Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Стребкова Надія

2014-01-22T20:08:38Z

Стребкова Надія: /* Благодійні акції */

[[Файл:надя.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Стребкова Надія Валеріївна
===Спеціальність===
Правознавство
===Група===
Прб-1-13-4.0д
==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:pravo13g@gmail.com електронна пошта]

===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===
Семінар за підтримки Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії у межах національниї програми :«Де починаються права людини: історія та сучасні підходи»

===Олімпіади===
Нагороджена за зайняте 3 місце у другому(міському) етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії.(2013 Р.)

Нагороджена за зайняте 3 місце у другому (міському) етапі ХIII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.(2013 Р.)

Нагороджена за зайняте 2 місце у першому (міському) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України відділення філософії та суспільствознавства секції "Релігієзнавство та історія релігії".(2013 Р.)

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===
участь у благодійній акції "Від серця до серця"

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додала==
[[Арабка]]

[[Брама]]

[[Інститутка]]

[[Гадючка]]

[[Аблегат]]

[[Аву!]]

[[Їдальний]]

[[Ігва]]

[[Іграшечка]]

[[Ігрець]]

[[Англійський]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Користувач:Стребкова Надія

2014-01-22T20:07:34Z

Стребкова Надія: /* Олімпіади */

[[Файл:надя.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Стребкова Надія Валеріївна
===Спеціальність===
Правознавство
===Група===
Прб-1-13-4.0д
==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:pravo13g@gmail.com електронна пошта]

===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===
Семінар за підтримки Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії у межах національниї програми :«Де починаються права людини: історія та сучасні підходи»

===Олімпіади===
Нагороджена за зайняте 3 місце у другому(міському) етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії.(2013 Р.)

Нагороджена за зайняте 3 місце у другому (міському) етапі ХIII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.(2013 Р.)

Нагороджена за зайняте 2 місце у першому (міському) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України відділення філософії та суспільствознавства секції "Релігієзнавство та історія релігії".(2013 Р.)

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додала==
[[Арабка]]

[[Брама]]

[[Інститутка]]

[[Гадючка]]

[[Аблегат]]

[[Аву!]]

[[Їдальний]]

[[Ігва]]

[[Іграшечка]]

[[Ігрець]]

[[Англійський]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Користувач:Стребкова Надія

2014-01-22T20:03:15Z

Стребкова Надія: /* Олімпіади */

[[Файл:надя.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Стребкова Надія Валеріївна
===Спеціальність===
Правознавство
===Група===
Прб-1-13-4.0д
==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:pravo13g@gmail.com електронна пошта]

===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===
Семінар за підтримки Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії у межах національниї програми :«Де починаються права людини: історія та сучасні підходи»

===Олімпіади===
Нагороджена за зайняте 3 місце у другому(міському) етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії.

Нагороджена за зайняте 3 місце у другому (міському) етапі ХIII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додала==
[[Арабка]]

[[Брама]]

[[Інститутка]]

[[Гадючка]]

[[Аблегат]]

[[Аву!]]

[[Їдальний]]

[[Ігва]]

[[Іграшечка]]

[[Ігрець]]

[[Англійський]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Користувач:Стребкова Надія

2014-01-22T19:56:54Z

Стребкова Надія: /* Конференції */

Користувач:Стребкова Надія

2013-12-22T08:04:11Z

Стребкова Надія: /* Слова, що додала */

Англійський

2013-12-22T08:02:06Z

Стребкова Надія: /* Ілюстрації */

'''Англі́йський, -а, -е.''' = '''[[Ангелянський]].''' Желех.

==Сучасні словники==
АНГЛІЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до англійці і Англія. Ірландці не журяться англійською бідою (Леся Українка, V.. 1956, 402); Мусій стояв на порозі в кожушку, критому зеленим англійським сукном (Григорій Косинка, Новели, 1962, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 44.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Book_100000597.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:English2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:V-luganskom-vuze.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ан]]

Файл:V-luganskom-vuze.jpg

2013-12-22T08:01:49Z

Стребкова Надія:

Файл:English2.jpg

2013-12-22T08:01:25Z

Стребкова Надія:

Файл:Book 100000597.jpg

2013-12-22T08:00:56Z

Стребкова Надія:

Англійський

2013-12-22T07:59:34Z

Стребкова Надія: /* Сучасні словники */

'''Англі́йський, -а, -е.''' = '''[[Ангелянський]].''' Желех.

==Сучасні словники==
АНГЛІЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до англійці і Англія. Ірландці не журяться англійською бідою (Леся Українка, V.. 1956, 402); Мусій стояв на порозі в кожушку, критому зеленим англійським сукном (Григорій Косинка, Новели, 1962, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 44.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ан]]

Ігрець

2013-12-22T07:58:37Z

Стребкова Надія: /* Ілюстрації */

'''Ігрець, -ця, '''''м. ''1) = '''Грець 1. '''2) Вихрь. ''Закрутився перед царицею ігрець, піднявся до неба стовп пилу, вхопив царевича і помчав у зелений гай. ''Стор. І. 74.

==Сучасні словники==
ГРЕЦЬ 1, я, чол., розм. Те саме, що грач. Не підпилий прикажчик підходить до нього, а сторожовий пес царської охранки. — Ведеш, гаде, свою підлу гру? Побачимо, який з тебе грець (Михайло Стельмах, I, 1962, 589); Але ось щось затремтіло, В небі щось зашелестіло, Ніби легіт, мов вітрець, Наче в скрипку гарний грець Потихеньку грає, грає (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 162).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 164.

ГРЕЦЬ 2, я, чол., розм. Апоплексичний удар; параліч. Банкір, той, що увійшов останній, — не витримав. Його вдарив грець (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 251)
♦ Грець з ним — хай буде так; можна лишити щось поза увагою. Він зайняв якусь вичікувальну позицію. Не до нас йому нібито зараз. Ну, і грець з ним!.. (Юрій Шовкопляс, Інжепери, 1956, 213); Хай (нехай) йому (їй, їм) грець — виражає сильне незадоволення, несхвалення чого-небудь. Ці круті гори, хай їм грець, можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237); А вітер іде без доріг, навпростець, А вітер такий, що нехай йому грець!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 164.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Full_30_zhuttya_chydove.maika.M.black..jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vbnmhg.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Файл:Vbnmhg.jpg

2013-12-22T07:58:21Z

Стребкова Надія:

Файл:Full 30 zhuttya chydove.maika.M.black..jpg

2013-12-22T07:58:00Z

Стребкова Надія:

Ігрець

2013-12-22T07:54:51Z

Стребкова Надія: /* Сучасні словники */

'''Ігрець, -ця, '''''м. ''1) = '''Грець 1. '''2) Вихрь. ''Закрутився перед царицею ігрець, піднявся до неба стовп пилу, вхопив царевича і помчав у зелений гай. ''Стор. І. 74.

==Сучасні словники==
ГРЕЦЬ 1, я, чол., розм. Те саме, що грач. Не підпилий прикажчик підходить до нього, а сторожовий пес царської охранки. — Ведеш, гаде, свою підлу гру? Побачимо, який з тебе грець (Михайло Стельмах, I, 1962, 589); Але ось щось затремтіло, В небі щось зашелестіло, Ніби легіт, мов вітрець, Наче в скрипку гарний грець Потихеньку грає, грає (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 162).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 164.

ГРЕЦЬ 2, я, чол., розм. Апоплексичний удар; параліч. Банкір, той, що увійшов останній, — не витримав. Його вдарив грець (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 251)
♦ Грець з ним — хай буде так; можна лишити щось поза увагою. Він зайняв якусь вичікувальну позицію. Не до нас йому нібито зараз. Ну, і грець з ним!.. (Юрій Шовкопляс, Інжепери, 1956, 213); Хай (нехай) йому (їй, їм) грець — виражає сильне незадоволення, несхвалення чого-небудь. Ці круті гори, хай їм грець, можуть ухекати найкращого бігуна (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 237); А вітер іде без доріг, навпростець, А вітер такий, що нехай йому грець!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 164.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Іграшечка

2013-12-22T07:53:46Z

Стребкова Надія: /* Ілюстрації */

'''Іграшечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''іграшка. '''

==Сучасні словники==
1. Річ, призначена дітям для гри; забавка (у 1 знач.). Нема в їх [дітей] ні забавок, ані іграшок дитячих (Марко Вовчок, I, 1955, 30); Іграшки та книжки не цікавили, не розважали її (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 56); * У порівняннях. Неквапливо й спокійно витяг [Філіпп] шабельку, легеньку, наче іграшку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 275).
♦ Бути (стати і т. ін.) іграшкою чиєю, у чиїхось руках — бути в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь. Вона стала тоді іграшкою в чужих руках, і хоч все те й робилося із найкращими намірами, але життя їй було зламане (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 183).

2. рідко. Те саме, що забавка 2. [Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! (Марко Кропивницький, I, 1958, 488); — Кохання моє було задля його тільки іграшкою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 342).
♦ За іграшку (іграшки) що кому: а) (у сполуч. з дієсл. дістатися, датися і т. ін.) легко (дістатися, датися і т. ін.). Йосипові і грамота за іграшку далася... (Панас Мирний, IV, 1955, 44); б) (у сполуч. з дієсл. бути) немов забавка. Став ходити [Івась] біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Спершу й це все було хлопцеві за іграшку (Панас Мирний, I, 1949, 182); На іграшки — для забави. Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 22); Не в іграшку — те саме, що Не на жарт (див. жарт). [Сербин:] А вона, здається, не в іграшку закохалась у мене (Степан Васильченко, III, 1960, 23); Не іграшки — те саме, що Не жарт (див. жарт). Не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 9.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:091.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:384381_thm.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dlya-chogo-ditini-igrashka.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fab86e738c46d4c8ca3389e7f7d46cb1f4e4bb0d.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Файл:Fab86e738c46d4c8ca3389e7f7d46cb1f4e4bb0d.jpg

2013-12-22T07:53:38Z

Стребкова Надія:

Файл:Dlya-chogo-ditini-igrashka.jpg

2013-12-22T07:53:12Z

Стребкова Надія:

Файл:384381 thm.jpg

2013-12-22T07:52:48Z

Стребкова Надія:

Файл:091.jpg

2013-12-22T07:52:27Z

Стребкова Надія:

Іграшечка

2013-12-22T07:50:07Z

Стребкова Надія: /* Сучасні словники */

'''Іграшечка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''іграшка. '''

==Сучасні словники==
1. Річ, призначена дітям для гри; забавка (у 1 знач.). Нема в їх [дітей] ні забавок, ані іграшок дитячих (Марко Вовчок, I, 1955, 30); Іграшки та книжки не цікавили, не розважали її (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 56); * У порівняннях. Неквапливо й спокійно витяг [Філіпп] шабельку, легеньку, наче іграшку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 275).
♦ Бути (стати і т. ін.) іграшкою чиєю, у чиїхось руках — бути в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь. Вона стала тоді іграшкою в чужих руках, і хоч все те й робилося із найкращими намірами, але життя їй було зламане (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 183).

2. рідко. Те саме, що забавка 2. [Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! (Марко Кропивницький, I, 1958, 488); — Кохання моє було задля його тільки іграшкою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 342).
♦ За іграшку (іграшки) що кому: а) (у сполуч. з дієсл. дістатися, датися і т. ін.) легко (дістатися, датися і т. ін.). Йосипові і грамота за іграшку далася... (Панас Мирний, IV, 1955, 44); б) (у сполуч. з дієсл. бути) немов забавка. Став ходити [Івась] біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Спершу й це все було хлопцеві за іграшку (Панас Мирний, I, 1949, 182); На іграшки — для забави. Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 22); Не в іграшку — те саме, що Не на жарт (див. жарт). [Сербин:] А вона, здається, не в іграшку закохалась у мене (Степан Васильченко, III, 1960, 23); Не іграшки — те саме, що Не жарт (див. жарт). Не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 9.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Ігва

2013-12-22T07:49:12Z

Стребкова Надія: /* Ілюстрації */

'''Ігва, -ви, '''''ж. ''= '''Ігла 1. '''Вх. Лем. 421.

==Сучасні словники==
1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко. II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); * У порівняннях. Я гостра з ворогом, мов голка! (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 32).
♦ Бути (сидіти і т. ін.) як на голках — нервувати, нетерпеливитися; Голки заганяти (загнати) — в'їдливо, дошкульно говорити. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце... Христя мовчала (Панас Мирний, III, 1954, 16); Голці ніде впасти — дуже тісно. — Е-е! Та тут і голці піде упасти. Всі сидячі місця зайняті (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 95); Шукати голку в сіні — шукати те, що неможливо знайти. Потрібний напрям важко знайти в тайзі, загубивши його.. Це однаково, що шукати голку в сіні (Олесь Донченко, II, 1956, 56); Як з голки: а) про новий, тільки що пошитий одяг. Щоб костюмчик був як з голки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272); б) (перен.) про щось нове, тільки що виготовлене, збудоване і т. ін. З валізки Оксана дістала нові, як з голки, п'ять карбованців (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 81).

2. Загострений на кінці металевий стрижень різного вигляду і різного спеціального призначення. Голки для шприців являють собою порожнисту вузьку металеву трубочку, один кінець якої косо зрізаний і загострений (Загальний догляд за хворими, 1957, 168); Через хвилину голка задряпала пластинку, вихопила з неї кілька брязкітливих акордів (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 203).

3. Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. Соснові голки містять багато смолистих речовин, які мають протиглисне значення (Колгоспник України. 11, 1961, 29); Весна йшла з степу, кричали граки, чорніла мокра земля.. Край стежки, над канавою, забриніли зелені голки першого рясту (Олесь Донченко, I, 1956, 478); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15)

4. перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин. Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 9).

5. Тонкий загострений кристал чого-небудь. 11о голках снігу вітер босий Ступав (Леонід Первомайський, I, 1958, 84); Надвечір подув холодний північий вітер, пригнав хмари сизі,.. зашив голками крижаними калюжі, озера (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 752);
// Взагалі гострий кінець чогось. Сам того не помічаючи, Шевченко опинився » степу і раптом побачив на обрії мури караван-сарая, а поруч напівсферичну башту мечеті та високу кам'яну голку мінарета (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51); Він заглибився в розрахунки, може, з півгодини працював, час од часу недоброзичливо поглядаючи на далеку срібну гонку ракети (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 108.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:155374.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1589474.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Cbl.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Igla1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Файл:Igla1.jpg

2013-12-22T07:49:01Z

Стребкова Надія:

Файл:Cbl.jpg

2013-12-22T07:47:48Z

Стребкова Надія:

Файл:1589474.jpeg

2013-12-22T07:47:25Z

Стребкова Надія:

Файл:155374.jpg

2013-12-22T07:47:02Z

Стребкова Надія: Стребкова Надія завантажив нову версію «Файл:155374.jpg»

Ігва

2013-12-22T07:45:21Z

Стребкова Надія: /* Сучасні словники */

'''Ігва, -ви, '''''ж. ''= '''Ігла 1. '''Вх. Лем. 421.

==Сучасні словники==
1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко. II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); * У порівняннях. Я гостра з ворогом, мов голка! (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 32).
♦ Бути (сидіти і т. ін.) як на голках — нервувати, нетерпеливитися; Голки заганяти (загнати) — в'їдливо, дошкульно говорити. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце... Христя мовчала (Панас Мирний, III, 1954, 16); Голці ніде впасти — дуже тісно. — Е-е! Та тут і голці піде упасти. Всі сидячі місця зайняті (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 95); Шукати голку в сіні — шукати те, що неможливо знайти. Потрібний напрям важко знайти в тайзі, загубивши його.. Це однаково, що шукати голку в сіні (Олесь Донченко, II, 1956, 56); Як з голки: а) про новий, тільки що пошитий одяг. Щоб костюмчик був як з голки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 272); б) (перен.) про щось нове, тільки що виготовлене, збудоване і т. ін. З валізки Оксана дістала нові, як з голки, п'ять карбованців (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 81).

2. Загострений на кінці металевий стрижень різного вигляду і різного спеціального призначення. Голки для шприців являють собою порожнисту вузьку металеву трубочку, один кінець якої косо зрізаний і загострений (Загальний догляд за хворими, 1957, 168); Через хвилину голка задряпала пластинку, вихопила з неї кілька брязкітливих акордів (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 203).

3. Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. Соснові голки містять багато смолистих речовин, які мають протиглисне значення (Колгоспник України. 11, 1961, 29); Весна йшла з степу, кричали граки, чорніла мокра земля.. Край стежки, над канавою, забриніли зелені голки першого рясту (Олесь Донченко, I, 1956, 478); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 15)

4. перев. мн. Тверді колючки на тілі деяких тварин. Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 9).

5. Тонкий загострений кристал чого-небудь. 11о голках снігу вітер босий Ступав (Леонід Первомайський, I, 1958, 84); Надвечір подув холодний північий вітер, пригнав хмари сизі,.. зашив голками крижаними калюжі, озера (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 752);
// Взагалі гострий кінець чогось. Сам того не помічаючи, Шевченко опинився » степу і раптом побачив на обрії мури караван-сарая, а поруч напівсферичну башту мечеті та високу кам'яну голку мінарета (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51); Він заглибився в розрахунки, може, з півгодини працював, час од часу недоброзичливо поглядаючи на далеку срібну гонку ракети (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 108.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Іг,Їг]]

Їдальний

2013-12-22T07:44:03Z

Стребкова Надія: /* Ілюстрації */

'''Їдальний, -а, -е. '''= '''Їстовний. '''Желех.

==Сучасні словники==
ЇДАЛЬНЯ, і, жін.

1. Кімната в хаті з обіднім столом, у якій їдять і п'ють. В одній кімнаті була спальня.., а салон був заразом і їдальнею (Іван Франко, VI, 1951, 200); Лампа в їдальні прикручена була. На холодних тарілках неясно чорніла печеня (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 296); Пізно вночі мати прокинулась і побачила в їдальні смугу світла на стіні — з непричинених дверей у кімнаті дочки. «Оце так зачиталась!» (Андрій Головко, II. 1957, 593).

2. Заклад громадського харчування. В республіці є чимало їдалень, чайних і буфетів, які добре зарекомендували себе (Радянська Україна, 12.X 1956, 1); — Вона їздила дивитись, яку їдальню треба в твоєму аулі поставити... (Юрій Яновський, I, 1958, 66).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їдалня1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їдальня2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їдальня3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Їдальня4.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ід,Їд]]

Файл:Їдальня4.JPG

2013-12-22T07:43:50Z

Стребкова Надія:

Файл:Їдальня3.jpg

2013-12-22T07:43:11Z

Стребкова Надія:

Файл:Їдальня2.jpg

2013-12-22T07:42:42Z

Стребкова Надія:

Файл:Їдалня1.jpg

2013-12-22T07:42:17Z

Стребкова Надія:

Їдальний

2013-12-22T07:40:44Z

Стребкова Надія: /* Сучасні словники */

'''Їдальний, -а, -е. '''= '''Їстовний. '''Желех.

==Сучасні словники==
ЇДАЛЬНЯ, і, жін.

1. Кімната в хаті з обіднім столом, у якій їдять і п'ють. В одній кімнаті була спальня.., а салон був заразом і їдальнею (Іван Франко, VI, 1951, 200); Лампа в їдальні прикручена була. На холодних тарілках неясно чорніла печеня (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 296); Пізно вночі мати прокинулась і побачила в їдальні смугу світла на стіні — з непричинених дверей у кімнаті дочки. «Оце так зачиталась!» (Андрій Головко, II. 1957, 593).

2. Заклад громадського харчування. В республіці є чимало їдалень, чайних і буфетів, які добре зарекомендували себе (Радянська Україна, 12.X 1956, 1); — Вона їздила дивитись, яку їдальню треба в твоєму аулі поставити... (Юрій Яновський, I, 1958, 66).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ід,Їд]]

Аву!

2013-12-22T07:38:58Z

Стребкова Надія: /* Ілюстрації */

'''Аву́!''' ''меж.'' для выраженія воя собаки, волка. Шейк.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:515d4493-148a-0d7b-148a-0d74a5bb6fbf.photo.0.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1361901438_nochnoy-voy-sobak.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Аву1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вой-собаки-является-чертой-перенятой-ею-от-своих-предков-волков.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ав]]

Файл:Вой-собаки-является-чертой-перенятой-ею-от-своих-предков-волков.png

2013-12-22T07:38:46Z

Стребкова Надія:

Файл:Аву1.jpg

2013-12-22T07:38:15Z

Стребкова Надія:

Файл:1361901438 nochnoy-voy-sobak.jpg

2013-12-22T07:37:51Z

Стребкова Надія:

Файл:515d4493-148a-0d7b-148a-0d74a5bb6fbf.photo.0.jpg

2013-12-22T07:37:28Z

Стребкова Надія:

Аву!

2013-12-22T07:36:17Z

Стребкова Надія: /* Сучасні словники */

'''Аву́!''' ''меж.'' для выраженія воя собаки, волка. Шейк.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ав]]

Аблегат

2013-12-22T07:34:16Z

Стребкова Надія: /* Ілюстрації */

=="Словарь української мови"==
Аблега́т, та, м. Депутать (Галиц.) Голов. Ш. 261.

==Інші словники==
[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%82 Тлумачний словник української мови] 
-а, ч., діал. 
Посланець, депутат.

АБЛЕГАТ

(лат. ablegatus, от ab - от, и legatus - посланный). Прежде так называли второстепенного дипломатического агента. Звание это (наместник или викарий папского легата, т. е. посланника) существует и теперь при папском дворе; но прежние аблегаты теперь называются интернунциями.

(Источник: "Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка". Чудинов А.Н., 1910)
АБЛЕГАТ
1) посланный; викарий папского легата теперь называется интернунций; 2) представитель венгерской палаты господ.

(Источник: "Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке". Попов М., 1907)
АБЛЕГАТ
1) чрезвычайный папский посланник; 2) вообще второстепенный дипломатический агент; 3) представитель (уполномоченный) члена венгерской палаты магнатов.

(Источник: "Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка". Павленков Ф., 1907)
АБЛЕГАТ
лат. ablegatus, от ab, от, legatus, посланный. Прежде так называли второстепенного дипломатического агента. Звание это существует и теперь при папском дворе, но ныне аблегаты называются интернунциями.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-Polish_Sejm_under_the_reign_of_Sigismund_III_Vasa.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:PIC 1-D-1698-17.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Www.digilibraries.com@28299@28299-h@images@page163.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Www.digilibraries.com@28299@28299-h@images@page190.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Аб]]

Файл:Www.digilibraries.com@28299@28299-h@images@page190.png

2013-12-22T07:34:07Z

Стребкова Надія:

Файл:Www.digilibraries.com@28299@28299-h@images@page163.png

2013-12-22T07:33:43Z

Стребкова Надія:

Файл:PIC 1-D-1698-17.jpg

2013-12-22T07:33:02Z

Стребкова Надія:

Файл:300px-Polish Sejm under the reign of Sigismund III Vasa.JPG

2013-12-22T07:32:30Z

Стребкова Надія:

Аблегат

2013-12-22T07:30:01Z

Стребкова Надія: /* Інші словники */

=="Словарь української мови"==
Аблега́т, та, м. Депутать (Галиц.) Голов. Ш. 261.

==Інші словники==
[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%82 Тлумачний словник української мови] 
-а, ч., діал. 
Посланець, депутат.

АБЛЕГАТ

(лат. ablegatus, от ab - от, и legatus - посланный). Прежде так называли второстепенного дипломатического агента. Звание это (наместник или викарий папского легата, т. е. посланника) существует и теперь при папском дворе; но прежние аблегаты теперь называются интернунциями.

(Источник: "Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка". Чудинов А.Н., 1910)
АБЛЕГАТ
1) посланный; викарий папского легата теперь называется интернунций; 2) представитель венгерской палаты господ.

(Источник: "Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке". Попов М., 1907)
АБЛЕГАТ
1) чрезвычайный папский посланник; 2) вообще второстепенный дипломатический агент; 3) представитель (уполномоченный) члена венгерской палаты магнатов.

(Источник: "Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка". Павленков Ф., 1907)
АБЛЕГАТ
лат. ablegatus, от ab, от, legatus, посланный. Прежде так называли второстепенного дипломатического агента. Звание это существует и теперь при папском дворе, но ныне аблегаты называются интернунциями.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Аб]]

Аблегат

2013-12-22T07:29:09Z

Стребкова Надія: /* Інші словники */

=="Словарь української мови"==
Аблега́т, та, м. Депутать (Галиц.) Голов. Ш. 261.

==Інші словники==
[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%82 Тлумачний словник української мови] 
-а, ч., діал. 
Посланець, депутат.

АБЛЕГАТ

(лат. ablegatus, от ab - от, и legatus - посланный). Прежде так называли второстепенного дипломатического агента. Звание это (наместник или викарий папского легата, т. е. посланника) существует и теперь при папском дворе; но прежние аблегаты теперь называются интернунциями.

(Источник: "Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка". Чудинов А.Н., 1910)
АБЛЕГАТ

1) посланный; викарий папского легата теперь называется интернунций; 2) представитель венгерской палаты господ.

(Источник: "Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке". Попов М., 1907)
АБЛЕГАТ

1) чрезвычайный папский посланник; 2) вообще второстепенный дипломатический агент; 3) представитель (уполномоченный) члена венгерской палаты магнатов.

(Источник: "Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка". Павленков Ф., 1907)
АБЛЕГАТ

лат. ablegatus, от ab, от, legatus, посланный. Прежде так называли второстепенного дипломатического агента. Звание это существует и теперь при папском дворе, но ныне аблегаты называются интернунциями.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Аб]]

Інститутка

2013-12-22T07:27:14Z

Стребкова Надія: /* Ілюстрації */

'''Інститутка, -ки, '''''ж. ''Институтка. (О. 1862. III. 34).

==Сучасні словники==
ІНСТИТУТКА, и, жін. У дореволюційній Росії — вихованка інституту (у 2 знач.).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Марко-Вовчок-повість-Інститутка-скорочено1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Інститутка2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Інститутка3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Институтка4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ін,Їн]]

Файл:Институтка4.jpg

2013-12-22T07:26:53Z

Стребкова Надія:

Файл:Інститутка3.jpg

2013-12-22T07:26:15Z

Стребкова Надія:

Файл:Інститутка2.jpg

2013-12-22T07:25:52Z

Стребкова Надія:

Файл:Марко-Вовчок-повість-Інститутка-скорочено1.jpg

2013-12-22T07:25:28Z

Стребкова Надія: