Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Козеня

2013-12-17T19:07:26Z

Станжур Тетяна1:

'''Козеня́, -ня́ти, '''''с. ''Козленокъ. ''Одна козочка з козеням. ''Чуб. Ум. '''Козенятко. '''''Дала мені моя мати козу з козенятком. ''Чуб. V. 1105.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://language.br.com.ua''Козеня '''] Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320693.html'''козеня''']= козля
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Козеня 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0LcDxEXmzME}}Вовк та семеро козенят
==Див. також==
[http://www.agroprofi.com.ua/statti/930-moloko-vid-kozi--zdorovja-ta-korist.html] Найбільш поширеною є легенда про те, що давньогрецького бога Зевса-громовержця вигодували молоком від кози Амальтеї і з випадково зламаного рога він створив ріг достатку – символ олімпійських богів. Наповнений квітами, овочами і фруктами ріг достатку донині зображений на гербах Панами, Колумбії і Перу.
На теренах України у поселеннях часів Трипільської культури, що датується VІ-ІІI тисячоліттями до н.е., наші пращури – знані землероби і тваринники – вважали козу однією зі священних тварин. Люди здавна знали, що козине молоко – це не просто поживний продукт, а й свого роду ліки від багатьох хвороб. Через високий вміст корисних речовин в молоці кози, воно добре підходить немовлятам як аналог грудного молока, хворим на анемію, мігрень або послаблення кісткової тканини. Тим, хто страждає на безсоння, радять випивати склянку теплого козиного молока за годину до сну.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козеня

2013-12-17T19:05:51Z

Станжур Тетяна1:

'''Козеня́, -ня́ти, '''''с. ''Козленокъ. ''Одна козочка з козеням. ''Чуб. Ум. '''Козенятко. '''''Дала мені моя мати козу з козенятком. ''Чуб. V. 1105.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://language.br.com.ua''Козеня '''] Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320693.html'''козеня''']= козля
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Козеня 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 4.jpg |x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|0LcDxEXmzME}}Вовк та семеро козенят
==Див. також==
Найбільш поширеною є легенда про те, що давньогрецького бога Зевса-громовержця вигодували молоком від кози Амальтеї і з випадково зламаного рога він створив ріг достатку – символ олімпійських богів. Наповнений квітами, овочами і фруктами ріг достатку донині зображений на гербах Панами, Колумбії і Перу.
На теренах України у поселеннях часів Трипільської культури, що датується VІ-ІІI тисячоліттями до н.е., наші пращури – знані землероби і тваринники – вважали козу однією зі священних тварин. Люди здавна знали, що козине молоко – це не просто поживний продукт, а й свого роду ліки від багатьох хвороб. Через високий вміст корисних речовин в молоці кози, воно добре підходить немовлятам як аналог грудного молока, хворим на анемію, мігрень або послаблення кісткової тканини. Тим, хто страждає на безсоння, радять випивати склянку теплого козиного молока за годину до сну.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Козеня

2013-12-17T18:59:11Z

Станжур Тетяна1:

Козеня

2013-12-17T18:54:46Z

Станжур Тетяна1:

Козеня

2013-12-17T18:53:50Z

Станжур Тетяна1:

'''Козеня́, -ня́ти, '''''с. ''Козленокъ. ''Одна козочка з козеням. ''Чуб. Ум. '''Козенятко. '''''Дала мені моя мати козу з козенятком. ''Чуб. V. 1105.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

[http://language.br.com.ua''Козеня '''] Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320693.html'''козеня''']= козля

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Козеня 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 4.jpg |x140px]]
|}

Козеня

2013-12-17T18:53:10Z

Станжур Тетяна1:

'''Козеня́, -ня́ти, '''''с. ''Козленокъ. ''Одна козочка з козеням. ''Чуб. Ум. '''Козенятко. '''''Дала мені моя мати козу з козенятком. ''Чуб. V. 1105.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[http://language.br.com.ua''Козеня '''] Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320693.html'''козеня''']= козля

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Козеня 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 4.jpg |x140px]]
|}

Козеня

2013-12-17T18:51:47Z

Станжур Тетяна1:

'''Козеня́, -ня́ти, '''''с. ''Козленокъ. ''Одна козочка з козеням. ''Чуб. Ум. '''Козенятко. '''''Дала мені моя мати козу з козенятком. ''Чуб. V. 1105.
[[Категорія:Ко]]

[http://language.br.com.ua''Козеня '''] Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320693.html'''козеня''']= козля

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Козеня 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 4.jpg |x140px]]
|}

Козеня

2013-12-17T18:51:03Z

Станжур Тетяна1:

'''Козеня́, -ня́ти, '''''с. ''Козленокъ. ''Одна козочка з козеням. ''Чуб. Ум. '''Козенятко. '''''Дала мені моя мати козу з козенятком. ''Чуб. V. 1105.
[[Категорія:Ко]]

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320693.html'''козеня''']= козля

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Козеня 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 4.jpg |x140px]]
|}
козлёнок

[http://language.br.com.ua''Козеня '''] Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).

Козеня

2013-12-17T18:50:41Z

Станжур Тетяна1:

'''Козеня́, -ня́ти, '''''с. ''Козленокъ. ''Одна козочка з козеням. ''Чуб. Ум. '''Козенятко. '''''Дала мені моя мати козу з козенятком. ''Чуб. V. 1105.
[[Категорія:Ко]]

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320693.html'''козеня''']= козля {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Козеня 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 4.jpg |x140px]]
|}
козлёнок

[http://language.br.com.ua''Козеня '''] Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).

Файл:Козеня 4.jpg

2013-12-17T18:49:47Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Козеня 3.jpg

2013-12-17T18:49:20Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Козеня 2.jpg

2013-12-17T18:47:13Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Козеня 1.jpg

2013-12-17T18:46:57Z

Станжур Тетяна1:

Козеня

2013-12-17T18:37:33Z

Станжур Тетяна1:

'''Козеня́, -ня́ти, '''''с. ''Козленокъ. ''Одна козочка з козеням. ''Чуб. Ум. '''Козенятко. '''''Дала мені моя мати козу з козенятком. ''Чуб. V. 1105.
[[Категорія:Ко]]

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320693.html'''козеня''']= козля {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Козеня 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 02.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 03.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козеня 04.jpg |x140px]]
|}
козлёнок

[http://language.br.com.ua''Козеня '''] Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).

Козеня

2013-12-17T18:32:06Z

Станжур Тетяна1:

'''Козеня́, -ня́ти, '''''с. ''Козленокъ. ''Одна козочка з козеням. ''Чуб. Ум. '''Козенятко. '''''Дала мені моя мати козу з козенятком. ''Чуб. V. 1105.
[[Категорія:Ко]]

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320693.html'''козеня''']

[http://language.br.com.ua''Козеня '''] Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).

Козеня

2013-12-17T18:30:35Z

Станжур Тетяна1:

'''Козеня́, -ня́ти, '''''с. ''Козленокъ. ''Одна козочка з козеням. ''Чуб. Ум. '''Козенятко. '''''Дала мені моя мати козу з козенятком. ''Чуб. V. 1105.
[[Категорія:Ко]]

[http://slovopedia.org.ua/47/53402/320693.html'''козеня''' ]

[http://language.br.com.ua''Козеня '''] Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).

Козеня

2013-12-17T18:29:00Z

Станжур Тетяна1:

'''Козеня́, -ня́ти, '''''с. ''Козленокъ. ''Одна козочка з козеням. ''Чуб. Ум. '''Козенятко. '''''Дала мені моя мати козу з козенятком. ''Чуб. V. 1105.
[[Категорія:Ко]]
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8F ''Козеня''']
* Козеня́, -ня́ти, с. Козленокъ. Одна козочка з козеням. Чуб. Ум. Козенятко. Дала мені моя мати козу з козенятком. Чуб. V. 1105
http://slovopedia.org.ua/47/53402/320693.html
КОЗЕНЯ
= козля
козлёнок
[ ' http://language.br.com.ua''Козеня ''' ] Козеня яти, с. Маля кози (у 1 знач.). Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч., II, 1953, 316); Весело підплигуючи, бігли козенята (Шиян, Вибр., 1947, 135); * У порівн. Стрибав, як молоде козеня (Хотк., І, 1966, 152).
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=136493
козеня
іменник середнього роду, істота

Колос

2013-12-17T18:26:11Z

Станжур Тетяна1:

'''Колос, -су, '''''м. ''1) Колось. ''Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. ''Ном. № 2472. ''Шумить золотим колосом пшениця. ''Левиц. І. 77. 2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Шух. І. 169. Ум. '''Колосо́к. '''
[[Категорія:Ко]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/Kolos '''Колос''']
* род. а. Суцвіття більшості злаків і деяких інших рослин, у якому квітки розміщені вздовж стрижня. Колос колосу киває, Колос колосу співає, Ніби скрізь гуде бджола (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 178); По один-однісінький колос цієї пшениці люди приїздили до батька з-під самого Херсона! (Юрій Яновський, II, 1954, 118); * У порівняннях. Люди живосилом відірвали Мар'яна від дружини, щось говорили йому, втішали, а він, заплющивши повіки, трусився і гнувся в риданні, мов колос в росі (Михайло Стельмах, I, 1962, 169). Колос у колос — про однаково великі, рясні або густі рівні колоски. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця — така гарна, колос у колос! (Марко Вовчок, І, 1955, 82).
* род. у. Те саме, що колосся. Жито колосом аж об плечі черкається (Нечуй-Левицький, III, 1956, 326); Ще твої широкі ниви, буйні колосом поля не були такі щасливі, як під зорями Кремля (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 113); * Образно. Гарний соловей голосом, а колгосп колосом (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 373).

[http://eslovnyk.com/%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']

I кол`ос-а, ч.

1) заст. Статуя, колона, обеліск величезних розмірів. Колос Родоський.

2) перен. Про кого-, що-небудь виняткове своєю величиною або важливістю.

II к`олос ч.

1) род. -а. Суцвіття більшості злаків і деяких інших рослин, у якому квітки розміщені вздовж стрижня.

2) род. -у. Те саме, що колосся.

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Колос у геральдиці
Колос широко представлений у радянській геральдиці. Будучи символом сільського господарства, він прикрашав герби колишніх соціалістичних країн, колишніх союзних республік СРСР та їх регіонів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос01.jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос02.jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос03.jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос04.jpg.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|v6eW81Ep20k}} Павло Доскоч - Пшениця колоситься

==Див. також==
*[ http://www.anime-tver.ru/tsikavi-fakti/2906-pshenicya-ne-vidrazu-okulturiti-chastina-2.html Колос, окультування пшениці]
*:По морфології колосків легко відрізнити дику пшеницю від культурної. У дикій пшениці дозрілі колоски із зернами легко опадають, особливо ті, що розташовані на верхівці. Колоскові луски відвалюються разом із зерном, залишаючи на стеблі характерний шрам. Зернинки на верхівці колоса дозрівають першими і першими опадають, залишаючи колос з голою верхівкою. У культурній пшениці навіть дозріле зерно падає з колоса тільки після механічного удару (обмолоту), колоскові луски при цьому залишаються на стеблі. Неопадающіх колоски - це одне з корисних для хлібороба властивостей, оскільки воно запобігає опадання стиглих зерен до збору врожаю.
*:Археологи показали, що протягом тисячі років стародавні землероби сіяли на своїх полях в основному дику пшеницю. 8 тисяч років тому в їх посівах було приблизно порівну культурної і дикої пшениці, і тільки 6,5 тисячі років тому культурні сорти повністю витіснили дикі. Ці висновки підтверджуються і знахідками вівса на стоянках давніх хліборобів.
*:Такі повільні темпи штучного відбору пояснюються тим, що в господарській традиції неоліту не тільки не було цілеспрямованої селекції, а й неусвідомлений відбір був украй утруднений. Вважалося, що при неусвідомленому відборі скоростиглі опадає зерна падали до часу збору врожаю, а мутантні неопадающіх залишалися на полях, їх збирали і сіяли на наступний рік. Так поступово накопичувалися неопадающіх насіння. Але археологи дійшли висновку, що стародавні землероби, щоб уникнути втрат зерна при зборі врожаю, збирали його ще до повного дозрівання насіння. Таким чином, ніякого відбору та накопичення неопадающіх зерен не могло бути. Мало того, при втраті врожаю насінної запас поновлювався за рахунок дикої пшениці, і неспішний шлях селекції починався заново.
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81_%28%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29], Колос - село в Україні
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81_%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Колос], Колос Родоський
*[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']
Рими до слова "колос"
відголос
голос
наголос

поголос
полос
розголос

силос
фалос
абрикос

альбатрос
Барбадос
барбос
бос
відсос
вітронасос

велокрос
винос
Галапагос

дихлофос
донос
дровонос

епос
ерос
ескімос

етнос
занос
засос

кокос
командос
космос

Лаос
Лесбос
лотос

макрос
малорос
матрос

молокосос
насос
негритос

осмос
піднос
пафос

перенос
пилосос
понос

пронос
Родос
рос

стос
трос
хаос

хмарочос
христос
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Колос

2013-12-17T18:18:45Z

Станжур Тетяна1:

'''Колос, -су, '''''м. ''1) Колось. ''Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. ''Ном. № 2472. ''Шумить золотим колосом пшениця. ''Левиц. І. 77. 2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Шух. І. 169. Ум. '''Колосо́к. '''
[[Категорія:Ко]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/Kolos '''Колос''']
* род. а. Суцвіття більшості злаків і деяких інших рослин, у якому квітки розміщені вздовж стрижня. Колос колосу киває, Колос колосу співає, Ніби скрізь гуде бджола (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 178); По один-однісінький колос цієї пшениці люди приїздили до батька з-під самого Херсона! (Юрій Яновський, II, 1954, 118); * У порівняннях. Люди живосилом відірвали Мар'яна від дружини, щось говорили йому, втішали, а він, заплющивши повіки, трусився і гнувся в риданні, мов колос в росі (Михайло Стельмах, I, 1962, 169). Колос у колос — про однаково великі, рясні або густі рівні колоски. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця — така гарна, колос у колос! (Марко Вовчок, І, 1955, 82).
* род. у. Те саме, що колосся. Жито колосом аж об плечі черкається (Нечуй-Левицький, III, 1956, 326); Ще твої широкі ниви, буйні колосом поля не були такі щасливі, як під зорями Кремля (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 113); * Образно. Гарний соловей голосом, а колгосп колосом (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 373).

[http://eslovnyk.com/%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']

I кол`ос-а, ч.

1) заст. Статуя, колона, обеліск величезних розмірів. Колос Родоський.

2) перен. Про кого-, що-небудь виняткове своєю величиною або важливістю.

II к`олос ч.

1) род. -а. Суцвіття більшості злаків і деяких інших рослин, у якому квітки розміщені вздовж стрижня.

2) род. -у. Те саме, що колосся.

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Колос у геральдиці
Колос широко представлений у радянській геральдиці. Будучи символом сільського господарства, він прикрашав герби колишніх соціалістичних країн, колишніх союзних республік СРСР та їх регіонів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос01.jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос02.jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос03.jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос04.jpg.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[ http://www.anime-tver.ru/tsikavi-fakti/2906-pshenicya-ne-vidrazu-okulturiti-chastina-2.html Колос, окультування пшениці]
*:По морфології колосків легко відрізнити дику пшеницю від культурної. У дикій пшениці дозрілі колоски із зернами легко опадають, особливо ті, що розташовані на верхівці. Колоскові луски відвалюються разом із зерном, залишаючи на стеблі характерний шрам. Зернинки на верхівці колоса дозрівають першими і першими опадають, залишаючи колос з голою верхівкою. У культурній пшениці навіть дозріле зерно падає з колоса тільки після механічного удару (обмолоту), колоскові луски при цьому залишаються на стеблі. Неопадающіх колоски - це одне з корисних для хлібороба властивостей, оскільки воно запобігає опадання стиглих зерен до збору врожаю.
*:Археологи показали, що протягом тисячі років стародавні землероби сіяли на своїх полях в основному дику пшеницю. 8 тисяч років тому в їх посівах було приблизно порівну культурної і дикої пшениці, і тільки 6,5 тисячі років тому культурні сорти повністю витіснили дикі. Ці висновки підтверджуються і знахідками вівса на стоянках давніх хліборобів.
*:Такі повільні темпи штучного відбору пояснюються тим, що в господарській традиції неоліту не тільки не було цілеспрямованої селекції, а й неусвідомлений відбір був украй утруднений. Вважалося, що при неусвідомленому відборі скоростиглі опадає зерна падали до часу збору врожаю, а мутантні неопадающіх залишалися на полях, їх збирали і сіяли на наступний рік. Так поступово накопичувалися неопадающіх насіння. Але археологи дійшли висновку, що стародавні землероби, щоб уникнути втрат зерна при зборі врожаю, збирали його ще до повного дозрівання насіння. Таким чином, ніякого відбору та накопичення неопадающіх зерен не могло бути. Мало того, при втраті врожаю насінної запас поновлювався за рахунок дикої пшениці, і неспішний шлях селекції починався заново.
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81_%28%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29], Колос - село в Україні
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81_%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Колос], Колос Родоський
*[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']
Рими до слова "колос"
відголос
голос
наголос

поголос
полос
розголос

силос
фалос
абрикос

альбатрос
Барбадос
барбос
бос
відсос
вітронасос

велокрос
винос
Галапагос

дихлофос
донос
дровонос

епос
ерос
ескімос

етнос
занос
засос

кокос
командос
космос

Лаос
Лесбос
лотос

макрос
малорос
матрос

молокосос
насос
негритос

осмос
піднос
пафос

перенос
пилосос
понос

пронос
Родос
рос

стос
трос
хаос

хмарочос
христос
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Колос

2013-12-17T18:18:24Z

Станжур Тетяна1:

'''Колос, -су, '''''м. ''1) Колось. ''Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. ''Ном. № 2472. ''Шумить золотим колосом пшениця. ''Левиц. І. 77. 2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Шух. І. 169. Ум. '''Колосо́к. '''
[[Категорія:Ко]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/Kolos '''Колос''']
* род. а. Суцвіття більшості злаків і деяких інших рослин, у якому квітки розміщені вздовж стрижня. Колос колосу киває, Колос колосу співає, Ніби скрізь гуде бджола (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 178); По один-однісінький колос цієї пшениці люди приїздили до батька з-під самого Херсона! (Юрій Яновський, II, 1954, 118); * У порівняннях. Люди живосилом відірвали Мар'яна від дружини, щось говорили йому, втішали, а він, заплющивши повіки, трусився і гнувся в риданні, мов колос в росі (Михайло Стельмах, I, 1962, 169). Колос у колос — про однаково великі, рясні або густі рівні колоски. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця — така гарна, колос у колос! (Марко Вовчок, І, 1955, 82).
* род. у. Те саме, що колосся. Жито колосом аж об плечі черкається (Нечуй-Левицький, III, 1956, 326); Ще твої широкі ниви, буйні колосом поля не були такі щасливі, як під зорями Кремля (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 113); * Образно. Гарний соловей голосом, а колгосп колосом (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 373).

[http://eslovnyk.com/%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']

I кол`ос-а, ч.

1) заст. Статуя, колона, обеліск величезних розмірів. Колос Родоський.

2) перен. Про кого-, що-небудь виняткове своєю величиною або важливістю.

II к`олос ч.

1) род. -а. Суцвіття більшості злаків і деяких інших рослин, у якому квітки розміщені вздовж стрижня.

2) род. -у. Те саме, що колосся.

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Колос у геральдиці
Колос широко представлений у радянській геральдиці. Будучи символом сільського господарства, він прикрашав герби колишніх соціалістичних країн, колишніх союзних республік СРСР та їх регіонів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос01.jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос02.jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос03.jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос04.jpg.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[ http://www.anime-tver.ru/tsikavi-fakti/2906-pshenicya-ne-vidrazu-okulturiti-chastina-2.html Колос, окультування пшениці]
*:По морфології колосків легко відрізнити дику пшеницю від культурної. У дикій пшениці дозрілі колоски із зернами легко опадають, особливо ті, що розташовані на верхівці. Колоскові луски відвалюються разом із зерном, залишаючи на стеблі характерний шрам. Зернинки на верхівці колоса дозрівають першими і першими опадають, залишаючи колос з голою верхівкою. У культурній пшениці навіть дозріле зерно падає з колоса тільки після механічного удару (обмолоту), колоскові луски при цьому залишаються на стеблі. Неопадающіх колоски - це одне з корисних для хлібороба властивостей, оскільки воно запобігає опадання стиглих зерен до збору врожаю.
*:Археологи показали, що протягом тисячі років стародавні землероби сіяли на своїх полях в основному дику пшеницю. 8 тисяч років тому в їх посівах було приблизно порівну культурної і дикої пшениці, і тільки 6,5 тисячі років тому культурні сорти повністю витіснили дикі. Ці висновки підтверджуються і знахідками вівса на стоянках давніх хліборобів.
*:Такі повільні темпи штучного відбору пояснюються тим, що в господарській традиції неоліту не тільки не було цілеспрямованої селекції, а й неусвідомлений відбір був украй утруднений. Вважалося, що при неусвідомленому відборі скоростиглі опадає зерна падали до часу збору врожаю, а мутантні неопадающіх залишалися на полях, їх збирали і сіяли на наступний рік. Так поступово накопичувалися неопадающіх насіння. Але археологи дійшли висновку, що стародавні землероби, щоб уникнути втрат зерна при зборі врожаю, збирали його ще до повного дозрівання насіння. Таким чином, ніякого відбору та накопичення неопадающіх зерен не могло бути. Мало того, при втраті врожаю насінної запас поновлювався за рахунок дикої пшениці, і неспішний шлях селекції починався заново.
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81_%28%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29], Колос - село в Україні
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81_%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Колос], Колос Родоський
*[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']
Рими до слова "колос"
відголос
голос
наголос

поголос
полос
розголос

силос
фалос
абрикос

альбатрос
Барбадос
барбос
бос
відсос
вітронасос

велокрос
винос
Галапагос

дихлофос
донос
дровонос

епос
ерос
ескімос

етнос
занос
засос

кокос
командос
космос

Лаос
Лесбос
лотос

макрос
малорос
матрос

молокосос
насос
негритос

осмос
піднос
пафос

перенос
пилосос
понос

пронос
Родос
рос

стос
трос
хаос

хмарочос
христос
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Колос

2013-12-17T18:02:29Z

Станжур Тетяна1:

'''Колос, -су, '''''м. ''1) Колось. ''Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. ''Ном. № 2472. ''Шумить золотим колосом пшениця. ''Левиц. І. 77. 2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Шух. І. 169. Ум. '''Колосо́к. '''
[[Категорія:Ко]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/Kolos '''Колос''']
* род. а. Суцвіття більшості злаків і деяких інших рослин, у якому квітки розміщені вздовж стрижня. Колос колосу киває, Колос колосу співає, Ніби скрізь гуде бджола (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 178); По один-однісінький колос цієї пшениці люди приїздили до батька з-під самого Херсона! (Юрій Яновський, II, 1954, 118); * У порівняннях. Люди живосилом відірвали Мар'яна від дружини, щось говорили йому, втішали, а він, заплющивши повіки, трусився і гнувся в риданні, мов колос в росі (Михайло Стельмах, I, 1962, 169). Колос у колос — про однаково великі, рясні або густі рівні колоски. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця — така гарна, колос у колос! (Марко Вовчок, І, 1955, 82).
* род. у. Те саме, що колосся. Жито колосом аж об плечі черкається (Нечуй-Левицький, III, 1956, 326); Ще твої широкі ниви, буйні колосом поля не були такі щасливі, як під зорями Кремля (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 113); * Образно. Гарний соловей голосом, а колгосп колосом (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 373).

[http://eslovnyk.com/%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']
I кол`ос
-а, ч.
1) заст. Статуя, колона, обеліск величезних розмірів. Колос Родоський.
2) перен. Про кого-, що-небудь виняткове своєю величиною або важливістю.
II к`олос
ч.
1) род. -а. Суцвіття більшості злаків і деяких інших рослин, у якому квітки розміщені вздовж стрижня.
2) род. -у. Те саме, що колосся.

[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']
Рими до слова "колос"
відголос
голос
наголос

поголос
полос
розголос

силос
фалос
абрикос

альбатрос
Барбадос
барбос

бос
відсос
вітронасос

велокрос
винос
Галапагос

дихлофос
донос
дровонос

епос
ерос
ескімос

етнос
занос
засос

кокос
командос
космос

Лаос
Лесбос
лотос

макрос
малорос
матрос

молокосос
насос
негритос

осмос
піднос
пафос

перенос
пилосос
понос

пронос
Родос
рос

стос
трос
хаос

хмарочос
христос

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81 '''Колос''']
Ко́лос — суцвіття схоже на китицю, але з сидячими квітками. Для цього типу суцвіття характерна подовжена головна вісь, на котрій розташовані сидячі одиничні квітки або колоски з декількох квіток. В першому випадку суцвіття називається простим колосом (подорожник, орхідеї), в другому — складним колосом (більшість злаків, в тому числі пшениця, жито, ячмінь).
Колос у геральдиці
Колос широко представлений у радянській геральдиці. Будучи символом сільського господарства, він прикрашав герби колишніх соціалістичних країн, колишніх союзних республік СРСР та їх регіонів.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Колос04.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[ http://www.anime-tver.ru/tsikavi-fakti/2906-pshenicya-ne-vidrazu-okulturiti-chastina-2.html Колос, окультування пшениці]
*:По морфології колосків легко відрізнити дику пшеницю від культурної. У дикій пшениці дозрілі колоски із зернами легко опадають, особливо ті, що розташовані на верхівці. Колоскові луски відвалюються разом із зерном, залишаючи на стеблі характерний шрам. Зернинки на верхівці колоса дозрівають першими і першими опадають, залишаючи колос з голою верхівкою. У культурній пшениці навіть дозріле зерно падає з колоса тільки після механічного удару (обмолоту), колоскові луски при цьому залишаються на стеблі. Неопадающіх колоски - це одне з корисних для хлібороба властивостей, оскільки воно запобігає опадання стиглих зерен до збору врожаю.
*:Археологи показали, що протягом тисячі років стародавні землероби сіяли на своїх полях в основному дику пшеницю. 8 тисяч років тому в їх посівах було приблизно порівну культурної і дикої пшениці, і тільки 6,5 тисячі років тому культурні сорти повністю витіснили дикі. Ці висновки підтверджуються і знахідками вівса на стоянках давніх хліборобів.
*:Такі повільні темпи штучного відбору пояснюються тим, що в господарській традиції неоліту не тільки не було цілеспрямованої селекції, а й неусвідомлений відбір був украй утруднений. Вважалося, що при неусвідомленому відборі скоростиглі опадає зерна падали до часу збору врожаю, а мутантні неопадающіх залишалися на полях, їх збирали і сіяли на наступний рік. Так поступово накопичувалися неопадающіх насіння. Але археологи дійшли висновку, що стародавні землероби, щоб уникнути втрат зерна при зборі врожаю, збирали його ще до повного дозрівання насіння. Таким чином, ніякого відбору та накопичення неопадающіх зерен не могло бути. Мало того, при втраті врожаю насінної запас поновлювався за рахунок дикої пшениці, і неспішний шлях селекції починався заново.
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81_%28%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%29], Колос - село в Україні
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81_%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9Колос], Колос Родоський

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Кожух

2013-12-17T18:00:29Z

Станжур Тетяна1:

'''Кожух, -ха, '''''м. ''Тулупъ, шуба. ''Казав пан кожух дам, та й слово його тепле. ''Ном. № 4517. ''Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. ''Ном. № 560. Ум. '''Кожушок. '''Ув. '''Кожушище. '''''Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. ''Рк. Макс.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%85 '''Кожух'''.Тлумачний словник української мови]
* -а, ч.
1) Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини.

2) тех. Оболонка, накриття, футляр і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин.

[http://sum.in.ua/s/Kozhukh '''Кожух'''. Академічний тлумачний словник]
*КОЖУХ, а, чол.
1. Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. Одягнувши нові, кримських смушків кожухи, стали [козаки] виходити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 214); А сам сотник у кожусі.. Коло клуні похожає (Тарас Шевченко, II, 1963, 201); Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас (Олександр Довженко, I, 1958, 222).

2. техн. Оболонка, накриття, футляр і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин. Будинки дериваційної ГЕС, у яких встановлюють турбіни у металевому кожусі, звичайно мають конічну всмоктувальну трубу (Довідник сільського будівельника, 1956, 188); Клепальники клепали кожух домни (Олесь Донченко, I, 1956, 160); Іноді бої тяглися годинами.. Закипала вода в кожухах кулеметів (Олесь Гончар, II, 1959, 125).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 208.

[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358251.html '''Кожух'''.Словопедія. Фразеологічний словник української мови]
*КОЖУХ
як во́ша за кожу́х (за кожу́ха), зі сл. трима́тися, держа́тися і под. Дуже міцно. — Федю, рости правдивим, чуйним до людей. Паразитів різних по голові бий, а за добрих людей держися як воша за кожух(В. Москалець).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кожух1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кожух2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кожух3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кожух4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

*[http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=309 Український одяг з хутра]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Українське народне вбрання]
*[http://www.epochtimes.com.ua/fashion/traditional-apparels/ukrayinskiy-natsionalniy-kostyum-prekrasna-spadshchina-predkiv-100559.html Український національний костюм – прекрасна спадщина предків]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Кожух

2013-12-17T17:55:30Z

Станжур Тетяна1:

'''Кожух, -ха, '''''м. ''Тулупъ, шуба. ''Казав пан кожух дам, та й слово його тепле. ''Ном. № 4517. ''Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. ''Ном. № 560. Ум. '''Кожушок. '''Ув. '''Кожушище. '''''Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. ''Рк. Макс.
[[Категорія:Ко]]

==Сучасні словники==
[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%85 '''Кожух'''.Тлумачний словник української мови]
* -а, ч.
1) Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини.

2) тех. Оболонка, накриття, футляр і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин.

[http://sum.in.ua/s/Kozhukh '''Кожух'''. Академічний тлумачний словник]
*КОЖУХ, а, чол.
1. Довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром до середини. Одягнувши нові, кримських смушків кожухи, стали [козаки] виходити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 214); А сам сотник у кожусі.. Коло клуні похожає (Тарас Шевченко, II, 1963, 201); Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас (Олександр Довженко, I, 1958, 222).

2. техн. Оболонка, накриття, футляр і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їх частин. Будинки дериваційної ГЕС, у яких встановлюють турбіни у металевому кожусі, звичайно мають конічну всмоктувальну трубу (Довідник сільського будівельника, 1956, 188); Клепальники клепали кожух домни (Олесь Донченко, I, 1956, 160); Іноді бої тяглися годинами.. Закипала вода в кожухах кулеметів (Олесь Гончар, II, 1959, 125).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 208.

[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358251.html '''Кожух'''.Словопедія. Фразеологічний словник української мови]
*КОЖУХ
як во́ша за кожу́х (за кожу́ха), зі сл. трима́тися, держа́тися і под. Дуже міцно. — Федю, рости правдивим, чуйним до людей. Паразитів різних по голові бий, а за добрих людей держися як воша за кожух(В. Москалець).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кожух1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кожух2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кожух3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кожух4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
*[http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=309 Український одяг з хутра]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Українське народне вбрання]
*[http://www.epochtimes.com.ua/fashion/traditional-apparels/ukrayinskiy-natsionalniy-kostyum-prekrasna-spadshchina-predkiv-100559.html Український національний костюм – прекрасна спадщина предків]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Флинта

2013-12-01T22:46:20Z

Станжур Тетяна1:

'''Фли́нта, -ти, '''''ж. ''1) Родъ ружья. ''Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. ''Котл. Ен. IV. 56. 2) Неряшливая, нерадивая дѣвка. Вх. Лем. 477.
[[Категорія:Фл]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/27/53412/870.html'''Флинта''']
*На ружьё глядит, а от воробья бежит. Народн. Пренебр. О трусоватом, ненадёжном, плутоватом человеке.
* (англ. flint — кремінь), -и, ж. Оптичне скло, що містить велику кількість окису свинцю. Сплюндрована річко, твої береги стріляють ув очі, як флінта.

[http://tolkslovar.ru/f1905.html '''Флінта'''] кремінна рушниця. Рушни́ця — вогнепальна ручна стрілецька зброя з довгим стволом. Рушниця характеризується наявністю основних складових: металевий ствол без нарізу (з нарізом — гвинтівка); ложе з прикладом; замок;шомпол (як правило). Походження назви — на відміну від мушкета рушниця дозволяла вести вогонь без підставок з рук, тому спочатку почала називатись «ручниця» що з часом трансформувалось в рушниця.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta4.jpg|x140px]]

|}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_вогнепальної_зброї '''Перші рушниці'''] За матеріалами Вікіпедії
*[http://www.arahnid.ru/kremnevoe-ruge-zamenivshee-mushket.html '''А що ще Ви знаєте про зброю?''']
*[http://www.inpearls.ru/pearls/tag/id/5814/value/ruzhe '''Афоризми про рушницю''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Flinta4.jpg

2013-12-01T22:45:16Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Flinta3.jpg

2013-12-01T22:45:00Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Flinta2.jpg

2013-12-01T22:44:40Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Flinta1.jpg

2013-12-01T22:44:25Z

Станжур Тетяна1:

Флинта

2013-12-01T22:41:19Z

Станжур Тетяна1:

'''Фли́нта, -ти, '''''ж. ''1) Родъ ружья. ''Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. ''Котл. Ен. IV. 56. 2) Неряшливая, нерадивая дѣвка. Вх. Лем. 477.
[[Категорія:Фл]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/27/53412/870.html'''Флинта''']
*На ружьё глядит, а от воробья бежит. Народн. Пренебр. О трусоватом, ненадёжном, плутоватом человеке.
* (англ. flint — кремінь), -и, ж. Оптичне скло, що містить велику кількість окису свинцю. Сплюндрована річко, твої береги стріляють ув очі, як флінта.

[http://tolkslovar.ru/f1905.html '''Флінта'''] кремінна рушниця. Рушни́ця — вогнепальна ручна стрілецька зброя з довгим стволом. Рушниця характеризується наявністю основних складових: металевий ствол без нарізу (з нарізом — гвинтівка); ложе з прикладом; замок;шомпол (як правило). Походження назви — на відміну від мушкета рушниця дозволяла вести вогонь без підставок з рук, тому спочатку почала називатись «ручниця» що з часом трансформувалось в рушниця.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta1|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta2|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta3|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta4|x140px]]

|}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_вогнепальної_зброї '''Перші рушниці'''] За матеріалами Вікіпедії
*[http://www.arahnid.ru/kremnevoe-ruge-zamenivshee-mushket.html '''А що ще Ви знаєте про зброю?''']
*[http://www.inpearls.ru/pearls/tag/id/5814/value/ruzhe '''Афоризми про рушницю''']

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Флинта

2013-12-01T22:39:22Z

Станжур Тетяна1:

'''Фли́нта, -ти, '''''ж. ''1) Родъ ружья. ''Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. ''Котл. Ен. IV. 56. 2) Неряшливая, нерадивая дѣвка. Вх. Лем. 477.
[[Категорія:Фл]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/27/53412/870.html'''Флинта''']
*На ружьё глядит, а от воробья бежит. Народн. Пренебр. О трусоватом, ненадёжном, плутоватом человеке.
* (англ. flint — кремінь), -и, ж. Оптичне скло, що містить велику кількість окису свинцю. Сплюндрована річко, твої береги стріляють ув очі, як флінта. (http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_movy_stusa/page/flinta.869/)

[http://tolkslovar.ru/f1905.html '''Флінта'''] кремінна рушниця. Рушни́ця — вогнепальна ручна стрілецька зброя з довгим стволом. Рушниця характеризується наявністю основних складових: металевий ствол без нарізу (з нарізом — гвинтівка); ложе з прикладом; замок;шомпол (як правило). Походження назви — на відміну від мушкета рушниця дозволяла вести вогонь без підставок з рук, тому спочатку почала називатись «ручниця» що з часом трансформувалось в рушниця.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta1|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta2|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta3|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta4|x140px]]

|}

==Див. також==
*[ http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_вогнепальної_зброї Перші рушниці.
* Запорожці під час таємних вилазок задля того, щоб ворог не помітив блиску зброї, злегка замочували стволи у розсолі, від чого метал втрачав блиск.
*http://www.arahnid.ru/kremnevoe-ruge-zamenivshee-mushket.html А що ще Ви знаєте про зброю?
* http://www.inpearls.ru/pearls/tag/id/5814/value/ruzhe Афоризми про рушницю.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Флинта

2013-12-01T22:36:59Z

Станжур Тетяна1:

'''Фли́нта, -ти, '''''ж. ''1) Родъ ружья. ''Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. ''Котл. Ен. IV. 56. 2) Неряшливая, нерадивая дѣвка. Вх. Лем. 477.
[[Категорія:Фл]]

==Сучасні словники==
[<a href="http://slovopedia.org.ua/27/53412/870.html">ФЛІНТА</a> '''Флинта''']
*На ружьё глядит, а от воробья бежит. Народн. Пренебр. О трусоватом, ненадёжном, плутоватом человеке.
* (англ. flint — кремінь), -и, ж. Оптичне скло, що містить велику кількість окису свинцю. Сплюндрована річко, твої береги стріляють ув очі, як флінта. (http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_movy_stusa/page/flinta.869/)

[http://tolkslovar.ru/f1905.html '''Флінта'''] кремінна рушниця. Рушни́ця — вогнепальна ручна стрілецька зброя з довгим стволом. Рушниця характеризується наявністю основних складових: металевий ствол без нарізу (з нарізом — гвинтівка); ложе з прикладом; замок;шомпол (як правило). Походження назви — на відміну від мушкета рушниця дозволяла вести вогонь без підставок з рук, тому спочатку почала називатись «ручниця» що з часом трансформувалось в рушниця.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta1|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta2|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta3|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:flinta4|x140px]]

|}

==Див. також==
*[ http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_вогнепальної_зброї Перші рушниці.
* Запорожці під час таємних вилазок задля того, щоб ворог не помітив блиску зброї, злегка замочували стволи у розсолі, від чого метал втрачав блиск.
*http://www.arahnid.ru/kremnevoe-ruge-zamenivshee-mushket.html А що ще Ви знаєте про зброю?
* http://www.inpearls.ru/pearls/tag/id/5814/value/ruzhe Афоризми про рушницю.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Флинта

2013-12-01T22:33:18Z

Станжур Тетяна1:

'''Фли́нта, -ти, '''''ж. ''1) Родъ ружья. ''Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. ''Котл. Ен. IV. 56. 2) Неряшливая, нерадивая дѣвка. Вх. Лем. 477.
[[Категорія:Фл]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Водій

2013-12-01T22:23:31Z

Станжур Тетяна1:

'''Водій, -дія, '''''м. ''Вожакъ. Желех.
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vodij'''Водій'''], я, ''чол''.

1. Той, хто водить машину, керує нею; шофер. На повний газ включив мотор досвідчений водій (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 45); Адже саме вони, молоде покоління, мають стати водіями космічних кораблів (Радянська Україна, 15.IV 1961, 2).

2. ''перен''. Той, хто вказує шлях кому-небудь; керманич. Піднісши свій стяг жалібний І зціпивши серце своє, Встає він [робітничий клас] — і вождь, і водій, Ленін мільйонний встає! (Микола Бажан, Роки, 1957, 6); Культ особи випливає із спроби поставити окремого героя над масами над народом — і притому не як водія і виразника їх, інтересів, а як вершителя їх долі (Радянське літературознавство, 3, 1958, 30).

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263061.html'''Водій'''] (авта) шофер, (літака) пілот, (судна) штурман, ок. штурман-водій.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водій1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водій2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водій3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водій4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водій5.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Водій'''Водій'''] Матеріали з Вікіпедії

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Водій

2013-12-01T22:18:07Z

Станжур Тетяна1:

'''Водій, -дія, '''''м. ''Вожакъ. Желех.
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vodij'''Водій'''], я, ''чол''.

1. Той, хто водить машину, керує нею; шофер. На повний газ включив мотор досвідчений водій (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 45); Адже саме вони, молоде покоління, мають стати водіями космічних кораблів (Радянська Україна, 15.IV 1961, 2).

2. ''перен''. Той, хто вказує шлях кому-небудь; керманич. Піднісши свій стяг жалібний І зціпивши серце своє, Встає він [робітничий клас] — і вождь, і водій, Ленін мільйонний встає! (Микола Бажан, Роки, 1957, 6); Культ особи випливає із спроби поставити окремого героя над масами над народом — і притому не як водія і виразника їх, інтересів, а як вершителя їх долі (Радянське літературознавство, 3, 1958, 30).

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263061.html'''Водій'''] (авта) шофер, (літака) пілот, (судна) штурман, ок. штурман-водій.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водій1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водій2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водій3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водій4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водій5.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Водій5.jpg

2013-12-01T22:16:06Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Водій4.jpg

2013-12-01T22:15:52Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Водій3.jpg

2013-12-01T22:15:35Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Водій2.jpg

2013-12-01T22:15:19Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Водій1.jpg

2013-12-01T22:15:03Z

Станжур Тетяна1:

Водій

2013-12-01T22:05:22Z

Станжур Тетяна1:

'''Водій, -дія, '''''м. ''Вожакъ. Желех.
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vodij'''Водій'''], я, ''чол''.

1. Той, хто водить машину, керує нею; шофер. На повний газ включив мотор досвідчений водій (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 45); Адже саме вони, молоде покоління, мають стати водіями космічних кораблів (Радянська Україна, 15.IV 1961, 2).

2. ''перен''. Той, хто вказує шлях кому-небудь; керманич. Піднісши свій стяг жалібний І зціпивши серце своє, Встає він [робітничий клас] — і вождь, і водій, Ленін мільйонний встає! (Микола Бажан, Роки, 1957, 6); Культ особи випливає із спроби поставити окремого героя над масами над народом — і притому не як водія і виразника їх, інтересів, а як вершителя їх долі (Радянське літературознавство, 3, 1958, 30).

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263061.html'''Водій'''] (авта) шофер, (літака) пілот, (судна) штурман, ок. штурман-водій.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Водій

2013-12-01T22:01:30Z

Станжур Тетяна1:

'''Водій, -дія, '''''м. ''Вожакъ. Желех.
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Вогнище

2013-12-01T21:56:47Z

Станжур Тетяна1:

'''Вогнище, -ща, '''''с. '''''= Огнище. '''
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27758.html'''Вогнище''']
*(купа чогось, що горить) багаття, вогонь, діал. ватра.
*багаття, ватра, вогонь, полум'я; (рідне) гніздо, пенати, домівка, хата.
*дома́шнє (роди́нне, сіме́йне) во́гнище. Своя оселя, родина, сім’я. По довголітній розлуці він вернув до свойого (свого) домашнього огнища! (І. Франко); — Ставши під сухими дубами, обернулась на своє родинне вогнище, яке пригасло ось такої прикрашеної в цвіт і щебет вродливої весни... (Є. Гуцало).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/'''Вогнище'''Матеріал з Вікіпедії] ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). На верболозах скакали рожеві відблиски багаття, що його розіклали косарі; від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання, чиясь тиха, впівголоса пісня (Григорій Тютюнник); Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття і простяг, мов на молитві, до вогню ручки тоненькі (Леся Українка); Огонь не догорів, А тихо пригаса (М. Рильський); Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан); Бубни стихли в хаті на помості, Близь весільних ватрищ уночі Обірвали струни скрипачі! (А. Малишко); - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (І. Ле).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вогнище1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вогнище2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вогнище3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вогнище4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|ASNBkXz0-dQ}} Вогнище на Івана Купала
==Див. також==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Вогнище

2013-12-01T21:54:54Z

Станжур Тетяна1:

'''Вогнище, -ща, '''''с. '''''= Огнище. '''
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27758.html'''Вогнище''']
*(купа чогось, що горить) багаття, вогонь, діал. ватра.
*багаття, ватра, вогонь, полум'я; (рідне) гніздо, пенати, домівка, хата.
*дома́шнє (роди́нне, сіме́йне) во́гнище. Своя оселя, родина, сім’я. По довголітній розлуці він вернув до свойого (свого) домашнього огнища! (І. Франко); — Ставши під сухими дубами, обернулась на своє родинне вогнище, яке пригасло ось такої прикрашеної в цвіт і щебет вродливої весни... (Є. Гуцало).

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Матеріал з Вікіпедії'''Вогнище'''] ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). На верболозах скакали рожеві відблиски багаття, що його розіклали косарі; від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання, чиясь тиха, впівголоса пісня (Григорій Тютюнник); Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття і простяг, мов на молитві, до вогню ручки тоненькі (Леся Українка); Огонь не догорів, А тихо пригаса (М. Рильський); Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Розвели серед двору ватру і грілися, а деякі варили вечерю (Мирослав Ірчан); Бубни стихли в хаті на помості, Близь весільних ватрищ уночі Обірвали струни скрипачі! (А. Малишко); - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (І. Ле).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вогнище1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вогнище2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вогнище3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вогнище4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Водограй

2013-12-01T21:46:28Z

Станжур Тетяна1:

'''Водограй, -граю, '''''м. ''Фонтанъ. Желех.
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/32/53394/30376.html'''Водограй'''] -ю, ''ор''. -єм. Фонтан, а також переносно. ''Великий панський сад. Посередині водограй, коло його квітник (Б. Грінченко); Обійду усі гроти й альтанки, З водограю нап’юся води. Розумію, чому уманчанки На побачення ходять сюди'' (В.Симоненко); ''Над Стамбулом забили в небо барвисті водограї ракет'' (З.Тулуб).

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263064.html'''Водограй'''] р. водобій, водоприск, сов. фонтан; пор. ДЖЕРЕЛО.

[http://slovopedia.org.ua/44/53394/296465.html'''Водограй'''] штучна споруда із направленими струмами води (докл. див. фонтан).

[http://sum.in.ua/s/vodoghraj'''Водограй'''], ю, ''чол''. Те саме, що фонтан. У темряві та в винограднім листі Таємно плеще тихий водограй (Леся Українка, I, 1951, 70); Яка радість стрибнути з розгону у воду, підняти водограй сліпучих бризок! (Олесь Донченко, VI, 1957, 138); Посеред двору красувався широкий бетонований басейн для купання з водограями по краях і невеликим помостом для стрибків (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 173).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водограй1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водограй2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водограй3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водограй4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:водограй5.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|SOKCoBvQWpc}}С.Ротару, В. Зінкевич "Водограй"
==Див. також==
[http://www.ukrcenter.com/Література/Гійом-Аполлінер/40913/Зарізана-голубка-й-водограй'''Зарізана голубка й водограй'''] За матеріалами сайту Український центр

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Уныверситетський коледж]]

Файл:Водограй5.jpg

2013-12-01T21:37:17Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Водограй4.jpg

2013-12-01T21:36:58Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Водограй3.jpg

2013-12-01T21:36:41Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Водограй2.jpg

2013-12-01T21:36:02Z

Станжур Тетяна1:

Файл:Водограй1.jpg

2013-12-01T21:35:39Z

Станжур Тетяна1:

Водограй

2013-12-01T21:29:02Z

Станжур Тетяна1:

'''Водограй, -граю, '''''м. ''Фонтанъ. Желех.
[[Категорія:Во]]

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/32/53394/30376.html'''Водограй'''] -ю, ''ор''. -єм. Фонтан, а також переносно. ''Великий панський сад. Посередині водограй, коло його квітник (Б. Грінченко); Обійду усі гроти й альтанки, З водограю нап’юся води. Розумію, чому уманчанки На побачення ходять сюди'' (В.Симоненко); ''Над Стамбулом забили в небо барвисті водограї ракет'' (З.Тулуб).

[http://slovopedia.org.ua/41/53394/263064.html'''Водограй'''] р. водобій, водоприск, сов. фонтан; пор. ДЖЕРЕЛО.

[http://slovopedia.org.ua/44/53394/296465.html'''Водограй'''] штучна споруда із направленими струмами води (докл. див. фонтан).

[http://sum.in.ua/s/vodoghraj'''Водограй'''], ю, ''чол''. Те саме, що фонтан. У темряві та в винограднім листі Таємно плеще тихий водограй (Леся Українка, I, 1951, 70); Яка радість стрибнути з розгону у воду, підняти водограй сліпучих бризок! (Олесь Донченко, VI, 1957, 138); Посеред двору красувався широкий бетонований басейн для купання з водограями по краях і невеликим помостом для стрибків (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 173).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|SOKCoBvQWpc}}С.Ротару, В. Зінкевич "Водограй"
==Див. також==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Уныверситетський коледж]]