Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ґирлиґа

2013-11-23T22:21:13Z

Стецюк Любов: /* Синоніми */

'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
== Сучасні словники ==

'''ҐИРЛИҐА''', рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу
Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276);
Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися
(Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На
голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім,
високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62.
Іменник, жіночий рід.

Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди ◆ Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем
постать чабана. В руці в нього довга '''ґирлиґа'''.

Проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани, а перед ним його '''ґирлиґа''' з мідною,
рясно розгравійованою брейцарою. Г. Олесь "Ти Літай"

=== Етимологія ===

Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха

==== Синоніми ====

Ціпок,
кий,
палиця,
бук,
патик,
ломака,
дрючок,
ковінька,
костур.

Буква «ґе» в нас замашна —

В хокей гратиме вона!

Ґ — '''ґирлиґа в чабана

Завертати барана.'''

Буква «ґе» на ґанку в Ґандзі

Гульку так набила.

Що відтоді назавжди

З гулькою лишилась.

==== Це цікаво!!! ====

<nowiki>Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства

<nowiki>Ґирлиґа (матеріал з Вікісловника) – довгий ціпок, загнутий на кінці, яким користуються пастухи для ловлі овець за шию або за ноги, а
також старі люди .
« Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа».</nowiki>
Романівські вівці [[http://vivci.kardash.com.ua/gyrlyga.htm]
http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник.

Ґирлиґа

2013-11-23T22:19:59Z

Стецюк Любов: /* Це цікаво!!! */

'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
== Сучасні словники ==

'''ҐИРЛИҐА''', рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу
Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276);
Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися
(Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На
голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім,
високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62.
Іменник, жіночий рід.

Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди ◆ Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем
постать чабана. В руці в нього довга '''ґирлиґа'''.

Проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани, а перед ним його '''ґирлиґа''' з мідною,
рясно розгравійованою брейцарою. Г. Олесь "Ти Літай"

=== Етимологія ===

Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха

==== Синоніми ====

Ціпок,
кий,
палиця,
бук,
патик,
ломака,
дрючок,
ковінька,
костур.

Буква «ґе» в нас замашна —

В хокей гратиме вона!

Ґ — '''ґирлиґа в чабана

Завертати барана.'''

Буква «ґе» на ґанку в Ґандзі

Гульку так набила.

Що відтоді назавжди

З гулькою лишилась.

==== Це цікаво!!! ====<nowiki>

<nowiki>Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства

<nowiki>Ґирлиґа (матеріал з Вікісловника) – довгий ціпок, загнутий на кінці, яким користуються пастухи для ловлі овець за шию або за ноги, а
також старі люди .
« Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа».</nowiki>
Романівські вівці [[http://vivci.kardash.com.ua/gyrlyga.htm]
http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник.

Ґирлиґа

2013-11-23T22:16:36Z

Стецюк Любов: /* Це цікаво!!! */

'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
== Сучасні словники ==

'''ҐИРЛИҐА''', рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу
Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276);
Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися
(Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На
голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім,
високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62.
Іменник, жіночий рід.

Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди ◆ Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем
постать чабана. В руці в нього довга '''ґирлиґа'''.

Проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани, а перед ним його '''ґирлиґа''' з мідною,
рясно розгравійованою брейцарою. Г. Олесь "Ти Літай"

=== Етимологія ===

Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха

==== Синоніми ====

Ціпок,
кий,
палиця,
бук,
патик,
ломака,
дрючок,
ковінька,
костур.

Буква «ґе» в нас замашна —

В хокей гратиме вона!

Ґ — '''ґирлиґа в чабана

Завертати барана.'''

Буква «ґе» на ґанку в Ґандзі

Гульку так набила.

Що відтоді назавжди

З гулькою лишилась.

==== Це цікаво!!! ====

<nowiki>Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства

<nowiki>Ґирлиґа (матеріал з Вікісловника) – довгий ціпок, загнутий на кінці, яким користуються пастухи для ловлі овець за шию або за ноги, а
також старі люди .
« Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа».
Романівські вівці [[http://vivci.kardash.com.ua/gyrlyga.htm]]

http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник.</nowiki>
</nowiki>

Ґирлиґа

2013-11-23T22:14:21Z

Стецюк Любов: /* == */

'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
== Сучасні словники ==

'''ҐИРЛИҐА''', рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу
Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276);
Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися
(Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На
голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім,
високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62.
Іменник, жіночий рід.

Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди ◆ Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем
постать чабана. В руці в нього довга '''ґирлиґа'''.

Проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани, а перед ним його '''ґирлиґа''' з мідною,
рясно розгравійованою брейцарою. Г. Олесь "Ти Літай"

=== Етимологія ===

Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха

==== Синоніми ====

Ціпок,
кий,
палиця,
бук,
патик,
ломака,
дрючок,
ковінька,
костур.

Буква «ґе» в нас замашна —

В хокей гратиме вона!

Ґ — '''ґирлиґа в чабана

Завертати барана.'''

Буква «ґе» на ґанку в Ґандзі

Гульку так набила.

Що відтоді назавжди

З гулькою лишилась.

==== Це цікаво!!! ====

Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства

<nowiki>Ґирлиґа (матеріал з Вікісловника) – довгий ціпок, загнутий на кінці, яким користуються пастухи для ловлі овець за шию або за ноги, а
також старі люди .
« Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа».
Романівські вівці [[http://vivci.kardash.com.ua/gyrlyga.htm]]

http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник.</nowiki>

Ґирлиґа

2013-11-23T22:13:15Z

Стецюк Любов: /* Етимологія */

'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
== Сучасні словники ==

'''ҐИРЛИҐА''', рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу
Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276);
Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися
(Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На
голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім,
високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62.
Іменник, жіночий рід.

Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди ◆ Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем
постать чабана. В руці в нього довга '''ґирлиґа'''.

Проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани, а перед ним його '''ґирлиґа''' з мідною,
рясно розгравійованою брейцарою. Г. Олесь "Ти Літай"

=== Етимологія ===

Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха

====
Синоніми ====

Ціпок,
кий,
палиця,
бук,
патик,
ломака,
дрючок,
ковінька,
костур.

Буква «ґе» в нас замашна —

В хокей гратиме вона!

Ґ — '''ґирлиґа в чабана

Завертати барана.'''

Буква «ґе» на ґанку в Ґандзі

Гульку так набила.

Що відтоді назавжди

З гулькою лишилась.

==== Це цікаво!!! ====

Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства

<nowiki>Ґирлиґа (матеріал з Вікісловника) – довгий ціпок, загнутий на кінці, яким користуються пастухи для ловлі овець за шию або за ноги, а
також старі люди .
« Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа».
Романівські вівці [[http://vivci.kardash.com.ua/gyrlyga.htm]]

http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник.</nowiki>

Ґирлиґа

2013-11-23T22:07:58Z

Стецюк Любов:

'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
'''Ґирлиґа, -ґи, '''''ж. ''Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. ''Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. ''О. 1862.
[[Категорія:Ґи]]
== Сучасні словники ==

'''ҐИРЛИҐА''', рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу
Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276);
Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися
(Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На
голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім,
високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62.
Іменник, жіночий рід.

Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди ◆ Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем
постать чабана. В руці в нього довга '''ґирлиґа'''.

Проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани, а перед ним його '''ґирлиґа''' з мідною,
рясно розгравійованою брейцарою. Г. Олесь "Ти Літай"

=== Етимологія ===

Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха

Синоніми

Ціпок,
кий,
палиця,
бук,
патик,
ломака,
дрючок,
ковінька,
костур.

Буква «ґе» в нас замашна —
В хокей гратиме вона!
Ґ — '''ґирлиґа в чабана
Завертати барана.'''
Буква «ґе» на ґанку в Ґандзі
Гульку так набила.
Що відтоді назавжди
З гулькою лишилась.

==== Це цікаво!!! ====

Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства

Ґирлиґа (матеріал з Вікісловника) – довгий ціпок, загнутий на кінці, яким користуються пастухи для ловлі овець за шию або за ноги, а
також старі люди .
« Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа».
Романівські вівці [[http://vivci.kardash.com.ua/gyrlyga.htm]]

http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник.