Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Папір

2013-11-05T22:05:40Z

Піскун Ярослав: /* Див. також */

'''Папір, -перу, '''''м. ''Бумага. ''Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає. ''Чуб. V. 575.
==Сучасні словники==
'''Папі́р''' — волокнистий матеріал, що являє собою тонкий шар переплетених і зчеплених між собою волокон, що пройшли спеціальну механічну і хімічну обробку. Використовується для друку, пакування та в різних технічних цілях.
Основними компонентами паперу є целюлоза та деревна маса. Для надання паперу певних оптичних і технологічних властивостей до основної маси додають різноманітні домішки (дрібно розмолоті мінеральні суміші: проклеюючі, барвники, наповнювачі тощо).
Проклейку паперу проводять поверхневим методом, тобто клей наносять на поверхню паперу. Для цього використовують модифікований крохмаль або натрієву сіль карбоксиментилцелюлози. Сіль також можна вводити в масу; тоді використовується каніфольний, каніфольно-парафіновий або синтетичні клеї. Проклейка підвищує гідрофобність паперу, сприяє ліпшому сприйняттю друкарської фарби, що особливо важливо для паперу, який призначений для друку способом плоского офсетного друку.
Введення в паперову масу наповнювачів (каоліну, тальку, гіпсу, двоокису титану, крейди та інших) підвищує її поверхневу гладкість, зменшує прозорість паперу. Надмірне введення наповнювачів викликає сильне пилення і зменшує поверхневу міцність паперу, що призводить до вищипування окремих частин, налипання їх на декель офсетного циліндра і зниження якості друкованих відбитків. З іншого боку, часті зупинки друкарської машини для змивання декеля значно знижують продуктивність друкарської машини і не забезпечують ідентичності тиражних відбитків. Для усунення подібних явищ в офсетний папір вводять менше наповнювачів, ніж в папір, призначений для друку іншими способами.

Виробництво пульпи
Для виготовлення високоякісної книжково-журнальної і художньої продукції випускають крейдований папір. Гладкість та білизна крейдованого паперу досягається за рахунок нанесення на поверхню паперу мінеральної суспензії окису барію. Після нанесення поверхневого шару папір сушать і потім каландрують на суперкаландрах.
Друкарський папір випускається як в рулонах, так і в аркушах товщиною від 0,05 до 0,5 мм і масою квадратного метра до 300 г.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:94.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:93.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:92.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:91.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Па]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/ISO_216 стандарт розміру аркуша паперу ISO 216]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BD Картон]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%83 Класифікація картону]

Папір

2013-11-05T22:02:06Z

Піскун Ярослав: /* Ілюстрації */

'''Папір, -перу, '''''м. ''Бумага. ''Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає. ''Чуб. V. 575.
==Сучасні словники==
'''Папі́р''' — волокнистий матеріал, що являє собою тонкий шар переплетених і зчеплених між собою волокон, що пройшли спеціальну механічну і хімічну обробку. Використовується для друку, пакування та в різних технічних цілях.
Основними компонентами паперу є целюлоза та деревна маса. Для надання паперу певних оптичних і технологічних властивостей до основної маси додають різноманітні домішки (дрібно розмолоті мінеральні суміші: проклеюючі, барвники, наповнювачі тощо).
Проклейку паперу проводять поверхневим методом, тобто клей наносять на поверхню паперу. Для цього використовують модифікований крохмаль або натрієву сіль карбоксиментилцелюлози. Сіль також можна вводити в масу; тоді використовується каніфольний, каніфольно-парафіновий або синтетичні клеї. Проклейка підвищує гідрофобність паперу, сприяє ліпшому сприйняттю друкарської фарби, що особливо важливо для паперу, який призначений для друку способом плоского офсетного друку.
Введення в паперову масу наповнювачів (каоліну, тальку, гіпсу, двоокису титану, крейди та інших) підвищує її поверхневу гладкість, зменшує прозорість паперу. Надмірне введення наповнювачів викликає сильне пилення і зменшує поверхневу міцність паперу, що призводить до вищипування окремих частин, налипання їх на декель офсетного циліндра і зниження якості друкованих відбитків. З іншого боку, часті зупинки друкарської машини для змивання декеля значно знижують продуктивність друкарської машини і не забезпечують ідентичності тиражних відбитків. Для усунення подібних явищ в офсетний папір вводять менше наповнювачів, ніж в папір, призначений для друку іншими способами.

Виробництво пульпи
Для виготовлення високоякісної книжково-журнальної і художньої продукції випускають крейдований папір. Гладкість та білизна крейдованого паперу досягається за рахунок нанесення на поверхню паперу мінеральної суспензії окису барію. Після нанесення поверхневого шару папір сушать і потім каландрують на суперкаландрах.
Друкарський папір випускається як в рулонах, так і в аркушах товщиною від 0,05 до 0,5 мм і масою квадратного метра до 300 г.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:94.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:93.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:92.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:91.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Па]]

Файл:94.jpg

2013-11-05T22:01:21Z

Піскун Ярослав:

Файл:93.jpg

2013-11-05T22:01:02Z

Піскун Ярослав:

Файл:92.jpg

2013-11-05T22:00:44Z

Піскун Ярослав:

Файл:91.jpg

2013-11-05T22:00:28Z

Піскун Ярослав:

Папір

2013-11-05T21:58:24Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Папір, -перу, '''''м. ''Бумага. ''Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає. ''Чуб. V. 575.
==Сучасні словники==
'''Папі́р''' — волокнистий матеріал, що являє собою тонкий шар переплетених і зчеплених між собою волокон, що пройшли спеціальну механічну і хімічну обробку. Використовується для друку, пакування та в різних технічних цілях.
Основними компонентами паперу є целюлоза та деревна маса. Для надання паперу певних оптичних і технологічних властивостей до основної маси додають різноманітні домішки (дрібно розмолоті мінеральні суміші: проклеюючі, барвники, наповнювачі тощо).
Проклейку паперу проводять поверхневим методом, тобто клей наносять на поверхню паперу. Для цього використовують модифікований крохмаль або натрієву сіль карбоксиментилцелюлози. Сіль також можна вводити в масу; тоді використовується каніфольний, каніфольно-парафіновий або синтетичні клеї. Проклейка підвищує гідрофобність паперу, сприяє ліпшому сприйняттю друкарської фарби, що особливо важливо для паперу, який призначений для друку способом плоского офсетного друку.
Введення в паперову масу наповнювачів (каоліну, тальку, гіпсу, двоокису титану, крейди та інших) підвищує її поверхневу гладкість, зменшує прозорість паперу. Надмірне введення наповнювачів викликає сильне пилення і зменшує поверхневу міцність паперу, що призводить до вищипування окремих частин, налипання їх на декель офсетного циліндра і зниження якості друкованих відбитків. З іншого боку, часті зупинки друкарської машини для змивання декеля значно знижують продуктивність друкарської машини і не забезпечують ідентичності тиражних відбитків. Для усунення подібних явищ в офсетний папір вводять менше наповнювачів, ніж в папір, призначений для друку іншими способами.

Виробництво пульпи
Для виготовлення високоякісної книжково-журнальної і художньої продукції випускають крейдований папір. Гладкість та білизна крейдованого паперу досягається за рахунок нанесення на поверхню паперу мінеральної суспензії окису барію. Після нанесення поверхневого шару папір сушать і потім каландрують на суперкаландрах.
Друкарський папір випускається як в рулонах, так і в аркушах товщиною від 0,05 до 0,5 мм і масою квадратного метра до 300 г.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Па]]

Папір

2013-11-05T21:56:49Z

Піскун Ярослав:

'''Папір, -перу, '''''м. ''Бумага. ''Ой моє тіло, як папір біле, він нагайкою крає. ''Чуб. V. 575.
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Па]]

Село

2013-11-05T21:52:51Z

Піскун Ярослав: /* Див. також */

'''Село́, -ла́, '''''с. ''Село, деревня. ''То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ''ЗОЮР. Ум. '''Се́лечко, сельце. '''''Через наше сельце везено деревце. ''Чуб. III. 139. ''Ой дано ж єму та три селечка. ''АД. І. 149.
==Сучасні словники==
'''Село́''' — назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці в Україні та Білорусі, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян. В Київській Русі — княжий маєток.
1. Населений пункт, назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці.
2. Тип поселення (зазвичай велике).
3. (збірн.) Жителі сільської місцевості.
'''Село''' в Україні є адміністративно-територіальною одиницею поряд з районом, містом, районом у місті, областю, селищем, автономною республікою.
«Село» є слов'янським словом, і поширене в Боснії і Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Македонії, Сербії та Україні. Наприклад, є численні села під назвою «Ново Село» в Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Сербії та Македонії. У Словенії, слово «село» використовується для дуже маленьких поселень (менше тисячі чоловік) і в діалектах, натомість словенське слово «VAS» використовується у всій Словенії. В Росії — використовується слово «дєрєвня» (рос. деревня), попри те, що в російській мові існує термін «сільське господарство» (рос. сельское хозяйство), а «селяни» — російською «крєстьянє».

'''Село''' Масоулєх (Masouleh), провінції Гілян, Іран
Термін «село» часто вживається в розмовній мові для позначення невеликих або середніх містечок з метою привернення уваги до їх малого розміру, відсутності інфраструктури тощо.
В Ізраїлі, термін "місто" не має юридичного значення. У Швеції та Данії юридичного поняття "місто" не існує також. Це пов'язано з іншою мовною картиною світу (а відтак і реальністю), а також з філософських міркувань. В українській ж мові термін "село" походить від слова "селитись"(поселення), а "місто" — від польського miasto "місце в поселенні". "Місцями" називали «території в поселенні» навколо ринків, де оселялись ремісники (це було зручним для їхнього бізнесу). Від того, у багатьох містах Західної України головна площа міста носить назву "Площа Ринок". Поняття "город/град/городище" — означало виключно "обгороджену територію" (з київ, або тину, або паль (палісад — посаджені палі)). Лише при появі Магдебурзького права на теренах України пов'язується інтродукція поняття "місто", оскільки зі створенням міської ради виник орган, що не мав аналога у селах.3) Після війта та лави міська рада стала третім за важливістю органом міського самоврядування.4) До того часу всі поселення (і село і "місто") становили окремий судовий округ, в обох діяли війт, солтис, лавники, ремісники, а володіння землею було пов'язане зі сплатою податків.4) Міську раду у Львові називали сенатом (лат. senatum, officium consulare).4) В древніх латинян всі поселення людей звались "поліс" (звідси, і "метрополіс, метрополія" — поселення(центр, край), який має колонії).
Життя кожної з територіальних спільнот історично здійснювалось у її свідомості в «моделі села». З приходом християнства і появою поняття "держава" (походить від слова "держати") усвідомлювана модель зазнала трансформації. Наступна трансформація була нав'язана радянським режимом з відповідною йому ідеологією.
Див. також: Хутір, Станиця.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:88.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:87.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:86.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:85.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Се]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F Децентралізація]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Сільська місцевість]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F) Провінція (територія)]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D1%82%D1%96%D1%80 Хутір]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83 Селище міського типу]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F#.D0.86.D0.BD.D0.B4.D1.83.D1.81.D1.82.D1.80.D1.96.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.B7.D0.B0.D1.86.D1.96.D1.8F_.D0.B2_.D0.A1.D0.A0.D0.A1.D0.A0 Індустріалізація]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD Селяни]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE Місто]

Село

2013-11-05T21:46:14Z

Піскун Ярослав: /* Ілюстрації */

'''Село́, -ла́, '''''с. ''Село, деревня. ''То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ''ЗОЮР. Ум. '''Се́лечко, сельце. '''''Через наше сельце везено деревце. ''Чуб. III. 139. ''Ой дано ж єму та три селечка. ''АД. І. 149.
==Сучасні словники==
'''Село́''' — назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці в Україні та Білорусі, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян. В Київській Русі — княжий маєток.
1. Населений пункт, назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці.
2. Тип поселення (зазвичай велике).
3. (збірн.) Жителі сільської місцевості.
'''Село''' в Україні є адміністративно-територіальною одиницею поряд з районом, містом, районом у місті, областю, селищем, автономною республікою.
«Село» є слов'янським словом, і поширене в Боснії і Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Македонії, Сербії та Україні. Наприклад, є численні села під назвою «Ново Село» в Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Сербії та Македонії. У Словенії, слово «село» використовується для дуже маленьких поселень (менше тисячі чоловік) і в діалектах, натомість словенське слово «VAS» використовується у всій Словенії. В Росії — використовується слово «дєрєвня» (рос. деревня), попри те, що в російській мові існує термін «сільське господарство» (рос. сельское хозяйство), а «селяни» — російською «крєстьянє».

'''Село''' Масоулєх (Masouleh), провінції Гілян, Іран
Термін «село» часто вживається в розмовній мові для позначення невеликих або середніх містечок з метою привернення уваги до їх малого розміру, відсутності інфраструктури тощо.
В Ізраїлі, термін "місто" не має юридичного значення. У Швеції та Данії юридичного поняття "місто" не існує також. Це пов'язано з іншою мовною картиною світу (а відтак і реальністю), а також з філософських міркувань. В українській ж мові термін "село" походить від слова "селитись"(поселення), а "місто" — від польського miasto "місце в поселенні". "Місцями" називали «території в поселенні» навколо ринків, де оселялись ремісники (це було зручним для їхнього бізнесу). Від того, у багатьох містах Західної України головна площа міста носить назву "Площа Ринок". Поняття "город/град/городище" — означало виключно "обгороджену територію" (з київ, або тину, або паль (палісад — посаджені палі)). Лише при появі Магдебурзького права на теренах України пов'язується інтродукція поняття "місто", оскільки зі створенням міської ради виник орган, що не мав аналога у селах.3) Після війта та лави міська рада стала третім за важливістю органом міського самоврядування.4) До того часу всі поселення (і село і "місто") становили окремий судовий округ, в обох діяли війт, солтис, лавники, ремісники, а володіння землею було пов'язане зі сплатою податків.4) Міську раду у Львові називали сенатом (лат. senatum, officium consulare).4) В древніх латинян всі поселення людей звались "поліс" (звідси, і "метрополіс, метрополія" — поселення(центр, край), який має колонії).
Життя кожної з територіальних спільнот історично здійснювалось у її свідомості в «моделі села». З приходом християнства і появою поняття "держава" (походить від слова "держати") усвідомлювана модель зазнала трансформації. Наступна трансформація була нав'язана радянським режимом з відповідною йому ідеологією.
Див. також: Хутір, Станиця.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:88.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:87.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:86.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:85.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Се]]

Файл:88.jpg

2013-11-05T21:45:24Z

Піскун Ярослав:

Файл:87.jpg

2013-11-05T21:45:09Z

Піскун Ярослав:

Файл:86.jpg

2013-11-05T21:44:47Z

Піскун Ярослав:

Файл:85.jpg

2013-11-05T21:44:28Z

Піскун Ярослав:

Село

2013-11-05T21:42:37Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Село́, -ла́, '''''с. ''Село, деревня. ''То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ''ЗОЮР. Ум. '''Се́лечко, сельце. '''''Через наше сельце везено деревце. ''Чуб. III. 139. ''Ой дано ж єму та три селечка. ''АД. І. 149.
==Сучасні словники==
'''Село́''' — назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці в Україні та Білорусі, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян. В Київській Русі — княжий маєток.
1. Населений пункт, назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці.
2. Тип поселення (зазвичай велике).
3. (збірн.) Жителі сільської місцевості.
'''Село''' в Україні є адміністративно-територіальною одиницею поряд з районом, містом, районом у місті, областю, селищем, автономною республікою.
«Село» є слов'янським словом, і поширене в Боснії і Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Македонії, Сербії та Україні. Наприклад, є численні села під назвою «Ново Село» в Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Сербії та Македонії. У Словенії, слово «село» використовується для дуже маленьких поселень (менше тисячі чоловік) і в діалектах, натомість словенське слово «VAS» використовується у всій Словенії. В Росії — використовується слово «дєрєвня» (рос. деревня), попри те, що в російській мові існує термін «сільське господарство» (рос. сельское хозяйство), а «селяни» — російською «крєстьянє».

'''Село''' Масоулєх (Masouleh), провінції Гілян, Іран
Термін «село» часто вживається в розмовній мові для позначення невеликих або середніх містечок з метою привернення уваги до їх малого розміру, відсутності інфраструктури тощо.
В Ізраїлі, термін "місто" не має юридичного значення. У Швеції та Данії юридичного поняття "місто" не існує також. Це пов'язано з іншою мовною картиною світу (а відтак і реальністю), а також з філософських міркувань. В українській ж мові термін "село" походить від слова "селитись"(поселення), а "місто" — від польського miasto "місце в поселенні". "Місцями" називали «території в поселенні» навколо ринків, де оселялись ремісники (це було зручним для їхнього бізнесу). Від того, у багатьох містах Західної України головна площа міста носить назву "Площа Ринок". Поняття "город/град/городище" — означало виключно "обгороджену територію" (з київ, або тину, або паль (палісад — посаджені палі)). Лише при появі Магдебурзького права на теренах України пов'язується інтродукція поняття "місто", оскільки зі створенням міської ради виник орган, що не мав аналога у селах.3) Після війта та лави міська рада стала третім за важливістю органом міського самоврядування.4) До того часу всі поселення (і село і "місто") становили окремий судовий округ, в обох діяли війт, солтис, лавники, ремісники, а володіння землею було пов'язане зі сплатою податків.4) Міську раду у Львові називали сенатом (лат. senatum, officium consulare).4) В древніх латинян всі поселення людей звались "поліс" (звідси, і "метрополіс, метрополія" — поселення(центр, край), який має колонії).
Життя кожної з територіальних спільнот історично здійснювалось у її свідомості в «моделі села». З приходом християнства і появою поняття "держава" (походить від слова "держати") усвідомлювана модель зазнала трансформації. Наступна трансформація була нав'язана радянським режимом з відповідною йому ідеологією.
Див. також: Хутір, Станиця.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Се]]

Село

2013-11-05T21:42:03Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Село́, -ла́, '''''с. ''Село, деревня. ''То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ''ЗОЮР. Ум. '''Се́лечко, сельце. '''''Через наше сельце везено деревце. ''Чуб. III. 139. ''Ой дано ж єму та три селечка. ''АД. І. 149.
==Сучасні словники==
Село́ — назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці в Україні та Білорусі, одна з найдавніших назв поселень у слов'ян. В Київській Русі — княжий маєток.
1. Населений пункт, назва найменшої адміністративно-територіальної одиниці.
2. Тип поселення (зазвичай велике).
3. (збірн.) Жителі сільської місцевості.
Село в Україні є адміністративно-територіальною одиницею поряд з районом, містом, районом у місті, областю, селищем, автономною республікою.
«Село» є слов'янським словом, і поширене в Боснії і Герцеговині, Болгарії, Хорватії, Македонії, Сербії та Україні. Наприклад, є численні села під назвою «Ново Село» в Болгарії, Хорватії, Чорногорії, Сербії та Македонії. У Словенії, слово «село» використовується для дуже маленьких поселень (менше тисячі чоловік) і в діалектах, натомість словенське слово «VAS» використовується у всій Словенії. В Росії — використовується слово «дєрєвня» (рос. деревня), попри те, що в російській мові існує термін «сільське господарство» (рос. сельское хозяйство), а «селяни» — російською «крєстьянє».

Село Масоулєх (Masouleh), провінції Гілян, Іран
Термін «село» часто вживається в розмовній мові для позначення невеликих або середніх містечок з метою привернення уваги до їх малого розміру, відсутності інфраструктури тощо.
В Ізраїлі, термін "місто" не має юридичного значення. У Швеції та Данії юридичного поняття "місто" не існує також. Це пов'язано з іншою мовною картиною світу (а відтак і реальністю), а також з філософських міркувань. В українській ж мові термін "село" походить від слова "селитись"(поселення), а "місто" — від польського miasto "місце в поселенні". "Місцями" називали «території в поселенні» навколо ринків, де оселялись ремісники (це було зручним для їхнього бізнесу). Від того, у багатьох містах Західної України головна площа міста носить назву "Площа Ринок". Поняття "город/град/городище" — означало виключно "обгороджену територію" (з київ, або тину, або паль (палісад — посаджені палі)). Лише при появі Магдебурзького права на теренах України пов'язується інтродукція поняття "місто", оскільки зі створенням міської ради виник орган, що не мав аналога у селах.3) Після війта та лави міська рада стала третім за важливістю органом міського самоврядування.4) До того часу всі поселення (і село і "місто") становили окремий судовий округ, в обох діяли війт, солтис, лавники, ремісники, а володіння землею було пов'язане зі сплатою податків.4) Міську раду у Львові називали сенатом (лат. senatum, officium consulare).4) В древніх латинян всі поселення людей звались "поліс" (звідси, і "метрополіс, метрополія" — поселення(центр, край), який має колонії).
Життя кожної з територіальних спільнот історично здійснювалось у її свідомості в «моделі села». З приходом християнства і появою поняття "держава" (походить від слова "держати") усвідомлювана модель зазнала трансформації. Наступна трансформація була нав'язана радянським режимом з відповідною йому ідеологією.
Див. також: Хутір, Станиця.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Се]]

Село

2013-11-05T21:40:18Z

Піскун Ярослав:

'''Село́, -ла́, '''''с. ''Село, деревня. ''То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ''ЗОЮР. Ум. '''Се́лечко, сельце. '''''Через наше сельце везено деревце. ''Чуб. III. 139. ''Ой дано ж єму та три селечка. ''АД. І. 149.
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Се]]

Часник

2013-11-05T21:29:26Z

Піскун Ярослав: /* Див. також */

'''Часник, -ку, '''''м. ''1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. ''Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. ''Ном. 2) — '''гадячий'''. Раст. Sedum acre. Шух. І. 22. Ум. '''Часничо́к. '''
==Сучасні словники==
Часник (лат. Allium sativum) — дворічна рослина родини цибулевих (Alliaceae). Дико росте в Європі й Азії; культивується повсюдно. Продуктивною частиною часника є цибулина. Часник містить вуглеводи, білкові речовини, клітковину, товщ, золу, вітамін С. Використовується в кулінарії, у м'ясопереробній промисловості, консервному виробництві, а також як лікарська рослина.
Листя плоске, цибулина складна, складається з 2-50 зубків, кожен з яких покритий жорсткою шкірястою лускою. У дикому вигляді зустрічається майже повсюдно. Стародавня культурна рослина. Культурні форми розділяють на стрілуючий і звичайний (нестрілуючий). Розрізняють яровий і озимий часник.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:84.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:83.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:82.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:81.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ча]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD Каротин]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B8 Сапоніни]

[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B8%D0%BD&action=edit&redlink=1 Створення Алліцин]

Часник

2013-11-05T21:21:59Z

Піскун Ярослав: /* Ілюстрації */

'''Часник, -ку, '''''м. ''1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. ''Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. ''Ном. 2) — '''гадячий'''. Раст. Sedum acre. Шух. І. 22. Ум. '''Часничо́к. '''
==Сучасні словники==
Часник (лат. Allium sativum) — дворічна рослина родини цибулевих (Alliaceae). Дико росте в Європі й Азії; культивується повсюдно. Продуктивною частиною часника є цибулина. Часник містить вуглеводи, білкові речовини, клітковину, товщ, золу, вітамін С. Використовується в кулінарії, у м'ясопереробній промисловості, консервному виробництві, а також як лікарська рослина.
Листя плоске, цибулина складна, складається з 2-50 зубків, кожен з яких покритий жорсткою шкірястою лускою. У дикому вигляді зустрічається майже повсюдно. Стародавня культурна рослина. Культурні форми розділяють на стрілуючий і звичайний (нестрілуючий). Розрізняють яровий і озимий часник.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:84.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:83.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:82.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:81.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ча]]

Файл:84.jpg

2013-11-05T21:21:15Z

Піскун Ярослав:

Файл:83.jpg

2013-11-05T21:20:57Z

Піскун Ярослав:

Файл:82.jpg

2013-11-05T21:20:32Z

Піскун Ярослав:

Файл:81.jpg

2013-11-05T21:20:10Z

Піскун Ярослав:

Часник

2013-11-05T21:18:35Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Часник, -ку, '''''м. ''1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. ''Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. ''Ном. 2) — '''гадячий'''. Раст. Sedum acre. Шух. І. 22. Ум. '''Часничо́к. '''
==Сучасні словники==
Часник (лат. Allium sativum) — дворічна рослина родини цибулевих (Alliaceae). Дико росте в Європі й Азії; культивується повсюдно. Продуктивною частиною часника є цибулина. Часник містить вуглеводи, білкові речовини, клітковину, товщ, золу, вітамін С. Використовується в кулінарії, у м'ясопереробній промисловості, консервному виробництві, а також як лікарська рослина.
Листя плоске, цибулина складна, складається з 2-50 зубків, кожен з яких покритий жорсткою шкірястою лускою. У дикому вигляді зустрічається майже повсюдно. Стародавня культурна рослина. Культурні форми розділяють на стрілуючий і звичайний (нестрілуючий). Розрізняють яровий і озимий часник.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ча]]

Часник

2013-11-05T21:18:14Z

Піскун Ярослав:

'''Часник, -ку, '''''м. ''1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. ''Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. ''Ном. 2) — '''гадячий'''. Раст. Sedum acre. Шух. І. 22. Ум. '''Часничо́к. '''
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ча]]

Шабля

2013-11-05T21:12:54Z

Піскун Ярослав: /* Див. також */

'''Шабля, -лі, '''''ж. ''1) Сабля. ''Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. ''Чуб. III. 277. ''Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже. ''Ном. 2) = '''Міч 2. '''МУЕ. ІІІ. 964. Ум. '''Шабелька, шабеленька, шабелечка. '''КС. 1882. X. 40. ''Серед війська стоячи і шабельку держучи. ''Макс. ''Із під бока шабеленьку витягає. ''Мет. 182.
==Сучасні словники==
'''Шабля''' — рід лезвової білої зброї. Характерною особливісттю шабель є вигнутий довгий (звичайно 80 — 110 см) як правило однолезовий (інколи з полуторною заточкою) клинок з вигином у бік обуха. Перші шаблі з'явились у 7-8 ст. До 11-12 ст були зброєю кочових племен. За козацьких часів використовували багато різновидів шабель. Завдяки еволюції зброї і військового мистецтва шабля й шашка тривалий час були домінуючим типом холодної зброї у військах багатьох країн Євразії та Америки до середини ХХ століття.
Шаблю використовували переважно у кінноті, але й у пішому строю вона також часто ставала у пригоді. Її перевагою над мечем була значно менша вага, котра дозволяла суттєво прискорювати ударно-захисні дії. Поряд із цим силу удару й глибину проникнення надолужували за рахунок кривизни «робочої частини» клинка, котра дозволяла в ударі використати «ріжучий» ефект. У порівнянні зі шпагою шабля вигравала за рахунок здатності наносити важкі рублячо-ріжучі удари, котрі для швидкісної кінноти були головною перевагою у рухливому бою як проти ворожої кінноти, так і піхоти.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:74.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:73.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:72.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:71.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ша]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%8F Холодна зброя]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Бойові мистецтва ]

Шабля

2013-11-05T21:06:32Z

Піскун Ярослав: /* Ілюстрації */

'''Шабля, -лі, '''''ж. ''1) Сабля. ''Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. ''Чуб. III. 277. ''Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже. ''Ном. 2) = '''Міч 2. '''МУЕ. ІІІ. 964. Ум. '''Шабелька, шабеленька, шабелечка. '''КС. 1882. X. 40. ''Серед війська стоячи і шабельку держучи. ''Макс. ''Із під бока шабеленьку витягає. ''Мет. 182.
==Сучасні словники==
'''Шабля''' — рід лезвової білої зброї. Характерною особливісттю шабель є вигнутий довгий (звичайно 80 — 110 см) як правило однолезовий (інколи з полуторною заточкою) клинок з вигином у бік обуха. Перші шаблі з'явились у 7-8 ст. До 11-12 ст були зброєю кочових племен. За козацьких часів використовували багато різновидів шабель. Завдяки еволюції зброї і військового мистецтва шабля й шашка тривалий час були домінуючим типом холодної зброї у військах багатьох країн Євразії та Америки до середини ХХ століття.
Шаблю використовували переважно у кінноті, але й у пішому строю вона також часто ставала у пригоді. Її перевагою над мечем була значно менша вага, котра дозволяла суттєво прискорювати ударно-захисні дії. Поряд із цим силу удару й глибину проникнення надолужували за рахунок кривизни «робочої частини» клинка, котра дозволяла в ударі використати «ріжучий» ефект. У порівнянні зі шпагою шабля вигравала за рахунок здатності наносити важкі рублячо-ріжучі удари, котрі для швидкісної кінноти були головною перевагою у рухливому бою як проти ворожої кінноти, так і піхоти.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:74.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:73.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:72.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:71.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ша]]

Файл:74.jpg

2013-11-05T21:05:44Z

Піскун Ярослав:

Файл:72.jpg

2013-11-05T21:05:24Z

Піскун Ярослав: Піскун Ярослав завантажив нову версію «Файл:72.jpg»

Файл:73.jpg

2013-11-05T21:04:19Z

Піскун Ярослав:

Файл:71.jpg

2013-11-05T21:03:45Z

Піскун Ярослав:

Шабля

2013-11-05T20:57:34Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Шабля, -лі, '''''ж. ''1) Сабля. ''Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. ''Чуб. III. 277. ''Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже. ''Ном. 2) = '''Міч 2. '''МУЕ. ІІІ. 964. Ум. '''Шабелька, шабеленька, шабелечка. '''КС. 1882. X. 40. ''Серед війська стоячи і шабельку держучи. ''Макс. ''Із під бока шабеленьку витягає. ''Мет. 182.
==Сучасні словники==
'''Шабля''' — рід лезвової білої зброї. Характерною особливісттю шабель є вигнутий довгий (звичайно 80 — 110 см) як правило однолезовий (інколи з полуторною заточкою) клинок з вигином у бік обуха. Перші шаблі з'явились у 7-8 ст. До 11-12 ст були зброєю кочових племен. За козацьких часів використовували багато різновидів шабель. Завдяки еволюції зброї і військового мистецтва шабля й шашка тривалий час були домінуючим типом холодної зброї у військах багатьох країн Євразії та Америки до середини ХХ століття.
Шаблю використовували переважно у кінноті, але й у пішому строю вона також часто ставала у пригоді. Її перевагою над мечем була значно менша вага, котра дозволяла суттєво прискорювати ударно-захисні дії. Поряд із цим силу удару й глибину проникнення надолужували за рахунок кривизни «робочої частини» клинка, котра дозволяла в ударі використати «ріжучий» ефект. У порівнянні зі шпагою шабля вигравала за рахунок здатності наносити важкі рублячо-ріжучі удари, котрі для швидкісної кінноти були головною перевагою у рухливому бою як проти ворожої кінноти, так і піхоти.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ша]]

Шабля

2013-11-05T20:52:44Z

Піскун Ярослав:

Дуб

2013-11-05T20:51:55Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
'''Дуб''' — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді '''дуб''' живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.1)
У Греції, Іспанії відомі '''дуби''' з солодкими жолудями.1)
'''Дуби''' бувають літні, зимові та вічнозелені 1) (див.:Вічнозелений '''дуб'''). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового '''дуба''' листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У '''дуба''', що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий '''дуб'''.
Деревина дуба особливо міцна. '''Дубові''' колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений '''дуб'''). Морений '''дуб''' особливо цінується в столярних роботах.
'''Дубильні''' речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

'''Плід дуба''' (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

'''Листки дуба''' кам'яного
'''Дуб''' починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці 1). Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ду]]
[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_humilis&action=edit&redlink=1 Дуб пухнатий]

[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_ilex&action=edit&redlink=1 Каи'яний дуб з двома підвидами]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_lobata Лопатевий дуб]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_rubra Дуб червоний]

Дуб

2013-11-05T20:51:00Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
'''Дуб''' — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді '''дуб''' живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.1)
У Греції, Іспанії відомі '''дуби''' з солодкими жолудями.1)
'''Дуби''' бувають літні, зимові та вічнозелені 1) (див.:Вічнозелений '''дуб'''). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового '''дуба''' листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У '''дуба''', що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий '''дуб'''.
Деревина дуба особливо міцна. '''Дубові''' колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений '''дуб'''). Морений '''дуб''' особливо цінується в столярних роботах.
'''Дубильні''' речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

Плід дуба (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

Листки дуба кам'яного
'''Дуб''' починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці 1). Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ду]]
[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_humilis&action=edit&redlink=1 Дуб пухнатий]

[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_ilex&action=edit&redlink=1 Каи'яний дуб з двома підвидами]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_lobata Лопатевий дуб]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_rubra Дуб червоний]

Дуб

2013-11-05T20:49:58Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
'''Дуб''' — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді '''дуб''' живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.1)
У Греції, Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями.1)
'''Дуби''' бувають літні, зимові та вічнозелені 1) (див.:Вічнозелений '''дуб'''). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У '''дуба''', що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий '''дуб'''.
Деревина дуба особливо міцна. '''Дубові''' колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений '''дуб'''). Морений '''дуб''' особливо цінується в столярних роботах.
'''Дубильні''' речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

Плід дуба (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

Листки дуба кам'яного
'''Дуб''' починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці 1). Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ду]]
[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_humilis&action=edit&redlink=1 Дуб пухнатий]

[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_ilex&action=edit&redlink=1 Каи'яний дуб з двома підвидами]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_lobata Лопатевий дуб]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_rubra Дуб червоний]

Дуб

2013-11-05T20:48:37Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
'''Дуб''' — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді '''дуб''' живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.1)
У Греції, Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями.1)
Дуби бувають літні, зимові та вічнозелені 1) (див.:Вічнозелений '''дуб'''). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У дуба, що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий '''дуб'''.
Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений '''дуб'''). Морений дуб особливо цінується в столярних роботах.
Дубильні речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

Плід дуба (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

Листки дуба кам'яного
'''Дуб''' починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці 1). Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ду]]
[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_humilis&action=edit&redlink=1 Дуб пухнатий]

[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_ilex&action=edit&redlink=1 Каи'яний дуб з двома підвидами]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_lobata Лопатевий дуб]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_rubra Дуб червоний]

Дуб

2013-11-05T20:47:42Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
'''Дуб''' — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді '''дуб''' живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.1)
У Греції, Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями.1)
Дуби бувають літні, зимові та вічнозелені 1) (див.:Вічнозелений дуб). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У дуба, що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий '''дуб'''.
Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений '''дуб'''). Морений дуб особливо цінується в столярних роботах.
Дубильні речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

Плід дуба (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

Листки дуба кам'яного
'''Дуб''' починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці[1]. Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ду]]
[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_humilis&action=edit&redlink=1 Дуб пухнатий]

[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_ilex&action=edit&redlink=1 Каи'яний дуб з двома підвидами]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_lobata Лопатевий дуб]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_rubra Дуб червоний]

Дуб

2013-11-05T20:40:53Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
Дуб — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді дуб живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.[1]
У Греції, Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями.[1]
Дуби бувають літні, зимові та вічнозелені[1] (див.:Вічнозелений дуб). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У дуба, що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий дуб.
Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений дуб). Морений дуб особливо цінується в столярних роботах.
Дубильні речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

Плід дуба (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

Листки дуба кам'яного
Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці[1]. Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ду]]
[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_humilis&action=edit&redlink=1 Дуб пухнатий]

[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_ilex&action=edit&redlink=1 Каи'яний дуб з двома підвидами]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_lobata Лопатевий дуб]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_rubra Дуб червоний]

Дуб

2013-11-05T20:36:41Z

Піскун Ярослав: /* Див. також */

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Дуб — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді дуб живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.[1]
У Греції, Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями.[1]
Дуби бувають літні, зимові та вічнозелені[1] (див.:Вічнозелений дуб). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У дуба, що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий дуб.
Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений дуб). Морений дуб особливо цінується в столярних роботах.
Дубильні речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

Плід дуба (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

Листки дуба кам'яного
Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці[1]. Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ду]]
[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_humilis&action=edit&redlink=1 Дуб пухнатий]

[http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Quercus_ilex&action=edit&redlink=1 Каи'яний дуб з двома підвидами]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_lobata Лопатевий дуб]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/Quercus_rubra Дуб червоний]

Дуб

2013-11-05T20:31:34Z

Піскун Ярослав: /* Ілюстрації */

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Дуб — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді дуб живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.[1]
У Греції, Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями.[1]
Дуби бувають літні, зимові та вічнозелені[1] (див.:Вічнозелений дуб). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У дуба, що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий дуб.
Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений дуб). Морений дуб особливо цінується в столярних роботах.
Дубильні речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

Плід дуба (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

Листки дуба кам'яного
Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці[1]. Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:61.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ду]]

Файл:64.jpg

2013-11-05T20:30:50Z

Піскун Ярослав: Піскун Ярослав завантажив нову версію «Файл:64.jpg»

Файл:63.jpg

2013-11-05T20:30:27Z

Піскун Ярослав:

Файл:62.jpg

2013-11-05T20:30:07Z

Піскун Ярослав:

Файл:61.jpg

2013-11-05T20:29:49Z

Піскун Ярослав:

Дуб

2013-11-05T20:27:25Z

Піскун Ярослав: /* Сучасні словники */

'''Дуб, -ба, '''''м. ''1) Раст. дубъ, Quercus robur. ''Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. ''Мет. 69. ''Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. ''Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. ''Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ''ЗОЮР. 260. ''Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. ''Левиц. Пов. 268. ''Ой пустились наші запорожці через море дубами. ''КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. См. '''Дубило. '''''Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. ''Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) '''Зелений дуб'''. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6''') Високий дуб'''. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) '''Горю-дуб'''. Игра въ горѣлки. ''Гуляти в горюдуба. ''8) '''Дуба дати'''. Умереть. '''Дав йому дуба'''. Убилъ его. 9) '''Дуба ставати'''. а) Становиться на дыбы. ''Кінь дуба стає. ''Каменец. у. б) — '''стати'''. Остолбенѣть. См. '''Дубала, дубора. '''10) '''По сей дуб миля'''. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. '''Дубок, дубочок, дубонько, дубчик, дубчичок. '''''Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). ''Ном. № 8868. ''Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. ''Гол. ''Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. ''Мет. 62. ''Я присалив кониченька до дубонька зеленого. ''Чуб. V. 947''. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. ''Мет. ''7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м’ягке листячко. ''Сніп. 102. Ув. '''Дубище. '''Чуб. V. 1169.
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Дуб — велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це довговічна рослина: іноді дуб живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.[1]
У Греції, Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями.[1]
Дуби бувають літні, зимові та вічнозелені[1] (див.:Вічнозелений дуб). У літнього рано розпускаються червонувате листя і восени опадають. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках всю зиму. У дуба, що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає. Це корковий дуб.
Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими (морений дуб). Морений дуб особливо цінується в столярних роботах.
Дубильні речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.

Плід дуба (жолуді)

Листки і суцвіття дуба червоного (Quercus coccinea)

Quercus gambelii

Листки дуба кам'яного
Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці[1]. Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ду]]

Дуб

2013-11-05T20:26:56Z

Піскун Ярослав:

Лазня

2013-11-05T20:22:18Z

Піскун Ярослав: /* Див. також */

'''Ла́зня, -ні, '''''ж. ''1) Баня. ''Лазня в калу стоїть та людей миє. ''Ном. № 11285. ''Гаряче як у лазні. ''Ном. № 14038. 2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. ''Хата так неначе лазня. Що ж се лазня? Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня. ''Кіев. у. 3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. '''Лазенька. '''''Пристав нові дверці до старої лазеньки. ''Ном. № 13296.
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Історія лазні сягає своїм корінням прадавніх часів. Близько шести тисяч років тому пращури сучасних жителів арабських країн надавали великого значення чистоті свого тіла і скрізь активно користувалися лазнями.
Єгипетські жерці мали скрізь комфортно влаштовані і доступні кожному лазні й обмивалися чотири рази на добу: двічі вдень і двічі вночі. Неабияка прихильність до банної справи, масажу та обмеженість в їжі допомагали єгиптянам зберігати стрункість фігури і успішно боротися з процесом старіння. А єгипетські лікарі того часу вважалися найкращими у світі і загадкове мистецтво лікування різних хвороб не представляли без ритуального використовування води і лазень.
Особливу популярність мала процедура відвідування лазень у римлян. Тут існував цілий культ банної справи. Навіть при зустрічі стародавні жителі Риму замість вітання питали один в одного: «Як потієш?». А на одній із старовинних будівель зберігся напис: «Банити, любов і радість — до старості ми разом», який дійшов аж до наших часів. Лазня для римлян служила цілим ритуальним приміщенням, була невід'ємною частиною їх житла. Адже там вони не тільки милися, але і проводили бесіди, читали вірші, малювали, співали, влаштовували пишні трапези.
Були в банному приміщенні і кімнати для масажу, майданчики для спортивних вправ та змагань і навіть бібліотеки. Римляни-багатії відвідували сауни двічі на день.
У Давній Греції лазні з'явились спочатку у спартанців і виконували роль оздоровниць.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:55.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:52.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[[Категорія:Ла]]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D1%96 Центральні торгові лазні]

[http://korrespondent.net/kyiv/768583-fotogalereya-idite-v-banyu Фотогалерея: Ідіть в баню]

Лазня

2013-11-05T20:18:03Z

Піскун Ярослав: /* Ілюстрації */

'''Ла́зня, -ні, '''''ж. ''1) Баня. ''Лазня в калу стоїть та людей миє. ''Ном. № 11285. ''Гаряче як у лазні. ''Ном. № 14038. 2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. ''Хата так неначе лазня. Що ж се лазня? Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня. ''Кіев. у. 3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. '''Лазенька. '''''Пристав нові дверці до старої лазеньки. ''Ном. № 13296.
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
Історія лазні сягає своїм корінням прадавніх часів. Близько шести тисяч років тому пращури сучасних жителів арабських країн надавали великого значення чистоті свого тіла і скрізь активно користувалися лазнями.
Єгипетські жерці мали скрізь комфортно влаштовані і доступні кожному лазні й обмивалися чотири рази на добу: двічі вдень і двічі вночі. Неабияка прихильність до банної справи, масажу та обмеженість в їжі допомагали єгиптянам зберігати стрункість фігури і успішно боротися з процесом старіння. А єгипетські лікарі того часу вважалися найкращими у світі і загадкове мистецтво лікування різних хвороб не представляли без ритуального використовування води і лазень.
Особливу популярність мала процедура відвідування лазень у римлян. Тут існував цілий культ банної справи. Навіть при зустрічі стародавні жителі Риму замість вітання питали один в одного: «Як потієш?». А на одній із старовинних будівель зберігся напис: «Банити, любов і радість — до старості ми разом», який дійшов аж до наших часів. Лазня для римлян служила цілим ритуальним приміщенням, була невід'ємною частиною їх житла. Адже там вони не тільки милися, але і проводили бесіди, читали вірші, малювали, співали, влаштовували пишні трапези.
Були в банному приміщенні і кімнати для масажу, майданчики для спортивних вправ та змагань і навіть бібліотеки. Римляни-багатії відвідували сауни двічі на день.
У Давній Греції лазні з'явились спочатку у спартанців і виконували роль оздоровниць.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:55.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:52.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ла]]

Файл:55.jpg

2013-11-05T20:17:06Z

Піскун Ярослав: