https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%A0%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C+%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0 2026-04-06T02:29:57Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0 2013-12-01T17:18:15Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:Taste of Happiness.jpg|thumb|left|200px|Хлопчик на гойдалці.]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Гойдалка, -ки, '''''ж. '''''Качель. '''<br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник'' (1970—1980)<br /> * ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65)<br /> == Варіанти гойдалок ==<br /> * Сидіння, підвішене між стовпами. Підвіс може бути як жорстким, так і нежорстким (використовуються мотузки/ланцюги)<br /> * Гоцалка<br /> * Тарзанка<br /> <br /> == Використання у виробництві ==<br /> Подібні до гойдалки конструкції використовувалися ковалями при витягуванні дроту для кольчуг.<br /> <br /> == Безпека ==<br /> Незакріплені гойдалки можуть становити загрозу здоров'ю дітей.<br /> <br /> == Ілюстрації ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Aerial yoga swing posture.jpg|Гойдалка для занять йогою<br /> Зображення:Estonian great swing.jpg|Традиційна естонська гойдалка<br /> Зображення:Fotothek df roe-neg 0006284 035 Kinder auf einem Spielplatz.jpg|Діти на гоцалці<br /> Зображення:Hws.jpg|Садова гойдалка<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> ==Медіа==<br /> [http://youtu.be/uVyN0KEcWw4 &lt;big&gt;Відео&lt;/big&gt;]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.dnop.kiev.ua/files/reestr_dnop/110.pdf НПАОП 92.7-1.01-06. Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки]<br /> * [http://www.playgrounds.uokik.gov.pl/download/en_booklet.pdf Safety of the Playground! Information booklet for administrators of play areas]<br /> * [http://www.sis.se/en/domestic-and-commercial-equipment-entertainment-sports/equipment-for-entertainment/toys/iso-8124-42010 Standard ISO 8124-4:2010. Safety of toys - Part 4: Swings, slides and similar activity toys for indoor and outdoor family domestic use]<br /> * [http://zion1.ru/article/gost_52167_oborudovanie_detskih_ploshchadok_kacheli.html ГОСТР 52167-2003. Оборудование детских игровых площадок. Безопасность конструкции и методы испытаний качелей. Общие требования]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2013-12-01T17:16:57Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:Atherina1.jpg |200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка''' ==<br /> Атери́нка, -ки, ж. Родъ рыбы, красноперка. Новорос.<br /> ==Сучасні словники==<br /> *Російсько-українсько-латинський зоологічний словник<br /> '''Атери́на'''Маркевич О. П., Татарко К.І.— Київ: Наук. думка, 1983.&amp;nbsp;— 411 с&gt;, <br /> *'''Словник зоологічної номенклатури'''<br /> '''атери́нка'''. Ч, 2: Назви хребет­них тварин: Проект / Уклад. М. Шарлемань, К. Татарко.&amp;nbsp;— К.: ДВУ, 1927.&amp;nbsp;— 124 с. (''Atherina'')&amp;nbsp;— рід зграйних риб родини атеринових (Atherinidae). У викопному стані атерини відомі з сармату Молдови, Хорватії тощо.<br /> <br /> == Характеристика ==<br /> Риба з роду ''Atherina'' мають видовжене, струнке тіло з чітко вираженою бічною лінією. Діаметр очей дорівнює довжини щелепи. Сягають довжини до 20 см.<br /> <br /> == Ареал ==<br /> Представники роду поширений у прибережних ділянках морів помірної і тропічної зон Атлантики та її морів. В Україні зустрічаються у Чорному, Азовському морях, лиманах Північного Причорномор'я. Атерини заходять також у пониззя Дніпра, Південного Бугу, Дністра, в дельту Дунаю.<br /> <br /> == Біологія ==<br /> Нерестяться влітку, ікру відкладають на водорості. Живляться планктонними та дрібними бентичними організмами.<br /> <br /> == Господарське значення ==<br /> Атерини традиційно використовуються в каталонській і окситанській кухні у смаженому виді. Так само використовуються на півдні України. Крім того з атерин витоплюють технічний жир і роблять кормове борошно. В Україні атерина є промисловим об'єктом, але вважаються малоцінним. Віловлюються переважно у північно-західній частині Чорного моря, Азовському морі, Сиваші. Промислове значення також має в Греції, де відловлюється в озері [[Тріхоніс]].<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Файл:Atherina boyeri 1.jpg |Атерина піщана з Італії<br /> Файл:Atherina boyeri, Gulf of Odessa, Black Sea.jpg |Зграйка атерини піщаної з Одеської затоки, Україна<br /> Файл:Atherina boyeri 01 by-dpc.jpg |Зграйка атерини піщаної з прибережжя Іспанії<br /> Файл:Atherina breviceps.JPG |Атерина мисова з Південної Африки<br /> Файл:Atherina hepsetus Stefano Guerrieri.jpg |Атерина середземноморська з Італії<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> ==Медіа==<br /> *[http://www.youtube.com/watch?v=rZ-TTPhYAcA Атеринка червона]<br /> <br /> [[Категорія:Ат]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0 2013-12-01T17:16:06Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:Atherina1.jpg |200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка''' ==<br /> Атери́нка, -ки, ж. Родъ рыбы, красноперка. Новорос.<br /> ==Сучасні словники==<br /> *Російсько-українсько-латинський зоологічний словник<br /> '''Атери́на'''Маркевич О. П., Татарко К.І.— Київ: Наук. думка, 1983.&amp;nbsp;— 411 с&gt;, <br /> *'''Словник зоологічної номенклатури'''<br /> '''атери́нка'''. Ч, 2: Назви хребет­них тварин: Проект / Уклад. М. Шарлемань, К. Татарко.&amp;nbsp;— К.: ДВУ, 1927.&amp;nbsp;— 124 с. (''Atherina'')&amp;nbsp;— рід зграйних риб родини атеринових (Atherinidae). У викопному стані атерини відомі з сармату Молдови, Хорватії тощо.<br /> <br /> == Характеристика ==<br /> Риба з роду ''Atherina'' мають видовжене, струнке тіло з чітко вираженою бічною лінією. Діаметр очей дорівнює довжини щелепи. Сягають довжини до 20 см.<br /> <br /> == Ареал ==<br /> Представники роду поширений у прибережних ділянках морів помірної і тропічної зон Атлантики та її морів. В Україні зустрічаються у Чорному, Азовському морях, лиманах Північного Причорномор'я. Атерини заходять також у пониззя Дніпра, Південного Бугу, Дністра, в дельту Дунаю.<br /> <br /> == Біологія ==<br /> Нерестяться влітку, ікру відкладають на водорості. Живляться планктонними та дрібними бентичними організмами.<br /> <br /> == Господарське значення ==<br /> Атерини традиційно використовуються в каталонській і окситанській кухні у смаженому виді. Так само використовуються на півдні України. Крім того з атерин витоплюють технічний жир і роблять кормове борошно. В Україні атерина є промисловим об'єктом, але вважаються малоцінним. Віловлюються переважно у північно-західній частині Чорного моря, Азовському морі, Сиваші. Промислове значення також має в Греції, де відловлюється в озері [[Тріхоніс]].<br /> <br /> ==Галерея ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Файл:Atherina boyeri 1.jpg |Атерина піщана з Італії<br /> Файл:Atherina boyeri, Gulf of Odessa, Black Sea.jpg |Зграйка атерини піщаної з Одеської затоки, Україна<br /> Файл:Atherina boyeri 01 by-dpc.jpg |Зграйка атерини піщаної з прибережжя Іспанії<br /> Файл:Atherina breviceps.JPG |Атерина мисова з Південної Африки<br /> Файл:Atherina hepsetus Stefano Guerrieri.jpg |Атерина середземноморська з Італії<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> ==Медіа==<br /> *[http://www.youtube.com/watch?v=rZ-TTPhYAcA Атеринка червона]<br /> <br /> [[Категорія:Ат]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD 2013-12-01T17:08:36Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:Antropov_Krasnoschekov.jpg|thumb|Атаман Краснощёков]]<br /> [[Файл:Chmielnicki.jpg|thumb|Гетман Богдан Хмельницкий]]<br /> <br /> '''Атама́н''' (вожак,ватажок) - старший в роду і ватажок у степових народів, ватажок козаків або (застар.) взагалі старший у справі. Слово походить від тюркського слова «ата» - «батько», «дід» з особовим закінченням «ман» («мен») і буквально означає «я-батько», «я дід» що в патріархальному тюркською суспільстві було рівносильно твердженню «я (тут) головний». Аналогами титулу «отаман» є такі звертання до старших і начальникам як тато-командир, батюшка-цар, батько-отаман тощо, які вкотре нагадують про певні пластах культурної та історичної спадщини російського народу, спільного з іншими народами Великої Степу.<br /> Перші згадки назви отаман в російській мові відносяться до часів руських князівств, підданих Золотої орди. Так у Соловйова знаходимо: «Князі посилали натовпу своїх промисловців, ватаги, до Білого моря й Північного океану, в країну Терскую і Печерську за рибою, звіром і птицею: грамоти великого князя Андрія Олександровича дізнаємося, що вже тоді в 1294 році три ватаги великокнязівські ходили на море зі своїм ватамманом (ватагаманом, отаманом)». Цікаво зауважити, що на думку деяких дослідників саме ці вільні ватаги або компанії вільних промисловців дали початок російському козацтву, купецтву та промисловості, з таких людей вийшли відомі російські козацько-купецькі роду Строганових, Добрыниных та інші.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> Ата́ман - в українській історії це був носій владних повноважень — у різний час різних категорій (найчастіше у війську).<br /> <br /> == '''Сучасні словники''' ==<br /> Слово «Атаман» має кілька версій походження.<br /> # Отаман - Ата з тюркського «дід» (старший), «ман» з тюркського займенники - «я». «Я старший»<br /> # «Ат» - з татарського батько і «аман» - на коні, з конем.<br /> # Слово це, на думку деяких, походить від гетьман (&quot;Headman&quot; , який перейшов до нас із Польщі. Поляки могли запозичити від вірмен України, а ті - від кримських готів. Гатманами називали кримських християн, призначуваних старостами поселень і зазывавших російських переселятися в Ханську Україну.<br /> # Отаман - Ата з тюрського «батько» (старший), «мен» з тюрського числівник - «тисяча». «Старший тисячі»<br /> # Заслуговує також уваги версія походження слова отаман від німецького «Amtman» - начальник служби, глава канцелярії; або від німецького «harter Mann» - твердий, міцний чоловік.<br /> # Слово «Отаман», «Одаман», де «ода»- великий будинок, двір, сім'я, а «одаман»- головний, господар. При утворенні на кочові , пастухи (койчу) вибирали собі одамана, звідси і повелося у козаків кошовий отаман (къошну одаманы - на кумыкском)&lt;ref&gt;Б.Бамматов. Орфогр. словник кумицької мови. Махачкала, 2005. С. 237..<br /> <br /> == '''Історія''' ==<br /> <br /> Історія Всевеликого Війська Донського згідно А. С. Пушкіна починається в часи боротьби за владу між Тамерланом і Тохтамишем і розпаду Великого Війська Степового на землях біля Волги і Дону. Саме тоді, в умовах панування анархії і беззаконня на цих землях починається самоорганізація місцевого християнського населення в козачі загони, ядро яких становили колишні російськомовні війни-християни, дезертири з распадающегося Великого Війська Степового. З часом, до козацьким загонам також почали приєднуватися тюркомовні жителі цього регіону{{немає АІ|12/10/2013}}.<br /> <br /> Тому немає нічого дивного, що своїх начальників донські козаки продовжували називати отаманами. Головний проводир всього Війська Донського називався військовим отаманом. Він обирався військовим Козачий круг - народними зборами усього козацького війська. На цих громадських сходах на відкритій [[Площа (архітектура)|площі]], козаки дійсно складали з себе коло, стоячи без Шапка (головний убір) в знак поваги до місця і нагоди. Вибори відбувалися щорічно і вирішувалися більшістю голосів. Найчастіше на виборах відбувалася боротьба партій, що серед цієї неприборканої вольниці нерідко закінчувалася кровопролитною боротьбою ожесточившиеся сторін.<br /> <br /> В допомогу войсковому отаману обиралися ще два військових осавулів, а для ведення письмової частини&amp;nbsp;- військової дяк. Військовий отаман був лише виконавчим органом військового кола, самостійної влади він не мав ніякої. Охоронець порядку і виконавець рішень кола, він за власним рішенням нічого не міг і не смів робити, інакше йому загрожувало ганебне позбавлення посади, а часом і сувора кара.<br /> <br /> Військовий отаман звичайно доповідав у колі справи і порушував питання, які вимагали рішення усього війська, для чого він разом з своїми осавулами виходив на середину кола, але це не було його виключним правом: кожен козак міг виступити в середину і пропонувати питання на суд народний. Голос отамана був дорівнює голосу будь-якого іншого козака: він мав вагу лише остільки, оскільки підкріплювався особистою доблестю отамана і повагою, який до нього живило військо. Склавши з себе звання після закінчення виборного терміну, отаман надходив у загальне число війська і вже нічим не відрізнявся від рядових козаків. За зразком цього загального військового управління почали наприкінці XVI століття складатися і приватні управління в містечках. Всяка козача громада, яка жила в містечках або зимовищах, одно і послана куди-небудь (наприклад, у Москву за царським платнею), іменувалася станицею і мала свого станичного отамана.<br /> <br /> Але не одних своїх начальників та посадових осіб козаки називали отаманами; всякого хороброго козака, выдававшегося своєю відвагою і відвагою, честили отаманом. Отаман - це колір козацтва, вищий стан війська, але це не було замкнутий стан: право називатися отаманом давалося не народженням, а купувалося особистою доблестю і славою. Цим значенням слова «отаман» пояснюються формули царських грамот, що відправляються на Дон. Так, наприклад, в царювання Івана Васильовича та Федора Іоанновича в грамотах (після титулу) писали: «на Дон Донським отаманам і козакам» або навіть «на Дон Донським отаманам (слідують імена) і всім отаманам і козакам». Це ж значення слова «отаман» відбилося в приказках «з рядовичей в отамани виходять», «терпи козак, отаманом будеш» в традиційному зверненні до козаків «отамани - молодці!», у зберігся звичай всякого козака честить «отаманом».<br /> <br /> == '''Стан атаманів''' ==<br /> Але з плином часу справа змінилося: виникло на Дону ціле стан отаманів, різко отделявшееся від народу і рядових козаків. Втім, поряд з цим, слово «отаман» і в сенсі начальника і посадової особи, і в сенсі просто знатного козака починає замінюватися словом «старшина». Вперше назва старшини згадується в 1649&amp;nbsp;р. в донесенні дворянина Андрія Лазарєва в Посольський наказ, де це слово вжите замість «отаман». Далі в показанні, даному в Посольському наказі станичним отаманам Козьмой Дмитрієвим, який приїхав з Дону в Москву в 1655г., між іншим говориться, що начальником козаків у морському поході був старшина Павло Нескочихин. Після цього досить часто зустрічається в актах назва старшини, яке означало те ж, що і отаман. З 1680г. назва «отаман» досить рідко трапляється в актах, крім одних тільки грамот, в яких звичайно писали: «на Дон у нижні і верхні юрти отаманам і козакам, войсковому отамана (такий-то) і всьому війську Донському»; в донесеннях ж в Посольський наказ різних чиновників, колишніх на Дону, отаманів завжди називали старшинами.<br /> <br /> При Петрі I назва старшини зробилося настільки загальним, що й саме Військо Донське у своїх донесеннях до государю іменувало знатних людей старшинами: «і ми, вибравши в колі,&amp;nbsp;- доносили государю козаки в 1705р. - старшин Максима Фролова, Василья великого Познеева, Єфрема Петрова та інших...». З сучасних актів не видно, в який саме час назва старшин звернулося до звання станове і чин. Треба думати, що це було в середині XVII сторіччя, коли число козаків значно збільшилося, виникли постійні і великі селища, з'явилися багаті і бідні, проникли в середу козаків розкіш і честолюбство.<br /> <br /> == '''Класовість в козацтві''' ==<br /> Отамани і старшини, як головний клас війська, природно, мали перевагу над іншими козаками, відрізняючись багатством і розумом, і тому вони поступово присвоїли собі назавжди переваги, пов'язані з тимчасовою посадою, і поставили себе в положення, різко відрізняло їх від усього війська. Влада і значення старшин посилювалися в міру того, як обмежувалися вольності козацькі; незабаром після сходження на престол Петра I вони мало-помалу зосередили в своїх руках права кола.<br /> <br /> Цьому сприяли різні обставини, але головним чином безперервне спорядження козацьких загонів до складу московського війська під начальством старшин і призначення військового отамана владою государя. Зведення звання старшин залежало від війська, воно ж за злочини і позбавляло цієї гідності, але у 1754&amp;nbsp;р. заборонено було Війську Донському виробляти в старшини без подання у військову колегію. Поряд з виникненням окремого стану старшин розширювалася й поглиблювалася владу військового отамана. З другої половини XVII&amp;nbsp;ст. він вже є прямим начальником козаків у дні миру і лайки. До нього перейшли різного роду справи по внутрішньому управлінню та зовнішніх зносин, які до того ведались одним лише військовим колом: він розбирав позови, захищав від кривдників, поділяв царську платню між козаками, приймав послів турецьких, татарських і калмицьких, вів з ними попередні переговори і лише остаточне рішення передавав на судження кола.<br /> <br /> Посаду військового отамана залишалася виборної до 1718&amp;nbsp;р., виборним і наказним (призначеним) отаманом Всевеликого Війська Донського (1707-1718) був Військовий писар П. Е. Ромазанов (? - 1718), а з тієї пори вона заміщалася за призначенням від уряду, тобто отамани вже не обиралися. Першим військовим отаманом, призначеним царським указом був Василь Фролов, по смерті його у 1723г. був визначений на місце його старшина Андрій Лапатин, в 1735г. був призначений Іван Фролов, в 1738г. - Данило Єфремов. З того часу призначення військових А. залежить від найвищої влади. Військові отамани у знак свого достоїнства споконвіку носили в руках «насеку» (тростина), яку вони, залишаючи посаду, передавали новообраному в це звання з особливою церемонією. Петро Великий, бажаючи надати військовим отаманам більш важливості і влади, завітав у 1704г. Війську Донському срібну печатку і насеку, прикрашену на кінцях срібною оправою; на верхній оправі був напис: «насєка війська донського 1704г.». У 1705р. він завітав військовим отаманам в знак їх гідності пернач, вызолоченный по сріблу і прикрашений кольоровими камінь ямі.<br /> <br /> На Україні військовий отаман називався гетьманом. Начальники окремих селищ, також виборні, колись іменувалися курінними отаманами, а згодом просто отаманами або сільськими отаманами. Останні були в той же час і суддями. Скарги на їх рішення, в основному словесні, надходили в полковосотенну канцелярію, де засідав отаман сотенний - перша особа в сотні після сотника. Разом з сотником він вирішував справи в сотенної канцелярії і в його відсутність правил його посадою. Звання це було дуже важливо з 1600г. до половини XVIII століття. Виборний начальник всій Запорізькій Січі іменувався кошовим отаманом і номінально був підпорядкований гетьманові; начальники окремих частин називалися курінними отаманами (Січ поділялася на курені, тобто групи будинків або будівель).<br /> <br /> Далі, повсюдно ватажок загону, який виступав у похід, отримував назву похідного отамана. У відсутність військового отамана призначався виправляє його посада під ім'ям наказного отамана. У XIX столітті, коли військовим отаманом всіх козачих військ вважався спадкоємець престолу, козачі війська постійно вправлялися наказними отаманами.<br /> <br /> Нарешті, отаманом називається взагалі старший у справі, наприклад, рибальський отаман - тимчасовий начальник рибальства на річці Уралі. У постійних приморських рибних ловлях артіль або ватага також обирає отамана (ватаммана). Це головний розпорядник робіт: «без отамана дувана не дуванят», тобто видобутку не ділять. У цьому саме сенсі начальника промислової партії, рибальської ватаги «ватамман» (ватагаман, отаман) вперше згадується в новгородських грамотах XIII ст. В малоросійському і новоросійському краї отаманом звуть сільського старшину, старосту, старшого пастуха або чабана, большака рибальської ватаги та ін.<br /> <br /> <br /> <br /> == '''Джерела''' ==<br /> * [http://apologetika.eu/modules/Static_Docs/data/book_194/ID_16_30_28.htm Історія найдавніших часі]<br /> <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD 2013-12-01T17:06:52Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:Antropov_Krasnoschekov.jpg|thumb|Атаман Краснощёков]]<br /> [[Файл:Chmielnicki.jpg|thumb|Гетман Богдан Хмельницкий]]<br /> <br /> '''Атама́н''' (вожак,ватажок) - старший в роду і ватажок у степових народів, ватажок козаків або (застар.) взагалі старший у справі. Слово походить від тюркського слова «ата» - «батько», «дід» з особовим закінченням «ман» («мен») і буквально означає «я-батько», «я дід» що в патріархальному тюркською суспільстві було рівносильно твердженню «я (тут) головний». Аналогами титулу «отаман» є такі звертання до старших і начальникам як тато-командир, батюшка-цар, батько-отаман тощо, які вкотре нагадують про певні пластах культурної та історичної спадщини російського народу, спільного з іншими народами Великої Степу.<br /> Перші згадки назви отаман в російській мові відносяться до часів руських князівств, підданих Золотої орди. Так у Соловйова знаходимо: «Князі посилали натовпу своїх промисловців, ватаги, до Білого моря й Північного океану, в країну Терскую і Печерську за рибою, звіром і птицею: грамоти великого князя Андрія Олександровича дізнаємося, що вже тоді в 1294 році три ватаги великокнязівські ходили на море зі своїм ватамманом (ватагаманом, отаманом)». Цікаво зауважити, що на думку деяких дослідників саме ці вільні ватаги або компанії вільних промисловців дали початок російському козацтву, купецтву та промисловості, з таких людей вийшли відомі російські козацько-купецькі роду Строганових, Добрыниных та інші.<br /> <br /> == '''Сучасні словники''' ==<br /> Слово «Атаман» має кілька версій походження.<br /> # Отаман - Ата з тюркського «дід» (старший), «ман» з тюркського займенники - «я». «Я старший»<br /> # «Ат» - з татарського батько і «аман» - на коні, з конем.<br /> # Слово це, на думку деяких, походить від гетьман (&quot;Headman&quot; , який перейшов до нас із Польщі. Поляки могли запозичити від вірмен України, а ті - від кримських готів. Гатманами називали кримських християн, призначуваних старостами поселень і зазывавших російських переселятися в Ханську Україну.<br /> # Отаман - Ата з тюрського «батько» (старший), «мен» з тюрського числівник - «тисяча». «Старший тисячі»<br /> # Заслуговує також уваги версія походження слова отаман від німецького «Amtman» - начальник служби, глава канцелярії; або від німецького «harter Mann» - твердий, міцний чоловік.<br /> # Слово «Отаман», «Одаман», де «ода»- великий будинок, двір, сім'я, а «одаман»- головний, господар. При утворенні на кочові , пастухи (койчу) вибирали собі одамана, звідси і повелося у козаків кошовий отаман (къошну одаманы - на кумыкском)&lt;ref&gt;Б.Бамматов. Орфогр. словник кумицької мови. Махачкала, 2005. С. 237..<br /> <br /> == '''Історія''' ==<br /> <br /> Історія Всевеликого Війська Донського згідно А. С. Пушкіна починається в часи боротьби за владу між Тамерланом і Тохтамишем і розпаду Великого Війська Степового на землях біля Волги і Дону. Саме тоді, в умовах панування анархії і беззаконня на цих землях починається самоорганізація місцевого християнського населення в козачі загони, ядро яких становили колишні російськомовні війни-християни, дезертири з распадающегося Великого Війська Степового. З часом, до козацьким загонам також почали приєднуватися тюркомовні жителі цього регіону{{немає АІ|12/10/2013}}.<br /> <br /> Тому немає нічого дивного, що своїх начальників донські козаки продовжували називати отаманами. Головний проводир всього Війська Донського називався військовим отаманом. Він обирався військовим Козачий круг - народними зборами усього козацького війська. На цих громадських сходах на відкритій [[Площа (архітектура)|площі]], козаки дійсно складали з себе коло, стоячи без Шапка (головний убір) в знак поваги до місця і нагоди. Вибори відбувалися щорічно і вирішувалися більшістю голосів. Найчастіше на виборах відбувалася боротьба партій, що серед цієї неприборканої вольниці нерідко закінчувалася кровопролитною боротьбою ожесточившиеся сторін.<br /> <br /> В допомогу войсковому отаману обиралися ще два військових осавулів, а для ведення письмової частини&amp;nbsp;- військової дяк. Військовий отаман був лише виконавчим органом військового кола, самостійної влади він не мав ніякої. Охоронець порядку і виконавець рішень кола, він за власним рішенням нічого не міг і не смів робити, інакше йому загрожувало ганебне позбавлення посади, а часом і сувора кара.<br /> <br /> Військовий отаман звичайно доповідав у колі справи і порушував питання, які вимагали рішення усього війська, для чого він разом з своїми осавулами виходив на середину кола, але це не було його виключним правом: кожен козак міг виступити в середину і пропонувати питання на суд народний. Голос отамана був дорівнює голосу будь-якого іншого козака: він мав вагу лише остільки, оскільки підкріплювався особистою доблестю отамана і повагою, який до нього живило військо. Склавши з себе звання після закінчення виборного терміну, отаман надходив у загальне число війська і вже нічим не відрізнявся від рядових козаків. За зразком цього загального військового управління почали наприкінці XVI століття складатися і приватні управління в містечках. Всяка козача громада, яка жила в містечках або зимовищах, одно і послана куди-небудь (наприклад, у Москву за царським платнею), іменувалася станицею і мала свого станичного отамана.<br /> <br /> Але не одних своїх начальників та посадових осіб козаки називали отаманами; всякого хороброго козака, выдававшегося своєю відвагою і відвагою, честили отаманом. Отаман - це колір козацтва, вищий стан війська, але це не було замкнутий стан: право називатися отаманом давалося не народженням, а купувалося особистою доблестю і славою. Цим значенням слова «отаман» пояснюються формули царських грамот, що відправляються на Дон. Так, наприклад, в царювання Івана Васильовича та Федора Іоанновича в грамотах (після титулу) писали: «на Дон Донським отаманам і козакам» або навіть «на Дон Донським отаманам (слідують імена) і всім отаманам і козакам». Це ж значення слова «отаман» відбилося в приказках «з рядовичей в отамани виходять», «терпи козак, отаманом будеш» в традиційному зверненні до козаків «отамани - молодці!», у зберігся звичай всякого козака честить «отаманом».<br /> <br /> == '''Стан атаманів''' ==<br /> Але з плином часу справа змінилося: виникло на Дону ціле стан отаманів, різко отделявшееся від народу і рядових козаків. Втім, поряд з цим, слово «отаман» і в сенсі начальника і посадової особи, і в сенсі просто знатного козака починає замінюватися словом «старшина». Вперше назва старшини згадується в 1649&amp;nbsp;р. в донесенні дворянина Андрія Лазарєва в Посольський наказ, де це слово вжите замість «отаман». Далі в показанні, даному в Посольському наказі станичним отаманам Козьмой Дмитрієвим, який приїхав з Дону в Москву в 1655г., між іншим говориться, що начальником козаків у морському поході був старшина Павло Нескочихин. Після цього досить часто зустрічається в актах назва старшини, яке означало те ж, що і отаман. З 1680г. назва «отаман» досить рідко трапляється в актах, крім одних тільки грамот, в яких звичайно писали: «на Дон у нижні і верхні юрти отаманам і козакам, войсковому отамана (такий-то) і всьому війську Донському»; в донесеннях ж в Посольський наказ різних чиновників, колишніх на Дону, отаманів завжди називали старшинами.<br /> <br /> При Петрі I назва старшини зробилося настільки загальним, що й саме Військо Донське у своїх донесеннях до государю іменувало знатних людей старшинами: «і ми, вибравши в колі,&amp;nbsp;- доносили государю козаки в 1705р. - старшин Максима Фролова, Василья великого Познеева, Єфрема Петрова та інших...». З сучасних актів не видно, в який саме час назва старшин звернулося до звання станове і чин. Треба думати, що це було в середині XVII сторіччя, коли число козаків значно збільшилося, виникли постійні і великі селища, з'явилися багаті і бідні, проникли в середу козаків розкіш і честолюбство.<br /> <br /> == '''Класовість в козацтві''' ==<br /> Отамани і старшини, як головний клас війська, природно, мали перевагу над іншими козаками, відрізняючись багатством і розумом, і тому вони поступово присвоїли собі назавжди переваги, пов'язані з тимчасовою посадою, і поставили себе в положення, різко відрізняло їх від усього війська. Влада і значення старшин посилювалися в міру того, як обмежувалися вольності козацькі; незабаром після сходження на престол Петра I вони мало-помалу зосередили в своїх руках права кола.<br /> <br /> Цьому сприяли різні обставини, але головним чином безперервне спорядження козацьких загонів до складу московського війська під начальством старшин і призначення військового отамана владою государя. Зведення звання старшин залежало від війська, воно ж за злочини і позбавляло цієї гідності, але у 1754&amp;nbsp;р. заборонено було Війську Донському виробляти в старшини без подання у військову колегію. Поряд з виникненням окремого стану старшин розширювалася й поглиблювалася владу військового отамана. З другої половини XVII&amp;nbsp;ст. він вже є прямим начальником козаків у дні миру і лайки. До нього перейшли різного роду справи по внутрішньому управлінню та зовнішніх зносин, які до того ведались одним лише військовим колом: він розбирав позови, захищав від кривдників, поділяв царську платню між козаками, приймав послів турецьких, татарських і калмицьких, вів з ними попередні переговори і лише остаточне рішення передавав на судження кола.<br /> <br /> Посаду військового отамана залишалася виборної до 1718&amp;nbsp;р., виборним і наказним (призначеним) отаманом Всевеликого Війська Донського (1707-1718) був Військовий писар П. Е. Ромазанов (? - 1718), а з тієї пори вона заміщалася за призначенням від уряду, тобто отамани вже не обиралися. Першим військовим отаманом, призначеним царським указом був Василь Фролов, по смерті його у 1723г. був визначений на місце його старшина Андрій Лапатин, в 1735г. був призначений Іван Фролов, в 1738г. - Данило Єфремов. З того часу призначення військових А. залежить від найвищої влади. Військові отамани у знак свого достоїнства споконвіку носили в руках «насеку» (тростина), яку вони, залишаючи посаду, передавали новообраному в це звання з особливою церемонією. Петро Великий, бажаючи надати військовим отаманам більш важливості і влади, завітав у 1704г. Війську Донському срібну печатку і насеку, прикрашену на кінцях срібною оправою; на верхній оправі був напис: «насєка війська донського 1704г.». У 1705р. він завітав військовим отаманам в знак їх гідності пернач, вызолоченный по сріблу і прикрашений кольоровими камінь ямі.<br /> <br /> На Україні військовий отаман називався гетьманом. Начальники окремих селищ, також виборні, колись іменувалися курінними отаманами, а згодом просто отаманами або сільськими отаманами. Останні були в той же час і суддями. Скарги на їх рішення, в основному словесні, надходили в полковосотенну канцелярію, де засідав отаман сотенний - перша особа в сотні після сотника. Разом з сотником він вирішував справи в сотенної канцелярії і в його відсутність правил його посадою. Звання це було дуже важливо з 1600г. до половини XVIII століття. Виборний начальник всій Запорізькій Січі іменувався кошовим отаманом і номінально був підпорядкований гетьманові; начальники окремих частин називалися курінними отаманами (Січ поділялася на курені, тобто групи будинків або будівель).<br /> <br /> Далі, повсюдно ватажок загону, який виступав у похід, отримував назву похідного отамана. У відсутність військового отамана призначався виправляє його посада під ім'ям наказного отамана. У XIX столітті, коли військовим отаманом всіх козачих військ вважався спадкоємець престолу, козачі війська постійно вправлялися наказними отаманами.<br /> <br /> Нарешті, отаманом називається взагалі старший у справі, наприклад, рибальський отаман - тимчасовий начальник рибальства на річці Уралі. У постійних приморських рибних ловлях артіль або ватага також обирає отамана (ватаммана). Це головний розпорядник робіт: «без отамана дувана не дуванят», тобто видобутку не ділять. У цьому саме сенсі начальника промислової партії, рибальської ватаги «ватамман» (ватагаман, отаман) вперше згадується в новгородських грамотах XIII ст. В малоросійському і новоросійському краї отаманом звуть сільського старшину, старосту, старшого пастуха або чабана, большака рибальської ватаги та ін.<br /> <br /> <br /> <br /> == '''Джерела''' ==<br /> * [http://apologetika.eu/modules/Static_Docs/data/book_194/ID_16_30_28.htm Історія найдавніших часі]<br /> <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2013-12-01T17:04:31Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div> <br /> <br /> [[Файл:00182080.jpg|200px|thumb|left]]<br /> == ''' Гірник'''==<br /> '''Гірник'''- працівник гірничої промисловості. До них відносяться не тільки видобувачів корисних копалин - вугілля, руди, дорогоцінних металів, але і шахтобудівники, ремонтники, монтажники, рятувальники.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Гірник, -ка, '''''м. ''Работникъ въ каменоломнѣ. НВолын. у.<br /> <br /> <br /> =='''Історія професії'''==<br /> Видобуток корисних копалин зародилася в глибокій старовині і розвивалася в тісному зв'язку з соціально-економічною структурою суспільства. Історично склалося два види видобутку корисних копалин - відкритим і шахтним, підземним способом. Існує також спосіб видобутку шляхом буріння і технологія розробка родовищ в морських акваторіях. Розвиток гірського промислу пов'язано як з розширенням видів корисних копалин: від нерудної мінеральної сировини, руд кольорових і дорогоцінних металів до горючих і радіоактивних корисних копалин, так і з вдосконаленням знарядь виробництва. З останньої третини 20 століття гірнича справа представляє собою широкомасштабне комплексне виробництво по забезпеченню суспільства в сировину....<br /> =='''Словник української мови'''==<br /> ''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''<br /> * Робітник гірничої промисловості. Гірник працює в глибині подоланих шарів, і слава йде по стороні про доблесть шахтарів (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 75).<br /> =='''Ілюстрації'''==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Гірник1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:гірник2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:гірник3.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> =='''Див. також'''==<br /> [http://www.kto-kem.ru/professiya/gornyak/ Професія гірник]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2013-12-01T17:01:55Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> [[Файл:1325798028_godinnik.jpg|200px|thumb|left]]<br /> == '''Година (Time) '''== <br /> Година (позначення: год, h) — одиниця вимірювання часу. Година не є одиницею СІ, але її використання допускається спільно з СІ. За сучасним визначенням, година рівна 3600 секунд або 60 хвилин (див. також Одиниці вимірювання часу). У розмовній мові слово година може означати також певний період часу, певна пора, певний момент.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Година, -ни, '''''ж. ''1) Часъ. ''Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. ''Гул. Арт. Укр. п. 33. ''Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. ''Котл. Ен. II. 33. ''Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... ''Гол. І. 139. ''В осени дня година. ''Ном. № 613. ''Вік наш як година. ''Ном. № 8265. '''Що години'''. Каждый часъ. ''Що години треба давати по ложці. ''Употребляется также въ значеніи: постоянно. ''Що день, що години питається. ''Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. ''Не такий світ, не така година да тепера настала. ''Мет. 241. ''Та збудила мене мати в обідню годину. ''Мет. 20. ''Не за великий час за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в’яне, як у Полі билина. ''ЗОЮР. І. 318. '''По малій годині'''. Немного спустя. ''Коли по малій годині і він приходить назад, довго і не барився. ''Новомоск. у. ''Заміж іти не дощову юдину перестояти. ''Ном. № 8851. ''Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). ''Щасливою годиною козак уродився. ''Мил. 79. '''Досвітня година'''. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. ''Лиха година настала. '''''Лиха година '''часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. ''Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! ''Макс. ''Бий тебе лиха година! ''Въ этомъ же значеніи употребляется и '''чорна година'''. ''Щоб на тебе прийшла чорна година! ''Ном. '''На лихої години'''. На какого чорта. ''На лихої години тобі це здалося? '''''При такій годині'''. Въ такомъ случаѣ. ''Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. ''Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: '''час — година'''. ''За час за годину милосердному Богу дуту оддав. ''Нп. Также: '''день — година'''. ''Як із деньгодини зчиналися великі война на Україні. ''АД. II. 3. '''Остатня година'''. Послѣдній часъ, конецъ жизни. ''Тепер прийшла на нас остатня година. ''Впрочемъ '''остатня година '''употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. ''В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. ''3) Хорошая погода. ''Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. ''Также употребляется: '''добра година '''— хорошая погода, '''негарна година '''— дурная погода. '''На годині стало'''. Установилась по года. Лохв. у. 4) '''Година іде'''. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. '''Годинка, годинонька, годиночка. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Орфографічний словник'''<br /> Година іменник жіночого роду, одиниця часу.<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОДИНА и, жін. одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Тарас Шевченко, II, 1953, 57); Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (Максим Рильський, II, 1946, 161); * У порівняннях. Тиждень минув як одна година (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {|- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Квітковий_годинник_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Time-2_i.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Planetu_1363944444.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:0oiNM3mutdo.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> *[http://www.youtube.com/watch?v=yfF_1wVwhFU Годинник]<br /> *[http://www.youtube.com/watch?v=nm6Qe67ngQM Часовий пояс]<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://korysne.co.ua/pro-chasovi-poyasy/ Про часові пояси ]<br /> [http://znayka.org.ua/yak-vynykly-chasovyj-poyas.html Як виник часовий пояс]<br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2013-12-01T16:59:18Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> [[Файл:1325798028_godinnik.jpg|200px|thumb|left]]<br /> == '''Година (Time) '''== <br /> Година (позначення: год, h) — одиниця вимірювання часу. Година не є одиницею СІ, але її використання допускається спільно з СІ. За сучасним визначенням, година рівна 3600 секунд або 60 хвилин (див. також Одиниці вимірювання часу). У розмовній мові слово година може означати також певний період часу, певна пора, певний момент.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Година, -ни, '''''ж. ''1) Часъ. ''Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. ''Гул. Арт. Укр. п. 33. ''Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. ''Котл. Ен. II. 33. ''Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... ''Гол. І. 139. ''В осени дня година. ''Ном. № 613. ''Вік наш як година. ''Ном. № 8265. '''Що години'''. Каждый часъ. ''Що години треба давати по ложці. ''Употребляется также въ значеніи: постоянно. ''Що день, що години питається. ''Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. ''Не такий світ, не така година да тепера настала. ''Мет. 241. ''Та збудила мене мати в обідню годину. ''Мет. 20. ''Не за великий час за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в’яне, як у Полі билина. ''ЗОЮР. І. 318. '''По малій годині'''. Немного спустя. ''Коли по малій годині і він приходить назад, довго і не барився. ''Новомоск. у. ''Заміж іти не дощову юдину перестояти. ''Ном. № 8851. ''Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). ''Щасливою годиною козак уродився. ''Мил. 79. '''Досвітня година'''. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. ''Лиха година настала. '''''Лиха година '''часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. ''Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! ''Макс. ''Бий тебе лиха година! ''Въ этомъ же значеніи употребляется и '''чорна година'''. ''Щоб на тебе прийшла чорна година! ''Ном. '''На лихої години'''. На какого чорта. ''На лихої години тобі це здалося? '''''При такій годині'''. Въ такомъ случаѣ. ''Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. ''Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: '''час — година'''. ''За час за годину милосердному Богу дуту оддав. ''Нп. Также: '''день — година'''. ''Як із деньгодини зчиналися великі война на Україні. ''АД. II. 3. '''Остатня година'''. Послѣдній часъ, конецъ жизни. ''Тепер прийшла на нас остатня година. ''Впрочемъ '''остатня година '''употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. ''В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. ''3) Хорошая погода. ''Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. ''Также употребляется: '''добра година '''— хорошая погода, '''негарна година '''— дурная погода. '''На годині стало'''. Установилась по года. Лохв. у. 4) '''Година іде'''. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. '''Годинка, годинонька, годиночка. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Орфографічний словник'''<br /> Година іменник жіночого роду, одиниця часу.<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОДИНА и, жін. одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Тарас Шевченко, II, 1953, 57); Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (Максим Рильський, II, 1946, 161); * У порівняннях. Тиждень минув як одна година (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {|- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Квітковий_годинник_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Time-2_i.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Planetu_1363944444.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:0oiNM3mutdo.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> *[http://www.youtube.com/watch?v=yfF_1wVwhFU Годинник]<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://korysne.co.ua/pro-chasovi-poyasy/ Про часові пояси ]<br /> [http://znayka.org.ua/yak-vynykly-chasovyj-poyas.html Як виник часовий пояс]<br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2013-12-01T16:59:05Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> [[Файл:1325798028_godinnik.jpg|200px|thumb|left]]<br /> == '''Година (Time) '''== <br /> Година (позначення: год, h) — одиниця вимірювання часу. Година не є одиницею СІ, але її використання допускається спільно з СІ. За сучасним визначенням, година рівна 3600 секунд або 60 хвилин (див. також Одиниці вимірювання часу). У розмовній мові слово година може означати також певний період часу, певна пора, певний момент.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Година, -ни, '''''ж. ''1) Часъ. ''Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. ''Гул. Арт. Укр. п. 33. ''Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. ''Котл. Ен. II. 33. ''Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... ''Гол. І. 139. ''В осени дня година. ''Ном. № 613. ''Вік наш як година. ''Ном. № 8265. '''Що години'''. Каждый часъ. ''Що години треба давати по ложці. ''Употребляется также въ значеніи: постоянно. ''Що день, що години питається. ''Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. ''Не такий світ, не така година да тепера настала. ''Мет. 241. ''Та збудила мене мати в обідню годину. ''Мет. 20. ''Не за великий час за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в’яне, як у Полі билина. ''ЗОЮР. І. 318. '''По малій годині'''. Немного спустя. ''Коли по малій годині і він приходить назад, довго і не барився. ''Новомоск. у. ''Заміж іти не дощову юдину перестояти. ''Ном. № 8851. ''Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). ''Щасливою годиною козак уродився. ''Мил. 79. '''Досвітня година'''. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. ''Лиха година настала. '''''Лиха година '''часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. ''Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! ''Макс. ''Бий тебе лиха година! ''Въ этомъ же значеніи употребляется и '''чорна година'''. ''Щоб на тебе прийшла чорна година! ''Ном. '''На лихої години'''. На какого чорта. ''На лихої години тобі це здалося? '''''При такій годині'''. Въ такомъ случаѣ. ''Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. ''Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: '''час — година'''. ''За час за годину милосердному Богу дуту оддав. ''Нп. Также: '''день — година'''. ''Як із деньгодини зчиналися великі война на Україні. ''АД. II. 3. '''Остатня година'''. Послѣдній часъ, конецъ жизни. ''Тепер прийшла на нас остатня година. ''Впрочемъ '''остатня година '''употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. ''В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. ''3) Хорошая погода. ''Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. ''Также употребляется: '''добра година '''— хорошая погода, '''негарна година '''— дурная погода. '''На годині стало'''. Установилась по года. Лохв. у. 4) '''Година іде'''. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. '''Годинка, годинонька, годиночка. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Орфографычний словник'''<br /> Година іменник жіночого роду, одиниця часу.<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОДИНА и, жін. одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Тарас Шевченко, II, 1953, 57); Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (Максим Рильський, II, 1946, 161); * У порівняннях. Тиждень минув як одна година (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {|- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Квітковий_годинник_1.jpg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Time-2_i.jpg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Planetu_1363944444.jpg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:0oiNM3mutdo.jpg|x200px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> [*[http://www.youtube.com/watch?v=yfF_1wVwhFU Годинник]<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://korysne.co.ua/pro-chasovi-poyasy/ Про часові пояси ]<br /> [http://znayka.org.ua/yak-vynykly-chasovyj-poyas.html Як виник часовий пояс]<br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2013-12-01T16:58:49Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> [[Файл:1325798028_godinnik.jpg|200px|thumb|left]]<br /> == '''Година (Time) '''== <br /> Година (позначення: год, h) — одиниця вимірювання часу. Година не є одиницею СІ, але її використання допускається спільно з СІ. За сучасним визначенням, година рівна 3600 секунд або 60 хвилин (див. також Одиниці вимірювання часу). У розмовній мові слово година може означати також певний період часу, певна пора, певний момент.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Година, -ни, '''''ж. ''1) Часъ. ''Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. ''Гул. Арт. Укр. п. 33. ''Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. ''Котл. Ен. II. 33. ''Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... ''Гол. І. 139. ''В осени дня година. ''Ном. № 613. ''Вік наш як година. ''Ном. № 8265. '''Що години'''. Каждый часъ. ''Що години треба давати по ложці. ''Употребляется также въ значеніи: постоянно. ''Що день, що години питається. ''Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. ''Не такий світ, не така година да тепера настала. ''Мет. 241. ''Та збудила мене мати в обідню годину. ''Мет. 20. ''Не за великий час за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в’яне, як у Полі билина. ''ЗОЮР. І. 318. '''По малій годині'''. Немного спустя. ''Коли по малій годині і він приходить назад, довго і не барився. ''Новомоск. у. ''Заміж іти не дощову юдину перестояти. ''Ном. № 8851. ''Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). ''Щасливою годиною козак уродився. ''Мил. 79. '''Досвітня година'''. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. ''Лиха година настала. '''''Лиха година '''часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. ''Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! ''Макс. ''Бий тебе лиха година! ''Въ этомъ же значеніи употребляется и '''чорна година'''. ''Щоб на тебе прийшла чорна година! ''Ном. '''На лихої години'''. На какого чорта. ''На лихої години тобі це здалося? '''''При такій годині'''. Въ такомъ случаѣ. ''Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. ''Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: '''час — година'''. ''За час за годину милосердному Богу дуту оддав. ''Нп. Также: '''день — година'''. ''Як із деньгодини зчиналися великі война на Україні. ''АД. II. 3. '''Остатня година'''. Послѣдній часъ, конецъ жизни. ''Тепер прийшла на нас остатня година. ''Впрочемъ '''остатня година '''употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. ''В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. ''3) Хорошая погода. ''Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. ''Также употребляется: '''добра година '''— хорошая погода, '''негарна година '''— дурная погода. '''На годині стало'''. Установилась по года. Лохв. у. 4) '''Година іде'''. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. '''Годинка, годинонька, годиночка. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Орфографічний словник'''<br /> Година іменник жіночого роду, одиниця часу.<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОДИНА и, жін. одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Тарас Шевченко, II, 1953, 57); Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (Максим Рильський, II, 1946, 161); * У порівняннях. Тиждень минув як одна година (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {|- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Квітковий_годинник_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Time-2_i.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Planetu_1363944444.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:0oiNM3mutdo.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> [*[http://www.youtube.com/watch?v=yfF_1wVwhFU Годинник]<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://korysne.co.ua/pro-chasovi-poyasy/ Про часові пояси ]<br /> [http://znayka.org.ua/yak-vynykly-chasovyj-poyas.html Як виник часовий пояс]<br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:0oiNM3mutdo.jpg 2013-12-01T16:58:26Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2013-12-01T16:58:15Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> [[Файл:1325798028_godinnik.jpg|200px|thumb|left]]<br /> == '''Година (Time) '''== <br /> Година (позначення: год, h) — одиниця вимірювання часу. Година не є одиницею СІ, але її використання допускається спільно з СІ. За сучасним визначенням, година рівна 3600 секунд або 60 хвилин (див. також Одиниці вимірювання часу). У розмовній мові слово година може означати також певний період часу, певна пора, певний момент.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Година, -ни, '''''ж. ''1) Часъ. ''Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. ''Гул. Арт. Укр. п. 33. ''Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. ''Котл. Ен. II. 33. ''Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... ''Гол. І. 139. ''В осени дня година. ''Ном. № 613. ''Вік наш як година. ''Ном. № 8265. '''Що години'''. Каждый часъ. ''Що години треба давати по ложці. ''Употребляется также въ значеніи: постоянно. ''Що день, що години питається. ''Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. ''Не такий світ, не така година да тепера настала. ''Мет. 241. ''Та збудила мене мати в обідню годину. ''Мет. 20. ''Не за великий час за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в’яне, як у Полі билина. ''ЗОЮР. І. 318. '''По малій годині'''. Немного спустя. ''Коли по малій годині і він приходить назад, довго і не барився. ''Новомоск. у. ''Заміж іти не дощову юдину перестояти. ''Ном. № 8851. ''Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). ''Щасливою годиною козак уродився. ''Мил. 79. '''Досвітня година'''. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. ''Лиха година настала. '''''Лиха година '''часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. ''Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! ''Макс. ''Бий тебе лиха година! ''Въ этомъ же значеніи употребляется и '''чорна година'''. ''Щоб на тебе прийшла чорна година! ''Ном. '''На лихої години'''. На какого чорта. ''На лихої години тобі це здалося? '''''При такій годині'''. Въ такомъ случаѣ. ''Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. ''Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: '''час — година'''. ''За час за годину милосердному Богу дуту оддав. ''Нп. Также: '''день — година'''. ''Як із деньгодини зчиналися великі война на Україні. ''АД. II. 3. '''Остатня година'''. Послѣдній часъ, конецъ жизни. ''Тепер прийшла на нас остатня година. ''Впрочемъ '''остатня година '''употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. ''В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. ''3) Хорошая погода. ''Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. ''Также употребляется: '''добра година '''— хорошая погода, '''негарна година '''— дурная погода. '''На годині стало'''. Установилась по года. Лохв. у. 4) '''Година іде'''. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. '''Годинка, годинонька, годиночка. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Орфографычний словник'''<br /> Година іменник жіночого роду, одиниця часу.<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОДИНА и, жін. одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Тарас Шевченко, II, 1953, 57); Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (Максим Рильський, II, 1946, 161); * У порівняннях. Тиждень минув як одна година (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {|- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Квітковий_годинник_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Time-2_i.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Planetu_1363944444.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:0oiNM3mutdo.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> [*[http://www.youtube.com/watch?v=yfF_1wVwhFU Годинник]<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://korysne.co.ua/pro-chasovi-poyasy/ Про часові пояси ]<br /> [http://znayka.org.ua/yak-vynykly-chasovyj-poyas.html Як виник часовий пояс]<br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2013-12-01T16:58:13Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> [[Файл:1325798028_godinnik.jpg|200px|thumb|left]]<br /> == '''Година (Time) '''== <br /> Година (позначення: год, h) — одиниця вимірювання часу. Година не є одиницею СІ, але її використання допускається спільно з СІ. За сучасним визначенням, година рівна 3600 секунд або 60 хвилин (див. також Одиниці вимірювання часу). У розмовній мові слово година може означати також певний період часу, певна пора, певний момент.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Година, -ни, '''''ж. ''1) Часъ. ''Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. ''Гул. Арт. Укр. п. 33. ''Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. ''Котл. Ен. II. 33. ''Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... ''Гол. І. 139. ''В осени дня година. ''Ном. № 613. ''Вік наш як година. ''Ном. № 8265. '''Що години'''. Каждый часъ. ''Що години треба давати по ложці. ''Употребляется также въ значеніи: постоянно. ''Що день, що години питається. ''Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. ''Не такий світ, не така година да тепера настала. ''Мет. 241. ''Та збудила мене мати в обідню годину. ''Мет. 20. ''Не за великий час за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в’яне, як у Полі билина. ''ЗОЮР. І. 318. '''По малій годині'''. Немного спустя. ''Коли по малій годині і він приходить назад, довго і не барився. ''Новомоск. у. ''Заміж іти не дощову юдину перестояти. ''Ном. № 8851. ''Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). ''Щасливою годиною козак уродився. ''Мил. 79. '''Досвітня година'''. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. ''Лиха година настала. '''''Лиха година '''часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. ''Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! ''Макс. ''Бий тебе лиха година! ''Въ этомъ же значеніи употребляется и '''чорна година'''. ''Щоб на тебе прийшла чорна година! ''Ном. '''На лихої години'''. На какого чорта. ''На лихої години тобі це здалося? '''''При такій годині'''. Въ такомъ случаѣ. ''Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. ''Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: '''час — година'''. ''За час за годину милосердному Богу дуту оддав. ''Нп. Также: '''день — година'''. ''Як із деньгодини зчиналися великі война на Україні. ''АД. II. 3. '''Остатня година'''. Послѣдній часъ, конецъ жизни. ''Тепер прийшла на нас остатня година. ''Впрочемъ '''остатня година '''употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. ''В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. ''3) Хорошая погода. ''Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. ''Также употребляется: '''добра година '''— хорошая погода, '''негарна година '''— дурная погода. '''На годині стало'''. Установилась по года. Лохв. у. 4) '''Година іде'''. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. '''Годинка, годинонька, годиночка. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Орфографычний словник'''<br /> Година іменник жіночого роду, одиниця часу.<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОДИНА и, жін. одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Тарас Шевченко, II, 1953, 57); Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (Максим Рильський, II, 1946, 161); * У порівняннях. Тиждень минув як одна година (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {|- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Квітковий_годинник_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Time-2_i.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Planetu_1363944444.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> *[http://www.youtube.com/watch?v=yfF_1wVwhFU Годинник]<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://korysne.co.ua/pro-chasovi-poyasy/ Про часові пояси ]<br /> [http://znayka.org.ua/yak-vynykly-chasovyj-poyas.html Як виник часовий пояс]<br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2013-12-01T16:57:03Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> [[Файл:1325798028_godinnik.jpg|200px|thumb|left]]<br /> == '''Година (Time) '''== <br /> Година (позначення: год, h) — одиниця вимірювання часу. Година не є одиницею СІ, але її використання допускається спільно з СІ. За сучасним визначенням, година рівна 3600 секунд або 60 хвилин (див. також Одиниці вимірювання часу). У розмовній мові слово година може означати також певний період часу, певна пора, певний момент.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Година, -ни, '''''ж. ''1) Часъ. ''Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. ''Гул. Арт. Укр. п. 33. ''Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. ''Котл. Ен. II. 33. ''Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... ''Гол. І. 139. ''В осени дня година. ''Ном. № 613. ''Вік наш як година. ''Ном. № 8265. '''Що години'''. Каждый часъ. ''Що години треба давати по ложці. ''Употребляется также въ значеніи: постоянно. ''Що день, що години питається. ''Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. ''Не такий світ, не така година да тепера настала. ''Мет. 241. ''Та збудила мене мати в обідню годину. ''Мет. 20. ''Не за великий час за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в’яне, як у Полі билина. ''ЗОЮР. І. 318. '''По малій годині'''. Немного спустя. ''Коли по малій годині і він приходить назад, довго і не барився. ''Новомоск. у. ''Заміж іти не дощову юдину перестояти. ''Ном. № 8851. ''Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). ''Щасливою годиною козак уродився. ''Мил. 79. '''Досвітня година'''. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. ''Лиха година настала. '''''Лиха година '''часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. ''Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! ''Макс. ''Бий тебе лиха година! ''Въ этомъ же значеніи употребляется и '''чорна година'''. ''Щоб на тебе прийшла чорна година! ''Ном. '''На лихої години'''. На какого чорта. ''На лихої години тобі це здалося? '''''При такій годині'''. Въ такомъ случаѣ. ''Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. ''Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: '''час — година'''. ''За час за годину милосердному Богу дуту оддав. ''Нп. Также: '''день — година'''. ''Як із деньгодини зчиналися великі война на Україні. ''АД. II. 3. '''Остатня година'''. Послѣдній часъ, конецъ жизни. ''Тепер прийшла на нас остатня година. ''Впрочемъ '''остатня година '''употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. ''В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. ''3) Хорошая погода. ''Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. ''Также употребляется: '''добра година '''— хорошая погода, '''негарна година '''— дурная погода. '''На годині стало'''. Установилась по года. Лохв. у. 4) '''Година іде'''. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. '''Годинка, годинонька, годиночка. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Орфографычний словник'''<br /> Година іменник жіночого роду, одиниця часу.<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОДИНА и, жін. одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Тарас Шевченко, II, 1953, 57); Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (Максим Рильський, II, 1946, 161); * У порівняннях. Тиждень минув як одна година (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {|- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Квітковий_годинник_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Time-2_i.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Planetu_1363944444.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> [*[http://www.youtube.com/watch?v=yfF_1wVwhFU Годинник]<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://korysne.co.ua/pro-chasovi-poyasy/ Про часові пояси ]<br /> [http://znayka.org.ua/yak-vynykly-chasovyj-poyas.html Як виник часовий пояс]<br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2013-12-01T16:52:20Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> [[Файл:1325798028_godinnik.jpg|200px|thumb|left]]<br /> == '''Година (Time) '''== <br /> Година (позначення: год, h) — одиниця вимірювання часу. Година не є одиницею СІ, але її використання допускається спільно з СІ. За сучасним визначенням, година рівна 3600 секунд або 60 хвилин (див. також Одиниці вимірювання часу). У розмовній мові слово година може означати також певний період часу, певна пора, певний момент.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Година, -ни, '''''ж. ''1) Часъ. ''Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. ''Гул. Арт. Укр. п. 33. ''Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. ''Котл. Ен. II. 33. ''Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... ''Гол. І. 139. ''В осени дня година. ''Ном. № 613. ''Вік наш як година. ''Ном. № 8265. '''Що години'''. Каждый часъ. ''Що години треба давати по ложці. ''Употребляется также въ значеніи: постоянно. ''Що день, що години питається. ''Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. ''Не такий світ, не така година да тепера настала. ''Мет. 241. ''Та збудила мене мати в обідню годину. ''Мет. 20. ''Не за великий час за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в’яне, як у Полі билина. ''ЗОЮР. І. 318. '''По малій годині'''. Немного спустя. ''Коли по малій годині і він приходить назад, довго і не барився. ''Новомоск. у. ''Заміж іти не дощову юдину перестояти. ''Ном. № 8851. ''Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). ''Щасливою годиною козак уродився. ''Мил. 79. '''Досвітня година'''. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. ''Лиха година настала. '''''Лиха година '''часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. ''Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! ''Макс. ''Бий тебе лиха година! ''Въ этомъ же значеніи употребляется и '''чорна година'''. ''Щоб на тебе прийшла чорна година! ''Ном. '''На лихої години'''. На какого чорта. ''На лихої години тобі це здалося? '''''При такій годині'''. Въ такомъ случаѣ. ''Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. ''Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: '''час — година'''. ''За час за годину милосердному Богу дуту оддав. ''Нп. Также: '''день — година'''. ''Як із деньгодини зчиналися великі война на Україні. ''АД. II. 3. '''Остатня година'''. Послѣдній часъ, конецъ жизни. ''Тепер прийшла на нас остатня година. ''Впрочемъ '''остатня година '''употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. ''В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. ''3) Хорошая погода. ''Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. ''Также употребляется: '''добра година '''— хорошая погода, '''негарна година '''— дурная погода. '''На годині стало'''. Установилась по года. Лохв. у. 4) '''Година іде'''. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. '''Годинка, годинонька, годиночка. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Орфографычний словник'''<br /> Година іменник жіночого роду, одиниця часу.<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОДИНА и, жін. одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Тарас Шевченко, II, 1953, 57); Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (Максим Рильський, II, 1946, 161); * У порівняннях. Тиждень минув як одна година (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {|- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Квітковий_годинник_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Time-2_i.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Planetu_1363944444.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Img_1251258837.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> [http://korysne.co.ua/pro-chasovi-poyasy/ Про часові пояси ]<br /> [http://znayka.org.ua/yak-vynykly-chasovyj-poyas.html Як виник часовий пояс]<br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 2013-12-01T16:51:38Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник Грінченка==<br /> [[Файл:1325798028_godinnik.jpg|200px|thumb|left]]<br /> == '''Година (Time) '''== <br /> Година (позначення: год, h) — одиниця вимірювання часу. Година не є одиницею СІ, але її використання допускається спільно з СІ. За сучасним визначенням, година рівна 3600 секунд або 60 хвилин (див. також Одиниці вимірювання часу). У розмовній мові слово година може означати також певний період часу, певна пора, певний момент.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Година, -ни, '''''ж. ''1) Часъ. ''Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. ''Гул. Арт. Укр. п. 33. ''Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. ''Котл. Ен. II. 33. ''Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... ''Гол. І. 139. ''В осени дня година. ''Ном. № 613. ''Вік наш як година. ''Ном. № 8265. '''Що години'''. Каждый часъ. ''Що години треба давати по ложці. ''Употребляется также въ значеніи: постоянно. ''Що день, що години питається. ''Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. ''Не такий світ, не така година да тепера настала. ''Мет. 241. ''Та збудила мене мати в обідню годину. ''Мет. 20. ''Не за великий час за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в’яне, як у Полі билина. ''ЗОЮР. І. 318. '''По малій годині'''. Немного спустя. ''Коли по малій годині і він приходить назад, довго і не барився. ''Новомоск. у. ''Заміж іти не дощову юдину перестояти. ''Ном. № 8851. ''Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. ''МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). ''Щасливою годиною козак уродився. ''Мил. 79. '''Досвітня година'''. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. ''Лиха година настала. '''''Лиха година '''часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. ''Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! ''Макс. ''Бий тебе лиха година! ''Въ этомъ же значеніи употребляется и '''чорна година'''. ''Щоб на тебе прийшла чорна година! ''Ном. '''На лихої години'''. На какого чорта. ''На лихої години тобі це здалося? '''''При такій годині'''. Въ такомъ случаѣ. ''Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. ''Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: '''час — година'''. ''За час за годину милосердному Богу дуту оддав. ''Нп. Также: '''день — година'''. ''Як із деньгодини зчиналися великі война на Україні. ''АД. II. 3. '''Остатня година'''. Послѣдній часъ, конецъ жизни. ''Тепер прийшла на нас остатня година. ''Впрочемъ '''остатня година '''употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. ''В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. ''3) Хорошая погода. ''Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. ''Также употребляется: '''добра година '''— хорошая погода, '''негарна година '''— дурная погода. '''На годині стало'''. Установилась по года. Лохв. у. 4) '''Година іде'''. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. '''Годинка, годинонька, годиночка. '''<br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Орфографычний словник'''<br /> Година іменник жіночого роду, одиниця часу.<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОДИНА и, жін. одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Тарас Шевченко, II, 1953, 57); Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (Максим Рильський, II, 1946, 161); * У порівняннях. Тиждень минув як одна година (Нечуй-Левицький, II, 1956, 322).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {|- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Квітковий_годинник_1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Time-2_i.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Planetu_1363944444.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Img_1251258837.gif|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> [http://korysne.co.ua/pro-chasovi-poyasy/ Про часові пояси ]<br /> [http://znayka.org.ua/yak-vynykly-chasovyj-poyas.html Як виник часовий пояс]<br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Planetu_1363944444.jpg 2013-12-01T16:46:32Z

<p>Рошинець Маргарита: Рошинець Маргарита завантажив нову версію «Файл:Planetu 1363944444.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Time-2_i.jpg 2013-12-01T16:45:53Z

<p>Рошинець Маргарита: Рошинець Маргарита завантажив нову версію «Файл:Time-2 i.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA_1.jpg 2013-12-01T16:45:05Z

<p>Рошинець Маргарита: Рошинець Маргарита завантажив нову версію «Файл:Квітковий годинник 1.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%81 2013-12-01T16:42:57Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:301px-Pakkanen.jpg |200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Градус, -са, '''''м. ''Градусъ. ''Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. ''Ком. Р. II. 79. <br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''<br /> * &lt;big&gt;Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Леся Українка, V, 1956, 16); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 702); Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шкільна гігієна, 1954, 87).&lt;/big&gt;\<br /> ==Градус Цельсія==<br /> '''Градус Цельсія''' (°C)&amp;nbsp;— одиниця виміру температури, подібна до Кельвіна. Широко використовується в побуті.<br /> <br /> Градус Цельсія названий на честь шведського вченого Андерса Цельсія, який запропонував в 1742 нову шкалу для вимірювання температури. За нуль за шкалою Цельсія прийнята точка плавлення льоду (та замерзання води), а за 100 градусів&amp;nbsp;— точка кипіння води (та конденсації пари) при стандартному атмосферному тиску. (Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення льоду, а за 0°&amp;nbsp;— температуру кипіння води. І лише згодом його співвітчизник <br /> М. Штремер «перевернув» цю шкалу). <br /> <br /> Ця шкала є лінійною в інтервалі 0 — 100° і лінійно продовжується в області нижче 0° та вище 100°.<br /> ==Градус Фаренгейта==<br /> Шкала́ Фаренге́йта — температурна шкала, що використовується для ненаукових цілей у США та кількох інших країнах. Градус Фаренгейта дорівнює 5/9 градуса Цельсія. Температура в градусах Фаренгейта позначається °F.<br /> За шкалою Фаренгейта температура замерзання води становить 32 °F, а температура кипіння води — 212 °F. Таким чином, цей температурний проміжок розділений на 180 °F.<br /> ==Кельвін(одиниця)==<br /> '''Кельвін''' (позначення '''K''') — одиниця температури в системі СІ, одна з семи основних одиниць цієї системи.<br /> <br /> Кельвін, згідно з міжнародною угодою, визначається двома точками: абсолютним нулем та потрійною точкою води. Абсолютний нуль температури, за визначенням, дорівнює ''точно'' 0&amp;nbsp;K та –273,15&amp;nbsp;°C. При абсолютному нулі температури весь кінетичний рух часток матерії припиняється (в класичному розумінні) і, таким чином, матерія не має теплової енергії. Потрійній точці води, також за визначенням, призначається температура 273,16&amp;nbsp;K та 0,01&amp;nbsp;°C. Наслідком таких визначень двох опорних точок абсолютної термодинамічної шкали є:<br /> <br /> * один кельвін дорівнює ''точно'' 1/273,16 часткам температури потрійної точки води;<br /> * один кельвін ''точно'' дорівнює одному градусу Цельсія;<br /> * різниця між двома температурними шкалами дорівнює ''точно'' 273,15 кельвіна.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Fahrenheit.jpg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Article_1364_bb26872d9dc4c3e4a6331501ac7fc08b1311215657.jpg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:68_main.jpg|x200px]] <br /> <br /> |}<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%81 2013-12-01T16:42:28Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:301px-Pakkanen.jpg |200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Градус, -са, '''''м. ''Градусъ. ''Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. ''Ком. Р. II. 79. <br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''<br /> * &lt;big&gt;Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Леся Українка, V, 1956, 16); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 702); Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шкільна гігієна, 1954, 87).&lt;/big&gt;\<br /> ==Градус Цельсія==<br /> '''Градус Цельсія''' (°C)&amp;nbsp;— одиниця виміру температури, подібна до Кельвіна. Широко використовується в побуті.<br /> <br /> Градус Цельсія названий на честь шведського вченого Андерса Цельсія, який запропонував в 1742 нову шкалу для вимірювання температури. За нуль за шкалою Цельсія прийнята точка плавлення льоду (та замерзання води), а за 100 градусів&amp;nbsp;— точка кипіння води (та конденсації пари) при стандартному атмосферному тиску. (Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення льоду, а за 0°&amp;nbsp;— температуру кипіння води. І лише згодом його співвітчизник <br /> М. Штремер «перевернув» цю шкалу). <br /> <br /> Ця шкала є лінійною в інтервалі 0 — 100° і лінійно продовжується в області нижче 0° та вище 100°.<br /> ==Градус Фаренгейта==<br /> Шкала́ Фаренге́йта — температурна шкала, що використовується для ненаукових цілей у США та кількох інших країнах. Градус Фаренгейта дорівнює 5/9 градуса Цельсія. Температура в градусах Фаренгейта позначається °F.<br /> За шкалою Фаренгейта температура замерзання води становить 32 °F, а температура кипіння води — 212 °F. Таким чином, цей температурний проміжок розділений на 180 °F.<br /> ==Кельвін(одиниця)==<br /> '''Кельвін''' (позначення '''K''') — одиниця температури в системі СІ, одна з семи основних одиниць цієї системи.<br /> <br /> Кельвін, згідно з міжнародною угодою, визначається двома точками: абсолютним нулем та потрійною точкою води. Абсолютний нуль температури, за визначенням, дорівнює ''точно'' 0&amp;nbsp;K та –273,15&amp;nbsp;°C. При абсолютному нулі температури весь кінетичний рух часток матерії припиняється (в класичному розумінні) і, таким чином, матерія не має теплової енергії. Потрійній точці води, також за визначенням, призначається температура 273,16&amp;nbsp;K та 0,01&amp;nbsp;°C. Наслідком таких визначень двох опорних точок абсолютної термодинамічної шкали є:<br /> <br /> * один кельвін дорівнює ''точно'' 1/273,16 часткам температури потрійної точки води;<br /> * один кельвін ''точно'' дорівнює одному градусу Цельсія;<br /> * різниця між двома температурними шкалами дорівнює ''точно'' 273,15 кельвіна.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Fahrenheit.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Article_1364_bb26872d9dc4c3e4a6331501ac7fc08b1311215657.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:68_main.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:641035.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:68_main.jpg 2013-12-01T16:42:05Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Article_1364_bb26872d9dc4c3e4a6331501ac7fc08b1311215657.jpg 2013-12-01T16:41:10Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%81 2013-12-01T16:40:31Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:301px-Pakkanen.jpg |200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Градус, -са, '''''м. ''Градусъ. ''Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. ''Ком. Р. II. 79. <br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''<br /> * &lt;big&gt;Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Леся Українка, V, 1956, 16); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 702); Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шкільна гігієна, 1954, 87).&lt;/big&gt;\<br /> ==Градус Цельсія==<br /> '''Градус Цельсія''' (°C)&amp;nbsp;— одиниця виміру температури, подібна до Кельвіна. Широко використовується в побуті.<br /> <br /> Градус Цельсія названий на честь шведського вченого Андерса Цельсія, який запропонував в 1742 нову шкалу для вимірювання температури. За нуль за шкалою Цельсія прийнята точка плавлення льоду (та замерзання води), а за 100 градусів&amp;nbsp;— точка кипіння води (та конденсації пари) при стандартному атмосферному тиску. (Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення льоду, а за 0°&amp;nbsp;— температуру кипіння води. І лише згодом його співвітчизник <br /> М. Штремер «перевернув» цю шкалу). <br /> <br /> Ця шкала є лінійною в інтервалі 0 — 100° і лінійно продовжується в області нижче 0° та вище 100°.<br /> ==Градус Фаренгейта==<br /> Шкала́ Фаренге́йта — температурна шкала, що використовується для ненаукових цілей у США та кількох інших країнах. Градус Фаренгейта дорівнює 5/9 градуса Цельсія. Температура в градусах Фаренгейта позначається °F.<br /> За шкалою Фаренгейта температура замерзання води становить 32 °F, а температура кипіння води — 212 °F. Таким чином, цей температурний проміжок розділений на 180 °F.<br /> ==Кельвін(одиниця)==<br /> '''Кельвін''' (позначення '''K''') — одиниця температури в системі СІ, одна з семи основних одиниць цієї системи.<br /> <br /> Кельвін, згідно з міжнародною угодою, визначається двома точками: абсолютним нулем та потрійною точкою води. Абсолютний нуль температури, за визначенням, дорівнює ''точно'' 0&amp;nbsp;K та –273,15&amp;nbsp;°C. При абсолютному нулі температури весь кінетичний рух часток матерії припиняється (в класичному розумінні) і, таким чином, матерія не має теплової енергії. Потрійній точці води, також за визначенням, призначається температура 273,16&amp;nbsp;K та 0,01&amp;nbsp;°C. Наслідком таких визначень двох опорних точок абсолютної термодинамічної шкали є:<br /> <br /> * один кельвін дорівнює ''точно'' 1/273,16 часткам температури потрійної точки води;<br /> * один кельвін ''точно'' дорівнює одному градусу Цельсія;<br /> * різниця між двома температурними шкалами дорівнює ''точно'' 273,15 кельвіна.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Fahrenheit.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Article_1364_bb26872d9dc4c3e4a6331501ac7fc08b1311215657.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Acacia_tree_01.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:641035.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1325798028_godinnik.jpg 2013-12-01T16:38:07Z

<p>Рошинець Маргарита: Рошинець Маргарита завантажив нову версію «Файл:1325798028 godinnik.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Fahrenheit.jpg 2013-12-01T16:35:54Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%81 2013-12-01T16:31:44Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:301px-Pakkanen.jpg |200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Градус, -са, '''''м. ''Градусъ. ''Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. ''Ком. Р. II. 79. <br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''<br /> * &lt;big&gt;Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Леся Українка, V, 1956, 16); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 702); Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шкільна гігієна, 1954, 87).&lt;/big&gt;\<br /> ==Градус Цельсія==<br /> '''Градус Цельсія''' (°C)&amp;nbsp;— одиниця виміру температури, подібна до Кельвіна. Широко використовується в побуті.<br /> <br /> Градус Цельсія названий на честь шведського вченого Андерса Цельсія, який запропонував в 1742 нову шкалу для вимірювання температури. За нуль за шкалою Цельсія прийнята точка плавлення льоду (та замерзання води), а за 100 градусів&amp;nbsp;— точка кипіння води (та конденсації пари) при стандартному атмосферному тиску. (Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення льоду, а за 0°&amp;nbsp;— температуру кипіння води. І лише згодом його співвітчизник <br /> М. Штремер «перевернув» цю шкалу). <br /> <br /> Ця шкала є лінійною в інтервалі 0 — 100° і лінійно продовжується в області нижче 0° та вище 100°.<br /> ==Градус Фаренгейта==<br /> Шкала́ Фаренге́йта — температурна шкала, що використовується для ненаукових цілей у США та кількох інших країнах. Градус Фаренгейта дорівнює 5/9 градуса Цельсія. Температура в градусах Фаренгейта позначається °F.<br /> За шкалою Фаренгейта температура замерзання води становить 32 °F, а температура кипіння води — 212 °F. Таким чином, цей температурний проміжок розділений на 180 °F.<br /> ==Кельвін(одиниця)==<br /> '''Кельвін''' (позначення '''K''') — одиниця температури в системі СІ, одна з семи основних одиниць цієї системи.<br /> <br /> Кельвін, згідно з міжнародною угодою, визначається двома точками: абсолютним нулем та потрійною точкою води. Абсолютний нуль температури, за визначенням, дорівнює ''точно'' 0&amp;nbsp;K та –273,15&amp;nbsp;°C. При абсолютному нулі температури весь кінетичний рух часток матерії припиняється (в класичному розумінні) і, таким чином, матерія не має теплової енергії. Потрійній точці води, також за визначенням, призначається температура 273,16&amp;nbsp;K та 0,01&amp;nbsp;°C. Наслідком таких визначень двох опорних точок абсолютної термодинамічної шкали є:<br /> <br /> * один кельвін дорівнює ''точно'' 1/273,16 часткам температури потрійної точки води;<br /> * один кельвін ''точно'' дорівнює одному градусу Цельсія;<br /> * різниця між двома температурними шкалами дорівнює ''точно'' 273,15 кельвіна.<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA_1.jpg 2013-12-01T16:29:44Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Time-2_i.jpg 2013-12-01T16:29:07Z

<p>Рошинець Маргарита: Рошинець Маргарита завантажив нову версію «Файл:Time-2 i.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%81 2013-12-01T16:28:46Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:301px-Pakkanen.jpg |200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Градус, -са, '''''м. ''Градусъ. ''Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. ''Ком. Р. II. 79. <br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''<br /> * &lt;big&gt;Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Леся Українка, V, 1956, 16); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 702); Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шкільна гігієна, 1954, 87).&lt;/big&gt;\<br /> ==Градус Цельсія==<br /> '''Градус Цельсія''' (°C)&amp;nbsp;— одиниця виміру температури, подібна до Кельвіна. Широко використовується в побуті.<br /> <br /> Градус Цельсія названий на честь шведського вченого Андерса Цельсія, який запропонував в 1742 нову шкалу для вимірювання температури. За нуль за шкалою Цельсія прийнята точка плавлення льоду (та замерзання води), а за 100 градусів&amp;nbsp;— точка кипіння води (та конденсації пари) при стандартному атмосферному тиску. (Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення льоду, а за 0°&amp;nbsp;— температуру кипіння води. І лише згодом його співвітчизник <br /> М. Штремер «перевернув» цю шкалу). <br /> <br /> Ця шкала є лінійною в інтервалі 0 — 100° і лінійно продовжується в області нижче 0° та вище 100°.<br /> ==Шкала Фаренгейта==<br /> Шкала́ Фаренге́йта — температурна шкала, що використовується для ненаукових цілей у США та кількох інших країнах. Градус Фаренгейта дорівнює 5/9 градуса Цельсія. Температура в градусах Фаренгейта позначається °F.<br /> За шкалою Фаренгейта температура замерзання води становить 32 °F, а температура кипіння води — 212 °F. Таким чином, цей температурний проміжок розділений на 180 °F.<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Planetu_1363944444.jpg 2013-12-01T16:28:32Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Time-2_i.jpg 2013-12-01T16:27:19Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%81 2013-12-01T16:26:59Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:301px-Pakkanen.jpg |200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Градус, -са, '''''м. ''Градусъ. ''Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. ''Ком. Р. II. 79. <br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''<br /> * &lt;big&gt;Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Леся Українка, V, 1956, 16); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 702); Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шкільна гігієна, 1954, 87).&lt;/big&gt;\<br /> ==Градус Цельсія==<br /> '''Градус Цельсія''' (°C)&amp;nbsp;— одиниця виміру температури, подібна до Кельвіна. Широко використовується в побуті.<br /> <br /> Градус Цельсія названий на честь шведського вченого Андерса Цельсія, який запропонував в 1742 нову шкалу для вимірювання температури. За нуль за шкалою Цельсія прийнята точка плавлення льоду (та замерзання води), а за 100 градусів&amp;nbsp;— точка кипіння води (та конденсації пари) при стандартному атмосферному тиску. (Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення льоду, а за 0°&amp;nbsp;— температуру кипіння води. І лише згодом його співвітчизник <br /> М. Штремер «перевернув» цю шкалу). <br /> <br /> Ця шкала є лінійною в інтервалі 0 — 100° і лінійно продовжується в області нижче 0° та вище 100°.<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:301px-Pakkanen.jpg 2013-12-01T16:26:52Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%81 2013-12-01T16:25:51Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Градус, -са, '''''м. ''Градусъ. ''Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. ''Ком. Р. II. 79. <br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''<br /> * &lt;big&gt;Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Леся Українка, V, 1956, 16); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 702); Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шкільна гігієна, 1954, 87).&lt;/big&gt;\<br /> ==Градус Цельсія==<br /> '''Градус Цельсія''' (°C)&amp;nbsp;— одиниця виміру температури, подібна до Кельвіна. Широко використовується в побуті.<br /> <br /> Градус Цельсія названий на честь шведського вченого Андерса Цельсія, який запропонував в 1742 нову шкалу для вимірювання температури. За нуль за шкалою Цельсія прийнята точка плавлення льоду (та замерзання води), а за 100 градусів&amp;nbsp;— точка кипіння води (та конденсації пари) при стандартному атмосферному тиску. (Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення льоду, а за 0°&amp;nbsp;— температуру кипіння води. І лише згодом його співвітчизник <br /> М. Штремер «перевернув» цю шкалу). <br /> <br /> Ця шкала є лінійною в інтервалі 0 — 100° і лінійно продовжується в області нижче 0° та вище 100°.<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%81 2013-12-01T16:20:44Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Градус, -са, '''''м. ''Градусъ. ''Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. ''Ком. Р. II. 79. <br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''<br /> * &lt;big&gt;Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Леся Українка, V, 1956, 16); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 702); Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шкільна гігієна, 1954, 87).&lt;/big&gt;<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%81 2013-12-01T16:20:33Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Градус, -са, '''''м. ''Градусъ. ''Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. ''Ком. Р. II. 79. <br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''<br /> &lt;big&gt;Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Леся Українка, V, 1956, 16); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 702); Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шкільна гігієна, 1954, 87).&lt;/big&gt;<br /> [[Категорія:Гр]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%81 2013-12-01T16:16:51Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Градус, -са, '''''м. ''Градусъ. ''Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. ''Ком. Р. II. 79. <br /> [[Категорія:Гр]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0 2013-12-01T16:16:42Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:Taste of Happiness.jpg|thumb|left|200px|Хлопчик на гойдалці.]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Гойдалка, -ки, '''''ж. '''''Качель. '''<br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник'' (1970—1980)<br /> * ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65)<br /> == Варіанти гойдалок ==<br /> * Сидіння, підвішене між стовпами. Підвіс може бути як жорстким, так і нежорстким (використовуються мотузки/ланцюги)<br /> * Гоцалка<br /> * Тарзанка<br /> <br /> == Використання у виробництві ==<br /> Подібні до гойдалки конструкції використовувалися ковалями при витягуванні дроту для кольчуг.<br /> <br /> == Безпека ==<br /> Незакріплені гойдалки можуть становити загрозу здоров'ю дітей.<br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Aerial yoga swing posture.jpg|Гойдалка для занять йогою<br /> Зображення:Estonian great swing.jpg|Традиційна естонська гойдалка<br /> Зображення:Fotothek df roe-neg 0006284 035 Kinder auf einem Spielplatz.jpg|Діти на гоцалці<br /> Зображення:Hws.jpg|Садова гойдалка<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> ==Медіа==<br /> [http://youtu.be/uVyN0KEcWw4 &lt;big&gt;Відео&lt;/big&gt;]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.dnop.kiev.ua/files/reestr_dnop/110.pdf НПАОП 92.7-1.01-06. Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки]<br /> * [http://www.playgrounds.uokik.gov.pl/download/en_booklet.pdf Safety of the Playground! Information booklet for administrators of play areas]<br /> * [http://www.sis.se/en/domestic-and-commercial-equipment-entertainment-sports/equipment-for-entertainment/toys/iso-8124-42010 Standard ISO 8124-4:2010. Safety of toys - Part 4: Swings, slides and similar activity toys for indoor and outdoor family domestic use]<br /> * [http://zion1.ru/article/gost_52167_oborudovanie_detskih_ploshchadok_kacheli.html ГОСТР 52167-2003. Оборудование детских игровых площадок. Безопасность конструкции и методы испытаний качелей. Общие требования]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1325798028_godinnik.jpg 2013-12-01T16:16:09Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div></div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%81 2013-12-01T16:15:55Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Градус, -са, '''''м. ''Градусъ. ''Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. ''Ком. Р. II. 79. <br /> [[Категорія:Гр]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A0%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0 2013-12-01T16:09:28Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:PB_FfZ57edw.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===Рошинець Маргарита Василівна===<br /> <br /> ===Правознавство===<br /> <br /> ===ПРБ 1-13-40д.===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:rita.roshinets@gmail.com моя пошта]<br /> <br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> <br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> =Словник Грінченка і сучасність=<br /> ==Слова, що додала==<br /> * [[Акація]]<br /> * [[Гірник]]<br /> * [[Герой]]<br /> * [[Блакить]]<br /> * [[Атаман]]<br /> * [[Асавула]]<br /> * [[Атеринка]]<br /> * [[Голка]]<br /> * [[Гойдалка]]<br /> * [[Градус]]<br /> * [[Година]]<br /> [[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%A0%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0 2013-12-01T16:07:41Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:PB_FfZ57edw.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===Рошинець Маргарита Василівна===<br /> <br /> ===Правознавство===<br /> <br /> ===ПРБ 1-13-40д.===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:rita.roshinets@gmail.com моя пошта]<br /> <br /> <br /> ===Web сторінка===<br /> <br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> =Словник Грінченка і сучасність=<br /> ==Слова, що додала==<br /> * [[Акація]]<br /> * [[Гірник]]<br /> * [[Герой]]<br /> * [[Блакить]]<br /> * [[Атаман]]<br /> * [[Асавула]]<br /> * [[Атеринка]]<br /> * [[Голка]]<br /> * [[Гойдалка]]<br /> * [[Градус]]<br /> <br /> [[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%B0 2013-12-01T16:04:47Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:155374.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> == '''Голка'''== <br /> Голка — довгий тонкий загострений інструмент з твердого матеріалу (раніше з кістки). Найчастіше відомі швацькі голки з голковим вушком для нитки з одного боку. Використовується для руйнування або деформації об'єкта з метою здобуття яких-небудь нових властивостей об'єкта або його подолання. Унаслідок незначної площі вістря голки сила, прикладена уздовж голки, зосереджується на невеликому просторі. Ця обставина дозволяє голкам не ушкоджуючись протикати матеріал, твердість якого менша твердості матеріалу голки. Голкою називаються також багато інших предметів, що мають подібну форму.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Голка, -ки, '''''ж. ''1) Игла, иголка. ''Місячно, хоч голки збірай. ''Ном. № 592. Гола голка. Игла безъ нитки. Черном. 2) '''Голки заганяти'''. Запускать шпильки. ''Почне їй голки заганяти.... все про хлопців їй плеще. ''Мир. Пов. І. 119. ''Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце. ''Мир. Пов. І. 119.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОЛКА, и, жін тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко. II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); <br /> *'''Орфографічний словник'''<br /> Голка - іменник жіночого роду. Але: дві, три, чотири голки<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:00296828.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:X_cf67d413.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Igla.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Naehnadel.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://svitfactiv.com/index.php/istoriji/340-tsikavi-fakti-z-istoriji-golki Цікаві факти з історії голки]<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0 2013-12-01T16:03:14Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:Taste of Happiness.jpg|thumb|left|200px|Хлопчик на гойдалці.]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Гойдалка, -ки, '''''ж. '''''Качель. '''<br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник'' (1970—1980)<br /> * ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65)<br /> == Варіанти гойдалок ==<br /> * Сидіння, підвішене між стовпами. Підвіс може бути як жорстким, так і нежорстким (використовуються мотузки/ланцюги)<br /> * Гоцалка<br /> * Тарзанка<br /> <br /> == Використання у виробництві ==<br /> Подібні до гойдалки конструкції використовувалися ковалями при витягуванні дроту для кольчуг.<br /> <br /> == Безпека ==<br /> Незакріплені гойдалки можуть становити загрозу здоров'ю дітей.<br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Aerial yoga swing posture.jpg|Гойдалка для занять йогою<br /> Зображення:Estonian great swing.jpg|Традиційна естонська гойдалка<br /> Зображення:Fotothek df roe-neg 0006284 035 Kinder auf einem Spielplatz.jpg|Діти на гоцалці<br /> Зображення:Hws.jpg|Садова гойдалка<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> ==Медіа==<br /> [http://youtu.be/uVyN0KEcWw4 &lt;big&gt;Відео&lt;/big&gt;]<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.dnop.kiev.ua/files/reestr_dnop/110.pdf НПАОП 92.7-1.01-06. Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки]<br /> * [http://www.playgrounds.uokik.gov.pl/download/en_booklet.pdf Safety of the Playground! Information booklet for administrators of play areas]<br /> * [http://www.sis.se/en/domestic-and-commercial-equipment-entertainment-sports/equipment-for-entertainment/toys/iso-8124-42010 Standard ISO 8124-4:2010. Safety of toys - Part 4: Swings, slides and similar activity toys for indoor and outdoor family domestic use]<br /> * [http://zion1.ru/article/gost_52167_oborudovanie_detskih_ploshchadok_kacheli.html ГОСТР 52167-2003. Оборудование детских игровых площадок. Безопасность конструкции и методы испытаний качелей. Общие требования]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%B0 2013-12-01T16:02:38Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:155374.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> == '''Голка'''== <br /> Голка — довгий тонкий загострений інструмент з твердого матеріалу (раніше з кістки). Найчастіше відомі швацькі голки з голковим вушком для нитки з одного боку. Використовується для руйнування або деформації об'єкта з метою здобуття яких-небудь нових властивостей об'єкта або його подолання. Унаслідок незначної площі вістря голки сила, прикладена уздовж голки, зосереджується на невеликому просторі. Ця обставина дозволяє голкам не ушкоджуючись протикати матеріал, твердість якого менша твердості матеріалу голки. Голкою називаються також багато інших предметів, що мають подібну форму.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Голка, -ки, '''''ж. ''1) Игла, иголка. ''Місячно, хоч голки збірай. ''Ном. № 592. Гола голка. Игла безъ нитки. Черном. 2) '''Голки заганяти'''. Запускать шпильки. ''Почне їй голки заганяти.... все про хлопців їй плеще. ''Мир. Пов. І. 119. ''Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце. ''Мир. Пов. І. 119.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОЛКА, и, жін тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко. II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); <br /> *'''Орфографічний словник'''<br /> Голка - іменник жіночого роду. Але: дві, три, чотири голки<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:00296828.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:X_cf67d413.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Igla.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Naehnadel.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://svitfactiv.com/index.php/istoriji/340-tsikavi-fakti-z-istoriji-golki Цікаві факти з історії голки]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0 2013-12-01T16:02:26Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:Taste of Happiness.jpg|thumb|left|200px|Хлопчик на гойдалці.]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Гойдалка, -ки, '''''ж. '''''Качель. '''<br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник'' (1970—1980)<br /> * ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65)<br /> == Варіанти гойдалок ==<br /> * Сидіння, підвішене між стовпами. Підвіс може бути як жорстким, так і нежорстким (використовуються мотузки/ланцюги)<br /> * Гоцалка<br /> * Тарзанка<br /> <br /> == Використання у виробництві ==<br /> Подібні до гойдалки конструкції використовувалися ковалями при витягуванні дроту для кольчуг.<br /> <br /> == Безпека ==<br /> Незакріплені гойдалки можуть становити загрозу здоров'ю дітей.<br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Aerial yoga swing posture.jpg|Гойдалка для занять йогою<br /> Зображення:Estonian great swing.jpg|Традиційна естонська гойдалка<br /> Зображення:Fotothek df roe-neg 0006284 035 Kinder auf einem Spielplatz.jpg|Діти на гоцалці<br /> Зображення:Hws.jpg|Садова гойдалка<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.dnop.kiev.ua/files/reestr_dnop/110.pdf НПАОП 92.7-1.01-06. Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки]<br /> * [http://www.playgrounds.uokik.gov.pl/download/en_booklet.pdf Safety of the Playground! Information booklet for administrators of play areas]<br /> * [http://www.sis.se/en/domestic-and-commercial-equipment-entertainment-sports/equipment-for-entertainment/toys/iso-8124-42010 Standard ISO 8124-4:2010. Safety of toys - Part 4: Swings, slides and similar activity toys for indoor and outdoor family domestic use]<br /> * [http://zion1.ru/article/gost_52167_oborudovanie_detskih_ploshchadok_kacheli.html ГОСТР 52167-2003. Оборудование детских игровых площадок. Безопасность конструкции и методы испытаний качелей. Общие требования]<br /> ==Медіа==<br /> [http://youtu.be/uVyN0KEcWw4 &lt;big&gt;Відео&lt;/big&gt;]<br /> <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%B0 2013-12-01T16:01:59Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:155374.jpg|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]<br /> == '''Голка'''== <br /> Голка — довгий тонкий загострений інструмент з твердого матеріалу (раніше з кістки). Найчастіше відомі швацькі голки з голковим вушком для нитки з одного боку. Використовується для руйнування або деформації об'єкта з метою здобуття яких-небудь нових властивостей об'єкта або його подолання. Унаслідок незначної площі вістря голки сила, прикладена уздовж голки, зосереджується на невеликому просторі. Ця обставина дозволяє голкам не ушкоджуючись протикати матеріал, твердість якого менша твердості матеріалу голки. Голкою називаються також багато інших предметів, що мають подібну форму.<br /> == Словник української мови Бориса Грінченка ==<br /> '''Голка, -ки, '''''ж. ''1) Игла, иголка. ''Місячно, хоч голки збірай. ''Ном. № 592. Гола голка. Игла безъ нитки. Черном. 2) '''Голки заганяти'''. Запускать шпильки. ''Почне їй голки заганяти.... все про хлопців їй плеще. ''Мир. Пов. І. 119. ''Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце. ''Мир. Пов. І. 119.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> *'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> ГОЛКА, и, жін тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Ухопила [Оксана] рукав від сорочки, узяла голку, протягла нитку, та й забула узлика зав'язати (Квітка-Основ'яненко. II, 1956, 438); Зараз знайшла (Марія) голку й до чоловіка підійшла, щоб гудзик пришити (Андрій Головко, II, 1957, 154); <br /> *'''Орфографічний словник'''<br /> Голка - іменник жіночого роду. Але: дві, три, чотири голки<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:00296828.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:X_cf67d413.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Igla.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Naehnadel.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> [http://svitfactiv.com/index.php/istoriji/340-tsikavi-fakti-z-istoriji-golki]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0 2013-12-01T16:01:00Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:Taste of Happiness.jpg|thumb|left|200px|Хлопчик на гойдалці.]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Гойдалка, -ки, '''''ж. '''''Качель. '''<br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник'' (1970—1980)<br /> * ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65)<br /> == Варіанти гойдалок ==<br /> * Сидіння, підвішене між стовпами. Підвіс може бути як жорстким, так і нежорстким (використовуються мотузки/ланцюги)<br /> * Гоцалка<br /> * Тарзанка<br /> <br /> == Використання у виробництві ==<br /> Подібні до гойдалки конструкції використовувалися ковалями при витягуванні дроту для кольчуг.<br /> <br /> == Безпека ==<br /> Незакріплені гойдалки можуть становити загрозу здоров'ю дітей.<br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Aerial yoga swing posture.jpg|Гойдалка для занять йогою<br /> Зображення:Estonian great swing.jpg|Традиційна естонська гойдалка<br /> Зображення:Fotothek df roe-neg 0006284 035 Kinder auf einem Spielplatz.jpg|Діти на гоцалці<br /> Зображення:Hws.jpg|Садова гойдалка<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.dnop.kiev.ua/files/reestr_dnop/110.pdf НПАОП 92.7-1.01-06. Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки]<br /> * [http://www.playgrounds.uokik.gov.pl/download/en_booklet.pdf Safety of the Playground! Information booklet for administrators of play areas]<br /> * [http://www.sis.se/en/domestic-and-commercial-equipment-entertainment-sports/equipment-for-entertainment/toys/iso-8124-42010 Standard ISO 8124-4:2010. Safety of toys - Part 4: Swings, slides and similar activity toys for indoor and outdoor family domestic use]<br /> * [http://zion1.ru/article/gost_52167_oborudovanie_detskih_ploshchadok_kacheli.html ГОСТР 52167-2003. Оборудование детских игровых площадок. Безопасность конструкции и методы испытаний качелей. Общие требования]<br /> ==Медіа==<br /> &lt;iframe width=&quot;420&quot; height=&quot;315&quot; src=&quot;//www.youtube.com/embed/uVyN0KEcWw4&quot; frameborder=&quot;0&quot; allowfullscreen&gt;&lt;/iframe&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Рошинець Маргарита https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0 2013-12-01T15:56:56Z

<p>Рошинець Маргарита: </p> <hr /> <div>[[Файл:Taste of Happiness.jpg|thumb|left|200px|Хлопчик на гойдалці.]]<br /> ==Словник української мови Бориса Грінченка==<br /> '''Гойдалка, -ки, '''''ж. '''''Качель. '''<br /> ==Словник української мови==<br /> ''Академічний тлумачний словник'' (1970—1980)<br /> * ГОЙДАЛКА, и, жін. Споруда, на якій гойдаються для розваги діти й молодь. — Панно, ходімо до Ривки на гойдалку, там вже досі наші дівчата зібралися (Леся Українка, III, 1952, 633); В кінці площі, коло собору, де були карусель, гойдалка.., стояв натовп (Юрій Смолич, II, 1958, 41); * У порівняннях. Він [соловейко] сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним коливається, а він ніби гойдається, як на гойдалці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 65)<br /> == Варіанти гойдалок ==<br /> * Сидіння, підвішене між стовпами. Підвіс може бути як жорстким, так і нежорстким (використовуються мотузки/ланцюги)<br /> * Гоцалка<br /> * Тарзанка<br /> <br /> == Використання у виробництві ==<br /> Подібні до гойдалки конструкції використовувалися ковалями при витягуванні дроту для кольчуг.<br /> <br /> == Безпека ==<br /> Незакріплені гойдалки можуть становити загрозу здоров'ю дітей.<br /> <br /> == Галерея ==<br /> &lt;gallery&gt;<br /> Зображення:Aerial yoga swing posture.jpg|Гойдалка для занять йогою<br /> Зображення:Estonian great swing.jpg|Традиційна естонська гойдалка<br /> Зображення:Fotothek df roe-neg 0006284 035 Kinder auf einem Spielplatz.jpg|Діти на гоцалці<br /> Зображення:Hws.jpg|Садова гойдалка<br /> &lt;/gallery&gt;<br /> <br /> == Посилання ==<br /> * [http://www.dnop.kiev.ua/files/reestr_dnop/110.pdf НПАОП 92.7-1.01-06. Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки]<br /> * [http://www.playgrounds.uokik.gov.pl/download/en_booklet.pdf Safety of the Playground! Information booklet for administrators of play areas]<br /> * [http://www.sis.se/en/domestic-and-commercial-equipment-entertainment-sports/equipment-for-entertainment/toys/iso-8124-42010 Standard ISO 8124-4:2010. Safety of toys - Part 4: Swings, slides and similar activity toys for indoor and outdoor family domestic use]<br /> * [http://zion1.ru/article/gost_52167_oborudovanie_detskih_ploshchadok_kacheli.html ГОСТР 52167-2003. Оборудование детских игровых площадок. Безопасность конструкции и методы испытаний качелей. Общие требования]<br /> <br /> [[Категорія:Го]]</div>

Рошинець Маргарита