Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Дерізний

2014-12-03T18:39:02Z

Саша1994:

'''Словник Грінченка'''
Дері́зний, а, е. Задеристый.

'''Cловник синонімів'''
Дері́зний,скандаліст, галабурдник, зірвиголова, буян, (завдає шкоди) шибеник, задирака

Дерилюд

2014-12-03T18:36:57Z

Саша1994:

'''Словник Грінченка'''
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.

'''Словник української мови Академічний тлумачний словник'''
ДЕРИ́ЛЮД, а, чол., рідко. Те саме, що здирник. [Мелешко:] Та з вас хоча роботу Вигнічує проклятий дерилюд! А з ковалів залізо вимагає (Іван Кочерга, І, 1956, 447); — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 176).

'''Cловник синонімів'''
ЗДИ́РНИК розм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь),ДРАПІ́ЖНИК[ДРЯПІ́ЖНИК]розм.,ДРАПІ́КА[ДРЯПІ́КА]розм.,ДРАПІ́ЖКА[ДРЯПІ́ЖКА]розм.,ДЕРІ́Йрозм.,ДЕРУ́Нрозм.,ЗДИ́РЦЯдіал., ДЕРИ́ЛЮДрідко.На одному з них [полюсів] - невелика купка багатіїв і здирників, на другому - жахливі злидні, бідність (І. Цюпа); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (К. Гордієнко); Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (П. Панч); [Кукса:] От, чортів дряпіжник! (Виймає з кишені гроші). Нате вам! (М. Кропивницький); З батька рідного візьме [писар] - такий дерій (С. Васильченко); - Не один Джафар-баша був такий здирця, - урвала дівчина (З. Тулуб); - Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). - Пор. експлуата́тор.

Дерилюд

2014-12-03T18:34:30Z

Саша1994:

'''Словник Грінченка'''
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.

'''Словник української мови Академічний тлумачний словник'''
ДЕРИ́ЛЮД, а, чол., рідко. Те саме, що здирник. [Мелешко:] Та з вас хоча роботу Вигнічує проклятий дерилюд! А з ковалів залізо вимагає (Іван Кочерга, І, 1956, 447); — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 176).

'''Cловник синонімів'''
ЗДИ́РНИКрозм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь),ДРАПІ́ЖНИК[ДРЯПІ́ЖНИК]розм.,ДРАПІ́КА[ДРЯПІ́КА]розм.,ДРАПІ́ЖКА[ДРЯПІ́ЖКА]розм.,ДЕРІ́Йрозм.,ДЕРУ́Нрозм.,ЗДИ́РЦЯдіал., ДЕРИ́ЛЮДрідко.На одному з них [полюсів] - невелика купка багатіїв і здирників, на другому - жахливі злидні, бідність (І. Цюпа); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (К. Гордієнко); Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (П. Панч); [Кукса:] От, чортів дряпіжник! (Виймає з кишені гроші). Нате вам! (М. Кропивницький); З батька рідного візьме [писар] - такий дерій (С. Васильченко); - Не один Джафар-баша був такий здирця, - урвала дівчина (З. Тулуб); - Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). - Пор. експлуата́тор.

Дерилюд

2014-12-03T18:33:36Z

Саша1994:

'''Словник Грінченка'''
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.

'''Словник української мови Академічний тлумачний словник'''
ДЕРИ́ЛЮД, а, чол., рідко. Те саме, що здирник. [Мелешко:] Та з вас хоча роботу Вигнічує проклятий дерилюд! А з ковалів залізо вимагає (Іван Кочерга, І, 1956, 447); — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 176).
'''
Cловник синонімів'''
ЗДИ́РНИКрозм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь),ДРАПІ́ЖНИК[ДРЯПІ́ЖНИК]розм.,ДРАПІ́КА[ДРЯПІ́КА]розм.,ДРАПІ́ЖКА[ДРЯПІ́ЖКА]розм.,ДЕРІ́Йрозм.,ДЕРУ́Нрозм.,ЗДИ́РЦЯдіал., ДЕРИ́ЛЮДрідко.На одному з них [полюсів] - невелика купка багатіїв і здирників, на другому - жахливі злидні, бідність (І. Цюпа); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (К. Гордієнко); Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (П. Панч); [Кукса:] От, чортів дряпіжник! (Виймає з кишені гроші). Нате вам! (М. Кропивницький); З батька рідного візьме [писар] - такий дерій (С. Васильченко); - Не один Джафар-баша був такий здирця, - урвала дівчина (З. Тулуб); - Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). - Пор. експлуата́тор.

Дерилюд

2014-12-03T18:32:42Z

Саша1994:

Дерилюд
Словник Грінченка
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.

Словник української мови Академічний тлумачний словник
ДЕРИ́ЛЮД, а, чол., рідко. Те саме, що здирник. [Мелешко:] Та з вас хоча роботу Вигнічує проклятий дерилюд! А з ковалів залізо вимагає (Іван Кочерга, І, 1956, 447); — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 176).

Cловник синонімів
ЗДИ́РНИКрозм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь),ДРАПІ́ЖНИК[ДРЯПІ́ЖНИК]розм.,ДРАПІ́КА[ДРЯПІ́КА]розм.,ДРАПІ́ЖКА[ДРЯПІ́ЖКА]розм.,ДЕРІ́Йрозм.,ДЕРУ́Нрозм.,ЗДИ́РЦЯдіал., ДЕРИ́ЛЮДрідко.На одному з них [полюсів] - невелика купка багатіїв і здирників, на другому - жахливі злидні, бідність (І. Цюпа); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (К. Гордієнко); Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (П. Панч); [Кукса:] От, чортів дряпіжник! (Виймає з кишені гроші). Нате вам! (М. Кропивницький); З батька рідного візьме [писар] - такий дерій (С. Васильченко); - Не один Джафар-баша був такий здирця, - урвала дівчина (З. Тулуб); - Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). - Пор. експлуата́тор.