Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Цотатися

2015-11-24T21:31:30Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цотатися, -таюся, -єшся, '''''гл. ''— '''з ким'''. Ссориться, враждовать. Фр. (Желех.).
[[Категорія:Цо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/svarka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
СВАРКА, и, жін.
1. Гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами. Ми перечули через людей, що зчинилась сварка між шинкарем і Чайченком і що вигнав шинкар Чайченка з шинку (Марко Вовчок, I, 1955, 245); Зайшла в них жвава суперечка, Що незабаром в сварку перейшла, А там перекотилася і в бійку (Максим Рильський, III, 1961, 172); Сварка кінчилася тим, що Женя образливо вигукнула: «Ти не подруга мені! Не хочу більше тебе знати!» — і побігла (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 36);
// Голоси людей, що сваряться. Старий Павло вийшов із хати, зачувши жінчин голос і сварку з синами (Ольга Кобилянська, III, 1956, 476); Батько, зачувши сварку, люто накричав на них (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 218);
// Стан, період взаємної ворожнечі, що виникає внаслідок такої суперечки; порушення дружніх взаємин. Їй навіть чудно» що з ковалихою вони часто у сварці (Михайло Коцюбинський. II. 1955, 43).
Заходити (зайти) в сварку; Заводити (завести) сварку — починати сваритися. — Нехай же мене господь милосердний боронить, щоб я з тобою в сварку заходила, — кажу (Марко Вовчок, I, 1955, 6); Не було в селі такого газди. Щоб ти з ним у сварку або в бійку Не зайшов (Іван Франко, XIII, 1954, 344); Сократ був розумний чоловік, з бабою сварки не заводив (Осип Маковей, Вибр., 1956, 325).
2. Грубі, образливі слова; лайка. його зневажали й били, на селі його били, від нікого не чув привітного слова, хіба тільки сварку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 143).
3. рідко. Нахваляння зробити кому-небудь прикрість, учинити зло; погроза. Не дай же, боже, справдиться його сварка: з двору тебе, як дохлу собаку, викину..! (Панас Мирний, IV, 1955, 181).
==[http://slovopedia.org.ua/41/53409/272849.html Словник синонімів]===

СВАРКА
гризня, гризотня, звада, заїдня, колотнеча, р. свара, д. змажка, с. чвари, РОЗБРАТ, п! НЕЗГОДА; Д лайка; Р. погроза; сварня.
===[http://slovopedia.org.ua/47/53409/343407.html Українсько-російський словник]===
СВАРКА
ссора; перебранка, разг. перепалка, свара
заходити, зайти в сварку — затевать, затеять ссору
у сварці (з ким) — в ссоре (с кем)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сора 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5299934c3d2bb.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fullsize.jpg |x140px]]
==Додаткові дані==
[https://www.youtube.com/watch?v=9aTjAHzLMyw Ссориться надо только так]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Цокатися

2015-11-24T21:30:27Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цо́катися, -каюся, -єшся, одн. в. цокнутися, -кнуся, -нешся, '''''гл. ''1) Чокаться, чокнуться. ''Цокнулась своєю чаркою об чарки всіх. ''Левиц. Пов. 211. 2) = '''Грати навбитки. '''
[[Категорія:Цо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cokatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЦОКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Стукатися об щось. В хмарах пилу клубочилися чорні хмари овець, пропливали, цокаючись рогами, розкішні корови (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 539).
2. Торкатися своїм келихом (чаркою і т. ін.) келиха (чарки і т. ін.) іншого (на знак привітання, поздоровлення тощо). Пани снували від одного столу до другого, цокались чарками, дзенькали тарілками, стукали ножами, виделками (Панас Мирний, III, 1954, 287); Князь підносить чару і цокається нею з одною Клавдою (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 186).
===[http://uk.worldwidedictionary.org/цокатися Словник синонімів]===
ЦО́КАТИСЯ (келихом, чаркою), ЧАРКУВА́ТИСЯрозм., ЧО́КАТИСЯрозм., ТОРКА́ТИСЯдіал. - Док.: цо́кнутися, почаркува́тися, чо́кнутися, торкну́тися. Князь підносить чару і цокається нею з одною Клавдою (Ірина Вільде); Біля прилавка двоє знайомих з келихами в руках чаркувалися, але не пили (Ю. Мушкетик); Люди ходили від стола до стола, чокалися, гомоніли (Л. Дмитерко); Усі три товариші сиділи при столі, торкалися склянками, пили і закусували (І. Франко).
===[http://uk.worldwidedictionary.org/цокатися Словник відмінків]===
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безымянный.png|x140px]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цокатися_1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цокатися_2.jpg|x140px]]

==Додаткові дані==
[http://6columbus.com/2012-12-03-18-14-48/7031-cokatisya-do-chogo-snitsya-cokatisya-u-vi-sni-bachiti.html Цокатися, до чого сниться Цокатися - у ві сні бачити]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Цокотнеча

2015-11-24T21:29:56Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цокотнеча, -чі, цокотня, -ні, '''''ж. ''1) Рѣзкій и быстрый стукъ. 2) Стрекотаніе. 3) Быстрый разговоръ. ''Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні. ''Св. Л. 280.
[[Категорія:Цо]]
===[http://sum.in.ua/s/cokotnecha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЦОКОТНЕ́ЧА, і, жін., розм. Те саме, що цокотання.
ЦОКОТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням цокотати і звуки, утворювані цією дією. Воднораз пролунали густим цокотанням сотні підвід (Григорій Епік, Тв., 1958, 350); У цокотанні сусіди вона чула гіркий глум над її материнським жалем (Панас Мирний, II, 1954, 319); На другім тоці.. чути було цокотання жінок і дівчат (Іван Франко, III, 1950, 270).
===[http://uk.worldwidedictionary.org/цокотнеча#Словник_відмінків Словник відмінків]===
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ccc.png|x140px]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-nauchit-rebenka-govorit6.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-nauchit-rсebenka-razgovarivat.jpg|x140px]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Цоркотіти

2015-11-24T21:29:27Z

Регурецька Вікторія:

Цокотун

2015-11-24T21:28:23Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цокотун, -на, '''''м. ''Говорунъ, щебетунъ.
[[Категорія:Цо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cokotun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЦОКОТУ́Н, а, чол., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун.
===[http://slovopedia.org.ua/31/53417/29863.html Словник синонімів Полюги]===
ЩЕБЕТАТИ
(про спів птахів, перен. — про приємну скору мову дівчат, дітей) співати, цьвірінькати, (про солов'я) тьохкати.
===[http://slovopedia.org.ua/47/53417/354869.html Українсько-російський словник]===
ЩЕБЕТАТИ
щебетать; щёлкать; щекотать

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Щебетати 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 199px-Щебетати_04.jpg ‎|x140px]]‎
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Цокотнеча

2015-11-24T21:02:29Z

Регурецька Вікторія:

Файл:Kak-nauchit-rсebenka-razgovarivat.jpg

2015-11-24T21:02:15Z

Регурецька Вікторія:

Файл:Kak-nauchit-rebenka-govorit6.jpg

2015-11-24T21:00:50Z

Регурецька Вікторія:

Цокотнеча

2015-11-24T20:58:08Z

Регурецька Вікторія:

Цокотнеча

2015-11-24T20:57:33Z

Регурецька Вікторія:

Файл:Ccc.png

2015-11-24T20:56:56Z

Регурецька Вікторія:

Цотатися

2015-11-24T20:44:58Z

Регурецька Вікторія:

Цотатися

2015-11-24T20:44:34Z

Регурецька Вікторія:

Цотатися

2015-11-24T20:43:27Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цотатися, -таюся, -єшся, '''''гл. ''— '''з ким'''. Ссориться, враждовать. Фр. (Желех.).
[[Категорія:Цо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/svarka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
СВАРКА, и, жін.
1. Гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами. Ми перечули через людей, що зчинилась сварка між шинкарем і Чайченком і що вигнав шинкар Чайченка з шинку (Марко Вовчок, I, 1955, 245); Зайшла в них жвава суперечка, Що незабаром в сварку перейшла, А там перекотилася і в бійку (Максим Рильський, III, 1961, 172); Сварка кінчилася тим, що Женя образливо вигукнула: «Ти не подруга мені! Не хочу більше тебе знати!» — і побігла (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 36);
// Голоси людей, що сваряться. Старий Павло вийшов із хати, зачувши жінчин голос і сварку з синами (Ольга Кобилянська, III, 1956, 476); Батько, зачувши сварку, люто накричав на них (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 218);
// Стан, період взаємної ворожнечі, що виникає внаслідок такої суперечки; порушення дружніх взаємин. Їй навіть чудно» що з ковалихою вони часто у сварці (Михайло Коцюбинський. II. 1955, 43).
Заходити (зайти) в сварку; Заводити (завести) сварку — починати сваритися. — Нехай же мене господь милосердний боронить, щоб я з тобою в сварку заходила, — кажу (Марко Вовчок, I, 1955, 6); Не було в селі такого газди. Щоб ти з ним у сварку або в бійку Не зайшов (Іван Франко, XIII, 1954, 344); Сократ був розумний чоловік, з бабою сварки не заводив (Осип Маковей, Вибр., 1956, 325).
2. Грубі, образливі слова; лайка. його зневажали й били, на селі його били, від нікого не чув привітного слова, хіба тільки сварку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 143).
3. рідко. Нахваляння зробити кому-небудь прикрість, учинити зло; погроза. Не дай же, боже, справдиться його сварка: з двору тебе, як дохлу собаку, викину..! (Панас Мирний, IV, 1955, 181).
==[http://slovopedia.org.ua/41/53409/272849.html Словник синонімів]===

СВАРКА
гризня, гризотня, звада, заїдня, колотнеча, р. свара, д. змажка, с. чвари, РОЗБРАТ, п! НЕЗГОДА; Д лайка; Р. погроза; сварня.
===[http://slovopedia.org.ua/47/53409/343407.html Українсько-російський словник]===
СВАРКА
ссора; перебранка, разг. перепалка, свара
заходити, зайти в сварку — затевать, затеять ссору
у сварці (з ким) — в ссоре (с кем)
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сора 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5299934c3d2bb.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fullsize.jpg |x140px]]
==Медіа==
{{#ev:https://www.youtube.com/watch?v=9aTjAHzLMyw}}

Цотатися

2015-11-24T20:37:25Z

Регурецька Вікторія:

Файл:Fullsize.jpg

2015-11-24T20:36:47Z

Регурецька Вікторія: Регурецька Вікторія завантажив нову версію «Файл:Fullsize.jpg»

Файл:5299934c3d2bb.jpg

2015-11-24T20:36:24Z

Регурецька Вікторія:

Файл:Сора 1.jpg

2015-11-24T20:34:19Z

Регурецька Вікторія:

Цокатися

2015-11-24T20:10:18Z

Регурецька Вікторія:

Цокатися

2015-11-24T20:09:17Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цо́катися, -каюся, -єшся, одн. в. цокнутися, -кнуся, -нешся, '''''гл. ''1) Чокаться, чокнуться. ''Цокнулась своєю чаркою об чарки всіх. ''Левиц. Пов. 211. 2) = '''Грати навбитки. '''
[[Категорія:Цо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cokatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЦОКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Стукатися об щось. В хмарах пилу клубочилися чорні хмари овець, пропливали, цокаючись рогами, розкішні корови (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 539).
2. Торкатися своїм келихом (чаркою і т. ін.) келиха (чарки і т. ін.) іншого (на знак привітання, поздоровлення тощо). Пани снували від одного столу до другого, цокались чарками, дзенькали тарілками, стукали ножами, виделками (Панас Мирний, III, 1954, 287); Князь підносить чару і цокається нею з одною Клавдою (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 186).
===[http://uk.worldwidedictionary.org/цокатися Словник синонімів]===
ЦО́КАТИСЯ (келихом, чаркою), ЧАРКУВА́ТИСЯрозм., ЧО́КАТИСЯрозм., ТОРКА́ТИСЯдіал. - Док.: цо́кнутися, почаркува́тися, чо́кнутися, торкну́тися. Князь підносить чару і цокається нею з одною Клавдою (Ірина Вільде); Біля прилавка двоє знайомих з келихами в руках чаркувалися, але не пили (Ю. Мушкетик); Люди ходили від стола до стола, чокалися, гомоніли (Л. Дмитерко); Усі три товариші сиділи при столі, торкалися склянками, пили і закусували (І. Франко).
===[http://uk.worldwidedictionary.org/цокатися Словник відмінків]===
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безымянный.png|x140px]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цокатися_1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цокатися_2.jpg|x140px]]
==Додаткові дані==
[http://6columbus.com/2012-12-03-18-14-48/7031-cokatisya-do-chogo-snitsya-cokatisya-u-vi-sni-bachiti.html]

Цокатися

2015-11-24T20:06:09Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цо́катися, -каюся, -єшся, одн. в. цокнутися, -кнуся, -нешся, '''''гл. ''1) Чокаться, чокнуться. ''Цокнулась своєю чаркою об чарки всіх. ''Левиц. Пов. 211. 2) = '''Грати навбитки. '''
[[Категорія:Цо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cokatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЦОКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Стукатися об щось. В хмарах пилу клубочилися чорні хмари овець, пропливали, цокаючись рогами, розкішні корови (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 539).
2. Торкатися своїм келихом (чаркою і т. ін.) келиха (чарки і т. ін.) іншого (на знак привітання, поздоровлення тощо). Пани снували від одного столу до другого, цокались чарками, дзенькали тарілками, стукали ножами, виделками (Панас Мирний, III, 1954, 287); Князь підносить чару і цокається нею з одною Клавдою (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 186).
===[http://uk.worldwidedictionary.org/цокатися Словник синонімів]===
ЦО́КАТИСЯ (келихом, чаркою), ЧАРКУВА́ТИСЯрозм., ЧО́КАТИСЯрозм., ТОРКА́ТИСЯдіал. - Док.: цо́кнутися, почаркува́тися, чо́кнутися, торкну́тися. Князь підносить чару і цокається нею з одною Клавдою (Ірина Вільде); Біля прилавка двоє знайомих з келихами в руках чаркувалися, але не пили (Ю. Мушкетик); Люди ходили від стола до стола, чокалися, гомоніли (Л. Дмитерко); Усі три товариші сиділи при столі, торкалися склянками, пили і закусували (І. Франко).
===[http://uk.worldwidedictionary.org/цокатися Словник відмінків]===
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Безымянный.png|x140px]]
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цокатися_1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цокатися_2.jpg|x140px]]

Файл:Цокатися 2.jpg

2015-11-24T20:05:49Z

Регурецька Вікторія:

Файл:Цокатися 1.jpeg

2015-11-24T20:05:11Z

Регурецька Вікторія:

Цокатися

2015-11-24T20:02:58Z

Регурецька Вікторія:

Файл:Безымянный.png

2015-11-24T20:00:14Z

Регурецька Вікторія:

Цокотун

2015-11-24T19:50:27Z

Регурецька Вікторія:

Файл:199px-Щебетати 04.jpg

2015-11-24T19:48:17Z

Регурецька Вікторія:

Цокотун

2015-11-24T19:34:43Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цокотун, -на, '''''м. ''Говорунъ, щебетунъ.
[[Категорія:Цо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cokotun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЦОКОТУ́Н, а, чол., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун.
===[http://slovopedia.org.ua/31/53417/29863.html Словник синонімів Полюги]===
ЩЕБЕТАТИ
(про спів птахів, перен. — про приємну скору мову дівчат, дітей) співати, цьвірінькати, (про солов'я) тьохкати.
===[slovopedia.org.ua/47/53417/354869.html Українсько-російський словник]===
ЩЕБЕТАТИ
щебетать; щёлкать; щекотать

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Щебетати 01.jpg|x140px]]

Цокотун

2015-11-24T19:32:27Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цокотун, -на, '''''м. ''Говорунъ, щебетунъ.
[[Категорія:Цо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cokotun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЦОКОТУ́Н, а, чол., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун.
===[http://slovopedia.org.ua/31/53417/29863.html Словник синонімів Полюги]===
ЩЕБЕТАТИ
(про спів птахів, перен. — про приємну скору мову дівчат, дітей) співати, цьвірінькати, (про солов'я) тьохкати.
===[slovopedia.org.ua/47/53417/354869.html]===
ЩЕБЕТАТИ
щебетать; щёлкать; щекотать

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Щебетати 01.jpg|x140px]]

Цокотун

2015-11-24T19:31:42Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цокотун, -на, '''''м. ''Говорунъ, щебетунъ.
[[Категорія:Цо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cokotun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЦОКОТУ́Н, а, чол., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун.
===[http://slovopedia.org.ua/31/53417/29863.html Словник синонімів Полюги]===
ЩЕБЕТАТИ
(про спів птахів, перен. — про приємну скору мову дівчат, дітей) співати, цьвірінькати, (про солов'я) тьохкати.
===[slovopedia.org.ua/47/53417/354869.html Українсько-російський словник]===
ЩЕБЕТАТИ
щебетать; щёлкать; щекотать

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Щебетати 01.jpg|x140px]]

Цокотун

2015-11-24T19:31:16Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цокотун, -на, '''''м. ''Говорунъ, щебетунъ.
[[Категорія:Цо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/cokotun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЦОКОТУ́Н, а, чол., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун.
===[http://slovopedia.org.ua/31/53417/29863.html Словник синонімів Полюги]===
ЩЕБЕТАТИ
(про спів птахів, перен. — про приємну скору мову дівчат, дітей) співати, цьвірінькати, (про солов'я) тьохкати.
===[slovopedia.org.ua/47/53417/354869.html Українсько-російський словник]===
ЩЕБЕТАТИ
щебетать; щёлкать; щекотать
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Щебетати 01.jpg|x140px]]

Цоркотіти

2015-11-24T19:10:20Z

Регурецька Вікторія:

Цоркотіти

2015-11-24T19:09:29Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цоркотіти, -кочу, -тиш, '''''гл. ''1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать. Вх. Зн. 78. 2) О тетеревѣ: кричать. ''Ґотур цоркотит. ''Вх. Зн. 78.
[[Категорія:Цо]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/corkotity Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЦОРКОТІТИ, очу, отиш, недок., діал. Підсил. до цоркати. * Образно. Легінь схаменувся, розглянувся навколо, побачив вила із залізним держаком; ухопив їх і почав по черзі молотити старого коня і стару кобилу. Аж кістя в них цоркотіло! (Три золоті слова, 1968, 74).
===[http://www.slovnyk.ua/index.php/index.php?swrd=%D6%CE%D0%CA%CE%D2%B2%D2%C8 СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. ]===
цоркотіти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа цоркочу цоркотимо
2 особа цоркотиш цоркотите
3 особа цоркотить цоркотять
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа цоркотітиму цоркотітимемо
2 особа цоркотітимеш цоркотітимете
3 особа цоркотітиме цоркотітимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
Чоловічий рід цоркотів цоркотіли
Жіночий рід цоркотіла
Середній рід цоркотіло
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа цоркотімо
2 особа цоркоти цоркотіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній час цоркотячи
Минулий час цоркотівши

Цоркіт

2015-11-24T18:14:54Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Цоркіт, -коту, '''''м. ''Бренчаніе, бряканіе, звяканіе. Желех.
[[Категорія:Цо]]

Небезпека

2013-11-28T09:03:38Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rvl1u9kGlMQ}}
{{#ev:youtube|CZ7YNX87W8o}}
==Класифікації небезпек==
Поняття безпеки і небезпеки
Небезпека - центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.
Оскільки небезпека - поняття складне з багатьма ознаками, то систематизування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати її природу.
На сьогоднішній день повної класифікації небезпек ще не існує. Можна говорити про часткову класифікацію:
– за походженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);
– за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;
– за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом;
– за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки;
– за збитками, які можуть бути - соціальними, технічними, екологічними тощо;
– за сферою прояву – побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо;
– за структурою /будовою/ бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих;
– за характером дії на людину поділяються на активні і пасивні /останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи", нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо.
Враховуючи, що життєдіяльність людини здійснюється в системі "людина – природа – техніка", ми подаємо класифікацію небезпек стосовно їхнього походження.

При вивченні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізатори, /зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий; вісцеральний/ за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, характер, темперамент, соромливість тощо). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини (конфлікти, захворювання, втома та перевтома, алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія тощо) та ті, що її підвищують (аеробна підготовка, медико-біологічні методи, професійний відбір та професійна освіта тощо).
Вивчаючи середовище проживання, необхідно враховувати геліофізичні фактори (сонячне випромінювання, магнітні бурі, парниковий ефект, кріологічні ритми); геофізичні фактори (землетруси, вулканічні виверження, обвали і обрушення гірських порід, раптові викиди викопних порід і газів, гірські удари, прориви пливунів, карстових вод, а також сипучих порід, горіння, вибухи метану і вугільного пилу, отруєння природними газами); метеорологічні фактори (атмосферний тиск, температура повітря, вологість, кислотні дощі і тумани, блискавки і грім, грози і зливи, град, бурі та урагани, шквали і смерчі).
До технічних факторів слід в першу чергу віднести надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні і експлуатаційні порушення, катастрофічне руйнування деталей машин, особливо із зварними з'єднаннями, під дією корозійної втоми і корозійного розтріскування), організацію служби безпеки життєдіяльності (документація, стандартизація, правові норми, методи навчання тощо), а також санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочому місці (шкідливі речовини в робочій зоні, промислове освітлення, шум, вібрація, світлові, електромагнітні, радіоактивні випромінювання тощо).
Означення і вимірювання ризику
Найбільш розповсюдженою оцінкою небезпек є ризик. У тлумачному словнику наводиться таке визначення поняття "ризик": "Усвідомлена можливість небезпеки". Точнішим, очевидно, слід вважати інше визначення: "Усвідомлена імовірність небезпеки". В технічних термінах, наприклад, враховуючи, що кількість смертельних випадків в результаті автомобільних аварій у США протягом року становить 50 тис., ймовірність загибелі будь-якого з 200 млн. жителів США внаслідок автомобільної аварії протягом року становить:

Через те, що наслідком події може бути не лише смерть, вираз індивідуального ризику можна записати в такому більш загальному вигляді:

Повертаючись до розглянутою прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює то для ризику дістаємо такий вираз:

З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях . В зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розрахунку на 200 млн. людей (усе населення США).
Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:

Ймовірнісна оцінка 2,5*10-4 смертей/людино-рік означає, що якби усі громадяни США мали рівні шанси загинути у автомобільній аварії, то, при умов; відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років.
Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/k, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 - 1/к)k ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів у даному випадку – людей. Будь-який водій може сказати: "Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж". І він при цьому буде правий.
Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік стосовно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю одиниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибеллю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості.
Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює – 10-6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії "рідкісних подій", при яких не можна застосовувати класичний статистичний ймовірнісний підхід.
Абсолютна безпека не може бути гарантована жодному індивідуму незалежно від його способу життя. Ми живемо тому, що щоденно уникаємо або виживаємо в різних "ризикованих" ситуаціях.
Якщо рівень ризику падає до значення, меншого ніж 10-6 смертей за рік, то середній індивідум не виявляє стурбованості, як правило, не вживає Ніяких особливих застережних заходів - у повсякденному житті ми не боїмося загинути в результаті ураження блискавкою. Ґрунтуючись на цьому положенні, багато спеціалістів вважають, що рівень ризику в 10-6 смертей за рік і є тим максимальним рівнем, який допустимий в умовах промислової діяльності.
Класифікація надзвичайних ситуацій
Всупереч розповсюдженій думці про те, що технічна цивілізація знизила ризик, який пов'язаний з впливом на людину несприятливих природних процесів і явищ, аналіз емпіричного матеріалу за параметрами навколишнього середовища показує, що сучасний світ залишається вразливим до надзвичайних ситуацій, які дестабілізують соціальні та економічні системи.
Теоретична база технологічного аналізу надзвичайних ситуацій показує, що необхідно розглядати історію розвитку взаємодії природи і суспільства та його внутрішніх суспільних відносин. Історія розвитку природи і розвитку людини невід'ємно пов'язані між собою (людина своєю плоттю та кров'ю належить природі, знаходиться в її середині і залежить від неї і законів її розвитку) і обумовлюють один одного, але при цьому одночасно постійно виникають протиріччя. Виходячи з означеної методологічної передумови можна виділити дві групи протиріч: між природою і суспільством та всередині суспільства (соціальні).
З аналізу надзвичайних ситуацій можна виділити дві сторони такої залежності:
об'єктивно обумовлену, що пов'язана з неможливістю для людини і суспільства вцілому керувати силами природи (це наочно проявляється у відношенні стихійних лих);
суб'єктивно обумовлену, що породжена незнанням, порушенням або ігноруванням законів природи в процесі господарської діяльності, внаслідок чого погіршується якість середовища її мешкання, виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей (забруднення води, повітря, ґрунту токсичними речовинами, виснаження озонового шару та ін.).
В останньому випадку негативні для природи явища і процеси виникають внаслідок використання не екологічних (матеріале- і енергоємких, "багатовідходних") технологій.
Іншу сукупність протиріч створює система "технологія-суспільство", в межах якої відбувається зворотній вплив засобів виробництва на суспільство: Вплив техніки і технології на суспільство здійснюється безпосередньо через природне середовище. В цьому проявляється його "посередницька" функція як з'єднуючого, ланцюга між природою і суспільством. Прямий і безпосередній вплив техніки і технології на суспільство являє собою форму зворотного зв'язку в системі "суспільство-техніка-природа".
Порушення нормальних умов життєдіяльності людей на об'єкті або території, які викликані аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епіфіотією, великими пожежами, застосуванням засобів ураження, що привели або можуть привести до людських втрат і матеріальних збитків називають надзвичайною ситуацією.
Розглядаючи надзвичайні ситуації як наслідок загострення розглянутих вище протиріч можна виділити за місцем походження такі надзвичайні ситуації: природні, техногенні, екологічні, антропогенні, соціально-політичні та соціально-психологічні. На мал.1 наведено їх види.
Одним із важливих критеріїв надзвичайних ситуацій являється їхня зовнішня несподіваність, раптовість. Слово "зовнішня" вжито не випадково: цим можна підкреслити, що раптовість виникнення екстремальних ситуацій - не більше ніж форма їх реалізації, проявлення. По суті вони виникають як закономірний результат дії багатьох факторів, що утворюють причинно-слідчий ланцюг подій, які призводять до екстремальних ситуацій. Це важливо підкреслити тому, що у відомих теоріях катастроф форма явищ або процесу - катастрофа - має самоутворююче значення, а її глибинні причини, механізм формування ігнорується, зводиться до випадковості. Такий підхід призводить до розуміння будь-якої надзвичайної ситуації як стихійної, унікальної події, що виникає внаслідок випадкових, не пов'язаних між собою явищ і тому принципово не прогнозується. Звідси виходить, що суспільство дотримується пасивної, очікуючої стратегії, концентруючи сили і засоби виключно на захист населення безпосередньо в умовах екстремальних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Подібні теорії, що виникли в філософії в 20 - ті роки, піддались ґрунтовній критиці більшістю вчених.
Але практика підтверджує, що більшість господарських керівників, представники місцевих рад, навіть і не підозрюючи про існування таких теорій, міркують і приймають рішення в повній відповідності до такого "катастрофізму", доводячи стихійний характер аварій інженерних споруд і неспроможність попередити або зменшити ризик виникнення надзвичайної ситуації. Надзвичайні ситуації слід аналізувати не в статиці як одномоментний акт – катастрофи, а в динаміці, як процес, в якому одні події являються наслідком інших.
==Іноземні словники==
dan•ger (ˈdeɪn dʒər)

:1. liability or exposure to harm or injury; risk; peril.
:2. an instance or cause of peril; menace.
:3. Obs. power; jurisdiction; domain.
[1175–1225; < Old French dangier, alter. of dongier (by influence of dam damage) < Vulgar Latin *domniārium= Latin domini(um) dominion + -ārium, neuter of -ārius -ary]

'''syn:''' danger, hazard, peril imply harm that one may encounter. danger is the general word for liability to injury or harm, either near at hand and certain, or remote and doubtful: to be in danger of being killed. hazard suggests a danger that one can often foresee but cannot avoid: A mountain climber is exposed to many hazards. peril usu. denotes great and imminent danger: The passengers on the disabled ship were in great peril.

==Зовнішні посилання==
http://uk.wikipedia.org/wiki/Небезпека
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]

Небезпека

2013-11-28T09:01:57Z

Регурецька Вікторія: /* Іноземні словники */

==Словник Грінченка==
'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rvl1u9kGlMQ}}
{{#ev:youtube|CZ7YNX87W8o}}
==Класифікації небезпек==
Поняття безпеки і небезпеки
Небезпека - центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.
Оскільки небезпека - поняття складне з багатьма ознаками, то систематизування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати її природу.
На сьогоднішній день повної класифікації небезпек ще не існує. Можна говорити про часткову класифікацію:
– за походженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);
– за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;
– за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом;
– за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки;
– за збитками, які можуть бути - соціальними, технічними, екологічними тощо;
– за сферою прояву – побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо;
– за структурою /будовою/ бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих;
– за характером дії на людину поділяються на активні і пасивні /останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи", нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо.
Враховуючи, що життєдіяльність людини здійснюється в системі "людина – природа – техніка", ми подаємо класифікацію небезпек стосовно їхнього походження.

При вивченні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізатори, /зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий; вісцеральний/ за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, характер, темперамент, соромливість тощо). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини (конфлікти, захворювання, втома та перевтома, алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія тощо) та ті, що її підвищують (аеробна підготовка, медико-біологічні методи, професійний відбір та професійна освіта тощо).
Вивчаючи середовище проживання, необхідно враховувати геліофізичні фактори (сонячне випромінювання, магнітні бурі, парниковий ефект, кріологічні ритми); геофізичні фактори (землетруси, вулканічні виверження, обвали і обрушення гірських порід, раптові викиди викопних порід і газів, гірські удари, прориви пливунів, карстових вод, а також сипучих порід, горіння, вибухи метану і вугільного пилу, отруєння природними газами); метеорологічні фактори (атмосферний тиск, температура повітря, вологість, кислотні дощі і тумани, блискавки і грім, грози і зливи, град, бурі та урагани, шквали і смерчі).
До технічних факторів слід в першу чергу віднести надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні і експлуатаційні порушення, катастрофічне руйнування деталей машин, особливо із зварними з'єднаннями, під дією корозійної втоми і корозійного розтріскування), організацію служби безпеки життєдіяльності (документація, стандартизація, правові норми, методи навчання тощо), а також санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочому місці (шкідливі речовини в робочій зоні, промислове освітлення, шум, вібрація, світлові, електромагнітні, радіоактивні випромінювання тощо).
Означення і вимірювання ризику
Найбільш розповсюдженою оцінкою небезпек є ризик. У тлумачному словнику наводиться таке визначення поняття "ризик": "Усвідомлена можливість небезпеки". Точнішим, очевидно, слід вважати інше визначення: "Усвідомлена імовірність небезпеки". В технічних термінах, наприклад, враховуючи, що кількість смертельних випадків в результаті автомобільних аварій у США протягом року становить 50 тис., ймовірність загибелі будь-якого з 200 млн. жителів США внаслідок автомобільної аварії протягом року становить:

Через те, що наслідком події може бути не лише смерть, вираз індивідуального ризику можна записати в такому більш загальному вигляді:

Повертаючись до розглянутою прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює то для ризику дістаємо такий вираз:

З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях . В зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розрахунку на 200 млн. людей (усе населення США).
Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:

Ймовірнісна оцінка 2,5*10-4 смертей/людино-рік означає, що якби усі громадяни США мали рівні шанси загинути у автомобільній аварії, то, при умов; відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років.
Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/k, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 - 1/к)k ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів у даному випадку – людей. Будь-який водій може сказати: "Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж". І він при цьому буде правий.
Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік стосовно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю одиниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибеллю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості.
Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює – 10-6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії "рідкісних подій", при яких не можна застосовувати класичний статистичний ймовірнісний підхід.
Абсолютна безпека не може бути гарантована жодному індивідуму незалежно від його способу життя. Ми живемо тому, що щоденно уникаємо або виживаємо в різних "ризикованих" ситуаціях.
Якщо рівень ризику падає до значення, меншого ніж 10-6 смертей за рік, то середній індивідум не виявляє стурбованості, як правило, не вживає Ніяких особливих застережних заходів - у повсякденному житті ми не боїмося загинути в результаті ураження блискавкою. Ґрунтуючись на цьому положенні, багато спеціалістів вважають, що рівень ризику в 10-6 смертей за рік і є тим максимальним рівнем, який допустимий в умовах промислової діяльності.
Класифікація надзвичайних ситуацій
Всупереч розповсюдженій думці про те, що технічна цивілізація знизила ризик, який пов'язаний з впливом на людину несприятливих природних процесів і явищ, аналіз емпіричного матеріалу за параметрами навколишнього середовища показує, що сучасний світ залишається вразливим до надзвичайних ситуацій, які дестабілізують соціальні та економічні системи.
Теоретична база технологічного аналізу надзвичайних ситуацій показує, що необхідно розглядати історію розвитку взаємодії природи і суспільства та його внутрішніх суспільних відносин. Історія розвитку природи і розвитку людини невід'ємно пов'язані між собою (людина своєю плоттю та кров'ю належить природі, знаходиться в її середині і залежить від неї і законів її розвитку) і обумовлюють один одного, але при цьому одночасно постійно виникають протиріччя. Виходячи з означеної методологічної передумови можна виділити дві групи протиріч: між природою і суспільством та всередині суспільства (соціальні).
З аналізу надзвичайних ситуацій можна виділити дві сторони такої залежності:
об'єктивно обумовлену, що пов'язана з неможливістю для людини і суспільства вцілому керувати силами природи (це наочно проявляється у відношенні стихійних лих);
суб'єктивно обумовлену, що породжена незнанням, порушенням або ігноруванням законів природи в процесі господарської діяльності, внаслідок чого погіршується якість середовища її мешкання, виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей (забруднення води, повітря, ґрунту токсичними речовинами, виснаження озонового шару та ін.).
В останньому випадку негативні для природи явища і процеси виникають внаслідок використання не екологічних (матеріале- і енергоємких, "багатовідходних") технологій.
Іншу сукупність протиріч створює система "технологія-суспільство", в межах якої відбувається зворотній вплив засобів виробництва на суспільство: Вплив техніки і технології на суспільство здійснюється безпосередньо через природне середовище. В цьому проявляється його "посередницька" функція як з'єднуючого, ланцюга між природою і суспільством. Прямий і безпосередній вплив техніки і технології на суспільство являє собою форму зворотного зв'язку в системі "суспільство-техніка-природа".
Порушення нормальних умов життєдіяльності людей на об'єкті або території, які викликані аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епіфіотією, великими пожежами, застосуванням засобів ураження, що привели або можуть привести до людських втрат і матеріальних збитків називають надзвичайною ситуацією.
Розглядаючи надзвичайні ситуації як наслідок загострення розглянутих вище протиріч можна виділити за місцем походження такі надзвичайні ситуації: природні, техногенні, екологічні, антропогенні, соціально-політичні та соціально-психологічні. На мал.1 наведено їх види.
Одним із важливих критеріїв надзвичайних ситуацій являється їхня зовнішня несподіваність, раптовість. Слово "зовнішня" вжито не випадково: цим можна підкреслити, що раптовість виникнення екстремальних ситуацій - не більше ніж форма їх реалізації, проявлення. По суті вони виникають як закономірний результат дії багатьох факторів, що утворюють причинно-слідчий ланцюг подій, які призводять до екстремальних ситуацій. Це важливо підкреслити тому, що у відомих теоріях катастроф форма явищ або процесу - катастрофа - має самоутворююче значення, а її глибинні причини, механізм формування ігнорується, зводиться до випадковості. Такий підхід призводить до розуміння будь-якої надзвичайної ситуації як стихійної, унікальної події, що виникає внаслідок випадкових, не пов'язаних між собою явищ і тому принципово не прогнозується. Звідси виходить, що суспільство дотримується пасивної, очікуючої стратегії, концентруючи сили і засоби виключно на захист населення безпосередньо в умовах екстремальних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Подібні теорії, що виникли в філософії в 20 - ті роки, піддались ґрунтовній критиці більшістю вчених.
Але практика підтверджує, що більшість господарських керівників, представники місцевих рад, навіть і не підозрюючи про існування таких теорій, міркують і приймають рішення в повній відповідності до такого "катастрофізму", доводячи стихійний характер аварій інженерних споруд і неспроможність попередити або зменшити ризик виникнення надзвичайної ситуації. Надзвичайні ситуації слід аналізувати не в статиці як одномоментний акт – катастрофи, а в динаміці, як процес, в якому одні події являються наслідком інших.
==Іноземні словники==
dan•ger (ˈdeɪn dʒər)

:1. liability or exposure to harm or injury; risk; peril.
:2. an instance or cause of peril; menace.
:3. Obs. power; jurisdiction; domain.
[1175–1225; < Old French dangier, alter. of dongier (by influence of dam damage) < Vulgar Latin *domniārium= Latin domini(um) dominion + -ārium, neuter of -ārius -ary]

'''syn:''' danger, hazard, peril imply harm that one may encounter. danger is the general word for liability to injury or harm, either near at hand and certain, or remote and doubtful: to be in danger of being killed. hazard suggests a danger that one can often foresee but cannot avoid: A mountain climber is exposed to many hazards. peril usu. denotes great and imminent danger: The passengers on the disabled ship were in great peril.

==Див. також==

==Зовнішні посилання==
http://uk.wikipedia.org/wiki/Небезпека
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]

Небезпека

2013-11-28T09:01:09Z

Регурецька Вікторія: /* Іноземні словники */

==Словник Грінченка==
'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rvl1u9kGlMQ}}
{{#ev:youtube|CZ7YNX87W8o}}
==Класифікації небезпек==
Поняття безпеки і небезпеки
Небезпека - центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.
Оскільки небезпека - поняття складне з багатьма ознаками, то систематизування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати її природу.
На сьогоднішній день повної класифікації небезпек ще не існує. Можна говорити про часткову класифікацію:
– за походженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);
– за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;
– за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом;
– за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки;
– за збитками, які можуть бути - соціальними, технічними, екологічними тощо;
– за сферою прояву – побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо;
– за структурою /будовою/ бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих;
– за характером дії на людину поділяються на активні і пасивні /останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи", нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо.
Враховуючи, що життєдіяльність людини здійснюється в системі "людина – природа – техніка", ми подаємо класифікацію небезпек стосовно їхнього походження.

При вивченні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізатори, /зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий; вісцеральний/ за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, характер, темперамент, соромливість тощо). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини (конфлікти, захворювання, втома та перевтома, алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія тощо) та ті, що її підвищують (аеробна підготовка, медико-біологічні методи, професійний відбір та професійна освіта тощо).
Вивчаючи середовище проживання, необхідно враховувати геліофізичні фактори (сонячне випромінювання, магнітні бурі, парниковий ефект, кріологічні ритми); геофізичні фактори (землетруси, вулканічні виверження, обвали і обрушення гірських порід, раптові викиди викопних порід і газів, гірські удари, прориви пливунів, карстових вод, а також сипучих порід, горіння, вибухи метану і вугільного пилу, отруєння природними газами); метеорологічні фактори (атмосферний тиск, температура повітря, вологість, кислотні дощі і тумани, блискавки і грім, грози і зливи, град, бурі та урагани, шквали і смерчі).
До технічних факторів слід в першу чергу віднести надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні і експлуатаційні порушення, катастрофічне руйнування деталей машин, особливо із зварними з'єднаннями, під дією корозійної втоми і корозійного розтріскування), організацію служби безпеки життєдіяльності (документація, стандартизація, правові норми, методи навчання тощо), а також санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочому місці (шкідливі речовини в робочій зоні, промислове освітлення, шум, вібрація, світлові, електромагнітні, радіоактивні випромінювання тощо).
Означення і вимірювання ризику
Найбільш розповсюдженою оцінкою небезпек є ризик. У тлумачному словнику наводиться таке визначення поняття "ризик": "Усвідомлена можливість небезпеки". Точнішим, очевидно, слід вважати інше визначення: "Усвідомлена імовірність небезпеки". В технічних термінах, наприклад, враховуючи, що кількість смертельних випадків в результаті автомобільних аварій у США протягом року становить 50 тис., ймовірність загибелі будь-якого з 200 млн. жителів США внаслідок автомобільної аварії протягом року становить:

Через те, що наслідком події може бути не лише смерть, вираз індивідуального ризику можна записати в такому більш загальному вигляді:

Повертаючись до розглянутою прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює то для ризику дістаємо такий вираз:

З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях . В зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розрахунку на 200 млн. людей (усе населення США).
Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:

Ймовірнісна оцінка 2,5*10-4 смертей/людино-рік означає, що якби усі громадяни США мали рівні шанси загинути у автомобільній аварії, то, при умов; відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років.
Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/k, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 - 1/к)k ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів у даному випадку – людей. Будь-який водій може сказати: "Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж". І він при цьому буде правий.
Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік стосовно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю одиниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибеллю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості.
Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює – 10-6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії "рідкісних подій", при яких не можна застосовувати класичний статистичний ймовірнісний підхід.
Абсолютна безпека не може бути гарантована жодному індивідуму незалежно від його способу життя. Ми живемо тому, що щоденно уникаємо або виживаємо в різних "ризикованих" ситуаціях.
Якщо рівень ризику падає до значення, меншого ніж 10-6 смертей за рік, то середній індивідум не виявляє стурбованості, як правило, не вживає Ніяких особливих застережних заходів - у повсякденному житті ми не боїмося загинути в результаті ураження блискавкою. Ґрунтуючись на цьому положенні, багато спеціалістів вважають, що рівень ризику в 10-6 смертей за рік і є тим максимальним рівнем, який допустимий в умовах промислової діяльності.
Класифікація надзвичайних ситуацій
Всупереч розповсюдженій думці про те, що технічна цивілізація знизила ризик, який пов'язаний з впливом на людину несприятливих природних процесів і явищ, аналіз емпіричного матеріалу за параметрами навколишнього середовища показує, що сучасний світ залишається вразливим до надзвичайних ситуацій, які дестабілізують соціальні та економічні системи.
Теоретична база технологічного аналізу надзвичайних ситуацій показує, що необхідно розглядати історію розвитку взаємодії природи і суспільства та його внутрішніх суспільних відносин. Історія розвитку природи і розвитку людини невід'ємно пов'язані між собою (людина своєю плоттю та кров'ю належить природі, знаходиться в її середині і залежить від неї і законів її розвитку) і обумовлюють один одного, але при цьому одночасно постійно виникають протиріччя. Виходячи з означеної методологічної передумови можна виділити дві групи протиріч: між природою і суспільством та всередині суспільства (соціальні).
З аналізу надзвичайних ситуацій можна виділити дві сторони такої залежності:
об'єктивно обумовлену, що пов'язана з неможливістю для людини і суспільства вцілому керувати силами природи (це наочно проявляється у відношенні стихійних лих);
суб'єктивно обумовлену, що породжена незнанням, порушенням або ігноруванням законів природи в процесі господарської діяльності, внаслідок чого погіршується якість середовища її мешкання, виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей (забруднення води, повітря, ґрунту токсичними речовинами, виснаження озонового шару та ін.).
В останньому випадку негативні для природи явища і процеси виникають внаслідок використання не екологічних (матеріале- і енергоємких, "багатовідходних") технологій.
Іншу сукупність протиріч створює система "технологія-суспільство", в межах якої відбувається зворотній вплив засобів виробництва на суспільство: Вплив техніки і технології на суспільство здійснюється безпосередньо через природне середовище. В цьому проявляється його "посередницька" функція як з'єднуючого, ланцюга між природою і суспільством. Прямий і безпосередній вплив техніки і технології на суспільство являє собою форму зворотного зв'язку в системі "суспільство-техніка-природа".
Порушення нормальних умов життєдіяльності людей на об'єкті або території, які викликані аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епіфіотією, великими пожежами, застосуванням засобів ураження, що привели або можуть привести до людських втрат і матеріальних збитків називають надзвичайною ситуацією.
Розглядаючи надзвичайні ситуації як наслідок загострення розглянутих вище протиріч можна виділити за місцем походження такі надзвичайні ситуації: природні, техногенні, екологічні, антропогенні, соціально-політичні та соціально-психологічні. На мал.1 наведено їх види.
Одним із важливих критеріїв надзвичайних ситуацій являється їхня зовнішня несподіваність, раптовість. Слово "зовнішня" вжито не випадково: цим можна підкреслити, що раптовість виникнення екстремальних ситуацій - не більше ніж форма їх реалізації, проявлення. По суті вони виникають як закономірний результат дії багатьох факторів, що утворюють причинно-слідчий ланцюг подій, які призводять до екстремальних ситуацій. Це важливо підкреслити тому, що у відомих теоріях катастроф форма явищ або процесу - катастрофа - має самоутворююче значення, а її глибинні причини, механізм формування ігнорується, зводиться до випадковості. Такий підхід призводить до розуміння будь-якої надзвичайної ситуації як стихійної, унікальної події, що виникає внаслідок випадкових, не пов'язаних між собою явищ і тому принципово не прогнозується. Звідси виходить, що суспільство дотримується пасивної, очікуючої стратегії, концентруючи сили і засоби виключно на захист населення безпосередньо в умовах екстремальних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Подібні теорії, що виникли в філософії в 20 - ті роки, піддались ґрунтовній критиці більшістю вчених.
Але практика підтверджує, що більшість господарських керівників, представники місцевих рад, навіть і не підозрюючи про існування таких теорій, міркують і приймають рішення в повній відповідності до такого "катастрофізму", доводячи стихійний характер аварій інженерних споруд і неспроможність попередити або зменшити ризик виникнення надзвичайної ситуації. Надзвичайні ситуації слід аналізувати не в статиці як одномоментний акт – катастрофи, а в динаміці, як процес, в якому одні події являються наслідком інших.
==Іноземні словники==
dan•ger (ˈdeɪn dʒər)

:1. liability or exposure to harm or injury; risk; peril.
:2. an instance or cause of peril; menace.
:3. Obs. power; jurisdiction; domain.
[1175–1225; < Old French dangier, alter. of dongier (by influence of dam damage) < Vulgar Latin *domniārium= Latin domini(um) dominion + -ārium, neuter of -ārius -ary]
'''syn:''' danger, hazard, peril imply harm that one may encounter. danger is the general word for liability to injury or harm, either near at hand and certain, or remote and doubtful: to be in danger of being killed. hazard suggests a danger that one can often foresee but cannot avoid: A mountain climber is exposed to many hazards. peril usu. denotes great and imminent danger: The passengers on the disabled ship were in great peril.

==Див. також==

==Зовнішні посилання==
http://uk.wikipedia.org/wiki/Небезпека
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]

Небезпека

2013-11-28T08:59:46Z

Регурецька Вікторія: /* Іноземні словники */

==Словник Грінченка==
'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rvl1u9kGlMQ}}
{{#ev:youtube|CZ7YNX87W8o}}
==Класифікації небезпек==
Поняття безпеки і небезпеки
Небезпека - центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.
Оскільки небезпека - поняття складне з багатьма ознаками, то систематизування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати її природу.
На сьогоднішній день повної класифікації небезпек ще не існує. Можна говорити про часткову класифікацію:
– за походженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);
– за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;
– за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом;
– за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки;
– за збитками, які можуть бути - соціальними, технічними, екологічними тощо;
– за сферою прояву – побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо;
– за структурою /будовою/ бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих;
– за характером дії на людину поділяються на активні і пасивні /останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи", нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо.
Враховуючи, що життєдіяльність людини здійснюється в системі "людина – природа – техніка", ми подаємо класифікацію небезпек стосовно їхнього походження.

При вивченні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізатори, /зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий; вісцеральний/ за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, характер, темперамент, соромливість тощо). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини (конфлікти, захворювання, втома та перевтома, алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія тощо) та ті, що її підвищують (аеробна підготовка, медико-біологічні методи, професійний відбір та професійна освіта тощо).
Вивчаючи середовище проживання, необхідно враховувати геліофізичні фактори (сонячне випромінювання, магнітні бурі, парниковий ефект, кріологічні ритми); геофізичні фактори (землетруси, вулканічні виверження, обвали і обрушення гірських порід, раптові викиди викопних порід і газів, гірські удари, прориви пливунів, карстових вод, а також сипучих порід, горіння, вибухи метану і вугільного пилу, отруєння природними газами); метеорологічні фактори (атмосферний тиск, температура повітря, вологість, кислотні дощі і тумани, блискавки і грім, грози і зливи, град, бурі та урагани, шквали і смерчі).
До технічних факторів слід в першу чергу віднести надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні і експлуатаційні порушення, катастрофічне руйнування деталей машин, особливо із зварними з'єднаннями, під дією корозійної втоми і корозійного розтріскування), організацію служби безпеки життєдіяльності (документація, стандартизація, правові норми, методи навчання тощо), а також санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочому місці (шкідливі речовини в робочій зоні, промислове освітлення, шум, вібрація, світлові, електромагнітні, радіоактивні випромінювання тощо).
Означення і вимірювання ризику
Найбільш розповсюдженою оцінкою небезпек є ризик. У тлумачному словнику наводиться таке визначення поняття "ризик": "Усвідомлена можливість небезпеки". Точнішим, очевидно, слід вважати інше визначення: "Усвідомлена імовірність небезпеки". В технічних термінах, наприклад, враховуючи, що кількість смертельних випадків в результаті автомобільних аварій у США протягом року становить 50 тис., ймовірність загибелі будь-якого з 200 млн. жителів США внаслідок автомобільної аварії протягом року становить:

Через те, що наслідком події може бути не лише смерть, вираз індивідуального ризику можна записати в такому більш загальному вигляді:

Повертаючись до розглянутою прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює то для ризику дістаємо такий вираз:

З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях . В зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розрахунку на 200 млн. людей (усе населення США).
Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:

Ймовірнісна оцінка 2,5*10-4 смертей/людино-рік означає, що якби усі громадяни США мали рівні шанси загинути у автомобільній аварії, то, при умов; відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років.
Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/k, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 - 1/к)k ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів у даному випадку – людей. Будь-який водій може сказати: "Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж". І він при цьому буде правий.
Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік стосовно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю одиниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибеллю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості.
Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює – 10-6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії "рідкісних подій", при яких не можна застосовувати класичний статистичний ймовірнісний підхід.
Абсолютна безпека не може бути гарантована жодному індивідуму незалежно від його способу життя. Ми живемо тому, що щоденно уникаємо або виживаємо в різних "ризикованих" ситуаціях.
Якщо рівень ризику падає до значення, меншого ніж 10-6 смертей за рік, то середній індивідум не виявляє стурбованості, як правило, не вживає Ніяких особливих застережних заходів - у повсякденному житті ми не боїмося загинути в результаті ураження блискавкою. Ґрунтуючись на цьому положенні, багато спеціалістів вважають, що рівень ризику в 10-6 смертей за рік і є тим максимальним рівнем, який допустимий в умовах промислової діяльності.
Класифікація надзвичайних ситуацій
Всупереч розповсюдженій думці про те, що технічна цивілізація знизила ризик, який пов'язаний з впливом на людину несприятливих природних процесів і явищ, аналіз емпіричного матеріалу за параметрами навколишнього середовища показує, що сучасний світ залишається вразливим до надзвичайних ситуацій, які дестабілізують соціальні та економічні системи.
Теоретична база технологічного аналізу надзвичайних ситуацій показує, що необхідно розглядати історію розвитку взаємодії природи і суспільства та його внутрішніх суспільних відносин. Історія розвитку природи і розвитку людини невід'ємно пов'язані між собою (людина своєю плоттю та кров'ю належить природі, знаходиться в її середині і залежить від неї і законів її розвитку) і обумовлюють один одного, але при цьому одночасно постійно виникають протиріччя. Виходячи з означеної методологічної передумови можна виділити дві групи протиріч: між природою і суспільством та всередині суспільства (соціальні).
З аналізу надзвичайних ситуацій можна виділити дві сторони такої залежності:
об'єктивно обумовлену, що пов'язана з неможливістю для людини і суспільства вцілому керувати силами природи (це наочно проявляється у відношенні стихійних лих);
суб'єктивно обумовлену, що породжена незнанням, порушенням або ігноруванням законів природи в процесі господарської діяльності, внаслідок чого погіршується якість середовища її мешкання, виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей (забруднення води, повітря, ґрунту токсичними речовинами, виснаження озонового шару та ін.).
В останньому випадку негативні для природи явища і процеси виникають внаслідок використання не екологічних (матеріале- і енергоємких, "багатовідходних") технологій.
Іншу сукупність протиріч створює система "технологія-суспільство", в межах якої відбувається зворотній вплив засобів виробництва на суспільство: Вплив техніки і технології на суспільство здійснюється безпосередньо через природне середовище. В цьому проявляється його "посередницька" функція як з'єднуючого, ланцюга між природою і суспільством. Прямий і безпосередній вплив техніки і технології на суспільство являє собою форму зворотного зв'язку в системі "суспільство-техніка-природа".
Порушення нормальних умов життєдіяльності людей на об'єкті або території, які викликані аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епіфіотією, великими пожежами, застосуванням засобів ураження, що привели або можуть привести до людських втрат і матеріальних збитків називають надзвичайною ситуацією.
Розглядаючи надзвичайні ситуації як наслідок загострення розглянутих вище протиріч можна виділити за місцем походження такі надзвичайні ситуації: природні, техногенні, екологічні, антропогенні, соціально-політичні та соціально-психологічні. На мал.1 наведено їх види.
Одним із важливих критеріїв надзвичайних ситуацій являється їхня зовнішня несподіваність, раптовість. Слово "зовнішня" вжито не випадково: цим можна підкреслити, що раптовість виникнення екстремальних ситуацій - не більше ніж форма їх реалізації, проявлення. По суті вони виникають як закономірний результат дії багатьох факторів, що утворюють причинно-слідчий ланцюг подій, які призводять до екстремальних ситуацій. Це важливо підкреслити тому, що у відомих теоріях катастроф форма явищ або процесу - катастрофа - має самоутворююче значення, а її глибинні причини, механізм формування ігнорується, зводиться до випадковості. Такий підхід призводить до розуміння будь-якої надзвичайної ситуації як стихійної, унікальної події, що виникає внаслідок випадкових, не пов'язаних між собою явищ і тому принципово не прогнозується. Звідси виходить, що суспільство дотримується пасивної, очікуючої стратегії, концентруючи сили і засоби виключно на захист населення безпосередньо в умовах екстремальних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Подібні теорії, що виникли в філософії в 20 - ті роки, піддались ґрунтовній критиці більшістю вчених.
Але практика підтверджує, що більшість господарських керівників, представники місцевих рад, навіть і не підозрюючи про існування таких теорій, міркують і приймають рішення в повній відповідності до такого "катастрофізму", доводячи стихійний характер аварій інженерних споруд і неспроможність попередити або зменшити ризик виникнення надзвичайної ситуації. Надзвичайні ситуації слід аналізувати не в статиці як одномоментний акт – катастрофи, а в динаміці, як процес, в якому одні події являються наслідком інших.
==Іноземні словники==
dan•ger (ˈdeɪn dʒər)

1. liability or exposure to harm or injury; risk; peril.
2. an instance or cause of peril; menace.
3. Obs. power; jurisdiction; domain.
[1175–1225; < Old French dangier, alter. of dongier (by influence of dam damage) < Vulgar Latin *domniārium= Latin domini(um) dominion + -ārium, neuter of -ārius -ary]
syn: danger, hazard, peril imply harm that one may encounter. danger is the general word for liability to injury or harm, either near at hand and certain, or remote and doubtful: to be in danger of being killed. hazard suggests a danger that one can often foresee but cannot avoid: A mountain climber is exposed to many hazards. peril usu. denotes great and imminent danger: The passengers on the disabled ship were in great peril.

==Див. також==

==Зовнішні посилання==
http://uk.wikipedia.org/wiki/Небезпека
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]

Небезпека

2013-11-28T08:58:14Z

Регурецька Вікторія:

==Словник Грінченка==
'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rvl1u9kGlMQ}}
{{#ev:youtube|CZ7YNX87W8o}}
==Класифікації небезпек==
Поняття безпеки і небезпеки
Небезпека - центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.
Оскільки небезпека - поняття складне з багатьма ознаками, то систематизування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати її природу.
На сьогоднішній день повної класифікації небезпек ще не існує. Можна говорити про часткову класифікацію:
– за походженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);
– за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;
– за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом;
– за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки;
– за збитками, які можуть бути - соціальними, технічними, екологічними тощо;
– за сферою прояву – побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо;
– за структурою /будовою/ бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих;
– за характером дії на людину поділяються на активні і пасивні /останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи", нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо.
Враховуючи, що життєдіяльність людини здійснюється в системі "людина – природа – техніка", ми подаємо класифікацію небезпек стосовно їхнього походження.

При вивченні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізатори, /зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий; вісцеральний/ за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, характер, темперамент, соромливість тощо). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини (конфлікти, захворювання, втома та перевтома, алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія тощо) та ті, що її підвищують (аеробна підготовка, медико-біологічні методи, професійний відбір та професійна освіта тощо).
Вивчаючи середовище проживання, необхідно враховувати геліофізичні фактори (сонячне випромінювання, магнітні бурі, парниковий ефект, кріологічні ритми); геофізичні фактори (землетруси, вулканічні виверження, обвали і обрушення гірських порід, раптові викиди викопних порід і газів, гірські удари, прориви пливунів, карстових вод, а також сипучих порід, горіння, вибухи метану і вугільного пилу, отруєння природними газами); метеорологічні фактори (атмосферний тиск, температура повітря, вологість, кислотні дощі і тумани, блискавки і грім, грози і зливи, град, бурі та урагани, шквали і смерчі).
До технічних факторів слід в першу чергу віднести надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні і експлуатаційні порушення, катастрофічне руйнування деталей машин, особливо із зварними з'єднаннями, під дією корозійної втоми і корозійного розтріскування), організацію служби безпеки життєдіяльності (документація, стандартизація, правові норми, методи навчання тощо), а також санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочому місці (шкідливі речовини в робочій зоні, промислове освітлення, шум, вібрація, світлові, електромагнітні, радіоактивні випромінювання тощо).
Означення і вимірювання ризику
Найбільш розповсюдженою оцінкою небезпек є ризик. У тлумачному словнику наводиться таке визначення поняття "ризик": "Усвідомлена можливість небезпеки". Точнішим, очевидно, слід вважати інше визначення: "Усвідомлена імовірність небезпеки". В технічних термінах, наприклад, враховуючи, що кількість смертельних випадків в результаті автомобільних аварій у США протягом року становить 50 тис., ймовірність загибелі будь-якого з 200 млн. жителів США внаслідок автомобільної аварії протягом року становить:

Через те, що наслідком події може бути не лише смерть, вираз індивідуального ризику можна записати в такому більш загальному вигляді:

Повертаючись до розглянутою прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює то для ризику дістаємо такий вираз:

З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях . В зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розрахунку на 200 млн. людей (усе населення США).
Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:

Ймовірнісна оцінка 2,5*10-4 смертей/людино-рік означає, що якби усі громадяни США мали рівні шанси загинути у автомобільній аварії, то, при умов; відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років.
Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/k, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 - 1/к)k ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів у даному випадку – людей. Будь-який водій може сказати: "Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж". І він при цьому буде правий.
Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік стосовно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю одиниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибеллю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості.
Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює – 10-6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії "рідкісних подій", при яких не можна застосовувати класичний статистичний ймовірнісний підхід.
Абсолютна безпека не може бути гарантована жодному індивідуму незалежно від його способу життя. Ми живемо тому, що щоденно уникаємо або виживаємо в різних "ризикованих" ситуаціях.
Якщо рівень ризику падає до значення, меншого ніж 10-6 смертей за рік, то середній індивідум не виявляє стурбованості, як правило, не вживає Ніяких особливих застережних заходів - у повсякденному житті ми не боїмося загинути в результаті ураження блискавкою. Ґрунтуючись на цьому положенні, багато спеціалістів вважають, що рівень ризику в 10-6 смертей за рік і є тим максимальним рівнем, який допустимий в умовах промислової діяльності.
Класифікація надзвичайних ситуацій
Всупереч розповсюдженій думці про те, що технічна цивілізація знизила ризик, який пов'язаний з впливом на людину несприятливих природних процесів і явищ, аналіз емпіричного матеріалу за параметрами навколишнього середовища показує, що сучасний світ залишається вразливим до надзвичайних ситуацій, які дестабілізують соціальні та економічні системи.
Теоретична база технологічного аналізу надзвичайних ситуацій показує, що необхідно розглядати історію розвитку взаємодії природи і суспільства та його внутрішніх суспільних відносин. Історія розвитку природи і розвитку людини невід'ємно пов'язані між собою (людина своєю плоттю та кров'ю належить природі, знаходиться в її середині і залежить від неї і законів її розвитку) і обумовлюють один одного, але при цьому одночасно постійно виникають протиріччя. Виходячи з означеної методологічної передумови можна виділити дві групи протиріч: між природою і суспільством та всередині суспільства (соціальні).
З аналізу надзвичайних ситуацій можна виділити дві сторони такої залежності:
об'єктивно обумовлену, що пов'язана з неможливістю для людини і суспільства вцілому керувати силами природи (це наочно проявляється у відношенні стихійних лих);
суб'єктивно обумовлену, що породжена незнанням, порушенням або ігноруванням законів природи в процесі господарської діяльності, внаслідок чого погіршується якість середовища її мешкання, виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей (забруднення води, повітря, ґрунту токсичними речовинами, виснаження озонового шару та ін.).
В останньому випадку негативні для природи явища і процеси виникають внаслідок використання не екологічних (матеріале- і енергоємких, "багатовідходних") технологій.
Іншу сукупність протиріч створює система "технологія-суспільство", в межах якої відбувається зворотній вплив засобів виробництва на суспільство: Вплив техніки і технології на суспільство здійснюється безпосередньо через природне середовище. В цьому проявляється його "посередницька" функція як з'єднуючого, ланцюга між природою і суспільством. Прямий і безпосередній вплив техніки і технології на суспільство являє собою форму зворотного зв'язку в системі "суспільство-техніка-природа".
Порушення нормальних умов життєдіяльності людей на об'єкті або території, які викликані аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епіфіотією, великими пожежами, застосуванням засобів ураження, що привели або можуть привести до людських втрат і матеріальних збитків називають надзвичайною ситуацією.
Розглядаючи надзвичайні ситуації як наслідок загострення розглянутих вище протиріч можна виділити за місцем походження такі надзвичайні ситуації: природні, техногенні, екологічні, антропогенні, соціально-політичні та соціально-психологічні. На мал.1 наведено їх види.
Одним із важливих критеріїв надзвичайних ситуацій являється їхня зовнішня несподіваність, раптовість. Слово "зовнішня" вжито не випадково: цим можна підкреслити, що раптовість виникнення екстремальних ситуацій - не більше ніж форма їх реалізації, проявлення. По суті вони виникають як закономірний результат дії багатьох факторів, що утворюють причинно-слідчий ланцюг подій, які призводять до екстремальних ситуацій. Це важливо підкреслити тому, що у відомих теоріях катастроф форма явищ або процесу - катастрофа - має самоутворююче значення, а її глибинні причини, механізм формування ігнорується, зводиться до випадковості. Такий підхід призводить до розуміння будь-якої надзвичайної ситуації як стихійної, унікальної події, що виникає внаслідок випадкових, не пов'язаних між собою явищ і тому принципово не прогнозується. Звідси виходить, що суспільство дотримується пасивної, очікуючої стратегії, концентруючи сили і засоби виключно на захист населення безпосередньо в умовах екстремальних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Подібні теорії, що виникли в філософії в 20 - ті роки, піддались ґрунтовній критиці більшістю вчених.
Але практика підтверджує, що більшість господарських керівників, представники місцевих рад, навіть і не підозрюючи про існування таких теорій, міркують і приймають рішення в повній відповідності до такого "катастрофізму", доводячи стихійний характер аварій інженерних споруд і неспроможність попередити або зменшити ризик виникнення надзвичайної ситуації. Надзвичайні ситуації слід аналізувати не в статиці як одномоментний акт – катастрофи, а в динаміці, як процес, в якому одні події являються наслідком інших.
==Іноземні словники==
==Див. також==

==Зовнішні посилання==
http://uk.wikipedia.org/wiki/Небезпека
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]

Небезпека

2013-11-28T08:53:46Z

Регурецька Вікторія: /* Класифікації небезпек */

==Словник Грінченка==
'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rvl1u9kGlMQ}}
{{#ev:youtube|CZ7YNX87W8o}}
==Класифікації небезпек==
Поняття безпеки і небезпеки
Небезпека - центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.
Оскільки небезпека - поняття складне з багатьма ознаками, то систематизування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати її природу.
На сьогоднішній день повної класифікації небезпек ще не існує. Можна говорити про часткову класифікацію:
– за походженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні, екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);
– за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;
– за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом;
– за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки;
– за збитками, які можуть бути - соціальними, технічними, екологічними тощо;
– за сферою прояву – побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо;
– за структурою /будовою/ бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих;
– за характером дії на людину поділяються на активні і пасивні /останні активізуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи", нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо.
Враховуючи, що життєдіяльність людини здійснюється в системі "людина – природа – техніка", ми подаємо класифікацію небезпек стосовно їхнього походження.

При вивченні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізатори, /зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий; вісцеральний/ за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, характер, темперамент, соромливість тощо). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини (конфлікти, захворювання, втома та перевтома, алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія тощо) та ті, що її підвищують (аеробна підготовка, медико-біологічні методи, професійний відбір та професійна освіта тощо).
Вивчаючи середовище проживання, необхідно враховувати геліофізичні фактори (сонячне випромінювання, магнітні бурі, парниковий ефект, кріологічні ритми); геофізичні фактори (землетруси, вулканічні виверження, обвали і обрушення гірських порід, раптові викиди викопних порід і газів, гірські удари, прориви пливунів, карстових вод, а також сипучих порід, горіння, вибухи метану і вугільного пилу, отруєння природними газами); метеорологічні фактори (атмосферний тиск, температура повітря, вологість, кислотні дощі і тумани, блискавки і грім, грози і зливи, град, бурі та урагани, шквали і смерчі).
До технічних факторів слід в першу чергу віднести надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні і експлуатаційні порушення, катастрофічне руйнування деталей машин, особливо із зварними з'єднаннями, під дією корозійної втоми і корозійного розтріскування), організацію служби безпеки життєдіяльності (документація, стандартизація, правові норми, методи навчання тощо), а також санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочому місці (шкідливі речовини в робочій зоні, промислове освітлення, шум, вібрація, світлові, електромагнітні, радіоактивні випромінювання тощо).
Означення і вимірювання ризику
Найбільш розповсюдженою оцінкою небезпек є ризик. У тлумачному словнику наводиться таке визначення поняття "ризик": "Усвідомлена можливість небезпеки". Точнішим, очевидно, слід вважати інше визначення: "Усвідомлена імовірність небезпеки". В технічних термінах, наприклад, враховуючи, що кількість смертельних випадків в результаті автомобільних аварій у США протягом року становить 50 тис., ймовірність загибелі будь-якого з 200 млн. жителів США внаслідок автомобільної аварії протягом року становить:

Через те, що наслідком події може бути не лише смерть, вираз індивідуального ризику можна записати в такому більш загальному вигляді:

Повертаючись до розглянутою прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює то для ризику дістаємо такий вираз:

З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях . В зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розрахунку на 200 млн. людей (усе населення США).
Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:

Ймовірнісна оцінка 2,5*10-4 смертей/людино-рік означає, що якби усі громадяни США мали рівні шанси загинути у автомобільній аварії, то, при умов; відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років.
Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/k, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 - 1/к)k ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів у даному випадку – людей. Будь-який водій може сказати: "Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж". І він при цьому буде правий.
Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік стосовно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю одиниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибеллю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості.
Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює – 10-6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії "рідкісних подій", при яких не можна застосовувати класичний статистичний ймовірнісний підхід.
Абсолютна безпека не може бути гарантована жодному індивідуму незалежно від його способу життя. Ми живемо тому, що щоденно уникаємо або виживаємо в різних "ризикованих" ситуаціях.
Якщо рівень ризику падає до значення, меншого ніж 10-6 смертей за рік, то середній індивідум не виявляє стурбованості, як правило, не вживає Ніяких особливих застережних заходів - у повсякденному житті ми не боїмося загинути в результаті ураження блискавкою. Ґрунтуючись на цьому положенні, багато спеціалістів вважають, що рівень ризику в 10-6 смертей за рік і є тим максимальним рівнем, який допустимий в умовах промислової діяльності.
Класифікація надзвичайних ситуацій
Всупереч розповсюдженій думці про те, що технічна цивілізація знизила ризик, який пов'язаний з впливом на людину несприятливих природних процесів і явищ, аналіз емпіричного матеріалу за параметрами навколишнього середовища показує, що сучасний світ залишається вразливим до надзвичайних ситуацій, які дестабілізують соціальні та економічні системи.
Теоретична база технологічного аналізу надзвичайних ситуацій показує, що необхідно розглядати історію розвитку взаємодії природи і суспільства та його внутрішніх суспільних відносин. Історія розвитку природи і розвитку людини невід'ємно пов'язані між собою (людина своєю плоттю та кров'ю належить природі, знаходиться в її середині і залежить від неї і законів її розвитку) і обумовлюють один одного, але при цьому одночасно постійно виникають протиріччя. Виходячи з означеної методологічної передумови можна виділити дві групи протиріч: між природою і суспільством та всередині суспільства (соціальні).
З аналізу надзвичайних ситуацій можна виділити дві сторони такої залежності:
об'єктивно обумовлену, що пов'язана з неможливістю для людини і суспільства вцілому керувати силами природи (це наочно проявляється у відношенні стихійних лих);
суб'єктивно обумовлену, що породжена незнанням, порушенням або ігноруванням законів природи в процесі господарської діяльності, внаслідок чого погіршується якість середовища її мешкання, виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей (забруднення води, повітря, ґрунту токсичними речовинами, виснаження озонового шару та ін.).
В останньому випадку негативні для природи явища і процеси виникають внаслідок використання не екологічних (матеріале- і енергоємких, "багатовідходних") технологій.
Іншу сукупність протиріч створює система "технологія-суспільство", в межах якої відбувається зворотній вплив засобів виробництва на суспільство: Вплив техніки і технології на суспільство здійснюється безпосередньо через природне середовище. В цьому проявляється його "посередницька" функція як з'єднуючого, ланцюга між природою і суспільством. Прямий і безпосередній вплив техніки і технології на суспільство являє собою форму зворотного зв'язку в системі "суспільство-техніка-природа".
Порушення нормальних умов життєдіяльності людей на об'єкті або території, які викликані аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епіфіотією, великими пожежами, застосуванням засобів ураження, що привели або можуть привести до людських втрат і матеріальних збитків називають надзвичайною ситуацією.
Розглядаючи надзвичайні ситуації як наслідок загострення розглянутих вище протиріч можна виділити за місцем походження такі надзвичайні ситуації: природні, техногенні, екологічні, антропогенні, соціально-політичні та соціально-психологічні. На мал.1 наведено їх види.
Одним із важливих критеріїв надзвичайних ситуацій являється їхня зовнішня несподіваність, раптовість. Слово "зовнішня" вжито не випадково: цим можна підкреслити, що раптовість виникнення екстремальних ситуацій - не більше ніж форма їх реалізації, проявлення. По суті вони виникають як закономірний результат дії багатьох факторів, що утворюють причинно-слідчий ланцюг подій, які призводять до екстремальних ситуацій. Це важливо підкреслити тому, що у відомих теоріях катастроф форма явищ або процесу - катастрофа - має самоутворююче значення, а її глибинні причини, механізм формування ігнорується, зводиться до випадковості. Такий підхід призводить до розуміння будь-якої надзвичайної ситуації як стихійної, унікальної події, що виникає внаслідок випадкових, не пов'язаних між собою явищ і тому принципово не прогнозується. Звідси виходить, що суспільство дотримується пасивної, очікуючої стратегії, концентруючи сили і засоби виключно на захист населення безпосередньо в умовах екстремальних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Подібні теорії, що виникли в філософії в 20 - ті роки, піддались ґрунтовній критиці більшістю вчених.
Але практика підтверджує, що більшість господарських керівників, представники місцевих рад, навіть і не підозрюючи про існування таких теорій, міркують і приймають рішення в повній відповідності до такого "катастрофізму", доводячи стихійний характер аварій інженерних споруд і неспроможність попередити або зменшити ризик виникнення надзвичайної ситуації. Надзвичайні ситуації слід аналізувати не в статиці як одномоментний акт – катастрофи, а в динаміці, як процес, в якому одні події являються наслідком інших.

==Див. також==

==Зовнішні посилання==
http://uk.wikipedia.org/wiki/Небезпека
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]

Небезпека

2013-11-28T08:52:43Z

Регурецька Вікторія:

Небезпека

2013-11-28T08:50:19Z

Регурецька Вікторія: /* Зовнішні посилання */

Небезпека

2013-11-28T08:48:07Z

Регурецька Вікторія:

Небезпека

2013-11-28T08:44:23Z

Регурецька Вікторія:

Небезпека

2013-11-28T08:43:41Z

Регурецька Вікторія:

Словник Грінченка
'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rvl1u9kGlMQ}}
{{#ev:youtube|CZ7YNX87W8o}}

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]

Небезпека

2013-11-28T08:42:25Z

Регурецька Вікторія: /* Медіа */

'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rvl1u9kGlMQ}}
{{#ev:youtube|CZ7YNX87W8o}}

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]

Небезпека

2013-11-28T08:39:49Z

Регурецька Вікторія: /* Див. також */

'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rvl1u9kGlMQ}}
{{#ev:youtube|CZ7YNX87W8o}}

[[Небезпека]]==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]

Небезпека

2013-11-28T08:37:27Z

Регурецька Вікторія: /* Медіа */

'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rvl1u9kGlMQ}}
{{#ev:youtube|CZ7YNX87W8o}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]

Небезпека

2013-11-28T08:35:24Z

Регурецька Вікторія: /* Медіа */

'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|rvl1u9kGlMQ}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]

Небезпека

2013-11-28T08:32:32Z

Регурецька Вікторія: /* Ілюстрації */

'''Небезпека, -ки, '''''ж. ''Опасность. ''Найшла буря вітряна на озеро, і були вони в небезпеці. ''Єв. Л. VIII. 23.
[[Категорія:Не]]
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
'''''НЕБЕЗПЕКА''''', и, жін. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін. У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 12); Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 122); * Образно. — Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28); // Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує. Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Ленін, Коротка біографія, 1955, 256).
'''Фразеологічний словник української мови'''
'''''НЕБЕЗПЕКА'''''
гля́нути / гляді́ти стра́хові (небезпе́ці ) у ві́чі. Не боятися, не лякатися чогось. Ось, волочачи кайдани, .. проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Почували (вітробалчани себе) й кращими, й дужчими та відважнішими, гідними, як і вони (Муха та Невкипілий), сміливо, без страху глянути небезпеці в вічі (А. Головко).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:246928.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mauricio-and-badia-dreaming-of-the-beach.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Thumbnail-20130326191955n.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Небезпека.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/педагогічний]]