https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9E%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA+%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2026-05-05T05:04:30Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2014-06-14T11:57:02Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Громадська діяльність */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:2WGQcLwfnw0.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> ===П.І.Б.===<br /> <br /> Олянчук Анастасія Анатоліївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> Країнознавство<br /> <br /> ===Група===<br /> Кр-б-1-13<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net Olyanchuk_n@mail.ru]<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> http://vk.com/id157676680<br /> <br /> ==Мої захоплення==<br /> Музика,фотографія,подорожі,психологія</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2014-06-14T11:56:45Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Участь */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:2WGQcLwfnw0.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> ===П.І.Б.===<br /> <br /> Олянчук Анастасія Анатоліївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> Країнознавство<br /> <br /> ===Група===<br /> Кр-б-1-13<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net Olyanchuk_n@mail.ru]<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> http://vk.com/id157676680<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==<br /> Музика,фотографія,подорожі,психологія</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2014-06-14T11:55:55Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Спеціальність */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:2WGQcLwfnw0.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> ===П.І.Б.===<br /> <br /> Олянчук Анастасія Анатоліївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> Країнознавство<br /> <br /> ===Група===<br /> Кр-б-1-13<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net Olyanchuk_n@mail.ru]<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> http://vk.com/id157676680<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==<br /> Музика,фотографія,подорожі,психологія</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2014-06-14T11:54:15Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Електронна пошта */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:2WGQcLwfnw0.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> ===П.І.Б.===<br /> <br /> Олянчук Анастасія Анатоліївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Країнознавство<br /> <br /> ===Група===<br /> Кр-б-1-13<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net Olyanchuk_n@mail.ru]<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> http://vk.com/id157676680<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==<br /> Музика,фотографія,подорожі,психологія</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9E%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2014-06-14T11:53:00Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Web сторінка */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:2WGQcLwfnw0.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> ===П.І.Б.===<br /> <br /> Олянчук Анастасія Анатоліївна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Країнознавство<br /> <br /> ===Група===<br /> Кр-б-1-13<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> Olyanchuk_n@mail.ru<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> http://vk.com/id157676680<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==<br /> Музика,фотографія,подорожі,психологія</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:49:27Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> ''Країни централізовано керованої економіки:'' Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> ''Малі острівні країни'' (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> ''Найменш розвинуті країни.'' За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt; <br /> <br /> * Найбільша за територією держава — [[Російська Федерація]] Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — <br /> [[Республіка Кірібаті]], розташована в екваторіальній частині [[Тихого океану]] на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, [[Казахстан]], Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD 2014-06-14T11:44:24Z

<p>Олянчук Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Республіка Казахстан'''<br /> <br /> Площа – 2 717,3 тис. км кв. <br /> Населення – 17 млн чоловік. <br /> Столиця – Астана.<br /> <br /> Адміністративне ділення. Держава розділена на 14 областей.<br /> форма правління. Республіка.<br /> Глава держави. Президент, що обирається строком на 5 років.<br /> Найвищий законодавчий орган. Двопалатний парламент (Сенат і Мажіліс), термін повноважень якого 5 років.<br /> Найвищий виконавчий орган. Кабінет міністрів.<br /> <br /> Крупні міста. Алмати, Караганда, Шимкент, Павлодар, Ошкемен.<br /> <br /> Державна мова. Казахська, російська.<br /> Релігія. 47% — мусульмани, 44% — православні, 2% — протестанти.<br /> Етнічний склад. 41,9% — казахи, 37% — росіяни, 5,2% — українці, 4,7% — німці, 2,1% — узбеки, 2% — татари.<br /> <br /> Валюта. Тенге = 100 тийінам.<br /> <br /> '''Місце в світі та географічне положення'''<br /> <br /> Казахстан – одна з найбільших і найрозвинутіших країн Центральної Азії. Вона посідає дев'яте місце серед країн світу за розмірами території і п'ятнадцяте в Азії за кількістю населення.<br /> <br /> На півночі, заході і північному сході країна межує з Росією, на півдні – з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизькою Республікою, на південному сході – Китайською Народною Республікою.<br /> <br /> Через Казахстан проходять залізниці, що забезпечують зв'язок країн Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна близько розташована до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її у міжнародному поділі праці.<br /> <br /> '''Клімат'''<br /> <br /> Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових – 200-500, у пустельних – 100-200 мм. Середня температура січня – від -18°С на півночі до -3°С на півдні; середня температура липня – від 19°С на півночі до 29°С на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до -50°С, а влітку приземні температури місцями сягають 70°С. Добові перепади температур сягають 20-30°С.<br /> <br /> '''Флора'''<br /> <br /> Ліси займають всього 3,5% території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. На іншій території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.<br /> <br /> '''Фауна'''<br /> <br /> Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи і рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах – від пустель до високогір'їв.<br /> <br /> '''Річки і озера'''<br /> <br /> Близько 80% території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по північній і північно-східній окраїнах країни, відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в замкнуті внутрішні водойми: Урал – у Каспійське море, Сирдар'я – в Аральське море, Ілі – в озеро Балхаш. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.<br /> <br /> Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.<br /> <br /> '''Господарська оцінка природних умов і ресурсів'''<br /> <br /> Природні умови та ресурси країни дуже різноманітні, що уможливлює розвиток багатогалузевого господарства. Казахстан має значний природно-ресурсний потенціал. На його території є запаси залізних руд (Тургайська западина), мідних – Казахський дрібносопковик), поліметалічних руд (передгір'я Алтаю), хромітів та нікелю (Мугоджари). Значні поклади паливних ресурсів представлені вугіллям, нафтою й газом. Кам'яне вугілля добувають у Карагандинському та Екібастузькому басейнах. Нафтогазоносна провінція охоплює Прикаспійську западину і півострів Мангишлак. Крім того, в країні є поклади фосфоритів, калійної та кухонної солей, азбесту, будівельних матеріалів.<br /> <br /> Найбільшими водними басейнами є Каспійське і Аральське моря, озера Балхаш, Алаколь, Тенгіз, води яких солоні. Прісні озера – Зайсан, Маракколь та ін. Водні джерела використовуються для зрошення, забезпечення населення і у виробництві. Для цього споруджені канали Іртиш - Караганда, Волга - Урал, Великий Алматинський. На окремих річках побудовані ГЕС (Чардаринська, Кизил-Ординська, Капчагайська).<br /> <br /> Справжнім лихом Казахстану та інших країн Центральної Азії стала екологічна катастрофа Аральського моря, пов'язана з нерозумним використанням водних ресурсів річок Амудар'ї і Сирдар'ї. Гостро стоять проблеми охорони земельних ресурсів, рекультивації, комплексного використання корисних копалин.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD 2014-06-14T11:43:46Z

<p>Олянчук Анастасія: Створена сторінка: '''Республіка Казахстан''' Площа – 2 717,3 тис. км кв. Населення – 17 млн чоловік. Столиця – ...</p> <hr /> <div>'''Республіка Казахстан'''<br /> <br /> Площа – 2 717,3 тис. км кв. <br /> Населення – 17 млн чоловік. <br /> Столиця – Астана.<br /> <br /> Адміністративне ділення. Держава розділена на 14 областей.<br /> форма правління. Республіка.<br /> Глава держави. Президент, що обирається строком на 5 років.<br /> Найвищий законодавчий орган. Двопалатний парламент (Сенат і Мажіліс), термін повноважень якого 5 років.<br /> Найвищий виконавчий орган. Кабінет міністрів.<br /> <br /> Крупні міста. Алмати, Караганда, Шимкент, Павлодар, Ошкемен.<br /> <br /> Державна мова. Казахська, російська.<br /> Релігія. 47% — мусульмани, 44% — православні, 2% — протестанти.<br /> Етнічний склад. 41,9% — казахи, 37% — росіяни, 5,2% — українці, 4,7% — німці, 2,1% — узбеки, 2% — татари.<br /> <br /> Валюта. Тенге = 100 тийінам.<br /> '''Місце в світі та географічне положення'''<br /> <br /> Казахстан – одна з найбільших і найрозвинутіших країн Центральної Азії. Вона посідає дев'яте місце серед країн світу за розмірами території і п'ятнадцяте в Азії за кількістю населення.<br /> <br /> На півночі, заході і північному сході країна межує з Росією, на півдні – з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизькою Республікою, на південному сході – Китайською Народною Республікою.<br /> <br /> Через Казахстан проходять залізниці, що забезпечують зв'язок країн Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна близько розташована до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її у міжнародному поділі праці.<br /> '''Клімат'''<br /> <br /> Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових – 200-500, у пустельних – 100-200 мм. Середня температура січня – від -18°С на півночі до -3°С на півдні; середня температура липня – від 19°С на півночі до 29°С на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до -50°С, а влітку приземні температури місцями сягають 70°С. Добові перепади температур сягають 20-30°С.<br /> '''Флора'''<br /> <br /> Ліси займають всього 3,5% території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. На іншій території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.<br /> '''Фауна'''<br /> <br /> Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи і рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах – від пустель до високогір'їв.<br /> '''Річки і озера'''<br /> <br /> Близько 80% території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по північній і північно-східній окраїнах країни, відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в замкнуті внутрішні водойми: Урал – у Каспійське море, Сирдар'я – в Аральське море, Ілі – в озеро Балхаш. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.<br /> <br /> Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.<br /> '''Господарська оцінка природних умов і ресурсів'''<br /> <br /> Природні умови та ресурси країни дуже різноманітні, що уможливлює розвиток багатогалузевого господарства. Казахстан має значний природно-ресурсний потенціал. На його території є запаси залізних руд (Тургайська западина), мідних – Казахський дрібносопковик), поліметалічних руд (передгір'я Алтаю), хромітів та нікелю (Мугоджари). Значні поклади паливних ресурсів представлені вугіллям, нафтою й газом. Кам'яне вугілля добувають у Карагандинському та Екібастузькому басейнах. Нафтогазоносна провінція охоплює Прикаспійську западину і півострів Мангишлак. Крім того, в країні є поклади фосфоритів, калійної та кухонної солей, азбесту, будівельних матеріалів.<br /> <br /> Найбільшими водними басейнами є Каспійське і Аральське моря, озера Балхаш, Алаколь, Тенгіз, води яких солоні. Прісні озера – Зайсан, Маракколь та ін. Водні джерела використовуються для зрошення, забезпечення населення і у виробництві. Для цього споруджені канали Іртиш - Караганда, Волга - Урал, Великий Алматинський. На окремих річках побудовані ГЕС (Чардаринська, Кизил-Ординська, Капчагайська).<br /> <br /> Справжнім лихом Казахстану та інших країн Центральної Азії стала екологічна катастрофа Аральського моря, пов'язана з нерозумним використанням водних ресурсів річок Амудар'ї і Сирдар'ї. Гостро стоять проблеми охорони земельних ресурсів, рекультивації, комплексного використання корисних копалин.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%83 2014-06-14T11:39:57Z

<p>Олянчук Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Тихий океан. Океанія'''<br /> <br /> Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте саме європейці дали йому таку назву. Це сталося в 1520 р. під час першої навколосвітньої експедиції, яку очолював португалець Фернан Магеллан. Обігнувши першим із європейців Південну Америку, він здійснив перехід через величезні водні простори і незабаром переконався, що це — невідомий новий океан. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим.<br /> <br /> '''Географічне положення океану. Рельєф дна'''<br /> Географічне положення. Тихий океан ще називають Великим, бо він найбільший на планеті. Океан займає майже таку саму територію, як усі інші океани разом узяті. На його площі — 178,7 млн км кв. — вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки (мал.33). Проте географічне положення — це не лише адреса, за якою можна відшукати той чи інший океан на карті або глобусі, а й надзвичайно важлива характеристика, яка передусім дає уявлення про природні умови самого океану. Маючи таке уявлення, можна зрозуміти значення океану в житті людей, що живуть на океанічному узбережжі у різних куточках земної кулі.<br /> Північна межа Тихого океану проведена через Берингову протоку. (Відшукайте її на карті.) На півдні океан омиває узбережжя Австралії й досягає берегів Антарктиди. Тут його межі проведені умовно, по меридіанах.<br /> Отже, Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком найпівнічнішого.<br /> Таке розташування зумовлює надзвичайну різноманітність його природи, в якій можна помітити цікаві закономірності.<br /> Екватор поділяє Тихий океан приблизно на дві рівні частини, природа яких подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану значно відрізняється. Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями.<br /> Відмінності в природі західної та східної частин океану зумовлені й обрисами берегової лінії материків. У Євразії вона дуже розчленована і має численні острови, затоки та окраїнні моря, в які впадають потужні ріки. (На карті атласу знайдіть найбільші з них.) Тому більшого впливу суходолу зазнає західна частина океану, ніж східна.<br /> Тихий океан омиває береги більш як 50 країн світу на чотирьох континентах: Євразії, Австралії, Північної та Південної Америки. Проте його води не тільки розділяють материки і держави. Через океан пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії, Австралії та Америки.<br /> <br /> '''Рельєф дна.''' Якби води Тихого океану можна було випарувати, то відкрилася б територія, рельєф якої дуже нагадує поверхню Євразії. Адже на дні океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. А вулканів і підводних гір тут значно більше, ніж у всіх інших океанах разом узятих. Різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов'язана з будовою земної кори.<br /> Однаковий тип земної кори материків та їх підводних частин зумовлює також схожість їхнього рельєфу. Саме це можна спостерігати в Тихому океані біля берегів Євразії, де підводна окраїна материка особливо велика. Тут, зокрема на шельфі, продовжуються гори і рівнини суходолу, чітко простежуються затоплені річкові долини. На материковому схилі вони перетворюються на глибокі підводні улоговини — каньйони.<br /> Ложе океану, що має океанічний тип земної кори, являє собою переважно хвилясту рівнину з численними горбами.<br /> Проте й тут є справжні поодинокі підводні гори з майже плоскими вершинами, які колись були вулканами. Величезні кратери вулканів поступово заповнилися морськими відкладами й стали плоскими.<br /> Крім них, рівнинність ложа океану порушують численні підводні хребти, що тягнуться на десятки тисяч кілометрів. Поміж ними є хребти-велетні, які складаються з кількох менших за розмірами частин. Так, серединно-океанічний хребет Тихого океану поділяють на дві частини: Південнотихоокеанське та Східнотихоокеанське підняття. В окремих місцях ці підводні споруди досягають 850 км завширшки, а їх загальна довжина становить понад 11 500 км. Напрям простягання підводних хребтів можна простежити за островами, які є їхніми верхівками.<br /> Підводні хребти розділяють ложе Тихого океану на численні улоговини.<br /> Деякі з них дуже великі за розмірами. Так, на площі найбільшої з улоговин океану — Північно-Східної — може розміститися Північна Америка разом із Гренландією.<br /> Досить складним є рельєф дна Тихого океану поблизу Євразії, де у перехідній зоні розташовані найдовші на планеті пасма островів і найглибші западини (жолоби) Землі. Саме тут виявлена максимальна глибина не тільки Тихого, а й Світового океану — Маріанський жолоб (11 022 м).<br /> На заході океану, вздовж Азії та Австралії, острівні дуги і глибоководні жолоби облямовують улоговини морів, які називають окраїнними. В жодному іншому з океанів немає стільки окраїнних морів, ніде вони не мають таких значних розмірів.<br /> <br /> '''ВИСНОВКИ'''<br /> Природні умови Тихого океану визначаються його географічним положенням.<br /> Переважна частина дна океану — рівнина з найбільшими підводними улоговинами планети. На заході Тихого океану розташовані найдовші острівні пасма та найглибші глибоководні западини (жолоби) земної кулі.<br /> Ложе океану перетинається серединно-океанічним хребтом і всіяне багатьма вулканічними горами.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%83 2014-06-14T11:38:06Z

<p>Олянчук Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Тихий океан. Океанія'''<br /> <br /> Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте саме європейці дали йому таку назву. Це сталося в 1520 р. під час першої навколосвітньої експедиції, яку очолював португалець Фернан Магеллан. Обігнувши першим із європейців Південну Америку, він здійснив перехід через величезні водні простори і незабаром переконався, що це — невідомий новий океан. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим.<br /> '''Географічне положення океану. Рельєф дна'''<br /> '''Географічне положення.''' Тихий океан ще називають Великим, бо він найбільший на планеті. Океан займає майже таку саму територію, як усі інші океани разом узяті. На його площі — 178,7 млн км кв. — вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки (мал.33). Проте географічне положення — це не лише адреса, за якою можна відшукати той чи інший океан на карті або глобусі, а й надзвичайно важлива характеристика, яка передусім дає уявлення про природні умови самого океану. Маючи таке уявлення, можна зрозуміти значення океану в житті людей, що живуть на океанічному узбережжі у різних куточках земної кулі.<br /> Північна межа Тихого океану проведена через Берингову протоку. (Відшукайте її на карті.) На півдні океан омиває узбережжя Австралії й досягає берегів Антарктиди. Тут його межі проведені умовно, по меридіанах.<br /> Отже, Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком найпівнічнішого.<br /> Таке розташування зумовлює надзвичайну різноманітність його природи, в якій можна помітити цікаві закономірності.<br /> Екватор поділяє Тихий океан приблизно на дві рівні частини, природа яких подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану значно відрізняється. Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями.<br /> Відмінності в природі західної та східної частин океану зумовлені й обрисами берегової лінії материків. У Євразії вона дуже розчленована і має численні острови, затоки та окраїнні моря, в які впадають потужні ріки. (На карті атласу знайдіть найбільші з них.) Тому більшого впливу суходолу зазнає західна частина океану, ніж східна.<br /> Тихий океан омиває береги більш як 50 країн світу на чотирьох континентах: Євразії, Австралії, Північної та Південної Америки. Проте його води не тільки розділяють материки і держави. Через океан пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії, Австралії та Америки.<br /> '''Рельєф дна.''' Якби води Тихого океану можна було випарувати, то відкрилася б територія, рельєф якої дуже нагадує поверхню Євразії. Адже на дні океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. А вулканів і підводних гір тут значно більше, ніж у всіх інших океанах разом узятих. Різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов'язана з будовою земної кори.<br /> Однаковий тип земної кори материків та їх підводних частин зумовлює також схожість їхнього рельєфу. Саме це можна спостерігати в Тихому океані біля берегів Євразії, де підводна окраїна материка особливо велика. Тут, зокрема на шельфі, продовжуються гори і рівнини суходолу, чітко простежуються затоплені річкові долини. На материковому схилі вони перетворюються на глибокі підводні улоговини — каньйони.<br /> Ложе океану, що має океанічний тип земної кори, являє собою переважно хвилясту рівнину з численними горбами.<br /> Проте й тут є справжні поодинокі підводні гори з майже плоскими вершинами, які колись були вулканами. Величезні кратери вулканів поступово заповнилися морськими відкладами й стали плоскими.<br /> Крім них, рівнинність ложа океану порушують численні підводні хребти, що тягнуться на десятки тисяч кілометрів. Поміж ними є хребти-велетні, які складаються з кількох менших за розмірами частин. Так, серединно-океанічний хребет Тихого океану поділяють на дві частини: Південнотихоокеанське та Східнотихоокеанське підняття. В окремих місцях ці підводні споруди досягають 850 км завширшки, а їх загальна довжина становить понад 11 500 км. Напрям простягання підводних хребтів можна простежити за островами, які є їхніми верхівками.<br /> Підводні хребти розділяють ложе Тихого океану на численні улоговини.<br /> Деякі з них дуже великі за розмірами. Так, на площі найбільшої з улоговин океану — Північно-Східної — може розміститися Північна Америка разом із Гренландією.<br /> Досить складним є рельєф дна Тихого океану поблизу Євразії, де у перехідній зоні розташовані найдовші на планеті пасма островів і найглибші западини (жолоби) Землі. Саме тут виявлена максимальна глибина не тільки Тихого, а й Світового океану — Маріанський жолоб (11 022 м).<br /> На заході океану, вздовж Азії та Австралії, острівні дуги і глибоководні жолоби облямовують улоговини морів, які називають окраїнними. В жодному іншому з океанів немає стільки окраїнних морів, ніде вони не мають таких значних розмірів.<br /> '''ВИСНОВКИ'''<br /> Природні умови Тихого океану визначаються його географічним положенням.<br /> Переважна частина дна океану — рівнина з найбільшими підводними улоговинами планети. На заході Тихого океану розташовані найдовші острівні пасма та найглибші глибоководні западини (жолоби) земної кулі.<br /> Ложе океану перетинається серединно-океанічним хребтом і всіяне багатьма вулканічними горами.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D1%83 2014-06-14T11:36:39Z

<p>Олянчук Анастасія: Створена сторінка: '''Тихий океан. Океанія''' Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте са...</p> <hr /> <div>'''Тихий океан. Океанія'''<br /> <br /> Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте саме європейці дали йому таку назву. Це сталося в 1520 р. під час першої навколосвітньої експедиції, яку очолював португалець Фернан Магеллан. Обігнувши першим із європейців Південну Америку, він здійснив перехід через величезні водні простори і незабаром переконався, що це — невідомий новий океан. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим.<br /> '''Географічне положення океану. Рельєф дна<br /> '''<br /> '''Географічне положення.''' Тихий океан ще називають Великим, бо він найбільший на планеті. Океан займає майже таку саму територію, як усі інші океани разом узяті. На його площі — 178,7 млн км кв. — вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки (мал.33). Проте географічне положення — це не лише адреса, за якою можна відшукати той чи інший океан на карті або глобусі, а й надзвичайно важлива характеристика, яка передусім дає уявлення про природні умови самого океану. Маючи таке уявлення, можна зрозуміти значення океану в житті людей, що живуть на океанічному узбережжі у різних куточках земної кулі.<br /> Північна межа Тихого океану проведена через Берингову протоку. (Відшукайте її на карті.) На півдні океан омиває узбережжя Австралії й досягає берегів Антарктиди. Тут його межі проведені умовно, по меридіанах.<br /> Отже, Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком найпівнічнішого. Таке розташування зумовлює надзвичайну різноманітність його природи, в якій можна помітити цікаві закономірності.<br /> Екватор поділяє Тихий океан приблизно на дві рівні частини, природа яких подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану значно відрізняється. Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями.<br /> Відмінності в природі західної та східної частин океану зумовлені й обрисами берегової лінії материків. У Євразії вона дуже розчленована і має численні острови, затоки та окраїнні моря, в які впадають потужні ріки. (На карті атласу знайдіть найбільші з них.) Тому більшого впливу суходолу зазнає західна частина океану, ніж східна.<br /> Тихий океан омиває береги більш як 50 країн світу на чотирьох континентах: Євразії, Австралії, Північної та Південної Америки. Проте його води не тільки розділяють материки і держави. Через океан пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії, Австралії та Америки.<br /> '''Рельєф дна.''' Якби води Тихого океану можна було випарувати, то відкрилася б територія, рельєф якої дуже нагадує поверхню<br /> Євразії. Адже на дні океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. А вулканів і підводних гір тут значно більше, ніж у всіх інших океанах разом узятих. Різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов'язана з будовою земної кори.<br /> Однаковий тип земної кори материків та їх підводних частин зумовлює також схожість їхнього рельєфу. Саме це можна спостерігати в Тихому океані біля берегів Євразії, де підводна окраїна материка особливо велика. Тут, зокрема на шельфі, продовжуються гори і рівнини суходолу, чітко простежуються затоплені річкові долини. На материковому схилі вони перетворюються на глибокі підводні улоговини — каньйони.<br /> Ложе океану, що має океанічний тип земної кори, являє собою переважно хвилясту рівнину з численними горбами. Проте й тут є справжні поодинокі підводні гори з майже плоскими вершинами, які колись були вулканами. Величезні кратери вулканів поступово заповнилися морськими відкладами й стали плоскими.<br /> Крім них, рівнинність ложа океану порушують численні підводні хребти, що тягнуться на десятки тисяч кілометрів. Поміж ними є хребти-велетні, які складаються з кількох менших за розмірами частин. Так, серединно-океанічний хребет Тихого океану поділяють на дві частини: Південнотихоокеанське та Східнотихоокеанське підняття. В окремих місцях ці підводні споруди досягають 850 км завширшки, а їх загальна довжина становить понад 11 500 км. Напрям простягання підводних хребтів можна простежити за островами, які є їхніми верхівками.<br /> Підводні хребти розділяють ложе Тихого океану на численні улоговини. Деякі з них дуже великі за розмірами. Так, на площі найбільшої з улоговин океану — Північно-Східної — може розміститися Північна Америка разом із Гренландією.<br /> Досить складним є рельєф дна Тихого океану поблизу Євразії, де у перехідній зоні розташовані найдовші на планеті пасма островів і найглибші западини (жолоби) Землі. Саме тут виявлена максимальна глибина не тільки Тихого, а й Світового океану — Маріанський жолоб (11 022 м).<br /> На заході океану, вздовж Азії та Австралії, острівні дуги і глибоководні жолоби облямовують улоговини морів, які називають окраїнними. В жодному іншому з океанів немає стільки окраїнних морів, ніде вони не мають таких значних розмірів.<br /> '''ВИСНОВКИ'''<br /> Природні умови Тихого океану визначаються його географічним положенням.<br /> Переважна частина дна океану — рівнина з найбільшими підводними улоговинами планети. На заході Тихого океану розташовані найдовші острівні пасма та найглибші глибоководні западини (жолоби) земної кулі.<br /> Ложе океану перетинається серединно-океанічним хребтом і всіяне багатьма вулканічними горами.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%96 2014-06-14T11:32:54Z

<p>Олянчук Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Океанія (без Нової Зеландії)''' <br /> <br /> Океанією називають сукупність островів південно-західної і центральної частини Тихого океану. За походженням серед цих островів є материкові, вулканічні та коралові. Звичайно їх об'єднують у три великі групи: Меланезія, Мікронезія і Полінезія. Найбільшою державою є '''Папуа-Нова Гвінея''' (463 тис. км кв. площі і 4,2 млн. чоловік населення). Сукупна площа решти держав і територій – 89 тис. км кв., а їх населення – 2,5 млн. чоловік. Частина з них є поодинокими островами, а інші – групами островів. Держава '''Науру''' – це один острів площею 21 км кв. і з населенням 10 тис. чоловік. Держава '''Кірибаті''' (загальна площа її суходолу 726 км кв., населення 79 тис. чоловік) – це 30 острівних груп, які простягаються вздовж екватора на 4,5 тис. км. <br /> Заселення Океанії почалося з Південно-Східної Азії. Сучасний етнічний склад продовжує залишатися дуже строкатим. Корінні жителі належать за своїми мовами до папуасів та австралонезійців. Серед останніх розрізняють меланезійців, мікронезійців та полінезійців. Всі вони зберігають свою мову і культуру. Проте європейський та американський вплив на них є також значним. Європейців та американців на островах мало, але є індійці, малайці та інші азіати. <br /> Роль Океанії в світі незначна. Країни цієї частини Землі є економічно слаборозвиненими з низьким ІРЛП і рівнем життя. Економічно вони продовжують бути тісно пов'язані зі своїми колишніми чи сучасними метрополіями. Характер і структура їх господарства склалася під впливом розташування в екваторіальних і тропічних широтах та ізольованого існування. Зараз більше доходів мають ті острови, які експортують мінеральну сировину або залишилися частинами розвинених країн. <br /> Головною галуззю є відстале споживче сільське господарство. Вирощують кокосові пальми, банани, коренеплоди (ямс, батат, маніок), хлібне дерево, цукрову тростину. Тростинний цукор і продукти кокосової пальми експортуються. Розводять свиней, кіз, птицю. У харчуванні значну роль відіграє риба. В Папуа-Новій Гвінеї (на острові Бугенвіль) розробляють поклади міді і золота, на Науру – фосфорити, в Новій Каледонії – нікелеві руди. Деякі острови Меланезії експортують цінні породи деревини. Зростає туристичне, комунікаційне і стратегічне значення островів Океанії. Одночасно є чимало свідчень спотворення природного середовища внаслідок зведення лісів, відкритих розробок корисних копалин, а також випробувань ядерної зброї США та Францією. <br /> Проблема транспортних сполучень в Океанії залишається складною. За невеликим винятком, острови не мають розвиненого внутрішнього транспорту. Зв'язки між островами в межах окремих держав здійснюються, як і колись, човнами-каное. Одночасно Океанія перестала бути ізольованою від решти світу. Чимало судноплавних та авіаційних компаній розвинених країн встановили постійні маршрути в цю частину земної кулі. Фіджі, Папуа-Нова Гвінея мають невеликі власні авіакомпанії. Транспортними вузлами міжнародного значення стали '''Порт-Морсбі''' (Папуа-Нова Гвінея), '''Нумеа''' (Нова Каледонія), '''Сува''' (Фіджі), '''Апіа''' (Західне Самоа) і '''Папеете''' на острові Таїті (Французька Полінезія).</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D1%96%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%96 2014-06-14T11:32:19Z

<p>Олянчук Анастасія: Створена сторінка: '''Океанія (без Нової Зеландії)''' Океанією називають сукупність островів південно-захі...</p> <hr /> <div>'''Океанія (без Нової Зеландії)''' <br /> <br /> Океанією називають сукупність островів південно-західної і центральної частини Тихого океану. За походженням серед цих островів є материкові, вулканічні та коралові. Звичайно їх об'єднують у три великі групи: Меланезія, Мікронезія і Полінезія. Найбільшою державою є '''Папуа-Нова Гвінея''' (463 тис. км кв. площі і 4,2 млн. чоловік населення). Сукупна площа решти держав і територій – 89 тис. км кв., а їх населення – 2,5 млн. чоловік. Частина з них є поодинокими островами, а інші – групами островів. Держава '''Науру''' – це один острів площею 21 км кв. і з населенням 10 тис. чоловік. Держава '''Кірибаті''' (загальна площа її суходолу 726 км кв., населення 79 тис. чоловік) – це 30 острівних груп, які простягаються вздовж екватора на 4,5 тис. км. <br /> Заселення Океанії почалося з Південно-Східної Азії. Сучасний етнічний склад продовжує залишатися дуже строкатим. Корінні жителі належать за своїми мовами до папуасів та австралонезійців. Серед останніх розрізняють меланезійців, мікронезійців та полінезійців. Всі вони зберігають свою мову і культуру. Проте європейський та американський вплив на них є також значним. Європейців та американців на островах мало, але є індійці, малайці та інші азіати. <br /> Роль Океанії в світі незначна. Країни цієї частини Землі є економічно слаборозвиненими з низьким ІРЛП і рівнем життя. Економічно вони продовжують бути тісно пов'язані зі своїми колишніми чи сучасними метрополіями. Характер і структура їх господарства склалася під впливом розташування в екваторіальних і тропічних широтах та ізольованого існування. Зараз більше доходів мають ті острови, які експортують мінеральну сировину або залишилися частинами розвинених країн. <br /> Головною галуззю є відстале споживче сільське господарство. Вирощують кокосові пальми, банани, коренеплоди (ямс, батат, маніок), хлібне дерево, цукрову тростину. Тростинний цукор і продукти кокосової пальми експортуються. Розводять свиней, кіз, птицю. У харчуванні значну роль відіграє риба. В Папуа-Новій Гвінеї (на острові Бугенвіль) розробляють поклади міді і золота, на Науру – фосфорити, в Новій Каледонії – нікелеві руди. Деякі острови Меланезії експортують цінні породи деревини. Зростає туристичне, комунікаційне і стратегічне значення островів Океанії. Одночасно є чимало свідчень спотворення природного середовища внаслідок зведення лісів, відкритих розробок корисних копалин, а також випробувань ядерної зброї США та Францією. <br /> Проблема транспортних сполучень в Океанії залишається складною. За невеликим винятком, острови не мають розвиненого внутрішнього транспорту. Зв'язки між островами в межах окремих держав здійснюються, як і колись, човнами-каное. Одночасно Океанія перестала бути ізольованою від решти світу. Чимало судноплавних та авіаційних компаній розвинених країн встановили постійні маршрути в цю частину земної кулі. Фіджі, Папуа-Нова Гвінея мають невеликі власні авіакомпанії. Транспортними вузлами міжнародного значення стали '''Порт-Морсбі''' (Папуа-Нова Гвінея), '''Нумеа''' (Нова Каледонія), '''Сува''' (Фіджі), '''Апіа''' (Західне Самоа) і '''Папеете''' на острові Таїті (Французька Полінезія).</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F 2014-06-14T11:29:22Z

<p>Олянчук Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Російська Федерація'''<br /> <br /> Площа — 17 075,4 тис км кв. <br /> Населення — 148,3 млн. чоловік. <br /> Столиця — Москва.<br /> <br /> Адміністративний поділ. До складу Російської Федерації входять 21 республіка, 6 країв, 49 областей, міста федерального значення Москва і Санкт-Петербург, автономна область і 10 автономних округів.<br /> Форма правління. Республіка з федеральним державним устроєм.<br /> Глава держави. Президент, що обирається на 4 роки.<br /> Найвищий законодавчий орган. Двопалатні Федеральні збори (Рада Федерації і Державна дума).<br /> Найвищий виконавчий орган. Уряд.<br /> <br /> Великі міста. Санкт-Петербург, Новосибірськ, Нижній Новгород, Єкатеринбург, Самара, Омськ, Казань, Перм, Уфа, Ростов-на-Дону, Волгоград.<br /> <br /> Державна мова. Російська.<br /> Релігія. Серед релігійних конфесій найчисленнішою є православна, жителі Росії сповідують також іслам, католицизм, іудаїзм, буддизм.<br /> Етнічний склад. 81% — росіяни, 3,8% — татари, 3% — українці, 1,2% — чуваші, 0,9% — башкири. Всього в Росії проживає більше 100 народностей.<br /> <br /> Валюта. Рубль = 100 копєйкам.<br /> Місце в світі<br /> <br /> Одна з найбільших за площею, кількістю населення, економічним потенціалом країна світу. За площею вона посідає перше місце в світі, за кількістю населення — шосте.<br /> <br /> Після розпаду СРСР з березня 1992 р. його правонаступницею в ООН та в Раді Безпеки, в інших міждержавних організаціях стала Росія, що визначило її високий міжнародний статус. Проте геополітичне положення країни змінилося: утворилися нові державні кордони з суверенними державами – колишніми республіками СРСР; обмежився вихід у Балтійське море, а також до портів та військово-морських баз Чорного моря, що переважно знаходяться нині в Україні.<br /> Розташування<br /> <br /> Росія – євразійська країна: 1/3 території її знаходиться в Східній Європі, 2/3 – в Північній Азії.<br /> <br /> На заході Росія межує з Норвегією, Фінляндією, Естонією, Латвією, Білоруссю, на південному заході – з Україною, на півдні – з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном, Монголією, Китаєм, КНДР. На сході територія Росії омивається морями Тихого, на півночі – Північного Льодовитого океанів, на півдні виходить до Чорного, Азовського та Каспійського морів. На морські кордони припадає майже 2/3 всіх кордонів країни. До Російської Федерації належить розташована окремо на заході Калінінградська область, яка межує з Литвою й Польщею, омивається водами Балтійського моря.<br /> Клімат<br /> <br /> Більша частина території країни знаходиться в помірному поясі. Майже повсюдно клімат континентальний. Ступінь континентальності помітно зростає з заходу на схід від помірно континентального в європейській частині країни до різко континентального в Східному Сибіру, що пояснюється зменшенням впливу Атлантичного океану. На півдні Далекого Сходу, який перебуває під впливом морів Тихого океану, клімат мусонний.<br /> <br /> Різко континентальний клімат є причиною поширення багаторічної мерзлоти в Сибіру, площа якої перевищує 10 млн км кв. Багаторічна мерзлота ускладнює господарське освоєння північно-східних територій.<br /> Флора<br /> Рослинний і тваринний світ сильно розрізняються в залежності від широти місцевості і її клімату. Велику частину території країни займають ліси — близько 65%, і в них представлені всі види хвойних і широколистяних дерев: сосна, ялина, ялиця, кедр, береза, осика, граб, бук, дуб, ясен і багато інших. <br /> Фауна<br /> На території країни зустрічається близько 150 тис. видів тварин. З них 300 видів ссавців, 300 видів прісноводих риб і 250 видів морських риб, які мають промислове значення. Для арктичної і тундрової зон характерні наступні представники фауни: білий ведмідь, північний олень, песець, лемінг. З морських тварин в цій зоні зустрічаються ластівка, білуха, морж, тюлень. Птахи — чайки, кайри, гаги, білі гусаки. Серед мешканців тайгової зони можна назвати бурого ведмедя, лося, рись, соболя, білку. На Далекому Сході зустрічаються тигр, плямистий олень. У зоні змішаних і широколистяних лісів поширені зубр, бурий ведмідь, кабан, вовк, лисиця, кріт, їжак, з птахів: лелека, журавель, глухар, тетерук, рябчик, синиця, дятел, соловей, ластівка, горобець. Для степової зони не рідкість такі тварини: заєць-русак, хом'як, ховрах; птахи — дрохва, орел. У напівпустелі проживають сайгак, тушканчик. <br /> Річки і озера<br /> <br /> У Росії близько 120 тис. річок (завдовжки понад 10 км.). Найбільш великі з них: — Лєна, Іртиш, Єнісей, Об, Волга, Амур. На відстані понад 400 тис. кілометрів річки Росії придатні для судноплавства та лісосплаву. їх води є основним джерелом водопостачання міст та промислових підприємств, а в південних районах вони використовуються для зрошення. Річки багаті на гідроресурси, особливо в східних районах країни. Найбільші озера — Каспійське море, Байкал, Ладозьке, Онезьке. У РФ майже 2 млн прісних і солоних озер.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F 2014-06-14T11:28:36Z

<p>Олянчук Анастасія: Створена сторінка: '''Російська Федерація''' Площа — 17 075,4 тис км кв. Населення — 148,3 млн. чоловік. Столиця —...</p> <hr /> <div>'''Російська Федерація'''<br /> <br /> Площа — 17 075,4 тис км кв. <br /> Населення — 148,3 млн. чоловік. <br /> Столиця — Москва.<br /> <br /> Адміністративний поділ. До складу Російської Федерації входять 21 республіка, 6 країв, 49 областей, міста федерального значення Москва і Санкт-Петербург, автономна область і 10 автономних округів.<br /> Форма правління. Республіка з федеральним державним устроєм.<br /> Глава держави. Президент, що обирається на 4 роки.<br /> Найвищий законодавчий орган. Двопалатні Федеральні збори (Рада Федерації і Державна дума).<br /> Найвищий виконавчий орган. Уряд.<br /> <br /> Великі міста. Санкт-Петербург, Новосибірськ, Нижній Новгород, Єкатеринбург, Самара, Омськ, Казань, Перм, Уфа, Ростов-на-Дону, Волгоград.<br /> <br /> Державна мова. Російська.<br /> Релігія. Серед релігійних конфесій найчисленнішою є православна, жителі Росії сповідують також іслам, католицизм, іудаїзм, буддизм.<br /> Етнічний склад. 81% — росіяни, 3,8% — татари, 3% — українці, 1,2% — чуваші, 0,9% — башкири. Всього в Росії проживає більше 100 народностей.<br /> <br /> Валюта. Рубль = 100 копєйкам.<br /> Місце в світі<br /> <br /> Одна з найбільших за площею, кількістю населення, економічним потенціалом країна світу. За площею вона посідає перше місце в світі, за кількістю населення — шосте.<br /> <br /> Після розпаду СРСР з березня 1992 р. його правонаступницею в ООН та в Раді Безпеки, в інших міждержавних організаціях стала Росія, що визначило її високий міжнародний статус. Проте геополітичне положення країни змінилося: утворилися нові державні кордони з суверенними державами – колишніми республіками СРСР; обмежився вихід у Балтійське море, а також до портів та військово-морських баз Чорного моря, що переважно знаходяться нині в Україні.<br /> Розташування<br /> <br /> Росія – євразійська країна: 1/3 території її знаходиться в Східній Європі, 2/3 – в Північній Азії.<br /> <br /> На заході Росія межує з Норвегією, Фінляндією, Естонією, Латвією, Білоруссю, на південному заході – з Україною, на півдні – з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном, Монголією, Китаєм, КНДР. На сході територія Росії омивається морями Тихого, на півночі – Північного Льодовитого океанів, на півдні виходить до Чорного, Азовського та Каспійського морів. На морські кордони припадає майже 2/3 всіх кордонів країни. До Російської Федерації належить розташована окремо на заході Калінінградська область, яка межує з Литвою й Польщею, омивається водами Балтійського моря.<br /> Клімат<br /> <br /> Більша частина території країни знаходиться в помірному поясі. Майже повсюдно клімат континентальний. Ступінь континентальності помітно зростає з заходу на схід від помірно континентального в європейській частині країни до різко континентального в Східному Сибіру, що пояснюється зменшенням впливу Атлантичного океану. На півдні Далекого Сходу, який перебуває під впливом морів Тихого океану, клімат мусонний.<br /> <br /> Різко континентальний клімат є причиною поширення багаторічної мерзлоти в Сибіру, площа якої перевищує 10 млн км кв. Багаторічна мерзлота ускладнює господарське освоєння північно-східних територій.<br /> Флора<br /> Рослинний і тваринний світ сильно розрізняються в залежності від широти місцевості і її клімату. Велику частину території країни займають ліси — близько 65%, і в них представлені всі види хвойних і широколистяних дерев: сосна, ялина, ялиця, кедр, береза, осика, граб, бук, дуб, ясен і багато інших. <br /> Фауна<br /> На території країни зустрічається близько 150 тис. видів тварин. З них 300 видів ссавців, 300 видів прісноводих риб і 250 видів морських риб, які мають промислове значення. Для арктичної і тундрової зон характерні наступні представники фауни: білий ведмідь, північний олень, песець, лемінг. З морських тварин в цій зоні зустрічаються ластівка, білуха, морж, тюлень. Птахи — чайки, кайри, гаги, білі гусаки. Серед мешканців тайгової зони можна назвати бурого ведмедя, лося, рись, соболя, білку. На Далекому Сході зустрічаються тигр, плямистий олень. У зоні змішаних і широколистяних лісів поширені зубр, бурий ведмідь, кабан, вовк, лисиця, кріт, їжак, з птахів: лелека, журавель, глухар, тетерук, рябчик, синиця, дятел, соловей, ластівка, горобець. Для степової зони не рідкість такі тварини: заєць-русак, хом'як, ховрах; птахи — дрохва, орел. У напівпустелі проживають сайгак, тушканчик. <br /> Річки і озера<br /> <br /> У Росії близько 120 тис. річок (завдовжки понад 10 км.). Найбільш великі з них: — Лєна, Іртиш, Єнісей, Об, Волга, Амур. На відстані понад 400 тис. кілометрів річки Росії придатні для судноплавства та лісосплаву. їх води є основним джерелом водопостачання міст та промислових підприємств, а в південних районах вони використовуються для зрошення. Річки багаті на гідроресурси, особливо в східних районах країни. Найбільші озера — Каспійське море, Байкал, Ладозьке, Онезьке. У РФ майже 2 млн прісних і солоних озер.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:27:04Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> ''Країни централізовано керованої економіки:'' Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> ''Малі острівні країни'' (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> ''Найменш розвинуті країни.'' За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt; <br /> <br /> <br /> * Найбільша за територією держава — [[Російська Федерація]] Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — <br /> [[Республіка Кірібаті]], розташована в екваторіальній частині [[Тихого океану]] на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, [[Казахстан]], Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:26:07Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> ''Країни централізовано керованої економіки:'' Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> ''Малі острівні країни'' (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> ''Найменш розвинуті країни.'' За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt; <br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Файл:Default.jpeg<br /> <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> * Найбільша за територією держава — [[Російська Федерація]] Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — <br /> [[Республіка Кірібаті]], розташована в екваторіальній частині [[Тихого океану]] на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, [[Казахстан]], Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:25:19Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> ''Країни централізовано керованої економіки:'' Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> ''Малі острівні країни'' (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> ''Найменш розвинуті країни.'' За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt; <br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Файл:Default.jpeg|Опис1<br /> <br /> * Найбільша за територією держава — [[Російська Федерація]] Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — <br /> [[Республіка Кірібаті]], розташована в екваторіальній частині [[Тихого океану]] на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, [[Казахстан]], Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Default.jpeg 2014-06-14T11:23:51Z

<p>Олянчук Анастасія: Олянчук Анастасія завантажив нову версію «Файл:Default.jpeg»</p> <hr /> <div></div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:20:51Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> ''Країни централізовано керованої економіки:'' Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> ''Малі острівні країни'' (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> ''Найменш розвинуті країни.'' За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt; <br /> <br /> <br /> <br /> <br /> * Найбільша за територією держава — [[Російська Федерація]] Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — <br /> [[Республіка Кірібаті]], розташована в екваторіальній частині [[Тихого океану]] на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, [[Казахстан]], Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:18:25Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> ''Країни централізовано керованої економіки:'' Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> ''Малі острівні країни'' (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> ''Найменш розвинуті країни.'' За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt;<br /> <br /> * Найбільша за територією держава — [[Російська Федерація]] Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — <br /> [[Республіка Кірібаті]], розташована в екваторіальній частині [[Тихого океану]] на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, [[Казахстан]], Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:18:02Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> ''Країни централізовано керованої економіки:'' Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> ''Малі острівні країни'' (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> ''Найменш розвинуті країни.'' За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt;<br /> <br /> * Найбільша за територією держава — [[Російська Федерація]] Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — <br /> [[Республіка Кірібаті]], розташована в екваторіальній частині [[Тихого океану]] на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, [[Казахстан]], Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:17:39Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> ''Країни централізовано керованої економіки:'' Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> ''Малі острівні країни'' (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> ''Найменш розвинуті країни.'' За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt;<br /> <br /> * Найбільша за територією держава — [[Російська Федерація]] Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — <br /> [[Республіка Кірібаті]], розташована в екваторіальній частині [[Тихого океану]] на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, [[Казахстан]], Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:16:13Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> ''Країни централізовано керованої економіки:'' Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> ''Малі острівні країни'' (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> ''Найменш розвинуті країни.'' За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt;<br /> <br /> * Найбільша за територією держава — # [[Російська Федерація]]Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — <br /> #[[Республіка Кірібаті]], розташована в екваторіальній частині # [[Тихого океану]] на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, # [[Казахстан]], Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:13:29Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> <br /> Країни централізовано керованої економіки: Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> Малі острівні країни (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> Найменш розвинуті країни. За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> <br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt;<br /> <br /> * Найбільша за територією держава — <br /> #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Російська Федерація]]Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим<br /> показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — <br /> #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Республіка Кірібаті]], розташована в екваторіальній частині <br /> #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Тихого океану]] на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, <br /> #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Казахстан]], Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:10:12Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> <br /> Країни централізовано керованої економіки: Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> Малі острівні країни (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> Найменш розвинуті країни. За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> <br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt;<br /> <br /> * Найбільша за територією держава — <br /> #http://geoknigi.com/view_country.php?id=62 [[Російська Федерація]]<br /> . Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — Республіка Кірібаті, розташована в екваторіальній частині Тихого океану на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, Казахстан, Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:09:33Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> Роз'яснення що таке Країна, а що держава.<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> <br /> Країни централізовано керованої економіки: Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> Малі острівні країни (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> Найменш розвинуті країни. За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> <br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt;<br /> <br /> * Найбільша за територією держава — <br /> #http://geoknigi.com/view_country.php?id=62 [[Російська Федерація]]<br /> . Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — Республіка Кірібаті, розташована в екваторіальній частині Тихого океану на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, Казахстан, Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:08:50Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> <br /> Роз'яснення що таке Країна, а що держава.<br /> {{#ev:youtube|nwJ0KPl2pzw}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> <br /> Країни централізовано керованої економіки: Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> Малі острівні країни (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> Найменш розвинуті країни. За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> <br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt;<br /> <br /> * Найбільша за територією держава — <br /> #http://geoknigi.com/view_country.php?id=62 [[Російська Федерація]]<br /> . Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — Республіка Кірібаті, розташована в екваторіальній частині Тихого океану на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, Казахстан, Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T11:05:06Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> <br /> Роз'яснення що таке Країна, а що держава.<br /> <br /> ==Див. також==<br /> '''Типи країн світу''' [[http://geoknigi.com/book_view.php?id=154]]<br /> <br /> Між країнами існують значні відмінності за розмірами території, кількістю населення, економіко-географічним положенням, державним ладом і устроєм, рівнем розвитку.<br /> <br /> При визначенні типології країн за основу найчастіше беруть рівень та характер соціально-економічного розвитку, місце у світовому господарстві.<br /> <br /> За цими ознаками можна виділити чотири типи країни світу:<br /> <br /> ''Економічно розвинуті країни.'' До них належать США, Канада, Японія, країни Західної Європи, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська республіка (ПАР), Ізраїль. Але й між цими країнами існують відмінності в рівнях економічного розвитку та їхній ролі в господарстві світу. Тому серед економічно розвинутих країн можна виділити декілька груп.<br /> <br /> До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.<br /> <br /> До другої групи входять економічно високорозвинуті країни Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Усі вони мають високий рівень економічного розвитку, займають помітні позиції у світовій торгівлі, відіграють роль сполучної ланки в економічних взаємовідносинах країн.<br /> <br /> Третя група складається з країн переселенського типу. Це ПАР, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль. їх об'єднують спільні риси історичного та економічного розвитку. Перші три були колоніями Великобританії, а зараз входять до складу Британської Співдружності. Ізраїль був створений у 1948 р. за рішенням ООН унаслідок поділу колишньої британської території Палестини на суверенні єврейську та арабські країни. Індустріально-капіталістичне виробництво у цих країнах започатковане переселенцями, а не було результатом розвитку корінного населення.<br /> <br /> Ще одну групу складають країни із середнім рівнем економічного розвитку — Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція. Головна особливість цих країн — фінансова і технологічна залежність від економічно високорозвинутих держав.<br /> <br /> <br /> ''Постсоціалістичні країни перехідної економіки.'' До цієї групи належать країни колишньої соціалістичної системи. Перехідною вважається економіка, що перебуває у процесі великомасштабних змін, які ведуть до іншої стабільної економіки (у даному випадку до ринкової економіки та демократичного суспільства). Найбільших успіхів у проведенні ринкових реформ досягли Угорщина, Чехія, Польща, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва та Словенія.<br /> <br /> <br /> Країни централізовано керованої економіки: Китай, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР), В'єтнам, Куба. Проте і ця група країн неоднорідна. Незважаючи на те, що в Китаї при владі залишилася комуністична партія, там відбувається швидкий підйом економіки на основі розширення ринкових відносин та приватного сектора. Останнім часом швидкими темпами розвивається економіка В'єтнаму. Куба та КНДР до цього часу дотримуються планової системи ведення господарства, не допускають введення приватної власності тощо.<br /> <br /> <br /> ''Країни, що розвиваються.'' Це здебільшого колишні колонії, які здобули політичну незалежність і створюють свої національні економіки. Вони відрізняються розмірами території, запасами природних ресурсів, рівнем економічного розвитку, місцем у світовому господарстві. Серед них можна виділити декілька груп.<br /> Нові індустріальні країни (НІК). До цієї групи входять Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур («азіатські тигри»), Бразилія, Мексика, Аргентина, Індія, Туреччина, Малайзія, Індонезія і Таїланд. НІК відзначаються швидкими темпами розвитку, основою якого є використання «плодів» НТР та іноземні інвестиції. Туреччину та Республіку Корея все частіше відносять до економічно розвинутих країн.<br /> Країни — експортери нафти. Це — Бруней, Катар, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Саудівська Аравія, Лівія, Іран. Їх економічний розвиток залежить від експорту нафти і цін на неї. Серед країн, що розвиваються, вони виділяються доволі високим рівнем соціально-економічного розвитку.<br /> Малі острівні країни (Антигуа, Барбуда, Багамські о-ви, Барбадос, Бермудські о-ви, Бахрейн, Сейшельські о-ви). Високі прибутки цих країн пов'язані з розвитком сфери послуг і, у першу чергу, з банківським бізнесом і туризмом.<br /> Країни середніх можливостей. До цієї групи входить 60 країн, що розвиваються (Ямайка, Гватемала, Панама, Філіппіни, Сирія, Туніс, Намібія та ін.). Більшість з цих країн мають певні можливості для подальшого розвитку. Та для розвитку їхньої економіки доводиться постійно позичати гроші в економічно розвинутих країнах, що призводить до зростання заборгованості.<br /> Найменш розвинуті країни. За класифікацією ООН до них належать 47 країн з населенням понад 500 млн. осіб. В Африці це Ангола, Ефіопія, Сомалі, Танзанія, Чад, Мозамбік, Малаві та ін.; в Азії — Камбоджа, Ємен, Афганістан тощо (див. табл. 2 у додатку).<br /> <br /> Для більшості країн, що належать до цього типу, характерні спільні риси:<br /> багатоукладність економіки;<br /> двоїста соціально-економічна структура (індустріальний та традиційний сектори. Останній існує на основі відсталих суспільних відносин, характеризується низькою ефективністю і охоплює основну частину населення);<br /> монокультурність господарства (спеціалізуються на виробництві та експорті 1-2 сільськогосподарських культур або експорті продукції гірничодобувної промисловості);<br /> надзвичайна залежність від світового ринку, а саме від цін на продукти експорту та продукцію промисловості, яка імпортується.<br /> <br /> <br /> &lt;big&gt;ЦЕ ЦІКАВО&lt;/big&gt;<br /> <br /> * Найбільша за територією держава — <br /> #http://geoknigi.com/view_country.php?id=62 [[Російська Федерація]]<br /> . Її площа становить 17,1 млн. км кв., або 11,5% світової поверхні суші. Наступними за цим показником є: Канада (9,9 млн. км кв.), Китай (9,6 млн. км кв.), США (9,4 млн. км кв.), Бразилія (8,512 млн. км кв.).<br /> <br /> * Найменша незалежна держава — держава-місто Ватикан, або Святійший Престол, яка була виділена в межах Риму 11 лютого 1929 р. за так званим Латеранським пактом. Її площа становить 44 га.<br /> <br /> * Найменше у світі володіння — Гібралтар, володіння Великобританії на півдні Піренейського півострова, яке займає близько 6,6 км кв.<br /> <br /> * Держава, територія якої (не враховуючи володіння) розміщується водночас північній і південній, східній та західній півкулях — Республіка Кірібаті, розташована в екваторіальній частині Тихого океану на островах Гілберта, островах Фенікс, Лайн і острові Банана (колишній Оллен). Загальна територія суходолу — 810,7 км кв., чисельність населення — 79,3 тис. осіб (1996 р.).<br /> <br /> * Єдина у світі країна, яка займає територію цілого континенту — Австралія, її площа близько 7,7 млн. км кв. Австралійці люблять стверджувати, що на території їхньої країни легко можуть розміститися 33 Великобританії.<br /> <br /> * Держави, розташовані у двох частинах світу, — Росія, Казахстан, Туреччина (Європа і Азія) та Єгипет (Африка і Азія).<br /> <br /> * Найбільша за площею є острівна держава — Республіка Індонезія, яка займає більшу частину Малайського архіпелагу (2,0 млн. км кв.). Протяжність країни з півночі на південь — 2000 км, а із заходу на схід — понад 5000 км.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:55:16Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> <br /> Роз'яснення що таке Країна, а що держава.<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:54:57Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> <br /> Роз'яснення що таке Країна, а що держава.<br /> Це відео перевертає усвідомлення себе як <br /> людини в системі держави з її гілками влади <br /> і показує те, що вільних людей система <br /> перетворює в покірних рабів.<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:54:25Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|z6UvFblxFUM}}<br /> Відео. Роз'яснення що таке Країна, а що держава.<br /> Це відео перевертає усвідомлення себе як людини в системі держави з її гілками влади і показує те, що вільних людей система перетворює в покірних рабів.<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:45:29Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:45:14Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:43:21Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:43:04Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:42:45Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:42:21Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:32:14Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:30:41Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);<br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);<br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);<br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:27:50Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' &lt;big&gt;Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);&lt;/big&gt; <br /> &lt;big&gt;Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);&lt;/big&gt; <br /> &lt;big&gt;Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);&lt;/big&gt; <br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... &lt;big&gt;Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.<br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну,<br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає<br /> серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).<br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' &lt;big&gt;Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81)&lt;/big&gt;; &lt;big&gt;Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1)&lt;/big&gt;; Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. &lt;big&gt;Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131).&lt;/big&gt; Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' &lt;big&gt;Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182).&lt;/big&gt; <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:25:58Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' &lt;big&gt;Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236);&lt;/big&gt; <br /> &lt;big&gt;Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279);&lt;/big&gt; <br /> &lt;big&gt;Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69);&lt;/big&gt; <br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... &lt;big&gt;Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв.&lt;/big&gt; <br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. &lt;big&gt;Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);&lt;/big&gt;<br /> &lt;big&gt;Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).&lt;/big&gt; <br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' &lt;big&gt;Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81)&lt;/big&gt;; &lt;big&gt;Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1)&lt;/big&gt;; Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. &lt;big&gt;Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131).&lt;/big&gt; Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' &lt;big&gt;Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182).&lt;/big&gt; <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:23:06Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); <br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); <br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69); <br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв. <br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. Подивіться на рай тихий, На свою країну, <br /> Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330);<br /> Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, <br /> яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177). <br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). <br /> Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:21:28Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); <br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); <br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69); <br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв. <br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177). <br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). <br /> Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:20:15Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''', и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); <br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); <br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69); <br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв. <br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177). <br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). <br /> Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див.екзотичний [[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:18:35Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Край''' [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> '''КРАЇНА''' , и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); <br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); <br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69); <br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв. <br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177). <br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). <br /> Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див. <br /> #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[екзотичний]]<br /> .[[http://sum.in.ua/s/ekzotychnyj]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:14:35Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> &lt;big&gt;Край&lt;/big&gt; [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> &lt;big&gt;КРАЇНА&lt;/big&gt; , и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); <br /> Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); <br /> Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69); <br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв. <br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177). <br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). <br /> Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див. екзотичний.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:12:18Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> == Край ==[[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> * '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> * '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> * '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> * '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> * '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> * '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> * '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> * '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> * '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> * '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> * '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> * '''перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.)'''. 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> * '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> * '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> * '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> * '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> * '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> * '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> * '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> == КРАЇНА == , и, жін [[http://sum.in.ua/s/krajina]]<br /> <br /> ''''''1.''' Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо.''' Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69); <br /> // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв. <br /> Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177). <br /> <br /> '''2. Те саме, що держава.''' Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; <br /> // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). <br /> Країна Рад — Радянський Союз. <br /> <br /> '''3. Те саме, що край 1 5.''' Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316) Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338) Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). <br /> Екзотична країна див. екзотичний.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T10:00:35Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Край [[http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html]]<br /> <br /> '''(аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та),''' зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> '''би́ти че́рез край.''' Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> '''взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку)'''. Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> '''да́ти че́рез край.''' Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> '''із кра́ю в край.''' По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> '''і (та й) край, з дієсл.''' Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> '''кла́сти / покла́сти край чому.''' Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> '''на пере́дньому кра́ї.''' Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> '''непоча́тий край чого.''' Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> '''перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край)'''. 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> '''перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.).''' 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.). 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> '''підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си).''' Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> '''покла́сти край.''' Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> '''прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць).''' 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> '''стоя́ти над безо́днею (край безо́дні).''' Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> '''сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру.''' Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> '''хоч з ха́ти тіка́й.''' Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> '''че́рез край.''' Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 2014-06-14T09:53:19Z

<p>Олянчук Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Країна, -ни, '''''ж. ''Край, страна. ''Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. ''Мет. 179. ''Нема в світі, як своя країна! ''Рудч. Чп. 248. '''Рідна країна'''. Родина, отечество. Ум. '''Краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. '''''Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. ''Грин. III. 410. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> [[&lt;a href=&quot;http://slovopedia.org.ua/49/53402/358334.html&quot;&gt;КРАЙ&lt;/a&gt;]]<br /> <br /> (аж (хоч, геть)) на край сві́ту (сві́та), зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т. ін. 1. Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); (Максим:) А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. дале́ко та словоспол. як мо́жна да́лі. Дуже, надзвичайно (далеко). Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм (бурлакам) так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти́, іти́ і под. Будь-куди, куди завгодно. (Світлана:) Він (батько) хороший... Я з ним і на край світу піду... (М. Зарудний); — Благослови мене, матусю, іти за ни<br /> <br /> би́ти че́рез край. Виявлятися на всю силу, великою мірою. Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич); Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко). <br /> <br /> взя́ти (перехопи́ти) че́рез край (ли́шку). Зробити, сказати і т. ін. щось зайве, непотрібне. Він тепер міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про земських начальників (В. Самійленко); Переді мною пропливла ніким не вигадана повість життя Рудого і Павла,— я тільки й взяв, напевне, лишку, що дав їм інші імена (М. Упеник); Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). <br /> <br /> да́ти че́рез край. Перевищити міру в чому-небудь. Кіндрат, збагнувши, що дав через край, почав запобігливо виправдовуватись (А. Іщук). <br /> <br /> із кра́ю в край. По всій території, на всьому просторі; скрізь. Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра); З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич); — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар). з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості... (М. Бажан). <br /> <br /> і (та й) край, з дієсл. Більше нічого, і все. Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко); Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко). <br /> <br /> кла́сти / покла́сти край чому. Припиняти що-небудь. Нескінченній балаканині .. кладе край командир (П. Панч); — Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко). <br /> <br /> на пере́дньому кра́ї. Серед найактивніших учасників чого-небудь; попереду. Недавній волжанин був завжди на передньому краї, вів за собою перші ударні бригади (П. Інгульський); Леся Українка до останнього подиху була на передньому краї битви ідей свого часу (З журналу). <br /> <br /> непоча́тий край чого. Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу). <br /> <br /> перебра́ти / перебира́ти че́рез мі́ру (че́рез край). 1. Перевищити усталену норму, прийняті правила чого-небудь; перебільшити що-небудь. Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць,— у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра. Спитав (хлопець) Міке.., чи вистачає води в Охотському морі. Міке .. відповів: Мало, мало стало води. Регіт орочів з рибальської артілі, які чули цю розмову, ясно показав Міке, що він перебрав через край (І. Багмут). перебра́ти мі́ру (мі́рку). Коли найстарший син Ростислав склав атестат зрілості, Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (І. Вільде); — Дорога моя, зважайте — публіка на вас розгнівана: ви перебрали міру, примусивши її стільки чекати (Л. Смілянський); Гердлічиха стоїть на порозі, сопе й тягне: — Та вдар ти його, ради Бога .. Але Гердлічка .. пам’ятав, що розв’язаного гуцула бити не вільно. Чув, що і так уже перебрав якусь мірку, пора була <br /> <br /> перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.). 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко). <br /> <br /> перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.). 1. Не відповідати допустимій нормі чого-небудь дозволеного. Його жарти й штукарство часом переходили через край і були трохи грубуваті й навіть вульгарні (І. Нечуй-Левицький). 2. Виявляти надмірність, втрачати почуття міри у чомусь. Офіцер збагнув, що перейшов межу потрібного такту в допиті (Г. Епік). перехопи́ти че́рез край. Янек надто пізно зрозумів, що справді перехопив через край (З. Тулуб). 3. Виявлятися найвищою мірою; досягати найбільшої інтенсивності. Безсильна (шаманова) лють перейшла всякі межі. Він шмагав коня, щоб хоть (хоч) трохи вилити її з переповнених грудей (В. Гжицький). <br /> <br /> підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си). Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С. Воскрекасенко); // Передбачати що-небудь. — Нас і не дивує, що класний керівник підійняв край завіси над ближчим майбутнім однієї з своїх учениць (О. Донченко). <br /> <br /> покла́сти край. Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний). <br /> <br /> прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць). 1. чому. Що-небудь закінчується. Роби і роби, а що заробила?.. Та не вічна ж вона йому полонянка, коли-небудь мусить таки прийти цьому край! (О. Гончар); Невже усім моїм материнським стражданням настав край? (В. Логвиненко). 2. кому. Хто-небудь помирає. Вже не раз важка хвороба валила комісара в ліжко. Іноді злі язики плескали, що це вже прийшов йому кінець (Ю. Збанацький); — Тоді певний був, що мені настав край, бо машина моя вся взялася вогнем (Ю. Яновський). 3. кому. Хто-небудь опиняється в скрутному або безвихідному становищі. — Час мені, мамо,.. подаватись десь із Вітрової Балки. На завод чи на шахту. — .. Думаєш, туди люди йдуть щастя шукати? Ідуть, як уже край прийде (А. Головко). <br /> <br /> стоя́ти над безо́днею (край безо́дні). Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). <br /> <br /> сяга́ти че́рез кра́й. Понад міру. Треба пройти через дитячу хворобу парламентаризму, цієї демократії, що сягає інколи через край, щоб поступово прийти до справді демократичних і в той же час конструктивних форм проведення усіх наших зібрань (З газети). <br /> <br /> хоч з ха́ти тіка́й. Немає сили витримувати, терпіти що-небудь. (Христя:) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть, а дітвора дрібна як підніме реви та галас! І-і, лихо, хоч з хати тікай (М. Кропивницький); — Така в мене нечисть завелася на горищі, спати не дає, жити заважає, змучила мене, запаморочила, хоч із хати тікай (Григорій Тютюнник). хоч тіка́й на край сві́ту. — Ох! Доленько моя! А мій?! Як оце вип’є, то й не приведи Господи… хоч тікай на край світу (М. Коцюбинський). <br /> <br /> че́рез край. Понад міру, дуже багато. Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ’яненко); (Виборний:) Не стидно, хоть на сватанні і через край смикнув окаянної варенухи (І. Котляревський); Співай (поете), та тільки щоб несумно, Бо в вік наш поступу журитись через край І непрактично, й нерозумно (В. Самійленко).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 3.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 2.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Україна.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Країна 4.jpeg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> <br /> [[Категорія:Кр]]</div>

Олянчук Анастасія