https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9 2026-05-03T16:49:02Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B2%D0%B5%D1%81 2013-10-31T11:15:40Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>[[Файл:Avena_fatua1.jpg|x140px]]<br /> <br /> <br /> '''Овес, -вівса, '''''м. ''Овесъ, Avena sativa. — '''голий'''. Avena nuda. Вх. Пч. II. 29. ''Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. ''Ном. № 650. ''Дає коню сіна й вівса. ''Мет. 75. ''Не хоче, як кобила вівса. ''Ном. № 5009. '''Шити на овес'''. Шить крупными стежками. Вас. 211. Ум. '''Овесе́ць, овесок. '''<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ==Ботанічна характеристика==<br /> <br /> Рід вівса — Avena L. — об'єднує диплоїдні (2n-14), тетраплоїдні (2n-28) та гексаплоїдні форми (2n-42), однорічні й багаторічні. До однорічних видів вівса, яких нараховують 14, належать три культурні види: посівний — A. Sativa L. (2n-42), візантійський, або середземноморський, — A. byzantina C. Koch (2n-42) та піщаний — A. strigosa Schreb. (2n-14), а також поширені у нашій країні як засмічувачі дикорослі бур'янисто-польові види, зокрема вівсюг звичайний — A. fatua L. (2n-42) та вівсюг південний — A. ludoviciana Dur. (2n-42). Дикі форми вівса, на відміну від культурних, мають біля основи всіх зерен (А. fatua) або тільки нижнього зерна (A. ludoviciana) так звану підківку з опушеними краями, утворену потовщенням нижньої частини квіткової луски. При наявності підківок зернівки вівсюгів легко відокремлюються від колосків і при достиганні інтенсивно обсипаються поодинці (у звичайного вівсюга) або по дві-три зернини разом (у вівсюга південного). У культурних видів підківки немає і основа зернівки має вигляд рівної або злегка скошеної площинки. При достиганні культурний овес стійкіший проти обсипання. З культурних видів вівса в Україні поширений лише овес посівний. Візантійський овес має деяке поширення у Середній Азії. Піщаний овес відоміший в Україні як засмічувач посівного вівса; виробничого значення не має і трапляється рідко.<br /> <br /> ==Історичні відомості==<br /> <br /> Вирощування вівса як зернової культури почалося близько 2500 років до нашої ери. Точне місце окультурювання невідоме, але в основному археологи вважають, що це сталося у східній Європі. За часів бронзового віку, коли коні вперше почали використовуватись як тяглова сила, овес почав широко культивуватись в північній та східній Європі, але в той же час його посіви були практично відсутні в регіоні Середземномор'я. Як раніше, так і тепер близько 95 % вівсу вирощується для годівлі тварин або як технічна культура, і лише 5 % для людського споживання. Зерно вівса має занадто мало клейковини, тому для виготовлення хліба воно ніколи не використовувалось.<br /> <br /> ==Види==<br /> Види рослин, які культивуються:<br /> Avena sativa – Овес посівний. Зернова культура, що має глобальне значення і вид як правило, називають &quot;Овес&quot;<br /> Avena abyssinica – Ефіопський овес, напів-бур'ян, наполовину культурний, обмежується високогір'ями Ефіопії[2]<br /> Avena byzantina - в незначних кількостях вирощується на Близькому і Середньому Сході<br /> Avena nuda – зернова культура, грає ту ж роль в Європі як це робить А.abyssinica в Ефіопії.<br /> Avena strigosa – ін. назва «чорний овес»[3], вирощують на фураж в деяких районах Західної Європи і Бразилії.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:16692485.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images967.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images11111111.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Oves.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вівсяна_каша Вівсяна каша]<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мюслі Мюслі]<br /> <br /> [[Категорія:Ов]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Avena_fatua1.jpg 2013-10-31T11:14:00Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:16692485.jpeg 2013-10-31T11:13:29Z

<p>Олексій: Олексій завантажив нову версію «Файл:16692485.jpeg»</p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Oves.jpg 2013-10-31T11:12:21Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images11111111.jpeg 2013-10-31T11:12:07Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images967.jpeg 2013-10-31T11:11:39Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:16692485.jpeg 2013-10-31T11:11:06Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B2%D0%B5%D1%81 2013-10-31T11:09:17Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>'''Овес, -вівса, '''''м. ''Овесъ, Avena sativa. — '''голий'''. Avena nuda. Вх. Пч. II. 29. ''Овес у трьох кожухах, та вітру боїться. ''Ном. № 650. ''Дає коню сіна й вівса. ''Мет. 75. ''Не хоче, як кобила вівса. ''Ном. № 5009. '''Шити на овес'''. Шить крупными стежками. Вас. 211. Ум. '''Овесе́ць, овесок. '''<br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> <br /> [[Категорія:Ов]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%8F 2013-10-31T11:05:06Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div><br /> <br /> '''Олія, олії, '''''ж. ''Постное масло. '''Олію бити'''. Приготовлять постное масло. '''Олію вибити кому'''. Побить кого. ''Я йому олію вибив. ''Харьк. '''Давити олію'''. Игра, то-же, что и '''тісна баба '''(см.). КС. 1887. VI. 480. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Олія (також використовується слово &quot;масло&quot;[1]) — будь-яка речовина, яка є рідиною при температурі навколишнього середовища і не змішується з водою, але може змішуватися з іншими маслами і органічними розчинниками і жирна на дотик. Це загальне визначення включає в себе рослинні олії і жири, летючі ефірні масла, терпентинову олію (сирець скипидару), мастило,[2] нафтохімічні масла (солярове масло, мінеральна олія) і синтетичні масла.<br /> ==Мінеральна олія==<br /> Мінеральні олії — добуваються перегонкою нафти, і складаються з вуглеводнів та зовсім не мають у своєму складі гліцеринових ефірів жирних кислот<br /> <br /> ==Оливкова олія==<br /> Оли́вкова олі́я — рослинна олія, що виготовляється з плодів європейської маслини (лат. Olea europaea). За жирнокислотним складом є сумішшю тригліцеридів жирних кислот з дуже високим вмістом ефірів олеїнової кислоти.<br /> <br /> Смакові якості оливкової олії погіршуються з часом, тому рекомендується вживати весь запас продукту впродовж року. Оливкову олію рекомендують зберігати в сухому, прохолодному (але не холодному), темному місці, подалі від різних запахів кухні, оскільки олія їх легко вбирає.<br /> <br /> Найбільшими експортерами в ЄС оливкової олії є Іспанія (296 645 т), Італія (173 312 т) та Греція (109 586 т).[1] Всього ж у світі за врожай 2007—2008 року вироблено 2 664 000 оливкової олії.[2] При цьому найбільші споживачі оливкової олії у світі: Європа загалом споживає 849 366 т, Японія — 30 253 т, Австралія — 28 762 т та США — 24 844 т<br /> <br /> ==Отримання==<br /> Отримання старовинним способом.<br /> Насіння соняшника очищається від своїх жорстких оболонок спеціальною машиною, а після цього розмелюється; отримане тісто вкладається у мішки і пресується гідравлічним пресом.[1] Видобуток олії способом такого холодного пресування складає 18-20%.[1] Олія світло-жовта, прозора, дуже повільно висихаюча, має ніжний смак і ароматичний запах. Головним чином використовується в їжу, а також для приготування штучного сала.[1] Якщо тісто пресувати гарячим, то вихід олії складе 30-35%, але олія буде темного кольору; таку олію використовують для миловаріння.[1]<br /> <br /> ==Склад==<br /> Склад жирних кислот y соняшниковій олії (у %): стеаринова 1,6-4,6, пальмітинова 3,5-6,4, міристинова до 0,1, арахінова 0,7-0,9, олеїнова 24-40, лінолева 46 −62, ліноленова до 1. Середня молекулярна маса жирних кислот 275–286. Склад фосфоровмісних речовин, токоферол, восків, вологи, летких речовин, не жирових домішок, величина кольорового числа, прозорості, перекисного числа, температура спалаху, а також сорт — залежать від способу віджимання, екстракції і подальшої обробки олії, змінюючись в широких межах.<br /> <br /> Соняшникова олія не може містити холестерин, оскільки вона має рослинне походження. Тим не менш, багато виробників в рекламних цілях спеціально підкреслюють його відсутність.<br /> <br /> Насіння соняшника, селекціонованого на підвищений вміст олії, характеризується міцним зчепленням ядра і насіннєвої оболонки, що ускладнює повну очистку від лузги.[2]<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Oil.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:200_200_315_sm29bb06.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1301175273_olivkova-oliya.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Olive_oil.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олива_(значення) Олива (значення)]<br /> [http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%97&amp;action=edit&amp;redlink=1 медичні олії (Oleo medicata)]<br /> <br /> [[Категорія:Ол]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%8F 2013-10-31T11:03:52Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>'''Олія, олії, '''''ж. ''Постное масло. '''Олію бити'''. Приготовлять постное масло. '''Олію вибити кому'''. Побить кого. ''Я йому олію вибив. ''Харьк. '''Давити олію'''. Игра, то-же, что и '''тісна баба '''(см.). КС. 1887. VI. 480. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Олія (також використовується слово &quot;масло&quot;[1]) — будь-яка речовина, яка є рідиною при температурі навколишнього середовища і не змішується з водою, але може змішуватися з іншими маслами і органічними розчинниками і жирна на дотик. Це загальне визначення включає в себе рослинні олії і жири, летючі ефірні масла, терпентинову олію (сирець скипидару), мастило,[2] нафтохімічні масла (солярове масло, мінеральна олія) і синтетичні масла.<br /> ==Мінеральна олія==<br /> Мінеральні олії — добуваються перегонкою нафти, і складаються з вуглеводнів та зовсім не мають у своєму складі гліцеринових ефірів жирних кислот<br /> <br /> ==Оливкова олія==<br /> Оли́вкова олі́я — рослинна олія, що виготовляється з плодів європейської маслини (лат. Olea europaea). За жирнокислотним складом є сумішшю тригліцеридів жирних кислот з дуже високим вмістом ефірів олеїнової кислоти.<br /> <br /> Смакові якості оливкової олії погіршуються з часом, тому рекомендується вживати весь запас продукту впродовж року. Оливкову олію рекомендують зберігати в сухому, прохолодному (але не холодному), темному місці, подалі від різних запахів кухні, оскільки олія їх легко вбирає.<br /> <br /> Найбільшими експортерами в ЄС оливкової олії є Іспанія (296 645 т), Італія (173 312 т) та Греція (109 586 т).[1] Всього ж у світі за врожай 2007—2008 року вироблено 2 664 000 оливкової олії.[2] При цьому найбільші споживачі оливкової олії у світі: Європа загалом споживає 849 366 т, Японія — 30 253 т, Австралія — 28 762 т та США — 24 844 т<br /> <br /> ==Отримання==<br /> Отримання старовинним способом.<br /> Насіння соняшника очищається від своїх жорстких оболонок спеціальною машиною, а після цього розмелюється; отримане тісто вкладається у мішки і пресується гідравлічним пресом.[1] Видобуток олії способом такого холодного пресування складає 18-20%.[1] Олія світло-жовта, прозора, дуже повільно висихаюча, має ніжний смак і ароматичний запах. Головним чином використовується в їжу, а також для приготування штучного сала.[1] Якщо тісто пресувати гарячим, то вихід олії складе 30-35%, але олія буде темного кольору; таку олію використовують для миловаріння.[1]<br /> <br /> ==Склад==<br /> Склад жирних кислот y соняшниковій олії (у %): стеаринова 1,6-4,6, пальмітинова 3,5-6,4, міристинова до 0,1, арахінова 0,7-0,9, олеїнова 24-40, лінолева 46 −62, ліноленова до 1. Середня молекулярна маса жирних кислот 275–286. Склад фосфоровмісних речовин, токоферол, восків, вологи, летких речовин, не жирових домішок, величина кольорового числа, прозорості, перекисного числа, температура спалаху, а також сорт — залежать від способу віджимання, екстракції і подальшої обробки олії, змінюючись в широких межах.<br /> <br /> Соняшникова олія не може містити холестерин, оскільки вона має рослинне походження. Тим не менш, багато виробників в рекламних цілях спеціально підкреслюють його відсутність.<br /> <br /> Насіння соняшника, селекціонованого на підвищений вміст олії, характеризується міцним зчепленням ядра і насіннєвої оболонки, що ускладнює повну очистку від лузги.[2]<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Oil.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:200_200_315_sm29bb06.jpeg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1301175273_olivkova-oliya.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Olive_oil.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олива_(значення) Олива (значення)]<br /> [http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%97&amp;action=edit&amp;redlink=1 медичні олії (Oleo medicata)]<br /> <br /> [[Категорія:Ол]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Olive_oil.jpg 2013-10-31T11:02:18Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1301175273_olivkova-oliya.jpg 2013-10-31T11:01:34Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:200_200_315_sm29bb06.jpeg 2013-10-31T11:01:07Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Oil.jpg 2013-10-31T11:00:54Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%8F 2013-10-31T11:00:15Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>'''Олія, олії, '''''ж. ''Постное масло. '''Олію бити'''. Приготовлять постное масло. '''Олію вибити кому'''. Побить кого. ''Я йому олію вибив. ''Харьк. '''Давити олію'''. Игра, то-же, что и '''тісна баба '''(см.). КС. 1887. VI. 480. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Олія (також використовується слово &quot;масло&quot;[1]) — будь-яка речовина, яка є рідиною при температурі навколишнього середовища і не змішується з водою, але може змішуватися з іншими маслами і органічними розчинниками і жирна на дотик. Це загальне визначення включає в себе рослинні олії і жири, летючі ефірні масла, терпентинову олію (сирець скипидару), мастило,[2] нафтохімічні масла (солярове масло, мінеральна олія) і синтетичні масла.<br /> ==Мінеральна олія==<br /> Мінеральні олії — добуваються перегонкою нафти, і складаються з вуглеводнів та зовсім не мають у своєму складі гліцеринових ефірів жирних кислот<br /> <br /> ==Оливкова олія==<br /> Оли́вкова олі́я — рослинна олія, що виготовляється з плодів європейської маслини (лат. Olea europaea). За жирнокислотним складом є сумішшю тригліцеридів жирних кислот з дуже високим вмістом ефірів олеїнової кислоти.<br /> <br /> Смакові якості оливкової олії погіршуються з часом, тому рекомендується вживати весь запас продукту впродовж року. Оливкову олію рекомендують зберігати в сухому, прохолодному (але не холодному), темному місці, подалі від різних запахів кухні, оскільки олія їх легко вбирає.<br /> <br /> Найбільшими експортерами в ЄС оливкової олії є Іспанія (296 645 т), Італія (173 312 т) та Греція (109 586 т).[1] Всього ж у світі за врожай 2007—2008 року вироблено 2 664 000 оливкової олії.[2] При цьому найбільші споживачі оливкової олії у світі: Європа загалом споживає 849 366 т, Японія — 30 253 т, Австралія — 28 762 т та США — 24 844 т<br /> <br /> ==Отримання==<br /> Отримання старовинним способом.<br /> Насіння соняшника очищається від своїх жорстких оболонок спеціальною машиною, а після цього розмелюється; отримане тісто вкладається у мішки і пресується гідравлічним пресом.[1] Видобуток олії способом такого холодного пресування складає 18-20%.[1] Олія світло-жовта, прозора, дуже повільно висихаюча, має ніжний смак і ароматичний запах. Головним чином використовується в їжу, а також для приготування штучного сала.[1] Якщо тісто пресувати гарячим, то вихід олії складе 30-35%, але олія буде темного кольору; таку олію використовують для миловаріння.[1]<br /> <br /> ==Склад==<br /> Склад жирних кислот y соняшниковій олії (у %): стеаринова 1,6-4,6, пальмітинова 3,5-6,4, міристинова до 0,1, арахінова 0,7-0,9, олеїнова 24-40, лінолева 46 −62, ліноленова до 1. Середня молекулярна маса жирних кислот 275–286. Склад фосфоровмісних речовин, токоферол, восків, вологи, летких речовин, не жирових домішок, величина кольорового числа, прозорості, перекисного числа, температура спалаху, а також сорт — залежать від способу віджимання, екстракції і подальшої обробки олії, змінюючись в широких межах.<br /> <br /> Соняшникова олія не може містити холестерин, оскільки вона має рослинне походження. Тим не менш, багато виробників в рекламних цілях спеціально підкреслюють його відсутність.<br /> <br /> Насіння соняшника, селекціонованого на підвищений вміст олії, характеризується міцним зчепленням ядра і насіннєвої оболонки, що ускладнює повну очистку від лузги.[2]<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олива_(значення) Олива (значення)]<br /> <br /> [[Категорія:Ол]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%8F 2013-10-31T10:52:29Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>'''Олія, олії, '''''ж. ''Постное масло. '''Олію бити'''. Приготовлять постное масло. '''Олію вибити кому'''. Побить кого. ''Я йому олію вибив. ''Харьк. '''Давити олію'''. Игра, то-же, что и '''тісна баба '''(см.). КС. 1887. VI. 480. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> <br /> [[Категорія:Ол]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kak-pomoch-rebenku-sformirovat-vzglyad-na-mir-460x287.jpg 2013-10-31T10:46:26Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82 2013-10-31T10:45:29Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>[[Файл:Kak-pomoch-rebenku-sformirovat-vzglyad-na-mir-460x287.jpg|x140px]]<br /> <br /> <br /> <br /> '''Світ, -ту, '''''м. ''1) Свѣтъ, разсвѣтъ. ''Коли ж так перед світом аж Важко гарчить. ''Рудч. Ск. І. 151. ''Ой без милого соловейка і світ не світає. ''Мет. 5. ''Поки світсонця дівкою не буду. ''Мет. 259. '''Світ-зоря'''. Разсвѣтъ. ''Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світзоря. ''Чуб. V. 535. '''На світ займатися'''. Свѣтать. '''На світ благословлятися'''. Разсвѣтать. ''Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. ''Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. ''Хто ж в світі знає, що Бог гадає. ''Ном. ''Ще я хочу на світі пожити. ''Мет. 95. ''Над нашого козаченька і в світі немає. ''Мет. 20. '''Се не близький світ'''. Туда далеко. ''Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. ''Мир. ХРВ. 8. '''Світ за очі, за очима'''. Куда глаза глядять. ''Пішов змандрував, бідолаха, світ за очі, тільки й бачили. ''Полт. у. ''Іду світ за очі. ''Рудч. Ск. II. 16. '''— зав’язати'''. Лишить свободы, стѣснить. '''Світу запобігти'''. Получить помощь. Ном. № 4485. '''Світом ся блукати'''. Бродить по міру. ''А не пущу тя більше світом ся блукати. ''Федьк. 1. 34. '''Світ мені піднявся'''. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. '''Від світа дурень'''. Всесвѣтный дуракъ. '''Піти у світи, — світами'''. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. ''Я йду в світи. ''Рудч. Ск. І. 9. ''Взяла його на плечі і понесла світами. ''Гн. II. 66. '''У світах'''. Не дома, въ мірѣ. ''Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. ''Чуб. V. 5. '''Яким світом? '''Какимь образомъ? ''Малам трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? ''Гн. II. 127. Ум. '''Світо́н, світочок, світонько. '''''Ой уставайже, мій миленький, ой вже на дворі світок біленький. ''Чуб. V. 46. ''Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. ''Чуб. V. 543. '''Ні в світочку'''. Никогда. ''Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. ''МВ. І. 150. ''За дрібними слізоньками світонька не бачу. ''Мет. 65. ''Ой горенько мені на світоньку. ''Г. Арт. (О. 1861. III. 110).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Світ — назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі.[1] На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.[2]<br /> <br /> Особливо в метафізичному розумінні, поняття світ може мати на увазі все, що становить дійсність, всесвіт: дивись Світ (філософія).<br /> ===СВІТ – Академічний тлумачний словник української мови===<br /> СВІТ 2, у і заст. а, чол. <br /> <br /> 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить,., що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Микола Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу. <br /> ▲ Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний. <br /> <br /> 2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Леся Українка, I, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Комуніст України, 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 20). <br /> <br /> 3. Земна куля. Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Леся Українка, V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Комуніст України, 5, 1960, 31); <br /> // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); — Без тебе мені світ — не світ і люди — не люди! — крізь плач скрикнув він (Панас Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Олесь Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Максим Рильський, III, 1961, 88); <br /> // Оточення — суспільство, люди. — Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Панас Мирний, I, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Олександр Довженко, I, 1958, 70). <br /> ♦ Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ — далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Марко Кропивницький, I, 1958, 65); [Христина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 454); — Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? — А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу — який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст. — земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти 1; Закрутити світ кому — викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть, — Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Тарас Шевченко, I, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ — доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати; Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Марко Кропивницький, IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. — Батька твого за землю з світу зжив Когут (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); — Все одно, — буркнула Катря. — І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу помирати; З'явитися на світ — народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ — і перший віддих, і перший рух мій — в темряві матернього лона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін.) у [широкий] світ (в світи, в світа) — залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко. — Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті слова, 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов.. — ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Андрій Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко — на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, Що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Андрій Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край 1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б — жити не хочеться від туги, горя і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Іван Котляревський, I, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Панас Мирний, V, 1955, 84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого — помре хтось. — Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі — нізащо, ні в якому разі. — Як бог милує? — пита було в неї мати. — Сама живу, — одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал. — ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 238); Новий світ — Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) — померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Тарас Шевченко, I, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи — вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 75); Піти широким світом — помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті слова, 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітчизна, 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу — побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); По [всіх] світах — скрізь. Наші кроки — повні, повнозвучні — по всіх світах усім народам чуть... (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ — помирати. Вже на ліжку кона [бабуся]. Світ покидати готова (Павло Грабовський, I, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Леся Українка, I, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін.) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися 2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому — хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся. — І коли вже ти вгомонишся? — прискіпуються стара. — Голова біла, а йому світ замалий (Семен Журахович, Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око 1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому — хай іде хтось куди хоче. — Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] — світ на всі чотири вітри (Нечуй-Левицький, I, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) — щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. — Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (Олександр Довженко, I, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота — дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися 2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (Андрій Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Михайло Стельмах, I, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ — Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ — дуже давній, давно відомий. — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Іван Франко, I, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато]- по всьому світу; Як цвіту по всьому світу — надзвичайно багато. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Марко Вовчок, I, 1955, 36); Той світ — потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і От-от щезне, лише заспівають треті півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Друга зустрів — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, — живе, стара гвардія!.. (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт. — не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) — куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає і Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Тарас Шевченко, II, 1963, 100); — Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ — земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Тарас Шевченко, I, 1963, 58); — Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Олександр Довженко, I, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу — споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 214); Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Іван Франко, II, 1950, 132); Яким світом?, діал. — яким чином? <br /> <br /> 4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі, — ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Леся Українка, II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Маніфест комуністичної партії, 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літературна газета, 1.VIII 1961, І); Античний світ; <br /> // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Іван Микитенко, I, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Комуніст України, 10, 1962, 16). <br /> Білий світ — контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Олесь Гончар, II, 1959, 440);<br /> Червоний світ — революційна частина суспільства, яка боролася за встановленая Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас., будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Олесь Гончар, II, 1959, 105). <br /> <br /> 5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука і життя, 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Іван Ле, Право.., 1957, 6); <br /> // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Радянська Україна, 1.II 1969, 6); Світ звуків; Світ барв; <br /> // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Комуніст України, 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього — виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Іван Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Михайло Стельмах, I, 1962, 400). <br /> <br /> 6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати — і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 187); <br /> // Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. — Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Юрій Смолич, I, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Олександр Довженко, I, 1958, 19). <br /> <br /> 7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. — Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 617). <br /> <br /> Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого — супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Леся Українка, III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ — бувати на світських балах, прийомах і т. ін.<br /> <br /> ==Походження та історія назви==<br /> В українській та деяких інших слов'янських мовах назва світ (свієт — хорватською, свет — словацькою, чеською і словенською, сьвят — польською) етимологічно пов'язана зі світлом, тобто з видимим, реальним, з дійсністю.<br /> <br /> В англійській, назва світу — верлд (world) походить від двох складових слів вере, людина, та ельд, вік; отже його найдревніше значення — «вік чи життя людини».<br /> ==Розміри землі==<br /> Фізичні риси <br /> <br /> Поверхнева площа 510,000,000 км² (196,950,000 кв. миль)<br /> <br /> Земельна поверхня 149,000,000 км² (57,510,000 кв. миль)<br /> <br /> Водяна поверхня 361,000,000 км² (139,440,000 кв. миль)<br /> <br /> Екваторна окружність 40,077 км (24,902 миль)<br /> <br /> Мередіональна окружність 40,009 км (24,860 миль)<br /> <br /> Екваторіальний діаметр 12,757 км (7,926 миль)<br /> <br /> Полярний діаметр 12,714 км (7,899.988 миль)<br /> <br /> Полярний радіус 6,356.89 км (3,949.99 миль)<br /> <br /> Об'єм Землі 1,080,000,000,000 км³ (260,000,000,000 кубічних миль)<br /> <br /> <br /> Маса 5,980,000,000,000,000,000,000 тон (6,592,000,000,000,000,000,000 ам. тон)<br /> <br /> ==Континенти і населення==<br /> <br /> Площа<br /> континент площа (км²) відсоток<br /> <br /> Світ 149 000 000 100<br /> <br /> Африка-Євразія 84 580 000 57<br /> <br /> Євразія 54 210 000 36<br /> <br /> <br /> Азія 43 810 000 29<br /> <br /> Америка 42 330 000 28<br /> Африка 30 370 000 20<br /> <br /> Північна Америка 24 490 000 16<br /> <br /> Південна Америка 17 840 000 12<br /> <br /> Антарктика 13 720 000 9.2<br /> <br /> Європа 10 400 000 7.0<br /> <br /> Океанія 9 010 000 6.0<br /> <br /> Австралія-Нова Гвінея 8 500 000 5.7<br /> <br /> Австралія материк 7 600 000 5.1<br /> <br /> Людське Населення<br /> континент прибл. населення відсоток<br /> <br /> Світ 6 450 000 000 100<br /> <br /> Африка-Євразія 5 400 000 000 84<br /> <br /> Євразія 4 510 000 000 70<br /> <br /> <br /> Африка 890 000 000 14<br /> <br /> Америка 886 000 000 14<br /> <br /> Європа 710 000 000 11<br /> <br /> Північна Америка 515 000 000 8.0<br /> <br /> Південна Америка 371 000 000 5.8<br /> <br /> Океанія 35 800 000 0.55<br /> <br /> Австралія-Нова Ґвінея 30 000 000 0.5<br /> <br /> Австралія материк 20 794 000 0.3<br /> <br /> <br /> Антарктика 1 000 0.00002<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:67438246.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:I1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Світ.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Vector-cute-halloween-illustration_53-15081.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [[Категорія:Св]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Vector-cute-halloween-illustration_53-15081.jpg 2013-10-31T10:44:30Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82.jpg 2013-10-31T10:44:05Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I1.jpg 2013-10-31T10:43:40Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:67438246.jpg 2013-10-31T10:43:20Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82 2013-10-31T10:41:32Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>Площа<br /> континент площа (км²) відсоток<br /> Світ 149 000 000 100<br /> Африка-Євразія 84 580 000 57<br /> Євразія 54 210 000 36<br /> Азія 43 810 000 29<br /> Америка 42 330 000 28<br /> Африка 30 370 000 20<br /> Північна Америка 24 490 000 16<br /> Південна Америка 17 840 000 12<br /> Антарктика 13 720 000 9.2<br /> Європа 10 400 000 7.0<br /> Океанія 9 010 000 6.0<br /> Австралія-Нова Гвінея 8 500 000 5.7<br /> Австралія материк 7 600 000 5.1<br /> Людське Населення<br /> континент прибл. населення відсоток<br /> Світ 6 450 000 000 100<br /> Африка-Євразія 5 400 000 000 84<br /> Євразія 4 510 000 000 70<br /> Азія 3 800 000 000 59<br /> Африка 890 000 000 14<br /> Америка 886 000 000 14<br /> Європа 710 000 000 11<br /> Північна Америка 515 000 000 8.0<br /> Південна Америка 371 000 000 5.8<br /> Океанія 35 800 000 0.55<br /> Австралія-Нова Ґвінея 30 000 000 0.5<br /> Австралія материк 20 794 000 0.3<br /> Антарктика 1 000 0.00002<br /> <br /> '''Світ, -ту, '''''м. ''1) Свѣтъ, разсвѣтъ. ''Коли ж так перед світом аж Важко гарчить. ''Рудч. Ск. І. 151. ''Ой без милого соловейка і світ не світає. ''Мет. 5. ''Поки світсонця дівкою не буду. ''Мет. 259. '''Світ-зоря'''. Разсвѣтъ. ''Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світзоря. ''Чуб. V. 535. '''На світ займатися'''. Свѣтать. '''На світ благословлятися'''. Разсвѣтать. ''Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. ''Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. ''Хто ж в світі знає, що Бог гадає. ''Ном. ''Ще я хочу на світі пожити. ''Мет. 95. ''Над нашого козаченька і в світі немає. ''Мет. 20. '''Се не близький світ'''. Туда далеко. ''Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. ''Мир. ХРВ. 8. '''Світ за очі, за очима'''. Куда глаза глядять. ''Пішов змандрував, бідолаха, світ за очі, тільки й бачили. ''Полт. у. ''Іду світ за очі. ''Рудч. Ск. II. 16. '''— зав’язати'''. Лишить свободы, стѣснить. '''Світу запобігти'''. Получить помощь. Ном. № 4485. '''Світом ся блукати'''. Бродить по міру. ''А не пущу тя більше світом ся блукати. ''Федьк. 1. 34. '''Світ мені піднявся'''. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. '''Від світа дурень'''. Всесвѣтный дуракъ. '''Піти у світи, — світами'''. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. ''Я йду в світи. ''Рудч. Ск. І. 9. ''Взяла його на плечі і понесла світами. ''Гн. II. 66. '''У світах'''. Не дома, въ мірѣ. ''Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. ''Чуб. V. 5. '''Яким світом? '''Какимь образомъ? ''Малам трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? ''Гн. II. 127. Ум. '''Світо́н, світочок, світонько. '''''Ой уставайже, мій миленький, ой вже на дворі світок біленький. ''Чуб. V. 46. ''Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. ''Чуб. V. 543. '''Ні в світочку'''. Никогда. ''Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. ''МВ. І. 150. ''За дрібними слізоньками світонька не бачу. ''Мет. 65. ''Ой горенько мені на світоньку. ''Г. Арт. (О. 1861. III. 110).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Світ — назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі.[1] На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.[2]<br /> <br /> Особливо в метафізичному розумінні, поняття світ може мати на увазі все, що становить дійсність, всесвіт: дивись Світ (філософія).<br /> ===СВІТ – Академічний тлумачний словник української мови===<br /> СВІТ 2, у і заст. а, чол. <br /> <br /> 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить,., що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Микола Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу. <br /> ▲ Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний. <br /> <br /> 2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Леся Українка, I, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Комуніст України, 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 20). <br /> <br /> 3. Земна куля. Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Леся Українка, V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Комуніст України, 5, 1960, 31); <br /> // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); — Без тебе мені світ — не світ і люди — не люди! — крізь плач скрикнув він (Панас Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Олесь Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Максим Рильський, III, 1961, 88); <br /> // Оточення — суспільство, люди. — Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Панас Мирний, I, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Олександр Довженко, I, 1958, 70). <br /> ♦ Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ — далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Марко Кропивницький, I, 1958, 65); [Христина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 454); — Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? — А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу — який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст. — земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти 1; Закрутити світ кому — викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть, — Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Тарас Шевченко, I, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ — доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати; Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Марко Кропивницький, IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. — Батька твого за землю з світу зжив Когут (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); — Все одно, — буркнула Катря. — І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу помирати; З'явитися на світ — народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ — і перший віддих, і перший рух мій — в темряві матернього лона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін.) у [широкий] світ (в світи, в світа) — залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко. — Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті слова, 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов.. — ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Андрій Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко — на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, Що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Андрій Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край 1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б — жити не хочеться від туги, горя і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Іван Котляревський, I, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Панас Мирний, V, 1955, 84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого — помре хтось. — Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі — нізащо, ні в якому разі. — Як бог милує? — пита було в неї мати. — Сама живу, — одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал. — ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 238); Новий світ — Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) — померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Тарас Шевченко, I, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи — вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 75); Піти широким світом — помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті слова, 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітчизна, 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу — побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); По [всіх] світах — скрізь. Наші кроки — повні, повнозвучні — по всіх світах усім народам чуть... (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ — помирати. Вже на ліжку кона [бабуся]. Світ покидати готова (Павло Грабовський, I, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Леся Українка, I, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін.) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися 2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому — хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся. — І коли вже ти вгомонишся? — прискіпуються стара. — Голова біла, а йому світ замалий (Семен Журахович, Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око 1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому — хай іде хтось куди хоче. — Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] — світ на всі чотири вітри (Нечуй-Левицький, I, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) — щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. — Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (Олександр Довженко, I, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота — дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися 2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (Андрій Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Михайло Стельмах, I, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ — Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ — дуже давній, давно відомий. — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Іван Франко, I, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато]- по всьому світу; Як цвіту по всьому світу — надзвичайно багато. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Марко Вовчок, I, 1955, 36); Той світ — потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і От-от щезне, лише заспівають треті півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Друга зустрів — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, — живе, стара гвардія!.. (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт. — не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) — куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає і Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Тарас Шевченко, II, 1963, 100); — Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ — земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Тарас Шевченко, I, 1963, 58); — Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Олександр Довженко, I, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу — споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 214); Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Іван Франко, II, 1950, 132); Яким світом?, діал. — яким чином? <br /> <br /> 4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі, — ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Леся Українка, II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Маніфест комуністичної партії, 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літературна газета, 1.VIII 1961, І); Античний світ; <br /> // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Іван Микитенко, I, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Комуніст України, 10, 1962, 16). <br /> Білий світ — контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Олесь Гончар, II, 1959, 440);<br /> Червоний світ — революційна частина суспільства, яка боролася за встановленая Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас., будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Олесь Гончар, II, 1959, 105). <br /> <br /> 5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука і життя, 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Іван Ле, Право.., 1957, 6); <br /> // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Радянська Україна, 1.II 1969, 6); Світ звуків; Світ барв; <br /> // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Комуніст України, 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього — виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Іван Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Михайло Стельмах, I, 1962, 400). <br /> <br /> 6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати — і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 187); <br /> // Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. — Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Юрій Смолич, I, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Олександр Довженко, I, 1958, 19). <br /> <br /> 7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. — Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 617). <br /> <br /> Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого — супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Леся Українка, III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ — бувати на світських балах, прийомах і т. ін.<br /> <br /> ==Походження та історія назви==<br /> В українській та деяких інших слов'янських мовах назва світ (свієт — хорватською, свет — словацькою, чеською і словенською, сьвят — польською) етимологічно пов'язана зі світлом, тобто з видимим, реальним, з дійсністю.<br /> <br /> В англійській, назва світу — верлд (world) походить від двох складових слів вере, людина, та ельд, вік; отже його найдревніше значення — «вік чи життя людини».<br /> ==Розміри землі==<br /> Фізичні риси <br /> <br /> Поверхнева площа 510,000,000 км² (196,950,000 кв. миль)<br /> <br /> Земельна поверхня 149,000,000 км² (57,510,000 кв. миль)<br /> <br /> Водяна поверхня 361,000,000 км² (139,440,000 кв. миль)<br /> <br /> Екваторна окружність 40,077 км (24,902 миль)<br /> <br /> Мередіональна окружність 40,009 км (24,860 миль)<br /> <br /> Екваторіальний діаметр 12,757 км (7,926 миль)<br /> <br /> Полярний діаметр 12,714 км (7,899.988 миль)<br /> <br /> Полярний радіус 6,356.89 км (3,949.99 миль)<br /> <br /> Об'єм Землі 1,080,000,000,000 км³ (260,000,000,000 кубічних миль)<br /> <br /> <br /> Маса 5,980,000,000,000,000,000,000 тон (6,592,000,000,000,000,000,000 ам. тон)<br /> <br /> ==Континенти і населення==<br /> <br /> Площа<br /> континент площа (км²) відсоток<br /> <br /> Світ 149 000 000 100<br /> <br /> Африка-Євразія 84 580 000 57<br /> <br /> Євразія 54 210 000 36<br /> <br /> <br /> Азія 43 810 000 29<br /> <br /> Америка 42 330 000 28<br /> Африка 30 370 000 20<br /> <br /> Північна Америка 24 490 000 16<br /> <br /> Південна Америка 17 840 000 12<br /> <br /> Антарктика 13 720 000 9.2<br /> <br /> Європа 10 400 000 7.0<br /> <br /> Океанія 9 010 000 6.0<br /> <br /> Австралія-Нова Гвінея 8 500 000 5.7<br /> <br /> Австралія материк 7 600 000 5.1<br /> <br /> Людське Населення<br /> континент прибл. населення відсоток<br /> <br /> Світ 6 450 000 000 100<br /> <br /> Африка-Євразія 5 400 000 000 84<br /> <br /> Євразія 4 510 000 000 70<br /> <br /> <br /> Африка 890 000 000 14<br /> <br /> Америка 886 000 000 14<br /> <br /> Європа 710 000 000 11<br /> <br /> Північна Америка 515 000 000 8.0<br /> <br /> Південна Америка 371 000 000 5.8<br /> <br /> Океанія 35 800 000 0.55<br /> <br /> Австралія-Нова Ґвінея 30 000 000 0.5<br /> <br /> Австралія материк 20 794 000 0.3<br /> <br /> <br /> Антарктика 1 000 0.00002<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [[Категорія:Св]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82 2013-10-31T10:39:44Z

<p>Олексій: /* Розміри землі */</p> <hr /> <div>'''Світ, -ту, '''''м. ''1) Свѣтъ, разсвѣтъ. ''Коли ж так перед світом аж Важко гарчить. ''Рудч. Ск. І. 151. ''Ой без милого соловейка і світ не світає. ''Мет. 5. ''Поки світсонця дівкою не буду. ''Мет. 259. '''Світ-зоря'''. Разсвѣтъ. ''Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світзоря. ''Чуб. V. 535. '''На світ займатися'''. Свѣтать. '''На світ благословлятися'''. Разсвѣтать. ''Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. ''Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. ''Хто ж в світі знає, що Бог гадає. ''Ном. ''Ще я хочу на світі пожити. ''Мет. 95. ''Над нашого козаченька і в світі немає. ''Мет. 20. '''Се не близький світ'''. Туда далеко. ''Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. ''Мир. ХРВ. 8. '''Світ за очі, за очима'''. Куда глаза глядять. ''Пішов змандрував, бідолаха, світ за очі, тільки й бачили. ''Полт. у. ''Іду світ за очі. ''Рудч. Ск. II. 16. '''— зав’язати'''. Лишить свободы, стѣснить. '''Світу запобігти'''. Получить помощь. Ном. № 4485. '''Світом ся блукати'''. Бродить по міру. ''А не пущу тя більше світом ся блукати. ''Федьк. 1. 34. '''Світ мені піднявся'''. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. '''Від світа дурень'''. Всесвѣтный дуракъ. '''Піти у світи, — світами'''. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. ''Я йду в світи. ''Рудч. Ск. І. 9. ''Взяла його на плечі і понесла світами. ''Гн. II. 66. '''У світах'''. Не дома, въ мірѣ. ''Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. ''Чуб. V. 5. '''Яким світом? '''Какимь образомъ? ''Малам трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? ''Гн. II. 127. Ум. '''Світо́н, світочок, світонько. '''''Ой уставайже, мій миленький, ой вже на дворі світок біленький. ''Чуб. V. 46. ''Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. ''Чуб. V. 543. '''Ні в світочку'''. Никогда. ''Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. ''МВ. І. 150. ''За дрібними слізоньками світонька не бачу. ''Мет. 65. ''Ой горенько мені на світоньку. ''Г. Арт. (О. 1861. III. 110).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Світ — назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі.[1] На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.[2]<br /> <br /> Особливо в метафізичному розумінні, поняття світ може мати на увазі все, що становить дійсність, всесвіт: дивись Світ (філософія).<br /> ===СВІТ – Академічний тлумачний словник української мови===<br /> СВІТ 2, у і заст. а, чол. <br /> <br /> 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить,., що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Микола Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу. <br /> ▲ Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний. <br /> <br /> 2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Леся Українка, I, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Комуніст України, 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 20). <br /> <br /> 3. Земна куля. Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Леся Українка, V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Комуніст України, 5, 1960, 31); <br /> // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); — Без тебе мені світ — не світ і люди — не люди! — крізь плач скрикнув він (Панас Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Олесь Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Максим Рильський, III, 1961, 88); <br /> // Оточення — суспільство, люди. — Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Панас Мирний, I, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Олександр Довженко, I, 1958, 70). <br /> ♦ Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ — далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Марко Кропивницький, I, 1958, 65); [Христина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 454); — Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? — А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу — який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст. — земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти 1; Закрутити світ кому — викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть, — Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Тарас Шевченко, I, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ — доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати; Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Марко Кропивницький, IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. — Батька твого за землю з світу зжив Когут (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); — Все одно, — буркнула Катря. — І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу помирати; З'явитися на світ — народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ — і перший віддих, і перший рух мій — в темряві матернього лона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін.) у [широкий] світ (в світи, в світа) — залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко. — Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті слова, 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов.. — ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Андрій Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко — на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, Що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Андрій Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край 1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б — жити не хочеться від туги, горя і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Іван Котляревський, I, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Панас Мирний, V, 1955, 84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого — помре хтось. — Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі — нізащо, ні в якому разі. — Як бог милує? — пита було в неї мати. — Сама живу, — одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал. — ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 238); Новий світ — Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) — померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Тарас Шевченко, I, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи — вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 75); Піти широким світом — помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті слова, 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітчизна, 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу — побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); По [всіх] світах — скрізь. Наші кроки — повні, повнозвучні — по всіх світах усім народам чуть... (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ — помирати. Вже на ліжку кона [бабуся]. Світ покидати готова (Павло Грабовський, I, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Леся Українка, I, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін.) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися 2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому — хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся. — І коли вже ти вгомонишся? — прискіпуються стара. — Голова біла, а йому світ замалий (Семен Журахович, Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око 1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому — хай іде хтось куди хоче. — Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] — світ на всі чотири вітри (Нечуй-Левицький, I, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) — щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. — Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (Олександр Довженко, I, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота — дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися 2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (Андрій Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Михайло Стельмах, I, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ — Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ — дуже давній, давно відомий. — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Іван Франко, I, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато]- по всьому світу; Як цвіту по всьому світу — надзвичайно багато. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Марко Вовчок, I, 1955, 36); Той світ — потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і От-от щезне, лише заспівають треті півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Друга зустрів — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, — живе, стара гвардія!.. (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт. — не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) — куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає і Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Тарас Шевченко, II, 1963, 100); — Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ — земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Тарас Шевченко, I, 1963, 58); — Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Олександр Довженко, I, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу — споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 214); Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Іван Франко, II, 1950, 132); Яким світом?, діал. — яким чином? <br /> <br /> 4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі, — ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Леся Українка, II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Маніфест комуністичної партії, 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літературна газета, 1.VIII 1961, І); Античний світ; <br /> // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Іван Микитенко, I, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Комуніст України, 10, 1962, 16). <br /> Білий світ — контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Олесь Гончар, II, 1959, 440);<br /> Червоний світ — революційна частина суспільства, яка боролася за встановленая Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас., будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Олесь Гончар, II, 1959, 105). <br /> <br /> 5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука і життя, 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Іван Ле, Право.., 1957, 6); <br /> // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Радянська Україна, 1.II 1969, 6); Світ звуків; Світ барв; <br /> // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Комуніст України, 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього — виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Іван Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Михайло Стельмах, I, 1962, 400). <br /> <br /> 6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати — і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 187); <br /> // Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. — Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Юрій Смолич, I, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Олександр Довженко, I, 1958, 19). <br /> <br /> 7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. — Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 617). <br /> <br /> Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого — супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Леся Українка, III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ — бувати на світських балах, прийомах і т. ін.<br /> <br /> ==Походження та історія назви==<br /> В українській та деяких інших слов'янських мовах назва світ (свієт — хорватською, свет — словацькою, чеською і словенською, сьвят — польською) етимологічно пов'язана зі світлом, тобто з видимим, реальним, з дійсністю.<br /> <br /> В англійській, назва світу — верлд (world) походить від двох складових слів вере, людина, та ельд, вік; отже його найдревніше значення — «вік чи життя людини».<br /> ==Розміри землі==<br /> Фізичні риси <br /> <br /> Поверхнева площа 510,000,000 км² (196,950,000 кв. миль)<br /> <br /> Земельна поверхня 149,000,000 км² (57,510,000 кв. миль)<br /> <br /> Водяна поверхня 361,000,000 км² (139,440,000 кв. миль)<br /> <br /> Екваторна окружність 40,077 км (24,902 миль)<br /> <br /> Мередіональна окружність 40,009 км (24,860 миль)<br /> <br /> Екваторіальний діаметр 12,757 км (7,926 миль)<br /> <br /> Полярний діаметр 12,714 км (7,899.988 миль)<br /> <br /> Полярний радіус 6,356.89 км (3,949.99 миль)<br /> <br /> Об'єм Землі 1,080,000,000,000 км³ (260,000,000,000 кубічних миль)<br /> <br /> <br /> Маса 5,980,000,000,000,000,000,000 тон (6,592,000,000,000,000,000,000 ам. тон)<br /> <br /> ==Континенти і населення==<br /> <br /> Площа<br /> континент площа (км²) відсоток<br /> <br /> Світ 149 000 000 100<br /> <br /> Африка-Євразія 84 580 000 57<br /> <br /> Євразія 54 210 000 36<br /> <br /> <br /> Азія 43 810 000 29<br /> <br /> Америка 42 330 000 28<br /> Африка 30 370 000 20<br /> <br /> Північна Америка 24 490 000 16<br /> <br /> Південна Америка 17 840 000 12<br /> <br /> Антарктика 13 720 000 9.2<br /> <br /> Європа 10 400 000 7.0<br /> <br /> Океанія 9 010 000 6.0<br /> <br /> Австралія-Нова Гвінея 8 500 000 5.7<br /> <br /> Австралія материк 7 600 000 5.1<br /> <br /> Людське Населення<br /> континент прибл. населення відсоток<br /> <br /> Світ 6 450 000 000 100<br /> <br /> Африка-Євразія 5 400 000 000 84<br /> <br /> Євразія 4 510 000 000 70<br /> <br /> <br /> Африка 890 000 000 14<br /> <br /> Америка 886 000 000 14<br /> <br /> Європа 710 000 000 11<br /> <br /> Північна Америка 515 000 000 8.0<br /> <br /> Південна Америка 371 000 000 5.8<br /> <br /> Океанія 35 800 000 0.55<br /> <br /> Австралія-Нова Ґвінея 30 000 000 0.5<br /> <br /> Австралія материк 20 794 000 0.3<br /> <br /> <br /> Антарктика 1 000 0.00002<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [[Категорія:Св]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82 2013-10-31T10:38:27Z

<p>Олексій: /* Розміри землі */</p> <hr /> <div>'''Світ, -ту, '''''м. ''1) Свѣтъ, разсвѣтъ. ''Коли ж так перед світом аж Важко гарчить. ''Рудч. Ск. І. 151. ''Ой без милого соловейка і світ не світає. ''Мет. 5. ''Поки світсонця дівкою не буду. ''Мет. 259. '''Світ-зоря'''. Разсвѣтъ. ''Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світзоря. ''Чуб. V. 535. '''На світ займатися'''. Свѣтать. '''На світ благословлятися'''. Разсвѣтать. ''Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. ''Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. ''Хто ж в світі знає, що Бог гадає. ''Ном. ''Ще я хочу на світі пожити. ''Мет. 95. ''Над нашого козаченька і в світі немає. ''Мет. 20. '''Се не близький світ'''. Туда далеко. ''Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. ''Мир. ХРВ. 8. '''Світ за очі, за очима'''. Куда глаза глядять. ''Пішов змандрував, бідолаха, світ за очі, тільки й бачили. ''Полт. у. ''Іду світ за очі. ''Рудч. Ск. II. 16. '''— зав’язати'''. Лишить свободы, стѣснить. '''Світу запобігти'''. Получить помощь. Ном. № 4485. '''Світом ся блукати'''. Бродить по міру. ''А не пущу тя більше світом ся блукати. ''Федьк. 1. 34. '''Світ мені піднявся'''. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. '''Від світа дурень'''. Всесвѣтный дуракъ. '''Піти у світи, — світами'''. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. ''Я йду в світи. ''Рудч. Ск. І. 9. ''Взяла його на плечі і понесла світами. ''Гн. II. 66. '''У світах'''. Не дома, въ мірѣ. ''Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. ''Чуб. V. 5. '''Яким світом? '''Какимь образомъ? ''Малам трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? ''Гн. II. 127. Ум. '''Світо́н, світочок, світонько. '''''Ой уставайже, мій миленький, ой вже на дворі світок біленький. ''Чуб. V. 46. ''Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. ''Чуб. V. 543. '''Ні в світочку'''. Никогда. ''Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. ''МВ. І. 150. ''За дрібними слізоньками світонька не бачу. ''Мет. 65. ''Ой горенько мені на світоньку. ''Г. Арт. (О. 1861. III. 110).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Світ — назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі.[1] На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.[2]<br /> <br /> Особливо в метафізичному розумінні, поняття світ може мати на увазі все, що становить дійсність, всесвіт: дивись Світ (філософія).<br /> ===СВІТ – Академічний тлумачний словник української мови===<br /> СВІТ 2, у і заст. а, чол. <br /> <br /> 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить,., що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Микола Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу. <br /> ▲ Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний. <br /> <br /> 2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Леся Українка, I, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Комуніст України, 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 20). <br /> <br /> 3. Земна куля. Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Леся Українка, V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Комуніст України, 5, 1960, 31); <br /> // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); — Без тебе мені світ — не світ і люди — не люди! — крізь плач скрикнув він (Панас Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Олесь Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Максим Рильський, III, 1961, 88); <br /> // Оточення — суспільство, люди. — Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Панас Мирний, I, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Олександр Довженко, I, 1958, 70). <br /> ♦ Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ — далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Марко Кропивницький, I, 1958, 65); [Христина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 454); — Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? — А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу — який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст. — земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти 1; Закрутити світ кому — викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть, — Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Тарас Шевченко, I, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ — доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати; Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Марко Кропивницький, IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. — Батька твого за землю з світу зжив Когут (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); — Все одно, — буркнула Катря. — І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу помирати; З'явитися на світ — народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ — і перший віддих, і перший рух мій — в темряві матернього лона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін.) у [широкий] світ (в світи, в світа) — залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко. — Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті слова, 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов.. — ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Андрій Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко — на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, Що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Андрій Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край 1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б — жити не хочеться від туги, горя і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Іван Котляревський, I, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Панас Мирний, V, 1955, 84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого — помре хтось. — Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі — нізащо, ні в якому разі. — Як бог милує? — пита було в неї мати. — Сама живу, — одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал. — ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 238); Новий світ — Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) — померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Тарас Шевченко, I, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи — вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 75); Піти широким світом — помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті слова, 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітчизна, 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу — побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); По [всіх] світах — скрізь. Наші кроки — повні, повнозвучні — по всіх світах усім народам чуть... (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ — помирати. Вже на ліжку кона [бабуся]. Світ покидати готова (Павло Грабовський, I, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Леся Українка, I, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін.) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися 2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому — хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся. — І коли вже ти вгомонишся? — прискіпуються стара. — Голова біла, а йому світ замалий (Семен Журахович, Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око 1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому — хай іде хтось куди хоче. — Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] — світ на всі чотири вітри (Нечуй-Левицький, I, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) — щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. — Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (Олександр Довженко, I, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота — дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися 2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (Андрій Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Михайло Стельмах, I, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ — Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ — дуже давній, давно відомий. — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Іван Франко, I, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато]- по всьому світу; Як цвіту по всьому світу — надзвичайно багато. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Марко Вовчок, I, 1955, 36); Той світ — потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і От-от щезне, лише заспівають треті півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Друга зустрів — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, — живе, стара гвардія!.. (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт. — не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) — куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає і Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Тарас Шевченко, II, 1963, 100); — Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ — земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Тарас Шевченко, I, 1963, 58); — Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Олександр Довженко, I, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу — споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 214); Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Іван Франко, II, 1950, 132); Яким світом?, діал. — яким чином? <br /> <br /> 4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі, — ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Леся Українка, II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Маніфест комуністичної партії, 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літературна газета, 1.VIII 1961, І); Античний світ; <br /> // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Іван Микитенко, I, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Комуніст України, 10, 1962, 16). <br /> Білий світ — контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Олесь Гончар, II, 1959, 440);<br /> Червоний світ — революційна частина суспільства, яка боролася за встановленая Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас., будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Олесь Гончар, II, 1959, 105). <br /> <br /> 5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука і життя, 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Іван Ле, Право.., 1957, 6); <br /> // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Радянська Україна, 1.II 1969, 6); Світ звуків; Світ барв; <br /> // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Комуніст України, 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього — виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Іван Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Михайло Стельмах, I, 1962, 400). <br /> <br /> 6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати — і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 187); <br /> // Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. — Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Юрій Смолич, I, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Олександр Довженко, I, 1958, 19). <br /> <br /> 7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. — Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 617). <br /> <br /> Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого — супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Леся Українка, III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ — бувати на світських балах, прийомах і т. ін.<br /> <br /> ==Походження та історія назви==<br /> В українській та деяких інших слов'янських мовах назва світ (свієт — хорватською, свет — словацькою, чеською і словенською, сьвят — польською) етимологічно пов'язана зі світлом, тобто з видимим, реальним, з дійсністю.<br /> <br /> В англійській, назва світу — верлд (world) походить від двох складових слів вере, людина, та ельд, вік; отже його найдревніше значення — «вік чи життя людини».<br /> ==Розміри землі==<br /> Фізичні риси <br /> <br /> Поверхнева площа 510,000,000 км² (196,950,000 кв. миль)<br /> <br /> Земельна поверхня 149,000,000 км² (57,510,000 кв. миль)<br /> <br /> Водяна поверхня 361,000,000 км² (139,440,000 кв. миль)<br /> <br /> Екваторна окружність 40,077 км (24,902 миль)<br /> <br /> Мередіональна окружність 40,009 км (24,860 миль)<br /> <br /> Екваторіальний діаметр 12,757 км (7,926 миль)<br /> <br /> Полярний діаметр 12,714 км (7,899.988 миль)<br /> <br /> Полярний радіус 6,356.89 км (3,949.99 миль)<br /> <br /> Об'єм Землі 1,080,000,000,000 км³ (260,000,000,000 кубічних миль)<br /> <br /> <br /> Маса 5,980,000,000,000,000,000,000 тон (6,592,000,000,000,000,000,000 ам. тон)<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [[Категорія:Св]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82 2013-10-31T10:38:06Z

<p>Олексій: /* Походження та історія назви */</p> <hr /> <div>'''Світ, -ту, '''''м. ''1) Свѣтъ, разсвѣтъ. ''Коли ж так перед світом аж Важко гарчить. ''Рудч. Ск. І. 151. ''Ой без милого соловейка і світ не світає. ''Мет. 5. ''Поки світсонця дівкою не буду. ''Мет. 259. '''Світ-зоря'''. Разсвѣтъ. ''Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світзоря. ''Чуб. V. 535. '''На світ займатися'''. Свѣтать. '''На світ благословлятися'''. Разсвѣтать. ''Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. ''Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. ''Хто ж в світі знає, що Бог гадає. ''Ном. ''Ще я хочу на світі пожити. ''Мет. 95. ''Над нашого козаченька і в світі немає. ''Мет. 20. '''Се не близький світ'''. Туда далеко. ''Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. ''Мир. ХРВ. 8. '''Світ за очі, за очима'''. Куда глаза глядять. ''Пішов змандрував, бідолаха, світ за очі, тільки й бачили. ''Полт. у. ''Іду світ за очі. ''Рудч. Ск. II. 16. '''— зав’язати'''. Лишить свободы, стѣснить. '''Світу запобігти'''. Получить помощь. Ном. № 4485. '''Світом ся блукати'''. Бродить по міру. ''А не пущу тя більше світом ся блукати. ''Федьк. 1. 34. '''Світ мені піднявся'''. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. '''Від світа дурень'''. Всесвѣтный дуракъ. '''Піти у світи, — світами'''. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. ''Я йду в світи. ''Рудч. Ск. І. 9. ''Взяла його на плечі і понесла світами. ''Гн. II. 66. '''У світах'''. Не дома, въ мірѣ. ''Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. ''Чуб. V. 5. '''Яким світом? '''Какимь образомъ? ''Малам трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? ''Гн. II. 127. Ум. '''Світо́н, світочок, світонько. '''''Ой уставайже, мій миленький, ой вже на дворі світок біленький. ''Чуб. V. 46. ''Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. ''Чуб. V. 543. '''Ні в світочку'''. Никогда. ''Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. ''МВ. І. 150. ''За дрібними слізоньками світонька не бачу. ''Мет. 65. ''Ой горенько мені на світоньку. ''Г. Арт. (О. 1861. III. 110).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Світ — назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі.[1] На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.[2]<br /> <br /> Особливо в метафізичному розумінні, поняття світ може мати на увазі все, що становить дійсність, всесвіт: дивись Світ (філософія).<br /> ===СВІТ – Академічний тлумачний словник української мови===<br /> СВІТ 2, у і заст. а, чол. <br /> <br /> 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить,., що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Микола Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу. <br /> ▲ Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний. <br /> <br /> 2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Леся Українка, I, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Комуніст України, 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 20). <br /> <br /> 3. Земна куля. Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Леся Українка, V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Комуніст України, 5, 1960, 31); <br /> // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); — Без тебе мені світ — не світ і люди — не люди! — крізь плач скрикнув він (Панас Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Олесь Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Максим Рильський, III, 1961, 88); <br /> // Оточення — суспільство, люди. — Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Панас Мирний, I, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Олександр Довженко, I, 1958, 70). <br /> ♦ Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ — далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Марко Кропивницький, I, 1958, 65); [Христина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 454); — Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? — А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу — який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст. — земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти 1; Закрутити світ кому — викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть, — Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Тарас Шевченко, I, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ — доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати; Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Марко Кропивницький, IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. — Батька твого за землю з світу зжив Когут (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); — Все одно, — буркнула Катря. — І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу помирати; З'явитися на світ — народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ — і перший віддих, і перший рух мій — в темряві матернього лона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін.) у [широкий] світ (в світи, в світа) — залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко. — Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті слова, 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов.. — ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Андрій Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко — на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, Що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Андрій Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край 1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б — жити не хочеться від туги, горя і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Іван Котляревський, I, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Панас Мирний, V, 1955, 84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого — помре хтось. — Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі — нізащо, ні в якому разі. — Як бог милує? — пита було в неї мати. — Сама живу, — одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал. — ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 238); Новий світ — Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) — померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Тарас Шевченко, I, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи — вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 75); Піти широким світом — помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті слова, 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітчизна, 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу — побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); По [всіх] світах — скрізь. Наші кроки — повні, повнозвучні — по всіх світах усім народам чуть... (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ — помирати. Вже на ліжку кона [бабуся]. Світ покидати готова (Павло Грабовський, I, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Леся Українка, I, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін.) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися 2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому — хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся. — І коли вже ти вгомонишся? — прискіпуються стара. — Голова біла, а йому світ замалий (Семен Журахович, Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око 1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому — хай іде хтось куди хоче. — Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] — світ на всі чотири вітри (Нечуй-Левицький, I, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) — щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. — Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (Олександр Довженко, I, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота — дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися 2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (Андрій Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Михайло Стельмах, I, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ — Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ — дуже давній, давно відомий. — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Іван Франко, I, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато]- по всьому світу; Як цвіту по всьому світу — надзвичайно багато. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Марко Вовчок, I, 1955, 36); Той світ — потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і От-от щезне, лише заспівають треті півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Друга зустрів — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, — живе, стара гвардія!.. (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт. — не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) — куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає і Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Тарас Шевченко, II, 1963, 100); — Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ — земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Тарас Шевченко, I, 1963, 58); — Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Олександр Довженко, I, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу — споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 214); Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Іван Франко, II, 1950, 132); Яким світом?, діал. — яким чином? <br /> <br /> 4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі, — ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Леся Українка, II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Маніфест комуністичної партії, 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літературна газета, 1.VIII 1961, І); Античний світ; <br /> // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Іван Микитенко, I, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Комуніст України, 10, 1962, 16). <br /> Білий світ — контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Олесь Гончар, II, 1959, 440);<br /> Червоний світ — революційна частина суспільства, яка боролася за встановленая Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас., будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Олесь Гончар, II, 1959, 105). <br /> <br /> 5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука і життя, 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Іван Ле, Право.., 1957, 6); <br /> // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Радянська Україна, 1.II 1969, 6); Світ звуків; Світ барв; <br /> // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Комуніст України, 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього — виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Іван Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Михайло Стельмах, I, 1962, 400). <br /> <br /> 6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати — і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 187); <br /> // Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. — Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Юрій Смолич, I, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Олександр Довженко, I, 1958, 19). <br /> <br /> 7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. — Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 617). <br /> <br /> Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого — супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Леся Українка, III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ — бувати на світських балах, прийомах і т. ін.<br /> <br /> ==Походження та історія назви==<br /> В українській та деяких інших слов'янських мовах назва світ (свієт — хорватською, свет — словацькою, чеською і словенською, сьвят — польською) етимологічно пов'язана зі світлом, тобто з видимим, реальним, з дійсністю.<br /> <br /> В англійській, назва світу — верлд (world) походить від двох складових слів вере, людина, та ельд, вік; отже його найдревніше значення — «вік чи життя людини».<br /> ==Розміри землі==<br /> Фізичні риси <br /> Поверхнева площа 510,000,000 км² (196,950,000 кв. миль)<br /> Земельна поверхня 149,000,000 км² (57,510,000 кв. миль)<br /> Водяна поверхня 361,000,000 км² (139,440,000 кв. миль)<br /> Екваторна окружність 40,077 км (24,902 миль)<br /> Мередіональна окружність 40,009 км (24,860 миль)<br /> Екваторіальний діаметр 12,757 км (7,926 миль)<br /> Полярний діаметр 12,714 км (7,899.988 миль)<br /> Полярний радіус 6,356.89 км (3,949.99 миль)<br /> Об'єм Землі 1,080,000,000,000 км³ (260,000,000,000 кубічних миль)<br /> Маса 5,980,000,000,000,000,000,000 тон (6,592,000,000,000,000,000,000 ам. тон)<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [[Категорія:Св]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82 2013-10-31T10:36:52Z

<p>Олексій: /* СВІТ – Академічний тлумачний словник української мови */</p> <hr /> <div>'''Світ, -ту, '''''м. ''1) Свѣтъ, разсвѣтъ. ''Коли ж так перед світом аж Важко гарчить. ''Рудч. Ск. І. 151. ''Ой без милого соловейка і світ не світає. ''Мет. 5. ''Поки світсонця дівкою не буду. ''Мет. 259. '''Світ-зоря'''. Разсвѣтъ. ''Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світзоря. ''Чуб. V. 535. '''На світ займатися'''. Свѣтать. '''На світ благословлятися'''. Разсвѣтать. ''Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. ''Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. ''Хто ж в світі знає, що Бог гадає. ''Ном. ''Ще я хочу на світі пожити. ''Мет. 95. ''Над нашого козаченька і в світі немає. ''Мет. 20. '''Се не близький світ'''. Туда далеко. ''Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. ''Мир. ХРВ. 8. '''Світ за очі, за очима'''. Куда глаза глядять. ''Пішов змандрував, бідолаха, світ за очі, тільки й бачили. ''Полт. у. ''Іду світ за очі. ''Рудч. Ск. II. 16. '''— зав’язати'''. Лишить свободы, стѣснить. '''Світу запобігти'''. Получить помощь. Ном. № 4485. '''Світом ся блукати'''. Бродить по міру. ''А не пущу тя більше світом ся блукати. ''Федьк. 1. 34. '''Світ мені піднявся'''. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. '''Від світа дурень'''. Всесвѣтный дуракъ. '''Піти у світи, — світами'''. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. ''Я йду в світи. ''Рудч. Ск. І. 9. ''Взяла його на плечі і понесла світами. ''Гн. II. 66. '''У світах'''. Не дома, въ мірѣ. ''Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. ''Чуб. V. 5. '''Яким світом? '''Какимь образомъ? ''Малам трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? ''Гн. II. 127. Ум. '''Світо́н, світочок, світонько. '''''Ой уставайже, мій миленький, ой вже на дворі світок біленький. ''Чуб. V. 46. ''Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. ''Чуб. V. 543. '''Ні в світочку'''. Никогда. ''Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. ''МВ. І. 150. ''За дрібними слізоньками світонька не бачу. ''Мет. 65. ''Ой горенько мені на світоньку. ''Г. Арт. (О. 1861. III. 110).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Світ — назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі.[1] На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.[2]<br /> <br /> Особливо в метафізичному розумінні, поняття світ може мати на увазі все, що становить дійсність, всесвіт: дивись Світ (філософія).<br /> ===СВІТ – Академічний тлумачний словник української мови===<br /> СВІТ 2, у і заст. а, чол. <br /> <br /> 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить,., що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Микола Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу. <br /> ▲ Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний. <br /> <br /> 2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Леся Українка, I, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Комуніст України, 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 20). <br /> <br /> 3. Земна куля. Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Леся Українка, V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Комуніст України, 5, 1960, 31); <br /> // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); — Без тебе мені світ — не світ і люди — не люди! — крізь плач скрикнув він (Панас Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Олесь Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Максим Рильський, III, 1961, 88); <br /> // Оточення — суспільство, люди. — Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Панас Мирний, I, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Олександр Довженко, I, 1958, 70). <br /> ♦ Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ — далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Марко Кропивницький, I, 1958, 65); [Христина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 454); — Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? — А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу — який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст. — земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти 1; Закрутити світ кому — викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть, — Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Тарас Шевченко, I, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ — доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати; Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Марко Кропивницький, IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. — Батька твого за землю з світу зжив Когут (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); — Все одно, — буркнула Катря. — І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу помирати; З'явитися на світ — народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ — і перший віддих, і перший рух мій — в темряві матернього лона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін.) у [широкий] світ (в світи, в світа) — залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко. — Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті слова, 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов.. — ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Андрій Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко — на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, Що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Андрій Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край 1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б — жити не хочеться від туги, горя і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Іван Котляревський, I, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Панас Мирний, V, 1955, 84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого — помре хтось. — Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі — нізащо, ні в якому разі. — Як бог милує? — пита було в неї мати. — Сама живу, — одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал. — ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 238); Новий світ — Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) — померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Тарас Шевченко, I, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи — вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 75); Піти широким світом — помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті слова, 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітчизна, 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу — побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); По [всіх] світах — скрізь. Наші кроки — повні, повнозвучні — по всіх світах усім народам чуть... (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ — помирати. Вже на ліжку кона [бабуся]. Світ покидати готова (Павло Грабовський, I, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Леся Українка, I, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін.) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися 2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому — хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся. — І коли вже ти вгомонишся? — прискіпуються стара. — Голова біла, а йому світ замалий (Семен Журахович, Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око 1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому — хай іде хтось куди хоче. — Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] — світ на всі чотири вітри (Нечуй-Левицький, I, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) — щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. — Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (Олександр Довженко, I, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота — дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися 2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (Андрій Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Михайло Стельмах, I, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ — Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ — дуже давній, давно відомий. — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Іван Франко, I, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато]- по всьому світу; Як цвіту по всьому світу — надзвичайно багато. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Марко Вовчок, I, 1955, 36); Той світ — потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і От-от щезне, лише заспівають треті півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Друга зустрів — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, — живе, стара гвардія!.. (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт. — не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) — куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає і Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Тарас Шевченко, II, 1963, 100); — Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ — земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Тарас Шевченко, I, 1963, 58); — Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Олександр Довженко, I, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу — споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 214); Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Іван Франко, II, 1950, 132); Яким світом?, діал. — яким чином? <br /> <br /> 4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі, — ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Леся Українка, II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Маніфест комуністичної партії, 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літературна газета, 1.VIII 1961, І); Античний світ; <br /> // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Іван Микитенко, I, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Комуніст України, 10, 1962, 16). <br /> Білий світ — контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Олесь Гончар, II, 1959, 440);<br /> Червоний світ — революційна частина суспільства, яка боролася за встановленая Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас., будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Олесь Гончар, II, 1959, 105). <br /> <br /> 5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука і життя, 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Іван Ле, Право.., 1957, 6); <br /> // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Радянська Україна, 1.II 1969, 6); Світ звуків; Світ барв; <br /> // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Комуніст України, 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього — виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Іван Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Михайло Стельмах, I, 1962, 400). <br /> <br /> 6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати — і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 187); <br /> // Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. — Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Юрій Смолич, I, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Олександр Довженко, I, 1958, 19). <br /> <br /> 7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. — Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 617). <br /> <br /> Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого — супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Леся Українка, III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ — бувати на світських балах, прийомах і т. ін.<br /> <br /> ==Походження та історія назви==<br /> В українській та деяких інших слов'янських мовах назва світ (свієт — хорватською, свет — словацькою, чеською і словенською, сьвят — польською) етимологічно пов'язана зі світлом, тобто з видимим, реальним, з дійсністю.<br /> <br /> В англійській, назва світу — верлд (world) походить від двох складових слів вере, людина, та ельд, вік; отже його найдревніше значення — «вік чи життя людини».<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [[Категорія:Св]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82 2013-10-31T10:35:14Z

<p>Олексій: /* СВІТ – Академічний тлумачний словник української мови */</p> <hr /> <div>'''Світ, -ту, '''''м. ''1) Свѣтъ, разсвѣтъ. ''Коли ж так перед світом аж Важко гарчить. ''Рудч. Ск. І. 151. ''Ой без милого соловейка і світ не світає. ''Мет. 5. ''Поки світсонця дівкою не буду. ''Мет. 259. '''Світ-зоря'''. Разсвѣтъ. ''Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світзоря. ''Чуб. V. 535. '''На світ займатися'''. Свѣтать. '''На світ благословлятися'''. Разсвѣтать. ''Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. ''Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. ''Хто ж в світі знає, що Бог гадає. ''Ном. ''Ще я хочу на світі пожити. ''Мет. 95. ''Над нашого козаченька і в світі немає. ''Мет. 20. '''Се не близький світ'''. Туда далеко. ''Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. ''Мир. ХРВ. 8. '''Світ за очі, за очима'''. Куда глаза глядять. ''Пішов змандрував, бідолаха, світ за очі, тільки й бачили. ''Полт. у. ''Іду світ за очі. ''Рудч. Ск. II. 16. '''— зав’язати'''. Лишить свободы, стѣснить. '''Світу запобігти'''. Получить помощь. Ном. № 4485. '''Світом ся блукати'''. Бродить по міру. ''А не пущу тя більше світом ся блукати. ''Федьк. 1. 34. '''Світ мені піднявся'''. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. '''Від світа дурень'''. Всесвѣтный дуракъ. '''Піти у світи, — світами'''. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. ''Я йду в світи. ''Рудч. Ск. І. 9. ''Взяла його на плечі і понесла світами. ''Гн. II. 66. '''У світах'''. Не дома, въ мірѣ. ''Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. ''Чуб. V. 5. '''Яким світом? '''Какимь образомъ? ''Малам трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? ''Гн. II. 127. Ум. '''Світо́н, світочок, світонько. '''''Ой уставайже, мій миленький, ой вже на дворі світок біленький. ''Чуб. V. 46. ''Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. ''Чуб. V. 543. '''Ні в світочку'''. Никогда. ''Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. ''МВ. І. 150. ''За дрібними слізоньками світонька не бачу. ''Мет. 65. ''Ой горенько мені на світоньку. ''Г. Арт. (О. 1861. III. 110).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Світ — назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі.[1] На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.[2]<br /> <br /> Особливо в метафізичному розумінні, поняття світ може мати на увазі все, що становить дійсність, всесвіт: дивись Світ (філософія).<br /> ===СВІТ – Академічний тлумачний словник української мови===<br /> СВІТ 2, у і заст. а, чол. <br /> <br /> 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить,., що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Микола Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу. <br /> ▲ Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний. <br /> <br /> 2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Леся Українка, I, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Комуніст України, 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 20). <br /> <br /> 3. Земна куля. Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Леся Українка, V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Комуніст України, 5, 1960, 31); <br /> // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); — Без тебе мені світ — не світ і люди — не люди! — крізь плач скрикнув він (Панас Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Олесь Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Максим Рильський, III, 1961, 88); <br /> // Оточення — суспільство, люди. — Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Панас Мирний, I, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Олександр Довженко, I, 1958, 70). <br /> ♦ Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ — далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Марко Кропивницький, I, 1958, 65); [Христина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 454); — Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? — А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу — який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст. — земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти 1; Закрутити світ кому — викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть, — Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Тарас Шевченко, I, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ — доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати; Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Марко Кропивницький, IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. — Батька твого за землю з світу зжив Когут (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); — Все одно, — буркнула Катря. — І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу помирати; З'явитися на світ — народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ — і перший віддих, і перший рух мій — в темряві матернього лона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін.) у [широкий] світ (в світи, в світа) — залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко. — Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті слова, 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов.. — ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Андрій Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко — на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, Що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Андрій Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край 1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б — жити не хочеться від туги, горя і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Іван Котляревський, I, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Панас Мирний, V, 1955, 84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого — помре хтось. — Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі — нізащо, ні в якому разі. — Як бог милує? — пита було в неї мати. — Сама живу, — одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал. — ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 238); Новий світ — Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) — померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Тарас Шевченко, I, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи — вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 75); Піти широким світом — помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті слова, 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітчизна, 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу — побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); По [всіх] світах — скрізь. Наші кроки — повні, повнозвучні — по всіх світах усім народам чуть... (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ — помирати. Вже на ліжку кона [бабуся]. Світ покидати готова (Павло Грабовський, I, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Леся Українка, I, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін.) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися 2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому — хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся. — І коли вже ти вгомонишся? — прискіпуються стара. — Голова біла, а йому світ замалий (Семен Журахович, Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око 1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому — хай іде хтось куди хоче. — Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] — світ на всі чотири вітри (Нечуй-Левицький, I, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) — щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. — Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (Олександр Довженко, I, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота — дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися 2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (Андрій Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Михайло Стельмах, I, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ — Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ — дуже давній, давно відомий. — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Іван Франко, I, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато]- по всьому світу; Як цвіту по всьому світу — надзвичайно багато. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Марко Вовчок, I, 1955, 36); Той світ — потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і От-от щезне, лише заспівають треті півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Друга зустрів — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, — живе, стара гвардія!.. (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт. — не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) — куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає і Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Тарас Шевченко, II, 1963, 100); — Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ — земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Тарас Шевченко, I, 1963, 58); — Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Олександр Довженко, I, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу — споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 214); Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Іван Франко, II, 1950, 132); Яким світом?, діал. — яким чином? <br /> <br /> 4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі, — ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Леся Українка, II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Маніфест комуністичної партії, 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літературна газета, 1.VIII 1961, І); Античний світ; <br /> // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Іван Микитенко, I, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Комуніст України, 10, 1962, 16). <br /> Білий світ — контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Олесь Гончар, II, 1959, 440); Червоний світ — революційна частина суспільства, яка боролася за встановленая Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас., будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Олесь Гончар, II, 1959, 105). <br /> <br /> 5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука і життя, 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Іван Ле, Право.., 1957, 6); <br /> // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Радянська Україна, 1.II 1969, 6); Світ звуків; Світ барв; <br /> // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Комуніст України, 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього — виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Іван Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Михайло Стельмах, I, 1962, 400). <br /> <br /> 6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати — і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 187); <br /> // Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. — Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Юрій Смолич, I, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Олександр Довженко, I, 1958, 19). <br /> <br /> 7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. — Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 617). <br /> Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого — супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Леся Українка, III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ — бувати на світських балах, прийомах і т. ін.<br /> <br /> ==Походження та історія назви==<br /> В українській та деяких інших слов'янських мовах назва світ (свієт — хорватською, свет — словацькою, чеською і словенською, сьвят — польською) етимологічно пов'язана зі світлом, тобто з видимим, реальним, з дійсністю.<br /> <br /> В англійській, назва світу — верлд (world) походить від двох складових слів вере, людина, та ельд, вік; отже його найдревніше значення — «вік чи життя людини».<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [[Категорія:Св]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82 2013-10-31T10:34:45Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>'''Світ, -ту, '''''м. ''1) Свѣтъ, разсвѣтъ. ''Коли ж так перед світом аж Важко гарчить. ''Рудч. Ск. І. 151. ''Ой без милого соловейка і світ не світає. ''Мет. 5. ''Поки світсонця дівкою не буду. ''Мет. 259. '''Світ-зоря'''. Разсвѣтъ. ''Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світзоря. ''Чуб. V. 535. '''На світ займатися'''. Свѣтать. '''На світ благословлятися'''. Разсвѣтать. ''Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. ''Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. ''Хто ж в світі знає, що Бог гадає. ''Ном. ''Ще я хочу на світі пожити. ''Мет. 95. ''Над нашого козаченька і в світі немає. ''Мет. 20. '''Се не близький світ'''. Туда далеко. ''Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. ''Мир. ХРВ. 8. '''Світ за очі, за очима'''. Куда глаза глядять. ''Пішов змандрував, бідолаха, світ за очі, тільки й бачили. ''Полт. у. ''Іду світ за очі. ''Рудч. Ск. II. 16. '''— зав’язати'''. Лишить свободы, стѣснить. '''Світу запобігти'''. Получить помощь. Ном. № 4485. '''Світом ся блукати'''. Бродить по міру. ''А не пущу тя більше світом ся блукати. ''Федьк. 1. 34. '''Світ мені піднявся'''. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. '''Від світа дурень'''. Всесвѣтный дуракъ. '''Піти у світи, — світами'''. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. ''Я йду в світи. ''Рудч. Ск. І. 9. ''Взяла його на плечі і понесла світами. ''Гн. II. 66. '''У світах'''. Не дома, въ мірѣ. ''Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. ''Чуб. V. 5. '''Яким світом? '''Какимь образомъ? ''Малам трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? ''Гн. II. 127. Ум. '''Світо́н, світочок, світонько. '''''Ой уставайже, мій миленький, ой вже на дворі світок біленький. ''Чуб. V. 46. ''Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. ''Чуб. V. 543. '''Ні в світочку'''. Никогда. ''Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. ''МВ. І. 150. ''За дрібними слізоньками світонька не бачу. ''Мет. 65. ''Ой горенько мені на світоньку. ''Г. Арт. (О. 1861. III. 110).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Світ — назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі.[1] На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.[2]<br /> <br /> Особливо в метафізичному розумінні, поняття світ може мати на увазі все, що становить дійсність, всесвіт: дивись Світ (філософія).<br /> ===СВІТ – Академічний тлумачний словник української мови===<br /> СВІТ 2, у і заст. а, чол. <br /> <br /> 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить,., що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Микола Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу. <br /> Об'єктивний світ див. об'єктивний. <br /> ▲ Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний. <br /> <br /> 2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Леся Українка, I, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Комуніст України, 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 20). <br /> <br /> 3. Земна куля. Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Леся Українка, V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Комуніст України, 5, 1960, 31); <br /> // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); — Без тебе мені світ — не світ і люди — не люди! — крізь плач скрикнув він (Панас Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Олесь Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Максим Рильський, III, 1961, 88); <br /> // Оточення — суспільство, люди. — Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Панас Мирний, I, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Олександр Довженко, I, 1958, 70). <br /> ♦ Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ — далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Марко Кропивницький, I, 1958, 65); [Христина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Степан Васильченко, III, 1960, 454); — Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? — А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу — який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст. — земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти 1; Закрутити світ кому — викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть, — Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Тарас Шевченко, I, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ — доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати; Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Марко Кропивницький, IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. — Батька твого за землю з світу зжив Когут (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); — Все одно, — буркнула Катря. — І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу помирати; З'явитися на світ — народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ — і перший віддих, і перший рух мій — в темряві матернього лона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін.) у [широкий] світ (в світи, в світа) — залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко. — Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті слова, 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов.. — ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Андрій Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко — на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, Що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Андрій Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край 1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б — жити не хочеться від туги, горя і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Іван Котляревський, I, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Панас Мирний, V, 1955, 84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого — помре хтось. — Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі — нізащо, ні в якому разі. — Як бог милує? — пита було в неї мати. — Сама живу, — одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Марко Вовчок, I, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал. — ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 238); Новий світ — Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) — померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Тарас Шевченко, I, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи — вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 75); Піти широким світом — помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті слова, 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітчизна, 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу — побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 401); По [всіх] світах — скрізь. Наші кроки — повні, повнозвучні — по всіх світах усім народам чуть... (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ — помирати. Вже на ліжку кона [бабуся]. Світ покидати готова (Павло Грабовський, I, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Леся Українка, I, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін.) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися 2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому — хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся. — І коли вже ти вгомонишся? — прискіпуються стара. — Голова біла, а йому світ замалий (Семен Журахович, Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око 1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому — хай іде хтось куди хоче. — Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] — світ на всі чотири вітри (Нечуй-Левицький, I, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) — щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. — Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (Олександр Довженко, I, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота — дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися 2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (Андрій Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Панас Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Михайло Стельмах, I, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ — Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ — дуже давній, давно відомий. — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Іван Франко, I, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато]- по всьому світу; Як цвіту по всьому світу — надзвичайно багато. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Марко Вовчок, I, 1955, 36); Той світ — потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і От-от щезне, лише заспівають треті півні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25); — Друга зустрів — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, — живе, стара гвардія!.. (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт. — не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) — куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає і Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Тарас Шевченко, II, 1963, 100); — Тимко любий мені — і все тут! З ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ — земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Тарас Шевченко, I, 1963, 58); — Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Олександр Довженко, I, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу — споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 214); Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Іван Франко, II, 1950, 132); Яким світом?, діал. — яким чином? <br /> <br /> 4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі, — ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Леся Українка, II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Маніфест комуністичної партії, 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літературна газета, 1.VIII 1961, І); Античний світ; <br /> // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Іван Микитенко, I, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Комуніст України, 10, 1962, 16). <br /> Білий світ — контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Олесь Гончар, II, 1959, 440); Червоний світ — революційна частина суспільства, яка боролася за встановленая Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас., будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Олесь Гончар, II, 1959, 105). <br /> <br /> 5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука і життя, 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Іван Ле, Право.., 1957, 6); <br /> // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Радянська Україна, 1.II 1969, 6); Світ звуків; Світ барв; <br /> // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Комуніст України, 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього — виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Іван Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Михайло Стельмах, I, 1962, 400). <br /> <br /> 6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати — і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 187); <br /> // Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. — Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Юрій Смолич, I, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Олександр Довженко, I, 1958, 19). <br /> <br /> 7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. — Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Михайло Стельмах, I, 1962, 617). <br /> Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого — супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Леся Українка, III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ — бувати на світських балах, прийомах і т. ін.<br /> ==Походження та історія назви==<br /> В українській та деяких інших слов'янських мовах назва світ (свієт — хорватською, свет — словацькою, чеською і словенською, сьвят — польською) етимологічно пов'язана зі світлом, тобто з видимим, реальним, з дійсністю.<br /> <br /> В англійській, назва світу — верлд (world) походить від двох складових слів вере, людина, та ельд, вік; отже його найдревніше значення — «вік чи життя людини».<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [[Категорія:Св]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82 2013-10-31T10:12:29Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>'''Світ, -ту, '''''м. ''1) Свѣтъ, разсвѣтъ. ''Коли ж так перед світом аж Важко гарчить. ''Рудч. Ск. І. 151. ''Ой без милого соловейка і світ не світає. ''Мет. 5. ''Поки світсонця дівкою не буду. ''Мет. 259. '''Світ-зоря'''. Разсвѣтъ. ''Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світзоря. ''Чуб. V. 535. '''На світ займатися'''. Свѣтать. '''На світ благословлятися'''. Разсвѣтать. ''Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. ''Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. ''Хто ж в світі знає, що Бог гадає. ''Ном. ''Ще я хочу на світі пожити. ''Мет. 95. ''Над нашого козаченька і в світі немає. ''Мет. 20. '''Се не близький світ'''. Туда далеко. ''Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. ''Мир. ХРВ. 8. '''Світ за очі, за очима'''. Куда глаза глядять. ''Пішов змандрував, бідолаха, світ за очі, тільки й бачили. ''Полт. у. ''Іду світ за очі. ''Рудч. Ск. II. 16. '''— зав’язати'''. Лишить свободы, стѣснить. '''Світу запобігти'''. Получить помощь. Ном. № 4485. '''Світом ся блукати'''. Бродить по міру. ''А не пущу тя більше світом ся блукати. ''Федьк. 1. 34. '''Світ мені піднявся'''. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. '''Від світа дурень'''. Всесвѣтный дуракъ. '''Піти у світи, — світами'''. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. ''Я йду в світи. ''Рудч. Ск. І. 9. ''Взяла його на плечі і понесла світами. ''Гн. II. 66. '''У світах'''. Не дома, въ мірѣ. ''Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. ''Чуб. V. 5. '''Яким світом? '''Какимь образомъ? ''Малам трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? ''Гн. II. 127. Ум. '''Світо́н, світочок, світонько. '''''Ой уставайже, мій миленький, ой вже на дворі світок біленький. ''Чуб. V. 46. ''Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. ''Чуб. V. 543. '''Ні в світочку'''. Никогда. ''Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. ''МВ. І. 150. ''За дрібними слізоньками світонька не бачу. ''Мет. 65. ''Ой горенько мені на світоньку. ''Г. Арт. (О. 1861. III. 110).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [[Категорія:Св]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%8C 2013-10-30T19:45:23Z

<p>Олексій: /* Росія */</p> <hr /> <div>[[Файл:Images0е687.jpg|x140px]]<br /> <br /> <br /> '''Царь, -ря, '''''м. ''1) Царь. ''До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. ''Ном. № 1237. 2) — '''зі́лля'''. Раст. a) Orobus niger L. ЗЮЗО. І. 176. б) Delphinium elatum L. Драг. 31. в) Ranunculus sceleratus L. ЗЮЗО. L 133. г) Ononis hircina Jack. Вх. Зн. 77. 3) — '''сил'''. Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121. См. '''Царь-зілля. '''Ум. '''Царик. '''Грин. II. 266, '''Царько́, царьо́к'''. Рудч. Ск. II. 93, 95. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Цар (від лат. caesar, цісар, грец. kαῖσαρ) — титул монарха, зазвичай асоціюється з достоїнством короля або хана. Вживається також як загальна назва володаря якої-небудь країни. В українській традиції царями також називають східних мудреців (Три царі).<br /> У переносному значенні — повновладний господар над ким- або чим-небудь. Розпорядник, який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх чим-небудь: «лев — цар звірів».<br /> Землі, на які поширюється влада царя, називається «царство», «царина», «цісарство».<br /> <br /> ==ЦАР==, я, чол.<br /> <br /> 1. Володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул). Посли, прийшовши до столиці, Послали до царя сказать, Що до його і до цариці Еней прислав поклон оддать (Іван Котляревський, I, 1952, 169); Царем же у Тірі був брат молодого — Пігмаліон, із наземних усіх найлютіший злочинця [злочинець] (Микола Зеров, Вибр., 1966, 281); <br /> // Титул мопарха в деяких країнах; монарх, що має цей титул. Така в мені запалилась свідомість, що я пішов би на яку завгодно експропріацію або стріляв би на міністра, а то й на самого царя Миколу Кривавого (Юрій Яновський, II, 1958, 243); Тарас Григорович був такий обережний, що ніхто в фортеці й не підозрював, що він давно вже порушує наказ царя (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 180); <br /> // перен., розм. Повновладний господар над ким-, чим-небудь; розпорядник. Гордіюк став отаманом пушкарів, а разом із тим і царем своєї околиці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 54); — Ви ж, Амбросію Пилиповичу, господар всієї лісової займанщини — аж чотирьох тисяч десятин лісу. Лісовий цар. можна сказати (Михайло Стельмах, I, 1962, 255); Царі нічної вулиці, нальотники. під дулами наганів роздягали необережного перехожого (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 74). <br /> ♦ Без царя в голові; Не має царя в голові хто — про недалеку, несерйозну чи безсоромну, знавіснілу людину. Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше.. — сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену «без царя в голові». — сього абсолютно не розуміємо (Іван Франко, XVI, 1955, 192); За царя Гороха див. горох; За царя Панька (Томка) — те саме, що За царя Гороха (див. горох). За царя Томка, як була земля тонка (Номис, 1864, № 6856); Цар-батюшка; Цар-батечко — шанобливе називання підлеглими царя, яке набрало також іронічного відтінку. Дід тільки рукою махнув, — Пожди трохи, Марківно: сього скоро не буде... Цар-батюшка, кажуть, скоро волю дасть (Данило Мордовець, I, 1958, 50); Цей рік уже показав, якої ласки можна ждати від царя-батюшки. Досить згадати криваве водохреще, дев'яте січня (Андрій Головко, II, 1957, 310); Цар всесвітній; Цар царів — те саме, що Цар небесний (див. небесний). «Ой боже наш, боже! Ти — всесвітній царю, ти все бачиш, все знаєш...» (Панас Мирний, I, 1949, 161); [Неофіт-раб:] А ми вже, злидарі, стоятимем тихенько та покірно, немов старці перед багатим паном, ждучи, який нам знак подасть єпископ, чи він хоч слово мовити дозволить, а може, нам звелить співати гімни єдиному цареві всіх царів (Леся Українка, II, 1951, 236); Цар небесний див. небесний; Цар тьми див. тьма 1.<br /> <br /> 2. перен. Який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх (все) чим-небудь. Скажи ж мені, царю земний — чоловіче, що твоє, а що світове? (Панас Мирний, IV, 1955, 308); Він [лейтенант].. робив все для того, щоб піхотинець був царем бойового поля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 492); <br /> // Про звірів, птахів, рослини і т. ін. Шпаки прилетіли. Ладнайте шпаківні, Вітайте веселих заморських гостей! Геть з кону сороки, індики і півні, Бо скоро прибуде і цар-соловей! (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 246); — Хочете, я подарую вам лева, — продовжує Сев, коли за блискавично поставленими гратами на арені починають плигати леви, — це вам уже цар звірів (Юрій Яновський, II, 1958, 137); Високо-високо, під хмарами, летів цар птиць, ледве примітною точкою чорніючи в синяві (Гнат Хоткевич, II, 1966, 78); Тобі, Кавказе, царю гір земних, Я віддаю оці недбалі рими (Микола Зеров, Вибр., 1966, 404); Дуб — один. Про те й розмова. Цар дерев. Коштовна річ (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 152).<br /> <br /> 3. У сполученні з іншим іменником характеризує його як щось виняткове, найголовніше серед інших подібних. Широко відомі «Цар-дзвін» і «Цар-гармата». Але в Росії існував ще й «Цар-молот». Він був збудований у 1875 році інженером Миколою Воронцовим поблизу Пермі (Вечірній Київ, 21.X 1967, 4).<br /> ==Росія==<br /> [[Зображення:Kremlinpic4.jpg|x140px]]Перший московський цар - Іван Грозний<br /> <br /> У Московії, а згодом і Російській імперії, «цар» був титулом ханів династії Чингізидів, а згодом став титулом власне монарха Московії і Російської імперії. Цей титул вживається правителями Росії　з часів Івана III в основному у дипломатичній документації. У 1497 році Іван III коронував як царя свого онука Дмитра Івановича, оголошеного спадкоємцем, але потім ув'язненого. Наступник Івана III Василь III довольнився старим титулом великий князь. Але у 1547 році його син Іван IV Грозний, досягнувши повноліття, коронував себе царем.<br /> До епохи Івана ІІІ слово «цар» зрідка вживали у російській літературній мові на означення московських правителів. Але в офіційних документах, міжнародних угодах та печатках воно не зустрічалося[4]. Натомість, титул «цар» постійно вживався на адресу сюзерена Москви, татарського хана, як в літературній, так і юридичній мові[4]. Зокрема, в офіційному листуванні 1470-х років між Іваном ІІІ та Менглі Ґераєм, останній іменував себе царем, а Івана — великим князем: «Я Менгли-Гирей царь пожаловал, с братом своим великим князем взял любовь»; сам Іван відповідав йому: «Государь еси великий… брат мой Менгли-Гирей царь»[4]. У московських міжурядових наказах, інструкціях та документах внутрішнього користування, хани завжди іменувалися царями[4].<br /> У 1721 році Петро Великий замість старого титула «цар» прийняв титул «імператора». Відтоді титул «цар» продовжував вживатися нарівні з титулом «імператора» у російській документації і літературі до повалення монархії в лютому-березні 1917/.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images45.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images453.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tsar.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див.також==<br /> Географічні назви:<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4 Царгород]<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD Царицин]<br /> [[Категорія:Ца]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%8C 2013-10-30T19:44:35Z

<p>Олексій: /* Росія */</p> <hr /> <div>[[Файл:Images0е687.jpg|x140px]]<br /> <br /> <br /> '''Царь, -ря, '''''м. ''1) Царь. ''До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. ''Ном. № 1237. 2) — '''зі́лля'''. Раст. a) Orobus niger L. ЗЮЗО. І. 176. б) Delphinium elatum L. Драг. 31. в) Ranunculus sceleratus L. ЗЮЗО. L 133. г) Ononis hircina Jack. Вх. Зн. 77. 3) — '''сил'''. Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121. См. '''Царь-зілля. '''Ум. '''Царик. '''Грин. II. 266, '''Царько́, царьо́к'''. Рудч. Ск. II. 93, 95. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Цар (від лат. caesar, цісар, грец. kαῖσαρ) — титул монарха, зазвичай асоціюється з достоїнством короля або хана. Вживається також як загальна назва володаря якої-небудь країни. В українській традиції царями також називають східних мудреців (Три царі).<br /> У переносному значенні — повновладний господар над ким- або чим-небудь. Розпорядник, який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх чим-небудь: «лев — цар звірів».<br /> Землі, на які поширюється влада царя, називається «царство», «царина», «цісарство».<br /> <br /> ==ЦАР==, я, чол.<br /> <br /> 1. Володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул). Посли, прийшовши до столиці, Послали до царя сказать, Що до його і до цариці Еней прислав поклон оддать (Іван Котляревський, I, 1952, 169); Царем же у Тірі був брат молодого — Пігмаліон, із наземних усіх найлютіший злочинця [злочинець] (Микола Зеров, Вибр., 1966, 281); <br /> // Титул мопарха в деяких країнах; монарх, що має цей титул. Така в мені запалилась свідомість, що я пішов би на яку завгодно експропріацію або стріляв би на міністра, а то й на самого царя Миколу Кривавого (Юрій Яновський, II, 1958, 243); Тарас Григорович був такий обережний, що ніхто в фортеці й не підозрював, що він давно вже порушує наказ царя (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 180); <br /> // перен., розм. Повновладний господар над ким-, чим-небудь; розпорядник. Гордіюк став отаманом пушкарів, а разом із тим і царем своєї околиці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 54); — Ви ж, Амбросію Пилиповичу, господар всієї лісової займанщини — аж чотирьох тисяч десятин лісу. Лісовий цар. можна сказати (Михайло Стельмах, I, 1962, 255); Царі нічної вулиці, нальотники. під дулами наганів роздягали необережного перехожого (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 74). <br /> ♦ Без царя в голові; Не має царя в голові хто — про недалеку, несерйозну чи безсоромну, знавіснілу людину. Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше.. — сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену «без царя в голові». — сього абсолютно не розуміємо (Іван Франко, XVI, 1955, 192); За царя Гороха див. горох; За царя Панька (Томка) — те саме, що За царя Гороха (див. горох). За царя Томка, як була земля тонка (Номис, 1864, № 6856); Цар-батюшка; Цар-батечко — шанобливе називання підлеглими царя, яке набрало також іронічного відтінку. Дід тільки рукою махнув, — Пожди трохи, Марківно: сього скоро не буде... Цар-батюшка, кажуть, скоро волю дасть (Данило Мордовець, I, 1958, 50); Цей рік уже показав, якої ласки можна ждати від царя-батюшки. Досить згадати криваве водохреще, дев'яте січня (Андрій Головко, II, 1957, 310); Цар всесвітній; Цар царів — те саме, що Цар небесний (див. небесний). «Ой боже наш, боже! Ти — всесвітній царю, ти все бачиш, все знаєш...» (Панас Мирний, I, 1949, 161); [Неофіт-раб:] А ми вже, злидарі, стоятимем тихенько та покірно, немов старці перед багатим паном, ждучи, який нам знак подасть єпископ, чи він хоч слово мовити дозволить, а може, нам звелить співати гімни єдиному цареві всіх царів (Леся Українка, II, 1951, 236); Цар небесний див. небесний; Цар тьми див. тьма 1.<br /> <br /> 2. перен. Який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх (все) чим-небудь. Скажи ж мені, царю земний — чоловіче, що твоє, а що світове? (Панас Мирний, IV, 1955, 308); Він [лейтенант].. робив все для того, щоб піхотинець був царем бойового поля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 492); <br /> // Про звірів, птахів, рослини і т. ін. Шпаки прилетіли. Ладнайте шпаківні, Вітайте веселих заморських гостей! Геть з кону сороки, індики і півні, Бо скоро прибуде і цар-соловей! (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 246); — Хочете, я подарую вам лева, — продовжує Сев, коли за блискавично поставленими гратами на арені починають плигати леви, — це вам уже цар звірів (Юрій Яновський, II, 1958, 137); Високо-високо, під хмарами, летів цар птиць, ледве примітною точкою чорніючи в синяві (Гнат Хоткевич, II, 1966, 78); Тобі, Кавказе, царю гір земних, Я віддаю оці недбалі рими (Микола Зеров, Вибр., 1966, 404); Дуб — один. Про те й розмова. Цар дерев. Коштовна річ (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 152).<br /> <br /> 3. У сполученні з іншим іменником характеризує його як щось виняткове, найголовніше серед інших подібних. Широко відомі «Цар-дзвін» і «Цар-гармата». Але в Росії існував ще й «Цар-молот». Він був збудований у 1875 році інженером Миколою Воронцовим поблизу Пермі (Вечірній Київ, 21.X 1967, 4).<br /> ==Росія==<br /> [[Зображення:Kremlinpic4.jpg|x140px]]<br /> <br /> У Московії, а згодом і Російській імперії, «цар» був титулом ханів династії Чингізидів, а згодом став титулом власне монарха Московії і Російської імперії. Цей титул вживається правителями Росії　з часів Івана III в основному у дипломатичній документації. У 1497 році Іван III коронував як царя свого онука Дмитра Івановича, оголошеного спадкоємцем, але потім ув'язненого. Наступник Івана III Василь III довольнився старим титулом великий князь. Але у 1547 році його син Іван IV Грозний, досягнувши повноліття, коронував себе царем.<br /> До епохи Івана ІІІ слово «цар» зрідка вживали у російській літературній мові на означення московських правителів. Але в офіційних документах, міжнародних угодах та печатках воно не зустрічалося[4]. Натомість, титул «цар» постійно вживався на адресу сюзерена Москви, татарського хана, як в літературній, так і юридичній мові[4]. Зокрема, в офіційному листуванні 1470-х років між Іваном ІІІ та Менглі Ґераєм, останній іменував себе царем, а Івана — великим князем: «Я Менгли-Гирей царь пожаловал, с братом своим великим князем взял любовь»; сам Іван відповідав йому: «Государь еси великий… брат мой Менгли-Гирей царь»[4]. У московських міжурядових наказах, інструкціях та документах внутрішнього користування, хани завжди іменувалися царями[4].<br /> У 1721 році Петро Великий замість старого титула «цар» прийняв титул «імператора». Відтоді титул «цар» продовжував вживатися нарівні з титулом «імператора» у російській документації і літературі до повалення монархії в лютому-березні 1917/.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images45.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images453.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tsar.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див.також==<br /> Географічні назви:<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4 Царгород]<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD Царицин]<br /> [[Категорія:Ца]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kremlinpic4.jpg 2013-10-30T19:44:25Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%8C 2013-10-30T19:43:00Z

<p>Олексій: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>[[Файл:Images0е687.jpg|x140px]]<br /> <br /> <br /> '''Царь, -ря, '''''м. ''1) Царь. ''До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. ''Ном. № 1237. 2) — '''зі́лля'''. Раст. a) Orobus niger L. ЗЮЗО. І. 176. б) Delphinium elatum L. Драг. 31. в) Ranunculus sceleratus L. ЗЮЗО. L 133. г) Ononis hircina Jack. Вх. Зн. 77. 3) — '''сил'''. Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121. См. '''Царь-зілля. '''Ум. '''Царик. '''Грин. II. 266, '''Царько́, царьо́к'''. Рудч. Ск. II. 93, 95. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Цар (від лат. caesar, цісар, грец. kαῖσαρ) — титул монарха, зазвичай асоціюється з достоїнством короля або хана. Вживається також як загальна назва володаря якої-небудь країни. В українській традиції царями також називають східних мудреців (Три царі).<br /> У переносному значенні — повновладний господар над ким- або чим-небудь. Розпорядник, який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх чим-небудь: «лев — цар звірів».<br /> Землі, на які поширюється влада царя, називається «царство», «царина», «цісарство».<br /> <br /> ==ЦАР==, я, чол.<br /> <br /> 1. Володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул). Посли, прийшовши до столиці, Послали до царя сказать, Що до його і до цариці Еней прислав поклон оддать (Іван Котляревський, I, 1952, 169); Царем же у Тірі був брат молодого — Пігмаліон, із наземних усіх найлютіший злочинця [злочинець] (Микола Зеров, Вибр., 1966, 281); <br /> // Титул мопарха в деяких країнах; монарх, що має цей титул. Така в мені запалилась свідомість, що я пішов би на яку завгодно експропріацію або стріляв би на міністра, а то й на самого царя Миколу Кривавого (Юрій Яновський, II, 1958, 243); Тарас Григорович був такий обережний, що ніхто в фортеці й не підозрював, що він давно вже порушує наказ царя (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 180); <br /> // перен., розм. Повновладний господар над ким-, чим-небудь; розпорядник. Гордіюк став отаманом пушкарів, а разом із тим і царем своєї околиці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 54); — Ви ж, Амбросію Пилиповичу, господар всієї лісової займанщини — аж чотирьох тисяч десятин лісу. Лісовий цар. можна сказати (Михайло Стельмах, I, 1962, 255); Царі нічної вулиці, нальотники. під дулами наганів роздягали необережного перехожого (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 74). <br /> ♦ Без царя в голові; Не має царя в голові хто — про недалеку, несерйозну чи безсоромну, знавіснілу людину. Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше.. — сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену «без царя в голові». — сього абсолютно не розуміємо (Іван Франко, XVI, 1955, 192); За царя Гороха див. горох; За царя Панька (Томка) — те саме, що За царя Гороха (див. горох). За царя Томка, як була земля тонка (Номис, 1864, № 6856); Цар-батюшка; Цар-батечко — шанобливе називання підлеглими царя, яке набрало також іронічного відтінку. Дід тільки рукою махнув, — Пожди трохи, Марківно: сього скоро не буде... Цар-батюшка, кажуть, скоро волю дасть (Данило Мордовець, I, 1958, 50); Цей рік уже показав, якої ласки можна ждати від царя-батюшки. Досить згадати криваве водохреще, дев'яте січня (Андрій Головко, II, 1957, 310); Цар всесвітній; Цар царів — те саме, що Цар небесний (див. небесний). «Ой боже наш, боже! Ти — всесвітній царю, ти все бачиш, все знаєш...» (Панас Мирний, I, 1949, 161); [Неофіт-раб:] А ми вже, злидарі, стоятимем тихенько та покірно, немов старці перед багатим паном, ждучи, який нам знак подасть єпископ, чи він хоч слово мовити дозволить, а може, нам звелить співати гімни єдиному цареві всіх царів (Леся Українка, II, 1951, 236); Цар небесний див. небесний; Цар тьми див. тьма 1.<br /> <br /> 2. перен. Який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх (все) чим-небудь. Скажи ж мені, царю земний — чоловіче, що твоє, а що світове? (Панас Мирний, IV, 1955, 308); Він [лейтенант].. робив все для того, щоб піхотинець був царем бойового поля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 492); <br /> // Про звірів, птахів, рослини і т. ін. Шпаки прилетіли. Ладнайте шпаківні, Вітайте веселих заморських гостей! Геть з кону сороки, індики і півні, Бо скоро прибуде і цар-соловей! (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 246); — Хочете, я подарую вам лева, — продовжує Сев, коли за блискавично поставленими гратами на арені починають плигати леви, — це вам уже цар звірів (Юрій Яновський, II, 1958, 137); Високо-високо, під хмарами, летів цар птиць, ледве примітною точкою чорніючи в синяві (Гнат Хоткевич, II, 1966, 78); Тобі, Кавказе, царю гір земних, Я віддаю оці недбалі рими (Микола Зеров, Вибр., 1966, 404); Дуб — один. Про те й розмова. Цар дерев. Коштовна річ (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 152).<br /> <br /> 3. У сполученні з іншим іменником характеризує його як щось виняткове, найголовніше серед інших подібних. Широко відомі «Цар-дзвін» і «Цар-гармата». Але в Росії існував ще й «Цар-молот». Він був збудований у 1875 році інженером Миколою Воронцовим поблизу Пермі (Вечірній Київ, 21.X 1967, 4).<br /> ==Росія==<br /> У Московії, а згодом і Російській імперії, «цар» був титулом ханів династії Чингізидів, а згодом став титулом власне монарха Московії і Російської імперії. Цей титул вживається правителями Росії　з часів Івана III в основному у дипломатичній документації. У 1497 році Іван III коронував як царя свого онука Дмитра Івановича, оголошеного спадкоємцем, але потім ув'язненого. Наступник Івана III Василь III довольнився старим титулом великий князь. Але у 1547 році його син Іван IV Грозний, досягнувши повноліття, коронував себе царем.<br /> До епохи Івана ІІІ слово «цар» зрідка вживали у російській літературній мові на означення московських правителів. Але в офіційних документах, міжнародних угодах та печатках воно не зустрічалося[4]. Натомість, титул «цар» постійно вживався на адресу сюзерена Москви, татарського хана, як в літературній, так і юридичній мові[4]. Зокрема, в офіційному листуванні 1470-х років між Іваном ІІІ та Менглі Ґераєм, останній іменував себе царем, а Івана — великим князем: «Я Менгли-Гирей царь пожаловал, с братом своим великим князем взял любовь»; сам Іван відповідав йому: «Государь еси великий… брат мой Менгли-Гирей царь»[4]. У московських міжурядових наказах, інструкціях та документах внутрішнього користування, хани завжди іменувалися царями[4].<br /> У 1721 році Петро Великий замість старого титула «цар» прийняв титул «імператора». Відтоді титул «цар» продовжував вживатися нарівні з титулом «імператора» у російській документації і літературі до повалення монархії в лютому-березні 1917<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images45.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images453.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tsar.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див.також==<br /> Географічні назви:<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4 Царгород]<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD Царицин]<br /> [[Категорія:Ца]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%8C 2013-10-30T19:41:43Z

<p>Олексій: /* Див.також */</p> <hr /> <div>[[Файл:Images0е687.jpg|x140px]]<br /> <br /> <br /> '''Царь, -ря, '''''м. ''1) Царь. ''До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. ''Ном. № 1237. 2) — '''зі́лля'''. Раст. a) Orobus niger L. ЗЮЗО. І. 176. б) Delphinium elatum L. Драг. 31. в) Ranunculus sceleratus L. ЗЮЗО. L 133. г) Ononis hircina Jack. Вх. Зн. 77. 3) — '''сил'''. Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121. См. '''Царь-зілля. '''Ум. '''Царик. '''Грин. II. 266, '''Царько́, царьо́к'''. Рудч. Ск. II. 93, 95. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Цар (від лат. caesar, цісар, грец. kαῖσαρ) — титул монарха, зазвичай асоціюється з достоїнством короля або хана. Вживається також як загальна назва володаря якої-небудь країни. В українській традиції царями також називають східних мудреців (Три царі).<br /> У переносному значенні — повновладний господар над ким- або чим-небудь. Розпорядник, який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх чим-небудь: «лев — цар звірів».<br /> Землі, на які поширюється влада царя, називається «царство», «царина», «цісарство».<br /> <br /> ==ЦАР==, я, чол.<br /> <br /> 1. Володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул). Посли, прийшовши до столиці, Послали до царя сказать, Що до його і до цариці Еней прислав поклон оддать (Іван Котляревський, I, 1952, 169); Царем же у Тірі був брат молодого — Пігмаліон, із наземних усіх найлютіший злочинця [злочинець] (Микола Зеров, Вибр., 1966, 281); <br /> // Титул мопарха в деяких країнах; монарх, що має цей титул. Така в мені запалилась свідомість, що я пішов би на яку завгодно експропріацію або стріляв би на міністра, а то й на самого царя Миколу Кривавого (Юрій Яновський, II, 1958, 243); Тарас Григорович був такий обережний, що ніхто в фортеці й не підозрював, що він давно вже порушує наказ царя (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 180); <br /> // перен., розм. Повновладний господар над ким-, чим-небудь; розпорядник. Гордіюк став отаманом пушкарів, а разом із тим і царем своєї околиці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 54); — Ви ж, Амбросію Пилиповичу, господар всієї лісової займанщини — аж чотирьох тисяч десятин лісу. Лісовий цар. можна сказати (Михайло Стельмах, I, 1962, 255); Царі нічної вулиці, нальотники. під дулами наганів роздягали необережного перехожого (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 74). <br /> ♦ Без царя в голові; Не має царя в голові хто — про недалеку, несерйозну чи безсоромну, знавіснілу людину. Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше.. — сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену «без царя в голові». — сього абсолютно не розуміємо (Іван Франко, XVI, 1955, 192); За царя Гороха див. горох; За царя Панька (Томка) — те саме, що За царя Гороха (див. горох). За царя Томка, як була земля тонка (Номис, 1864, № 6856); Цар-батюшка; Цар-батечко — шанобливе називання підлеглими царя, яке набрало також іронічного відтінку. Дід тільки рукою махнув, — Пожди трохи, Марківно: сього скоро не буде... Цар-батюшка, кажуть, скоро волю дасть (Данило Мордовець, I, 1958, 50); Цей рік уже показав, якої ласки можна ждати від царя-батюшки. Досить згадати криваве водохреще, дев'яте січня (Андрій Головко, II, 1957, 310); Цар всесвітній; Цар царів — те саме, що Цар небесний (див. небесний). «Ой боже наш, боже! Ти — всесвітній царю, ти все бачиш, все знаєш...» (Панас Мирний, I, 1949, 161); [Неофіт-раб:] А ми вже, злидарі, стоятимем тихенько та покірно, немов старці перед багатим паном, ждучи, який нам знак подасть єпископ, чи він хоч слово мовити дозволить, а може, нам звелить співати гімни єдиному цареві всіх царів (Леся Українка, II, 1951, 236); Цар небесний див. небесний; Цар тьми див. тьма 1.<br /> <br /> 2. перен. Який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх (все) чим-небудь. Скажи ж мені, царю земний — чоловіче, що твоє, а що світове? (Панас Мирний, IV, 1955, 308); Він [лейтенант].. робив все для того, щоб піхотинець був царем бойового поля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 492); <br /> // Про звірів, птахів, рослини і т. ін. Шпаки прилетіли. Ладнайте шпаківні, Вітайте веселих заморських гостей! Геть з кону сороки, індики і півні, Бо скоро прибуде і цар-соловей! (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 246); — Хочете, я подарую вам лева, — продовжує Сев, коли за блискавично поставленими гратами на арені починають плигати леви, — це вам уже цар звірів (Юрій Яновський, II, 1958, 137); Високо-високо, під хмарами, летів цар птиць, ледве примітною точкою чорніючи в синяві (Гнат Хоткевич, II, 1966, 78); Тобі, Кавказе, царю гір земних, Я віддаю оці недбалі рими (Микола Зеров, Вибр., 1966, 404); Дуб — один. Про те й розмова. Цар дерев. Коштовна річ (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 152).<br /> <br /> 3. У сполученні з іншим іменником характеризує його як щось виняткове, найголовніше серед інших подібних. Широко відомі «Цар-дзвін» і «Цар-гармата». Але в Росії існував ще й «Цар-молот». Він був збудований у 1875 році інженером Миколою Воронцовим поблизу Пермі (Вечірній Київ, 21.X 1967, 4).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images45.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images453.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tsar.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див.також==<br /> Географічні назви:<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4 Царгород]<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD Царицин]<br /> [[Категорія:Ца]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%8C 2013-10-30T19:41:30Z

<p>Олексій: /* Див.також */</p> <hr /> <div>[[Файл:Images0е687.jpg|x140px]]<br /> <br /> <br /> '''Царь, -ря, '''''м. ''1) Царь. ''До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. ''Ном. № 1237. 2) — '''зі́лля'''. Раст. a) Orobus niger L. ЗЮЗО. І. 176. б) Delphinium elatum L. Драг. 31. в) Ranunculus sceleratus L. ЗЮЗО. L 133. г) Ononis hircina Jack. Вх. Зн. 77. 3) — '''сил'''. Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121. См. '''Царь-зілля. '''Ум. '''Царик. '''Грин. II. 266, '''Царько́, царьо́к'''. Рудч. Ск. II. 93, 95. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Цар (від лат. caesar, цісар, грец. kαῖσαρ) — титул монарха, зазвичай асоціюється з достоїнством короля або хана. Вживається також як загальна назва володаря якої-небудь країни. В українській традиції царями також називають східних мудреців (Три царі).<br /> У переносному значенні — повновладний господар над ким- або чим-небудь. Розпорядник, який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх чим-небудь: «лев — цар звірів».<br /> Землі, на які поширюється влада царя, називається «царство», «царина», «цісарство».<br /> <br /> ==ЦАР==, я, чол.<br /> <br /> 1. Володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул). Посли, прийшовши до столиці, Послали до царя сказать, Що до його і до цариці Еней прислав поклон оддать (Іван Котляревський, I, 1952, 169); Царем же у Тірі був брат молодого — Пігмаліон, із наземних усіх найлютіший злочинця [злочинець] (Микола Зеров, Вибр., 1966, 281); <br /> // Титул мопарха в деяких країнах; монарх, що має цей титул. Така в мені запалилась свідомість, що я пішов би на яку завгодно експропріацію або стріляв би на міністра, а то й на самого царя Миколу Кривавого (Юрій Яновський, II, 1958, 243); Тарас Григорович був такий обережний, що ніхто в фортеці й не підозрював, що він давно вже порушує наказ царя (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 180); <br /> // перен., розм. Повновладний господар над ким-, чим-небудь; розпорядник. Гордіюк став отаманом пушкарів, а разом із тим і царем своєї околиці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 54); — Ви ж, Амбросію Пилиповичу, господар всієї лісової займанщини — аж чотирьох тисяч десятин лісу. Лісовий цар. можна сказати (Михайло Стельмах, I, 1962, 255); Царі нічної вулиці, нальотники. під дулами наганів роздягали необережного перехожого (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 74). <br /> ♦ Без царя в голові; Не має царя в голові хто — про недалеку, несерйозну чи безсоромну, знавіснілу людину. Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше.. — сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену «без царя в голові». — сього абсолютно не розуміємо (Іван Франко, XVI, 1955, 192); За царя Гороха див. горох; За царя Панька (Томка) — те саме, що За царя Гороха (див. горох). За царя Томка, як була земля тонка (Номис, 1864, № 6856); Цар-батюшка; Цар-батечко — шанобливе називання підлеглими царя, яке набрало також іронічного відтінку. Дід тільки рукою махнув, — Пожди трохи, Марківно: сього скоро не буде... Цар-батюшка, кажуть, скоро волю дасть (Данило Мордовець, I, 1958, 50); Цей рік уже показав, якої ласки можна ждати від царя-батюшки. Досить згадати криваве водохреще, дев'яте січня (Андрій Головко, II, 1957, 310); Цар всесвітній; Цар царів — те саме, що Цар небесний (див. небесний). «Ой боже наш, боже! Ти — всесвітній царю, ти все бачиш, все знаєш...» (Панас Мирний, I, 1949, 161); [Неофіт-раб:] А ми вже, злидарі, стоятимем тихенько та покірно, немов старці перед багатим паном, ждучи, який нам знак подасть єпископ, чи він хоч слово мовити дозволить, а може, нам звелить співати гімни єдиному цареві всіх царів (Леся Українка, II, 1951, 236); Цар небесний див. небесний; Цар тьми див. тьма 1.<br /> <br /> 2. перен. Який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх (все) чим-небудь. Скажи ж мені, царю земний — чоловіче, що твоє, а що світове? (Панас Мирний, IV, 1955, 308); Він [лейтенант].. робив все для того, щоб піхотинець був царем бойового поля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 492); <br /> // Про звірів, птахів, рослини і т. ін. Шпаки прилетіли. Ладнайте шпаківні, Вітайте веселих заморських гостей! Геть з кону сороки, індики і півні, Бо скоро прибуде і цар-соловей! (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 246); — Хочете, я подарую вам лева, — продовжує Сев, коли за блискавично поставленими гратами на арені починають плигати леви, — це вам уже цар звірів (Юрій Яновський, II, 1958, 137); Високо-високо, під хмарами, летів цар птиць, ледве примітною точкою чорніючи в синяві (Гнат Хоткевич, II, 1966, 78); Тобі, Кавказе, царю гір земних, Я віддаю оці недбалі рими (Микола Зеров, Вибр., 1966, 404); Дуб — один. Про те й розмова. Цар дерев. Коштовна річ (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 152).<br /> <br /> 3. У сполученні з іншим іменником характеризує його як щось виняткове, найголовніше серед інших подібних. Широко відомі «Цар-дзвін» і «Цар-гармата». Але в Росії існував ще й «Цар-молот». Він був збудований у 1875 році інженером Миколою Воронцовим поблизу Пермі (Вечірній Київ, 21.X 1967, 4).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images45.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images453.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tsar.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див.також==<br /> Географічні назви:<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4 Царгород]<br /> <br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD Царицин]<br /> [[Категорія:Ца]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%8C 2013-10-30T19:39:35Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>[[Файл:Images0е687.jpg|x140px]]<br /> <br /> <br /> '''Царь, -ря, '''''м. ''1) Царь. ''До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. ''Ном. № 1237. 2) — '''зі́лля'''. Раст. a) Orobus niger L. ЗЮЗО. І. 176. б) Delphinium elatum L. Драг. 31. в) Ranunculus sceleratus L. ЗЮЗО. L 133. г) Ononis hircina Jack. Вх. Зн. 77. 3) — '''сил'''. Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121. См. '''Царь-зілля. '''Ум. '''Царик. '''Грин. II. 266, '''Царько́, царьо́к'''. Рудч. Ск. II. 93, 95. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Цар (від лат. caesar, цісар, грец. kαῖσαρ) — титул монарха, зазвичай асоціюється з достоїнством короля або хана. Вживається також як загальна назва володаря якої-небудь країни. В українській традиції царями також називають східних мудреців (Три царі).<br /> У переносному значенні — повновладний господар над ким- або чим-небудь. Розпорядник, який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх чим-небудь: «лев — цар звірів».<br /> Землі, на які поширюється влада царя, називається «царство», «царина», «цісарство».<br /> <br /> ==ЦАР==, я, чол.<br /> <br /> 1. Володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул). Посли, прийшовши до столиці, Послали до царя сказать, Що до його і до цариці Еней прислав поклон оддать (Іван Котляревський, I, 1952, 169); Царем же у Тірі був брат молодого — Пігмаліон, із наземних усіх найлютіший злочинця [злочинець] (Микола Зеров, Вибр., 1966, 281); <br /> // Титул мопарха в деяких країнах; монарх, що має цей титул. Така в мені запалилась свідомість, що я пішов би на яку завгодно експропріацію або стріляв би на міністра, а то й на самого царя Миколу Кривавого (Юрій Яновський, II, 1958, 243); Тарас Григорович був такий обережний, що ніхто в фортеці й не підозрював, що він давно вже порушує наказ царя (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 180); <br /> // перен., розм. Повновладний господар над ким-, чим-небудь; розпорядник. Гордіюк став отаманом пушкарів, а разом із тим і царем своєї околиці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 54); — Ви ж, Амбросію Пилиповичу, господар всієї лісової займанщини — аж чотирьох тисяч десятин лісу. Лісовий цар. можна сказати (Михайло Стельмах, I, 1962, 255); Царі нічної вулиці, нальотники. під дулами наганів роздягали необережного перехожого (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 74). <br /> ♦ Без царя в голові; Не має царя в голові хто — про недалеку, несерйозну чи безсоромну, знавіснілу людину. Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше.. — сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену «без царя в голові». — сього абсолютно не розуміємо (Іван Франко, XVI, 1955, 192); За царя Гороха див. горох; За царя Панька (Томка) — те саме, що За царя Гороха (див. горох). За царя Томка, як була земля тонка (Номис, 1864, № 6856); Цар-батюшка; Цар-батечко — шанобливе називання підлеглими царя, яке набрало також іронічного відтінку. Дід тільки рукою махнув, — Пожди трохи, Марківно: сього скоро не буде... Цар-батюшка, кажуть, скоро волю дасть (Данило Мордовець, I, 1958, 50); Цей рік уже показав, якої ласки можна ждати від царя-батюшки. Досить згадати криваве водохреще, дев'яте січня (Андрій Головко, II, 1957, 310); Цар всесвітній; Цар царів — те саме, що Цар небесний (див. небесний). «Ой боже наш, боже! Ти — всесвітній царю, ти все бачиш, все знаєш...» (Панас Мирний, I, 1949, 161); [Неофіт-раб:] А ми вже, злидарі, стоятимем тихенько та покірно, немов старці перед багатим паном, ждучи, який нам знак подасть єпископ, чи він хоч слово мовити дозволить, а може, нам звелить співати гімни єдиному цареві всіх царів (Леся Українка, II, 1951, 236); Цар небесний див. небесний; Цар тьми див. тьма 1.<br /> <br /> 2. перен. Який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх (все) чим-небудь. Скажи ж мені, царю земний — чоловіче, що твоє, а що світове? (Панас Мирний, IV, 1955, 308); Він [лейтенант].. робив все для того, щоб піхотинець був царем бойового поля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 492); <br /> // Про звірів, птахів, рослини і т. ін. Шпаки прилетіли. Ладнайте шпаківні, Вітайте веселих заморських гостей! Геть з кону сороки, індики і півні, Бо скоро прибуде і цар-соловей! (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 246); — Хочете, я подарую вам лева, — продовжує Сев, коли за блискавично поставленими гратами на арені починають плигати леви, — це вам уже цар звірів (Юрій Яновський, II, 1958, 137); Високо-високо, під хмарами, летів цар птиць, ледве примітною точкою чорніючи в синяві (Гнат Хоткевич, II, 1966, 78); Тобі, Кавказе, царю гір земних, Я віддаю оці недбалі рими (Микола Зеров, Вибр., 1966, 404); Дуб — один. Про те й розмова. Цар дерев. Коштовна річ (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 152).<br /> <br /> 3. У сполученні з іншим іменником характеризує його як щось виняткове, найголовніше серед інших подібних. Широко відомі «Цар-дзвін» і «Цар-гармата». Але в Росії існував ще й «Цар-молот». Він був збудований у 1875 році інженером Миколою Воронцовим поблизу Пермі (Вечірній Київ, 21.X 1967, 4).<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images45.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images453.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Tsar.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное12.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див.також==<br /> Географічні назви:<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4 Царгород]<br /> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD Царицин]<br /> [[Категорія:Ца]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B512.jpg 2013-10-30T19:38:42Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Tsar.jpg 2013-10-30T19:38:20Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images453.jpg 2013-10-30T19:37:58Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images45.jpg 2013-10-30T19:36:47Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images0%D0%B5687.jpg 2013-10-30T19:36:25Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%8C 2013-10-30T19:22:54Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>'''Царь, -ря, '''''м. ''1) Царь. ''До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. ''Ном. № 1237. 2) — '''зі́лля'''. Раст. a) Orobus niger L. ЗЮЗО. І. 176. б) Delphinium elatum L. Драг. 31. в) Ranunculus sceleratus L. ЗЮЗО. L 133. г) Ononis hircina Jack. Вх. Зн. 77. 3) — '''сил'''. Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121. См. '''Царь-зілля. '''Ум. '''Царик. '''Грин. II. 266, '''Царько́, царьо́к'''. Рудч. Ск. II. 93, 95. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:<br /> [[Категорія:Ца]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%B3 2013-10-30T19:19:40Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>[[Файл:Загруженное213.jpg|x140px]]<br /> <br /> <br /> '''Біг, -гу,''' ''м.'' Бѣгъ. ''І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес.'' Котл. Ен.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Біг — окрім прямого значення — один із способів пересування людини, — означає також вид фізичних вправ, що становлять головний розділ легкої атлетики. Розрізняють 4 основні види бігу:<br /> біг на доріжці стадіону<br /> біг з перешкодами — т. з. бар'єрний біг та стипль-чез[ru]<br /> естафетний біг<br /> біг в природних умовах по пересіченій місцевості (крос) та марафонський біг.<br /> Активна діяльність більшості м'язів під час бігу сприяє підвищенню обміну речовин, зміцненню нервової та м'язової систем, посилює дихання та кровообіг, поліпшує фізичну підготовку.<br /> Біг різної тривалості і швидкості широко використовується у фізичному вихованні дітей та молоді, фізичній підготовці спортсменів і військовослужбовців, а також у спортивних заняттях осіб старшого і похилого віку.<br /> Лікувальний біг називається джогінгом.<br /> ==Значення бігу в житті людини==<br /> Найсприятливіший вплив на здоров'я має біг. Він справ­ляє різнобічний фізіологічний вплив на всі системи організму.<br /> <br /> Біг є природним руховим актом, що супроводжує людину про­тягом усього її розвитку. Він з усіх видів спорту має найбіль­ший сприятливий вплив на серцево-судинну систему в цілому, при ньому зростає життєва ємність легень, покращується обмін речовин, вдосконалюється робота м'язової системи, активізуєть­ся діяльність нервової системи й ендокринного апарату.<br /> <br /> В ре­зультаті підвищується працездатність організму, його опірність до несприятливого впливу зовнішнього середовища.<br /> <br /> Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, частіше хво­ріють на гіпертонічну хворобу, атеросклероз, цукровий діабет, схильні до ожиріння.<br /> ==Рухова активність – як необхідний атрибут здорового способу життя.==<br /> До найважливіших факторів формування здорового спосо­бу життя належать фізична активність і загартування орга­нізму.<br /> <br /> Режим руху, усвідомлення потреби в активній діяльності, ритми активності, відпочинку і сну є обов'язковими компонен­тами здорового способу життя, мають біологічну, а не тільки соціальну природу і відпрацьовувалися в процесі адаптації, еволюції і природного добору протягом мільйонів років. Вони генетичне закріплені в регуляторних системах організму в якості інстинктів, біологічних ритмів, тісно пов'язаних із ритмікою природних процесів у геокосмічній сфері. Філософські прин­ципи - рух як засіб існування матерії, а життя - це рух мають реальне втілення в біологічному світі у житті людини. Муску­латура опорно-рухового апарату і внутрішніх органів забезпе­чує цю механічну форму руху, а саме рух обґрунтовує не­обхідність існування мускулатури і систем її забезпечення, тобто вісцеральних систем.<br /> <br /> Японські дослідники розрахували, що для нормального активного стану організму і підтримки здоров'я, людина повин­на робити щодоби до 10000 кроків, тобто при середній ширині кроку 70-80 см проходити за день 7-8 км.<br /> <br /> Рекомендуючи рух медична сестра повинна орієнтуватися насамперед на об'єм і характер рухової активності людини, яка у великій мірі залежить від специфіки виконуваної роботи. Тисячоліттями життя людей було пов'язане переважно з фізич­ною працею, на яку припадало до 90% зусиль. За роки остан­нього століття склалися інші співвідношення, виник дефіцит рухової активності. А без визначеного обсягу постійної рухової активності людина не може дожити до старості, не може бути здоровою.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:324575804_0a9007f064.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Beg-bez-travm.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images_97.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное_45.jpg[http://www.youtube.com/watch?v=5e9OGavrsaI|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:[http://www.youtube.com/watch?v=5e9OGavrsaI Випуск 38: Біг і його користь]<br /> <br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D1%96%D0%B3 2013-10-30T19:19:20Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div>[[Файл:Загруженное213.jpg|x140px]]<br /> '''Біг, -гу,''' ''м.'' Бѣгъ. ''І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес.'' Котл. Ен.<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Біг — окрім прямого значення — один із способів пересування людини, — означає також вид фізичних вправ, що становлять головний розділ легкої атлетики. Розрізняють 4 основні види бігу:<br /> біг на доріжці стадіону<br /> біг з перешкодами — т. з. бар'єрний біг та стипль-чез[ru]<br /> естафетний біг<br /> біг в природних умовах по пересіченій місцевості (крос) та марафонський біг.<br /> Активна діяльність більшості м'язів під час бігу сприяє підвищенню обміну речовин, зміцненню нервової та м'язової систем, посилює дихання та кровообіг, поліпшує фізичну підготовку.<br /> Біг різної тривалості і швидкості широко використовується у фізичному вихованні дітей та молоді, фізичній підготовці спортсменів і військовослужбовців, а також у спортивних заняттях осіб старшого і похилого віку.<br /> Лікувальний біг називається джогінгом.<br /> ==Значення бігу в житті людини==<br /> Найсприятливіший вплив на здоров'я має біг. Він справ­ляє різнобічний фізіологічний вплив на всі системи організму.<br /> <br /> Біг є природним руховим актом, що супроводжує людину про­тягом усього її розвитку. Він з усіх видів спорту має найбіль­ший сприятливий вплив на серцево-судинну систему в цілому, при ньому зростає життєва ємність легень, покращується обмін речовин, вдосконалюється робота м'язової системи, активізуєть­ся діяльність нервової системи й ендокринного апарату.<br /> <br /> В ре­зультаті підвищується працездатність організму, його опірність до несприятливого впливу зовнішнього середовища.<br /> <br /> Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, частіше хво­ріють на гіпертонічну хворобу, атеросклероз, цукровий діабет, схильні до ожиріння.<br /> ==Рухова активність – як необхідний атрибут здорового способу життя.==<br /> До найважливіших факторів формування здорового спосо­бу життя належать фізична активність і загартування орга­нізму.<br /> <br /> Режим руху, усвідомлення потреби в активній діяльності, ритми активності, відпочинку і сну є обов'язковими компонен­тами здорового способу життя, мають біологічну, а не тільки соціальну природу і відпрацьовувалися в процесі адаптації, еволюції і природного добору протягом мільйонів років. Вони генетичне закріплені в регуляторних системах організму в якості інстинктів, біологічних ритмів, тісно пов'язаних із ритмікою природних процесів у геокосмічній сфері. Філософські прин­ципи - рух як засіб існування матерії, а життя - це рух мають реальне втілення в біологічному світі у житті людини. Муску­латура опорно-рухового апарату і внутрішніх органів забезпе­чує цю механічну форму руху, а саме рух обґрунтовує не­обхідність існування мускулатури і систем її забезпечення, тобто вісцеральних систем.<br /> <br /> Японські дослідники розрахували, що для нормального активного стану організму і підтримки здоров'я, людина повин­на робити щодоби до 10000 кроків, тобто при середній ширині кроку 70-80 см проходити за день 7-8 км.<br /> <br /> Рекомендуючи рух медична сестра повинна орієнтуватися насамперед на об'єм і характер рухової активності людини, яка у великій мірі залежить від специфіки виконуваної роботи. Тисячоліттями життя людей було пов'язане переважно з фізич­ною працею, на яку припадало до 90% зусиль. За роки остан­нього століття склалися інші співвідношення, виник дефіцит рухової активності. А без визначеного обсягу постійної рухової активності людина не може дожити до старості, не може бути здоровою.<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:324575804_0a9007f064.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Beg-bez-travm.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Images_97.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Загруженное_45.jpg[http://www.youtube.com/watch?v=5e9OGavrsaI|x140px]]<br /> |}<br /> ==Див. також==<br /> Додаткові відомості:[http://www.youtube.com/watch?v=5e9OGavrsaI Випуск 38: Біг і його користь]<br /> <br /> [[Категорія:Бі]]</div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5213.jpg 2013-10-30T19:18:48Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5_45.jpg 2013-10-30T19:14:45Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_97.jpg 2013-10-30T19:14:21Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Beg-bez-travm.jpg 2013-10-30T19:14:01Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:324575804_0a9007f064.jpg 2013-10-30T19:13:27Z

<p>Олексій: </p> <hr /> <div></div>

Олексій