Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Глуха

2014-04-12T14:05:17Z

Скварук Інна: /* Медіа */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova-zestiv-gol.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
https://www.youtube.com/watch?v=0HtGd-87td4

http://www.bookz.com.ua/7/4.htm

http://surdopedagogika.com/zesty.htm

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-12T14:04:58Z

Скварук Інна: /* Медіа */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova-zestiv-gol.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
[[Медіа:http://vk.com/video?q=%D0%B3%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0&section=search.ogg]]

==Див. також==
https://www.youtube.com/watch?v=0HtGd-87td4

http://www.bookz.com.ua/7/4.htm

http://surdopedagogika.com/zesty.htm

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-12T14:03:10Z

Скварук Інна: /* Медіа */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova-zestiv-gol.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
http://vk.com/video?q=%D0%B3%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0&section=search&z=video41066601_164494650

==Див. також==
https://www.youtube.com/watch?v=0HtGd-87td4

http://www.bookz.com.ua/7/4.htm

http://surdopedagogika.com/zesty.htm

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-12T13:58:12Z

Скварук Інна: /* Див. також */

Глуха

2014-04-12T13:55:34Z

Скварук Інна: /* Див. також */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova-zestiv-gol.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
https://www.youtube.com/watch?v=0HtGd-87td4
http://www.bookz.com.ua/7/4.htm

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-12T13:45:56Z

Скварук Інна: /* Див. також */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova-zestiv-gol.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
https://www.youtube.com/watch?v=0HtGd-87td4

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-12T13:44:44Z

Скварук Інна: /* Див. також */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova-zestiv-gol.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
https://www.youtube.com/watch?v=0HtGd-87td4
http://vk.com/video?q=%D0%B3%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0&section=search&z=video41066601_164494650

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-12T12:24:37Z

Скварук Інна: /* Медіа */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova-zestiv-gol.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-12T12:20:57Z

Скварук Інна: /* Медіа */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova-zestiv-gol.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
https://www.youtube.com/watch?v=0HtGd-87td4

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-12T12:16:00Z

Скварук Інна: /* Ілюстрації */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova-zestiv-gol.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Файл:Images.jpg

2014-04-12T12:15:35Z

Скварук Інна: Скварук Інна завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Глуха

2014-04-12T12:14:32Z

Скварук Інна: /* Ілюстрації */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mova-zestiv-gol.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Файл:Mova-zestiv-gol.jpg

2014-04-12T12:14:09Z

Скварук Інна:

Глуха

2014-04-12T12:13:41Z

Скварук Інна: /* Ілюстрації */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hqdefault.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Файл:Hqdefault.jpg

2014-04-12T12:13:19Z

Скварук Інна: Скварук Інна завантажив нову версію «Файл:Hqdefault.jpg»

Глуха

2014-04-12T12:10:51Z

Скварук Інна: /* Ілюстрації */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hluxi.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-12T12:09:08Z

Скварук Інна: /* Ілюстрації */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Part3-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Файл:Part3-13.jpg

2014-04-12T12:08:45Z

Скварук Інна:

Глуха

2014-04-11T23:20:00Z

Скварук Інна: /* Ілюстрації */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-11T23:18:29Z

Скварук Інна: /* Сучасні словники */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
// у знач. ім. глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
// перен. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
// перен. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
// Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
// Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. перен. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-11T23:14:26Z

Скварук Інна: /* Сучасні словники */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е

1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
у значені іменника глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
у переносному значенні. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
у переносному значенні. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. у переносному значенні. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-11T23:13:46Z

Скварук Інна: /* Сучасні словники */

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГЛУХА ,ий,е
1. Який нічого не чує або недочуває. Немає більше глухого од такого, що не хоче слухати (Номис, 1864, № 4677); Мовчить баба та своє провадить Глуха, видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 454); Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 7);
у значені іменника глухий, хого, чол.; глуха, хої, жін. Той (та), що нічого не чує або недочуває. Розуміється, як глуха в танцях! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 237); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий як пень Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144);
у переносному значенні. Який не прислухається до чиєїсь думки, який нечуйно ставиться до людей; нечуйний, байдужий. Глухий і німий Чіпка як до вітання матінки, так і до жартів доньки (Панас Мирний, II, 1954, 217); Хто ж зарадить лихові?.. Навколо великий глухий світ, мовчазний і холодний (Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 127).

2. Який нечітко чується; приглушений (про звуки). Здалека, від Борислава, доносив вітер глухі окрики і співи (Іван Франко, I, 1955, 81); Глухий і короткий постріл гримнув у степу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 167);
у переносному значенні. Прихований. В мені тоді озивалась глуха ураза проти тебе (Леся Українка, III, 1952, 688); Суперечності між старим і новим, глуха і напружена боротьба між ними часто є темами віршів Тичини (Поезія і революція, 1956, 174)

3. Дуже зарослий непрохідний, дикий, порозчищений. Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний, IV 1955, 157); У глухім поліськім гаї. Там, де місяць спать лягав, Де ховатись звір привик, Прожи вас. дід-лісник (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 56).

4. Віддалений від культурних нентрів, відсталий. [Панса:] Потім заберетесь в яку глуху провінцію, а згодом, як все забудеться, і в Рим вернетесь (Леся Українка, II, 1951, 460); — Час уже наше глухе село виводити на радянську дорогу (Іван Микитенко, II, 1957, 362);
Зовсім тихий, безлюдний. З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер — і розіслався по глухому подвір'ю... (Панас Мирний, II, 1954, 181); Полковник Шрам вів далі свій загін зовсім глухими дорогами, обминаючи міста і навіть великі села (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 204); На якійсь глухій станції у вагон увалилася ціла юрба дівчат (Андрій Головко, II, 1957, 7).

5. Зовсім закритий, без отворів; суцільний, непроникний Що на мову на Петрову В глухій домовині Усміхнуся, скажу йому: «Орле сизокрилий, Люблю тебе й на сім світі, Як на тім любила» (Тарас Шевченко, I, 1951, 156); Охайний вдовин будиночок за високим глухим парканом потопав у кущах черемхи, бузку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 202);
Наглухо застебнутий, закритий (про одяг). Один [англійський службовець] на другого схожий цілком — Ті ж самі обличчя в зморшках тієї ж нудьги й безнадії,- Однакові вкрито серця стандартним глухим сюртуком (Микола Бажан, Роки, 1957, 192).

6. у переносному значенні. Дуже пізній, глибокий (про ніч, осінь і т. ін.). Як в північ самую глухую Еней лиш тілько мав дрімать, Побачив хмару золотую, Свою на хмарі гарну мать (Іван Котляревський, I, 1952, 212); В літній ясний день, коли сонечко весело сяє на небі, — пізнавали люди, яка пора; але вночі або в глуху осінь не вміли дати собі ради (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 7); * Образно. Під гнітом царської сваволі, у темну ніч, у ніч глуху до світлої ішла я волі (Павло Тичина, II, 1957, 33).
▲ Глуха кропива (Lamium, L.) — трав'яниста рослина, схожа на звичайну кропиву, але не пекуча. Садок, теж запустів, заглух, нечищені дорожки [доріжки] позаростали бур'яном-, глухою кропивою (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Глухий приголосний — приголосний, який вимовляється без участі голосу; протилежне дзвінкий. На відміну від російської мови в українській заміна дзвінких приголосних глухими і навпаки, явище рідке і виразно виступає лише в небагатьох випадках (Художнє читання.. 1955, 76).
♦ Глухий час; Глуха пора — відрізок часу, період, який характеризується застоєм, занепадом, відсутністю будь-якої діяльності. Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки.. і особливо на наочне приладдя (Павло Тичина, III, 1957, 131); Глуха тиша — цілковита тиша. Сто разів страшнішою від усякого шелесту була для нього та мертва, глуха тиша, що залягала в'язницю (Іван Франко, II, 1950, 280); Стояла глуха тиша. Люди міркували — хто і як поведе збори (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 245).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Глуха

2014-04-11T23:08:14Z

Скварук Інна:

'''Глуха, -хи, '''''ж. '''''= Глуханя. '''Вх. Лем. 404.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

[[Категорія:Гл]]

Користувач:Скварук Інна

2014-04-11T22:45:41Z

Скварук Інна:

[[Файл:MaypkRyB8TI.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Скварук Інна Тарасівна

===Спеціальність===
Міжнародна інформація

===Група===
Міб-1-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:itSkvaruk.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Файл:MaypkRyB8TI.jpg

2014-04-11T22:44:40Z

Скварук Інна:

Користувач:Скварук Інна

2014-04-03T07:47:55Z

Скварук Інна: /* Електронна пошта */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Скварук Інна Тарасівна

===Спеціальність===
Міжнародна інформація

===Група===
Міб-1-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:itSkvaruk.is13@kubg.edu.ua моя пошта]

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Скварук Інна

2014-04-03T07:45:21Z

Скварук Інна: /* Група */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Скварук Інна Тарасівна

===Спеціальність===
Міжнародна інформація

===Група===
Міб-1-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Скварук Інна

2014-04-03T07:44:58Z

Скварук Інна: /* Спеціальність */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Скварук Інна Тарасівна

===Спеціальність===
Міжнародна інформація

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Скварук Інна

2014-04-03T07:44:09Z

Скварук Інна: /* ПІБ */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Скварук Інна Тарасівна

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Користувач:Скварук Інна

2014-04-03T07:34:44Z

Скварук Інна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==