Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Наталія Розінкевич

2023-09-19T07:29:18Z

Наталія Розінкевич:

<br>
==Загальні відомості==
наукова школа (для докторів)
===ПІБ===

===Посада, вчене звання, науковий ступінь===

===Освіта===

===Місце роботи===

===Тема дисертації===
(канд., докторська), рік захисту ПІБ (учня), тема дисертації, рік захисту <br>

==Наукові публікації==
===Підручники (список з посиланнями)===

===Статті (список з посиланнями )===

==Методичні матеріали==
Список з посиланнями
==Навчальні дисципліни (які викладає)==

==Магістратура==
Перелік тем магістерських робіт студентів
==Участь у міжнародних конференціях==
Список з посиланнями на сайти
==Участь у міжнародних та державних проектах==
Список з посиланнями на сайти

Користувач:Наталія Розінкевич

2023-09-19T07:28:25Z

Наталія Розінкевич:

<br>
==Загальні відомості==
наукова школа (для докторів)
===ПІБ===
==Розінкевич Наталія
===Посада, вчене звання, науковий ступінь===

===Освіта===

===Місце роботи===

===Тема дисертації===
(канд., докторська), рік захисту ПІБ (учня), тема дисертації, рік захисту <br>

==Наукові публікації==
===Підручники (список з посиланнями)===

===Статті (список з посиланнями )===

==Методичні матеріали==
Список з посиланнями
==Навчальні дисципліни (які викладає)==

==Магістратура==
Перелік тем магістерських робіт студентів
==Участь у міжнародних конференціях==
Список з посиланнями на сайти
==Участь у міжнародних та державних проектах==
Список з посиланнями на сайти

Цебер

2013-12-09T18:28:10Z

Наталія Розінкевич:

'''Цебер, -бра, '''''м. ''Большое ведро, (бадья). ''У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відромцебром вино розливають. ''Шевч. 368. ''Восени ложка води, а цебер болота. ''Ном. № 612. ''Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила. ''Мет. 297. 2) Кадка, чанъ, лохань. ''Назбірали ''(молока) ''цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. ''Рудч. Ск. І. 95. Ум. '''Цебрик. '''Шух. І. 250.
[[Категорія:Це]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/p/11/191/1 '''Цебер''' Академічний тлумачний словник]

'''ЦЕБЕР, цебра''', чол.
1. Велика дерев'яна (рідше металева) посудина, що мал вигляд зрізаної діжки, яку використовують для різних господарських потреб (для збирання помиїв, годівлі худоби і т. ін
2. Конічна перев. дерев'яна посудина з дужкою, признач. для носіння і зберігання води та іншої рідини; велике відро. —
// Як (мов, немов і т. ін.) з цебра [лити, политися] — те саме, що Як з відра [лити] (див. відро). Мовби небо розірвалось, Мов із цебра дощ полився! (Леся Українка, IV, 1954, 179).
3. Велика дерев'яна або металева посудина у вигляді конічного або циліндричного відра, якою підіймають воду з колодязя, руду або землю з шахт і т. ін.
// Посуд, який використовується на будівництві, в металургійній промисловості і т. ін.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цебер_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цебер_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цебер_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цебер_4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275481.html '''Цебер''' Словопедія]
==Джерела та література==
Приклади з літератури:

1.Дрючок лежав на плечах, великий цебер плавно гойдався, і хлюпали млявими хвилями сірі помиї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 193

2.Готувати вівсяне молоко треба в чистих бідонах або металевих цебрах (Свинарство, 1956, 145)

3.Од важких цебрів корови підіймають розкішні голови, здивовано дивляться на дівчину (Михайло Стельмах, II, 1962, 310)

4.Це не весна, коли сонце та вітер сюди-туди — і грязюки як не було. Восени: ложка дощу — цебер болота (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 26)

5.Образно. І клали небеса байдужий блиск.. на кучері стерні з бездонного цебра (Володимир Сосюра, І, 1957, 289)

6.Кидай, Галю, шити та дрімати Та йди, Галю, цебром воду носи (Павло Чубинський, V, 1874, 703)

7.У Києві на Подолі Козаки гуляють. Як ту воду, цебром-відром Вино розливають (Тарас Шевченко, II, 1963, 53)

8.В найхолодніший ранок Петро ходив купатися, а не мав де, то бодай з цебра обливав себе свіжою водою (Іван Ле, Мої листи, 1945, 62)

9.Панько останній ускочив у дерев'яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: — Пускай! (Борис Грінченко, I, 1963, 367)

10.Колодязь був глибоченький, я грюкнув цебром, пускаючи його до води (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 8)

11.Для розчистки криниці було створено кваліфіковану бригаду. Три дні великим цебром витягали з колодязя каміння, цеглу, глину, заліззя (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 21)

12.А воду тягає він [осел] так. Підпряжуть його до дишла. Ходить він у дишлі, крутить барабан. На барабан накручується кодола, а до кінця кодоли прив'язаний цебер, ціла бочка! (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 263)

13.«Цей червоно армієць бетону кожним цебром зміцнює обороноспроможність країни, вчить, як треба працювати..» (Іван Микитенко, I, 1957, 202)

14.Він [фабрикант] ніколи не підніс жодного цебра з розтопленим залізом так, як ви носите цілими роками, і — має мільйони... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 285)

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Цебер

2013-12-09T18:26:45Z

Наталія Розінкевич:

'''Цебер, -бра, '''''м. ''Большое ведро, (бадья). ''У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відромцебром вино розливають. ''Шевч. 368. ''Восени ложка води, а цебер болота. ''Ном. № 612. ''Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила. ''Мет. 297. 2) Кадка, чанъ, лохань. ''Назбірали ''(молока) ''цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. ''Рудч. Ск. І. 95. Ум. '''Цебрик. '''Шух. І. 250.
[[Категорія:Це]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/p/11/191/1 '''Цебер''' Академічний тлумачний словник]

'''ЦЕБЕР, цебра''', чол.
1. Велика дерев'яна (рідше металева) посудина, що мал вигляд зрізаної діжки, яку використовують для різних господарських потреб (для збирання помиїв, годівлі худоби і т. ін
2. Конічна перев. дерев'яна посудина з дужкою, признач. для носіння і зберігання води та іншої рідини; велике відро. —
// Як (мов, немов і т. ін.) з цебра [лити, политися] — те саме, що Як з відра [лити] (див. відро). Мовби небо розірвалось, Мов із цебра дощ полився! (Леся Українка, IV, 1954, 179).
3. Велика дерев'яна або металева посудина у вигляді конічного або циліндричного відра, якою підіймають воду з колодязя, руду або землю з шахт і т. ін.
// Посуд, який використовується на будівництві, в металургійній промисловості і т. ін.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цебер_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цебер_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цебер_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цебер_4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
[http://slovopedia.org.ua/41/53414/275481.html '''Цебер''' Словопедія]
==Джерела та література==
Приклади з літератури:
1.Дрючок лежав на плечах, великий цебер плавно гойдався, і хлюпали млявими хвилями сірі помиї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 193
2.Готувати вівсяне молоко треба в чистих бідонах або металевих цебрах (Свинарство, 1956, 145);
3.Од важких цебрів корови підіймають розкішні голови, здивовано дивляться на дівчину (Михайло Стельмах, II, 1962, 310);
4.Це не весна, коли сонце та вітер сюди-туди — і грязюки як не було. Восени: ложка дощу — цебер болота (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 26);
5.Образно. І клали небеса байдужий блиск.. на кучері стерні з бездонного цебра (Володимир Сосюра, І, 1957, 289).
6.Кидай, Галю, шити та дрімати Та йди, Галю, цебром воду носи (Павло Чубинський, V, 1874, 703);
7.У Києві на Подолі Козаки гуляють. Як ту воду, цебром-відром Вино розливають (Тарас Шевченко, II, 1963, 53);
8.В найхолодніший ранок Петро ходив купатися, а не мав де, то бодай з цебра обливав себе свіжою водою (Іван Ле, Мої листи, 1945, 62).
9.Панько останній ускочив у дерев'яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: — Пускай! (Борис Грінченко, I, 1963, 367);
10.Колодязь був глибоченький, я грюкнув цебром, пускаючи його до води (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 8);
11.Для розчистки криниці було створено кваліфіковану бригаду. Три дні великим цебром витягали з колодязя каміння, цеглу, глину, заліззя (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 21);
12.А воду тягає він [осел] так. Підпряжуть його до дишла. Ходить він у дишлі, крутить барабан. На барабан накручується кодола, а до кінця кодоли прив'язаний цебер, ціла бочка! (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 263);
13.«Цей червоно армієць бетону кожним цебром зміцнює обороноспроможність країни, вчить, як треба працювати..» (Іван Микитенко, I, 1957, 202);
14.Він [фабрикант] ніколи не підніс жодного цебра з розтопленим залізом так, як ви носите цілими роками, і — має мільйони... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 285)
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Цебер

2013-12-09T18:19:23Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Цебер 4.jpg

2013-12-09T18:17:46Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Цебер 3.jpg

2013-12-09T18:17:26Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Цебер 2.jpg

2013-12-09T18:16:58Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Цебер 1.jpg

2013-12-09T18:16:21Z

Наталія Розінкевич:

Цебер

2013-12-09T18:14:48Z

Наталія Розінкевич:

Цвірінчати

2013-12-09T18:04:45Z

Наталія Розінкевич:

'''Цвірінчати, -чу, -чиш, '''''гл. ''= '''Цвірінькати. '''
[[Категорія:Цв]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/cvirinchaty '''Цвірінчати''' Академічний тлумачний словник ]

'''ЦВІРІНЧАТИ, чу, чиш''', недок. Те саме, що цвірінькати. Он сонечко світить надворі, сніг біліє, виблискує, цвірінчать горобці (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 68); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків, лісом заходилися цвірінчати, джерготіти.. різні птахи (Юрій Яновський, II, 1958, 218); Сіно сухе, пахуче, а вечір теплий, земля ще пахтить денним сонцем, цвірінчать коники (Степан Васильченко, II, 1959, 157); Діти швидко завчили довгого вірша й цвірінчали горобенятами з-за воріт услід Миколі (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 49)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвірінчати_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвірінчати_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвірінчати_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвірінчати_4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
[http://yandex.ua/video/search?filmId=WnL82j6EUXI&where=all&text=цвірінчати]
==Див. також==
*[http://bukvoid.com.ua/library/grigir_tyutyunnik/vir/50.html '''Григір Тютюнник – «Вир»''']

Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли, горобці кублилися в стрісі і так цвірінчали, що аж виляски ходили по двору.
*[http://read-online.in.ua/read/jaromdolinoju/79 '''Станіслав Тельнюк Яром долиною''']

Тоді він тихенько устав, вийшов з хати у клуню. Шалено, радісно, вітаючи ранок нового дня, цвірінчали горобці. Цвірінчали так, наче взавтра сам круль видасть указ про заборону цвірінчання на всій землі…

*[http://otokar.com.ua/654.html '''Олександр Токар – «Ластівка щебече»''']

Приїжджаю додому, заходжу до мами у двір, а пташина, побачивши мене, починає голосно цвірінчати, мовляв, чужа людина прийшла.

*[http://doshkolenok.kiev.ua/vesnjanky/365-virshi-pro-vesnu.html '''Т. Корольова Чарівна пора''']

Чуєш? Жебонять струмки!

Чуєш? Цвірінчать пташки!

Глянь! Бруньки он на гіллі..

В синім небі — журавлі...

==Джерела та література==
[http://zooclub.ru/voice/index4.shtml '''Цвірінчання пташок''']
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Цвірінчати 4.jpg

2013-12-09T18:02:56Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Цвірінчати 3.jpg

2013-12-09T18:02:37Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Цвірінчати 2.jpg

2013-12-09T18:02:21Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Цвірінчати 1.jpg

2013-12-09T18:01:54Z

Наталія Розінкевич:

Цвірінчати

2013-12-09T17:55:13Z

Наталія Розінкевич:

'''Цвірінчати, -чу, -чиш, '''''гл. ''= '''Цвірінькати. '''
[[Категорія:Цв]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/cvirinchaty '''Цвірінчати''' Академічний тлумачний словник ]

'''ЦВІРІНЧАТИ, чу, чиш''', недок. Те саме, що цвірінькати. Он сонечко світить надворі, сніг біліє, виблискує, цвірінчать горобці (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 68); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків, лісом заходилися цвірінчати, джерготіти.. різні птахи (Юрій Яновський, II, 1958, 218); Сіно сухе, пахуче, а вечір теплий, земля ще пахтить денним сонцем, цвірінчать коники (Степан Васильченко, II, 1959, 157); Діти швидко завчили довгого вірша й цвірінчали горобенятами з-за воріт услід Миколі (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 49)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
[http://yandex.ua/video/search?filmId=WnL82j6EUXI&where=all&text=цвірінчати]
==Див. також==
*[http://bukvoid.com.ua/library/grigir_tyutyunnik/vir/50.html '''Григір Тютюнник – «Вир»''']

Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли, горобці кублилися в стрісі і так цвірінчали, що аж виляски ходили по двору.
*[http://read-online.in.ua/read/jaromdolinoju/79 '''Станіслав Тельнюк Яром долиною''']

Тоді він тихенько устав, вийшов з хати у клуню. Шалено, радісно, вітаючи ранок нового дня, цвірінчали горобці. Цвірінчали так, наче взавтра сам круль видасть указ про заборону цвірінчання на всій землі…

*[http://otokar.com.ua/654.html '''Олександр Токар – «Ластівка щебече»''']

Приїжджаю додому, заходжу до мами у двір, а пташина, побачивши мене, починає голосно цвірінчати, мовляв, чужа людина прийшла.

*[http://doshkolenok.kiev.ua/vesnjanky/365-virshi-pro-vesnu.html '''Т. Корольова Чарівна пора''']

Чуєш? Жебонять струмки!

Чуєш? Цвірінчать пташки!

Глянь! Бруньки он на гіллі..

В синім небі — журавлі...

==Джерела та література==
[http://zooclub.ru/voice/index4.shtml '''Цвірінчання пташок''']
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цвірінчати

2013-12-09T17:52:38Z

Наталія Розінкевич:

'''Цвірінчати, -чу, -чиш, '''''гл. ''= '''Цвірінькати. '''
[[Категорія:Цв]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/cvirinchaty '''Цвірінчати''' Академічний тлумачний словник ]

'''ЦВІРІНЧАТИ, чу, чиш''', недок. Те саме, що цвірінькати. Он сонечко світить надворі, сніг біліє, виблискує, цвірінчать горобці (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 68); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків, лісом заходилися цвірінчати, джерготіти.. різні птахи (Юрій Яновський, II, 1958, 218); Сіно сухе, пахуче, а вечір теплий, земля ще пахтить денним сонцем, цвірінчать коники (Степан Васильченко, II, 1959, 157); Діти швидко завчили довгого вірша й цвірінчали горобенятами з-за воріт услід Миколі (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 49)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==
[http://yandex.ua/video/search?filmId=WnL82j6EUXI&where=all&text=цвірінчати]
==Див. також==
*[http://bukvoid.com.ua/library/grigir_tyutyunnik/vir/50.html '''Григір Тютюнник – «Вир»''']

Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли, горобці кублилися в стрісі і так цвірінчали, що аж виляски ходили по двору.
*[http://read-online.in.ua/read/jaromdolinoju/79 '''Станіслав Тельнюк Яром долиною''']

Тоді він тихенько устав, вийшов з хати у клуню. Шалено, радісно, вітаючи ранок нового дня, цвірінчали горобці. Цвірінчали так, наче взавтра сам круль видасть указ про заборону цвірінчання на всій землі…

*[http://otokar.com.ua/654.html '''Олександр Токар – «Ластівка щебече»''']

Приїжджаю додому, заходжу до мами у двір, а пташина, побачивши мене, починає голосно цвірінчати, мовляв, чужа людина прийшла.

*[http://doshkolenok.kiev.ua/vesnjanky/365-virshi-pro-vesnu.html '''Т. Корольова Чарівна пора''']

Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі...

==Джерела та література==
[http://zooclub.ru/voice/index4.shtml '''Цвірінчання пташок''']
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цвірінчати

2013-12-09T17:47:34Z

Наталія Розінкевич:

'''Цвірінчати, -чу, -чиш, '''''гл. ''= '''Цвірінькати. '''
[[Категорія:Цв]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/cvirinchaty '''Цвірінчати''' Академічний тлумачний словник ]

'''ЦВІРІНЧАТИ, чу, чиш''', недок. Те саме, що цвірінькати. Он сонечко світить надворі, сніг біліє, виблискує, цвірінчать горобці (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 68); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків, лісом заходилися цвірінчати, джерготіти.. різні птахи (Юрій Яновський, II, 1958, 218); Сіно сухе, пахуче, а вечір теплий, земля ще пахтить денним сонцем, цвірінчать коники (Степан Васильченко, II, 1959, 157); Діти швидко завчили довгого вірша й цвірінчали горобенятами з-за воріт услід Миколі (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 49)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
*[http://bukvoid.com.ua/library/grigir_tyutyunnik/vir/50.html '''Григір Тютюнник – «Вир»''']

Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли, горобці кублилися в стрісі і так цвірінчали, що аж виляски ходили по двору.
*[http://read-online.in.ua/read/jaromdolinoju/79 '''Станіслав Тельнюк Яром долиною''']

Тоді він тихенько устав, вийшов з хати у клуню. Шалено, радісно, вітаючи ранок нового дня, цвірінчали горобці. Цвірінчали так, наче взавтра сам круль видасть указ про заборону цвірінчання на всій землі…

*[http://otokar.com.ua/654.html '''Олександр Токар – «Ластівка щебече»''']

Приїжджаю додому, заходжу до мами у двір, а пташина, побачивши мене, починає голосно цвірінчати, мовляв, чужа людина прийшла.

*[http://doshkolenok.kiev.ua/vesnjanky/365-virshi-pro-vesnu.html '''Т. Корольова Чарівна пора''']

Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі...

==Джерела та література==
[http://zooclub.ru/voice/index4.shtml '''Цвірінчання пташок''']
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Цвірінчати

2013-12-09T17:00:38Z

Наталія Розінкевич:

'''Цвірінчати, -чу, -чиш, '''''гл. ''= '''Цвірінькати. '''
[[Категорія:Цв]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]

Вишиваний

2013-12-01T21:39:13Z

Наталія Розінкевич:

'''Вишиваний, -а, -е. '''Вышитый. ''Вишиваний рукав. ''Рудч. Ск. I. 162.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vyshyvanyj '''Вишиваний''' Академічний тлумачний словник]

'''ВИШИВАНИЙ, а, е'''.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до вишивати 1. З-під її тонких пальців виходили.. вишивані барвистими шовками квіти (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 97); [Гапка:] У мене була зелена запаска, по берегах жовтим шовком вишивана (Володимир Самійленко, II, 1958, 121)

2. прикм. Оздоблений вишивкою. [Іван:] Коли б мене так дівчина любила, то була б у мене й сорочка вишивана, і стьожка шовкова (Марко Кропивницький, I, 1958, 93); Підлогу позастилано ряднинками, на вікнах вишивані рушники (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 37)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вишиваний_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вишиваний_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вишиваний_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вишиваний_4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
*[http://slovopedia.org.ua/35/53394/53953.html '''Вишиваний''' Словопедія]
*[http://allaborisovna.narod.ru/txt/txt/rushn.htm '''Пісня про рушник. А. Малишко''']
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Вишиваний

2013-12-01T21:26:18Z

Наталія Розінкевич:

'''Вишиваний, -а, -е. '''Вышитый. ''Вишиваний рукав. ''Рудч. Ск. I. 162.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вишиваний_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вишиваний_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вишиваний_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вишиваний_4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Вишиваний 4.jpg

2013-12-01T21:24:51Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Вишиваний 3.jpg

2013-12-01T21:23:25Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Вишиваний 2.jpg

2013-12-01T21:22:56Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Вишиваний 1.jpg

2013-12-01T21:22:34Z

Наталія Розінкевич:

Вишиваний

2013-12-01T21:15:41Z

Наталія Розінкевич:

'''Вишиваний, -а, -е. '''Вышитый. ''Вишиваний рукав. ''Рудч. Ск. I. 162.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Виделка

2013-12-01T21:12:51Z

Наталія Розінкевич:

'''Виделка, -ки, '''''ж. ''Вилка. ''Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. ''Левиц. І. 398. ''А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів того й заводу в неї не було. ''Сим. 232.

'''Виделка, -ків, '''''мн. '''''= Вилка. '''''Подайте виделка. ''Мнж. 170.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vydelka '''Виделка''' Академічний тлумачний словник]

'''ВИДЕЛКА, и''', жін. Знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями. Усе срібне-золоте, усе срібне-зо лоте! І ложки, і тарілки, і ножі, і виделки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 205)

[http://slovopedia.org.ua/32/53394/30286.html '''Виделка''' Словопедія]

'''ВИДЕЛКА''' Знаряддя для їди, що має форму ручки із зубцями. В одній руці рантьє була виделка з м’ясом, а в другій для чогось годинник (В.Винниченко); Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (Б.Антоненко-Давидович)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Виделка '''Виделка''' Матеріал з Вікіпедії]

*[http://lifetips.org.ua/1625-hto-pridumav-videlku.html '''Хто придумав виделку''']
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Виделка

2013-12-01T21:12:18Z

Наталія Розінкевич:

'''Виделка, -ки, '''''ж. ''Вилка. ''Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. ''Левиц. І. 398. ''А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів того й заводу в неї не було. ''Сим. 232.

'''Виделка, -ків, '''''мн. '''''= Вилка. '''''Подайте виделка. ''Мнж. 170.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vydelka '''Виделка''' Академічний тлумачний словник]

'''ВИДЕЛКА, и''', жін. Знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями. Усе срібне-золоте, усе срібне-зо лоте! І ложки, і тарілки, і ножі, і виделки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 205)

[http://slovopedia.org.ua/32/53394/30286.html '''Виделка''' Словопедія]

'''ВИДЕЛКА''' Знаряддя для їди, що має форму ручки із зубцями. В одній руці рантьє була виделка з м’ясом, а в другій для чогось годинник (В.Винниченко); Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (Б.Антоненко-Давидович)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| []Зображення:Виделка_5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Виделка '''Виделка''' Матеріал з Вікіпедії]

*[http://lifetips.org.ua/1625-hto-pridumav-videlku.html '''Хто придумав виделку''']
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Виделка 5.jpg

2013-12-01T21:11:20Z

Наталія Розінкевич:

Виделка

2013-12-01T21:09:31Z

Наталія Розінкевич:

'''Виделка, -ки, '''''ж. ''Вилка. ''Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. ''Левиц. І. 398. ''А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів того й заводу в неї не було. ''Сим. 232.

'''Виделка, -ків, '''''мн. '''''= Вилка. '''''Подайте виделка. ''Мнж. 170.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vydelka '''Виделка''' Академічний тлумачний словник]

'''ВИДЕЛКА, и''', жін. Знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями. Усе срібне-золоте, усе срібне-зо лоте! І ложки, і тарілки, і ножі, і виделки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 205)

[http://slovopedia.org.ua/32/53394/30286.html '''Виделка''' Словопедія]

'''ВИДЕЛКА''' Знаряддя для їди, що має форму ручки із зубцями. В одній руці рантьє була виделка з м’ясом, а в другій для чогось годинник (В.Винниченко); Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (Б.Антоненко-Давидович)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| []Зображення:Виделка_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Виделка '''Виделка''' Матеріал з Вікіпедії]

*[http://lifetips.org.ua/1625-hto-pridumav-videlku.html '''Хто придумав виделку''']
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Виделка

2013-12-01T21:06:51Z

Наталія Розінкевич:

'''Виделка, -ки, '''''ж. ''Вилка. ''Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. ''Левиц. І. 398. ''А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів того й заводу в неї не було. ''Сим. 232.

'''Виделка, -ків, '''''мн. '''''= Вилка. '''''Подайте виделка. ''Мнж. 170.
[[Категорія:Ви]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vydelka '''Виделка''' Академічний тлумачний словник]

'''ВИДЕЛКА, и''', жін. Знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями. Усе срібне-золоте, усе срібне-зо лоте! І ложки, і тарілки, і ножі, і виделки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 205)

[http://slovopedia.org.ua/32/53394/30286.html '''Виделка''' Словопедія]
'''ВИДЕЛКА''' Знаряддя для їди, що має форму ручки із зубцями. В одній руці рантьє була виделка з м’ясом, а в другій для чогось годинник (В.Винниченко); Ходжаєв став мовчазний і більше длубав виделкою в тарілці, ніж їв (Б.Антоненко-Давидович)

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| []Зображення:Виделка_1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_3.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Виделка_4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Виделка '''Виделка''' Матеріал з Вікіпедії]
[http://lifetips.org.ua/1625-hto-pridumav-videlku.html '''Хто придумав виделку''']
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Виделка

2013-12-01T20:52:11Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Виделка 4.jpg

2013-12-01T20:50:34Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Виделка 3.jpg

2013-12-01T20:50:15Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Виделка 2.jpg

2013-12-01T20:49:50Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Виделка 1.jpg

2013-12-01T20:49:29Z

Наталія Розінкевич:

Виделка

2013-12-01T20:44:52Z

Наталія Розінкевич:

Качка

2013-12-01T20:18:22Z

Наталія Розінкевич:

'''Качка, -ки, '''''ж. ''1) Утка. ''На бистрому на озері геть плавала качка. ''Мет. 2) Часть снаряда для мотанія нитокъ. См. '''Звіяшки и Самотока. '''МУЕ. III. 14. Шух. І. 150. 3) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''МУЕ. III. 16. Ум. '''Качечка. '''

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kachka '''КАЧКА''' Академічний тлумачний словник]

'''КАЧКА 1, и''', жін. Водоплавний свійський і дикий птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям; самка качура. Баранів тьма була варених, Курей, гусей, качок печених (Іван Котляревський, I, 1952, 91); На далекому плесі кахкала дика качка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); Качки — водоплавні птахи, і їх розводять там, де поблизу є річка або ставок (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 130).

'''КАЧКА 2, и''', жін., розм. Те саме, що хитавиця. На судні неспокійно. Величезна кільова качка (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 425).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_01.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dDbyPaIBVlM}} КАЧКИ Ducks

==Див. також==
*[http://vseslova.com.ua/word/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8-112166u '''Качки''']
'''Качки''' , різнорідна група птиць сімейства качиних загону гусеобразних. Важать 300–1700 р. Поширені всесветно. По особливостях будови, біології і промисловому значенні В. ділять на сьогоденню В., нирків і крохалів . Сьогодення, або річкові, В. не здатні упірнати, годуються на мілководді або на суші, їжа рослинна і тваринна, м'ясо їх високої якості. Це коштовні промислові види: кряква, шилохвост, свіязь, сіра качка, чирки (свистун, клоктун і ін.). Все В. – перелітні птиці, лише небагато зимують на С. (на морі або незамерзаючих прісних водоймищах). З 35 видів В., що зустрічаються в СРСР, більшість зимує на півдні Каспійського моря.

*[http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8 '''Качки''']
'''Качка''', кілька родів птахів сімейства качиних. До качках відносяться галагаза, ниркових качки (нирки), савки, річкові качки, качки-пароплави, мускусні качки і крохалі; всього понад 110 видів. Поширені качки широко, в Росії більше 30 видів. Самець качки називається селезень.
'''Качки''' - це птахи середніх і невеликих розмірів з відносно короткою шиєю і цівкою, покритою спереду поперечними щитками. Забарвлення оперення різноманітне, у багатьох видів на крилі є особливе "дзеркальце". Для ряду видів характерний різко виражений в період розмноження статевий диморфізм, що виявляється найчастіше в різному забарвленні оперення самця і самки. У більшості видів линяння відбувається двічі в році; річна - повна, осіння - часткова.
Домашні качки походять від крякви. Селезні домашніх качок важать 3-4 кг, качки - 2-3,5 кг. Середня річна несучість до 250 яєць. Породи домашніх качок підрозділяються на м'ясні (пекінські, сірі українські, чорні білогруді), м'ясо-яєчні (дзеркальні, хаки-Кемпбелл), яєчні (індійські бігуни). Качок розводять в багатьох країнах, у тому числі в Росії.

*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0 '''Качка''' Матеріали з Вікіпедії]
Біологічна класифікація
Домен:
Ядерні (Eukaryota)

Царство:
Тварини (Metazoa)

Тип:
Хордові (Chordata)

Клас:
Птахи (Aves)

Ряд:
Гусеподібні (Anseriformes)
Родина:
Качкові (Anatidae)

Підродина:
Anatinae

Рід:
Качка (Anas)

*[http://pidruchniki.ws/13560615/tovaroznavstvo/porodi_kachok '''Породи качок''']
Пекінські качки. Породу виведено понад 300 років тому у західному передгір'ї Пекіна. Пізніше її поліпшували в США, звідки її завезли до Європи, в тому числі і до Росії. Тепер ця порода - одна з найкращих за скороспілістю і м'ясними якостями. Тулуб у качок довгий, широкий і глибокий, оперення біле з кремовим відтінком. Жива маса селезнів - 3,5-4,0 кг, качок - 3,0-3,5 кг. Несучість 130150 (іноді до 200) яєць на рік, маса яйця - 80-90 г. Качки досить витривалі, легко переносять суворі зими.
Українські качки. За кольором оперення розрізняють білих, сірих і глинястих качок. У білих качок тулуб довгий, широкий і глибокий, горизонтально поставлений. Жива маса селезнів 3,2-
3,3 кг, качок 2,5-3,0 кг. Несучість - 100-130 яєць на рік. Качки непогано фуражують на водоймах.
Індійські бігуни. Порода поширена у Південно-Східній Азії та на Малайському архіпелазі. Ці качки - вихідці зі Східної Азії, де і одержали свою назву. Бігунами їх назвали через підвищену рухливість. Характерні ознаки - вузький і майже вертикально поставлений тулуб, високі ноги та довга тонка шия. Маса селезнів - 1,82 кг, качок - 1,5-1,8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ка]]

Качка

2013-12-01T20:13:06Z

Наталія Розінкевич:

'''Качка, -ки, '''''ж. ''1) Утка. ''На бистрому на озері геть плавала качка. ''Мет. 2) Часть снаряда для мотанія нитокъ. См. '''Звіяшки и Самотока. '''МУЕ. III. 14. Шух. І. 150. 3) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''МУЕ. III. 16. Ум. '''Качечка. '''

==Сучасні словники==
*[http://vseslova.com.ua/word/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8-112166u '''Качки''']
'''Качки''' , різнорідна група птиць сімейства качиних загону гусеобразних. Важать 300–1700 р. Поширені всесветно. По особливостях будови, біології і промисловому значенні В. ділять на сьогоденню В., нирків і крохалів . Сьогодення, або річкові, В. не здатні упірнати, годуються на мілководді або на суші, їжа рослинна і тваринна, м'ясо їх високої якості. Це коштовні промислові види: кряква, шилохвост, свіязь, сіра качка, чирки (свистун, клоктун і ін.). Все В. – перелітні птиці, лише небагато зимують на С. (на морі або незамерзаючих прісних водоймищах). З 35 видів В., що зустрічаються в СРСР, більшість зимує на півдні Каспійського моря.

*[http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8 '''Качки''']
'''Качка''', кілька родів птахів сімейства качиних. До качках відносяться галагаза, ниркових качки (нирки), савки, річкові качки, качки-пароплави, мускусні качки і крохалі; всього понад 110 видів. Поширені качки широко, в Росії більше 30 видів. Самець качки називається селезень.
'''Качки''' - це птахи середніх і невеликих розмірів з відносно короткою шиєю і цівкою, покритою спереду поперечними щитками. Забарвлення оперення різноманітне, у багатьох видів на крилі є особливе "дзеркальце". Для ряду видів характерний різко виражений в період розмноження статевий диморфізм, що виявляється найчастіше в різному забарвленні оперення самця і самки. У більшості видів линяння відбувається двічі в році; річна - повна, осіння - часткова.
Домашні качки походять від крякви. Селезні домашніх качок важать 3-4 кг, качки - 2-3,5 кг. Середня річна несучість до 250 яєць. Породи домашніх качок підрозділяються на м'ясні (пекінські, сірі українські, чорні білогруді), м'ясо-яєчні (дзеркальні, хаки-Кемпбелл), яєчні (індійські бігуни). Качок розводять в багатьох країнах, у тому числі в Росії.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_01.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dDbyPaIBVlM}} КАЧКИ Ducks

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0 '''Качка''' Матеріали з Вікіпедії]
Біологічна класифікація
Домен:
Ядерні (Eukaryota)

Царство:
Тварини (Metazoa)

Тип:
Хордові (Chordata)

Клас:
Птахи (Aves)

Ряд:
Гусеподібні (Anseriformes)
Родина:
Качкові (Anatidae)

Підродина:
Anatinae

Рід:
Качка (Anas)

[http://pidruchniki.ws/13560615/tovaroznavstvo/porodi_kachok '''Породи качок''']
Пекінські качки. Породу виведено понад 300 років тому у західному передгір'ї Пекіна. Пізніше її поліпшували в США, звідки її завезли до Європи, в тому числі і до Росії. Тепер ця порода - одна з найкращих за скороспілістю і м'ясними якостями. Тулуб у качок довгий, широкий і глибокий, оперення біле з кремовим відтінком. Жива маса селезнів - 3,5-4,0 кг, качок - 3,0-3,5 кг. Несучість 130150 (іноді до 200) яєць на рік, маса яйця - 80-90 г. Качки досить витривалі, легко переносять суворі зими.
Українські качки. За кольором оперення розрізняють білих, сірих і глинястих качок. У білих качок тулуб довгий, широкий і глибокий, горизонтально поставлений. Жива маса селезнів 3,2-
3,3 кг, качок 2,5-3,0 кг. Несучість - 100-130 яєць на рік. Качки непогано фуражують на водоймах.
Індійські бігуни. Порода поширена у Південно-Східній Азії та на Малайському архіпелазі. Ці качки - вихідці зі Східної Азії, де і одержали свою назву. Бігунами їх назвали через підвищену рухливість. Характерні ознаки - вузький і майже вертикально поставлений тулуб, високі ноги та довга тонка шия. Маса селезнів - 1,82 кг, качок - 1,5-1,8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ка]]

Качка

2013-12-01T20:09:53Z

Наталія Розінкевич:

'''Качка, -ки, '''''ж. ''1) Утка. ''На бистрому на озері геть плавала качка. ''Мет. 2) Часть снаряда для мотанія нитокъ. См. '''Звіяшки и Самотока. '''МУЕ. III. 14. Шух. І. 150. 3) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''МУЕ. III. 16. Ум. '''Качечка. '''

==Сучасні словники==
*[http://vseslova.com.ua/word/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8-112166u '''Качки''']
'''Качки''' , різнорідна група птиць сімейства качиних загону гусеобразних. Важать 300–1700 р. Поширені всесветно. По особливостях будови, біології і промисловому значенні В. ділять на сьогоденню В., нирків і крохалів . Сьогодення, або річкові, В. не здатні упірнати, годуються на мілководді або на суші, їжа рослинна і тваринна, м'ясо їх високої якості. Це коштовні промислові види: кряква, шилохвост, свіязь, сіра качка, чирки (свистун, клоктун і ін.). Все В. – перелітні птиці, лише небагато зимують на С. (на морі або незамерзаючих прісних водоймищах). З 35 видів В., що зустрічаються в СРСР, більшість зимує на півдні Каспійського моря.

*[http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8 '''Качки''']
'''Качка''', кілька родів птахів сімейства качиних. До качках відносяться галагаза, ниркових качки (нирки), савки, річкові качки, качки-пароплави, мускусні качки і крохалі; всього понад 110 видів. Поширені качки широко, в Росії більше 30 видів. Самець качки називається селезень.
'''Качки''' - це птахи середніх і невеликих розмірів з відносно короткою шиєю і цівкою, покритою спереду поперечними щитками. Забарвлення оперення різноманітне, у багатьох видів на крилі є особливе "дзеркальце". Для ряду видів характерний різко виражений в період розмноження статевий диморфізм, що виявляється найчастіше в різному забарвленні оперення самця і самки. У більшості видів линяння відбувається двічі в році; річна - повна, осіння - часткова.
Домашні качки походять від крякви. Селезні домашніх качок важать 3-4 кг, качки - 2-3,5 кг. Середня річна несучість до 250 яєць. Породи домашніх качок підрозділяються на м'ясні (пекінські, сірі українські, чорні білогруді), м'ясо-яєчні (дзеркальні, хаки-Кемпбелл), яєчні (індійські бігуни). Качок розводять в багатьох країнах, у тому числі в Росії.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_01.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Качка_04.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dDbyPaIBVlM}} КАЧКИ Ducks

==Див. також==
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0
Біологічна класифікація
Домен:
Ядерні (Eukaryota)

Царство:
Тварини (Metazoa)

Тип:
Хордові (Chordata)

Клас:
Птахи (Aves)

Ряд:
Гусеподібні (Anseriformes)
Родина:
Качкові (Anatidae)

Підродина:
Anatinae

Рід:
Качка (Anas)

http://pidruchniki.ws/13560615/tovaroznavstvo/porodi_kachok
Породи качок
Пекінські качки. Породу виведено понад 300 років тому у західному передгір'ї Пекіна. Пізніше її поліпшували в США, звідки її завезли до Європи, в тому числі і до Росії. Тепер ця порода - одна з найкращих за скороспілістю і м'ясними якостями. Тулуб у качок довгий, широкий і глибокий, оперення біле з кремовим відтінком. Жива маса селезнів - 3,5-4,0 кг, качок - 3,0-3,5 кг. Несучість 130150 (іноді до 200) яєць на рік, маса яйця - 80-90 г. Качки досить витривалі, легко переносять суворі зими.
Українські качки. За кольором оперення розрізняють білих, сірих і глинястих качок. У білих качок тулуб довгий, широкий і глибокий, горизонтально поставлений. Жива маса селезнів 3,2-
3,3 кг, качок 2,5-3,0 кг. Несучість - 100-130 яєць на рік. Качки непогано фуражують на водоймах.
Індійські бігуни. Порода поширена у Південно-Східній Азії та на Малайському архіпелазі. Ці качки - вихідці зі Східної Азії, де і одержали свою назву. Бігунами їх назвали через підвищену рухливість. Характерні ознаки - вузький і майже вертикально поставлений тулуб, високі ноги та довга тонка шия. Маса селезнів - 1,82 кг, качок - 1,5-1,8

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Ка]]

Калач

2013-12-01T20:02:17Z

Наталія Розінкевич:

'''Калач, -ча''''', м. ''1) Калачъ. ''За багачем сам чорт з калачем. ''Ном. № 142З. ''Чужим діткам дулі, а нашому калачі, щоб спало уночі. ''Мет. 3. ''Вип’є коряк меду чи горілки, калачем закупіть. ''К. ЧР. 273. 2) Дѣтская игра, въ которой лежащій внизъ лицомъ ребенокъ, имѣя на своей спинѣ пальцы сидящихъ вокругъ дѣтей, угадываетъ по счету словъ пѣсни, на чьемъ пальцѣ остановилось кольцо. Чуб. III. 99. Ум. '''Калачик. '''
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/Kalach '''Калач''' Академічний тлумачний словник]

'''КАЛАЧ, а''', чол. Білий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 81); Пекарня і справді чудова: тут.. буханці, вергуни, калачі, пампухи, балабушки (Марко Вовчок, VI, 1956, 283); Пішла й тітка Мотрона глянути до печі: чи присмагли калачі (Яків Качура, II, 1958, 12).
♦ '''Калачем''' не заманити див. заманювати.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач01.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач04.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
*[http://www.sprite.org.ua/publ/45-1-0-1115 Прислів’я та приказки про їжу, хліб]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Калач '''Калач''' Матеріали з Вікіпедії]
*[http://musart.org.ua/ukr-obryadova-jizha.htm Українська обрядова їжа]
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Калач

2013-12-01T19:56:06Z

Наталія Розінкевич:

'''Калач, -ча''''', м. ''1) Калачъ. ''За багачем сам чорт з калачем. ''Ном. № 142З. ''Чужим діткам дулі, а нашому калачі, щоб спало уночі. ''Мет. 3. ''Вип’є коряк меду чи горілки, калачем закупіть. ''К. ЧР. 273. 2) Дѣтская игра, въ которой лежащій внизъ лицомъ ребенокъ, имѣя на своей спинѣ пальцы сидящихъ вокругъ дѣтей, угадываетъ по счету словъ пѣсни, на чьемъ пальцѣ остановилось кольцо. Чуб. III. 99. Ум. '''Калачик. '''
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/Kalach '''Калач''' Академічний тлумачний словник]
'''КАЛАЧ, а''', чол. Білий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 81); Пекарня і справді чудова: тут.. буханці, вергуни, калачі, пампухи, балабушки (Марко Вовчок, VI, 1956, 283); Пішла й тітка Мотрона глянути до печі: чи присмагли калачі (Яків Качура, II, 1958, 12).
♦ '''Калачем''' не заманити див. заманювати.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач01.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач02.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач03.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калач04.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
[http://www.sprite.org.ua/publ/45-1-0-1115 Прислів’я та приказки про їжу, хліб]
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Калач

2013-12-01T19:51:05Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Калач04.jpg

2013-12-01T19:49:15Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Калач03.jpg

2013-12-01T19:48:51Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Калач02.jpg

2013-12-01T19:48:25Z

Наталія Розінкевич:

Файл:Калач01.jpeg

2013-12-01T19:47:59Z

Наталія Розінкевич:

Калач

2013-12-01T19:47:22Z

Наталія Розінкевич:

Кав’ярня

2013-12-01T19:42:11Z

Наталія Розінкевич:

'''Кав’ярня, -ні, '''''ж. ''Кофейная. Желех.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kav.jarnja ''' Кав'ярня ''' Академічний тлумачний словник]

''' Кав'ярня ''', і, жін. Невеличкий ресторан, де подають відвідувачам каву, чай, закуски тощо; кафе. — Я був тоді кельнером у кав'ярні на Вірменській вулиці (Іван Франко, VI, 1951, 469); Опріч кав'ярні, він держав крамничку(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Минає [Огей] кав'ярню, де, він знає, зараз повно людей, що п'ють кави, їдять цукерки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 244).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кав'ярня1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кав'ярня2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кав'ярня3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кав'ярня4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CA%E0%E2'%FF%F0%ED%FF ''' Кав'ярня ''' Матеріал з Вікіпедії]
*[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Український лінгвістичний портал]
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Кав’ярня

2013-12-01T19:33:22Z

Наталія Розінкевич:

'''Кав’ярня, -ні, '''''ж. ''Кофейная. Желех.
[[Категорія:Ка]]

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/kav.jarnja ''' Кав'ярня ''' Академічний тлумачний словник]

''' Кав'ярня ''', і, жін. Невеличкий ресторан, де подають відвідувачам каву, чай, закуски тощо; кафе. — Я був тоді кельнером у кав'ярні на Вірменській вулиці (Іван Франко, VI, 1951, 469); Опріч кав'ярні, він держав крамничку(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Минає [Огей] кав'ярню, де, він знає, зараз повно людей, що п'ють кави, їдять цукерки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 244).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кав'ярня1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кав'ярня2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кав'ярня3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кав'ярня4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CA%E0%E2'%FF%F0%ED%FF ''' Кав'ярня ''' Матеріал з Вікіпедії]
==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]