Файл:Таблица зрения.jpg

2013-12-01T21:23:23Z

Наталія Заводник:

2013-12-01T21:07:40Z

Наталія Заводник:

Зір

2013-12-01T21:06:51Z

Наталія Заводник:

'''Зір, зо́ру, '''''м. ''Взоръ, взглядъ. ''Гляне, в’яну як від зору злої чарівниці. ''Млак. 4.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

=== [http://sum.in.ua/s/zir Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''ЗІР''', ''зору, чол.''

'''1.''' Одне з п'яти почуттів, органом якого є око. Найбільшої уваги потребує орган зору, бо видиме сприймання світу відбувається тільки за його допомогою (Шкільна гігієна, 1954, 61); У колибі було темно; на превелику силуу натуживши зір, здолав я розгледіти своїх товаришів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 178); Гордій Макарович в останні роки мав уже ненадійний зір, і це не могло гарантувати його від небажаних випадковостей (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 54);
// Здатність бачити. Коли зір і розмисел сяк-так повертають до Юри, він, нарешті, бачить своїх друзів і ворогів (Юрій Смолич, II, 1958, 55); Гострий зір чоловіка і в осінні ночі вловлював непевні тіні, що сновигали біля колишнього панського палацу (Михайло Стельмах, II, 1962, 8).

'''2.''' Спрямованість очей на кого-, що-небудь; погляд. [Матка:] Є така тут круча глибоченна, чорна, не світить туди місяць і не блищать зорі, не падав зір людських очей... (Степан Васильченко, III, 1960, 497); Зір його спинився на принесених вінках повноколосої пшениці (Яків Качура, Вибр., 1953, 255); * Образно. Глибоким зором і пером тонким він [М. Коцюбинський] слугував народові своєму (Максим Рильський, II, 1960, 89).
♦ Бачити внутрішнім зором що — відчувати що-небудь. Захоплюючись мріяннями, Федотов зривався з ліжка і образно демонстрував те, що бачив внутрішнім зором (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 110); Втопити зір див. втопити; Глибокий зір див. глибокий; Окинути (оглянути, зміряти і т. ін.) зором кого, що — охопивши повністю поглядом, подивитися уважно на кого-, що-небудь. Майор окинув зором місцевість (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 126); — До мене їдете? — запитав він і бистрим зором оглянув наші човни (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 421); Високос теплим зором зміряв Стецюкову постать (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 206); Скільки сягав (сягне, огляне і т. ін.) зір — дуже далеко. Повний місяць осявав океан хребтів, що розходились у всі боки, скільки сягав зір (Олесь Гончар, III, 1959, 124).

'''3.''' Те саме, що очі. Марчевському враз запекло в грудях, у горлі; затуманився зір (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 141).
♦ Відводити (відвести) зір — те саме, що Відводити (відвести) очі удив. відводити). Дружина почервоніла, відвела від нього [Данила] зір (Михайло Стельмах, II, 1962, 251); Звеселяти (звеселити) зір див. звеселяти; Красувати зір див. красувати; Поле зору: а) простір, який можна охопити поглядом. Я з цікавістю розглядав птаха. Та він змахнув дужими крильми і впав до землі, немов здутий вітром. Я відразу загубив його з поля зору (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 4); Хвиля кидала кораблі, і берег гойдався перед ними, тікаючи з поля зору далекомірників (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 56); б) коло чиїхось інтересів, турбот, уваги. Справа навчання працюючої молоді завжди має бути в полі зору обкомів, райкомів партії (Радянська Україна, 28.VIII 1959, 1); Випадати з поля зору див. випадати; Точка (кут) зору — певний погляд на що-небудь, особисте ставлення до чогось. Багато спеціалістів дотримуються тієї точки зору, що хвіст і плавці є основним рушієм дельфінів та інших китоподібних (Знання та праця, 1, 1966, 6); З точки зору; Під кутом зору — з погляду кого-, чого-небудь, з того чи іншого боку. Комуніст-ленінець кожний вчинок, кожний крок у своїй діяльності розцінює з точки зору інтересів партії і народу, інтересів соціалістичної держави (Комуніст України, 8, 1964, 41); Звичайно, з точки зору старого кавалериста Катерина робила багато помилок (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 227); Марксизм-ленінізм художник засвоює для того, щоб розглядати явища дійсності, суспільства, самого мистецтва під кутом зору діалектичного та історичного матеріалізму (Радянське літературознавство, 3, 1958, 21).

''Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 576.''

=== [http://slovopedia.org.ua/49/53399/357949.html Фразеологічний словник української мови] ===
'''ЗІР'''

'''випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру'''. Залишатися непобаченим. — Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко).

'''випуска́ти / ви́пустити з по́ля зо́ру''' ''кого, що''. 1. Переставати бачити кого-, що-небудь. Вони (Іван Ілліч та Ада) впізнали мене, всміхнулись так, наче тільки мене й хотіли бачити отут, усамітнившись, і я, ступивши два кроки назад, уже випустив їх із поля зору (Є. Гуцало). 2. Переставати стежити за ким-, чим-небудь; послаблювати увагу до кого-, чого-небудь. Пан Кшивокольський ніколи не випускав Олекси Довбуша з поля зору (Г. Хоткевич). 3. що. Не враховувати чого-небудь, забувати про щось. Нероздільну єдність об’єктивного і суб’єктивного, історичного і психологічного, епічного і ліричного моментів аж ніяк не можна випускати з поля зору (Л. Новиченко); — Докія Миколаївна не могла зовсім випустити з поля зору тонких психологічних особливостей складної натури свого сина (З газети).

'''впива́тися / впи́тися (вп’ясти́ся) очи́ма (по́глядом, зо́ром)''' ''в кого—що, перев. несхв.'' Пильно, не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь. Сафрон темними, без блиску, очима впивається в Тимофія і говорить якомога спокійніше і голосно (М. Стельмах); Жалібно-переляканими очима, крадучися, оглядались опришки, впиваючися зором в кожну темнішу від других пляму, в кожну групу дерев (Г. Хоткевич); (Хведоска:) Раз по раз, каже, як тільки він увійде в церкву, то так і ввіп’ється в мене очима (М. Кропивницький); Товариш уп’явся очима в простір (О. Ольжич); Гайдук знову вийшов з-за столу, затис підборіддя Світличної поміж пальцями, впився поглядом у її очі (А. Дімаров).

'''кут зо́ру.''' Певний погляд на ті чи інші явища, певне розуміння чогось, певна позиція в чомусь. У кращих творах першої збірки В. Симоненка вже є вагома поетична думка, певна позиція, свій кут зору на описуване (З журналу). під куто́м зо́ру яким, чого. Світову філософію художник засвоює для того, щоб розглядати явища дійсності під іншим кутом зору (З журналу).

'''(ні́би) лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)''' ''кого, що''. Пильно дивитися на кого-, що-небудь. Роман зістався (зостався) далеко позаду і тільки.. ніби ловив очима кінці червоних стрічок на Соломіїних плечах (І. Нечуй-Левицький).

'''обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)''' ''кого, що, де.'' Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила (Тоня) злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла (дівчина) по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів
обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін) кого, що, якими (яким). Пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь. Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я. Качура); На ґанку вже стояв Антон Кужель і допитливо обмацував очима прибулих (П. Панч); — Не стояти ж мені на зруйнованому тротуарі, де тебе кожен обмацує цікавими очима (П. Колесник); Купці в сукняних чумарках і чоботях пляшками обмацували поглядом в’юки (З. Тулуб); Пройшов річковик у білому кітелі. І так само нахабно обмацав очима Іринину статуру (Ю. Мушкетик); Володимир Вікторович глянув Олексієві у вічі, обмацав усього хлопця одним поглядом (В. Логвиненко); Пряхін потис руку Багричу, помацавши його настороженими очима (Л. Дмитерко).

'''обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін. ) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) (свої́м) по́глядом (очи́ма, зо́ром)''' ''яким (якими), кого, рідше що.'' Пильно дивитися на когось, на щось, виражаючи своє ставлення (перев. негативне). Його обминали з острахом, обпікали недружелюбними поглядами (Ю. Збанацький); Степан постояв ще трохи на порозі, обпікаючи їх гарячими очима (В. Кучер); Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб); Вони (полонені вороги) ідуть понуро, звісивши голови додолу, відчувають, що десятки очей опікають їх своїм грізним зором (П. Воронько); Підійшла до нього (чоловіка) впритул, поставила чемоданчик на дорогу, мовчки обпекла його поглядом (П. Загребельний); — Крадена (хустка)? — спитав дядько. — Піди ти тепер украдь! — обпекла його злим поглядом циганка й пішла геть (Григір Тютюнник); Опустив (сержант) голову і,

'''па́сти очи́ма (о́ком, зо́ром, по́глядом)''' ''кого, що, на кого—що, за ким—чим, в що і без додатка.'' Дуже пильно стежити за ким-, чим-небудь або здійснювати контроль, нагляд за кимсь. Все нишпорить (в’язень) очима по стінах загорожі. Так і паси його очима, бо незчуєшся, як не стане (В. Винниченко); Після першої спроби більше не приставав (слідчий), лише пас очима оддалік та дослухався до розмов одним вухом (І. Багряний); Полю просо за током, а він мене пасе оком (Укр.. присл..); Хоч оба (обидва) ми з братом Митродором І день і ніч довкола пасли зором, В монастирі ще панував спокій (І. Франко); Він би й пішов звідси з великою охотою, та як підеш, коли, здається, кожне так і дивиться на тебе, не спускає очей, а найперше — Пистина Майорчик пасе поглядом (Є. Гуцало); // Дивитися на що-небудь, розглядати. Держачи руки під кожухом, очима пасу на всі боки (І. Франко); Ступаючи з ломакою попереду, він зухвало пас очима в глитайські двори (О. Го

'''поглина́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)''' ''кого, що.'' Жадібно, з напруженою увагою дивитися на кого-, що-небудь. Кузь аж ахнув, побачивши таку розкіш (тютюн). Поглинав багатство очима та все промовляв: — Божже ж мій, які добрі люди є на світі! (Григорій Тютюнник).

'''по́ле зо́ру.''' 1. Простір, який можна охопити поглядом; видимість. Дуб зникає з поля зору (І. Багмут); Я з цікавістю розглядав птаха. Та він змахнув дужими крильми і впав до землі. Я відразу загубив його з поля зору (А. Хорунжий). 2. Коло інтересів, предмет діяльності. Чому в цій ліриці таке звужене поле зору автора..? (Л. Новиченко). у по́лі зо́ру. Справа навчання працюючої молоді завжди має бути в полі зору держави (З газети); Питання пропаганди передового досвіду завжди в полі зору працівників міністерства (З журналу).

'''прикипа́ти / прикипі́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром)''' ''до кого—чого.'' Пильно, уважно дивитися на кого-, що-небудь. Настя швидко присіла на траву, обережно взяла фото, поклала його на долоню і прикипіла поглядом до Наталиного обличчя (В. Собко); Роксолана, обернувшись до порога, зразу зрозуміла, до кого зором прикипів цей велетень. Бо ж дивились на Ярину Подолянку всі (О. Ільченко); // тільки до чого. Зосереджено читати щось. Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату спальні і знову прикипає очима до сторінки (І. Багмут); Беручи до рук газету, він одразу ж прикипав очима не до того широкого розділу, де писалось про міжнародні події. Його, мов магнітом, тягли відомості під заголовком “Боротьба з голодом” (Ю. Збанацький). прикипі́ти я́нгольськими очи́ма. Всі втупилися поглядами у цю маленьку блискучу кульку, навіть престарий Лаврін Червінка прикипів до неї .. янгольськими очима (Ю. Щербак);

'''припа́сти очи́ма (зо́ром, по́глядом)''' ''до кого—чого.'' Задивитися на когось—щось, замилуватися ким-, чим-небудь. Жінка підійшла до великої карти на стіні і зором припала до ясної зірки (В. Кучер); Перевів (Сахновський) на Наталку погляд.— Трохи литка виглядає в ажурній панчішці,— припав до неї поглядом (А. Головко).

'''пройма́ти / пройня́ти о́ком (очи́ма, зо́ром, по́глядом)''' ''кого.'' Суворо, різко дивитися на кого-небудь. Очима проймає!.. Коли б міг, то очима лизнув (Укр.. присл..); Там ангел помсти злий, суворий дух темниці, Проймав мене знов зором огневим (Леся Українка); Іван підсунув під лавку кошик, і машиністу нема куди ноги поставити. Але він лише подивився на Івана, пройняв його оком наскрізь (С. Чорнобривець).

'''пройти́ / прохо́дити пе́ред очи́ма (зо́ром).''' Зримо поставати в уяві, детально уявлятися (про образи, пережиті події й т. ін.). Йому пригадалися давні літа.. Перед очима пройшло власне життя — в огні, в тривогах, .. в нестатках (І. Микитенко).

'''скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т. ін.)''' ''на кого—що і без додатка.'' Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь, не затримуючись довго. Іван або Каленик скидали оком на його руки (М. Коцюбинський); Жінки мали велику цікавість до Єльки, але .. з хапливою крадливістю скидали поглядами на цю високошию .. обраницю (О. Гончар); — Мушу зачинити вікно, бо роботи не буде. — Бекеш лукаво скинув оком на Ровдича (Є. Куртяк); — А скільки вас,— питає становий.— Та скільки ж? — обізвався передній, волосний писар, скинувши очима на купку товаришів-гласних (Панас Мирний); — Але де вона (Маріора)? — скинув Замфір очима по винограднику (М. Коцюбинський); Він з ненавистю скинув гострим зором усю світлицю (М. Стельмах). ски́нути оченя́тами. Дівчина сміливо скинула на нього оченятами і, вихопивши з води жердину, пустотливо простягла на берег: — Хапай, служаивий, бо втону! (О. Гончар). скида́ти / с

'''спопеля́ти / спопели́ти очи́ма (зо́ром)''' ''кого.'' Дуже гнівно, презирливо дивитися на кого-небудь. Підігріваючи себе своїми ж жалісливими й гнівними словами, він спопеляв бідного Костянтина Павловича помутнілими від обурення очима (В. Козаченко); — Як вас величати? — спитав винахідник Жора, спопеляючи очима Джо Дассена на кофтинці феї (А. Крижанівський); Чому ти .. не спопелив зрадливця своїм зором? (М. Нагнибіда).

'''стоя́ти на то́чці зо́ру''' ''якій.'' Поділяти певні погляди, дотримуватися якоїсь думки, відомих уявлень тощо. Автор, стоячи на тій точці зору, що проблема перекладу — лінгвістична проблема, .. ігнорує .. особливості художнього перекладу (М. Рильський).

'''то́чка зо́ру''' ''кого, чия.'' Певний погляд на що-небудь, розуміння чогось. — І коли взяти до уваги точку зору Ірини Леопольдівни, то багато сільських десятикласників залишиться поза вузами (Григорій Тютюнник). з то́чки зо́ру чиєї, чого. І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни і мають з її точки зору значення принципове (О. Гончар); Дельфіни — надзвичайно цікавий об’єкт з точки зору біоніки, біохімії, гідромеханіки, акустики (З журналу).

'''трима́ти (держа́ти) в по́лі зо́ру''' ''що, книжн.'' Постійно зважати на що-небудь, не випускати з уваги чогось. Жінки весь час тримають у полі зору той свій орієнтир, засльозеними від вітру очима окидають далеч та рештки станції, де, за їхнім припущенням, має бути польовий госпіталь (О. Гончар); Адміністрація підприємства постійно тримає у полі зору питання механізації та автоматизації виробництва, поліпшення якості продукції (З газети).

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53399/265599.html Словник синонімів] ===
'''ЗІР'''
(здатність бачити) бачення; (очей) погляд; П. очі.

=== [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=5289 Словник іншомовних слів] ===

'''БІНОКУЛЯРНИЙ ЗІР''' - бачення двома очима.

=== Медичний словник ===

==== [http://medterms.com.ua/publ/simptomi/ochi/nechitkij_zir_pogirshennja_zoru/75-1-0-1446 Нечіткий зір, погіршення зору] ====

'''''Симптоми, пов'язані з погіршенням зору:'''''
* Зміна зору
* поганий зір
* падіння зору
* неясність зору
* пелена перед очима

'''''Погіршення зору''''' - відсутність гостроти зору в результаті нездатності бачити дрібні деталі.
Погіршення зору може бути результатом вроджених порушень наприклад, короткозорості або далекозорості, які вимагають носіння коригуючих лінз (очок), або може свідчити про наявність хвороби очей.
Погіршення зору також може бути ознакою численних умов, які прямо не стосуються очей, таких як мігрень або інсульт.
Деякі препарати можуть призвести до тимчасової пелені передочима, як побічного ефекту.

'''''Захворювання, які можуть викликати погіршення зору'''''
* Астигматизм
* Пухлина мозку
* Катаракта
* Далекозорість
* Глаукома
* Кератоконус
* Дегенерація жовтої плями
* Мігрень
* Короткозорість
* Неврит зорового нерва• Пресбіопія
* Відшарування сітківки
* Удар
* Транзиторна ішемічна атака

'''''Можливі причини погіршення зору'''''
* Крововилив в око
* Конвергенція недостатність
* Рогівки стирання
* Діабетична ретинопатія
* Очна інфекція
* Сторонній предмет в оці
* Неправильний підбір окулярів або лінз
* Ірит
* Кератит
* Медпрепарати
* Склерит
* Скроневий артеріїт
* Травми очей або голови

'''''До якого лікаря звертатися при погіршенні зору'''''
* офтальмолог (окуліст)
* офтальмохірург

==== [http://medterms.com.ua/publ/simptomi/ochi/nizkij_zir/75-1-0-1447 Низький зір] ====

При катаракті хворий поступово перестає бачити, як удалину, так і поблизу. Це пов'язано з помутнінням в шарах кришталика, який стає непрозорим для світла. У просвіті зіниці у хворого може відзначатися сірий рефлекс. При цьому зниження зору протікає безболісно.

=== Іншомовні словники ===
==== [http://dictionary.reference.com/browse/vision Vision] ====

''noun''
'''1.''' the act or power of sensing with the eyes; sight.

'''2.''' the act or power of anticipating that which will or may come to be: prophetic vision; the vision of an entrepreneur.

'''3.''' an experience in which a personage, thing, or event appears vividly or credibly to the mind, although not actually present, often under the influence of a divine or other agency: a heavenly messenger appearing in a vision. Compare hallucination ( def 1 ).

'''4.''' something seen or otherwise perceived during such an experience: The vision revealed its message.

'''5.''' a vivid, imaginative conception or anticipation: visions of wealth and glory.

==== [http://dictionary.reference.com/browse/vision Vision] ====
'''1'''
:'''''a''''' : something seen in a dream, trance, or ecstasy; especially : a supernatural appearance that conveys a revelation
:'''''b''''' : a thought, concept, or object formed by the imagination
:'''''c''''' : a manifestation to the senses of something immaterial <look, not at visions, but at realities — Edith Wharton>

'''2'''
:'''''a :''''' the act or power of imagination
:'''''b (1) :''''' mode of seeing or conceiving '''''(2)''' :'' unusual discernment or foresight <a person of vision>
:'''''c :''''' direct mystical awareness of the supernatural usually in visible form

'''3'''
:'''''a''''' : the act or power of seeing : sight
:'''''b :''''' the special sense by which the qualities of an object (as color, luminosity, shape, and size) constituting its appearance are perceived through a process in which light rays entering the eye are transformed by the retina into electrical signals that are transmitted to the brain via the optic nerve

'''4'''
:'''''a''''' : something seen
:'''''b''''' : a lovely or charming sight
::* visional adjective
::* visionally adverb

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Зі]]

Зір

2013-12-01T20:57:25Z

Наталія Заводник:

2013-12-01T19:37:59Z

Наталія Заводник:

Материк

2013-12-01T19:36:57Z

Наталія Заводник:

'''Материк, -ка́, '''''м. ''Подпочва, нетронутая земля подъ почвой. ''Докопалися до материка, либонь і вода буде. ''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

=== [http://sum.in.ua/s/materyk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] ===
'''МАТЕРИК''', ''а, чол.''

'''1.''' Те саме, що континент. Материків усього шість: величезна Євразія (Європа та Азія разом), на яку припадає більше третини всієї суші, потім Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія і, нарешті, Антарктида (Фізична географія., 6, 1957, 4); Поміж двома материками Ліг многоводний океан (Максим Рильський, II, 1960, 317).

'''2.''' Ненаносний шар землі під ґрунтом; підґрунтя. Докопалися до материка, либонь і вода буде (Словник Грінченка); Під шаром чорної землі йшов материк (Археологія, II, 1948, 148).

''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 645.''

=== [http://slovopedia.org.ua/41/53404/267576.html Словник синонімів] ===

'''МАТЕРИК'''
континент, суходіл; (шар землі) підґрунтя.

=== Іноземні словники ===
'''[http://www.thefreedictionary.com/mainland MAINLAND]'''
''n.''
The principal landmass of a continent.

'''[http://dictionary.reference.com/browse/mainland MAINLAND]'''
''noun''
'''1.''' the principal land of a country, region, etc., as distinguished from adjacent islands or a peninsula: the mainland of Greece.
'''2.''' (in Hawaii) the 48 contiguous states of the U.S.

== Цікаві факти ==

=== Чому Європу назвали Європою? ===

Є кілька версій. Ось одна з найпоширеніших.

На тому місці, де зараз перебуває держава Ліван, в глибокій старовині розташовувалася Фінікія. Згідно давньогрецьких міфів, бог Зевс закохався в неймовірно красиву земну жінку на ім'я Європа. Історики припускають, що слово «європа» фінікійською означало «захід» (саме слово, швидше за все, ассірійське).

Красуня Європа була дочкою Агенора, царя Фінікії. Громовержець Зевс побажав зробити Європу своєю дружиною, але цар Агенор не допустив би цього. Зевсу нічого не залишалося, як викрасти красуню.

Перетворившись на білого бика, Зевс викрав Європу і перевіз її на острів Кріт. Пізніше, згідно з деякими міфам, Європа стала дружиною крітського царя. А тому жителі Криту стали називати свою землю Європою.

У 5 столітті до нашої ери назву Європа поширилося на всю Грецію. Поступово, отримуючи нові знання про навколишній світ і все більше подорожуючи, древні люди відсували кордони Європи. І тільки в середині 18 століття були встановлені остаточні кордони Європи, які відзначені і на сучасних географічних картах.

Можливо, саме так і було, і Європу назвали Європою на честь героїні давньогрецьких міфів. У будь-якому випадку, це дуже цікава і цікава версія.

=== Чому Азію назвали Азією? ===

Назва «Азія» в застосуванні до континенту теж з'явилося завдяки древнім грекам і їх міфам. Однак саме слово «азія» є ассірійським, перекладається як «схід сонця». Тепер зрозуміло, чому найбільшу частину світу назвали Азією, адже саме там сходить сонце.

Слово «азія» у ассірійців було всього лише словом, а назвою частині світу воно стало таки завдяки грекам. У давньогрецькій міфології є бог-титан по імені Океан. Азія (Асія) — його дочка-океаніди, яку самі греки зображували верхи на верблюді. В руках у неї були щит і шухлядка з ароматними прянощами. У деяких варіантах міфів Азія є матір'ю (а в деяких — дружиною) самого Прометея — того самого героя, який приніс людям вогонь.

Все, що східніше Європи та ближче до того місця, де сходить сонце, стародавні греки стали називати Азією. Скіфів, які мешкали за Каспійським морем, греки називали азіанамі. А стародавні римляни, до речі, називали азіанамі жителів своєї східної провінції.

Коли почався період великих географічних відкриттів, слово «Азія» вирішено було використовувати для позначення величезних по майданчика земель, що знаходяться ближче до сходу сонця (тобто на схід). Таким чином, появі на карті частині світу під назвою Азія ми зобов'язані ассірійцям і древнім грекам.

=== Як Антарктида назву свою отримала? ===

Антарктида — це похідне від слова «Антарктика». Антарктикою назвали південну полярну область. У перекладі з грецької Антарктика означає «протилежно Арктиці», адже назва «Арктика» з'явилося раніше як позначення області, що примикає до північного полюса. Саме слово «Арктика» прямо пов'язане з давньогрецької міфологією.

Громовержець Зевс закохався в німфу Каллісто, але заздрісні боги не змогли бачити, як щасливі Зевс і Каллісто і перетворили вагітну жінку в ведмедицю. Після цього вона народила сина. Аркад, так звали сина (по-грецьки ведмідь — арктос), виріс без матері. Одного разу, полюючи, він замахнувся списом на свою матір ведмедицю Каллісто (зрозуміло, він не знав, хто вона). Побачивши це, Зевс перетворив обох дорогих собі істот в сузір'я — так з'явилися Велика ведмедиця і Мала ведмедиця.

Ці сузір'я допомагали знайти полярну зірку, завжди вказує на північ. Тому всю північну область стародавні греки стали називати Арктикою. Потім з'явилася назва Антарктика (протилежність Арктиці). Ну а пізніше виникло слово Антарктида — шоста частина світла, південний материк у самого полюса Землі.

Відкрили цю частину світу російські моряки під командуванням Фадея Беллінсгаузена 28 січня 1820. Правда, це офіційна дата — саме тоді моряки побачили «крижині материк». Через рік моряки побачили берег і назвали цю місцевість Землею Олександра Першого. Однак ця назва так і не поширилося на весь материк, який у результаті отримав назву Антарктида, пов'язане з древньою Грецією.

==== Таємниці Антарктиди ====

'''Кому належить Антарктида?''' На Антарктиді немає уряду, і жодна країна світу не володіє цим континентом.Незважаючи на те, що багато країн намагалися отримати право власності на ці землі, було досягнуто згоди, що надає Антарктиді привілей залишатися єдиним регіоном на Землі, який не керується ні однією країною.

'''Антарктида - єдиний континент без часових поясів.''' Наукові спільноти в Антарктиді, як правило, дотримуються часу, який пов’язаний з їх рідною землею, або звіряють час відповідно до лінії поставки, яка постачає їх їжею і важливими речами. Тут ви можете пройти всі 24 часових пояси за кілька секунд.

'''В Антарктиді немає полярних ведмедів.''' Полярні ведмеді живуть зовсім не в Антарктиді, а в Арктиці. Пінгвіни населяють більшу частину Антарктиди, але навряд чи пінгвін зустрінеться з полярним ведмедем в природних умовах. Полярні ведмеді мешкають в таких областях, як північна територія Канади, Аляска, Росія, Гренландія і Норвегія.В Антарктиді надто холодно, тому там немає полярних ведмедів. Проте останнім часом, вчені починають замислюватися про те, щоб заселити полярних ведмедів на Антарктиду, так як Арктика поступово тане.

'''В Антарктиді є річки.''' Однією з них є річка Онікс, яка забирає талі води на схід. Річка Онікс тече до озера Ванда яке знаходиться у Сухій долині Райт. Через екстремальні кліматичні умови вона тече всього два місяці під час антарктичного літа. Її довжина – 40 км, і хоча тут немає риби, в цій річці живуть мікроорганізми і водорості.

'''Найсухіше місце на Землі.''' Одним з найцікавіших фактів про Антарктиду є контраст між сухим кліматом і кількістю води (70 відсотків прісної води). Цей континент є найсухішим місцем на нашій планеті. Навіть у найспекотнішій пустелі світу йде більше дощів, ніж в Сухих долинах Антарктиди. Насправді, на всьому Південному полюсі випадає близько 10 см опадів на рік.

'''Мешканці Антарктиди.''' В Антарктиді немає постійних жителів. Єдині люди, які проживають там якийсь період часу це ті, хто є частиною тимчасових наукових співтовариств. Влітку число вчених і допоміжного персоналу складає близько 5000 людей, тоді як взимку тут залишається працювати не більше 1000 людей.

'''У пошуку метеоритів.''' Одним з цікавих фактів про це континенті є факт того, що Антарктида – це найкраще місце, де можна знайти метеорити. Судячи з усього, метеорити, що потрапили на антарктичний крижаний покрив, зберігаються краще, ніж в будь-якому іншому місці на Землі. Фрагменти метеоритів з Марса є найбільш цінними і несподіваними відкриттями. Ймовірно, швидкість звільнення з цієї планети повинна була бути близько 18 000 км / год, для того, щоб метеорит зміг досягти Землі.

'''Відсутність часових поясів.''' Це єдиний континент без часових поясів. Наукові спільноти в Антарктиді, як правило, дотримуються часу, який пов’язаний з їх рідною землею, або звіряють час відповідно до лінії поставки, яка постачає їх їжею і важливими речами. Тут ви можете пройти всі 24 часових пояси за кілька секунд.

'''Глобальне потепління.''' Найбільшою сушею, покритою льодом, є Антарктида, де зосереджено 90 відсотків усього світового льоду. Середня товщина льоду на Антарктиді становить близько 2133 м. Якщо весь лід на Антарктиді розтане, рівень моря в світі підніметься на 61 м. Але середня температура на континенті становить -37 градусів за Цельсієм, тому поки немає небезпеки танення. Насправді, в більшій частині континенту температура ніколи не буде вище нуля.

'''Найбільший айсберг.''' Айсберг B-15 є одним з найбільших зареєстрованих айсбергів. Його довжина складає приблизно 295 км, ширина близько 37 км, а площа поверхні – 11 000 кв.км, що більше острова Ямайка. Його приблизна маса становила приблизно 3 мільярди тонн. І після майже десятиліття, частини цього айсберга до цих пір не розтанули.

'''Антарктида — земля імператорська.''' Це єдине місце на Землі, де можна знайти Імператорських пінгвінів. Це найвищі і найбільші з усіх видів пінгвінів. Також імператорські пінгвіни є єдиним видом, який розмножується під час антарктичної зими, тоді як пінгвін Аделі в порівнянні з іншими видами розмножується в самій південній частині материка.Із 17 видів пінгвінів, 6 різновидів знаходяться в Антарктиді.
Незважаючи на те, що для блакитних китів, касаток і морських котиків цей континент також є гостинним, Антарктида не багата наземними тваринами.Одним з найбільших форм життя тут є комаха, безкрила мошка Belgica antarctica, довжиною близько 1,3 см. Тут немає літаючих комах з-за екстремальних вітряних умов. Однак серед колоній пінгвінів можна виявити чорних ногохвосток, які стрибають, як блохи. До того ж, Антарктида – це єдиний континент на якому немає місцевих видів мурах. Пінгвіни досить дружелюбні, а тому не проти поділитися територією із ще однією істотою — безкрилою мошкою Belgica antarctica. Дуже суворий антарктичний клімат не дає їй можливості літати.

=== Чому Америка називається Америкою? ===

Навіть дітям відомо, що Америку відкрив Христофор Колумб. Тоді чому ж цю частину світу назвали не Колумбією або Колумбікой? І яке взагалі походження назви Америка?

Христофор Колумб, звичайно, відкрив Америку, але при цьому він і сам не знав, що виявив нову частину світу, вважаючи, що земля по той бік Атлантики — це Китай (Катай, як називали його в часи Колумба).

Колумб все одно прославився на віки. Але набагато рідше говорять про флорентійському навігаторі Амеріго Веспуччі, який жив у той же час, що і Колумб, але був молодший від нього. Амеріго здійснив чотири подорожі до західних берегів Атлантичного океану, але два з них історики вважають не більше ніж містифікацією. Проте як мінімум одну подорож було насправді — Амеріго здійснив його у 1501—1502 роках до берегів Бразилії.

Повернувшись, Амеріго Веспуччі почав барвисто описувати хід подорожі і свої враження, відправляючи ці замітки листами своїм друзям і банкірові Лоренцо Медічі. Через деякий час письма Веспуччі були опубліковані і мали грандіозний успіх у читачів.

Сам Веспуччі пропонував називати відкриту ним землю Новим Світом, але в 1507 році Лотаринзький картограф на ім'я Мартін Вальдземюллер вирішив внести на карту нову землю і назвати її на честь «першовідкривача» — Амеріго Веспуччі. Адже, читаючи замітки Амеріго, багато прийшли до висновку, що Веспуччі відкрив якийсь новий материк, що не має ніякого відношення до Китаю, виявленому Колумбом по той бік Атлантики.

Однак пройшло зовсім не багато часу, і географи-картографи зробили висновок, що і Колумб, і Веспуччі відкрили один і той же континент. Картографи залишили для нього назву «Америка», розділивши її на Північну і Південну.

Таким чином, вже в 1538 році на картах з'явилися Північна Америка і Південна Америка. Проте аж до кінця 17 століття, тобто ще два з половиною століття, ці землі в Європі продовжували називати Новим Світлом. Але, як ми знаємо, офіційно було визнано назву Америка.

Всю цю історію Стефан Цвейг назвав комедією помилок, а А. Гумбольдт охрестив сама назва цієї частини світу «пам'ятником людської несправедливості». Адже не дарма кажуть, що Колумбу щастило поперемінно: «відправився відкривати одне, знайшов інше, але тому, що він знайшов, дали назву третього».

=== Чому Австралія називається Австралією? ===

Австралія — п'ятий континент — була відкрита на початку 17 століття голландським мореплавцем Віллемом Янсзон. З тих пір ця частина світу з'явилася на географічних картах, але під назвою Нова Голландія. Однак кордону континенту були в ту пору невідомі. Як же Австралія назву свою змінила, переставши бути просто Новою Голландією?

Відповідь потрібно шукати в глибині століть. Про Австралії заговорили задовго до того, як вона була відкрита. Навіть великий Птолемей був упевнений, що в південній півкулі є величезний материк, який повинен «врівноважувати» планету. За загадковою землею, яка чи то є, чи то її немає, закріпилося умовну назву Terra Australis Incognita, що в перекладі з латинської означає «Загадкова (або Невідома) Південна Земля».

Англійці в 18-19 століттях активно займалися пошуками Загадкової Південної Землі або Нової Голландії. І, нарешті, Джеймс Кук і Метью Фліндерс, здійснивши кілька плавань, сприяли тому, що на картах з'явилися берега п'ятого континенту.

Фліндерс першим обігнув материк. Він писав, що був скутий назвою Terra Australis (Південна Земля), проте з великим задоволенням назвав би материк по-іншому — Австралія. Так з легкої руки Фліндерса цей континент став називатися Австралією, тому що запропонований мореплавцем варіант здався вченим картографам і географам дуже і дуже вдалим.

Австралія назву свою отримала завдяки древнім мислителям і мореплавцеві Фліндерс.

=== Чому Африка називається Африкою? ===

Немає точного і єдино прийнятого відповіді на це питання. Існує безліч теорій, кожна з яких має право на життя. Наведемо лише кілька.

Як з'явилася назва «Африка»: перша версія. Назва «Африка» придумали греко-римляни. Територію Північної Африки на захід від Єгипту стародавні греки і римляни довгий час називали Лівією, тому що там жили племена, яких римляни іменували «лівамі». Все, що знаходилося на південь від Лівії, називали Ефіопією.

У 146 році до нашої ери Рим здобув перемогу над Карфагеном. На захопленої в результаті війни території, на якій нині розташовується Туніс, була заснована колонія. Цій колонії дали назву «Африка», так як в цих місцях жили місцеві войовничі племена афарик. За іншою теорії, самі жителі Карфагена називали людей, що живуть не в містах, словом «афрі», що нібито зроблене від фінікійського afar (пил). Римляни, перемігши Карфаген, використовували слово «афрі» для назви колонії. Поступово Африкою стали називати всі інші землі цього континенту.

Як з'явилася назва «Африка»: версія друга. Назва «Африка» придумали араби. Арабські географи давно знали, що Азія й Африка відокремлені один від одного Червоним морем. Арабське слово «фарака» перекладається як «розділяти», «відділяти одне від іншого».

Від слова фарака араби утворили слово «Іфрікія» — саме так вони і називали четвертий континент (давня назва можна перевести як «Відокремлений»). Про це писав відомий арабський учений 16 століття Мухаммед аль-ваза. Пізніше Іфрікія перетворилася в Африку, що було пов'язано з особливостями запозичення іноземних назв у різних мовах.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Материки2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Земля.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
[[Категорія:Ма]]

Файл:Земля.jpg

2013-12-01T19:35:04Z

Наталія Заводник:

Файл:Материки2.jpg

2013-12-01T19:32:55Z

Наталія Заводник:

2013-12-01T19:06:53Z

Наталія Заводник:

Материк

2013-12-01T19:03:59Z

Наталія Заводник:

Користувач:Наталія Заводник

2013-12-01T18:15:18Z

Наталія Заводник:

2013-11-30T23:35:10Z

Наталія Заводник:

Файл:Нація мова.jpg

2013-11-30T23:34:20Z

Наталія Заводник:

2013-11-30T23:03:42Z

Наталія Заводник:

2013-11-30T22:00:57Z

Наталія Заводник: