Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Равер

2015-11-25T15:27:02Z

Порядченко: /* Див. також */

'''Равер, -ра, '''''м. ''Большая лягушка, живущая въ колодцахъ. Чуб. І. 66.
[[Категорія:Ра]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках 

'''Равер''', -ра, м. Большая лягушка, живущая въ колодцахъ. Чуб. І. 66. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер 3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер 4.jpeg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жаба123.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==

Жаба 
{{#ev:youtube|Jz6Fdb-LxBM}} 
Зубаста жаба 
{{#ev:youtube|bUWL214oAwo}}
Рассказы о природе 
{{#ev:youtube|pFZMff7Xnng}}
Лягушка путешественница 
{{#ev:youtube|dPGcpqyeO58}}
Царевна лягушка 
{{#ev:youtube|GhvycdfXpXY}}
Принц лягушка 
{{#ev:youtube|oVOFAN0wk0E}}

[[Файл:Http://www.e-reading.club/bookreader.php/107606/Grimm - Princ-lyagushka.html|міні|Книга принц Лягушка]]
==Див. також==

==''''''Книга: Принц-лягушка''''''==

[http://www.e-reading.club/bookreader.php/107606/Grimm_-_Princ-lyagushka.html]

ПРИНЦ-ЛЯГУШКА 

Давным-давно жила-была принцесса, которая обожала всякие золотые вещицы. Её любимой игрушкой был золотой шарик.

В жаркие дни она любила сидеть в лесу у старого колодца и подбрасывать свой золотой шарик.
Однажды шарик выскользнул из её рук и упал в колодец, который был таким глубоким, что принцесса даже не видела его дна.
— О, Господи! Пропал мой золотой шарик, — воскликнула принцесса и от горя заплакала.

Вдруг она услышала голос:
— Что случилось, принцесса?
Оглянулась принцесса и увидела высунувшуюся из воды лягушку.
— Ах, это ты, — сказала принцесса. — Если уж тебе так хочется знать, я расстроилась, потому что мой золотой шарик упал в колодец.
— Я могу его достать, — сказала лягушка, — а что я получу за это в награду?
— Всё, что хочешь, лягушечка. Хочешь мои жемчуга и драгоценности? — предложила принцесса. — А может быть хочешь мою золотую корону?
— Зачем мне корона? — возразила лягушка. — Вот если ты пообещаешь, что я стану твоим лучшим другом, если пригласишь меня к себе на обед и позволишь мне спать у тебя дома, то я достану твой шарик.

— Ладно, — согласилась принцесса, а про себя подумала, что лягушка болтает чепуху. Прыгнула лягушка в колодец и через минуту вернулась с золотым шариком.
Как только лягушка положила шарик у ног принцессы, та подхватила любимую игрушку и, не сказав даже «Спасибо», побежала домой.

— Подожди, — закричала ей вслед лягушка. — Я не могу так быстро бегать.
Но принцесса не обратила на неё внимания.

Принцесса совсем забыла о лягушке. На следующий день, когда она села с семьёй обедать, услышала как кто-то шлёпает мокрыми лапами по мраморным ступенькам дворца. Вдруг послышался голос:
— Принцесса, отвори дверь!

Принцесса с любопытством побежала отворить дверь. На пороге увидела она зелёную, мокрую лягушку и быстренько захлопнула перед лягушкой дверь.
Король заметил случившееся и спросил:
— Уж ни великан пытался тебя похитить?
— Нет, папочка, — ответила принцесса — Всего лишь навсего противная лягушка.
— Чего же она от тебя хочет? — спросил король.
Пока принцесса обо всём рассказывала, снова постучали в дверь.
— Впусти меня, принцесса, — умоляла лягушка. — Неужели ты забыла свое обещание у колодца с холодной водой?

— Обещания нужно выполнять, доченька. Впусти лягушку, — приказал король.
С обиженном лицом пошла принцесса открывать дверь. Лягушка попрыгала к столу и сказала:
— Подними и посади меня рядышком.
— Не говори глупостей, — ответила принцесса, но король так сурово на неё посмотрел, что принцесса тут же передумала.
Кресло было недостаточно высоким и лягушка потребовала, чтобы её посадили на стол.

Расположившись на столе она сказала:
— Придвинь кто мне свою золотую тарелку, чтобы я могла вместе с тобой пообедать.
Принцесса выполнила и эту просьбу, хотя аппетит к обеду у неё совсем пропал. Лягушка наелась всласть и сказала:
— Я устала. Отнеси меня наверх, в твою комнатку, чтобы я могла поспать.
Мысль о том, ей придется спать в одной комнате с холодной, мокрой лягушкой так расстроила принцессу, что она опять была готова заплакать. Но король приказал:
— Отправляйся наверх. Не годится отказывать тому, кто помог в беде.
— Хорошо, папочка, — сказала принцесса и осторожно, двумя пальчиками взяла лягушку, отнесла её в свою комнату и посадила подальше от себя.

Однако вскоре услышала как лягушка пришлёпала к её кроватке.
— Я тоже устала, — сказала лягушка. — Возьми меня в кроватку, а не то пожалуюсь королю.
Принцесса положила лягушку под одеяло. Зелёная голова лягушки легла на пушистую подушечку.
Когда принцесса снова легла, то с удивлением услышала тихое всхлипывание.
— Что случилось, лягушечка? — спросила принцесса.
— Я мечтала только об одном: найти друга, — пожаловалась лягушка. — Но ведь ты меня вовсе не любишь. Лучше уж мне вернуться в колодец.
Принцессе стало стыдно.
Села она на краешке лягушкиной кроватки и сказала:
— Обещаю быть твоим другом.
На этот раз она сказала правду. Потом принцесса поцеловала лягушку в маленькую зелёненькую щечку и пожелала ей спокойной ночи.

В одно мгновение лягушка превратилась в прекрасного молодого принца. Принцесса очень удивилась и обрадовалась.
Как и следовало ожидать, принцесса и принц подружились, а несколько лет спустя сыграли они свадьбу и стали жить-поживать и добра наживать.

==''''''Жабы Энциклопедия животных''''''==

Название этих животных всем хорошо знакомо, но вот истинное обличье жаб многим неизвестно. Дело в том, что жаб очень часто путают с другими бесхвостыми земноводными — лягушками, жерлянками, чесночницами, квакшами. Во многих языках вообще не существует четкого разделения на жаб и лягушек, в русском же языке под этим словом подразумевают амфибий из семейства настоящих жаб и жаб-повитух из семейства круглоязычных. Всего известно 304 вида жаб. 

Камышовая жаба (Bufo calamita).
Общее телосложение жаб типично для бесхвостых земноводных. Голова у них крупная, туловище немного приплюснуто, конечности расположены по бокам тела и имеют плавательные перепонки между пальцами, а хвост имеется только у головастиков, взрослые особи бесхвосты. Для жаб характерно отсутствие зубов в верхней челюсти. Конечности у них гораздо короче чем у лягушек, поэтому эти животные плохо прыгают. На передних лапах самцов есть небольшие бугорки — брачные мозоли, самцы используют их для удержания самки во время спаривания. В целом жабы по сравнению с лягушками выглядят более грузными, даже ожиревшими. Размер разных видов этих амфибий варьирует от 2,5 см у черногрудой жабы до 20-27 см у тростниковой жабы, а масса колеблется от нескольких грамм до 1 кг. У жаб самцы всегда мельче самок. 

Малайская жаба (Bufo melanostictus).
Еще одной отличительной чертой жаб является бородавчатая кожа и крупные околоушные железы — паротиды. Кожа и железы выделяют секрет, который не только предохраняет кожу от высыхания, но и часто содержит ядовитые вещества. Степень ядовитости этого секрета у разных видов различна: одни виды практически безвредны, секрет других неприятен на вкус для хищников и отпугивает их, некоторые виды имеют высокотоксичный секрет, который смертелен для позвоночных. Непривлекательный вид жабьей кожи привел к возникновению предрассудка, что от прикосновения к ней появляются бородавки. Научной правды в этом утверждении нет, жабы не могут спровоцировать появление бородавок, так как это инфекционное заболевание и вызывается вирусом. Окраска большинства видов жаб невзрачная — бурая, серая, черная, часто с пятнистым рисунком. Такая окраска прекрасно маскирует жаб на фоне земли, листвы и донного ила. А вот тропические виды с ядовитым или раздражающим секретом часто имеют яркую окраску с пятнами желтого, красного, оранжевого цвета. В этом случае цвет играет предупреждающую роль и отпугивает хищника еще до того, как он захочет попробовать жертву на вкус. 

Американская жаба (Anaxyrus americanus, или Bufo americanus) редкой белой формы. 

Ареал обитания различных видов жаб охватывает почти все континенты, кроме Антарктиды и Австралии. Однако в Австралию и на многие океанические острова была завезена жаба ага, которая успешно освоила новые земли. Теперь можно сказать, что на планете не осталось мест, где не встречаются эти животные. Местообитания жаб весьма разнообразны, конечно, большинство видов живут во влажных местах — болотах, речных заводях, дождевых лесах, но есть и такие, которые селятся в засушливых местностях и даже пустынях. В этом случае жабы прячутся в расщелинах между камнями и трещинах почвы. Где бы не обитали эти амфибии, везде они связаны с водоемами (хотя бы пересыхающими), ведь их икра может развиваться только в воде.
Как правило, жабы встречаются поодиночке, но во время размножения и в местах богатых кормом они могут образовывать большие скопления. В целом жабы малоподвижны: они не настолько прыгучи как лягушки и предпочитают передвигаться неуклюжими шагами. В случае опасности жаба спасается прыжками, но часто принимает особую оборонительную позу — высоко поднимается на ногах и выгибает спину горбом. Интересно, что такое поведение свойственно именно жабам и не встречается у их родственниц — лягушек. 

Обыкновенная, или серая жаба (Bufo bufo) в угрожающей позе. 

Впрочем, среди тропических видов жаб встречаются ловкачи, живущие на… деревьях. Древесные виды жаб как раз имеют много общего с древесными лягушками, их цепкие лапки с присосками на подушечках пальцев словно приклеивают жабу к поверхности листа. Еще одна замечательная способность этих амфибий: оказывается, жабы имеют постоянные участки обитания и, унесенные за несколько десятков метров, всегда возвращаются на любимую кочку. Жабы более активны ночью, чем днем. Виды, обитающие в умеренном поясе на зиму впадают в анабиоз (спячку), при этом животные забиваются в укромные щели, прячутся под опалой листвой и в подстилке. 

Питаются жабы преимущественно беспозвоночными животными: насекомыми и их личинками, слизнями, улитками, червями, реже мальками рыб. Крупные вид жаб могут поедать более внушительную добычу — мелких грызунов, ящериц, молодых змеек. Свою добычу жабы подстерегают, сидя неподвижно на одном месте. Сигналы от зрительного нерва у них поступают преимущественно в подкорковый отдел головного мозга, поэтому жабы рефлекторно реагируют только на подвижные предметы, также они плохо различают движения в одной плоскости (колебания травинок, например). 

Тростниковая жаба, или ага (Bufo marinus) поедает земляного червя. 

Размножение жаб носит сезонный характер и происходит весной (в умеренном поясе) или приурочено к сезону дождей (в тропиках). Во время брачного периода жабы собираются около водоемов. Самцы привлекают самок особыми звуками, которые сильно различаются у разных видов. Обычно жабы квакают подобно лягушкам, но некоторые виды могут «петь» более мелодично. 

Прослушать песню американской жабы. 

Обратите внимание как сильно вибрирует вода во время крика самца. Звуки, издаваемые жабами, настолько громкие, что слышны на расстоянии сотен метров.
Для усиления звука у самцов существуют специальные голосовые мешки, расположенные на горле или за ушами. Во время крика они сильно надуваются, иногда самцы поют столь активно, что вибрация голосовых мешков приводит к образованию пузырьков и вспениванию воды. 

Кричащие самцы американской жабы. 

При приближении самки самец взбирается ей на спину и выделяет сперму, в то время как самка откладывает икру. Часто возбужденные самцы бросаются не только на самок, но представителей своего пола и даже на других животных, проплывающих мимо. Икра жаб имеет вид длинных слизистых шнуров и сильно отличается от икры лягушек (у них икра комковатая). После икрометания земноводные покидают водоемы и рассредотачиваются на их берегах. Исключение из этого правила составляют жабы-повитухи, которые откладывают небольшое количество крупных икринок на спину и носят их до вылупления личинок (отсюда и название повитухи). Но самое удивительное, что вынашивают икру только самцы! 

Самец жабы-повитухи (Alytes obstetricans) с кладкой икры на бедрах. 

Икра разных видов жаб развивается от 5 до 60 суток, скорость ее созревания сильно зависит от температуры. Личинки жаб похожи на рыбок и не имеют ног, они проходят метаморфоз и превращаются сначала в головастиков, а затем и в молодых жабок. Молодняк хоть и похож на взрослых, но поначалу совсем крошечный. До размера взрослых молодые жабки дорастают лишь через год (у тропических видов рост проходит быстрее). 

Головастики японской жабы (Bufo japonicus). 

Но самая удивительная из этих амфибий — живородящая жаба из Африки. Она вынашивает икру в собственном теле. Период вынашивания длится целых 9 месяцев! Прямо в половых путях самки из икринок вылупляются даже не головастики, а полностью сформировавшиеся жабки. Самка рожает полностью самостоятельных потомков. Такой цикл развития характерен только для высокоразвитых млекопитающих и не встречается ни у одного из земноводных. Более того самки живородящих жаб принимают участие в размножении в среднем 2 раза в жизни! Если учесть, что за один раз они рожают лишь 12-25 особей, то становится понятно насколько уязвим этот вид перед уничтожением. Сейчас живородящие жабы стали чрезвычайно редкими и находятся под охраной. 

В брюшке живородящей жабы (Nectophrynoides tornieri) просвечивает созревающая икра. 

В природе у жаб много врагов: на них охотятся змеи, цапли, аисты, ибисы, седлоклювы, выдры, норки, еноты, кабаны, лисицы. Жабы практически беззащитны (кроме ядовитых тропических видов) и спасает их только высокая плодовитость. 

Люди традиционно испытывают к жабам неприязнь, не слишком привлекательный вид этих амфибий, а главное, предрассудки формируют негативный образ этих животных. В средние века жаб считали не иначе как помощницами ведьм и необходимым компонентов для колдовского зелья. На самом деле эти животные совершенно безобидны, безопасны и очень забавны. Наблюдения за жабами в естественной среде или террариуме принесут много открытий. К счастью, многие люди понимают это, поэтому жаб все чаще заводят дома. Помимо познавательного интереса жабы приносят людям практическую пользу. Они уничтожают большое количество вредных насекомых и слизней — вредителей растений. Именно поэтому некоторые виды жаб (из них самая знаменитая ага) были расселены в разных странах. К сожалению, при их акклиматизации люди не учли особенности местной фауны, поэтому на новых местах амфибии переключились с поедания насекомых на питание мелкими (зачастую редкими) млекопитающими. В результате они стали наносить больше вреда, чем пользы. Сейчас во многих местах (в Австралии, на Гавайских островах) ведется борьба с некогда завезенными людьми тростниковыми жабами. С другой стороны некоторые вид жаб стали очень редкими (камышовая жаба, многие тропические виды) и нуждаются в охране. 

Ага ядовита, поэтому их отлавливают в перчатках. 

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
1. [http://www.e-reading.club/bookreader.php/107606/Grimm_-_Princ-lyagushka.html Книга: Принц-лягушка] 
2. [http://www.animalsglobe.ru/jabi/ Энциклопедия животных] 
3. [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50385-raver.html Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 1.]

Равер

2015-11-25T15:20:59Z

Порядченко: /* Зовнішні посилання */

Равер

2015-11-25T15:15:57Z

Порядченко: /* Сучасні словники */

Равер

2015-11-25T15:14:24Z

Порядченко: /* Див. також */

'''Равер, -ра, '''''м. ''Большая лягушка, живущая въ колодцахъ. Чуб. І. 66.
[[Категорія:Ра]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер 3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер 4.jpeg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жаба123.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==

Жаба 
{{#ev:youtube|Jz6Fdb-LxBM}} 
Зубаста жаба 
{{#ev:youtube|bUWL214oAwo}}
Рассказы о природе 
{{#ev:youtube|pFZMff7Xnng}}
Лягушка путешественница 
{{#ev:youtube|dPGcpqyeO58}}
Царевна лягушка 
{{#ev:youtube|GhvycdfXpXY}}
Принц лягушка 
{{#ev:youtube|oVOFAN0wk0E}}

[[Файл:Http://www.e-reading.club/bookreader.php/107606/Grimm - Princ-lyagushka.html|міні|Книга принц Лягушка]]
==Див. також==

==Книга: Принц-лягушка

[http://www.e-reading.club/bookreader.php/107606/Grimm_-_Princ-lyagushka.html]

ПРИНЦ-ЛЯГУШКА
Давным-давно жила-была принцесса, которая обожала всякие золотые вещицы. Её любимой игрушкой был золотой шарик.

В жаркие дни она любила сидеть в лесу у старого колодца и подбрасывать свой золотой шарик.
Однажды шарик выскользнул из её рук и упал в колодец, который был таким глубоким, что принцесса даже не видела его дна.
— О, Господи! Пропал мой золотой шарик, — воскликнула принцесса и от горя заплакала.

Вдруг она услышала голос:
— Что случилось, принцесса?
Оглянулась принцесса и увидела высунувшуюся из воды лягушку.
— Ах, это ты, — сказала принцесса. — Если уж тебе так хочется знать, я расстроилась, потому что мой золотой шарик упал в колодец.
— Я могу его достать, — сказала лягушка, — а что я получу за это в награду?
— Всё, что хочешь, лягушечка. Хочешь мои жемчуга и драгоценности? — предложила принцесса. — А может быть хочешь мою золотую корону?
— Зачем мне корона? — возразила лягушка. — Вот если ты пообещаешь, что я стану твоим лучшим другом, если пригласишь меня к себе на обед и позволишь мне спать у тебя дома, то я достану твой шарик.

— Ладно, — согласилась принцесса, а про себя подумала, что лягушка болтает чепуху. Прыгнула лягушка в колодец и через минуту вернулась с золотым шариком.
Как только лягушка положила шарик у ног принцессы, та подхватила любимую игрушку и, не сказав даже «Спасибо», побежала домой.

— Подожди, — закричала ей вслед лягушка. — Я не могу так быстро бегать.
Но принцесса не обратила на неё внимания.

Принцесса совсем забыла о лягушке. На следующий день, когда она села с семьёй обедать, услышала как кто-то шлёпает мокрыми лапами по мраморным ступенькам дворца. Вдруг послышался голос:
— Принцесса, отвори дверь!

Принцесса с любопытством побежала отворить дверь. На пороге увидела она зелёную, мокрую лягушку и быстренько захлопнула перед лягушкой дверь.
Король заметил случившееся и спросил:
— Уж ни великан пытался тебя похитить?
— Нет, папочка, — ответила принцесса — Всего лишь навсего противная лягушка.
— Чего же она от тебя хочет? — спросил король.
Пока принцесса обо всём рассказывала, снова постучали в дверь.
— Впусти меня, принцесса, — умоляла лягушка. — Неужели ты забыла свое обещание у колодца с холодной водой?

— Обещания нужно выполнять, доченька. Впусти лягушку, — приказал король.
С обиженном лицом пошла принцесса открывать дверь. Лягушка попрыгала к столу и сказала:
— Подними и посади меня рядышком.
— Не говори глупостей, — ответила принцесса, но король так сурово на неё посмотрел, что принцесса тут же передумала.
Кресло было недостаточно высоким и лягушка потребовала, чтобы её посадили на стол.

Расположившись на столе она сказала:
— Придвинь кто мне свою золотую тарелку, чтобы я могла вместе с тобой пообедать.
Принцесса выполнила и эту просьбу, хотя аппетит к обеду у неё совсем пропал. Лягушка наелась всласть и сказала:
— Я устала. Отнеси меня наверх, в твою комнатку, чтобы я могла поспать.
Мысль о том, ей придется спать в одной комнате с холодной, мокрой лягушкой так расстроила принцессу, что она опять была готова заплакать. Но король приказал:
— Отправляйся наверх. Не годится отказывать тому, кто помог в беде.
— Хорошо, папочка, — сказала принцесса и осторожно, двумя пальчиками взяла лягушку, отнесла её в свою комнату и посадила подальше от себя.

Однако вскоре услышала как лягушка пришлёпала к её кроватке.
— Я тоже устала, — сказала лягушка. — Возьми меня в кроватку, а не то пожалуюсь королю.
Принцесса положила лягушку под одеяло. Зелёная голова лягушки легла на пушистую подушечку.
Когда принцесса снова легла, то с удивлением услышала тихое всхлипывание.
— Что случилось, лягушечка? — спросила принцесса.
— Я мечтала только об одном: найти друга, — пожаловалась лягушка. — Но ведь ты меня вовсе не любишь. Лучше уж мне вернуться в колодец.
Принцессе стало стыдно.
Села она на краешке лягушкиной кроватки и сказала:
— Обещаю быть твоим другом.
На этот раз она сказала правду. Потом принцесса поцеловала лягушку в маленькую зелёненькую щечку и пожелала ей спокойной ночи.

В одно мгновение лягушка превратилась в прекрасного молодого принца. Принцесса очень удивилась и обрадовалась.
Как и следовало ожидать, принцесса и принц подружились, а несколько лет спустя сыграли они свадьбу и стали жить-поживать и добра наживать.

==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Книга Принц Лягушка.docx

2015-11-25T15:09:28Z

Порядченко: Книга_Принц_Лягушка

Книга_Принц_Лягушка

Равер

2015-11-25T15:07:56Z

Порядченко: /* Медіа */

'''Равер, -ра, '''''м. ''Большая лягушка, живущая въ колодцахъ. Чуб. І. 66.
[[Категорія:Ра]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер 3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер 4.jpeg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жаба123.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==

Жаба 
{{#ev:youtube|Jz6Fdb-LxBM}} 
Зубаста жаба 
{{#ev:youtube|bUWL214oAwo}}
Рассказы о природе 
{{#ev:youtube|pFZMff7Xnng}}
Лягушка путешественница 
{{#ev:youtube|dPGcpqyeO58}}
Царевна лягушка 
{{#ev:youtube|GhvycdfXpXY}}
Принц лягушка 
{{#ev:youtube|oVOFAN0wk0E}}

==Див. також==

==Книга: Принц-лягушка

[http://www.e-reading.club/bookreader.php/107606/Grimm_-_Princ-lyagushka.html]

ПРИНЦ-ЛЯГУШКА
Давным-давно жила-была принцесса, которая обожала всякие золотые вещицы. Её любимой игрушкой был золотой шарик.

В жаркие дни она любила сидеть в лесу у старого колодца и подбрасывать свой золотой шарик.
Однажды шарик выскользнул из её рук и упал в колодец, который был таким глубоким, что принцесса даже не видела его дна.
— О, Господи! Пропал мой золотой шарик, — воскликнула принцесса и от горя заплакала.

Вдруг она услышала голос:
— Что случилось, принцесса?
Оглянулась принцесса и увидела высунувшуюся из воды лягушку.
— Ах, это ты, — сказала принцесса. — Если уж тебе так хочется знать, я расстроилась, потому что мой золотой шарик упал в колодец.
— Я могу его достать, — сказала лягушка, — а что я получу за это в награду?
— Всё, что хочешь, лягушечка. Хочешь мои жемчуга и драгоценности? — предложила принцесса. — А может быть хочешь мою золотую корону?
— Зачем мне корона? — возразила лягушка. — Вот если ты пообещаешь, что я стану твоим лучшим другом, если пригласишь меня к себе на обед и позволишь мне спать у тебя дома, то я достану твой шарик.

— Ладно, — согласилась принцесса, а про себя подумала, что лягушка болтает чепуху. Прыгнула лягушка в колодец и через минуту вернулась с золотым шариком.
Как только лягушка положила шарик у ног принцессы, та подхватила любимую игрушку и, не сказав даже «Спасибо», побежала домой.

— Подожди, — закричала ей вслед лягушка. — Я не могу так быстро бегать.
Но принцесса не обратила на неё внимания.

Принцесса совсем забыла о лягушке. На следующий день, когда она села с семьёй обедать, услышала как кто-то шлёпает мокрыми лапами по мраморным ступенькам дворца. Вдруг послышался голос:
— Принцесса, отвори дверь!

Принцесса с любопытством побежала отворить дверь. На пороге увидела она зелёную, мокрую лягушку и быстренько захлопнула перед лягушкой дверь.
Король заметил случившееся и спросил:
— Уж ни великан пытался тебя похитить?
— Нет, папочка, — ответила принцесса — Всего лишь навсего противная лягушка.
— Чего же она от тебя хочет? — спросил король.
Пока принцесса обо всём рассказывала, снова постучали в дверь.
— Впусти меня, принцесса, — умоляла лягушка. — Неужели ты забыла свое обещание у колодца с холодной водой?

— Обещания нужно выполнять, доченька. Впусти лягушку, — приказал король.
С обиженном лицом пошла принцесса открывать дверь. Лягушка попрыгала к столу и сказала:
— Подними и посади меня рядышком.
— Не говори глупостей, — ответила принцесса, но король так сурово на неё посмотрел, что принцесса тут же передумала.
Кресло было недостаточно высоким и лягушка потребовала, чтобы её посадили на стол.

Расположившись на столе она сказала:
— Придвинь кто мне свою золотую тарелку, чтобы я могла вместе с тобой пообедать.
Принцесса выполнила и эту просьбу, хотя аппетит к обеду у неё совсем пропал. Лягушка наелась всласть и сказала:
— Я устала. Отнеси меня наверх, в твою комнатку, чтобы я могла поспать.
Мысль о том, ей придется спать в одной комнате с холодной, мокрой лягушкой так расстроила принцессу, что она опять была готова заплакать. Но король приказал:
— Отправляйся наверх. Не годится отказывать тому, кто помог в беде.
— Хорошо, папочка, — сказала принцесса и осторожно, двумя пальчиками взяла лягушку, отнесла её в свою комнату и посадила подальше от себя.

Однако вскоре услышала как лягушка пришлёпала к её кроватке.
— Я тоже устала, — сказала лягушка. — Возьми меня в кроватку, а не то пожалуюсь королю.
Принцесса положила лягушку под одеяло. Зелёная голова лягушки легла на пушистую подушечку.
Когда принцесса снова легла, то с удивлением услышала тихое всхлипывание.
— Что случилось, лягушечка? — спросила принцесса.
— Я мечтала только об одном: найти друга, — пожаловалась лягушка. — Но ведь ты меня вовсе не любишь. Лучше уж мне вернуться в колодец.
Принцессе стало стыдно.
Села она на краешке лягушкиной кроватки и сказала:
— Обещаю быть твоим другом.
На этот раз она сказала правду. Потом принцесса поцеловала лягушку в маленькую зелёненькую щечку и пожелала ей спокойной ночи.

В одно мгновение лягушка превратилась в прекрасного молодого принца. Принцесса очень удивилась и обрадовалась.
Как и следовало ожидать, принцесса и принц подружились, а несколько лет спустя сыграли они свадьбу и стали жить-поживать и добра наживать.

==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Равер

2015-11-25T14:55:33Z

Порядченко: /* Ілюстрації */

'''Равер, -ра, '''''м. ''Большая лягушка, живущая въ колодцахъ. Чуб. І. 66.
[[Категорія:Ра]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер 3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Равер 4.jpeg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жаба123.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Книга: Принц-лягушка

[http://www.e-reading.club/bookreader.php/107606/Grimm_-_Princ-lyagushka.html]

ПРИНЦ-ЛЯГУШКА
Давным-давно жила-была принцесса, которая обожала всякие золотые вещицы. Её любимой игрушкой был золотой шарик.

В жаркие дни она любила сидеть в лесу у старого колодца и подбрасывать свой золотой шарик.
Однажды шарик выскользнул из её рук и упал в колодец, который был таким глубоким, что принцесса даже не видела его дна.
— О, Господи! Пропал мой золотой шарик, — воскликнула принцесса и от горя заплакала.

Вдруг она услышала голос:
— Что случилось, принцесса?
Оглянулась принцесса и увидела высунувшуюся из воды лягушку.
— Ах, это ты, — сказала принцесса. — Если уж тебе так хочется знать, я расстроилась, потому что мой золотой шарик упал в колодец.
— Я могу его достать, — сказала лягушка, — а что я получу за это в награду?
— Всё, что хочешь, лягушечка. Хочешь мои жемчуга и драгоценности? — предложила принцесса. — А может быть хочешь мою золотую корону?
— Зачем мне корона? — возразила лягушка. — Вот если ты пообещаешь, что я стану твоим лучшим другом, если пригласишь меня к себе на обед и позволишь мне спать у тебя дома, то я достану твой шарик.

— Ладно, — согласилась принцесса, а про себя подумала, что лягушка болтает чепуху. Прыгнула лягушка в колодец и через минуту вернулась с золотым шариком.
Как только лягушка положила шарик у ног принцессы, та подхватила любимую игрушку и, не сказав даже «Спасибо», побежала домой.

— Подожди, — закричала ей вслед лягушка. — Я не могу так быстро бегать.
Но принцесса не обратила на неё внимания.

Принцесса совсем забыла о лягушке. На следующий день, когда она села с семьёй обедать, услышала как кто-то шлёпает мокрыми лапами по мраморным ступенькам дворца. Вдруг послышался голос:
— Принцесса, отвори дверь!

Принцесса с любопытством побежала отворить дверь. На пороге увидела она зелёную, мокрую лягушку и быстренько захлопнула перед лягушкой дверь.
Король заметил случившееся и спросил:
— Уж ни великан пытался тебя похитить?
— Нет, папочка, — ответила принцесса — Всего лишь навсего противная лягушка.
— Чего же она от тебя хочет? — спросил король.
Пока принцесса обо всём рассказывала, снова постучали в дверь.
— Впусти меня, принцесса, — умоляла лягушка. — Неужели ты забыла свое обещание у колодца с холодной водой?

— Обещания нужно выполнять, доченька. Впусти лягушку, — приказал король.
С обиженном лицом пошла принцесса открывать дверь. Лягушка попрыгала к столу и сказала:
— Подними и посади меня рядышком.
— Не говори глупостей, — ответила принцесса, но король так сурово на неё посмотрел, что принцесса тут же передумала.
Кресло было недостаточно высоким и лягушка потребовала, чтобы её посадили на стол.

Расположившись на столе она сказала:
— Придвинь кто мне свою золотую тарелку, чтобы я могла вместе с тобой пообедать.
Принцесса выполнила и эту просьбу, хотя аппетит к обеду у неё совсем пропал. Лягушка наелась всласть и сказала:
— Я устала. Отнеси меня наверх, в твою комнатку, чтобы я могла поспать.
Мысль о том, ей придется спать в одной комнате с холодной, мокрой лягушкой так расстроила принцессу, что она опять была готова заплакать. Но король приказал:
— Отправляйся наверх. Не годится отказывать тому, кто помог в беде.
— Хорошо, папочка, — сказала принцесса и осторожно, двумя пальчиками взяла лягушку, отнесла её в свою комнату и посадила подальше от себя.

Однако вскоре услышала как лягушка пришлёпала к её кроватке.
— Я тоже устала, — сказала лягушка. — Возьми меня в кроватку, а не то пожалуюсь королю.
Принцесса положила лягушку под одеяло. Зелёная голова лягушки легла на пушистую подушечку.
Когда принцесса снова легла, то с удивлением услышала тихое всхлипывание.
— Что случилось, лягушечка? — спросила принцесса.
— Я мечтала только об одном: найти друга, — пожаловалась лягушка. — Но ведь ты меня вовсе не любишь. Лучше уж мне вернуться в колодец.
Принцессе стало стыдно.
Села она на краешке лягушкиной кроватки и сказала:
— Обещаю быть твоим другом.
На этот раз она сказала правду. Потом принцесса поцеловала лягушку в маленькую зелёненькую щечку и пожелала ей спокойной ночи.

В одно мгновение лягушка превратилась в прекрасного молодого принца. Принцесса очень удивилась и обрадовалась.
Как и следовало ожидать, принцесса и принц подружились, а несколько лет спустя сыграли они свадьбу и стали жить-поживать и добра наживать.

==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Жаба123.jpg

2015-11-25T14:55:11Z

Порядченко: Жаба123

Жаба123

Файл:Равер 4.jpeg

2015-11-25T14:48:19Z

Порядченко: Равер 4

Равер 4

Файл:Равер 3.jpg

2015-11-25T14:47:31Z

Порядченко: Равер 3

Равер 3

Файл:Жаба.jpg

2015-11-25T14:44:33Z

Порядченко: Жаба

Жаба

Файл:Равер.jpg

2015-11-25T14:43:31Z

Порядченко: Равер

Равер

Решітка

2015-11-25T14:41:52Z

Порядченко: /* Зовнішні посилання */

==Словник Грінченка==
'''Решітка''', -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4)Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум.решіточка. Чуб. VII. 415.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
[http://sum.in.ua/s/reshitka Академічний тлумачний словник української мови] 
'''Решітка''' 

1. Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Гнат Хоткевич, І, 1966, 118);
// Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. Вікна були, по старосвітському звичаю, забиті рідкою залізною решіткою од злодіїв (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); Щоб полегшити догляд за радіатором [трактора], установлено швидкознімну решітку в кабіні (Хлібороб України, 3, 1966, 9); Кути і місця пересічення монолітних стін слід армувати решітками, збитими з рейок,.. або сітками з лози (Колгоспник України, 4, 1958, 13);
// Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев'яних решіток (Технологія приготування їжі, 1957, 18). 

2. Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 92); Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини — крапкате, кратковане, макове, решітка (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55). 

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сільського будівельника, 1956, 391); У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (Сільські теплові електростанції, 1957, 77). 

4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка, III, 1952, 564); Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112). 

5. діал. Моховик. Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, — а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових «справжніх» білих грибів! (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (Василь Кучер, Повісті.., 1949, 119). 

6. рідко. Гачок, на який чіпляється прикраса. Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися і прикрашувалися кольоровим склом (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 81). 

▲ '''Кристалічна решітка''' — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Бомбардуючи кристал дуже повільними, «холодними», нейтронами, фізики вивчають коливання атомів у вузлах кристалічної решітки 

[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікісловника] 

'''Реші́тка''', -и, ж. 

1. Загорода, паркан із дерев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. // Предмет, річ, зроблені з дерев’яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. // Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. 

2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. 

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. 

4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. 

5. діал. Моховик. 

6. рідко. Гачок, на якого чіпляється прикраса. 

** Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. 

7. мат. Тип алгебр з двома бінарними операціями. 

[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Словник синонімів] 

ҐРА́ТИ (перехресно розташовані металеві або дерев’яні прути, планки), КРА́ТИдіал.;ШТА́БИ (металеві планки на вікнах); РЕШІ́ТКА (предмет з таким переплетенням). - Гено, що то на вікнах? -Гена, зітхнувши, пояснив: решітки. Ґрати з металевого пруття (О. Гончар); А ще тяжче гаряче бажати Волі.., Шарпатись у путах, гризти крати, А на волю встати не могти (І. Франко); Невеличке вікно угорі, перевите залізними штабами,.. ледве-ледве пропускало сірий світ у хату (Панас Мирний). 
МОХОВИ́К (гриб), РЕШЕТНЯ́К[РЕШЕТНИ́К], РЕШІ́ТКА, КОРОВ’Я́Кдіал.Поблизу ялин і сосен ховаються рижики, справжні маслюки, сироїжки, жовті грузді, моховики (з журналу); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (В. Кучер). 

[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Словник відмінків] 

{| class="wikitable"
|-
! Відмінок !! Однина !! Множина
|-
| Називний || Реші́тка ||
|-
| Родовий || Реші́тки ||
|-
| Давальний || Реші́тці ||
|-
| Знахідний || Реші́тку ||
|-
| Орудний || Реші́ткою ||
|-
| Місцевий || на/у Реші́тці ||
|-
| Кличний || Реші́тко* ||
|} 

{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || реші́тка || реші́тки
|-
| родовий || реші́тки || реші́ток
|-
| давальний || реші́тці || реші́ткам
|-
| знахідний || реші́тку || реші́тки
|-
| орудний || реші́ткою || реші́тками
|-
| місцевий || на/у реші́тці || на/у реші́тках
|-
| кличний || реші́тко* || реші́тки*
|}

==Ілюстрації==
[[Зображення:Решітка.jpg|340 px]]
[[Зображення:Красиві решітки.jpg|340 px]]
[[Зображення:Решітка речовини.jpg|282 px]]
[[Зображення:Віконна решітка.jpg|340 px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|VqGDpYOg8Sg}}

==Див. також==
====Цікаві факти====
1. Решітка — теж саме, що й ґрати.

2. Народний музичний ударний інструмент, бубон (рідко).

3. Моховик (діалектне).

4. Гачок, на який чіпляється прикраса (рідко).

5. Теж, що й решка (бік монети).

6. У математиці, кристалографії — теж, що й ґратка

Ґратка Браве
Ґратка з діленням
Ґратка кристалічна
Ґратка (порядок)
Ґратка Поста
7. «Решітка Серпінського» — теж, що й трикутник Серпінського.

8. Решітка радіатора — теж, що й ґратка радіатора.

9. «Решітка», або «символ решітки» (типографський знак) — теж, що й октоторп «#». 

[http://ukrsence.com.ua/zmist-zhurnalu/ukra%D1%97nskij-smisl-1-2012/pereklad-termina-reshetka-v-ukra%D1%97nskij-terminologi%D1%97-metaloznavstva/ ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНА «РЕШЕТКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕТАЛОЗНАВСТВА О. В. Пєтухова] 

'''ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНА «РЕШЕТКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕТАЛОЗНАВСТВА''' 

Представлено переклад та тлумачення російськомовного терміна «ре¬шетка» у словникових статтях різного призначення. Особливу увагу звернено на формування розуміння зазначеного терміна в галузі металознавства. 

'''Ключові слова''': ґратка, решітка, кристалічна ґратка, термін, металознавство. 

Представлен перевод и толкование русскоязычного термина «решетка» в разных словарных статьях. Особое внимание обращается на формирование понимания названного термина в металловедческой отрасли. 

'''Ключевые слова''': решетка, кристаллическая решетка, термин, металловедение. 

In the article the analysis of translation and interpretation of the Russian-language term «is presented grate» in vocabulary entries different on purpose. The special attention applies on forming of understanding of the marked term in physicometallurgical industry. 

'''Key words''': grate, crystalline grate, term, physical metallurgy. 

Українська термінологія упродовж двох століть привертає до себе увагу багатьох учених, фахівців, ентузіастів національного відродження. Особливістю нашого часу, який межує не лише зі століттями, а й тисячоліттями, є те, що нарешті після багатьох років поневірянь та утисків українська мова знову зайняла гідне місце в усіх сферах життєдіяльності, зокрема і в науковій галузі. 

Національна технічна термінологія як складова наукової мови знаходиться на гребені третього національного відро¬джен¬ня. За останні двадцять років з’явилося близько сотні різно¬ма¬нітних термінографічних праць різного статусу й ґатунку, які виходили в різних містах України й у яких розглядалися окремі галузеві системи або їх компоненти: військова (В. Карачун, Л. По¬номаренко, Я. Яремко), залізнична (Е. Ганиш, С. Ісаєнко), авіаційна (М. Бондарчук), металургійна (Н. Ктитарова), деревооб¬робна (Б. Прокопович, Л. Яремчук), опору матеріалів (О. Корнілов), пожежно-технічна (О. Кучеренко), геологічна (Р. Вов¬ченко, Л. Бохорська, О. Полубічко), хімічна (Ю. Нізельський), електроенергетики (В. Сивокобиленко, В. Павловський, Т. Дейнега), теплоенергетики (Й. Мисак, М. Крук, М. Гера), дахобудівна (Б. Якимович, О. Демська-Кульчицька), музична (С. Булик-Верхола), інформатики (М. Коваль), товарознавча (Г. Рудавська, Л. Демкевич), кулінарна (С. Руденко), ринкової економіки (З. Куделько), психології (В. Андрієвська), прикордонної та митної служби (Л. Грицева), фізична (І. Процик), нафтогазова (М. Гінзбург, Л. Симоненко) тощо. 

На запити середньої і вищої освіти видано низку терміноло¬гічних словників, які певною мірою заповнили прогалину щодо перекладу спеціальних назв і понять. Це: «Російсько-український словник з хемії та хемічної технології» / Уклад. М. Ганіткевич, А. Зелізний (Львів, 1993) [12], «Російсько-український словник фізичних термінів» за ред. О. Б. Лисковича (К., 1994) [14], «Російсько-український науково-технічний словник» В. Перхача і Б. Кінаша (Львів, 1997) [10], «Російсько-український словник науко¬вої і технічної мови» О. Войналовича і В. Моргунюка (К., 1997) [3], «Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про землю та Космос» / Уклад.: В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін. (К., 1998) [13], «Короткий російсько-український словник інструмен¬тальника» В. С. Калашника (К., 2008) [6], «Матеріалознавство: Російсько-українсько-англійський словник» / Уклад.: Я. А. Криль, Г. В. Криль, О. Флюнт та ін. (Львів, 2010) [7] тощо. 

Укладені впродовж 1990–2000-х років словники допомагають вирішити багато складних питань, пов’язаних із використанням науково-технічної термінології, проте в кожному з них є певні вади, що спричиняють сумніви та заперечення щодо вико¬ристан¬ня окремих термінів. 

Метою цієї статті є аналіз перекладу та тлумачення росій¬ськомовного терміна решеткав словникових статтях різного призначення. 

Актуальність теми зумовлена неоднозначним перекладом російськомовного термінарешетка та термінів-словосполук, які групуються навколо цього слова, про що засвідчує виробнича практика: часто-густо фахівці з металургії нарікають на невідповідність при перекладі російських термінів українським, а тому звертаються до вчених із проханням удосконалити технічні словники. 

Аналізуючи здебільшого перекладні двомовні словники різних років видання, погоджуємося з об’єктивним наріканням спеціалістів у металургійній галузі щодо перекладу зазначеного терміна. Так, у словниках [6; 8; 9; 11–14; 19] російськомовний термін решетка перекладається двома варіантами – ґратка (фіз.) та решітка. Причому немає чіткої визначеності, а отже, при перекладі наукових текстів із використанням зазначених словни¬ків виникатимуть певні труднощі. 

Окремі роз’яснення стосовно окресленої проблеми знаходи¬мо у термінологічному словнику «Металлы» [16], де лексема решетка перекладається як ґратка. Ґратка – у матеріалознавстві зазвичай мають на увазі кристалічну ґратку [16, т. 2, с. 199]. Відповідно такі металознавчі терміносполуки як кристаллическая решетка, пространственная решетка, трансляционная решетка в цьому ж словнику перекладаються як кристалічна ґратка, просто¬рова ґратка, трансляційна ґратка та тлумачаться як «закономірне розміщення атомів (іонів), що характеризується періодичною повторюваністю у просторі, властиве твердим кристалічним тілам» [16, т. 1, с. 345–346]. 

Такої ж думки дотримуються укладачі російсько-українсько-англійського словника [7]. На новому етапі відродження України цей словник є спробою впорядкування надбань у галузі ук¬раїнської термінології з металознавства та технічного мовного стилю. Саме в ньому подаються найбільш поширені та необхідні для користування й перекладу терміни з основних розділів сучасного матеріалознавства. На відміну від словників [6; 8; 9; 11–14; 19] російській терміносполуці решетка кристаллическаявідповідає лише один український термін ґратка кристалічна [7, с. 149]. Терміни-словосполучення, що групуються навколо ос¬новного слова, представлено 20 конструкціями, які активно використовуються в досліджуваній терміносистемі: решетка (базоцентрированная моноклинная, базоцентрированная ромби¬ческая, гексагональная, гексагональная плотноупакованная, гранецентрированная кубическая, гранецентрированная ромбическая, кубическая, моноклинная, объемно-центрированная кубическая, объемно-центрированная ромбическая, объемно-центрированная тетрагональная, орторомбическая, примитивная, простая, ромби¬ческая, ромбоэдрическая, тетрагональная, тригональная, триклинная) перекладається як ґратка (базоцентрована моноклінна, базоцентрована ромбічна, гексагональна, гексагональнащільнозапакована, гранецентрована кубічна, гранецентрована ромбічна, кубічнамоноклинна, об’ємно-центрована кубічна, об’ємно-центрована ромбічна, об’ємно-центрована тетрагональна, орторомбічна, примітивна, проста, ромбічна, ромбоедрична, тетрагональна, тригональна, триклинна) [7, с. 149–150]. 

А тепер звернімося до академічних словників. У новітньому російсько-українському словнику [13], виданому 1998 року, за¬значений термін решетка перекладається якґрати (техн.) та решітка (переплетение) [13, с. 635]. А терміносполука решетка кристаллическая як ґратка кристалічна [13, с. 636]. Інший російсько-український словник [11], 1969 року видання, лексему решетка подає такими варіантами: грати, гратка, решітка; крис¬таллическая решетка – кристалічні грати (гратки), крис¬талічна решітка [11, с. 197]. Виявлені невідповідності у слов-никах, очевидно, пов’язані з тим, що погляди фахівців-практиків, науковців-термінологів і лексикографів ще не усталилися, не ввійшли у свідомість і практику широкого загалу. 

Таким чином, використання ґрунтовних академічних ро¬сійсько-українських словників не дозволяє уникнути плутанини щодо вживання зазначених термінів. Якщо важко узгодити тер¬інологію одного словника, то зрозуміло, що термінологічні стандарти, розроблені різними авторськими колективами в різні роки, узгодити ще важче. 

Інший російсько-український науково-технічний словник [10] термін решетка подає якґрати; штахета, а в будів¬ницві та конструюванні – ґратниця, ґратка [6]. А такі російсько¬мовні терміносполуки як решетка кристаллическая, решетка ко¬лосниковаявідвовідно перекладаються як ґратка [ґратниця] кристалічна, руштавиця, ґратниця риштувата [6]. 

Такої ж думки при перекладі поданих терміносполук як у словнику [10] дотримується авторка іншого російсько-україн¬ського словника [20] Н. Шило.
При аналізі перекладних двомовних джерел наша увага була практично звернена лише до російсько-українських словників. Логічно виникло питання, як подають переклад таких ук¬раїн¬ських слів як ґратка, решітка російською мовою. Так, в ук¬раїнсько-російському словнику [19] лексеми ґратка і решітка з позначками (техн., фіз.)перекладаються як решетка [19, с. 53, 286]. Знаходимо в цьому словнику і решітка колосникова, яке російською перекладається решетка колосниковая [Там само]. Щодо останньої терміносполуки, то маємо повну неузго¬дже¬ність. Для порівняння: у словниках [13; 19] решітка колосни¬кова, а в [10; 20] ґратниця риштувата. Зазначені невідповідності тер¬міно¬логічним стандартам виникають, напевне, тому, що автори з редакторами або самі не дуже добре знають, як воно має бути, або дуже добре знають, але – кожен по-своєму, і тому те саме поняття, позначене російським терміном решетка ко¬лосни¬ковая, решетка кристаллическая перекладено двома україн¬ськи¬ми варіантами:ґратниця риштувата, решітка колосникова; ґратка [ґратниця] кристалічна, решітка кристалічна. Щоб роз¬робити добру термінологічну систему в певній предметній га¬лузі, треба добре знати ту предметну галузь і добре знати фахову мову, у середовищі якої має виконувати свої функції терміносистема. 

На думку Т. Кияка, функціювання фахової мови забезпечує чітко встановлена термінологія, у якій можна виділити: 1) тер¬міни галузі, що мають власну дефініцію; 2) міжгалузеві за¬галь¬но¬наукові термінологічні одиниці (у т. ч. терміни суміжних наук) – наприклад, поширені терміни філософії, політології, мате¬матики, філології тощо; 3) напівтер¬міни, або професіоналізми; 4) про¬фесійні жаргонізми [5, с. 3].
Російськомовний термін решетка, який є об’єктом дослі¬дження в цій статті, належить як до першої, так і до другої з ви¬щеназваних груп і може розглядатися як «термін-потенція», оскільки металознавство – наука, що вивчає склад, будову та властивості металів і сплавів та закономірності їх зміни залежно від хімічного складу або теплового, хімічного, механічного, магнітного і радіоактивного діяння [2, с. 520], а тому метало¬знавча термінологія включає як словниковий запас відповідних наук, так і, властиво, технічну термінологію, а, отже, українські лексеми ґратка і решітка успішно «вписуються» в різні галузі фахових студій. 

Словник української мови [15] дає визначення слова грати як «переплетення металевих (зрідка дерев’яних) прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі» [15, т. 2, с. 129]. Лексема решітка позначається як: 1. Загородка, паркан з де¬рев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які пере¬хрещуються. // Предмет, річ, зроблені з дерев’яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. // Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або про¬пус¬кан¬ня чого-небудь. 2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. 3. Час¬тина топки, призначена для спалювання на ній твердого палива. Наприклад: У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. 4. Народний музичний інструмент. 5. Моховик. 6. Гачок, на якого чіпляється прикраса [15, т. 8, с. 525]. Аналогічне визначення аналізованих лексем подається у Великому тлумачному словнику сучасної української мови [2, с. 205, 1029]. 

В іншому тлумачному словнику фахової лексики [17] термін решітка зафіксовано із такими значеннями: 1. Пристрій з отворами певного розміру для затримування або пропускання чого-небудь (синонім ґратка). 2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі тощо. 3. Частина топки, призначена для спалювання на ній твердого палива [17, с. 336]. 

Щодо усталеної металознавчої терміносполуки решетка кристаллическая, то в академічних [2, с. 1029; 15, т. 8, с. 525] і неакадемічному [17, с. 336] словниках зазначену термінолексему позначено як кристалічна решітка з таким тлумаченням:закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів (йонів), молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Аналогічне тлумаченняґратки кристалічної зафіксовано у вище¬згаданому галузевому словнику [16].Така невпорядкованість усталених терміносполук у різних за призначенням словниках призводить до того, що подібні мовні помилки потрапляють в ук¬раїнські наукові публікації, підручники, технічну документацію тощо. 

Отже, словниковий аналіз на прикладі російськомовного терміна решетка та термінів-словосполук, що групуються навколо цього слова засвідчує, що українська металознавча термінологія не опрацьована належним чином і потребує спільної кропіткої праці вчених-металознавців та мовознавців над ви¬правленням, осучасненням та стандартизацією металознавчої терміносистеми. Адже метою термінологічної роботи є створення єдиної, визнаної всіма та обов’язкової для всіх наукової термінології. 

1. Андрейчук Н. Застосування терміна «код» в антропо¬куль¬турній лінгвістиці / Н. Андрейчук // Вісник Національно¬го університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми ук¬раїнської тер-мінології». – 2009. – № 648. – С. 113–117. 

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с. 

3. Войналович О. Російсько-український слов¬ник наукової і техніч¬ної мови: термінологія процесових по¬нять / О. Войналович, В. Моргунюк. – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с. 

4. Етимологічний словник української мови: у 7 т. / [редколегія О. С. Мельничук (гол. редактор), В. Т. Коломієць, О. Б. Тка¬ченко]. – Т. 2 (Д–Копці). – К.: Наукова думка, 1985. – 570 с. 

5. Кияк Т. Вузькогалузеві терміни як основа формування та квазіреферування фахових текстів / Тарас Кияк // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2008. – № 620. – С. 3–5. 

6. Лебеденко Ю. Ф. Короткий російсько-український словник інструментальника: 5 000 термінів [за ред. В. С. Калашника]. – [2-е вид., стер.]. – К.: Кондор, 2008. – 156 с. 

7. Матеріалознавство: Російсько-українсько-англійський слов¬ник: 9 000 слів [уклад. Я. А. Криль, Г. В. Криль, О. Р. Флюнт та ін]. – Львів: Видавництво «Новий Світ – 2000», 2010. – 304 с. 

8. Пінчук С. І. Фізичне матеріалознавство: російсько-українсько-англійський термінологічний словник / С. І. Пінчук, С. І. Гу¬бенко. – Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-VAL», 2009. – 380 с. 

9. Російсько-український загальнотехнічний словник [уклад. Л. І. Мацько, І. Г. Трегуб, В. Ф. Христенок, І. В. Христе¬нок]. – К.: Вища школа, 1994. – 173 с. 

10. Російсько-український науково-технічний словник: 30 000 слів [уклад. В. Перхач, Б. Кінаш]. – Львів: Львівська політехніка, 1997. – 456 с. 

11. Російсько-український словник: у 3 т. / [редколегія Й. А. Баг¬мут, І. К. Білодід, С. І. Головащук та ін.] – Т. 3 (Про–Я). – К.: Наукова думка, 1969. – 728 с. 

12. Російсько-український словник з хемії та хемічної технології [уклад. М. Ганіткевич, А. Зелізний]. – Львів, 1993. – 315 с. 

13. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про землю та Космос [В. В. Гей¬ченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін.]. – К.: Наукова думка, 1998. – 892 с. 

14. Російсько-український словник фізичних термінів [уклад. Ю. В. Караван та ін. (за ред. О. Б. Лисковича)]. – К.: Вища школа, 1994. – 311 с. 
15. Словник української мови: В 11 т. – Т. ІІ (Г–Ж), 1971; Т. VІІІ (Природо–Ряхтливий). – К.: Наукова думка, 1977. 

16. Терминологический словарь «Металлы»: В 2 т. / [М. С. Блат¬нер, В. Я. Кершенбаум, Г. Г. Мухин и др.]. – Запорожье: Мотор-Сич, 2005. – Т. 1 (А–Н). – 511 с.; Т. 2 (Н–Я). – 523 с. 

17. Тлумачний словник сучасної української мови: Фахова лексика: близько 20 000 слів [за заг. ред. В. С. Калашника]. – Х.: ФОП Співак Т. К., 2009. – 464 с. 
18. Українсько-російський словник наукової термінології [за заг. ред. Л. О. Симоненко]. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 416 с. 

19. Черханов В. Д. Російсько-український металургійний слов¬ник [відп. ред. Г. С. Писаренко] / В. Д. Черханов, В. І. Мелешко. – К.: Наукова думка, 1970. – 120 с. 

20. Шило Н. І. Російсько-український словник: Термінологічна лексика / Н. І. Шило. – К.: Просвіта, 2004. – 212 с.

==Зовнішні посилання==
1. [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50747-reshitka.html Словник української мови (упорядник Б.Д. Грінченко)] 
2. [http://sum.in.ua/s/reshitka Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980)] 
3. [https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікісловника] 
4. [http://ukrsence.com.ua/zmist-zhurnalu/ukra%D1%97nskij-smisl-1-2012/pereklad-termina-reshetka-v-ukra%D1%97nskij-terminologi%D1%97-metaloznavstva/ ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНА «РЕШЕТКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕТАЛОЗНАВСТВА] 
5. [http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Словник відмінків] 
6. [http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Словник синонімів]

Решітка

2015-11-25T14:35:50Z

Порядченко: /* Сучасні словники */

Решітка

2015-11-25T14:20:56Z

Порядченко: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Решітка''', -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4)Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум.решіточка. Чуб. VII. 415.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
[http://sum.in.ua/s/reshitka Академічний тлумачний словник української мови] 
'''Решітка''' 

1. Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Гнат Хоткевич, І, 1966, 118);
// Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. Вікна були, по старосвітському звичаю, забиті рідкою залізною решіткою од злодіїв (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); Щоб полегшити догляд за радіатором [трактора], установлено швидкознімну решітку в кабіні (Хлібороб України, 3, 1966, 9); Кути і місця пересічення монолітних стін слід армувати решітками, збитими з рейок,.. або сітками з лози (Колгоспник України, 4, 1958, 13);
// Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев'яних решіток (Технологія приготування їжі, 1957, 18). 

2. Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 92); Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини — крапкате, кратковане, макове, решітка (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55). 

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сільського будівельника, 1956, 391); У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (Сільські теплові електростанції, 1957, 77). 

4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка, III, 1952, 564); Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112). 

5. діал. Моховик. Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, — а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових «справжніх» білих грибів! (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (Василь Кучер, Повісті.., 1949, 119). 

6. рідко. Гачок, на який чіпляється прикраса. Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися і прикрашувалися кольоровим склом (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 81). 

▲ '''Кристалічна решітка''' — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Бомбардуючи кристал дуже повільними, «холодними», нейтронами, фізики вивчають коливання атомів у вузлах кристалічної решітки 

[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікісловника] 

'''Реші́тка''', -и, ж. 

1. Загорода, паркан із дерев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. // Предмет, річ, зроблені з дерев’яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. // Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. 

2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. 

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. 

4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. 

5. діал. Моховик. 

6. рідко. Гачок, на якого чіпляється прикраса. 

** Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. 

7. мат. Тип алгебр з двома бінарними операціями. 

==Ілюстрації==
[[Зображення:Решітка.jpg|340 px]]
[[Зображення:Красиві решітки.jpg|340 px]]
[[Зображення:Решітка речовини.jpg|282 px]]
[[Зображення:Віконна решітка.jpg|340 px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|VqGDpYOg8Sg}}

==Див. також==
====Цікаві факти====
1. Решітка — теж саме, що й ґрати.

2. Народний музичний ударний інструмент, бубон (рідко).

3. Моховик (діалектне).

4. Гачок, на який чіпляється прикраса (рідко).

5. Теж, що й решка (бік монети).

6. У математиці, кристалографії — теж, що й ґратка

Ґратка Браве
Ґратка з діленням
Ґратка кристалічна
Ґратка (порядок)
Ґратка Поста
7. «Решітка Серпінського» — теж, що й трикутник Серпінського.

8. Решітка радіатора — теж, що й ґратка радіатора.

9. «Решітка», або «символ решітки» (типографський знак) — теж, що й октоторп «#». 

[http://ukrsence.com.ua/zmist-zhurnalu/ukra%D1%97nskij-smisl-1-2012/pereklad-termina-reshetka-v-ukra%D1%97nskij-terminologi%D1%97-metaloznavstva/ ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНА «РЕШЕТКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕТАЛОЗНАВСТВА О. В. Пєтухова] 

'''ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНА «РЕШЕТКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕТАЛОЗНАВСТВА''' 

Представлено переклад та тлумачення російськомовного терміна «ре¬шетка» у словникових статтях різного призначення. Особливу увагу звернено на формування розуміння зазначеного терміна в галузі металознавства. 

'''Ключові слова''': ґратка, решітка, кристалічна ґратка, термін, металознавство. 

Представлен перевод и толкование русскоязычного термина «решетка» в разных словарных статьях. Особое внимание обращается на формирование понимания названного термина в металловедческой отрасли. 

'''Ключевые слова''': решетка, кристаллическая решетка, термин, металловедение. 

In the article the analysis of translation and interpretation of the Russian-language term «is presented grate» in vocabulary entries different on purpose. The special attention applies on forming of understanding of the marked term in physicometallurgical industry. 

'''Key words''': grate, crystalline grate, term, physical metallurgy. 

Українська термінологія упродовж двох століть привертає до себе увагу багатьох учених, фахівців, ентузіастів національного відродження. Особливістю нашого часу, який межує не лише зі століттями, а й тисячоліттями, є те, що нарешті після багатьох років поневірянь та утисків українська мова знову зайняла гідне місце в усіх сферах життєдіяльності, зокрема і в науковій галузі. 

Національна технічна термінологія як складова наукової мови знаходиться на гребені третього національного відро¬джен¬ня. За останні двадцять років з’явилося близько сотні різно¬ма¬нітних термінографічних праць різного статусу й ґатунку, які виходили в різних містах України й у яких розглядалися окремі галузеві системи або їх компоненти: військова (В. Карачун, Л. По¬номаренко, Я. Яремко), залізнична (Е. Ганиш, С. Ісаєнко), авіаційна (М. Бондарчук), металургійна (Н. Ктитарова), деревооб¬робна (Б. Прокопович, Л. Яремчук), опору матеріалів (О. Корнілов), пожежно-технічна (О. Кучеренко), геологічна (Р. Вов¬ченко, Л. Бохорська, О. Полубічко), хімічна (Ю. Нізельський), електроенергетики (В. Сивокобиленко, В. Павловський, Т. Дейнега), теплоенергетики (Й. Мисак, М. Крук, М. Гера), дахобудівна (Б. Якимович, О. Демська-Кульчицька), музична (С. Булик-Верхола), інформатики (М. Коваль), товарознавча (Г. Рудавська, Л. Демкевич), кулінарна (С. Руденко), ринкової економіки (З. Куделько), психології (В. Андрієвська), прикордонної та митної служби (Л. Грицева), фізична (І. Процик), нафтогазова (М. Гінзбург, Л. Симоненко) тощо. 

На запити середньої і вищої освіти видано низку терміноло¬гічних словників, які певною мірою заповнили прогалину щодо перекладу спеціальних назв і понять. Це: «Російсько-український словник з хемії та хемічної технології» / Уклад. М. Ганіткевич, А. Зелізний (Львів, 1993) [12], «Російсько-український словник фізичних термінів» за ред. О. Б. Лисковича (К., 1994) [14], «Російсько-український науково-технічний словник» В. Перхача і Б. Кінаша (Львів, 1997) [10], «Російсько-український словник науко¬вої і технічної мови» О. Войналовича і В. Моргунюка (К., 1997) [3], «Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про землю та Космос» / Уклад.: В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін. (К., 1998) [13], «Короткий російсько-український словник інструмен¬тальника» В. С. Калашника (К., 2008) [6], «Матеріалознавство: Російсько-українсько-англійський словник» / Уклад.: Я. А. Криль, Г. В. Криль, О. Флюнт та ін. (Львів, 2010) [7] тощо. 

Укладені впродовж 1990–2000-х років словники допомагають вирішити багато складних питань, пов’язаних із використанням науково-технічної термінології, проте в кожному з них є певні вади, що спричиняють сумніви та заперечення щодо вико¬ристан¬ня окремих термінів. 

Метою цієї статті є аналіз перекладу та тлумачення росій¬ськомовного терміна решеткав словникових статтях різного призначення. 

Актуальність теми зумовлена неоднозначним перекладом російськомовного термінарешетка та термінів-словосполук, які групуються навколо цього слова, про що засвідчує виробнича практика: часто-густо фахівці з металургії нарікають на невідповідність при перекладі російських термінів українським, а тому звертаються до вчених із проханням удосконалити технічні словники. 

Аналізуючи здебільшого перекладні двомовні словники різних років видання, погоджуємося з об’єктивним наріканням спеціалістів у металургійній галузі щодо перекладу зазначеного терміна. Так, у словниках [6; 8; 9; 11–14; 19] російськомовний термін решетка перекладається двома варіантами – ґратка (фіз.) та решітка. Причому немає чіткої визначеності, а отже, при перекладі наукових текстів із використанням зазначених словни¬ків виникатимуть певні труднощі. 

Окремі роз’яснення стосовно окресленої проблеми знаходи¬мо у термінологічному словнику «Металлы» [16], де лексема решетка перекладається як ґратка. Ґратка – у матеріалознавстві зазвичай мають на увазі кристалічну ґратку [16, т. 2, с. 199]. Відповідно такі металознавчі терміносполуки як кристаллическая решетка, пространственная решетка, трансляционная решетка в цьому ж словнику перекладаються як кристалічна ґратка, просто¬рова ґратка, трансляційна ґратка та тлумачаться як «закономірне розміщення атомів (іонів), що характеризується періодичною повторюваністю у просторі, властиве твердим кристалічним тілам» [16, т. 1, с. 345–346]. 

Такої ж думки дотримуються укладачі російсько-українсько-англійського словника [7]. На новому етапі відродження України цей словник є спробою впорядкування надбань у галузі ук¬раїнської термінології з металознавства та технічного мовного стилю. Саме в ньому подаються найбільш поширені та необхідні для користування й перекладу терміни з основних розділів сучасного матеріалознавства. На відміну від словників [6; 8; 9; 11–14; 19] російській терміносполуці решетка кристаллическаявідповідає лише один український термін ґратка кристалічна [7, с. 149]. Терміни-словосполучення, що групуються навколо ос¬новного слова, представлено 20 конструкціями, які активно використовуються в досліджуваній терміносистемі: решетка (базоцентрированная моноклинная, базоцентрированная ромби¬ческая, гексагональная, гексагональная плотноупакованная, гранецентрированная кубическая, гранецентрированная ромбическая, кубическая, моноклинная, объемно-центрированная кубическая, объемно-центрированная ромбическая, объемно-центрированная тетрагональная, орторомбическая, примитивная, простая, ромби¬ческая, ромбоэдрическая, тетрагональная, тригональная, триклинная) перекладається як ґратка (базоцентрована моноклінна, базоцентрована ромбічна, гексагональна, гексагональнащільнозапакована, гранецентрована кубічна, гранецентрована ромбічна, кубічнамоноклинна, об’ємно-центрована кубічна, об’ємно-центрована ромбічна, об’ємно-центрована тетрагональна, орторомбічна, примітивна, проста, ромбічна, ромбоедрична, тетрагональна, тригональна, триклинна) [7, с. 149–150]. 

А тепер звернімося до академічних словників. У новітньому російсько-українському словнику [13], виданому 1998 року, за¬значений термін решетка перекладається якґрати (техн.) та решітка (переплетение) [13, с. 635]. А терміносполука решетка кристаллическая як ґратка кристалічна [13, с. 636]. Інший російсько-український словник [11], 1969 року видання, лексему решетка подає такими варіантами: грати, гратка, решітка; крис¬таллическая решетка – кристалічні грати (гратки), крис¬талічна решітка [11, с. 197]. Виявлені невідповідності у слов-никах, очевидно, пов’язані з тим, що погляди фахівців-практиків, науковців-термінологів і лексикографів ще не усталилися, не ввійшли у свідомість і практику широкого загалу. 

Таким чином, використання ґрунтовних академічних ро¬сійсько-українських словників не дозволяє уникнути плутанини щодо вживання зазначених термінів. Якщо важко узгодити тер¬інологію одного словника, то зрозуміло, що термінологічні стандарти, розроблені різними авторськими колективами в різні роки, узгодити ще важче. 

Інший російсько-український науково-технічний словник [10] термін решетка подає якґрати; штахета, а в будів¬ницві та конструюванні – ґратниця, ґратка [6]. А такі російсько¬мовні терміносполуки як решетка кристаллическая, решетка ко¬лосниковаявідвовідно перекладаються як ґратка [ґратниця] кристалічна, руштавиця, ґратниця риштувата [6]. 

Такої ж думки при перекладі поданих терміносполук як у словнику [10] дотримується авторка іншого російсько-україн¬ського словника [20] Н. Шило.
При аналізі перекладних двомовних джерел наша увага була практично звернена лише до російсько-українських словників. Логічно виникло питання, як подають переклад таких ук¬раїн¬ських слів як ґратка, решітка російською мовою. Так, в ук¬раїнсько-російському словнику [19] лексеми ґратка і решітка з позначками (техн., фіз.)перекладаються як решетка [19, с. 53, 286]. Знаходимо в цьому словнику і решітка колосникова, яке російською перекладається решетка колосниковая [Там само]. Щодо останньої терміносполуки, то маємо повну неузго¬дже¬ність. Для порівняння: у словниках [13; 19] решітка колосни¬кова, а в [10; 20] ґратниця риштувата. Зазначені невідповідності тер¬міно¬логічним стандартам виникають, напевне, тому, що автори з редакторами або самі не дуже добре знають, як воно має бути, або дуже добре знають, але – кожен по-своєму, і тому те саме поняття, позначене російським терміном решетка ко¬лосни¬ковая, решетка кристаллическая перекладено двома україн¬ськи¬ми варіантами:ґратниця риштувата, решітка колосникова; ґратка [ґратниця] кристалічна, решітка кристалічна. Щоб роз¬робити добру термінологічну систему в певній предметній га¬лузі, треба добре знати ту предметну галузь і добре знати фахову мову, у середовищі якої має виконувати свої функції терміносистема. 

На думку Т. Кияка, функціювання фахової мови забезпечує чітко встановлена термінологія, у якій можна виділити: 1) тер¬міни галузі, що мають власну дефініцію; 2) міжгалузеві за¬галь¬но¬наукові термінологічні одиниці (у т. ч. терміни суміжних наук) – наприклад, поширені терміни філософії, політології, мате¬матики, філології тощо; 3) напівтер¬міни, або професіоналізми; 4) про¬фесійні жаргонізми [5, с. 3].
Російськомовний термін решетка, який є об’єктом дослі¬дження в цій статті, належить як до першої, так і до другої з ви¬щеназваних груп і може розглядатися як «термін-потенція», оскільки металознавство – наука, що вивчає склад, будову та властивості металів і сплавів та закономірності їх зміни залежно від хімічного складу або теплового, хімічного, механічного, магнітного і радіоактивного діяння [2, с. 520], а тому метало¬знавча термінологія включає як словниковий запас відповідних наук, так і, властиво, технічну термінологію, а, отже, українські лексеми ґратка і решітка успішно «вписуються» в різні галузі фахових студій. 

Словник української мови [15] дає визначення слова грати як «переплетення металевих (зрідка дерев’яних) прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі» [15, т. 2, с. 129]. Лексема решітка позначається як: 1. Загородка, паркан з де¬рев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які пере¬хрещуються. // Предмет, річ, зроблені з дерев’яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. // Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або про¬пус¬кан¬ня чого-небудь. 2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. 3. Час¬тина топки, призначена для спалювання на ній твердого палива. Наприклад: У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. 4. Народний музичний інструмент. 5. Моховик. 6. Гачок, на якого чіпляється прикраса [15, т. 8, с. 525]. Аналогічне визначення аналізованих лексем подається у Великому тлумачному словнику сучасної української мови [2, с. 205, 1029]. 

В іншому тлумачному словнику фахової лексики [17] термін решітка зафіксовано із такими значеннями: 1. Пристрій з отворами певного розміру для затримування або пропускання чого-небудь (синонім ґратка). 2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі тощо. 3. Частина топки, призначена для спалювання на ній твердого палива [17, с. 336]. 

Щодо усталеної металознавчої терміносполуки решетка кристаллическая, то в академічних [2, с. 1029; 15, т. 8, с. 525] і неакадемічному [17, с. 336] словниках зазначену термінолексему позначено як кристалічна решітка з таким тлумаченням:закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів (йонів), молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Аналогічне тлумаченняґратки кристалічної зафіксовано у вище¬згаданому галузевому словнику [16].Така невпорядкованість усталених терміносполук у різних за призначенням словниках призводить до того, що подібні мовні помилки потрапляють в ук¬раїнські наукові публікації, підручники, технічну документацію тощо. 

Отже, словниковий аналіз на прикладі російськомовного терміна решетка та термінів-словосполук, що групуються навколо цього слова засвідчує, що українська металознавча термінологія не опрацьована належним чином і потребує спільної кропіткої праці вчених-металознавців та мовознавців над ви¬правленням, осучасненням та стандартизацією металознавчої терміносистеми. Адже метою термінологічної роботи є створення єдиної, визнаної всіма та обов’язкової для всіх наукової термінології. 

1. Андрейчук Н. Застосування терміна «код» в антропо¬куль¬турній лінгвістиці / Н. Андрейчук // Вісник Національно¬го університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми ук¬раїнської тер-мінології». – 2009. – № 648. – С. 113–117. 

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с. 

3. Войналович О. Російсько-український слов¬ник наукової і техніч¬ної мови: термінологія процесових по¬нять / О. Войналович, В. Моргунюк. – К.: Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с. 

4. Етимологічний словник української мови: у 7 т. / [редколегія О. С. Мельничук (гол. редактор), В. Т. Коломієць, О. Б. Тка¬ченко]. – Т. 2 (Д–Копці). – К.: Наукова думка, 1985. – 570 с. 

5. Кияк Т. Вузькогалузеві терміни як основа формування та квазіреферування фахових текстів / Тарас Кияк // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2008. – № 620. – С. 3–5. 

6. Лебеденко Ю. Ф. Короткий російсько-український словник інструментальника: 5 000 термінів [за ред. В. С. Калашника]. – [2-е вид., стер.]. – К.: Кондор, 2008. – 156 с. 

7. Матеріалознавство: Російсько-українсько-англійський слов¬ник: 9 000 слів [уклад. Я. А. Криль, Г. В. Криль, О. Р. Флюнт та ін]. – Львів: Видавництво «Новий Світ – 2000», 2010. – 304 с. 

8. Пінчук С. І. Фізичне матеріалознавство: російсько-українсько-англійський термінологічний словник / С. І. Пінчук, С. І. Гу¬бенко. – Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-VAL», 2009. – 380 с. 

9. Російсько-український загальнотехнічний словник [уклад. Л. І. Мацько, І. Г. Трегуб, В. Ф. Христенок, І. В. Христе¬нок]. – К.: Вища школа, 1994. – 173 с. 

10. Російсько-український науково-технічний словник: 30 000 слів [уклад. В. Перхач, Б. Кінаш]. – Львів: Львівська політехніка, 1997. – 456 с. 

11. Російсько-український словник: у 3 т. / [редколегія Й. А. Баг¬мут, І. К. Білодід, С. І. Головащук та ін.] – Т. 3 (Про–Я). – К.: Наукова думка, 1969. – 728 с. 

12. Російсько-український словник з хемії та хемічної технології [уклад. М. Ганіткевич, А. Зелізний]. – Львів, 1993. – 315 с. 

13. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про землю та Космос [В. В. Гей¬ченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін.]. – К.: Наукова думка, 1998. – 892 с. 

14. Російсько-український словник фізичних термінів [уклад. Ю. В. Караван та ін. (за ред. О. Б. Лисковича)]. – К.: Вища школа, 1994. – 311 с. 
15. Словник української мови: В 11 т. – Т. ІІ (Г–Ж), 1971; Т. VІІІ (Природо–Ряхтливий). – К.: Наукова думка, 1977. 

16. Терминологический словарь «Металлы»: В 2 т. / [М. С. Блат¬нер, В. Я. Кершенбаум, Г. Г. Мухин и др.]. – Запорожье: Мотор-Сич, 2005. – Т. 1 (А–Н). – 511 с.; Т. 2 (Н–Я). – 523 с. 

17. Тлумачний словник сучасної української мови: Фахова лексика: близько 20 000 слів [за заг. ред. В. С. Калашника]. – Х.: ФОП Співак Т. К., 2009. – 464 с. 
18. Українсько-російський словник наукової термінології [за заг. ред. Л. О. Симоненко]. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 416 с. 

19. Черханов В. Д. Російсько-український металургійний слов¬ник [відп. ред. Г. С. Писаренко] / В. Д. Черханов, В. І. Мелешко. – К.: Наукова думка, 1970. – 120 с. 

20. Шило Н. І. Російсько-український словник: Термінологічна лексика / Н. І. Шило. – К.: Просвіта, 2004. – 212 с.

==Зовнішні посилання==

Решітка

2015-11-25T14:16:49Z

Порядченко: /* Цікаві факти */

==Словник Грінченка==
'''Решітка''', -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4)Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум.решіточка. Чуб. VII. 415.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
[http://sum.in.ua/s/reshitka Академічний тлумачний словник української мови] 
'''Решітка''' 

1. Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Гнат Хоткевич, І, 1966, 118);
// Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. Вікна були, по старосвітському звичаю, забиті рідкою залізною решіткою од злодіїв (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); Щоб полегшити догляд за радіатором [трактора], установлено швидкознімну решітку в кабіні (Хлібороб України, 3, 1966, 9); Кути і місця пересічення монолітних стін слід армувати решітками, збитими з рейок,.. або сітками з лози (Колгоспник України, 4, 1958, 13);
// Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев'яних решіток (Технологія приготування їжі, 1957, 18). 

2. Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 92); Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини — крапкате, кратковане, макове, решітка (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55). 

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сільського будівельника, 1956, 391); У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (Сільські теплові електростанції, 1957, 77). 

4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка, III, 1952, 564); Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112). 

5. діал. Моховик. Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, — а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових «справжніх» білих грибів! (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (Василь Кучер, Повісті.., 1949, 119). 

6. рідко. Гачок, на який чіпляється прикраса. Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися і прикрашувалися кольоровим склом (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 81). 

▲ '''Кристалічна решітка''' — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Бомбардуючи кристал дуже повільними, «холодними», нейтронами, фізики вивчають коливання атомів у вузлах кристалічної решітки 

[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікісловника] 

'''Реші́тка''', -и, ж. 

1. Загорода, паркан із дерев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. // Предмет, річ, зроблені з дерев’яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. // Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. 

2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. 

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. 

4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. 

5. діал. Моховик. 

6. рідко. Гачок, на якого чіпляється прикраса. 

** Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. 

7. мат. Тип алгебр з двома бінарними операціями. 

==Ілюстрації==
[[Зображення:Решітка.jpg|340 px]]
[[Зображення:Красиві решітки.jpg|340 px]]
[[Зображення:Решітка речовини.jpg|282 px]]
[[Зображення:Віконна решітка.jpg|340 px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|VqGDpYOg8Sg}}

==Див. також==
====Цікаві факти====
1. Решітка — теж саме, що й ґрати.

2. Народний музичний ударний інструмент, бубон (рідко).

3. Моховик (діалектне).

4. Гачок, на який чіпляється прикраса (рідко).

5. Теж, що й решка (бік монети).

6. У математиці, кристалографії — теж, що й ґратка

Ґратка Браве
Ґратка з діленням
Ґратка кристалічна
Ґратка (порядок)
Ґратка Поста
7. «Решітка Серпінського» — теж, що й трикутник Серпінського.

8. Решітка радіатора — теж, що й ґратка радіатора.

9. «Решітка», або «символ решітки» (типографський знак) — теж, що й октоторп «#». 

[http://ukrsence.com.ua/zmist-zhurnalu/ukra%D1%97nskij-smisl-1-2012/pereklad-termina-reshetka-v-ukra%D1%97nskij-terminologi%D1%97-metaloznavstva/ ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНА «РЕШЕТКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕТАЛОЗНАВСТВА О. В. Пєтухова] 

'''ПЕРЕКЛАД ТЕРМІНА «РЕШЕТКА» В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ МЕТАЛОЗНАВСТВА''' 

Представлено переклад та тлумачення російськомовного терміна «ре¬шетка» у словникових статтях різного призначення. Особливу увагу звернено на формування розуміння зазначеного терміна в галузі металознавства. 

'''Ключові слова''': ґратка, решітка, кристалічна ґратка, термін, металознавство. 

Представлен перевод и толкование русскоязычного термина «решетка» в разных словарных статьях. Особое внимание обращается на формирование понимания названного термина в металловедческой отрасли. 

'''Ключевые слова''': решетка, кристаллическая решетка, термин, металловедение. 

In the article the analysis of translation and interpretation of the Russian-language term «is presented grate» in vocabulary entries different on purpose. The special attention applies on forming of understanding of the marked term in physicometallurgical industry. 

'''Key words''': grate, crystalline grate, term, physical metallurgy. 

Українська термінологія упродовж двох століть привертає до себе увагу багатьох учених, фахівців, ентузіастів національного відродження. Особливістю нашого часу, який межує не лише зі століттями, а й тисячоліттями, є те, що нарешті після багатьох років поневірянь та утисків українська мова знову зайняла гідне місце в усіх сферах життєдіяльності, зокрема і в науковій галузі. 

Національна технічна термінологія як складова наукової мови знаходиться на гребені третього національного відро¬джен¬ня. За останні двадцять років з’явилося близько сотні різно¬ма¬нітних термінографічних праць різного статусу й ґатунку, які виходили в різних містах України й у яких розглядалися окремі галузеві системи або їх компоненти: військова (В. Карачун, Л. По¬номаренко, Я. Яремко), залізнична (Е. Ганиш, С. Ісаєнко), авіаційна (М. Бондарчук), металургійна (Н. Ктитарова), деревооб¬робна (Б. Прокопович, Л. Яремчук), опору матеріалів (О. Корнілов), пожежно-технічна (О. Кучеренко), геологічна (Р. Вов¬ченко, Л. Бохорська, О. Полубічко), хімічна (Ю. Нізельський), електроенергетики (В. Сивокобиленко, В. Павловський, Т. Дейнега), теплоенергетики (Й. Мисак, М. Крук, М. Гера), дахобудівна (Б. Якимович, О. Демська-Кульчицька), музична (С. Булик-Верхола), інформатики (М. Коваль), товарознавча (Г. Рудавська, Л. Демкевич), кулінарна (С. Руденко), ринкової економіки (З. Куделько), психології (В. Андрієвська), прикордонної та митної служби (Л. Грицева), фізична (І. Процик), нафтогазова (М. Гінзбург, Л. Симоненко) тощо. 

На запити середньої і вищої освіти видано низку терміноло¬гічних словників, які певною мірою заповнили прогалину щодо перекладу спеціальних назв і понять. Це: «Російсько-український словник з хемії та хемічної технології» / Уклад. М. Ганіткевич, А. Зелізний (Львів, 1993) [12], «Російсько-український словник фізичних термінів» за ред. О. Б. Лисковича (К., 1994) [14], «Російсько-український науково-технічний словник» В. Перхача і Б. Кінаша (Львів, 1997) [10], «Російсько-український словник науко¬вої і технічної мови» О. Войналовича і В. Моргунюка (К., 1997) [3], «Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про землю та Космос» / Уклад.: В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін. (К., 1998) [13], «Короткий російсько-український словник інструмен¬тальника» В. С. Калашника (К., 2008) [6], «Матеріалознавство: Російсько-українсько-англійський словник» / Уклад.: Я. А. Криль, Г. В. Криль, О. Флюнт та ін. (Львів, 2010) [7] тощо. 

Укладені впродовж 1990–2000-х років словники допомагають вирішити багато складних питань, пов’язаних із використанням науково-технічної термінології, проте в кожному з них є певні вади, що спричиняють сумніви та заперечення щодо вико¬ристан¬ня окремих термінів. 

Метою цієї статті є аналіз перекладу та тлумачення росій¬ськомовного терміна решеткав словникових статтях різного призначення. 

Актуальність теми зумовлена неоднозначним перекладом російськомовного термінарешетка та термінів-словосполук, які групуються навколо цього слова, про що засвідчує виробнича практика: часто-густо фахівці з металургії нарікають на невідповідність при перекладі російських термінів українським, а тому звертаються до вчених із проханням удосконалити технічні словники. 

Аналізуючи здебільшого перекладні двомовні словники різних років видання, погоджуємося з об’єктивним наріканням спеціалістів у металургійній галузі щодо перекладу зазначеного терміна. Так, у словниках [6; 8; 9; 11–14; 19] російськомовний термін решетка перекладається двома варіантами – ґратка (фіз.) та решітка. Причому немає чіткої визначеності, а отже, при перекладі наукових текстів із використанням зазначених словни¬ків виникатимуть певні труднощі. 

Окремі роз’яснення стосовно окресленої проблеми знаходи¬мо у термінологічному словнику «Металлы» [16], де лексема решетка перекладається як ґратка. Ґратка – у матеріалознавстві зазвичай мають на увазі кристалічну ґратку [16, т. 2, с. 199]. Відповідно такі металознавчі терміносполуки як кристаллическая решетка, пространственная решетка, трансляционная решетка в цьому ж словнику перекладаються як кристалічна ґратка, просто¬рова ґратка, трансляційна ґратка та тлумачаться як «закономірне розміщення атомів (іонів), що характеризується періодичною повторюваністю у просторі, властиве твердим кристалічним тілам» [16, т. 1, с. 345–346]. 

Такої ж думки дотримуються укладачі російсько-українсько-англійського словника [7]. На новому етапі відродження України цей словник є спробою впорядкування надбань у галузі ук¬раїнської термінології з металознавства та технічного мовного стилю. Саме в ньому подаються найбільш поширені та необхідні для користування й перекладу терміни з основних розділів сучасного матеріалознавства. На відміну від словників [6; 8; 9; 11–14; 19] російській терміносполуці решетка кристаллическаявідповідає лише один український термін ґратка кристалічна [7, с. 149]. Терміни-словосполучення, що групуються навколо ос¬новного слова, представлено 20 конструкціями, які активно використовуються в досліджуваній терміносистемі: решетка (базоцентрированная моноклинная, базоцентрированная ромби¬ческая, гексагональная, гексагональная плотноупакованная, гранецентрированная кубическая, гранецентрированная ромбическая, кубическая, моноклинная, объемно-центрированная кубическая, объемно-центрированная ромбическая, объемно-центрированная тетрагональная, орторомбическая, примитивная, простая, ромби¬ческая, ромбоэдрическая, тетрагональная, тригональная, триклинная) перекладається як ґратка (базоцентрована моноклінна, базоцентрована ромбічна, гексагональна, гексагональнащільнозапакована, гранецентрована кубічна, гранецентрована ромбічна, кубічнамоноклинна, об’ємно-центрована кубічна, об’ємно-центрована ромбічна, об’ємно-центрована тетрагональна, орторомбічна, примітивна, проста, ромбічна, ромбоедрична, тетрагональна, тригональна, триклинна) [7, с. 149–150]. 

А тепер звернімося до академічних словників. У новітньому російсько-українському словнику [13], виданому 1998 року, за¬значений термін решетка перекладається якґрати (техн.) та решітка (переплетение) [13, с. 635]. А терміносполука решетка кристаллическая як ґратка кристалічна [13, с. 636]. Інший російсько-український словник [11], 1969 року видання, лексему решетка подає такими варіантами: грати, гратка, решітка; крис¬таллическая решетка – кристалічні грати (гратки), крис¬талічна решітка [11, с. 197]. Виявлені невідповідності у слов-никах, очевидно, пов’язані з тим, що погляди фахівців-практиків, науковців-термінологів і лексикографів ще не усталилися, не ввійшли у свідомість і практику широкого загалу. 

Таким чином, використання ґрунтовних академічних ро¬сійсько-українських словників не дозволяє уникнути плутанини щодо вживання зазначених термінів. Якщо важко узгодити тер¬інологію одного словника, то зрозуміло, що термінологічні стандарти, розроблені різними авторськими колективами в різні роки, узгодити ще важче. 

Інший російсько-український науково-технічний словник [10] термін решетка подає якґрати; штахета, а в будів¬ницві та конструюванні – ґратниця, ґратка [6]. А такі російсько¬мовні терміносполуки як решетка кристаллическая, решетка ко¬лосниковаявідвовідно перекладаються як ґратка [ґратниця] кристалічна, руштавиця, ґратниця риштувата [6]. 

Такої ж думки при перекладі поданих терміносполук як у словнику [10] дотримується авторка іншого російсько-україн¬ського словника [20] Н. Шило.
При аналізі перекладних двомовних джерел наша увага була практично звернена лише до російсько-українських словників. Логічно виникло питання, як подають переклад таких ук¬раїн¬ських слів як ґратка, решітка російською мовою. Так, в ук¬раїнсько-російському словнику [19] лексеми ґратка і решітка з позначками (техн., фіз.)перекладаються як решетка [19, с. 53, 286]. Знаходимо в цьому словнику і решітка колосникова, яке російською перекладається решетка колосниковая [Там само]. Щодо останньої терміносполуки, то маємо повну неузго¬дже¬ність. Для порівняння: у словниках [13; 19] решітка колосни¬кова, а в [10; 20] ґратниця риштувата. Зазначені невідповідності тер¬міно¬логічним стандартам виникають, напевне, тому, що автори з редакторами або самі не дуже добре знають, як воно має бути, або дуже добре знають, але – кожен по-своєму, і тому те саме поняття, позначене російським терміном решетка ко¬лосни¬ковая, решетка кристаллическая перекладено двома україн¬ськи¬ми варіантами:ґратниця риштувата, решітка колосникова; ґратка [ґратниця] кристалічна, решітка кристалічна. Щоб роз¬робити добру термінологічну систему в певній предметній га¬лузі, треба добре знати ту предметну галузь і добре знати фахову мову, у середовищі якої має виконувати свої функції терміносистема. 

На думку Т. Кияка, функціювання фахової мови забезпечує чітко встановлена термінологія, у якій можна виділити: 1) тер¬міни галузі, що мають власну дефініцію; 2) міжгалузеві за¬галь¬но¬наукові термінологічні одиниці (у т. ч. терміни суміжних наук) – наприклад, поширені терміни філософії, політології, мате¬матики, філології тощо; 3) напівтер¬міни, або професіоналізми; 4) про¬фесійні жаргонізми [5, с. 3].
Російськомовний термін решетка, який є об’єктом дослі¬дження в цій статті, належить як до першої, так і до другої з ви¬щеназваних груп і може розглядатися як «термін-потенція», оскільки металознавство – наука, що вивчає склад, будову та властивості металів і сплавів та закономірності їх зміни залежно від хімічного складу або теплового, хімічного, механічного, магнітного і радіоактивного діяння [2, с. 520], а тому метало¬знавча термінологія включає як словниковий запас відповідних наук, так і, властиво, технічну термінологію, а, отже, українські лексеми ґратка і решітка успішно «вписуються» в різні галузі фахових студій. 

Словник української мови [15] дає визначення слова грати як «переплетення металевих (зрідка дерев’яних) прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі» [15, т. 2, с. 129]. Лексема решітка позначається як: 1. Загородка, паркан з де¬рев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які пере¬хрещуються. // Предмет, річ, зроблені з дерев’яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. // Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або про¬пус¬кан¬ня чого-небудь. 2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. 3. Час¬тина топки, призначена для спалювання на ній твердого палива. Наприклад: У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. 4. Народний музичний інструмент. 5. Моховик. 6. Гачок, на якого чіпляється прикраса [15, т. 8, с. 525]. Аналогічне визначення аналізованих лексем подається у Великому тлумачному словнику сучасної української мови [2, с. 205, 1029]. 

В іншому тлумачному словнику фахової лексики [17] термін решітка зафіксовано із такими значеннями: 1. Пристрій з отворами певного розміру для затримування або пропускання чого-небудь (синонім ґратка). 2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі тощо. 3. Частина топки, призначена для спалювання на ній твердого палива [17, с. 336]. 

Щодо усталеної металознавчої терміносполуки решетка кристаллическая, то в академічних [2, с. 1029; 15, т. 8, с. 525] і неакадемічному [17, с. 336] словниках зазначену термінолексему позначено як кристалічна решітка з таким тлумаченням:закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів (йонів), молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Аналогічне тлумаченняґратки кристалічної зафіксовано у вище¬згаданому галузевому словнику [16].Така невпорядкованість усталених терміносполук у різних за призначенням словниках призводить до того, що подібні мовні помилки потрапляють в ук¬раїнські наукові публікації, підручники, технічну документацію тощо. 

Отже, словниковий аналіз на прикладі російськомовного терміна решетка та термінів-словосполук, що групуються навколо цього слова засвідчує, що українська металознавча термінологія не опрацьована належним чином і потребує спільної кропіткої праці вчених-металознавців та мовознавців над ви¬правленням, осучасненням та стандартизацією металознавчої терміносистеми. Адже метою термінологічної роботи є створення єдиної, визнаної всіма та обов’язкової для всіх наукової термінології. 

==Зовнішні посилання==

Решітка

2015-11-25T14:08:07Z

Порядченко: /* Тлумачення слова у сучасних словниках */

Решітка

2015-11-25T14:07:38Z

Порядченко: /* Тлумачення слова у сучасних словниках */

Решітка

2015-11-25T14:06:59Z

Порядченко: /* Словник Грінченка */

Решітка

2015-11-25T14:06:24Z

Порядченко: /* Тлумачення слова у сучасних словниках */

==Словник Грінченка==
, -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4)Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум.решіточка. Чуб. VII. 415.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
[http://sum.in.ua/s/reshitka Академічний тлумачний словник української мови] 

1. Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Гнат Хоткевич, І, 1966, 118);
// Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. Вікна були, по старосвітському звичаю, забиті рідкою залізною решіткою од злодіїв (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); Щоб полегшити догляд за радіатором [трактора], установлено швидкознімну решітку в кабіні (Хлібороб України, 3, 1966, 9); Кути і місця пересічення монолітних стін слід армувати решітками, збитими з рейок,.. або сітками з лози (Колгоспник України, 4, 1958, 13);
// Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев'яних решіток (Технологія приготування їжі, 1957, 18). 

2. Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 92); Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини — крапкате, кратковане, макове, решітка (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55). 

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сільського будівельника, 1956, 391); У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (Сільські теплові електростанції, 1957, 77). 

4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка, III, 1952, 564); Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112). 

5. діал. Моховик. Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, — а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових «справжніх» білих грибів! (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (Василь Кучер, Повісті.., 1949, 119). 

6. рідко. Гачок, на який чіпляється прикраса. Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися і прикрашувалися кольоровим склом (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 81). 

▲ '''Кристалічна решітка''' — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Бомбардуючи кристал дуже повільними, «холодними», нейтронами, фізики вивчають коливання атомів у вузлах кристалічної решітки 

[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікісловника] 

Реші́тка, -и, ж. 

1. Загорода, паркан із дерев’яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. // Предмет, річ, зроблені з дерев’яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. // Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. 

2. Ажурне перехрещення ліній при в’язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. 

3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. 

4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. 

5. діал. Моховик. 

6. рідко. Гачок, на якого чіпляється прикраса. 

** Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. 

7. мат. Тип алгебр з двома бінарними операціями. 

==Ілюстрації==
[[Зображення:Решітка.jpg|340 px]]
[[Зображення:Красиві решітки.jpg|340 px]]
[[Зображення:Решітка речовини.jpg|282 px]]
[[Зображення:Віконна решітка.jpg|340 px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|VqGDpYOg8Sg}}

==Див. також==
====Цікаві факти====
1. Решітка — теж саме, що й ґрати.

2. Народний музичний ударний інструмент, бубон (рідко).

3. Моховик (діалектне).

4. Гачок, на який чіпляється прикраса (рідко).

5. Теж, що й решка (бік монети).

6. У математиці, кристалографії — теж, що й ґратка

Ґратка Браве
Ґратка з діленням
Ґратка кристалічна
Ґратка (порядок)
Ґратка Поста
7. «Решітка Серпінського» — теж, що й трикутник Серпінського.

8. Решітка радіатора — теж, що й ґратка радіатора.

9. «Решітка», або «символ решітки» (типографський знак) — теж, що й октоторп «#».

==Зовнішні посилання==

Решітка

2015-11-25T13:59:43Z

Порядченко: /* Словник Грінченка */

==Словник Грінченка==
, -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4)Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум.решіточка. Чуб. VII. 415.

==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
Словник української мови
1. Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Гнат Хоткевич, І, 1966, 118);
// Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. Вікна були, по старосвітському звичаю, забиті рідкою залізною решіткою од злодіїв (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); Щоб полегшити догляд за радіатором [трактора], установлено швидкознімну решітку в кабіні (Хлібороб України, 3, 1966, 9); Кути і місця пересічення монолітних стін слід армувати решітками, збитими з рейок,.. або сітками з лози (Колгоспник України, 4, 1958, 13);
// Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев'яних решіток (Технологія приготування їжі, 1957, 18).
2. Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 92); Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини — крапкате, кратковане, макове, решітка (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55).
3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сільського будівельника, 1956, 391); У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (Сільські теплові електростанції, 1957, 77).
4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка, III, 1952, 564); Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112).
5. діал. Моховик. Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, — а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових «справжніх» білих грибів! (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (Василь Кучер, Повісті.., 1949, 119).
6. рідко. Гачок, на який чіпляється прикраса. Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися і прикрашувалися кольоровим склом (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 81).
▲ Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Бомбардуючи кристал дуже повільними, «холодними», нейтронами, фізики вивчають коливання атомів у вузлах кристалічної решітки

==Ілюстрації==
[[Зображення:Решітка.jpg|340 px]]
[[Зображення:Красиві решітки.jpg|340 px]]
[[Зображення:Решітка речовини.jpg|282 px]]
[[Зображення:Віконна решітка.jpg|340 px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|VqGDpYOg8Sg}}

==Див. також==
====Цікаві факти====
1. Решітка — теж саме, що й ґрати.

2. Народний музичний ударний інструмент, бубон (рідко).

3. Моховик (діалектне).

4. Гачок, на який чіпляється прикраса (рідко).

5. Теж, що й решка (бік монети).

6. У математиці, кристалографії — теж, що й ґратка

Ґратка Браве
Ґратка з діленням
Ґратка кристалічна
Ґратка (порядок)
Ґратка Поста
7. «Решітка Серпінського» — теж, що й трикутник Серпінського.

8. Решітка радіатора — теж, що й ґратка радіатора.

9. «Решітка», або «символ решітки» (типографський знак) — теж, що й октоторп «#».

==Зовнішні посилання==

Решітка

2015-11-25T13:59:18Z

Порядченко:

==Словник Грінченка==
Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Шух. І. 305. 306. Cм. токарня.
==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
Словник української мови
1. Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Гнат Хоткевич, І, 1966, 118);
// Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. Вікна були, по старосвітському звичаю, забиті рідкою залізною решіткою од злодіїв (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); Щоб полегшити догляд за радіатором [трактора], установлено швидкознімну решітку в кабіні (Хлібороб України, 3, 1966, 9); Кути і місця пересічення монолітних стін слід армувати решітками, збитими з рейок,.. або сітками з лози (Колгоспник України, 4, 1958, 13);
// Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев'яних решіток (Технологія приготування їжі, 1957, 18).
2. Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 92); Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини — крапкате, кратковане, макове, решітка (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55).
3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сільського будівельника, 1956, 391); У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (Сільські теплові електростанції, 1957, 77).
4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка, III, 1952, 564); Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112).
5. діал. Моховик. Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, — а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових «справжніх» білих грибів! (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (Василь Кучер, Повісті.., 1949, 119).
6. рідко. Гачок, на який чіпляється прикраса. Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися і прикрашувалися кольоровим склом (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 81).
▲ Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Бомбардуючи кристал дуже повільними, «холодними», нейтронами, фізики вивчають коливання атомів у вузлах кристалічної решітки

==Ілюстрації==
[[Зображення:Решітка.jpg|340 px]]
[[Зображення:Красиві решітки.jpg|340 px]]
[[Зображення:Решітка речовини.jpg|282 px]]
[[Зображення:Віконна решітка.jpg|340 px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|VqGDpYOg8Sg}}

==Див. також==
====Цікаві факти====
1. Решітка — теж саме, що й ґрати.

2. Народний музичний ударний інструмент, бубон (рідко).

3. Моховик (діалектне).

4. Гачок, на який чіпляється прикраса (рідко).

5. Теж, що й решка (бік монети).

6. У математиці, кристалографії — теж, що й ґратка

Ґратка Браве
Ґратка з діленням
Ґратка кристалічна
Ґратка (порядок)
Ґратка Поста
7. «Решітка Серпінського» — теж, що й трикутник Серпінського.

8. Решітка радіатора — теж, що й ґратка радіатора.

9. «Решітка», або «символ решітки» (типографський знак) — теж, що й октоторп «#».

==Зовнішні посилання==

Файл:Віконна решітка.jpg

2015-11-25T13:57:11Z

Порядченко: віконна решітка

віконна решітка

Файл:Решітка речовини.jpg

2015-11-25T13:56:07Z

Порядченко: решітка речовини

решітка речовини

Файл:Красиві решітки.jpg

2015-11-25T13:54:32Z

Порядченко: Красиві решітки

Красиві решітки

Файл:Решітка.jpg

2015-11-25T13:53:38Z

Порядченко: решітка

решітка

Решітка

2015-11-25T13:50:52Z

Порядченко:

==Словник Грінченка==
Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Шух. І. 305. 306. Cм. токарня.
==Сучасні словники==
====Тлумачення слова у сучасних словниках====
Словник української мови
1. Загорода, паркан з дерев'яних або металевих прутів, планок і т. ін., які перехрещуються. Решітка, що нею відділюється сад від двору. Помацки знайшов [Василь] хвіртку, увійшов до саду (Гнат Хоткевич, І, 1966, 118);
// Предмет, річ, зроблені з дерев'яних або металевих прутів у вигляді перехрещених, переплетених ліній. Вікна були, по старосвітському звичаю, забиті рідкою залізною решіткою од злодіїв (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); Щоб полегшити догляд за радіатором [трактора], установлено швидкознімну решітку в кабіні (Хлібороб України, 3, 1966, 9); Кути і місця пересічення монолітних стін слід армувати решітками, збитими з рейок,.. або сітками з лози (Колгоспник України, 4, 1958, 13);
// Пристрій з отворами того чи іншого розміру для затримування або пропускання чого-небудь. Решітки встановлюють перед випусками стічних вод у відстійники, на поля зрошення або фільтрації (Довідник сільського будівельника, 1956, 356); На дрібних і середніх підприємствах можна використати [для сортування картоплі] найпростіші пристрої з триярусних металевих або дерев'яних решіток (Технологія приготування їжі, 1957, 18).
2. Ажурне перехрещення ліній при в'язанні, плетенні, різьбі, художньому зображенні і т. ін. Поверхня тарілок прикрашувалася рельєфним орнаментом, в якому ромашки або інші квіти перепліталися у своєрідну решітку (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 92); Розгортка писанки в цілому не має в своєму орнаменті другорядних елементів чи зображень, усе підкорене площині. Назви способів заповнення площини — крапкате, кратковане, макове, решітка (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 55).
3. Частина топки, признач. для спалювання на ній твердого палива. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сільського будівельника, 1956, 391); У топку з простою колосниковою решіткою паливо закидають швидко, невеликими порціями. Дрова розколюють, а вугілля розбивають на шматки не більш кулака (Сільські теплові електростанції, 1957, 77).
4. рідко. Народний музичний ударний інструмент. Він подався до корчми. Там грали музики, скрипка та решітка, було багато парубків та дівок (Леся Українка, III, 1952, 564); Вживаються в оркестрах [китайських] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти), а також решітки, що звучать, коли по них проводити бамбуковою паличкою (Народна творчість та етнографія, 4, 1962, 112).
5. діал. Моховик. Ні я, ні Богдан не знайшли хоч би поганенької сироїжки чи решітки, — а Денис тріумфально вийшов на узлісся із десятком чи й двома чудових «справжніх» білих грибів! (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 69); Зародив тієї осені білий гриб і решітка (Василь Кучер, Повісті.., 1949, 119).
6. рідко. Гачок, на який чіпляється прикраса. Решітки для підвішування дукачів виконувалися зі срібла або міді, позолочувалися і прикрашувалися кольоровим склом (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 81).
▲ Кристалічна решітка — закономірне, геометрично правильне розташування атомів, іонів, молекул, властиве речовині, яка перебуває у кристалічному стані. Бомбардуючи кристал дуже повільними, «холодними», нейтронами, фізики вивчають коливання атомів у вузлах кристалічної решітки

==Ілюстрації==
[[Зображення:Squirrel_02.jpg|340 px]]
[[Зображення:Squirrel_14.jpg|340 px]]
[[Зображення:Squirrel_15.jpg|282 px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|1wdF0j7cjKs}}
{{#ev:youtube|YryJP8hnrhw}}

==Див. також==
====Цікаві факти====
1. Решітка — теж саме, що й ґрати.

2. Народний музичний ударний інструмент, бубон (рідко).

3. Моховик (діалектне).

4. Гачок, на який чіпляється прикраса (рідко).

5. Теж, що й решка (бік монети).

6. У математиці, кристалографії — теж, що й ґратка

Ґратка Браве
Ґратка з діленням
Ґратка кристалічна
Ґратка (порядок)
Ґратка Поста
7. «Решітка Серпінського» — теж, що й трикутник Серпінського.

8. Решітка радіатора — теж, що й ґратка радіатора.

9. «Решітка», або «символ решітки» (типографський знак) — теж, що й октоторп «#».

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Бі]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]Цей термін має кілька значень.

Рибальня

2015-11-25T13:33:06Z

Порядченко: /* Зовнішні посилання */

'''Рибальня, -ні, '''''ж. ''Мѣсто, гдѣ производится рыбная ловля, рыбный заводъ. ''Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп’ють та прогайнують. ''Стор. II. 191.
[[Категорія:Ри]]

===Сучасні словники===
Тлумачення слова у сучасних словниках 
[http://sum.in.ua/s/rybaljnja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] 
РИБА́ЛЬНЯ, і, жін., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Іван Багмутг Щасл. день.., 1959, 122). 
[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527.] 
РИБА́ЛЬНЯ, і, ж., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Багмут, Щасл. день.., 1959, 122). 
[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник відмінків]
{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || риба́льня || риба́льні
|-
| родовий || риба́льні || риба́лень
|-
| давальний || риба́льні || риба́льням
|-
| знахідний || риба́льню || риба́льні
|-
| орудний || риба́льнею || риба́льнями
|-
| місцевий || на/у риба́льні || на/у риба́льнях
|-
| кличний || риба́льне* || риба́льні*

|} 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fishing.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M rybalka.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рибальня на озері.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Місце рибалки.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==

Казка про рибака і рибку 
{{#ev:youtube|JM-14m6PZfs}} 
Місце для рибалки 
{{#ev:youtube|C-JDCie5S88}}

==Див. також==

''''''Коли рибалки їздять на рибалку'''''' 
«Коли ж ми поїдемо нарешті на рибалку?» — запитує нормальний персонаж у сучасному оповіданні другого;пише й фейлетоніст не жартома, а цілком серйозно: «Потім дзвонить до іншого міністра, Левка Івановича, питає про полювання,рибалку, врешті каже про справу». Виходить, що рибалки хочуть їхати на рибалку, а міністр любить не тільки полювання, ай... рибалку. Дивні наміри, дивні й смаки! Адже слово рибалка означає «людина, що рибалить (або ловить рибу)»: «Рибалка Панас Круть» (І. Нечуй-Левицький); «І риби попідводний рух рибалці забиває дух» (М. Рильський). Є порода чайки, що зветьсярибалка: «Пливуть собі та співають; рибалка літає» (Т. Шевченко). Робота рибалки зветься рибальство («Влітку він із батьком жив два тижні в наметі біля річки. Займалися полюванням та рибальством». — 
З цього можна зробити висновок, що рибалки тільки тоді їздять на рибалку, коли автори, які про них пишуть, негаразд знають українську літературну мову.

<big><big><big>''Багмут Іван'' 

'''Хазяїн Широкої ріки'''</big></big></big>

З річки Широкої прийшов мисливець-ороч і розповів, що там знову об’явився Хазяїн. Ця звістка вмить облетіла Наватумську бухту, і всі дуже хвилювалися. На Широкій, як тільки кінчали ловити рибу, нікого не лишалося, навіть сторожа. 

Мисливець розповідав, що все — мішки з борошном і сіллю, ящики з консервами, рибальське приладдя, яке було залишене коло гирла Широкої після закінчення рибальського сезону, геть розкидане по берегу. Хазяїн порвав мішки, потрощив ящики, а банки консервів погнув і порозкидав навколо. Великий брезент, яким було накрито майно і якого не могли підняти вісім чоловіків, відтягнуто на кілька кроків від складу і пошматовано. 

Мисливець не бачив Хазяїна. Він бачив тільки сліди на піску, ніби велетенська людина ходила біля складу на руках. Слід був, безперечно, ведмежий, але ще ніхто ніколи не бачив ведмежої лапи такого дивовижного розміру. 

Три роки тому, коли Хазяїн вперше попорядкував на складі Широкої ріки, завідувач Наватумської рибальні, який наглядав і за Широкою, скликав усіх мисливців і прохав, щоб вони убили Хазяїна, але нічого з того не вийшло. Мисливці ходили на засідки кілька разів, та не могли навіть побачити Хазяїна, а на другий день кожного разу склад знову було розтрощено. Тоді невідомо хто розпустив чутку, що це не звичайний ведмідь, а дух і що він не хоче, щоб на Широкій була ''''''рибальня''''''. 

Дехто з дідів охоче повірив цьому, і тут немає нічого дивного. Адже здавна відомо, що ведмеді знають людську мову, а розум мають надприродний. Всі старі мисливці-орочі, убивши ведмедя, обов’язково зашивають на ведмежій шкурі дірки від очей. Кому не відомо, що, коли не зашити цих дірок, ведмідь стежитиме за мисливцем і рано чи пізно загризе його. А щоб цілком захистити себе від небезпеки, треба, загниваючи очі, сказати: 

— Це не я тебе вбив! Тебе убив чужинець. 

Сліпий ведмідь повірить і нападатиме на чужинців. Чому ведмеді інколи відривають з могил мертвяків? Вони мстяться тим мисливцям, що віддавали собакам ведмежі кістки. Молодь сміється з цього, та старі люди добре знають, що ведмідь — не звичайний звір. А таємничий Хазяїн і поготів. Коли його слід вдвоє більший, то який же тоді у нього розум! 

Завідуючий мало зважав на ці балачки. Він хотів зберегти склад і звернувся до Міке Амагачана, або Скупого, як звали його на узбережжі. Він убив на своєму віку сто сорок шість ведмедів, і завідуючий гадав, що йому нічого не варто вбити і сто сорок сьомого. 

Міке уважно вислухав завідуючого і, опустивши очі, відповів: 

— Нічого не чую. Старий став і тому зовсім нічого не чую. 

Завідуючий довго бився біля Міке, але той тільки винувато
посміхався і повторював: 

— Зовсім старий став і аж нічогісінько не чую. 

Тоді завідуючий викликав Кеню, найактивнішого юнака серед ороцької молоді в бухті Наватума, і той своєю мовою передав старому слова завідуючого. Міке вислухав, подумав і глянув на Кеню так, що той опустив очі. 

Міке сказав: 

— Як можеш ти, ороч, пропонувати мені це? Дух не хоче, щоб на Широкій була рибальня. І запам’ятай мої слова: хто зніме руку на Хазяїна, на того чатуватиме смерть. 

Кеня злякався цих слів і не насмілився навіть передати їх завідуючому. Той дуже цікавився, що сказав Міке, та Кеня, щоб скінчити неприємну розмову, відповів, що старий просто боїться братися за цю справу. 

Але одно діло три роки тому і зовсім інше тепер, коли йде Вітчизняна війна. Всі знали, як важко дістається тепер кожен кілограм борошна і кожен кілограм солі, і всі орочі обурювалися, що попсовано стільки продуктів. 

Кеня перший викликався йти на Широку. Озброївшись чотиризарядними берданками, він та двоє товаришів вирушили другого дня по обіді, щоб прийти на Широку надвечір, коли ведмеді виходять шукати здобич. 

На пласкім узгір’ї, що відділяє Наватуму від Широкої, пахло зимою. Калюжі затягло тоненькою кригою, стежку припорошило вранці сніжком. Але ліс ще не скинув свого вбрання і палав червоно-жовтими барвами. На бурій, як оленяче хутро, тундрі краплинами крові червоніли брусниці, а вічнозелені кущі плазучого кедрівника стояли ще рівні і не гнулися до землі своїм гіллям, як то буває у великий холод. 

Хлопці зійшли зі стежки. Розмовляючи про Хазяїна, вони рвали брусниці і голубицю, вже прибиту легким морозом. Кеня сказав: 

— Я йду на цього ведмедя, як на справжнього фашиста! — і розповів товаришам про свою розмову з Міке три роки тому та про його погрози.
Хлопцям було образливо, як старий не розуміє, що Хазяїн робить шкоду не завідуючому, а їм, орочам. 

— Знаєте що? — раптом пожвавішав Кеня.— Давайте віддамо Міке шкуру Хазяїна! Справді! Подивимося, що він тоді скаже! 

Хлопці розвеселилися. 

— А справді, що він робитиме, коли ми принесемо йому ведмежу шкуру? 

У орочів існує звичай, за яким мисливець, убивши ведмедя, білує його і залишає на місці полювання, а сам повертається додому і сповіщає про свою удачу товаришів чи сусідів. Ті йдуть по здобич, приносять її додому і, віддавши шкуру тому, хто вбив ведмедя, гуртом з’їдають м’ясо. 

Цікаво, чи відмовиться Скупий від шкури? Що переважить — страх перед всесильним «духом» чи зажерливість, адже недарма прозвали його скупим?
Хлопці знову вийшли на стежку і тільки тепер помітили на ній сліди людських ніг. Хтось перед ними ранком пройшов у напрямку Широкої. Зацікавлені хлопці майже бігом спустилися з узгір’я в долину і, обминувши чагарники, вийшли до гирла Широкої. Вони спинилися здивовані. Майно було в повному порядку: мішки старанно позашивані і стягнені до купи, консерви акуратно складені, бочки, сита, кошики — теж на місці. Що це зробила людина, доводили сліди людських ніг на припорошенім борошном піску, але хто саме? Очевидно, завідуючий послав когось з Наватуми. 

Покуривши, товариші запалили вогнище, зогріли чаю і, підкріпившись, закінчили роботу невідомого: з великими труднощами перетягли брезент і накрили майно. Потім вони перевірили зброю і сховалися за мішками чекати Хазяїна. 

Сонце зайшло за гори, і враз все навколо похмурніло. Небо на півночі набрало холодно-синіх фарб, зелений кедрівник потемнів, і вода в річці стала чорною. І тоді хлопці побачили, як а кущів, зовсім близько від них, виринула і звелась на задні ноги велетенська постать ведмедя. Небачених розмірів звір ішов на мисливців. Кеня стрельнув, і за ним пролунали ще два постріли. Та Хазяїн навіть не похитнувся і прямував на хлопців. Юнаки похапцем перезаряджали гвинтівки і раз у раз стріляли у величезну тушу, та ведмідь не падав і не спинявся. Він був уже так близько, що хлопці бачили його єдине ікло, велике і жовте, як палець мертвяка, і маленькі червоні очі. В цей час постріли замовкли, бо магазини спорожніли, і тоді мисливці почули важке дихання звіра і огидний сморід з його пащі. Хазяїн був за п’ять кроків від них, закласти нові патрони в гвинтівку вже не встигнути, і всі зрозуміли, що сталося непоправне. Вони побачили смерть. 

Потвора заревла, роблячи останній крок до хлопців. Але в цю мить збоку, від кущів, несподівано прогримів постріл. Ведмідь враз осів. Потім він повільно простягся на землі, двічі гребнув лапою пісок і затих. 

Коли хлопці очуняли від переляку, вони помітили, як від річки майнула і зникла в заростях людина в ведмежій куртці. 

Ведмідь лежав нерухомо, але молоді мисливці не наважувалися підійти до нього. Вони зарядили гвинтівки і чекали, чи не кинеться, бува, на них звір. Потім побігли до кущів і вирізали дві довгі жердини. Кеня стояв з гвинтівкою напоготові, а два його товариші штрикали ведмедя, аж поки не пересвідчились, що Хазяїн неживий. 

Товариші розвели багаття, оббілували тушу і тоді побачили, що всі їхні дванадцять куль влучили в груди, але одна, тринадцята, попала у вухо, і випустив її невідомий, який стріляв на ведмедя збоку. 

До півночі юнаки обговорювали своє чудесне врятування і не прийшли ні до яких висновків. Потім, заспокоївшись і розвеселившись, вони придумували різні відповіді для Міке, коли він проклинатиме їх за Хазяїна. 

Світом товариші повернулися додому, і їхні сусіди, взявши коней, поїхали до Широкої і привезли шкуру й м’ясо. Всі люди збіглися подивитися на здобич і дивувалися з шкури: вона була вдвічі більша, ніж шкура найбільшого ведмедя, якого коли-небудь бачили в Наватумі. Але ще більше здивувалися люди, коли почули від хлопців, як був убитий Хазяїн. З Наватуми ніхто не ходив на Широку, і всі тільки поглядали один на одного і питали себе — хто б це міг бути? 

Коли народ розійшовся по домівках, хлопці взяли шкуру і понесли її до Міке. 

Кеня відчинив двері хижки і, не вітаючись, промовив: 

— Ось тобі шкура Хазяїна Широкої Ріки. Візьми! 

Міке встав, підійшов до юнаків і здивовано спитав: 

— Як же ви взнали, що це я його вбив? — і, дивлячись на остовпілих хлопців, задоволено хитав головою, мовляв, «от так молодці!» 

==Джерела та література==
1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50771-rybalnja.html 
2. Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sum.in.ua/s/rybaljnja 
3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

1. [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50771-rybalnja.html Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 14] 
2. [http://sum.in.ua/s/rybaljnja Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980)] 
3. [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527.] 
4. [http://slovopedia.org.ua/34/53408/33375.html «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича] 
5. [http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник відмінків] 
6. [http://portfel.at.ua/dir/b/bagmut_ivan/khazjajin_shirokoji_riki/136-1-0-2308 Багмут Іван Хазяїн Широкої ріки]

Рибальня

2015-11-25T13:24:58Z

Порядченко: /* Див. також */

Рибальня

2015-11-25T13:17:59Z

Порядченко: /* Джерела та література */

'''Рибальня, -ні, '''''ж. ''Мѣсто, гдѣ производится рыбная ловля, рыбный заводъ. ''Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп’ють та прогайнують. ''Стор. II. 191.
[[Категорія:Ри]]

===Сучасні словники===
Тлумачення слова у сучасних словниках 
[http://sum.in.ua/s/rybaljnja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] 
РИБА́ЛЬНЯ, і, жін., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Іван Багмутг Щасл. день.., 1959, 122). 
[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527.] 
РИБА́ЛЬНЯ, і, ж., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Багмут, Щасл. день.., 1959, 122). 
[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник відмінків]
{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || риба́льня || риба́льні
|-
| родовий || риба́льні || риба́лень
|-
| давальний || риба́льні || риба́льням
|-
| знахідний || риба́льню || риба́льні
|-
| орудний || риба́льнею || риба́льнями
|-
| місцевий || на/у риба́льні || на/у риба́льнях
|-
| кличний || риба́льне* || риба́льні*

|} 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fishing.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M rybalka.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рибальня на озері.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Місце рибалки.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==

Казка про рибака і рибку 
{{#ev:youtube|JM-14m6PZfs}} 
Місце для рибалки 
{{#ev:youtube|C-JDCie5S88}}

==Див. також==

<big><big><big>''Багмут Іван'' 

'''Хазяїн Широкої ріки'''</big></big></big>

З річки Широкої прийшов мисливець-ороч і розповів, що там знову об’явився Хазяїн. Ця звістка вмить облетіла Наватумську бухту, і всі дуже хвилювалися. На Широкій, як тільки кінчали ловити рибу, нікого не лишалося, навіть сторожа. 

Мисливець розповідав, що все — мішки з борошном і сіллю, ящики з консервами, рибальське приладдя, яке було залишене коло гирла Широкої після закінчення рибальського сезону, геть розкидане по берегу. Хазяїн порвав мішки, потрощив ящики, а банки консервів погнув і порозкидав навколо. Великий брезент, яким було накрито майно і якого не могли підняти вісім чоловіків, відтягнуто на кілька кроків від складу і пошматовано. 

Мисливець не бачив Хазяїна. Він бачив тільки сліди на піску, ніби велетенська людина ходила біля складу на руках. Слід був, безперечно, ведмежий, але ще ніхто ніколи не бачив ведмежої лапи такого дивовижного розміру. 

Три роки тому, коли Хазяїн вперше попорядкував на складі Широкої ріки, завідувач Наватумської рибальні, який наглядав і за Широкою, скликав усіх мисливців і прохав, щоб вони убили Хазяїна, але нічого з того не вийшло. Мисливці ходили на засідки кілька разів, та не могли навіть побачити Хазяїна, а на другий день кожного разу склад знову було розтрощено. Тоді невідомо хто розпустив чутку, що це не звичайний ведмідь, а дух і що він не хоче, щоб на Широкій була ''''''рибальня''''''. 

Дехто з дідів охоче повірив цьому, і тут немає нічого дивного. Адже здавна відомо, що ведмеді знають людську мову, а розум мають надприродний. Всі старі мисливці-орочі, убивши ведмедя, обов’язково зашивають на ведмежій шкурі дірки від очей. Кому не відомо, що, коли не зашити цих дірок, ведмідь стежитиме за мисливцем і рано чи пізно загризе його. А щоб цілком захистити себе від небезпеки, треба, загниваючи очі, сказати: 

— Це не я тебе вбив! Тебе убив чужинець. 

Сліпий ведмідь повірить і нападатиме на чужинців. Чому ведмеді інколи відривають з могил мертвяків? Вони мстяться тим мисливцям, що віддавали собакам ведмежі кістки. Молодь сміється з цього, та старі люди добре знають, що ведмідь — не звичайний звір. А таємничий Хазяїн і поготів. Коли його слід вдвоє більший, то який же тоді у нього розум! 

Завідуючий мало зважав на ці балачки. Він хотів зберегти склад і звернувся до Міке Амагачана, або Скупого, як звали його на узбережжі. Він убив на своєму віку сто сорок шість ведмедів, і завідуючий гадав, що йому нічого не варто вбити і сто сорок сьомого. 

Міке уважно вислухав завідуючого і, опустивши очі, відповів: 

— Нічого не чую. Старий став і тому зовсім нічого не чую. 

Завідуючий довго бився біля Міке, але той тільки винувато
посміхався і повторював: 

— Зовсім старий став і аж нічогісінько не чую. 

Тоді завідуючий викликав Кеню, найактивнішого юнака серед ороцької молоді в бухті Наватума, і той своєю мовою передав старому слова завідуючого. Міке вислухав, подумав і глянув на Кеню так, що той опустив очі. 

Міке сказав: 

— Як можеш ти, ороч, пропонувати мені це? Дух не хоче, щоб на Широкій була рибальня. І запам’ятай мої слова: хто зніме руку на Хазяїна, на того чатуватиме смерть. 

Кеня злякався цих слів і не насмілився навіть передати їх завідуючому. Той дуже цікавився, що сказав Міке, та Кеня, щоб скінчити неприємну розмову, відповів, що старий просто боїться братися за цю справу. 

Але одно діло три роки тому і зовсім інше тепер, коли йде Вітчизняна війна. Всі знали, як важко дістається тепер кожен кілограм борошна і кожен кілограм солі, і всі орочі обурювалися, що попсовано стільки продуктів. 

Кеня перший викликався йти на Широку. Озброївшись чотиризарядними берданками, він та двоє товаришів вирушили другого дня по обіді, щоб прийти на Широку надвечір, коли ведмеді виходять шукати здобич. 

На пласкім узгір’ї, що відділяє Наватуму від Широкої, пахло зимою. Калюжі затягло тоненькою кригою, стежку припорошило вранці сніжком. Але ліс ще не скинув свого вбрання і палав червоно-жовтими барвами. На бурій, як оленяче хутро, тундрі краплинами крові червоніли брусниці, а вічнозелені кущі плазучого кедрівника стояли ще рівні і не гнулися до землі своїм гіллям, як то буває у великий холод. 

Хлопці зійшли зі стежки. Розмовляючи про Хазяїна, вони рвали брусниці і голубицю, вже прибиту легким морозом. Кеня сказав: 

— Я йду на цього ведмедя, як на справжнього фашиста! — і розповів товаришам про свою розмову з Міке три роки тому та про його погрози.
Хлопцям було образливо, як старий не розуміє, що Хазяїн робить шкоду не завідуючому, а їм, орочам. 

— Знаєте що? — раптом пожвавішав Кеня.— Давайте віддамо Міке шкуру Хазяїна! Справді! Подивимося, що він тоді скаже! 

Хлопці розвеселилися. 

— А справді, що він робитиме, коли ми принесемо йому ведмежу шкуру? 

У орочів існує звичай, за яким мисливець, убивши ведмедя, білує його і залишає на місці полювання, а сам повертається додому і сповіщає про свою удачу товаришів чи сусідів. Ті йдуть по здобич, приносять її додому і, віддавши шкуру тому, хто вбив ведмедя, гуртом з’їдають м’ясо. 

Цікаво, чи відмовиться Скупий від шкури? Що переважить — страх перед всесильним «духом» чи зажерливість, адже недарма прозвали його скупим?
Хлопці знову вийшли на стежку і тільки тепер помітили на ній сліди людських ніг. Хтось перед ними ранком пройшов у напрямку Широкої. Зацікавлені хлопці майже бігом спустилися з узгір’я в долину і, обминувши чагарники, вийшли до гирла Широкої. Вони спинилися здивовані. Майно було в повному порядку: мішки старанно позашивані і стягнені до купи, консерви акуратно складені, бочки, сита, кошики — теж на місці. Що це зробила людина, доводили сліди людських ніг на припорошенім борошном піску, але хто саме? Очевидно, завідуючий послав когось з Наватуми. 

Покуривши, товариші запалили вогнище, зогріли чаю і, підкріпившись, закінчили роботу невідомого: з великими труднощами перетягли брезент і накрили майно. Потім вони перевірили зброю і сховалися за мішками чекати Хазяїна. 

Сонце зайшло за гори, і враз все навколо похмурніло. Небо на півночі набрало холодно-синіх фарб, зелений кедрівник потемнів, і вода в річці стала чорною. І тоді хлопці побачили, як а кущів, зовсім близько від них, виринула і звелась на задні ноги велетенська постать ведмедя. Небачених розмірів звір ішов на мисливців. Кеня стрельнув, і за ним пролунали ще два постріли. Та Хазяїн навіть не похитнувся і прямував на хлопців. Юнаки похапцем перезаряджали гвинтівки і раз у раз стріляли у величезну тушу, та ведмідь не падав і не спинявся. Він був уже так близько, що хлопці бачили його єдине ікло, велике і жовте, як палець мертвяка, і маленькі червоні очі. В цей час постріли замовкли, бо магазини спорожніли, і тоді мисливці почули важке дихання звіра і огидний сморід з його пащі. Хазяїн був за п’ять кроків від них, закласти нові патрони в гвинтівку вже не встигнути, і всі зрозуміли, що сталося непоправне. Вони побачили смерть. 

Потвора заревла, роблячи останній крок до хлопців. Але в цю мить збоку, від кущів, несподівано прогримів постріл. Ведмідь враз осів. Потім він повільно простягся на землі, двічі гребнув лапою пісок і затих. 

Коли хлопці очуняли від переляку, вони помітили, як від річки майнула і зникла в заростях людина в ведмежій куртці. 

Ведмідь лежав нерухомо, але молоді мисливці не наважувалися підійти до нього. Вони зарядили гвинтівки і чекали, чи не кинеться, бува, на них звір. Потім побігли до кущів і вирізали дві довгі жердини. Кеня стояв з гвинтівкою напоготові, а два його товариші штрикали ведмедя, аж поки не пересвідчились, що Хазяїн неживий. 

Товариші розвели багаття, оббілували тушу і тоді побачили, що всі їхні дванадцять куль влучили в груди, але одна, тринадцята, попала у вухо, і випустив її невідомий, який стріляв на ведмедя збоку. 

До півночі юнаки обговорювали своє чудесне врятування і не прийшли ні до яких висновків. Потім, заспокоївшись і розвеселившись, вони придумували різні відповіді для Міке, коли він проклинатиме їх за Хазяїна. 

Світом товариші повернулися додому, і їхні сусіди, взявши коней, поїхали до Широкої і привезли шкуру й м’ясо. Всі люди збіглися подивитися на здобич і дивувалися з шкури: вона була вдвічі більша, ніж шкура найбільшого ведмедя, якого коли-небудь бачили в Наватумі. Але ще більше здивувалися люди, коли почули від хлопців, як був убитий Хазяїн. З Наватуми ніхто не ходив на Широку, і всі тільки поглядали один на одного і питали себе — хто б це міг бути? 

Коли народ розійшовся по домівках, хлопці взяли шкуру і понесли її до Міке. 

Кеня відчинив двері хижки і, не вітаючись, промовив: 

— Ось тобі шкура Хазяїна Широкої Ріки. Візьми! 

Міке встав, підійшов до юнаків і здивовано спитав: 

— Як же ви взнали, що це я його вбив? — і, дивлячись на остовпілих хлопців, задоволено хитав головою, мовляв, «от так молодці!» 

==Джерела та література==
1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50771-rybalnja.html 
2. Академічний тлумачний словник української мови (1970—1980) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sum.in.ua/s/rybaljnja 
3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Рибальня

2015-11-25T13:11:47Z

Порядченко:

'''Рибальня, -ні, '''''ж. ''Мѣсто, гдѣ производится рыбная ловля, рыбный заводъ. ''Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп’ють та прогайнують. ''Стор. II. 191.
[[Категорія:Ри]]

===Сучасні словники===
Тлумачення слова у сучасних словниках 
[http://sum.in.ua/s/rybaljnja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] 
РИБА́ЛЬНЯ, і, жін., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Іван Багмутг Щасл. день.., 1959, 122). 
[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527.] 
РИБА́ЛЬНЯ, і, ж., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Багмут, Щасл. день.., 1959, 122). 
[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник відмінків]
{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || риба́льня || риба́льні
|-
| родовий || риба́льні || риба́лень
|-
| давальний || риба́льні || риба́льням
|-
| знахідний || риба́льню || риба́льні
|-
| орудний || риба́льнею || риба́льнями
|-
| місцевий || на/у риба́льні || на/у риба́льнях
|-
| кличний || риба́льне* || риба́льні*

|} 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fishing.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M rybalka.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рибальня на озері.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Місце рибалки.jpg|x200px]]
|}

==Медіа==

Казка про рибака і рибку 
{{#ev:youtube|JM-14m6PZfs}} 
Місце для рибалки 
{{#ev:youtube|C-JDCie5S88}}

==Див. також==

<big><big><big>''Багмут Іван'' 

'''Хазяїн Широкої ріки'''</big></big></big>

З річки Широкої прийшов мисливець-ороч і розповів, що там знову об’явився Хазяїн. Ця звістка вмить облетіла Наватумську бухту, і всі дуже хвилювалися. На Широкій, як тільки кінчали ловити рибу, нікого не лишалося, навіть сторожа. 

Мисливець розповідав, що все — мішки з борошном і сіллю, ящики з консервами, рибальське приладдя, яке було залишене коло гирла Широкої після закінчення рибальського сезону, геть розкидане по берегу. Хазяїн порвав мішки, потрощив ящики, а банки консервів погнув і порозкидав навколо. Великий брезент, яким було накрито майно і якого не могли підняти вісім чоловіків, відтягнуто на кілька кроків від складу і пошматовано. 

Мисливець не бачив Хазяїна. Він бачив тільки сліди на піску, ніби велетенська людина ходила біля складу на руках. Слід був, безперечно, ведмежий, але ще ніхто ніколи не бачив ведмежої лапи такого дивовижного розміру. 

Три роки тому, коли Хазяїн вперше попорядкував на складі Широкої ріки, завідувач Наватумської рибальні, який наглядав і за Широкою, скликав усіх мисливців і прохав, щоб вони убили Хазяїна, але нічого з того не вийшло. Мисливці ходили на засідки кілька разів, та не могли навіть побачити Хазяїна, а на другий день кожного разу склад знову було розтрощено. Тоді невідомо хто розпустив чутку, що це не звичайний ведмідь, а дух і що він не хоче, щоб на Широкій була ''''''рибальня''''''. 

Дехто з дідів охоче повірив цьому, і тут немає нічого дивного. Адже здавна відомо, що ведмеді знають людську мову, а розум мають надприродний. Всі старі мисливці-орочі, убивши ведмедя, обов’язково зашивають на ведмежій шкурі дірки від очей. Кому не відомо, що, коли не зашити цих дірок, ведмідь стежитиме за мисливцем і рано чи пізно загризе його. А щоб цілком захистити себе від небезпеки, треба, загниваючи очі, сказати: 

— Це не я тебе вбив! Тебе убив чужинець. 

Сліпий ведмідь повірить і нападатиме на чужинців. Чому ведмеді інколи відривають з могил мертвяків? Вони мстяться тим мисливцям, що віддавали собакам ведмежі кістки. Молодь сміється з цього, та старі люди добре знають, що ведмідь — не звичайний звір. А таємничий Хазяїн і поготів. Коли його слід вдвоє більший, то який же тоді у нього розум! 

Завідуючий мало зважав на ці балачки. Він хотів зберегти склад і звернувся до Міке Амагачана, або Скупого, як звали його на узбережжі. Він убив на своєму віку сто сорок шість ведмедів, і завідуючий гадав, що йому нічого не варто вбити і сто сорок сьомого. 

Міке уважно вислухав завідуючого і, опустивши очі, відповів: 

— Нічого не чую. Старий став і тому зовсім нічого не чую. 

Завідуючий довго бився біля Міке, але той тільки винувато
посміхався і повторював: 

— Зовсім старий став і аж нічогісінько не чую. 

Тоді завідуючий викликав Кеню, найактивнішого юнака серед ороцької молоді в бухті Наватума, і той своєю мовою передав старому слова завідуючого. Міке вислухав, подумав і глянув на Кеню так, що той опустив очі. 

Міке сказав: 

— Як можеш ти, ороч, пропонувати мені це? Дух не хоче, щоб на Широкій була рибальня. І запам’ятай мої слова: хто зніме руку на Хазяїна, на того чатуватиме смерть. 

Кеня злякався цих слів і не насмілився навіть передати їх завідуючому. Той дуже цікавився, що сказав Міке, та Кеня, щоб скінчити неприємну розмову, відповів, що старий просто боїться братися за цю справу. 

Але одно діло три роки тому і зовсім інше тепер, коли йде Вітчизняна війна. Всі знали, як важко дістається тепер кожен кілограм борошна і кожен кілограм солі, і всі орочі обурювалися, що попсовано стільки продуктів. 

Кеня перший викликався йти на Широку. Озброївшись чотиризарядними берданками, він та двоє товаришів вирушили другого дня по обіді, щоб прийти на Широку надвечір, коли ведмеді виходять шукати здобич. 

На пласкім узгір’ї, що відділяє Наватуму від Широкої, пахло зимою. Калюжі затягло тоненькою кригою, стежку припорошило вранці сніжком. Але ліс ще не скинув свого вбрання і палав червоно-жовтими барвами. На бурій, як оленяче хутро, тундрі краплинами крові червоніли брусниці, а вічнозелені кущі плазучого кедрівника стояли ще рівні і не гнулися до землі своїм гіллям, як то буває у великий холод. 

Хлопці зійшли зі стежки. Розмовляючи про Хазяїна, вони рвали брусниці і голубицю, вже прибиту легким морозом. Кеня сказав: 

— Я йду на цього ведмедя, як на справжнього фашиста! — і розповів товаришам про свою розмову з Міке три роки тому та про його погрози.
Хлопцям було образливо, як старий не розуміє, що Хазяїн робить шкоду не завідуючому, а їм, орочам. 

— Знаєте що? — раптом пожвавішав Кеня.— Давайте віддамо Міке шкуру Хазяїна! Справді! Подивимося, що він тоді скаже! 

Хлопці розвеселилися. 

— А справді, що він робитиме, коли ми принесемо йому ведмежу шкуру? 

У орочів існує звичай, за яким мисливець, убивши ведмедя, білує його і залишає на місці полювання, а сам повертається додому і сповіщає про свою удачу товаришів чи сусідів. Ті йдуть по здобич, приносять її додому і, віддавши шкуру тому, хто вбив ведмедя, гуртом з’їдають м’ясо. 

Цікаво, чи відмовиться Скупий від шкури? Що переважить — страх перед всесильним «духом» чи зажерливість, адже недарма прозвали його скупим?
Хлопці знову вийшли на стежку і тільки тепер помітили на ній сліди людських ніг. Хтось перед ними ранком пройшов у напрямку Широкої. Зацікавлені хлопці майже бігом спустилися з узгір’я в долину і, обминувши чагарники, вийшли до гирла Широкої. Вони спинилися здивовані. Майно було в повному порядку: мішки старанно позашивані і стягнені до купи, консерви акуратно складені, бочки, сита, кошики — теж на місці. Що це зробила людина, доводили сліди людських ніг на припорошенім борошном піску, але хто саме? Очевидно, завідуючий послав когось з Наватуми. 

Покуривши, товариші запалили вогнище, зогріли чаю і, підкріпившись, закінчили роботу невідомого: з великими труднощами перетягли брезент і накрили майно. Потім вони перевірили зброю і сховалися за мішками чекати Хазяїна. 

Сонце зайшло за гори, і враз все навколо похмурніло. Небо на півночі набрало холодно-синіх фарб, зелений кедрівник потемнів, і вода в річці стала чорною. І тоді хлопці побачили, як а кущів, зовсім близько від них, виринула і звелась на задні ноги велетенська постать ведмедя. Небачених розмірів звір ішов на мисливців. Кеня стрельнув, і за ним пролунали ще два постріли. Та Хазяїн навіть не похитнувся і прямував на хлопців. Юнаки похапцем перезаряджали гвинтівки і раз у раз стріляли у величезну тушу, та ведмідь не падав і не спинявся. Він був уже так близько, що хлопці бачили його єдине ікло, велике і жовте, як палець мертвяка, і маленькі червоні очі. В цей час постріли замовкли, бо магазини спорожніли, і тоді мисливці почули важке дихання звіра і огидний сморід з його пащі. Хазяїн був за п’ять кроків від них, закласти нові патрони в гвинтівку вже не встигнути, і всі зрозуміли, що сталося непоправне. Вони побачили смерть. 

Потвора заревла, роблячи останній крок до хлопців. Але в цю мить збоку, від кущів, несподівано прогримів постріл. Ведмідь враз осів. Потім він повільно простягся на землі, двічі гребнув лапою пісок і затих. 

Коли хлопці очуняли від переляку, вони помітили, як від річки майнула і зникла в заростях людина в ведмежій куртці. 

Ведмідь лежав нерухомо, але молоді мисливці не наважувалися підійти до нього. Вони зарядили гвинтівки і чекали, чи не кинеться, бува, на них звір. Потім побігли до кущів і вирізали дві довгі жердини. Кеня стояв з гвинтівкою напоготові, а два його товариші штрикали ведмедя, аж поки не пересвідчились, що Хазяїн неживий. 

Товариші розвели багаття, оббілували тушу і тоді побачили, що всі їхні дванадцять куль влучили в груди, але одна, тринадцята, попала у вухо, і випустив її невідомий, який стріляв на ведмедя збоку. 

До півночі юнаки обговорювали своє чудесне врятування і не прийшли ні до яких висновків. Потім, заспокоївшись і розвеселившись, вони придумували різні відповіді для Міке, коли він проклинатиме їх за Хазяїна. 

Світом товариші повернулися додому, і їхні сусіди, взявши коней, поїхали до Широкої і привезли шкуру й м’ясо. Всі люди збіглися подивитися на здобич і дивувалися з шкури: вона була вдвічі більша, ніж шкура найбільшого ведмедя, якого коли-небудь бачили в Наватумі. Але ще більше здивувалися люди, коли почули від хлопців, як був убитий Хазяїн. З Наватуми ніхто не ходив на Широку, і всі тільки поглядали один на одного і питали себе — хто б це міг бути? 

Коли народ розійшовся по домівках, хлопці взяли шкуру і понесли її до Міке. 

Кеня відчинив двері хижки і, не вітаючись, промовив: 

— Ось тобі шкура Хазяїна Широкої Ріки. Візьми! 

Міке встав, підійшов до юнаків і здивовано спитав: 

— Як же ви взнали, що це я його вбив? — і, дивлячись на остовпілих хлопців, задоволено хитав головою, мовляв, «от так молодці!» 

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Рибальня

2015-11-25T13:08:14Z

Порядченко: /* Сучасні словники */

'''Рибальня, -ні, '''''ж. ''Мѣсто, гдѣ производится рыбная ловля, рыбный заводъ. ''Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп’ють та прогайнують. ''Стор. II. 191.
[[Категорія:Ри]]

===Сучасні словники===
Тлумачення слова у сучасних словниках 
[http://sum.in.ua/s/rybaljnja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] 
РИБА́ЛЬНЯ, і, жін., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Іван Багмутг Щасл. день.., 1959, 122). 
[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527.] 
РИБА́ЛЬНЯ, і, ж., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Багмут, Щасл. день.., 1959, 122). 
[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник відмінків]
{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || риба́льня || риба́льні
|-
| родовий || риба́льні || риба́лень
|-
| давальний || риба́льні || риба́льням
|-
| знахідний || риба́льню || риба́льні
|-
| орудний || риба́льнею || риба́льнями
|-
| місцевий || на/у риба́льні || на/у риба́льнях
|-
| кличний || риба́льне* || риба́льні*

|} 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fishing.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M rybalka.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рибальня на озері.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Місце рибалки.jpg|x200px]]
|}

==Медіа== 
Казка про рибака і рибку 
{{#ev:youtube|JM-14m6PZfs}} 
Місце для рибалки 
{{#ev:youtube|C-JDCie5S88}}

==Див. також== 
<big><big><big>''Багмут Іван'' 

'''Хазяїн Широкої ріки'''</big></big></big>

З річки Широкої прийшов мисливець-ороч і розповів, що там знову об’явився Хазяїн. Ця звістка вмить облетіла Наватумську бухту, і всі дуже хвилювалися. На Широкій, як тільки кінчали ловити рибу, нікого не лишалося, навіть сторожа. 

Мисливець розповідав, що все — мішки з борошном і сіллю, ящики з консервами, рибальське приладдя, яке було залишене коло гирла Широкої після закінчення рибальського сезону, геть розкидане по берегу. Хазяїн порвав мішки, потрощив ящики, а банки консервів погнув і порозкидав навколо. Великий брезент, яким було накрито майно і якого не могли підняти вісім чоловіків, відтягнуто на кілька кроків від складу і пошматовано. 

Мисливець не бачив Хазяїна. Він бачив тільки сліди на піску, ніби велетенська людина ходила біля складу на руках. Слід був, безперечно, ведмежий, але ще ніхто ніколи не бачив ведмежої лапи такого дивовижного розміру. 

Три роки тому, коли Хазяїн вперше попорядкував на складі Широкої ріки, завідувач Наватумської рибальні, який наглядав і за Широкою, скликав усіх мисливців і прохав, щоб вони убили Хазяїна, але нічого з того не вийшло. Мисливці ходили на засідки кілька разів, та не могли навіть побачити Хазяїна, а на другий день кожного разу склад знову було розтрощено. Тоді невідомо хто розпустив чутку, що це не звичайний ведмідь, а дух і що він не хоче, щоб на Широкій була ''''''рибальня''''''. 

Дехто з дідів охоче повірив цьому, і тут немає нічого дивного. Адже здавна відомо, що ведмеді знають людську мову, а розум мають надприродний. Всі старі мисливці-орочі, убивши ведмедя, обов’язково зашивають на ведмежій шкурі дірки від очей. Кому не відомо, що, коли не зашити цих дірок, ведмідь стежитиме за мисливцем і рано чи пізно загризе його. А щоб цілком захистити себе від небезпеки, треба, загниваючи очі, сказати: 

— Це не я тебе вбив! Тебе убив чужинець. 

Сліпий ведмідь повірить і нападатиме на чужинців. Чому ведмеді інколи відривають з могил мертвяків? Вони мстяться тим мисливцям, що віддавали собакам ведмежі кістки. Молодь сміється з цього, та старі люди добре знають, що ведмідь — не звичайний звір. А таємничий Хазяїн і поготів. Коли його слід вдвоє більший, то який же тоді у нього розум! 

Завідуючий мало зважав на ці балачки. Він хотів зберегти склад і звернувся до Міке Амагачана, або Скупого, як звали його на узбережжі. Він убив на своєму віку сто сорок шість ведмедів, і завідуючий гадав, що йому нічого не варто вбити і сто сорок сьомого. 

Міке уважно вислухав завідуючого і, опустивши очі, відповів: 

— Нічого не чую. Старий став і тому зовсім нічого не чую. 

Завідуючий довго бився біля Міке, але той тільки винувато
посміхався і повторював: 

— Зовсім старий став і аж нічогісінько не чую. 

Тоді завідуючий викликав Кеню, найактивнішого юнака серед ороцької молоді в бухті Наватума, і той своєю мовою передав старому слова завідуючого. Міке вислухав, подумав і глянув на Кеню так, що той опустив очі. 

Міке сказав: 

— Як можеш ти, ороч, пропонувати мені це? Дух не хоче, щоб на Широкій була рибальня. І запам’ятай мої слова: хто зніме руку на Хазяїна, на того чатуватиме смерть. 

Кеня злякався цих слів і не насмілився навіть передати їх завідуючому. Той дуже цікавився, що сказав Міке, та Кеня, щоб скінчити неприємну розмову, відповів, що старий просто боїться братися за цю справу. 

Але одно діло три роки тому і зовсім інше тепер, коли йде Вітчизняна війна. Всі знали, як важко дістається тепер кожен кілограм борошна і кожен кілограм солі, і всі орочі обурювалися, що попсовано стільки продуктів. 

Кеня перший викликався йти на Широку. Озброївшись чотиризарядними берданками, він та двоє товаришів вирушили другого дня по обіді, щоб прийти на Широку надвечір, коли ведмеді виходять шукати здобич. 

На пласкім узгір’ї, що відділяє Наватуму від Широкої, пахло зимою. Калюжі затягло тоненькою кригою, стежку припорошило вранці сніжком. Але ліс ще не скинув свого вбрання і палав червоно-жовтими барвами. На бурій, як оленяче хутро, тундрі краплинами крові червоніли брусниці, а вічнозелені кущі плазучого кедрівника стояли ще рівні і не гнулися до землі своїм гіллям, як то буває у великий холод. 

Хлопці зійшли зі стежки. Розмовляючи про Хазяїна, вони рвали брусниці і голубицю, вже прибиту легким морозом. Кеня сказав: 

— Я йду на цього ведмедя, як на справжнього фашиста! — і розповів товаришам про свою розмову з Міке три роки тому та про його погрози.
Хлопцям було образливо, як старий не розуміє, що Хазяїн робить шкоду не завідуючому, а їм, орочам. 

— Знаєте що? — раптом пожвавішав Кеня.— Давайте віддамо Міке шкуру Хазяїна! Справді! Подивимося, що він тоді скаже! 

Хлопці розвеселилися. 

— А справді, що він робитиме, коли ми принесемо йому ведмежу шкуру? 

У орочів існує звичай, за яким мисливець, убивши ведмедя, білує його і залишає на місці полювання, а сам повертається додому і сповіщає про свою удачу товаришів чи сусідів. Ті йдуть по здобич, приносять її додому і, віддавши шкуру тому, хто вбив ведмедя, гуртом з’їдають м’ясо. 

Цікаво, чи відмовиться Скупий від шкури? Що переважить — страх перед всесильним «духом» чи зажерливість, адже недарма прозвали його скупим?
Хлопці знову вийшли на стежку і тільки тепер помітили на ній сліди людських ніг. Хтось перед ними ранком пройшов у напрямку Широкої. Зацікавлені хлопці майже бігом спустилися з узгір’я в долину і, обминувши чагарники, вийшли до гирла Широкої. Вони спинилися здивовані. Майно було в повному порядку: мішки старанно позашивані і стягнені до купи, консерви акуратно складені, бочки, сита, кошики — теж на місці. Що це зробила людина, доводили сліди людських ніг на припорошенім борошном піску, але хто саме? Очевидно, завідуючий послав когось з Наватуми. 

Покуривши, товариші запалили вогнище, зогріли чаю і, підкріпившись, закінчили роботу невідомого: з великими труднощами перетягли брезент і накрили майно. Потім вони перевірили зброю і сховалися за мішками чекати Хазяїна. 

Сонце зайшло за гори, і враз все навколо похмурніло. Небо на півночі набрало холодно-синіх фарб, зелений кедрівник потемнів, і вода в річці стала чорною. І тоді хлопці побачили, як а кущів, зовсім близько від них, виринула і звелась на задні ноги велетенська постать ведмедя. Небачених розмірів звір ішов на мисливців. Кеня стрельнув, і за ним пролунали ще два постріли. Та Хазяїн навіть не похитнувся і прямував на хлопців. Юнаки похапцем перезаряджали гвинтівки і раз у раз стріляли у величезну тушу, та ведмідь не падав і не спинявся. Він був уже так близько, що хлопці бачили його єдине ікло, велике і жовте, як палець мертвяка, і маленькі червоні очі. В цей час постріли замовкли, бо магазини спорожніли, і тоді мисливці почули важке дихання звіра і огидний сморід з його пащі. Хазяїн був за п’ять кроків від них, закласти нові патрони в гвинтівку вже не встигнути, і всі зрозуміли, що сталося непоправне. Вони побачили смерть. 

Потвора заревла, роблячи останній крок до хлопців. Але в цю мить збоку, від кущів, несподівано прогримів постріл. Ведмідь враз осів. Потім він повільно простягся на землі, двічі гребнув лапою пісок і затих. 

Коли хлопці очуняли від переляку, вони помітили, як від річки майнула і зникла в заростях людина в ведмежій куртці. 

Ведмідь лежав нерухомо, але молоді мисливці не наважувалися підійти до нього. Вони зарядили гвинтівки і чекали, чи не кинеться, бува, на них звір. Потім побігли до кущів і вирізали дві довгі жердини. Кеня стояв з гвинтівкою напоготові, а два його товариші штрикали ведмедя, аж поки не пересвідчились, що Хазяїн неживий. 

Товариші розвели багаття, оббілували тушу і тоді побачили, що всі їхні дванадцять куль влучили в груди, але одна, тринадцята, попала у вухо, і випустив її невідомий, який стріляв на ведмедя збоку. 

До півночі юнаки обговорювали своє чудесне врятування і не прийшли ні до яких висновків. Потім, заспокоївшись і розвеселившись, вони придумували різні відповіді для Міке, коли він проклинатиме їх за Хазяїна. 

Світом товариші повернулися додому, і їхні сусіди, взявши коней, поїхали до Широкої і привезли шкуру й м’ясо. Всі люди збіглися подивитися на здобич і дивувалися з шкури: вона була вдвічі більша, ніж шкура найбільшого ведмедя, якого коли-небудь бачили в Наватумі. Але ще більше здивувалися люди, коли почули від хлопців, як був убитий Хазяїн. З Наватуми ніхто не ходив на Широку, і всі тільки поглядали один на одного і питали себе — хто б це міг бути? 

Коли народ розійшовся по домівках, хлопці взяли шкуру і понесли її до Міке. 

Кеня відчинив двері хижки і, не вітаючись, промовив: 

— Ось тобі шкура Хазяїна Широкої Ріки. Візьми! 

Міке встав, підійшов до юнаків і здивовано спитав: 

— Як же ви взнали, що це я його вбив? — і, дивлячись на остовпілих хлопців, задоволено хитав головою, мовляв, «от так молодці!» 

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Рибальня

2015-11-25T13:06:58Z

Порядченко: /* Сучасні словники */

'''Рибальня, -ні, '''''ж. ''Мѣсто, гдѣ производится рыбная ловля, рыбный заводъ. ''Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп’ють та прогайнують. ''Стор. II. 191.
[[Категорія:Ри]]

===Сучасні словники===
Тлумачення слова у сучасних словниках 
[http://sum.in.ua/s/rybaljnja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] 
РИБА́ЛЬНЯ, і, жін., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Іван Багмутг Щасл. день.., 1959, 122). 
[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527.] 
РИБА́ЛЬНЯ, і, ж., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Багмут, Щасл. день.., 1959, 122). 
[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник відмінків]
{| class="wikitable"
|-
! відмінок !! однина !! множина
|-
| називний || риба́льня || риба́льні
|-
| родовий || риба́льні || риба́лень
|-
| давальний || риба́льні || риба́льням
|-
| знахідний || риба́льню || риба́льні
|-
| орудний || риба́льнею || риба́льнями
|-
| місцевий || на/у риба́льні || на/у риба́льнях
|-
| кличний || риба́льне* || риба́льні*

|}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fishing.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M rybalka.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рибальня на озері.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Місце рибалки.jpg|x200px]]
|}

==Медіа== 
Казка про рибака і рибку 
{{#ev:youtube|JM-14m6PZfs}} 
Місце для рибалки 
{{#ev:youtube|C-JDCie5S88}}

==Див. також== 
<big><big><big>''Багмут Іван'' 

'''Хазяїн Широкої ріки'''</big></big></big>

З річки Широкої прийшов мисливець-ороч і розповів, що там знову об’явився Хазяїн. Ця звістка вмить облетіла Наватумську бухту, і всі дуже хвилювалися. На Широкій, як тільки кінчали ловити рибу, нікого не лишалося, навіть сторожа. 

Мисливець розповідав, що все — мішки з борошном і сіллю, ящики з консервами, рибальське приладдя, яке було залишене коло гирла Широкої після закінчення рибальського сезону, геть розкидане по берегу. Хазяїн порвав мішки, потрощив ящики, а банки консервів погнув і порозкидав навколо. Великий брезент, яким було накрито майно і якого не могли підняти вісім чоловіків, відтягнуто на кілька кроків від складу і пошматовано. 

Мисливець не бачив Хазяїна. Він бачив тільки сліди на піску, ніби велетенська людина ходила біля складу на руках. Слід був, безперечно, ведмежий, але ще ніхто ніколи не бачив ведмежої лапи такого дивовижного розміру. 

Три роки тому, коли Хазяїн вперше попорядкував на складі Широкої ріки, завідувач Наватумської рибальні, який наглядав і за Широкою, скликав усіх мисливців і прохав, щоб вони убили Хазяїна, але нічого з того не вийшло. Мисливці ходили на засідки кілька разів, та не могли навіть побачити Хазяїна, а на другий день кожного разу склад знову було розтрощено. Тоді невідомо хто розпустив чутку, що це не звичайний ведмідь, а дух і що він не хоче, щоб на Широкій була ''''''рибальня''''''. 

Дехто з дідів охоче повірив цьому, і тут немає нічого дивного. Адже здавна відомо, що ведмеді знають людську мову, а розум мають надприродний. Всі старі мисливці-орочі, убивши ведмедя, обов’язково зашивають на ведмежій шкурі дірки від очей. Кому не відомо, що, коли не зашити цих дірок, ведмідь стежитиме за мисливцем і рано чи пізно загризе його. А щоб цілком захистити себе від небезпеки, треба, загниваючи очі, сказати: 

— Це не я тебе вбив! Тебе убив чужинець. 

Сліпий ведмідь повірить і нападатиме на чужинців. Чому ведмеді інколи відривають з могил мертвяків? Вони мстяться тим мисливцям, що віддавали собакам ведмежі кістки. Молодь сміється з цього, та старі люди добре знають, що ведмідь — не звичайний звір. А таємничий Хазяїн і поготів. Коли його слід вдвоє більший, то який же тоді у нього розум! 

Завідуючий мало зважав на ці балачки. Він хотів зберегти склад і звернувся до Міке Амагачана, або Скупого, як звали його на узбережжі. Він убив на своєму віку сто сорок шість ведмедів, і завідуючий гадав, що йому нічого не варто вбити і сто сорок сьомого. 

Міке уважно вислухав завідуючого і, опустивши очі, відповів: 

— Нічого не чую. Старий став і тому зовсім нічого не чую. 

Завідуючий довго бився біля Міке, але той тільки винувато
посміхався і повторював: 

— Зовсім старий став і аж нічогісінько не чую. 

Тоді завідуючий викликав Кеню, найактивнішого юнака серед ороцької молоді в бухті Наватума, і той своєю мовою передав старому слова завідуючого. Міке вислухав, подумав і глянув на Кеню так, що той опустив очі. 

Міке сказав: 

— Як можеш ти, ороч, пропонувати мені це? Дух не хоче, щоб на Широкій була рибальня. І запам’ятай мої слова: хто зніме руку на Хазяїна, на того чатуватиме смерть. 

Кеня злякався цих слів і не насмілився навіть передати їх завідуючому. Той дуже цікавився, що сказав Міке, та Кеня, щоб скінчити неприємну розмову, відповів, що старий просто боїться братися за цю справу. 

Але одно діло три роки тому і зовсім інше тепер, коли йде Вітчизняна війна. Всі знали, як важко дістається тепер кожен кілограм борошна і кожен кілограм солі, і всі орочі обурювалися, що попсовано стільки продуктів. 

Кеня перший викликався йти на Широку. Озброївшись чотиризарядними берданками, він та двоє товаришів вирушили другого дня по обіді, щоб прийти на Широку надвечір, коли ведмеді виходять шукати здобич. 

На пласкім узгір’ї, що відділяє Наватуму від Широкої, пахло зимою. Калюжі затягло тоненькою кригою, стежку припорошило вранці сніжком. Але ліс ще не скинув свого вбрання і палав червоно-жовтими барвами. На бурій, як оленяче хутро, тундрі краплинами крові червоніли брусниці, а вічнозелені кущі плазучого кедрівника стояли ще рівні і не гнулися до землі своїм гіллям, як то буває у великий холод. 

Хлопці зійшли зі стежки. Розмовляючи про Хазяїна, вони рвали брусниці і голубицю, вже прибиту легким морозом. Кеня сказав: 

— Я йду на цього ведмедя, як на справжнього фашиста! — і розповів товаришам про свою розмову з Міке три роки тому та про його погрози.
Хлопцям було образливо, як старий не розуміє, що Хазяїн робить шкоду не завідуючому, а їм, орочам. 

— Знаєте що? — раптом пожвавішав Кеня.— Давайте віддамо Міке шкуру Хазяїна! Справді! Подивимося, що він тоді скаже! 

Хлопці розвеселилися. 

— А справді, що він робитиме, коли ми принесемо йому ведмежу шкуру? 

У орочів існує звичай, за яким мисливець, убивши ведмедя, білує його і залишає на місці полювання, а сам повертається додому і сповіщає про свою удачу товаришів чи сусідів. Ті йдуть по здобич, приносять її додому і, віддавши шкуру тому, хто вбив ведмедя, гуртом з’їдають м’ясо. 

Цікаво, чи відмовиться Скупий від шкури? Що переважить — страх перед всесильним «духом» чи зажерливість, адже недарма прозвали його скупим?
Хлопці знову вийшли на стежку і тільки тепер помітили на ній сліди людських ніг. Хтось перед ними ранком пройшов у напрямку Широкої. Зацікавлені хлопці майже бігом спустилися з узгір’я в долину і, обминувши чагарники, вийшли до гирла Широкої. Вони спинилися здивовані. Майно було в повному порядку: мішки старанно позашивані і стягнені до купи, консерви акуратно складені, бочки, сита, кошики — теж на місці. Що це зробила людина, доводили сліди людських ніг на припорошенім борошном піску, але хто саме? Очевидно, завідуючий послав когось з Наватуми. 

Покуривши, товариші запалили вогнище, зогріли чаю і, підкріпившись, закінчили роботу невідомого: з великими труднощами перетягли брезент і накрили майно. Потім вони перевірили зброю і сховалися за мішками чекати Хазяїна. 

Сонце зайшло за гори, і враз все навколо похмурніло. Небо на півночі набрало холодно-синіх фарб, зелений кедрівник потемнів, і вода в річці стала чорною. І тоді хлопці побачили, як а кущів, зовсім близько від них, виринула і звелась на задні ноги велетенська постать ведмедя. Небачених розмірів звір ішов на мисливців. Кеня стрельнув, і за ним пролунали ще два постріли. Та Хазяїн навіть не похитнувся і прямував на хлопців. Юнаки похапцем перезаряджали гвинтівки і раз у раз стріляли у величезну тушу, та ведмідь не падав і не спинявся. Він був уже так близько, що хлопці бачили його єдине ікло, велике і жовте, як палець мертвяка, і маленькі червоні очі. В цей час постріли замовкли, бо магазини спорожніли, і тоді мисливці почули важке дихання звіра і огидний сморід з його пащі. Хазяїн був за п’ять кроків від них, закласти нові патрони в гвинтівку вже не встигнути, і всі зрозуміли, що сталося непоправне. Вони побачили смерть. 

Потвора заревла, роблячи останній крок до хлопців. Але в цю мить збоку, від кущів, несподівано прогримів постріл. Ведмідь враз осів. Потім він повільно простягся на землі, двічі гребнув лапою пісок і затих. 

Коли хлопці очуняли від переляку, вони помітили, як від річки майнула і зникла в заростях людина в ведмежій куртці. 

Ведмідь лежав нерухомо, але молоді мисливці не наважувалися підійти до нього. Вони зарядили гвинтівки і чекали, чи не кинеться, бува, на них звір. Потім побігли до кущів і вирізали дві довгі жердини. Кеня стояв з гвинтівкою напоготові, а два його товариші штрикали ведмедя, аж поки не пересвідчились, що Хазяїн неживий. 

Товариші розвели багаття, оббілували тушу і тоді побачили, що всі їхні дванадцять куль влучили в груди, але одна, тринадцята, попала у вухо, і випустив її невідомий, який стріляв на ведмедя збоку. 

До півночі юнаки обговорювали своє чудесне врятування і не прийшли ні до яких висновків. Потім, заспокоївшись і розвеселившись, вони придумували різні відповіді для Міке, коли він проклинатиме їх за Хазяїна. 

Світом товариші повернулися додому, і їхні сусіди, взявши коней, поїхали до Широкої і привезли шкуру й м’ясо. Всі люди збіглися подивитися на здобич і дивувалися з шкури: вона була вдвічі більша, ніж шкура найбільшого ведмедя, якого коли-небудь бачили в Наватумі. Але ще більше здивувалися люди, коли почули від хлопців, як був убитий Хазяїн. З Наватуми ніхто не ходив на Широку, і всі тільки поглядали один на одного і питали себе — хто б це міг бути? 

Коли народ розійшовся по домівках, хлопці взяли шкуру і понесли її до Міке. 

Кеня відчинив двері хижки і, не вітаючись, промовив: 

— Ось тобі шкура Хазяїна Широкої Ріки. Візьми! 

Міке встав, підійшов до юнаків і здивовано спитав: 

— Як же ви взнали, що це я його вбив? — і, дивлячись на остовпілих хлопців, задоволено хитав головою, мовляв, «от так молодці!» 

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Рибальня

2015-11-25T12:56:26Z

Порядченко: /* Див. також */

'''Рибальня, -ні, '''''ж. ''Мѣсто, гдѣ производится рыбная ловля, рыбный заводъ. ''Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп’ють та прогайнують. ''Стор. II. 191.
[[Категорія:Ри]]

===Сучасні словники===
Тлумачення слова у сучасних словниках

[http://sum.in.ua/s/rybaljnja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

РИБА́ЛЬНЯ, і, жін., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Іван Багмутг Щасл. день.., 1959, 122).

[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527.]

РИБА́ЛЬНЯ, і, ж., розм. Місце рибальського промислу. Десятки робітників найдальших рибалень можуть залишитися зимувати на узбережжі (Багмут, Щасл. день.., 1959, 122).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fishing.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M rybalka.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рибальня на озері.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Місце рибалки.jpg|x200px]]
|}

==Медіа== 
Казка про рибака і рибку 
{{#ev:youtube|JM-14m6PZfs}} 
Місце для рибалки 
{{#ev:youtube|C-JDCie5S88}}

==Див. також== 
<big><big><big>''Багмут Іван'' 

'''Хазяїн Широкої ріки'''</big></big></big>

З річки Широкої прийшов мисливець-ороч і розповів, що там знову об’явився Хазяїн. Ця звістка вмить облетіла Наватумську бухту, і всі дуже хвилювалися. На Широкій, як тільки кінчали ловити рибу, нікого не лишалося, навіть сторожа. 

Мисливець розповідав, що все — мішки з борошном і сіллю, ящики з консервами, рибальське приладдя, яке було залишене коло гирла Широкої після закінчення рибальського сезону, геть розкидане по берегу. Хазяїн порвав мішки, потрощив ящики, а банки консервів погнув і порозкидав навколо. Великий брезент, яким було накрито майно і якого не могли підняти вісім чоловіків, відтягнуто на кілька кроків від складу і пошматовано. 

Мисливець не бачив Хазяїна. Він бачив тільки сліди на піску, ніби велетенська людина ходила біля складу на руках. Слід був, безперечно, ведмежий, але ще ніхто ніколи не бачив ведмежої лапи такого дивовижного розміру. 

Три роки тому, коли Хазяїн вперше попорядкував на складі Широкої ріки, завідувач Наватумської рибальні, який наглядав і за Широкою, скликав усіх мисливців і прохав, щоб вони убили Хазяїна, але нічого з того не вийшло. Мисливці ходили на засідки кілька разів, та не могли навіть побачити Хазяїна, а на другий день кожного разу склад знову було розтрощено. Тоді невідомо хто розпустив чутку, що це не звичайний ведмідь, а дух і що він не хоче, щоб на Широкій була ''''''рибальня''''''. 

Дехто з дідів охоче повірив цьому, і тут немає нічого дивного. Адже здавна відомо, що ведмеді знають людську мову, а розум мають надприродний. Всі старі мисливці-орочі, убивши ведмедя, обов’язково зашивають на ведмежій шкурі дірки від очей. Кому не відомо, що, коли не зашити цих дірок, ведмідь стежитиме за мисливцем і рано чи пізно загризе його. А щоб цілком захистити себе від небезпеки, треба, загниваючи очі, сказати: 

— Це не я тебе вбив! Тебе убив чужинець. 

Сліпий ведмідь повірить і нападатиме на чужинців. Чому ведмеді інколи відривають з могил мертвяків? Вони мстяться тим мисливцям, що віддавали собакам ведмежі кістки. Молодь сміється з цього, та старі люди добре знають, що ведмідь — не звичайний звір. А таємничий Хазяїн і поготів. Коли його слід вдвоє більший, то який же тоді у нього розум! 

Завідуючий мало зважав на ці балачки. Він хотів зберегти склад і звернувся до Міке Амагачана, або Скупого, як звали його на узбережжі. Він убив на своєму віку сто сорок шість ведмедів, і завідуючий гадав, що йому нічого не варто вбити і сто сорок сьомого. 

Міке уважно вислухав завідуючого і, опустивши очі, відповів: 

— Нічого не чую. Старий став і тому зовсім нічого не чую. 

Завідуючий довго бився біля Міке, але той тільки винувато
посміхався і повторював: 

— Зовсім старий став і аж нічогісінько не чую. 

Тоді завідуючий викликав Кеню, найактивнішого юнака серед ороцької молоді в бухті Наватума, і той своєю мовою передав старому слова завідуючого. Міке вислухав, подумав і глянув на Кеню так, що той опустив очі. 

Міке сказав: 

— Як можеш ти, ороч, пропонувати мені це? Дух не хоче, щоб на Широкій була рибальня. І запам’ятай мої слова: хто зніме руку на Хазяїна, на того чатуватиме смерть. 

Кеня злякався цих слів і не насмілився навіть передати їх завідуючому. Той дуже цікавився, що сказав Міке, та Кеня, щоб скінчити неприємну розмову, відповів, що старий просто боїться братися за цю справу. 

Але одно діло три роки тому і зовсім інше тепер, коли йде Вітчизняна війна. Всі знали, як важко дістається тепер кожен кілограм борошна і кожен кілограм солі, і всі орочі обурювалися, що попсовано стільки продуктів. 

Кеня перший викликався йти на Широку. Озброївшись чотиризарядними берданками, він та двоє товаришів вирушили другого дня по обіді, щоб прийти на Широку надвечір, коли ведмеді виходять шукати здобич. 

На пласкім узгір’ї, що відділяє Наватуму від Широкої, пахло зимою. Калюжі затягло тоненькою кригою, стежку припорошило вранці сніжком. Але ліс ще не скинув свого вбрання і палав червоно-жовтими барвами. На бурій, як оленяче хутро, тундрі краплинами крові червоніли брусниці, а вічнозелені кущі плазучого кедрівника стояли ще рівні і не гнулися до землі своїм гіллям, як то буває у великий холод. 

Хлопці зійшли зі стежки. Розмовляючи про Хазяїна, вони рвали брусниці і голубицю, вже прибиту легким морозом. Кеня сказав: 

— Я йду на цього ведмедя, як на справжнього фашиста! — і розповів товаришам про свою розмову з Міке три роки тому та про його погрози.
Хлопцям було образливо, як старий не розуміє, що Хазяїн робить шкоду не завідуючому, а їм, орочам. 

— Знаєте що? — раптом пожвавішав Кеня.— Давайте віддамо Міке шкуру Хазяїна! Справді! Подивимося, що він тоді скаже! 

Хлопці розвеселилися. 

— А справді, що він робитиме, коли ми принесемо йому ведмежу шкуру? 

У орочів існує звичай, за яким мисливець, убивши ведмедя, білує його і залишає на місці полювання, а сам повертається додому і сповіщає про свою удачу товаришів чи сусідів. Ті йдуть по здобич, приносять її додому і, віддавши шкуру тому, хто вбив ведмедя, гуртом з’їдають м’ясо. 

Цікаво, чи відмовиться Скупий від шкури? Що переважить — страх перед всесильним «духом» чи зажерливість, адже недарма прозвали його скупим?
Хлопці знову вийшли на стежку і тільки тепер помітили на ній сліди людських ніг. Хтось перед ними ранком пройшов у напрямку Широкої. Зацікавлені хлопці майже бігом спустилися з узгір’я в долину і, обминувши чагарники, вийшли до гирла Широкої. Вони спинилися здивовані. Майно було в повному порядку: мішки старанно позашивані і стягнені до купи, консерви акуратно складені, бочки, сита, кошики — теж на місці. Що це зробила людина, доводили сліди людських ніг на припорошенім борошном піску, але хто саме? Очевидно, завідуючий послав когось з Наватуми. 

Покуривши, товариші запалили вогнище, зогріли чаю і, підкріпившись, закінчили роботу невідомого: з великими труднощами перетягли брезент і накрили майно. Потім вони перевірили зброю і сховалися за мішками чекати Хазяїна. 

Сонце зайшло за гори, і враз все навколо похмурніло. Небо на півночі набрало холодно-синіх фарб, зелений кедрівник потемнів, і вода в річці стала чорною. І тоді хлопці побачили, як а кущів, зовсім близько від них, виринула і звелась на задні ноги велетенська постать ведмедя. Небачених розмірів звір ішов на мисливців. Кеня стрельнув, і за ним пролунали ще два постріли. Та Хазяїн навіть не похитнувся і прямував на хлопців. Юнаки похапцем перезаряджали гвинтівки і раз у раз стріляли у величезну тушу, та ведмідь не падав і не спинявся. Він був уже так близько, що хлопці бачили його єдине ікло, велике і жовте, як палець мертвяка, і маленькі червоні очі. В цей час постріли замовкли, бо магазини спорожніли, і тоді мисливці почули важке дихання звіра і огидний сморід з його пащі. Хазяїн був за п’ять кроків від них, закласти нові патрони в гвинтівку вже не встигнути, і всі зрозуміли, що сталося непоправне. Вони побачили смерть. 

Потвора заревла, роблячи останній крок до хлопців. Але в цю мить збоку, від кущів, несподівано прогримів постріл. Ведмідь враз осів. Потім він повільно простягся на землі, двічі гребнув лапою пісок і затих. 

Коли хлопці очуняли від переляку, вони помітили, як від річки майнула і зникла в заростях людина в ведмежій куртці. 

Ведмідь лежав нерухомо, але молоді мисливці не наважувалися підійти до нього. Вони зарядили гвинтівки і чекали, чи не кинеться, бува, на них звір. Потім побігли до кущів і вирізали дві довгі жердини. Кеня стояв з гвинтівкою напоготові, а два його товариші штрикали ведмедя, аж поки не пересвідчились, що Хазяїн неживий. 

Товариші розвели багаття, оббілували тушу і тоді побачили, що всі їхні дванадцять куль влучили в груди, але одна, тринадцята, попала у вухо, і випустив її невідомий, який стріляв на ведмедя збоку. 

До півночі юнаки обговорювали своє чудесне врятування і не прийшли ні до яких висновків. Потім, заспокоївшись і розвеселившись, вони придумували різні відповіді для Міке, коли він проклинатиме їх за Хазяїна. 

Світом товариші повернулися додому, і їхні сусіди, взявши коней, поїхали до Широкої і привезли шкуру й м’ясо. Всі люди збіглися подивитися на здобич і дивувалися з шкури: вона була вдвічі більша, ніж шкура найбільшого ведмедя, якого коли-небудь бачили в Наватумі. Але ще більше здивувалися люди, коли почули від хлопців, як був убитий Хазяїн. З Наватуми ніхто не ходив на Широку, і всі тільки поглядали один на одного і питали себе — хто б це міг бути? 

Коли народ розійшовся по домівках, хлопці взяли шкуру і понесли її до Міке. 

Кеня відчинив двері хижки і, не вітаючись, промовив: 

— Ось тобі шкура Хазяїна Широкої Ріки. Візьми! 

Міке встав, підійшов до юнаків і здивовано спитав: 

— Як же ви взнали, що це я його вбив? — і, дивлячись на остовпілих хлопців, задоволено хитав головою, мовляв, «от так молодці!» 

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Рибальня

2015-11-25T12:44:54Z

Порядченко:

Рибальня

2015-11-25T12:32:06Z

Порядченко: /* Ілюстрації */

Файл:Місце рибалки.jpg

2015-11-25T12:31:06Z

Порядченко: місце рибалки

місце рибалки

Розмір

2015-11-25T12:27:24Z

Порядченко: /* Ілюстрації */

'''Розмір, -ру, '''''м. ''1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. ''А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. ''Нп. 3) = '''Розмірач. '''Сумск. у.
[[Категорія:Ро]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Тлумачення, значення слова «розмір»:
РО́ЗМІР, у, чол.
1. Величина, обсяг чого-небудь в одному або в кількох вимірах. Напружене око вбачало у пітьмі якісь тіні, що снуються в тумані, наближаються, віддаляються, приймають незвичайні розміри (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348); Це було просто сенсаційно, щоб військове судно таких розмірів зайшло в тихі, неглибокі води їхньої затоки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 36); Переливами різних фарб коштовних самоцвітів виграють глибокі за змістом, блискучі за формою, зовсім маленькі розміром перлини мудрості народної — прислів'я та приказки, дотепи, примовки і т. п. (Максим Рильський, IX, 1962, 187);
// Номер, що вказує на величину якого-небудь одягу, взуття. Шапку йому видали не по розміру, і вона весь час налізала на очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 488); — Оце шинелю вона мені купила ... Тільки трохи короткувата на мене ... Третій розмір ... (Олесь Гончар, IV, 1960, 59).
2. Величина грошової оплати або винагороди за що-небудь. Одержавши з Наркомосу стипендію, в розмірі 40 доларів, вступив [О. Довженко] до художнього приватного училища (Олександр Довженко, I, 1958, 18); Родючі поля, виноградники, скільки надій, розчарувань зростало під вашим небом! То власник землі раптом підвищить розмір оренди.., то паризькі покупці присадять ціни на пристойний урожай (Юрій Яновський, II, 1954, 49).
3. Величина, масштаб якого-небудь явища; сила, міра вияву чого-небудь. Тільки безперестанні кулеметні черги та залпи ворожих батарей оповідають про розмір і завзяття бою (Олександр Довженко, I, 1958, 55); Невістчин жах зростав у міру того, як вона бігла додому, а там набув розміру паніки: син не повертався (Юрій Яновський, I, 1954, 108); В сучасних капіталістичних країнах житлова криза набула розмірів національного лиха (Комуніст України, 6, 1968, 66).
4. літ. Регулярно повторювана комбінація тих або інших елементів фонетичної будови мови, яка служить одиницею визначення віршового ритму. Форма поезії Грабовського різноманітна. Він вживає різні віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та ін. (Українська література, 9 клас, 1957, 177).
5. муз. Конкретне вираження того чи іншого музичного метра в певних ритмічних одиницях; кількість долей певної довжини, що утворюють такт. Його пальці ворушилися, наче відбивали розмір і такт пісні (Василь Кучер, Дорога .., 1958, 121); Існують різні тактові розміри. Їх називають відповідно до того, із скількох та з яких ритмічних вартостей вони складаються (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 8).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 742.
Коментарі (0)
РОЗМІ́Р, у, чол., заст. Частина зернового хліба, яку залишали мірошникові за помел; мірчук. Ще недавно діди сиві Млинів доглядали Та з унуків розмір брали, Панові зсипали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 349).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 743.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Розмір.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Розмір.jpg

2015-11-25T12:26:29Z

Порядченко: розмір

розмір

Рум’янець

2015-11-25T12:24:18Z

Порядченко: /* Ілюстрації */

'''Рум’янець, -нця, '''''м. ''Румянецъ. ''А в рум’янцю така сила, що всі квіти погасила. ''Чуб. V. 38.
[[Категорія:Ру]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Тлумачення, значення слова «рум'янець»:
РУМ'Я́НЕЦЬ, нця, чол.
1. Природний рожевий або червонястий колір щік, обличчя. А воно молоде, то швидко і виходилося собі, оздоровіло; вже й у рум'янцях, і весела [Галя] (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Хоч і швидко пройшов він до контрольної, дівчата в дослідній помітили, що рум'янець на його круглих щоках став не такий рожевий (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 134);
// Жовтий відтінок забарвлення щік, обличчя хворої людини. У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум'янець сухотниці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Лікарка відкриває двері крайньої палати, і Галина відразу пізнає запале, гостроносе, в хворобливих жовтих рум'янцях обличчя Григорія (Михайло Стельмах, II, 1962, 253);
// Почервоніння обличчя від припливу крові. Після курної кузні морозне осіннє повітря залило лице Давидові рум'янцем (Андрій Головко, II, 1957, 17); Обличчя раптом взялося жарким рум'янцем, очі заблищали (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 155);
// Рожевий або червонястий колір щік як результат уживання рум'ян.
♦ Зайтися рум'янцем див. заходитися 2; Закрашатися (закрашуватися, закраситися) рум'янцем див. закрашатися; Заливатися (залитися, заллятися) рум'янцем див. заливатися; Зловісний (сором'язливий і т. ін.) рум'янець; Рум'янець сорому (гніву, збентеження і т. ін.) — почервоніння обличчя, викликане яким-небудь почуттям. Зловісний рум'янець забагрив його обличчя. Він знавіснів (Олександр Довженко, I, 1958, 295); Павло зблід, якось знітився і ще нижче пригнувся до столу. Далі густий рум'янець сорому за батька залив йому обличчя (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 317); Отець Вікентій жбурляє газету на стіл і відчуває, як його обличчя щипає рум'янець гніву (Михайло Стельмах, І, 1962, 415); Наводити (навести) рум'янець див. наводити; Обливатися (облитися) рум'янцем див. обливатися; Палати (пашіти і т. ін.) рум'янцем (рум'янцями) — мати червоний колір (про шкіру щік, обличчя). Трохи загоріле обличчя [молодички] так і пашіло рум'янцем (Борис Грінченко, II, 1963, 330); Біля ополонки стояла Зінька, виполіскуючи білизну. Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум'янцями (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18); Рум'янець заливає (залив і т. ін.) обличчя (лице і т. ін.) див. заливати.
2. перен. Рожево-червоне або багряне забарвлення чого-небудь від променів сонця під час його сходу чи заходу. В невеличкому березовому гайку, ніби в чародійному ліхтареві, догорає сонце, і кожна берізка міниться багатством барв — від.. ніжного рум'янця на стовбурах до темно-вишневого в гіллі (Михайло Стельмах, I, 1962, 352).
3. перен. Червоний або рожевий бік (боки) плоду, червона пляма на плоді. Яблук рум'янець і пахощі трав Осені сипле бобровий рукав (Максим Рильський, III, 1961, 230).
4. тільки мн., розм. Те саме, що рум'яна. — Обголив я вуса й бороду, намазав щоки рум'янцями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 41).
5. заст. Зілля, яким рум'янилися (у 2 знач.).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 907.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Румянець.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Румяні яблука.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Булочки.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Булочки.jpg

2015-11-25T12:23:39Z

Порядченко: булочки

булочки

Файл:Румяні яблука.jpg

2015-11-25T12:22:36Z

Порядченко: румяні яблука

румяні яблука

Рум’янець

2015-11-25T12:21:59Z

Порядченко: /* Ілюстрації */

'''Рум’янець, -нця, '''''м. ''Румянецъ. ''А в рум’янцю така сила, що всі квіти погасила. ''Чуб. V. 38.
[[Категорія:Ру]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Тлумачення, значення слова «рум'янець»:
РУМ'Я́НЕЦЬ, нця, чол.
1. Природний рожевий або червонястий колір щік, обличчя. А воно молоде, то швидко і виходилося собі, оздоровіло; вже й у рум'янцях, і весела [Галя] (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Хоч і швидко пройшов він до контрольної, дівчата в дослідній помітили, що рум'янець на його круглих щоках став не такий рожевий (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 134);
// Жовтий відтінок забарвлення щік, обличчя хворої людини. У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум'янець сухотниці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Лікарка відкриває двері крайньої палати, і Галина відразу пізнає запале, гостроносе, в хворобливих жовтих рум'янцях обличчя Григорія (Михайло Стельмах, II, 1962, 253);
// Почервоніння обличчя від припливу крові. Після курної кузні морозне осіннє повітря залило лице Давидові рум'янцем (Андрій Головко, II, 1957, 17); Обличчя раптом взялося жарким рум'янцем, очі заблищали (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 155);
// Рожевий або червонястий колір щік як результат уживання рум'ян.
♦ Зайтися рум'янцем див. заходитися 2; Закрашатися (закрашуватися, закраситися) рум'янцем див. закрашатися; Заливатися (залитися, заллятися) рум'янцем див. заливатися; Зловісний (сором'язливий і т. ін.) рум'янець; Рум'янець сорому (гніву, збентеження і т. ін.) — почервоніння обличчя, викликане яким-небудь почуттям. Зловісний рум'янець забагрив його обличчя. Він знавіснів (Олександр Довженко, I, 1958, 295); Павло зблід, якось знітився і ще нижче пригнувся до столу. Далі густий рум'янець сорому за батька залив йому обличчя (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 317); Отець Вікентій жбурляє газету на стіл і відчуває, як його обличчя щипає рум'янець гніву (Михайло Стельмах, І, 1962, 415); Наводити (навести) рум'янець див. наводити; Обливатися (облитися) рум'янцем див. обливатися; Палати (пашіти і т. ін.) рум'янцем (рум'янцями) — мати червоний колір (про шкіру щік, обличчя). Трохи загоріле обличчя [молодички] так і пашіло рум'янцем (Борис Грінченко, II, 1963, 330); Біля ополонки стояла Зінька, виполіскуючи білизну. Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум'янцями (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18); Рум'янець заливає (залив і т. ін.) обличчя (лице і т. ін.) див. заливати.
2. перен. Рожево-червоне або багряне забарвлення чого-небудь від променів сонця під час його сходу чи заходу. В невеличкому березовому гайку, ніби в чародійному ліхтареві, догорає сонце, і кожна берізка міниться багатством барв — від.. ніжного рум'янця на стовбурах до темно-вишневого в гіллі (Михайло Стельмах, I, 1962, 352).
3. перен. Червоний або рожевий бік (боки) плоду, червона пляма на плоді. Яблук рум'янець і пахощі трав Осені сипле бобровий рукав (Максим Рильський, III, 1961, 230).
4. тільки мн., розм. Те саме, що рум'яна. — Обголив я вуса й бороду, намазав щоки рум'янцями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 41).
5. заст. Зілля, яким рум'янилися (у 2 знач.).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 907.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Румянець.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:Румянець.jpg

2015-11-25T12:21:30Z

Порядченко: румянець

румянець

Файл:Рибальня на озері.jpg

2015-11-25T12:16:46Z

Порядченко: рибальня на озері

рибальня на озері

Рибальня

2015-11-25T12:14:23Z

Порядченко: /* Сучасні словники */

Рибальня

2015-11-25T12:00:40Z

Порядченко: /* Ілюстрації */

'''Рибальня, -ні, '''''ж. ''Мѣсто, гдѣ производится рыбная ловля, рыбный заводъ. ''Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп’ють та прогайнують. ''Стор. II. 191.
[[Категорія:Ри]]

===Сучасні словники===
Тлумачення слова у сучасних словниках

</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fishing.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M rybalka.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Файл:M rybalka.jpg

2015-11-25T11:58:20Z

Порядченко: M_rybalka

M_rybalka

Рибальня

2015-11-25T11:56:56Z

Порядченко: /* Ілюстрації */

'''Рибальня, -ні, '''''ж. ''Мѣсто, гдѣ производится рыбная ловля, рыбный заводъ. ''Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп’ють та прогайнують. ''Стор. II. 191.
[[Категорія:Ри]]

===Сучасні словники===
Тлумачення слова у сучасних словниках

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fishing.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Рибальня

2015-11-25T11:56:24Z

Порядченко: /* Сучасні словники */

'''Рибальня, -ні, '''''ж. ''Мѣсто, гдѣ производится рыбная ловля, рыбный заводъ. ''Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп’ють та прогайнують. ''Стор. II. 191.
[[Категорія:Ри]]

===Сучасні словники===
Тлумачення слова у сучасних словниках

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]