Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Аркан

2014-11-30T13:36:42Z

Оксана Білак: аркан

'''Арка́н, -на́''' и '''-ну,''' ''м.'' 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Желех. Аркана́ танцюва́ти. Фр. Пр. 9. 2) Арканъ. ''Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан.'' Г. Арт. О. 1861. III. 84. ''Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець.'' Котл. Ен. ''Аби-сте мні арканом тігли, то не піду.'' Фр. Пр. 9.

==Сучасні словники==
'''словопедія'''
АРКАН – ОРКАН
Аркан. 1. р. -а. Довгий мотузок із зашморгом, яким ловлять тварин тощо. Василь на аркані вів жеребця до Псла (Панас Мирний); Влучно кинутий аркан раптом сплутав йому руки, і хлопець звалився на землю, хропучи, як дикий кінь (З.Тулуб). 2. р. -у. Вид танцю. Тут, біля Дніпра, гуцули танцювали свій славетний аркан, вихровий танець карпатських богатирів (С.Журахович).
Оркан, -у. Тропічний циклон, що утворюється в Південній півкулі. То не осіння люта туча просунеться, то не вітри невгомонні полонинські завиють, це скажений оркан пролетить над його головою (А. Крушельницький)

'''Словник української мови Академічний тлумачний словник'''
1. Довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин. Василь на аркані вів жеребця до Псла (Панас Мирний, IV, 1955, 193); Влучно кинутий аркан раптом сплутав йому руки, і хлопець звалився на землю (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 140); * Образно. Твій край татарським стиснуто арканом, Ординські коні стоптують твій край (Микола Бажан, Роки, 1957, 227).
2. Гуцульський чоловічий танок. Тут, біля Дніпра, гуцули танцювали свій славетний аркан, ви-хровий танець карпатських богатирів (Семен Журахович, Опов., 1956, 264).

==Ілюстрації==

<gallery>
Слово2.jpg|Слово
Слово1.jpg|слово1
</gallery>
==Медіа==

==Див. також==
Танець аркан є одним з древніх символів горянського життя. Згідно з деякими версіями він містить в собі елементи поганського ритуалу, а також міг бути тенцем-ініціацією, посвятою в чоловіки.

Гуцули вважають його опришківським танком. В нашій публікації — версії розшифрування аркана.

Єднаючись із богами

Спробуємо уявити, як це могло виглядати століття і століття тому. Бо коли нині на сцені аркан танцюють добре вишколені професіонали в попрасованих біленьких сорочках, академічно тягнучи «носочок», роблячи бадьорі усмішки і приймаючи хвацькі пози, враження може виникнути дещо хибне. Найімовірніше, тоді це відбувалося у верхах, на полонинах, зрозуміло — під відкритим небом — ближче до сонця, до богів... Отже. На полонині з якихось причин сходилися чоловіки. Етнографи кажуть, що пастухи. Можливо. А може й мисливці. Але, безумовно міцні (які іще можуть вижити в жорстких гірських умовах?). ...Ці відбірні горяни сходилися докупи, напрошується в уяві — повільним кроком, зосереджуючись, концентруючись. Вони вже зараз, наближаючись одне до одного, готувалися до якогось важливого чину... Тоді наставав момент єднання цих енергій – чоловіки ставали в коло, закладаючи руки одне одному на плечі. До речі, творячи цим так званий солярний (сонячний, вогняний) знак. Свідомо, чи мимовільно?

...Учасники ритуалу починали неспішно і важко розгойдуватися: вправо-вліво, вправо-вліво. Нарешті коло «відривалося» від землі і починало обертатися. Народжувався власне танець. Рухи в колі вимагали синхронності, відчуття одне одного. Чи були вони такими, як можемо побачити в сучасному аркані? Але, мабуть, мали певне значення, були мовою, яку розуміють Сонце, Вогонь, Земля, Вітер. Коло крутилося, рухи робилися запальнішими, гупання ніг передавалося горам, вібрація досягала наче самого нутра Землі. Швидше, швидше, швидше, ще, ще... Шкода, ніхто з дослідників не вказує, який жест, який момент був тією точкою екстазу, що дозволяла енергії нарешті вирватися назовні, а колу опасти, розпастися, «заспокоїтись». Очевидно, лише самі танцюючі непомильно відчували, коли наставала мить єднання з богами.

Танець опришків

Аркан, який ми ще при великому бажанні та затятій наполегливості шукача автентики можемо побачити нині у виконанні фольклорних колективів, гуцули вважають танцем опришків. Як зауважив Роман Герасимчук у своїй монографії «Танці гуцульські» (опублікована польською в 1939 році у Львові), старі гуцули кажуть, що аркан у них існує віддавна. Але на якийсь час танець зник через те, що під час першої світової війни чоловіків-гуцулів не було дома. Він відродився, як каже автор, «з покращанням умов життя (робота в лісі) в 1925-1928 роках». Тепер, говорить автор (на момент написання розвідки), його танцює виключно молодь, що навчилася аркану в повоєнні часи. Залежно від регіону він називається «аркан», «арґан», «оркан»...».

...Аркан — танець, де хлопці демонстрували свої силу, спритність, дисциплінованість.

Остання виявляється в умінні точно виконувати в танці команди лідера. В опришківському аркані є ватажок...

Танець-шифр

Достатньо знаючи і маючи достатньо розвинену фантазію, аркан можна читати як шифр. Вгадувати в ньому язичницькі знаки і символи, якось пояснювати собі войовничі чи навіть бійцівські рухи танцюючих — чи то мисливців, чи то горян-воїнів, а ще спостерігати, як у аркані злилася танцювальна культура самих гуцулів та сусідів румунів, а може й дальших від нас народів — романів загалом. Адже дослідники твердять, що слово має латинське походження.

==Джерела та література==
http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ар]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ар]]

Аркан

2014-11-30T12:59:13Z

Оксана Білак:

'''Арка́н, -на́''' и '''-ну,''' ''м.'' 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Желех. Аркана́ танцюва́ти. Фр. Пр. 9. 2) Арканъ. ''Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан.'' Г. Арт. О. 1861. III. 84. ''Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець.'' Котл. Ен. ''Аби-сте мні арканом тігли, то не піду.'' Фр. Пр. 9.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ар]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ар]]

'''словопедія'''
АРКАН – ОРКАН
Аркан. 1. р. -а. Довгий мотузок із зашморгом, яким ловлять тварин тощо. Василь на аркані вів жеребця до Псла (Панас Мирний); Влучно кинутий аркан раптом сплутав йому руки, і хлопець звалився на землю, хропучи, як дикий кінь (З.Тулуб). 2. р. -у. Вид танцю. Тут, біля Дніпра, гуцули танцювали свій славетний аркан, вихровий танець карпатських богатирів (С.Журахович).
Оркан, -у. Тропічний циклон, що утворюється в Південній півкулі. То не осіння люта туча просунеться, то не вітри невгомонні полонинські завиють, це скажений оркан пролетить над його головою (А. Крушельницький)

'''Словник української мови Академічний тлумачний словник'''
1. Довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин. Василь на аркані вів жеребця до Псла (Панас Мирний, IV, 1955, 193); Влучно кинутий аркан раптом сплутав йому руки, і хлопець звалився на землю (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 140); * Образно. Твій край татарським стиснуто арканом, Ординські коні стоптують твій край (Микола Бажан, Роки, 1957, 227).
2. Гуцульський чоловічий танок. Тут, біля Дніпра, гуцули танцювали свій славетний аркан, ви-хровий танець карпатських богатирів (Семен Журахович, Опов., 1956, 264).

Танець аркан є одним з древніх символів горянського життя. Згідно з деякими версіями він містить в собі елементи поганського ритуалу, а також міг бути тенцем-ініціацією, посвятою в чоловіки.

Гуцули вважають його опришківським танком. В нашій публікації — версії розшифрування аркана.

Єднаючись із богами

Спробуємо уявити, як це могло виглядати століття і століття тому. Бо коли нині на сцені аркан танцюють добре вишколені професіонали в попрасованих біленьких сорочках, академічно тягнучи «носочок», роблячи бадьорі усмішки і приймаючи хвацькі пози, враження може виникнути дещо хибне. Найімовірніше, тоді це відбувалося у верхах, на полонинах, зрозуміло — під відкритим небом — ближче до сонця, до богів... Отже. На полонині з якихось причин сходилися чоловіки. Етнографи кажуть, що пастухи. Можливо. А може й мисливці. Але, безумовно міцні (які іще можуть вижити в жорстких гірських умовах?). ...Ці відбірні горяни сходилися докупи, напрошується в уяві — повільним кроком, зосереджуючись, концентруючись. Вони вже зараз, наближаючись одне до одного, готувалися до якогось важливого чину... Тоді наставав момент єднання цих енергій – чоловіки ставали в коло, закладаючи руки одне одному на плечі. До речі, творячи цим так званий солярний (сонячний, вогняний) знак. Свідомо, чи мимовільно?

...Учасники ритуалу починали неспішно і важко розгойдуватися: вправо-вліво, вправо-вліво. Нарешті коло «відривалося» від землі і починало обертатися. Народжувався власне танець. Рухи в колі вимагали синхронності, відчуття одне одного. Чи були вони такими, як можемо побачити в сучасному аркані? Але, мабуть, мали певне значення, були мовою, яку розуміють Сонце, Вогонь, Земля, Вітер. Коло крутилося, рухи робилися запальнішими, гупання ніг передавалося горам, вібрація досягала наче самого нутра Землі. Швидше, швидше, швидше, ще, ще... Шкода, ніхто з дослідників не вказує, який жест, який момент був тією точкою екстазу, що дозволяла енергії нарешті вирватися назовні, а колу опасти, розпастися, «заспокоїтись». Очевидно, лише самі танцюючі непомильно відчували, коли наставала мить єднання з богами.

Танець опришків

Аркан, який ми ще при великому бажанні та затятій наполегливості шукача автентики можемо побачити нині у виконанні фольклорних колективів, гуцули вважають танцем опришків. Як зауважив Роман Герасимчук у своїй монографії «Танці гуцульські» (опублікована польською в 1939 році у Львові), старі гуцули кажуть, що аркан у них існує віддавна. Але на якийсь час танець зник через те, що під час першої світової війни чоловіків-гуцулів не було дома. Він відродився, як каже автор, «з покращанням умов життя (робота в лісі) в 1925-1928 роках». Тепер, говорить автор (на момент написання розвідки), його танцює виключно молодь, що навчилася аркану в повоєнні часи. Залежно від регіону він називається «аркан», «арґан», «оркан»...».

...Аркан — танець, де хлопці демонстрували свої силу, спритність, дисциплінованість.

Остання виявляється в умінні точно виконувати в танці команди лідера. В опришківському аркані є ватажок...

Танець-шифр

Достатньо знаючи і маючи достатньо розвинену фантазію, аркан можна читати як шифр. Вгадувати в ньому язичницькі знаки і символи, якось пояснювати собі войовничі чи навіть бійцівські рухи танцюючих — чи то мисливців, чи то горян-воїнів, а ще спостерігати, як у аркані злилася танцювальна культура самих гуцулів та сусідів румунів, а може й дальших від нас народів — романів загалом. Адже дослідники твердять, що слово має латинське походження.
<gallery>
Слово2.jpg|Слово
Слово1.jpg|слово1
</gallery>

Файл:Слово.jpg

2014-11-30T12:50:09Z

Оксана Білак: Оксана Білак завантажив нову версію «Файл:Слово.jpg»

Файл:Слово2.jpg

2014-11-30T12:46:22Z

Оксана Білак: Оксана Білак завантажив нову версію «Файл:Слово2.jpg»

Файл:Слово1.jpg

2014-11-30T12:45:20Z

Оксана Білак: Оксана Білак завантажив нову версію «Файл:Слово1.jpg»

Користувач:Оксана Білак

2014-11-30T11:57:07Z

Оксана Білак: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==

Щічка

2013-12-10T00:44:53Z

Оксана Білак: /* Зовнішні посилання */

'''Щічка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''щока. '''
[[Категорія:Щі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''Щічка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''щока. '''
[[Категорія:Щі]]

== '''Словник української мови''' ==

http://sum.in.ua/s/shhichka

ЩІЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до щока 1. Тихо схилившись, злегенька поцілував він Галю в незакриту щічку (Панас Мирний, I, 1949, 341); Увіходять Палагея та дід Молибога, верткий, меткий, із срібною борідкою, з рожевими щічками, з колючими сивими бровами, у сніговій шапці (Іван Микитенко, I, 1957, 299); * Образно. Роса капотить, наче перли, На гарную щічкц тюльпана (Агатангел Кримський, Вибр., 19

http://uk.wikipedia.org/wiki/Щока

Щока (лат. bucca) — бічна частина морди людини, між оком і вухо м, і нижче до підборіддя і кісток нижньої щелепи, зовнішня бокова стінка ротової порожнини. Іннервується щічним нервом. У тварин плями на щоках — важлива ознака приналежносіт до певного виду.
Метафорично щока осмислюється як частина ландшафту (назва гори Щекавиця в Києві, легендою, яку пов'язують з князем Щеком). Удар по щоці (ляпас) — особливий образливий жест, легке торсання по щоці або поцілунок в щоку — дружнє вітання.

==Ілюстрації==

<gallery>
Файл:Щічка2.jpg|Щічка2
Файл:Щічка1.jpg|щічка 1
<gallery>
Файл:Щічка3_(2).jpg|Щічка3

</gallery>

==Медіа==

<flashmp3>Slov_yanka).mp3</flashmp3>

==Див. також==
'''
чому людина червоніє'''

Коли ви червонієте, ваші щоки рожевіють і ви відчуваєте, як до них підливає тепло. Чим більше ви прагнете зробити вигляд, що нічого не відбувається, тим гірше це у вас виходить. Люди червоніють тому, що крихітні судини під шкірою наповнюються кров'ю. Найчастіше причиною тому служать певні людські відчуття – сильне збентеження або сором. У людей, які часто вживають алкоголь або їдять багато гострої їжі, особа назавжди може залишитися багровою. Колись яскравий рум'янець вважався однією з головних ознак краси, і дівчата спеціально щипали собі щоки, щоб примусити їх порожевіти.

Цікаві факти про косметику

Рум'яна використовувалися на Русі ще до приходу християнства - для цієї мети дівчини застосовували траву під назвою «синяк червоний» і натирали нею щоки. Цікаво, що щоки в той час називалися сідницями, що цілком логічно, якщо простежити етимологію слова, то стає помітно, що у слів «сідниці» і «ягода» один і той же корінь. А ягода, як відомо, часто буває червоною: у поданні наших предків саме такого кольору повинні були бути щоки у здорової молодої красуні. У різних країнах в давнину для нарумяніванія щік використовувалися різні засоби: наприклад, у Греції жінки наносили на щоки товчену суницю або фарбували їх буряком.

http://bazikalo.kiev.ua/node/411

==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/shhichka

http://uk.wikipedia.org/wiki/Щока

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Щічка

2013-12-10T00:42:59Z

Оксана Білак: /* Джерела та література */

Щічка

2013-12-10T00:41:25Z

Оксана Білак: /* Див. також */

'''Щічка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''щока. '''
[[Категорія:Щі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''Щічка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''щока. '''
[[Категорія:Щі]]

== '''Словник української мови''' ==

http://sum.in.ua/s/shhichka

ЩІЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до щока 1. Тихо схилившись, злегенька поцілував він Галю в незакриту щічку (Панас Мирний, I, 1949, 341); Увіходять Палагея та дід Молибога, верткий, меткий, із срібною борідкою, з рожевими щічками, з колючими сивими бровами, у сніговій шапці (Іван Микитенко, I, 1957, 299); * Образно. Роса капотить, наче перли, На гарную щічкц тюльпана (Агатангел Кримський, Вибр., 19

http://uk.wikipedia.org/wiki/Щока

Щока (лат. bucca) — бічна частина морди людини, між оком і вухо м, і нижче до підборіддя і кісток нижньої щелепи, зовнішня бокова стінка ротової порожнини. Іннервується щічним нервом. У тварин плями на щоках — важлива ознака приналежносіт до певного виду.
Метафорично щока осмислюється як частина ландшафту (назва гори Щекавиця в Києві, легендою, яку пов'язують з князем Щеком). Удар по щоці (ляпас) — особливий образливий жест, легке торсання по щоці або поцілунок в щоку — дружнє вітання.

==Ілюстрації==

<gallery>
Файл:Щічка2.jpg|Щічка2
Файл:Щічка1.jpg|щічка 1
<gallery>
Файл:Щічка3_(2).jpg|Щічка3

</gallery>

==Медіа==

<flashmp3>Slov_yanka).mp3</flashmp3>

==Див. також==
'''
чому людина червоніє'''

Коли ви червонієте, ваші щоки рожевіють і ви відчуваєте, як до них підливає тепло. Чим більше ви прагнете зробити вигляд, що нічого не відбувається, тим гірше це у вас виходить. Люди червоніють тому, що крихітні судини під шкірою наповнюються кров'ю. Найчастіше причиною тому служать певні людські відчуття – сильне збентеження або сором. У людей, які часто вживають алкоголь або їдять багато гострої їжі, особа назавжди може залишитися багровою. Колись яскравий рум'янець вважався однією з головних ознак краси, і дівчата спеціально щипали собі щоки, щоб примусити їх порожевіти.

Цікаві факти про косметику

Рум'яна використовувалися на Русі ще до приходу християнства - для цієї мети дівчини застосовували траву під назвою «синяк червоний» і натирали нею щоки. Цікаво, що щоки в той час називалися сідницями, що цілком логічно, якщо простежити етимологію слова, то стає помітно, що у слів «сідниці» і «ягода» один і той же корінь. А ягода, як відомо, часто буває червоною: у поданні наших предків саме такого кольору повинні були бути щоки у здорової молодої красуні. У різних країнах в давнину для нарумяніванія щік використовувалися різні засоби: наприклад, у Греції жінки наносили на щоки товчену суницю або фарбували їх буряком.

http://bazikalo.kiev.ua/node/411

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Щічка

2013-12-10T00:41:00Z

Оксана Білак: /* Див. також */

'''Щічка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''щока. '''
[[Категорія:Щі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

'''Щічка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''щока. '''
[[Категорія:Щі]]

== '''Словник української мови''' ==

http://sum.in.ua/s/shhichka

ЩІЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до щока 1. Тихо схилившись, злегенька поцілував він Галю в незакриту щічку (Панас Мирний, I, 1949, 341); Увіходять Палагея та дід Молибога, верткий, меткий, із срібною борідкою, з рожевими щічками, з колючими сивими бровами, у сніговій шапці (Іван Микитенко, I, 1957, 299); * Образно. Роса капотить, наче перли, На гарную щічкц тюльпана (Агатангел Кримський, Вибр., 19

http://uk.wikipedia.org/wiki/Щока

Щока (лат. bucca) — бічна частина морди людини, між оком і вухо м, і нижче до підборіддя і кісток нижньої щелепи, зовнішня бокова стінка ротової порожнини. Іннервується щічним нервом. У тварин плями на щоках — важлива ознака приналежносіт до певного виду.
Метафорично щока осмислюється як частина ландшафту (назва гори Щекавиця в Києві, легендою, яку пов'язують з князем Щеком). Удар по щоці (ляпас) — особливий образливий жест, легке торсання по щоці або поцілунок в щоку — дружнє вітання.

==Ілюстрації==

<gallery>
Файл:Щічка2.jpg|Щічка2
Файл:Щічка1.jpg|щічка 1
<gallery>
Файл:Щічка3_(2).jpg|Щічка3

</gallery>

==Медіа==

<flashmp3>Slov_yanka).mp3</flashmp3>

==Див. також==
'''
чому людина червоніє'''

Коли ви червонієте, ваші щоки рожевіють і ви відчуваєте, як до них підливає тепло. Чим більше ви прагнете зробити вигляд, що нічого не відбувається, тим гірше це у вас виходить. Люди червоніють тому, що крихітні судини під шкірою наповнюються кров'ю. Найчастіше причиною тому служать певні людські відчуття – сильне збентеження або сором. У людей, які часто вживають алкоголь або їдять багато гострої їжі, особа назавжди може залишитися багровою. Колись яскравий рум'янець вважався однією з головних ознак краси, і дівчата спеціально щипали собі щоки, щоб примусити їх порожевіти.
Цікаві факти про косметику

Рум'яна використовувалися на Русі ще до приходу християнства - для цієї мети дівчини застосовували траву під назвою «синяк червоний» і натирали нею щоки. Цікаво, що щоки в той час називалися сідницями, що цілком логічно, якщо простежити етимологію слова, то стає помітно, що у слів «сідниці» і «ягода» один і той же корінь. А ягода, як відомо, часто буває червоною: у поданні наших предків саме такого кольору повинні були бути щоки у здорової молодої красуні. У різних країнах в давнину для нарумяніванія щік використовувалися різні засоби: наприклад, у Греції жінки наносили на щоки товчену суницю або фарбували їх буряком.

http://bazikalo.kiev.ua/node/411

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Щічка

2013-12-10T00:27:12Z

Оксана Білак: /* Медіа */

Файл:Slov yanka).mp3

2013-12-10T00:26:16Z

Оксана Білак:

Щічка

2013-12-10T00:12:21Z

Оксана Білак: /* Медіа */

Щічка

2013-12-10T00:06:33Z

Оксана Білак: /* Медіа */

Файл:Михайло Хома і гурт Друзі - Щічки,ямочки... .mp3

2013-12-10T00:05:42Z

Оксана Білак:

Щічка

2013-12-09T23:56:42Z

Оксана Білак: /* Сучасні словники */

Щічка

2013-12-09T23:56:05Z

Оксана Білак: /* Сучасні словники */

Щічка

2013-12-09T23:54:08Z

Оксана Білак: /* Ілюстрації */

'''Щічка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''щока. '''
[[Категорія:Щі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==

<gallery>
Файл:Щічка2.jpg|Щічка2
Файл:Щічка1.jpg|щічка 1
<gallery>
Файл:Щічка3_(2).jpg|Щічка3

</gallery>

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Файл:Щічка3 (2).jpg

2013-12-09T23:53:10Z

Оксана Білак:

Щічка

2013-12-09T23:14:18Z

Оксана Білак:

'''Щічка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''щока. '''
[[Категорія:Щі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Файл:Щічка2.jpg

2013-12-09T23:06:23Z

Оксана Білак: Оксана Білак завантажив нову версію «Файл:Щічка2.jpg»

Файл:Щічка2.jpg

2013-12-09T23:04:50Z

Оксана Білак:

Файл:Щічка1.jpg

2013-12-09T23:01:34Z

Оксана Білак:

Щічка

2013-12-09T22:57:42Z

Оксана Білак:

Щічка

2013-12-09T22:56:04Z

Оксана Білак: