Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Лозина

2014-11-30T21:16:45Z

Тарасенко Наталія:

'''Лозина, -ни, '''''ж. ''Стебель лозы. ''Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. ''Чуб. V. 106. Ум. '''Лозинка, лози́ночка. '''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== ЛОЗИНА́, и, жін.
1. Одна стеблина лози. Замфір ходить поміж кущами, де тичку очеретяну поправить, де лист зайвий оскубе, де лозину підв'яже (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 190); Іван виламав з куща лозину і з колії зігнав безпечну корову (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 61); — Ну, як можуть бути гарні справи, коли ви працюєте так, що лозиною вас мало ганяти (Вадим Собко, Любов, 1935, 63); * Образно. Відразу щось розтяло хмару і мовчки нахваляється на когось огняною лозиною (Степан Васильченко, I, 1959, 124); * У порівняннях. Струнка, як тополя, Гнучка, як лозина, Ростеш ти в коханні У батька дитина (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 234).
2. Те саме, що лоза. А калина з ялиною Та гнучкою лозиною, Мов дівчаточка із гаю Виходжаючи співають (Тарас Шевченко, II, 1953, 342); На березі росли кущі срібної лозини (Петро Козланюк, Пов. і опов.., 1949, 79); Вироби з лозини досвідчених майстрів користуються на Вінниччині особливим попитом (Радянська Україна, 25.III 1965, 3); Згадались солов'ї у рідному селі, що заливались цілими ночами в недалекій лозині над річкою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 21).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ЛОЗИНА

посвяти́ти лози́ною кого, жарт. Побити когось різкою. (Мати:) Він сьогодні таки доспівається, поки я посвячу його лозиною (С. Васильченко).

скуштува́ти (покуштува́ти) ві́ника (ки́я, лози́ни, рі́зок, нагаї́в і т. ін.). Бути побитим чим-небудь. Хоч і горілкою мати витерли, і чаєм з липовим цвітом напоїли, та проте довелося і віника скуштувати, і в кутку постояти (Остап Вишня); — Може, ти мене заведеш у такий двір, що й коляки скуштую... — Та в такий же то й думка завести, — жартує Чіпка (Панас Мирний); А що різок покуштують, так усі — нехай уже будуть певні… (А. Головко).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
Лозина́ – іменник жіночого роду

(населений пункт в Україні)
________________________________________
відмінок однина множина
називний Лозина́
родовий Лозини́
давальний Лозині́
знахідний Лозину́
орудний Лозино́ю
місцевий на/у Лозині́
кличний Лозино́*

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== переклад на англійську : Spray

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лозина.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лозина_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лозина_2.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
{{#ev:youtube3sGRR0rmwYI&spfreload=10}}
https://www.youtube.com/watch?v=3sGRR0rmwYI&spfreload=10

Більше читайте тут: [http://pleteniye.at.ua/publ/pletinnja_z_lozi/1-1-0-8]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ло]]

Файл:Лозина 2.jpg

2014-11-30T21:15:52Z

Тарасенко Наталія:

Файл:Лозина 1.jpg

2014-11-30T21:15:19Z

Тарасенко Наталія:

Файл:Лозина.jpg

2014-11-30T21:14:46Z

Тарасенко Наталія:

Одиниця

2014-11-30T20:59:18Z

Тарасенко Наталія:

'''Одиниця, -ці, '''''ж. ''1) Единица. ''На первому місці вісім одиниць, на другому чотирі десятки, значить сорок вісім. ''К. Грам. 100. 2) = '''Одиначка. '''''Чи я в тебе, моя мати, та одна одиниця? ''Чуб. V. 569. Ум. '''Одинична, одини́ченька. '''''Дівка Галочка в свого батенька одиниченька була. ''Грин. III. 470.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== ОДИНИ́ЦЯ, і, жін.
1. Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається;
// тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають;
// тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел.
2. Найнижча оцінка успішності в навчанні за п'ятибальною системою, що означай «дуже погано». Прочитавши Сусані Уласівпі ту поему, о. Артемій написав внизу свою рецензію: «Погано! Варто поставити одиницю!» (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Батько гримітиме на цілу квартиру про олухів, остолопів, обормотів, оболтусів і ослів, яким він сьогодні виставив одиниці або залишив без обіду і в карцері (Юрій Смолич, II, 1958, 45).
3. Умовна величина, яку прийнято за основу при вимірюванні, визначенні однорідних з нею величин. З'явились нові поняття, які суперечили тому, що дотепер він знач. Так, наприклад, з гімназії він виніс впевненість, що квадрат — це геометрична фігура і більш нічого, а тут виявилося, що це, крім того, і найбільша одиниця виміру (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 493); — Я безсмертна людина, — думає, генерал Федорченко, дивлячись на блакитні простори, — і абсолютно неважно, скільки мікронних одиниць часу буде існувати моє особисте я (Олександр Довженко, II, 1959, 69).
4. Окрема особа, індивідуум. Який тіснозорий цей чоловік, котрий не знає, що лише загальне добро може ущасливити одиницю! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 30); Індивідуальність — це одірвана від маси, самотня одиниця (Василь Еллан, II, 1958, 67); Більшість перлин народної поезії створено.. окремими обдарованими одиницями (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 6);
// тільки мн. Небагато, мало хто; деякі. Згодом, коли вечір уже ліг на все, почали приходити з міста одиниці, що їх винайшов там Кіхана (Юрій Яновський, I, 1958, 210); — Про зброю треба дбати, — почав він далі.. — А в нас, на жаль, є такі одиниці, яким це байдуже (Олесь Гончар, I, 1954, 446); З героїчних захисників легендарного гарнізону [Брестської фортеці] в живих залишилися одиниці (Радянське літературознавство, 7, 1965, 4).
Штатна одиниця — посада, передбачена штатним розписом, а також працівник, який займав цю посаду. — Я добився для вас штатну одиницю (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 254); [Римар:] А зрештою, яке тобі діло до моєї розмови? [Зозуля:] Як то яке? Що я, так би мовити, штатна чи позаштатна одиниця? (Михайло Стельмах, Зол. метелиця. 1955, 10).
5. розм. Те саме, що одиначка. Хлопці-брати порозходились із дому.. Лишилась одиницею — приймака прийняли (Андрій Головко, II, 1957, 190); А я в батька росла, Одиниця була, Мене мати не жаліла — Взяла заміж віддала (Українські народні ліричні пісні, 1958, 110); Сотник Завістний протер очі, поправив вуса і обняв гаряче свою одиницю, свою останню на житті втіху — Орисю (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 13).
6. Окрема частина чого-небудь, що становить відносно самостійне ціле. Пінні дружини.. складалися з окремих одиниць — десятків, сотень (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 307); Кожне житло, що належало дружинникові, було відокремленою в господарському відношенні одиницею (Археологія, VIII, 1953, 17); Слово, основна одиниця мовлення, являє собою єдність знака і значення (Радянська психологічна наука.., 1958, 229).
Бойова одиниця — з'єднання бійців одного роду військ, а також військових частий, що становлять певне ціле і перебувають під единим керівництвом. Микола Щорс в бойових умовах приймає, командування дивізією. Це була міцна, добре організована бойова одиниця (Семен Скляренко, Легенд. начдив, 1957, 63).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ОДИНИЦЯ
единица
одиниця об'єму — единица объёма
одиниця теплоти — единица теплоты
бойова одиниця — воен. боевая единица
ОДИНИЦЯ
рос. единица
організаційно-управлінська категорія, що відображає місце, зв'язки, статус певного осередку, елементу в територіальній, галузевій або внутрішньогосподарській системі відносин управління. Розрізняють адміністративно-територіальні О., виробничо-господарські, виробничі та штатні О.

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== Одиниця, ці, ж.
1) Единица. На первому місці вісім одиниць, на другому чотирі десятки, значить — сорок вісім. К. Грам. 100.
2) = Одиначка. Чи я в тебе, моя мати, та одна одиниця? Чуб. V. 569. Ум. Одинична, одини́ченька. Дівка Галочка в свого батенька одиниченька була. Грин. III. 470.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===

одини́ця – іменник жіночого роду

________________________________________
відмінок однина множина
називний одини́ця одини́ці
родовий одини́ці одини́ць
давальний одини́ці одини́цям
знахідний одини́цю одини́ці
орудний одини́цею одини́цями
місцевий на/в одини́ці на/в одини́цях
кличний одини́це* одини́ці*

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Подібні фрази в словнику українська англійська. (15)
американська одиниця вимірювання
U.S. unit
базова грошова одиниця
base currency
базова одиниця
base unit
головна організаційна одиниця
parent business unit
Грошова одиниця
Currency
додаткова грошова одиниця
alternate currency; buyer currency

Приклад пропозиції з "Одиниця", памяті перекладів

Одиниці виміру енергії, що підтримуються: J (Джоуль), e (ерг), c (термодинамічна калорія), cal (IT калорія), eV (електрон-вольт), HPh (кінська сила-година), Wh (ват-година), flb (футо-фунт), BTU (БТУ- Британська теплова одиниця Supported energy units: J (Joule), e (erg), c (Thermodynamic calorie), cal (IT calorie), eV (electronvolt), HPh (Horsepower-hour), Wh (Watt-hour), flb (foot-pound), BTU
Тут ви можете визначити, який символ буде використовуватися для відділення дробової частини десяткових дробів (або кома, або крапка у більшості країн). Зверніть увагу, що десятковий розділовий знак, який використовується у грошових одиницях треба встановлювати окремо (див. вкладку « Грошова одиниця » Here you can define the decimal separator used to display numbers (i. e. a dot or a comma in most countries). Note that the decimal separator used to display monetary values has to be set separately (see the 'Money ' tab

Вихідна грошова одиниця Source currency
Одиниця виміру за Міжнародними позначеннями Measurement unit using International Symbols
Цільова грошова одиниця Targer currency
Астрономічна одиниця Astronomical Unit
Ця одиниця вже існує. Якщо ви продовжите, ці дві одиниці буде об’ єднано у одну. Ви справді цього бажаєте? This unit already exists. Continuing will merge these two units into one. Are you sure?
Тут ви можете встановити символ для відділення тисяч. Зверніть увагу, що розрядний розділовий знак, який використовується у грошових одиницях треба встановлювати окремо (див. вкладку « Грошова одиниця » Here you can define the thousands separator used to display numbers. Note that the thousands separator used to display monetary values has to be set separately (see the 'Money ' tab

EURO(грошова одиниця EURO(currency
астрономічна одиниця astronomical unit

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одиниця.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одиниця_1.jpg|x140px]]

|}
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Од]]

Файл:Одиниця 1.jpg

2014-11-30T20:58:08Z

Тарасенко Наталія:

Файл:Одиниця.jpg

2014-11-30T20:57:37Z

Тарасенко Наталія:

Красуня

2014-11-30T20:42:14Z

Тарасенко Наталія:

'''Красуня, -ні, '''''ж. ''Красавица. ''Й я не молода, але й дячиха красуня нічого сказати. ''Левиц. ПЙО. 372.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== КРАСУНЯ, і, жін.
1. Уродлива дівчина, жінка; вродливиця. Під деревом.. стояла дивної краси висока молода красуня (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); Глухою доріжкою .. ходила в саду доросла дочка учителя, красуня Маруся (Степан Васильченко, II, 1959, 312); Звівши очі, Андрій побачив у вікні красуню-панночку (Олександр Довженко, I, 1958, 223).
2. Про щось гарне (переважно вживається як прикладка). Сонце сипле золотим промінням додолу, .. немов ніжно-розкішно цілує землю-красуню (Іван Франко, II, 1950, 73); Тим часом віковий бастіон слов'янства на заході — чеська красуня-столиця вирувала радісною повіник свята (Олесь Гончар, III, 1959, 457).
3. Уживається як складова частина термінів, що означають сорти яблунь, груш і т. ін. Боскопська красуня. Лісова красуня; Мліївська красуня.
▲ Нічна красуня (Mirabilis jalapa) — багаторічна трав'яниста рослина родини ночецвітних; культивуються як декоративна рослина.

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
КРАСУНЯ
красавица, разг. краля, раскрасавица; разг. красотка (миловидная)
КРАСУНЯ
КРАСУЛЯ, вродливиця, жм. красючка, красуха, ж. краля, п. краса, грація, с. богиня, королева.
===[

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== красу́ня – іменник жіночого роду, істота

________________________________________
відмінок однина множина
називний красу́ня красу́ні
родовий красу́ні красу́нь
давальний красу́ні красу́ням
знахідний красу́ню красу́нь
орудний красу́нею красу́нями
місцевий на/у красу́ні на/у красу́нях
кличний красу́не красу́ні
==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]===
Англійською Beauty
Приклад пропозиції з "Красуня", памяті перекладів

Мадонна - красуня. Madonna is a beauty.
Мері не красуня, але вона і не потворна. Mary's not pretty, but she isn't ugly, either.
У воєводи є дочка- красуня I have a daughter- Voivod Beauty
Була в нього жінка- красуня He had a wife
У ньому й живе мідноволоса красуня The eldest princess lives in that palace
|}
==Цікаві факти==
===фільм «Красуня»===
Красуня (англ. Pretty Woman) — американська мелодрама 1990 року. Слоган фільму: «She walked off the street, into his life and stole his heart».
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Кр]]

Жарити

2014-11-30T20:24:58Z

Тарасенко Наталія:

'''Жарити, -рю, -риш, '''''гл. ''1) Жарить, печь, жечь. ''Жарять в печах. ''Хата, 188. ''Як піднялось сонечко, що то вже жарило. ''Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. ''Як же він прудко жаре на гнідому. ''3) Сильно бить, сѣчь. ''Давай діда жарити поліном. ''Рудч. Ск. II. 184.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== ЖАРИТИ, рю, риш, недок.
1. перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити. Жар, мати, капустицю, Жар, мати, буряки (Українські народні ліричні пісні, 1958, 146); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 29);
// розм. Підпікати кого-, що-небудь на вогні, на жару. Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків. Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (Іван Котляревський, I, 1952, 135); Усюди картинки.., сам дідько з превеликими рогами — жарив грішні душі в смолі (Марко Вовчок, VI, 1956, 244).
2. неперех., розм. Сильно гріти, пригрівати; пекти, палити (про сонце). Сонце жарило, з лиць котився піт (Іван Франко, I, 1955, 62); Сонце жарить крізь чорне сукно; аж на серці стає млосно (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 155).
3. неперех., перен., розм. Пристрасно, азартно, з особливою силою робити що-небудь (ужив. замість певного дієслова). — Гуркнуть козаки в один ви стріл (залпом), аж земля задрижить.., а там за перегодом.. починають вже гримотіть і жарить скільки кому завгодно (Олекса Стороженко, I, 1957, 259); «Узяли» ви, значить, Перекоп і жарите до Сімферополя... (Остап Вишня, I, 1956, 159).

===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ЖАРИТИ
(готувати їжу на вогні без води) смажити, пряжити, (топити сало) шкварити
жа́рити
дієслово недоконаного виду
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
ЖА́РИТИ, рю, риш, недок.
1. перех. Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити. Жар, мати, капустицю. Жар, мати, буряки (Укр.. лір. пісні, 1958, 146); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють… (Гончар, Таврія.., 1957, 29); // розм. Підпікати кого-, шо-небудь на вогні, на жару. Панів за те там мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів (Котл., І, 1952, 135); Усюди картинки.., сам дідько з превеликими рогами — жарив грішні душі в смолі (Вовчок, VI, 1956, 244).
2. неперех., розм. Сильно гріти, пригрівати; пекти, палити (про сонце). Сонце жарило, з лиць котився піт (Фр., І, 1955, 62); Сонце жарить крізь чорне сукно; аж на серці стає млосно (Вільде, Сестри.., 1958, 155).
3. неперех., перен., розм. Пристрасно, азартно, з особливою силою робити що-небудь (ужив. замість певного дієслова). — Гуркнуть козаки в один вистріл (залпом), аж земля задрижить.., а там за перегодом.. починають вже гримотіть і жарить скільки кому завгодно (Стор., І, 1957, 259); «Узяли» ви, значить, Перекоп і жарите до Сімферополя.,. (Вишня, І, 1956, 159).

===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Жа́рити, рю, риш, гл.
1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Хата, 188. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. Кв. 305.
2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому.
3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном. Рудч. Ск. II. 184

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===

жа́рити – дієслово недоконаного виду

________________________________________
Інфінітив жа́рити
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа жа́рмо
2 особа жар жа́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа жа́ритиму жа́ритимемо, жа́ритимем
2 особа жа́ритимеш жа́ритимете
3 особа жа́ритиме жа́ритимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа жа́рю жа́римо, жа́рим
2 особа жа́риш жа́рите
3 особа жа́рить жа́рять
Активний дієприкметник

Дієприслівник
жа́рячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. жа́рив жа́рили
жін. р. жа́рила
сер. р. жа́рило
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник
жа́рений
Безособова форма
жа́рено
Дієприслівник
жа́ривши
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жарити_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жарити_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жарити.jpg|x140px]]

|}
Більше читайте тут: [http://ukrainian_explanatory.academic.ru/48236/%D0%B6%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8]
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia Українські традиції]=== http://traditions.org.ua/kukhnia/obriadovi-stravy/1582-12-strav-na-sviatyi-vechir
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Жа]]

Файл:Жарити.jpg

2014-11-30T20:24:26Z

Тарасенко Наталія:

Файл:Жарити 2.jpg

2014-11-30T20:23:35Z

Тарасенко Наталія:

Файл:Жарити 1.jpg

2014-11-30T20:22:54Z

Тарасенко Наталія:

Лупити

2014-11-30T20:01:56Z

Тарасенко Наталія:

'''Лупи́ти, -плю́, -пиш, '''''гл. ''1) Лупить, обдирать, сдирать кожу (съ животнаго), скорлупу (съ яйца), шелуху, корку (съ плода), кору (дерева) и пр. ''Лупити смереку. ''Шух. I. 177. ''Чи ти ж, мати, та гарбуз лупиш? ''Чуб. III. 132. 2) Высиживать (о насѣдкахъ). ''Щоб квочки сідали й лупили курчат. ''Ном. № 13424. 3) Драть, обдирать, грабить. ''Що ступить, то лупить. ''Ном. № 7414. 4) Ѣсть, жрать, убирать, уписывать. ''Бублики лупить, як хто купить. ''Ном. № 12335. ''Лупить, аж ніс гайдука скачеть. ''Ном. № 12207. 5) Скоро говорить, читать, бѣгать. ''Що кому рупить, той про те й лупить. ''Ном. № 9752.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== ЛУПИТИ, луплю, лупиш; мн. луплять; недок., перех., розм.
1. Обчищати від шкаралупи, шкурки, лузги тощо. Обі [мати з дочкою] сиділи на призьбі й лупили кукурудзу (Ольга Кобилянська, II, 1956, 13); — Чому твоя жінка продерла шкіру на карасі? — спитав В'юн. — їй жаби лупити, не риби (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 92);
// Здирати (шкуру, шкурку, лузгу тощо). — Дай тобі боже, щоб з тебе так ті ангели з ріжками по смерті шкуру лупили, як ми тепер оту святу бульбицю мусимо при обіді лупити! (Іван Франко, VII, 1951, 74); Стали [верблюди] й давай ревіти, неначе тут шкури лупили із них живцем! (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 187).
2. Висиджувати (пташенят, курчат і т. ін.). Нанесла [качка] яєчок, вкрила гніздечко пухом і сіла, на яєчка лупити каченята (Остап Вишня, II, 1956, 231).
3. з кого, за що і без додатка, фам. Брати, встановлювати непомірно велику плату, ціну. Наум.. дуже не любив ні знахурок, ні ворожок, що тільки дурників обдурюють та з них грошики луплять (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 82); — У купці або і в писарі. Все ж краще.. Сиди у теплій хаті та одно знай пиши та грошики лупи (Панас Мирний, IV, 1955, 70); На пісках в цей час за відро води луплять, як за рідного батька (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 59).
4. фам. Сильно бити кого-небудь. Аж ось і Пан прибіг: «Лупіть Рябка, — сказав, — чухрайте! ось батіг!» (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 51); Дядько лупив його по голові, під боки, в ухо (Іван Микитенко, II, 1957, 345).
5. Уживається замість ряду дієслів на означення дії в її сильному, енергійному виявленні (напр., їсти, стріляти). Наш брат., бублики лупить, як хто купить (Номис, 1864, № 12355); Надворі.. цілий день буря грає і дощ лупить! (Леся Українка, V, 1956, 427); Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць [танка], колупають дорогу, луплять в лоб (Юрій Яновський, I, 1954, 54).
♦ Лупити зуби — сміятися. Не швидко прибіг лакей на генеральшин крик. Не де ж він був, як не лупив зуби з Уляною! (Панас Мирний, I, 1949, 201); — Нічого зуби лупить. Я, може, смерть перед собою бачив (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 72); Лупити очі на кого — що і без додатка — вирячувати очі. Три фігури.. заганяють в калюжу теля. Теля не хоче, підійма хвіст, лупить налякані очі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 283); Луплю очі на книжку: чорт її знає, що воно за книжка! (Степан Васильченко, II, 1959, 89)
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
ЛУПИТИ
1) (очищать; обдирать) лупить
2) (брать непомерно дорого) разг. лупить, драть
3) (избивать) разг. лупить, лупцевать; тузить
4) (есть) вульг. лопать, уписывать, уплетать
ЛУПИТИ

здира́ти (зніма́ти, здійма́ти, лупи́ти і т. ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т. ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т. ін.) з кого і без додатка. 1. Оббирати кого-небудь; визискувати, експлуатувати. Вони (поміщики) здирали по три шкури з українського селянина (І. Цюпа); — Вони (багачі) на людей капкани ставлять, як на вовка. Спіймавсь,— здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста, а те, що їм непотрібне, викинуть в гній (М. Коцюбинський); — Прийдуть до нього (багатія) селяни зерна позичать, меду на кутю дасть, а прийдеться до віддачі — десяту шкуру здере (Григорій Тютюнник); Все думав: “Та й жартівливий же який наш пан, пошли йому, Боже, здоров’я — жартуючи й шкуру здійме!” (Панас Мирний); // Брати високу плату за щось. Князь був на торговищі, скаржились-бо йому новгородці, що купці захожі луплять по три шкури за все (П. Загребельний); — Яка ваша ціна? — Шкури не здеру. Християнин же я. Ду

лупи́ти / полупи́ти зу́би. 1. грубо. Сміятися, реготати. — Нічого зуби лупить. Я, може, смерть перед собою бачив (Григорій Тютюнник). 2. з ким і без додатка, жарт. Проводити час у веселих розмовах з ким-небудь; розмовляти. Не швидко прибіг лакей на генеральшин крик. Не де ж він був, як не лупив зуби з Уляною (Панас Мирний); Можна й біля ґанку зуби полупити (Ю. Збанацький).

лупи́ти (свої́) о́чі, фам. 1. на (рідше в) кого—що і без додатка. Пильно дивитися на кого-, що-небудь, вдивлятися в кого-, що-небудь, розглядати когось, щось. Луплю очі на книжку: ..що воно за книжка! (С. Васильченко); І лупить Чіпка свої очі в темну темноту (Панас Мирний). лупи́ти ба́лухи, вульг. Вона (Варя) аж цвіте, коли на неї хтось з чоловіків балухи лупить (Я. Гримайло). 2. Марно витрачати час; байдикувати. лупи́ти баньки́, вульг. — А ви чого баньки тут лупите? — визвірився на стетерілих хлопців Дришпак (І. Головченко і О. Мусієнко).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===

лупи́ти – дієслово недоконаного виду

________________________________________
Інфінітив лупи́ти
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа лупі́мо, лупі́м
2 особа лупи́ лупі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа лупи́тиму лупи́тимемо, лупи́тимем
2 особа лупи́тимеш лупи́тимете
3 особа лупи́тиме лупи́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа луплю́ лу́пимо, лу́пим
2 особа лу́пиш лу́пите
3 особа лу́пить лу́плять
Активний дієприкметник

Дієприслівник
лу́плячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лупи́в лупи́ли
жін. р. лупи́ла
сер. р. лупи́ло
Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник
лупи́вши

|}
Більше читайте тут:
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Лу]]

Міль

2014-11-30T19:06:59Z

Тарасенко Наталія:

'''Міль, мо́лі, '''''ж. ''Моль. ''А я лежу, валяюсь порохнею, одежою, що міль попроїдала. ''К. Іов. 30. — '''пчільна'''. Насѣк. Galleria cerella. Вх. Пч. І. 6.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
МІЛЬ, молі, жін. Невеликий метелик, гусінь якого є шкідником вовняних виробів, зерна злакових і т. ін. Перед Саібом розгорнули цілу ослячу шкуру, ..поточену міллю та черв'яками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 32); Одягне латану чумарочку, смушеву шапку, міллю побиту, чоботи юхтові — пришви, незавидна одежа, бідна, а йде він у ній, бісів парубок, як намальований (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 21); В боротьбі проти парші, яблуневої молі, листокруток та інших шкідників і хвороб сад зараз же після цвітіння обприскують бордоською рідиною (Колгоспник України, 2, 1961, 33).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
відмінок однина множина
називний міль мо́лі
родовий мо́лі мо́лей
давальний мо́лі мо́лям
знахідний міль мо́лі, мо́лей
орудний мі́ллю мо́лями
місцевий на/у мо́лі на/у мо́лях
кличний мо́ле мо́лі
[частіше вживається в однині, в тому числі як збірне]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Моль2_(1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Моль2_(2).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Моль3.jpg|x140px]]

|}
==Цікаві факти==
=== Боротьба з міллю ===
Боротьба з міллю складна і профілактика супроти цих шкідливих комах, має бути регулярною. Проти молі можна використовувати тютюн, траву багна звичайного, стебла і насіння цмину, полину, пижма, піретрума, меліси, листя евкаліпта. Використання сучасних хімічних засобів має попередити масове розмноження та нищівну дію молі.
Більше читайте тут: [http://proeco.visti.net/naturalist/insects/mil.htm#]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Мі]]

Файл:Моль3.jpg

2014-11-30T19:04:00Z

Тарасенко Наталія:

Файл:Моль2 (2).jpg

2014-11-30T19:02:13Z

Тарасенко Наталія:

Файл:Моль2 (1).jpg

2014-11-30T19:01:22Z

Тарасенко Наталія:

Користувач:Тарасенко Наталія

2014-11-30T18:01:11Z

Тарасенко Наталія: /* Група */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===Тарасенко Наталія Миколаївна===

===Спеціальність Початкова освіта===

===Група 24ПО===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Тарасенко Наталія

2014-11-30T18:00:45Z

Тарасенко Наталія: /* Спеціальність */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===Тарасенко Наталія Миколаївна===

===Спеціальність Початкова освіта===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Тарасенко Наталія

2014-11-30T17:59:49Z

Тарасенко Наталія: /* ПІБ */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===Тарасенко Наталія Миколаївна===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Тарасенко Наталія

2014-11-30T17:57:42Z

Тарасенко Наталія: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==