Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Акація

2013-11-29T22:52:39Z

Саутіна Дар'я:

==Словник Грінченка==
[[Файл:Belaya-akaciya.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]
== '''Ака́ція (Acacia)''' ==
-рід рослин родини бобових.Дерева або чагарники, рідко з колючками на стовбурах. Лисття подвійно розсічені, складаються з численних дрібних листочків або листоподібних утворень.
Квіти дрібні, численні, в головчастих суцвіттях або циліндричних кистях, прямостоячі або пониклі, жовті або біло-жовті.
== Словник української мови Бориса Грінченка ==
Ака́ція, -ції, ж. Раст. Акація, Acacia. ЕЗ. V. 246. Тільки де-не-де стоїть довгошия вишня, безлиста акация попід кращими хатками. Левиц. І. 91.
Жо́вта ака́ція. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. І. 115. Бі́ла ака́ція. Robinia Pseudo-acacia L. ЗЮЗО. І. 134.

==Сучасні словники==
''Тлумачення слова у сучасних словниках''
* '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
[[Файл:141282_original.jpg|200px|thumb|right|Підпис під зображенням]]
'''АКАЦІЯ''', ї, жін. Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками.
Гаряче повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223);
Одеса лежала на крутому узгір'ї в садах акацій і каштанів (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 65).
Біла акація — дерево з пахучими білими квітками. У нас (себто у кубанців) уже одцвіла біла акація (Володимир Самійленко, II, 1958, 466);
Жовта акація — чагарник з жовтими квітками. Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38).
* '''Великий тлумачний словник сучасної української мови'''
'''акація''' — назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками; символізує дружбу, дружні, приятельські стосунки.
А де акація росте — там, так і знайте, в глибині під піском поховані родючі ґрунти. Отже, сміливо в тих місцях садіть виноград... (О. Гончар);
у сполученнях: біла акація — різновид акації — дерево з білим суцвіттям; використовується в народній медицині; мед із неї світлий, приємний на смак, має цілющі властивості;
жовта акація — різновид акації — кущ із жовтим суцвіттям; за народною прикметою,— «коли сильно пахнуть квіти жовтої акації, а довкола них густо в’ються комахи — на дощ і негоду».
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:619px-Acacia_spp_Taub64.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bankoboev.Ru_cvetet_zheltaya_akaciya.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Acacia_tree_01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:641035.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
*[http://www.youtube.com/watch?v=o4muDm9Mg6M Коли квітне акація]
*[http://www.youtube.com/watch?v=OTMYlmDTnuU Цікаві відомості про акацію]
==Див. також==
[http://medserver.com.ua/akaciya Акація в медицині]
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ак]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Акація

2013-11-29T22:41:06Z

Саутіна Дар'я:

==Словник Грінченка==
[[Файл:Belaya-akaciya.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]
== '''Ака́ція (Acacia)''' ==
-рід рослин родини бобових.Дерева або чагарники, рідко з колючками на стовбурах. Лисття подвійно розсічені, складаються з численних дрібних листочків або листоподібних утворень.
Квіти дрібні, численні, в головчастих суцвіттях або циліндричних кистях, прямостоячі або пониклі, жовті або біло-жовті.
== Словник української мови Бориса Грінченка ==
Ака́ція, -ції, ж. Раст. Акація, Acacia. ЕЗ. V. 246. Тільки де-не-де стоїть довгошия вишня, безлиста акация попід кращими хатками. Левиц. І. 91.
Жо́вта ака́ція. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. І. 115. Бі́ла ака́ція. Robinia Pseudo-acacia L. ЗЮЗО. І. 134.

==Сучасні словники==
''Тлумачення слова у сучасних словниках''
* '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
[[Файл:141282_original.jpg|200px|thumb|right|Підпис під зображенням]]
'''АКАЦІЯ''', ї, жін. Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками.
Гаряче повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223);
Одеса лежала на крутому узгір'ї в садах акацій і каштанів (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 65).
Біла акація — дерево з пахучими білими квітками. У нас (себто у кубанців) уже одцвіла біла акація (Володимир Самійленко, II, 1958, 466);
Жовта акація — чагарник з жовтими квітками. Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38).
* '''Великий тлумачний словник сучасної української мови'''
'''акація''' — назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками; символізує дружбу, дружні, приятельські стосунки.
А де акація росте — там, так і знайте, в глибині під піском поховані родючі ґрунти. Отже, сміливо в тих місцях садіть виноград... (О. Гончар);
у сполученнях: біла акація — різновид акації — дерево з білим суцвіттям; використовується в народній медицині; мед із неї світлий, приємний на смак, має цілющі властивості;
жовта акація — різновид акації — кущ із жовтим суцвіттям; за народною прикметою,— «коли сильно пахнуть квіти жовтої акації, а довкола них густо в’ються комахи — на дощ і негоду».
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:619px-Acacia_spp_Taub64.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bankoboev.Ru_cvetet_zheltaya_akaciya.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Acacia_tree_01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:641035.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Ак]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:641035.jpg

2013-11-29T22:40:44Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:641035.jpg»

Файл:Acacia tree 01.jpg

2013-11-29T22:40:18Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:Acacia tree 01.jpg»

Файл:Bankoboev.Ru cvetet zheltaya akaciya.jpg

2013-11-29T22:39:40Z

Саутіна Дар'я:

Файл:619px-Acacia spp Taub64.png

2013-11-29T22:39:12Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:619px-Acacia spp Taub64.png»

Файл:141282 original.jpg

2013-11-29T22:36:49Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:141282 original.jpg»

Файл:Belaya-akaciya.jpg

2013-11-29T22:35:36Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:Belaya-akaciya.jpg»

Файл:641035.jpg

2013-11-29T22:26:20Z

Саутіна Дар'я:

Файл:Belaya-akaciya.jpg

2013-11-29T22:23:36Z

Саутіна Дар'я:

Файл:141282 original.jpg

2013-11-29T22:23:05Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:141282 original.jpg»

Файл:141282 original.jpg

2013-11-29T22:22:49Z

Саутіна Дар'я:

Файл:1278575661 1.jpg

2013-11-29T22:22:19Z

Саутіна Дар'я:

Файл:Acacia tree 01.jpg

2013-11-29T22:21:51Z

Саутіна Дар'я:

Файл:619px-Acacia spp Taub64.png

2013-11-29T22:17:09Z

Саутіна Дар'я:

Божевілля

2013-11-29T21:46:21Z

Саутіна Дар'я:

== '''Божевілля, -ля,''' ''с.'' Сумасшествіе. ==
[[Файл:11_mini_logo.jpg|200px|thumb|right|]]
Значення:
# стан божевільного (в 1 знач.) ◆ [Л ю ц і й:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! Леся Українка
# розм. нерозумний, нерозважний вчинок ◆ Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу. Від такого справді можна ждати всякого божевілля Гончар
# інша назва ''психічного розладу''. Психічний розлад — термін, що останнім часом замінив традиційний термін «психічна хвороба»

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Angelo_Bronzino_003.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4837.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5974659_sumasshestvie_big_secretworlds.ru.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4671.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
Про божевілля[http://www.youtube.com/watch?v=om7xi5TRZ0s]

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Божевілля

2013-11-29T21:45:35Z

Саутіна Дар'я:

== '''Божевілля, -ля,''' ''с.'' Сумасшествіе. ==
[[Файл:11_mini_logo.jpg|200px|thumb|right|]]
Значення:
# стан божевільного (в 1 знач.) ◆ [Л ю ц і й:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! Леся Українка
# розм. нерозумний, нерозважний вчинок ◆ Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу. Від такого справді можна ждати всякого божевілля Гончар
# інша назва ''психічного розладу''. Психічний розлад — термін, що останнім часом замінив традиційний термін «психічна хвороба»

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Angelo_Bronzino_003.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4837.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5974659_sumasshestvie_big_secretworlds.ru.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4671.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
Про божевілля [[http://www.youtube.com/watch?v=om7xi5TRZ0s]]

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Божевілля

2013-11-29T21:45:01Z

Саутіна Дар'я:

== '''Божевілля, -ля,''' ''с.'' Сумасшествіе. ==
[[Файл:11_mini_logo.jpg|200px|thumb|right|]]
Значення:
# стан божевільного (в 1 знач.) ◆ [Л ю ц і й:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! Леся Українка
# розм. нерозумний, нерозважний вчинок ◆ Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу. Від такого справді можна ждати всякого божевілля Гончар
# інша назва ''психічного розладу''. Психічний розлад — термін, що останнім часом замінив традиційний термін «психічна хвороба»

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Angelo_Bronzino_003.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4837.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5974659_sumasshestvie_big_secretworlds.ru.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4671.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
[[http://www.youtube.com/watch?v=om7xi5TRZ0s]]

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:11 mini logo.jpg

2013-11-29T21:37:44Z

Саутіна Дар'я:

Файл:4671.jpg

2013-11-29T21:35:29Z

Саутіна Дар'я:

Файл:5974659 sumasshestvie big secretworlds.ru.jpg

2013-11-29T21:35:05Z

Саутіна Дар'я:

Файл:4837.jpg

2013-11-29T21:33:43Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:4837.jpg»

Файл:250px-Angelo Bronzino 003.jpg

2013-11-29T21:33:07Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:250px-Angelo Bronzino 003.jpg»

Голубці

2013-11-29T21:28:08Z

Саутіна Дар'я:

=='''Голубці''' ==
( -ів, мн.; одн. голубець, -бця; чол.)
[[Файл:4e2d401b18977d286bc9ebf341131346b299201b152c8.jpg|200px|thumb|right|голубці]]
'''Голубці''' - поширена українська друга страва, також притаманна кухні Східної Європи та Середнього Сходу. Страва готується з листя свіжої чи кислої ''капусти'' та начинки з ''м'яса'', ''рису'' чи ''гречки'', кукурудзяних чи ''пшоняних круп'', ''картоплі'', ''квасолі'', ''грибів'', ''цибулі'', ''моркви'' та ''прянощів''.

* Назва цієї страви — давня, походить від слова «голуб», що вказує на її символічність. Живі голуби вважаються духовними істотами і символами творчих сил при народженні світу.
* Старовинне значення слова «голубці» відносилося до блюда з голубів (або іншій дрібній дичині) смажених в обгортці із скибочок сала і виноградного або капустяного листя, яке сьогодні називається [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_culinary/1134/%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%82 крепинет].

=====Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980)=====
- кул. Страва з м'ясного або іншого фаршу, тушкованого в капустяних листках. Обідали у Княжевичів.. Обід: борщ з кашею, голубці, курчата й солодке (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 153); Галя сиділа на руках у Ганни й тримала.. величезного голубця, з якого потроху крапало їй на платтячко сало, потім висипалося помалу варене пшоно й залишився порожній капустяний лист (Юрій Яновський, II, 1958, 383).

===Начинка до голубців===
В якості начинки до голубців в Карпатах використовують кукурудзяні крупи, на Полтавщині вживають гречку. Крупу злегка приварювали, змішували з підсмаженою цибулею, свинними шкварками, а у свято — з сирим м'ясним фаршем, додавали спецій та начиняли цією сумішшю запарені свіжі або квашені капустяні листки. Навесні капусту заміняли молодим листям червоного буряка, а на південному заході — молодим листям винограду Потім голубці злегка підсмажували, складали у горщик, заливали — у піст водою навпіл із квасом, у м'ясоїд юшкою на кістках чи м'ясі, додавали сметани і ставили у добре витоплену піч. Голубці вважалися готовими, коли капуста ставала м'якою. На Лівобережжі та Півдні голубці робили великі, на цілий капустяний лист, а у Подністров'ї та Карпатах листя ділили на декілька часток (господиня, яка робила великі голубці, вважалася там ледачою). Полтавські куховарки віддавали перевагу великим голубцям за те, що вони соковитіші. Голубці готували на повсякдень, але у більшості районів Правобережжя, крім Полісся, вони входили й до складу святкового меню. З 20-30-х років нашого століття голубці почали начиняти рисово-м'ясною сумішшю, та тушкувати, додаючи замість квасу томатний сік, соус чи пасту.
Без голубців важко уявити як щоденний, так і святковий стіл в Україні.
Закарпатці й буковинці на Святвечір роблять голубці з «крижавок» — квашених головок капусти. У «квасні» голубці кладуть начинку з рису і грибів (квашені листки і рис однаково довго варяться). Голубці по-карпатськи готують зі свіжої капусти з кукурудзяними крупами, а також із тертою сирою картоплею (у Ворохті, Верховині, Квасах). Найсмачніше їсти їх з грибною підливою. Щоб відрізняти голубці на столі, їх по-різному загортають; кукурудзяні — у формі конвертика, заправляючи краї всередину, картопляні просто скручують у рулетики.
Суто галицькою стравою є голубці з тертої картоплі та грибна мачанка до них.

===Голубці з м'ясом по-українськи===

*''Склад:'' на 1 кг яловичини — 1,2 кг свіжої капусти, 4 ст. ложки рису, 2 цибулини, 3 ст. ложки вершкового масла, сіль, перець — за смаком. Для підливи: 1/2 склянки сметани, 2,5 склянки м'ясного бульйону, по 1 ст. ложці пшеничного борошна й вершкового масла.
*''Приготування:'' з невеликої головки капусти знімають верхні листки, промивають, вирізують качан, кладуть в підсолений окріп і залишають на 10-15 хв., потім головку виймають, охолоджують і розбирають на окремі листки. Товсті жилки зрізають або розбивають сікачем. М'ясо пропускають крізь м'ясорубку, додаючи припущений рис, пасеровану ріпчасту цибулю, перець, сіль, добре розмішують, кладуть на підготовлені листки капусти, краї їх згортають і надають голубцям прямокутної форми. Дно приготовленого сотейника чи каструлі викладають рештками капустяного листя, поверх укладають щільно голубці, ложать чорного перцю та лаврового листя до смаку, заливають сметанною підливою, накривають листям та ставлять поверх вагар (тарілку чи покришку), щільно накривають й тушкують у духовці при помірній температурі до готовності.
*''Приготування підливи.'' Борошно пасерують на вершковому маслі, додають сметану, змішують, розводять гарячим бульйоном, припускають 2-3 хв. на малому вогні, солять.
=== Ілюстрації ===
[[Файл:007_golubcy-01.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:1384114144_information_items_14049.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:2867be27859a9879e04b1017687b1823_kak_prigotovit_golubtsy_shutterstock_126237323.jpg|200px|Підпис під зображенням]]
[[Файл:Fd72f93cfc.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:8-1-f-300x158.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:1356281741_golubcy.jpg|200px|Підпис під зображенням]]
== Різноманітні рецепти голубців ==
*[http://gotovim-doma.ru/view.php?r=173-recept-Golubtsy Класичний рецепт голубців. Алгоритм приготування з ілюстраціями]
*[http://kyharka.com.ua/golybci.php Голубці на будь-який смак]
*[http://food.ua/recipes/27946 Голубці з корейською морквою]
*[http://shefkuhar.com.ua/stravi-z-ovochey/78-golubc-z-kartopleyu-ta-gribami.html Голубці з картоплею та грибами]

== Як приготувати найкращі голубці ==
[http://www.youtube.com/watch?v=pJ6BS6i6Olo Відео-Рецепт]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Голубці

2013-11-29T21:00:07Z

Саутіна Дар'я:

Голубці

2013-11-29T20:57:43Z

Саутіна Дар'я:

=='''Голубці''' ==
( -ів, мн.; одн. голубець, -бця; чол.)
[[Файл:4e2d401b18977d286bc9ebf341131346b299201b152c8.jpg|200px|thumb|right|голубці]]
'''Голубці''' - поширена українська друга страва, також притаманна кухні Східної Європи та Середнього Сходу. Страва готується з листя свіжої чи кислої ''капусти'' та начинки з ''м'яса'', ''рису'' чи ''гречки'', кукурудзяних чи ''пшоняних круп'', ''картоплі'', ''квасолі'', ''грибів'', ''цибулі'', ''моркви'' та ''прянощів''.

* Назва цієї страви — давня, походить від слова «голуб», що вказує на її символічність. Живі голуби вважаються духовними істотами і символами творчих сил при народженні світу.
* Старовинне значення слова «голубці» відносилося до блюда з голубів (або іншій дрібній дичині) смажених в обгортці із скибочок сала і виноградного або капустяного листя, яке сьогодні називається [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_culinary/1134/%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%82 крепинет].

=====Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980)=====
- кул. Страва з м'ясного або іншого фаршу, тушкованого в капустяних листках. Обідали у Княжевичів.. Обід: борщ з кашею, голубці, курчата й солодке (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 153); Галя сиділа на руках у Ганни й тримала.. величезного голубця, з якого потроху крапало їй на платтячко сало, потім висипалося помалу варене пшоно й залишився порожній капустяний лист (Юрій Яновський, II, 1958, 383).

===Начинка до голубців===
В якості начинки до голубців в Карпатах використовують кукурудзяні крупи, на Полтавщині вживають гречку. Крупу злегка приварювали, змішували з підсмаженою цибулею, свинними шкварками, а у свято — з сирим м'ясним фаршем, додавали спецій та начиняли цією сумішшю запарені свіжі або квашені капустяні листки. Навесні капусту заміняли молодим листям червоного буряка, а на південному заході — молодим листям винограду Потім голубці злегка підсмажували, складали у горщик, заливали — у піст водою навпіл із квасом, у м'ясоїд юшкою на кістках чи м'ясі, додавали сметани і ставили у добре витоплену піч. Голубці вважалися готовими, коли капуста ставала м'якою. На Лівобережжі та Півдні голубці робили великі, на цілий капустяний лист, а у Подністров'ї та Карпатах листя ділили на декілька часток (господиня, яка робила великі голубці, вважалася там ледачою). Полтавські куховарки віддавали перевагу великим голубцям за те, що вони соковитіші. Голубці готували на повсякдень, але у більшості районів Правобережжя, крім Полісся, вони входили й до складу святкового меню. З 20-30-х років нашого століття голубці почали начиняти рисово-м'ясною сумішшю, та тушкувати, додаючи замість квасу томатний сік, соус чи пасту.
Без голубців важко уявити як щоденний, так і святковий стіл в Україні.
Закарпатці й буковинці на Святвечір роблять голубці з «крижавок» — квашених головок капусти. У «квасні» голубці кладуть начинку з рису і грибів (квашені листки і рис однаково довго варяться). Голубці по-карпатськи готують зі свіжої капусти з кукурудзяними крупами, а також із тертою сирою картоплею (у Ворохті, Верховині, Квасах). Найсмачніше їсти їх з грибною підливою. Щоб відрізняти голубці на столі, їх по-різному загортають; кукурудзяні — у формі конвертика, заправляючи краї всередину, картопляні просто скручують у рулетики.
Суто галицькою стравою є голубці з тертої картоплі та грибна мачанка до них.

===Голубці з м'ясом по-українськи===

*''Склад:'' на 1 кг яловичини — 1,2 кг свіжої капусти, 4 ст. ложки рису, 2 цибулини, 3 ст. ложки вершкового масла, сіль, перець — за смаком. Для підливи: 1/2 склянки сметани, 2,5 склянки м'ясного бульйону, по 1 ст. ложці пшеничного борошна й вершкового масла.
*''Приготування:'' з невеликої головки капусти знімають верхні листки, промивають, вирізують качан, кладуть в підсолений окріп і залишають на 10-15 хв., потім головку виймають, охолоджують і розбирають на окремі листки. Товсті жилки зрізають або розбивають сікачем. М'ясо пропускають крізь м'ясорубку, додаючи припущений рис, пасеровану ріпчасту цибулю, перець, сіль, добре розмішують, кладуть на підготовлені листки капусти, краї їх згортають і надають голубцям прямокутної форми. Дно приготовленого сотейника чи каструлі викладають рештками капустяного листя, поверх укладають щільно голубці, ложать чорного перцю та лаврового листя до смаку, заливають сметанною підливою, накривають листям та ставлять поверх вагар (тарілку чи покришку), щільно накривають й тушкують у духовці при помірній температурі до готовності.
*''Приготування підливи.'' Борошно пасерують на вершковому маслі, додають сметану, змішують, розводять гарячим бульйоном, припускають 2-3 хв. на малому вогні, солять.
=== Ілюстрації ===
[[Файл:007_golubcy-01.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:1384114144_information_items_14049.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:2867be27859a9879e04b1017687b1823_kak_prigotovit_golubtsy_shutterstock_126237323.jpg|200px|Підпис під зображенням]]
[[Файл:Fd72f93cfc.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:8-1-f-300x158.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:1356281741_golubcy.jpg|200px|Підпис під зображенням]]
== Різноманітні рецепти голубців ==
*[http://http://gotovim-doma.ru/view.php?r=173-recept-Golubtsy Класичний рецепт голубців. Алгоритм приготування з ілюстраціями]
*[http://http://kyharka.com.ua/golybci.php Голубці на будь-який смак]
*[http://http://food.ua/recipes/27946 Голубці з корейською морквою]
*[http://http://shefkuhar.com.ua/stravi-z-ovochey/78-golubc-z-kartopleyu-ta-gribami.html Голубці з картоплею та грибами]

== Як приготувати найкращі голубці ==
[http://www.youtube.com/watch?v=pJ6BS6i6Olo Відео-Рецепт]

Голубці

2013-11-29T20:24:47Z

Саутіна Дар'я:

=='''Голубці''' ==
( -ів, мн.; одн. голубець, -бця; чол.)
[[Файл:4e2d401b18977d286bc9ebf341131346b299201b152c8.jpg|200px|thumb|right|голубці]]
'''Голубці''' - поширена українська друга страва, також притаманна кухні Східної Європи та Середнього Сходу. Страва готується з листя свіжої чи кислої ''капусти'' та начинки з ''м'яса'', ''рису'' чи ''гречки'', кукурудзяних чи ''пшоняних круп'', ''картоплі'', ''квасолі'', ''грибів'', ''цибулі'', ''моркви'' та ''прянощів''.

* Назва цієї страви — давня, походить від слова «голуб», що вказує на її символічність. Живі голуби вважаються духовними істотами і символами творчих сил при народженні світу.
* Старовинне значення слова «голубці» відносилося до блюда з голубів (або іншій дрібній дичині) смажених в обгортці із скибочок сала і виноградного або капустяного листя, яке сьогодні називається [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_culinary/1134/%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%82 крепинет].

=====Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980)=====
- кул. Страва з м'ясного або іншого фаршу, тушкованого в капустяних листках. Обідали у Княжевичів.. Обід: борщ з кашею, голубці, курчата й солодке (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 153); Галя сиділа на руках у Ганни й тримала.. величезного голубця, з якого потроху крапало їй на платтячко сало, потім висипалося помалу варене пшоно й залишився порожній капустяний лист (Юрій Яновський, II, 1958, 383).

===Начинка до голубців===
В якості начинки до голубців в Карпатах використовують кукурудзяні крупи, на Полтавщині вживають гречку. Крупу злегка приварювали, змішували з підсмаженою цибулею, свинними шкварками, а у свято — з сирим м'ясним фаршем, додавали спецій та начиняли цією сумішшю запарені свіжі або квашені капустяні листки. Навесні капусту заміняли молодим листям червоного буряка, а на південному заході — молодим листям винограду Потім голубці злегка підсмажували, складали у горщик, заливали — у піст водою навпіл із квасом, у м'ясоїд юшкою на кістках чи м'ясі, додавали сметани і ставили у добре витоплену піч. Голубці вважалися готовими, коли капуста ставала м'якою. На Лівобережжі та Півдні голубці робили великі, на цілий капустяний лист, а у Подністров'ї та Карпатах листя ділили на декілька часток (господиня, яка робила великі голубці, вважалася там ледачою). Полтавські куховарки віддавали перевагу великим голубцям за те, що вони соковитіші. Голубці готували на повсякдень, але у більшості районів Правобережжя, крім Полісся, вони входили й до складу святкового меню. З 20-30-х років нашого століття голубці почали начиняти рисово-м'ясною сумішшю, та тушкувати, додаючи замість квасу томатний сік, соус чи пасту.
Без голубців важко уявити як щоденний, так і святковий стіл в Україні.
Закарпатці й буковинці на Святвечір роблять голубці з «крижавок» — квашених головок капусти. У «квасні» голубці кладуть начинку з рису і грибів (квашені листки і рис однаково довго варяться). Голубці по-карпатськи готують зі свіжої капусти з кукурудзяними крупами, а також із тертою сирою картоплею (у Ворохті, Верховині, Квасах). Найсмачніше їсти їх з грибною підливою. Щоб відрізняти голубці на столі, їх по-різному загортають; кукурудзяні — у формі конвертика, заправляючи краї всередину, картопляні просто скручують у рулетики.
Суто галицькою стравою є голубці з тертої картоплі та грибна мачанка до них.

===Голубці з м'ясом по-українськи===

*''Склад:'' на 1 кг яловичини — 1,2 кг свіжої капусти, 4 ст. ложки рису, 2 цибулини, 3 ст. ложки вершкового масла, сіль, перець — за смаком. Для підливи: 1/2 склянки сметани, 2,5 склянки м'ясного бульйону, по 1 ст. ложці пшеничного борошна й вершкового масла.
*''Приготування:'' з невеликої головки капусти знімають верхні листки, промивають, вирізують качан, кладуть в підсолений окріп і залишають на 10-15 хв., потім головку виймають, охолоджують і розбирають на окремі листки. Товсті жилки зрізають або розбивають сікачем. М'ясо пропускають крізь м'ясорубку, додаючи припущений рис, пасеровану ріпчасту цибулю, перець, сіль, добре розмішують, кладуть на підготовлені листки капусти, краї їх згортають і надають голубцям прямокутної форми. Дно приготовленого сотейника чи каструлі викладають рештками капустяного листя, поверх укладають щільно голубці, ложать чорного перцю та лаврового листя до смаку, заливають сметанною підливою, накривають листям та ставлять поверх вагар (тарілку чи покришку), щільно накривають й тушкують у духовці при помірній температурі до готовності.
*''Приготування підливи.'' Борошно пасерують на вершковому маслі, додають сметану, змішують, розводять гарячим бульйоном, припускають 2-3 хв. на малому вогні, солять.
=== Ілюстрації ===
[[Файл:007_golubcy-01.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:1384114144_information_items_14049.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:2867be27859a9879e04b1017687b1823_kak_prigotovit_golubtsy_shutterstock_126237323.jpg|200px|Підпис під зображенням]]
[[Файл:Fd72f93cfc.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:8-1-f-300x158.jpg|200px|Підпис під зображенням]] [[Файл:1356281741_golubcy.jpg|200px|Підпис під зображенням]]
== Різноманітні рецепти голубців ==
[http://kyharka.com.ua/golybci.php Голубці на будь-який смак]

Файл:1356281741 golubcy.jpg

2013-11-29T20:18:06Z

Саутіна Дар'я:

Файл:8-1-f-300x158.jpg

2013-11-29T20:16:54Z

Саутіна Дар'я:

Файл:Fd72f93cfc.jpg

2013-11-29T20:15:34Z

Саутіна Дар'я:

Голубці

2013-11-29T20:10:42Z

Саутіна Дар'я:

Файл:2867be27859a9879e04b1017687b1823 kak prigotovit golubtsy shutterstock 126237323.jpg

2013-11-29T20:10:04Z

Саутіна Дар'я:

Файл:1384114144 information items 14049.jpg

2013-11-29T20:06:33Z

Саутіна Дар'я:

Файл:1269224321 dolma c azerb.jpg

2013-11-29T20:05:11Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:1269224321 dolma c azerb.jpg»

Файл:1269224321 dolma c azerb.jpg

2013-11-29T20:04:28Z

Саутіна Дар'я:

Голубці

2013-11-29T19:58:56Z

Саутіна Дар'я:

Файл:007 golubcy-01.jpg

2013-11-29T19:57:42Z

Саутіна Дар'я:

Файл:4e2d401b18977d286bc9ebf341131346b299201b152c8.jpg

2013-11-29T19:50:04Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:4e2d401b18977d286bc9ebf341131346b299201b152c8.jpg»

Файл:4e2d401b18977d286bc9ebf341131346b299201b152c8.jpg

2013-11-29T19:48:49Z

Саутіна Дар'я:

Голубці

2013-11-29T19:47:33Z

Саутіна Дар'я:

=='''Голубці''' ==
( -ів, мн.; одн. голубець, -бця; чол.)
'''Голубці''' - поширена українська друга страва, також притаманна кухні Східної Європи та Середнього Сходу. Страва готується з листя свіжої чи кислої ''капусти'' та начинки з ''м'яса'', ''рису'' чи ''гречки'', кукурудзяних чи ''пшоняних круп'', ''картоплі'', ''квасолі'', ''грибів'', ''цибулі'', ''моркви'' та ''прянощів''.

* Назва цієї страви — давня, походить від слова «голуб», що вказує на її символічність. Живі голуби вважаються духовними істотами і символами творчих сил при народженні світу.
* Старовинне значення слова «голубці» відносилося до блюда з голубів (або іншій дрібній дичині) смажених в обгортці із скибочок сала і виноградного або капустяного листя, яке сьогодні називається [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_culinary/1134/%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%82 крепинет].

=====Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980)=====
- кул. Страва з м'ясного або іншого фаршу, тушкованого в капустяних листках. Обідали у Княжевичів.. Обід: борщ з кашею, голубці, курчата й солодке (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 153); Галя сиділа на руках у Ганни й тримала.. величезного голубця, з якого потроху крапало їй на платтячко сало, потім висипалося помалу варене пшоно й залишився порожній капустяний лист (Юрій Яновський, II, 1958, 383).

===Начинка до голубців===
В якості начинки до голубців в Карпатах використовують кукурудзяні крупи, на Полтавщині вживають гречку. Крупу злегка приварювали, змішували з підсмаженою цибулею, свинними шкварками, а у свято — з сирим м'ясним фаршем, додавали спецій та начиняли цією сумішшю запарені свіжі або квашені капустяні листки. Навесні капусту заміняли молодим листям червоного буряка, а на південному заході — молодим листям винограду Потім голубці злегка підсмажували, складали у горщик, заливали — у піст водою навпіл із квасом, у м'ясоїд юшкою на кістках чи м'ясі, додавали сметани і ставили у добре витоплену піч. Голубці вважалися готовими, коли капуста ставала м'якою. На Лівобережжі та Півдні голубці робили великі, на цілий капустяний лист, а у Подністров'ї та Карпатах листя ділили на декілька часток (господиня, яка робила великі голубці, вважалася там ледачою). Полтавські куховарки віддавали перевагу великим голубцям за те, що вони соковитіші. Голубці готували на повсякдень, але у більшості районів Правобережжя, крім Полісся, вони входили й до складу святкового меню. З 20-30-х років нашого століття голубці почали начиняти рисово-м'ясною сумішшю, та тушкувати, додаючи замість квасу томатний сік, соус чи пасту.
Без голубців важко уявити як щоденний, так і святковий стіл в Україні.
Закарпатці й буковинці на Святвечір роблять голубці з «крижавок» — квашених головок капусти. У «квасні» голубці кладуть начинку з рису і грибів (квашені листки і рис однаково довго варяться). Голубці по-карпатськи готують зі свіжої капусти з кукурудзяними крупами, а також із тертою сирою картоплею (у Ворохті, Верховині, Квасах). Найсмачніше їсти їх з грибною підливою. Щоб відрізняти голубці на столі, їх по-різному загортають; кукурудзяні — у формі конвертика, заправляючи краї всередину, картопляні просто скручують у рулетики.
Суто галицькою стравою є голубці з тертої картоплі та грибна мачанка до них.

===Голубці з м'ясом по-українськи===

*''Склад:'' на 1 кг яловичини — 1,2 кг свіжої капусти, 4 ст. ложки рису, 2 цибулини, 3 ст. ложки вершкового масла, сіль, перець — за смаком. Для підливи: 1/2 склянки сметани, 2,5 склянки м'ясного бульйону, по 1 ст. ложці пшеничного борошна й вершкового масла.
*''Приготування:'' з невеликої головки капусти знімають верхні листки, промивають, вирізують качан, кладуть в підсолений окріп і залишають на 10-15 хв., потім головку виймають, охолоджують і розбирають на окремі листки. Товсті жилки зрізають або розбивають сікачем. М'ясо пропускають крізь м'ясорубку, додаючи припущений рис, пасеровану ріпчасту цибулю, перець, сіль, добре розмішують, кладуть на підготовлені листки капусти, краї їх згортають і надають голубцям прямокутної форми. Дно приготовленого сотейника чи каструлі викладають рештками капустяного листя, поверх укладають щільно голубці, ложать чорного перцю та лаврового листя до смаку, заливають сметанною підливою, накривають листям та ставлять поверх вагар (тарілку чи покришку), щільно накривають й тушкують у духовці при помірній температурі до готовності.
*''Приготування підливи.'' Борошно пасерують на вершковому маслі, додають сметану, змішують, розводять гарячим бульйоном, припускають 2-3 хв. на малому вогні, солять.

Голубці

2013-11-29T19:25:29Z

Саутіна Дар'я:

=='''Голубці''' ( ів, мн., одн. голубець, бця; чол.)==
===== поширена українська друга страва, також притаманна кухні Східної Європи та Середнього Сходу. Страва готується з листя свіжої чи кислої ''капусти'' та начинки з ''м'яса'', ''рису'' чи ''гречки'', кукурудзяних чи ''пшоняних круп'', ''картоплі'', ''квасолі'', ''грибів'', ''цибулі'', ''моркви'' та ''прянощів''.=====

* Назва цієї страви — давня, походить від слова «голуб», що вказує на її символічність. Живі голуби вважаються духовними істотами і символами творчих сил при народженні світу.
* Старовинне значення слова «голубці» відносилося до блюда з голубів (або іншій дрібній дичині) смажених в обгортці із скибочок сала і виноградного або капустяного листя, яке сьогодні називається [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_culinary/1134/%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%82 крепинет].

Божевілля

2013-11-28T11:10:27Z

Саутіна Дар'я:

'''Божевілля, -ля,''' ''с.'' Сумасшествіе.

Значення:
1. стан божевільного (в 1 знач.) ◆ [Л ю ц і й:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! Леся Українка
2. розм. нерозумний, нерозважний вчинок ◆ Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу. Від такого справді можна ждати всякого божевілля Гончар
3. інша назва ''психічного розладу''. Психічний розлад — термін, що останнім часом замінив традиційний термін «психічна хвороба»

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Божевілля

2013-11-28T11:08:22Z

Саутіна Дар'я: /* Медіа */

'''Божевілля, -ля,''' ''с.'' Сумасшествіе.

Значення:
1. стан божевільного (в 1 знач.) ◆ [Л ю ц і й:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! Леся Українка
2. розм. нерозумний, нерозважний вчинок ◆ Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу. Від такого справді можна ждати всякого божевілля Гончар
3. інша назва ''психічного розладу''. Психічний розлад — термін, що останнім часом замінив традиційний термін «психічна хвороба»

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Angelo Bronzino 003.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4837.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5974659_sumasshestvie_big_secretworlds.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1269727123_716707_sumasshedstvie-eto-nesposobnost-peredat-drugim-svoyo-vospriyatie.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=om7xi5TRZ0s}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Божевілля

2013-11-28T11:06:09Z

Саутіна Дар'я: /* Ілюстрації */

'''Божевілля, -ля,''' ''с.'' Сумасшествіе.

Значення:
1. стан божевільного (в 1 знач.) ◆ [Л ю ц і й:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! Леся Українка
2. розм. нерозумний, нерозважний вчинок ◆ Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу. Від такого справді можна ждати всякого божевілля Гончар
3. інша назва ''психічного розладу''. Психічний розлад — термін, що останнім часом замінив традиційний термін «психічна хвороба»

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Angelo Bronzino 003.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4837.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5974659_sumasshestvie_big_secretworlds.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1269727123_716707_sumasshedstvie-eto-nesposobnost-peredat-drugim-svoyo-vospriyatie.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:5974659 sumasshestvie big secretworlds.jpg

2013-11-28T11:05:28Z

Саутіна Дар'я:

Божевілля

2013-11-28T11:05:05Z

Саутіна Дар'я: /* Ілюстрації */

'''Божевілля, -ля,''' ''с.'' Сумасшествіе.

Значення:
1. стан божевільного (в 1 знач.) ◆ [Л ю ц і й:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! Леся Українка
2. розм. нерозумний, нерозважний вчинок ◆ Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу. Від такого справді можна ждати всякого божевілля Гончар
3. інша назва ''психічного розладу''. Психічний розлад — термін, що останнім часом замінив традиційний термін «психічна хвороба»

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Angelo Bronzino 003.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4837.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5974659_sumasshestvie_big_secretworlds.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1269727123_716707_sumasshedstvie-eto-nesposobnost-peredat-drugim-svoyo-vospriyatie.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Божевілля

2013-11-28T11:03:34Z

Саутіна Дар'я:

'''Божевілля, -ля,''' ''с.'' Сумасшествіе.

Значення:
1. стан божевільного (в 1 знач.) ◆ [Л ю ц і й:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! Леся Українка
2. розм. нерозумний, нерозважний вчинок ◆ Було в ньому в цю мить щось страшне, як у тих, що носять в собі падучу. Від такого справді можна ждати всякого божевілля Гончар
3. інша назва ''психічного розладу''. Психічний розлад — термін, що останнім часом замінив традиційний термін «психічна хвороба»

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:250px-Angelo Bronzino 003.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4837|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5974659_sumasshestvie_big_secretworlds.ru.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1269727123_716707_sumasshedstvie-eto-nesposobnost-peredat-drugim-svoyo-vospriyatie|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:4837.jpg

2013-11-28T11:02:46Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:4837.jpg»

Файл:250px-Angelo Bronzino 003.jpg

2013-11-28T11:02:09Z

Саутіна Дар'я: Саутіна Дар'я завантажив нову версію «Файл:250px-Angelo Bronzino 003.jpg»

Файл:1269727123 716707 sumasshedstvie-eto-nesposobnost-peredat-drugim-svoyo-vospriyatie.jpg

2013-11-28T11:01:55Z

Саутіна Дар'я: