Файл:Рожа celebnie cveti5.jpg

2014-12-02T15:46:54Z

Суворова Любов:

Рожина

2014-12-02T15:46:39Z

Суворова Любов: /* Ілюстрації */

'''Рожи́на, -ни, '''''ж. ''Цвѣтокъ розы. ''Зацвів козак рожиною, дівка калиною. ''Чуб. V. 283.

==Сучасні словники==
===''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''===
РО́ЖИНА, и, жін. Квітка рожі. Мені цвіла розкішная рожина І світили зіроньки ясненькі (Іван Манжура, Тв., 1955, 70); * У порівняннях. Зацвів козак рожиною, дівка калиною... (Павло Чубинський, V, 1874, 283).

===''Український тлумачний словник''===
Рожина, ни, ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною. Чуб. V. 283.

==Це цікаво!==
Рожа-троянда (Рожина) — квітка богині кохання. Вона лідирує серед квітів і є символом доброзичливості, достатку. Червона рожа — дівоча краса та чистота. «Цар-квітка» асоціюється з кров’ю і є символом Тільця-Тура, тобто неба.

Рожиною, напевне, називалася якась богиня, близька до водяного божества Дунаю, як про те співається у веснянках:

Усі дівочки в танку,
Тільки Рожі немає;
Мати Рожу чесала,
А чешучи, навчала:
«Донько моя, Роженько!
Не становись край Дунаю!
Дунай зведе з ума:
За рученьку іздавне,
Зол от перстень іздійме».

==Джерела та література==
===[http://sum.in.ua/s/rozhyna/ Академічний тлумачний словник]===
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рожа_images.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рожа_55_Pions.JPG|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рожа_imagввes.jpeg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рожа_04316134.jpg|x140px]]
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рожа_0_257ee_6d95173c_XL.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рожа_celebnie_cveti5.jpg|x140px]]

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рожа_index.jpeg|x140px]]

[[Категорія:Ро]]

Рожина

2014-12-02T15:46:02Z

2014-12-02T15:26:47Z

Суворова Любов: /* [http://slovopedia.org.ua/49/53402/358185.html/Словопедія] */

'''Ківш, ковша, '''''м. ''1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр. 2) Плата мельнику мукою за помолъ. ''Ковша брати. ''3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. ''Чи чарка то, чи ківш буде, не глядить переміни: гладко п’ють, як з лука б’ють, до ночної тіни. ''ЗОЮР. І. 317. '''Випити ківш лиха'''. Претерпѣть много горя. ''Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, випив їх бідолашний. ''Стор. І. 231. ''Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. ''Ном. № 4954. Ум. '''Ківшик. '''''Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули. ''Котл.
==Сучасні словники==
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)===
КІВШ, ківша і ковша, чол.

1. Кругла відкрита посудина з ручкою для зачерпування води (вина, меду тощо). Марченко.. поприліплював свічки до ківшів (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 99); — Хочеш, почну частувати Медом з нового ківша? (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 68); * У порівняннях. Зачерпнув [Єгор] великою долонею, мов ковшем, чистої води й хлюпнув нею на Зіньку (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 78).
♦ Випити (сьорбнути і т. ін.) [свій, повний] ківш лиха; Знати (зазнати, скуштувати і т. ін.), почому (почім) ківш лиха див. лихо.

2. спец. Велика металева посудина в різних механізмах для зачерпування, розливання тощо. З допомогою ковша, установленого на автонавантажувачі, вантажать, перевалюють і транспортують сипкі матеріали (Наука і життя, 10, 1956, 7); А він — про свій Катеринослав, і як пахне чавун, коли ллється в ківш (Леонід Юхвід, Оля, 1959» 204); Ківш екскаватора.

3. спец. Те саме, що кіш 1 5. В сінях млин: теліпається ківш, крутиться колесо й шестерня, але борошно сиплеться о-під каміння в довгу шовкову торбу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); Зерно засипається в ківш.., звідки воно надходить у подрібнювальну камеру (Наука і життя, 3, 1956, 21).

===Публічний електронній словник української мови===
ківш (зменшене — кі́вшик) = коря́к — посудина з ручкою для черпання й насипання борошна, зерна тощо, а також для черпання і пиття рідин. Сивушки зараз ковтнули по ківшику і не здригнули (І. Котляревський); Закусили запорожці та й тнуть коряками (Т. Шевченко); фразеологізм: ви́пити ківш ли́ха — натерпітися, пережити багато; зна́ти, почі́м ківш ли́ха — знати горе, страждання, клопіт, неприємності. Бийте його добре киями, щоб знав, почому ківш лиха (М.Номис).

===Український тлумачний словник===

ківша́ і ковша́, ч.
1) Кругла відкрита посудина з ручкою для зачерпування води (вина, меду тощо).
2) спец. Велика металева посудина в різних механізмах для зачерпування, розливання тощо.
3) спец. Те саме, що кіш I 5).
===Фразеологічний словник української мови===
КІВШ

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися (Іваниця) лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона (пані), мабуть, чи не ковшем їх (гроші) міряє! (Марко Вовчок).

почо́му (почі́м) ківш (фунт, коре́ць і т. ін.) ли́ха, зі сл. зна́ти, узна́ти і под. Багато горя, біди, неприємностей і т. ін. — Доведеться вам тут узнати, почому ківш лиха,— ніби про щось звичайне й необхідне ліниво говорив Шухновський (Ю. Збанацький); Я ще тоді не знав, почому фунт лиха, мені було двадцять років (М. Чабанівський); Молодий, енергійний гірник (Юрій Мегер) не один рік працював у забої, знав, як то кажуть, почому корець лиха (П. Інгульський); (Коваль:) Зробимо, мабуть, так, що нехай років зо два по світу (син) погуля, спізна, почім ківш лиха (М. Кропивницький); Убити б того ненависного управителя..— Та й графиню отак, як вона тебе за коси та по підлозі, хай знала б, почім фунт лиха (Н. Рибак).
==Використання слова в літературі==
Казка "Ківш лиха"
У багатого батька був один син, а батько нажив худобу не абияк, а таки чесно: багато поту вилилося з його, багато крові зіпсувалося, поки заблищали у його в кишені червінці. Синові про те байдуже: він виріс серед червінців, то йому вони не дорогі були. Як дасть батько, то він так і сіє грішми, як половою, аж слід його сяє. Дививсь-дививсь на це батько – і гірко йому було, що син робити не хоче, а його зароблене добро так нехтує. Уже й казав, і вмовляв – нічого не вдіє. Ото й надумавсь батько. Пішли якось батько з сином до річки, посідали, балакають. Іде якийсь чоловік і несе горобця встреленого. І заманулося синові нащось того горобця купити – зараз і вийма золотого.

Дай мені! – каже батько.

Син дає. Батько заміривсь рукою стиха на річку, наче хоче золотого кинути, а син і байдуже. Батько вдруге заміривсь. Син нічого. Узяв батько та й кинув у воду червінця. Син навіть і не спитавсь у батька, нащо то й до чого, а зараз поліз у кишеню та й вийняв другого червінця. Батько баче, що лиха година, та й каже синові:

Ось віддай мені капшук з грішми.

Сян дає. Тоді батько знов:

Іди ж ти, – каже, – як оце ти єсть, та зароби червінця! Як заробиш, отоді приходь і поживеш мою худобу, а то господь з тобою – краще я на сиріт віддам…

Син аж засміявся:

Піду, – каже. А собі дума: «От розумний батько – чи диво то червінця заробити!»

От і пішов він; ішов він чи довго, чи ні, та й замислився: «Що ж я робити вмію? Письма я знаю!» От і пішов він скрізь по городу шукати роботи письменської. Та куди не поткнеться – скрізь не треба. А тут уже й їсти хочеться. Продав він кожушинку – ходе у легенькому, а вже холодна осінь. Прийшов у бакалійницю, проситься у крамарчуки, у прикажчики. Питаються в його:

Де ж ви були? Що знаєте?

Я. – каже, – жив біля батька, був коло хліборобства…

Та й тільки? – кажуть йому. – Не треба нам таких. Узять вас хіба за хлопця-попихача, так ви більше із’їсте, ніж зробите.

Що його робити? А тут холодно, а тут їсти хочеться!.. Пішов він до Дніпра – там пароходів та всяких суден без ліку стоїть. Нічого робити – найнявся він лантухи тягати. Так, як лозинка од вітру, гнувся він під тими лантухами важкими, ноги трусились, горіли. Увечері з незвички як упав на вулиці, так і заснув.

Був би замерз, та солдат-поліціянт побачив, до поліції одвіз: думав, що п’яний.

Другого дня те ж, третього, четвертого – усе те ж. Він уже й недоїда, й недопива, щоб більше грошей зоставалося, а ще далеко до золотого, бо й рлата мала, і сили в його небагато.

Робить – і так усю осінь і зиму проробив. І вже повесні зібралося у його стільки грошенят, що виміняв він за їх золотого. Тоді йде до батька. Прийшов, аж батько стоїть біля млина, саме біля річки.

Здорові, тату!

Здоров, синку, – каже батько. – Ну, синку, приніс?

Лізе син у кишеню та потихеньку, вийма щось заверчене у ганчірочку, а потім ще й у папірець, – еге, червінець, та й боїться давати батькові.

Узяв батько, повертів того золотого в руках та як заміриться на річку… Син як ухопить батька обома руками за руку, як крикне:

Ой батеньку, батеньку!

А сам як не свій.

Тоді батько засміявся та й каже:

Ну, тепер я бачу, що ти знаєш, почому ківш лиха, як достається червінець. Отепер ти мені син і моя худоба буде тобі.

І з того часу син годі вже гроші розкидати – такий працьовитий та хазяйновитий зробився.
==Медіа==
{{#ev:youtube| 9jeLFg4I-vw}}
==Джерела та література==
===[https://www.youtube.com/watch?v=9jeLFg4I-vw/Казка "Ківш лиха"]===

===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358185.html/ Словопедія]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ківш_d10.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ківш_images.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ківш_yak-zrobiti-kivsh.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ківш_derevyannyij-kovsh-dlya-bani.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ківш_25.jpg|x140px]]
[[Категорія:Кі]]

Ківш

2014-12-02T15:26:06Z

Суворова Любов:

'''Ківш, ковша, '''''м. ''1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр. 2) Плата мельнику мукою за помолъ. ''Ковша брати. ''3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. ''Чи чарка то, чи ківш буде, не глядить переміни: гладко п’ють, як з лука б’ють, до ночної тіни. ''ЗОЮР. І. 317. '''Випити ківш лиха'''. Претерпѣть много горя. ''Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, випив їх бідолашний. ''Стор. І. 231. ''Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. ''Ном. № 4954. Ум. '''Ківшик. '''''Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули. ''Котл.
==Сучасні словники==
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)===
КІВШ, ківша і ковша, чол.

1. Кругла відкрита посудина з ручкою для зачерпування води (вина, меду тощо). Марченко.. поприліплював свічки до ківшів (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 99); — Хочеш, почну частувати Медом з нового ківша? (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 68); * У порівняннях. Зачерпнув [Єгор] великою долонею, мов ковшем, чистої води й хлюпнув нею на Зіньку (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 78).
♦ Випити (сьорбнути і т. ін.) [свій, повний] ківш лиха; Знати (зазнати, скуштувати і т. ін.), почому (почім) ківш лиха див. лихо.

2. спец. Велика металева посудина в різних механізмах для зачерпування, розливання тощо. З допомогою ковша, установленого на автонавантажувачі, вантажать, перевалюють і транспортують сипкі матеріали (Наука і життя, 10, 1956, 7); А він — про свій Катеринослав, і як пахне чавун, коли ллється в ківш (Леонід Юхвід, Оля, 1959» 204); Ківш екскаватора.

3. спец. Те саме, що кіш 1 5. В сінях млин: теліпається ківш, крутиться колесо й шестерня, але борошно сиплеться о-під каміння в довгу шовкову торбу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); Зерно засипається в ківш.., звідки воно надходить у подрібнювальну камеру (Наука і життя, 3, 1956, 21).

===Публічний електронній словник української мови===
ківш (зменшене — кі́вшик) = коря́к — посудина з ручкою для черпання й насипання борошна, зерна тощо, а також для черпання і пиття рідин. Сивушки зараз ковтнули по ківшику і не здригнули (І. Котляревський); Закусили запорожці та й тнуть коряками (Т. Шевченко); фразеологізм: ви́пити ківш ли́ха — натерпітися, пережити багато; зна́ти, почі́м ківш ли́ха — знати горе, страждання, клопіт, неприємності. Бийте його добре киями, щоб знав, почому ківш лиха (М.Номис).

===Український тлумачний словник===

ківша́ і ковша́, ч.
1) Кругла відкрита посудина з ручкою для зачерпування води (вина, меду тощо).
2) спец. Велика металева посудина в різних механізмах для зачерпування, розливання тощо.
3) спец. Те саме, що кіш I 5).
===Фразеологічний словник української мови===
КІВШ

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися (Іваниця) лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших

мі́ряти мі́рками (мі́ркою, ковше́м) гро́ші. Бути дуже багатим, мати великий капітал. — Звідки ж ти, безтолоч, знаєш, що дядечко гроші мірками міряє? (М. Стельмах); — Чи ти де бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?..— Е-е, дядечку! вона (пані), мабуть, чи не ковшем їх (гроші) міряє! (Марко Вовчок).

почо́му (почі́м) ківш (фунт, коре́ць і т. ін.) ли́ха, зі сл. зна́ти, узна́ти і под. Багато горя, біди, неприємностей і т. ін. — Доведеться вам тут узнати, почому ківш лиха,— ніби про щось звичайне й необхідне ліниво говорив Шухновський (Ю. Збанацький); Я ще тоді не знав, почому фунт лиха, мені було двадцять років (М. Чабанівський); Молодий, енергійний гірник (Юрій Мегер) не один рік працював у забої, знав, як то кажуть, почому корець лиха (П. Інгульський); (Коваль:) Зробимо, мабуть, так, що нехай років зо два по світу (син) погуля, спізна, почім ківш лиха (М. Кропивницький); Убити б того ненависного управителя..— Та й графиню отак, як вона тебе за коси та по підлозі, хай знала б, почім фунт лиха (Н. Рибак).
==Використання слова в літературі==
Казка "Ківш лиха"
У багатого батька був один син, а батько нажив худобу не абияк, а таки чесно: багато поту вилилося з його, багато крові зіпсувалося, поки заблищали у його в кишені червінці. Синові про те байдуже: він виріс серед червінців, то йому вони не дорогі були. Як дасть батько, то він так і сіє грішми, як половою, аж слід його сяє. Дививсь-дививсь на це батько – і гірко йому було, що син робити не хоче, а його зароблене добро так нехтує. Уже й казав, і вмовляв – нічого не вдіє. Ото й надумавсь батько. Пішли якось батько з сином до річки, посідали, балакають. Іде якийсь чоловік і несе горобця встреленого. І заманулося синові нащось того горобця купити – зараз і вийма золотого.

Дай мені! – каже батько.

Син дає. Батько заміривсь рукою стиха на річку, наче хоче золотого кинути, а син і байдуже. Батько вдруге заміривсь. Син нічого. Узяв батько та й кинув у воду червінця. Син навіть і не спитавсь у батька, нащо то й до чого, а зараз поліз у кишеню та й вийняв другого червінця. Батько баче, що лиха година, та й каже синові:

Ось віддай мені капшук з грішми.

Сян дає. Тоді батько знов:

Іди ж ти, – каже, – як оце ти єсть, та зароби червінця! Як заробиш, отоді приходь і поживеш мою худобу, а то господь з тобою – краще я на сиріт віддам…

Син аж засміявся:

Піду, – каже. А собі дума: «От розумний батько – чи диво то червінця заробити!»

От і пішов він; ішов він чи довго, чи ні, та й замислився: «Що ж я робити вмію? Письма я знаю!» От і пішов він скрізь по городу шукати роботи письменської. Та куди не поткнеться – скрізь не треба. А тут уже й їсти хочеться. Продав він кожушинку – ходе у легенькому, а вже холодна осінь. Прийшов у бакалійницю, проситься у крамарчуки, у прикажчики. Питаються в його:

Де ж ви були? Що знаєте?

Я. – каже, – жив біля батька, був коло хліборобства…

Та й тільки? – кажуть йому. – Не треба нам таких. Узять вас хіба за хлопця-попихача, так ви більше із’їсте, ніж зробите.

Що його робити? А тут холодно, а тут їсти хочеться!.. Пішов він до Дніпра – там пароходів та всяких суден без ліку стоїть. Нічого робити – найнявся він лантухи тягати. Так, як лозинка од вітру, гнувся він під тими лантухами важкими, ноги трусились, горіли. Увечері з незвички як упав на вулиці, так і заснув.

Був би замерз, та солдат-поліціянт побачив, до поліції одвіз: думав, що п’яний.

Другого дня те ж, третього, четвертого – усе те ж. Він уже й недоїда, й недопива, щоб більше грошей зоставалося, а ще далеко до золотого, бо й рлата мала, і сили в його небагато.

Робить – і так усю осінь і зиму проробив. І вже повесні зібралося у його стільки грошенят, що виміняв він за їх золотого. Тоді йде до батька. Прийшов, аж батько стоїть біля млина, саме біля річки.

Здорові, тату!

Здоров, синку, – каже батько. – Ну, синку, приніс?

Лізе син у кишеню та потихеньку, вийма щось заверчене у ганчірочку, а потім ще й у папірець, – еге, червінець, та й боїться давати батькові.

Узяв батько, повертів того золотого в руках та як заміриться на річку… Син як ухопить батька обома руками за руку, як крикне:

Ой батеньку, батеньку!

А сам як не свій.

Тоді батько засміявся та й каже:

Ну, тепер я бачу, що ти знаєш, почому ківш лиха, як достається червінець. Отепер ти мені син і моя худоба буде тобі.

І з того часу син годі вже гроші розкидати – такий працьовитий та хазяйновитий зробився.
==Медіа==
{{#ev:youtube| 9jeLFg4I-vw}}
==Джерела та література==
===[https://www.youtube.com/watch?v=9jeLFg4I-vw/Казка "Ківш лиха"]===

===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358185.html/Словопедія]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ківш_d10.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ківш_images.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ківш_yak-zrobiti-kivsh.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ківш_derevyannyij-kovsh-dlya-bani.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ківш_25.jpg|x140px]]
[[Категорія:Кі]]

Файл:Оладка 21231770-Biskvitni-oladki-z-iagodami.gif

2014-11-30T16:57:35Z

Суворова Любов:

Файл:Оладка images.jpeg1.jpeg

2014-11-30T16:57:14Z

Суворова Любов:

Файл:Оладка index.jpeg

2014-11-30T16:56:27Z

Суворова Любов:

Оладка

2014-11-30T16:55:55Z

Суворова Любов:

'''Оладка, -ки, '''''ж. ''Оладья.
==Сучасні словники==
===Публічний електронній словник української мови===
ОЛА́ДКА, и, жін., рідко. Те саме, що оладок. У Тараса рука маленька, сухенька, але теж тверда; тільки з Богданом Левченком поручкався, ніби оладку в руці подержав (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 17).

===Публічний електронний словник української мови===
ОЛА́ДОК, дка, ч. Невеликий товстий млинець. Артем ще спав, а Остап і вмився вже, ..сидів біля вікна з оладком (Головко, Мати, 1940, 21); * У порівн. Був він білявий, кругловидий, як свіжоспечений оладок (Добр., Ол. солдатики, 1961, 100).

==Цікавий рецепт оладок==

Рецепт простих оладок з кабачків

Знадобиться:

300г кабачків;
100г рослинного масла;
по 50г будь якої зелені (кінзи, петрушки, кропу або ін.) і сметани;
20г борошна пшеничного;
3 яйця;
1 зубчик часнику;
по 1/3 ч.л. чорного меленого перцю і солі.

Як приготувати прості оладки з кабачка

Яйця збити, поперчити, перемішати з рубаною дрібно зеленню і пропущеним через прес часником. Кабачки не очищати, якщо вони молоді, в іншому випадку очистити і прибрати насіння, потерти на середній терці, перемішати з яєчною масою, всипати борошно, перемішати до однорідності.

Сіль до перемішування з борошном додавати не слід, інакше маса стане рідкою.

Ложкою викладати масу на сковороду з розігрітим маслом, обсмажувати оладки з двох боків до зарум’янення, наприкінці смаження накривати кришкою, щоб кабачок доготувати. Подавати зі сметаною.

Дуже просто і швидко — і дуже смачні оладки готові! Спробуйте, навіть якщо ви раніше ніколи не готували такі оладки, вони все одно за цим рецептом вийдуть прекрасно. А можна трохи змінити рецептуру і приготувати ще більш цікаві оладки — з сиром.
Рецепт Кабачково — сирних оладок

Знадобиться:

200г молодого кабачка;
по 100г рослинного масла і сиру;
30г борошна пшеничного;
2 яйця;
1/2 ч.л. солі.

Як приготувати оладки з кабачків з сиром

На середній тертці потерти кабачки, підсолити, залишити на 10 хв. Яйця збити, поперчити, додати тертий сир і перемішати. Злити з кабачків воду, додати їх до яєчної маси, перемішати, всипати борошно і перемішати ще раз. Готувати сирні оладки з кабачком, викладаючи столовою ложкою масу на розігріту сковороду з маслом і обсмажуючи з двох боків до зарум’янення, наприкінці накриваючи кришкою.

Дуже велику любов і популярність серед господинь завоювали оладки з кабачків з яблуком і корицею.

==Медіа==
{{#ev:youtube| B1ohKBrfRmQ}}
{{#ev:youtube| C92ll9Z9Yps}}
{{#ev:youtube| aN2BKGZRLVw}}
==Джерела та література==

===[http://sum.in.ua/s/oladka/Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оладка_index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оладка_images.jpeg1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оладка_21231770-Biskvitni-oladki-z-iagodami.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Оладка_images.jpeg|x140px]]

[[Категорія:Ла]]

[[Категорія:Ол]]

Файл:Упирь viy1.jpg

2014-11-30T16:21:56Z

Суворова Любов:

Файл:Упирь upir 1311927612.jpg

2014-11-30T16:21:34Z

Суворова Любов:

2014-11-30T15:58:38Z

Суворова Любов:

'''Лазити, -лажу, -виш, '''''гл. ''1) Лазить, ползать. ''Лазять діти у запічку голодні і ті. ''Шевч. 532. ''Лазарь, що по печі лазив. ''Ном. № 4075. ''По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. ''2) Взбираться, взлѣзать, лазить. ''На похиле дерево і кози лазять. ''Ном. № 4075. ''Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. ''Дещо. 18. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. ''Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. ''Ном. № 7580. ''Через плоти лазив. ''Чуб. V. 79.
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)===
ЛАЗИТИ, лажу, лазиш, недок.

1. без додатка, по чому, на чому. Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. Був у нього вуж домашній, що нікого не кусав і свобідно всюди лазив (Іван Франко, XI, 1952, 222);
// Пересуватися по поверхні, майже притискуючись до неї (звичайно про дрібні живі істоти, які мають багато ніг). Позіхнула [Меланін] такеньки, що в мене рукава замаяли, а які мухи по столу лазили, то поскочувалися, як насіння од вітру (Марко Вовчок, I, 1955, 255); Назад тільки раки лазять (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 157);
// Пересуватися на руках і ногах, припадаючи тулубом до якої-небудь поверхні (про людину). А воно таке маленьке. Воно ще й не лазить (Тарас Шевченко, II, 1953, 195); Професор лазив тоді по палісадничку,.. ловив земляну жабку (Юрій Яновський, II, 1954, 84);
// перен., розм. Ходити, долаючи перешкоди або шукаючи що-небудь. Вдень лазила [вдова] на смітниках, Черепки збирала (Тарас Шевченко, I, 1951, 236); — Каторжний промисел [сіль збирати].. Ноги тобі пороз'їдає, руки пороз'їдає, а ти все бродиш, лазиш, по багнищах та лиманах, бо це твій хліб (Олесь Гончар, II, 1959, 409);
// перен., розм. Ходити без діла; тинятися. — Казала я тобі, не лазь по сонці! Так от же буде лазити, поки знов її трясця вхопить! (Леся Українка, III, 1952, 632); [Микита:] Ходять, лазять, заважають, Від роботи одривають, Хоч покинь, та з двору йди... (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 467).
♦ Лазити [на колінах] в ногах у кого, перед ким — принижуватися перед ким-небудь. Він радніший би був просити, в ногах лазити, сльозами молити, аби тільки забути те, що було! (Панас Мирний, I, 1949, 310); [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 71); Лазити рачки (рака) — пересуватися на чотирьох кінцівках (про людей); рачкувати. Кілька разів так дурили хлопці Йойну, а самі сміються, аж рака лазять (Іван Франко, IV, 1950, 10); З Дем'яном Тимофій народився мало не в один день, разом рачки лазив, разом гуси пас (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 91).

2. по чому, на чому. Хапаючись руками або чіпляючись ногами (лапами), підніматися по чому-небудь угору або спускатися вниз. Там був приставлений на горище товстий дрючок, по которому кури лазили на сідало (Нечуй-Левицький, II, 1956, 178); Прийшлося дідові драбину приставляти, по липі з у ликом лазити (Панас Мирний, I, 1954, 193); По драбині лазила в льох дівчина (Костянтин Гордієнко, Сильніше смерті, 1946, 14);
// через що. Піднімаючись на що-небудь, переміщатися на інший бік; перелазити. — Чого це ти, Кайдашенку, лазиш, через наші перелази? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 272); Ось перелаз, що хлопчиком ще лазив Він через нього (Максим Рильський, Мости, 1948, 84).

3. у що, до чого. Проникати всередину чого-небудь. — Балаш, здається, людина з достатками, але я в його скриню не лазив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 315); Він в шахту лазив, в лунах криці, туди, де сонце тільки сниться, тому він, може, так і зблід (Сосюра, II, 1958, 345).
♦ За словом (відповіддю і т. ін.) у кишеню (до кишені) не лазити — бути дотепним, метким, добре обізнаним у розмові. Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 70); Парамон Пархомович насідав на сина, а той давав здачі й до кишені по відповідь не лазив (Юрій Яновський, II, 1954, 145); Степан Павлович добре обізнаний з шляховим будівництвом, за цифрами і фактами не лазив до кишені (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 8); Лазити в (до) кишені; Лазити по кишенях — красти. — То, можег в кишені чужі лазили... (Панас Мирний, 1, 1954, 273); — Здається, довгий час ти мав справу з кишеньковими злодіями.., але ж сам по кишенях лазити не навчивсь? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 146).

===Публічний електронній словник української мови===
ЛА́ЗИТИ, ла́жу, ла́зиш, недок.

1. без додатка, по чому, на чому. Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. Був у нього вуж домашній, що нікого не кусав і свобідно всюди лазив (Фр., XI, 1952, 222); // Пересуватися по поверхні, майже притискуючись до неї (звичайно про дрібні живі істоти, які мають багато ніг). Позіхнула [Меланія] такеньки, що в мене рукава замаяли, а які мухи по столу лазили, то поскочувалися, як насіння од вітру (Вовчок, І, 1955, 255); Назад тільки раки лазять (Стельмах, Хліб.., 1959, 157); // Пересуватися на руках і ногах, припадаючи тулубом до якої-небудь поверхні (про людину). А воно таке маленьке. Воно ще й не лазить (Шевч., II, 1953, 195); Професор лазив тоді по палісадничку,.. ловив земляну жабку (Ю. Янов., II, 1954, 84); // перен., розм. Ходити, долаючи перешкоди або шукаючи що-небудь. Вдень лазила [вдова] на смітниках. Черепки збирала (Шевч., І, 1951, 236); — Каторжний промисел [сіль збирати].. Ноги тобі пороз’їдає, руки пороз’їдає, а ти все бродиш, лазиш по багнищах та лиманах, бо це твій хліб (Гончар, II, 1959, 409); // перен., розм. Ходити без діла; тинятися.— Казала я тобі, не лазь по сонці! Так от же буде лазити, поки знов її трясця вхопить! (Л. Укр., III, 1952, 632); [Микита:] Ходять, лазять, заважають. Від роботи одривають. Хоч покинь, та з двору йди… (Олесь, Вибр., 1958, .467).

◊ Ла́зити [на колі́нах] в нога́х у кого, перед ким — принижуватися перед ким-небудь. Він радніший би був просити, в ногах лазити, сльозами молити, аби тільки забути те, що було! (Мирний, І, 1949, 310); [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. (Кроп., II, 1958, 71); Ла́зити ра́чки (ра́ка) — пересуватися на чотирьох кінцівках (про людей); рачкувати. Кілька разів так дурили хлопці Йойну, а самі сміються, аж рака лазять (Фр., IV, 1950, 10); З Дем’яном Тимофій народився мало не в один день, разом рачки лазив, разом гуси пас (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 91).

2. по чому, на чому. Хапаючись руками або чіпляючись ногами (лапами), підніматися по чому-небудь угору або спускатися вниз. Там був приставлений на горище товстий дрючок, по которому кури лазили на сідало (Н.-Лев., II, 1956, 178); Прийшлося дідові драбину приставляти, по липі з у ликом лазити (Мирний, І, 1954, 193); По драбині лазила в льох дівчина (Горд., Сильніше смерті, 1946, 14); // через що. Піднімаючись на що-небудь, переміщатися на інший бік; перелазити. — Чого це ти, Кайдашенку, лазиш через наші перелази? (Н.-Лев., II, 1956, 272); Ось перелаз, що хлопчиком ще лазив Він через нього (Рильський, Мости, 1948, 84).

3. у що, до чого. Проникати всередину чого-небудь. — Балаш, здається, людина з достатками, але я в його скриню не лазив (Н.-Лев., II, 1956, 315); Він в шахту лазив, в лунах криці, туди, де сонце тільки сниться, тому він, може, так і зблід (Сосюра, II, 1958, 345).

◊ За сло́вом (ві́дповіддю і т. ін.) у кише́ню (до кише́ні) не ла́зити — бути дотепним, метким, добре обізнаним у розмові. Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 70); Парамон Пархомович насідав на сина, а той давав здачі й до кишені по відповідь не лазив (Ю. Янов., II, 1954, 145); Степан Павлович добре обізнаний з шляховим будівництвом, за цифрами і фактами не лазив до кишені (Минко, Повна чаша, 1950, 8); Ла́зити в (до) кише́ні; Ла́зити по кише́нях — красти. — То, може, в кишені чужі лазили… (Мирний, І, 1954, 273); — Здається, довгий час ти мав справу з кишеньковими злодіями.,, але ж сам по кишенях лазити не навчивсь? (Гончар, Тронка, 1963, 146).

===Український тлумачний словник===

Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Шевч. 532. Лазарь, що по печі лазив. Ном. № 4075. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Ном. № 4075. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. Дещо. 18. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Ном. № 7580. Через плоти лазив. Чуб. V. 79.

==Цікаві факти==
'''Цікаві види лазіння людей'''

Скелелазіння / Climbing

Різні варіанти лазіння поділяють на категорії, такі як, наприклад, вільне скелелазіння, тобто, боулдерінг або соло (без страховки), або скелелазіння (де мотузки використовуються строго для безпеки), скелелазіння за допомогою обладнання, де спортсмен підіймається безпосередньо за допомогою обладнання. У сучасну еру сходження в закритих приміщеннях дозволяє лазити на штучних стінах (скалодромах), тобто в контрольованій навколишньому середовищі, де проводяться всі професійні змагання на рівні Кубка світу. Іншим екстримом є традиційне скелелазіння і сходження по льоду, де спортсмен лицем до лиця зустрічається з природою у її природній формі і на її умовах. Зупинимося на кожному детальніше.

Вільне лазіння (Free Climbing)

Вільне лазіння - лазіння на скелях або скалодромах, при якому просування вгору здійснюється за допомогою використання чіпкості пальців, сили рук і ніг, без використання різних пристосувань і допоміжних засобів. Мотузка та інші технічні засоби служать лише для страховки від зривів і є гарантією безпеки, а не допомогою при проходженні маршруту. Вільне лазіння позначає вільний від технічних допоміжних засобів, але ні в якому разі не вільне від страховки (що в даному контексті будемо називати free solo). До вільного лазіння відносять так само спортивне скелелазіння, включаючи боулдерінг, а так само традиційне саксонське вільне лазіння і вільне лазіння на рамках альпінізму. Якщо говорити про точному значенні слова, то під вільним лазанием розуміють тільки спосіб руху, незалежно від самого маршруту. Але техніку вільного лазіння використовують так само при проходженні маршрутів спортивного скелелазіння, тому вільне лазіння часто використовують як синонім спортивного скелелазіння.

Даний стиль практикувався вже з кінця XIX століття в Саксонської Швейцарії (гірський масив на Сході Німеччини). Звідки і був «експортований» американцем німецького походження Фріцем Віснер в США. У Європі (виключаючи Саксонську Швейцарію) вільне лазіння не отримало особливого поширення у зв'язку з розвитком і все більшою популяризацією технічного скелелазіння. Але в 70-80х роках західноєвропейські скелелази почали знову використовувати цей стиль, який вони нібито «підглянули» в Саксонської Швейцарії та США. Сьогодні вільне лазіння - найпопулярніший стиль.
Спортивне скелелазіння

Спортивне скелелазіння - варіант вільного лазіння, в основі якого лежить спортивний аспект. Маршрути даного виду, як правило, оснащені безліччю шлямбуром, з метою мінімізувати ризик зриву. Сенс спортивного скелелазіння полягає у проходженні складних маршрутів способом вільного лазіння, тривалість яких складає в основному 10-30 м, іноді до 100 і проходить по одній скелі.

Спортивне скелелазіння - як самостійний напрям - виникло наприкінці 60 - початку 70 р. у США. Сьогодні виступає як змагання спорту. Сучасне спортивне скелелазіння як масовий рух охоплює не тільки виключно скелелазні або спортивні аспекти, але так само і стиль життя, де чимале значення набувають спонтанність, креативність, задоволення, відчуття свободи.
Розрізняють такі види спортивного скелелазіння:

Pleasure climbing

Pleasure climber'ом називають того, хто, як правило, лізе нескладний маршрут для власного задоволення. Pleasureroute - це маршрут легкої або середнього ступеня складності, оснащений шлямбурами, які гарантують безпечне лазіння кожному, має короткий, неріскованний підйом і спуск. Максимальна складність маршруту 7 +. Як правило Pleasure climbing вибирають підлітки і діти, підходить також для сімейного відпочинку. Недоліком маршрутів даного виду є велика кількість бажаючих полазити, що в свою чергу згладжує поверхню скелі на найбільш часто використовуваних ділянках.
Лазіння на трудність (difficulty climbing)

На противагу Pleasure climbing лазіння на важкість грунтується на вилезаніі маршрутів середньої і підвищеної складності. Лазіння на трудність - другий за давністю після лазіння на швидкість і найбільше поширений вид на змаганнях зі скелелазіння. Спортсмени повинні вилізти маршрут довжиною в 15-20 метрів on-sight (пролезание маршруту з першої спроби), або іноді flash (пролезание маршруту після попереднього візуального «контакту» з ним). Траси складні, використовується нижня страховка. Оцінюється висота підйому спортсмена.

Боулдерінг (bouldering)

Полягає в проходженні серії коротких, але складних трас. На відміну від інших видів скелелазіння, здійснюється без використання мотузок, карабінів і інших страхувальних пристосувань, тому що максимальна висота траси не перевищує 4 метри; замість цього для страховки використовуються мати. Змагання й тренування по боулдерінгу можуть проходити як на природному рельєфі, так і на штучному.

Білдерінг (buildering)

Білдерінг- різновид паркуру, при якому учасники здійснюють сходження на зовнішню сторону будинків та інші міські конструкції. Слово «білдерінг» - це мовна контамінація, слово-гібрид, що складається зі слова «building» (будинок) і терміна «bouldering» (окремий вид скелелазіння).

Зазвичай білдерінг включає в себе вільне сходження у важких умовах і може бути вкрай небезпечним. Найчастіше здійснюючись незаконно, білдерінг здебільшого здійснюється вночі. Знавців білдерінг, помічених піднімаються на будівлі без дозволу, регулярно зустрічає поліція після завершення їх трюків. Білдерінг може також прийняти форму, більш споріднену болдерінгу, яка має тенденцію до сходження і / або перетинанню більш коротких секцій будівель і конструкцій.
Хоча білдерінг часто здійснюється сольно, він також став популярним груповим спортом. Як і в більш традиційному скелелазінні, будівлі встановлюються і класифікуються за труднощі їх подолання. Менш значні форми міського сходження можуть спостерігатися на демонстраціях як засіб протесту, або під час деяких суспільних подій, типу вуличних парадів чи звернень до публіки, де люди часто піднімаються на вказівні стовпи та інші маленькі конструкції.

Тreeclimbing

Тreeclimbing - лазіння по деревах. Не потребує якихось спеціальних знань і складного обладнання. Обладнання для заняття цим видом відпочинку мало чим відрізняється від звичайного набору скелелаза: шолом, сідло, кішки, рукавички, карабіни і мотузки. Тreeclimbing стає все більш популярний. Адже лазити по деревах можна скрізь, тому що навіть у міських джунглях при бажанні можна відшукати гідне дерево.

Outdoor climbing

Outdoor climbing - лазіння на відкритому повітрі на природних рельєфі.

Indoor climbing

Indoor climbing - лазіння на скалодромах або обладнаних в домашніх умовах стінках, вид спортивного скелелазіння, який може містити в собі елементи болдерінгу, так і лазіння з верхньою або нижньою страховкою. Воно може вважатися найбезпечнішою формою скелелазіння, і для більшості людей буде найлегшим способом почати займатися цим спортом. Лазіння робиться на дерев'яній та пластмасової моделі скелі. У зв'язку з популяризацією скелелазіння постійно зростає кількість людей, бажаючих займатися на скалодромах, але тим не менш рано чи пізно Indoorclimb'ери переходять в розряд Outdoor climber'еров. Лазіння на скалодромах - спосіб тренувань в зимовий час. Сходження в закритому приміщенні.

Альпійське скелелазіння.

Альпійське скелелазіння - це окремий вид, що знаходиться на прикордонній лінії між альпінізмом і скелелазіння. Це проходження скельних маршрутів довжиною більше 50 метрів - мультіпітчей. У залежності від ступеня і способу обладнання маршрутів страхувальними точками, вони діляться на спортивні (sport) і традиційні (trad). Sport-маршрути відрізняються наявністю стаціонарних страхувальних гаків - шлямбуром, що знаходяться на невеликій відстані один про одного. Це значно підвищує безпеку скелелаза, тому що навіть у разі зриву шлямбура забезпечують надійну страховку. Такі «доріжки» ідеальні для початківців або віддають перевагу проходити маршрути на межі своїх можливостей. Trad-маршрути, навпаки, підбираються за рівнем так, щоб звести до нуля ймовірність зриву, адже на них точки страховки організовує сам лізуть, за допомогою спеціального обладнання. Такі мультіпітчі цікаві тим, кому вже набридли комфортні спортивні «доріжки» і хто бажає перевірити на міцність свої досвід, знання, сміливість і, звичайно, розсудливість.

Free solo climbing

Free solo climbing - проходження маршрутів без страховки й інших допоміжних засобів. Найбільш представлені небезпечний стиль в скелелазінні.

Deep Water Soloing

Deep Water Soloing - лазіння над водою, так що в разі зриву скелелаз падає у воду.

Single rope technique

У часи зародження спелеології багато печери вивчалися за допомогою простих і мотузяних сходів, що робило цей спосіб пізнання важким і дорогим. Так як об'ємне спорядження все ж не придатне для опускання в печери, з плином часу виник новий вид технічного лазіння single rope technique.

Бігвольное лазіння (Big wall)

Big Wall -клас альпіністських сходжень, метою яких є підкорення вершини по маршруту, що проходить по вертикальній стіні, скельної або льодової, великої протяжності (кілометр і більше). Сходження такого класу є сходженнями найвищої технічної складності. Часто успішним проходженням маршруту вважається не факт сходження на вершину, а проходження технічної частини маршруту стіни за так званим ключовим ділянкам. Як правило, проходження стінного маршруту високої складності починається з розвідки, при якій досліджується район майбутнього сходження, кліматичні умови, троянда вітрів. Особливу увагу приділяють візуальним оглядом маршруту з допомогою оптичних приладів, замальовка з подальшим аналізом місць можливої ночівлі на стіні, лавинонебезпечних і камнепадоопасних місць, можливих шляхів аварійного сходу з маршруту. Як правило довжина маршруту оцінюється в «мотузках», тобто в кількості стандартних бухт мотузок завдовжки 50 м.

Dry-Tooling (Драйтуллінг)

Dry-Tooling - лазіння з льодовими інструментами і в кішках по скельному рельєфу.

Мікст-лазіння поєднує в собі кілька технік сходження: ледолазаніє і драй-тулінг. Цей напрямок в техніці скелелазіння, передбачає проходження траси (в тому числі - найскладніших нависають карнизів) за допомогою зачеплення за дрібні нерівності рельєфу кінчиком дзьоба льодового інструмента, або - заклинювання його в дрібні тріщини і розколи.

Джампінг - це один з нових підвидів скелелазіння, що передбачає стрибок з одних зачіп на стіні на інші (іншу).

==Медіа==
{{#ev:youtube| d3cgiPlc6AU}}
{{#ev:youtube| B4S0LO7cS2I}}
{{#ev:youtube| qjxKRTyGX-A}}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лазити_thumb_34274_news_m.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лазити_images.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лазити_index.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лазити_699769.jpg|x140px]]
==Джерела та література==
===[qjxKRTyGX-A/Экстрим Скалолазание на пальцах ]===
===[http://sum.in.ua/s/lazyty/Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
[[Категорія:Ла]]

Файл:Лазити 699769.jpg

2014-11-30T15:58:05Z

Суворова Любов:

Файл:Лазити index.jpeg

2014-11-30T15:57:36Z

Суворова Любов:

Файл:Лазити images.jpeg

2014-11-30T15:57:06Z

Суворова Любов:

2014-11-30T14:55:54Z

Суворова Любов:

==Словник Грінченка==
'''Лань и ла́ня, -ні, '''''ж. ''Лань. ''Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять? ''К. Іов. 88.
==Сучасні словники==

'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''

ЛАНЬ, і, жін. Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка. Як гордо мчали ми через рови й каміння.., Як пробивалися між плетивом гіллястим За ланню бистрою, за кабаном ікластим! (Максим Рильський, II, 1956, 15);
// перен. Про струнку, тендітну жінку. — Не хвилюйся, моя трепетна лань, — лагідно озвався [батько] (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 145); * У порівняннях. Неначе сполохана лань гірська, побігла Назірахон (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 238

'''Публічний електронній словник української мови'''

ЛАНЬ, і, ж. Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка. Як гордо мчали ми через рови й каміння.., Як пробивалися між плетивом гіллястим За ланню бистрою, за кабаном ікластим! (Рильський, II, 1956, 15); // перен. Про струнку, тендітну жінку. — Не хвилюйся, моя трепетна лань,— лагідно озвався [батько] (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 145); * У порівн. Неначе сполохана лань гірська, побігла Назірахон (Ле, Міжгір’я, 1953. 238).

'''Український тлумачний словник'''

Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка. || перен. Про струнку, тендітну жінку.

==Цікаві факти==
Лань - тварина з сімейства оленевих. Тварина має плямисте забарвлення. Довжина тіла лані 130-160 сантиметрів, висота - близько 100 сантиметрів, важить лань від 40 до 80 кілограмів. У минулому лань водилася в Середземноморських країнах в Південній Європі, Північно-Західній Африці і Малій Азії. Потім відбувалося винищення тварин, вторинний завезення і подальша акліматизація в Європі та Північній Африці. В результаті даний час тварина водиться у Центральній, Західній та Південній Європі. Пристосувалася до умов Нової Зеландії, Південної та Північної Америки, а також у деяких районах Білорусії, України і країнах Балтії.

Лані люблять листяні ліси і трав'янисті галявини і зарості чагарників в горбистій місцевості. Самки з телятами влітку ходять окремо. Самці тримаються табунцями в кілька голів або окремо. В кінці літа самки з молодняком об'єднуються в стада побільше.
Влітку кормом ланям служить трав'яниста рослинність і листя чагарників, можуть харчуватися жолудями, каштанами, ягодами, грибами. Взимку лані гризуть кору і їдять тонкі гілки верб, осик, ясена та інших дерев. Влітку лані регулярно відвідують водопої, пасуться днем. Взимку їх ноги не пристосовані рухатися по високому снігу, і тварини не відходять далеко від місць, де є корм.

Гон буває у вересні - жовтні. У період гону можна почути хрипкі уривчасті гортанні звуки, що видаються самцями в досвітні та вечірні години. Між самцями відбуваються запеклі турнірні бої. Вагітність триває до 8 місяців, народжується один, рідше двоє, телят. У місячному віці дитинча починає їсти траву, але мати годує його молоком 4-5 місяців і довше.

Лань часто містять в парках як декоративна тварини, а в мисливських господарствах лань - об'єкт спортивного полювання. Дуже цінуються їх красиві роги.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лань_41.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лань_lan-jivotnoe-foto-1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лань_947256.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лань_images.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лань_230px-Fallow_deer_in_field.jpg|x140px]]
[[Категорія:Ла]]