Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Крило

2014-11-30T18:32:39Z

Поліна Проценко: /* Медіа */

'''Крило́, -ла, '''''с. ''1) Крыло (птицы). ''Летів орел по над морем, опустивши крила. ''Мет. 65. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. ''З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. ''Стор. МПр. 65. ''Пішла отара; чабани спереду на крилах. ''О. 1862. V. Кух. 33. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. ''Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. ''Шух. І. 115. 5) Борть, бокъ лодки. О. 1861. XI. 9. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в '''я́тірі'''. Шух. І. 227. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Вас. 170. См. '''Криси. '''8) Часть Ботелева. Шух. І. 214. 9. — '''орлине'''. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. І. 113. Ум. '''Крилечко, кри́лонько, крильце. '''''Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. ''Мет. 113. ''Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. ''Ном. ''Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. ''Мет. 23. ''Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця. ''О. 1861. XI. 9.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/krylo Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

'''КРИЛО, а, сер.''' 
'''1.''' Літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр., кажанів). Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Тарас Шевченко, I, 1951, 4); Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227); Над плесом озера я юність пригадав, Вечірні небеса і посвист крил качиних (Максим Рильський, III, 1961, 186); * Образно. [Річард:] Все вище, вище й вище я здіймався на крилах мрій — тепер упав на землю... (Леся Українка, III, 1952, 36); Червона заграва швидко розгортала над хутором крила (Степан Васильченко, II, 1959, 337); * У порівняннях. — Дивися, як я полечу, Бо я сова... — Та й замахала [Марина], Неначе крилами, руками (Тарас Шевченко, II, 1953, 101). 
'''♦ Брати (взяти) під [своє] крило''' — брати когось під свою опіку, захист; Виросли (ростуть, є і т. ін.) крила в кого — хтось відчув силу, енергію до великих звершень, подвигу тощо. Ярема гнувся, бо не знав, Не знав, сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить (Тарас Шевченко, I, 1951, 84); Тремтячими руками він почав відмикати замок, відчуваючи, що його істота перероджується, що в нього ростуть крила (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 79); Мов (немов, наче і т. ін.) на крилах — дуже швидко. Час летів, немов на крилах, І, мов сон, життя минало (Леся Українка, І, 1951, 374); Не чуючи сходів під ногами, він, наче на крилах, спустився на тротуар (Андрій Головко, II, 1957, 490); Опускати (опустити) крила — втрачати впевненість у собі, впадати у відчай, журитися через невдачі в чомусь. — А ти був крила опустив: не журися, козаче, отаманом будеш (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 30); Під крилом чиїм — під чиєюсь опікою, захистом. Путя взагалі чималий страхополох, певне, через те, що виросла.. під крилом гувернанток (Леся Українка, V, 1956, 403); Молодий тоді Когут навчався під крилом батька бути хижаком (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 404); Підрізати (підтяти, підбити, зламати і т. ін.) крила кому — підірвати міць, знесилити кого-небудь або обмежити поле його діяльності. Висмоктала її [Ганнині] соки тяжка робота, підрізала крила зневіра... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 205); Як сталось те... Що не могли йому [Шевченковому генію] підбити крила Неволя й гніт? (Володимир Самійленко, I, 1958, 139); Розправляти (розправити) крила — починати діяти на повну силу, виявляти всі свої здібності. Ремо почав переконуватися, що схований до того в панцир мозок Гюлле.. розправляє свої крила (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 103); Юний поет [Т. Шевченко] ще тільки розправляв свої дужі крила для великого польоту (Слово про Кобзаря, 1961, 30); Тут [у партизанському загоні] він розправив крила (Натан Рибак, Час, 1960, 361); Чути (відчувати) крила за плечима — відчувати натхнення, силу, спроможність до дії. Орлині крила чуєм за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка, І, 1951, 113). 
'''2.''' діал. Плавець (у риб). Лежачи .. на м'якім намулі, вона [щука] легесенько грає в воді червонуватими крилами і хвостом (Іван Франко, III, 1950, 331). 
'''3.''' Нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака (планера тощо), що підтримує його в повітрі під час польоту. Літаки гордо понесли на своїх крилах червоні зорі кудись на захід (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Авіаційні конструктори застосовують найрізноманітніші форми крил (Радянська Україна, 14.VI 1967, 3). 
'''4'''. техн. Обертальна лопать вітряка. Ставок, гребелька, і вітряк З-за гаю крилами махає (Тарас Шевченко, II, 1953, 205); Он уже й вигін передо мною зеленіє, і млини стоять з поламаними крилами, сумують... (Панас Мирний, I, 1954, 83); 
// Обертальна лопать турбіни, колеса пароплава тощо. Вода ринула з лотків, загула в крилах турбіни (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 41). 
'''5.''' Підводна частина корпусу швидкоплавного судна, що утримує його в максимальному надводному положенні під час руху. Щоб судно стійко і на далекі відстані йшло на підводних крилах, потрібно було вирішити проблему регулювання його підйомної сили (Наука і життя, 11, 1962, 37). 
'''6.''' Бляшаний дашок над колесом автомашини, екіпажа тощо для захисту від пилу, болота. Автомобіль щільно під'їздить до солдата, майже зачіпаючи його крилом (Юрій Яновський, IV, 1959, 169); Ганна задумливо постукала ручкою нагайки по крилу чорної, зальопаної грязюкою тачанки (Олесь Гончар, II, 1959, 256). 
'''7.''' Робоча частина мотовила жниварки, хедера комбайна тощо, яка нагинає скошувану масу до різального апарата та відкидає її набік. Через дорогу жала жито «комунія».. — Кіньми жнуть, аж бринить косогін, а крила — мах-мах-мах... (Андрій Головко, I, 1957, 243). 
'''8'''. Бокова частина будівлі, споруди, якоїсь площини тощо. О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати.. На однім крилі і на другім розмова ішла тихше (Панас Мирний, I, 1949, 388); Шпиталь у львівськім карнім закладі — се невеличке крило просторого будинку (Іван Франко, IV, 1950, 178); В північному крилі [шахти] обвал, ..людей лавою привалило (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 114); Через півгодини майдан став наповнятися людьми.. На лівому крилі молодиці та жінки (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 177). 
'''9.''' Бокова частина бойового порядку; фланг. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 401); Залягло все праве крило роти, бо якраз на нього навалився вогнем німець (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 291). 
'''10.''' Крайнє угруповання якої-небудь політичної організації, напрямку тощо. Лівонародництво.. є лише невелике крило селянської (тобто буржуазної) демократії в Росії (Ленін, 20, 1950, 99); Тут [у Києві] було створено Кирило-Мефодіївське товариство, революційне крило якого очолив.. Тарас Шевченко (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 129). 
===[http://slovopedia.org.ua/29/53402/14039.html "Словопедія" УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) ]===
'''КРИЛО''' 
гол. частина літака або планера, яка під час польоту створює підйомну силу, що врівноважує вагу літака та сили інерції; крила завжди парні; бувають прямокутної, скошеної та трикутної форми (дельтоподібні); існують літаки зі змінною геометрією к. (складаються і розкладаються під час польоту); к. має рухомі елементи (елерони, закрилки). 

===[http://slovopedia.org.ua/35/53402/105563.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови ]===
'''КРИЛО''' 
'''крило́ 1''' 
іменник середнього роду 
літальний орган птахів, комах і деяких ссавців 
* Але: два, три, чотири крила́ 

'''крило́ 2''' 
іменник середнього роду 
плавець у риб; плоска поверхня літака, нерухома щодо корпусу; лопать вітряка; підводна частина корпусу швидкохідного судна; робоча частина мотовила жниварки; деталь кузова; бокова частина будівлі; фланг; крайнє угруповання в партії, парламенті 
* Але: два, три, чотири крила́ 

===[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358366.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови ]===
'''КРИЛО''' 
'''і му́ха крило́м уб’є́ кого, ірон'''. Когось легко здолати; хтось фізично слабкий, безсилий. Його й муха крилом вб’є (Укр.. присл..); Там такий, що й муха крилом уб’є, як мовиться, зовсім слабий (З газети). 

'''облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка.''' Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. — Обламали крила, ще й мусив дякувати за науку,— стояв (Корнюша) перед Романом широкий і незграбний (М. Стельмах); Вони мріяли обламати крила кріпацькому поету, приручити його, зробити своїм (П. Колесник); — І пам’ятай: усякій людині, при охоті, можна обламати крила (М. Стельмах); Людська заздрість обтяла крила не одному соколу, який міг би ширяти у вищих сферах… (А. Крижанівський); Хто зна, до якого б високого ступеня загальнолюдських ідей добра людського і поступу розвивався б Шевченків талант і в які б високохудожницькі форми він виливався б, коли б не обтяла йому крила рука “III отделения” (О. Кониський). обла́мані кри́ла. Вісім років думав Гулька про цю землю, вісім років бачив її уві сні, і вісім років .. нак 

'''обпали́ти / обпа́лювати (собі́ (свої́)) кри́ла'''. Зазнати невдачі; не досягти чогось бажаного. В житті вона бачила трагедії багатьох сердець, які кидалися на перший обманливий спалах і обпалювали собі крила на довгі роки (М. Ю. Тарновський); // Загинути. Скільки ж їх по селах-містах наших, цих праведниць-великомучениць… У полум’ї війни обпалили крила їхні суджені, залишивши самих вік вікувати (З газети). 

'''опусти́ти / опуска́ти кри́ла.''' Втратити впевненість у собі, засумніватися, примиритися з чимсь або стати пасивним, бездіяльним, зневірившись у своїх силах. — А ти був крила опустив: не журися, козаче, отаманом будеш (Ю. Збанацький); Синіє день, як пізні капусти. Приходив дощ, а потім було зимно. Біднесенький мій ліс! — він крила опустив. Нема грибів, хоч би який мізинок (Л. Костенко). 

'''перелеті́ти на кри́лах.''' Дуже швидко перейти що-небудь або подолати якусь відстаеь. Штурмом захопили радгосп, поле перелетіли на крилах. — “Оце,— гукає .. Ярославцев, глянувши на карту,— уже Україна!” (О. Гончар). 

'''під крило́м чиїм, кого.''' Під опікою, під захистом кого-небудь. Путя .. виросла під крилом гувернанток (Леся Українка); Молодий тоді Когут навчався під крилом батька бути хижаком (І. Цюпа). під кри́льцями. Він боявся, що буденність, невлаштованість сільського життя пригнічуватимуть Наталку, яка всі роки прожила під материними крильцями (М. Зарудний). 

'''підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла кому'''. Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності. Усіх нас єднала свята любов до революції і люта ненависть до контрреволюції. Кожен з нас мріяв учитися, а Денікін підрізав крила (В. Минко); (Овлур:) Ось бояр приборкав він (князь), се правда! Всім воєводам, дукам крил (крила) притяв (І. Франко); — Навіщо ж Валентинові Модестовичу підрізувати вам крила зараз, коли ви самі чимдуж мчите до своєї загибелі? (Ю. Шовкопляс); І знов у Кульчицького прокидається несамовита самовпевненість і образа: керувати б йому щонайменше округою, але нечуй-вітри щоразу підрізають крила (М. Стельмах). підріза́ти кри́льця. Залишати його (паровий млин) й надалі Шумейкові теж не можна. Наживається він, багатіє. Пора вже йому підріз 

'''під своє́ крило́, зі сл. бра́ти, збира́ти і под.''' 1. Під командування, керівництво. Тоді він зібрав під своє крило розпорошену піхоту, зайняв кругову оборону біля гармат і вів цілу ніч і цілий день нерівний бій з німцями (В. Кучер). 2. Для захисту, опікування. — Не повинні б союзники їх (фашистів) під своє крило приймати. Як-не-як союзники (О. Гончар). 

'''прибо́ркати / прибо́ркувати кри́ла, перев. кому, чиї, які'''. 1. Вплинути на кого-небудь своєю силою, авторитетом тощо; угамувати когось. (Чоловік 3-й:) Он Бурлака іде і люди з ним. (Петро:) Може, хоч трохи приборкає крила нашому Михайлові Михайловичу (І. Карпенко-Карий). 2. Позбавити когось віри в себе, у свої сили, можливості. Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі..? Що приборкало крила козацькі? (П. Грабовський); І синів ти (Україна) відважних ростила не для горя, тортур і ярма. Од крові і од сліз ошаліла, твоїх крил не приборкає тьма (В. Сосюра); // Позбавити кого-небудь волі, свободи. Воля в житті найдорожча, Але мені ти миліш: Сам я приборкав би крила, Тінню твоєю б я став (Олександр Олесь). 

'''пусти́тися / пуска́тися на свої́ кри́ла.''' Почати самостійно жити, турбуватися про себе. Сів на могилу (син) й думає, що тепер робити? Чи йти до школи й далі, чи пуститися уже на свої крила? (Три золоті сл..). 

'''розправля́ти (розгорта́ти) / розпра́вити (розгорну́ти) кри́ла.''' 1. Повною мірою виявляти свої сили, здібності, можливості і т. ін. Після себе залишили (Дарина і Андрій Гайворони) добро. Добро і дітей… Старший з них розправляє крила… (М. Зарудний); Якби тому хлопцеві дати можливість розправити крила! Якими талантами, якою глибиною мислі, яким дотепом, яким генієм у винахідництві, якою красою мови й пісні блиснув би він перед світом (Ірина Вільде); І якщо розгорнути крила Вам поможе цей кволий такт, Знать не дурно ти, серце, билось. І згоріло не просто так! (С. Караванський); // Діяти рішуче, сміливо, енергійно. Тут (у партизанському загоні) він розправив крила, і командир загону словак Ян Смрек сказав: — Ти став орлом, друже (Н. Рибак). 2. Набирати сили, могутності, всебічно розвиватися. Спи спокійно, поет! Україна твоя вже розправила крила орлині так, як мріяв колись ти в жагучих піснях, на засланні, в тяжкій самотині (В. Сосюра); 

'''росту́ть / ви́росли кри́ла в кого'''. Хто-небудь перебуває у стані піднесення, відчуває прилив сили, енергії, натхнення і т. ін. Тремтячими руками він почав відмикати замок, відчуваючи, що його істота перероджується, що в нього ростуть крила (Олесь Досвітній); Вдруге ти на світ народилась, на широкий, ясний світ. Не ті в йому смутки, не ті й радощі, що знала ти змалку. Виростають у тебе щодня крила, більшають, ширшають, дужчають (П. Куліш); (Куниця:) Яка схвильованість, щирість,— ти, мабуть, і сам не знаєш, що в тебе крила виросли (І. Кочерга). ні́би кри́ла ви́росли. Він почував себе заговореним від смерті.. Тоді командири могли посилати його на які завгодно завдання. В нього ніби крила виростали (О. Довженко). 

'''чу́ти (відчува́ти) кри́ла за плечи́ма.''' Бути сповненим натхнення, душевного піднесення, сили і т. ін. Орлині крила чуєш за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка). 

'''(як (мов, немо́в і т. ін.)) на кри́лах.''' 1. зі сл. леті́ти, спуска́тися і под. Дуже швидко. Час летів немов на крилах (Леся Українка); Не чуючи сходів під ногами він наче на крилах спустився на тротуар (А. Головко). 2. У доброму настрої, у стані піднесення. З міськкому Максим вертався на крилах. Слова Гречаного: “Підемо тобі назустріч” лунали у вухах (Н. Рибак); Під шал оплесків сходила Вутанька — сяюча, розпашіла — з трибуни .. Легко мов на крилах ішла поміж рядами (О. Гончар). 

'''як (мов, немо́в і т. ін.) на кри́лах леті́ти'''. Швидко, легко йти, бігти (перев. у стані збудження). Люда немов на крилах летіла по сходах (М. Зарудний). на кри́лах леті́ти. Не йшла Оленка — на крилах летіла (П. Куліш). ні́би на кри́лах літа́ти. Дівчина як вогонь палахкотливий — усе в неї в руках горить, і сама вона ніби на крилах літає (П. Гуріненко); // до кого, куди. З радістю поспішати. — Хоч круть-верть, хоч верть-круть, а кореспонденти до нас як на крилах летять (В. Большак); І Настя летіла до своєї крихітки як на крилах (З газети). 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха крило́м зачепи́ла, зі сл. уда́рити, сту́кнути і т. ін., жарт'''. Ледве відчутно, злегенька. Ударив, як муха крилом зачепила (Укр.. присл..). 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) на кри́лах понесло́ кого і без додатка, безос'''. Хто-небудь дуже швидко пішов, побіг і т. ін.; поспішив кудись. (Коваль:) Молода вже у фаті, а молодий баняки носить. Іди, Семене, бо дружки в хату не пустять. (Хима Стратонівна:) Ото ж бо. (Семен вийшов). Як на крилах понесло. Сказано, любов (М. Зарудний). 

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крило1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крило2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крило3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:крило4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| xuD2e0VSbtg}}
{{#ev:youtube| kkHMxXsnE5k}}

==Див. також==
'''''ЛІНА КОСТЕНКО 
КРИЛА'''''

''А й правда, крилатим ґрунту не треба. 
''Землі немає, то буде небо. ''

''Немає поля, то буде воля. ''
''Немає пари, то будуть хмари. ''

''В цьому, напевно, правда пташина... ''
''А як же людина? А що ж людина? ''

''Живе на землі. Сама не літає. ''
''А крила має. А крила має! ''

''Вони, ті крила, не з пуху-пір"я, ''
''А з правди, чесноти і довір"я. ''

''У кого - з вірності у коханні. ''
''У кого - з вічного поривання. ''

''У кого - з щирості до роботи. ''
''У кого - з щедрості на турботи. ''

''У кого - з пісні, або з надії, ''
''Або з поезії, або з мрії. ''

''Людина нібито не літає... ''
''А крила має. А крила має! ''

==Джерела та література==
===[http://www.ukrlit.vn.ua/lib/kostenko/y4tyv.html Матеріал з УкрЛіт]===

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Кр]]

Караван

2014-11-30T17:30:41Z

Поліна Проценко: /* Сучасні словники */

'''Караван, -ну, '''''м. ''1) Большая повозка, фургонъ. 2) Траурныя дроги. Желех. 3) Винокуренный заводъ. ''Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати. ''Стор. 4) Караванъ. ''За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають. ''К. Іов. 14. 5) Толпа людей, ищущихъ работы. 6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ. 7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Karavan Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''КАРАВА́Н, у, чол.'''
'''1.''' Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей. Коли так згодом надходить якийсь караван. Ревуть верблюди, летить хмара піску, мотаються горби верблюжі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 151); Тихо Нігер котивсь по піску.. Каравани спускалися з гір, І дзвенів їх брязкучий убір (Павло Грабовський, I, 1959, 473); По Сахарі плинуть каравани (Максим Рильський, I, 1960, 175); 
** перен. Низка людей, тварин або предметів, що рухаються. Так линуть малим караваном у вирій запізнені птиці (Леся Українка, І, 1951, 309); * У порівняннях. Хмари котилися одна за одною, одна за одною безконечним караваном (Гнат Хоткевич, II, 1966, 222); Лодиженко взагалі був приголомшений видовищем. Караваном ішли люди в гори (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 148). 
'''2.''' Кілька кораблів або плотів і т. ін., що пливуть один за одним. [Ольга:] То ми за полярним кругом попереджаємо про бурі і шторми каравани кораблів... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 25); Біля мосту збилися каравани плотів (Олекса Десняк, Опов., 1951, 30). 
'''3.''' заст. Гуральня, винниця. Старший [спи] збудував караван і жене таку горілку, що люди зо всіх слобід ідуть до його купувати (Олекса Стороженко, I, 1957, 30); А прокинули [проклали] чугунку, Закипів її казан; Примостилися до тебе [до лісу] І сахарня, й караван (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 315). 

===[http://slovopedia.org.ua/35/53402/98158.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''карава́н''' 
іменник чоловічого роду 

===[http://slovopedia.org.ua/36/53402/241100.html "Словопедія" Словник іншомовник слів]===
'''Караван; ч.''' 
(фр., з перс., кар(е)ван) 
'''1.''' Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей; табун. 
'''2.''' Кілька кораблів або плотів і т. ін., які пливуть один за одним. 
'''3.''' заст. Ґуральня, винниця. 

===[http://slovopedia.org.ua/42/53402/283503.html "Словопедія" Словник іншомовних слів Мельничука]===
'''Карава́н''' 
[франц. caravane, з перс. кар (е) ван] 
'''1.''' Група в’ючних тварин що перевозять вантажі та людей переважно в пустельних районах. 
'''2.''' Кілька транспортних суден, що рухаються одне за одним. 

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| gADyw_WXV0k}}
{{#ev:youtube| zQ6rL0UAtes}}

==Див. також==
'''Караван.'''

Караван моїх днiв йде неспiшним розмiреним кроком, 
Проминаючи поспiль мiста, i подiї, й людей. 
Як стовпи верстовi десь позаду стоять рiк за роком 
I пливуть мiражi перед ним сподiвань i iдей. 

Зупинити не можу його, анi швидше погнати: 
Лиш один поводир йому - Час - i володар, i пан. 
Вiн один має силу i ранити, i лiкувати, 
I пiдвладний йому йде вперед i вперед караван. 

Караван моїх днiв, що несе непосильную ношу: 
В нiй i радостi дрiбка, i смутку ладунок важкий; 
Є невдачi i успiхи, справи поганi й хорошi, 
А попереду всього - лiхтарик любовi ясний. 

Той лiхтар не дозволить нiколи в пiтьмi заблукати, 
Вiн - єдина надiя, єдине спасiння моє... 
Скiльки можна, скажiть менi, в бiлому свiтi блукати: 
Йди вперед, караван, там за обрiй, де сонце встає. 

Караван моїх днiв десь пристане колись до причалу 
I настане той день, коли "завтра" уже не прийде. 
Все зробити не встигну, а хочу, як всi ми, немало - 
Та стараюсь поки ще мiй занавiс не упаде. 

Пам'ятайте, коханi, я зла не хотiв нi для кого, 
Будьте дружнi завжди i мене за грiхи не судiть, 
Без печалi мене проведiть у останню дорогу 
I нехай мiй лiхтарик над вами довiку горить. 

==Джерела та література==

===[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186769 Матеріал з Клуб Поезії]===

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Караван

2014-11-30T17:30:19Z

Поліна Проценко: /* Джерела та література */

'''Караван, -ну, '''''м. ''1) Большая повозка, фургонъ. 2) Траурныя дроги. Желех. 3) Винокуренный заводъ. ''Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати. ''Стор. 4) Караванъ. ''За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають. ''К. Іов. 14. 5) Толпа людей, ищущихъ работы. 6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ. 7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Karavan Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''КАРАВА́Н, у, чол.'''
'''1.''' Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей. Коли так згодом надходить якийсь караван. Ревуть верблюди, летить хмара піску, мотаються горби верблюжі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 151); Тихо Нігер котивсь по піску.. Каравани спускалися з гір, І дзвенів їх брязкучий убір (Павло Грабовський, I, 1959, 473); По Сахарі плинуть каравани (Максим Рильський, I, 1960, 175); 
** перен. Низка людей, тварин або предметів, що рухаються. Так линуть малим караваном у вирій запізнені птиці (Леся Українка, І, 1951, 309); * У порівняннях. Хмари котилися одна за одною, одна за одною безконечним караваном (Гнат Хоткевич, II, 1966, 222); Лодиженко взагалі був приголомшений видовищем. Караваном ішли люди в гори (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 148). 
'''2.''' Кілька кораблів або плотів і т. ін., що пливуть один за одним. [Ольга:] То ми за полярним кругом попереджаємо про бурі і шторми каравани кораблів... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 25); Біля мосту збилися каравани плотів (Олекса Десняк, Опов., 1951, 30). 
'''3.''' заст. Гуральня, винниця. Старший [спи] збудував караван і жене таку горілку, що люди зо всіх слобід ідуть до його купувати (Олекса Стороженко, I, 1957, 30); А прокинули [проклали] чугунку, Закипів її казан; Примостилися до тебе [до лісу] І сахарня, й караван (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 315). 

===[http://slovopedia.org.ua/35/53402/98158.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''карава́н''' 
іменник чоловічого роду 

===[http://slovopedia.org.ua/36/53402/241100.html "Словопедія" Словник іншомовник слів]===
'''Караван; ч.''' 
(фр., з перс., кар(е)ван) 
'''1.''' Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей; табун. 
'''2.''' Кілька кораблів або плотів і т. ін., які пливуть один за одним. 
'''3.''' заст. Ґуральня, винниця. 

===[http://slovopedia.org.ua/42/53402/283503.html "Словопедія" Словник іншомовних слів Мельничука]===
'''Карава́н''' 
[франц. caravane, з перс. кар (е) ван] 
'''1.''' Група в’ючних тварин що перевозять вантажі та людей переважно в пустельних районах. 
'''2.''' Кілька транспортних суден, що рухаються одне за одним. 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| gADyw_WXV0k}}
{{#ev:youtube| zQ6rL0UAtes}}

==Див. також==
'''Караван.'''

Караван моїх днiв йде неспiшним розмiреним кроком, 
Проминаючи поспiль мiста, i подiї, й людей. 
Як стовпи верстовi десь позаду стоять рiк за роком 
I пливуть мiражi перед ним сподiвань i iдей. 

Зупинити не можу його, анi швидше погнати: 
Лиш один поводир йому - Час - i володар, i пан. 
Вiн один має силу i ранити, i лiкувати, 
I пiдвладний йому йде вперед i вперед караван. 

Караван моїх днiв, що несе непосильную ношу: 
В нiй i радостi дрiбка, i смутку ладунок важкий; 
Є невдачi i успiхи, справи поганi й хорошi, 
А попереду всього - лiхтарик любовi ясний. 

Той лiхтар не дозволить нiколи в пiтьмi заблукати, 
Вiн - єдина надiя, єдине спасiння моє... 
Скiльки можна, скажiть менi, в бiлому свiтi блукати: 
Йди вперед, караван, там за обрiй, де сонце встає. 

Караван моїх днiв десь пристане колись до причалу 
I настане той день, коли "завтра" уже не прийде. 
Все зробити не встигну, а хочу, як всi ми, немало - 
Та стараюсь поки ще мiй занавiс не упаде. 

Пам'ятайте, коханi, я зла не хотiв нi для кого, 
Будьте дружнi завжди i мене за грiхи не судiть, 
Без печалi мене проведiть у останню дорогу 
I нехай мiй лiхтарик над вами довiку горить. 

==Джерела та література==

===[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186769 Матеріал з Клуб Поезії]===

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Караван

2014-11-30T17:28:29Z

Поліна Проценко: /* Див. також */

'''Караван, -ну, '''''м. ''1) Большая повозка, фургонъ. 2) Траурныя дроги. Желех. 3) Винокуренный заводъ. ''Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати. ''Стор. 4) Караванъ. ''За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають. ''К. Іов. 14. 5) Толпа людей, ищущихъ работы. 6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ. 7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Karavan Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''КАРАВА́Н, у, чол.'''
'''1.''' Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей. Коли так згодом надходить якийсь караван. Ревуть верблюди, летить хмара піску, мотаються горби верблюжі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 151); Тихо Нігер котивсь по піску.. Каравани спускалися з гір, І дзвенів їх брязкучий убір (Павло Грабовський, I, 1959, 473); По Сахарі плинуть каравани (Максим Рильський, I, 1960, 175); 
** перен. Низка людей, тварин або предметів, що рухаються. Так линуть малим караваном у вирій запізнені птиці (Леся Українка, І, 1951, 309); * У порівняннях. Хмари котилися одна за одною, одна за одною безконечним караваном (Гнат Хоткевич, II, 1966, 222); Лодиженко взагалі був приголомшений видовищем. Караваном ішли люди в гори (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 148). 
'''2.''' Кілька кораблів або плотів і т. ін., що пливуть один за одним. [Ольга:] То ми за полярним кругом попереджаємо про бурі і шторми каравани кораблів... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 25); Біля мосту збилися каравани плотів (Олекса Десняк, Опов., 1951, 30). 
'''3.''' заст. Гуральня, винниця. Старший [спи] збудував караван і жене таку горілку, що люди зо всіх слобід ідуть до його купувати (Олекса Стороженко, I, 1957, 30); А прокинули [проклали] чугунку, Закипів її казан; Примостилися до тебе [до лісу] І сахарня, й караван (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 315). 

===[http://slovopedia.org.ua/35/53402/98158.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''карава́н''' 
іменник чоловічого роду 

===[http://slovopedia.org.ua/36/53402/241100.html "Словопедія" Словник іншомовник слів]===
'''Караван; ч.''' 
(фр., з перс., кар(е)ван) 
'''1.''' Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей; табун. 
'''2.''' Кілька кораблів або плотів і т. ін., які пливуть один за одним. 
'''3.''' заст. Ґуральня, винниця. 

===[http://slovopedia.org.ua/42/53402/283503.html "Словопедія" Словник іншомовних слів Мельничука]===
'''Карава́н''' 
[франц. caravane, з перс. кар (е) ван] 
'''1.''' Група в’ючних тварин що перевозять вантажі та людей переважно в пустельних районах. 
'''2.''' Кілька транспортних суден, що рухаються одне за одним. 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| gADyw_WXV0k}}
{{#ev:youtube| zQ6rL0UAtes}}

==Див. також==
'''Караван.'''

Караван моїх днiв йде неспiшним розмiреним кроком, 
Проминаючи поспiль мiста, i подiї, й людей. 
Як стовпи верстовi десь позаду стоять рiк за роком 
I пливуть мiражi перед ним сподiвань i iдей. 

Зупинити не можу його, анi швидше погнати: 
Лиш один поводир йому - Час - i володар, i пан. 
Вiн один має силу i ранити, i лiкувати, 
I пiдвладний йому йде вперед i вперед караван. 

Караван моїх днiв, що несе непосильную ношу: 
В нiй i радостi дрiбка, i смутку ладунок важкий; 
Є невдачi i успiхи, справи поганi й хорошi, 
А попереду всього - лiхтарик любовi ясний. 

Той лiхтар не дозволить нiколи в пiтьмi заблукати, 
Вiн - єдина надiя, єдине спасiння моє... 
Скiльки можна, скажiть менi, в бiлому свiтi блукати: 
Йди вперед, караван, там за обрiй, де сонце встає. 

Караван моїх днiв десь пристане колись до причалу 
I настане той день, коли "завтра" уже не прийде. 
Все зробити не встигну, а хочу, як всi ми, немало - 
Та стараюсь поки ще мiй занавiс не упаде. 

Пам'ятайте, коханi, я зла не хотiв нi для кого, 
Будьте дружнi завжди i мене за грiхи не судiть, 
Без печалi мене проведiть у останню дорогу 
I нехай мiй лiхтарик над вами довiку горить. 

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Караван

2014-11-30T17:26:24Z

Поліна Проценко: /* Медіа */

'''Караван, -ну, '''''м. ''1) Большая повозка, фургонъ. 2) Траурныя дроги. Желех. 3) Винокуренный заводъ. ''Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати. ''Стор. 4) Караванъ. ''За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають. ''К. Іов. 14. 5) Толпа людей, ищущихъ работы. 6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ. 7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Karavan Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''КАРАВА́Н, у, чол.'''
'''1.''' Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей. Коли так згодом надходить якийсь караван. Ревуть верблюди, летить хмара піску, мотаються горби верблюжі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 151); Тихо Нігер котивсь по піску.. Каравани спускалися з гір, І дзвенів їх брязкучий убір (Павло Грабовський, I, 1959, 473); По Сахарі плинуть каравани (Максим Рильський, I, 1960, 175); 
** перен. Низка людей, тварин або предметів, що рухаються. Так линуть малим караваном у вирій запізнені птиці (Леся Українка, І, 1951, 309); * У порівняннях. Хмари котилися одна за одною, одна за одною безконечним караваном (Гнат Хоткевич, II, 1966, 222); Лодиженко взагалі був приголомшений видовищем. Караваном ішли люди в гори (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 148). 
'''2.''' Кілька кораблів або плотів і т. ін., що пливуть один за одним. [Ольга:] То ми за полярним кругом попереджаємо про бурі і шторми каравани кораблів... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 25); Біля мосту збилися каравани плотів (Олекса Десняк, Опов., 1951, 30). 
'''3.''' заст. Гуральня, винниця. Старший [спи] збудував караван і жене таку горілку, що люди зо всіх слобід ідуть до його купувати (Олекса Стороженко, I, 1957, 30); А прокинули [проклали] чугунку, Закипів її казан; Примостилися до тебе [до лісу] І сахарня, й караван (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 315). 

===[http://slovopedia.org.ua/35/53402/98158.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''карава́н''' 
іменник чоловічого роду 

===[http://slovopedia.org.ua/36/53402/241100.html "Словопедія" Словник іншомовник слів]===
'''Караван; ч.''' 
(фр., з перс., кар(е)ван) 
'''1.''' Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей; табун. 
'''2.''' Кілька кораблів або плотів і т. ін., які пливуть один за одним. 
'''3.''' заст. Ґуральня, винниця. 

===[http://slovopedia.org.ua/42/53402/283503.html "Словопедія" Словник іншомовних слів Мельничука]===
'''Карава́н''' 
[франц. caravane, з перс. кар (е) ван] 
'''1.''' Група в’ючних тварин що перевозять вантажі та людей переважно в пустельних районах. 
'''2.''' Кілька транспортних суден, що рухаються одне за одним. 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| gADyw_WXV0k}}
{{#ev:youtube| zQ6rL0UAtes}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Файл:Караван5.jpg

2014-11-30T17:23:23Z

Поліна Проценко:

Файл:Караван4.jpg

2014-11-30T17:23:10Z

Поліна Проценко:

Файл:Караван3.jpg

2014-11-30T17:22:56Z

Поліна Проценко:

Файл:Караван2.jpg

2014-11-30T17:22:37Z

Поліна Проценко:

Файл:Караван1.jpg

2014-11-30T17:22:19Z

Поліна Проценко:

Караван

2014-11-30T17:22:05Z

Поліна Проценко: /* Ілюстрації */

'''Караван, -ну, '''''м. ''1) Большая повозка, фургонъ. 2) Траурныя дроги. Желех. 3) Винокуренный заводъ. ''Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати. ''Стор. 4) Караванъ. ''За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають. ''К. Іов. 14. 5) Толпа людей, ищущихъ работы. 6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ. 7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Karavan Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''КАРАВА́Н, у, чол.'''
'''1.''' Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей. Коли так згодом надходить якийсь караван. Ревуть верблюди, летить хмара піску, мотаються горби верблюжі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 151); Тихо Нігер котивсь по піску.. Каравани спускалися з гір, І дзвенів їх брязкучий убір (Павло Грабовський, I, 1959, 473); По Сахарі плинуть каравани (Максим Рильський, I, 1960, 175); 
** перен. Низка людей, тварин або предметів, що рухаються. Так линуть малим караваном у вирій запізнені птиці (Леся Українка, І, 1951, 309); * У порівняннях. Хмари котилися одна за одною, одна за одною безконечним караваном (Гнат Хоткевич, II, 1966, 222); Лодиженко взагалі був приголомшений видовищем. Караваном ішли люди в гори (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 148). 
'''2.''' Кілька кораблів або плотів і т. ін., що пливуть один за одним. [Ольга:] То ми за полярним кругом попереджаємо про бурі і шторми каравани кораблів... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 25); Біля мосту збилися каравани плотів (Олекса Десняк, Опов., 1951, 30). 
'''3.''' заст. Гуральня, винниця. Старший [спи] збудував караван і жене таку горілку, що люди зо всіх слобід ідуть до його купувати (Олекса Стороженко, I, 1957, 30); А прокинули [проклали] чугунку, Закипів її казан; Примостилися до тебе [до лісу] І сахарня, й караван (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 315). 

===[http://slovopedia.org.ua/35/53402/98158.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''карава́н''' 
іменник чоловічого роду 

===[http://slovopedia.org.ua/36/53402/241100.html "Словопедія" Словник іншомовник слів]===
'''Караван; ч.''' 
(фр., з перс., кар(е)ван) 
'''1.''' Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять пустелею, степом вантажі та людей; табун. 
'''2.''' Кілька кораблів або плотів і т. ін., які пливуть один за одним. 
'''3.''' заст. Ґуральня, винниця. 

===[http://slovopedia.org.ua/42/53402/283503.html "Словопедія" Словник іншомовних слів Мельничука]===
'''Карава́н''' 
[франц. caravane, з перс. кар (е) ван] 
'''1.''' Група в’ючних тварин що перевозять вантажі та людей переважно в пустельних районах. 
'''2.''' Кілька транспортних суден, що рухаються одне за одним. 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:караван5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ка]]

Караван

2014-11-30T17:19:40Z

Поліна Проценко: /* Сучасні словники */

Караван

2014-11-30T17:14:11Z

Поліна Проценко:

Юнацтво

2014-11-30T17:09:10Z

Поліна Проценко: /* Сучасні словники */

'''Юнацтво, -ва, '''''с. ''1) Молодечество, удаль. ''А добрий юнак, о, добрий! Один хиба Кирило Тур йому в юнацтві рівня. ''К. ЧР. 117. ''Покиньте се дурне юнацтво і розійдіться по домах. ''Котл. Ен. IV. 51. 2) соб. Молодцы, удальцы. ''Обгорнуло кіш юнацтво. ''К. МБ. XI. 142.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Junactvo Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

'''ЮНА́ЦТВО, а, сер.''' 
'''1.''' Молодий вік; період життя, коли людина буває юною; юність. Юнацтво моє проходило щасливо, і мені здавалося, що ніяких труднощів на моєму життьовому шляху не буде (Юрій Яновський, II, 1954, 17); Тільки очі я закрию, Дні юнацтва я згадаю (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 72). 
'''2.''' збірн. Молоді люди обох статей; юнаки. З різних кінців, з різних сторін назліталося юнацтво набиратися розуму, слухати правди-слова... (Панас Мирний, I, 1954, 347). 
'''3.''' перен. Сміливість, хоробрість, завзяття; молодецтво. — Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах (Іван Котляревський, I, 1952, 185); — А добрий юнак, о, добрий! Один хіба Кирило Тур йому в юнацтві рівня (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 89). 

===[http://slovopedia.org.ua/31/53422/29874.html "Словопедія" Словник синонімів Полюги ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
(молоді люди) молодь, парубоцтво. 

===[http://slovopedia.org.ua/41/53422/276283.html "Словопедія" Словник синонімів ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
(вік) юність, молодість, юні дні <літа>, ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки, П. молодецтво, юнь 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53422/355093.html "Словопедія" Українсько-російський словник ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
1) юношество; (о возрасте - обычно) юность; отрочество 
2) молодечество; удаль 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
'''РАНОК ЮНАКІВ'''
''Антонич Богдан-Ігор''

Вилітають — лиш стопи дзвенять, 
аж майдан задрижав, розспівався. 
Наче курява, стукіт піднявся, 
мов туман, коли вітер шугне, 
буря кроків пливе взапашне, 
промінливе повітря та гне 
по дорозі усе, мов солому. 
На піску, на камінню дзвінкому 
в бігу ноги скресали вогня. 
Ні, даремно було би спинять, 
ваші обрії, ваша земля вся. 

П’яний ранок — кучеряве дівча 
на життя та на смерть поцілує. 
Наче іскри летять з обруча 
в весняній, закосиченій кузні, 
це так сонячні стріли дзичать, 
коли б’ють вас у груди потужні, 
коли голови головокружні 
приманливо розкриють глибінь 
і запрошують тут, куди тінь, 
наче яструб, над серцем колує. 

Підорвавшись стрілою з землі, 
вигук ваш залунає навколо. 
Попід небом, що в синій імлі, 
недосяжне, таємне, холодне, 
розгорнулось; мов книга безодні, 
розстелилось в дрімучі лани, 
хвилюванням тремкої струни 
переливний роздзвониться голос. 

раннє сонце — молоде оленя 
прибігає з-за лісу до вас. 
Пролітають — лиш стопи дзвенять, 
лиш майдан під ногами співа. 

1934.

==Джерела та література==
===[http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16117 Матеріал з Клуб Поезій]===

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Юн]]

Юнацтво

2014-11-30T17:08:49Z

Поліна Проценко: /* Джерела та література */

'''Юнацтво, -ва, '''''с. ''1) Молодечество, удаль. ''А добрий юнак, о, добрий! Один хиба Кирило Тур йому в юнацтві рівня. ''К. ЧР. 117. ''Покиньте се дурне юнацтво і розійдіться по домах. ''Котл. Ен. IV. 51. 2) соб. Молодцы, удальцы. ''Обгорнуло кіш юнацтво. ''К. МБ. XI. 142.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Junactvo Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

'''ЮНА́ЦТВО, а, сер.''' 
'''1.''' Молодий вік; період життя, коли людина буває юною; юність. Юнацтво моє проходило щасливо, і мені здавалося, що ніяких труднощів на моєму життьовому шляху не буде (Юрій Яновський, II, 1954, 17); Тільки очі я закрию, Дні юнацтва я згадаю (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 72). 
'''2.''' збірн. Молоді люди обох статей; юнаки. З різних кінців, з різних сторін назліталося юнацтво набиратися розуму, слухати правди-слова... (Панас Мирний, I, 1954, 347). 
'''3.''' перен. Сміливість, хоробрість, завзяття; молодецтво. — Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах (Іван Котляревський, I, 1952, 185); — А добрий юнак, о, добрий! Один хіба Кирило Тур йому в юнацтві рівня (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 89). 

===[http://slovopedia.org.ua/31/53422/29874.html "Словопедія" Словник синонімів Полюги ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
(молоді люди) молодь, парубоцтво. 

===[http://slovopedia.org.ua/41/53422/276283.html "Словопедія" Словник синонімів ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
(вік) юність, молодість, юні дні <літа>, ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки, П. молодецтво, юнь 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53422/355093.html "Словопедія" Українсько-російський словник ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
1) юношество; (о возрасте - обычно) юность; отрочество 
2) молодечество; удаль 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
'''РАНОК ЮНАКІВ'''
''Антонич Богдан-Ігор''

Вилітають — лиш стопи дзвенять, 
аж майдан задрижав, розспівався. 
Наче курява, стукіт піднявся, 
мов туман, коли вітер шугне, 
буря кроків пливе взапашне, 
промінливе повітря та гне 
по дорозі усе, мов солому. 
На піску, на камінню дзвінкому 
в бігу ноги скресали вогня. 
Ні, даремно було би спинять, 
ваші обрії, ваша земля вся. 

П’яний ранок — кучеряве дівча 
на життя та на смерть поцілує. 
Наче іскри летять з обруча 
в весняній, закосиченій кузні, 
це так сонячні стріли дзичать, 
коли б’ють вас у груди потужні, 
коли голови головокружні 
приманливо розкриють глибінь 
і запрошують тут, куди тінь, 
наче яструб, над серцем колує. 

Підорвавшись стрілою з землі, 
вигук ваш залунає навколо. 
Попід небом, що в синій імлі, 
недосяжне, таємне, холодне, 
розгорнулось; мов книга безодні, 
розстелилось в дрімучі лани, 
хвилюванням тремкої струни 
переливний роздзвониться голос. 

раннє сонце — молоде оленя 
прибігає з-за лісу до вас. 
Пролітають — лиш стопи дзвенять, 
лиш майдан під ногами співа. 

1934.

==Джерела та література==
===[http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16117 Матеріал з Клуб Поезій]===

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Юн]]

Юнацтво

2014-11-30T17:07:47Z

Поліна Проценко: /* Див. також */

'''Юнацтво, -ва, '''''с. ''1) Молодечество, удаль. ''А добрий юнак, о, добрий! Один хиба Кирило Тур йому в юнацтві рівня. ''К. ЧР. 117. ''Покиньте се дурне юнацтво і розійдіться по домах. ''Котл. Ен. IV. 51. 2) соб. Молодцы, удальцы. ''Обгорнуло кіш юнацтво. ''К. МБ. XI. 142.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Junactvo Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

'''ЮНА́ЦТВО, а, сер.''' 
'''1.''' Молодий вік; період життя, коли людина буває юною; юність. Юнацтво моє проходило щасливо, і мені здавалося, що ніяких труднощів на моєму життьовому шляху не буде (Юрій Яновський, II, 1954, 17); Тільки очі я закрию, Дні юнацтва я згадаю (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 72). 
'''2.''' збірн. Молоді люди обох статей; юнаки. З різних кінців, з різних сторін назліталося юнацтво набиратися розуму, слухати правди-слова... (Панас Мирний, I, 1954, 347). 
'''3.''' перен. Сміливість, хоробрість, завзяття; молодецтво. — Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах (Іван Котляревський, I, 1952, 185); — А добрий юнак, о, добрий! Один хіба Кирило Тур йому в юнацтві рівня (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 89). 

===[http://slovopedia.org.ua/31/53422/29874.html "Словопедія" Словник синонімів Полюги ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
(молоді люди) молодь, парубоцтво. 

===[http://slovopedia.org.ua/41/53422/276283.html "Словопедія" Словник синонімів ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
(вік) юність, молодість, юні дні <літа>, ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки, П. молодецтво, юнь 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53422/355093.html "Словопедія" Українсько-російський словник ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
1) юношество; (о возрасте - обычно) юность; отрочество 
2) молодечество; удаль 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
'''РАНОК ЮНАКІВ'''
''Антонич Богдан-Ігор''

Вилітають — лиш стопи дзвенять, 
аж майдан задрижав, розспівався. 
Наче курява, стукіт піднявся, 
мов туман, коли вітер шугне, 
буря кроків пливе взапашне, 
промінливе повітря та гне 
по дорозі усе, мов солому. 
На піску, на камінню дзвінкому 
в бігу ноги скресали вогня. 
Ні, даремно було би спинять, 
ваші обрії, ваша земля вся. 

П’яний ранок — кучеряве дівча 
на життя та на смерть поцілує. 
Наче іскри летять з обруча 
в весняній, закосиченій кузні, 
це так сонячні стріли дзичать, 
коли б’ють вас у груди потужні, 
коли голови головокружні 
приманливо розкриють глибінь 
і запрошують тут, куди тінь, 
наче яструб, над серцем колує. 

Підорвавшись стрілою з землі, 
вигук ваш залунає навколо. 
Попід небом, що в синій імлі, 
недосяжне, таємне, холодне, 
розгорнулось; мов книга безодні, 
розстелилось в дрімучі лани, 
хвилюванням тремкої струни 
переливний роздзвониться голос. 

раннє сонце — молоде оленя 
прибігає з-за лісу до вас. 
Пролітають — лиш стопи дзвенять, 
лиш майдан під ногами співа. 

1934.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Юн]]

Юнацтво

2014-11-30T17:07:22Z

Поліна Проценко: /* Див. також */

'''Юнацтво, -ва, '''''с. ''1) Молодечество, удаль. ''А добрий юнак, о, добрий! Один хиба Кирило Тур йому в юнацтві рівня. ''К. ЧР. 117. ''Покиньте се дурне юнацтво і розійдіться по домах. ''Котл. Ен. IV. 51. 2) соб. Молодцы, удальцы. ''Обгорнуло кіш юнацтво. ''К. МБ. XI. 142.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Junactvo Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

'''ЮНА́ЦТВО, а, сер.''' 
'''1.''' Молодий вік; період життя, коли людина буває юною; юність. Юнацтво моє проходило щасливо, і мені здавалося, що ніяких труднощів на моєму життьовому шляху не буде (Юрій Яновський, II, 1954, 17); Тільки очі я закрию, Дні юнацтва я згадаю (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 72). 
'''2.''' збірн. Молоді люди обох статей; юнаки. З різних кінців, з різних сторін назліталося юнацтво набиратися розуму, слухати правди-слова... (Панас Мирний, I, 1954, 347). 
'''3.''' перен. Сміливість, хоробрість, завзяття; молодецтво. — Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах (Іван Котляревський, I, 1952, 185); — А добрий юнак, о, добрий! Один хіба Кирило Тур йому в юнацтві рівня (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 89). 

===[http://slovopedia.org.ua/31/53422/29874.html "Словопедія" Словник синонімів Полюги ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
(молоді люди) молодь, парубоцтво. 

===[http://slovopedia.org.ua/41/53422/276283.html "Словопедія" Словник синонімів ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
(вік) юність, молодість, юні дні <літа>, ЗБ. молодь, парубоцтво, юнаки, П. молодецтво, юнь 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53422/355093.html "Словопедія" Українсько-російський словник ]===
'''ЮНАЦТВО''' 
1) юношество; (о возрасте - обычно) юность; отрочество 
2) молодечество; удаль 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:юн4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
'''РАНОК ЮНАКІВ'''

Вилітають — лиш стопи дзвенять, 
аж майдан задрижав, розспівався. 
Наче курява, стукіт піднявся, 
мов туман, коли вітер шугне, 
буря кроків пливе взапашне, 
промінливе повітря та гне 
по дорозі усе, мов солому. 
На піску, на камінню дзвінкому 
в бігу ноги скресали вогня. 
Ні, даремно було би спинять, 
ваші обрії, ваша земля вся. 

П’яний ранок — кучеряве дівча 
на життя та на смерть поцілує. 
Наче іскри летять з обруча 
в весняній, закосиченій кузні, 
це так сонячні стріли дзичать, 
коли б’ють вас у груди потужні, 
коли голови головокружні 
приманливо розкриють глибінь 
і запрошують тут, куди тінь, 
наче яструб, над серцем колує. 

Підорвавшись стрілою з землі, 
вигук ваш залунає навколо. 
Попід небом, що в синій імлі, 
недосяжне, таємне, холодне, 
розгорнулось; мов книга безодні, 
розстелилось в дрімучі лани, 
хвилюванням тремкої струни 
переливний роздзвониться голос. 

раннє сонце — молоде оленя 
прибігає з-за лісу до вас. 
Пролітають — лиш стопи дзвенять, 
лиш майдан під ногами співа. 

1934.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Юн]]

Файл:Юн4.jpg

2014-11-30T17:02:37Z

Поліна Проценко:

Файл:Юн3.jpg

2014-11-30T17:02:25Z

Поліна Проценко:

Файл:Юн2.jpg

2014-11-30T17:02:12Z

Поліна Проценко:

Файл:Юн1.jpg

2014-11-30T17:02:00Z

Поліна Проценко:

Юнацтво

2014-11-30T17:01:49Z

Поліна Проценко: /* Ілюстрації */

Юнацтво

2014-11-30T16:59:25Z

Поліна Проценко: /* Сучасні словники */

Юнацтво

2014-11-30T16:54:00Z

Поліна Проценко:

Свідомість

2014-11-30T16:38:36Z

Поліна Проценко: /* Сучасні словники */

'''Свідомість, -мости, '''''ж. ''1) Знакомство. ''По свідомости це я вас наділив. ''Полт. ''Для мене усе зроблять по свідомости. ''Ном. № 183. 2) Сознаніе.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Svidomistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''СВІДО́МІСТЬ, мості, жін.''' 
'''1.''' філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. Свідомість розглядається як властивість високоорганізованої матерії — мозку, якою володіє тільки людина (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 453); Свідомість ввижається мені як нервова діяльність певної ділянки великих півкуль, що має у даний момент, за даних умов певну оптимальну (мабуть, це буде середня) збудливість (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 71); Свідомість є функція мозку; Первинність матерії і вторинність свідомості; 
* Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди людей як представників певних суспільних класів. Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість (Ленін, 26. 1972, 49); Суспільна свідомість; Соціалістична свідомість; Пережитки капіталізму в свідомості людей. 
'''2.''' Сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум. Вся його хвильова відвага, що походила швидше з притуплення свідомості, ніж з почуття сили, щезла без сліду (Іван Франко, VI, 1951, 160); Хвороба дружини занепокоїла його, але наближення смерті не дійшло до його свідомості (Олександр Довженко, I, 1958, 435); 
* Здатність осмислено сприймати навколишнє; притомність; протилежне непритомність, безпам'ятство. Машинально відповідав він на запитання, але сон хмелив його свідомість (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 14). 
Загубити (згубити) свідомість див. загублювати, згубити; Затемнювати (затемнити) свідомість див. затемнювати; Зникати (зникнути) з свідомості див. зникати; Паморочити свідомість див. паморочити; Приходити (прийти) до свідомості див. приходити; У повній свідомості — не впадаючи в безпам'ятство, непритомність. Умирав Довбуш. Умирав у повній свідомості (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 408). 
'''3.''' Ясне розуміння, усвідомлення чого-небудь. Вона почала пити.. Лише інколи прокидалась в ній свідомість свого стану, і тоді серце обливалось жалем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 69); Він не злякався, бо свідомість того, що сталося, прийшла раніше за почуття страху (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 20); 
* Розуміння, усвідомлення суспільного життя людиною як представником певного суспільного класу, шару. Хоч у нашій родині все жили українські традиції, та національна свідомість прийшла до мене аж на 12 році життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); Великі справи та благородні цілі високо піднесли свідомість і духовну могутність радянських людей (Олександр Довженко, III, 1960, 8); 
* Думка про що-небудь, відчуття чогось. Докія несказанно терпіла від свідомості, що «сиротіє» (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 21); Рота була вишикувана. Маслюк, блідий від свідомості свого приниження, стояв на три кроки від лівого флангу (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 71). 
'''4.''' діал. Знайомство. Для мене усе зроблять по свідомості (Номис, 1864, № 183); По свідомості це я вас наділив (Словник Грінченка). 
===[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20230.html "Словопедія" УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 
'''1.''' у психології найвищий рівень регулювання поведінки людини; специфічна внутрішня здатність безпосереднього пізнання оточення, власної особи і співвідношення з оточенням, яке проходить на трьох рівнях: прецепційному, поняттєво-словесному і на рівні самосвідомості; '''2.''' у філософії знаряддя формування пізнавального поля, яке дозволяє по усвідомленим елементам світу в межах цілісної моделі відобразити дійсність.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361193.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 

'''зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум) чию (чий), кому і без додатка.''' Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність. — Не дивувався б я, якби ця гадюча краса затемнила свідомість вісімнадцятилітньому отрокові (Юліан Опільський); Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (В. Собко). 

'''па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка). Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко); // Виклика́ти стан, схожий на сп’яніння; п’янити. Їй (весні) додають сили й краси не самі солов’їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Ю. Смолич). 2. кому. Зваблювати кого-небудь, закохувати у себе. — Що з тобою сталося Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський). 3. чим. Зацікавлюючи кого-небудь чимсь, ошукувати, обманювати, розраховуючи на наївність, довірлівість і т. ін. — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіям 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| ytKjLqXaJhg}}
{{#ev:youtube| r61fgjEjFzw}}

==Див. також==
'''Вчені знайшли “вимикач” свідомості в мозку людини''' 
Вчені стверджують, що виявили “перемикач” у мозку людини, який може вводити і виводити людину зі свідомості. 

Вчені з Університету Джорджа Вашингтона вивчали пацієнтку, яка страждає на епілепсію, і з’ясували, що електричні імпульси, спрямовані в певну область мозку, змушували її втрачати свідомість. Зупинивши стимуляцію, дослідники виводили пацієнтку з вегетативного стану, і вона не пам’ятала, що відбувалося до цього.
 
Те, як влаштована наша свідомість, до цих пір залишається загадкою, а причина, по якій ми спимо, також є предметом суперечок. 

Під час клінічних досліджень, вчені використовували низкочастотну глибоку стимуляцію мозку, щоб зменшити епілептичні припадки у пацієнтки. Коли ж вони використовували високочастотні електричні імпульси, вони виявили ефект “перемикача”. Коли вони стимулювали так звану огорожу мозку – тонкий шар нейронів в нижній частині мозку, пацієнтка втрачала свідомість. Вона не відповідала на команди, і байдуже дивилася в простір, в той час, як її дихання теж сповільнилося. Коли стимуляцію мозку припиняли, до жінки поверталася свідомість, і вона не пам’ятала про те, що з нею відбувалося. 

Вчені зацікавилися результатами останнього дослідження, особливо враховуючи той факт, що жінка не спала, коли перебувала без свідомості. Це відкриття можливо допоможе людям, що знаходяться в комі, повернутися в свідомість за допомогою стимуляції цієї області мозку. 

Але вчені все більше схиляються до того, що людина, замкнена у своєму тілі, може розуміти те, що відбувається навколо неї. Дослідження, проведене в Ізраїлі, показало, що люди у вегетативному стані емоційно реагують на фотографії людей, яких вони особисто знають. 

==Джерела та література==
===[http://cikave.org.ua/discovery/vcheni-znajshly-vymykach-svidomosti-v-mozku-lyudyny/ Матеріал з Цікаве]===

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Св]]

Свідомість

2014-11-30T16:38:16Z

Поліна Проценко: /* Джерела та література */

'''Свідомість, -мости, '''''ж. ''1) Знакомство. ''По свідомости це я вас наділив. ''Полт. ''Для мене усе зроблять по свідомости. ''Ном. № 183. 2) Сознаніе.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Svidomistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''СВІДО́МІСТЬ, мості, жін.''' 
'''1.''' філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. Свідомість розглядається як властивість високоорганізованої матерії — мозку, якою володіє тільки людина (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 453); Свідомість ввижається мені як нервова діяльність певної ділянки великих півкуль, що має у даний момент, за даних умов певну оптимальну (мабуть, це буде середня) збудливість (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 71); Свідомість є функція мозку; Первинність матерії і вторинність свідомості; 
* Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди людей як представників певних суспільних класів. Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість (Ленін, 26. 1972, 49); Суспільна свідомість; Соціалістична свідомість; Пережитки капіталізму в свідомості людей. 
'''2.''' Сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум. Вся його хвильова відвага, що походила швидше з притуплення свідомості, ніж з почуття сили, щезла без сліду (Іван Франко, VI, 1951, 160); Хвороба дружини занепокоїла його, але наближення смерті не дійшло до його свідомості (Олександр Довженко, I, 1958, 435); 
* Здатність осмислено сприймати навколишнє; притомність; протилежне непритомність, безпам'ятство. Машинально відповідав він на запитання, але сон хмелив його свідомість (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 14). 
Загубити (згубити) свідомість див. загублювати, згубити; Затемнювати (затемнити) свідомість див. затемнювати; Зникати (зникнути) з свідомості див. зникати; Паморочити свідомість див. паморочити; Приходити (прийти) до свідомості див. приходити; У повній свідомості — не впадаючи в безпам'ятство, непритомність. Умирав Довбуш. Умирав у повній свідомості (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 408). 
'''3.''' Ясне розуміння, усвідомлення чого-небудь. Вона почала пити.. Лише інколи прокидалась в ній свідомість свого стану, і тоді серце обливалось жалем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 69); Він не злякався, бо свідомість того, що сталося, прийшла раніше за почуття страху (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 20); 
* Розуміння, усвідомлення суспільного життя людиною як представником певного суспільного класу, шару. Хоч у нашій родині все жили українські традиції, та національна свідомість прийшла до мене аж на 12 році життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); Великі справи та благородні цілі високо піднесли свідомість і духовну могутність радянських людей (Олександр Довженко, III, 1960, 8); 
* Думка про що-небудь, відчуття чогось. Докія несказанно терпіла від свідомості, що «сиротіє» (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 21); Рота була вишикувана. Маслюк, блідий від свідомості свого приниження, стояв на три кроки від лівого флангу (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 71). 
'''4.''' діал. Знайомство. Для мене усе зроблять по свідомості (Номис, 1864, № 183); По свідомості це я вас наділив (Словник Грінченка). 
===[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20230.html "Словопедія" УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 
'''1.''' у психології найвищий рівень регулювання поведінки людини; специфічна внутрішня здатність безпосереднього пізнання оточення, власної особи і співвідношення з оточенням, яке проходить на трьох рівнях: прецепційному, поняттєво-словесному і на рівні самосвідомості; '''2.''' у філософії знаряддя формування пізнавального поля, яке дозволяє по усвідомленим елементам світу в межах цілісної моделі відобразити дійсність.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361193.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 

'''зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум) чию (чий), кому і без додатка.''' Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність. — Не дивувався б я, якби ця гадюча краса затемнила свідомість вісімнадцятилітньому отрокові (Юліан Опільський); Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (В. Собко). 

'''па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка). Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко); // Виклика́ти стан, схожий на сп’яніння; п’янити. Їй (весні) додають сили й краси не самі солов’їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Ю. Смолич). 2. кому. Зваблювати кого-небудь, закохувати у себе. — Що з тобою сталося Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський). 3. чим. Зацікавлюючи кого-небудь чимсь, ошукувати, обманювати, розраховуючи на наївність, довірлівість і т. ін. — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіям 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| ytKjLqXaJhg}}
{{#ev:youtube| r61fgjEjFzw}}

==Див. також==
'''Вчені знайшли “вимикач” свідомості в мозку людини''' 
Вчені стверджують, що виявили “перемикач” у мозку людини, який може вводити і виводити людину зі свідомості. 

Вчені з Університету Джорджа Вашингтона вивчали пацієнтку, яка страждає на епілепсію, і з’ясували, що електричні імпульси, спрямовані в певну область мозку, змушували її втрачати свідомість. Зупинивши стимуляцію, дослідники виводили пацієнтку з вегетативного стану, і вона не пам’ятала, що відбувалося до цього.
 
Те, як влаштована наша свідомість, до цих пір залишається загадкою, а причина, по якій ми спимо, також є предметом суперечок. 

Під час клінічних досліджень, вчені використовували низкочастотну глибоку стимуляцію мозку, щоб зменшити епілептичні припадки у пацієнтки. Коли ж вони використовували високочастотні електричні імпульси, вони виявили ефект “перемикача”. Коли вони стимулювали так звану огорожу мозку – тонкий шар нейронів в нижній частині мозку, пацієнтка втрачала свідомість. Вона не відповідала на команди, і байдуже дивилася в простір, в той час, як її дихання теж сповільнилося. Коли стимуляцію мозку припиняли, до жінки поверталася свідомість, і вона не пам’ятала про те, що з нею відбувалося. 

Вчені зацікавилися результатами останнього дослідження, особливо враховуючи той факт, що жінка не спала, коли перебувала без свідомості. Це відкриття можливо допоможе людям, що знаходяться в комі, повернутися в свідомість за допомогою стимуляції цієї області мозку. 

Але вчені все більше схиляються до того, що людина, замкнена у своєму тілі, може розуміти те, що відбувається навколо неї. Дослідження, проведене в Ізраїлі, показало, що люди у вегетативному стані емоційно реагують на фотографії людей, яких вони особисто знають. 

==Джерела та література==
===[http://cikave.org.ua/discovery/vcheni-znajshly-vymykach-svidomosti-v-mozku-lyudyny/ Матеріал з Цікаве]===

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Св]]

Свідомість

2014-11-30T16:35:47Z

Поліна Проценко: /* Див. також */

'''Свідомість, -мости, '''''ж. ''1) Знакомство. ''По свідомости це я вас наділив. ''Полт. ''Для мене усе зроблять по свідомости. ''Ном. № 183. 2) Сознаніе.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Svidomistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''СВІДО́МІСТЬ, мості, жін.''' 
'''1.''' філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. Свідомість розглядається як властивість високоорганізованої матерії — мозку, якою володіє тільки людина (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 453); Свідомість ввижається мені як нервова діяльність певної ділянки великих півкуль, що має у даний момент, за даних умов певну оптимальну (мабуть, це буде середня) збудливість (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 71); Свідомість є функція мозку; Первинність матерії і вторинність свідомості; 
* Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди людей як представників певних суспільних класів. Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість (Ленін, 26. 1972, 49); Суспільна свідомість; Соціалістична свідомість; Пережитки капіталізму в свідомості людей. 
'''2.''' Сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум. Вся його хвильова відвага, що походила швидше з притуплення свідомості, ніж з почуття сили, щезла без сліду (Іван Франко, VI, 1951, 160); Хвороба дружини занепокоїла його, але наближення смерті не дійшло до його свідомості (Олександр Довженко, I, 1958, 435); 
* Здатність осмислено сприймати навколишнє; притомність; протилежне непритомність, безпам'ятство. Машинально відповідав він на запитання, але сон хмелив його свідомість (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 14). 
Загубити (згубити) свідомість див. загублювати, згубити; Затемнювати (затемнити) свідомість див. затемнювати; Зникати (зникнути) з свідомості див. зникати; Паморочити свідомість див. паморочити; Приходити (прийти) до свідомості див. приходити; У повній свідомості — не впадаючи в безпам'ятство, непритомність. Умирав Довбуш. Умирав у повній свідомості (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 408). 
'''3.''' Ясне розуміння, усвідомлення чого-небудь. Вона почала пити.. Лише інколи прокидалась в ній свідомість свого стану, і тоді серце обливалось жалем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 69); Він не злякався, бо свідомість того, що сталося, прийшла раніше за почуття страху (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 20); 
* Розуміння, усвідомлення суспільного життя людиною як представником певного суспільного класу, шару. Хоч у нашій родині все жили українські традиції, та національна свідомість прийшла до мене аж на 12 році життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); Великі справи та благородні цілі високо піднесли свідомість і духовну могутність радянських людей (Олександр Довженко, III, 1960, 8); 
* Думка про що-небудь, відчуття чогось. Докія несказанно терпіла від свідомості, що «сиротіє» (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 21); Рота була вишикувана. Маслюк, блідий від свідомості свого приниження, стояв на три кроки від лівого флангу (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 71). 
'''4.''' діал. Знайомство. Для мене усе зроблять по свідомості (Номис, 1864, № 183); По свідомості це я вас наділив (Словник Грінченка). 
===[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20230.html "Словопедія" УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 
'''1.''' у психології найвищий рівень регулювання поведінки людини; специфічна внутрішня здатність безпосереднього пізнання оточення, власної особи і співвідношення з оточенням, яке проходить на трьох рівнях: прецепційному, поняттєво-словесному і на рівні самосвідомості; '''2.''' у філософії знаряддя формування пізнавального поля, яке дозволяє по усвідомленим елементам світу в межах цілісної моделі відобразити дійсність.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361193.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 

'''зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум) чию (чий), кому і без додатка.''' Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність. — Не дивувався б я, якби ця гадюча краса затемнила свідомість вісімнадцятилітньому отрокові (Юліан Опільський); Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (В. Собко). 

'''па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка). Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко); // Виклика́ти стан, схожий на сп’яніння; п’янити. Їй (весні) додають сили й краси не самі солов’їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Ю. Смолич). 2. кому. Зваблювати кого-небудь, закохувати у себе. — Що з тобою сталося Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський). 3. чим. Зацікавлюючи кого-небудь чимсь, ошукувати, обманювати, розраховуючи на наївність, довірлівість і т. ін. — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіям 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| ytKjLqXaJhg}}
{{#ev:youtube| r61fgjEjFzw}}

==Див. також==
'''Вчені знайшли “вимикач” свідомості в мозку людини''' 
Вчені стверджують, що виявили “перемикач” у мозку людини, який може вводити і виводити людину зі свідомості. 

Вчені з Університету Джорджа Вашингтона вивчали пацієнтку, яка страждає на епілепсію, і з’ясували, що електричні імпульси, спрямовані в певну область мозку, змушували її втрачати свідомість. Зупинивши стимуляцію, дослідники виводили пацієнтку з вегетативного стану, і вона не пам’ятала, що відбувалося до цього.
 
Те, як влаштована наша свідомість, до цих пір залишається загадкою, а причина, по якій ми спимо, також є предметом суперечок. 

Під час клінічних досліджень, вчені використовували низкочастотну глибоку стимуляцію мозку, щоб зменшити епілептичні припадки у пацієнтки. Коли ж вони використовували високочастотні електричні імпульси, вони виявили ефект “перемикача”. Коли вони стимулювали так звану огорожу мозку – тонкий шар нейронів в нижній частині мозку, пацієнтка втрачала свідомість. Вона не відповідала на команди, і байдуже дивилася в простір, в той час, як її дихання теж сповільнилося. Коли стимуляцію мозку припиняли, до жінки поверталася свідомість, і вона не пам’ятала про те, що з нею відбувалося. 

Вчені зацікавилися результатами останнього дослідження, особливо враховуючи той факт, що жінка не спала, коли перебувала без свідомості. Це відкриття можливо допоможе людям, що знаходяться в комі, повернутися в свідомість за допомогою стимуляції цієї області мозку. 

Але вчені все більше схиляються до того, що людина, замкнена у своєму тілі, може розуміти те, що відбувається навколо неї. Дослідження, проведене в Ізраїлі, показало, що люди у вегетативному стані емоційно реагують на фотографії людей, яких вони особисто знають. 

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Св]]

Свідомість

2014-11-30T16:35:29Z

Поліна Проценко: /* Див. також */

'''Свідомість, -мости, '''''ж. ''1) Знакомство. ''По свідомости це я вас наділив. ''Полт. ''Для мене усе зроблять по свідомости. ''Ном. № 183. 2) Сознаніе.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Svidomistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''СВІДО́МІСТЬ, мості, жін.''' 
'''1.''' філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. Свідомість розглядається як властивість високоорганізованої матерії — мозку, якою володіє тільки людина (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 453); Свідомість ввижається мені як нервова діяльність певної ділянки великих півкуль, що має у даний момент, за даних умов певну оптимальну (мабуть, це буде середня) збудливість (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 71); Свідомість є функція мозку; Первинність матерії і вторинність свідомості; 
* Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди людей як представників певних суспільних класів. Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість (Ленін, 26. 1972, 49); Суспільна свідомість; Соціалістична свідомість; Пережитки капіталізму в свідомості людей. 
'''2.''' Сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум. Вся його хвильова відвага, що походила швидше з притуплення свідомості, ніж з почуття сили, щезла без сліду (Іван Франко, VI, 1951, 160); Хвороба дружини занепокоїла його, але наближення смерті не дійшло до його свідомості (Олександр Довженко, I, 1958, 435); 
* Здатність осмислено сприймати навколишнє; притомність; протилежне непритомність, безпам'ятство. Машинально відповідав він на запитання, але сон хмелив його свідомість (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 14). 
Загубити (згубити) свідомість див. загублювати, згубити; Затемнювати (затемнити) свідомість див. затемнювати; Зникати (зникнути) з свідомості див. зникати; Паморочити свідомість див. паморочити; Приходити (прийти) до свідомості див. приходити; У повній свідомості — не впадаючи в безпам'ятство, непритомність. Умирав Довбуш. Умирав у повній свідомості (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 408). 
'''3.''' Ясне розуміння, усвідомлення чого-небудь. Вона почала пити.. Лише інколи прокидалась в ній свідомість свого стану, і тоді серце обливалось жалем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 69); Він не злякався, бо свідомість того, що сталося, прийшла раніше за почуття страху (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 20); 
* Розуміння, усвідомлення суспільного життя людиною як представником певного суспільного класу, шару. Хоч у нашій родині все жили українські традиції, та національна свідомість прийшла до мене аж на 12 році життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); Великі справи та благородні цілі високо піднесли свідомість і духовну могутність радянських людей (Олександр Довженко, III, 1960, 8); 
* Думка про що-небудь, відчуття чогось. Докія несказанно терпіла від свідомості, що «сиротіє» (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 21); Рота була вишикувана. Маслюк, блідий від свідомості свого приниження, стояв на три кроки від лівого флангу (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 71). 
'''4.''' діал. Знайомство. Для мене усе зроблять по свідомості (Номис, 1864, № 183); По свідомості це я вас наділив (Словник Грінченка). 
===[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20230.html "Словопедія" УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 
'''1.''' у психології найвищий рівень регулювання поведінки людини; специфічна внутрішня здатність безпосереднього пізнання оточення, власної особи і співвідношення з оточенням, яке проходить на трьох рівнях: прецепційному, поняттєво-словесному і на рівні самосвідомості; '''2.''' у філософії знаряддя формування пізнавального поля, яке дозволяє по усвідомленим елементам світу в межах цілісної моделі відобразити дійсність.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361193.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 

'''зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум) чию (чий), кому і без додатка.''' Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність. — Не дивувався б я, якби ця гадюча краса затемнила свідомість вісімнадцятилітньому отрокові (Юліан Опільський); Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (В. Собко). 

'''па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка). Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко); // Виклика́ти стан, схожий на сп’яніння; п’янити. Їй (весні) додають сили й краси не самі солов’їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Ю. Смолич). 2. кому. Зваблювати кого-небудь, закохувати у себе. — Що з тобою сталося Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський). 3. чим. Зацікавлюючи кого-небудь чимсь, ошукувати, обманювати, розраховуючи на наївність, довірлівість і т. ін. — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіям 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| ytKjLqXaJhg}}
{{#ev:youtube| r61fgjEjFzw}}

==Див. також==
'''Вчені знайшли “вимикач” свідомості в мозку людини'''
Вчені стверджують, що виявили “перемикач” у мозку людини, який може вводити і виводити людину зі свідомості. 

Вчені з Університету Джорджа Вашингтона вивчали пацієнтку, яка страждає на епілепсію, і з’ясували, що електричні імпульси, спрямовані в певну область мозку, змушували її втрачати свідомість. Зупинивши стимуляцію, дослідники виводили пацієнтку з вегетативного стану, і вона не пам’ятала, що відбувалося до цього.
 
Те, як влаштована наша свідомість, до цих пір залишається загадкою, а причина, по якій ми спимо, також є предметом суперечок. 

Під час клінічних досліджень, вчені використовували низкочастотну глибоку стимуляцію мозку, щоб зменшити епілептичні припадки у пацієнтки. Коли ж вони використовували високочастотні електричні імпульси, вони виявили ефект “перемикача”. Коли вони стимулювали так звану огорожу мозку – тонкий шар нейронів в нижній частині мозку, пацієнтка втрачала свідомість. Вона не відповідала на команди, і байдуже дивилася в простір, в той час, як її дихання теж сповільнилося. Коли стимуляцію мозку припиняли, до жінки поверталася свідомість, і вона не пам’ятала про те, що з нею відбувалося. 

Вчені зацікавилися результатами останнього дослідження, особливо враховуючи той факт, що жінка не спала, коли перебувала без свідомості. Це відкриття можливо допоможе людям, що знаходяться в комі, повернутися в свідомість за допомогою стимуляції цієї області мозку. 

Але вчені все більше схиляються до того, що людина, замкнена у своєму тілі, може розуміти те, що відбувається навколо неї. Дослідження, проведене в Ізраїлі, показало, що люди у вегетативному стані емоційно реагують на фотографії людей, яких вони особисто знають. 

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Св]]

Свідомість

2014-11-30T16:34:04Z

Поліна Проценко: /* Медіа */

'''Свідомість, -мости, '''''ж. ''1) Знакомство. ''По свідомости це я вас наділив. ''Полт. ''Для мене усе зроблять по свідомости. ''Ном. № 183. 2) Сознаніе.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Svidomistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''СВІДО́МІСТЬ, мості, жін.''' 
'''1.''' філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. Свідомість розглядається як властивість високоорганізованої матерії — мозку, якою володіє тільки людина (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 453); Свідомість ввижається мені як нервова діяльність певної ділянки великих півкуль, що має у даний момент, за даних умов певну оптимальну (мабуть, це буде середня) збудливість (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 71); Свідомість є функція мозку; Первинність матерії і вторинність свідомості; 
* Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди людей як представників певних суспільних класів. Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість (Ленін, 26. 1972, 49); Суспільна свідомість; Соціалістична свідомість; Пережитки капіталізму в свідомості людей. 
'''2.''' Сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум. Вся його хвильова відвага, що походила швидше з притуплення свідомості, ніж з почуття сили, щезла без сліду (Іван Франко, VI, 1951, 160); Хвороба дружини занепокоїла його, але наближення смерті не дійшло до його свідомості (Олександр Довженко, I, 1958, 435); 
* Здатність осмислено сприймати навколишнє; притомність; протилежне непритомність, безпам'ятство. Машинально відповідав він на запитання, але сон хмелив його свідомість (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 14). 
Загубити (згубити) свідомість див. загублювати, згубити; Затемнювати (затемнити) свідомість див. затемнювати; Зникати (зникнути) з свідомості див. зникати; Паморочити свідомість див. паморочити; Приходити (прийти) до свідомості див. приходити; У повній свідомості — не впадаючи в безпам'ятство, непритомність. Умирав Довбуш. Умирав у повній свідомості (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 408). 
'''3.''' Ясне розуміння, усвідомлення чого-небудь. Вона почала пити.. Лише інколи прокидалась в ній свідомість свого стану, і тоді серце обливалось жалем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 69); Він не злякався, бо свідомість того, що сталося, прийшла раніше за почуття страху (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 20); 
* Розуміння, усвідомлення суспільного життя людиною як представником певного суспільного класу, шару. Хоч у нашій родині все жили українські традиції, та національна свідомість прийшла до мене аж на 12 році життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); Великі справи та благородні цілі високо піднесли свідомість і духовну могутність радянських людей (Олександр Довженко, III, 1960, 8); 
* Думка про що-небудь, відчуття чогось. Докія несказанно терпіла від свідомості, що «сиротіє» (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 21); Рота була вишикувана. Маслюк, блідий від свідомості свого приниження, стояв на три кроки від лівого флангу (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 71). 
'''4.''' діал. Знайомство. Для мене усе зроблять по свідомості (Номис, 1864, № 183); По свідомості це я вас наділив (Словник Грінченка). 
===[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20230.html "Словопедія" УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 
'''1.''' у психології найвищий рівень регулювання поведінки людини; специфічна внутрішня здатність безпосереднього пізнання оточення, власної особи і співвідношення з оточенням, яке проходить на трьох рівнях: прецепційному, поняттєво-словесному і на рівні самосвідомості; '''2.''' у філософії знаряддя формування пізнавального поля, яке дозволяє по усвідомленим елементам світу в межах цілісної моделі відобразити дійсність.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361193.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 

'''зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум) чию (чий), кому і без додатка.''' Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність. — Не дивувався б я, якби ця гадюча краса затемнила свідомість вісімнадцятилітньому отрокові (Юліан Опільський); Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (В. Собко). 

'''па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка). Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко); // Виклика́ти стан, схожий на сп’яніння; п’янити. Їй (весні) додають сили й краси не самі солов’їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Ю. Смолич). 2. кому. Зваблювати кого-небудь, закохувати у себе. — Що з тобою сталося Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський). 3. чим. Зацікавлюючи кого-небудь чимсь, ошукувати, обманювати, розраховуючи на наївність, довірлівість і т. ін. — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіям 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| ytKjLqXaJhg}}
{{#ev:youtube| r61fgjEjFzw}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Св]]

Файл:Свид4.jpg

2014-11-30T16:32:01Z

Поліна Проценко:

Файл:Свид3.jpg

2014-11-30T16:31:49Z

Поліна Проценко:

Файл:Свид2.jpg

2014-11-30T16:31:32Z

Поліна Проценко:

Файл:Свид1.jpg

2014-11-30T16:31:20Z

Поліна Проценко:

Свідомість

2014-11-30T16:29:23Z

Поліна Проценко: /* Ілюстрації */

'''Свідомість, -мости, '''''ж. ''1) Знакомство. ''По свідомости це я вас наділив. ''Полт. ''Для мене усе зроблять по свідомости. ''Ном. № 183. 2) Сознаніе.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Svidomistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''СВІДО́МІСТЬ, мості, жін.''' 
'''1.''' філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. Свідомість розглядається як властивість високоорганізованої матерії — мозку, якою володіє тільки людина (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 453); Свідомість ввижається мені як нервова діяльність певної ділянки великих півкуль, що має у даний момент, за даних умов певну оптимальну (мабуть, це буде середня) збудливість (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 71); Свідомість є функція мозку; Первинність матерії і вторинність свідомості; 
* Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди людей як представників певних суспільних класів. Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість (Ленін, 26. 1972, 49); Суспільна свідомість; Соціалістична свідомість; Пережитки капіталізму в свідомості людей. 
'''2.''' Сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум. Вся його хвильова відвага, що походила швидше з притуплення свідомості, ніж з почуття сили, щезла без сліду (Іван Франко, VI, 1951, 160); Хвороба дружини занепокоїла його, але наближення смерті не дійшло до його свідомості (Олександр Довженко, I, 1958, 435); 
* Здатність осмислено сприймати навколишнє; притомність; протилежне непритомність, безпам'ятство. Машинально відповідав він на запитання, але сон хмелив його свідомість (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 14). 
Загубити (згубити) свідомість див. загублювати, згубити; Затемнювати (затемнити) свідомість див. затемнювати; Зникати (зникнути) з свідомості див. зникати; Паморочити свідомість див. паморочити; Приходити (прийти) до свідомості див. приходити; У повній свідомості — не впадаючи в безпам'ятство, непритомність. Умирав Довбуш. Умирав у повній свідомості (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 408). 
'''3.''' Ясне розуміння, усвідомлення чого-небудь. Вона почала пити.. Лише інколи прокидалась в ній свідомість свого стану, і тоді серце обливалось жалем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 69); Він не злякався, бо свідомість того, що сталося, прийшла раніше за почуття страху (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 20); 
* Розуміння, усвідомлення суспільного життя людиною як представником певного суспільного класу, шару. Хоч у нашій родині все жили українські традиції, та національна свідомість прийшла до мене аж на 12 році життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); Великі справи та благородні цілі високо піднесли свідомість і духовну могутність радянських людей (Олександр Довженко, III, 1960, 8); 
* Думка про що-небудь, відчуття чогось. Докія несказанно терпіла від свідомості, що «сиротіє» (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 21); Рота була вишикувана. Маслюк, блідий від свідомості свого приниження, стояв на три кроки від лівого флангу (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 71). 
'''4.''' діал. Знайомство. Для мене усе зроблять по свідомості (Номис, 1864, № 183); По свідомості це я вас наділив (Словник Грінченка). 
===[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20230.html "Словопедія" УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 
'''1.''' у психології найвищий рівень регулювання поведінки людини; специфічна внутрішня здатність безпосереднього пізнання оточення, власної особи і співвідношення з оточенням, яке проходить на трьох рівнях: прецепційному, поняттєво-словесному і на рівні самосвідомості; '''2.''' у філософії знаряддя формування пізнавального поля, яке дозволяє по усвідомленим елементам світу в межах цілісної моделі відобразити дійсність.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361193.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 

'''зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум) чию (чий), кому і без додатка.''' Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність. — Не дивувався б я, якби ця гадюча краса затемнила свідомість вісімнадцятилітньому отрокові (Юліан Опільський); Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (В. Собко). 

'''па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка). Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко); // Виклика́ти стан, схожий на сп’яніння; п’янити. Їй (весні) додають сили й краси не самі солов’їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Ю. Смолич). 2. кому. Зваблювати кого-небудь, закохувати у себе. — Що з тобою сталося Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський). 3. чим. Зацікавлюючи кого-небудь чимсь, ошукувати, обманювати, розраховуючи на наївність, довірлівість і т. ін. — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіям 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:свид4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Св]]

Свідомість

2014-11-30T16:26:23Z

Поліна Проценко: /* Сучасні словники */

'''Свідомість, -мости, '''''ж. ''1) Знакомство. ''По свідомости це я вас наділив. ''Полт. ''Для мене усе зроблять по свідомости. ''Ном. № 183. 2) Сознаніе.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Svidomistj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''СВІДО́МІСТЬ, мості, жін.''' 
'''1.''' філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. Свідомість розглядається як властивість високоорганізованої матерії — мозку, якою володіє тільки людина (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 453); Свідомість ввижається мені як нервова діяльність певної ділянки великих півкуль, що має у даний момент, за даних умов певну оптимальну (мабуть, це буде середня) збудливість (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 71); Свідомість є функція мозку; Первинність матерії і вторинність свідомості; 
* Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди людей як представників певних суспільних класів. Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість (Ленін, 26. 1972, 49); Суспільна свідомість; Соціалістична свідомість; Пережитки капіталізму в свідомості людей. 
'''2.''' Сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині; розум. Вся його хвильова відвага, що походила швидше з притуплення свідомості, ніж з почуття сили, щезла без сліду (Іван Франко, VI, 1951, 160); Хвороба дружини занепокоїла його, але наближення смерті не дійшло до його свідомості (Олександр Довженко, I, 1958, 435); 
* Здатність осмислено сприймати навколишнє; притомність; протилежне непритомність, безпам'ятство. Машинально відповідав він на запитання, але сон хмелив його свідомість (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 14). 
Загубити (згубити) свідомість див. загублювати, згубити; Затемнювати (затемнити) свідомість див. затемнювати; Зникати (зникнути) з свідомості див. зникати; Паморочити свідомість див. паморочити; Приходити (прийти) до свідомості див. приходити; У повній свідомості — не впадаючи в безпам'ятство, непритомність. Умирав Довбуш. Умирав у повній свідомості (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 408). 
'''3.''' Ясне розуміння, усвідомлення чого-небудь. Вона почала пити.. Лише інколи прокидалась в ній свідомість свого стану, і тоді серце обливалось жалем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 69); Він не злякався, бо свідомість того, що сталося, прийшла раніше за почуття страху (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 20); 
* Розуміння, усвідомлення суспільного життя людиною як представником певного суспільного класу, шару. Хоч у нашій родині все жили українські традиції, та національна свідомість прийшла до мене аж на 12 році життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); Великі справи та благородні цілі високо піднесли свідомість і духовну могутність радянських людей (Олександр Довженко, III, 1960, 8); 
* Думка про що-небудь, відчуття чогось. Докія несказанно терпіла від свідомості, що «сиротіє» (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 21); Рота була вишикувана. Маслюк, блідий від свідомості свого приниження, стояв на три кроки від лівого флангу (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 71). 
'''4.''' діал. Знайомство. Для мене усе зроблять по свідомості (Номис, 1864, № 183); По свідомості це я вас наділив (Словник Грінченка). 
===[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20230.html "Словопедія" УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 
'''1.''' у психології найвищий рівень регулювання поведінки людини; специфічна внутрішня здатність безпосереднього пізнання оточення, власної особи і співвідношення з оточенням, яке проходить на трьох рівнях: прецепційному, поняттєво-словесному і на рівні самосвідомості; '''2.''' у філософії знаряддя формування пізнавального поля, яке дозволяє по усвідомленим елементам світу в межах цілісної моделі відобразити дійсність.

===[http://slovopedia.org.ua/49/53409/361193.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови ]===
'''СВІДОМІСТЬ''' 

'''зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум) чию (чий), кому і без додатка.''' Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність. — Не дивувався б я, якби ця гадюча краса затемнила свідомість вісімнадцятилітньому отрокові (Юліан Опільський); Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (В. Собко). 

'''па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка). Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й тривожна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко); // Виклика́ти стан, схожий на сп’яніння; п’янити. Їй (весні) додають сили й краси не самі солов’їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Ю. Смолич). 2. кому. Зваблювати кого-небудь, закохувати у себе. — Що з тобою сталося Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський). 3. чим. Зацікавлюючи кого-небудь чимсь, ошукувати, обманювати, розраховуючи на наївність, довірлівість і т. ін. — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіям 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Св]]

Свідомість

2014-11-30T16:20:42Z

Поліна Проценко:

'''Свідомість, -мости, '''''ж. ''1) Знакомство. ''По свідомости це я вас наділив. ''Полт. ''Для мене усе зроблять по свідомости. ''Ном. № 183. 2) Сознаніе.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Св]]

Біс

2014-11-30T16:17:35Z

Поліна Проценко: /* Див. також */

'''Біс, біса,''' ''м.'' 1) Бѣсъ, діаволъ. ''Чорт чорний, а біс рябенький.'' Ном. № 193. '''2) До біса; до сто-біса.''' Пропасть, множество. ''От їх до сто-біса!'' Шевч. '''3) З-біса.''' Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. ''Моторні ж з біса!'' Стор. МПр. 45. ''З-біса швидка!'' Бѣл.-Нос. ''О, хитра з-біса!'' Котл. 4) '''К бісу!''' Къ чорту, прочь, долой! ''Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття!'' Золотон. у. 5) '''Бісом дивитися.''' Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. ''Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.'' Котл. Ен. 6)''' Один біс!''' Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) '''Біс твоєму батькові или матері!''' Бранное пожеланіе. 8) '''На біса; якого біса.''' Зачѣмъ; на кой чортъ. ''Якого біса ти тут по під тином валяєшся?'' Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) '''Біса вхопити.''' Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) Йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) '''Хай тобі біс'''! Бранное пожеланіе. 13) '''Біс батька зна!''' Чортъ знаетъ.'' Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові''. Левиц. Пов. 348. 14) '''Біс-ма, біс-має.''' Нѣтъ, не имѣется. ''Оступися, в тебе хисту біс-ма.'' Чуб. V. 176. 15) '''Біс-дерево.''' Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. '''Бісик'''. Ув. '''Бісяка.'''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Bis Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''БІС 1, а, чол.''' 
'''1.''' Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 135); — їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 165); Багатому й біс дітей колише, — говорить давнє прислів'я (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 203). 
'''2.''' Уживається як лайка. Сунеться який біс — йому колючка в ніс (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 218). 
'''♦''' Біс (біси) батька зна що (який і т. ін.); Біс його (її і т. ін.) зна (знає) див. знати; Бісом дивитися (позирати і т. ін.) — сердито, гнівно, вороже дивитися (позирати і т. ін.); сердитися. Йому не вгодиш: ..все бісом дивиться! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29); Тільки один козак бісом позирав скоса на Хмельницького і сам з собою щось гарикав (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 245); Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! — А що, куме, багато заробив грошенят на заробітках? — Де в біса! Тепер не те стало, що колись у старовину (Словник Грінченка); До біса: а) (у сполуч. із сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри. — Та пустіть її до біса, — крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); б) (чого) багато, безліч. Мишей до біса назбігалось; Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 89); З біса — дуже, вельми, занадто. — З біса розумна ти [Катря], моя люба! — кепкує з неї Назар (Марко Вовчок, I, 1955, 128); «Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар, — ще ні разу Я таких, як ти, не бачив» (Леся Українка, I, 1951, 366); К бісу, рідко — геть; на всі чотири вітри. [Твардовський:] Я з вами згоден: тиран-поміщик — к бісу (Сава Голованівський, Драми, 1958, 69); На [якого] біса — нащо, для чого. — Ти хоч би пику вмив, — докоря йому Лушня. — На біса я буду мити, коли дощ і без того обмиє (Панас Мирний, II, 1954, 228); — На якого біса їх [блузки] шити, коли не носити? (Леся Українка, III, 1952, 602); Один біс — однаково, все одно. — Один біс, що пан, що багатий мужик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як. Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає!.. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78), [Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (Іван Кочерга, I, 1956, 460); — І де у біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Кому-кому, а Василю Йвановичу півень той без діла: невідомо було, коли він сам у біса спить (Юрій Яновський, Мир, 1956, 38); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! — бодай минуло, згинуло!; хай пропаде, згине (пропадуть, згинуть)! і т. ін. — Що, вже давала, Христе, курям? — Та давала, хай їм біс! (Панас Мирний, I, 1954, 237); Сі панове не знають, яку шкоду вони роблять всій справі своєю безличністю. Ну, та нехай їм біс! (Леся Українка, V, 1956, 159); Що за біс? — уживається для вираження здивування. Ревнув медвідь: «Се що за біс?» (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Який (рідко кий) біс! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! Чіпка випив [чарку] і собі. — Що, посолодшало? — Кий біс! (Панас Мирний, II, 1954, 153); Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому. Якого біса ти спеклася? Хіба на світі нажилася? (Іван Котляревський, I, 1952, 145); — Що це ви розляглися, як на пляжі? Ну, давай, давай, ворушись!.. — Якого біса? — пробурмотів сонний солдат (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/43227.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''БІС''' 

біс 1 
іменник чоловічого роду, істота 

біс 2 
вигук 
незмінювана словникова одиниця 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/304311.html "Словопедія" Українсько-російський словник]===
'''БІС''' 
I миф.; бран. 
бес 
бісом дивитися — сердито [косо] смотреть [поглядывать] 
до біса — (много) разг. до чёрта 
хай їм біс! — чёрт с ними! 
II межд. 
бис 
на біс — на бис 
===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356095.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови]===
'''БІС''' 

'''біс всели́вся (посели́вся) в кого.''' Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Якісь, певне, лихі бісенята вселилися в молоду Олімпіаду. Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився (О. Ковінька). 

'''біс злиза́в кого, що.''' Хто-небудь безслідно пропав, зник. — Сомка твого вже біс ізлизав — не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап! (П. Куліш). 

'''бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл.''' Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко). 

'''біс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл.''' Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний). 

'''диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка.''' Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив (Еней), що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його (нього) дививсь (І. Котляревський); Йому (Гнатові) не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський). 

'''до бі́са.''' 1. кого, чого і без додатка. Багато, безліч. Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ,— хоч поганий, так до біса! (Укр.. присл..); — Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити — днів зо три горіло б! (М. Пригара); Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса (О. Сизоненко). 2. Дуже, занадто, надзвичайно. — Гаразд, гаразд, докторе,— заспокоїв його жартуючи Яремченко,— я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся (Д. Бедзик); Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка (М. Зарудний); — Леонтій Леонтійович — людина статечна, розумна і до біса хитра (П. Кочура). 3. Уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось. Не вперше їй чути від чоловіка: .. збудую (канал) і більше не буду .. кину до біса, кладовщиком (комірником) 

'''до чо́рта в зу́би, грубо.''' У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко). 

'''іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл'''. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). 

'''(і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо.''' Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук). 

'''іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо'''. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). 

'''леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.).''' Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі (за допомогою) двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов). 

'''на біс, зі сл. виклика́ти, співа́ти і т. ін.''' Повторно, на прохання глядачів, слухачів. Ася чудово грала на роялі, і це був, напевно, найкращий номер. Її без кінця викликали на біс (О. Іваненко); Виходить в “збірному концерті” улюбленець публіки, .. і вже знаєш наперед, що він заспіває “першим номером”, що — “на біс” (М. Рильський); З першої сцени публіка вже відчула чудового актора і з натхненням викликала його на біс (З журналу). 

'''ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого.''' Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар). 

'''оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.''' Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка). 

'''посла́ти до біса (до чо́рта), лайл.''' 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний). 

'''сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.)'''. 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте 

'''у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.''' 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський). 

'''хоч (до бі́са) у пе́кло, грубо'''. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський). 

'''чорт (біс) зна (зна́є) що, грубо'''. Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко); Випустіть їх (каченят), куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський); (Пані:) Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко). бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко). 

'''чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.).''' 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав кого і без додатка.''' Сталося з ким-небудь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа). 

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Бі]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

'''БІС ( ЧОРТ, ДИЯВОЛ, ДІДЬКО, ЛЮЦИПЕР, САТАНА, ОСИНАВЕЦЬ, ЩЕЗНИК, ЗЛИЙ)''' 
Він уважається уособленням усієї нечистої сили, хоча належить до її нижчого розряду. Створення узагальненого образу нечистої сили — чорта — сягає найдавніших часів. Протягом віків він значно трансформувався, як і його функції та назви. Спочатку він називався бісом, кудесником, пізніше — чарівником, демоном, за християнських часів — дияволом, сатаною, чортом тощо. Тих прізвиськ — зневажливих, глузливих і породжених острахом, — що їх дав чорту народ, важко перелічити. Таким же розмаїттям відзначаються й назви, що характеризують окремі його властивості: чорт — це і ворог, бо нашіптує людині злі думки; лихий, адже робить лихі справи; пекельник, оскільки є господарем пекла; перелесник, бо підбиває людей на перелюб; куций, адже має куцого хвоста; а ще він — лукавий, нечистий і, звичайно ж, дідько. 
У народній уяві ця одіозна фігура нечистого світу постає у вигляді оброслої шерстю істоти з хвостом та невеликими ріжками. Його звірину природу також видають баранячі або козлячі роги, кігті, собача морда чи свиняче рило, іноді курячі ноги або крила кажана. 
Характерні прикмети — довгий ніс, палаючі очі, густе чорне волосся. Іноді чорт може перетворюватись на тварину, іноді він набуває форм якоїсь чудернацької істоти, що більше нагадує мавпочку. Подекуди ж чорта уявляють у вигляді іноземця, убраного у коротеньку куртку або фрак, вузенькі панталони, з кумедним капелюхом на голові та люлькою в зубах. Звичайне помешкання чорта — млини, глибоке провалля, напівзруйновані будівлі, зарості бузини тощо. 
Зустріч із чортом не віщує нічого доброго. Після такого побачення людина може серйозно захворіти й навіть померти. Тому якщо вам на шляху трапилась якась дивна істота, яка говорить людською мовою, то треба неодмінно сходити до знахарки, яка силою Божого слова відверне від вас усілякі напасті. 
У народних прикметах чорт змальовується як істота, яка завжди робить лише шкоду. Коли на вулиці дме сильний вітер, що знищує все на своєму шляху, то говорять «чорт жениться». Святий пророк Ілля на своїй небесній колісниці, озброївшись блискавкою, ганяє нечистих по небу й по землі. Тож місце, куди потрапляє блискавка, вважається зазвичай проклятим, а ставлення до людини, враженої громом, неоднозначне.
Чорт насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини та прикрі вчинки, після чого людина схильна до мук сумління та шкодує про скоєне. Вірять, що з чортом можна укласти договір і найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою душу. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджу вати кров'ю з мізинця. 
Чорт часто здається до перевтілень, причому насуває подоби не лише людей і тварин, а й неживих предметів. В українських апокрифічних легендах чорт виступає суперником і антиподом Бога та робить свій внесок у творення світу: саме він навчив людей ковальства, винайшов вогонь, млин, скрипку, дуду, тартак, горілку й тютюн. Йому навіть приписують такі плоди технічного прогресу, як фабрики, залізниці, телефон, велосипед тощо. 
Для традиційної народної свідомості чорт — уособлення таємничої сили, якою клянуть своїх ворогів: «Бодай тебе чорт узяв»; «Іди під три чорти». За повір'ями, він боїться хреста, громових стріл святого Іллі та взагалі всього свяченого; захиститися від нього можна за допомогою спеціальної молитви та магічного кола. 
Усяка згадка про чортів супроводжується зазвичай, приказкою: «Не при хаті/не при нас згадуючи». Чортів не бажано називати напряму, а вибирати яке-небудь інше слівце: «нечистий», «патлатий», «той, хто греблі рве», «ворог», «дідько», «спокусник», « лукавий» тощо. Іноді просто говорять «той». Для боротьби з бісами, які норовлять поганити те, що їсть і п'є людина, є спеціальні молитви — як для очищення їжі, так і для тих, хто вжив такі продукти. 
Серед інших властивостей чорти мають і здатність вселятися в людей. При цьому вважається, що сам одержимий невинний у тому, що в нього проник біс. Молитва, всесильна та свята, здатна подолати чорта й вигнати його. 
Багато хто вірить, що таїнство хрещення — це вигнання демона з людини. Тому-то й репетує так дитина під час цього обряду.
У таїнстві ж покаяння дух Божий посідає місце чорта в душі грішника, який покаявся. 
Поряд з усім цим чорт — досить комічна й безталанна фігура. У фольклорі українців він слугує постійною мішенню для жартів і анекдотів. У боротьбі з чортом люди звичайно виходять переможцями. Звідси відоме прислів'я: «Не такий страшний чорт, як його малюють». 
За народними уявленнями, чорт нерідко перетворюється на звичайнісінького дрібного капосника. Він здатен збити з пантелику п'яних людей, любить сварити, особливо тих, хто сильно дружний, закоханим шкодить ревнощами. Так само не упускає він випадку заволодіти розумом і нашіптувати всякі гидоти тим, хто впав у відчай: «Хто вішається, тому дідько мотуза подає». 
Тож український чорт не має таких магічних і містичних властивостей, як у демонології, скажімо, західних країн. Він майже в усьому подібний до звичайної людини, але наділеної переважно негативними рисами — лукавством, підступністю, впертістю тощо, тобто уособлює те, чого їй не личить робити. Саме тому нерідко чорт програє у двобої з доброчинною людиною, постаючи іноді у зовсім жалюгідному вигляді. А святі відлюдники взагалі ловлять бісів у кухлі з водою, перехрестивши її своєчасно, "їздять на них верхи. 
Відповідно багатоликим є й образ біса, якого часто не ототожнюють із чортом. Найчастіше він з'являється у людській подобі, але з цапиними чи собачими ногами, з ріжками на лобі та цапиною борідкою. Любить він і перевтілюватися у чорного пса, свиню або цапа. Звичайні місця його перебування — перехрестя доріг, болота, бур'яни або кущі бузини, порожні хати тощо — взагалі непридатні для проживання людей місця. Поблизу них традиційно розташовували млини, кузні, гончарні, майстерні, й, отже, не випадково мірошники, ковалі та гончарі вважалися пов'язаними з нечистою силою. Особливо це стосувалося ковалів і гончарів, котрі подібно до чортів, що пекли вогнем грішників, також «мучили» у полум'ї металеві вироби чи глиняний посуд. До того ж їхнє ремесло завжди вважалося священнодійством, утаємниченим заняттям, мовляв, неможливим без допомоги нечистої сили. 

==Джерела та література==
===[http://www.ukrlit.vn.ua/habits/4idfx.html Матеріал з УкрЛіт]===

Біс

2014-11-30T16:17:19Z

Поліна Проценко: /* Джерела та література */

'''Біс, біса,''' ''м.'' 1) Бѣсъ, діаволъ. ''Чорт чорний, а біс рябенький.'' Ном. № 193. '''2) До біса; до сто-біса.''' Пропасть, множество. ''От їх до сто-біса!'' Шевч. '''3) З-біса.''' Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. ''Моторні ж з біса!'' Стор. МПр. 45. ''З-біса швидка!'' Бѣл.-Нос. ''О, хитра з-біса!'' Котл. 4) '''К бісу!''' Къ чорту, прочь, долой! ''Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття!'' Золотон. у. 5) '''Бісом дивитися.''' Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. ''Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.'' Котл. Ен. 6)''' Один біс!''' Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) '''Біс твоєму батькові или матері!''' Бранное пожеланіе. 8) '''На біса; якого біса.''' Зачѣмъ; на кой чортъ. ''Якого біса ти тут по під тином валяєшся?'' Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) '''Біса вхопити.''' Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) Йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) '''Хай тобі біс'''! Бранное пожеланіе. 13) '''Біс батька зна!''' Чортъ знаетъ.'' Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові''. Левиц. Пов. 348. 14) '''Біс-ма, біс-має.''' Нѣтъ, не имѣется. ''Оступися, в тебе хисту біс-ма.'' Чуб. V. 176. 15) '''Біс-дерево.''' Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. '''Бісик'''. Ув. '''Бісяка.'''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Bis Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''БІС 1, а, чол.''' 
'''1.''' Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 135); — їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 165); Багатому й біс дітей колише, — говорить давнє прислів'я (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 203). 
'''2.''' Уживається як лайка. Сунеться який біс — йому колючка в ніс (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 218). 
'''♦''' Біс (біси) батька зна що (який і т. ін.); Біс його (її і т. ін.) зна (знає) див. знати; Бісом дивитися (позирати і т. ін.) — сердито, гнівно, вороже дивитися (позирати і т. ін.); сердитися. Йому не вгодиш: ..все бісом дивиться! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29); Тільки один козак бісом позирав скоса на Хмельницького і сам з собою щось гарикав (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 245); Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! — А що, куме, багато заробив грошенят на заробітках? — Де в біса! Тепер не те стало, що колись у старовину (Словник Грінченка); До біса: а) (у сполуч. із сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри. — Та пустіть її до біса, — крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); б) (чого) багато, безліч. Мишей до біса назбігалось; Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 89); З біса — дуже, вельми, занадто. — З біса розумна ти [Катря], моя люба! — кепкує з неї Назар (Марко Вовчок, I, 1955, 128); «Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар, — ще ні разу Я таких, як ти, не бачив» (Леся Українка, I, 1951, 366); К бісу, рідко — геть; на всі чотири вітри. [Твардовський:] Я з вами згоден: тиран-поміщик — к бісу (Сава Голованівський, Драми, 1958, 69); На [якого] біса — нащо, для чого. — Ти хоч би пику вмив, — докоря йому Лушня. — На біса я буду мити, коли дощ і без того обмиє (Панас Мирний, II, 1954, 228); — На якого біса їх [блузки] шити, коли не носити? (Леся Українка, III, 1952, 602); Один біс — однаково, все одно. — Один біс, що пан, що багатий мужик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як. Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає!.. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78), [Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (Іван Кочерга, I, 1956, 460); — І де у біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Кому-кому, а Василю Йвановичу півень той без діла: невідомо було, коли він сам у біса спить (Юрій Яновський, Мир, 1956, 38); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! — бодай минуло, згинуло!; хай пропаде, згине (пропадуть, згинуть)! і т. ін. — Що, вже давала, Христе, курям? — Та давала, хай їм біс! (Панас Мирний, I, 1954, 237); Сі панове не знають, яку шкоду вони роблять всій справі своєю безличністю. Ну, та нехай їм біс! (Леся Українка, V, 1956, 159); Що за біс? — уживається для вираження здивування. Ревнув медвідь: «Се що за біс?» (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Який (рідко кий) біс! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! Чіпка випив [чарку] і собі. — Що, посолодшало? — Кий біс! (Панас Мирний, II, 1954, 153); Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому. Якого біса ти спеклася? Хіба на світі нажилася? (Іван Котляревський, I, 1952, 145); — Що це ви розляглися, як на пляжі? Ну, давай, давай, ворушись!.. — Якого біса? — пробурмотів сонний солдат (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/43227.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''БІС''' 

біс 1 
іменник чоловічого роду, істота 

біс 2 
вигук 
незмінювана словникова одиниця 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/304311.html "Словопедія" Українсько-російський словник]===
'''БІС''' 
I миф.; бран. 
бес 
бісом дивитися — сердито [косо] смотреть [поглядывать] 
до біса — (много) разг. до чёрта 
хай їм біс! — чёрт с ними! 
II межд. 
бис 
на біс — на бис 
===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356095.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови]===
'''БІС''' 

'''біс всели́вся (посели́вся) в кого.''' Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Якісь, певне, лихі бісенята вселилися в молоду Олімпіаду. Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився (О. Ковінька). 

'''біс злиза́в кого, що.''' Хто-небудь безслідно пропав, зник. — Сомка твого вже біс ізлизав — не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап! (П. Куліш). 

'''бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл.''' Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко). 

'''біс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл.''' Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний). 

'''диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка.''' Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив (Еней), що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його (нього) дививсь (І. Котляревський); Йому (Гнатові) не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський). 

'''до бі́са.''' 1. кого, чого і без додатка. Багато, безліч. Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ,— хоч поганий, так до біса! (Укр.. присл..); — Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити — днів зо три горіло б! (М. Пригара); Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса (О. Сизоненко). 2. Дуже, занадто, надзвичайно. — Гаразд, гаразд, докторе,— заспокоїв його жартуючи Яремченко,— я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся (Д. Бедзик); Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка (М. Зарудний); — Леонтій Леонтійович — людина статечна, розумна і до біса хитра (П. Кочура). 3. Уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось. Не вперше їй чути від чоловіка: .. збудую (канал) і більше не буду .. кину до біса, кладовщиком (комірником) 

'''до чо́рта в зу́би, грубо.''' У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко). 

'''іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл'''. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). 

'''(і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо.''' Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук). 

'''іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо'''. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). 

'''леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.).''' Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі (за допомогою) двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов). 

'''на біс, зі сл. виклика́ти, співа́ти і т. ін.''' Повторно, на прохання глядачів, слухачів. Ася чудово грала на роялі, і це був, напевно, найкращий номер. Її без кінця викликали на біс (О. Іваненко); Виходить в “збірному концерті” улюбленець публіки, .. і вже знаєш наперед, що він заспіває “першим номером”, що — “на біс” (М. Рильський); З першої сцени публіка вже відчула чудового актора і з натхненням викликала його на біс (З журналу). 

'''ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого.''' Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар). 

'''оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.''' Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка). 

'''посла́ти до біса (до чо́рта), лайл.''' 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний). 

'''сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.)'''. 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте 

'''у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.''' 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський). 

'''хоч (до бі́са) у пе́кло, грубо'''. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський). 

'''чорт (біс) зна (зна́є) що, грубо'''. Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко); Випустіть їх (каченят), куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський); (Пані:) Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко). бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко). 

'''чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.).''' 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав кого і без додатка.''' Сталося з ким-небудь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа). 

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Бі]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
==Джерела та література==
===[http://www.ukrlit.vn.ua/habits/4idfx.html Матеріал з УкрЛіт]===

Біс

2014-11-30T16:16:47Z

Поліна Проценко: /* Сучасні словники */

'''Біс, біса,''' ''м.'' 1) Бѣсъ, діаволъ. ''Чорт чорний, а біс рябенький.'' Ном. № 193. '''2) До біса; до сто-біса.''' Пропасть, множество. ''От їх до сто-біса!'' Шевч. '''3) З-біса.''' Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. ''Моторні ж з біса!'' Стор. МПр. 45. ''З-біса швидка!'' Бѣл.-Нос. ''О, хитра з-біса!'' Котл. 4) '''К бісу!''' Къ чорту, прочь, долой! ''Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття!'' Золотон. у. 5) '''Бісом дивитися.''' Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. ''Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.'' Котл. Ен. 6)''' Один біс!''' Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) '''Біс твоєму батькові или матері!''' Бранное пожеланіе. 8) '''На біса; якого біса.''' Зачѣмъ; на кой чортъ. ''Якого біса ти тут по під тином валяєшся?'' Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) '''Біса вхопити.''' Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) Йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) '''Хай тобі біс'''! Бранное пожеланіе. 13) '''Біс батька зна!''' Чортъ знаетъ.'' Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові''. Левиц. Пов. 348. 14) '''Біс-ма, біс-має.''' Нѣтъ, не имѣется. ''Оступися, в тебе хисту біс-ма.'' Чуб. V. 176. 15) '''Біс-дерево.''' Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. '''Бісик'''. Ув. '''Бісяка.'''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Bis Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''БІС 1, а, чол.''' 
'''1.''' Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 135); — їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 165); Багатому й біс дітей колише, — говорить давнє прислів'я (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 203). 
'''2.''' Уживається як лайка. Сунеться який біс — йому колючка в ніс (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 218). 
'''♦''' Біс (біси) батька зна що (який і т. ін.); Біс його (її і т. ін.) зна (знає) див. знати; Бісом дивитися (позирати і т. ін.) — сердито, гнівно, вороже дивитися (позирати і т. ін.); сердитися. Йому не вгодиш: ..все бісом дивиться! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29); Тільки один козак бісом позирав скоса на Хмельницького і сам з собою щось гарикав (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 245); Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! — А що, куме, багато заробив грошенят на заробітках? — Де в біса! Тепер не те стало, що колись у старовину (Словник Грінченка); До біса: а) (у сполуч. із сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри. — Та пустіть її до біса, — крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); б) (чого) багато, безліч. Мишей до біса назбігалось; Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 89); З біса — дуже, вельми, занадто. — З біса розумна ти [Катря], моя люба! — кепкує з неї Назар (Марко Вовчок, I, 1955, 128); «Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар, — ще ні разу Я таких, як ти, не бачив» (Леся Українка, I, 1951, 366); К бісу, рідко — геть; на всі чотири вітри. [Твардовський:] Я з вами згоден: тиран-поміщик — к бісу (Сава Голованівський, Драми, 1958, 69); На [якого] біса — нащо, для чого. — Ти хоч би пику вмив, — докоря йому Лушня. — На біса я буду мити, коли дощ і без того обмиє (Панас Мирний, II, 1954, 228); — На якого біса їх [блузки] шити, коли не носити? (Леся Українка, III, 1952, 602); Один біс — однаково, все одно. — Один біс, що пан, що багатий мужик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як. Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає!.. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78), [Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (Іван Кочерга, I, 1956, 460); — І де у біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Кому-кому, а Василю Йвановичу півень той без діла: невідомо було, коли він сам у біса спить (Юрій Яновський, Мир, 1956, 38); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! — бодай минуло, згинуло!; хай пропаде, згине (пропадуть, згинуть)! і т. ін. — Що, вже давала, Христе, курям? — Та давала, хай їм біс! (Панас Мирний, I, 1954, 237); Сі панове не знають, яку шкоду вони роблять всій справі своєю безличністю. Ну, та нехай їм біс! (Леся Українка, V, 1956, 159); Що за біс? — уживається для вираження здивування. Ревнув медвідь: «Се що за біс?» (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Який (рідко кий) біс! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! Чіпка випив [чарку] і собі. — Що, посолодшало? — Кий біс! (Панас Мирний, II, 1954, 153); Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому. Якого біса ти спеклася? Хіба на світі нажилася? (Іван Котляревський, I, 1952, 145); — Що це ви розляглися, як на пляжі? Ну, давай, давай, ворушись!.. — Якого біса? — пробурмотів сонний солдат (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/43227.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''БІС''' 

біс 1 
іменник чоловічого роду, істота 

біс 2 
вигук 
незмінювана словникова одиниця 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/304311.html "Словопедія" Українсько-російський словник]===
'''БІС''' 
I миф.; бран. 
бес 
бісом дивитися — сердито [косо] смотреть [поглядывать] 
до біса — (много) разг. до чёрта 
хай їм біс! — чёрт с ними! 
II межд. 
бис 
на біс — на бис 
===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356095.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови]===
'''БІС''' 

'''біс всели́вся (посели́вся) в кого.''' Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Якісь, певне, лихі бісенята вселилися в молоду Олімпіаду. Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився (О. Ковінька). 

'''біс злиза́в кого, що.''' Хто-небудь безслідно пропав, зник. — Сомка твого вже біс ізлизав — не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап! (П. Куліш). 

'''бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл.''' Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко). 

'''біс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл.''' Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний). 

'''диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка.''' Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив (Еней), що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його (нього) дививсь (І. Котляревський); Йому (Гнатові) не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський). 

'''до бі́са.''' 1. кого, чого і без додатка. Багато, безліч. Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ,— хоч поганий, так до біса! (Укр.. присл..); — Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити — днів зо три горіло б! (М. Пригара); Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса (О. Сизоненко). 2. Дуже, занадто, надзвичайно. — Гаразд, гаразд, докторе,— заспокоїв його жартуючи Яремченко,— я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся (Д. Бедзик); Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка (М. Зарудний); — Леонтій Леонтійович — людина статечна, розумна і до біса хитра (П. Кочура). 3. Уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось. Не вперше їй чути від чоловіка: .. збудую (канал) і більше не буду .. кину до біса, кладовщиком (комірником) 

'''до чо́рта в зу́би, грубо.''' У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко). 

'''іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл'''. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). 

'''(і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо.''' Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук). 

'''іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо'''. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). 

'''леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.).''' Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі (за допомогою) двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов). 

'''на біс, зі сл. виклика́ти, співа́ти і т. ін.''' Повторно, на прохання глядачів, слухачів. Ася чудово грала на роялі, і це був, напевно, найкращий номер. Її без кінця викликали на біс (О. Іваненко); Виходить в “збірному концерті” улюбленець публіки, .. і вже знаєш наперед, що він заспіває “першим номером”, що — “на біс” (М. Рильський); З першої сцени публіка вже відчула чудового актора і з натхненням викликала його на біс (З журналу). 

'''ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого.''' Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар). 

'''оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.''' Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка). 

'''посла́ти до біса (до чо́рта), лайл.''' 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний). 

'''сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.)'''. 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте 

'''у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.''' 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський). 

'''хоч (до бі́са) у пе́кло, грубо'''. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський). 

'''чорт (біс) зна (зна́є) що, грубо'''. Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко); Випустіть їх (каченят), куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський); (Пані:) Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко). бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко). 

'''чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.).''' 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав кого і без додатка.''' Сталося з ким-небудь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа). 

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Бі]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
==Джерела та література==
'''БІС ( ЧОРТ, ДИЯВОЛ, ДІДЬКО, ЛЮЦИПЕР, САТАНА, ОСИНАВЕЦЬ, ЩЕЗНИК, ЗЛИЙ)''' 
Він уважається уособленням усієї нечистої сили, хоча належить до її нижчого розряду. Створення узагальненого образу нечистої сили — чорта — сягає найдавніших часів. Протягом віків він значно трансформувався, як і його функції та назви. Спочатку він називався бісом, кудесником, пізніше — чарівником, демоном, за християнських часів — дияволом, сатаною, чортом тощо. Тих прізвиськ — зневажливих, глузливих і породжених острахом, — що їх дав чорту народ, важко перелічити. Таким же розмаїттям відзначаються й назви, що характеризують окремі його властивості: чорт — це і ворог, бо нашіптує людині злі думки; лихий, адже робить лихі справи; пекельник, оскільки є господарем пекла; перелесник, бо підбиває людей на перелюб; куций, адже має куцого хвоста; а ще він — лукавий, нечистий і, звичайно ж, дідько. 
У народній уяві ця одіозна фігура нечистого світу постає у вигляді оброслої шерстю істоти з хвостом та невеликими ріжками. Його звірину природу також видають баранячі або козлячі роги, кігті, собача морда чи свиняче рило, іноді курячі ноги або крила кажана. 
Характерні прикмети — довгий ніс, палаючі очі, густе чорне волосся. Іноді чорт може перетворюватись на тварину, іноді він набуває форм якоїсь чудернацької істоти, що більше нагадує мавпочку. Подекуди ж чорта уявляють у вигляді іноземця, убраного у коротеньку куртку або фрак, вузенькі панталони, з кумедним капелюхом на голові та люлькою в зубах. Звичайне помешкання чорта — млини, глибоке провалля, напівзруйновані будівлі, зарості бузини тощо. 
Зустріч із чортом не віщує нічого доброго. Після такого побачення людина може серйозно захворіти й навіть померти. Тому якщо вам на шляху трапилась якась дивна істота, яка говорить людською мовою, то треба неодмінно сходити до знахарки, яка силою Божого слова відверне від вас усілякі напасті. 
У народних прикметах чорт змальовується як істота, яка завжди робить лише шкоду. Коли на вулиці дме сильний вітер, що знищує все на своєму шляху, то говорять «чорт жениться». Святий пророк Ілля на своїй небесній колісниці, озброївшись блискавкою, ганяє нечистих по небу й по землі. Тож місце, куди потрапляє блискавка, вважається зазвичай проклятим, а ставлення до людини, враженої громом, неоднозначне.
Чорт насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини та прикрі вчинки, після чого людина схильна до мук сумління та шкодує про скоєне. Вірять, що з чортом можна укласти договір і найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою душу. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджу вати кров'ю з мізинця. 
Чорт часто здається до перевтілень, причому насуває подоби не лише людей і тварин, а й неживих предметів. В українських апокрифічних легендах чорт виступає суперником і антиподом Бога та робить свій внесок у творення світу: саме він навчив людей ковальства, винайшов вогонь, млин, скрипку, дуду, тартак, горілку й тютюн. Йому навіть приписують такі плоди технічного прогресу, як фабрики, залізниці, телефон, велосипед тощо. 
Для традиційної народної свідомості чорт — уособлення таємничої сили, якою клянуть своїх ворогів: «Бодай тебе чорт узяв»; «Іди під три чорти». За повір'ями, він боїться хреста, громових стріл святого Іллі та взагалі всього свяченого; захиститися від нього можна за допомогою спеціальної молитви та магічного кола. 
Усяка згадка про чортів супроводжується зазвичай, приказкою: «Не при хаті/не при нас згадуючи». Чортів не бажано називати напряму, а вибирати яке-небудь інше слівце: «нечистий», «патлатий», «той, хто греблі рве», «ворог», «дідько», «спокусник», « лукавий» тощо. Іноді просто говорять «той». Для боротьби з бісами, які норовлять поганити те, що їсть і п'є людина, є спеціальні молитви — як для очищення їжі, так і для тих, хто вжив такі продукти. 
Серед інших властивостей чорти мають і здатність вселятися в людей. При цьому вважається, що сам одержимий невинний у тому, що в нього проник біс. Молитва, всесильна та свята, здатна подолати чорта й вигнати його. 
Багато хто вірить, що таїнство хрещення — це вигнання демона з людини. Тому-то й репетує так дитина під час цього обряду.
У таїнстві ж покаяння дух Божий посідає місце чорта в душі грішника, який покаявся. 
Поряд з усім цим чорт — досить комічна й безталанна фігура. У фольклорі українців він слугує постійною мішенню для жартів і анекдотів. У боротьбі з чортом люди звичайно виходять переможцями. Звідси відоме прислів'я: «Не такий страшний чорт, як його малюють». 
За народними уявленнями, чорт нерідко перетворюється на звичайнісінького дрібного капосника. Він здатен збити з пантелику п'яних людей, любить сварити, особливо тих, хто сильно дружний, закоханим шкодить ревнощами. Так само не упускає він випадку заволодіти розумом і нашіптувати всякі гидоти тим, хто впав у відчай: «Хто вішається, тому дідько мотуза подає». 
Тож український чорт не має таких магічних і містичних властивостей, як у демонології, скажімо, західних країн. Він майже в усьому подібний до звичайної людини, але наділеної переважно негативними рисами — лукавством, підступністю, впертістю тощо, тобто уособлює те, чого їй не личить робити. Саме тому нерідко чорт програє у двобої з доброчинною людиною, постаючи іноді у зовсім жалюгідному вигляді. А святі відлюдники взагалі ловлять бісів у кухлі з водою, перехрестивши її своєчасно, "їздять на них верхи. 
Відповідно багатоликим є й образ біса, якого часто не ототожнюють із чортом. Найчастіше він з'являється у людській подобі, але з цапиними чи собачими ногами, з ріжками на лобі та цапиною борідкою. Любить він і перевтілюватися у чорного пса, свиню або цапа. Звичайні місця його перебування — перехрестя доріг, болота, бур'яни або кущі бузини, порожні хати тощо — взагалі непридатні для проживання людей місця. Поблизу них традиційно розташовували млини, кузні, гончарні, майстерні, й, отже, не випадково мірошники, ковалі та гончарі вважалися пов'язаними з нечистою силою. Особливо це стосувалося ковалів і гончарів, котрі подібно до чортів, що пекли вогнем грішників, також «мучили» у полум'ї металеві вироби чи глиняний посуд. До того ж їхнє ремесло завжди вважалося священнодійством, утаємниченим заняттям, мовляв, неможливим без допомоги нечистої сили. 

==Джерела та література==
===[http://www.ukrlit.vn.ua/habits/4idfx.html Матеріал з УкрЛіт]===

Біс

2014-11-30T16:16:07Z

Поліна Проценко: /* Джерела та література */

'''Біс, біса,''' ''м.'' 1) Бѣсъ, діаволъ. ''Чорт чорний, а біс рябенький.'' Ном. № 193. '''2) До біса; до сто-біса.''' Пропасть, множество. ''От їх до сто-біса!'' Шевч. '''3) З-біса.''' Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. ''Моторні ж з біса!'' Стор. МПр. 45. ''З-біса швидка!'' Бѣл.-Нос. ''О, хитра з-біса!'' Котл. 4) '''К бісу!''' Къ чорту, прочь, долой! ''Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття!'' Золотон. у. 5) '''Бісом дивитися.''' Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. ''Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.'' Котл. Ен. 6)''' Один біс!''' Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) '''Біс твоєму батькові или матері!''' Бранное пожеланіе. 8) '''На біса; якого біса.''' Зачѣмъ; на кой чортъ. ''Якого біса ти тут по під тином валяєшся?'' Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) '''Біса вхопити.''' Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) Йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) '''Хай тобі біс'''! Бранное пожеланіе. 13) '''Біс батька зна!''' Чортъ знаетъ.'' Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові''. Левиц. Пов. 348. 14) '''Біс-ма, біс-має.''' Нѣтъ, не имѣется. ''Оступися, в тебе хисту біс-ма.'' Чуб. V. 176. 15) '''Біс-дерево.''' Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. '''Бісик'''. Ув. '''Бісяка.'''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Bis Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''БІС 1, а, чол.''' 
'''1.''' Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 135); — їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 165); Багатому й біс дітей колише, — говорить давнє прислів'я (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 203). 
'''2.''' Уживається як лайка. Сунеться який біс — йому колючка в ніс (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 218). 
'''♦''' Біс (біси) батька зна що (який і т. ін.); Біс його (її і т. ін.) зна (знає) див. знати; Бісом дивитися (позирати і т. ін.) — сердито, гнівно, вороже дивитися (позирати і т. ін.); сердитися. Йому не вгодиш: ..все бісом дивиться! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29); Тільки один козак бісом позирав скоса на Хмельницького і сам з собою щось гарикав (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 245); Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! — А що, куме, багато заробив грошенят на заробітках? — Де в біса! Тепер не те стало, що колись у старовину (Словник Грінченка); До біса: а) (у сполуч. із сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри. — Та пустіть її до біса, — крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); б) (чого) багато, безліч. Мишей до біса назбігалось; Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 89); З біса — дуже, вельми, занадто. — З біса розумна ти [Катря], моя люба! — кепкує з неї Назар (Марко Вовчок, I, 1955, 128); «Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар, — ще ні разу Я таких, як ти, не бачив» (Леся Українка, I, 1951, 366); К бісу, рідко — геть; на всі чотири вітри. [Твардовський:] Я з вами згоден: тиран-поміщик — к бісу (Сава Голованівський, Драми, 1958, 69); На [якого] біса — нащо, для чого. — Ти хоч би пику вмив, — докоря йому Лушня. — На біса я буду мити, коли дощ і без того обмиє (Панас Мирний, II, 1954, 228); — На якого біса їх [блузки] шити, коли не носити? (Леся Українка, III, 1952, 602); Один біс — однаково, все одно. — Один біс, що пан, що багатий мужик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як. Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає!.. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78), [Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (Іван Кочерга, I, 1956, 460); — І де у біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Кому-кому, а Василю Йвановичу півень той без діла: невідомо було, коли він сам у біса спить (Юрій Яновський, Мир, 1956, 38); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! — бодай минуло, згинуло!; хай пропаде, згине (пропадуть, згинуть)! і т. ін. — Що, вже давала, Христе, курям? — Та давала, хай їм біс! (Панас Мирний, I, 1954, 237); Сі панове не знають, яку шкоду вони роблять всій справі своєю безличністю. Ну, та нехай їм біс! (Леся Українка, V, 1956, 159); Що за біс? — уживається для вираження здивування. Ревнув медвідь: «Се що за біс?» (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Який (рідко кий) біс! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! Чіпка випив [чарку] і собі. — Що, посолодшало? — Кий біс! (Панас Мирний, II, 1954, 153); Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому. Якого біса ти спеклася? Хіба на світі нажилася? (Іван Котляревський, I, 1952, 145); — Що це ви розляглися, як на пляжі? Ну, давай, давай, ворушись!.. — Якого біса? — пробурмотів сонний солдат (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/43227.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''БІС''' 

біс 1 
іменник чоловічого роду, істота 

біс 2 
вигук 
незмінювана словникова одиниця 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/304311.html "Словопедія" Українсько-російський словник]===
'''БІС''' 
I миф.; бран. 
бес 
бісом дивитися — сердито [косо] смотреть [поглядывать] 
до біса — (много) разг. до чёрта 
хай їм біс! — чёрт с ними! 
II межд. 
бис 
на біс — на бис 
===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356095.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови]===
'''БІС''' 

'''біс всели́вся (посели́вся) в кого.''' Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Якісь, певне, лихі бісенята вселилися в молоду Олімпіаду. Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився (О. Ковінька). 

'''біс злиза́в кого, що.''' Хто-небудь безслідно пропав, зник. — Сомка твого вже біс ізлизав — не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап! (П. Куліш). 

'''бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл.''' Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко). 

'''біс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл.''' Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний). 

'''диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка.''' Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив (Еней), що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його (нього) дививсь (І. Котляревський); Йому (Гнатові) не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський). 

'''до бі́са.''' 1. кого, чого і без додатка. Багато, безліч. Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ,— хоч поганий, так до біса! (Укр.. присл..); — Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити — днів зо три горіло б! (М. Пригара); Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса (О. Сизоненко). 2. Дуже, занадто, надзвичайно. — Гаразд, гаразд, докторе,— заспокоїв його жартуючи Яремченко,— я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся (Д. Бедзик); Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка (М. Зарудний); — Леонтій Леонтійович — людина статечна, розумна і до біса хитра (П. Кочура). 3. Уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось. Не вперше їй чути від чоловіка: .. збудую (канал) і більше не буду .. кину до біса, кладовщиком (комірником) 

'''до чо́рта в зу́би, грубо.''' У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко). 

'''іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл'''. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). 

'''(і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо.''' Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук). 

'''іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо'''. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). 

'''леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.).''' Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі (за допомогою) двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов). 

'''на біс, зі сл. виклика́ти, співа́ти і т. ін.''' Повторно, на прохання глядачів, слухачів. Ася чудово грала на роялі, і це був, напевно, найкращий номер. Її без кінця викликали на біс (О. Іваненко); Виходить в “збірному концерті” улюбленець публіки, .. і вже знаєш наперед, що він заспіває “першим номером”, що — “на біс” (М. Рильський); З першої сцени публіка вже відчула чудового актора і з натхненням викликала його на біс (З журналу). 

'''ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого.''' Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар). 

'''оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.''' Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка). 

'''посла́ти до біса (до чо́рта), лайл.''' 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний). 

'''сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.)'''. 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте 

'''у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.''' 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський). 

'''хоч (до бі́са) у пе́кло, грубо'''. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський). 

'''чорт (біс) зна (зна́є) що, грубо'''. Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко); Випустіть їх (каченят), куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський); (Пані:) Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко). бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко). 

'''чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.).''' 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав кого і без додатка.''' Сталося з ким-небудь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа). 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
==Джерела та література==
'''БІС ( ЧОРТ, ДИЯВОЛ, ДІДЬКО, ЛЮЦИПЕР, САТАНА, ОСИНАВЕЦЬ, ЩЕЗНИК, ЗЛИЙ)''' 
Він уважається уособленням усієї нечистої сили, хоча належить до її нижчого розряду. Створення узагальненого образу нечистої сили — чорта — сягає найдавніших часів. Протягом віків він значно трансформувався, як і його функції та назви. Спочатку він називався бісом, кудесником, пізніше — чарівником, демоном, за християнських часів — дияволом, сатаною, чортом тощо. Тих прізвиськ — зневажливих, глузливих і породжених острахом, — що їх дав чорту народ, важко перелічити. Таким же розмаїттям відзначаються й назви, що характеризують окремі його властивості: чорт — це і ворог, бо нашіптує людині злі думки; лихий, адже робить лихі справи; пекельник, оскільки є господарем пекла; перелесник, бо підбиває людей на перелюб; куций, адже має куцого хвоста; а ще він — лукавий, нечистий і, звичайно ж, дідько. 
У народній уяві ця одіозна фігура нечистого світу постає у вигляді оброслої шерстю істоти з хвостом та невеликими ріжками. Його звірину природу також видають баранячі або козлячі роги, кігті, собача морда чи свиняче рило, іноді курячі ноги або крила кажана. 
Характерні прикмети — довгий ніс, палаючі очі, густе чорне волосся. Іноді чорт може перетворюватись на тварину, іноді він набуває форм якоїсь чудернацької істоти, що більше нагадує мавпочку. Подекуди ж чорта уявляють у вигляді іноземця, убраного у коротеньку куртку або фрак, вузенькі панталони, з кумедним капелюхом на голові та люлькою в зубах. Звичайне помешкання чорта — млини, глибоке провалля, напівзруйновані будівлі, зарості бузини тощо. 
Зустріч із чортом не віщує нічого доброго. Після такого побачення людина може серйозно захворіти й навіть померти. Тому якщо вам на шляху трапилась якась дивна істота, яка говорить людською мовою, то треба неодмінно сходити до знахарки, яка силою Божого слова відверне від вас усілякі напасті. 
У народних прикметах чорт змальовується як істота, яка завжди робить лише шкоду. Коли на вулиці дме сильний вітер, що знищує все на своєму шляху, то говорять «чорт жениться». Святий пророк Ілля на своїй небесній колісниці, озброївшись блискавкою, ганяє нечистих по небу й по землі. Тож місце, куди потрапляє блискавка, вважається зазвичай проклятим, а ставлення до людини, враженої громом, неоднозначне.
Чорт насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини та прикрі вчинки, після чого людина схильна до мук сумління та шкодує про скоєне. Вірять, що з чортом можна укласти договір і найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою душу. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджу вати кров'ю з мізинця. 
Чорт часто здається до перевтілень, причому насуває подоби не лише людей і тварин, а й неживих предметів. В українських апокрифічних легендах чорт виступає суперником і антиподом Бога та робить свій внесок у творення світу: саме він навчив людей ковальства, винайшов вогонь, млин, скрипку, дуду, тартак, горілку й тютюн. Йому навіть приписують такі плоди технічного прогресу, як фабрики, залізниці, телефон, велосипед тощо. 
Для традиційної народної свідомості чорт — уособлення таємничої сили, якою клянуть своїх ворогів: «Бодай тебе чорт узяв»; «Іди під три чорти». За повір'ями, він боїться хреста, громових стріл святого Іллі та взагалі всього свяченого; захиститися від нього можна за допомогою спеціальної молитви та магічного кола. 
Усяка згадка про чортів супроводжується зазвичай, приказкою: «Не при хаті/не при нас згадуючи». Чортів не бажано називати напряму, а вибирати яке-небудь інше слівце: «нечистий», «патлатий», «той, хто греблі рве», «ворог», «дідько», «спокусник», « лукавий» тощо. Іноді просто говорять «той». Для боротьби з бісами, які норовлять поганити те, що їсть і п'є людина, є спеціальні молитви — як для очищення їжі, так і для тих, хто вжив такі продукти. 
Серед інших властивостей чорти мають і здатність вселятися в людей. При цьому вважається, що сам одержимий невинний у тому, що в нього проник біс. Молитва, всесильна та свята, здатна подолати чорта й вигнати його. 
Багато хто вірить, що таїнство хрещення — це вигнання демона з людини. Тому-то й репетує так дитина під час цього обряду.
У таїнстві ж покаяння дух Божий посідає місце чорта в душі грішника, який покаявся. 
Поряд з усім цим чорт — досить комічна й безталанна фігура. У фольклорі українців він слугує постійною мішенню для жартів і анекдотів. У боротьбі з чортом люди звичайно виходять переможцями. Звідси відоме прислів'я: «Не такий страшний чорт, як його малюють». 
За народними уявленнями, чорт нерідко перетворюється на звичайнісінького дрібного капосника. Він здатен збити з пантелику п'яних людей, любить сварити, особливо тих, хто сильно дружний, закоханим шкодить ревнощами. Так само не упускає він випадку заволодіти розумом і нашіптувати всякі гидоти тим, хто впав у відчай: «Хто вішається, тому дідько мотуза подає». 
Тож український чорт не має таких магічних і містичних властивостей, як у демонології, скажімо, західних країн. Він майже в усьому подібний до звичайної людини, але наділеної переважно негативними рисами — лукавством, підступністю, впертістю тощо, тобто уособлює те, чого їй не личить робити. Саме тому нерідко чорт програє у двобої з доброчинною людиною, постаючи іноді у зовсім жалюгідному вигляді. А святі відлюдники взагалі ловлять бісів у кухлі з водою, перехрестивши її своєчасно, "їздять на них верхи. 
Відповідно багатоликим є й образ біса, якого часто не ототожнюють із чортом. Найчастіше він з'являється у людській подобі, але з цапиними чи собачими ногами, з ріжками на лобі та цапиною борідкою. Любить він і перевтілюватися у чорного пса, свиню або цапа. Звичайні місця його перебування — перехрестя доріг, болота, бур'яни або кущі бузини, порожні хати тощо — взагалі непридатні для проживання людей місця. Поблизу них традиційно розташовували млини, кузні, гончарні, майстерні, й, отже, не випадково мірошники, ковалі та гончарі вважалися пов'язаними з нечистою силою. Особливо це стосувалося ковалів і гончарів, котрі подібно до чортів, що пекли вогнем грішників, також «мучили» у полум'ї металеві вироби чи глиняний посуд. До того ж їхнє ремесло завжди вважалося священнодійством, утаємниченим заняттям, мовляв, неможливим без допомоги нечистої сили. 

==Джерела та література==
===[http://www.ukrlit.vn.ua/habits/4idfx.html Матеріал з УкрЛіт]===

Біс

2014-11-30T16:15:02Z

Поліна Проценко: /* Див. також */

'''Біс, біса,''' ''м.'' 1) Бѣсъ, діаволъ. ''Чорт чорний, а біс рябенький.'' Ном. № 193. '''2) До біса; до сто-біса.''' Пропасть, множество. ''От їх до сто-біса!'' Шевч. '''3) З-біса.''' Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. ''Моторні ж з біса!'' Стор. МПр. 45. ''З-біса швидка!'' Бѣл.-Нос. ''О, хитра з-біса!'' Котл. 4) '''К бісу!''' Къ чорту, прочь, долой! ''Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття!'' Золотон. у. 5) '''Бісом дивитися.''' Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. ''Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.'' Котл. Ен. 6)''' Один біс!''' Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) '''Біс твоєму батькові или матері!''' Бранное пожеланіе. 8) '''На біса; якого біса.''' Зачѣмъ; на кой чортъ. ''Якого біса ти тут по під тином валяєшся?'' Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) '''Біса вхопити.''' Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) Йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) '''Хай тобі біс'''! Бранное пожеланіе. 13) '''Біс батька зна!''' Чортъ знаетъ.'' Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові''. Левиц. Пов. 348. 14) '''Біс-ма, біс-має.''' Нѣтъ, не имѣется. ''Оступися, в тебе хисту біс-ма.'' Чуб. V. 176. 15) '''Біс-дерево.''' Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. '''Бісик'''. Ув. '''Бісяка.'''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Bis Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''БІС 1, а, чол.''' 
'''1.''' Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 135); — їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 165); Багатому й біс дітей колише, — говорить давнє прислів'я (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 203). 
'''2.''' Уживається як лайка. Сунеться який біс — йому колючка в ніс (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 218). 
'''♦''' Біс (біси) батька зна що (який і т. ін.); Біс його (її і т. ін.) зна (знає) див. знати; Бісом дивитися (позирати і т. ін.) — сердито, гнівно, вороже дивитися (позирати і т. ін.); сердитися. Йому не вгодиш: ..все бісом дивиться! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29); Тільки один козак бісом позирав скоса на Хмельницького і сам з собою щось гарикав (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 245); Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! — А що, куме, багато заробив грошенят на заробітках? — Де в біса! Тепер не те стало, що колись у старовину (Словник Грінченка); До біса: а) (у сполуч. із сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри. — Та пустіть її до біса, — крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); б) (чого) багато, безліч. Мишей до біса назбігалось; Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 89); З біса — дуже, вельми, занадто. — З біса розумна ти [Катря], моя люба! — кепкує з неї Назар (Марко Вовчок, I, 1955, 128); «Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар, — ще ні разу Я таких, як ти, не бачив» (Леся Українка, I, 1951, 366); К бісу, рідко — геть; на всі чотири вітри. [Твардовський:] Я з вами згоден: тиран-поміщик — к бісу (Сава Голованівський, Драми, 1958, 69); На [якого] біса — нащо, для чого. — Ти хоч би пику вмив, — докоря йому Лушня. — На біса я буду мити, коли дощ і без того обмиє (Панас Мирний, II, 1954, 228); — На якого біса їх [блузки] шити, коли не носити? (Леся Українка, III, 1952, 602); Один біс — однаково, все одно. — Один біс, що пан, що багатий мужик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як. Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає!.. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78), [Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (Іван Кочерга, I, 1956, 460); — І де у біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Кому-кому, а Василю Йвановичу півень той без діла: невідомо було, коли він сам у біса спить (Юрій Яновський, Мир, 1956, 38); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! — бодай минуло, згинуло!; хай пропаде, згине (пропадуть, згинуть)! і т. ін. — Що, вже давала, Христе, курям? — Та давала, хай їм біс! (Панас Мирний, I, 1954, 237); Сі панове не знають, яку шкоду вони роблять всій справі своєю безличністю. Ну, та нехай їм біс! (Леся Українка, V, 1956, 159); Що за біс? — уживається для вираження здивування. Ревнув медвідь: «Се що за біс?» (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Який (рідко кий) біс! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! Чіпка випив [чарку] і собі. — Що, посолодшало? — Кий біс! (Панас Мирний, II, 1954, 153); Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому. Якого біса ти спеклася? Хіба на світі нажилася? (Іван Котляревський, I, 1952, 145); — Що це ви розляглися, як на пляжі? Ну, давай, давай, ворушись!.. — Якого біса? — пробурмотів сонний солдат (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/43227.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''БІС''' 

біс 1 
іменник чоловічого роду, істота 

біс 2 
вигук 
незмінювана словникова одиниця 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/304311.html "Словопедія" Українсько-російський словник]===
'''БІС''' 
I миф.; бран. 
бес 
бісом дивитися — сердито [косо] смотреть [поглядывать] 
до біса — (много) разг. до чёрта 
хай їм біс! — чёрт с ними! 
II межд. 
бис 
на біс — на бис 
===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356095.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови]===
'''БІС''' 

'''біс всели́вся (посели́вся) в кого.''' Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Якісь, певне, лихі бісенята вселилися в молоду Олімпіаду. Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився (О. Ковінька). 

'''біс злиза́в кого, що.''' Хто-небудь безслідно пропав, зник. — Сомка твого вже біс ізлизав — не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап! (П. Куліш). 

'''бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл.''' Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко). 

'''біс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл.''' Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний). 

'''диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка.''' Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив (Еней), що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його (нього) дививсь (І. Котляревський); Йому (Гнатові) не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський). 

'''до бі́са.''' 1. кого, чого і без додатка. Багато, безліч. Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ,— хоч поганий, так до біса! (Укр.. присл..); — Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити — днів зо три горіло б! (М. Пригара); Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса (О. Сизоненко). 2. Дуже, занадто, надзвичайно. — Гаразд, гаразд, докторе,— заспокоїв його жартуючи Яремченко,— я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся (Д. Бедзик); Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка (М. Зарудний); — Леонтій Леонтійович — людина статечна, розумна і до біса хитра (П. Кочура). 3. Уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось. Не вперше їй чути від чоловіка: .. збудую (канал) і більше не буду .. кину до біса, кладовщиком (комірником) 

'''до чо́рта в зу́би, грубо.''' У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко). 

'''іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл'''. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). 

'''(і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо.''' Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук). 

'''іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо'''. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). 

'''леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.).''' Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі (за допомогою) двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов). 

'''на біс, зі сл. виклика́ти, співа́ти і т. ін.''' Повторно, на прохання глядачів, слухачів. Ася чудово грала на роялі, і це був, напевно, найкращий номер. Її без кінця викликали на біс (О. Іваненко); Виходить в “збірному концерті” улюбленець публіки, .. і вже знаєш наперед, що він заспіває “першим номером”, що — “на біс” (М. Рильський); З першої сцени публіка вже відчула чудового актора і з натхненням викликала його на біс (З журналу). 

'''ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого.''' Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар). 

'''оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.''' Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка). 

'''посла́ти до біса (до чо́рта), лайл.''' 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний). 

'''сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.)'''. 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте 

'''у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.''' 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський). 

'''хоч (до бі́са) у пе́кло, грубо'''. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський). 

'''чорт (біс) зна (зна́є) що, грубо'''. Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко); Випустіть їх (каченят), куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський); (Пані:) Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко). бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко). 

'''чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.).''' 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав кого і без додатка.''' Сталося з ким-небудь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа). 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
==Джерела та література==
'''БІС ( ЧОРТ, ДИЯВОЛ, ДІДЬКО, ЛЮЦИПЕР, САТАНА, ОСИНАВЕЦЬ, ЩЕЗНИК, ЗЛИЙ)''' 
Він уважається уособленням усієї нечистої сили, хоча належить до її нижчого розряду. Створення узагальненого образу нечистої сили — чорта — сягає найдавніших часів. Протягом віків він значно трансформувався, як і його функції та назви. Спочатку він називався бісом, кудесником, пізніше — чарівником, демоном, за християнських часів — дияволом, сатаною, чортом тощо. Тих прізвиськ — зневажливих, глузливих і породжених острахом, — що їх дав чорту народ, важко перелічити. Таким же розмаїттям відзначаються й назви, що характеризують окремі його властивості: чорт — це і ворог, бо нашіптує людині злі думки; лихий, адже робить лихі справи; пекельник, оскільки є господарем пекла; перелесник, бо підбиває людей на перелюб; куций, адже має куцого хвоста; а ще він — лукавий, нечистий і, звичайно ж, дідько. 
У народній уяві ця одіозна фігура нечистого світу постає у вигляді оброслої шерстю істоти з хвостом та невеликими ріжками. Його звірину природу також видають баранячі або козлячі роги, кігті, собача морда чи свиняче рило, іноді курячі ноги або крила кажана. 
Характерні прикмети — довгий ніс, палаючі очі, густе чорне волосся. Іноді чорт може перетворюватись на тварину, іноді він набуває форм якоїсь чудернацької істоти, що більше нагадує мавпочку. Подекуди ж чорта уявляють у вигляді іноземця, убраного у коротеньку куртку або фрак, вузенькі панталони, з кумедним капелюхом на голові та люлькою в зубах. Звичайне помешкання чорта — млини, глибоке провалля, напівзруйновані будівлі, зарості бузини тощо. 
Зустріч із чортом не віщує нічого доброго. Після такого побачення людина може серйозно захворіти й навіть померти. Тому якщо вам на шляху трапилась якась дивна істота, яка говорить людською мовою, то треба неодмінно сходити до знахарки, яка силою Божого слова відверне від вас усілякі напасті. 
У народних прикметах чорт змальовується як істота, яка завжди робить лише шкоду. Коли на вулиці дме сильний вітер, що знищує все на своєму шляху, то говорять «чорт жениться». Святий пророк Ілля на своїй небесній колісниці, озброївшись блискавкою, ганяє нечистих по небу й по землі. Тож місце, куди потрапляє блискавка, вважається зазвичай проклятим, а ставлення до людини, враженої громом, неоднозначне.
Чорт насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини та прикрі вчинки, після чого людина схильна до мук сумління та шкодує про скоєне. Вірять, що з чортом можна укласти договір і найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою душу. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджу вати кров'ю з мізинця. 
Чорт часто здається до перевтілень, причому насуває подоби не лише людей і тварин, а й неживих предметів. В українських апокрифічних легендах чорт виступає суперником і антиподом Бога та робить свій внесок у творення світу: саме він навчив людей ковальства, винайшов вогонь, млин, скрипку, дуду, тартак, горілку й тютюн. Йому навіть приписують такі плоди технічного прогресу, як фабрики, залізниці, телефон, велосипед тощо. 
Для традиційної народної свідомості чорт — уособлення таємничої сили, якою клянуть своїх ворогів: «Бодай тебе чорт узяв»; «Іди під три чорти». За повір'ями, він боїться хреста, громових стріл святого Іллі та взагалі всього свяченого; захиститися від нього можна за допомогою спеціальної молитви та магічного кола. 
Усяка згадка про чортів супроводжується зазвичай, приказкою: «Не при хаті/не при нас згадуючи». Чортів не бажано називати напряму, а вибирати яке-небудь інше слівце: «нечистий», «патлатий», «той, хто греблі рве», «ворог», «дідько», «спокусник», « лукавий» тощо. Іноді просто говорять «той». Для боротьби з бісами, які норовлять поганити те, що їсть і п'є людина, є спеціальні молитви — як для очищення їжі, так і для тих, хто вжив такі продукти. 
Серед інших властивостей чорти мають і здатність вселятися в людей. При цьому вважається, що сам одержимий невинний у тому, що в нього проник біс. Молитва, всесильна та свята, здатна подолати чорта й вигнати його. 
Багато хто вірить, що таїнство хрещення — це вигнання демона з людини. Тому-то й репетує так дитина під час цього обряду.
У таїнстві ж покаяння дух Божий посідає місце чорта в душі грішника, який покаявся. 
Поряд з усім цим чорт — досить комічна й безталанна фігура. У фольклорі українців він слугує постійною мішенню для жартів і анекдотів. У боротьбі з чортом люди звичайно виходять переможцями. Звідси відоме прислів'я: «Не такий страшний чорт, як його малюють». 
За народними уявленнями, чорт нерідко перетворюється на звичайнісінького дрібного капосника. Він здатен збити з пантелику п'яних людей, любить сварити, особливо тих, хто сильно дружний, закоханим шкодить ревнощами. Так само не упускає він випадку заволодіти розумом і нашіптувати всякі гидоти тим, хто впав у відчай: «Хто вішається, тому дідько мотуза подає». 
Тож український чорт не має таких магічних і містичних властивостей, як у демонології, скажімо, західних країн. Він майже в усьому подібний до звичайної людини, але наділеної переважно негативними рисами — лукавством, підступністю, впертістю тощо, тобто уособлює те, чого їй не личить робити. Саме тому нерідко чорт програє у двобої з доброчинною людиною, постаючи іноді у зовсім жалюгідному вигляді. А святі відлюдники взагалі ловлять бісів у кухлі з водою, перехрестивши її своєчасно, "їздять на них верхи. 
Відповідно багатоликим є й образ біса, якого часто не ототожнюють із чортом. Найчастіше він з'являється у людській подобі, але з цапиними чи собачими ногами, з ріжками на лобі та цапиною борідкою. Любить він і перевтілюватися у чорного пса, свиню або цапа. Звичайні місця його перебування — перехрестя доріг, болота, бур'яни або кущі бузини, порожні хати тощо — взагалі непридатні для проживання людей місця. Поблизу них традиційно розташовували млини, кузні, гончарні, майстерні, й, отже, не випадково мірошники, ковалі та гончарі вважалися пов'язаними з нечистою силою. Особливо це стосувалося ковалів і гончарів, котрі подібно до чортів, що пекли вогнем грішників, також «мучили» у полум'ї металеві вироби чи глиняний посуд. До того ж їхнє ремесло завжди вважалося священнодійством, утаємниченим заняттям, мовляв, неможливим без допомоги нечистої сили. 

==Джерела та література==

Біс

2014-11-30T16:14:44Z

Поліна Проценко: /* Зовнішні посилання */

'''Біс, біса,''' ''м.'' 1) Бѣсъ, діаволъ. ''Чорт чорний, а біс рябенький.'' Ном. № 193. '''2) До біса; до сто-біса.''' Пропасть, множество. ''От їх до сто-біса!'' Шевч. '''3) З-біса.''' Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. ''Моторні ж з біса!'' Стор. МПр. 45. ''З-біса швидка!'' Бѣл.-Нос. ''О, хитра з-біса!'' Котл. 4) '''К бісу!''' Къ чорту, прочь, долой! ''Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття!'' Золотон. у. 5) '''Бісом дивитися.''' Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. ''Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.'' Котл. Ен. 6)''' Один біс!''' Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) '''Біс твоєму батькові или матері!''' Бранное пожеланіе. 8) '''На біса; якого біса.''' Зачѣмъ; на кой чортъ. ''Якого біса ти тут по під тином валяєшся?'' Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) '''Біса вхопити.''' Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) Йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) '''Хай тобі біс'''! Бранное пожеланіе. 13) '''Біс батька зна!''' Чортъ знаетъ.'' Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові''. Левиц. Пов. 348. 14) '''Біс-ма, біс-має.''' Нѣтъ, не имѣется. ''Оступися, в тебе хисту біс-ма.'' Чуб. V. 176. 15) '''Біс-дерево.''' Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. '''Бісик'''. Ув. '''Бісяка.'''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Bis Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''БІС 1, а, чол.''' 
'''1.''' Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 135); — їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 165); Багатому й біс дітей колише, — говорить давнє прислів'я (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 203). 
'''2.''' Уживається як лайка. Сунеться який біс — йому колючка в ніс (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 218). 
'''♦''' Біс (біси) батька зна що (який і т. ін.); Біс його (її і т. ін.) зна (знає) див. знати; Бісом дивитися (позирати і т. ін.) — сердито, гнівно, вороже дивитися (позирати і т. ін.); сердитися. Йому не вгодиш: ..все бісом дивиться! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29); Тільки один козак бісом позирав скоса на Хмельницького і сам з собою щось гарикав (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 245); Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! — А що, куме, багато заробив грошенят на заробітках? — Де в біса! Тепер не те стало, що колись у старовину (Словник Грінченка); До біса: а) (у сполуч. із сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри. — Та пустіть її до біса, — крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); б) (чого) багато, безліч. Мишей до біса назбігалось; Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 89); З біса — дуже, вельми, занадто. — З біса розумна ти [Катря], моя люба! — кепкує з неї Назар (Марко Вовчок, I, 1955, 128); «Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар, — ще ні разу Я таких, як ти, не бачив» (Леся Українка, I, 1951, 366); К бісу, рідко — геть; на всі чотири вітри. [Твардовський:] Я з вами згоден: тиран-поміщик — к бісу (Сава Голованівський, Драми, 1958, 69); На [якого] біса — нащо, для чого. — Ти хоч би пику вмив, — докоря йому Лушня. — На біса я буду мити, коли дощ і без того обмиє (Панас Мирний, II, 1954, 228); — На якого біса їх [блузки] шити, коли не носити? (Леся Українка, III, 1952, 602); Один біс — однаково, все одно. — Один біс, що пан, що багатий мужик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як. Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає!.. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78), [Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (Іван Кочерга, I, 1956, 460); — І де у біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Кому-кому, а Василю Йвановичу півень той без діла: невідомо було, коли він сам у біса спить (Юрій Яновський, Мир, 1956, 38); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! — бодай минуло, згинуло!; хай пропаде, згине (пропадуть, згинуть)! і т. ін. — Що, вже давала, Христе, курям? — Та давала, хай їм біс! (Панас Мирний, I, 1954, 237); Сі панове не знають, яку шкоду вони роблять всій справі своєю безличністю. Ну, та нехай їм біс! (Леся Українка, V, 1956, 159); Що за біс? — уживається для вираження здивування. Ревнув медвідь: «Се що за біс?» (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Який (рідко кий) біс! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! Чіпка випив [чарку] і собі. — Що, посолодшало? — Кий біс! (Панас Мирний, II, 1954, 153); Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому. Якого біса ти спеклася? Хіба на світі нажилася? (Іван Котляревський, I, 1952, 145); — Що це ви розляглися, як на пляжі? Ну, давай, давай, ворушись!.. — Якого біса? — пробурмотів сонний солдат (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/43227.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''БІС''' 

біс 1 
іменник чоловічого роду, істота 

біс 2 
вигук 
незмінювана словникова одиниця 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/304311.html "Словопедія" Українсько-російський словник]===
'''БІС''' 
I миф.; бран. 
бес 
бісом дивитися — сердито [косо] смотреть [поглядывать] 
до біса — (много) разг. до чёрта 
хай їм біс! — чёрт с ними! 
II межд. 
бис 
на біс — на бис 
===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356095.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови]===
'''БІС''' 

'''біс всели́вся (посели́вся) в кого.''' Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Якісь, певне, лихі бісенята вселилися в молоду Олімпіаду. Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився (О. Ковінька). 

'''біс злиза́в кого, що.''' Хто-небудь безслідно пропав, зник. — Сомка твого вже біс ізлизав — не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап! (П. Куліш). 

'''бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл.''' Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко). 

'''біс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл.''' Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний). 

'''диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка.''' Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив (Еней), що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його (нього) дививсь (І. Котляревський); Йому (Гнатові) не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський). 

'''до бі́са.''' 1. кого, чого і без додатка. Багато, безліч. Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ,— хоч поганий, так до біса! (Укр.. присл..); — Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити — днів зо три горіло б! (М. Пригара); Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса (О. Сизоненко). 2. Дуже, занадто, надзвичайно. — Гаразд, гаразд, докторе,— заспокоїв його жартуючи Яремченко,— я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся (Д. Бедзик); Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка (М. Зарудний); — Леонтій Леонтійович — людина статечна, розумна і до біса хитра (П. Кочура). 3. Уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось. Не вперше їй чути від чоловіка: .. збудую (канал) і більше не буду .. кину до біса, кладовщиком (комірником) 

'''до чо́рта в зу́би, грубо.''' У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко). 

'''іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл'''. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). 

'''(і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо.''' Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук). 

'''іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо'''. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). 

'''леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.).''' Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі (за допомогою) двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов). 

'''на біс, зі сл. виклика́ти, співа́ти і т. ін.''' Повторно, на прохання глядачів, слухачів. Ася чудово грала на роялі, і це був, напевно, найкращий номер. Її без кінця викликали на біс (О. Іваненко); Виходить в “збірному концерті” улюбленець публіки, .. і вже знаєш наперед, що він заспіває “першим номером”, що — “на біс” (М. Рильський); З першої сцени публіка вже відчула чудового актора і з натхненням викликала його на біс (З журналу). 

'''ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого.''' Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар). 

'''оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.''' Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка). 

'''посла́ти до біса (до чо́рта), лайл.''' 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний). 

'''сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.)'''. 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте 

'''у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.''' 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський). 

'''хоч (до бі́са) у пе́кло, грубо'''. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський). 

'''чорт (біс) зна (зна́є) що, грубо'''. Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко); Випустіть їх (каченят), куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський); (Пані:) Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко). бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко). 

'''чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.).''' 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав кого і без додатка.''' Сталося з ким-небудь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа). 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

Біс

2014-11-30T16:14:22Z

Поліна Проценко: /* Джерела та література */

'''Біс, біса,''' ''м.'' 1) Бѣсъ, діаволъ. ''Чорт чорний, а біс рябенький.'' Ном. № 193. '''2) До біса; до сто-біса.''' Пропасть, множество. ''От їх до сто-біса!'' Шевч. '''3) З-біса.''' Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. ''Моторні ж з біса!'' Стор. МПр. 45. ''З-біса швидка!'' Бѣл.-Нос. ''О, хитра з-біса!'' Котл. 4) '''К бісу!''' Къ чорту, прочь, долой! ''Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття!'' Золотон. у. 5) '''Бісом дивитися.''' Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. ''Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.'' Котл. Ен. 6)''' Один біс!''' Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) '''Біс твоєму батькові или матері!''' Бранное пожеланіе. 8) '''На біса; якого біса.''' Зачѣмъ; на кой чортъ. ''Якого біса ти тут по під тином валяєшся?'' Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) '''Біса вхопити.''' Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) Йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) '''Хай тобі біс'''! Бранное пожеланіе. 13) '''Біс батька зна!''' Чортъ знаетъ.'' Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові''. Левиц. Пов. 348. 14) '''Біс-ма, біс-має.''' Нѣтъ, не имѣется. ''Оступися, в тебе хисту біс-ма.'' Чуб. V. 176. 15) '''Біс-дерево.''' Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. '''Бісик'''. Ув. '''Бісяка.'''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Bis Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''БІС 1, а, чол.''' 
'''1.''' Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 135); — їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 165); Багатому й біс дітей колише, — говорить давнє прислів'я (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 203). 
'''2.''' Уживається як лайка. Сунеться який біс — йому колючка в ніс (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 218). 
'''♦''' Біс (біси) батька зна що (який і т. ін.); Біс його (її і т. ін.) зна (знає) див. знати; Бісом дивитися (позирати і т. ін.) — сердито, гнівно, вороже дивитися (позирати і т. ін.); сердитися. Йому не вгодиш: ..все бісом дивиться! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29); Тільки один козак бісом позирав скоса на Хмельницького і сам з собою щось гарикав (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 245); Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! — А що, куме, багато заробив грошенят на заробітках? — Де в біса! Тепер не те стало, що колись у старовину (Словник Грінченка); До біса: а) (у сполуч. із сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри. — Та пустіть її до біса, — крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); б) (чого) багато, безліч. Мишей до біса назбігалось; Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 89); З біса — дуже, вельми, занадто. — З біса розумна ти [Катря], моя люба! — кепкує з неї Назар (Марко Вовчок, I, 1955, 128); «Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар, — ще ні разу Я таких, як ти, не бачив» (Леся Українка, I, 1951, 366); К бісу, рідко — геть; на всі чотири вітри. [Твардовський:] Я з вами згоден: тиран-поміщик — к бісу (Сава Голованівський, Драми, 1958, 69); На [якого] біса — нащо, для чого. — Ти хоч би пику вмив, — докоря йому Лушня. — На біса я буду мити, коли дощ і без того обмиє (Панас Мирний, II, 1954, 228); — На якого біса їх [блузки] шити, коли не носити? (Леся Українка, III, 1952, 602); Один біс — однаково, все одно. — Один біс, що пан, що багатий мужик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як. Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає!.. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78), [Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (Іван Кочерга, I, 1956, 460); — І де у біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Кому-кому, а Василю Йвановичу півень той без діла: невідомо було, коли він сам у біса спить (Юрій Яновський, Мир, 1956, 38); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! — бодай минуло, згинуло!; хай пропаде, згине (пропадуть, згинуть)! і т. ін. — Що, вже давала, Христе, курям? — Та давала, хай їм біс! (Панас Мирний, I, 1954, 237); Сі панове не знають, яку шкоду вони роблять всій справі своєю безличністю. Ну, та нехай їм біс! (Леся Українка, V, 1956, 159); Що за біс? — уживається для вираження здивування. Ревнув медвідь: «Се що за біс?» (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Який (рідко кий) біс! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! Чіпка випив [чарку] і собі. — Що, посолодшало? — Кий біс! (Панас Мирний, II, 1954, 153); Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому. Якого біса ти спеклася? Хіба на світі нажилася? (Іван Котляревський, I, 1952, 145); — Що це ви розляглися, як на пляжі? Ну, давай, давай, ворушись!.. — Якого біса? — пробурмотів сонний солдат (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/43227.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''БІС''' 

біс 1 
іменник чоловічого роду, істота 

біс 2 
вигук 
незмінювана словникова одиниця 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/304311.html "Словопедія" Українсько-російський словник]===
'''БІС''' 
I миф.; бран. 
бес 
бісом дивитися — сердито [косо] смотреть [поглядывать] 
до біса — (много) разг. до чёрта 
хай їм біс! — чёрт с ними! 
II межд. 
бис 
на біс — на бис 
===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356095.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови]===
'''БІС''' 

'''біс всели́вся (посели́вся) в кого.''' Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Якісь, певне, лихі бісенята вселилися в молоду Олімпіаду. Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився (О. Ковінька). 

'''біс злиза́в кого, що.''' Хто-небудь безслідно пропав, зник. — Сомка твого вже біс ізлизав — не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап! (П. Куліш). 

'''бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл.''' Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко). 

'''біс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл.''' Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний). 

'''диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка.''' Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив (Еней), що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його (нього) дививсь (І. Котляревський); Йому (Гнатові) не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський). 

'''до бі́са.''' 1. кого, чого і без додатка. Багато, безліч. Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ,— хоч поганий, так до біса! (Укр.. присл..); — Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити — днів зо три горіло б! (М. Пригара); Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса (О. Сизоненко). 2. Дуже, занадто, надзвичайно. — Гаразд, гаразд, докторе,— заспокоїв його жартуючи Яремченко,— я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся (Д. Бедзик); Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка (М. Зарудний); — Леонтій Леонтійович — людина статечна, розумна і до біса хитра (П. Кочура). 3. Уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось. Не вперше їй чути від чоловіка: .. збудую (канал) і більше не буду .. кину до біса, кладовщиком (комірником) 

'''до чо́рта в зу́би, грубо.''' У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко). 

'''іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл'''. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). 

'''(і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо.''' Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук). 

'''іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо'''. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). 

'''леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.).''' Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі (за допомогою) двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов). 

'''на біс, зі сл. виклика́ти, співа́ти і т. ін.''' Повторно, на прохання глядачів, слухачів. Ася чудово грала на роялі, і це був, напевно, найкращий номер. Її без кінця викликали на біс (О. Іваненко); Виходить в “збірному концерті” улюбленець публіки, .. і вже знаєш наперед, що він заспіває “першим номером”, що — “на біс” (М. Рильський); З першої сцени публіка вже відчула чудового актора і з натхненням викликала його на біс (З журналу). 

'''ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого.''' Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар). 

'''оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.''' Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка). 

'''посла́ти до біса (до чо́рта), лайл.''' 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний). 

'''сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.)'''. 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте 

'''у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.''' 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський). 

'''хоч (до бі́са) у пе́кло, грубо'''. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський). 

'''чорт (біс) зна (зна́є) що, грубо'''. Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко); Випустіть їх (каченят), куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський); (Пані:) Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко). бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко). 

'''чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.).''' 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав кого і без додатка.''' Сталося з ким-небудь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа). 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Бі]]

Біс

2014-11-30T16:13:58Z

Поліна Проценко: /* Джерела та література */

'''Біс, біса,''' ''м.'' 1) Бѣсъ, діаволъ. ''Чорт чорний, а біс рябенький.'' Ном. № 193. '''2) До біса; до сто-біса.''' Пропасть, множество. ''От їх до сто-біса!'' Шевч. '''3) З-біса.''' Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. ''Моторні ж з біса!'' Стор. МПр. 45. ''З-біса швидка!'' Бѣл.-Нос. ''О, хитра з-біса!'' Котл. 4) '''К бісу!''' Къ чорту, прочь, долой! ''Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття!'' Золотон. у. 5) '''Бісом дивитися.''' Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. ''Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.'' Котл. Ен. 6)''' Один біс!''' Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) '''Біс твоєму батькові или матері!''' Бранное пожеланіе. 8) '''На біса; якого біса.''' Зачѣмъ; на кой чортъ. ''Якого біса ти тут по під тином валяєшся?'' Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) '''Біса вхопити.''' Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) Йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) '''Хай тобі біс'''! Бранное пожеланіе. 13) '''Біс батька зна!''' Чортъ знаетъ.'' Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові''. Левиц. Пов. 348. 14) '''Біс-ма, біс-має.''' Нѣтъ, не имѣется. ''Оступися, в тебе хисту біс-ма.'' Чуб. V. 176. 15) '''Біс-дерево.''' Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. '''Бісик'''. Ув. '''Бісяка.'''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Bis Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''БІС 1, а, чол.''' 
'''1.''' Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 135); — їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 165); Багатому й біс дітей колише, — говорить давнє прислів'я (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 203). 
'''2.''' Уживається як лайка. Сунеться який біс — йому колючка в ніс (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 218). 
'''♦''' Біс (біси) батька зна що (який і т. ін.); Біс його (її і т. ін.) зна (знає) див. знати; Бісом дивитися (позирати і т. ін.) — сердито, гнівно, вороже дивитися (позирати і т. ін.); сердитися. Йому не вгодиш: ..все бісом дивиться! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29); Тільки один козак бісом позирав скоса на Хмельницького і сам з собою щось гарикав (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 245); Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! — А що, куме, багато заробив грошенят на заробітках? — Де в біса! Тепер не те стало, що колись у старовину (Словник Грінченка); До біса: а) (у сполуч. із сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри. — Та пустіть її до біса, — крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); б) (чого) багато, безліч. Мишей до біса назбігалось; Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 89); З біса — дуже, вельми, занадто. — З біса розумна ти [Катря], моя люба! — кепкує з неї Назар (Марко Вовчок, I, 1955, 128); «Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар, — ще ні разу Я таких, як ти, не бачив» (Леся Українка, I, 1951, 366); К бісу, рідко — геть; на всі чотири вітри. [Твардовський:] Я з вами згоден: тиран-поміщик — к бісу (Сава Голованівський, Драми, 1958, 69); На [якого] біса — нащо, для чого. — Ти хоч би пику вмив, — докоря йому Лушня. — На біса я буду мити, коли дощ і без того обмиє (Панас Мирний, II, 1954, 228); — На якого біса їх [блузки] шити, коли не носити? (Леся Українка, III, 1952, 602); Один біс — однаково, все одно. — Один біс, що пан, що багатий мужик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як. Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає!.. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78), [Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (Іван Кочерга, I, 1956, 460); — І де у біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Кому-кому, а Василю Йвановичу півень той без діла: невідомо було, коли він сам у біса спить (Юрій Яновський, Мир, 1956, 38); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! — бодай минуло, згинуло!; хай пропаде, згине (пропадуть, згинуть)! і т. ін. — Що, вже давала, Христе, курям? — Та давала, хай їм біс! (Панас Мирний, I, 1954, 237); Сі панове не знають, яку шкоду вони роблять всій справі своєю безличністю. Ну, та нехай їм біс! (Леся Українка, V, 1956, 159); Що за біс? — уживається для вираження здивування. Ревнув медвідь: «Се що за біс?» (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Який (рідко кий) біс! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! Чіпка випив [чарку] і собі. — Що, посолодшало? — Кий біс! (Панас Мирний, II, 1954, 153); Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому. Якого біса ти спеклася? Хіба на світі нажилася? (Іван Котляревський, I, 1952, 145); — Що це ви розляглися, як на пляжі? Ну, давай, давай, ворушись!.. — Якого біса? — пробурмотів сонний солдат (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/43227.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''БІС''' 

біс 1 
іменник чоловічого роду, істота 

біс 2 
вигук 
незмінювана словникова одиниця 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/304311.html "Словопедія" Українсько-російський словник]===
'''БІС''' 
I миф.; бран. 
бес 
бісом дивитися — сердито [косо] смотреть [поглядывать] 
до біса — (много) разг. до чёрта 
хай їм біс! — чёрт с ними! 
II межд. 
бис 
на біс — на бис 
===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356095.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови]===
'''БІС''' 

'''біс всели́вся (посели́вся) в кого.''' Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Якісь, певне, лихі бісенята вселилися в молоду Олімпіаду. Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився (О. Ковінька). 

'''біс злиза́в кого, що.''' Хто-небудь безслідно пропав, зник. — Сомка твого вже біс ізлизав — не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап! (П. Куліш). 

'''бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл.''' Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко). 

'''біс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл.''' Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний). 

'''диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка.''' Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив (Еней), що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його (нього) дививсь (І. Котляревський); Йому (Гнатові) не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський). 

'''до бі́са.''' 1. кого, чого і без додатка. Багато, безліч. Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ,— хоч поганий, так до біса! (Укр.. присл..); — Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити — днів зо три горіло б! (М. Пригара); Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса (О. Сизоненко). 2. Дуже, занадто, надзвичайно. — Гаразд, гаразд, докторе,— заспокоїв його жартуючи Яремченко,— я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся (Д. Бедзик); Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка (М. Зарудний); — Леонтій Леонтійович — людина статечна, розумна і до біса хитра (П. Кочура). 3. Уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось. Не вперше їй чути від чоловіка: .. збудую (канал) і більше не буду .. кину до біса, кладовщиком (комірником) 

'''до чо́рта в зу́би, грубо.''' У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко). 

'''іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл'''. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). 

'''(і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо.''' Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук). 

'''іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо'''. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). 

'''леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.).''' Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі (за допомогою) двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов). 

'''на біс, зі сл. виклика́ти, співа́ти і т. ін.''' Повторно, на прохання глядачів, слухачів. Ася чудово грала на роялі, і це був, напевно, найкращий номер. Її без кінця викликали на біс (О. Іваненко); Виходить в “збірному концерті” улюбленець публіки, .. і вже знаєш наперед, що він заспіває “першим номером”, що — “на біс” (М. Рильський); З першої сцени публіка вже відчула чудового актора і з натхненням викликала його на біс (З журналу). 

'''ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого.''' Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар). 

'''оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.''' Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка). 

'''посла́ти до біса (до чо́рта), лайл.''' 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний). 

'''сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.)'''. 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте 

'''у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.''' 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський). 

'''хоч (до бі́са) у пе́кло, грубо'''. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський). 

'''чорт (біс) зна (зна́є) що, грубо'''. Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко); Випустіть їх (каченят), куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський); (Пані:) Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко). бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко). 

'''чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.).''' 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав кого і без додатка.''' Сталося з ким-небудь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа). 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
'''БІС ( ЧОРТ, ДИЯВОЛ, ДІДЬКО, ЛЮЦИПЕР, САТАНА, ОСИНАВЕЦЬ, ЩЕЗНИК, ЗЛИЙ)''' 
Він уважається уособленням усієї нечистої сили, хоча належить до її нижчого розряду. Створення узагальненого образу нечистої сили — чорта — сягає найдавніших часів. Протягом віків він значно трансформувався, як і його функції та назви. Спочатку він називався бісом, кудесником, пізніше — чарівником, демоном, за християнських часів — дияволом, сатаною, чортом тощо. Тих прізвиськ — зневажливих, глузливих і породжених острахом, — що їх дав чорту народ, важко перелічити. Таким же розмаїттям відзначаються й назви, що характеризують окремі його властивості: чорт — це і ворог, бо нашіптує людині злі думки; лихий, адже робить лихі справи; пекельник, оскільки є господарем пекла; перелесник, бо підбиває людей на перелюб; куций, адже має куцого хвоста; а ще він — лукавий, нечистий і, звичайно ж, дідько. 
У народній уяві ця одіозна фігура нечистого світу постає у вигляді оброслої шерстю істоти з хвостом та невеликими ріжками. Його звірину природу також видають баранячі або козлячі роги, кігті, собача морда чи свиняче рило, іноді курячі ноги або крила кажана. 
Характерні прикмети — довгий ніс, палаючі очі, густе чорне волосся. Іноді чорт може перетворюватись на тварину, іноді він набуває форм якоїсь чудернацької істоти, що більше нагадує мавпочку. Подекуди ж чорта уявляють у вигляді іноземця, убраного у коротеньку куртку або фрак, вузенькі панталони, з кумедним капелюхом на голові та люлькою в зубах. Звичайне помешкання чорта — млини, глибоке провалля, напівзруйновані будівлі, зарості бузини тощо. 
Зустріч із чортом не віщує нічого доброго. Після такого побачення людина може серйозно захворіти й навіть померти. Тому якщо вам на шляху трапилась якась дивна істота, яка говорить людською мовою, то треба неодмінно сходити до знахарки, яка силою Божого слова відверне від вас усілякі напасті. 
У народних прикметах чорт змальовується як істота, яка завжди робить лише шкоду. Коли на вулиці дме сильний вітер, що знищує все на своєму шляху, то говорять «чорт жениться». Святий пророк Ілля на своїй небесній колісниці, озброївшись блискавкою, ганяє нечистих по небу й по землі. Тож місце, куди потрапляє блискавка, вважається зазвичай проклятим, а ставлення до людини, враженої громом, неоднозначне.
Чорт насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини та прикрі вчинки, після чого людина схильна до мук сумління та шкодує про скоєне. Вірять, що з чортом можна укласти договір і найняти його на службу, заклавши йому, втім, свою душу. Такі договори, як правило, треба укладати вночі на перехресті доріг і затверджу вати кров'ю з мізинця. 
Чорт часто здається до перевтілень, причому насуває подоби не лише людей і тварин, а й неживих предметів. В українських апокрифічних легендах чорт виступає суперником і антиподом Бога та робить свій внесок у творення світу: саме він навчив людей ковальства, винайшов вогонь, млин, скрипку, дуду, тартак, горілку й тютюн. Йому навіть приписують такі плоди технічного прогресу, як фабрики, залізниці, телефон, велосипед тощо. 
Для традиційної народної свідомості чорт — уособлення таємничої сили, якою клянуть своїх ворогів: «Бодай тебе чорт узяв»; «Іди під три чорти». За повір'ями, він боїться хреста, громових стріл святого Іллі та взагалі всього свяченого; захиститися від нього можна за допомогою спеціальної молитви та магічного кола. 
Усяка згадка про чортів супроводжується зазвичай, приказкою: «Не при хаті/не при нас згадуючи». Чортів не бажано називати напряму, а вибирати яке-небудь інше слівце: «нечистий», «патлатий», «той, хто греблі рве», «ворог», «дідько», «спокусник», « лукавий» тощо. Іноді просто говорять «той». Для боротьби з бісами, які норовлять поганити те, що їсть і п'є людина, є спеціальні молитви — як для очищення їжі, так і для тих, хто вжив такі продукти. 
Серед інших властивостей чорти мають і здатність вселятися в людей. При цьому вважається, що сам одержимий невинний у тому, що в нього проник біс. Молитва, всесильна та свята, здатна подолати чорта й вигнати його. 
Багато хто вірить, що таїнство хрещення — це вигнання демона з людини. Тому-то й репетує так дитина під час цього обряду.
У таїнстві ж покаяння дух Божий посідає місце чорта в душі грішника, який покаявся. 
Поряд з усім цим чорт — досить комічна й безталанна фігура. У фольклорі українців він слугує постійною мішенню для жартів і анекдотів. У боротьбі з чортом люди звичайно виходять переможцями. Звідси відоме прислів'я: «Не такий страшний чорт, як його малюють». 
За народними уявленнями, чорт нерідко перетворюється на звичайнісінького дрібного капосника. Він здатен збити з пантелику п'яних людей, любить сварити, особливо тих, хто сильно дружний, закоханим шкодить ревнощами. Так само не упускає він випадку заволодіти розумом і нашіптувати всякі гидоти тим, хто впав у відчай: «Хто вішається, тому дідько мотуза подає». 
Тож український чорт не має таких магічних і містичних властивостей, як у демонології, скажімо, західних країн. Він майже в усьому подібний до звичайної людини, але наділеної переважно негативними рисами — лукавством, підступністю, впертістю тощо, тобто уособлює те, чого їй не личить робити. Саме тому нерідко чорт програє у двобої з доброчинною людиною, постаючи іноді у зовсім жалюгідному вигляді. А святі відлюдники взагалі ловлять бісів у кухлі з водою, перехрестивши її своєчасно, "їздять на них верхи. 
Відповідно багатоликим є й образ біса, якого часто не ототожнюють із чортом. Найчастіше він з'являється у людській подобі, але з цапиними чи собачими ногами, з ріжками на лобі та цапиною борідкою. Любить він і перевтілюватися у чорного пса, свиню або цапа. Звичайні місця його перебування — перехрестя доріг, болота, бур'яни або кущі бузини, порожні хати тощо — взагалі непридатні для проживання людей місця. Поблизу них традиційно розташовували млини, кузні, гончарні, майстерні, й, отже, не випадково мірошники, ковалі та гончарі вважалися пов'язаними з нечистою силою. Особливо це стосувалося ковалів і гончарів, котрі подібно до чортів, що пекли вогнем грішників, також «мучили» у полум'ї металеві вироби чи глиняний посуд. До того ж їхнє ремесло завжди вважалося священнодійством, утаємниченим заняттям, мовляв, неможливим без допомоги нечистої сили. 

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Бі]]

Файл:Біс4.jpg

2014-11-30T16:11:12Z

Поліна Проценко:

Файл:Біс3.jpg

2014-11-30T16:10:50Z

Поліна Проценко:

Файл:Біс2.jpg

2014-11-30T16:10:33Z

Поліна Проценко:

Файл:Біс1.jpg

2014-11-30T16:07:06Z

Поліна Проценко:

Біс

2014-11-30T16:05:40Z

Поліна Проценко: /* Ілюстрації */

'''Біс, біса,''' ''м.'' 1) Бѣсъ, діаволъ. ''Чорт чорний, а біс рябенький.'' Ном. № 193. '''2) До біса; до сто-біса.''' Пропасть, множество. ''От їх до сто-біса!'' Шевч. '''3) З-біса.''' Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. ''Моторні ж з біса!'' Стор. МПр. 45. ''З-біса швидка!'' Бѣл.-Нос. ''О, хитра з-біса!'' Котл. 4) '''К бісу!''' Къ чорту, прочь, долой! ''Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття!'' Золотон. у. 5) '''Бісом дивитися.''' Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. ''Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.'' Котл. Ен. 6)''' Один біс!''' Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) '''Біс твоєму батькові или матері!''' Бранное пожеланіе. 8) '''На біса; якого біса.''' Зачѣмъ; на кой чортъ. ''Якого біса ти тут по під тином валяєшся?'' Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) '''Біса вхопити.''' Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) Йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) '''Хай тобі біс'''! Бранное пожеланіе. 13) '''Біс батька зна!''' Чортъ знаетъ.'' Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові''. Левиц. Пов. 348. 14) '''Біс-ма, біс-має.''' Нѣтъ, не имѣется. ''Оступися, в тебе хисту біс-ма.'' Чуб. V. 176. 15) '''Біс-дерево.''' Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. '''Бісик'''. Ув. '''Бісяка.'''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Bis Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''БІС 1, а, чол.''' 
'''1.''' Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 135); — їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 165); Багатому й біс дітей колише, — говорить давнє прислів'я (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 203). 
'''2.''' Уживається як лайка. Сунеться який біс — йому колючка в ніс (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 218). 
'''♦''' Біс (біси) батька зна що (який і т. ін.); Біс його (її і т. ін.) зна (знає) див. знати; Бісом дивитися (позирати і т. ін.) — сердито, гнівно, вороже дивитися (позирати і т. ін.); сердитися. Йому не вгодиш: ..все бісом дивиться! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29); Тільки один козак бісом позирав скоса на Хмельницького і сам з собою щось гарикав (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 245); Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! — А що, куме, багато заробив грошенят на заробітках? — Де в біса! Тепер не те стало, що колись у старовину (Словник Грінченка); До біса: а) (у сполуч. із сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри. — Та пустіть її до біса, — крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); б) (чого) багато, безліч. Мишей до біса назбігалось; Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 89); З біса — дуже, вельми, занадто. — З біса розумна ти [Катря], моя люба! — кепкує з неї Назар (Марко Вовчок, I, 1955, 128); «Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар, — ще ні разу Я таких, як ти, не бачив» (Леся Українка, I, 1951, 366); К бісу, рідко — геть; на всі чотири вітри. [Твардовський:] Я з вами згоден: тиран-поміщик — к бісу (Сава Голованівський, Драми, 1958, 69); На [якого] біса — нащо, для чого. — Ти хоч би пику вмив, — докоря йому Лушня. — На біса я буду мити, коли дощ і без того обмиє (Панас Мирний, II, 1954, 228); — На якого біса їх [блузки] шити, коли не носити? (Леся Українка, III, 1952, 602); Один біс — однаково, все одно. — Один біс, що пан, що багатий мужик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як. Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає!.. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78), [Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (Іван Кочерга, I, 1956, 460); — І де у біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Кому-кому, а Василю Йвановичу півень той без діла: невідомо було, коли він сам у біса спить (Юрій Яновський, Мир, 1956, 38); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! — бодай минуло, згинуло!; хай пропаде, згине (пропадуть, згинуть)! і т. ін. — Що, вже давала, Христе, курям? — Та давала, хай їм біс! (Панас Мирний, I, 1954, 237); Сі панове не знають, яку шкоду вони роблять всій справі своєю безличністю. Ну, та нехай їм біс! (Леся Українка, V, 1956, 159); Що за біс? — уживається для вираження здивування. Ревнув медвідь: «Се що за біс?» (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Який (рідко кий) біс! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! Чіпка випив [чарку] і собі. — Що, посолодшало? — Кий біс! (Панас Мирний, II, 1954, 153); Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому. Якого біса ти спеклася? Хіба на світі нажилася? (Іван Котляревський, I, 1952, 145); — Що це ви розляглися, як на пляжі? Ну, давай, давай, ворушись!.. — Якого біса? — пробурмотів сонний солдат (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/43227.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''БІС''' 

біс 1 
іменник чоловічого роду, істота 

біс 2 
вигук 
незмінювана словникова одиниця 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/304311.html "Словопедія" Українсько-російський словник]===
'''БІС''' 
I миф.; бран. 
бес 
бісом дивитися — сердито [косо] смотреть [поглядывать] 
до біса — (много) разг. до чёрта 
хай їм біс! — чёрт с ними! 
II межд. 
бис 
на біс — на бис 
===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356095.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови]===
'''БІС''' 

'''біс всели́вся (посели́вся) в кого.''' Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Якісь, певне, лихі бісенята вселилися в молоду Олімпіаду. Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився (О. Ковінька). 

'''біс злиза́в кого, що.''' Хто-небудь безслідно пропав, зник. — Сомка твого вже біс ізлизав — не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап! (П. Куліш). 

'''бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл.''' Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко). 

'''біс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл.''' Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний). 

'''диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка.''' Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив (Еней), що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його (нього) дививсь (І. Котляревський); Йому (Гнатові) не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський). 

'''до бі́са.''' 1. кого, чого і без додатка. Багато, безліч. Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ,— хоч поганий, так до біса! (Укр.. присл..); — Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити — днів зо три горіло б! (М. Пригара); Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса (О. Сизоненко). 2. Дуже, занадто, надзвичайно. — Гаразд, гаразд, докторе,— заспокоїв його жартуючи Яремченко,— я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся (Д. Бедзик); Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка (М. Зарудний); — Леонтій Леонтійович — людина статечна, розумна і до біса хитра (П. Кочура). 3. Уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось. Не вперше їй чути від чоловіка: .. збудую (канал) і більше не буду .. кину до біса, кладовщиком (комірником) 

'''до чо́рта в зу́би, грубо.''' У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко). 

'''іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл'''. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). 

'''(і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо.''' Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук). 

'''іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо'''. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). 

'''леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.).''' Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі (за допомогою) двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов). 

'''на біс, зі сл. виклика́ти, співа́ти і т. ін.''' Повторно, на прохання глядачів, слухачів. Ася чудово грала на роялі, і це був, напевно, найкращий номер. Її без кінця викликали на біс (О. Іваненко); Виходить в “збірному концерті” улюбленець публіки, .. і вже знаєш наперед, що він заспіває “першим номером”, що — “на біс” (М. Рильський); З першої сцени публіка вже відчула чудового актора і з натхненням викликала його на біс (З журналу). 

'''ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого.''' Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар). 

'''оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.''' Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка). 

'''посла́ти до біса (до чо́рта), лайл.''' 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний). 

'''сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.)'''. 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте 

'''у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.''' 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський). 

'''хоч (до бі́са) у пе́кло, грубо'''. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський). 

'''чорт (біс) зна (зна́є) що, грубо'''. Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко); Випустіть їх (каченят), куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський); (Пані:) Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко). бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко). 

'''чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.).''' 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав кого і без додатка.''' Сталося з ким-небудь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа). 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:біс4.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Бі]]

Біс

2014-11-30T16:03:07Z

Поліна Проценко: /* Сучасні словники */

'''Біс, біса,''' ''м.'' 1) Бѣсъ, діаволъ. ''Чорт чорний, а біс рябенький.'' Ном. № 193. '''2) До біса; до сто-біса.''' Пропасть, множество. ''От їх до сто-біса!'' Шевч. '''3) З-біса.''' Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначенія усиленной степени качества. ''Моторні ж з біса!'' Стор. МПр. 45. ''З-біса швидка!'' Бѣл.-Нос. ''О, хитра з-біса!'' Котл. 4) '''К бісу!''' Къ чорту, прочь, долой! ''Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття!'' Золотон. у. 5) '''Бісом дивитися.''' Сердито смотрѣть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. ''Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь.'' Котл. Ен. 6)''' Один біс!''' Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) '''Біс твоєму батькові или матері!''' Бранное пожеланіе. 8) '''На біса; якого біса.''' Зачѣмъ; на кой чортъ. ''Якого біса ти тут по під тином валяєшся?'' Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Біса з’їсти. Ничего не получить. Бѣл.-Нос. 10) '''Біса вхопити.''' Ошибиться. Бѣл.-Нос. 11) Йому сам біс діти колише. Ему все удается. Бѣл.-Нос. 12) '''Хай тобі біс'''! Бранное пожеланіе. 13) '''Біс батька зна!''' Чортъ знаетъ.'' Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові''. Левиц. Пов. 348. 14) '''Біс-ма, біс-має.''' Нѣтъ, не имѣется. ''Оступися, в тебе хисту біс-ма.'' Чуб. V. 176. 15) '''Біс-дерево.''' Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. Ум. '''Бісик'''. Ув. '''Бісяка.'''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Bis Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
'''БІС 1, а, чол.''' 
'''1.''' Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. — Як воно скоїлось — і не вгадаю. Се біс проклятий спокусив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 135); — їм чи чорт, чи біс, аби яйця ніс (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 165); Багатому й біс дітей колише, — говорить давнє прислів'я (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 203). 
'''2.''' Уживається як лайка. Сунеться який біс — йому колючка в ніс (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 218). 
'''♦''' Біс (біси) батька зна що (який і т. ін.); Біс його (її і т. ін.) зна (знає) див. знати; Бісом дивитися (позирати і т. ін.) — сердито, гнівно, вороже дивитися (позирати і т. ін.); сердитися. Йому не вгодиш: ..все бісом дивиться! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29); Тільки один козак бісом позирав скоса на Хмельницького і сам з собою щось гарикав (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 245); Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! — А що, куме, багато заробив грошенят на заробітках? — Де в біса! Тепер не те стало, що колись у старовину (Словник Грінченка); До біса: а) (у сполуч. із сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри. — Та пустіть її до біса, — крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); б) (чого) багато, безліч. Мишей до біса назбігалось; Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 89); З біса — дуже, вельми, занадто. — З біса розумна ти [Катря], моя люба! — кепкує з неї Назар (Марко Вовчок, I, 1955, 128); «Та який ти з біса мудрий! — Мовить лицар, — ще ні разу Я таких, як ти, не бачив» (Леся Українка, I, 1951, 366); К бісу, рідко — геть; на всі чотири вітри. [Твардовський:] Я з вами згоден: тиран-поміщик — к бісу (Сава Голованівський, Драми, 1958, 69); На [якого] біса — нащо, для чого. — Ти хоч би пику вмив, — докоря йому Лушня. — На біса я буду мити, коли дощ і без того обмиє (Панас Мирний, II, 1954, 228); — На якого біса їх [блузки] шити, коли не носити? (Леся Українка, III, 1952, 602); Один біс — однаково, все одно. — Один біс, що пан, що багатий мужик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 46); У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. де, коли, куди, як. Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає!.. (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78), [Чіп:] Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (Іван Кочерга, I, 1956, 460); — І де у біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Кому-кому, а Василю Йвановичу півень той без діла: невідомо було, коли він сам у біса спить (Юрій Яновський, Мир, 1956, 38); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс! — бодай минуло, згинуло!; хай пропаде, згине (пропадуть, згинуть)! і т. ін. — Що, вже давала, Христе, курям? — Та давала, хай їм біс! (Панас Мирний, I, 1954, 237); Сі панове не знають, яку шкоду вони роблять всій справі своєю безличністю. Ну, та нехай їм біс! (Леся Українка, V, 1956, 159); Що за біс? — уживається для вираження здивування. Ревнув медвідь: «Се що за біс?» (Іван Франко, XIII, 1954, 265); Який (рідко кий) біс! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні!, де там! Чіпка випив [чарку] і собі. — Що, посолодшало? — Кий біс! (Панас Мирний, II, 1954, 153); Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому. Якого біса ти спеклася? Хіба на світі нажилася? (Іван Котляревський, I, 1952, 145); — Що це ви розляглися, як на пляжі? Ну, давай, давай, ворушись!.. — Якого біса? — пробурмотів сонний солдат (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 88).
===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/43227.html "Словопедія" Орфографічний словник української мови]===
'''БІС''' 

біс 1 
іменник чоловічого роду, істота 

біс 2 
вигук 
незмінювана словникова одиниця 

===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/304311.html "Словопедія" Українсько-російський словник]===
'''БІС''' 
I миф.; бран. 
бес 
бісом дивитися — сердито [косо] смотреть [поглядывать] 
до біса — (много) разг. до чёрта 
хай їм біс! — чёрт с ними! 
II межд. 
бис 
на біс — на бис 
===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356095.html "Словопедія" Фразеологічний словник української мови]===
'''БІС''' 

'''біс всели́вся (посели́вся) в кого.''' Хто-небудь перебуває в збудженому стані, робить незрозумілі вчинки. Та коли переступили поріг готелика, .. знов поселився в Тетяну Василівну біс незгоди (П. Загребельний). бісеня́та всели́лися. Якісь, певне, лихі бісенята вселилися в молоду Олімпіаду. Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився (О. Ковінька). 

'''біс злиза́в кого, що.''' Хто-небудь безслідно пропав, зник. — Сомка твого вже біс ізлизав — не бійсь, не викрутиться з запорозьких лап! (П. Куліш). 

'''бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл.''' Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко). 

'''біс узя́в (вхопи́в) кого, зневажл.''' Хто-небудь помер, загинув. Узяв біс пана,— хай бере й підпанків (Укр.. присл..); Недарма ж кажуть люди, що поки ситий схудне, то худого й біс візьме (П. Козланюк); Мов пара отрутна, штрикнув (напій) його в ніс. І скрикнув Василь, і вхопив його біс (В. Самійленко); // Пропав, згинув (про тварину). Ой гоп, та й усе, Хома паску несе, а Хомиха порося, воно вирвалося і побігло в ліс, там узяв його біс (Укр.. присл..); — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?..— Не візьме його, мамо, біс! — весело одмовляє Чіпка (Панас Мирний). 

'''диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка.''' Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив (Еней), що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його (нього) дививсь (І. Котляревський); Йому (Гнатові) не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський). 

'''до бі́са.''' 1. кого, чого і без додатка. Багато, безліч. Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ,— хоч поганий, так до біса! (Укр.. присл..); — Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити — днів зо три горіло б! (М. Пригара); Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса (О. Сизоненко). 2. Дуже, занадто, надзвичайно. — Гаразд, гаразд, докторе,— заспокоїв його жартуючи Яремченко,— я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся (Д. Бедзик); Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка (М. Зарудний); — Леонтій Леонтійович — людина статечна, розумна і до біса хитра (П. Кочура). 3. Уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось. Не вперше їй чути від чоловіка: .. збудую (канал) і більше не буду .. кину до біса, кладовщиком (комірником) 

'''до чо́рта в зу́би, грубо.''' У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. (Голос з 1-го хору:) Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький); (Ніна:) Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко). до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг (Сивоок) кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний). чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький). (само́му) чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в .. огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко). 

'''іди́ (собі́) до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т. ін. ), лайл'''. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах); — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський). іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський). 

'''(і) (сам) чорт (біс) не розбере́ (не пізна́є), грубо.''' Зовсім нічого не зрозуміло або не відомо. Ведмідь реве, і корова реве, а хто кого дере — і сам чорт не розбере (Укр.. присл..); Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (М. Номис); (Горлов:) Ти, браток, поменше б говорив, Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук). 

'''іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), грубо'''. Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський); Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов’янськоєвропейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов); Коли жінки де замішались і їм ворочати (керувати) дадуть; .. Прощайсь навік тогді (тоді) з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський). 

'''леті́ти / полеті́ти до ді́дька (до бі́са, к бі́су і т. ін.).''' Зазнавати краху, переставати існувати, діяти; рушитися. Ці настанови мають силу лише до певних меж, досить створитись у дорозі гострій ситуації, як одразу всі вони летять до дідька (О. Гончар); При помочі (за допомогою) двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов). 

'''на біс, зі сл. виклика́ти, співа́ти і т. ін.''' Повторно, на прохання глядачів, слухачів. Ася чудово грала на роялі, і це був, напевно, найкращий номер. Її без кінця викликали на біс (О. Іваненко); Виходить в “збірному концерті” улюбленець публіки, .. і вже знаєш наперед, що він заспіває “першим номером”, що — “на біс” (М. Рильський); З першої сцени публіка вже відчула чудового актора і з натхненням викликала його на біс (З журналу). 

'''ні чорта́ (ні бі́са), грубо. Нічого, зовсім нічого.''' Сяють очі (діда) глибоко з-під лоба. Тільки пух лишивсь на голові… Лає син, що ні чорта не робить, Допіка невістка: ще живі? (В. Симоненко); — Де він (кулемет) тут закріплений, що його тримає — ні біса не бачу… (О. Гончар). 

'''оди́н чорт (біс, ді́дько); одна́ сатана́, грубо.''' Все одно, однаково; те ж саме. Вовтузився (Іван Пісня) й далі; видно, в нього ніяк не в’язалась петля. — Іване, що ти робиш? Пісня, не перериваючи роботи, заговорив гнівно, уривчасто: — Один чорт! Досить! Несила моя… Хай вони прокляті будуть! (Ю. Збанацький); Один біс, що пан, що багатий мужик (М. Коцюбинський); — Колего, можу вас запевнити, все це дарма .. Звертайтеся до них по-янгольськи чи по-бісовськи — один дідько. Це — банда (Переклад С. Масляка). 

'''посла́ти до біса (до чо́рта), лайл.''' 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний). 

'''сам чорт (біс, сатана́) но́гу (но́ги) зло́мить (вло́мить, злама́є і т. ін.)'''. 1. у чому, з ким—чим. Важко зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; нічого не можна зрозуміти. — У ваших канцелярських викрутасах сам чорт зламає ногу.— Інакше, пане, не можна (З. Тулуб); Гадав (Левко), що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (М. Стельмах); Потап може лише покрикувати на Таволг, підганяти, придумувати усяку мудрацію, у якій сам сатана ноги поламає! (М. Рудь). 2. де. Нема порядку; велике безладдя. — Стійте, стійте, дайте перше .. шовкову спідницю, бо я не знайду, тут сам чорт ногу зломить (Леся Українка). 3. Дуже складний, заплутаний. — Аби тільки в ліс перескочити. А там він такі стежки знає, такими шляхами поведе, що сам чорт ногу зломить (В. Козаченко). сам чортя́ка но́гу зло́мить (дуже складно, заплутано). (Передерій:) Адже як почне (Стрижаченко) крутити, .. то й праве діло так закруте 

'''у чо́рта (у га́спида, у бі́са), грубо, ірон.''' 1. Уживається як підсилення або при вираженні незадоволення. І де в чорта серед цієї пустки ти знайдеш благородних людей, справжніх лицарів? (З газети); — Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний); — Коли ти в гаспида книжку дочитаєш? (І. Нечуй-Левицький); — І де в біса застряла? — охриплим голосом заспаний привітав її брат (Панас Мирний). 2. Уживається для вираження заперечення, спростування чогось (перев. у питальній формі). — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм (багачам) у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (О. Гончар); (Чіп:) Еге, кажи! Який же після цього Ти в біса війт? (І. Кочерга); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? (Л. Первомайський). 

'''хоч (до бі́са) у пе́кло, грубо'''. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський). 

'''чорт (біс) зна (зна́є) що, грубо'''. Не те, що треба; не таке, як треба; те, що викликає осуд, подив і т. ін. — Чорт зна що робиться! — занепокоївся тамбовський губернатор, одержавши раптом спішне повідомлення (О. Довженко); Випустіть їх (каченят), куме!.. На якого біса вам таке чорт зна що! (М. Рильський); (Пані:) Годі базікать чорт знає що! Іди виспись… (С. Васильченко). бі́си зна що. Верзе біси зна що Та й думає: Ми то! (Т. Шевченко). 

'''чорт (біс) (його́ (вас, тебе́ і т. ін.)) бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.).''' 1. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з приводу чогось. (Красовська:) Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі (квартиру) наймать! (Саша:) Ну й чорт його бери! (Олена Пчілка); — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар); Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан); Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко); Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві): — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко). чорти́ вас забира́й. — Я ще… не вмер. Коліть, чорти вас забирай 

'''як (мов, ні́би і т. ін.) лихи́й (рідше нечи́стий, біс і т. ін.) попу́тав кого і без додатка.''' Сталося з ким-небудь щось неприємне, небажане; не пощастило комусь. Думалось, хоч дочка не буде такою. Аж воно, бач, мов лихий попутав. І вона Богдановою дорогою пішла (І. Цюпа). 

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Бі]]