome.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=180:2009-06-24-21-44-46&catid=68:2009-04-21-21-59-10&Itemid=100 традиційних українських ігор] дуже відомі такі:

'''Подолянка'''

Діти водять хоровод, а один, що стоїть у колі, робить рухи, що відповідають змісту пісні:

Десь там, десь там подолянка була,

Десь там молоденька була,

Отут вона впала,

До землі припала.

Устань, устань, подоляночко,

Промий очки, як скляночки,

Та візьмися в бочки,

Та поскачи скочки.

Скачи, скачи понад бродом,

Як рибонька попід льодом.

Візьми собі панну, которую крайню,

Візьми собі паничка, которого крайничка.

Той, що посередині, вибирає когось з кола замість себе, і гра продовжується.

'''Кружок (Царівна)'''

Хлопці й дівчата, узявшись за руки, стають у кружок, вибирають "царевича" й "царівну".

"Царівна" перебуває в крузі, "царевич" - за кругом. Усі співають;

Ой у городочку царівна,

А за городочком царів син, царів син.

Приступи, царенко, близенько, близенько.

Поклонись царівні низенько, низенько.

Приступи, царенко, ще ближче, ще ближче,

Поклонись царівні ще нижче, ще нижче.

Пророби царівні вороточка, вороточка,

Вивези царівну з городочка, з городочка.

Обведи царівну кругом ряду, кругом ряду.

Та й постав царівну у ряду, у ряду.

"Царевич" виконує всі обов'язки, які йому приспівують, бере царівну за руку і ставить уряд поруч із собою. Потім вибирають інших "царевича" й "царівну".

'''Грушка'''

Діти стають у коло, беруться за руки й співають. Посередині "грушка" - хлопчик або дівчинка.

Як послала мати грушки садити.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

ЯК послала мати

Грушки поливати.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

Як послала мати

Грушки доглядати.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

Як послала мати грушки трусити.

Моя грушка отака, отака,

Бийте дівки, гопака, гопака.

При цьому "грушку" починають трясти, потім піднімають угору.

'''Щітка'''

Хлопці й дівчата стають один за одним і кдад'уть руки на плечі попереднього. Першим стоїть найменший. Ведучий ходить навколо цього ряду й співає:

- Ой щі-щітка маленька,

Скажи, скажи, де твоя ненька.

- На морковці сиділа, сиділа.

Дрібний мачок дзюбала, дзюбала.

Ой дзюб, дзюб, дзюбанець,

По три копи гебінець,

По чотири - щітки,

Кошелькові дітки.

При цьому ведучий бере останнього за руку і вже вдвох обходять ряд, співаючи. Так повторюється, аж поки залишиться найменший. Тоді всі гуртом підкидають його.

==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/ghra Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://chudo-v-dome.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=180:2009-06-24-21-44-46&catid=68:2009-04-21-21-59-10&Itemid=100 Чудо в домі]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Ігра

2013-11-29T22:29:39Z

Тетяна Тафінцева: /* Ілюстрації */

'''Ігра, -ри, '''''ж. ''= '''Гра. '''Ном. № 12591.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/ghra ГРА], и , жін. (мн. ігри, ігор).

1. Дія за значенням грати 2 2, гратися 1; забава. Оксано, Оксано! ..де твої танці та скоки? де твої ігри та щебетання?.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443);
// Заняття дітей. Обидві дівчини, мала і велика, були між собою у щирій приязні, я часто заставала їх за розмовою або якоюсь дитячою грою (Леся Українка. III, 1952, 612); В ряді праць показано роль гри, що є провідною діяльністю в дошкільному віці, в розвитку мислення дітей (Радянська психологічна наука.., 1958, 184).

♦ Гра з вогнем — дуже небезпечні дії, вчинки. Чим далі розгортаються події, тим яснішою став груба механіка змови колонізаторів проти Єгипту. Дії західних держав — це гра з вогнем (Радянська Україна, 18.IX 1956, 1). І. Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах запяття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно. Шахи стали в нашій країні справді народною грою (Перша книга шахіста, 1952, 3); — Товариші, ігри! . У сусіда давайте!.. (Андрій Головко, I, 1957, 152); В дитинстві, до школи, його захоплювала військова гра (Іван Ле, Право.., 1957, 14);
// Набір предметів для такого заняття. Настільна гра; Продаж дитячих ігор

▲ Олімпійські ігри — великі міжнародні спортивні змагання, що організовуються раз на чотири роки (за назвою старогрецьких національних спортивних свят у м. Олімпії). За кількістю учасників Спартакіада народів СРСР набагато перевищує XV олімпійські ігри, які були найбільшими змаганнями останніх років (Радянська Україна, 5.VIII 1956, 1).

3. тільки одн. Дія за значенням грати 2 7. Моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує.. гру світла на посинілих лицях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420); Давно вже лід розтанув на Дніпрі, і хвиля вдаль, до моря, тепло лине. Милується мій зір у сяйва й тіней грі найкращою рікою України (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 21).

4. тільки одн. Дія за значенням грати 2 1. Усівши [усівшись] впилася [Оля] очима в оркестр, котрий розпочав гру (Іван Франко, II, 1950, 72); Тепер у хаті Чайок щодня гриміла гармонь, щодня приходили рибалки послухати гру і оповідання веселого червонофлотця (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 106).

5. тільки одн. Дія за значенням грати 1 8. Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 84); Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковецькоі (Максим Рильський, III, 1956, 23).

6. тільки одн. Ряд дій, спрямованих до певної мети; інтрига, таємний задум. В голові Себастьяна виникло раптове рішення. Вони негайно підуть до старого Антоніо і поведуть із ним дипломатичну гру (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 109); — Скільки я зрозумів, почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення (Юрій Шовкопляс. Інженери, 1956, 214).

♦ Гра словами — жарт, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур. Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розгляданих п'єсах так звану гру словами (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951. 380)
==Ілюстрації==
[[Зображення:Didakticheskie-igry.jpg]]

[[Зображення:Igri-s-detmi-letom.jpg]]

[[Зображення:Rrsrr-6.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|wB2s0HQcnd4}}
==Див. також==
====УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДИТЯЧІ ІГРИ====
Серед [http://chudo-v-dome.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=180:2009-06-24-21-44-46&catid=68:2009-04-21-21-59-10&Itemid=100 традиційних українських ігор] дуже відомі такі:

'''Подолянка'''

Діти водять хоровод, а один, що стоїть у колі, робить рухи, що відповідають змісту пісні:

Десь там, десь там подолянка була,

Десь там молоденька була,

Отут вона впала,

До землі припала.

Устань, устань, подоляночко,

Промий очки, як скляночки,

Та візьмися в бочки,

Та поскачи скочки.

Скачи, скачи понад бродом,

Як рибонька попід льодом.

Візьми собі панну, которую крайню,

Візьми собі паничка, которого крайничка.

Той, що посередині, вибирає когось з кола замість себе, і гра продовжується.

'''Кружок (Царівна)'''

Хлопці й дівчата, узявшись за руки, стають у кружок, вибирають "царевича" й "царівну".

"Царівна" перебуває в крузі, "царевич" - за кругом. Усі співають;

Ой у городочку царівна,

А за городочком царів син, царів син.

Приступи, царенко, близенько, близенько.

Поклонись царівні низенько, низенько.

Приступи, царенко, ще ближче, ще ближче,

Поклонись царівні ще нижче, ще нижче.

Пророби царівні вороточка, вороточка,

Вивези царівну з городочка, з городочка.

Обведи царівну кругом ряду, кругом ряду.

Та й постав царівну у ряду, у ряду.

"Царевич" виконує всі обов'язки, які йому приспівують, бере царівну за руку і ставить уряд поруч із собою. Потім вибирають інших "царевича" й "царівну".

'''Грушка'''

Діти стають у коло, беруться за руки й співають. Посередині "грушка" - хлопчик або дівчинка.

Як послала мати грушки садити.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

ЯК послала мати

Грушки поливати.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

Як послала мати

Грушки доглядати.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

Як послала мати грушки трусити.

Моя грушка отака, отака,

Бийте дівки, гопака, гопака.

При цьому "грушку" починають трясти, потім піднімають угору.

'''Щітка'''

Хлопці й дівчата стають один за одним і кдад'уть руки на плечі попереднього. Першим стоїть найменший. Ведучий ходить навколо цього ряду й співає:

- Ой щі-щітка маленька,

Скажи, скажи, де твоя ненька.

- На морковці сиділа, сиділа.

Дрібний мачок дзюбала, дзюбала.

Ой дзюб, дзюб, дзюбанець,

По три копи гебінець,

По чотири - щітки,

Кошелькові дітки.

При цьому ведучий бере останнього за руку і вже вдвох обходять ряд, співаючи. Так повторюється, аж поки залишиться найменший. Тоді всі гуртом підкидають його.
==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/ghra Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://chudo-v-dome.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=180:2009-06-24-21-44-46&catid=68:2009-04-21-21-59-10&Itemid=100 Чудо в домі]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Файл:Igri-s-detmi-letom.jpg

2013-11-29T22:29:26Z

Тетяна Тафінцева:

Ігра

2013-11-29T22:27:42Z

Тетяна Тафінцева: /* Ілюстрації */

'''Ігра, -ри, '''''ж. ''= '''Гра. '''Ном. № 12591.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/ghra ГРА], и , жін. (мн. ігри, ігор).

1. Дія за значенням грати 2 2, гратися 1; забава. Оксано, Оксано! ..де твої танці та скоки? де твої ігри та щебетання?.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443);
// Заняття дітей. Обидві дівчини, мала і велика, були між собою у щирій приязні, я часто заставала їх за розмовою або якоюсь дитячою грою (Леся Українка. III, 1952, 612); В ряді праць показано роль гри, що є провідною діяльністю в дошкільному віці, в розвитку мислення дітей (Радянська психологічна наука.., 1958, 184).

♦ Гра з вогнем — дуже небезпечні дії, вчинки. Чим далі розгортаються події, тим яснішою став груба механіка змови колонізаторів проти Єгипту. Дії західних держав — це гра з вогнем (Радянська Україна, 18.IX 1956, 1). І. Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах запяття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно. Шахи стали в нашій країні справді народною грою (Перша книга шахіста, 1952, 3); — Товариші, ігри! . У сусіда давайте!.. (Андрій Головко, I, 1957, 152); В дитинстві, до школи, його захоплювала військова гра (Іван Ле, Право.., 1957, 14);
// Набір предметів для такого заняття. Настільна гра; Продаж дитячих ігор

▲ Олімпійські ігри — великі міжнародні спортивні змагання, що організовуються раз на чотири роки (за назвою старогрецьких національних спортивних свят у м. Олімпії). За кількістю учасників Спартакіада народів СРСР набагато перевищує XV олімпійські ігри, які були найбільшими змаганнями останніх років (Радянська Україна, 5.VIII 1956, 1).

3. тільки одн. Дія за значенням грати 2 7. Моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує.. гру світла на посинілих лицях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420); Давно вже лід розтанув на Дніпрі, і хвиля вдаль, до моря, тепло лине. Милується мій зір у сяйва й тіней грі найкращою рікою України (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 21).

4. тільки одн. Дія за значенням грати 2 1. Усівши [усівшись] впилася [Оля] очима в оркестр, котрий розпочав гру (Іван Франко, II, 1950, 72); Тепер у хаті Чайок щодня гриміла гармонь, щодня приходили рибалки послухати гру і оповідання веселого червонофлотця (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 106).

5. тільки одн. Дія за значенням грати 1 8. Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 84); Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковецькоі (Максим Рильський, III, 1956, 23).

6. тільки одн. Ряд дій, спрямованих до певної мети; інтрига, таємний задум. В голові Себастьяна виникло раптове рішення. Вони негайно підуть до старого Антоніо і поведуть із ним дипломатичну гру (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 109); — Скільки я зрозумів, почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення (Юрій Шовкопляс. Інженери, 1956, 214).

♦ Гра словами — жарт, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур. Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розгляданих п'єсах так звану гру словами (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951. 380)
==Ілюстрації==
[[Зображення:Didakticheskie-igry.jpg]]

[[Зображення:Kids_playing__.jpg]]

[[Зображення:Rrsrr-6.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|wB2s0HQcnd4}}
==Див. також==
====УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДИТЯЧІ ІГРИ====
Серед [http://chudo-v-dome.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=180:2009-06-24-21-44-46&catid=68:2009-04-21-21-59-10&Itemid=100 традиційних українських ігор] дуже відомі такі:

'''Подолянка'''

Діти водять хоровод, а один, що стоїть у колі, робить рухи, що відповідають змісту пісні:

Десь там, десь там подолянка була,

Десь там молоденька була,

Отут вона впала,

До землі припала.

Устань, устань, подоляночко,

Промий очки, як скляночки,

Та візьмися в бочки,

Та поскачи скочки.

Скачи, скачи понад бродом,

Як рибонька попід льодом.

Візьми собі панну, которую крайню,

Візьми собі паничка, которого крайничка.

Той, що посередині, вибирає когось з кола замість себе, і гра продовжується.

'''Кружок (Царівна)'''

Хлопці й дівчата, узявшись за руки, стають у кружок, вибирають "царевича" й "царівну".

"Царівна" перебуває в крузі, "царевич" - за кругом. Усі співають;

Ой у городочку царівна,

А за городочком царів син, царів син.

Приступи, царенко, близенько, близенько.

Поклонись царівні низенько, низенько.

Приступи, царенко, ще ближче, ще ближче,

Поклонись царівні ще нижче, ще нижче.

Пророби царівні вороточка, вороточка,

Вивези царівну з городочка, з городочка.

Обведи царівну кругом ряду, кругом ряду.

Та й постав царівну у ряду, у ряду.

"Царевич" виконує всі обов'язки, які йому приспівують, бере царівну за руку і ставить уряд поруч із собою. Потім вибирають інших "царевича" й "царівну".

'''Грушка'''

Діти стають у коло, беруться за руки й співають. Посередині "грушка" - хлопчик або дівчинка.

Як послала мати грушки садити.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

ЯК послала мати

Грушки поливати.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

Як послала мати

Грушки доглядати.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

Як послала мати грушки трусити.

Моя грушка отака, отака,

Бийте дівки, гопака, гопака.

При цьому "грушку" починають трясти, потім піднімають угору.

'''Щітка'''

Хлопці й дівчата стають один за одним і кдад'уть руки на плечі попереднього. Першим стоїть найменший. Ведучий ходить навколо цього ряду й співає:

- Ой щі-щітка маленька,

Скажи, скажи, де твоя ненька.

- На морковці сиділа, сиділа.

Дрібний мачок дзюбала, дзюбала.

Ой дзюб, дзюб, дзюбанець,

По три копи гебінець,

По чотири - щітки,

Кошелькові дітки.

При цьому ведучий бере останнього за руку і вже вдвох обходять ряд, співаючи. Так повторюється, аж поки залишиться найменший. Тоді всі гуртом підкидають його.
==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/ghra Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://chudo-v-dome.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=180:2009-06-24-21-44-46&catid=68:2009-04-21-21-59-10&Itemid=100 Чудо в домі]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Ігра

2013-11-29T22:26:08Z

Тетяна Тафінцева:

'''Ігра, -ри, '''''ж. ''= '''Гра. '''Ном. № 12591.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/ghra ГРА], и , жін. (мн. ігри, ігор).

1. Дія за значенням грати 2 2, гратися 1; забава. Оксано, Оксано! ..де твої танці та скоки? де твої ігри та щебетання?.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443);
// Заняття дітей. Обидві дівчини, мала і велика, були між собою у щирій приязні, я часто заставала їх за розмовою або якоюсь дитячою грою (Леся Українка. III, 1952, 612); В ряді праць показано роль гри, що є провідною діяльністю в дошкільному віці, в розвитку мислення дітей (Радянська психологічна наука.., 1958, 184).

♦ Гра з вогнем — дуже небезпечні дії, вчинки. Чим далі розгортаються події, тим яснішою став груба механіка змови колонізаторів проти Єгипту. Дії західних держав — це гра з вогнем (Радянська Україна, 18.IX 1956, 1). І. Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах запяття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно. Шахи стали в нашій країні справді народною грою (Перша книга шахіста, 1952, 3); — Товариші, ігри! . У сусіда давайте!.. (Андрій Головко, I, 1957, 152); В дитинстві, до школи, його захоплювала військова гра (Іван Ле, Право.., 1957, 14);
// Набір предметів для такого заняття. Настільна гра; Продаж дитячих ігор

▲ Олімпійські ігри — великі міжнародні спортивні змагання, що організовуються раз на чотири роки (за назвою старогрецьких національних спортивних свят у м. Олімпії). За кількістю учасників Спартакіада народів СРСР набагато перевищує XV олімпійські ігри, які були найбільшими змаганнями останніх років (Радянська Україна, 5.VIII 1956, 1).

3. тільки одн. Дія за значенням грати 2 7. Моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує.. гру світла на посинілих лицях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420); Давно вже лід розтанув на Дніпрі, і хвиля вдаль, до моря, тепло лине. Милується мій зір у сяйва й тіней грі найкращою рікою України (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 21).

4. тільки одн. Дія за значенням грати 2 1. Усівши [усівшись] впилася [Оля] очима в оркестр, котрий розпочав гру (Іван Франко, II, 1950, 72); Тепер у хаті Чайок щодня гриміла гармонь, щодня приходили рибалки послухати гру і оповідання веселого червонофлотця (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 106).

5. тільки одн. Дія за значенням грати 1 8. Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 84); Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковецькоі (Максим Рильський, III, 1956, 23).

6. тільки одн. Ряд дій, спрямованих до певної мети; інтрига, таємний задум. В голові Себастьяна виникло раптове рішення. Вони негайно підуть до старого Антоніо і поведуть із ним дипломатичну гру (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 109); — Скільки я зрозумів, почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення (Юрій Шовкопляс. Інженери, 1956, 214).

♦ Гра словами — жарт, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур. Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розгляданих п'єсах так звану гру словами (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951. 380)
==Ілюстрації==
[[Зображення:Didakticheskie-igry.jpg]]

[[Зображення:Kids_playing__.jpg]]

[[Зображення:Rrsrr-6.jpg]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|wB2s0HQcnd4}}
==Див. також==
====УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ДИТЯЧІ ІГРИ====
Серед [http://chudo-v-dome.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=180:2009-06-24-21-44-46&catid=68:2009-04-21-21-59-10&Itemid=100 традиційних українських ігор] дуже відомі такі:

'''Подолянка'''

Діти водять хоровод, а один, що стоїть у колі, робить рухи, що відповідають змісту пісні:

Десь там, десь там подолянка була,

Десь там молоденька була,

Отут вона впала,

До землі припала.

Устань, устань, подоляночко,

Промий очки, як скляночки,

Та візьмися в бочки,

Та поскачи скочки.

Скачи, скачи понад бродом,

Як рибонька попід льодом.

Візьми собі панну, которую крайню,

Візьми собі паничка, которого крайничка.

Той, що посередині, вибирає когось з кола замість себе, і гра продовжується.

'''Кружок (Царівна)'''

Хлопці й дівчата, узявшись за руки, стають у кружок, вибирають "царевича" й "царівну".

"Царівна" перебуває в крузі, "царевич" - за кругом. Усі співають;

Ой у городочку царівна,

А за городочком царів син, царів син.

Приступи, царенко, близенько, близенько.

Поклонись царівні низенько, низенько.

Приступи, царенко, ще ближче, ще ближче,

Поклонись царівні ще нижче, ще нижче.

Пророби царівні вороточка, вороточка,

Вивези царівну з городочка, з городочка.

Обведи царівну кругом ряду, кругом ряду.

Та й постав царівну у ряду, у ряду.

"Царевич" виконує всі обов'язки, які йому приспівують, бере царівну за руку і ставить уряд поруч із собою. Потім вибирають інших "царевича" й "царівну".

'''Грушка'''

Діти стають у коло, беруться за руки й співають. Посередині "грушка" - хлопчик або дівчинка.

Як послала мати грушки садити.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

ЯК послала мати

Грушки поливати.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

Як послала мати

Грушки доглядати.

Моя грушка отака, отака,

Бийте, дівки, гопака, гопака.

Як послала мати грушки трусити.

Моя грушка отака, отака,

Бийте дівки, гопака, гопака.

При цьому "грушку" починають трясти, потім піднімають угору.

'''Щітка'''

Хлопці й дівчата стають один за одним і кдад'уть руки на плечі попереднього. Першим стоїть найменший. Ведучий ходить навколо цього ряду й співає:

- Ой щі-щітка маленька,

Скажи, скажи, де твоя ненька.

- На морковці сиділа, сиділа.

Дрібний мачок дзюбала, дзюбала.

Ой дзюб, дзюб, дзюбанець,

По три копи гебінець,

По чотири - щітки,

Кошелькові дітки.

При цьому ведучий бере останнього за руку і вже вдвох обходять ряд, співаючи. Так повторюється, аж поки залишиться найменший. Тоді всі гуртом підкидають його.
==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/ghra Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://chudo-v-dome.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=180:2009-06-24-21-44-46&catid=68:2009-04-21-21-59-10&Itemid=100 Чудо в домі]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Файл:Rrsrr-6.jpg

2013-11-29T22:16:06Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:Didakticheskie-igry.jpg

2013-11-29T22:15:05Z

Тетяна Тафінцева:

Ігра

2013-11-29T22:00:51Z

Тетяна Тафінцева:

'''Ігра, -ри, '''''ж. ''= '''Гра. '''Ном. № 12591.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГРА, и , жін. (мн. ігри, ігор).

1. Дія за значенням грати 2 2, гратися 1; забава. Оксано, Оксано! ..де твої танці та скоки? де твої ігри та щебетання?.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 443);
// Заняття дітей. Обидві дівчини, мала і велика, були між собою у щирій приязні, я часто заставала їх за розмовою або якоюсь дитячою грою (Леся Українка. III, 1952, 612); В ряді праць показано роль гри, що є провідною діяльністю в дошкільному віці, в розвитку мислення дітей (Радянська психологічна наука.., 1958, 184).
♦ Гра з вогнем — дуже небезпечні дії, вчинки. Чим далі розгортаються події, тим яснішою став груба механіка змови колонізаторів проти Єгипту. Дії західних держав — це гра з вогнем (Радянська Україна, 18.IX 1956, 1). І. Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах запяття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно. Шахи стали в нашій країні справді народною грою (Перша книга шахіста, 1952, 3); — Товариші, ігри! . У сусіда давайте!.. (Андрій Головко, I, 1957, 152); В дитинстві, до школи, його захоплювала військова гра (Іван Ле, Право.., 1957, 14);
// Набір предметів для такого заняття. Настільна гра; Продаж дитячих ігор
▲ Олімпійські ігри — великі міжнародні спортивні змагання, що організовуються раз на чотири роки (за назвою старогрецьких національних спортивних свят у м. Олімпії). За кількістю учасників Спартакіада народів СРСР набагато перевищує XV олімпійські ігри, які були найбільшими змаганнями останніх років (Радянська Україна, 5.VIII 1956, 1).

3. тільки одн. Дія за значенням грати 2 7. Моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує.. гру світла на посинілих лицях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420); Давно вже лід розтанув на Дніпрі, і хвиля вдаль, до моря, тепло лине. Милується мій зір у сяйва й тіней грі найкращою рікою України (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 21).

4. тільки одн. Дія за значенням грати 2 1. Усівши [усівшись] впилася [Оля] очима в оркестр, котрий розпочав гру (Іван Франко, II, 1950, 72); Тепер у хаті Чайок щодня гриміла гармонь, щодня приходили рибалки послухати гру і оповідання веселого червонофлотця (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 106).

5. тільки одн. Дія за значенням грати 1 8. Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 84); Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковецькоі (Максим Рильський, III, 1956, 23).

6. тільки одн. Ряд дій, спрямованих до певної мети; інтрига, таємний задум. В голові Себастьяна виникло раптове рішення. Вони негайно підуть до старого Антоніо і поведуть із ним дипломатичну гру (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 109); — Скільки я зрозумів, почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення (Юрій Шовкопляс. Інженери, 1956, 214).
♦ Гра словами — жарт, побудований на вживанні різних за значенням слів однакового звучання; каламбур. Дуже добре знаючи українську мову і тонко схоплюючи відтінки і змістові можливості слова, І. Тобілевич іноді застосовує в розгляданих п'єсах так звану гру словами (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951. 380)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Ігра

2013-11-29T21:59:39Z

Тетяна Тафінцева:

'''Ігра, -ри, '''''ж. ''= '''Гра. '''Ном. № 12591.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Искра

2013-11-29T21:52:56Z

Тетяна Тафінцева:

'''Искра, -ри, '''''ж. ''Искра. ''З малої искри великий вогонь буває. ''Ном. ''Палкий як искра. ''Мкр. Н. 12. Ум. '''И́скорка. '''

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/iskra ІСКРА, и, ж]

1. Найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє. З малої іскри великий вогонь буває (Укр. присл.., 1955, 260); Залізні боки пічки пашіли жаром, і коли хтось близько проходив, спалахували сотнями дрібненьких іскор (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 276); * У порівняннях. Андрійко скорий був палкий, як іскра, — то було тричі на день і більш посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється за яку пустоту (Марко Вовчок, I, 1955, 275)

2. перен. Блискуча цятка; блискітка. Дніпро грає, лиснить іскрами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 307); Одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами (Леся Українка, III, 1952, 186); Прощаючись, Багіров відкликає Ясногорську вбік і, блискаючи темними іскрами косих очиць, говорить із зворушливою таємничістю (Олесь Гончар, III, 1959, 201).

3. чого, перен., книжн. Найменший, але яскравий вияв якого-небудь почуття, здібності тощо. Ми друкували все те, в чому бачили іскру таланту (Іван Франко, XVI, 1955, 332); Не вважаючи на все, що було, у неї в серці завсігди жевріла іскра кохання до Романа, і останніми днями ця іскра розгоралася все більше й більше (Борис Грінченко. II, 1963, 285).
♦ Аж іскри з очей посипались — про запаморочення від болю (внаслідок удару по голові й т. ін.). [Гавриїл:] Вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки ж хіба він уміє так, як отець Олександер? Щоб аж іскри з очей посипались (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 46); Заронити іскру див. заронити; Іскра божа, заст. — про чиє-небудь природне обдаровання. Панночка була (і єсть) гарна.., має душу живу, і навіть іскру божу (Леся Українка, III, 1952, 744); Метати іскри — сердито, злобливо поглядати. Вона ледве не плакала від напливу почуттів, але очі її гнівно метали іскри в бік Палянички, який, очевидно, чимось насолив ланковій (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 177).
==Ілюстрації==
[[Зображення:1726-1920x1440.jpg]]

[[Зображення:91245955_27569822_1213982558_IMG_7650.jpg]]

[[Зображення:Sparks1.gif]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|ZsLSXaxcsHw}}

==Див. також==
====Іскровий розряд====

[http://ua.textreferat.com/referat-243-2.html Іскровий розряд] виникає, якщо через газовий проміжок за короткий час протікає обмежена кількість електрики. Цей процес відбувається при великих напругах електричного поля (≈3·106 В/м) у газі, тиск якого близький до атмосферного.

Іскровий розряд розвивається поступово. Для його пояснення користуються стримерною теорією. Відповідно до неї, виникненню каналу іскри (яскраво сяючого, розгалуженого і вигнутого) передує утворення стримера — сильно іонізованого провідного каналу, що виникає з окремих потоків електронів.

Це відбувається в такий спосіб. При досить високій напруженості електричного поля вільний електрон встигає прискоритися до енергії, достатньої для іонізації атомів, якщо вони зустрічаються електронові на шляху, меншому за довжину його вільного пробігу. У результаті з'являються лавини електронів та іонізованих атомів. Ці лавини, наздоганяючи одна одну, утворюють провідні містки зі стримерів, уздовж яких і проходять великі кількості електронів, що утворюють канали іскрового розряду.

Свічення газу при іскровому розряді відбувається за рахунок виділення великої кількості енергії й нагрівання газу в іскровому проміжку до дуже високої температури (близько 104 К). Нагрівання газу відбувається швидко, тому різко зростає і тиск газу, що призводить до виникнення ударних хвиль. Це є причиною появи різних звукових ефектів при іскровому розряді: від неголосного потріскування в слабких розрядах до гуркотів грому при спалахах блискавки. Слід зауважити, що блискавка — це також іскровий розряд, що виникає або між двома грозовими хмарами, або між хмарою та землею.

Іскровий розряд широко застосовується як у техніці (запалення горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння, іскрові розрядники для запобігання перенапруження ліній електропередачі), так і на виробництві (електроіскрова точна обробка металів). Крім того, він використовується в спектральному аналізі для реєстрації заряджених частинок.
==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/iskra Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://ua.textreferat.com/referat-243-2.html Іскровий розряд]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ис]]

Искра

2013-11-29T21:48:33Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:Sparks1.gif

2013-11-29T21:47:53Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:91245955 27569822 1213982558 IMG 7650.jpg

2013-11-29T21:47:27Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:1726-1920x1440.jpg

2013-11-29T21:45:14Z

Тетяна Тафінцева:

Искра

2013-11-29T21:40:30Z

Тетяна Тафінцева:

'''Искра, -ри, '''''ж. ''Искра. ''З малої искри великий вогонь буває. ''Ном. ''Палкий як искра. ''Мкр. Н. 12. Ум. '''И́скорка. '''

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
ІСКРА, и, ж

1. Найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє. З малої іскри великий вогонь буває (Укр. присл.., 1955, 260); Залізні боки пічки пашіли жаром, і коли хтось близько проходив, спалахували сотнями дрібненьких іскор (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 276); * У порівняннях. Андрійко скорий був палкий, як іскра, — то було тричі на день і більш посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється за яку пустоту (Марко Вовчок, I, 1955, 275)

2. перен. Блискуча цятка; блискітка. Дніпро грає, лиснить іскрами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 307); Одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами (Леся Українка, III, 1952, 186); Прощаючись, Багіров відкликає Ясногорську вбік і, блискаючи темними іскрами косих очиць, говорить із зворушливою таємничістю (Олесь Гончар, III, 1959, 201).

3. чого, перен., книжн. Найменший, але яскравий вияв якого-небудь почуття, здібності тощо. Ми друкували все те, в чому бачили іскру таланту (Іван Франко, XVI, 1955, 332); Не вважаючи на все, що було, у неї в серці завсігди жевріла іскра кохання до Романа, і останніми днями ця іскра розгоралася все більше й більше (Борис Грінченко. II, 1963, 285).
♦ Аж іскри з очей посипались — про запаморочення від болю (внаслідок удару по голові й т. ін.). [Гавриїл:] Вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки ж хіба він уміє так, як отець Олександер? Щоб аж іскри з очей посипались (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 46); Заронити іскру див. заронити; Іскра божа, заст. — про чиє-небудь природне обдаровання. Панночка була (і єсть) гарна.., має душу живу, і навіть іскру божу (Леся Українка, III, 1952, 744); Метати іскри — сердито, злобливо поглядати. Вона ледве не плакала від напливу почуттів, але очі її гнівно метали іскри в бік Палянички, який, очевидно, чимось насолив ланковій (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 177).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ис]]

Индик

2013-11-29T21:38:35Z

Тетяна Тафінцева:

'''Индик, -ка, '''''м. ''Индюкъ, индѣйскій пѣтухъ. ''Ходить, як индик переяслівський. ''Ном. ''Посип индикам, гусям дай. ''Шевч. 132. ''Надувся, як индик. ''Котл. Ен. II. 35.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/indyk ІНДИК], а, чол.

1. Великий свійський птах родини фазанових, якого вирощують на м'ясо; самець індички; індійський півень. — Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай (Тарас Шевченко, I, 1951, 84); Кури і качки проходжувалися по подвір'ю, а надутий, вічно сердитий і булькітливий індик.. панував над усіма (Іван Франко, III, 1950, 233); Індики ціняться за ніжне, соковите м'ясо білого кольору. Це великі птахи. Вони, як і кури, мають міцні ноги й короткі крила (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 130); * У порівняннях. А Карпо й собі надувся, мов індик (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 302).

2. Страва з м'яса цього птаха. Тут їли.. Свинячу голову до хріну І локшину на переміну, Потім з підлевою [підливою] індик (Іван Котляревський, I, 1952, 72); Обід помалу доходив до кінця, коли подали індика, гостям поналивано шампану (Іван Франко, VII, 1951, 341).
==Ілюстрації==
[[Зображення:89d6.jpg]]

[[Зображення:383455118.jpg]]

[[Зображення:810.gif]]
==Медіа==
{{#ev:youtube|2RvF-7ciL7s}}

{{#ev:youtube|l40SvIJJs_M}}

==Див. також==
====Розведення індиків в домашніх умовах====
При [http://www.provse.in.ua/page249.html розведенні індиків] і вирощуванні молодняку дуже важливо підготувати приміщення, в якому пташенята проведуть перші тижні життя. Індичат містять окремо від інших птахів, тому що в перші тижні життя вони беззахисні перед різними заразними захворюваннями. Приміщення має бути теплим, температура близько джерела тепла в перші 7 днів не повинна опускатися нижче плюс 32 - 34 градусів, а в самому приміщенні - нижче 28 градусів. Щотижня можна знижувати її на 2 - 3 градуси, в місячному віці температура в пташнику може бути близько 20 градусів, а двомісячні індичата легко обійдуться без обігріву.

Годування індичат у перший місяць їх життя - справа дуже клопітка, зате дорослі індички за цю турботу і клопоти віддячать господаря високою продуктивністю і невибагливістю в їжі.

Перші півтора тижні доведеться годувати малюків кожні 2 години. Причому з найпершим годуванням затягувати не варто.

У перші тижні індичата дуже погано бачать, тому й поїлку, і годівницю ставлять у добре освітлене місце і додають у корм яскраву зелень і терту моркву. Найпростіше годувати індичат спеціальними сумішами. Якщо такої можливості немає, то перша їжа індиченя - зварене круто яйце, сир, пшоно, суміш з подрібнених круп, геркулес. У перші дні в кормі переважають яйця, а крупи становлять тільки п'яту частину суміші, потім поступово частку круп збільшують.

Оскільки вирощувані без квочки індичата зовсім не вміють клювати, то в перші дні корм краще розміщувати на дощечках і привертати увагу пташенят, постукуючи по ній пальцями. Малюки можуть не зрозумієте також, як користуватися поїлкою, тому, може бути, доведеться занурити дзьоб кожного пташеня в поїлку. Краще вибирати таку конструкцію поїлок, яка не дасть малюкам можливості залізти туди цілком - вони можуть захворіти. Вода повинна бути чистою і свіжою, її температура в перші тижні - не нижче плюс 22 - 24 градусів, потім - не нижче 18.

Цілісне зерно з'являється в раціоні в півторамісячному віці. А ось зелень (крім кропиви, її не дають до 9 тижнів) можна давати вже з другого дня в дрібно рубаною вигляді щодня. У двотижневому віці малюкам можна запропонувати варену картоплю. І, звичайно, не можна забувати про спеціальні вітамінах, які птахам дають з першого дня життя.

Традиційні вологі мішанки в перші тижні краще готувати на кисляку, пахте або знежиреному молоці. Замість мішанки в перший час можна давати свіжозвареним розсипчасту молочну кашу. У спеціальні годівниці окремо насипають крейду, черепашку, дрібний гравій, товчене деревне вугілля. Перші прогулянки при гарній сухій погоді пташенята можуть здійснювати вже в двотижневому віці - спершу не довше півгодини. З 9-тижневого віку птиці можуть постійно перебувати на випасі.
==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/indyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://www.provse.in.ua/page249.html Розведення індиків в домашніх умовах]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ин]]

Индик

2013-11-29T21:27:34Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:810.gif

2013-11-29T21:27:06Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:383455118.jpg

2013-11-29T21:26:34Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:89d6.jpg

2013-11-29T21:25:53Z

Тетяна Тафінцева:

Искра

2013-11-29T21:16:37Z

Тетяна Тафінцева:

'''Искра, -ри, '''''ж. ''Искра. ''З малої искри великий вогонь буває. ''Ном. ''Палкий як искра. ''Мкр. Н. 12. Ум. '''И́скорка. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ис]]

Индик

2013-11-29T21:13:19Z

Тетяна Тафінцева:

'''Индик, -ка, '''''м. ''Индюкъ, индѣйскій пѣтухъ. ''Ходить, як индик переяслівський. ''Ном. ''Посип индикам, гусям дай. ''Шевч. 132. ''Надувся, як индик. ''Котл. Ен. II. 35.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ин]]

Грибок

2013-11-29T21:09:42Z

Тетяна Тафінцева: /* 10 НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧАЙНИХ ГРИБІВ */

'''Грибок, -бка, '''''м. ''Ум. отъ '''гриб. '''

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
[http://sum.in.ua/s/ghryb ГРИБ], а, чол.

1. Нижча безхлорофільна рослина, що має форму шапки, надітої на ніжку, і розмножується головним чином спорами. Ой, дівчина по гриби ходила, В зеленому гаю заблудила (Павло Чубинський, V, 1874, 160); Вона [комісія] констатувала, що головну поживу шахтарів становлять гриби й корінці (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 127); * Образно. В штаті Нью-Мехіко здійнявся в небо велетенський димовий гриб і пекельно-червоний зблиск першого атомного вибуху осяяв піски (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1960, 172); * У порівняннях. Дві хатинки причаїлися на лісовій галявині, наче якісь чудернацькі гриби (Олесь Донченко, II, 1956, 67).
♦ Рости (виростати, сходити, виникати і т. ін. як (наче, неначе і т. ін.) гриби [після дощу] — появлятися швидко й у великій кількості. Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Товариства виникали тоді по селах буквально як гриби після дощу (Василь Минко, Моя Мипківка. 1962, 102).

2. перев. мн., біол. Нижчі спорові рослини — паразити рослинних, рідше тваринних організмів Збудником хвороб зернобобових культур можуть бути гриби, бактерії і віруси (Зернові бобові культури, 1956, 202); З літератури відомо про численні гриби, які уражають зерно (Мікробіологічний журнал, XIII. 4, 1951, 29).

==Ілюстрації==
[[Зображення:Grib_1.jpg]]

[[Зображення:Otravlenie-gribami.jpg]]

[[Зображення:Грибы-1.jpg]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|1juSMjIbWFQ}}

==Див. також==
====10 НАЙБІЛЬШ НЕЗВИЧАЙНИХ ГРИБІВ====

Ось [http://105.ucoz.ua/publ/kumedne/10_najbilsh_nezvichajnikh_gribiv/7-1-0-118 десятка] найбільш незвичайних грибів, які зустрічаються в природі:

'''1. Траметес різнокольоровий'''

[[Зображення:1556-620x413.jpg]]

Траметес різнокольоровий - це вид грибів, який поширена у всьому світі і росте переважно на стовбурах мертвих дерев, і примітний своїми барвистими смугами. Сам гриб неїстівний у звичному розумінні, але його часто використовують в традиційній китайській медицині. Нещодавно вчені також з'ясували, що речовина цього гриба підвищує імунітет і може застосовуватися, як допоміжний засіб при лікуванні раку.

'''2. Гриб «кровоточить зуб»'''

[[Зображення:2326-620x463.jpg]]

Гиднеллум Пеку або, як його ще називають гриб «кровоточить зуб», часто зустрічається у хвойних лісах в північно-західних частинах Тихого океану і в центральній Європі. Його важко не помітити: яскрава червона рідина, що виділяється з пір гриба, нагадує якусь кримінальну сцену в природі. Насправді цей гриб не отруйний, але відлякує хижаків і людей дуже гірким смаком. Що ж стосується «крові», то аналіз показав, що ця рідина містить антикоагулянт атроментин, який по властивостях схожий з натуральним противосвертывающим засобом гепарином.

'''3. Гриб «земляна зірочка»'''

[[Зображення:3225-620x465.jpg]]

Гриб «земляна зірочка» або звездовик потрійний відноситься до грибів-дождевикам, які можна знайти в різних місцях і пагорбах по всьому світу. Цей незвичайний гриб змінює свій вигляд після того, як з'являється з під землі. Його «промені» згинаються вниз, кругле плодове тіло підводиться і випускає суперечки в повітря.

У деяких індійських племенах, цей гриб відомий своїми лікувальними властивостями, а також згідно з повір'ям він пророкує майбутні небесні явища.

'''4. Помилковий зморшок'''

[[Зображення:4164-620x465.jpg]]

Помилкові зморшки виду Gyromitra esculenta на увазі дуже нагадують мозок, тільки темно-пурпурного або коричневого кольору. Ці гриби ще називають «грибами-біфштексами», так як вони є делікатесом при правильному приготуванні. Якщо ж ви не володієте навичками приготування цього гриба, то така страва може стати смертельним. В сирому вигляді ці отруйні гриби і перед тим як використовувати його в рецепті, якщо ви звичайно готові ризикнути, його потрібно обережно пропарити.

'''5. Ежовик гребінчастий'''

[[Зображення:5139-620x400.jpg]]

Ежовик гребінчастий, який ще називають «мавпяча голова», «бородатий зуб» або «левова грива» на перший погляд не викликає жодних асоціацій з грибом. Цей їстівний гриб росте як на живих, так і мертвих деревах, а в приготованому вигляді нагадує за кольором і текстурою морепродукт.
Він не тільки гарний на смак, але і використовується в традиційній китайській медицині, володіючи антиоксидантними властивостями і знижуючи рівень глюкози в крові.

'''6. Биолюминесцентный гриб'''

[[Зображення:6102-620x387.jpg]]

Гриб мицена виду Mycena Chlorophos - це один з 71 видів біолюмінесцентного грибів, які світяться зеленим світлом.

Биолюминесцентные гриби ростуть в Малайзії, Індонезії, Бразилії, Мексиці і Пуерто-Ріко, і відрізняються м'яким жовто-зеленим світлом. Биолюминесцентность обумовлена речовиною, схожою на те, що присутній у світлячків.

'''7. Митинус собачий'''

[[Зображення:778-620x743.jpg]]

Митинус собачий, чиє латинська назва звучить, як Mutinus caninus сталося від римського фалічного божества Mutinus Mutunus, що означало «як собака». Цікаво, що темна верхівка митинуса залучає комах і відрізняється запахом, що нагадує котячі екскременти.

Самі гриби можливо їстівні, але їх не рекомендують вживати в їжу.

'''8. Кораловий гриб'''

[[Зображення:861-620x496.jpg]]

Кораловий гриб роду Clavaria виглядає так, ніби має зростати де щось на кораловому рифі. Вчені визначили, що існує близько 1200 видів грибів клавария, які відрізняються різними відтінками, починаючи від білого до яскраво-помаранчевого і пурпурного. Ці гриби ростуть у багатьох місцях, в основному в тропічних районах і вважаються неїстівними.

'''9. Решеточник червоний'''

[[Зображення:961-620x413.jpg]]

Решеточник червоний, згідно опису одного з дослідників, виглядає як «інопланетянин з науково-фантастичного фільму». Гриб дозріває з білого яйцевидного тіла і набуває вигляду гратчастого кулі яскраво-червоного кольору. Крім того, решеточник червоний є родичем грибів веселок, які пахнуть не дуже приємно, нагадуючи запах гнилої м'яса й екскрементів.

'''10. Небесне-білий гриб'''

[[Зображення:1050-620x412.jpg]]

Небесне білий гриб виду Entoloma hochstetteri живе в лісах Нової Зеландії та Індії. Ці блакитні гриби можуть бути отруйними, але їх токсичність маловивчена. Свій відмітний блакитний колір він придбав завдяки пігменту азулину, що міститься в плодовому тілі, який також зустрічається у деяких морських безхребетних.

==Зовнішні посилання==
1. [http://sum.in.ua/s/ghryb Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

2. [http://105.ucoz.ua/publ/kumedne/10_najbilsh_nezvichajnikh_gribiv/7-1-0-118 Цікави факти з усього світу]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Гр]]

Файл:1050-620x412.jpg

2013-11-29T21:09:23Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:961-620x413.jpg

2013-11-29T21:07:43Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:861-620x496.jpg

2013-11-29T21:06:36Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:778-620x743.jpg

2013-11-29T21:05:12Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:6102-620x387.jpg

2013-11-29T21:03:22Z

Тетяна Тафінцева:

Файл:5139-620x400.jpg

2013-11-29T21:01:30Z

Тетяна Тафінцева: