Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Кістка

2013-11-04T00:04:06Z

Світлана Ткаченко: /* Ілюстрації */

'''Кістка, -ки, '''''ж. ''Кость. ''Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. ''Ном. № 275. ''Кістки у могилі, сам в Господа Бога. ''Рк. Макс. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
КІСТКА, и, ж

1. Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. Знову йому верзеться.. висунулось дві тіні — страшні, бліді, з переламаними кістками (Панас Мирний, II, 1954, 201); Посеред тих звалищ величної природи виднілися медведячі стежки, протоптані від давніх-давен, ..густо засіяні вибіленими кістками баранів, оленів (Іван Франко, VI, 1951, 15); Здавалося, що болить у нього кожна кістка, дрижить кожен нерв (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 227); * У порівняннях. На візку сидів хлопець.. з закарлюченими руками, без пальців, сухий, як кістка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 289).
Бодай (хай, щоб і т. ін.) йому (тобі і т. ін.) кістка в горло, лайл. — уживається для вираження побажання, щоб хто-небудь замовк. На порозі темної комори появилася баба: — Чого ти ревеш, бодай тобі кістка в горло?! (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 470).
▲ Велика голінкова (гомілкова) кістка див. великий.
♦ До самих кісток — цілком, усім єством (бути кимось або якимсь). Афіноген Максимович педагог, як кажуть, до самих кісток (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 48); До [самих] кісток промокати (промерзати, проймати і т. ін.) — дуже сильно, наскрізь промокати, промерзати, мерзнути. Стомилися хлопці, присіли спочити, Промокли усі до кісток (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 160); Одяглася Катерина погано, накинула на себе дранку, що крізь неї вітер пронизував тіло, проймав до кісток (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 33); Додому пішов [Боровий], коли вже до самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 150); Змерзнути (замерзнути, змерзти) на кістку — дуже змерзнути; Змочити до кісток див. змочувати; І кістки живої не оставити (не зоставити) — до подробиць обговорити риси характеру, поведінки, зовнішності кого-небудь. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живо і не оставили (Номис, 1864, № 6997); [І] кісток чиїх не зібрати (не позбирати) — загинути, не вціліти. — Вріжетесь усім составом в тупик так, що й кісток ваших ніхто не збере (Олександр Довженко, I, 1958, 39); Кістка від кості, кров від крові чиєї — чия-небудь рідна дитина. Синова лайка горіла у ньому, наче він на живому випік її.. І хто? Кістка од його кості і кров од крові (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 381); Кістки перемивати (перемити, перетирати, перетерти) чиї — займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 87); Кісткою (яккістка, мов кістка) в горлі (поперек горла) стояти (стати, застрявати, застряти) кому: а) ставати на перешкоді комусь у досягненні чого-небудь. — Ця ракета — дрібниця в порівнянні з кораблями майбутнього, а от стала вона нам, як кістка в горлі, — доки не викинемо її в небо, дихати неможливо (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 104); б) бути ненависним кому-небудь. Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 16); Куди і ворон кісток не заносить див. заносити; Своя кістка — про когось кровно рідного; Тиснути (стиснути і т. ін.} кого, що, аж кістки тріщать (затріщали, затріщать) — дуже сильно, міцно тиснути кого-, що-небудь. Худий, злий Брун стиснув пальці, аж кістки затріщали (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 439); Тільки (лиш, сама) шкіра (шкура) та кістки; Одні (самі, тільки) кістки та шкіра (шкура) — дуже худий. — Не здужають [підпанки]! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 20); Укривати (укрити) кістками шлях до чого — нести втрати, гинути в боротьбі за що-небудь. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Чужа кістка — про когось кровно нерідного. Катерина не та свекруха, котрій невістка — чужа кістка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 72).

2. тільки мн. Останки, тіло померлого; прах. [Кармелюк:] Не чекайте ж, люди, добра од них [панів]. бо й кістки ваші травою поростуть, а ви його не діждетесь! (Степан Васильченко, III, 1960, 486).
♦ Кістками лягти (полягти) — те саме, що Кістьми лягти (полягти) (див. кість). Річкою текло українське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 336); Кістки зложити — померти, загинути. Тепер, мабуть, у наймах прийдеться і кістки зложити (Панас Мирний, I, 1954, 238); Кров'ю та кістками здобувати (здобути, добувати, добути) що див. кров; На (по) чиїх кістках — ціною великих жертв.

3. збірн. Ікла, бивні деяких тварин (слона, моржа), які використовують для різних виробів. У Китаї були вправні майстри по різьбленню із слонової кістки (Історія середніх віків, 1955, 60).

4. рідко. Те саме, що кісточка

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(26).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(27).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(29).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(12).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Кі]]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 вікіпедія]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 слонова кістка]

[http://anatomia.at.ua/index/kistki/0-19 анатомія]

[http://xray.com.ua/human.php?act=fraktura&acti=kist переломи кісток]

Файл:Загруженное (12).jpg

2013-11-04T00:04:00Z

Світлана Ткаченко: Світлана Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Загруженное (12).jpg»

Файл:Images (29).jpg

2013-11-04T00:03:18Z

Світлана Ткаченко:

Файл:Images (27).jpg

2013-11-04T00:02:40Z

Світлана Ткаченко:

Файл:Images (26).jpg

2013-11-04T00:02:01Z

Світлана Ткаченко:

Кістка

2013-11-03T23:58:24Z

Світлана Ткаченко: /* Див. також */

'''Кістка, -ки, '''''ж. ''Кость. ''Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. ''Ном. № 275. ''Кістки у могилі, сам в Господа Бога. ''Рк. Макс. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
КІСТКА, и, ж

1. Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. Знову йому верзеться.. висунулось дві тіні — страшні, бліді, з переламаними кістками (Панас Мирний, II, 1954, 201); Посеред тих звалищ величної природи виднілися медведячі стежки, протоптані від давніх-давен, ..густо засіяні вибіленими кістками баранів, оленів (Іван Франко, VI, 1951, 15); Здавалося, що болить у нього кожна кістка, дрижить кожен нерв (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 227); * У порівняннях. На візку сидів хлопець.. з закарлюченими руками, без пальців, сухий, як кістка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 289).
Бодай (хай, щоб і т. ін.) йому (тобі і т. ін.) кістка в горло, лайл. — уживається для вираження побажання, щоб хто-небудь замовк. На порозі темної комори появилася баба: — Чого ти ревеш, бодай тобі кістка в горло?! (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 470).
▲ Велика голінкова (гомілкова) кістка див. великий.
♦ До самих кісток — цілком, усім єством (бути кимось або якимсь). Афіноген Максимович педагог, як кажуть, до самих кісток (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 48); До [самих] кісток промокати (промерзати, проймати і т. ін.) — дуже сильно, наскрізь промокати, промерзати, мерзнути. Стомилися хлопці, присіли спочити, Промокли усі до кісток (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 160); Одяглася Катерина погано, накинула на себе дранку, що крізь неї вітер пронизував тіло, проймав до кісток (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 33); Додому пішов [Боровий], коли вже до самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 150); Змерзнути (замерзнути, змерзти) на кістку — дуже змерзнути; Змочити до кісток див. змочувати; І кістки живої не оставити (не зоставити) — до подробиць обговорити риси характеру, поведінки, зовнішності кого-небудь. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живо і не оставили (Номис, 1864, № 6997); [І] кісток чиїх не зібрати (не позбирати) — загинути, не вціліти. — Вріжетесь усім составом в тупик так, що й кісток ваших ніхто не збере (Олександр Довженко, I, 1958, 39); Кістка від кості, кров від крові чиєї — чия-небудь рідна дитина. Синова лайка горіла у ньому, наче він на живому випік її.. І хто? Кістка од його кості і кров од крові (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 381); Кістки перемивати (перемити, перетирати, перетерти) чиї — займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 87); Кісткою (яккістка, мов кістка) в горлі (поперек горла) стояти (стати, застрявати, застряти) кому: а) ставати на перешкоді комусь у досягненні чого-небудь. — Ця ракета — дрібниця в порівнянні з кораблями майбутнього, а от стала вона нам, як кістка в горлі, — доки не викинемо її в небо, дихати неможливо (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 104); б) бути ненависним кому-небудь. Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 16); Куди і ворон кісток не заносить див. заносити; Своя кістка — про когось кровно рідного; Тиснути (стиснути і т. ін.} кого, що, аж кістки тріщать (затріщали, затріщать) — дуже сильно, міцно тиснути кого-, що-небудь. Худий, злий Брун стиснув пальці, аж кістки затріщали (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 439); Тільки (лиш, сама) шкіра (шкура) та кістки; Одні (самі, тільки) кістки та шкіра (шкура) — дуже худий. — Не здужають [підпанки]! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 20); Укривати (укрити) кістками шлях до чого — нести втрати, гинути в боротьбі за що-небудь. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Чужа кістка — про когось кровно нерідного. Катерина не та свекруха, котрій невістка — чужа кістка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 72).

2. тільки мн. Останки, тіло померлого; прах. [Кармелюк:] Не чекайте ж, люди, добра од них [панів]. бо й кістки ваші травою поростуть, а ви його не діждетесь! (Степан Васильченко, III, 1960, 486).
♦ Кістками лягти (полягти) — те саме, що Кістьми лягти (полягти) (див. кість). Річкою текло українське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 336); Кістки зложити — померти, загинути. Тепер, мабуть, у наймах прийдеться і кістки зложити (Панас Мирний, I, 1954, 238); Кров'ю та кістками здобувати (здобути, добувати, добути) що див. кров; На (по) чиїх кістках — ціною великих жертв.

3. збірн. Ікла, бивні деяких тварин (слона, моржа), які використовують для різних виробів. У Китаї були вправні майстри по різьбленню із слонової кістки (Історія середніх віків, 1955, 60).

4. рідко. Те саме, що кісточка

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Кі]]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 вікіпедія]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 слонова кістка]

[http://anatomia.at.ua/index/kistki/0-19 анатомія]

[http://xray.com.ua/human.php?act=fraktura&acti=kist переломи кісток]

Кістка

2013-11-03T23:54:32Z

Світлана Ткаченко: /* Сучасні словники */

'''Кістка, -ки, '''''ж. ''Кость. ''Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. ''Ном. № 275. ''Кістки у могилі, сам в Господа Бога. ''Рк. Макс. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
КІСТКА, и, ж

1. Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. Знову йому верзеться.. висунулось дві тіні — страшні, бліді, з переламаними кістками (Панас Мирний, II, 1954, 201); Посеред тих звалищ величної природи виднілися медведячі стежки, протоптані від давніх-давен, ..густо засіяні вибіленими кістками баранів, оленів (Іван Франко, VI, 1951, 15); Здавалося, що болить у нього кожна кістка, дрижить кожен нерв (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 227); * У порівняннях. На візку сидів хлопець.. з закарлюченими руками, без пальців, сухий, як кістка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 289).
Бодай (хай, щоб і т. ін.) йому (тобі і т. ін.) кістка в горло, лайл. — уживається для вираження побажання, щоб хто-небудь замовк. На порозі темної комори появилася баба: — Чого ти ревеш, бодай тобі кістка в горло?! (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 470).
▲ Велика голінкова (гомілкова) кістка див. великий.
♦ До самих кісток — цілком, усім єством (бути кимось або якимсь). Афіноген Максимович педагог, як кажуть, до самих кісток (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 48); До [самих] кісток промокати (промерзати, проймати і т. ін.) — дуже сильно, наскрізь промокати, промерзати, мерзнути. Стомилися хлопці, присіли спочити, Промокли усі до кісток (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 160); Одяглася Катерина погано, накинула на себе дранку, що крізь неї вітер пронизував тіло, проймав до кісток (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 33); Додому пішов [Боровий], коли вже до самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 150); Змерзнути (замерзнути, змерзти) на кістку — дуже змерзнути; Змочити до кісток див. змочувати; І кістки живої не оставити (не зоставити) — до подробиць обговорити риси характеру, поведінки, зовнішності кого-небудь. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живо і не оставили (Номис, 1864, № 6997); [І] кісток чиїх не зібрати (не позбирати) — загинути, не вціліти. — Вріжетесь усім составом в тупик так, що й кісток ваших ніхто не збере (Олександр Довженко, I, 1958, 39); Кістка від кості, кров від крові чиєї — чия-небудь рідна дитина. Синова лайка горіла у ньому, наче він на живому випік її.. І хто? Кістка од його кості і кров од крові (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 381); Кістки перемивати (перемити, перетирати, перетерти) чиї — займатися пересудами, обмовляти кого-небудь. Уся сім'я Глущуків потрапила на голодні зуби, і хто тільки не хотів, той і не перемивав їй кісток (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 87); Кісткою (яккістка, мов кістка) в горлі (поперек горла) стояти (стати, застрявати, застряти) кому: а) ставати на перешкоді комусь у досягненні чого-небудь. — Ця ракета — дрібниця в порівнянні з кораблями майбутнього, а от стала вона нам, як кістка в горлі, — доки не викинемо її в небо, дихати неможливо (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 104); б) бути ненависним кому-небудь. Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 16); Куди і ворон кісток не заносить див. заносити; Своя кістка — про когось кровно рідного; Тиснути (стиснути і т. ін.} кого, що, аж кістки тріщать (затріщали, затріщать) — дуже сильно, міцно тиснути кого-, що-небудь. Худий, злий Брун стиснув пальці, аж кістки затріщали (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 439); Тільки (лиш, сама) шкіра (шкура) та кістки; Одні (самі, тільки) кістки та шкіра (шкура) — дуже худий. — Не здужають [підпанки]! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 20); Укривати (укрити) кістками шлях до чого — нести втрати, гинути в боротьбі за що-небудь. Воно прийде, те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла, хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Чужа кістка — про когось кровно нерідного. Катерина не та свекруха, котрій невістка — чужа кістка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 72).

2. тільки мн. Останки, тіло померлого; прах. [Кармелюк:] Не чекайте ж, люди, добра од них [панів]. бо й кістки ваші травою поростуть, а ви його не діждетесь! (Степан Васильченко, III, 1960, 486).
♦ Кістками лягти (полягти) — те саме, що Кістьми лягти (полягти) (див. кість). Річкою текло українське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 336); Кістки зложити — померти, загинути. Тепер, мабуть, у наймах прийдеться і кістки зложити (Панас Мирний, I, 1954, 238); Кров'ю та кістками здобувати (здобути, добувати, добути) що див. кров; На (по) чиїх кістках — ціною великих жертв.

3. збірн. Ікла, бивні деяких тварин (слона, моржа), які використовують для різних виробів. У Китаї були вправні майстри по різьбленню із слонової кістки (Історія середніх віків, 1955, 60).

4. рідко. Те саме, що кісточка

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Кі]]

Кістка

2013-11-03T23:53:22Z

Світлана Ткаченко:

'''Кістка, -ки, '''''ж. ''Кость. ''Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. ''Ном. № 275. ''Кістки у могилі, сам в Господа Бога. ''Рк. Макс. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Кі]]

Відьма

2013-11-03T23:52:03Z

Світлана Ткаченко: /* Ілюстрації */

'''Відьма, -ми, '''''ж. ''1) Вѣдьма. ''Гірша відьма вчена, як родима. ''Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. '''Відьмище, відюга, відюха. '''Г. Барв. 449. ''Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. ''Алв. 83. ''Проклята відюха причарувала. ''К. ПС. 46.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВІДЬМА, и, жін.

1. заст. За народним повір'ям — жінка, яка, знаючись з «нечистою силою», завдає людям шкоди; чаклунка. Поки відьми ще літають, Поки півні не співають, Посвіти нам... (Тарас Шевченко, I, 1951, 5); Чого вона тільки не виробляла, ота родима відьма! Перекидалась у полотно, що біліло смерком попід лісом, повзла вужем або котилась горбами прозорим клубком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 333); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря.. і всякого іншого чортовиння (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 4).

2. лайл. Про нечепурну, розхристану або сварливу, злу жінку. [Мати:] Ой, синоньку! Ой, що ж я набідилась з отею [отою] відьмою! (Леся Українка, III, 1952, 260); Саму б її засадити,., відьму, в оце смердюче.. пекло (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 104).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(24).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(25).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(10).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(11).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ві]]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0 відьма вікіпедія]

[http://www.gorod.cn.ua/news_17426.html як вирахувати відьму?]

[http://proridne.net/mythology/myth/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0.html міфологія]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0/ укр.літ.]

Файл:Загруженное (11).jpg

2013-11-03T23:51:56Z

Світлана Ткаченко: Світлана Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Загруженное (11).jpg»

Файл:Загруженное (10).jpg

2013-11-03T23:51:12Z

Світлана Ткаченко: Світлана Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Загруженное (10).jpg»

Файл:Images (25).jpg

2013-11-03T23:49:56Z

Світлана Ткаченко:

Файл:Images (24).jpg

2013-11-03T23:49:21Z

Світлана Ткаченко:

Відьма

2013-11-03T23:46:56Z

Світлана Ткаченко: /* Див. також */

'''Відьма, -ми, '''''ж. ''1) Вѣдьма. ''Гірша відьма вчена, як родима. ''Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. '''Відьмище, відюга, відюха. '''Г. Барв. 449. ''Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. ''Алв. 83. ''Проклята відюха причарувала. ''К. ПС. 46.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВІДЬМА, и, жін.

1. заст. За народним повір'ям — жінка, яка, знаючись з «нечистою силою», завдає людям шкоди; чаклунка. Поки відьми ще літають, Поки півні не співають, Посвіти нам... (Тарас Шевченко, I, 1951, 5); Чого вона тільки не виробляла, ота родима відьма! Перекидалась у полотно, що біліло смерком попід лісом, повзла вужем або котилась горбами прозорим клубком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 333); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря.. і всякого іншого чортовиння (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 4).

2. лайл. Про нечепурну, розхристану або сварливу, злу жінку. [Мати:] Ой, синоньку! Ой, що ж я набідилась з отею [отою] відьмою! (Леся Українка, III, 1952, 260); Саму б її засадити,., відьму, в оце смердюче.. пекло (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 104).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ві]]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0 відьма вікіпедія]

[http://www.gorod.cn.ua/news_17426.html як вирахувати відьму?]

[http://proridne.net/mythology/myth/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0.html міфологія]

[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0/ укр.літ.]

Відьма

2013-11-03T23:41:50Z

Світлана Ткаченко: /* Сучасні словники */

'''Відьма, -ми, '''''ж. ''1) Вѣдьма. ''Гірша відьма вчена, як родима. ''Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. '''Відьмище, відюга, відюха. '''Г. Барв. 449. ''Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. ''Алв. 83. ''Проклята відюха причарувала. ''К. ПС. 46.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВІДЬМА, и, жін.

1. заст. За народним повір'ям — жінка, яка, знаючись з «нечистою силою», завдає людям шкоди; чаклунка. Поки відьми ще літають, Поки півні не співають, Посвіти нам... (Тарас Шевченко, I, 1951, 5); Чого вона тільки не виробляла, ота родима відьма! Перекидалась у полотно, що біліло смерком попід лісом, повзла вужем або котилась горбами прозорим клубком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 333); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря.. і всякого іншого чортовиння (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 4).

2. лайл. Про нечепурну, розхристану або сварливу, злу жінку. [Мати:] Ой, синоньку! Ой, що ж я набідилась з отею [отою] відьмою! (Леся Українка, III, 1952, 260); Саму б її засадити,., відьму, в оце смердюче.. пекло (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 104).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ві]]

Відьма

2013-11-03T23:40:47Z

Світлана Ткаченко:

Божевільний

2013-11-03T23:37:51Z

Світлана Ткаченко: /* Ілюстрації */

'''Божевільний, -а, -е.''' Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. ІІІ. 133.'' Та одчепись, божевільний!'' Шевч. 494.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БОЖЕВІЛЬНИЙ, а, е.

1. Який має психічний розлад; психічнохворий. Тихович здригнувся, глянув на двір і стрівся очима з божевільним мош-Дімою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 230); Зійшов з помосту божевільний Лір (Максим Рильський, I, 1946, 214);
// у знач. ім. божевільний, ного, чол.; божевільна, ної, жін. Психічнохвора людина. Не знаю, Чи се шпиталь, чи дім для божевільних (Леся Українка, IV, 1954, 114); * У порівняннях. Як божевільна, вона [Параска] бігала по хаті, вибігала на двір, кричала, голосила, лаялась (Панас Мирний, IV, 1955, 59);
// Який виражає божевілля. Простоволоса, обірвана мати лізе на скелю, світить божевільними очима (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).

2. зневажл. Нерозсудливий, нерозважливий. — Ох, я дурна та божевільна! Забула зайти до шевця! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 44); — Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка, II, 1951, 209); Старого Йоселя я просто не пізнавав. Немов щез у ньому добрий, розсудливий і люблячий батько й зостався лише дражливий божевільний деспот (Гнат Хоткевич, I, 1966, 158);
// Позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.). Голова гаряча в дівчини, і в голові такі божевільні складалися плани (Андрій Головко, II, 1957, 172).

3. перен. Дуже великий, сильний, надмірний. Почне молитися [Параскіца] — і не може: якась сила душить за горло, проситься з грудей божевільним криком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 278); Поїзд летів божевільною скорістю (Ольга Кобилянська, I, 1956, 457).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(7).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(8).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (9).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(23).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Бо]]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_VI_%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 карл6]

[http://vk.com/public.crazyangel божевільний янгол]

[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452877 вірш]

[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398566 поет клуб]

Файл:Images (23).jpg

2013-11-03T23:37:44Z

Світлана Ткаченко:

Файл:Загруженное (9).jpg

2013-11-03T23:36:29Z

Світлана Ткаченко: Світлана Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Загруженное (9).jpg»

Файл:Загруженное (8).jpg

2013-11-03T23:35:57Z

Світлана Ткаченко: Світлана Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Загруженное (8).jpg»

Файл:Загруженное (7).jpg

2013-11-03T23:34:59Z

Світлана Ткаченко: Світлана Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Загруженное (7).jpg»

Божевільний

2013-11-03T23:31:58Z

Світлана Ткаченко: /* Див. також */

'''Божевільний, -а, -е.''' Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. ІІІ. 133.'' Та одчепись, божевільний!'' Шевч. 494.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БОЖЕВІЛЬНИЙ, а, е.

1. Який має психічний розлад; психічнохворий. Тихович здригнувся, глянув на двір і стрівся очима з божевільним мош-Дімою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 230); Зійшов з помосту божевільний Лір (Максим Рильський, I, 1946, 214);
// у знач. ім. божевільний, ного, чол.; божевільна, ної, жін. Психічнохвора людина. Не знаю, Чи се шпиталь, чи дім для божевільних (Леся Українка, IV, 1954, 114); * У порівняннях. Як божевільна, вона [Параска] бігала по хаті, вибігала на двір, кричала, голосила, лаялась (Панас Мирний, IV, 1955, 59);
// Який виражає божевілля. Простоволоса, обірвана мати лізе на скелю, світить божевільними очима (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).

2. зневажл. Нерозсудливий, нерозважливий. — Ох, я дурна та божевільна! Забула зайти до шевця! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 44); — Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка, II, 1951, 209); Старого Йоселя я просто не пізнавав. Немов щез у ньому добрий, розсудливий і люблячий батько й зостався лише дражливий божевільний деспот (Гнат Хоткевич, I, 1966, 158);
// Позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.). Голова гаряча в дівчини, і в голові такі божевільні складалися плани (Андрій Головко, II, 1957, 172).

3. перен. Дуже великий, сильний, надмірний. Почне молитися [Параскіца] — і не може: якась сила душить за горло, проситься з грудей божевільним криком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 278); Поїзд летів божевільною скорістю (Ольга Кобилянська, I, 1956, 457).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Бо]]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BB_VI_%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9 карл6]

[http://vk.com/public.crazyangel божевільний янгол]

[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452877 вірш]

[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398566 поет клуб]

Божевільний

2013-11-03T23:26:50Z

Світлана Ткаченко: /* Сучасні словники */

'''Божевільний, -а, -е.''' Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. ІІІ. 133.'' Та одчепись, божевільний!'' Шевч. 494.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
БОЖЕВІЛЬНИЙ, а, е.

1. Який має психічний розлад; психічнохворий. Тихович здригнувся, глянув на двір і стрівся очима з божевільним мош-Дімою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 230); Зійшов з помосту божевільний Лір (Максим Рильський, I, 1946, 214);
// у знач. ім. божевільний, ного, чол.; божевільна, ної, жін. Психічнохвора людина. Не знаю, Чи се шпиталь, чи дім для божевільних (Леся Українка, IV, 1954, 114); * У порівняннях. Як божевільна, вона [Параска] бігала по хаті, вибігала на двір, кричала, голосила, лаялась (Панас Мирний, IV, 1955, 59);
// Який виражає божевілля. Простоволоса, обірвана мати лізе на скелю, світить божевільними очима (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 141).

2. зневажл. Нерозсудливий, нерозважливий. — Ох, я дурна та божевільна! Забула зайти до шевця! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 44); — Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка, II, 1951, 209); Старого Йоселя я просто не пізнавав. Немов щез у ньому добрий, розсудливий і люблячий батько й зостався лише дражливий божевільний деспот (Гнат Хоткевич, I, 1966, 158);
// Позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.). Голова гаряча в дівчини, і в голові такі божевільні складалися плани (Андрій Головко, II, 1957, 172).

3. перен. Дуже великий, сильний, надмірний. Почне молитися [Параскіца] — і не може: якась сила душить за горло, проситься з грудей божевільним криком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 278); Поїзд летів божевільною скорістю (Ольга Кобилянська, I, 1956, 457).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Бо]]

Божевільний

2013-11-03T23:25:40Z

Світлана Ткаченко:

'''Божевільний, -а, -е.''' Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. ІІІ. 133.'' Та одчепись, божевільний!'' Шевч. 494.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Бо]]

Рись

2013-11-03T23:23:23Z

Світлана Ткаченко: /* Ілюстрації */

'''Рись, -сі, '''''ж. ''Рысь, Felix lynt.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
РИСЬ 1, і, жін. Великий хижий ссавець родини кошачих з дуже гострим зором. Володя глянув угору і побачив круглі кошачі очі. Придивившись, він розглядів і саму кішку — величезну, з китичками на вухах. Це була рись (Олесь Донченко, III, 1956, 360); Крім дикої нубійської кішки, єгиптяни одомашнили також болотну рись — чаус (Знання та праця, 9, 1971, 28); * У порівняннях. Нічого зараз для нього не існувало, крім завдання.. Ось він причаївся, як рись, стоїть під скелею сторожко наслухаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 107).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 542.

РИСЬ 2, і, жін.

1. Швидкий алюр, середній між галопом і ступою. Одкинувшись тулубом назад на коні, щоб не так трусило без сідла на рисі, він увесь час сторожко прислухався (Андрій Головко, II, 1957, 140); На передній [підводі] сидів нетерплячий Карпо, пускаючи коні у рись (Михайло Стельмах, II, 1962, 402); При тренуванні та випробуваннях коней застосовується різноманітна по швидкості рись (Конярство, 1957, 23).
Брати (узяти) рись — починати бігти, мчати риссю. — Руш! — ледь струснув він віжками — і кінь зразу ж узяв добру рись (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 56); На рисях — риссю. Кіннота йшла на рисях, а танк бризкав на ліс з кулеметів (Микола Трублаїні, I, 1955, 70); Полк вступив до Праги надвечір. На рисях проходив людними робітничими околицями, маючи вже нове бойове завдання, прямуючи далі на захід (Олесь Гончар, III, 1959, 460).

2. перен., розм. Про швидкий біг людини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(19).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(20).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(21).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (6).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ри]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%8C вікіпедія]

[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/ris-khizha-k-shka хижа кішка]

[http://redbook-ua.org/item/lynx-lynx-linnaeus/ червона книга]

[http://www.polissia.com/rys.html таємнича рись]

Файл:Загруженное (6).jpg

2013-11-03T23:22:48Z

Світлана Ткаченко: Світлана Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Загруженное (6).jpg»

Е. Деба-Понсан: Правда покидає колодязь

Файл:Images (21).jpg

2013-11-03T23:22:10Z

Світлана Ткаченко:

Файл:Images (20).jpg

2013-11-03T23:21:26Z

Світлана Ткаченко:

Файл:Images (19).jpg

2013-11-03T23:20:44Z

Світлана Ткаченко:

Рись

2013-11-03T23:18:05Z

Світлана Ткаченко: /* Див. також */

'''Рись, -сі, '''''ж. ''Рысь, Felix lynt.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
РИСЬ 1, і, жін. Великий хижий ссавець родини кошачих з дуже гострим зором. Володя глянув угору і побачив круглі кошачі очі. Придивившись, він розглядів і саму кішку — величезну, з китичками на вухах. Це була рись (Олесь Донченко, III, 1956, 360); Крім дикої нубійської кішки, єгиптяни одомашнили також болотну рись — чаус (Знання та праця, 9, 1971, 28); * У порівняннях. Нічого зараз для нього не існувало, крім завдання.. Ось він причаївся, як рись, стоїть під скелею сторожко наслухаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 107).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 542.

РИСЬ 2, і, жін.

1. Швидкий алюр, середній між галопом і ступою. Одкинувшись тулубом назад на коні, щоб не так трусило без сідла на рисі, він увесь час сторожко прислухався (Андрій Головко, II, 1957, 140); На передній [підводі] сидів нетерплячий Карпо, пускаючи коні у рись (Михайло Стельмах, II, 1962, 402); При тренуванні та випробуваннях коней застосовується різноманітна по швидкості рись (Конярство, 1957, 23).
Брати (узяти) рись — починати бігти, мчати риссю. — Руш! — ледь струснув він віжками — і кінь зразу ж узяв добру рись (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 56); На рисях — риссю. Кіннота йшла на рисях, а танк бризкав на ліс з кулеметів (Микола Трублаїні, I, 1955, 70); Полк вступив до Праги надвечір. На рисях проходив людними робітничими околицями, маючи вже нове бойове завдання, прямуючи далі на захід (Олесь Гончар, III, 1959, 460).

2. перен., розм. Про швидкий біг людини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ри]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%8C вікіпедія]

[http://www.eco-live.com.ua/content/photoalbum/ris-khizha-k-shka хижа кішка]

[http://redbook-ua.org/item/lynx-lynx-linnaeus/ червона книга]

[http://www.polissia.com/rys.html таємнича рись]

Рись

2013-11-03T23:13:36Z

Світлана Ткаченко: /* Сучасні словники */

'''Рись, -сі, '''''ж. ''Рысь, Felix lynt.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
РИСЬ 1, і, жін. Великий хижий ссавець родини кошачих з дуже гострим зором. Володя глянув угору і побачив круглі кошачі очі. Придивившись, він розглядів і саму кішку — величезну, з китичками на вухах. Це була рись (Олесь Донченко, III, 1956, 360); Крім дикої нубійської кішки, єгиптяни одомашнили також болотну рись — чаус (Знання та праця, 9, 1971, 28); * У порівняннях. Нічого зараз для нього не існувало, крім завдання.. Ось він причаївся, як рись, стоїть під скелею сторожко наслухаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 107).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 542.

РИСЬ 2, і, жін.

1. Швидкий алюр, середній між галопом і ступою. Одкинувшись тулубом назад на коні, щоб не так трусило без сідла на рисі, він увесь час сторожко прислухався (Андрій Головко, II, 1957, 140); На передній [підводі] сидів нетерплячий Карпо, пускаючи коні у рись (Михайло Стельмах, II, 1962, 402); При тренуванні та випробуваннях коней застосовується різноманітна по швидкості рись (Конярство, 1957, 23).
Брати (узяти) рись — починати бігти, мчати риссю. — Руш! — ледь струснув він віжками — і кінь зразу ж узяв добру рись (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 56); На рисях — риссю. Кіннота йшла на рисях, а танк бризкав на ліс з кулеметів (Микола Трублаїні, I, 1955, 70); Полк вступив до Праги надвечір. На рисях проходив людними робітничими околицями, маючи вже нове бойове завдання, прямуючи далі на захід (Олесь Гончар, III, 1959, 460).

2. перен., розм. Про швидкий біг людини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ри]]

Рись

2013-11-03T23:12:49Z

Світлана Ткаченко:

'''Рись, -сі, '''''ж. ''Рысь, Felix lynt.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ри]]

Павук

2013-11-03T23:10:24Z

Світлана Ткаченко: /* Ілюстрації */

'''Павук, -ка, '''''м. ''1) Наукъ, Arachnea. — '''волоський'''. Тарантулъ. Вх. Пч. І. 7, 16. 2) = '''Павич. '''Черниг. у. 3) — '''летючий'''. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. Ум. '''Павучок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПАВУК, а, чол.

1. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину. Звичайний павук (Araneida) — один з найчисленніших мешканців на землі (Наука і життя, 12, 1965, 50); На воді ряска, немов руда кора, по ній стрибають довгоногі павуки, перебираючись через уламки листу та комишу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265); Хто навчив сірого павука на кущі дикої малини сплести таку тонку мережану сітку? (Олесь Донченко, VI, 1957, 319); * Образно. Перед її очима весь час стояв.. фашистський літак з чорними павуками на крилах (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 368); * У порівняннях. Одна Параска, як павук, замотавшись у свою павутину, не виходить з хати (Панас Мирний, IV, 1955, 53); Крутяться колеса млинові в густому тумані, а здається химерно так: немов великий водяний павук плазує з ставу на греблю (Андрій Головко, II, 1957, 206).

2. перен., розм. Той, хто експлуатує інших, відзначається жорстокістю, підступністю, хитрістю у ставленні до кого-небудь. Пізнавав [Рафалович] повітових павуків по їх сітях і повітових сатрапів по тих слідах їх пазурів, які стрічав на своїх клієнтах (Іван Франко, VII, 1951, 226); Мелітару знову незадоволено подумав, що сказав надто багато цьому хитрому павуку (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 106).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:217c19181487fd30086ccc0ddd8fa46d.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(16).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(17).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(18).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Па]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8 вікіпедія]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA-%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA павук хрестовик]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8-%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%BE%D1%97%D0%B4%D0%B8 павук птахоїд]

[http://monolog.name/blog/2004-11-19-31 вірш]

Файл:Images (18).jpg

2013-11-03T23:10:18Z

Світлана Ткаченко:

Файл:Images (17).jpg

2013-11-03T23:09:40Z

Світлана Ткаченко:

Файл:Images (16).jpg

2013-11-03T23:09:04Z

Світлана Ткаченко:

Файл:217c19181487fd30086ccc0ddd8fa46d.jpg

2013-11-03T23:08:21Z

Світлана Ткаченко:

Павук

2013-11-03T23:04:12Z

Світлана Ткаченко: /* Див. також */

'''Павук, -ка, '''''м. ''1) Наукъ, Arachnea. — '''волоський'''. Тарантулъ. Вх. Пч. І. 7, 16. 2) = '''Павич. '''Черниг. у. 3) — '''летючий'''. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. Ум. '''Павучок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПАВУК, а, чол.

1. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину. Звичайний павук (Araneida) — один з найчисленніших мешканців на землі (Наука і життя, 12, 1965, 50); На воді ряска, немов руда кора, по ній стрибають довгоногі павуки, перебираючись через уламки листу та комишу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265); Хто навчив сірого павука на кущі дикої малини сплести таку тонку мережану сітку? (Олесь Донченко, VI, 1957, 319); * Образно. Перед її очима весь час стояв.. фашистський літак з чорними павуками на крилах (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 368); * У порівняннях. Одна Параска, як павук, замотавшись у свою павутину, не виходить з хати (Панас Мирний, IV, 1955, 53); Крутяться колеса млинові в густому тумані, а здається химерно так: немов великий водяний павук плазує з ставу на греблю (Андрій Головко, II, 1957, 206).

2. перен., розм. Той, хто експлуатує інших, відзначається жорстокістю, підступністю, хитрістю у ставленні до кого-небудь. Пізнавав [Рафалович] повітових павуків по їх сітях і повітових сатрапів по тих слідах їх пазурів, які стрічав на своїх клієнтах (Іван Франко, VII, 1951, 226); Мелітару знову незадоволено подумав, що сказав надто багато цьому хитрому павуку (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 106).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Па]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8 вікіпедія]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA-%D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA павук хрестовик]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8-%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%BE%D1%97%D0%B4%D0%B8 павук птахоїд]

[http://monolog.name/blog/2004-11-19-31 вірш]

Павук

2013-11-03T22:59:13Z

Світлана Ткаченко: /* Сучасні словники */

'''Павук, -ка, '''''м. ''1) Наукъ, Arachnea. — '''волоський'''. Тарантулъ. Вх. Пч. І. 7, 16. 2) = '''Павич. '''Черниг. у. 3) — '''летючий'''. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. Ум. '''Павучок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПАВУК, а, чол.

1. Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину. Звичайний павук (Araneida) — один з найчисленніших мешканців на землі (Наука і життя, 12, 1965, 50); На воді ряска, немов руда кора, по ній стрибають довгоногі павуки, перебираючись через уламки листу та комишу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265); Хто навчив сірого павука на кущі дикої малини сплести таку тонку мережану сітку? (Олесь Донченко, VI, 1957, 319); * Образно. Перед її очима весь час стояв.. фашистський літак з чорними павуками на крилах (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 368); * У порівняннях. Одна Параска, як павук, замотавшись у свою павутину, не виходить з хати (Панас Мирний, IV, 1955, 53); Крутяться колеса млинові в густому тумані, а здається химерно так: немов великий водяний павук плазує з ставу на греблю (Андрій Головко, II, 1957, 206).

2. перен., розм. Той, хто експлуатує інших, відзначається жорстокістю, підступністю, хитрістю у ставленні до кого-небудь. Пізнавав [Рафалович] повітових павуків по їх сітях і повітових сатрапів по тих слідах їх пазурів, які стрічав на своїх клієнтах (Іван Франко, VII, 1951, 226); Мелітару знову незадоволено подумав, що сказав надто багато цьому хитрому павуку (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 106).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Па]]

Павук

2013-11-03T22:56:16Z

Світлана Ткаченко:

'''Павук, -ка, '''''м. ''1) Наукъ, Arachnea. — '''волоський'''. Тарантулъ. Вх. Пч. І. 7, 16. 2) = '''Павич. '''Черниг. у. 3) — '''летючий'''. Бабочка мертвая голова. Драг. 12. Ум. '''Павучок. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Па]]

Щур

2013-11-03T22:53:22Z

Світлана Ткаченко: /* Ілюстрації */

'''Щур, -ра, '''''м. ''1) Крыса, Mus rattus и Mus decumanus. ЕЗ. V. 83. Св. Л. 221. Вх. Пч. II. 6. ''Не ззість його ніщо: ні миші, ні, щури. ''2) Птица: стрижъ, Hirundo riparia. ''Сидить, як щур в горах. ''Ном. № 1353. ''Що то таке: чи щур, чи горобець маленький? ''Греб. 394. 3) = '''Щир. '''Вх. Пч. І. 8. Ум. '''Щурик. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЩУР 1, а, чол. Те саме, що пацюк1. У млині щось гризуть і смакують щури (Максим Рильський, I, 1960, 137); Щури першими тікають з корабля, коли він починає тонути (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 105); Щури — переносники інфекційних хвороб (чуми, туляремії, інфекційної жовтяниці та ін.) — становлять велику епідеміологічну небезпеку (Підручник дезинфекції, 1953, 304); * У порівняннях. — Ви ще його не знаєте. Хіба в таку ніч він всидить у хаті? Інший би отам щуром принишкнув би... (Олесь Гончар, II, 1959, 429).
▲ Водяний щур — невеликий водяний гризун. Водяний щур.. поширений у степовій і лісостеповій зоні Радянського Союзу від БРСР і на схід до ріки Лени та озера Байкал (Підручник дезинфекції, 1953, 312); Булькнув у воду водяний щур... (Остап Вишня, Весна.., 1949, 136).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 611.

ЩУР 2, а, чол.

1. Співочий птах родини в'юркових.

2. Те саме, що стриж. В очереті зашуміло. Сонний щур злітає — Знов рибалки б'ють бовтами, Рибу заганяють (Борис Грінченко, I, 1963, 28); Як цяточки снігу — над річкою гуси, Над кручами гнізда пильнують щури (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 19).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(12).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(13).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(14).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (15).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Щу]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D1%83%D1%80 вікіпедія]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci220.html щур у світі тварин]

[http://bobych.ru/izlozhenie/h1_dg659.html література]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D1%83%D1%80 прізвище]

Файл:Images (15).jpg

2013-11-03T22:53:02Z

Світлана Ткаченко:

Файл:Images (14).jpg

2013-11-03T22:52:17Z

Світлана Ткаченко:

Файл:Images (13).jpg

2013-11-03T22:51:36Z

Світлана Ткаченко:

Файл:Images (12).jpg

2013-11-03T22:49:45Z

Світлана Ткаченко:

Щур

2013-11-03T22:45:06Z

Світлана Ткаченко: /* Див. також */

'''Щур, -ра, '''''м. ''1) Крыса, Mus rattus и Mus decumanus. ЕЗ. V. 83. Св. Л. 221. Вх. Пч. II. 6. ''Не ззість його ніщо: ні миші, ні, щури. ''2) Птица: стрижъ, Hirundo riparia. ''Сидить, як щур в горах. ''Ном. № 1353. ''Що то таке: чи щур, чи горобець маленький? ''Греб. 394. 3) = '''Щир. '''Вх. Пч. І. 8. Ум. '''Щурик. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЩУР 1, а, чол. Те саме, що пацюк1. У млині щось гризуть і смакують щури (Максим Рильський, I, 1960, 137); Щури першими тікають з корабля, коли він починає тонути (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 105); Щури — переносники інфекційних хвороб (чуми, туляремії, інфекційної жовтяниці та ін.) — становлять велику епідеміологічну небезпеку (Підручник дезинфекції, 1953, 304); * У порівняннях. — Ви ще його не знаєте. Хіба в таку ніч він всидить у хаті? Інший би отам щуром принишкнув би... (Олесь Гончар, II, 1959, 429).
▲ Водяний щур — невеликий водяний гризун. Водяний щур.. поширений у степовій і лісостеповій зоні Радянського Союзу від БРСР і на схід до ріки Лени та озера Байкал (Підручник дезинфекції, 1953, 312); Булькнув у воду водяний щур... (Остап Вишня, Весна.., 1949, 136).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 611.

ЩУР 2, а, чол.

1. Співочий птах родини в'юркових.

2. Те саме, що стриж. В очереті зашуміло. Сонний щур злітає — Знов рибалки б'ють бовтами, Рибу заганяють (Борис Грінченко, I, 1963, 28); Як цяточки снігу — над річкою гуси, Над кручами гнізда пильнують щури (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 19).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Щу]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D1%83%D1%80 вікіпедія]

[http://www.zoolog.com.ua/ssavci220.html щур у світі тварин]

[http://bobych.ru/izlozhenie/h1_dg659.html література]

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D1%83%D1%80 прізвище]

Щур

2013-11-03T22:38:23Z

Світлана Ткаченко: /* Сучасні словники */

'''Щур, -ра, '''''м. ''1) Крыса, Mus rattus и Mus decumanus. ЕЗ. V. 83. Св. Л. 221. Вх. Пч. II. 6. ''Не ззість його ніщо: ні миші, ні, щури. ''2) Птица: стрижъ, Hirundo riparia. ''Сидить, як щур в горах. ''Ном. № 1353. ''Що то таке: чи щур, чи горобець маленький? ''Греб. 394. 3) = '''Щир. '''Вх. Пч. І. 8. Ум. '''Щурик. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЩУР 1, а, чол. Те саме, що пацюк1. У млині щось гризуть і смакують щури (Максим Рильський, I, 1960, 137); Щури першими тікають з корабля, коли він починає тонути (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 105); Щури — переносники інфекційних хвороб (чуми, туляремії, інфекційної жовтяниці та ін.) — становлять велику епідеміологічну небезпеку (Підручник дезинфекції, 1953, 304); * У порівняннях. — Ви ще його не знаєте. Хіба в таку ніч він всидить у хаті? Інший би отам щуром принишкнув би... (Олесь Гончар, II, 1959, 429).
▲ Водяний щур — невеликий водяний гризун. Водяний щур.. поширений у степовій і лісостеповій зоні Радянського Союзу від БРСР і на схід до ріки Лени та озера Байкал (Підручник дезинфекції, 1953, 312); Булькнув у воду водяний щур... (Остап Вишня, Весна.., 1949, 136).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 611.

ЩУР 2, а, чол.

1. Співочий птах родини в'юркових.

2. Те саме, що стриж. В очереті зашуміло. Сонний щур злітає — Знов рибалки б'ють бовтами, Рибу заганяють (Борис Грінченко, I, 1963, 28); Як цяточки снігу — над річкою гуси, Над кручами гнізда пильнують щури (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 19).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Щу]]

Щур

2013-11-03T22:37:27Z

Світлана Ткаченко:

Жовток

2013-11-03T22:36:08Z

Світлана Ткаченко: /* Ілюстрації */

'''Жовток, -тка, '''''м. ''Желтокъ. ''Жовте, як жовток. ''Ном. № 13155.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЖОВТОК, тка, чол. Жовта речовина, що міститься у середині яйця. Серед столу в їдальні стояла макітра, повна жовтків, що блищали, як коров'ячі очі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 359); Жовток відіграє важливу роль в ембріональному розвитку (Український біохімічний журнал, XXVIII, 1, 1956, 111); * Образно. Трава була соковита, як смарагд, посипана яскравими жовтками кульбаби (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 16); * У порівняннях. Заздрість з жовтими очима, мов жовтки (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 43).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(10).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(11).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(4).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(5).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Жо]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BA вікіпедія ]

[http://bodybuildingua.ucoz.net/publ/kharchuvannja/chi_potribno_viddiljati_zhovtok_vid_bilka/3-1-0-89 відділяти жовток]

[http://svitkrasy.net/index.php/home/doglyad-za-volossyam/602-zhovtok-dlya-volossya жовток для волосся]

[http://xll.com.ua/page226.htm жовток склад]

Файл:Загруженное (5).jpg

2013-11-03T22:36:00Z

Світлана Ткаченко: Світлана Ткаченко завантажив нову версію «Файл:Загруженное (5).jpg»

Е. Деба-Понсан: Правда покидає колодязь