https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%94%D0%B0%D1%80%27%D1%8F 2026-05-03T15:49:23Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0 2014-11-30T19:49:50Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>[[Файл:Wallpapers-guitar21.jpg|міні|праворуч]]<br /> ===''Словник Бориса Грінченка''===<br /> '''Гитара, -ри, '''''ж. ''Гитара. ''Вигравав на гитарі. ''Левиц. Пов. 20. <br /> ==Інші словники==<br /> ===''Тлумачний словник української мови''===<br /> Гітара -и, ж.<br /> Струнний щипковий музичний інструмент із корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом.<br /> ===''Словник іншомовних слів''===<br /> англ.в кінному спорті - біг коня на певну віддаль; мертвий Г. - коли коні, що змагаються, приходять до фінішу одночасно; у велосипедному й мотоциклетному спорті - особливий вид змагання за кращий час<br /> ===''Універсальний словник-енциклопедія''===<br /> ГІТАРА<br /> струнний щипковий музичний інструмент (хордофон) з 6 (переважно італ.) або 7 (переважно рос.) струнами; також г. акустична на відміну від г. електричної (сконструйованої 1936) - з електричним спорядженням, яке підсилює звук і змінює його забарвлення<br /> ===''Словник музичних термінів''===<br /> ГІТАРА<br /> (від гр. kithapa - кифара) - струнний щипковий інструмент з дерев’яним 8 - подібним корпусом, резонаторним отвором, шийкою з грифом та 19-24 металевими ладами. Існує кілька різновидів Г.: 1. Семиструнна російська Г. Стрій: D, G, H, d, g, h, d1. d3. 2. Іспанська шестиструнна Г. Стрій: E, A, d, g, h, e1. 3. Гавайська Г. (див.) 4. Електрогітара. 5. Джаз-гітара з металевим корпусом різної конфігурації з кількома звукознімачами та темброблоком. Стрій визначається метою використання.<br /> ==Історія походження гітари==<br /> Самі древні інструменти, що нагадує гітару датуються III тисячоріччям до нашої ери. Саме із цього моменту й ведеться історія існування гітари. Тоді ці інструменти звалися киннора. Це був інструмент, з резон ширяючим корпусом і шийкою. До речі, про кинноре навіть у біблії написане<br /> Історія виникнення гітари, уже схожої по зовнішньому вигляді на ту гітару, що знаємо ми, починається з 1470 року. А вже в 1581 році, у Лісабоні, була створена перша гітара з п'ятьма хорами. Створив її Мельчиор Диас.<br /> Після цього, гітара розвивалася, з'явилися електргитари. Відбулася поява електрогітари в XX столітті. В1936 році, засновники компанії «Рикенбекер» Ж. Бошам і А. Рикенберг одержали патент на електрогітару.<br /> Ще 120 — 130 років тому в Європі й Америці був популярний усього один вид гітар. У різних країнах використовували різні системи настроювання, а подекуди навіть змінювали кількість струн. Але за формою всі гітари були досить схожі — відносно симетричні верхня й нижня частини деки, що сходиться із грифом на 12-ому ладу. Невеликі розміри, прорізна долонька, широкий гриф, віялоподібне кріплення пружин і т. д. — все це характеризувало даний вид гітар.<br /> Фактично вищеописаний інструмент за формою й змістом нагадує сьогоднішню класичну гітару. А форма сьогоднішньої класичної гітари належить іспанському майстрові Торресу, що саме й жив близько 120 років тому.<br /> На початку минулого століття гітара стала різко набирати популярність. Якщо до цього на гітарах грали тільки в приватних будинках і салонах, то до кінця минулого сторіччя гітара стала виходити на сцени. З'явилася потреба в посиленні звуку. Отоді й з'явився більше чіткий поділ між класикою й тим, що тепер найчастіше називають фолк-гітарою або вестерном.<br /> ==Конструкція гітари==<br /> [[Файл:Gitara.jpg|обрамити|праворуч]]<br /> Струнні щипкові інструменти, забезпечені шийкою, з'явилися в глибокій старовині. Вони складають сімейство лютневих в широкому сенсі слова. Найраніші свідоцтва, що збереглися, – це скульптурні зображення Месопотамії, які відносяться приблизно до 2 тисячоліття до н.е. В них збережені інструменти з невеликим корпусом, який був зроблений, з панцира черепахи або з гарбуза (обтягнутою, ймовірно, шкірою). Подібного роду інструменти існують і в наші дні в деяких країнах: на Балканах – тамбурица, в Ірані – ситар, в Туреччині – саз, в Греції – базуки.<br /> Гітари в цілому поділяються на акустичні, електричні та напівакустичні. Класична акустична гітара має 6 струн. Різновид гітари із 7 струнами поширений у Росії.<br /> Гітара має деку, яка зазвичай використовується як резонатор. Дека може бути порожньою, як у більшості акустичних гітар, або суцільною, як у більшості електрогітар. Другий важливий елемент гітари — гриф, на якому затискають струни. На кінці грифу знаходиться голівка грифу, на якій розташовані кілки для налаштування гітари.<br /> ===''Класична гітара''===<br /> [[Файл:534029|обрамити|праворуч]]<br /> Класична гітара прийшла з Іспанії, тому інакше називається &quot;іспанською&quot;. Це невеликий інструмент з характерним &quot;класичним&quot; корпусом і синтетичними (у минулому - жильними) струнами. Пристрій класичних гітар такий, що вони успішно звучать під синтетичними струнами, але металеві струни їм протипоказані в принципі (навантаження від метал.струн майже втричі більше, ніж від синтетики). У них легкі корпуси, гриф широкий, плоский і майже завжди без анкера, голівка грифа має характерні &quot;просвіти&quot;, а вали кілочків збільшеного діаметру. Підставка так само вельми характерна, струни прив'язуються до неї нескладним вузлом-петлею.<br /> ===''Акустичні гітари''===<br /> Акустичні (або &quot;естрадні&quot;) гітари - велике сімейство несхожих інструментів, об'єднаних хіба що типом струн. Найбільш логічним представляється розрізняти їх по корпусах. Гриф вузький, опуклий, з анкерним стержнем. Голівка грифа майже завжди невелика, &quot;лопатою&quot;, колки розташовані з внутрішньої сторони. Підставка плоска, струни кріпляться &quot;кнопками&quot;. Струни жорсткі, не тонше 010, інколи навіть 012-013. На &quot;вестернах&quot; грають зазвичай медіатором. Техніка гри може бути близька до електрогітарної. Цей тип гітари здобув популярність завдяки американським фірмам MARTIN і TAYLOR. Він був створений для аконпонементу в джазових і фолкових групах. Підсилювачів тоді ще не було, тому було поставлено завдання зробити гучну гітару для сцени. Не дивлячись на громіздкість і жорсткість, вестерни зараз дуже поширені. Їх з успіхом роблять в Азії, у тому числі за ліцензією відомих фірм. Навантаження від жорстких струн дуже велике, тому головна вимога до матеріалів і конструкції - міцність і надійність. Такими струнами можна розгойдати і посилочний ящик. Для любительських цілей немає необхідності шукати вестерн неодмінно з масивною декою. У багатьох випадках гітари з ламінатом звучать порівняно. А ось хороша живучість і гарантія - згодяться. <br /> ===''Електрогітара''===<br /> Електрогітара - предмет вельми технократний. І конструктивно схильний до всякого роду переробкам і поліпшенням. Тому різновидів електричок радикально більше, ніж звичайних, акустичних гітар. Сенс новацій не завжди зрозумілий навіть тим, хто ці поліпшення придумує. Але у результаті з'являється новий вигляд електрогітари - що дуже радує виготівників і продавців, але остаточно плутає покупців.Датчики бувають 2 видів: сингл і хамбакер. Сингл придумали першим, це нескладний пристрій у вигляді котушки з дротом. Для синглу характерний яскравий, різкий, дзвінкий і дуже &quot;щирий&quot; звук. Всі сингли шумлять, причому дорогі інколи шумлять сильніше дешевих. Гітаристи цінують їх за ту саму &quot;щирість&quot; звуку. Хамбакер придумали пізніше - в цілях зниження шуму і наведень. Конструктивно це два невеликі сингли, зав'язаних таким чином, що корисні сигнали складаються, а шум - віднімається. Хамбакер дає чистий, соковитий, потужний і &quot;жирний&quot; звук. Шумить набагато менше синглу, але і не володіє його дзвінкістю і прозорістю. <br /> ==Сучасна історія гітари==<br /> [[Файл:Wallpapers-guitar47.jpg|обрамити|праворуч]]<br /> На сьогоднішній день на ринку гітар можна знайти десятки підвидів акустичних і напівакустичних гітар, але умовно вони діляться на три групи:<br /> 1. Flat top - звичайна фолк-гітара з металевими струнами. <br /> 2. Classical - класична гітара з нейлоновими струнами. <br /> 3. Arch top - джазова гітара; за формою вона нагадує збільшену скрипку із прорізами по краях деки.<br /> А тепер поглибимося в історію. Ще 120 - 130 років тому в Європі й Америці був популярний усього один вид гітар. У різних країнах використовували різні системи настроювання, а подекуди навіть змінювали кількість струн. Але за формою всі гітари були досить схожі - відносно симетричні верхня й нижня частини деки, що сходиться із грифом на 12-ом ладу. Невеликі розміри, прорізна долонька, широкий гриф, веєроподібне кріплення пружин і т.д. - все це характеризувало даний вид гітар.<br /> <br /> Фактично вищеописаний інструмент за формою й змістом нагадує сьогоднішню класичну гітару. А форма сьогоднішньої класичної гітари належить іспанському майстрові Торресу, що саме й жив близько 120 років тому.<br /> <br /> Наприкінці минулого століття гітара стала різко набирати популярність. Якщо до цього на гітарах грали тільки в приватних будинках і салонах, то до кінця минулого сторіччя гітара стала виходити на сцени. З'явилася потреба в посиленні звуку. Отоді й з'явився більше чіткий поділ між класикою й тим, що тепер найчастіше називають фолк-гітарою або вестерном.<br /> <br /> Технологія стала дозволяти виготовляти металеві струни, які голосніше дзенькали. Крім того, сама коробка збільшувалася в розмірах, що дозволила звуку бути глибше й голосніше. Залишалася одна серйозна проблема - сильний натяг металевих струн фактично вбивав верхню частину коробки, а стовщення стінок коробки зрештою вбивало вібрацію, а разом з нею й звук. І отоді пан Мартін, батько сучасної фолк-гітари, і придумав своє знамените х-образне кріплення пружин. Пружини приклеювалися навхрест, тим самим збільшуючи міцність верхньої стінки, але дозволяючи їй вібрувати.<br /> <br /> У такий спосіб відбувся чіткий поділ - класична гітара, що майже не змінилася з тих пір (тільки струни стали робити із синтетики, а не з жил, як раніше), і фолк-вестерн-гітара, що мала кілька форм, але майже завжди йшла з х-образним кріпленням пружин, металевими струнами, збільшеною коробкою й так далі.<br /> <br /> Мартін називав свої моделі &quot;0&quot;, &quot;00&quot; й &quot;000&quot; - по розмірах. &quot;00&quot; розмір майже збігався із сучасною класичною гітарою , а &quot;000&quot; - це був у той час найбільший розмір коробки. Такі гітари були придумані для того, що б їх було чутно в оркестрі серед голосних банжо, мандолін і контрабасів. Як ви розумієте, систем ампліфікації (посилення) звуку тоді ще не існувало. <br /> Трохи пізніше - в 20-х роках - з'явилася нова форма - &quot;OM&quot; - оркестрова модель. Вона була схожа на &quot;000&quot;, однак довжина струн збільшилася, що зробило її ще голосніше, а через якийсь час з'явився знаменитий dreadnought, що вважається сьогодні стандартом у гітаробудуванні. <br /> Одночасно із цим розвивався ще один вид гітар - arch tops. Що ж це таке? У той час, як такі компанії, як Мартін, вирішували проблему посилення звуку за рахунок кріплення пружин, такі компанії, як Гібсон, пішли іншим шляхом - вони створювали гітари, за формою й конструкцією скрипки. Такі інструменти характеризувалися вигнутою передньою стінкою деки, порожком, що був як у котрабаса, і струнотримачем. Як правило, ці інструменти мали скрипкові вирізи по краях деки замість традиційної круглої дірки по центру.<br /> <br /> У чому ж була їхня основна відмінність від тих же dreadnought'ів? У той час, як dreadnought прекрасно звучав в оркестрі типу &quot;кантрі&quot;, де йому діставалася ритм-партія, arch top добре звучав окремими нотами, тобто не ритмічними, а саме сольними партіями. Ці гітари відрізнялися звуком, що був не теплим і глибоким, а збалансованим і різким. У такій гітарі було гарно чутно кожну ноту, і джазмени швидко зрозуміли, яка &quot;темна конячка&quot; з'явилася в їхньому полі зору. Саме джазу arch top'и й зобов'язані своєю популярністю, за що їх і прозвали джазовими гітарами. А dreadnought і схожі інструменти використовувалися більше для &quot;кантрі&quot; і популярно-естрадної музики.<br /> <br /> В 30-і й 40-і роки ситуація почала змінюватись - в основному, через появу якісних мікрофонів і звукознімачів. Крім того, на арену вийшов і відразу завоював світ новий популярний стиль музики - блюз. Як відомо, блюз розвивався, в основному, завдяки старанням бідних чорних музикантів. Вони грали його по-всякому пальцями, медіаторами й навіть пляшками від пива (горлечка від пляшок з пивом були прямими праотцями сучасних слайдів). У цих людей не було грошей на дорогі інструменти, у них не завжди була можливість купити собі нові струни, які ж тут джазові гітари? І грали вони на чому прийдеться, в основному на більш розповсюджених інструментах - вестернах. У ті роки, крім дорогих arch-top'ов, компанія Gibson ще виробляла купу широко використовуваних фолк-гітар. Ситуація на ринку була такою, що Gibson був чи трохи не єдиною компанією, що робить дешеві, але якісні фолк-гітари. Логічно, що більшість блюзменів через брак грошей на щось більш зароблене й взяли у свої руки &quot;гібсони&quot;. Так дотепер вони з ними й не розстаються.<br /> <br /> Що ж відбулося із джазовими гітарами? А от що: з появою звукознімачів виявилося, що збалансований і чіткий звук цього виду інструментів як не можна краще підходить до тодішньої системи посилення. Хоч джазова гітара абсолютно не схожа на сучасний Fender або Ibanez, та Лео Фендер ніколи не створив би, напевно, свої Телекастери й Стратокастери, якби спочатку не поекспериментував із джазовими гітарами й звукознімачами. До речі, у наслідок електричний блюз теж грався й грається на джазових інструментах зі звукрзнімачами, просто товщина коробки в них зменшена. Яскравий приклад тому - B.B.King і його знаменита гітара &quot;Люсіль&quot;, що багато хто сьогодні вважає стандартом електрогітари для блюзу.<br /> <br /> Отже, ми підійшли до 50-им рокам, рокам народження рок-н-ролу й поняття рок-музики, як такої. Настав час зупинитися й зробити &quot;рев'ю&quot;. Відкидуючи вбік електрогітари, які з шаленою швидкістю завойовували ринок, ми бачимо наступну картину. Класична гітара залишилася майже без змін, але отримала синтетичні струни й використовувалася для класичної музики й музики &quot;фламенко&quot;. Фолк-гітари (dreadnought, оркестрові моделі й інші) використовувалися для &quot;кантрі&quot; і домашіх або бардівских стилів, а так само для акустичного блюзу. І, нарешті, arch top використовувалися для джазу.<br /> <br /> Треба сказати, що акустична гітара 50-их років уже практично нічим не відрізняється від сучасної. Технології й матеріали трохи змінилися, але дотепер кращими гітарами в акустиці вважаються саме інструменти, зроблені в 40-их й 50-их роках. Колекціонери відвалюють круглі суми за ці інструменти. Гроші, які просять за Martin або Gibson певних років виробництва того часу, із із лишком вистачило б на покупку відмінної нової гітари й у добавок до неї нового... Мерседеса або БМВ.<br /> <br /> Краса звуку поняття відносне, тому ми не будемо сперечатися на тему &quot;які гітари краще&quot;, а підемо далі - в еру рок-н-ролу. Рок-н-рол з'явився із блюзу, отже й гітари використовувалися блюзові - а саме вестерни. Але, у відмінності від блюзу, рок-н-рол був більш естрадним стилем. Він вимагає наявності ансамблю, ударної установки, бас-гітари, і грати його прийнято на електроінструментах.<br /> <br /> І от до 60-их років, як це не сумно, акустична гітара почала залишати сцену. Усе рідше й рідше на сцені з'являлися виконавці з акустичними гітарами - звукознімачі й ефекти завоювали світ. Акустична гітара 60-их й 70-их років перетворилася в основному в інструмент для написання пісень, виконання домашніх концертів і пісень біля багаття. А джазові гітари й зовсім стали залишати ринок. Єдиний вид акустичних гітар, що майже не постраждав, були класичні гітари. У них був твердий ринок - ті, хто грав класику, продовжували її грати на тому ж, на чому вона й гралася останні сто років.<br /> <br /> Саме цікаве, що в 60-і й 70-і роки, коли гітаробудування й попит на фолк-гітари занепадав, з'явилися класичні гітари, які вважаються одними з кращих на сьогоднішній день - гітари фірми (майстра) Ramirez.<br /> <br /> Ми дійшли до 80-их років. Я думаю, що цей час всі читачі вже пам'ятають особисто: розквіт важкого року з одного боку, і електронної музики з іншого. І знову акустичній гітарі не було місця в цих стилях. Саме в 80-і розвилися колективи, де гітар взагалі не було - одні клавішні й ударні. Але до кінця 80-их ситуація знову початку змінюватися. Рок почав ущухати. Не вмирати, а саме вщухати - він став тихіше. Надривне гуркотіння поступилося місцем більш осмисленому року, року, в якому менше екстазу, але зате більше музики й техніки. І отут знову на сцену вийшла акустична гітара. За час свого перебування в шафах і підвалах вона трохи змінилася. З'явилось багато гібридів: наприклад класична гітара з вбудованими звукознімачами, що виявилася зручною для акустичного джазу й фолк-року. Або ж взагалі - електрогітара з нейлоновими струнами, що при підключенні давала досить приємний класичний звук, але при цьому не шуміла.<br /> <br /> В наші дні акустика знову завоювала світ. Може люди переситилися достатком електричного звуку, і їх потягнуло на живий звук акустики, а може просто в наш шалений час простіше й зручніше тягати за собою одну гітару, а не цілий набір електронних компонентів. Не знаю, але факт - програми &quot;Unplugged&quot; де MTV запрошує популярні групи й просить їх грати й записувати тільки живу музику користуються популярністю.<br /> <br /> От і вся історія сучасної гітари. Лишилося тільки додати, що багато в чому сама конструкція інструмента визначає, для якого виду музики він використовується. Так, наприклад, ОМ - оркестрові моделі - звичайно використовують для гри пальцевою технікою, а dreadnought - для гри &quot;чосом&quot;. В ОМ більш збалансований звук, зате dreadnought голосніший. Також впливають на звук і сорти дерева, та й на майбутній стиль музики, що буде гратися на цих інструментах. Залежно від сорту дерева деякі інструменти краще звучать у студії, а інші краще на сцені. Це залежить і від посилення й настроювань розподільного пульта. Але це вже окрема історія.<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1561.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:1696.jpeg|безрамки]]<br /> [[Файл:534029.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Cg2 zpsed334cd9.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Guitar-fingerboard-wallpaper 4068.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Vdon2gPd0lo.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:X 06362590.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:X cfabf24752.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:X d14045d614.jpg ‎|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> http://guitarlesson.ru/<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> http://www.youtube.com/watch?v=gSVwyQHWiyE<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ги]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Gitara.jpg 2014-11-30T19:39:41Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0 2014-11-30T19:27:25Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>[[Файл:Wallpapers-guitar21.jpg|міні|праворуч]]<br /> ===Словник Бориса Грінченка===<br /> '''Гитара, -ри, '''''ж. ''Гитара. ''Вигравав на гитарі. ''Левиц. Пов. 20. <br /> ==Інші словники==<br /> ===Тлумачний словник української мови===<br /> Гітара -и, ж.<br /> Струнний щипковий музичний інструмент із корпусом-резонатором у вигляді вісімки і з довгим грифом.<br /> ===Словник іншомовних слів===<br /> англ.в кінному спорті - біг коня на певну віддаль; мертвий Г. - коли коні, що змагаються, приходять до фінішу одночасно; у велосипедному й мотоциклетному спорті - особливий вид змагання за кращий час<br /> ===Універсальний словник-енциклопедія===<br /> ГІТАРА<br /> струнний щипковий музичний інструмент (хордофон) з 6 (переважно італ.) або 7 (переважно рос.) струнами; також г. акустична на відміну від г. електричної (сконструйованої 1936) - з електричним спорядженням, яке підсилює звук і змінює його забарвлення<br /> ===Словник музичних термінів===<br /> ГІТАРА<br /> (від гр. kithapa - кифара) - струнний щипковий інструмент з дерев’яним 8 - подібним корпусом, резонаторним отвором, шийкою з грифом та 19-24 металевими ладами. Існує кілька різновидів Г.: 1. Семиструнна російська Г. Стрій: D, G, H, d, g, h, d1. d3. 2. Іспанська шестиструнна Г. Стрій: E, A, d, g, h, e1. 3. Гавайська Г. (див.) 4. Електрогітара. 5. Джаз-гітара з металевим корпусом різної конфігурації з кількома звукознімачами та темброблоком. Стрій визначається метою використання.<br /> ==Історія походження гітари==<br /> Самі древні інструменти, що нагадує гітару датуються III тисячоріччям до нашої ери. Саме із цього моменту й ведеться історія існування гітари. Тоді ці інструменти звалися киннора. Це був інструмент, з резон ширяючим корпусом і шийкою. До речі, про кинноре навіть у біблії написане<br /> Історія виникнення гітари, уже схожої по зовнішньому вигляді на ту гітару, що знаємо ми, починається з 1470 року. А вже в 1581 році, у Лісабоні, була створена перша гітара з п'ятьма хорами. Створив її Мельчиор Диас.<br /> Після цього, гітара розвивалася, з'явилися електргитари. Відбулася поява електрогітари в XX столітті. В1936 році, засновники компанії «Рикенбекер» Ж. Бошам і А. Рикенберг одержали патент на електрогітару.<br /> Ще 120 — 130 років тому в Європі й Америці був популярний усього один вид гітар. У різних країнах використовували різні системи настроювання, а подекуди навіть змінювали кількість струн. Але за формою всі гітари були досить схожі — відносно симетричні верхня й нижня частини деки, що сходиться із грифом на 12-ому ладу. Невеликі розміри, прорізна долонька, широкий гриф, віялоподібне кріплення пружин і т. д. — все це характеризувало даний вид гітар.<br /> Фактично вищеописаний інструмент за формою й змістом нагадує сьогоднішню класичну гітару. А форма сьогоднішньої класичної гітари належить іспанському майстрові Торресу, що саме й жив близько 120 років тому.<br /> На початку минулого століття гітара стала різко набирати популярність. Якщо до цього на гітарах грали тільки в приватних будинках і салонах, то до кінця минулого сторіччя гітара стала виходити на сцени. З'явилася потреба в посиленні звуку. Отоді й з'явився більше чіткий поділ між класикою й тим, що тепер найчастіше називають фолк-гітарою або вестерном.<br /> ==Конструкція гітари==<br /> Струнні щипкові інструменти, забезпечені шийкою, з'явилися в глибокій старовині. Вони складають сімейство лютневих в широкому сенсі слова. Найраніші свідоцтва, що збереглися, – це скульптурні зображення Месопотамії, які відносяться приблизно до 2 тисячоліття до н.е. В них збережені інструменти з невеликим корпусом, який був зроблений, з панцира черепахи або з гарбуза (обтягнутою, ймовірно, шкірою). Подібного роду інструменти існують і в наші дні в деяких країнах: на Балканах – тамбурица, в Ірані – ситар, в Туреччині – саз, в Греції – базуки.<br /> Гітари в цілому поділяються на акустичні, електричні та напівакустичні. Класична акустична гітара має 6 струн. Різновид гітари із 7 струнами поширений у Росії.<br /> Гітара має деку, яка зазвичай використовується як резонатор. Дека може бути порожньою, як у більшості акустичних гітар, або суцільною, як у більшості електрогітар. Другий важливий елемент гітари — гриф, на якому затискають струни. На кінці грифу знаходиться голівка грифу, на якій розташовані кілки для налаштування гітари.<br /> ====<br /> ====<br /> ====<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1561.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:1696.jpeg|безрамки]]<br /> [[Файл:534029.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Cg2 zpsed334cd9.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Guitar-fingerboard-wallpaper 4068.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Vdon2gPd0lo.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Wallpapers-guitar47.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:X 06362590.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:X cfabf24752.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:X d14045d614.jpg ‎|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ги]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:X_d14045d614.jpg 2014-11-30T18:56:33Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:X_cfabf24752.jpg 2014-11-30T18:56:05Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:X_06362590.jpg 2014-11-30T18:55:44Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wallpapers-guitar47.jpg 2014-11-30T18:55:05Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wallpapers-guitar21.jpg 2014-11-30T18:54:25Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Vdon2gPd0lo.jpg 2014-11-30T18:54:05Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Guitar-fingerboard-wallpaper_4068.jpg 2014-11-30T18:53:08Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cg2_zpsed334cd9.jpg 2014-11-30T18:52:21Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:534029.jpg 2014-11-30T18:51:56Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1696.jpeg 2014-11-30T18:51:38Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1561.jpg 2014-11-30T18:51:06Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-29T23:44:50Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>[[Файл:Kolyadki-0.jpg|обрамити|праворуч]]<br /> ==Словник Бориса Грінченка==<br /> '''Коля́дка, -ки, '''''ж. ''Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе. <br /> ==Інші словники==<br /> ===''Словник української мови''===<br /> КОЛЯ́ДКА, и́, ж.<br /> <br /> 1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку.. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Л. Укр., V, 1956, 24); Його молода красуня мати співала йому чарівних пісень-колядок, яких ніхто вже й не знає сьогодні (Довж., І, 1958, 314).<br /> <br /> 2. Обряд колядування. Було на вулиці, вечорницях, у досвітки, в колядці, на ігрищах ніхто, як я, перед вела (Стор., І, 1957, 101); Весела пора — колядки. Недаром кожна дівчина, як бога, дожидає їх; і наспіваєшся, і нагуляєшся, і нарегочешся (Мирний, III, 1954, 42); Обряд щедрівок, колядок і посівання розвивається тепер у нашому народі цілком на світській основі (Літ. Укр., 24.1 1964, 3).<br /> ===''Словник музичних термінів''===<br /> Cтаровинна Слов’янська обрядова пісня, яка виконується під час святкування Різдва Христова. В Україні поширені різновиди К. - щедрівка та риндзівки, в Бєларусі - калядка, Литві - каледа, Латвії - каладу, Болгарії - коледа, Польщі - коледа, Росії - колядка, авсень, Румунії - колінда тощо.<br /> ===''Універсальний словник-енциклопедія''===<br /> КОЛЯДКИ<br /> Величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини; приурочені до найголовнішого свята - зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі; у к. містяться космогонічні уявлення, хліборобські, мисливські та військові мотиви, образи родинного щастя і добробуту, побажання врожаю, здоров'я, щастя; парубкам і дівчатам співають К. на теми кохання, весілля, щасливого подружжя. К. і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на Різдвяні свята, з'явилися К., в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні к. авторського, книжного походження (Тиха, ніч, свята ніч; Нова радість стала; ін.).<br /> ===''Словник літературознавчих термінів''===<br /> Колядка — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов'язані з зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним.<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина <br /> |-<br /> | Називний || коля́дка || коля́дки <br /> |-<br /> | Родовий || коля́дки || коля́док <br /> |-<br /> | Давальний || коля́дці || коля́дкам <br /> |-<br /> | Знахідний || коля́дку || коля́дки <br /> |-<br /> | Орудний || коля́дкою || коля́дками <br /> |-<br /> | Місцевий || на/у коля́дці || на/у коля́дках <br /> |-<br /> | Кличний || коля́дко || коля́дки <br /> |}<br /> ==Що таке колядки==<br /> Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до найголовнішого свята — зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Коляди і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на християнське Різдвяні свята. З’явилися колядки, в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч»; «Нова радість стала»; та інші).<br /> Колядки з’явилися ще у язичницькі часи і пов’язані з днем зимового сонцестояння, яке називали святом Коляди, або Коротуна. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з’їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Ця традиція збереглася й до сьогодні. А тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками. Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та ін. Колядки, за традицією вшановували всіх членів родини: господаря, господиню, хлопця, дівчину. Колядування поєднувалось із відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами: «отаман», «звіздар», «міхоноша» та «ряжені».<br /> ==Історія походження колядки==<br /> У фольклористиці є різні думки щодо походження терміну &quot;коляда&quot;. Багато дослідників схильні вважати, що воно походить від латинського слова Calenda, що означає свято нового року. Зокрема, Ф. Колесса пояснює його походження від назви нового року у римлян — Calendae januaria. Ця чужа назва, що сплелася із старослов'янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні впливи грецької та римської культур в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де безпосередньо зустрілася з греко-римським світом. Відомий історик M. Грушевський звертає увагу на зв´язок української назви із новогрецьким «колянта», болгарським «коленде» або «коляда», що вживались на означення вечора перед Різдвом на Балканах, і вважає, що «се ім´я вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».<br /> <br /> А от письменниця, дослідниця українських колядок Олена Пчілка підходить до цієї проблеми по-своєму. Вона заперечує судження О. Веселовського та Ф. Колеси про те, що українська &quot;колядка&quot; походить від римської назви нового року &quot;calendae januaria&quot;. Водночас вона погоджується з тим, що така думка має право на існування, проте лише як гіпотеза. Вона висловлює припущення, що слово &quot;колядка&quot;, скоріше всього, слов’янського походження.<br /> <br /> У Львівському національному музеї зберігається рукописний збірник пісень, датований 1661-1680 роками, де вміщена коляда «Король з Еміру до нас приходить». Найдавнішою сучасною колядою є «Бог предвічний», що відома ще з 1780 року. Колядують її у кожному домі не лише на Україні, а й у Європі. <br /> За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та інші. За традицією колядки вшановували всіх членів родини – господаря, господиню, хлопця, дівчину. Спів поєднувався з відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами, де були «отаман», «звіздар» та «міхоноша».<br /> <br /> Із появою християнства обряд колядування було приурочено до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. Звичай колядування, як і щедрування, відіграв важливу роль у розвитку народної музично-пісенної творчості. Новорічні наспіви виконувалися колективами (співочими ватагами, гуртами) різного складу: парубочими, дівочими, дитячими, старшого віку. Це визначало певні особливості їхньої мелодики, ритму й навіть змісту. Дитяче колядування мало спрощену форму — здебільшого це прохання винагороди.<br /> <br /> Гуртувалися колядники і за територіальним принципом — по окремих вулицях або кутках. Обов´язково обирали серед себе старшого (отамана, березу) та міхоношу, який носив зібране. До складу ватаги нерідко входили музики й танцюристи.<br /> У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східній Україні переважали обходи з різдвяною зіркою, на Західній — із ляльковим або живим вертепом. Крім релігійної народної драми, розігрували різні театралізовані сценки.<br /> <br /> Перед сучасною фольклористикою стоїть завдання і надалі продовжити дослідження багатої скарбниці українських колядок та щедрівок, зокрема їх образності й поетики на тлі всього жанрового багатства українського пісенного фольклору та, безперечно, їх значення для розвитку духовної культури.<br /> ==Чим відрізняється колядка від щедрівки==<br /> Різниця є: Колядки виконують на Різдво — 7 січня, а щедрують — напередодні старого Нового року—13 січня.<br /> В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю и т.д.<br /> Історія колядок<br /> Як відомо, звичай колядування пов’язаний з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове Сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого та проганяли Коротуна. Потім — ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця. Згодом, із появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового, і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви.<br /> Історія щедрівок<br /> Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір». Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл.<br /> ==Колядки, що єднають світ==<br /> Європейські звичаї різдвяно-новорічних свят надзвичайно різноманітні. Та є одна традиція, яка зустрічається на всьому континенті – співання різдвяних пісень. У багатьох народів навіть слово на означення цього пісенного жанру те саме – коляди, коледи, коленди. Сьогодні важко повірити, та традиція колядування зароджувалася ще задовго до того, як Європа стала християнською. У Стародавньому Римі в перші дні нового року сусіди та родичі, відвідуючи один одного, обмінювалися подарунками й співали величальні пісні – календи. <br /> <br /> Європейські звичаї колядування закорінені в римських величальних новорічних гімнах. Це коріння сягає тих далеких часів, коли Європа ще не була християнською. Сучасні колядки генетично пов’язані з древніми язичницькими обрядами, присвяченими зимовому сонцестоянню.<br /> <br /> У сиву давнину європейські народи молитвами, величальними піснями та урочистими бенкетами зустрічали час, коли дні починають довшати, а ночі коротшати. Цікаво, що саме у цей період року стародавні римляни кололи кабанця, так, як це століттями опісля було прийнято в Україні. Щодо значення самого слова коляда, то воно походить від латинської назви перших днів місяця – calendae.<br /> <br /> Язичницькі символи стали християнськими<br /> <br /> Упродовж сторіч християнізації Європи на поганські новорічні звичаї нашарувалися євангельські історії про народження Христа, тож древні календи стали християнськими колядами.<br /> <br /> Втім, дотепер у різдвяних величальних піснях європейських народів можна натрапити на сліди язичницьких культів. Скажімо, один із символів християнського Різдва – новорічна ялинка – колись була священним деревом народів Північної Європи. У сучасній Німеччині урочиста колядка про ялинку «O Tannenbaum» – одна з найпопулярніших.<br /> <br /> Древні дохристиянські ритуали можна розпізнати й у сучасній святвечірній традиції, що збереглася в Норвегії. Зібравшись біля святкового столу, норвезькі сім’ї беруться за руки й хороводом ідуть навколо ялинки, співаючи при цьому колядок. Цікаво, що у норвежців зберігся древній звичай, дещо схожий на український – вшанування снопа збіжжя. На Різдво норвежці вивішують у садах снопики вівса. Колись це була жертва для грізного норманського бога Одина, а сьогодні – нагадування про солому, на якій народився Христос, а також пожива для зголоднілих пташок. В одній із норвезьких різдвяних пісень мовиться: «На соломі лежить і відпочиває Небо».<br /> <br /> Традиція, що єднає Європу<br /> <br /> Схожі до українських різдвяні традиції можна побачити навіть у далекій Португалії. Там, як і в Україні, при святвечірньому столі згадують про померлих родичів, для них залишають одне місце зі столовими приборами. Саме Португалія – батьківщина однієї з найпопулярніших у світі колядок Adeste Fideles («Прибудьте всі вірні»). Вона виникла у 13-му сторіччі і, за однією з гіпотез, текст різдвяного гімну написав король Португалії. Ця пісня була і залишається в репертуарі багатьох відомих виконавців, її, зокрема, співали Франк Сінатра, Елвіс Преслі, Лучано Паваротті, а сьогодні виконують Андреа Боччелі, група «Іль діво», Енія.<br /> <br /> Втім, чи не найбагатша колядкова традиція – у слов’янських народів, зокрема, у поляків та українців. Чимало польських та українських колядок мають схожі слова та ідентичну мелодію. Два народи століттями жили поряд, тож звичаї сусідів схожі. Наприклад, одна з найпопулярніших польських коляд Dzisiaj w Betlejem («Сьогодні у Вифлеємі») нагадує українську «Во Вифлеємі нині новина».<br /> <br /> У багатьох країнах Європи сьогодні можна почути нарікання на те, що різдвяні й новорічні свята втрачають своє первісне значення, мовляв, вони стали святом комерції. Та жодна комерція не спроможна затьмарити радості, що струменить із урочистих колядкових мелодій. А вони у ці дні лунають на цілому європейському континенті.<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Cbc3ee3080fc02fa8131767e70974d065cf252108924224.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Kutya4.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Image11356954 bb24e1fcfeba612be289e20f05386d1f.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:879573.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки-рождество-христово.jpg|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> ==Див. також==<br /> http://doshkolenok.kiev.ua/koljadki-i-shedrivki/247-kolyadku.html<br /> http://traditions.org.ua/pisni/koliadky<br /> http://www.poltava.pl.ua/news/7160/<br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> http://www.youtube.com/watch?v=GzObM18W4dI<br /> http://www.youtube.com/watch?v=mapYaaHn2tU<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ко]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-29T23:36:41Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>[[Файл:Kolyadki-0.jpg|обрамити|праворуч]]<br /> ==Словник Бориса Грінченка==<br /> '''Коля́дка, -ки, '''''ж. ''Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе. <br /> ==Інші словники==<br /> ===''Словник української мови''===<br /> КОЛЯ́ДКА, и́, ж.<br /> <br /> 1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку.. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Л. Укр., V, 1956, 24); Його молода красуня мати співала йому чарівних пісень-колядок, яких ніхто вже й не знає сьогодні (Довж., І, 1958, 314).<br /> <br /> 2. Обряд колядування. Було на вулиці, вечорницях, у досвітки, в колядці, на ігрищах ніхто, як я, перед вела (Стор., І, 1957, 101); Весела пора — колядки. Недаром кожна дівчина, як бога, дожидає їх; і наспіваєшся, і нагуляєшся, і нарегочешся (Мирний, III, 1954, 42); Обряд щедрівок, колядок і посівання розвивається тепер у нашому народі цілком на світській основі (Літ. Укр., 24.1 1964, 3).<br /> ===''Словник музичних термінів''===<br /> Cтаровинна Слов’янська обрядова пісня, яка виконується під час святкування Різдва Христова. В Україні поширені різновиди К. - щедрівка та риндзівки, в Бєларусі - калядка, Литві - каледа, Латвії - каладу, Болгарії - коледа, Польщі - коледа, Росії - колядка, авсень, Румунії - колінда тощо.<br /> ===''Універсальний словник-енциклопедія''===<br /> КОЛЯДКИ<br /> Величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини; приурочені до найголовнішого свята - зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі; у к. містяться космогонічні уявлення, хліборобські, мисливські та військові мотиви, образи родинного щастя і добробуту, побажання врожаю, здоров'я, щастя; парубкам і дівчатам співають К. на теми кохання, весілля, щасливого подружжя. К. і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на Різдвяні свята, з'явилися К., в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні к. авторського, книжного походження (Тиха, ніч, свята ніч; Нова радість стала; ін.).<br /> ===''Словник літературознавчих термінів''===<br /> Колядка — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов'язані з зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним.<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина <br /> |-<br /> | Називний || коля́дка || коля́дки <br /> |-<br /> | Родовий || коля́дки || коля́док <br /> |-<br /> | Давальний || коля́дці || коля́дкам <br /> |-<br /> | Знахідний || коля́дку || коля́дки <br /> |-<br /> | Орудний || коля́дкою || коля́дками <br /> |-<br /> | Місцевий || на/у коля́дці || на/у коля́дках <br /> |-<br /> | Кличний || коля́дко || коля́дки <br /> |}<br /> ==Що таке колядки==<br /> Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до найголовнішого свята — зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Коляди і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на християнське Різдвяні свята. З’явилися колядки, в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч»; «Нова радість стала»; та інші).<br /> Колядки з’явилися ще у язичницькі часи і пов’язані з днем зимового сонцестояння, яке називали святом Коляди, або Коротуна. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з’їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Ця традиція збереглася й до сьогодні. А тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками. Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та ін. Колядки, за традицією вшановували всіх членів родини: господаря, господиню, хлопця, дівчину. Колядування поєднувалось із відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами: «отаман», «звіздар», «міхоноша» та «ряжені».<br /> ==Історія походження колядки==<br /> У фольклористиці є різні думки щодо походження терміну &quot;коляда&quot;. Багато дослідників схильні вважати, що воно походить від латинського слова Calenda, що означає свято нового року. Зокрема, Ф. Колесса пояснює його походження від назви нового року у римлян — Calendae januaria. Ця чужа назва, що сплелася із старослов'янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні впливи грецької та римської культур в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де безпосередньо зустрілася з греко-римським світом. Відомий історик M. Грушевський звертає увагу на зв´язок української назви із новогрецьким «колянта», болгарським «коленде» або «коляда», що вживались на означення вечора перед Різдвом на Балканах, і вважає, що «се ім´я вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».<br /> <br /> А от письменниця, дослідниця українських колядок Олена Пчілка підходить до цієї проблеми по-своєму. Вона заперечує судження О. Веселовського та Ф. Колеси про те, що українська &quot;колядка&quot; походить від римської назви нового року &quot;calendae januaria&quot;. Водночас вона погоджується з тим, що така думка має право на існування, проте лише як гіпотеза. Вона висловлює припущення, що слово &quot;колядка&quot;, скоріше всього, слов’янського походження.<br /> <br /> У Львівському національному музеї зберігається рукописний збірник пісень, датований 1661-1680 роками, де вміщена коляда «Король з Еміру до нас приходить». Найдавнішою сучасною колядою є «Бог предвічний», що відома ще з 1780 року. Колядують її у кожному домі не лише на Україні, а й у Європі. <br /> За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та інші. За традицією колядки вшановували всіх членів родини – господаря, господиню, хлопця, дівчину. Спів поєднувався з відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами, де були «отаман», «звіздар» та «міхоноша».<br /> <br /> Із появою християнства обряд колядування було приурочено до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. Звичай колядування, як і щедрування, відіграв важливу роль у розвитку народної музично-пісенної творчості. Новорічні наспіви виконувалися колективами (співочими ватагами, гуртами) різного складу: парубочими, дівочими, дитячими, старшого віку. Це визначало певні особливості їхньої мелодики, ритму й навіть змісту. Дитяче колядування мало спрощену форму — здебільшого це прохання винагороди.<br /> <br /> Гуртувалися колядники і за територіальним принципом — по окремих вулицях або кутках. Обов´язково обирали серед себе старшого (отамана, березу) та міхоношу, який носив зібране. До складу ватаги нерідко входили музики й танцюристи.<br /> У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східній Україні переважали обходи з різдвяною зіркою, на Західній — із ляльковим або живим вертепом. Крім релігійної народної драми, розігрували різні театралізовані сценки.<br /> <br /> Перед сучасною фольклористикою стоїть завдання і надалі продовжити дослідження багатої скарбниці українських колядок та щедрівок, зокрема їх образності й поетики на тлі всього жанрового багатства українського пісенного фольклору та, безперечно, їх значення для розвитку духовної культури.<br /> ==Чим відрізняється колядка від щедрівки==<br /> Різниця є: Колядки виконують на Різдво — 7 січня, а щедрують — напередодні старого Нового року—13 січня.<br /> В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю и т.д.<br /> Історія колядок<br /> Як відомо, звичай колядування пов’язаний з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове Сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого та проганяли Коротуна. Потім — ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця. Згодом, із появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового, і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви.<br /> Історія щедрівок<br /> Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір». Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл.<br /> ==Колядки, що єднають світ==<br /> Європейські звичаї різдвяно-новорічних свят надзвичайно різноманітні. Та є одна традиція, яка зустрічається на всьому континенті – співання різдвяних пісень. У багатьох народів навіть слово на означення цього пісенного жанру те саме – коляди, коледи, коленди. Сьогодні важко повірити, та традиція колядування зароджувалася ще задовго до того, як Європа стала християнською. У Стародавньому Римі в перші дні нового року сусіди та родичі, відвідуючи один одного, обмінювалися подарунками й співали величальні пісні – календи. <br /> <br /> Європейські звичаї колядування закорінені в римських величальних новорічних гімнах. Це коріння сягає тих далеких часів, коли Європа ще не була християнською. Сучасні колядки генетично пов’язані з древніми язичницькими обрядами, присвяченими зимовому сонцестоянню.<br /> <br /> У сиву давнину європейські народи молитвами, величальними піснями та урочистими бенкетами зустрічали час, коли дні починають довшати, а ночі коротшати. Цікаво, що саме у цей період року стародавні римляни кололи кабанця, так, як це століттями опісля було прийнято в Україні. Щодо значення самого слова коляда, то воно походить від латинської назви перших днів місяця – calendae.<br /> <br /> Язичницькі символи стали християнськими<br /> <br /> Упродовж сторіч християнізації Європи на поганські новорічні звичаї нашарувалися євангельські історії про народження Христа, тож древні календи стали християнськими колядами.<br /> <br /> Втім, дотепер у різдвяних величальних піснях європейських народів можна натрапити на сліди язичницьких культів. Скажімо, один із символів християнського Різдва – новорічна ялинка – колись була священним деревом народів Північної Європи. У сучасній Німеччині урочиста колядка про ялинку «O Tannenbaum» – одна з найпопулярніших.<br /> <br /> Древні дохристиянські ритуали можна розпізнати й у сучасній святвечірній традиції, що збереглася в Норвегії. Зібравшись біля святкового столу, норвезькі сім’ї беруться за руки й хороводом ідуть навколо ялинки, співаючи при цьому колядок. Цікаво, що у норвежців зберігся древній звичай, дещо схожий на український – вшанування снопа збіжжя. На Різдво норвежці вивішують у садах снопики вівса. Колись це була жертва для грізного норманського бога Одина, а сьогодні – нагадування про солому, на якій народився Христос, а також пожива для зголоднілих пташок. В одній із норвезьких різдвяних пісень мовиться: «На соломі лежить і відпочиває Небо».<br /> <br /> Традиція, що єднає Європу<br /> <br /> Схожі до українських різдвяні традиції можна побачити навіть у далекій Португалії. Там, як і в Україні, при святвечірньому столі згадують про померлих родичів, для них залишають одне місце зі столовими приборами. Саме Португалія – батьківщина однієї з найпопулярніших у світі колядок Adeste Fideles («Прибудьте всі вірні»). Вона виникла у 13-му сторіччі і, за однією з гіпотез, текст різдвяного гімну написав король Португалії. Ця пісня була і залишається в репертуарі багатьох відомих виконавців, її, зокрема, співали Франк Сінатра, Елвіс Преслі, Лучано Паваротті, а сьогодні виконують Андреа Боччелі, група «Іль діво», Енія.<br /> <br /> Втім, чи не найбагатша колядкова традиція – у слов’янських народів, зокрема, у поляків та українців. Чимало польських та українських колядок мають схожі слова та ідентичну мелодію. Два народи століттями жили поряд, тож звичаї сусідів схожі. Наприклад, одна з найпопулярніших польських коляд Dzisiaj w Betlejem («Сьогодні у Вифлеємі») нагадує українську «Во Вифлеємі нині новина».<br /> <br /> У багатьох країнах Європи сьогодні можна почути нарікання на те, що різдвяні й новорічні свята втрачають своє первісне значення, мовляв, вони стали святом комерції. Та жодна комерція не спроможна затьмарити радості, що струменить із урочистих колядкових мелодій. А вони у ці дні лунають на цілому європейському континенті.<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Cbc3ee3080fc02fa8131767e70974d065cf252108924224.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Kutya4.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Image11356954 bb24e1fcfeba612be289e20f05386d1f.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:879573.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки-рождество-христово.jpg|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ко]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kolyadki-0.jpg 2014-11-29T23:35:02Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-29T23:27:42Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==Словник Бориса Грінченка==<br /> '''Коля́дка, -ки, '''''ж. ''Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе. <br /> ==Інші словники==<br /> ===''Словник української мови''===<br /> КОЛЯ́ДКА, и́, ж.<br /> <br /> 1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку.. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Л. Укр., V, 1956, 24); Його молода красуня мати співала йому чарівних пісень-колядок, яких ніхто вже й не знає сьогодні (Довж., І, 1958, 314).<br /> <br /> 2. Обряд колядування. Було на вулиці, вечорницях, у досвітки, в колядці, на ігрищах ніхто, як я, перед вела (Стор., І, 1957, 101); Весела пора — колядки. Недаром кожна дівчина, як бога, дожидає їх; і наспіваєшся, і нагуляєшся, і нарегочешся (Мирний, III, 1954, 42); Обряд щедрівок, колядок і посівання розвивається тепер у нашому народі цілком на світській основі (Літ. Укр., 24.1 1964, 3).<br /> ===''Словник музичних термінів''===<br /> Cтаровинна Слов’янська обрядова пісня, яка виконується під час святкування Різдва Христова. В Україні поширені різновиди К. - щедрівка та риндзівки, в Бєларусі - калядка, Литві - каледа, Латвії - каладу, Болгарії - коледа, Польщі - коледа, Росії - колядка, авсень, Румунії - колінда тощо.<br /> ===''Універсальний словник-енциклопедія''===<br /> КОЛЯДКИ<br /> Величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини; приурочені до найголовнішого свята - зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі; у к. містяться космогонічні уявлення, хліборобські, мисливські та військові мотиви, образи родинного щастя і добробуту, побажання врожаю, здоров'я, щастя; парубкам і дівчатам співають К. на теми кохання, весілля, щасливого подружжя. К. і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на Різдвяні свята, з'явилися К., в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні к. авторського, книжного походження (Тиха, ніч, свята ніч; Нова радість стала; ін.).<br /> ===''Словник літературознавчих термінів''===<br /> Колядка — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов'язані з зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним.<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина <br /> |-<br /> | Називний || коля́дка || коля́дки <br /> |-<br /> | Родовий || коля́дки || коля́док <br /> |-<br /> | Давальний || коля́дці || коля́дкам <br /> |-<br /> | Знахідний || коля́дку || коля́дки <br /> |-<br /> | Орудний || коля́дкою || коля́дками <br /> |-<br /> | Місцевий || на/у коля́дці || на/у коля́дках <br /> |-<br /> | Кличний || коля́дко || коля́дки <br /> |}<br /> ==Що таке колядки==<br /> Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до найголовнішого свята — зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Коляди і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на християнське Різдвяні свята. З’явилися колядки, в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч»; «Нова радість стала»; та інші).<br /> Колядки з’явилися ще у язичницькі часи і пов’язані з днем зимового сонцестояння, яке називали святом Коляди, або Коротуна. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з’їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Ця традиція збереглася й до сьогодні. А тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками. Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та ін. Колядки, за традицією вшановували всіх членів родини: господаря, господиню, хлопця, дівчину. Колядування поєднувалось із відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами: «отаман», «звіздар», «міхоноша» та «ряжені».<br /> ==Історія походження колядки==<br /> У фольклористиці є різні думки щодо походження терміну &quot;коляда&quot;. Багато дослідників схильні вважати, що воно походить від латинського слова Calenda, що означає свято нового року. Зокрема, Ф. Колесса пояснює його походження від назви нового року у римлян — Calendae januaria. Ця чужа назва, що сплелася із старослов'янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні впливи грецької та римської культур в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де безпосередньо зустрілася з греко-римським світом. Відомий історик M. Грушевський звертає увагу на зв´язок української назви із новогрецьким «колянта», болгарським «коленде» або «коляда», що вживались на означення вечора перед Різдвом на Балканах, і вважає, що «се ім´я вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».<br /> <br /> А от письменниця, дослідниця українських колядок Олена Пчілка підходить до цієї проблеми по-своєму. Вона заперечує судження О. Веселовського та Ф. Колеси про те, що українська &quot;колядка&quot; походить від римської назви нового року &quot;calendae januaria&quot;. Водночас вона погоджується з тим, що така думка має право на існування, проте лише як гіпотеза. Вона висловлює припущення, що слово &quot;колядка&quot;, скоріше всього, слов’янського походження.<br /> <br /> У Львівському національному музеї зберігається рукописний збірник пісень, датований 1661-1680 роками, де вміщена коляда «Король з Еміру до нас приходить». Найдавнішою сучасною колядою є «Бог предвічний», що відома ще з 1780 року. Колядують її у кожному домі не лише на Україні, а й у Європі. <br /> За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та інші. За традицією колядки вшановували всіх членів родини – господаря, господиню, хлопця, дівчину. Спів поєднувався з відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами, де були «отаман», «звіздар» та «міхоноша».<br /> <br /> Із появою християнства обряд колядування було приурочено до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. Звичай колядування, як і щедрування, відіграв важливу роль у розвитку народної музично-пісенної творчості. Новорічні наспіви виконувалися колективами (співочими ватагами, гуртами) різного складу: парубочими, дівочими, дитячими, старшого віку. Це визначало певні особливості їхньої мелодики, ритму й навіть змісту. Дитяче колядування мало спрощену форму — здебільшого це прохання винагороди.<br /> <br /> Гуртувалися колядники і за територіальним принципом — по окремих вулицях або кутках. Обов´язково обирали серед себе старшого (отамана, березу) та міхоношу, який носив зібране. До складу ватаги нерідко входили музики й танцюристи.<br /> У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східній Україні переважали обходи з різдвяною зіркою, на Західній — із ляльковим або живим вертепом. Крім релігійної народної драми, розігрували різні театралізовані сценки.<br /> <br /> Перед сучасною фольклористикою стоїть завдання і надалі продовжити дослідження багатої скарбниці українських колядок та щедрівок, зокрема їх образності й поетики на тлі всього жанрового багатства українського пісенного фольклору та, безперечно, їх значення для розвитку духовної культури.<br /> ==Чим відрізняється колядка від щедрівки==<br /> Різниця є: Колядки виконують на Різдво — 7 січня, а щедрують — напередодні старого Нового року—13 січня.<br /> В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю и т.д.<br /> Історія колядок<br /> Як відомо, звичай колядування пов’язаний з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове Сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого та проганяли Коротуна. Потім — ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця. Згодом, із появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового, і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви.<br /> Історія щедрівок<br /> Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір». Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл.<br /> ==Колядки, що єднають світ==<br /> Європейські звичаї різдвяно-новорічних свят надзвичайно різноманітні. Та є одна традиція, яка зустрічається на всьому континенті – співання різдвяних пісень. У багатьох народів навіть слово на означення цього пісенного жанру те саме – коляди, коледи, коленди. Сьогодні важко повірити, та традиція колядування зароджувалася ще задовго до того, як Європа стала християнською. У Стародавньому Римі в перші дні нового року сусіди та родичі, відвідуючи один одного, обмінювалися подарунками й співали величальні пісні – календи. <br /> <br /> Європейські звичаї колядування закорінені в римських величальних новорічних гімнах. Це коріння сягає тих далеких часів, коли Європа ще не була християнською. Сучасні колядки генетично пов’язані з древніми язичницькими обрядами, присвяченими зимовому сонцестоянню.<br /> <br /> У сиву давнину європейські народи молитвами, величальними піснями та урочистими бенкетами зустрічали час, коли дні починають довшати, а ночі коротшати. Цікаво, що саме у цей період року стародавні римляни кололи кабанця, так, як це століттями опісля було прийнято в Україні. Щодо значення самого слова коляда, то воно походить від латинської назви перших днів місяця – calendae.<br /> <br /> Язичницькі символи стали християнськими<br /> <br /> Упродовж сторіч християнізації Європи на поганські новорічні звичаї нашарувалися євангельські історії про народження Христа, тож древні календи стали християнськими колядами.<br /> <br /> Втім, дотепер у різдвяних величальних піснях європейських народів можна натрапити на сліди язичницьких культів. Скажімо, один із символів християнського Різдва – новорічна ялинка – колись була священним деревом народів Північної Європи. У сучасній Німеччині урочиста колядка про ялинку «O Tannenbaum» – одна з найпопулярніших.<br /> <br /> Древні дохристиянські ритуали можна розпізнати й у сучасній святвечірній традиції, що збереглася в Норвегії. Зібравшись біля святкового столу, норвезькі сім’ї беруться за руки й хороводом ідуть навколо ялинки, співаючи при цьому колядок. Цікаво, що у норвежців зберігся древній звичай, дещо схожий на український – вшанування снопа збіжжя. На Різдво норвежці вивішують у садах снопики вівса. Колись це була жертва для грізного норманського бога Одина, а сьогодні – нагадування про солому, на якій народився Христос, а також пожива для зголоднілих пташок. В одній із норвезьких різдвяних пісень мовиться: «На соломі лежить і відпочиває Небо».<br /> <br /> Традиція, що єднає Європу<br /> <br /> Схожі до українських різдвяні традиції можна побачити навіть у далекій Португалії. Там, як і в Україні, при святвечірньому столі згадують про померлих родичів, для них залишають одне місце зі столовими приборами. Саме Португалія – батьківщина однієї з найпопулярніших у світі колядок Adeste Fideles («Прибудьте всі вірні»). Вона виникла у 13-му сторіччі і, за однією з гіпотез, текст різдвяного гімну написав король Португалії. Ця пісня була і залишається в репертуарі багатьох відомих виконавців, її, зокрема, співали Франк Сінатра, Елвіс Преслі, Лучано Паваротті, а сьогодні виконують Андреа Боччелі, група «Іль діво», Енія.<br /> <br /> Втім, чи не найбагатша колядкова традиція – у слов’янських народів, зокрема, у поляків та українців. Чимало польських та українських колядок мають схожі слова та ідентичну мелодію. Два народи століттями жили поряд, тож звичаї сусідів схожі. Наприклад, одна з найпопулярніших польських коляд Dzisiaj w Betlejem («Сьогодні у Вифлеємі») нагадує українську «Во Вифлеємі нині новина».<br /> <br /> У багатьох країнах Європи сьогодні можна почути нарікання на те, що різдвяні й новорічні свята втрачають своє первісне значення, мовляв, вони стали святом комерції. Та жодна комерція не спроможна затьмарити радості, що струменить із урочистих колядкових мелодій. А вони у ці дні лунають на цілому європейському континенті.<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Cbc3ee3080fc02fa8131767e70974d065cf252108924224.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Kutya4.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Image11356954 bb24e1fcfeba612be289e20f05386d1f.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:879573.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки-рождество-христово.jpg|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ко]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-29T23:25:12Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==Словник Бориса Грінченка==<br /> '''Коля́дка, -ки, '''''ж. ''Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе. <br /> ==Інші словники==<br /> ===''Словник української мови''===<br /> КОЛЯ́ДКА, и́, ж.<br /> <br /> 1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку.. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Л. Укр., V, 1956, 24); Його молода красуня мати співала йому чарівних пісень-колядок, яких ніхто вже й не знає сьогодні (Довж., І, 1958, 314).<br /> <br /> 2. Обряд колядування. Було на вулиці, вечорницях, у досвітки, в колядці, на ігрищах ніхто, як я, перед вела (Стор., І, 1957, 101); Весела пора — колядки. Недаром кожна дівчина, як бога, дожидає їх; і наспіваєшся, і нагуляєшся, і нарегочешся (Мирний, III, 1954, 42); Обряд щедрівок, колядок і посівання розвивається тепер у нашому народі цілком на світській основі (Літ. Укр., 24.1 1964, 3).<br /> ===''Словник музичних термінів''===<br /> Cтаровинна Слов’янська обрядова пісня, яка виконується під час святкування Різдва Христова. В Україні поширені різновиди К. - щедрівка та риндзівки, в Бєларусі - калядка, Литві - каледа, Латвії - каладу, Болгарії - коледа, Польщі - коледа, Росії - колядка, авсень, Румунії - колінда тощо.<br /> ===''Універсальний словник-енциклопедія''===<br /> КОЛЯДКИ<br /> Величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини; приурочені до найголовнішого свята - зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі; у к. містяться космогонічні уявлення, хліборобські, мисливські та військові мотиви, образи родинного щастя і добробуту, побажання врожаю, здоров'я, щастя; парубкам і дівчатам співають К. на теми кохання, весілля, щасливого подружжя. К. і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на Різдвяні свята, з'явилися К., в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні к. авторського, книжного походження (Тиха, ніч, свята ніч; Нова радість стала; ін.).<br /> ===''Словник літературознавчих термінів''===<br /> Колядка — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов'язані з зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним.<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина<br /> |-<br /> | Називний || коля́дка || коля́дки ||<br /> |-<br /> | Родовий || коля́дки || коля́док || <br /> |-<br /> | Давальний || коля́дці || коля́дкам || <br /> |-<br /> | Знахідний || коля́дку || коля́дки ||<br /> |-<br /> | Орудний || коля́дкою || коля́дками ||<br /> |-<br /> | Місцевий || на/у коля́дці || на/у коля́дках ||<br /> |-<br /> | Кличний || коля́дко || коля́дки ||<br /> |}<br /> ==Що таке колядки==<br /> Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до найголовнішого свята — зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Коляди і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на християнське Різдвяні свята. З’явилися колядки, в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч»; «Нова радість стала»; та інші).<br /> Колядки з’явилися ще у язичницькі часи і пов’язані з днем зимового сонцестояння, яке називали святом Коляди, або Коротуна. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з’їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Ця традиція збереглася й до сьогодні. А тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками. Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та ін. Колядки, за традицією вшановували всіх членів родини: господаря, господиню, хлопця, дівчину. Колядування поєднувалось із відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами: «отаман», «звіздар», «міхоноша» та «ряжені».<br /> ==Історія походження колядки==<br /> У фольклористиці є різні думки щодо походження терміну &quot;коляда&quot;. Багато дослідників схильні вважати, що воно походить від латинського слова Calenda, що означає свято нового року. Зокрема, Ф. Колесса пояснює його походження від назви нового року у римлян — Calendae januaria. Ця чужа назва, що сплелася із старослов'янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні впливи грецької та римської культур в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де безпосередньо зустрілася з греко-римським світом. Відомий історик M. Грушевський звертає увагу на зв´язок української назви із новогрецьким «колянта», болгарським «коленде» або «коляда», що вживались на означення вечора перед Різдвом на Балканах, і вважає, що «се ім´я вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».<br /> <br /> А от письменниця, дослідниця українських колядок Олена Пчілка підходить до цієї проблеми по-своєму. Вона заперечує судження О. Веселовського та Ф. Колеси про те, що українська &quot;колядка&quot; походить від римської назви нового року &quot;calendae januaria&quot;. Водночас вона погоджується з тим, що така думка має право на існування, проте лише як гіпотеза. Вона висловлює припущення, що слово &quot;колядка&quot;, скоріше всього, слов’янського походження.<br /> <br /> У Львівському національному музеї зберігається рукописний збірник пісень, датований 1661-1680 роками, де вміщена коляда «Король з Еміру до нас приходить». Найдавнішою сучасною колядою є «Бог предвічний», що відома ще з 1780 року. Колядують її у кожному домі не лише на Україні, а й у Європі. <br /> За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та інші. За традицією колядки вшановували всіх членів родини – господаря, господиню, хлопця, дівчину. Спів поєднувався з відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами, де були «отаман», «звіздар» та «міхоноша».<br /> <br /> Із появою християнства обряд колядування було приурочено до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. Звичай колядування, як і щедрування, відіграв важливу роль у розвитку народної музично-пісенної творчості. Новорічні наспіви виконувалися колективами (співочими ватагами, гуртами) різного складу: парубочими, дівочими, дитячими, старшого віку. Це визначало певні особливості їхньої мелодики, ритму й навіть змісту. Дитяче колядування мало спрощену форму — здебільшого це прохання винагороди.<br /> <br /> Гуртувалися колядники і за територіальним принципом — по окремих вулицях або кутках. Обов´язково обирали серед себе старшого (отамана, березу) та міхоношу, який носив зібране. До складу ватаги нерідко входили музики й танцюристи.<br /> У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східній Україні переважали обходи з різдвяною зіркою, на Західній — із ляльковим або живим вертепом. Крім релігійної народної драми, розігрували різні театралізовані сценки.<br /> <br /> Перед сучасною фольклористикою стоїть завдання і надалі продовжити дослідження багатої скарбниці українських колядок та щедрівок, зокрема їх образності й поетики на тлі всього жанрового багатства українського пісенного фольклору та, безперечно, їх значення для розвитку духовної культури.<br /> ==Чим відрізняється колядка від щедрівки==<br /> Різниця є: Колядки виконують на Різдво — 7 січня, а щедрують — напередодні старого Нового року—13 січня.<br /> В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю и т.д.<br /> Історія колядок<br /> Як відомо, звичай колядування пов’язаний з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове Сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого та проганяли Коротуна. Потім — ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця. Згодом, із появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового, і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви.<br /> Історія щедрівок<br /> Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір». Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл.<br /> ==Колядки, що єднають світ==<br /> Європейські звичаї різдвяно-новорічних свят надзвичайно різноманітні. Та є одна традиція, яка зустрічається на всьому континенті – співання різдвяних пісень. У багатьох народів навіть слово на означення цього пісенного жанру те саме – коляди, коледи, коленди. Сьогодні важко повірити, та традиція колядування зароджувалася ще задовго до того, як Європа стала християнською. У Стародавньому Римі в перші дні нового року сусіди та родичі, відвідуючи один одного, обмінювалися подарунками й співали величальні пісні – календи. <br /> <br /> Європейські звичаї колядування закорінені в римських величальних новорічних гімнах. Це коріння сягає тих далеких часів, коли Європа ще не була християнською. Сучасні колядки генетично пов’язані з древніми язичницькими обрядами, присвяченими зимовому сонцестоянню.<br /> <br /> У сиву давнину європейські народи молитвами, величальними піснями та урочистими бенкетами зустрічали час, коли дні починають довшати, а ночі коротшати. Цікаво, що саме у цей період року стародавні римляни кололи кабанця, так, як це століттями опісля було прийнято в Україні. Щодо значення самого слова коляда, то воно походить від латинської назви перших днів місяця – calendae.<br /> <br /> Язичницькі символи стали християнськими<br /> <br /> Упродовж сторіч християнізації Європи на поганські новорічні звичаї нашарувалися євангельські історії про народження Христа, тож древні календи стали християнськими колядами.<br /> <br /> Втім, дотепер у різдвяних величальних піснях європейських народів можна натрапити на сліди язичницьких культів. Скажімо, один із символів християнського Різдва – новорічна ялинка – колись була священним деревом народів Північної Європи. У сучасній Німеччині урочиста колядка про ялинку «O Tannenbaum» – одна з найпопулярніших.<br /> <br /> Древні дохристиянські ритуали можна розпізнати й у сучасній святвечірній традиції, що збереглася в Норвегії. Зібравшись біля святкового столу, норвезькі сім’ї беруться за руки й хороводом ідуть навколо ялинки, співаючи при цьому колядок. Цікаво, що у норвежців зберігся древній звичай, дещо схожий на український – вшанування снопа збіжжя. На Різдво норвежці вивішують у садах снопики вівса. Колись це була жертва для грізного норманського бога Одина, а сьогодні – нагадування про солому, на якій народився Христос, а також пожива для зголоднілих пташок. В одній із норвезьких різдвяних пісень мовиться: «На соломі лежить і відпочиває Небо».<br /> <br /> Традиція, що єднає Європу<br /> <br /> Схожі до українських різдвяні традиції можна побачити навіть у далекій Португалії. Там, як і в Україні, при святвечірньому столі згадують про померлих родичів, для них залишають одне місце зі столовими приборами. Саме Португалія – батьківщина однієї з найпопулярніших у світі колядок Adeste Fideles («Прибудьте всі вірні»). Вона виникла у 13-му сторіччі і, за однією з гіпотез, текст різдвяного гімну написав король Португалії. Ця пісня була і залишається в репертуарі багатьох відомих виконавців, її, зокрема, співали Франк Сінатра, Елвіс Преслі, Лучано Паваротті, а сьогодні виконують Андреа Боччелі, група «Іль діво», Енія.<br /> <br /> Втім, чи не найбагатша колядкова традиція – у слов’янських народів, зокрема, у поляків та українців. Чимало польських та українських колядок мають схожі слова та ідентичну мелодію. Два народи століттями жили поряд, тож звичаї сусідів схожі. Наприклад, одна з найпопулярніших польських коляд Dzisiaj w Betlejem («Сьогодні у Вифлеємі») нагадує українську «Во Вифлеємі нині новина».<br /> <br /> У багатьох країнах Європи сьогодні можна почути нарікання на те, що різдвяні й новорічні свята втрачають своє первісне значення, мовляв, вони стали святом комерції. Та жодна комерція не спроможна затьмарити радості, що струменить із урочистих колядкових мелодій. А вони у ці дні лунають на цілому європейському континенті.<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Cbc3ee3080fc02fa8131767e70974d065cf252108924224.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Kutya4.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Image11356954 bb24e1fcfeba612be289e20f05386d1f.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:879573.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки-рождество-христово.jpg|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ко]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-29T23:23:02Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==Словник Бориса Грінченка==<br /> '''Коля́дка, -ки, '''''ж. ''Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе. <br /> ==Інші словники==<br /> ===''Словник української мови''===<br /> КОЛЯ́ДКА, и́, ж.<br /> <br /> 1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку.. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Л. Укр., V, 1956, 24); Його молода красуня мати співала йому чарівних пісень-колядок, яких ніхто вже й не знає сьогодні (Довж., І, 1958, 314).<br /> <br /> 2. Обряд колядування. Було на вулиці, вечорницях, у досвітки, в колядці, на ігрищах ніхто, як я, перед вела (Стор., І, 1957, 101); Весела пора — колядки. Недаром кожна дівчина, як бога, дожидає їх; і наспіваєшся, і нагуляєшся, і нарегочешся (Мирний, III, 1954, 42); Обряд щедрівок, колядок і посівання розвивається тепер у нашому народі цілком на світській основі (Літ. Укр., 24.1 1964, 3).<br /> ===''Словник музичних термінів''===<br /> Cтаровинна Слов’янська обрядова пісня, яка виконується під час святкування Різдва Христова. В Україні поширені різновиди К. - щедрівка та риндзівки, в Бєларусі - калядка, Литві - каледа, Латвії - каладу, Болгарії - коледа, Польщі - коледа, Росії - колядка, авсень, Румунії - колінда тощо.<br /> ===''Універсальний словник-енциклопедія''===<br /> КОЛЯДКИ<br /> Величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини; приурочені до найголовнішого свята - зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі; у к. містяться космогонічні уявлення, хліборобські, мисливські та військові мотиви, образи родинного щастя і добробуту, побажання врожаю, здоров'я, щастя; парубкам і дівчатам співають К. на теми кохання, весілля, щасливого подружжя. К. і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на Різдвяні свята, з'явилися К., в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні к. авторського, книжного походження (Тиха, ніч, свята ніч; Нова радість стала; ін.).<br /> ===''Словник літературознавчих термінів''===<br /> Колядка — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов'язані з зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним.<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина<br /> |-<br /> | Називний || коля́дка || коля́дки ||<br /> |-<br /> | Родовий || коля́дки || коля́док || <br /> |-<br /> | Давальний || коля́дці || коля́дкам || <br /> |-<br /> | Знахідний || коля́дку || коля́дки ||<br /> |-<br /> | Орудний || коля́дкою || коля́дками ||<br /> |-<br /> | Місцевий || на/у коля́дці || на/у коля́дках ||<br /> |-<br /> | Кличний || коля́дко || коля́дки ||<br /> |-<br /> ==Що таке колядки==<br /> Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до найголовнішого свята — зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Коляди і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на християнське Різдвяні свята. З’явилися колядки, в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч»; «Нова радість стала»; та інші).<br /> Колядки з’явилися ще у язичницькі часи і пов’язані з днем зимового сонцестояння, яке називали святом Коляди, або Коротуна. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з’їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Ця традиція збереглася й до сьогодні. А тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками. Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та ін. Колядки, за традицією вшановували всіх членів родини: господаря, господиню, хлопця, дівчину. Колядування поєднувалось із відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами: «отаман», «звіздар», «міхоноша» та «ряжені».<br /> ==Історія походження колядки==<br /> У фольклористиці є різні думки щодо походження терміну &quot;коляда&quot;. Багато дослідників схильні вважати, що воно походить від латинського слова Calenda, що означає свято нового року. Зокрема, Ф. Колесса пояснює його походження від назви нового року у римлян — Calendae januaria. Ця чужа назва, що сплелася із старослов'янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні впливи грецької та римської культур в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де безпосередньо зустрілася з греко-римським світом. Відомий історик M. Грушевський звертає увагу на зв´язок української назви із новогрецьким «колянта», болгарським «коленде» або «коляда», що вживались на означення вечора перед Різдвом на Балканах, і вважає, що «се ім´я вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».<br /> <br /> А от письменниця, дослідниця українських колядок Олена Пчілка підходить до цієї проблеми по-своєму. Вона заперечує судження О. Веселовського та Ф. Колеси про те, що українська &quot;колядка&quot; походить від римської назви нового року &quot;calendae januaria&quot;. Водночас вона погоджується з тим, що така думка має право на існування, проте лише як гіпотеза. Вона висловлює припущення, що слово &quot;колядка&quot;, скоріше всього, слов’янського походження.<br /> <br /> У Львівському національному музеї зберігається рукописний збірник пісень, датований 1661-1680 роками, де вміщена коляда «Король з Еміру до нас приходить». Найдавнішою сучасною колядою є «Бог предвічний», що відома ще з 1780 року. Колядують її у кожному домі не лише на Україні, а й у Європі. <br /> За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та інші. За традицією колядки вшановували всіх членів родини – господаря, господиню, хлопця, дівчину. Спів поєднувався з відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами, де були «отаман», «звіздар» та «міхоноша».<br /> <br /> Із появою християнства обряд колядування було приурочено до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. Звичай колядування, як і щедрування, відіграв важливу роль у розвитку народної музично-пісенної творчості. Новорічні наспіви виконувалися колективами (співочими ватагами, гуртами) різного складу: парубочими, дівочими, дитячими, старшого віку. Це визначало певні особливості їхньої мелодики, ритму й навіть змісту. Дитяче колядування мало спрощену форму — здебільшого це прохання винагороди.<br /> <br /> Гуртувалися колядники і за територіальним принципом — по окремих вулицях або кутках. Обов´язково обирали серед себе старшого (отамана, березу) та міхоношу, який носив зібране. До складу ватаги нерідко входили музики й танцюристи.<br /> У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східній Україні переважали обходи з різдвяною зіркою, на Західній — із ляльковим або живим вертепом. Крім релігійної народної драми, розігрували різні театралізовані сценки.<br /> <br /> Перед сучасною фольклористикою стоїть завдання і надалі продовжити дослідження багатої скарбниці українських колядок та щедрівок, зокрема їх образності й поетики на тлі всього жанрового багатства українського пісенного фольклору та, безперечно, їх значення для розвитку духовної культури.<br /> ==Чим відрізняється колядка від щедрівки==<br /> Різниця є: Колядки виконують на Різдво — 7 січня, а щедрують — напередодні старого Нового року—13 січня.<br /> В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю и т.д.<br /> Історія колядок<br /> Як відомо, звичай колядування пов’язаний з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове Сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого та проганяли Коротуна. Потім — ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця. Згодом, із появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового, і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви.<br /> Історія щедрівок<br /> Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір». Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл.<br /> ==Колядки, що єднають світ==<br /> Європейські звичаї різдвяно-новорічних свят надзвичайно різноманітні. Та є одна традиція, яка зустрічається на всьому континенті – співання різдвяних пісень. У багатьох народів навіть слово на означення цього пісенного жанру те саме – коляди, коледи, коленди. Сьогодні важко повірити, та традиція колядування зароджувалася ще задовго до того, як Європа стала християнською. У Стародавньому Римі в перші дні нового року сусіди та родичі, відвідуючи один одного, обмінювалися подарунками й співали величальні пісні – календи. <br /> <br /> Європейські звичаї колядування закорінені в римських величальних новорічних гімнах. Це коріння сягає тих далеких часів, коли Європа ще не була християнською. Сучасні колядки генетично пов’язані з древніми язичницькими обрядами, присвяченими зимовому сонцестоянню.<br /> <br /> У сиву давнину європейські народи молитвами, величальними піснями та урочистими бенкетами зустрічали час, коли дні починають довшати, а ночі коротшати. Цікаво, що саме у цей період року стародавні римляни кололи кабанця, так, як це століттями опісля було прийнято в Україні. Щодо значення самого слова коляда, то воно походить від латинської назви перших днів місяця – calendae.<br /> <br /> Язичницькі символи стали християнськими<br /> <br /> Упродовж сторіч християнізації Європи на поганські новорічні звичаї нашарувалися євангельські історії про народження Христа, тож древні календи стали християнськими колядами.<br /> <br /> Втім, дотепер у різдвяних величальних піснях європейських народів можна натрапити на сліди язичницьких культів. Скажімо, один із символів християнського Різдва – новорічна ялинка – колись була священним деревом народів Північної Європи. У сучасній Німеччині урочиста колядка про ялинку «O Tannenbaum» – одна з найпопулярніших.<br /> <br /> Древні дохристиянські ритуали можна розпізнати й у сучасній святвечірній традиції, що збереглася в Норвегії. Зібравшись біля святкового столу, норвезькі сім’ї беруться за руки й хороводом ідуть навколо ялинки, співаючи при цьому колядок. Цікаво, що у норвежців зберігся древній звичай, дещо схожий на український – вшанування снопа збіжжя. На Різдво норвежці вивішують у садах снопики вівса. Колись це була жертва для грізного норманського бога Одина, а сьогодні – нагадування про солому, на якій народився Христос, а також пожива для зголоднілих пташок. В одній із норвезьких різдвяних пісень мовиться: «На соломі лежить і відпочиває Небо».<br /> <br /> Традиція, що єднає Європу<br /> <br /> Схожі до українських різдвяні традиції можна побачити навіть у далекій Португалії. Там, як і в Україні, при святвечірньому столі згадують про померлих родичів, для них залишають одне місце зі столовими приборами. Саме Португалія – батьківщина однієї з найпопулярніших у світі колядок Adeste Fideles («Прибудьте всі вірні»). Вона виникла у 13-му сторіччі і, за однією з гіпотез, текст різдвяного гімну написав король Португалії. Ця пісня була і залишається в репертуарі багатьох відомих виконавців, її, зокрема, співали Франк Сінатра, Елвіс Преслі, Лучано Паваротті, а сьогодні виконують Андреа Боччелі, група «Іль діво», Енія.<br /> <br /> Втім, чи не найбагатша колядкова традиція – у слов’янських народів, зокрема, у поляків та українців. Чимало польських та українських колядок мають схожі слова та ідентичну мелодію. Два народи століттями жили поряд, тож звичаї сусідів схожі. Наприклад, одна з найпопулярніших польських коляд Dzisiaj w Betlejem («Сьогодні у Вифлеємі») нагадує українську «Во Вифлеємі нині новина».<br /> <br /> У багатьох країнах Європи сьогодні можна почути нарікання на те, що різдвяні й новорічні свята втрачають своє первісне значення, мовляв, вони стали святом комерції. Та жодна комерція не спроможна затьмарити радості, що струменить із урочистих колядкових мелодій. А вони у ці дні лунають на цілому європейському континенті.<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Cbc3ee3080fc02fa8131767e70974d065cf252108924224.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Kutya4.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Image11356954 bb24e1fcfeba612be289e20f05386d1f.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:879573.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки-рождество-христово.jpg|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ко]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-29T23:22:07Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==Словник Бориса Грінченка==<br /> '''Коля́дка, -ки, '''''ж. ''Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе. <br /> ==Інші словники==<br /> ===''Словник української мови''===<br /> КОЛЯ́ДКА, и́, ж.<br /> <br /> 1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку.. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Л. Укр., V, 1956, 24); Його молода красуня мати співала йому чарівних пісень-колядок, яких ніхто вже й не знає сьогодні (Довж., І, 1958, 314).<br /> <br /> 2. Обряд колядування. Було на вулиці, вечорницях, у досвітки, в колядці, на ігрищах ніхто, як я, перед вела (Стор., І, 1957, 101); Весела пора — колядки. Недаром кожна дівчина, як бога, дожидає їх; і наспіваєшся, і нагуляєшся, і нарегочешся (Мирний, III, 1954, 42); Обряд щедрівок, колядок і посівання розвивається тепер у нашому народі цілком на світській основі (Літ. Укр., 24.1 1964, 3).<br /> ===''Словник музичних термінів''===<br /> Cтаровинна Слов’янська обрядова пісня, яка виконується під час святкування Різдва Христова. В Україні поширені різновиди К. - щедрівка та риндзівки, в Бєларусі - калядка, Литві - каледа, Латвії - каладу, Болгарії - коледа, Польщі - коледа, Росії - колядка, авсень, Румунії - колінда тощо.<br /> ===''Універсальний словник-енциклопедія''===<br /> КОЛЯДКИ<br /> Величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини; приурочені до найголовнішого свята - зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі; у к. містяться космогонічні уявлення, хліборобські, мисливські та військові мотиви, образи родинного щастя і добробуту, побажання врожаю, здоров'я, щастя; парубкам і дівчатам співають К. на теми кохання, весілля, щасливого подружжя. К. і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на Різдвяні свята, з'явилися К., в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні к. авторського, книжного походження (Тиха, ніч, свята ніч; Нова радість стала; ін.).<br /> ===''Словник літературознавчих термінів''===<br /> Колядка — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов'язані з зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним.<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина<br /> |-<br /> | Називний || коля́дка || коля́дки ||<br /> |-<br /> | Родовий || коля́дки || коля́док || <br /> |-<br /> | Давальний || коля́дці || коля́дкам || <br /> |-<br /> | Знахідний || коля́дку || коля́дки ||<br /> |-<br /> | Орудний || коля́дкою || коля́дками ||<br /> |-<br /> | Місцевий || на/у коля́дці || на/у коля́дках ||<br /> |-<br /> | Кличний || коля́дко || коля́дки ||<br /> ==Що таке колядки==<br /> Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до найголовнішого свята — зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Коляди і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на християнське Різдвяні свята. З’явилися колядки, в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч»; «Нова радість стала»; та інші).<br /> Колядки з’явилися ще у язичницькі часи і пов’язані з днем зимового сонцестояння, яке називали святом Коляди, або Коротуна. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з’їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Ця традиція збереглася й до сьогодні. А тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками. Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та ін. Колядки, за традицією вшановували всіх членів родини: господаря, господиню, хлопця, дівчину. Колядування поєднувалось із відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами: «отаман», «звіздар», «міхоноша» та «ряжені».<br /> ==Історія походження колядки==<br /> У фольклористиці є різні думки щодо походження терміну &quot;коляда&quot;. Багато дослідників схильні вважати, що воно походить від латинського слова Calenda, що означає свято нового року. Зокрема, Ф. Колесса пояснює його походження від назви нового року у римлян — Calendae januaria. Ця чужа назва, що сплелася із старослов'янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні впливи грецької та римської культур в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де безпосередньо зустрілася з греко-римським світом. Відомий історик M. Грушевський звертає увагу на зв´язок української назви із новогрецьким «колянта», болгарським «коленде» або «коляда», що вживались на означення вечора перед Різдвом на Балканах, і вважає, що «се ім´я вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».<br /> <br /> А от письменниця, дослідниця українських колядок Олена Пчілка підходить до цієї проблеми по-своєму. Вона заперечує судження О. Веселовського та Ф. Колеси про те, що українська &quot;колядка&quot; походить від римської назви нового року &quot;calendae januaria&quot;. Водночас вона погоджується з тим, що така думка має право на існування, проте лише як гіпотеза. Вона висловлює припущення, що слово &quot;колядка&quot;, скоріше всього, слов’янського походження.<br /> <br /> У Львівському національному музеї зберігається рукописний збірник пісень, датований 1661-1680 роками, де вміщена коляда «Король з Еміру до нас приходить». Найдавнішою сучасною колядою є «Бог предвічний», що відома ще з 1780 року. Колядують її у кожному домі не лише на Україні, а й у Європі. <br /> За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та інші. За традицією колядки вшановували всіх членів родини – господаря, господиню, хлопця, дівчину. Спів поєднувався з відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами, де були «отаман», «звіздар» та «міхоноша».<br /> <br /> Із появою християнства обряд колядування було приурочено до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. Звичай колядування, як і щедрування, відіграв важливу роль у розвитку народної музично-пісенної творчості. Новорічні наспіви виконувалися колективами (співочими ватагами, гуртами) різного складу: парубочими, дівочими, дитячими, старшого віку. Це визначало певні особливості їхньої мелодики, ритму й навіть змісту. Дитяче колядування мало спрощену форму — здебільшого це прохання винагороди.<br /> <br /> Гуртувалися колядники і за територіальним принципом — по окремих вулицях або кутках. Обов´язково обирали серед себе старшого (отамана, березу) та міхоношу, який носив зібране. До складу ватаги нерідко входили музики й танцюристи.<br /> У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східній Україні переважали обходи з різдвяною зіркою, на Західній — із ляльковим або живим вертепом. Крім релігійної народної драми, розігрували різні театралізовані сценки.<br /> <br /> Перед сучасною фольклористикою стоїть завдання і надалі продовжити дослідження багатої скарбниці українських колядок та щедрівок, зокрема їх образності й поетики на тлі всього жанрового багатства українського пісенного фольклору та, безперечно, їх значення для розвитку духовної культури.<br /> ==Чим відрізняється колядка від щедрівки==<br /> Різниця є: Колядки виконують на Різдво — 7 січня, а щедрують — напередодні старого Нового року—13 січня.<br /> В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю и т.д.<br /> Історія колядок<br /> Як відомо, звичай колядування пов’язаний з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове Сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого та проганяли Коротуна. Потім — ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця. Згодом, із появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового, і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви.<br /> Історія щедрівок<br /> Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір». Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл.<br /> ==Колядки, що єднають світ==<br /> Європейські звичаї різдвяно-новорічних свят надзвичайно різноманітні. Та є одна традиція, яка зустрічається на всьому континенті – співання різдвяних пісень. У багатьох народів навіть слово на означення цього пісенного жанру те саме – коляди, коледи, коленди. Сьогодні важко повірити, та традиція колядування зароджувалася ще задовго до того, як Європа стала християнською. У Стародавньому Римі в перші дні нового року сусіди та родичі, відвідуючи один одного, обмінювалися подарунками й співали величальні пісні – календи. <br /> <br /> Європейські звичаї колядування закорінені в римських величальних новорічних гімнах. Це коріння сягає тих далеких часів, коли Європа ще не була християнською. Сучасні колядки генетично пов’язані з древніми язичницькими обрядами, присвяченими зимовому сонцестоянню.<br /> <br /> У сиву давнину європейські народи молитвами, величальними піснями та урочистими бенкетами зустрічали час, коли дні починають довшати, а ночі коротшати. Цікаво, що саме у цей період року стародавні римляни кололи кабанця, так, як це століттями опісля було прийнято в Україні. Щодо значення самого слова коляда, то воно походить від латинської назви перших днів місяця – calendae.<br /> <br /> Язичницькі символи стали християнськими<br /> <br /> Упродовж сторіч християнізації Європи на поганські новорічні звичаї нашарувалися євангельські історії про народження Христа, тож древні календи стали християнськими колядами.<br /> <br /> Втім, дотепер у різдвяних величальних піснях європейських народів можна натрапити на сліди язичницьких культів. Скажімо, один із символів християнського Різдва – новорічна ялинка – колись була священним деревом народів Північної Європи. У сучасній Німеччині урочиста колядка про ялинку «O Tannenbaum» – одна з найпопулярніших.<br /> <br /> Древні дохристиянські ритуали можна розпізнати й у сучасній святвечірній традиції, що збереглася в Норвегії. Зібравшись біля святкового столу, норвезькі сім’ї беруться за руки й хороводом ідуть навколо ялинки, співаючи при цьому колядок. Цікаво, що у норвежців зберігся древній звичай, дещо схожий на український – вшанування снопа збіжжя. На Різдво норвежці вивішують у садах снопики вівса. Колись це була жертва для грізного норманського бога Одина, а сьогодні – нагадування про солому, на якій народився Христос, а також пожива для зголоднілих пташок. В одній із норвезьких різдвяних пісень мовиться: «На соломі лежить і відпочиває Небо».<br /> <br /> Традиція, що єднає Європу<br /> <br /> Схожі до українських різдвяні традиції можна побачити навіть у далекій Португалії. Там, як і в Україні, при святвечірньому столі згадують про померлих родичів, для них залишають одне місце зі столовими приборами. Саме Португалія – батьківщина однієї з найпопулярніших у світі колядок Adeste Fideles («Прибудьте всі вірні»). Вона виникла у 13-му сторіччі і, за однією з гіпотез, текст різдвяного гімну написав король Португалії. Ця пісня була і залишається в репертуарі багатьох відомих виконавців, її, зокрема, співали Франк Сінатра, Елвіс Преслі, Лучано Паваротті, а сьогодні виконують Андреа Боччелі, група «Іль діво», Енія.<br /> <br /> Втім, чи не найбагатша колядкова традиція – у слов’янських народів, зокрема, у поляків та українців. Чимало польських та українських колядок мають схожі слова та ідентичну мелодію. Два народи століттями жили поряд, тож звичаї сусідів схожі. Наприклад, одна з найпопулярніших польських коляд Dzisiaj w Betlejem («Сьогодні у Вифлеємі») нагадує українську «Во Вифлеємі нині новина».<br /> <br /> У багатьох країнах Європи сьогодні можна почути нарікання на те, що різдвяні й новорічні свята втрачають своє первісне значення, мовляв, вони стали святом комерції. Та жодна комерція не спроможна затьмарити радості, що струменить із урочистих колядкових мелодій. А вони у ці дні лунають на цілому європейському континенті.<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Cbc3ee3080fc02fa8131767e70974d065cf252108924224.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Kutya4.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Image11356954 bb24e1fcfeba612be289e20f05386d1f.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:879573.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки-рождество-христово.jpg|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ко]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-29T23:18:19Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==Словник Бориса Грінченка==<br /> '''Коля́дка, -ки, '''''ж. ''Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе. <br /> ==Інші словники==<br /> ===''Словник української мови''===<br /> КОЛЯ́ДКА, и́, ж.<br /> <br /> 1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку.. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Л. Укр., V, 1956, 24); Його молода красуня мати співала йому чарівних пісень-колядок, яких ніхто вже й не знає сьогодні (Довж., І, 1958, 314).<br /> <br /> 2. Обряд колядування. Було на вулиці, вечорницях, у досвітки, в колядці, на ігрищах ніхто, як я, перед вела (Стор., І, 1957, 101); Весела пора — колядки. Недаром кожна дівчина, як бога, дожидає їх; і наспіваєшся, і нагуляєшся, і нарегочешся (Мирний, III, 1954, 42); Обряд щедрівок, колядок і посівання розвивається тепер у нашому народі цілком на світській основі (Літ. Укр., 24.1 1964, 3).<br /> ===''Словник музичних термінів''===<br /> Cтаровинна Слов’янська обрядова пісня, яка виконується під час святкування Різдва Христова. В Україні поширені різновиди К. - щедрівка та риндзівки, в Бєларусі - калядка, Литві - каледа, Латвії - каладу, Болгарії - коледа, Польщі - коледа, Росії - колядка, авсень, Румунії - колінда тощо.<br /> ===''Універсальний словник-енциклопедія''===<br /> КОЛЯДКИ<br /> Величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини; приурочені до найголовнішого свята - зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі; у к. містяться космогонічні уявлення, хліборобські, мисливські та військові мотиви, образи родинного щастя і добробуту, побажання врожаю, здоров'я, щастя; парубкам і дівчатам співають К. на теми кохання, весілля, щасливого подружжя. К. і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на Різдвяні свята, з'явилися К., в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні к. авторського, книжного походження (Тиха, ніч, свята ніч; Нова радість стала; ін.).<br /> ===''Словник літературознавчих термінів''===<br /> Колядка — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов'язані з зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним.<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина<br /> |-<br /> | Називний || коля́дка || коля́дки<br /> |-<br /> | Родовий || коля́дки || коля́док <br /> |-<br /> | Давальний || коля́дці || коля́дкам <br /> |-<br /> | Знахідний || коля́дку || коля́дки<br /> |-<br /> | Орудний || коля́дкою || коля́дками<br /> |-<br /> | Місцевий || на/у коля́дці || на/у коля́дках<br /> |-<br /> | Кличний || коля́дко || коля́дки<br /> <br /> ==Що таке колядки==<br /> Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до найголовнішого свята — зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Коляди і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на християнське Різдвяні свята. З’явилися колядки, в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч»; «Нова радість стала»; та інші).<br /> Колядки з’явилися ще у язичницькі часи і пов’язані з днем зимового сонцестояння, яке називали святом Коляди, або Коротуна. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з’їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Ця традиція збереглася й до сьогодні. А тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками. Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та ін. Колядки, за традицією вшановували всіх членів родини: господаря, господиню, хлопця, дівчину. Колядування поєднувалось із відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами: «отаман», «звіздар», «міхоноша» та «ряжені».<br /> ==Історія походження колядки==<br /> У фольклористиці є різні думки щодо походження терміну &quot;коляда&quot;. Багато дослідників схильні вважати, що воно походить від латинського слова Calenda, що означає свято нового року. Зокрема, Ф. Колесса пояснює його походження від назви нового року у римлян — Calendae januaria. Ця чужа назва, що сплелася із старослов'янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні впливи грецької та римської культур в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де безпосередньо зустрілася з греко-римським світом. Відомий історик M. Грушевський звертає увагу на зв´язок української назви із новогрецьким «колянта», болгарським «коленде» або «коляда», що вживались на означення вечора перед Різдвом на Балканах, і вважає, що «се ім´я вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».<br /> <br /> А от письменниця, дослідниця українських колядок Олена Пчілка підходить до цієї проблеми по-своєму. Вона заперечує судження О. Веселовського та Ф. Колеси про те, що українська &quot;колядка&quot; походить від римської назви нового року &quot;calendae januaria&quot;. Водночас вона погоджується з тим, що така думка має право на існування, проте лише як гіпотеза. Вона висловлює припущення, що слово &quot;колядка&quot;, скоріше всього, слов’янського походження.<br /> <br /> У Львівському національному музеї зберігається рукописний збірник пісень, датований 1661-1680 роками, де вміщена коляда «Король з Еміру до нас приходить». Найдавнішою сучасною колядою є «Бог предвічний», що відома ще з 1780 року. Колядують її у кожному домі не лише на Україні, а й у Європі. <br /> За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та інші. За традицією колядки вшановували всіх членів родини – господаря, господиню, хлопця, дівчину. Спів поєднувався з відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами, де були «отаман», «звіздар» та «міхоноша».<br /> <br /> Із появою християнства обряд колядування було приурочено до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. Звичай колядування, як і щедрування, відіграв важливу роль у розвитку народної музично-пісенної творчості. Новорічні наспіви виконувалися колективами (співочими ватагами, гуртами) різного складу: парубочими, дівочими, дитячими, старшого віку. Це визначало певні особливості їхньої мелодики, ритму й навіть змісту. Дитяче колядування мало спрощену форму — здебільшого це прохання винагороди.<br /> <br /> Гуртувалися колядники і за територіальним принципом — по окремих вулицях або кутках. Обов´язково обирали серед себе старшого (отамана, березу) та міхоношу, який носив зібране. До складу ватаги нерідко входили музики й танцюристи.<br /> У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східній Україні переважали обходи з різдвяною зіркою, на Західній — із ляльковим або живим вертепом. Крім релігійної народної драми, розігрували різні театралізовані сценки.<br /> <br /> Перед сучасною фольклористикою стоїть завдання і надалі продовжити дослідження багатої скарбниці українських колядок та щедрівок, зокрема їх образності й поетики на тлі всього жанрового багатства українського пісенного фольклору та, безперечно, їх значення для розвитку духовної культури.<br /> ==Чим відрізняється колядка від щедрівки==<br /> Різниця є: Колядки виконують на Різдво — 7 січня, а щедрують — напередодні старого Нового року—13 січня.<br /> В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю и т.д.<br /> Історія колядок<br /> Як відомо, звичай колядування пов’язаний з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове Сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого та проганяли Коротуна. Потім — ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця. Згодом, із появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового, і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви.<br /> Історія щедрівок<br /> Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір». Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл.<br /> ==Колядки, що єднають світ==<br /> Європейські звичаї різдвяно-новорічних свят надзвичайно різноманітні. Та є одна традиція, яка зустрічається на всьому континенті – співання різдвяних пісень. У багатьох народів навіть слово на означення цього пісенного жанру те саме – коляди, коледи, коленди. Сьогодні важко повірити, та традиція колядування зароджувалася ще задовго до того, як Європа стала християнською. У Стародавньому Римі в перші дні нового року сусіди та родичі, відвідуючи один одного, обмінювалися подарунками й співали величальні пісні – календи. <br /> <br /> Європейські звичаї колядування закорінені в римських величальних новорічних гімнах. Це коріння сягає тих далеких часів, коли Європа ще не була християнською. Сучасні колядки генетично пов’язані з древніми язичницькими обрядами, присвяченими зимовому сонцестоянню.<br /> <br /> У сиву давнину європейські народи молитвами, величальними піснями та урочистими бенкетами зустрічали час, коли дні починають довшати, а ночі коротшати. Цікаво, що саме у цей період року стародавні римляни кололи кабанця, так, як це століттями опісля було прийнято в Україні. Щодо значення самого слова коляда, то воно походить від латинської назви перших днів місяця – calendae.<br /> <br /> Язичницькі символи стали християнськими<br /> <br /> Упродовж сторіч християнізації Європи на поганські новорічні звичаї нашарувалися євангельські історії про народження Христа, тож древні календи стали християнськими колядами.<br /> <br /> Втім, дотепер у різдвяних величальних піснях європейських народів можна натрапити на сліди язичницьких культів. Скажімо, один із символів християнського Різдва – новорічна ялинка – колись була священним деревом народів Північної Європи. У сучасній Німеччині урочиста колядка про ялинку «O Tannenbaum» – одна з найпопулярніших.<br /> <br /> Древні дохристиянські ритуали можна розпізнати й у сучасній святвечірній традиції, що збереглася в Норвегії. Зібравшись біля святкового столу, норвезькі сім’ї беруться за руки й хороводом ідуть навколо ялинки, співаючи при цьому колядок. Цікаво, що у норвежців зберігся древній звичай, дещо схожий на український – вшанування снопа збіжжя. На Різдво норвежці вивішують у садах снопики вівса. Колись це була жертва для грізного норманського бога Одина, а сьогодні – нагадування про солому, на якій народився Христос, а також пожива для зголоднілих пташок. В одній із норвезьких різдвяних пісень мовиться: «На соломі лежить і відпочиває Небо».<br /> <br /> Традиція, що єднає Європу<br /> <br /> Схожі до українських різдвяні традиції можна побачити навіть у далекій Португалії. Там, як і в Україні, при святвечірньому столі згадують про померлих родичів, для них залишають одне місце зі столовими приборами. Саме Португалія – батьківщина однієї з найпопулярніших у світі колядок Adeste Fideles («Прибудьте всі вірні»). Вона виникла у 13-му сторіччі і, за однією з гіпотез, текст різдвяного гімну написав король Португалії. Ця пісня була і залишається в репертуарі багатьох відомих виконавців, її, зокрема, співали Франк Сінатра, Елвіс Преслі, Лучано Паваротті, а сьогодні виконують Андреа Боччелі, група «Іль діво», Енія.<br /> <br /> Втім, чи не найбагатша колядкова традиція – у слов’янських народів, зокрема, у поляків та українців. Чимало польських та українських колядок мають схожі слова та ідентичну мелодію. Два народи століттями жили поряд, тож звичаї сусідів схожі. Наприклад, одна з найпопулярніших польських коляд Dzisiaj w Betlejem («Сьогодні у Вифлеємі») нагадує українську «Во Вифлеємі нині новина».<br /> <br /> У багатьох країнах Європи сьогодні можна почути нарікання на те, що різдвяні й новорічні свята втрачають своє первісне значення, мовляв, вони стали святом комерції. Та жодна комерція не спроможна затьмарити радості, що струменить із урочистих колядкових мелодій. А вони у ці дні лунають на цілому європейському континенті.<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Cbc3ee3080fc02fa8131767e70974d065cf252108924224.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Kutya4.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Image11356954 bb24e1fcfeba612be289e20f05386d1f.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:879573.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки-рождество-христово.jpg|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ко]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-29T23:02:38Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==Словник Бориса Грінченка==<br /> '''Коля́дка, -ки, '''''ж. ''Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе. <br /> ==Інші словники==<br /> ===''Словник української мови''===<br /> КОЛЯ́ДКА, и́, ж.<br /> <br /> 1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку.. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Л. Укр., V, 1956, 24); Його молода красуня мати співала йому чарівних пісень-колядок, яких ніхто вже й не знає сьогодні (Довж., І, 1958, 314).<br /> <br /> 2. Обряд колядування. Було на вулиці, вечорницях, у досвітки, в колядці, на ігрищах ніхто, як я, перед вела (Стор., І, 1957, 101); Весела пора — колядки. Недаром кожна дівчина, як бога, дожидає їх; і наспіваєшся, і нагуляєшся, і нарегочешся (Мирний, III, 1954, 42); Обряд щедрівок, колядок і посівання розвивається тепер у нашому народі цілком на світській основі (Літ. Укр., 24.1 1964, 3).<br /> ===''Словник музичних термінів''===<br /> Cтаровинна Слов’янська обрядова пісня, яка виконується під час святкування Різдва Христова. В Україні поширені різновиди К. - щедрівка та риндзівки, в Бєларусі - калядка, Литві - каледа, Латвії - каладу, Болгарії - коледа, Польщі - коледа, Росії - колядка, авсень, Румунії - колінда тощо.<br /> ===''Універсальний словник-енциклопедія''===<br /> КОЛЯДКИ<br /> Величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини; приурочені до найголовнішого свята - зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі; у к. містяться космогонічні уявлення, хліборобські, мисливські та військові мотиви, образи родинного щастя і добробуту, побажання врожаю, здоров'я, щастя; парубкам і дівчатам співають К. на теми кохання, весілля, щасливого подружжя. К. і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на Різдвяні свята, з'явилися К., в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні к. авторського, книжного походження (Тиха, ніч, свята ніч; Нова радість стала; ін.).<br /> ===''Словник літературознавчих термінів''==<br /> Колядка — жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов'язані з зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним.<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> <br /> ==Що таке колядки==<br /> Колядки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять з глибокої давнини. Колядки приурочені до найголовнішого свята — зимового сонцевороту, перемоги світла і життя над зимовим мороком і змертвінням у природі, пов’язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця — весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння. Коляди і весь обряд колядування у християнський час значною мірою перенесені на християнське Різдвяні свята. З’явилися колядки, в яких архаїчні мотиви й образи перепліталися з біблійними (народження, життя, муки, смерть і воскресіння Христа). Окреме місце посідають церковні коляди авторського, книжного походження («Тиха ніч, свята ніч»; «Нова радість стала»; та інші).<br /> Колядки з’явилися ще у язичницькі часи і пов’язані з днем зимового сонцестояння, яке називали святом Коляди, або Коротуна. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з’їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Ця традиція збереглася й до сьогодні. А тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, будили господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками. Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та ін. Колядки, за традицією вшановували всіх членів родини: господаря, господиню, хлопця, дівчину. Колядування поєднувалось із відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами: «отаман», «звіздар», «міхоноша» та «ряжені».<br /> ==Історія походження колядки==<br /> У фольклористиці є різні думки щодо походження терміну &quot;коляда&quot;. Багато дослідників схильні вважати, що воно походить від латинського слова Calenda, що означає свято нового року. Зокрема, Ф. Колесса пояснює його походження від назви нового року у римлян — Calendae januaria. Ця чужа назва, що сплелася із старослов'янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні впливи грецької та римської культур в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де безпосередньо зустрілася з греко-римським світом. Відомий історик M. Грушевський звертає увагу на зв´язок української назви із новогрецьким «колянта», болгарським «коленде» або «коляда», що вживались на означення вечора перед Різдвом на Балканах, і вважає, що «се ім´я вигнало стару тубильчу назву «корочуна», значення якої не зовсім ясне».<br /> <br /> А от письменниця, дослідниця українських колядок Олена Пчілка підходить до цієї проблеми по-своєму. Вона заперечує судження О. Веселовського та Ф. Колеси про те, що українська &quot;колядка&quot; походить від римської назви нового року &quot;calendae januaria&quot;. Водночас вона погоджується з тим, що така думка має право на існування, проте лише як гіпотеза. Вона висловлює припущення, що слово &quot;колядка&quot;, скоріше всього, слов’янського походження.<br /> <br /> У Львівському національному музеї зберігається рукописний збірник пісень, датований 1661-1680 роками, де вміщена коляда «Король з Еміру до нас приходить». Найдавнішою сучасною колядою є «Бог предвічний», що відома ще з 1780 року. Колядують її у кожному домі не лише на Україні, а й у Європі. <br /> За обробку та відновлення колядок бралися видатні композитори: Микола Лисенко, Станіслав Людкевич та інші. За традицією колядки вшановували всіх членів родини – господаря, господиню, хлопця, дівчину. Спів поєднувався з відповідними іграми, танцями, музикою. Колядували групами, де були «отаман», «звіздар» та «міхоноша».<br /> <br /> Із появою християнства обряд колядування було приурочено до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з біблійними образами, які також набули великої популярності в народі. Звичай колядування, як і щедрування, відіграв важливу роль у розвитку народної музично-пісенної творчості. Новорічні наспіви виконувалися колективами (співочими ватагами, гуртами) різного складу: парубочими, дівочими, дитячими, старшого віку. Це визначало певні особливості їхньої мелодики, ритму й навіть змісту. Дитяче колядування мало спрощену форму — здебільшого це прохання винагороди.<br /> <br /> Гуртувалися колядники і за територіальним принципом — по окремих вулицях або кутках. Обов´язково обирали серед себе старшого (отамана, березу) та міхоношу, який носив зібране. До складу ватаги нерідко входили музики й танцюристи.<br /> У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східній Україні переважали обходи з різдвяною зіркою, на Західній — із ляльковим або живим вертепом. Крім релігійної народної драми, розігрували різні театралізовані сценки.<br /> <br /> Перед сучасною фольклористикою стоїть завдання і надалі продовжити дослідження багатої скарбниці українських колядок та щедрівок, зокрема їх образності й поетики на тлі всього жанрового багатства українського пісенного фольклору та, безперечно, їх значення для розвитку духовної культури.<br /> ==Чим відрізняється колядка від щедрівки==<br /> Різниця є: Колядки виконують на Різдво — 7 січня, а щедрують — напередодні старого Нового року—13 січня.<br /> В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю и т.д.<br /> Історія колядок<br /> Як відомо, звичай колядування пов’язаний з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове Сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого та проганяли Коротуна. Потім — ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця. Згодом, із появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового, і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви.<br /> Історія щедрівок<br /> Щедрівки відрізняються від колядок своїм неодмінним приспівом «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір». Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері. У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл.<br /> ==Колядки, що єднають світ==<br /> Європейські звичаї різдвяно-новорічних свят надзвичайно різноманітні. Та є одна традиція, яка зустрічається на всьому континенті – співання різдвяних пісень. У багатьох народів навіть слово на означення цього пісенного жанру те саме – коляди, коледи, коленди. Сьогодні важко повірити, та традиція колядування зароджувалася ще задовго до того, як Європа стала християнською. У Стародавньому Римі в перші дні нового року сусіди та родичі, відвідуючи один одного, обмінювалися подарунками й співали величальні пісні – календи. <br /> <br /> Європейські звичаї колядування закорінені в римських величальних новорічних гімнах. Це коріння сягає тих далеких часів, коли Європа ще не була християнською. Сучасні колядки генетично пов’язані з древніми язичницькими обрядами, присвяченими зимовому сонцестоянню.<br /> <br /> У сиву давнину європейські народи молитвами, величальними піснями та урочистими бенкетами зустрічали час, коли дні починають довшати, а ночі коротшати. Цікаво, що саме у цей період року стародавні римляни кололи кабанця, так, як це століттями опісля було прийнято в Україні. Щодо значення самого слова коляда, то воно походить від латинської назви перших днів місяця – calendae.<br /> <br /> Язичницькі символи стали християнськими<br /> <br /> Упродовж сторіч християнізації Європи на поганські новорічні звичаї нашарувалися євангельські історії про народження Христа, тож древні календи стали християнськими колядами.<br /> <br /> Втім, дотепер у різдвяних величальних піснях європейських народів можна натрапити на сліди язичницьких культів. Скажімо, один із символів християнського Різдва – новорічна ялинка – колись була священним деревом народів Північної Європи. У сучасній Німеччині урочиста колядка про ялинку «O Tannenbaum» – одна з найпопулярніших.<br /> <br /> Древні дохристиянські ритуали можна розпізнати й у сучасній святвечірній традиції, що збереглася в Норвегії. Зібравшись біля святкового столу, норвезькі сім’ї беруться за руки й хороводом ідуть навколо ялинки, співаючи при цьому колядок. Цікаво, що у норвежців зберігся древній звичай, дещо схожий на український – вшанування снопа збіжжя. На Різдво норвежці вивішують у садах снопики вівса. Колись це була жертва для грізного норманського бога Одина, а сьогодні – нагадування про солому, на якій народився Христос, а також пожива для зголоднілих пташок. В одній із норвезьких різдвяних пісень мовиться: «На соломі лежить і відпочиває Небо».<br /> <br /> Традиція, що єднає Європу<br /> <br /> Схожі до українських різдвяні традиції можна побачити навіть у далекій Португалії. Там, як і в Україні, при святвечірньому столі згадують про померлих родичів, для них залишають одне місце зі столовими приборами. Саме Португалія – батьківщина однієї з найпопулярніших у світі колядок Adeste Fideles («Прибудьте всі вірні»). Вона виникла у 13-му сторіччі і, за однією з гіпотез, текст різдвяного гімну написав король Португалії. Ця пісня була і залишається в репертуарі багатьох відомих виконавців, її, зокрема, співали Франк Сінатра, Елвіс Преслі, Лучано Паваротті, а сьогодні виконують Андреа Боччелі, група «Іль діво», Енія.<br /> <br /> Втім, чи не найбагатша колядкова традиція – у слов’янських народів, зокрема, у поляків та українців. Чимало польських та українських колядок мають схожі слова та ідентичну мелодію. Два народи століттями жили поряд, тож звичаї сусідів схожі. Наприклад, одна з найпопулярніших польських коляд Dzisiaj w Betlejem («Сьогодні у Вифлеємі») нагадує українську «Во Вифлеємі нині новина».<br /> <br /> У багатьох країнах Європи сьогодні можна почути нарікання на те, що різдвяні й новорічні свята втрачають своє первісне значення, мовляв, вони стали святом комерції. Та жодна комерція не спроможна затьмарити радості, що струменить із урочистих колядкових мелодій. А вони у ці дні лунають на цілому європейському континенті.<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Cbc3ee3080fc02fa8131767e70974d065cf252108924224.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Kutya4.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Image11356954 bb24e1fcfeba612be289e20f05386d1f.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:879573.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки-рождество-христово.jpg|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ко]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-29T22:29:01Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>'''Коля́дка, -ки, '''''ж. ''Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Cbc3ee3080fc02fa8131767e70974d065cf252108924224.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Kutya4.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Image11356954 bb24e1fcfeba612be289e20f05386d1f.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:879573.jpg ‎|безрамки]]<br /> [[Файл:Колядки-рождество-христово.jpg|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ко]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B8-%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE-%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE.jpg 2014-11-29T22:24:27Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B8.jpg 2014-11-29T22:24:10Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kutya4.jpg 2014-11-29T22:23:42Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Image11356954_bb24e1fcfeba612be289e20f05386d1f.jpg 2014-11-29T22:22:59Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:879573.jpg 2014-11-29T22:22:37Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cbc3ee3080fc02fa8131767e70974d065cf252108924224.jpg 2014-11-29T22:22:18Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2014-11-29T21:30:53Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>[[Файл:570235 94950-640x480.jpg|обрамити|праворуч]]<br /> ==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2281-biljavka.html#show_point''Словник Бориса Грінченка'']==<br /> '''Білявка, -ки,''' ''ж.'' Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. ''Ой не піду до білявки, не піду.'' Pauli. II. 189. Ум. '''Білявонька, білявочка.'''<br /> ==Інші словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/biljavka''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===<br /> '''БІЛЯ́ВКА''', и, жін., розм. <br /> 1) Світловолоса чи білолиця жінка, дівчина; білявка.<br /> 2) рідко. Білість обличчя (супроти ластовиння, веснянок).&lt;br /&gt;<br /> Це була ніби писана на полотні геніальною рукою художника синьоока білявка (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 135).&lt;br /&gt;<br /> ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/42951.html''Орфографічний словник української мови'']===<br /> Біля́вка<br /> іменник жіночого роду, істота &lt;br /&gt;<br /> ===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=білявка''Словник українських рим'']===<br /> Рими до слова &quot;білявка&quot;: смуглявка, безрукавка, п'явка, шулявка, вавка, давка<br /> ===[http://zosh6.at.ua/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf''Практичний словник синонімів української мови С.Караванського'']===<br /> БІЛЯВКА, біловолоска, ясноволоса; (-<br /> личко) біла, бліда; пор. РУСА<br /> ===''Словник синонімів''===<br /> БЛОНДИ́НКА, БІЛЯ́ВКА розм., БІЛЯ́НКА розм., поет., рідше. Ліля- блондинка, пишні локони падають на плечі (О. Корнійчук); Певно знала - не зустрітись більш, Не обнять тобі сестри, білянко... (М. Шеремет).<br /> ===[http://svitslova.com/slovnyk-antonoviv/1762-antonimy-b2.html''Словник антонімів'']===<br /> Білявка - чорнявка<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина<br /> |-<br /> | Називний || біля́вка || біля́вки<br /> |-<br /> | Родовий || біля́вки || біля́вок <br /> |-<br /> | Давальний || біля́вці || біля́вкам <br /> |-<br /> | Знахідний || біля́вку || біля́вок<br /> |-<br /> | Орудний || біля́вкою || біля́вками<br /> |-<br /> | Місцевий || на/у біля́вці || на/у біля́вках<br /> |-<br /> | Кличний || біля́вко || біля́вки<br /> |}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> 1. Блондинки трохи агресивніше представниць прекрасної половини з іншим кольором волосся. Особливо швидко вони виходять із себе, коли мова йде про їхні особисті інтереси. Це відноситься не тільки до натуральних, а й до фарбованим блондинкам. <br /> <br /> 2. Число волосся блондинки складає 140-150 тисяч, а темноволосі люди мають приблизно на 50 000 менше. <br /> <br /> 3. Блондинкам складніше вийти заміж за багатого чоловіка, ніж брюнеткам. 62% дружин багатіїв – брюнетки, і всього лише 22% – блондинки. <br /> <br /> 4. Стикаючись обличчям до обличчя з блондинкою, чоловіки дурнішають: скорочується мозкова діяльність, знижується IQ і загальмовуються пізнавальні здібності. <br /> <br /> 5. Перші світловолосі дівчата з’явилися приблизно 10000 років тому в Північній Європі. Чоловіки в цих місцях вважалися дефіцитом, тому природа подарувала дівчатам світле волосся, щоб «заманювати самців». <br /> <br /> 6. Жарти про блондинок здатні вплинути на рівень IQ у дівчат зі світлим волоссям, і вони дійсно можуть стати трохи дурніші. Проте середній IQ блондинок дорівнює рівню інтелекту шатенок. Руді і брюнетки незначно відстають. <br /> <br /> 7. За останні 50 років чисельність блондинок і блондинів зменшилася з 49% до 14% від загального населення Планети. <br /> <br /> 8. У блондинок більше естрогенів (жіночі статеві гормони), ніж у брюнеток. Вчені вважають, що в цьому і полягає секрет привабливості дівчат зі світлим волоссям. <br /> <br /> 9. Найбільший відсоток блондинок – в Норвегії. Світловолосі чоловіки і жінки становлять 3/4 частину населення.<br /> тось вважає білявих красунь легковажними, а хтось - недостатньо кмітливими. Але, як кажуть, скільки людей, стільки й думок. Нещодавно ми говорили про цікаві факти про брюнетках - настала черга блондинок.<br /> <br /> 10. Існує Міжнародна асоціація блондинок. Також 31 травня в деяких країнах відзначають Всесвітній день блондинок.<br /> <br /> 11. Згідно з проведеним опитуванням, блондинки, що працюють офіціантками, заробляють більше чайових.<br /> <br /> 12. У деяких джерелах можна знайти інформацію про те, що комарі люблять радувати своєю увагою блондинок. За статистикою, комарі кусають білявих красунь частіше, ніж темноволосих.<br /> <br /> 13. Практично кожна дівчина одного разу фарбувалася в блондинку.<br /> <br /> 14. Дружина Наполеона III - перша жінка, яка штучно висвітлила волосся. Перше засіб, який допомагає освітлити локони, було представлено в 1867 році на виставці в Парижі.<br /> <br /> 15. Існує думка, що світле волосся ростуть швидше .<br /> <br /> 16. Анекдоти про блондинок займаю третє місце за популярністю в пошукових системах. На першому місці - приколи про Вовочку, на другому - смішні історії про любов і секс. Конкуренція!<br /> <br /> 17. У блондинки більше шансів знятися у голлівудському фільмі. Наприклад, батько світових &quot;страшилок&quot; Альфред Хічкок відчуває слабкість до білявим дівчатам. У кожній його картині обов'язково знімається тендітна дама зі світлим волоссям.<br /> <br /> 18. Думка про те, що чоловіки віддають перевагу блондинкам, повна нісенітниця. При виборі партнерки представники сильної статі, як правило, орієнтуються на свій власний колір волосся.<br /> <br /> 19. Вважається, що натуральні блондинки - вид вимираючий. За останні п'ятдесят років кількість людей з білявим волоссям скоротилося від 40% до 14%. Робимо висновок: блондинок потрібно берегти.<br /> <br /> ==Чому чоловіки обожнюють блондинок?==<br /> Якщо Вас мучить питання, чому чоловіки обожнюють білявок, тоді ця стаття для Вас. <br /> <br /> Кумедно, але факт - у справжньому житті переважна більшість представників сильної статі робить &quot;ставку&quot; на симпатичну блондинку, нехай навіть фарбовану! <br /> Це абсолютно точно встановлений психологами й сексопатологами факт: блондинки завжди користуються більш пильною увагою з боку чоловіків, ніж, приміром, надзвичайно прекрасні брюнетки. <br /> <br /> Хоча брюнетки теж не страждають через відсутність пристрасних залицяльників, популярність блондинок усе ж незмірно вище. <br /> <br /> Приміром, якщо можна так висловитися, згідно з розробленим ученими &quot;рейтингом сексуальної привабливості&quot; залежно від кольору волосся, безсумнівно, лідирують і стабільно тримають пальму першості блондинки. За ними, майже наступаючи їм на п'яти, йдуть спокусниці з золотисто-русявим світлим волоссям. Звичайно, не зовсім блондинки, але дуже близькі до них.<br /> Третіми в рейтингу стоять жінки з русявим волоссям, потім темні шатенки, останніми у списку йдуть брюнетки. Природно, що жінки із непривабливою зовнішності або каліцтвами просто не розглядалися. <br /> <br /> Але ось що цікаво - варто було красивій брюнетці змінити колір волосся, перефарбувавшись у &quot;золотаву&quot; або &quot;попелясту&quot; блондинку, як її рейтинг тут же невпізнанно змінювався і вмить підскакував до найвищої оцінки. Усі без винятку чоловіки, як то кажуть, &quot;втягували шиї&quot;! Ось що означає колір волосся! <br /> <br /> І це аж ніяк не вигадки. Факти – річ уперта: знаменита секс-бомба і кінодіва Норма Бейкер, вона ж Мерилін Монро, зовсім не була природною блондинкою, а отримала колосальну популярність і перетворилася на секс-символ не тільки Америки, але й практично всього світу, перефарбувавшись у золотисто- біляву бестію. <br /> <br /> Правда, потрібно відзначити, що Бог, Природа або Провидіння щедро нагородили її пекельною сумішшю з чарівності, краси, кокетства, сексапільності і ще чорт знає чого, що актори називають &quot;манок&quot;. Дуже влучно - цей манок невидимими флюїдами вабить чоловіків, як метеликів, на вогонь. На цьому вогні згоріла і сама Мерилін. <br /> <br /> Багато дуже відомих актрис теж були блондинками - починаючи від незабутньої і блискучої Марлен Дітріх і закінчуючи радянської кінозіркою Любов'ю Орловою. До речі, про більшість кінодів говорять те ж саме, що й про Монро: вони стали блондинками, щоб домогтися успіху. Вірніше сказати, одним зі складників їхнього успіху став колір волосся. <br /> <br /> Із чим же це пов'язано, чому так виходить, що чоловіки втрачають голови і відразу &quot;западають&quot; на блондинок? <br /> <br /> Для вирішення цієї загадки фахівці цілком серйозно радять для початку звернутися до старовинного іконопису, мало не візантійських часів. Що ж ми там бачимо? Уявіть собі, практично всі ангели небесні написані стародавніми художниками з блакитними ясними очима і світлим, як льон, волоссям. Багато святих теж мають блакитні очі і світле волосся. Зверніть увагу і на ту обставину, що романтичних героїв художники також зазвичай наділяють аналогічної зовнішністю. <br /> <br /> Ряд серйозних дослідників висловлює цілком аргументовану думку, що для більшості жителів країн Північної та Середньої Європи, а для Східної Європи і для Росії це особливо характерно, образ жінки з темними очима і темним волоссям на рівні підсвідомості і генетичної пам'яті мимоволі може асоціюватися з образами ворогів-завойовників зі Сходу. Русь, наприклад, століттями воювала з кровожерними і підступними степовиками. А Європа не раз зазнавала спустошливих набігів турків і Кримської Орди. <br /> <br /> Чоловік завжди шукав певні зовнішні ознаки, за якими він міг би визначити жінку, з якою йому вдасться прожити цілком спокійне і щасливе сімейне життя. Явні брюнетки і шатенки могли належати до &quot;чужих племен&quot;, тому погляд зупинявся на своїх - світловолосих і блакитнооких. Згадайте дітлахів у середньоросійських селищах: сині, як волошки в житі, очі і лляні голівки. Це ще були ознаки збереження генетики &quot;свого&quot; роду-племені: в жінці немає чужої крові! <br /> <br /> Але чи тільки це приваблює чоловіків у білявках? Таке питання задали собі сучасні вчені і постаралися на нього відповісти. <br /> <br /> Уявіть, дослідження показали, що суто в психологічному плані світловолосі дами більш стійкі, відрізняються непідробною безпосередністю і мають більш веселу і спокійну вдачу, ніж жінки з іншим кольором волосся. Вони відрізняються більшою добротою і частіше здатні на самопожертву заради коханої людини. Невже стародавні легенди і казки не брешуть?! <br /> <br /> Щодо жіночого розуму, то тут розмова переходить на досить слизький грунт. Але справедливості заради скажемо, що серед видатних жінок, котрі залишили чималий слід в історії, було багато натуральних блондинок. Наприклад, дружина Івана III візантійська царівна Софія Палеолог, розум якої визнавала вся сучасна їй Європа. Єлизавета I Тюдор, англійська королева-діва, була рудуватою блондинкою, як і незабутня &quot;залізна леді&quot; Маргарет Тетчер. <br /> <br /> Більш поглиблені дослідження привели взагалі до вельми цікавих результатів. Як з'ясувалося, блондинки відрізняються від жінок із іншим кольором волосся - природно, мова йде тільки про натуральних білявок - безліччю різних параметрів. У них більше волосся на голові: у блондинок близько 140-150 тисяч, а у темноволосих мало не на півсотні тисяч менше! Блондинки дещо пізніше дозрівають у статевому відношенні, але зате довше інших зберігають молодість, здоров'я і відмінний зовнішній вигляд. <br /> <br /> Шкіра блондинок відрізняється значно більшою пружністю і еластичністю, ніж в інших жінок, і це допомагає їм зберігати молодість протягом довгих років. Мало того, блондинки навіть пахнуть по-іншому і виділяють у навколишній простір більше специфічних гормональних речовин, що збуджують чоловіків-самців! <br /> <br /> Тепер зрозуміло, чому їх так люблять жителі Півдня - на Сході і на Півночі не визнають худих жінок, а блондинкам, для повного розквіту, необхідно трохи перебрати з вагою. Тоді вони тішать наші погляди приємною округлістю форм, настільки привабливою для темпераментних південців, готових заради цього на що завгодно. <br /> <br /> Проте найцікавіше навіть не це. Ніхто не міг очікувати таких результатів експериментів: змінивши колір волосся, навіть пекучі брюнетки починали набувати психологічних рис блондинок! Ні, у них не змінювалися шкіра або вага, але змінювався характер! Для психологів це залишилося нерозв'язною загадкою: чому перефарбована брюнетка починає вести себе як натуральна блондинка? <br /> <br /> Можливо, ця таємниця ще відкриється. Але варто нагадати ось про що: при ворожіннях темні &quot;дами&quot; завжди обіцяють нещастя, а &quot;світла&quot; масть - радість і свято на душі!<br /> <br /> ==Чому блондинок вважають дурними?==<br /> Це питання мучить багатьох власниць разюче привабливого кольору волосся теж. <br /> <br /> Вони дуже часто знаходяться поруч, люблять нас. Ми ставимося до них із повагою або, навпаки, ненавидимо декого з них. Вони можуть надихати і опускати нас у безодню переживань. Пробуджують любов у наших серцях.<br /> <br /> «Дура!» - продовжує повторювати інший представник сильної статті вслід граціозній блондинці. А при цьому в найкращі навчальні заклади вступає все більше і більше чарівних блондинок, вони захищають кандидатські і навіть виходять на політичну арену. Проблеми блондинок замовчують і висміюють в анекдотах. Чому?<br /> <br /> Чоловіки в нескромних фантазіях обігрують все нові і нові ролі для самих себе в цьому світі. Те ж саме роблять і розумні жінки, тільки їх бажання нерідко входять у сферу жадань деспотичних чоловіків. Так розвивається найбільш значуща для людства боротьба.<br /> <br /> Вона являє собою зухвалу війну наших бажань із бажаннями осіб протилежної статі. Блондинки в цій битві озброєні величезним потенціалом, про природу якого мають невиразне уявлення.<br /> <br /> Чоловік ти чи жінка, підсвідомість цілком контролює твої бажання, поведінку, дії.<br /> <br /> Свобода вибору сексуального партнера, дівчини, хлопця, чоловіка, дружини, коханки - ілюзія, наскільки сильно нам би не хотілося заперечувати цей принцип. Сучасні дослідження інтелектуальної діяльності людини відмітають усі сумніви в цій галузі з наростаючою інтенсивністю.<br /> <br /> Ми контролюємо свою підсвідомість рівно настільки, наскільки можемо уявити суть її діяльності. Зрозуміти те, що рухає людьми, коли вони несвідомо судять по волоссю про стан інтелекту, значить ближче познайомитися з самим собою. Спробуємо зрозуміти світлих красунь.<br /> <br /> Насправді, ми звикли несвідомо недооцінювати інтелект блондинок в силу того, що в нашій підсвідомості живе особливий архетип (праобраз) білого кольору на голові жінки. Це можна перевірити, наприклад, за допомогою снів або гіпнозу. Білий колір на голові дівчини - це сигнал для нашої підсвідомості. Він говорить чоловікові так: «Перед тобою дуже розумна (!) дівчина». Це не помилка.<br /> <br /> На рівні підсвідомості блондини і блондинки сприймаються нами спочатку, несвідомо, як інтелектуально обдаровані.<br /> <br /> Протиріччя, які деякі можуть тут побачити, ілюзорні. Насправді, праобраз білого кольору на голові перейшов до нас від наших предків. Походження його пояснюється тим, що в колективній підсвідомості людей відбилася формула: людина з білим волоссям швидше мудра, ніж дурна. Секрет дуже простий - сивина у людей із великим досвідом, яку тисячоліттями спостерігали наші предки.<br /> <br /> У спадок до нас перейшло подання про колір волосся як про особливі сигнали. Підсвідомо ми готуємося сприймати блондинку як якийсь інтелектуальний центр, як би це смішно не звучало. Насправді, блондинки, з якими ми спілкуємося в тому віці, коли наше індивідуальне уявлення про них осідає в особисте несвідоме, не схожі на сивих старців.<br /> <br /> Вони практично не можуть відповідати історично сформованому підсвідомому поданням про самих себе, як про надрозумних людей.<br /> <br /> Простіше кажучи, блондинок багато чоловіків представляють дурнуватими через те, що наші предки звикли світловолосих вважати мудрими. У результаті невідповідності інформації в особистій та індивідуальній підсвідомості виникають нерівноважні стани, що притягують до себе увагу нашої свідомості.<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Girls Beautyful Girls Blonde on the field with white flowers 043374 .jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:467535 blondinka devushka goluboglazaya makiyazh bluzka r 1680x1050 (www GdeFon ru).jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:2(196).jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Img 589fd288377ef6edf41a05a2cafa7641.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Gaga.jpg|безрамки]]<br /> ==Медіа==<br /> ==Див. також==<br /> ==Джерела та література==<br /> ==Зовнішні посилання==<br /> http://www.youtube.com/watch?v=bc9Z71ik7SU<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2014-11-29T21:26:21Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>[[Файл:570235 94950-640x480.jpg|обрамити|праворуч]]<br /> ==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2281-biljavka.html#show_point''Словник Бориса Грінченка'']==<br /> '''Білявка, -ки,''' ''ж.'' Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. ''Ой не піду до білявки, не піду.'' Pauli. II. 189. Ум. '''Білявонька, білявочка.'''<br /> ==Інші словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/biljavka''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===<br /> '''БІЛЯ́ВКА''', и, жін., розм. <br /> 1) Світловолоса чи білолиця жінка, дівчина; білявка.<br /> 2) рідко. Білість обличчя (супроти ластовиння, веснянок).&lt;br /&gt;<br /> Це була ніби писана на полотні геніальною рукою художника синьоока білявка (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 135).&lt;br /&gt;<br /> ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/42951.html''Орфографічний словник української мови'']===<br /> Біля́вка<br /> іменник жіночого роду, істота &lt;br /&gt;<br /> ===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=білявка''Словник українських рим'']===<br /> Рими до слова &quot;білявка&quot;: смуглявка, безрукавка, п'явка, шулявка, вавка, давка<br /> ===[http://zosh6.at.ua/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf''Практичний словник синонімів української мови С.Караванського'']===<br /> БІЛЯВКА, біловолоска, ясноволоса; (-<br /> личко) біла, бліда; пор. РУСА<br /> ===''Словник синонімів''===<br /> БЛОНДИ́НКА, БІЛЯ́ВКА розм., БІЛЯ́НКА розм., поет., рідше. Ліля- блондинка, пишні локони падають на плечі (О. Корнійчук); Певно знала - не зустрітись більш, Не обнять тобі сестри, білянко... (М. Шеремет).<br /> ===[http://svitslova.com/slovnyk-antonoviv/1762-antonimy-b2.html''Словник антонімів'']===<br /> Білявка - чорнявка<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина<br /> |-<br /> | Називний || біля́вка || біля́вки<br /> |-<br /> | Родовий || біля́вки || біля́вок <br /> |-<br /> | Давальний || біля́вці || біля́вкам <br /> |-<br /> | Знахідний || біля́вку || біля́вок<br /> |-<br /> | Орудний || біля́вкою || біля́вками<br /> |-<br /> | Місцевий || на/у біля́вці || на/у біля́вках<br /> |-<br /> | Кличний || біля́вко || біля́вки<br /> |}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> 1. Блондинки трохи агресивніше представниць прекрасної половини з іншим кольором волосся. Особливо швидко вони виходять із себе, коли мова йде про їхні особисті інтереси. Це відноситься не тільки до натуральних, а й до фарбованим блондинкам. <br /> <br /> 2. Число волосся блондинки складає 140-150 тисяч, а темноволосі люди мають приблизно на 50 000 менше. <br /> <br /> 3. Блондинкам складніше вийти заміж за багатого чоловіка, ніж брюнеткам. 62% дружин багатіїв – брюнетки, і всього лише 22% – блондинки. <br /> <br /> 4. Стикаючись обличчям до обличчя з блондинкою, чоловіки дурнішають: скорочується мозкова діяльність, знижується IQ і загальмовуються пізнавальні здібності. <br /> <br /> 5. Перші світловолосі дівчата з’явилися приблизно 10000 років тому в Північній Європі. Чоловіки в цих місцях вважалися дефіцитом, тому природа подарувала дівчатам світле волосся, щоб «заманювати самців». <br /> <br /> 6. Жарти про блондинок здатні вплинути на рівень IQ у дівчат зі світлим волоссям, і вони дійсно можуть стати трохи дурніші. Проте середній IQ блондинок дорівнює рівню інтелекту шатенок. Руді і брюнетки незначно відстають. <br /> <br /> 7. За останні 50 років чисельність блондинок і блондинів зменшилася з 49% до 14% від загального населення Планети. <br /> <br /> 8. У блондинок більше естрогенів (жіночі статеві гормони), ніж у брюнеток. Вчені вважають, що в цьому і полягає секрет привабливості дівчат зі світлим волоссям. <br /> <br /> 9. Найбільший відсоток блондинок – в Норвегії. Світловолосі чоловіки і жінки становлять 3/4 частину населення.<br /> тось вважає білявих красунь легковажними, а хтось - недостатньо кмітливими. Але, як кажуть, скільки людей, стільки й думок. Нещодавно ми говорили про цікаві факти про брюнетках - настала черга блондинок.<br /> <br /> 10. Існує Міжнародна асоціація блондинок. Також 31 травня в деяких країнах відзначають Всесвітній день блондинок.<br /> <br /> 11. Згідно з проведеним опитуванням, блондинки, що працюють офіціантками, заробляють більше чайових.<br /> <br /> 12. У деяких джерелах можна знайти інформацію про те, що комарі люблять радувати своєю увагою блондинок. За статистикою, комарі кусають білявих красунь частіше, ніж темноволосих.<br /> <br /> 13. Практично кожна дівчина одного разу фарбувалася в блондинку.<br /> <br /> 14. Дружина Наполеона III - перша жінка, яка штучно висвітлила волосся. Перше засіб, який допомагає освітлити локони, було представлено в 1867 році на виставці в Парижі.<br /> <br /> 15. Існує думка, що світле волосся ростуть швидше .<br /> <br /> 16. Анекдоти про блондинок займаю третє місце за популярністю в пошукових системах. На першому місці - приколи про Вовочку, на другому - смішні історії про любов і секс. Конкуренція!<br /> <br /> 17. У блондинки більше шансів знятися у голлівудському фільмі. Наприклад, батько світових &quot;страшилок&quot; Альфред Хічкок відчуває слабкість до білявим дівчатам. У кожній його картині обов'язково знімається тендітна дама зі світлим волоссям.<br /> <br /> 18. Думка про те, що чоловіки віддають перевагу блондинкам, повна нісенітниця. При виборі партнерки представники сильної статі, як правило, орієнтуються на свій власний колір волосся.<br /> <br /> 19. Вважається, що натуральні блондинки - вид вимираючий. За останні п'ятдесят років кількість людей з білявим волоссям скоротилося від 40% до 14%. Робимо висновок: блондинок потрібно берегти.<br /> <br /> ==Чому чоловіки обожнюють блондинок?==<br /> Якщо Вас мучить питання, чому чоловіки обожнюють білявок, тоді ця стаття для Вас. <br /> <br /> Кумедно, але факт - у справжньому житті переважна більшість представників сильної статі робить &quot;ставку&quot; на симпатичну блондинку, нехай навіть фарбовану! <br /> Це абсолютно точно встановлений психологами й сексопатологами факт: блондинки завжди користуються більш пильною увагою з боку чоловіків, ніж, приміром, надзвичайно прекрасні брюнетки. <br /> <br /> Хоча брюнетки теж не страждають через відсутність пристрасних залицяльників, популярність блондинок усе ж незмірно вище. <br /> <br /> Приміром, якщо можна так висловитися, згідно з розробленим ученими &quot;рейтингом сексуальної привабливості&quot; залежно від кольору волосся, безсумнівно, лідирують і стабільно тримають пальму першості блондинки. За ними, майже наступаючи їм на п'яти, йдуть спокусниці з золотисто-русявим світлим волоссям. Звичайно, не зовсім блондинки, але дуже близькі до них.<br /> Третіми в рейтингу стоять жінки з русявим волоссям, потім темні шатенки, останніми у списку йдуть брюнетки. Природно, що жінки із непривабливою зовнішності або каліцтвами просто не розглядалися. <br /> <br /> Але ось що цікаво - варто було красивій брюнетці змінити колір волосся, перефарбувавшись у &quot;золотаву&quot; або &quot;попелясту&quot; блондинку, як її рейтинг тут же невпізнанно змінювався і вмить підскакував до найвищої оцінки. Усі без винятку чоловіки, як то кажуть, &quot;втягували шиї&quot;! Ось що означає колір волосся! <br /> <br /> І це аж ніяк не вигадки. Факти – річ уперта: знаменита секс-бомба і кінодіва Норма Бейкер, вона ж Мерилін Монро, зовсім не була природною блондинкою, а отримала колосальну популярність і перетворилася на секс-символ не тільки Америки, але й практично всього світу, перефарбувавшись у золотисто- біляву бестію. <br /> <br /> Правда, потрібно відзначити, що Бог, Природа або Провидіння щедро нагородили її пекельною сумішшю з чарівності, краси, кокетства, сексапільності і ще чорт знає чого, що актори називають &quot;манок&quot;. Дуже влучно - цей манок невидимими флюїдами вабить чоловіків, як метеликів, на вогонь. На цьому вогні згоріла і сама Мерилін. <br /> <br /> Багато дуже відомих актрис теж були блондинками - починаючи від незабутньої і блискучої Марлен Дітріх і закінчуючи радянської кінозіркою Любов'ю Орловою. До речі, про більшість кінодів говорять те ж саме, що й про Монро: вони стали блондинками, щоб домогтися успіху. Вірніше сказати, одним зі складників їхнього успіху став колір волосся. <br /> <br /> Із чим же це пов'язано, чому так виходить, що чоловіки втрачають голови і відразу &quot;западають&quot; на блондинок? <br /> <br /> Для вирішення цієї загадки фахівці цілком серйозно радять для початку звернутися до старовинного іконопису, мало не візантійських часів. Що ж ми там бачимо? Уявіть собі, практично всі ангели небесні написані стародавніми художниками з блакитними ясними очима і світлим, як льон, волоссям. Багато святих теж мають блакитні очі і світле волосся. Зверніть увагу і на ту обставину, що романтичних героїв художники також зазвичай наділяють аналогічної зовнішністю. <br /> <br /> Ряд серйозних дослідників висловлює цілком аргументовану думку, що для більшості жителів країн Північної та Середньої Європи, а для Східної Європи і для Росії це особливо характерно, образ жінки з темними очима і темним волоссям на рівні підсвідомості і генетичної пам'яті мимоволі може асоціюватися з образами ворогів-завойовників зі Сходу. Русь, наприклад, століттями воювала з кровожерними і підступними степовиками. А Європа не раз зазнавала спустошливих набігів турків і Кримської Орди. <br /> <br /> Чоловік завжди шукав певні зовнішні ознаки, за якими він міг би визначити жінку, з якою йому вдасться прожити цілком спокійне і щасливе сімейне життя. Явні брюнетки і шатенки могли належати до &quot;чужих племен&quot;, тому погляд зупинявся на своїх - світловолосих і блакитнооких. Згадайте дітлахів у середньоросійських селищах: сині, як волошки в житі, очі і лляні голівки. Це ще були ознаки збереження генетики &quot;свого&quot; роду-племені: в жінці немає чужої крові! <br /> <br /> Але чи тільки це приваблює чоловіків у білявках? Таке питання задали собі сучасні вчені і постаралися на нього відповісти. <br /> <br /> Уявіть, дослідження показали, що суто в психологічному плані світловолосі дами більш стійкі, відрізняються непідробною безпосередністю і мають більш веселу і спокійну вдачу, ніж жінки з іншим кольором волосся. Вони відрізняються більшою добротою і частіше здатні на самопожертву заради коханої людини. Невже стародавні легенди і казки не брешуть?! <br /> <br /> Щодо жіночого розуму, то тут розмова переходить на досить слизький грунт. Але справедливості заради скажемо, що серед видатних жінок, котрі залишили чималий слід в історії, було багато натуральних блондинок. Наприклад, дружина Івана III візантійська царівна Софія Палеолог, розум якої визнавала вся сучасна їй Європа. Єлизавета I Тюдор, англійська королева-діва, була рудуватою блондинкою, як і незабутня &quot;залізна леді&quot; Маргарет Тетчер. <br /> <br /> Більш поглиблені дослідження привели взагалі до вельми цікавих результатів. Як з'ясувалося, блондинки відрізняються від жінок із іншим кольором волосся - природно, мова йде тільки про натуральних білявок - безліччю різних параметрів. У них більше волосся на голові: у блондинок близько 140-150 тисяч, а у темноволосих мало не на півсотні тисяч менше! Блондинки дещо пізніше дозрівають у статевому відношенні, але зате довше інших зберігають молодість, здоров'я і відмінний зовнішній вигляд. <br /> <br /> Шкіра блондинок відрізняється значно більшою пружністю і еластичністю, ніж в інших жінок, і це допомагає їм зберігати молодість протягом довгих років. Мало того, блондинки навіть пахнуть по-іншому і виділяють у навколишній простір більше специфічних гормональних речовин, що збуджують чоловіків-самців! <br /> <br /> Тепер зрозуміло, чому їх так люблять жителі Півдня - на Сході і на Півночі не визнають худих жінок, а блондинкам, для повного розквіту, необхідно трохи перебрати з вагою. Тоді вони тішать наші погляди приємною округлістю форм, настільки привабливою для темпераментних південців, готових заради цього на що завгодно. <br /> <br /> Проте найцікавіше навіть не це. Ніхто не міг очікувати таких результатів експериментів: змінивши колір волосся, навіть пекучі брюнетки починали набувати психологічних рис блондинок! Ні, у них не змінювалися шкіра або вага, але змінювався характер! Для психологів це залишилося нерозв'язною загадкою: чому перефарбована брюнетка починає вести себе як натуральна блондинка? <br /> <br /> Можливо, ця таємниця ще відкриється. Але варто нагадати ось про що: при ворожіннях темні &quot;дами&quot; завжди обіцяють нещастя, а &quot;світла&quot; масть - радість і свято на душі!<br /> <br /> ==Чому блондинок вважають дурними?==<br /> Це питання мучить багатьох власниць разюче привабливого кольору волосся теж. <br /> <br /> Вони дуже часто знаходяться поруч, люблять нас. Ми ставимося до них із повагою або, навпаки, ненавидимо декого з них. Вони можуть надихати і опускати нас у безодню переживань. Пробуджують любов у наших серцях.<br /> <br /> «Дура!» - продовжує повторювати інший представник сильної статті вслід граціозній блондинці. А при цьому в найкращі навчальні заклади вступає все більше і більше чарівних блондинок, вони захищають кандидатські і навіть виходять на політичну арену. Проблеми блондинок замовчують і висміюють в анекдотах. Чому?<br /> <br /> Чоловіки в нескромних фантазіях обігрують все нові і нові ролі для самих себе в цьому світі. Те ж саме роблять і розумні жінки, тільки їх бажання нерідко входять у сферу жадань деспотичних чоловіків. Так розвивається найбільш значуща для людства боротьба.<br /> <br /> Вона являє собою зухвалу війну наших бажань із бажаннями осіб протилежної статі. Блондинки в цій битві озброєні величезним потенціалом, про природу якого мають невиразне уявлення.<br /> <br /> Чоловік ти чи жінка, підсвідомість цілком контролює твої бажання, поведінку, дії.<br /> <br /> Свобода вибору сексуального партнера, дівчини, хлопця, чоловіка, дружини, коханки - ілюзія, наскільки сильно нам би не хотілося заперечувати цей принцип. Сучасні дослідження інтелектуальної діяльності людини відмітають усі сумніви в цій галузі з наростаючою інтенсивністю.<br /> <br /> Ми контролюємо свою підсвідомість рівно настільки, наскільки можемо уявити суть її діяльності. Зрозуміти те, що рухає людьми, коли вони несвідомо судять по волоссю про стан інтелекту, значить ближче познайомитися з самим собою. Спробуємо зрозуміти світлих красунь.<br /> <br /> Насправді, ми звикли несвідомо недооцінювати інтелект блондинок в силу того, що в нашій підсвідомості живе особливий архетип (праобраз) білого кольору на голові жінки. Це можна перевірити, наприклад, за допомогою снів або гіпнозу. Білий колір на голові дівчини - це сигнал для нашої підсвідомості. Він говорить чоловікові так: «Перед тобою дуже розумна (!) дівчина». Це не помилка.<br /> <br /> На рівні підсвідомості блондини і блондинки сприймаються нами спочатку, несвідомо, як інтелектуально обдаровані.<br /> <br /> Протиріччя, які деякі можуть тут побачити, ілюзорні. Насправді, праобраз білого кольору на голові перейшов до нас від наших предків. Походження його пояснюється тим, що в колективній підсвідомості людей відбилася формула: людина з білим волоссям швидше мудра, ніж дурна. Секрет дуже простий - сивина у людей із великим досвідом, яку тисячоліттями спостерігали наші предки.<br /> <br /> У спадок до нас перейшло подання про колір волосся як про особливі сигнали. Підсвідомо ми готуємося сприймати блондинку як якийсь інтелектуальний центр, як би це смішно не звучало. Насправді, блондинки, з якими ми спілкуємося в тому віці, коли наше індивідуальне уявлення про них осідає в особисте несвідоме, не схожі на сивих старців.<br /> <br /> Вони практично не можуть відповідати історично сформованому підсвідомому поданням про самих себе, як про надрозумних людей.<br /> <br /> Простіше кажучи, блондинок багато чоловіків представляють дурнуватими через те, що наші предки звикли світловолосих вважати мудрими. У результаті невідповідності інформації в особистій та індивідуальній підсвідомості виникають нерівноважні стани, що притягують до себе увагу нашої свідомості.<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:Girls Beautyful Girls Blonde on the field with white flowers 043374 .jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:467535 blondinka devushka goluboglazaya makiyazh bluzka r 1680x1050 (www GdeFon ru).jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:2(196).jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Img 589fd288377ef6edf41a05a2cafa7641.jpg|безрамки]]<br /> [[Файл:Gaga.jpg|безрамки]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2014-11-27T19:14:40Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2281-biljavka.html#show_point''Словник Бориса Грінченка'']==<br /> '''Білявка, -ки,''' ''ж.'' Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. ''Ой не піду до білявки, не піду.'' Pauli. II. 189. Ум. '''Білявонька, білявочка.'''<br /> ==Інші словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/biljavka''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===<br /> '''БІЛЯ́ВКА''', и, жін., розм. <br /> 1) Світловолоса чи білолиця жінка, дівчина; білявка.<br /> 2) рідко. Білість обличчя (супроти ластовиння, веснянок).&lt;br /&gt;<br /> Це була ніби писана на полотні геніальною рукою художника синьоока білявка (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 135).&lt;br /&gt;<br /> ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/42951.html''Орфографічний словник української мови'']===<br /> Біля́вка<br /> іменник жіночого роду, істота &lt;br /&gt;<br /> ===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=білявка''Словник українських рим'']===<br /> Рими до слова &quot;білявка&quot;: смуглявка, безрукавка, п'явка, шулявка, вавка, давка<br /> ===[http://zosh6.at.ua/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf''Практичний словник синонімів української мови С.Караванського'']===<br /> БІЛЯВКА, біловолоска, ясноволоса; (-<br /> личко) біла, бліда; пор. РУСА<br /> ===''Словник синонімів''===<br /> БЛОНДИ́НКА, БІЛЯ́ВКА розм., БІЛЯ́НКА розм., поет., рідше. Ліля- блондинка, пишні локони падають на плечі (О. Корнійчук); Певно знала - не зустрітись більш, Не обнять тобі сестри, білянко... (М. Шеремет).<br /> ===[http://svitslova.com/slovnyk-antonoviv/1762-antonimy-b2.html''Словник антонімів'']===<br /> Білявка - чорнявка<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина<br /> |-<br /> | Називний || біля́вка || біля́вки<br /> |-<br /> | Родовий || біля́вки || біля́вок <br /> |-<br /> | Давальний || біля́вці || біля́вкам <br /> |-<br /> | Знахідний || біля́вку || біля́вок<br /> |-<br /> | Орудний || біля́вкою || біля́вками<br /> |-<br /> | Місцевий || на/у біля́вці || на/у біля́вках<br /> |-<br /> | Кличний || біля́вко || біля́вки<br /> |}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> 1. Блондинки трохи агресивніше представниць прекрасної половини з іншим кольором волосся. Особливо швидко вони виходять із себе, коли мова йде про їхні особисті інтереси. Це відноситься не тільки до натуральних, а й до фарбованим блондинкам. <br /> <br /> 2. Число волосся блондинки складає 140-150 тисяч, а темноволосі люди мають приблизно на 50 000 менше. <br /> <br /> 3. Блондинкам складніше вийти заміж за багатого чоловіка, ніж брюнеткам. 62% дружин багатіїв – брюнетки, і всього лише 22% – блондинки. <br /> <br /> 4. Стикаючись обличчям до обличчя з блондинкою, чоловіки дурнішають: скорочується мозкова діяльність, знижується IQ і загальмовуються пізнавальні здібності. <br /> <br /> 5. Перші світловолосі дівчата з’явилися приблизно 10000 років тому в Північній Європі. Чоловіки в цих місцях вважалися дефіцитом, тому природа подарувала дівчатам світле волосся, щоб «заманювати самців». <br /> <br /> 6. Жарти про блондинок здатні вплинути на рівень IQ у дівчат зі світлим волоссям, і вони дійсно можуть стати трохи дурніші. Проте середній IQ блондинок дорівнює рівню інтелекту шатенок. Руді і брюнетки незначно відстають. <br /> <br /> 7. За останні 50 років чисельність блондинок і блондинів зменшилася з 49% до 14% від загального населення Планети. <br /> <br /> 8. У блондинок більше естрогенів (жіночі статеві гормони), ніж у брюнеток. Вчені вважають, що в цьому і полягає секрет привабливості дівчат зі світлим волоссям. <br /> <br /> 9. Найбільший відсоток блондинок – в Норвегії. Світловолосі чоловіки і жінки становлять 3/4 частину населення.<br /> тось вважає білявих красунь легковажними, а хтось - недостатньо кмітливими. Але, як кажуть, скільки людей, стільки й думок. Нещодавно ми говорили про цікаві факти про брюнетках - настала черга блондинок.<br /> <br /> 10. Існує Міжнародна асоціація блондинок. Також 31 травня в деяких країнах відзначають Всесвітній день блондинок.<br /> <br /> 11. Згідно з проведеним опитуванням, блондинки, що працюють офіціантками, заробляють більше чайових.<br /> <br /> 12. У деяких джерелах можна знайти інформацію про те, що комарі люблять радувати своєю увагою блондинок. За статистикою, комарі кусають білявих красунь частіше, ніж темноволосих.<br /> <br /> 13. Практично кожна дівчина одного разу фарбувалася в блондинку.<br /> <br /> 14. Дружина Наполеона III - перша жінка, яка штучно висвітлила волосся. Перше засіб, який допомагає освітлити локони, було представлено в 1867 році на виставці в Парижі.<br /> <br /> 15. Існує думка, що світле волосся ростуть швидше .<br /> <br /> 16. Анекдоти про блондинок займаю третє місце за популярністю в пошукових системах. На першому місці - приколи про Вовочку, на другому - смішні історії про любов і секс. Конкуренція!<br /> <br /> 17. У блондинки більше шансів знятися у голлівудському фільмі. Наприклад, батько світових &quot;страшилок&quot; Альфред Хічкок відчуває слабкість до білявим дівчатам. У кожній його картині обов'язково знімається тендітна дама зі світлим волоссям.<br /> <br /> 18. Думка про те, що чоловіки віддають перевагу блондинкам, повна нісенітниця. При виборі партнерки представники сильної статі, як правило, орієнтуються на свій власний колір волосся.<br /> <br /> 19. Вважається, що натуральні блондинки - вид вимираючий. За останні п'ятдесят років кількість людей з білявим волоссям скоротилося від 40% до 14%. Робимо висновок: блондинок потрібно берегти.<br /> <br /> ==Чому чоловіки обожнюють блондинок?==<br /> Якщо Вас мучить питання, чому чоловіки обожнюють білявок, тоді ця стаття для Вас. <br /> <br /> Кумедно, але факт - у справжньому житті переважна більшість представників сильної статі робить &quot;ставку&quot; на симпатичну блондинку, нехай навіть фарбовану! <br /> Це абсолютно точно встановлений психологами й сексопатологами факт: блондинки завжди користуються більш пильною увагою з боку чоловіків, ніж, приміром, надзвичайно прекрасні брюнетки. <br /> <br /> Хоча брюнетки теж не страждають через відсутність пристрасних залицяльників, популярність блондинок усе ж незмірно вище. <br /> <br /> Приміром, якщо можна так висловитися, згідно з розробленим ученими &quot;рейтингом сексуальної привабливості&quot; залежно від кольору волосся, безсумнівно, лідирують і стабільно тримають пальму першості блондинки. За ними, майже наступаючи їм на п'яти, йдуть спокусниці з золотисто-русявим світлим волоссям. Звичайно, не зовсім блондинки, але дуже близькі до них.<br /> Третіми в рейтингу стоять жінки з русявим волоссям, потім темні шатенки, останніми у списку йдуть брюнетки. Природно, що жінки із непривабливою зовнішності або каліцтвами просто не розглядалися. <br /> <br /> Але ось що цікаво - варто було красивій брюнетці змінити колір волосся, перефарбувавшись у &quot;золотаву&quot; або &quot;попелясту&quot; блондинку, як її рейтинг тут же невпізнанно змінювався і вмить підскакував до найвищої оцінки. Усі без винятку чоловіки, як то кажуть, &quot;втягували шиї&quot;! Ось що означає колір волосся! <br /> <br /> І це аж ніяк не вигадки. Факти – річ уперта: знаменита секс-бомба і кінодіва Норма Бейкер, вона ж Мерилін Монро, зовсім не була природною блондинкою, а отримала колосальну популярність і перетворилася на секс-символ не тільки Америки, але й практично всього світу, перефарбувавшись у золотисто- біляву бестію. <br /> <br /> Правда, потрібно відзначити, що Бог, Природа або Провидіння щедро нагородили її пекельною сумішшю з чарівності, краси, кокетства, сексапільності і ще чорт знає чого, що актори називають &quot;манок&quot;. Дуже влучно - цей манок невидимими флюїдами вабить чоловіків, як метеликів, на вогонь. На цьому вогні згоріла і сама Мерилін. <br /> <br /> Багато дуже відомих актрис теж були блондинками - починаючи від незабутньої і блискучої Марлен Дітріх і закінчуючи радянської кінозіркою Любов'ю Орловою. До речі, про більшість кінодів говорять те ж саме, що й про Монро: вони стали блондинками, щоб домогтися успіху. Вірніше сказати, одним зі складників їхнього успіху став колір волосся. <br /> <br /> Із чим же це пов'язано, чому так виходить, що чоловіки втрачають голови і відразу &quot;западають&quot; на блондинок? <br /> <br /> Для вирішення цієї загадки фахівці цілком серйозно радять для початку звернутися до старовинного іконопису, мало не візантійських часів. Що ж ми там бачимо? Уявіть собі, практично всі ангели небесні написані стародавніми художниками з блакитними ясними очима і світлим, як льон, волоссям. Багато святих теж мають блакитні очі і світле волосся. Зверніть увагу і на ту обставину, що романтичних героїв художники також зазвичай наділяють аналогічної зовнішністю. <br /> <br /> Ряд серйозних дослідників висловлює цілком аргументовану думку, що для більшості жителів країн Північної та Середньої Європи, а для Східної Європи і для Росії це особливо характерно, образ жінки з темними очима і темним волоссям на рівні підсвідомості і генетичної пам'яті мимоволі може асоціюватися з образами ворогів-завойовників зі Сходу. Русь, наприклад, століттями воювала з кровожерними і підступними степовиками. А Європа не раз зазнавала спустошливих набігів турків і Кримської Орди. <br /> <br /> Чоловік завжди шукав певні зовнішні ознаки, за якими він міг би визначити жінку, з якою йому вдасться прожити цілком спокійне і щасливе сімейне життя. Явні брюнетки і шатенки могли належати до &quot;чужих племен&quot;, тому погляд зупинявся на своїх - світловолосих і блакитнооких. Згадайте дітлахів у середньоросійських селищах: сині, як волошки в житі, очі і лляні голівки. Це ще були ознаки збереження генетики &quot;свого&quot; роду-племені: в жінці немає чужої крові! <br /> <br /> Але чи тільки це приваблює чоловіків у білявках? Таке питання задали собі сучасні вчені і постаралися на нього відповісти. <br /> <br /> Уявіть, дослідження показали, що суто в психологічному плані світловолосі дами більш стійкі, відрізняються непідробною безпосередністю і мають більш веселу і спокійну вдачу, ніж жінки з іншим кольором волосся. Вони відрізняються більшою добротою і частіше здатні на самопожертву заради коханої людини. Невже стародавні легенди і казки не брешуть?! <br /> <br /> Щодо жіночого розуму, то тут розмова переходить на досить слизький грунт. Але справедливості заради скажемо, що серед видатних жінок, котрі залишили чималий слід в історії, було багато натуральних блондинок. Наприклад, дружина Івана III візантійська царівна Софія Палеолог, розум якої визнавала вся сучасна їй Європа. Єлизавета I Тюдор, англійська королева-діва, була рудуватою блондинкою, як і незабутня &quot;залізна леді&quot; Маргарет Тетчер. <br /> <br /> Більш поглиблені дослідження привели взагалі до вельми цікавих результатів. Як з'ясувалося, блондинки відрізняються від жінок із іншим кольором волосся - природно, мова йде тільки про натуральних білявок - безліччю різних параметрів. У них більше волосся на голові: у блондинок близько 140-150 тисяч, а у темноволосих мало не на півсотні тисяч менше! Блондинки дещо пізніше дозрівають у статевому відношенні, але зате довше інших зберігають молодість, здоров'я і відмінний зовнішній вигляд. <br /> <br /> Шкіра блондинок відрізняється значно більшою пружністю і еластичністю, ніж в інших жінок, і це допомагає їм зберігати молодість протягом довгих років. Мало того, блондинки навіть пахнуть по-іншому і виділяють у навколишній простір більше специфічних гормональних речовин, що збуджують чоловіків-самців! <br /> <br /> Тепер зрозуміло, чому їх так люблять жителі Півдня - на Сході і на Півночі не визнають худих жінок, а блондинкам, для повного розквіту, необхідно трохи перебрати з вагою. Тоді вони тішать наші погляди приємною округлістю форм, настільки привабливою для темпераментних південців, готових заради цього на що завгодно. <br /> <br /> Проте найцікавіше навіть не це. Ніхто не міг очікувати таких результатів експериментів: змінивши колір волосся, навіть пекучі брюнетки починали набувати психологічних рис блондинок! Ні, у них не змінювалися шкіра або вага, але змінювався характер! Для психологів це залишилося нерозв'язною загадкою: чому перефарбована брюнетка починає вести себе як натуральна блондинка? <br /> <br /> Можливо, ця таємниця ще відкриється. Але варто нагадати ось про що: при ворожіннях темні &quot;дами&quot; завжди обіцяють нещастя, а &quot;світла&quot; масть - радість і свято на душі!<br /> <br /> ==Чому блондинок вважають дурними?==<br /> Це питання мучить багатьох власниць разюче привабливого кольору волосся теж. <br /> <br /> Вони дуже часто знаходяться поруч, люблять нас. Ми ставимося до них із повагою або, навпаки, ненавидимо декого з них. Вони можуть надихати і опускати нас у безодню переживань. Пробуджують любов у наших серцях.<br /> <br /> «Дура!» - продовжує повторювати інший представник сильної статті вслід граціозній блондинці. А при цьому в найкращі навчальні заклади вступає все більше і більше чарівних блондинок, вони захищають кандидатські і навіть виходять на політичну арену. Проблеми блондинок замовчують і висміюють в анекдотах. Чому?<br /> <br /> Чоловіки в нескромних фантазіях обігрують все нові і нові ролі для самих себе в цьому світі. Те ж саме роблять і розумні жінки, тільки їх бажання нерідко входять у сферу жадань деспотичних чоловіків. Так розвивається найбільш значуща для людства боротьба.<br /> <br /> Вона являє собою зухвалу війну наших бажань із бажаннями осіб протилежної статі. Блондинки в цій битві озброєні величезним потенціалом, про природу якого мають невиразне уявлення.<br /> <br /> Чоловік ти чи жінка, підсвідомість цілком контролює твої бажання, поведінку, дії.<br /> <br /> Свобода вибору сексуального партнера, дівчини, хлопця, чоловіка, дружини, коханки - ілюзія, наскільки сильно нам би не хотілося заперечувати цей принцип. Сучасні дослідження інтелектуальної діяльності людини відмітають усі сумніви в цій галузі з наростаючою інтенсивністю.<br /> <br /> Ми контролюємо свою підсвідомість рівно настільки, наскільки можемо уявити суть її діяльності. Зрозуміти те, що рухає людьми, коли вони несвідомо судять по волоссю про стан інтелекту, значить ближче познайомитися з самим собою. Спробуємо зрозуміти світлих красунь.<br /> <br /> Насправді, ми звикли несвідомо недооцінювати інтелект блондинок в силу того, що в нашій підсвідомості живе особливий архетип (праобраз) білого кольору на голові жінки. Це можна перевірити, наприклад, за допомогою снів або гіпнозу. Білий колір на голові дівчини - це сигнал для нашої підсвідомості. Він говорить чоловікові так: «Перед тобою дуже розумна (!) дівчина». Це не помилка.<br /> <br /> На рівні підсвідомості блондини і блондинки сприймаються нами спочатку, несвідомо, як інтелектуально обдаровані.<br /> <br /> Протиріччя, які деякі можуть тут побачити, ілюзорні. Насправді, праобраз білого кольору на голові перейшов до нас від наших предків. Походження його пояснюється тим, що в колективній підсвідомості людей відбилася формула: людина з білим волоссям швидше мудра, ніж дурна. Секрет дуже простий - сивина у людей із великим досвідом, яку тисячоліттями спостерігали наші предки.<br /> <br /> У спадок до нас перейшло подання про колір волосся як про особливі сигнали. Підсвідомо ми готуємося сприймати блондинку як якийсь інтелектуальний центр, як би це смішно не звучало. Насправді, блондинки, з якими ми спілкуємося в тому віці, коли наше індивідуальне уявлення про них осідає в особисте несвідоме, не схожі на сивих старців.<br /> <br /> Вони практично не можуть відповідати історично сформованому підсвідомому поданням про самих себе, як про надрозумних людей.<br /> <br /> Простіше кажучи, блондинок багато чоловіків представляють дурнуватими через те, що наші предки звикли світловолосих вважати мудрими. У результаті невідповідності інформації в особистій та індивідуальній підсвідомості виникають нерівноважні стани, що притягують до себе увагу нашої свідомості.<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2014-11-27T19:14:04Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2281-biljavka.html#show_point''Словник Бориса Грінченка'']==<br /> '''Білявка, -ки,''' ''ж.'' Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. ''Ой не піду до білявки, не піду.'' Pauli. II. 189. Ум. '''Білявонька, білявочка.'''<br /> ==Інші словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/biljavka''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===<br /> '''БІЛЯ́ВКА''', и, жін., розм. <br /> 1) Світловолоса чи білолиця жінка, дівчина; білявка.<br /> 2) рідко. Білість обличчя (супроти ластовиння, веснянок).&lt;br /&gt;<br /> Це була ніби писана на полотні геніальною рукою художника синьоока білявка (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 135).&lt;br /&gt;<br /> ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/42951.html''Орфографічний словник української мови'']===<br /> Біля́вка<br /> іменник жіночого роду, істота &lt;br /&gt;<br /> ===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=білявка''Словник українських рим'']===<br /> Рими до слова &quot;білявка&quot;: смуглявка, безрукавка, п'явка, шулявка, вавка, давка<br /> ===[http://zosh6.at.ua/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf''Практичний словник синонімів української мови С.Караванського'']===<br /> БІЛЯВКА, біловолоска, ясноволоса; (-<br /> личко) біла, бліда; пор. РУСА<br /> ===''Словник синонімів''===<br /> БЛОНДИ́НКА, БІЛЯ́ВКА розм., БІЛЯ́НКА розм., поет., рідше. Ліля- блондинка, пишні локони падають на плечі (О. Корнійчук); Певно знала - не зустрітись більш, Не обнять тобі сестри, білянко... (М. Шеремет).<br /> ===[http://svitslova.com/slovnyk-antonoviv/1762-antonimy-b2.html''Словник антонімів'']===<br /> Білявка - чорнявка<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина<br /> |-<br /> | Називний || біля́вка || біля́вки<br /> |-<br /> | Родовий || біля́вки || біля́вок <br /> |-<br /> | Давальний || біля́вці || біля́вкам <br /> |-<br /> | Знахідний || біля́вку || біля́вок<br /> |-<br /> | Орудний || біля́вкою || біля́вками<br /> |-<br /> | Місцевий || на/у біля́вці || на/у біля́вках<br /> |-<br /> | Кличний || біля́вко || біля́вки<br /> |}<br /> <br /> ==''Цікаві факти''==<br /> 1. Блондинки трохи агресивніше представниць прекрасної половини з іншим кольором волосся. Особливо швидко вони виходять із себе, коли мова йде про їхні особисті інтереси. Це відноситься не тільки до натуральних, а й до фарбованим блондинкам. <br /> <br /> 2. Число волосся блондинки складає 140-150 тисяч, а темноволосі люди мають приблизно на 50 000 менше. <br /> <br /> 3. Блондинкам складніше вийти заміж за багатого чоловіка, ніж брюнеткам. 62% дружин багатіїв – брюнетки, і всього лише 22% – блондинки. <br /> <br /> 4. Стикаючись обличчям до обличчя з блондинкою, чоловіки дурнішають: скорочується мозкова діяльність, знижується IQ і загальмовуються пізнавальні здібності. <br /> <br /> 5. Перші світловолосі дівчата з’явилися приблизно 10000 років тому в Північній Європі. Чоловіки в цих місцях вважалися дефіцитом, тому природа подарувала дівчатам світле волосся, щоб «заманювати самців». <br /> <br /> 6. Жарти про блондинок здатні вплинути на рівень IQ у дівчат зі світлим волоссям, і вони дійсно можуть стати трохи дурніші. Проте середній IQ блондинок дорівнює рівню інтелекту шатенок. Руді і брюнетки незначно відстають. <br /> <br /> 7. За останні 50 років чисельність блондинок і блондинів зменшилася з 49% до 14% від загального населення Планети. <br /> <br /> 8. У блондинок більше естрогенів (жіночі статеві гормони), ніж у брюнеток. Вчені вважають, що в цьому і полягає секрет привабливості дівчат зі світлим волоссям. <br /> <br /> 9. Найбільший відсоток блондинок – в Норвегії. Світловолосі чоловіки і жінки становлять 3/4 частину населення.<br /> тось вважає білявих красунь легковажними, а хтось - недостатньо кмітливими. Але, як кажуть, скільки людей, стільки й думок. Нещодавно ми говорили про цікаві факти про брюнетках - настала черга блондинок.<br /> <br /> 10. Існує Міжнародна асоціація блондинок. Також 31 травня в деяких країнах відзначають Всесвітній день блондинок.<br /> <br /> 11. Згідно з проведеним опитуванням, блондинки, що працюють офіціантками, заробляють більше чайових.<br /> <br /> 12. У деяких джерелах можна знайти інформацію про те, що комарі люблять радувати своєю увагою блондинок. За статистикою, комарі кусають білявих красунь частіше, ніж темноволосих.<br /> <br /> 13. Практично кожна дівчина одного разу фарбувалася в блондинку.<br /> <br /> 14. Дружина Наполеона III - перша жінка, яка штучно висвітлила волосся. Перше засіб, який допомагає освітлити локони, було представлено в 1867 році на виставці в Парижі.<br /> <br /> 15. Існує думка, що світле волосся ростуть швидше .<br /> <br /> 16. Анекдоти про блондинок займаю третє місце за популярністю в пошукових системах. На першому місці - приколи про Вовочку, на другому - смішні історії про любов і секс. Конкуренція!<br /> <br /> 17. У блондинки більше шансів знятися у голлівудському фільмі. Наприклад, батько світових &quot;страшилок&quot; Альфред Хічкок відчуває слабкість до білявим дівчатам. У кожній його картині обов'язково знімається тендітна дама зі світлим волоссям.<br /> <br /> 18. Думка про те, що чоловіки віддають перевагу блондинкам, повна нісенітниця. При виборі партнерки представники сильної статі, як правило, орієнтуються на свій власний колір волосся.<br /> <br /> 19. Вважається, що натуральні блондинки - вид вимираючий. За останні п'ятдесят років кількість людей з білявим волоссям скоротилося від 40% до 14%. Робимо висновок: блондинок потрібно берегти.<br /> <br /> ==Чому чоловіки обожнюють блондинок?==<br /> Якщо Вас мучить питання, чому чоловіки обожнюють білявок, тоді ця стаття для Вас. <br /> <br /> Кумедно, але факт - у справжньому житті переважна більшість представників сильної статі робить &quot;ставку&quot; на симпатичну блондинку, нехай навіть фарбовану! <br /> Це абсолютно точно встановлений психологами й сексопатологами факт: блондинки завжди користуються більш пильною увагою з боку чоловіків, ніж, приміром, надзвичайно прекрасні брюнетки. <br /> <br /> Хоча брюнетки теж не страждають через відсутність пристрасних залицяльників, популярність блондинок усе ж незмірно вище. <br /> <br /> Приміром, якщо можна так висловитися, згідно з розробленим ученими &quot;рейтингом сексуальної привабливості&quot; залежно від кольору волосся, безсумнівно, лідирують і стабільно тримають пальму першості блондинки. За ними, майже наступаючи їм на п'яти, йдуть спокусниці з золотисто-русявим світлим волоссям. Звичайно, не зовсім блондинки, але дуже близькі до них.<br /> Третіми в рейтингу стоять жінки з русявим волоссям, потім темні шатенки, останніми у списку йдуть брюнетки. Природно, що жінки із непривабливою зовнішності або каліцтвами просто не розглядалися. <br /> <br /> Але ось що цікаво - варто було красивій брюнетці змінити колір волосся, перефарбувавшись у &quot;золотаву&quot; або &quot;попелясту&quot; блондинку, як її рейтинг тут же невпізнанно змінювався і вмить підскакував до найвищої оцінки. Усі без винятку чоловіки, як то кажуть, &quot;втягували шиї&quot;! Ось що означає колір волосся! <br /> <br /> І це аж ніяк не вигадки. Факти – річ уперта: знаменита секс-бомба і кінодіва Норма Бейкер, вона ж Мерилін Монро, зовсім не була природною блондинкою, а отримала колосальну популярність і перетворилася на секс-символ не тільки Америки, але й практично всього світу, перефарбувавшись у золотисто- біляву бестію. <br /> <br /> Правда, потрібно відзначити, що Бог, Природа або Провидіння щедро нагородили її пекельною сумішшю з чарівності, краси, кокетства, сексапільності і ще чорт знає чого, що актори називають &quot;манок&quot;. Дуже влучно - цей манок невидимими флюїдами вабить чоловіків, як метеликів, на вогонь. На цьому вогні згоріла і сама Мерилін. <br /> <br /> Багато дуже відомих актрис теж були блондинками - починаючи від незабутньої і блискучої Марлен Дітріх і закінчуючи радянської кінозіркою Любов'ю Орловою. До речі, про більшість кінодів говорять те ж саме, що й про Монро: вони стали блондинками, щоб домогтися успіху. Вірніше сказати, одним зі складників їхнього успіху став колір волосся. <br /> <br /> Із чим же це пов'язано, чому так виходить, що чоловіки втрачають голови і відразу &quot;западають&quot; на блондинок? <br /> <br /> Для вирішення цієї загадки фахівці цілком серйозно радять для початку звернутися до старовинного іконопису, мало не візантійських часів. Що ж ми там бачимо? Уявіть собі, практично всі ангели небесні написані стародавніми художниками з блакитними ясними очима і світлим, як льон, волоссям. Багато святих теж мають блакитні очі і світле волосся. Зверніть увагу і на ту обставину, що романтичних героїв художники також зазвичай наділяють аналогічної зовнішністю. <br /> <br /> Ряд серйозних дослідників висловлює цілком аргументовану думку, що для більшості жителів країн Північної та Середньої Європи, а для Східної Європи і для Росії це особливо характерно, образ жінки з темними очима і темним волоссям на рівні підсвідомості і генетичної пам'яті мимоволі може асоціюватися з образами ворогів-завойовників зі Сходу. Русь, наприклад, століттями воювала з кровожерними і підступними степовиками. А Європа не раз зазнавала спустошливих набігів турків і Кримської Орди. <br /> <br /> Чоловік завжди шукав певні зовнішні ознаки, за якими він міг би визначити жінку, з якою йому вдасться прожити цілком спокійне і щасливе сімейне життя. Явні брюнетки і шатенки могли належати до &quot;чужих племен&quot;, тому погляд зупинявся на своїх - світловолосих і блакитнооких. Згадайте дітлахів у середньоросійських селищах: сині, як волошки в житі, очі і лляні голівки. Це ще були ознаки збереження генетики &quot;свого&quot; роду-племені: в жінці немає чужої крові! <br /> <br /> Але чи тільки це приваблює чоловіків у білявках? Таке питання задали собі сучасні вчені і постаралися на нього відповісти. <br /> <br /> Уявіть, дослідження показали, що суто в психологічному плані світловолосі дами більш стійкі, відрізняються непідробною безпосередністю і мають більш веселу і спокійну вдачу, ніж жінки з іншим кольором волосся. Вони відрізняються більшою добротою і частіше здатні на самопожертву заради коханої людини. Невже стародавні легенди і казки не брешуть?! <br /> <br /> Щодо жіночого розуму, то тут розмова переходить на досить слизький грунт. Але справедливості заради скажемо, що серед видатних жінок, котрі залишили чималий слід в історії, було багато натуральних блондинок. Наприклад, дружина Івана III візантійська царівна Софія Палеолог, розум якої визнавала вся сучасна їй Європа. Єлизавета I Тюдор, англійська королева-діва, була рудуватою блондинкою, як і незабутня &quot;залізна леді&quot; Маргарет Тетчер. <br /> <br /> Більш поглиблені дослідження привели взагалі до вельми цікавих результатів. Як з'ясувалося, блондинки відрізняються від жінок із іншим кольором волосся - природно, мова йде тільки про натуральних білявок - безліччю різних параметрів. У них більше волосся на голові: у блондинок близько 140-150 тисяч, а у темноволосих мало не на півсотні тисяч менше! Блондинки дещо пізніше дозрівають у статевому відношенні, але зате довше інших зберігають молодість, здоров'я і відмінний зовнішній вигляд. <br /> <br /> Шкіра блондинок відрізняється значно більшою пружністю і еластичністю, ніж в інших жінок, і це допомагає їм зберігати молодість протягом довгих років. Мало того, блондинки навіть пахнуть по-іншому і виділяють у навколишній простір більше специфічних гормональних речовин, що збуджують чоловіків-самців! <br /> <br /> Тепер зрозуміло, чому їх так люблять жителі Півдня - на Сході і на Півночі не визнають худих жінок, а блондинкам, для повного розквіту, необхідно трохи перебрати з вагою. Тоді вони тішать наші погляди приємною округлістю форм, настільки привабливою для темпераментних південців, готових заради цього на що завгодно. <br /> <br /> Проте найцікавіше навіть не це. Ніхто не міг очікувати таких результатів експериментів: змінивши колір волосся, навіть пекучі брюнетки починали набувати психологічних рис блондинок! Ні, у них не змінювалися шкіра або вага, але змінювався характер! Для психологів це залишилося нерозв'язною загадкою: чому перефарбована брюнетка починає вести себе як натуральна блондинка? <br /> <br /> Можливо, ця таємниця ще відкриється. Але варто нагадати ось про що: при ворожіннях темні &quot;дами&quot; завжди обіцяють нещастя, а &quot;світла&quot; масть - радість і свято на душі!<br /> <br /> ==Чому блондинок вважають дурними?==<br /> Це питання мучить багатьох власниць разюче привабливого кольору волосся теж. <br /> <br /> Вони дуже часто знаходяться поруч, люблять нас. Ми ставимося до них із повагою або, навпаки, ненавидимо декого з них. Вони можуть надихати і опускати нас у безодню переживань. Пробуджують любов у наших серцях.<br /> <br /> «Дура!» - продовжує повторювати інший представник сильної статті вслід граціозній блондинці. А при цьому в найкращі навчальні заклади вступає все більше і більше чарівних блондинок, вони захищають кандидатські і навіть виходять на політичну арену. Проблеми блондинок замовчують і висміюють в анекдотах. Чому?<br /> <br /> Чоловіки в нескромних фантазіях обігрують все нові і нові ролі для самих себе в цьому світі. Те ж саме роблять і розумні жінки, тільки їх бажання нерідко входять у сферу жадань деспотичних чоловіків. Так розвивається найбільш значуща для людства боротьба.<br /> <br /> Вона являє собою зухвалу війну наших бажань із бажаннями осіб протилежної статі. Блондинки в цій битві озброєні величезним потенціалом, про природу якого мають невиразне уявлення.<br /> <br /> Чоловік ти чи жінка, підсвідомість цілком контролює твої бажання, поведінку, дії.<br /> <br /> Свобода вибору сексуального партнера, дівчини, хлопця, чоловіка, дружини, коханки - ілюзія, наскільки сильно нам би не хотілося заперечувати цей принцип. Сучасні дослідження інтелектуальної діяльності людини відмітають усі сумніви в цій галузі з наростаючою інтенсивністю.<br /> <br /> Ми контролюємо свою підсвідомість рівно настільки, наскільки можемо уявити суть її діяльності. Зрозуміти те, що рухає людьми, коли вони несвідомо судять по волоссю про стан інтелекту, значить ближче познайомитися з самим собою. Спробуємо зрозуміти світлих красунь.<br /> <br /> Насправді, ми звикли несвідомо недооцінювати інтелект блондинок в силу того, що в нашій підсвідомості живе особливий архетип (праобраз) білого кольору на голові жінки. Це можна перевірити, наприклад, за допомогою снів або гіпнозу. Білий колір на голові дівчини - це сигнал для нашої підсвідомості. Він говорить чоловікові так: «Перед тобою дуже розумна (!) дівчина». Це не помилка.<br /> <br /> На рівні підсвідомості блондини і блондинки сприймаються нами спочатку, несвідомо, як інтелектуально обдаровані.<br /> <br /> Протиріччя, які деякі можуть тут побачити, ілюзорні. Насправді, праобраз білого кольору на голові перейшов до нас від наших предків. Походження його пояснюється тим, що в колективній підсвідомості людей відбилася формула: людина з білим волоссям швидше мудра, ніж дурна. Секрет дуже простий - сивина у людей із великим досвідом, яку тисячоліттями спостерігали наші предки.<br /> <br /> У спадок до нас перейшло подання про колір волосся як про особливі сигнали. Підсвідомо ми готуємося сприймати блондинку як якийсь інтелектуальний центр, як би це смішно не звучало. Насправді, блондинки, з якими ми спілкуємося в тому віці, коли наше індивідуальне уявлення про них осідає в особисте несвідоме, не схожі на сивих старців.<br /> <br /> Вони практично не можуть відповідати історично сформованому підсвідомому поданням про самих себе, як про надрозумних людей.<br /> <br /> Простіше кажучи, блондинок багато чоловіків представляють дурнуватими через те, що наші предки звикли світловолосих вважати мудрими. У результаті невідповідності інформації в особистій та індивідуальній підсвідомості виникають нерівноважні стани, що притягують до себе увагу нашої свідомості.<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2014-11-27T19:05:21Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2281-biljavka.html#show_point''Словник Бориса Грінченка'']==<br /> '''Білявка, -ки,''' ''ж.'' Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. ''Ой не піду до білявки, не піду.'' Pauli. II. 189. Ум. '''Білявонька, білявочка.'''<br /> ==Інші словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/biljavka''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===<br /> '''БІЛЯ́ВКА''', и, жін., розм. <br /> 1) Світловолоса чи білолиця жінка, дівчина; білявка.<br /> 2) рідко. Білість обличчя (супроти ластовиння, веснянок).&lt;br /&gt;<br /> Це була ніби писана на полотні геніальною рукою художника синьоока білявка (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 135).&lt;br /&gt;<br /> ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/42951.html''Орфографічний словник української мови'']===<br /> Біля́вка<br /> іменник жіночого роду, істота &lt;br /&gt;<br /> ===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=білявка''Словник українських рим'']===<br /> Рими до слова &quot;білявка&quot;: смуглявка, безрукавка, п'явка, шулявка, вавка, давка<br /> ===[http://zosh6.at.ua/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf''Практичний словник синонімів української мови С.Караванського'']===<br /> БІЛЯВКА, біловолоска, ясноволоса; (-<br /> личко) біла, бліда; пор. РУСА<br /> ===''Словник синонімів''===<br /> БЛОНДИ́НКА, БІЛЯ́ВКА розм., БІЛЯ́НКА розм., поет., рідше. Ліля- блондинка, пишні локони падають на плечі (О. Корнійчук); Певно знала - не зустрітись більш, Не обнять тобі сестри, білянко... (М. Шеремет).<br /> ===[http://svitslova.com/slovnyk-antonoviv/1762-antonimy-b2.html''Словник антонімів'']===<br /> Білявка - чорнявка<br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина<br /> |-<br /> | Називний || біля́вка || біля́вки<br /> |-<br /> | Родовий || біля́вки || біля́вок <br /> |-<br /> | Давальний || біля́вці || біля́вкам <br /> |-<br /> | Знахідний || біля́вку || біля́вок<br /> |-<br /> | Орудний || біля́вкою || біля́вками<br /> |-<br /> | Місцевий || на/у біля́вці || на/у біля́вках<br /> |-<br /> | Кличний || біля́вко || біля́вки<br /> |}<br /> <br /> ==''Цікаві факти''==<br /> 1. Блондинки трохи агресивніше представниць прекрасної половини з іншим кольором волосся. Особливо швидко вони виходять із себе, коли мова йде про їхні особисті інтереси. Це відноситься не тільки до натуральних, а й до фарбованим блондинкам. <br /> <br /> 2. Число волосся блондинки складає 140-150 тисяч, а темноволосі люди мають приблизно на 50 000 менше. <br /> <br /> 3. Блондинкам складніше вийти заміж за багатого чоловіка, ніж брюнеткам. 62% дружин багатіїв – брюнетки, і всього лише 22% – блондинки. <br /> <br /> 4. Стикаючись обличчям до обличчя з блондинкою, чоловіки дурнішають: скорочується мозкова діяльність, знижується IQ і загальмовуються пізнавальні здібності. <br /> <br /> 5. Перші світловолосі дівчата з’явилися приблизно 10000 років тому в Північній Європі. Чоловіки в цих місцях вважалися дефіцитом, тому природа подарувала дівчатам світле волосся, щоб «заманювати самців». <br /> <br /> 6. Жарти про блондинок здатні вплинути на рівень IQ у дівчат зі світлим волоссям, і вони дійсно можуть стати трохи дурніші. Проте середній IQ блондинок дорівнює рівню інтелекту шатенок. Руді і брюнетки незначно відстають. <br /> <br /> 7. За останні 50 років чисельність блондинок і блондинів зменшилася з 49% до 14% від загального населення Планети. <br /> <br /> 8. У блондинок більше естрогенів (жіночі статеві гормони), ніж у брюнеток. Вчені вважають, що в цьому і полягає секрет привабливості дівчат зі світлим волоссям. <br /> <br /> 9. Найбільший відсоток блондинок – в Норвегії. Світловолосі чоловіки і жінки становлять 3/4 частину населення.<br /> тось вважає білявих красунь легковажними, а хтось - недостатньо кмітливими. Але, як кажуть, скільки людей, стільки й думок. Нещодавно ми говорили про цікаві факти про брюнетках - настала черга блондинок.<br /> <br /> 10. Існує Міжнародна асоціація блондинок. Також 31 травня в деяких країнах відзначають Всесвітній день блондинок.<br /> <br /> 11. Згідно з проведеним опитуванням, блондинки, що працюють офіціантками, заробляють більше чайових.<br /> <br /> 12. У деяких джерелах можна знайти інформацію про те, що комарі люблять радувати своєю увагою блондинок. За статистикою, комарі кусають білявих красунь частіше, ніж темноволосих.<br /> <br /> 13. Практично кожна дівчина одного разу фарбувалася в блондинку.<br /> <br /> 14. Дружина Наполеона III - перша жінка, яка штучно висвітлила волосся. Перше засіб, який допомагає освітлити локони, було представлено в 1867 році на виставці в Парижі.<br /> <br /> 15. Існує думка, що світле волосся ростуть швидше .<br /> <br /> 16. Анекдоти про блондинок займаю третє місце за популярністю в пошукових системах. На першому місці - приколи про Вовочку, на другому - смішні історії про любов і секс. Конкуренція!<br /> <br /> 17. У блондинки більше шансів знятися у голлівудському фільмі. Наприклад, батько світових &quot;страшилок&quot; Альфред Хічкок відчуває слабкість до білявим дівчатам. У кожній його картині обов'язково знімається тендітна дама зі світлим волоссям.<br /> <br /> 18. Думка про те, що чоловіки віддають перевагу блондинкам, повна нісенітниця. При виборі партнерки представники сильної статі, як правило, орієнтуються на свій власний колір волосся.<br /> <br /> 19. Вважається, що натуральні блондинки - вид вимираючий. За останні п'ятдесят років кількість людей з білявим волоссям скоротилося від 40% до 14%. Робимо висновок: блондинок потрібно берегти.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2014-11-27T18:48:29Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2281-biljavka.html#show_point''Словник Бориса Грінченка'']==<br /> '''Білявка, -ки,''' ''ж.'' Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. ''Ой не піду до білявки, не піду.'' Pauli. II. 189. Ум. '''Білявонька, білявочка.'''<br /> ==Інші словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/biljavka''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===<br /> '''БІЛЯ́ВКА''', и, жін., розм. <br /> 1) Світловолоса чи білолиця жінка, дівчина; білявка.<br /> 2) рідко. Білість обличчя (супроти ластовиння, веснянок).&lt;br /&gt;<br /> Це була ніби писана на полотні геніальною рукою художника синьоока білявка (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 135).&lt;br /&gt;<br /> ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/42951.html''Орфографічний словник української мови'']===<br /> Біля́вка<br /> іменник жіночого роду, істота &lt;br /&gt;<br /> ===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=білявка''Словник українських рим'']===<br /> Рими до слова &quot;білявка&quot;: смуглявка, безрукавка, п'явка, шулявка, вавка, давка<br /> ===[http://zosh6.at.ua/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf''Практичний словник синонімів української мови С.Караванського'']===<br /> БІЛЯВКА, біловолоска, ясноволоса; (-<br /> личко) біла, бліда; пор. РУСА<br /> ===[''Словник синонімів'']<br /> БЛОНДИ́НКА, БІЛЯ́ВКА розм., БІЛЯ́НКА розм., поет., рідше. Ліля- блондинка, пишні локони падають на плечі (О. Корнійчук); Певно знала - не зустрітись більш, Не обнять тобі сестри, білянко... (М. Шеремет).<br /> <br /> ===[http://svitslova.com/slovnyk-antonoviv/1762-antonimy-b2.html''Словник антонімів'']===<br /> Білявка - чорнявка<br /> <br /> ===''Словник відмінків''===<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> ! Відмінок !! Однина !! Множина<br /> |-<br /> | Називний || біля́вка || біля́вки<br /> |-<br /> | Родовий || біля́вки || біля́вок <br /> |-<br /> | Давальний || біля́вці || біля́вкам <br /> |-<br /> | Знахідний || біля́вку || біля́вок<br /> |-<br /> | Орудний || біля́вкою || біля́вками<br /> |-<br /> | Місцевий || на/у біля́вці || на/у біля́вках<br /> |-<br /> | Кличний || біля́вко || біля́вки<br /> |}<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Gaga.jpg 2014-11-27T17:28:35Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:3.jpg 2014-11-27T17:28:18Z

<p>Самборська Дар'я: Самборська Дар'я завантажив нову версію «Файл:3.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Img_589fd288377ef6edf41a05a2cafa7641.jpg 2014-11-27T17:27:59Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2(196).jpg 2014-11-27T17:27:42Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:467535_blondinka_devushka_goluboglazaya_makiyazh_bluzka_r_1680x1050_(www_GdeFon_ru).jpg 2014-11-27T17:27:22Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:570235_94950-640x480.jpg 2014-11-27T17:27:00Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Girls_Beautyful_Girls_Blonde_on_the_field_with_white_flowers_043374_.jpg 2014-11-27T17:26:35Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div></div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2014-11-27T17:25:34Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2281-biljavka.html#show_point''Словник Бориса Грінченка'']==<br /> '''Білявка, -ки,''' ''ж.'' Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. ''Ой не піду до білявки, не піду.'' Pauli. II. 189. Ум. '''Білявонька, білявочка.'''<br /> ==Інші словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/biljavka''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===<br /> '''БІЛЯ́ВКА''', и, жін., розм. <br /> 1) Світловолоса чи білолиця жінка, дівчина; білявка.<br /> 2) рідко. Білість обличчя (супроти ластовиння, веснянок).&lt;br /&gt;<br /> Це була ніби писана на полотні геніальною рукою художника синьоока білявка (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 135).&lt;br /&gt;<br /> ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/42951.html''Орфографічний словник української мови'']===<br /> Біля́вка<br /> іменник жіночого роду, істота &lt;br /&gt;<br /> ===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=білявка''Словник українських рим'']===<br /> Рими до слова &quot;білявка&quot;: смуглявка, безрукавка, п'явка, шулявка, вавка, давка<br /> ===[http://zosh6.at.ua/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf''Практичний словник синонімів української мови С.Караванського'']===<br /> БІЛЯВКА, біловолоска, ясноволоса; (-<br /> личко) біла, бліда; пор. РУСА<br /> ===[http://svitslova.com/slovnyk-antonoviv/1762-antonimy-b2.html''Словник антонімів'']===<br /> Білявка - чорнявка<br /> <br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Example.jpg|Опис1<br /> Example.jpg|Опис2<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2014-11-27T17:21:20Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2281-biljavka.html#show_point''Словник Бориса Грінченка'']==<br /> '''Білявка, -ки,''' ''ж.'' Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. ''Ой не піду до білявки, не піду.'' Pauli. II. 189. Ум. '''Білявонька, білявочка.'''<br /> ==Інші словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/biljavka''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===<br /> '''БІЛЯ́ВКА''', и, жін., розм. <br /> 1) Світловолоса чи білолиця жінка, дівчина; білявка.<br /> 2) рідко. Білість обличчя (супроти ластовиння, веснянок).&lt;br /&gt;<br /> Це була ніби писана на полотні геніальною рукою художника синьоока білявка (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 135).&lt;br /&gt;<br /> ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/42951.html''Орфографічний словник української мови'']===<br /> Біля́вка<br /> іменник жіночого роду, істота &lt;br /&gt;<br /> ===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=білявка''Словник українських рим'']===<br /> Рими до слова &quot;білявка&quot;: смуглявка, безрукавка, п'явка, шулявка, вавка, давка<br /> ===[http://zosh6.at.ua/praktichnij_slovnik_sinonimiv_ukrajinskoji_movi.pdf''Практичний словник синонімів української мови С.Караванського'']===<br /> БІЛЯВКА, біловолоска, ясноволоса; (-<br /> личко) біла, бліда; пор. РУСА<br /> ===[http://svitslova.com/slovnyk-antonoviv/1762-antonimy-b2.html''Словник антонімів'']===<br /> Білявка - чорнявка<br /> <br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2014-11-27T15:27:03Z

<p>Самборська Дар'я: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Білявка, -ки,''' ''ж.'' Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. ''Ой не піду до білявки, не піду.'' Pauli. II. 189. Ум. '''Білявонька, білявочка.'''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Інші словники==<br /> ===[http://sum.in.ua/s/biljavka''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===<br /> '''БІЛЯ́ВКА''', и, жін., розм. &lt;br /&gt;<br /> '''1.'''Світловолоса або білолиця жінка, дівчина; білянка. Ой не піду до білявки, не піду (Словник Грінченка); Це була ніби писана на полотні геніальною рукою художника синьоока білявка (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 135).<br /> Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 185.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B0 2014-11-26T15:46:45Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>'''Гитара, -ри, '''''ж. ''Гитара. ''Вигравав на гитарі. ''Левиц. Пов. 20. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ги]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0 2014-11-26T15:38:56Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>'''Білявка, -ки,''' ''ж.'' Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. ''Ой не піду до білявки, не піду.'' Pauli. II. 189. Ум. '''Білявонька, білявочка.'''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Самборська Дар'я https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-26T15:34:07Z

<p>Самборська Дар'я: </p> <hr /> <div>'''Коля́дка, -ки, '''''ж. ''Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ко]]</div>

Самборська Дар'я