Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ланка

2013-01-14T11:02:36Z

Олена:

'''Ланка, -ки, '''''ж. ''1) Звено. 2) Низка монистъ. Вх. Зн. 31. 3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ дѣтской игрѣ того-же имени. Ив. 34.
[[Категорія:Ла]]

'''Ланка''' - складова частина (кільце) ланцюга (у 1 знач.). Ланки тракторної гусениці — найбільш масова і трудомістка деталь (Радянська Україна, 19.VIII 1959, 2);

'''Ланка''' - спец. Окрема деталь машини, механізму. Тіла, що входять до складу механізму, називаються його ланками (Практикум з машинознавства, 1957, 207);

'''Ланка''' - перен. Складова частина чого-небудь цілого. Шевченко нещадно бичує всю систему самодержавного ладу, всі його ланки, починаючи з самого вінценосця Миколи І і кінчаючи рядовими, найдрібнішими представниками царської влади (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 165); Індустріалізація країни, кооперування сільського господарства, культурна революція — такі основні ланки ленінського плану побудови соціалістичного суспільства (Програма КПРС, 1961, 11); * Образно. Йому уявився весь величезний фронт від Балкан і до північної Норвегії, де армії його країни ведуть невтомну боротьбу з ворогом. І в цьому залізному тисячокілометровому ланцюгу маленькою ланкою стоїть його «Крейсер» (Олесь Гончар, III. 1959, 162).

'''Ланка''' - перен. Особа, предмет і т. ін., завдяки яким хто-, що-небудь з чимось з'єднуються в одне ціле. Безстрашний рицар революції Фелікс Дзержинський довгий час був живою ланкою, яка поєднувала російський і польський робітничий рух (Максим Рильський, III, 1956, 56); Усіма силами душі кликала вона Нур'ялі додому як рідного, як єдину ланку, що зв'язує її з життям (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 295); В усіх цих сценах [опери «Украдене щастя»] важливою зв'язуючою ланкою між героями п'єси та їх односельчанами є гуцульський характер інтонацій (гуцульська гама), синкопа в ритмі та інші ознаки прикарпатської музики (Радянська Україна, 3.I 1961, 4).

'''Ланка''' - найменша організаційна одиниця в якому-небудь об'єднанні. [Романюк:] А хіба ти не на первій лінії? Твою ланку вся область знає (Олександр Корнійчук, Калин. гай, 1950, 9); З-за лісу навпроти нас вихопилась ланка., стерв'ятників-бомбардувальників (Юрій Яновський, I, 1954, 54); [Багатенко:] Ланка, стій! Ліворуч. Струнко!.. Товаришу лейтенант, ланка учльотів прибула (Іван Микитенко, I, 1957, 499).

http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BE&num=10&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=SEhkHZP7fw7BoM:&imgrefurl=http://sight-touch.com/photos/ru/tags/%25D1%2581%25D1%2582%25D1%2580%25D0%25B5%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B0/page-1.html&docid=H_PdiEutZMDsFM&imgurl=http://sight-touch.com/uploads/Photos/883134.jpg&w=600&h=400&ei=huXzUP78LMiOswap74DwDQ&zoom=1&iact=hc&vpx=829&vpy=619&dur=821&hovh=183&hovw=275&tx=137&ty=158&sig=106221576620917406608&page=1&tbnh=144&tbnw=231&start=0&ndsp=48&ved=1t:429,r:42,s:0,i:212&biw=1920&bih=913
http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5&hl=uk&tbo=d&biw=1920&bih=913&tbm=isch&tbnid=AUOptXlp3AsMlM:&imgrefurl=http://konst.org.ua/ru/photoshow/264/7&docid=BD-xD1MspR1CAM&imgurl=http://konst.org.ua/data/pictures/264/007.jpg&w=3072&h=1812&ei=puXzUIXDM9HOswbxk4CICg&zoom=1&iact=hc&vpx=178&vpy=455&dur=348&hovh=143&hovw=229&tx=206&ty=88&sig=106221576620917406608&page=1&tbnh=143&tbnw=229&start=0&ndsp=44&ved=1t:429,r:19,s:0,i:138
(Приходько Євгенія)

Жайворонок

2013-01-14T10:44:14Z

Олена:

'''Жайворонок, -нка, '''''м. ''1) = '''Жайворінок. '''''Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. ''МВ. III. 9. 2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны. Маркев. 2.
[[Категорія:Жа]]

'''Жайворонок''' - польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних.
'''
Жайворонок''' - виріб із тіста, що формою нагадує жайворонка.

'''Жайворонок''' - про людину, у якої фаза найвищої фізіологічної активності припадає на першу половину дня.

http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA&num=10&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=BHmVzQ8fDHeT3M:&imgrefurl=http://pernatidruzi.org.ua/art.php%3Fid%3D140&docid=D5v6ffhWNfI5QM&imgurl=http://pernatidruzi.org.ua/pictures/posmfes/1.jpg&w=550&h=366&ei=JuHzUNipO8fdsgbqoICoCg&zoom=1&iact=rc&dur=344&sig=106221576620917406608&page=1&tbnh=129&tbnw=199&start=0&ndsp=53&ved=1t:429,r:34,s:0,i:202&tx=128&ty=45&biw=1920&bih=913
http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%B6%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BA&num=10&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=VTYxRXWU4nvynM:&imgrefurl=http://uk.wikipedia.org/wiki/%25D0%2596%25D0%25B0%25D0%25B9%25D0%25B2%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25BD%25D0%25BE%25D0%25BA_%25D0%25BF%25D0%25BE%25D0%25BB%25D1%258C%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25B8%25D0%25B9&docid=81gabULbJy6NwM&imgurl=http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d8/Alauda_arvensis_2.jpg/270px-Alauda_arvensis_2.jpg&w=270&h=180&ei=JuHzUNipO8fdsgbqoICoCg&zoom=1&iact=hc&vpx=344&vpy=198&dur=582&hovh=143&hovw=208&tx=126&ty=63&sig=106221576620917406608&page=1&tbnh=143&tbnw=208&start=0&ndsp=53&ved=1t:429,r:2,s:0,i:101&biw=1920&bih=913
(Приходько Євгенія)

Вальс

2013-01-14T09:37:29Z

Олена:

'''Вальс, -са, '''''м. '''''= Валець. '''''Краков’яка оддирають, вальса та мазура. ''Шевч. 138.

[[Категорія:Ва]]

'''Орфографічний словник української мови:''' Вальс - іменник чоловічого роду.

'''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія):''' Вальс - бальний танець у поміркованому темпі, музичний розмір 3/4, популяризований у ХIХ ст. (Й. Штраус-батько і син); види: віденський, англ., франц., америк. (т.зв. бостон); наявний в класичній музиці (віртуозні вальси brillante, меланхолійно-ліричний valse triste).

'''Великий тлумачний словник:''' Вальс - Музичний твір із розміром у 3/4 такту для супроводу танцю або самостійного виконання.

https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSOk2hLAv-TJWLpTHTlu3metEFb-MdBWj-iT0xkVihDADYbSlV_FUFE2eXq - посилання на зображення.

(КИКЛА ЯНА)

Вівтарь

2013-01-14T09:25:08Z

Олена:

'''Вівтарь, -ря, '''''м. ''Олтарь. ''Боятися попа та в вівтарь не йти. ''Ном. А? 4232. ''Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. ''Ном. № 10422. Ум. '''Вівтарик. '''Аф. 315.
[[Категорія:Ві]]

Вівтар -
іменник чоловічого роду.
'''(Орфографічний словник)'''

Вівтар -
у давніх народів — місце для жертвоприношень; жертовник. Правителі Херсонеса поставили бронзову статую Діофанта в повному озброєнні в акрополі., міста біля вівтаря найбільш шанованої богині (Історія СРСР, І, 8, 1956, 19).
'''(Великй тлумачний словник)'''

Вівтар -
відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол. Кайдаш пішов у вівтар служити за паламаря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Вона краще за дяка спостерігала, як отець Павло махав рукою з вівтаря, мовляв: «Хутчій кінчай там» (Яків Качура, II, 1958, 23).
'''(Тлумачний словник української мови)'''

Вівтар -
приносити (принести, покласти і т. ін.) що на вівтар вітчизни (перемоги, науки і т. ін.), уроч. — жертвувати чим-небудь в ім'я вітчизни (перемоги і т. ін.). Тобі [Україно] несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (Володимир Самійленко, I, 1958, 88); Багато жертв в ім'я перемоги принесла наша молодь на вівтар Батьківщини (Радянська Україна, 14.XII 1946, 1).
'''(Академічний тлумачний словник)'''

Вівтар -
східна підвищена частина християнського храму, призначена для відправлення служби.
'''(Словник іншомовних слів Мельничука)'''

Вівтар -
1. Жертовний камінь нагорі піраміди у народів Стародавньої Америки, у якому малося невелике заглиблення для спалювання сердець, які виривалися з грудей живих людей.

2. Підвищення де курилися пахощі, символізуючи жертву Агнця Божого, пізніше стіл для відправлення таїнств Євхаристії у ранньохристиянському храмі.

3. Жертовний престол для здійснення таїнства (перетворення хліба з вином у кров Христа), який був витягнутий поперек осі католицького храму і разом з декоративною стінкою у вигляді складня пишно прикрашався орнаментальним різьбленням, збагачувався живописом і скульптурою. Згодом В. перетворились у монументальні споруди понад 10 м заввишки з боковими стулками, які розкривались у святкові дні, демонструючи Адама, Єву, Агнця Божого, ангелів. На зовнішніх частинах зображалися сцени Благовіщення, донатори, вгорі — пророки й сивіли. У Новий час виконані у стилі ренесансу і бароко ілюзорні картини позаду В. в обрамуванні канделябр створювали враження реального існування Мадонни з малятком, Вознесіння Христа та інших сцен.

4. Переносний Вівтар, який у Візантії виконувався у вигляді складня (диптиха, триптиха) зі слонової кості, на романському й готичному Заході — тристулкового з позолоченої бронзи або срібла з коштовними каміннями. Вони завершувались хрестами, моделями храмів.

5. Монументальна і багато прикрашена стінка в Іспанії — докл. див. ретабло.
'''(Архітектурно-монументальний словник)'''

Вівтар -
нести́ (кла́сти, ки́дати і т. ін.) / принести́ (покла́сти, ки́нути і т. ін.) що на вівта́р чого, уроч. Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім’я чогось. Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. (артистка) на вівтар того, що “так безмежно любила” (Остап Вишня); Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко); У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім’я великої Перемоги (З газети).
'''(Фразеологічний словник української мови)'''

https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQpFWsk09AvFC7Fyt5Q0WHMkCv-LuenzS9x0rgkZ9d8owjijRS6romG - посилання на зображення вівтаря.

(КИКЛА ЯНА)

Ванна

2013-01-14T09:24:10Z

Олена:

'''Ванна, -ни, '''''ж. ''1) Ванна. Чуб. II. 644. ''Старий казав папісти води в ванну. ''Чуб. II. 334. 2) Раст. Verbascum nigrum. Лв. 102.

[[Категорія:Ва]]

Ванна -
Велика довгаста посудина для миття і купання. Чи купили ванну, купаєшся? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 135)
'''(ABBYY Lingvo Online_Великий тлумачний словник)'''

Ванна -
Процес миття, купання у такій посудині. || Занурення оголеного тіла або якоїсь його частини на певний час у воду чи інше середовище (грязь) з лікувальною метою. Софія, прийнявши ванну й одягнувши халат, влаштувалась у м'якому кріслі біля каміна
'''(Тлумачний словник української мови)'''

Ванна -
Занурення оголеного тіла або якоїсь його частини на певний час у воду чи інше середовище (грязь) з лікувальною метою. Нічого нового він [лікар] мені не сказав: ванни ті ж самі, температури тієї ж самої (Леся Українка, V, 1956, 13)
'''(Академічний тлумачний словник)'''

Ванна -
У різних галузях техніки – відкрита посудина або апарат, в якому міститься рідке середовище (розчин, розплав). -Зміна анодників [робітників]., вирішила перебудувати роботу в усіх своїх ланках і забезпечити високоякісне обслуговування електролізних ванн меншим числом робітників (Радянська Україна, 16.VII 1961, 1).
'''(E-slovnik)'''

Ванна -
Посудина з течивом.
'''(Словник іншомовних слів)'''

Ванна -
Богослужбова посудина, у якій освячують воду; водосвятна чаша.
'''СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)'''

Ванна -
Наповнена водою споруда для плавання в басейнах.
'''(Словник архітектури і монументального мистецтва)'''

http://eslovnik.com/img/68111916-vanna.jpg - посилання на картинку

(КИКЛА ЯНА)

Вівтарь

2013-01-14T09:22:01Z

Олена:

'''Вівтарь, -ря, '''''м. ''Олтарь. ''Боятися попа та в вівтарь не йти. ''Ном. А? 4232. ''Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. ''Ном. № 10422. Ум. '''Вівтарик. '''Аф. 315.
[[Категорія:Ві]]

Вівтар -
іменник чоловічого роду.
(Орфографічний словник)

Вівтар -
у давніх народів — місце для жертвоприношень; жертовник. Правителі Херсонеса поставили бронзову статую Діофанта в повному озброєнні в акрополі., міста біля вівтаря найбільш шанованої богині (Історія СРСР, І, 8, 1956, 19).
(Великй тлумачний словник)

Вівтар -
відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол. Кайдаш пішов у вівтар служити за паламаря (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Вона краще за дяка спостерігала, як отець Павло махав рукою з вівтаря, мовляв: «Хутчій кінчай там» (Яків Качура, II, 1958, 23).
(Тлумачний словник української мови)

Вівтар -
приносити (принести, покласти і т. ін.) що на вівтар вітчизни (перемоги, науки і т. ін.), уроч. — жертвувати чим-небудь в ім'я вітчизни (перемоги і т. ін.). Тобі [Україно] несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (Володимир Самійленко, I, 1958, 88); Багато жертв в ім'я перемоги принесла наша молодь на вівтар Батьківщини (Радянська Україна, 14.XII 1946, 1).
(Академічний тлумачний словник)

Вівтар -
східна підвищена частина християнського храму, призначена для відправлення служби.
(Словник іншомовних слів Мельничука)

Вівтар -
1. Жертовний камінь нагорі піраміди у народів Стародавньої Америки, у якому малося невелике заглиблення для спалювання сердець, які виривалися з грудей живих людей.

2. Підвищення де курилися пахощі, символізуючи жертву Агнця Божого, пізніше стіл для відправлення таїнств Євхаристії у ранньохристиянському храмі.

3. Жертовний престол для здійснення таїнства (перетворення хліба з вином у кров Христа), який був витягнутий поперек осі католицького храму і разом з декоративною стінкою у вигляді складня пишно прикрашався орнаментальним різьбленням, збагачувався живописом і скульптурою. Згодом В. перетворились у монументальні споруди понад 10 м заввишки з боковими стулками, які розкривались у святкові дні, демонструючи Адама, Єву, Агнця Божого, ангелів. На зовнішніх частинах зображалися сцени Благовіщення, донатори, вгорі — пророки й сивіли. У Новий час виконані у стилі ренесансу і бароко ілюзорні картини позаду В. в обрамуванні канделябр створювали враження реального існування Мадонни з малятком, Вознесіння Христа та інших сцен.

4. Переносний Вівтар, який у Візантії виконувався у вигляді складня (диптиха, триптиха) зі слонової кості, на романському й готичному Заході — тристулкового з позолоченої бронзи або срібла з коштовними каміннями. Вони завершувались хрестами, моделями храмів.

5. Монументальна і багато прикрашена стінка в Іспанії — докл. див. ретабло.
(Архітектурно-монументальний словник)

Вівтар -
нести́ (кла́сти, ки́дати і т. ін.) / принести́ (покла́сти, ки́нути і т. ін.) що на вівта́р чого, уроч. Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім’я чогось. Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. (артистка) на вівтар того, що “так безмежно любила” (Остап Вишня); Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко); У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім’я великої Перемоги (З газети).
(Фразеологічний словник української мови)

https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQpFWsk09AvFC7Fyt5Q0WHMkCv-LuenzS9x0rgkZ9d8owjijRS6romG - посилання на зображення вівтаря.

(КИКЛА ЯНА)

Казка

2013-01-14T09:00:19Z

Олена:

'''Казка, -ки, '''''ж. ''Сказка. ''В пісні правда, а в казці брехня. ''Посл. Ум. '''Ка́зочка. '''''От вам казочка. ''
[[Категорія:Ка]]
1) Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил. ("Тлумачний словник української мови")

2) Те, що не відповідає дійсності; вигадка, байка ("Словник української мови. Академічний тлумачний словник" (1970—1980))

3) Байка, притча; П. міт, вигадка, фантазія неправда, брехня, нереальність. ("Словопедія. Словник синонімів")

4) а) сказка(выдумка) разг. сказка, басня. ("Словопедія. Українсько-російський словник")

5) а) ка́зка про бі́лого (соло́м’яного, рябо́го) бичка́. Що-небудь вигадане, надумане, нереальне. Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові. ..Чмир називав це казкою про білого бичка (О. Слісаренко); Скільки можна отак зустріти ерудитів, краснословів, дотепників, тонких натур, вільнодумців! Але з переважної більшості добра того стачає лиш на один раз. Це мовби вивіска, за якою нічого нема. Казка про солом’яного бичка (П. Загребельний).
б)ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ((не) списа́ти), перев. зі словоспол. таки́й, що; так, що, фольк. 1. Надзвичайно гарний, вродливий; чудовий. — Там є така чудесна дитяча кімната, що ні в казці розказати, ні пером описати (Ф. Бурлака). (і) не (ні) сказа́ти (розказа́ти), (і) не (ні) списа́ти (ні написа́ти). Козак Чайченко, та такий вже хороший, та такий вже гарний — і не сказати, і не списати (Марко Вовчок). 2. Уживається для підкреслення високого ступеня вияву чого-небудь (перев. незвичайного). Що вже Ганна Антонівна мороки з ним (учнем) колись мали — ні в казці сказати, ні пером описати (Ю. Яновський); Ані в казці сказати, ні пером не списати, .. яка там знялась буча, на тій раді (О. Ільченко).

6) іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири ка́зки ("Словопедія. Орфографічний словник української мови")

зображення поданого слова:
http://images.yakaboo.ua/i_upload/book_image/4/91/96/91962186.jpg

(виконала: Матвійчук Оксана)

Величати

2013-01-14T08:48:18Z

Олена:

'''Велича́ти, -ча́ю, -єш, '''''гл. ''1) Величать, называть, титуловать. ''Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. ''Макс. ''Один одного звикли добродіями величати. ''ЗОЮР. II. 201. 2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. ''Дурня багатого всі величають. ''Ном. № 1429. ''Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. ''Ном. № 2837. ''Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи. ''Макс.
[[Категорія:Ве]]

'''ВЕЛИЧАТИ''', аю, аєш, недок., перех. - Називати кого-небудь шанобливим ім'ям, підкреслюючи цим свою повагу до нього. Один одного звикли добродіями величати (Словник Грінченка); [Наталка:] Здорові були, добродію, пане возний!.. Я вас зову так, як все село вас величає, шануючи ваше письменство і розум (Іван Котляревський, II, 1953, 6); Він величав її «нашим заспівувачем», побажав їй багато здоров'я-віку (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 8);

'''Величати''' розм. Називати кого-небудь ім'ям згідно з його чином; титулувати. — Тільки з уговором піду: щоб ні ти, ні жінка твоя, ні сім'я твоя, щоб не величали мене благородим (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 322);

'''Величати''' ірон. Називати когось яким-небудь ім'ям, прізвиськом, образливим або не відповідним, не властивим йому. [Храпко (набік):] Щоб тобі язик руба став, як ти мене чортом величаєш! (Панас Мирний, V, 1955, 158); За її горластість весь вагон уже величав бабу комендантом (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 454);

'''Величати''' розм. Називати по батькові. Ніхто не смів її не тільки відьмою або чим взивати, та ще й величали її..: Семенівна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 223); [Шумейко:] От таке! Чи ж не Андрійовичем його величають? (Іван Микитенко, І, 1957, 463);

'''Величати''' - прославляти, вихваляти, звеличувати. — Славно, славно! — закричали всі звірі і дуже величали Лисову розсудливість (Іван Франко, IV, 1950, 69); Піснею Вітчизну величають (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 39); Стрічайте юних, стрічайте, епоху в піснях величайте! (Павло Тичина, До молоді.., 1959, 26).

'''Величати''' фольк. Вшановувати когось, співаючи на його честь обрядову пісню. [Дранко:] Просимо дорогих гостей величати наших молодих весільною піснею (Марко Кропивницький, I, 1958, 22).

http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8&start=118&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=Kl3iRJWN7Y6xGM:&imgrefurl=http://www.credo-ua.org/2011/12/55880&docid=eGK2QmEnM-md7M&imgurl=http://www.credo-ua.org/wp-content/uploads/2011/12/ong1.jpg&w=450&h=354&ei=5sXzULLjCs3TsgbClIGIAw&zoom=1&iact=hc&vpx=499&vpy=384&dur=180&hovh=199&hovw=253&tx=123&ty=154&sig=106221576620917406608&page=3&tbnh=158&tbnw=202&ndsp=72&ved=1t:429,r:21,s:100,i:67&biw=1920&bih=913
http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=f4LTvN7g8-GAPM:&imgrefurl=http://uk.wikipedia.org/wiki/%25D0%259C%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25B8%25D1%2582%25D0%25B2%25D0%25B0&docid=2S-0mLNvY3-8pM&imgurl=http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9b/Maria_Magdalene_praying.jpg/220px-Maria_Magdalene_praying.jpg&w=220&h=347&ei=JMbzUJuXNciZtQbIvIHwDw&zoom=1&iact=hc&vpx=150&vpy=523&dur=1879&hovh=277&hovw=176&tx=111&ty=216&sig=106221576620917406608&page=2&tbnh=144&tbnw=90&start=56&ndsp=70&ved=1t:429,r:68,s:0,i:290&biw=1920&bih=913
(Куліш Олена)

Писанка

2013-01-14T08:40:00Z

Олена:

'''Пи́санка, -ки, '''''ж. ''1) Пасхальное яйцо, расписанное разноцвѣтными узорами. Чуб. VII. 385. 2) Санки-писанки. Изукрашенныя сани. ''Ей через гору Галилейськую, там от мі біжат санкиписанки. ''Гол. II. 13. Ум. '''Писаночка. '''
[[Категорія:Пи]]

'''Пи́санка''' — яйце, декороване традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників.

'''ПИСАНКА''', и, жін.- Розмальоване великоднє куряче або декоративно, звичайно дерев'яне, яйце. Настав великдень.. По службі божій щиро з ним Поцілувалася дівчина. І писанок, і крашанок. Всього Трохиму надавала (Степан Руданський, Тв., 1959, 63); Я вийняв крашанку, чи, краще, писанку. На ній по білому йшли навскоси чорні смуги (Володимир Самійленко, II, 1958, 332); Писанки — здебільшого з дерева — стали декоративним оздобленням майже в кожній гуцульській хаті (Хлібороб України, 1, 1965, 28);

'''Писанка''' перен. Про що-небудь приємне, красиве. Життя — писанка, та шкода, що в материнім череві не засновано доброї школи, щоб життя з пелюшок обома жменями брати (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 294); Чимало зусиль витратили мешканці відомого на весь світ села [Шевченкове], щоб причепурити його, перетворити у справжню писанку (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 89);

'''Писанка''' перен. Вродлива дівчина, жінка. Ян Гуцульський прибув з Поділля, привіз і свою писанку-дочку, щоб уперше показати її на люди дорослою, вихованою (Іван Ле, Україна, 1940, 28);

'''Писанка''' перен., зневажл. Фарбована, розмальована, занадто яскраво вбрана жінка, дівчина. — Невідомо, хто кого перетягне, чи Марія Василину,чи Василина Марію, — говорили чоловіки, — бач, як убралась! А станом кру~ тить, як чорт перед заутренею. Треба держати дочок далі од цих писанок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 123).

http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=fPe17vrs_VLPpM:&imgrefurl=http://masoch-cafe.com.ua/news/81.htm&docid=CKPZIBVzUsaXNM&imgurl=http://masoch-cafe.com.ua/i/images/pysanky_200609.jpg&w=600&h=400&ei=C8TzULl90MqyBrXBgOgN&zoom=1&iact=rc&dur=2&sig=106221576620917406608&page=1&tbnh=142&tbnw=211&start=0&ndsp=11&ved=1t:429,r:1,s:0,i:111&tx=323&ty=256&biw=1920&bih=913
http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0&start=122&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=BDgN_NPsORviMM:&imgrefurl=http://www.torange.ru/Holidays/Easter/%25D0%259E%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B6%25D0%25B5%25D0%25B2%25D0%25B0%25D1%258F-%25D0%25BF%25D0%25B8%25D1%2581%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25BA%25D0%25B0-12261.html&docid=ufNuyTMprzBKIM&imgurl=http://www.torange.ru/photo/12/13/%2525D0%25259E%2525D1%252580%2525D0%2525B0%2525D0%2525BD%2525D0%2525B6%2525D0%2525B5%2525D0%2525B2%2525D0%2525B0%2525D1%25258F-%2525D0%2525BF%2525D0%2525B8%2525D1%252581%2525D0%2525B0%2525D0%2525BD%2525D0%2525BA%2525D0%2525B0-1336985982_50.jpg&w=1200&h=800&ei=JsTzUKmpKIbJsgbRsYGACw&zoom=1&iact=hc&vpx=168&vpy=396&dur=374&hovh=183&hovw=275&tx=208&ty=101&sig=106221576620917406608&page=3&tbnh=135&tbnw=205&ndsp=62&ved=1t:429,r:33,s:100,i:103&biw=1920&bih=913
http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0&start=122&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=wRmxR586K_bFkM:&imgrefurl=http://muzey.vn.ua/node/375&docid=4JYsv3HG9cdJKM&imgurl=http://s50.radikal.ru/i129/1203/2d/b25caaefd768.jpg&w=500&h=366&ei=JsTzUKmpKIbJsgbRsYGACw&zoom=1&iact=hc&vpx=436&vpy=503&dur=608&hovh=192&hovw=262&tx=146&ty=106&sig=106221576620917406608&page=3&tbnh=140&tbnw=202&ndsp=62&ved=1t:429,r:67,s:100,i:205&biw=1920&bih=913
(Куліш Олена)

Хуртовина

2013-01-14T08:24:17Z

Олена:

'''Хуртовина, -ни, '''''ж. ''1) Мятель, вьюга. Александров. у. 2) Буря, ураганъ. ''Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. ''АД. І. 187. ''Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля! ''ЗОЮР. II. 40. 3) Невзгода. ''Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. ''Мет. 356. ''Як пришибла лиханещасна хуртовина, то тоді одреклися усі кумипобратими. ''КС. 1882. XII. 497.
[[Категорія:Ху]]

'''ХУРТОВИНА''' - (сильний вітер зі снігом) завірюха, буран, заметіль, пурга, хуга, віхола, метелиця, розм.: р. хурделиця, сніговій, сніговійниця, сніговиця.

'''ХУРТОВИНА''', и, жін. - перен., розм. Те саме, що завірюха 2. Івась у неї був одним один. Їй тяжко і страшно було подумати, що як виросте її одинчик, а тут, не дай господи, схопиться яка завірюха з башею або татарвою, та й замчить її ясного сокола бозна за який край світа [світу].. Жахаючись тої страшної хуртовини, яка тоді часто й густо підіймалася, материне серце боялося, щоб Івась у іграшках, бува, не привчився до неї (Панас Мирний, I, 1949, 180); Ми думали собі: чи всі живі після такої несамовитої світової хуртовини, що вогненним ураганом чотири роки поливала й скородила світ... (Терень Масенко, Роман.., 1970, 298); Ой у місті Петрограді Знялась хуртовина, Ой там зоря п'ятикутна В Жовтні засвітила (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 33).

'''Хуртовина''' - ураган. Як зробилась на Чорному морі страшенна хуртовина.., дак чим Олексій Попович вирятувався? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 452); Буря валила легкі літні юрти й намети. Котився посуд, ковдри, одяг... Злякана отара помчала світ за очі, і піскова хуртовина гнала її все далі... (Зінаїда Тулуб, В степу... 1964, 72);
// перен., розм. Те саме, що вихор1 2. Він був для мене наче паличка дирижера [диригента], що викликає раптом з мертвої тиші цілу хуртовину згуків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 232); В повітрі — хуртовина з квіток: летять троянди, летять піони, дощем сиплються сині волошки (Степан Васильченко, Незібр. тв., 1941, 64); Хлюпнувся у річку. Іван — в Інгульці! Прожектор піймав його. Куль хуртовина, — По ньому стріляли німецькі стрільці... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 20).

'''Хуртовина''' - перен., розм. Нещастя, знегода, тяжка година і т. ін. А як прийшла худая, нещасливая хуртовина — Одріклася вся названая родина (Павло Чубинський, V, 1874, 470); О. знаю я, багато ще промчить Злих хуртовин над головою в мене, Багато ще надій із серця облетить, Немов од вихря листячко зелене (Леся Українка, I, 1951, 122); Любов і гнів, що дарувала сину, І серця жар, і пломенистий зір Я пронесу у всяку хуртовину Всім недругам моїм наперекір! (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 19); Але раптом Гюлле промовила: — Так, я передаю моє слово моєму братові Ахметові. Хтось легко зітхнув, і затаєна в тиші погрозлива хуртовина непомітно розвіялась (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 94).

http://www.google.com.ua/imgres?q=%D1%85%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=DjhyxBumGZZ_zM:&imgrefurl=http://tsn.ua/ukrayina/u-ponedilok-priydut-vsi-prinadi-zimi-ozheledicya-hurtovina-nalipannya-snigu.html&docid=ibOKto-M1Y9YBM&imgurl=http://image.tsn.ua/media/images2/original/Feb2012/383560772.jpg&w=600&h=450&ei=UsDzUNnKC8mOtAa1h4CwBQ&zoom=1&iact=hc&vpx=1033&vpy=431&dur=580&hovh=194&hovw=259&tx=108&ty=131&sig=106221576620917406608&page=1&tbnh=150&tbnw=192&start=0&ndsp=47&ved=1t:429,r:24,s:0,i:158&biw=1920&bih=913
http://www.google.com.ua/imgres?q=%D1%85%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=tJ2t_3z0wnGm5M:&imgrefurl=http://zaholovok.com.ua/trokh-zablukalikh-turistiv-ryatuvali-na-rakhivshchini&docid=beQ0htrylXwX7M&imgurl=http://zaholovok.com.ua/sites/default/files/Blyznycja.jpg&w=597&h=425&ei=UsDzUNnKC8mOtAa1h4CwBQ&zoom=1&iact=hc&vpx=206&vpy=533&dur=643&hovh=189&hovw=266&tx=156&ty=117&sig=106221576620917406608&page=2&tbnh=142&tbnw=217&start=47&ndsp=55&ved=1t:429,r:66,s:0,i:284&biw=1920&bih=913
http://www.google.com.ua/imgres?q=%D1%85%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0&start=102&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=Fnjj0Ix4EdppCM:&imgrefurl=http://24tv.ua/home/showSingleNews.do%3Fna_lvivshhini_58_sil__vidrizani_vid_svitu%26objectId%3D289374&docid=Q0EQZ4Qf00oFcM&imgurl=http://24tv.ua/resources/photos/news/300_DIR/201212/289374.jpg&w=300&h=225&ei=gcDzUIr7G5OHswbunoHoCg&zoom=1&iact=hc&vpx=1356&vpy=92&dur=466&hovh=135&hovw=172&tx=80&ty=131&sig=106221576620917406608&page=3&tbnh=135&tbnw=172&ndsp=64&ved=1t:429,r:10,s:100,i:34&biw=1920&bih=913
(Куліш Олена)

Фартух

2013-01-14T08:15:18Z

Олена:

'''Фартух, -ха, '''''м. ''1) То-же, что и '''спідниця '''изъ ситца или окрашеннаго полотна. Гол. Од. 21, 49. 2) = '''Хвартух. '''''Припну фартух дорогий срібнізлоті береги, гафтована середина, преподобна дівчина. ''Чуб. V. 10. Ум. '''Фартушок. '''
[[Категорія:Фа]]

'''ФАРТУХ''' - (одяг із зав'язками, що вбирають спереду) фартушина, діал.: опинка, передник, передниця, запаска.

'''Фартух''' — біла полотняна спідниця бойківчанок, яка прикрашалася по низу вишивкою (циркою).

'''ФАРТУХ''', а, чол. - Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх. З голосним плачем побігла вона [Гашіца] до села, але скоро опам'яталась, обтерла сльози фартухом і подалась додому (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 249); Зняли [діти] писк, хто тікав, хто хлипав, хто хапав мамів за спідниці і ховав голови під фартухи (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 10);
// Предмет одягу різного крою, з різного матеріалу? який одягають під час роботи, щоб запобігти забрудненню одягу спереду. Річард і Деві увіходять у хату потомлені. Річард при фартуху, з мулярським знаряддям (Леся Українка, III, 1952, 7); На носі в нього [шевця] окуляри, Колодка біла у руках, І чорний фартух через груди, Й цвяшок забутий у губах... (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 118); В білому фартусі і з блискучим пінцетом у руці вона була схожа на лікаря (Олесь Донченко, V, 1957, 238); Спецодяг для робітників при обприскуванні [рослин отрутою]: брезентовий фартух, гумові чоботи і такі ж рукавички (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 83).

'''Фартух''' - Шкіряна, полотняна й т. ін. запона в колясці, візку тощо для захисту їздця від болота, пилу. Кукса правує, Левко Обозний як член сільради сидить у колисці, закритий до половини пластмасовим фартухом (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 498);
// техн. Назва різного виду запон біля механізмів. За другим бітером шарнірно підвішено чотири фартухи; вони затримують зерно, що його викидають барабан і бітери [молотарки] (Зернові комбайни, 1957, 35).

'''Фартух''' спец. - Деталь верстата, у якій розміщені механізми для передавання руху. Ходовий гвинт і ходовий валик передають рух супорту за допомогою механізмів, які містяться у фартусі (Токарна справа.., 1957, 23).

'''Фартух''' зах. - Спідниця з ситцю або пофарбованого полотна. Ой на горі воли в ярмі, коні в колісниці, Ліпша дівка у фартусі, ніж котра в спідниці (Коломийки, 1969, 371).

http://www.google.com.ua/imgres?q=%D1%84%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%D1%85&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=kSx_GXDJryow1M:&imgrefurl=http://my-ukraine.uaprom.net/p176165-fartuh-dityachij-33h35sm.html&docid=yve7F1sDIuYJBM&imgurl=http://images.prom.ua/253666_w640_h640_p1013691.jpg&w=640&h=480&ei=VLvzUL2rOZHmtQaujoCICg&zoom=1&iact=hc&vpx=4&vpy=129&dur=4424&hovh=194&hovw=259&tx=165&ty=136&sig=106221576620917406608&page=1&tbnh=144&tbnw=181&start=0&ndsp=68&ved=1t:429,r:0,s:0,i:81&biw=1920&bih=913
http://www.google.com.ua/imgres?q=%D1%84%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%D1%85&start=655&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=E0a50G6Fe6a-tM:&imgrefurl=http://tilda.lviv.ua/ua/catalog%3Fall&docid=78WEMo6i194ziM&imgurl=http://tilda.lviv.ua/files/works/pic-20120402-100102.jpg&w=600&h=835&ei=trvzULPKJ4eStQa474DwCQ&zoom=1&iact=hc&vpx=630&vpy=540&dur=653&hovh=265&hovw=190&tx=87&ty=156&sig=106221576620917406608&page=10&tbnh=143&tbnw=103&ndsp=70&ved=1t:429,r:71,s:600,i:217&biw=1920&bih=913
(Куліш Олена)

Ванна

2013-01-14T08:11:44Z

Олена:

'''Ванна, -ни, '''''ж. ''1) Ванна. Чуб. II. 644. ''Старий казав папісти води в ванну. ''Чуб. II. 334. 2) Раст. Verbascum nigrum. Лв. 102.

[[Категорія:Ва]]

Ванна -
Велика довгаста посудина для миття і купання. Чи купили ванну, купаєшся? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 135)
(ABBYY Lingvo Online_Великий тлумачний словник)

Ванна -
Процес миття, купання у такій посудині. || Занурення оголеного тіла або якоїсь його частини на певний час у воду чи інше середовище (грязь) з лікувальною метою. Софія, прийнявши ванну й одягнувши халат, влаштувалась у м'якому кріслі біля каміна
(Тлумачний словник української мови)

Ванна -
Занурення оголеного тіла або якоїсь його частини на певний час у воду чи інше середовище (грязь) з лікувальною метою. Нічого нового він [лікар] мені не сказав: ванни ті ж самі, температури тієї ж самої (Леся Українка, V, 1956, 13)
(Академічний тлумачний словник)

Ванна -
У різних галузях техніки – відкрита посудина або апарат, в якому міститься рідке середовище (розчин, розплав). -Зміна анодників [робітників]., вирішила перебудувати роботу в усіх своїх ланках і забезпечити високоякісне обслуговування електролізних ванн меншим числом робітників (Радянська Україна, 16.VII 1961, 1).
(E-slovnik)

Ванна -
Посудина з течивом.
(Словник іншомовних слів)

Ванна -
Богослужбова посудина, у якій освячують воду; водосвятна чаша.
СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)

Ванна -
Наповнена водою споруда для плавання в басейнах.
(Словник архітектури і монументального мистецтва)

http://eslovnik.com/img/68111916-vanna.jpg - посилання на картинку

(КИКЛА ЯНА)

Ягідка

2013-01-14T07:55:25Z

Олена:

'''Я́гідка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''ягода. '''

'''Я́гідка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''ягода. '''2) мн. Раст. Daphne Mezereum L. ЗЮЗО. І. 121.
[[Категорія:Яг]]

'''Я́года''' — тип простого плоду, що має м'яку їстівну м'якоть та кілька насінин, що утворюються з єдиної зав'язі. В повсякденній мові, проте, ягодами вважаються невеликі плоди круглої або подовжньої форми, кислі або солодкі.

'''ЯГОДА''' - соковитий плід з м'ясистим оплоднем і вел. кількістю насінин; напр., помідор, порічка, чорниця.

'''ЯГОДА''' - (з) одного́ по́ля я́годи (рідше я́года). Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т. ін. (перев. негативними). — Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас (В. Большак); — Ні, вони (союзники) підуть на Гітлера війною. У нас же договір з нии є.— Що договір, коли вони з одного поля ягоди? (В. Кучер); — Що стражник, що становий — усі вони одного поля ягода, одним миром мазані!.. (Панас Мирний). ягідки́ одного́ по́ля. — Може б, отцю Миколаю шепнути, щоб він цим або тим святом настрахав Терентія.— Той настрахає,— криво посміхнувся парубок.— Вони, здається, ягідки одного поля (М. Стельмах). з одно́ї гіллі́ я́годи. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (І. Франко).

http://www.google.com.ua/imgres?q=%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=bp_b-GKkPj3o_M:&imgrefurl=http://zdravo-bravo.ru/recepti-narodnoi-medicini/kak-ukrepit-immunitet&docid=tIPz50LQOdI9ZM&imgurl=http://zdravo-bravo.ru/wp-content/uploads/2012/08/kak-ukrepit-immunitet.jpg&w=1600&h=1200&ei=q7nzUMTKEMbFtAbakYDQDA&zoom=1&iact=rc&dur=51&sig=106221576620917406608&page=2&tbnh=142&tbnw=188&start=49&ndsp=59&ved=1t:429,r:58,s:0,i:260&tx=56&ty=56&biw=1920&bih=913
http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQuy7Tstw-UuZOF0uKjaq3hJSSDltLbkOAnShPkasITtTACcJDs
(Куліш Олена)

Ягідка

2013-01-14T07:55:08Z

Олена:

Жертва

2013-01-14T07:35:51Z

Олена:

'''Жертва, -ви, '''''ж. ''Жертва. ''Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати Плутону в жертву принести. ''Котл. Ен.
[[Категорія:Же]]

'''ЖЕРТВА, и, жін.
'''
1. За релігійними обрядами деяких народів — предмет або жива істота, яких приносили як дар богам. [Гелен:] Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Леся Українка, II, 1951, 308); У річкових вирах, на думку слов'ян, жив водяник, якого перед початком ловіння риби вони старались задобрити принесенням жертви (Історія СРСР, I, 1956, 35).

2. Добровільний внесок у вигляді грошей або яких-небудь предметів на користь когось, чогось; пожертвування. Полтавському губернському земству дозволено збирати жертви на пам'ятник у Києві великому Кобзареві України (Панас Мирний, V, 1955, 313).

3. Той, хто загинув від нещасного випадку, від руки ворога і т. ін. Велика боротьба праці проти капіталу коштувала безлічі жертв робітникам усіх країн (Ленін, 7, 1949, 173); Вже внесли труп. Це був юнак з чорними вусиками і довгими віями — жертва автомобільної катастрофи (Олесь Донченко, I, 1956, 371);
// Той, над ким знущаються, проявляють насилля. Поліцай зупиняється, чекає відповіді і шалено б'є нагайкою по столі. Лунає стогін жертви (Юрій Яновський, IV, 1959, 217); Усі в'язні вже стояли рядами в коридорі, і Менгель, блискаючи скельцями пенсне, тикав пальцем в обрану жертву (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 201);
// Про людей, тварин або комах, що перебувають у лапах хижака, у клітці, у сітці і т. ін. Страшенно скрикнула нещаслива жертва; захрустіли кості під медведячими зубами (Іван Франко, VI, 1951, 16); Удави не отруйні, але, нападаючи на свою жертву, обвивають її, душать і ковтають цілком (Фізична географія, 5,1956, 148);
// перен., кого, чого. Той, хто переживає, терпить різні неприємності від кого-, чого-небудь. Залякана сільська дитина, нечесана, погано одягнена, стає жертвою школярів і грубих, неосвічених учителів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 27); Жертва Булгакового темпераменту мала досить жалюгідний вигляд (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 31).
♦ Понести великі жертви — втратити багато людей. Великі жертви поніс словацький народ у минулій війні (Радянська Україна, 28.VIII 1959, 4); Потребувати (вимагати) жертв (жертви) — необхідно переживати які-небудь труднощі, нести втрати людей і т. ін. [Острожин:] А треба, знаєте, ще скінчити фейлетон; гулянки гулянками, а велике колесо цивілізації потребує своєї жертви... (Леся Українка, II, 1951, 15); В осінній пустці, що облягала село, чулось зловісне дихання якогось лиха, щось невблаганне, неминуче, жорстоке і вимагало жертв (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 97).

4. Відмова від особистих прав, вигод і т. ін.; самопожертвування. [Кассандра:] Брат,е, не знаєш ти ціни жіночим жертвам (Леся Українка, II, 1951, 281); — Ти рисуєшся, — враз вигукнула Ніна, — бо... бо це нікому не потрібна жертва! (Олесь Донченко, V, 1957, 469).
♦ Віддавати (віддати, приносити, принести) в жертву чому — відмовлятися від когось, чогось, пожертвувати Ким-, чим-небудь задля когось, чогось іншого, позбуватися когось, чогось. [Орест:] Хто любить, той не віддасть любого в жертву мертвій теорії, мріям кабінетним (Леся Українка, II, 1951, 59); На цей берест видерся Кузька. Для цього він приніс у жертву свої нові штани (Олесь Донченко, VI, 1957, 13); Ніколи не зітруться в пам'яті нашого народу найглибша повага й безмежна вдячність тим, хто приніс у жертву свою кров і життя (Максим Рильський, III, 1956, 56); Іти (піти) на жертву — відмовлятися від особистих вигод задля кого-, чого-небудь. Ліза не помилилася відносно сестри — вона не могла піти на таку жертву (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 33); Ні перед якими жертвами не спинятися (не спинитися) — бути здатним і готовим нести великі втрати, відмовлятися від особистих прав, вигод і т. ін. Ні перед якими жертвами не спинявся російський пролетаріат, щоб звільнити все людство від ганьби царської монархії (Ленін, 21, 1950, 14); Приносити (принести) жертву — зробити що-небудь заради когось, чогось. Після таких спектаклів я верталася додому зовсім розбитою, втомленою, знеохоченою і вже не тямила, навіщо і кому принесла я жертву (Леся Українка, III, 1952, 704).
http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8+%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D1%83&start=226&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=A0FVR9L1OLC9QM:&imgrefurl=http://rodonews.ru/news_1341814060.html&docid=HY8AgQlMjWmYKM&imgurl=http://lh5.ggpht.com/_3OPQRn0wR2I/Slw8lCWQEgI/AAAAAAAAFPQ/KtfpbV2n17U/s720/IMG_3664.jpg&w=720&h=540&ei=c7LzUOqyAorNtAbq9IGICw&zoom=1&iact=rc&dur=258&sig=106221576620917406608&page=5&tbnh=135&tbnw=182&ndsp=64&ved=1t:429,r:80,s:200,i:244&tx=100&ty=111&biw=1920&bih=913 (Куліш Олена)

Жертва

2013-01-14T07:34:06Z

Олена:

'''Жертва, -ви, '''''ж. ''Жертва. ''Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати Плутону в жертву принести. ''Котл. Ен.
[[Категорія:Же]]
'''ЖЕРТВА, и, жін.
'''
1. За релігійними обрядами деяких народів — предмет або жива істота, яких приносили як дар богам. [Гелен:] Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Леся Українка, II, 1951, 308); У річкових вирах, на думку слов'ян, жив водяник, якого перед початком ловіння риби вони старались задобрити принесенням жертви (Історія СРСР, I, 1956, 35).

2. Добровільний внесок у вигляді грошей або яких-небудь предметів на користь когось, чогось; пожертвування. Полтавському губернському земству дозволено збирати жертви на пам'ятник у Києві великому Кобзареві України (Панас Мирний, V, 1955, 313).

3. Той, хто загинув від нещасного випадку, від руки ворога і т. ін. Велика боротьба праці проти капіталу коштувала безлічі жертв робітникам усіх країн (Ленін, 7, 1949, 173); Вже внесли труп. Це був юнак з чорними вусиками і довгими віями — жертва автомобільної катастрофи (Олесь Донченко, I, 1956, 371);
// Той, над ким знущаються, проявляють насилля. Поліцай зупиняється, чекає відповіді і шалено б'є нагайкою по столі. Лунає стогін жертви (Юрій Яновський, IV, 1959, 217); Усі в'язні вже стояли рядами в коридорі, і Менгель, блискаючи скельцями пенсне, тикав пальцем в обрану жертву (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 201);
// Про людей, тварин або комах, що перебувають у лапах хижака, у клітці, у сітці і т. ін. Страшенно скрикнула нещаслива жертва; захрустіли кості під медведячими зубами (Іван Франко, VI, 1951, 16); Удави не отруйні, але, нападаючи на свою жертву, обвивають її, душать і ковтають цілком (Фізична географія, 5,1956, 148);
// перен., кого, чого. Той, хто переживає, терпить різні неприємності від кого-, чого-небудь. Залякана сільська дитина, нечесана, погано одягнена, стає жертвою школярів і грубих, неосвічених учителів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 27); Жертва Булгакового темпераменту мала досить жалюгідний вигляд (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 31).
♦ Понести великі жертви — втратити багато людей. Великі жертви поніс словацький народ у минулій війні (Радянська Україна, 28.VIII 1959, 4); Потребувати (вимагати) жертв (жертви) — необхідно переживати які-небудь труднощі, нести втрати людей і т. ін. [Острожин:] А треба, знаєте, ще скінчити фейлетон; гулянки гулянками, а велике колесо цивілізації потребує своєї жертви... (Леся Українка, II, 1951, 15); В осінній пустці, що облягала село, чулось зловісне дихання якогось лиха, щось невблаганне, неминуче, жорстоке і вимагало жертв (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 97).

4. Відмова від особистих прав, вигод і т. ін.; самопожертвування. [Кассандра:] Брат,е, не знаєш ти ціни жіночим жертвам (Леся Українка, II, 1951, 281); — Ти рисуєшся, — враз вигукнула Ніна, — бо... бо це нікому не потрібна жертва! (Олесь Донченко, V, 1957, 469).
♦ Віддавати (віддати, приносити, принести) в жертву чому — відмовлятися від когось, чогось, пожертвувати Ким-, чим-небудь задля когось, чогось іншого, позбуватися когось, чогось. [Орест:] Хто любить, той не віддасть любого в жертву мертвій теорії, мріям кабінетним (Леся Українка, II, 1951, 59); На цей берест видерся Кузька. Для цього він приніс у жертву свої нові штани (Олесь Донченко, VI, 1957, 13); Ніколи не зітруться в пам'яті нашого народу найглибша повага й безмежна вдячність тим, хто приніс у жертву свою кров і життя (Максим Рильський, III, 1956, 56); Іти (піти) на жертву — відмовлятися від особистих вигод задля кого-, чого-небудь. Ліза не помилилася відносно сестри — вона не могла піти на таку жертву (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 33); Ні перед якими жертвами не спинятися (не спинитися) — бути здатним і готовим нести великі втрати, відмовлятися від особистих прав, вигод і т. ін. Ні перед якими жертвами не спинявся російський пролетаріат, щоб звільнити все людство від ганьби царської монархії (Ленін, 21, 1950, 14); Приносити (принести) жертву — зробити що-небудь заради когось, чогось. Після таких спектаклів я верталася додому зовсім розбитою, втомленою, знеохоченою і вже не тямила, навіщо і кому принесла я жертву (Леся Українка, III, 1952, 704).
http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8+%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D1%83&start=226&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=A0FVR9L1OLC9QM:&imgrefurl=http://rodonews.ru/news_1341814060.html&docid=HY8AgQlMjWmYKM&imgurl=http://lh5.ggpht.com/_3OPQRn0wR2I/Slw8lCWQEgI/AAAAAAAAFPQ/KtfpbV2n17U/s720/IMG_3664.jpg&w=720&h=540&ei=c7LzUOqyAorNtAbq9IGICw&zoom=1&iact=rc&dur=258&sig=106221576620917406608&page=5&tbnh=135&tbnw=182&ndsp=64&ved=1t:429,r:80,s:200,i:244&tx=100&ty=111&biw=1920&bih=913 (Куліш Олена)

Жертва

2013-01-14T07:33:40Z

Олена:

'''Жертва, -ви, '''''ж. ''Жертва. ''Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати Плутону в жертву принести. ''Котл. Ен.
[[Категорія:Же]]
'''ЖЕРТВА, и, жін.
'''
1. За релігійними обрядами деяких народів — предмет або жива істота, яких приносили як дар богам. [Гелен:] Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Леся Українка, II, 1951, 308); У річкових вирах, на думку слов'ян, жив водяник, якого перед початком ловіння риби вони старались задобрити принесенням жертви (Історія СРСР, I, 1956, 35).

2. Добровільний внесок у вигляді грошей або яких-небудь предметів на користь когось, чогось; пожертвування. Полтавському губернському земству дозволено збирати жертви на пам'ятник у Києві великому Кобзареві України (Панас Мирний, V, 1955, 313).

3. Той, хто загинув від нещасного випадку, від руки ворога і т. ін. Велика боротьба праці проти капіталу коштувала безлічі жертв робітникам усіх країн (Ленін, 7, 1949, 173); Вже внесли труп. Це був юнак з чорними вусиками і довгими віями — жертва автомобільної катастрофи (Олесь Донченко, I, 1956, 371);
// Той, над ким знущаються, проявляють насилля. Поліцай зупиняється, чекає відповіді і шалено б'є нагайкою по столі. Лунає стогін жертви (Юрій Яновський, IV, 1959, 217); Усі в'язні вже стояли рядами в коридорі, і Менгель, блискаючи скельцями пенсне, тикав пальцем в обрану жертву (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 201);
// Про людей, тварин або комах, що перебувають у лапах хижака, у клітці, у сітці і т. ін. Страшенно скрикнула нещаслива жертва; захрустіли кості під медведячими зубами (Іван Франко, VI, 1951, 16); Удави не отруйні, але, нападаючи на свою жертву, обвивають її, душать і ковтають цілком (Фізична географія, 5,1956, 148);
// перен., кого, чого. Той, хто переживає, терпить різні неприємності від кого-, чого-небудь. Залякана сільська дитина, нечесана, погано одягнена, стає жертвою школярів і грубих, неосвічених учителів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 27); Жертва Булгакового темпераменту мала досить жалюгідний вигляд (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 31).
♦ Понести великі жертви — втратити багато людей. Великі жертви поніс словацький народ у минулій війні (Радянська Україна, 28.VIII 1959, 4); Потребувати (вимагати) жертв (жертви) — необхідно переживати які-небудь труднощі, нести втрати людей і т. ін. [Острожин:] А треба, знаєте, ще скінчити фейлетон; гулянки гулянками, а велике колесо цивілізації потребує своєї жертви... (Леся Українка, II, 1951, 15); В осінній пустці, що облягала село, чулось зловісне дихання якогось лиха, щось невблаганне, неминуче, жорстоке і вимагало жертв (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 97).

4. Відмова від особистих прав, вигод і т. ін.; самопожертвування. [Кассандра:] Брат,е, не знаєш ти ціни жіночим жертвам (Леся Українка, II, 1951, 281); — Ти рисуєшся, — враз вигукнула Ніна, — бо... бо це нікому не потрібна жертва! (Олесь Донченко, V, 1957, 469).
♦ Віддавати (віддати, приносити, принести) в жертву чому — відмовлятися від когось, чогось, пожертвувати Ким-, чим-небудь задля когось, чогось іншого, позбуватися когось, чогось. [Орест:] Хто любить, той не віддасть любого в жертву мертвій теорії, мріям кабінетним (Леся Українка, II, 1951, 59); На цей берест видерся Кузька. Для цього він приніс у жертву свої нові штани (Олесь Донченко, VI, 1957, 13); Ніколи не зітруться в пам'яті нашого народу найглибша повага й безмежна вдячність тим, хто приніс у жертву свою кров і життя (Максим Рильський, III, 1956, 56); Іти (піти) на жертву — відмовлятися від особистих вигод задля кого-, чого-небудь. Ліза не помилилася відносно сестри — вона не могла піти на таку жертву (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 33); Ні перед якими жертвами не спинятися (не спинитися) — бути здатним і готовим нести великі втрати, відмовлятися від особистих прав, вигод і т. ін. Ні перед якими жертвами не спинявся російський пролетаріат, щоб звільнити все людство від ганьби царської монархії (Ленін, 21, 1950, 14); Приносити (принести) жертву — зробити що-небудь заради когось, чогось. Після таких спектаклів я верталася додому зовсім розбитою, втомленою, знеохоченою і вже не тямила, навіщо і кому принесла я жертву (Леся Українка, III, 1952, 704).
http://www.google.com.ua/imgres?q=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B8+%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D1%83&start=226&hl=uk&tbo=d&tbm=isch&tbnid=A0FVR9L1OLC9QM:&imgrefurl=http://rodonews.ru/news_1341814060.html&docid=HY8AgQlMjWmYKM&imgurl=http://lh5.ggpht.com/_3OPQRn0wR2I/Slw8lCWQEgI/AAAAAAAAFPQ/KtfpbV2n17U/s720/IMG_3664.jpg&w=720&h=540&ei=c7LzUOqyAorNtAbq9IGICw&zoom=1&iact=rc&dur=258&sig=106221576620917406608&page=5&tbnh=135&tbnw=182&ndsp=64&ved=1t:429,r:80,s:200,i:244&tx=100&ty=111&biw=1920&bih=913