Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Файл:Дзвіниця 4.jpg

2014-11-30T21:47:11Z

Наталія Валова:

Файл:Дзвіниця 3.jpg

2014-11-30T21:46:41Z

Наталія Валова:

Файл:Дзвіниця 2.jpg

2014-11-30T21:46:14Z

Наталія Валова:

Файл:Дзвіниця1.jpg

2014-11-30T21:45:41Z

Наталія Валова:

Дзвіниця

2014-11-30T21:45:04Z

Наталія Валова:

'''Дзвіниця, -ці, '''''ж. ''1) Колокольня. ''Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. ''Ном. № 13445. 2) = '''Вежа 3. '''Гол. І. Объясн. къ рис. 21. О. 1861. XI; Св. 36. Ум. '''Дзвіничка. '''
[[Категорія:Дз]]
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
[http://sum.in.ua/s/dzvinycja]
ДЗВІНИ́ЦЯ, і, жін. Вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами. До утрені завив з дзвіниці Великий дзвін (Тарас Шевченко, II, 1953, 38); Від старої Орської кріпості лишилася тільки кам'яна дзвіниця (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 3); * У порівняннях. Поставить він собі «двір» [замок], такий високий, як дзвіниця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101).
==Публічний електронний словник української мови==
[http://ukrlit.org/slovnyk/дзвіниця]
дзвіни́ця (зменшене — дзвіни́чка) —
1) вежа для дзвонів у церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами, яка служила також сторожовою вежею; тому первісною формою української дзвіниці була звичайна бантина, покладена на двох стовпах і прикрита невеличким дашком. До утрені завив з дзвіниці великий дзвін (Т. Шевченко); Як у Києві на дзвіниці ченці в дзвони дзвонять, так у Полтаві перекупки на місті гуторять (М. Номис);
2) святечна гра на Великдень (див. оборі́г 2).
==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/263937.html]
ДЗВІНИЦЯ
див. БАШТА
==Українська Радянська енциклопедія==
[http://leksika.com.ua/19670408/ure/dzvinitsya]
-баштоподібна мурована або дерев'яна культова споруда. Будується окремо від храму або є його частиною. Д. в плані бувають квадратні, прямокутні, круглі та багатогранні з горизонтальними поярусними членуваннями. Перший ярус Д.- комора або проїзна брама, горішній - для дзвонів. Висотний силует Д. часто відігравав важливу архіт.-мистецьку роль у містобудуванні. Серед відомих Д.- кампаніла, т. з. Падаюча вежа у Пізі (1174-1372, розпочата арх. Бонанно); Івана Великого в Моск. Кремлі (1505- 08, арх. Б. Фрязін, надбудована 1600; вис. 81 м); Петропавловського собору в Ленінграді (вис. 121,8 м); Велика Д. (1731-45, арх. Й. Шедель, вис. 96 м) і Д. на Дальніх печерах (1754-61, арх. С. Ковнір та І. Григорович-Барський, вис. 40 м), обидві - в Києво-Печерській Лаврі, Д. Софійського собору в Києві (18-19 ст., арх. Шедель, П. Спарро, вис. 76 м.), Успенського собору в Харкові (1824-33, арх. Є. Васильєв, вис. 89,5 м); дерев'яні Д.- церкви св. Юра в Дрогобичі (1600), в Могилеві-Подільському Вінн. обл. (18 ст.).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дзвіниця1.jpg|x140px]] [http://xallyava.ru/images/PrawsLawie/Kiewo-Pecherska_Lawra/6dec9519cb88b538c6c396f17e466605.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: дзвіниця 2.jpg|x140px]] [http://www.pravoslavie.ru/sas/image/100673/67372.b.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: дзвіниця 3.jpg|x140px]] [http://www.k-trade.ru/foto/kolokolnya_min.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: дзвіниця 4.jpg|x140px]] [http://www.votpusk.ru/gallery/large/40206.jpg]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|oID4ltseb1w}}
Дзвіниця в місті Борщів
{{#ev:youtube|Az16-__jG_w}}
Лаврська дзвіниця
{{#ev:youtube|QJhwd9mCJpI}}
Дерев'яна дзвіниця. Закарпаття
==Цікаві факти==
===Зі сторінки історії===
Дзвіниця
Споруда у вигляді башти або стінки з прорізами для розміщення дзвонів. Може бути окремою будівлею або частиною християнського храму, здіймаючись над його стінами або нартексом. Дзвіниця у вигляді призматичної або циліндричної башти зводилася одноярусною або кількаярусною, кожний з яких мав великі прорізи, і звичайно увінчувалася пірамідальним дахом, шатром, шпилем або маківкою.
Дзвіниця у формі стінки з різними за розмірами прорізами для підвішування дзвонів різного тону, надбудована над стіною храму називалась "настінною".
Спорудження дзвіниць набуло розповсюдження в усіх без винятку християнських країнах світу.
Перші дзвіниці побудовані в Римі при базиліці св. Іоанна Латеранського і св. Петра. З XI в. стали будуватися в Європі повсюдно. На Русі існують з XIV ст.
Зазвичай, дзвони дзвіниці скликають на церковну службу, відзначення певного часу і з нагоди різноманітних подій, як то — церковні свята, зараз також відвідання храму поважними гостями, ще можуть бити у дзвони на весілля (вінчання), похорони (відспівування).
[http://www.kplavra.kiev.ua/Dzvinicja.html]

Дзвіниця

2014-11-30T21:43:49Z

Наталія Валова:

'''Дзвіниця, -ці, '''''ж. ''1) Колокольня. ''Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. ''Ном. № 13445. 2) = '''Вежа 3. '''Гол. І. Объясн. къ рис. 21. О. 1861. XI; Св. 36. Ум. '''Дзвіничка. '''
[[Категорія:Дз]]
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
[http://sum.in.ua/s/dzvinycja]
ДЗВІНИ́ЦЯ, і, жін. Вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами. До утрені завив з дзвіниці Великий дзвін (Тарас Шевченко, II, 1953, 38); Від старої Орської кріпості лишилася тільки кам'яна дзвіниця (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 3); * У порівняннях. Поставить він собі «двір» [замок], такий високий, як дзвіниця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101).
==Публічний електронний словник української мови==
[http://ukrlit.org/slovnyk/дзвіниця]
дзвіни́ця (зменшене — дзвіни́чка) —
1) вежа для дзвонів у церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами, яка служила також сторожовою вежею; тому первісною формою української дзвіниці була звичайна бантина, покладена на двох стовпах і прикрита невеличким дашком. До утрені завив з дзвіниці великий дзвін (Т. Шевченко); Як у Києві на дзвіниці ченці в дзвони дзвонять, так у Полтаві перекупки на місті гуторять (М. Номис);
2) святечна гра на Великдень (див. оборі́г 2).
==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/263937.html]
ДЗВІНИЦЯ
див. БАШТА
==Українська Радянська енциклопедія==
[http://leksika.com.ua/19670408/ure/dzvinitsya]
-баштоподібна мурована або дерев'яна культова споруда. Будується окремо від храму або є його частиною. Д. в плані бувають квадратні, прямокутні, круглі та багатогранні з горизонтальними поярусними членуваннями. Перший ярус Д.- комора або проїзна брама, горішній - для дзвонів. Висотний силует Д. часто відігравав важливу архіт.-мистецьку роль у містобудуванні. Серед відомих Д.- кампаніла, т. з. Падаюча вежа у Пізі (1174-1372, розпочата арх. Бонанно); Івана Великого в Моск. Кремлі (1505- 08, арх. Б. Фрязін, надбудована 1600; вис. 81 м); Петропавловського собору в Ленінграді (вис. 121,8 м); Велика Д. (1731-45, арх. Й. Шедель, вис. 96 м) і Д. на Дальніх печерах (1754-61, арх. С. Ковнір та І. Григорович-Барський, вис. 40 м), обидві - в Києво-Печерській Лаврі, Д. Софійського собору в Києві (18-19 ст., арх. Шедель, П. Спарро, вис. 76 м.), Успенського собору в Харкові (1824-33, арх. Є. Васильєв, вис. 89,5 м); дерев'яні Д.- церкви св. Юра в Дрогобичі (1600), в Могилеві-Подільському Вінн. обл. (18 ст.).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дзвіниця1.jpg|x140px]] [http://xallyava.ru/images/PrawsLawie/Kiewo-Pecherska_Lawra/6dec9519cb88b538c6c396f17e466605.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: дзвіниця 2.jpg|x140px]] [http://www.pravoslavie.ru/sas/image/100673/67372.b.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: дзвіниця 3.jpg|x140px]] [http://www.k-trade.ru/foto/kolokolnya_min.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: дзвіниця 4.jpg|x140px]] [http://www.votpusk.ru/gallery/large/40206.jpg]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|oID4ltseb1w}} Дзвіниця в місті Борщів
{{#ev:youtube|Az16-__jG_w}} Лаврська дзвіниця
{{#ev:youtube|QJhwd9mCJpI}} Дерев'яна дзвіниця. Закарпаття
==Цікаві факти==
===Зі сторінки історії===
Дзвіниця
Споруда у вигляді башти або стінки з прорізами для розміщення дзвонів. Може бути окремою будівлею або частиною християнського храму, здіймаючись над його стінами або нартексом. Дзвіниця у вигляді призматичної або циліндричної башти зводилася одноярусною або кількаярусною, кожний з яких мав великі прорізи, і звичайно увінчувалася пірамідальним дахом, шатром, шпилем або маківкою.
Дзвіниця у формі стінки з різними за розмірами прорізами для підвішування дзвонів різного тону, надбудована над стіною храму називалась "настінною".
Спорудження дзвіниць набуло розповсюдження в усіх без винятку християнських країнах світу.
Перші дзвіниці побудовані в Римі при базиліці св. Іоанна Латеранського і св. Петра. З XI в. стали будуватися в Європі повсюдно. На Русі існують з XIV ст.
Зазвичай, дзвони дзвіниці скликають на церковну службу, відзначення певного часу і з нагоди різноманітних подій, як то — церковні свята, зараз також відвідання храму поважними гостями, ще можуть бити у дзвони на весілля (вінчання), похорони (відспівування).
[http://www.kplavra.kiev.ua/Dzvinicja.html]

Файл:Потопельник4.jpg

2014-11-30T21:09:35Z

Наталія Валова:

Файл:Потопельник3.jpg

2014-11-30T21:09:12Z

Наталія Валова:

Файл:Потопельник2.jpg

2014-11-30T21:08:54Z

Наталія Валова:

Файл:Потопельник1.jpg

2014-11-30T21:08:17Z

Наталія Валова:

Потопельник

2014-11-30T21:05:52Z

Наталія Валова:

'''Потопе́льник, -ка, '''''м. ''Утопленникъ. Шух. І. 42. 182.
[[Категорія:По]]
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
[http://sum.in.ua/s/potopeljnyk]
ПОТОПЕ́ЛЬНИК, а, чол., розм. Те саме, що утопленик. Міг би [Іван] розказати і.. про потопельників, які по заході сонця сушать бліде тіло своє на каменях в річці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 307); А якби був я потопельником, — усе причаював би ся в найглибшім зеленім місці під стрімкою скалою (Гнат Хоткевич, II, 1966, 319); * У порівняннях. Ввійде [хмара] в гирло ущелини,.. стане всмоктувати в себе вільгість і, набрякши водою, як потопельник, розпадеться весняною зливою (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 91).
==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53407/271403.html]
ПОТОПЕЛЬНИК
утопленик, як ім. утоплений, тонучий, сов. потопаючий.
==Словник фразеологізмів==
[http://uk.worldwidedictionary.org/утоплений]
як [то́му] уто́пленику (уто́пленому), зі сл. щасти́ти, ве́зти і т. ін. Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Везе йому, як тому втопленику (Укр.. присл..); На п’ятий день заявився Марко..— Щастить тобі [Тимку], як утопленику,— засміявся він.— Орися кличе (Григорій Тютюнник).
як [то́му] уто́пленику (уто́пленому), зі сл. щасти́ти, ве́зти і т. ін. Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Везе йому, як тому втопленику (Укр.. присл..); На п’ятий день заявився Марко..— Щастить тобі [Тимку], як утопленику,— засміявся він.— Орися кличе (Григорій Тютюнник).
==Орфографічний словник української мови==
[http://orfograf_ukr.academic.ru/133326/потопельник]
потопе́льник
іменник чоловічого роду, істота
розм.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:потопельник1.jpg|x140px]] [http://hq-wallpapers.ru/wallpapers/5/hq-wallpapers_ru_abstraction3d_20194_1280x1024.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:потопельник2.jpg|x140px]] [http://kafa-info.com.ua/news_thumbs/knf25415bc3393a0e4a08b1f1d499305b3e_800.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:потопельник3.jpg|x140px]] [http://www.pressa.tv/uploads/posts/2013-06/1370590744_y3.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:потопельник4.jpg|x140px]] [http://d3ewq692yqs4gl.cloudfront.net/wp-content/gallery/grace-reef/grace-reef-03-jason-decaires-taylor-sculpture.jpg]
|}
==Цікаві факти==
===Надзвичайні факти про тонущих людей===
[http://www.infoniac.ru/news/Neveroyatnye-fakty-ob-utoplenii-i-tonushih-lyudyah.html]

Потопельник

2014-11-30T21:05:00Z

Наталія Валова:

Файл:Надзвичайно3.jpg

2014-11-30T20:35:08Z

Наталія Валова:

Файл:Надзвичайно2.jpg

2014-11-30T20:34:40Z

Наталія Валова:

Файл:Надзвичайно1.jpg

2014-11-30T20:34:00Z

Наталія Валова:

Надзвичайно

2014-11-30T20:33:23Z

Наталія Валова:

'''Надзвичайно, '''''нар. ''Необычайно, чрезвычайно.
[[Категорія:На]]
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
[http://sum.in.ua/s/nadzvychajno]
НАДЗВИЧАЙНО. Присл. до надзвичайний 1, 2. Море — надзвичайно гарного кольору, далеко краще тут, ніж в Криму (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 325); Шерстюк був блідий і схвильований надзвичайно (Олександр Довженко, I, 1958, 203); Костомаров, хоч і мало знав музику, розумів, що Аліна грає щось надзвичайно складне з технічного боку (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 390).

==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53405/268224.html]
НАДЗВИЧАЙНО
пр., страшенно, надзвичай, НАДИВО, фр. що аж-аж-аж <н. гарячий, що аж-аж-аж>; (гарний) збіса і всі мож. пох. від НАДЗВИЧАЙНИЙ; пор. НАВДИВОВИЖУ.

==Українсько-російський словник==
[http://ukrainian_russian.academic.ru/59356/надзвичайно]
Надзвичайно
1) необыча́йно, необыкнове́нно, исключи́тельно, порази́тельно, чрезвыча́йно; сногсшиба́тельно; замеча́тельно
2) чрезвыча́йно, необыча́йно, невероя́тно, до невероя́тности, до невероя́тия, удиви́тельно; потряса́юще; нечелове́чески; кра́йне, до кра́йности, в вы́сшей сте́пени, на ре́дкость

==Орфографічний словник української мови==
[http://orfograf_ukr.academic.ru/86709/надзвичайно]
надзвича́йно
прислівник
незмінювана словникова одиниця

==Словник синонімів==
[http://uk.worldwidedictionary.org/надзвичайно]
Надзвича́йно - дуже, незвича́йно, вкрай[укра́й], безме́жно, нескінче́нно, безмі́рно, незмі́рно[незмі́рено][незмі́ряно], понадмі́ру, неймові́рно, безкіне́чно[безконе́чно].

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:надзвичайно1.jpg|x140px]] [http://semikrapkova.livejournal.com/81671.html]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:надзвичайно2.jpg|x140px]] [http://cs622225.vk.me/v622225491/b9da/OPv31D-3TVk.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:надзвичайно3.jpg|x140px]] [http://cs622225.vk.me/v622225582/aae9/J5jKLI04kyw.jpg]
|}

==Цікаві факти==
===Надзвичайна ситуація ===
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Надзвичайна_ситуація]

Файл:Сідий1.jpg

2014-11-30T18:50:01Z

Наталія Валова:

Файл:Сідий4.jpg

2014-11-30T18:48:31Z

Наталія Валова:

Файл:Сідий3.jpg

2014-11-30T18:48:00Z

Наталія Валова:

Файл:Сідий2.jpg

2014-11-30T18:47:37Z

Наталія Валова:

Сідий

2014-11-30T18:46:48Z

Наталія Валова:

'''Сідий, -а, -е '''= '''Сивий. '''''Зажурилась Хмельницького сідая голова. ''Макс.
[[Категорія:Сі]]

==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
[httphttp://sum.in.ua/s/sidyj]

СІДИ́Й, а, е, рідко. Те саме, що сивий. «Гай! гай! де діти єсть такії, Щоб кудрі батькові сідії Найвище ставили всього?..» (Іван Котляревський, I, 1952, 274); Скрізь сідий туман наліг На широке поле (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 67); Печаль на серденьку! Згадалась Мені сіда старовина (Іван Манжура, Тв., 1955, 141).
♦ До сіди-коси — до старості. Сидітимеш до сіди-коси (Номис, 1864, № 888-5); Сідий, як лунь — дуже сивий. Вкине слово [Денис], та таке, що й десять стариків, сідих, як лунь, ..не видумають (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 398).
==Орфографічний словник української мови==
[http://slovopedia.org.ua/35/53409/193184.html]
Сіди́й – прикметни сивий рідко вживається, переважно у фразеологізмі
==Словник відмінків==
[http://uk.worldwidedictionary.org/сідий»]
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний сіди́й сіда́ сіде́ сіді́
родовий сідо́го сідо́ї сідо́го сіди́х
давальний сідо́му сіді́й сідо́му сіди́м
знахідний сіди́й, сідо́го сіду́ сіде́ сіді́, сіди́х
орудний сіди́м сідо́ю сіди́м сіди́ми
місцевий на/у сідо́му, на/у сіді́ на/у сідо́му, на/у сідих

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сідий1.jpg|x140px]] [http://www.oocities.org/vienna/strasse/1038/dmitri2.gif]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сідий2.jpg|x140px]] [http://blog.ustavite-jo.net/wp-content/uploads/2014/03/sem07_conseils_SoinCheveuxBlancs.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сідий3.jpg|x140px]] [http://www.interesu.info/image/statti/805fe1cb29ff20538ef43fd27faf1377_img.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:сідий4.jpg|x140px]] [http://domzhizn.ru/wp-content/uploads/2013/11/117.jpg]
|}

==Цікаві факти==
===Трав’яниста рослина===
Сіда (Sida) — рід трав'янистих і півкущових рослин родини мальвових. Понад 150 видів (за ін. джерелами, до 300), пошир. у субтропїч. і тропіч. зонах земної кулі; в СРСР (зх. райони Закавказзя) трапляється лише один дикоростучий вид — С. колючa (S. spinosa). У світовому землеробстві 11 видів С. вирощуються на волокно. Найпоширеніші С. гостра (S. acuta), С. гермафродитна (S. hermaphrodita), що за якістю волокна рівноцінна канатнику, та ін. Вирощування С. як волокнистої рослини поширене в пд.-сх. частині Пн. Америки. У Мексіці С. гостру вирощують як замінник джуту
[http://bug.clan.su/index/0-2]

Файл:Душогубець 4.jpg

2014-11-30T17:56:49Z

Наталія Валова:

Файл:Душогубець 3.jpg

2014-11-30T17:55:55Z

Наталія Валова:

Файл:Душогубець 2.jpg

2014-11-30T17:55:34Z

Наталія Валова:

Файл:Душогубець1.jpg

2014-11-30T17:55:07Z

Наталія Валова:

Душогубець

2014-11-30T17:54:42Z

Наталія Валова:

'''Душогубець, -бця, '''''м. ''Душогубець, убійца. ''Твій рід хороший і величний не плодив ні злодіїв, ні душогубців. ''МВ. І. 27. ''Перш було як який грішний попаде сюди, так і то навдивовижу; та й то бували все то душогубці, то харцизяки. ''Кв. II. 187. ''Той був душогубець. ''Єв. I. VIII. 44.
[[Категорія:Ду]]
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
[http://sum.in.ua/s/dushoghubecj]
ДУШОГУ́БЕЦЬ, бця, чол. Те саме, що душогуб. Денис, розказує, що він душогубець, злодій (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 415); Руки цього ката [Скоропадського] вже по самі плечі були в крові, й кращого душогубця німецькі окупанти навряд чи знайшли б (Семен Скляренко, Легенд. начдив, 1957, 31).
==Українсько-російський словник==
[http://slovopedia.org.ua/47/53396/313038.html]
ДУШОГУБЕЦЬ а – см. душогуб
==Публічний електронний словник української мови ==
[http://ukrlit.org/slovnyk/душогубець]
Душогу́бець, бця, м. Душогубець, убійца. Твій рід хороший і величний не плодив ні злодіїв, ні душогубців. МВ. І. 27. Перш було як який грішний попаде сюди, так і то навдивовижу; та й то бували все то душогубці, то харцизяки. Кв. II. 187. Той був душогубець. Єв. І. VIII. 44.

==Орфографічний словник української мови==
[http://orfograf_ukr.academic.ru/43360]
Душогу́бець - іменник чоловічого роду, істота
== Словник синонімів української мови ==
[ http://synonyms_uk.enacademic.com/7706/убивця]
Душогубець
(той, хто вбив, убиває людей), у[в]бивець, головоріз, згубник, людиновбивець, людиновбивця, душогуб, вбивця, горлоріз; братовбивця, братовбивець (брата, однодумця); дітовбивця, дітовбивець, дітогубець (дітей); кат (особа, що страчує)
— Пор. братовбивця
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Душогубець1.jpg|x140px]] [http://nk.org.ua/upload/12/20130831121044_3_thumb-x-d0905967.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Душогубець 2.jpg|x140px]] [http://uapress.info/content/news/2014/1/14185/big/2ebf227634439155bc6cf8c332e74be41389960004.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Душогубець 3.jpg|x140px]] [http://www.novostimira.com.ua/images/news/1363452729_102.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Душогубець 4.jpg|x140px]] [http://data.photo.sibnet.ru/upload/imggreat/119661858899.jpg]
|}

==Цікаві факти==
===Твори ===
Осьмачка Теодосій Степанович «Ротонда душогубців» (1956)
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Осьмачка_Теодосій_Степанович]

Дома

2014-11-30T17:12:22Z

Наталія Валова:

'''І. Дома, -ми, '''''ж. ''= '''Дім. '''''Своя дома. ''Рк. Левиц. ''Занесеш до моєї доми. ''Грин. II. 81. ''Прийшов.... до своєї доми. ''Грин. ІІІ. 369.

'''ІІ. Дома, '''''нар. ''Дома. ''Чом не хочеш ти робити і дома сидіти? ''Чуб. III. 148. ''Батько й мати поїхали до родичів..., дома зосталися хлопці. ''Ком. II. 68.

== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
[ http://sum.in.ua/s/doma]

ДО́МА.
1. присл. Те саме, що вдома. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко (Леся Українка. III, 1952, 635); Батько вже дома був, саме обротьку лагодив біля світла (Андрій Головко, II, 1957, 135);
// У рідному краю, на батьківщині. Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло (Тарас Шевченко, II, 1953, 23).
♦ Не всі дома у кого — те саме, що Не всі вдома (див. вдома). Гутман дивиться на мене, як на людину, в якої не всі дома (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 44); Як дома — те саме, що Як вдома (див. вдома). Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він поводився, як дома, все знав і вмів (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4).
2. ім. дома, и, жін., розм. Те саме, що домівка.
==Словник синонімів==
[ http://slovopedia.org.ua/41/53396/264178.html]

ДОМА
пр., вдома, у хаті, в домівці, серед сім'ї, серед своїх; на батьківщині.
==Словник відмінків==
[ http://uk.worldwidedictionary.org/дома]

Відмінок-Однина

Називний-До́ма

Родовий - До́ми

Давальний - До́мі

Знахідний - До́му

Орудний - До́мою

Місцевий - на/у До́мі

Кличний - До́мо*

== Словник фразеологізмів ==
[ http://uk.worldwidedictionary.org/дома]

бу́́ти [і] вдо́́ма (до́́ма) й за́́мужем. Користуватися одночасно усіма вигодами. — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий).
не всі вдо́ма (до́ма) у кого. Хто-небудь дурний, недоумкуватий. [Андрій:] Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома! (З. Мороз); Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома (І. Франко); — Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома (Дніпрова Чайка). [чи] всі вдо́ма (до́ма)? — Гайворон виступив на правлінні проти плану сівби, який затверджений для їхнього колгоспу. — У нього всі вдома? — зі злом спитав Бунчук (М. Зарудний); — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. (М. Коцюбинський).
не ма́ти усі́х до́ма, жарт. Нерозумно себе поводити, бути дурнуватим. У однієї жінки був чоловік, та такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна сміється).
як (мов, на́че і т. ін.) [у се́бе] до́ма. 1. зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т. ін. Добре, безтурботно, безпечно. Зажила вона [Христя] в Перепелихи як у себе дома (Панас Мирний); // Впевнено. Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко); Горбань хазяйновито наче в себе дома подався до хлівця.., а невдовзі з’явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало).
2. зі сл. бу́ти. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки.— Роздягайся,— сказав Льоня ..— Будь як дома (О. Гончар); — Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник).
3. Безцеремонно, нахабно. Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами як дома (О. Гончар).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома1.jpg|x140px]] [http://mynew-year.ru/_ph/3/631468599.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома2.jpg|x140px]] [http://www.slavyanskaya-kultura.ru/images/photos/medium/7888489c90c760e0ea928d15fe42ea7b.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома3.jpg|x140px]] [http://www.dom2000.com/file/photos/459/2964459/15191703_big.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома4.jpg|x140px]] [http://gamelika.com/imaginator/1/4e5fa075daa9b_659.jpeg]
|}

==Цікаві факти==
===Замість дому – печера===
Здавалося б: які житлові печери? На дворі XXI століття! Однак такої думки дотримуються далеко не всі. У провінційному містечку Шеньсі, Китай, розташовується багато скель, які складаються з піщаної породи. Тут знайшли своє місце приблизно 30 мільйонів людей. Варто відзначити, що таке незвичайне місце проживання користується попитом у інвесторів. Ціна за 70 квадратних метрів становить 50 тисяч доларів. Вибір такого специфічного місця проживання багато хто вважає цілком обгрунтованим: це не тільки зручно, але й екологічно. Жителі печер використовують цегляну кладку для зміцнення стін свого житла. Ще можна з'єднати між собою кілька печер, це дасть більше житлової площі. Такі заходи цілком доступні, так як піщана порода податлива в роботі. Заради справедливості варто зазначити, що деякі апартаменти в печерах мають не тільки електрику, а й водопровід. До речі, клімат завжди прийнятний для життя, так як в жарку пору року в печерах прохолодно, а в холодну навпаки - тепло і затишно.
[http://mif-facts.com.ua/вместо-дома-пещера/]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:До]]

Дома

2014-11-30T17:11:08Z

Наталія Валова:

'''І. Дома, -ми, '''''ж. ''= '''Дім. '''''Своя дома. ''Рк. Левиц. ''Занесеш до моєї доми. ''Грин. II. 81. ''Прийшов.... до своєї доми. ''Грин. ІІІ. 369.

'''ІІ. Дома, '''''нар. ''Дома. ''Чом не хочеш ти робити і дома сидіти? ''Чуб. III. 148. ''Батько й мати поїхали до родичів..., дома зосталися хлопці. ''Ком. II. 68.

== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
[ http://sum.in.ua/s/doma]
ДО́МА.
1. присл. Те саме, що вдома. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко (Леся Українка. III, 1952, 635); Батько вже дома був, саме обротьку лагодив біля світла (Андрій Головко, II, 1957, 135);
// У рідному краю, на батьківщині. Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло (Тарас Шевченко, II, 1953, 23).
♦ Не всі дома у кого — те саме, що Не всі вдома (див. вдома). Гутман дивиться на мене, як на людину, в якої не всі дома (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 44); Як дома — те саме, що Як вдома (див. вдома). Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він поводився, як дома, все знав і вмів (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4).
2. ім. дома, и, жін., розм. Те саме, що домівка.
==Словник синонімів==
[ http://slovopedia.org.ua/41/53396/264178.html]
ДОМА
пр., вдома, у хаті, в домівці, серед сім'ї, серед своїх; на батьківщині.
==Словник відмінків==
[ http://uk.worldwidedictionary.org/дома]
Відмінок-Однина

Називний-До́ма

Родовий - До́ми

Давальний - До́мі

Знахідний - До́му

Орудний - До́мою

Місцевий - на/у До́мі

Кличний - До́мо*

== Словник фразеологізмів ==
[ http://uk.worldwidedictionary.org/дома]
бу́́ти [і] вдо́́ма (до́́ма) й за́́мужем. Користуватися одночасно усіма вигодами. — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий).
не всі вдо́ма (до́ма) у кого. Хто-небудь дурний, недоумкуватий. [Андрій:] Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома! (З. Мороз); Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома (І. Франко); — Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома (Дніпрова Чайка). [чи] всі вдо́ма (до́ма)? — Гайворон виступив на правлінні проти плану сівби, який затверджений для їхнього колгоспу. — У нього всі вдома? — зі злом спитав Бунчук (М. Зарудний); — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. (М. Коцюбинський).
не ма́ти усі́х до́ма, жарт. Нерозумно себе поводити, бути дурнуватим. У однієї жінки був чоловік, та такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна сміється).
як (мов, на́че і т. ін.) [у се́бе] до́ма. 1. зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т. ін. Добре, безтурботно, безпечно. Зажила вона [Христя] в Перепелихи як у себе дома (Панас Мирний); // Впевнено. Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко); Горбань хазяйновито наче в себе дома подався до хлівця.., а невдовзі з’явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало).
2. зі сл. бу́ти. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки.— Роздягайся,— сказав Льоня ..— Будь як дома (О. Гончар); — Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник).
3. Безцеремонно, нахабно. Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами як дома (О. Гончар).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома1.jpg|x140px]] [http://mynew-year.ru/_ph/3/631468599.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома2.jpg|x140px]] [http://www.slavyanskaya-kultura.ru/images/photos/medium/7888489c90c760e0ea928d15fe42ea7b.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома3.jpg|x140px]] [http://www.dom2000.com/file/photos/459/2964459/15191703_big.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома4.jpg|x140px]] [http://gamelika.com/imaginator/1/4e5fa075daa9b_659.jpeg]
|}

==Цікаві факти==
===Замість дому – печера===
Здавалося б: які житлові печери? На дворі XXI століття! Однак такої думки дотримуються далеко не всі. У провінційному містечку Шеньсі, Китай, розташовується багато скель, які складаються з піщаної породи. Тут знайшли своє місце приблизно 30 мільйонів людей. Варто відзначити, що таке незвичайне місце проживання користується попитом у інвесторів. Ціна за 70 квадратних метрів становить 50 тисяч доларів. Вибір такого специфічного місця проживання багато хто вважає цілком обгрунтованим: це не тільки зручно, але й екологічно. Жителі печер використовують цегляну кладку для зміцнення стін свого житла. Ще можна з'єднати між собою кілька печер, це дасть більше житлової площі. Такі заходи цілком доступні, так як піщана порода податлива в роботі. Заради справедливості варто зазначити, що деякі апартаменти в печерах мають не тільки електрику, а й водопровід. До речі, клімат завжди прийнятний для життя, так як в жарку пору року в печерах прохолодно, а в холодну навпаки - тепло і затишно.
[http://mif-facts.com.ua/вместо-дома-пещера/]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:До]]

Кухня

2014-11-30T16:45:41Z

Наталія Валова:

'''Кухня ний, -а, -е. '''Кухонный. ''Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі. ''

'''Кухня, -ні, '''''ж. ''Кухня. ''Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні її да кухні тащить. ''Ном. № 1222. ''У кухні неначе пекло яке палам). ''Стор. МПр. 72.
[[Категорія:Ку]]

==Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==
[http://sum.in.ua/s/kukhnja]
КУ́ХНЯ, і, жін.
1. Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. Вона пройшла, кухню, де куховарка кришила зілля на страву (Панас Мирний, I, 1954, 323); З кухні долинає тихе шипіння примуса і ледве вловимий запах чогось смачного (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 7);
// Готування їжі. У північній частині міста вона [вода] мала надто великий процент кальцію і через це була майже непридатна для кухні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516);
// чого, перен., ірон. Про скриту, закулісну сторону якої-небудь негативної діяльності. Автор викриває брудну кухню націоналістичної продажної преси (Історія української літератури, II, 1956, 600).
Похідна (солдатська і т. ін.) кухня — обладнана для готування їжі повозка або машина, що їде за військом у поході. Усі колії забиті заметеними снігом составами — порожняки, військові ешелони з двоколками, похідними кухнями (Андрій Головко, II, 1957, 458); Смачно пахнучи, тряслися за своїми підрозділами солдатські кухні (Олесь Гончар, III, 1959, 429).

2. Набір страв, характер харчування. А на столику вся холодна кухня. І яблука, і помаранчі, і фіги (Іван Франко, IV, 1950, 347); Українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями (Українські страви, 1957, 3).
==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53402/267015.html]
КУХНЯ
куховарня; (готування їжі) КУХОВАРСТВО; (дієтна) меню, страви; (політична) махінації, шахри-махри, ок. закулісся, закуліси; (виборів) механіка.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня1.jpg|x140px]] [http://cs311416.vk.me/v311416256/2fe3/G_NKq_YeHT0.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня3.jpg|x140px]] [http://strg.mebel.kz/live/502d/fa/2f/34df14/37/60/002/b0c/photos/3333460746.jpg/full.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня4.jpg|x140px]] [http://kuxnikorolev.ru/wp-content/rockettheme/rt_nebulae_wp/frontpage/scroll-image4.jpg]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LPsZ2JZZhrQ }} Найдавніші рецепти української кухні

{{#ev:youtube|l8I4pOEVxY4 }} Закарпатська кухня

==Цікаві факти==
''Давня і сучасна кухня України'' [http://about-ukraine.com/index.php?text=1982]

''Кухня Давнього Риму'' [https://ru.wikipedia.org/wiki/%CA%F3%F5%ED%FF_%C4%F0%E5%E2%ED%E5%E3%EE_%D0%E8%EC%E0]

Допомога

2014-11-30T16:44:05Z

Наталія Валова:

'''Допомога, -ги, '''''ж. ''Помощь, пособіе. Грин. II. 38. ''Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. ''К. ЧР. 398. ''Я тобі буду в допомозі. ''Грин. II. 32.

==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
[http://sum.in.ua/s/dopomogha]

ДОПОМО́ГА, и, жін. Сприяння, підтримка в чому-небудь. В боях за ясність зір і вод, За повінь щастя трудового Давав російський нам народ Свою братерську допомогу (Максим Рильський, I, 1956, 338); Пожежа була ліквідована без допомоги пожежної команди (Юрій Смолич, II, 1958, 81);
// Матеріальна підтримка. Постановою ВЦВКу видано одноразову допомогу хворому (Василь Еллан, II, 1958, 77); В разі хвороби робітникам і службовцям видається допомога (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 34);
// Захист, порятунок у біді. З останніх сил Лукія гукнула на допомогу (Олесь Донченко, III, 1956, 77);
// Сприяння в лікуванні, полегшення страждань. Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 167);
// Ті, хто приходить на допомогу кому-небудь. Лишалась єдина дорога — за Волгу, сувору таку, а звідти прийшла б допомога, якби переплисти ріку... (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 47).
Швидка допомога: а) медико-санітарна організація, яка подає першу медичну допомогу у невідкладних випадках. — Чого ж не подзвонила в швидку допомогу? — стримуючи роздратування.., процідив крізь зуби Федір (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 194); б) спеціальний автомобіль, який доставляє лікаря до хворого і яким перевозять хворих до лікувальних закладів. Коли вона прибігла додому, матір вже забрала швидка допомога (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 188).

==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264223.html]
ДОПОМОГА
поміч, запомога, (моральна) підтримка, (у міру сил) підмога, підпомога, сприяння; (матеріяльна) грошова допомога, субсидія, жм. підігрів, (фірмі від уряду) дотація; У ФР. порятунок; (медична) лікування.

==Словник відмінків==
[http://uk.worldwidedictionary.org/допомога]
відмінок однина
називний- допомо́га
родовий -допомо́ги
давальний- допомо́зі
знахідний- допомо́гу
орудний- допомо́гою
місцевий- на/у допомо́зі
кличний - допомо́го*

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога1.jpg|x140px]] [http://openboom.ru/images/challenge/45/16373.jpg?w0000-00-00%2000:00:00]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога2.jpg|x140px]] [http://kray.ck.ua/media/k2/items/cache/f92ea1f3092fc72b1ccf6a46eaa1d54e_XL.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога3.jpg|x140px]] [http://www.proza.ru/pics/2014/02/05/1135.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога4.jpg|x140px]] [http://www.stihi.ru/pics/2013/11/06/10637.jpg]
|}

==Цікаві факти==

''Перша медична допомога'' [http://uk.wikipedia.org/wiki/Перша_медична_допомога]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:До]]

Файл:Кухня3.jpg

2014-11-30T16:42:41Z

Наталія Валова:

Кухня

2014-11-30T16:41:59Z

Наталія Валова:

'''Кухня ний, -а, -е. '''Кухонный. ''Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі. ''

'''Кухня, -ні, '''''ж. ''Кухня. ''Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні її да кухні тащить. ''Ном. № 1222. ''У кухні неначе пекло яке палам). ''Стор. МПр. 72.
[[Категорія:Ку]]

==Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==
[http://sum.in.ua/s/kukhnja]
КУ́ХНЯ, і, жін.
1. Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. Вона пройшла, кухню, де куховарка кришила зілля на страву (Панас Мирний, I, 1954, 323); З кухні долинає тихе шипіння примуса і ледве вловимий запах чогось смачного (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 7);
// Готування їжі. У північній частині міста вона [вода] мала надто великий процент кальцію і через це була майже непридатна для кухні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516);
// чого, перен., ірон. Про скриту, закулісну сторону якої-небудь негативної діяльності. Автор викриває брудну кухню націоналістичної продажної преси (Історія української літератури, II, 1956, 600).
Похідна (солдатська і т. ін.) кухня — обладнана для готування їжі повозка або машина, що їде за військом у поході. Усі колії забиті заметеними снігом составами — порожняки, військові ешелони з двоколками, похідними кухнями (Андрій Головко, II, 1957, 458); Смачно пахнучи, тряслися за своїми підрозділами солдатські кухні (Олесь Гончар, III, 1959, 429).

2. Набір страв, характер харчування. А на столику вся холодна кухня. І яблука, і помаранчі, і фіги (Іван Франко, IV, 1950, 347); Українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями (Українські страви, 1957, 3).
==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53402/267015.html]
КУХНЯ
куховарня; (готування їжі) КУХОВАРСТВО; (дієтна) меню, страви; (політична) махінації, шахри-махри, ок. закулісся, закуліси; (виборів) механіка.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня1.jpg|x140px]] [http://cs311416.vk.me/v311416256/2fe3/G_NKq_YeHT0.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня3.jpg|x140px]] [http://strg.mebel.kz/live/502d/fa/2f/34df14/37/60/002/b0c/photos/3333460746.jpg/full.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня4.jpg|x140px]] [http://kuxnikorolev.ru/wp-content/rockettheme/rt_nebulae_wp/frontpage/scroll-image4.jpg]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LPsZ2JZZhrQ }} Найдавніші рецепти української кухні

{{#ev:youtube|l8I4pOEVxY4 }} Закарпатська кухня

==Цікаві факти==
Давня і сучасна кухня України [http://about-ukraine.com/index.php?text=1982]

Кухня Давнього Риму [https://ru.wikipedia.org/wiki/%CA%F3%F5%ED%FF_%C4%F0%E5%E2%ED%E5%E3%EE_%D0%E8%EC%E0]

Кухня

2014-11-30T16:35:00Z

Наталія Валова:

'''Кухня ний, -а, -е. '''Кухонный. ''Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі. ''

'''Кухня, -ні, '''''ж. ''Кухня. ''Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні її да кухні тащить. ''Ном. № 1222. ''У кухні неначе пекло яке палам). ''Стор. МПр. 72.
[[Категорія:Ку]]

==Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==
[http://sum.in.ua/s/kukhnja]
КУ́ХНЯ, і, жін.
1. Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. Вона пройшла, кухню, де куховарка кришила зілля на страву (Панас Мирний, I, 1954, 323); З кухні долинає тихе шипіння примуса і ледве вловимий запах чогось смачного (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 7);
// Готування їжі. У північній частині міста вона [вода] мала надто великий процент кальцію і через це була майже непридатна для кухні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516);
// чого, перен., ірон. Про скриту, закулісну сторону якої-небудь негативної діяльності. Автор викриває брудну кухню націоналістичної продажної преси (Історія української літератури, II, 1956, 600).
Похідна (солдатська і т. ін.) кухня — обладнана для готування їжі повозка або машина, що їде за військом у поході. Усі колії забиті заметеними снігом составами — порожняки, військові ешелони з двоколками, похідними кухнями (Андрій Головко, II, 1957, 458); Смачно пахнучи, тряслися за своїми підрозділами солдатські кухні (Олесь Гончар, III, 1959, 429).

2. Набір страв, характер харчування. А на столику вся холодна кухня. І яблука, і помаранчі, і фіги (Іван Франко, IV, 1950, 347); Українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями (Українські страви, 1957, 3).
==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53402/267015.html]
КУХНЯ
куховарня; (готування їжі) КУХОВАРСТВО; (дієтна) меню, страви; (політична) махінації, шахри-махри, ок. закулісся, закуліси; (виборів) механіка.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня1.jpg|x140px]] [http://cs311416.vk.me/v311416256/2fe3/G_NKq_YeHT0.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня2.jpg|x140px]] [hhttp://postroy-kadom.ru/wp-content/uploads/2014/03/full.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня4.jpg|x140px]] [http://kuxnikorolev.ru/wp-content/rockettheme/rt_nebulae_wp/frontpage/scroll-image4.jpg]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LPsZ2JZZhrQ }} Найдавніші рецепти української кухні

{{#ev:youtube|l8I4pOEVxY4 }} Закарпатська кухня

==Цікаві факти==
Давня і сучасна кухня України [http://about-ukraine.com/index.php?text=1982]

Кухня Давнього Риму [https://ru.wikipedia.org/wiki/%CA%F3%F5%ED%FF_%C4%F0%E5%E2%ED%E5%E3%EE_%D0%E8%EC%E0]

Кухня

2014-11-30T16:33:56Z

Наталія Валова:

'''Кухня ний, -а, -е. '''Кухонный. ''Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі. ''

'''Кухня, -ні, '''''ж. ''Кухня. ''Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні її да кухні тащить. ''Ном. № 1222. ''У кухні неначе пекло яке палам). ''Стор. МПр. 72.
[[Категорія:Ку]]

==Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==
[http://sum.in.ua/s/kukhnja]
КУ́ХНЯ, і, жін.
1. Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. Вона пройшла, кухню, де куховарка кришила зілля на страву (Панас Мирний, I, 1954, 323); З кухні долинає тихе шипіння примуса і ледве вловимий запах чогось смачного (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 7);
// Готування їжі. У північній частині міста вона [вода] мала надто великий процент кальцію і через це була майже непридатна для кухні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516);
// чого, перен., ірон. Про скриту, закулісну сторону якої-небудь негативної діяльності. Автор викриває брудну кухню націоналістичної продажної преси (Історія української літератури, II, 1956, 600).
Похідна (солдатська і т. ін.) кухня — обладнана для готування їжі повозка або машина, що їде за військом у поході. Усі колії забиті заметеними снігом составами — порожняки, військові ешелони з двоколками, похідними кухнями (Андрій Головко, II, 1957, 458); Смачно пахнучи, тряслися за своїми підрозділами солдатські кухні (Олесь Гончар, III, 1959, 429).

2. Набір страв, характер харчування. А на столику вся холодна кухня. І яблука, і помаранчі, і фіги (Іван Франко, IV, 1950, 347); Українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями (Українські страви, 1957, 3).
==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53402/267015.html]
КУХНЯ
куховарня; (готування їжі) КУХОВАРСТВО; (дієтна) меню, страви; (політична) махінації, шахри-махри, ок. закулісся, закуліси; (виборів) механіка.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня1.jpg|x140px]] [http://cs311416.vk.me/v311416256/2fe3/G_NKq_YeHT0.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня2.jpg|x140px]] [http://women.itop.net/content/files/images/дом/твой%20дом/karolina24.gif?size=wm_image]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня3.jpg|x140px]] [http://postroy-kadom.ru/wp-content/uploads/2014/03/full.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня4.jpg|x140px]] [http://kuxnikorolev.ru/wp-content/rockettheme/rt_nebulae_wp/frontpage/scroll-image4.jpg]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LPsZ2JZZhrQ }} Найдавніші рецепти української кухні

{{#ev:youtube|l8I4pOEVxY4 }} Закарпатська кухня

==Цікаві факти==
Давня і сучасна кухня України [http://about-ukraine.com/index.php?text=1982]

Кухня Давнього Риму [https://ru.wikipedia.org/wiki/%CA%F3%F5%ED%FF_%C4%F0%E5%E2%ED%E5%E3%EE_%D0%E8%EC%E0]

Файл:Кухня4.jpg

2014-11-30T16:33:11Z

Наталія Валова:

Файл:Кухня2.jpg

2014-11-30T16:32:16Z

Наталія Валова:

Файл:Кухня1.jpg

2014-11-30T16:31:13Z

Наталія Валова:

Кухня

2014-11-30T16:30:35Z

Наталія Валова:

'''Кухня ний, -а, -е. '''Кухонный. ''Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі. ''

'''Кухня, -ні, '''''ж. ''Кухня. ''Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні її да кухні тащить. ''Ном. № 1222. ''У кухні неначе пекло яке палам). ''Стор. МПр. 72.
[[Категорія:Ку]]

==Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==
[http://sum.in.ua/s/kukhnja]
КУ́ХНЯ, і, жін.
1. Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. Вона пройшла, кухню, де куховарка кришила зілля на страву (Панас Мирний, I, 1954, 323); З кухні долинає тихе шипіння примуса і ледве вловимий запах чогось смачного (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 7);
// Готування їжі. У північній частині міста вона [вода] мала надто великий процент кальцію і через це була майже непридатна для кухні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516);
// чого, перен., ірон. Про скриту, закулісну сторону якої-небудь негативної діяльності. Автор викриває брудну кухню націоналістичної продажної преси (Історія української літератури, II, 1956, 600).
Похідна (солдатська і т. ін.) кухня — обладнана для готування їжі повозка або машина, що їде за військом у поході. Усі колії забиті заметеними снігом составами — порожняки, військові ешелони з двоколками, похідними кухнями (Андрій Головко, II, 1957, 458); Смачно пахнучи, тряслися за своїми підрозділами солдатські кухні (Олесь Гончар, III, 1959, 429).

2. Набір страв, характер харчування. А на столику вся холодна кухня. І яблука, і помаранчі, і фіги (Іван Франко, IV, 1950, 347); Українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями (Українські страви, 1957, 3).
==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53402/267015.html]
КУХНЯ
куховарня; (готування їжі) КУХОВАРСТВО; (дієтна) меню, страви; (політична) махінації, шахри-махри, ок. закулісся, закуліси; (виборів) механіка.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня1.jpg|x140px]] [http://cs311416.vk.me/v311416256/2fe3/G_NKq_YeHT0.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня2.jpg|x140px]] [http://women.itop.net/content/files/images/дом/твой%20дом/karolina24.gif?size=wm_image]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня3.jpg|x140px]] [http://postroy-kadom.ru/wp-content/uploads/2014/03/full.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кухня4.jpg|x140px]] [http://kuxnikorolev.ru/wp-content/rockettheme/rt_nebulae_wp/frontpage/scroll-image4.jpg]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LPsZ2JZZhrQ }} Найдавніші рецепти української кухні

{{#ev:youtube|l8I4pOEVxY4 }} Закарпатська кухня

==Цікаві факти==
Давня і сучасна кухня України [http://about-ukraine.com/index.php?text=1982]
Кухня Давнього Риму [https://ru.wikipedia.org/wiki/%CA%F3%F5%ED%FF_%C4%F0%E5%E2%ED%E5%E3%EE_%D0%E8%EC%E0

Допомога

2014-11-30T15:45:34Z

Наталія Валова:

'''Допомога, -ги, '''''ж. ''Помощь, пособіе. Грин. II. 38. ''Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. ''К. ЧР. 398. ''Я тобі буду в допомозі. ''Грин. II. 32.

==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
[http://sum.in.ua/s/dopomogha]

ДОПОМО́ГА, и, жін. Сприяння, підтримка в чому-небудь. В боях за ясність зір і вод, За повінь щастя трудового Давав російський нам народ Свою братерську допомогу (Максим Рильський, I, 1956, 338); Пожежа була ліквідована без допомоги пожежної команди (Юрій Смолич, II, 1958, 81);
// Матеріальна підтримка. Постановою ВЦВКу видано одноразову допомогу хворому (Василь Еллан, II, 1958, 77); В разі хвороби робітникам і службовцям видається допомога (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 34);
// Захист, порятунок у біді. З останніх сил Лукія гукнула на допомогу (Олесь Донченко, III, 1956, 77);
// Сприяння в лікуванні, полегшення страждань. Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 167);
// Ті, хто приходить на допомогу кому-небудь. Лишалась єдина дорога — за Волгу, сувору таку, а звідти прийшла б допомога, якби переплисти ріку... (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 47).
Швидка допомога: а) медико-санітарна організація, яка подає першу медичну допомогу у невідкладних випадках. — Чого ж не подзвонила в швидку допомогу? — стримуючи роздратування.., процідив крізь зуби Федір (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 194); б) спеціальний автомобіль, який доставляє лікаря до хворого і яким перевозять хворих до лікувальних закладів. Коли вона прибігла додому, матір вже забрала швидка допомога (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 188).

==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264223.html]
ДОПОМОГА
поміч, запомога, (моральна) підтримка, (у міру сил) підмога, підпомога, сприяння; (матеріяльна) грошова допомога, субсидія, жм. підігрів, (фірмі від уряду) дотація; У ФР. порятунок; (медична) лікування.

==Словник відмінків==
[http://uk.worldwidedictionary.org/допомога]
відмінок однина
називний- допомо́га
родовий -допомо́ги
давальний- допомо́зі
знахідний- допомо́гу
орудний- допомо́гою
місцевий- на/у допомо́зі
кличний - допомо́го*

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога1.jpg|x140px]] [http://openboom.ru/images/challenge/45/16373.jpg?w0000-00-00%2000:00:00]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога2.jpg|x140px]] [http://kray.ck.ua/media/k2/items/cache/f92ea1f3092fc72b1ccf6a46eaa1d54e_XL.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога3.jpg|x140px]] [http://www.proza.ru/pics/2014/02/05/1135.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога4.jpg|x140px]] [http://www.stihi.ru/pics/2013/11/06/10637.jpg]
|}

==Цікаві факти==

Перша медична допомога [http://uk.wikipedia.org/wiki/Перша_медична_допомога]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:До]]

Файл:Допомога4.jpg

2014-11-30T15:44:29Z

Наталія Валова:

Файл:Допомога3.jpg

2014-11-30T15:44:07Z

Наталія Валова:

Файл:Допомога2.jpg

2014-11-30T15:43:42Z

Наталія Валова:

Файл:Допомога1.jpg

2014-11-30T15:43:04Z

Наталія Валова:

Допомога

2014-11-30T15:42:37Z

Наталія Валова:

'''Допомога, -ги, '''''ж. ''Помощь, пособіе. Грин. II. 38. ''Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. ''К. ЧР. 398. ''Я тобі буду в допомозі. ''Грин. II. 32.

==Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)==
[http://sum.in.ua/s/dopomogha]

ДОПОМО́ГА, и, жін. Сприяння, підтримка в чому-небудь. В боях за ясність зір і вод, За повінь щастя трудового Давав російський нам народ Свою братерську допомогу (Максим Рильський, I, 1956, 338); Пожежа була ліквідована без допомоги пожежної команди (Юрій Смолич, II, 1958, 81);
// Матеріальна підтримка. Постановою ВЦВКу видано одноразову допомогу хворому (Василь Еллан, II, 1958, 77); В разі хвороби робітникам і службовцям видається допомога (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 34);
// Захист, порятунок у біді. З останніх сил Лукія гукнула на допомогу (Олесь Донченко, III, 1956, 77);
// Сприяння в лікуванні, полегшення страждань. Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 167);
// Ті, хто приходить на допомогу кому-небудь. Лишалась єдина дорога — за Волгу, сувору таку, а звідти прийшла б допомога, якби переплисти ріку... (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 47).
Швидка допомога: а) медико-санітарна організація, яка подає першу медичну допомогу у невідкладних випадках. — Чого ж не подзвонила в швидку допомогу? — стримуючи роздратування.., процідив крізь зуби Федір (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 194); б) спеціальний автомобіль, який доставляє лікаря до хворого і яким перевозять хворих до лікувальних закладів. Коли вона прибігла додому, матір вже забрала швидка допомога (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 188).

==Словник синонімів==
[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264223.html]
ДОПОМОГА
поміч, запомога, (моральна) підтримка, (у міру сил) підмога, підпомога, сприяння; (матеріяльна) грошова допомога, субсидія, жм. підігрів, (фірмі від уряду) дотація; У ФР. порятунок; (медична) лікування.

==Словник відмінків==
[http://uk.worldwidedictionary.org/допомога]
відмінок однина
називний- допомо́га
родовий -допомо́ги
давальний- допомо́зі
знахідний- допомо́гу
орудний- допомо́гою
місцевий- на/у допомо́зі
кличний - допомо́го*

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога1.jpg|x140px]] [http://openboom.ru/images/challenge/45/16373.jpg?w0000-00-00%2000:00:00]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога2.jpg|x140px]] [http://kray.ck.ua/media/k2/items/cache/f92ea1f3092fc72b1ccf6a46eaa1d54e_XL.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога3.jpg|x140px]] [http://www.proza.ru/pics/2014/02/05/1135.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога4.jpg|x140px]] [http://www.stihi.ru/pics/2013/11/06/10637.jpg]
|}

==Цікаві факти==

Перша медична допомога [http://uk.wikipedia.org/wiki/Перша_медична_допомога]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:До]]

Допомога

2014-11-30T15:33:56Z

Наталія Валова:

'''Допомога, -ги, '''''ж. ''Помощь, пособіе. Грин. II. 38. ''Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. ''К. ЧР. 398. ''Я тобі буду в допомозі. ''Грин. II. 32.

==Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)==
===[http://sum.in.ua/s/dopomogha]===

ДОПОМО́ГА, и, жін. Сприяння, підтримка в чому-небудь. В боях за ясність зір і вод, За повінь щастя трудового Давав російський нам народ Свою братерську допомогу (Максим Рильський, I, 1956, 338); Пожежа була ліквідована без допомоги пожежної команди (Юрій Смолич, II, 1958, 81);
// Матеріальна підтримка. Постановою ВЦВКу видано одноразову допомогу хворому (Василь Еллан, II, 1958, 77); В разі хвороби робітникам і службовцям видається допомога (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 34);
// Захист, порятунок у біді. З останніх сил Лукія гукнула на допомогу (Олесь Донченко, III, 1956, 77);
// Сприяння в лікуванні, полегшення страждань. Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 167);
// Ті, хто приходить на допомогу кому-небудь. Лишалась єдина дорога — за Волгу, сувору таку, а звідти прийшла б допомога, якби переплисти ріку... (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 47).
Швидка допомога: а) медико-санітарна організація, яка подає першу медичну допомогу у невідкладних випадках. — Чого ж не подзвонила в швидку допомогу? — стримуючи роздратування.., процідив крізь зуби Федір (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 194); б) спеціальний автомобіль, який доставляє лікаря до хворого і яким перевозять хворих до лікувальних закладів. Коли вона прибігла додому, матір вже забрала швидка допомога (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 188).

==Словник синонімів==
===[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264223.html]===

ДОПОМОГА
поміч, запомога, (моральна) підтримка, (у міру сил) підмога, підпомога, сприяння; (матеріяльна) грошова допомога, субсидія, жм. підігрів, (фірмі від уряду) дотація; У ФР. порятунок; (медична) лікування.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога1.jpg|x140px]] [http://openboom.ru/images/challenge/45/16373.jpg?w0000-00-00%2000:00:00]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога2.jpg|x140px]] [http://kray.ck.ua/media/k2/items/cache/f92ea1f3092fc72b1ccf6a46eaa1d54e_XL.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога3.jpg|x140px]] [http://www.proza.ru/pics/2014/02/05/1135.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога4.jpg|x140px]] [http://www.stihi.ru/pics/2013/11/06/10637.jpg]
|}

==Цікаві факти==

====Перша медична допомога ==== [http://uk.wikipedia.org/wiki/Перша_медична_допомога]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:До]]

Допомога

2014-11-30T15:29:41Z

Наталія Валова:

'''Допомога, -ги, '''''ж. ''Помощь, пособіе. Грин. II. 38. ''Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. ''К. ЧР. 398. ''Я тобі буду в допомозі. ''Грин. II. 32.
==Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)==
===[http://sum.in.ua/s/dopomogha]===
ДОПОМО́ГА, и, жін. Сприяння, підтримка в чому-небудь. В боях за ясність зір і вод, За повінь щастя трудового Давав російський нам народ Свою братерську допомогу (Максим Рильський, I, 1956, 338); Пожежа була ліквідована без допомоги пожежної команди (Юрій Смолич, II, 1958, 81);
// Матеріальна підтримка. Постановою ВЦВКу видано одноразову допомогу хворому (Василь Еллан, II, 1958, 77); В разі хвороби робітникам і службовцям видається допомога (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 34);
// Захист, порятунок у біді. З останніх сил Лукія гукнула на допомогу (Олесь Донченко, III, 1956, 77);
// Сприяння в лікуванні, полегшення страждань. Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 167);
// Ті, хто приходить на допомогу кому-небудь. Лишалась єдина дорога — за Волгу, сувору таку, а звідти прийшла б допомога, якби переплисти ріку... (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 47).
Швидка допомога: а) медико-санітарна організація, яка подає першу медичну допомогу у невідкладних випадках. — Чого ж не подзвонила в швидку допомогу? — стримуючи роздратування.., процідив крізь зуби Федір (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 194); б) спеціальний автомобіль, який доставляє лікаря до хворого і яким перевозять хворих до лікувальних закладів. Коли вона прибігла додому, матір вже забрала швидка допомога (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 188).
==Словник синонімів==
===[http://slovopedia.org.ua/41/53396/264223.html]===
ДОПОМОГА
поміч, запомога, (моральна) підтримка, (у міру сил) підмога, підпомога, сприяння; (матеріяльна) грошова допомога, субсидія, жм. підігрів, (фірмі від уряду) дотація; У ФР. порятунок; (медична) лікування.
==Іноземні словники==
===[http адреса словника «назва словника»]===
==Іноземні словники==
===[http адреса словника «назва словника»]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога1.jpg|x140px]] [http://openboom.ru/images/challenge/45/16373.jpg?w0000-00-00%2000:00:00]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога2.jpg|x140px]] [http://kray.ck.ua/media/k2/items/cache/f92ea1f3092fc72b1ccf6a46eaa1d54e_XL.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога3.jpg|x140px]] [http://www.proza.ru/pics/2014/02/05/1135.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Допомога4.jpg|x140px]] [http://www.stihi.ru/pics/2013/11/06/10637.jpg]
|}

==Цікаві факти==
====Перша медична допомога ====
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Перша_медична_допомога]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:До]]

Дома

2014-11-30T14:50:35Z

Наталія Валова:

'''І. Дома, -ми, '''''ж. ''= '''Дім. '''''Своя дома. ''Рк. Левиц. ''Занесеш до моєї доми. ''Грин. II. 81. ''Прийшов.... до своєї доми. ''Грин. ІІІ. 369.

'''ІІ. Дома, '''''нар. ''Дома. ''Чом не хочеш ти робити і дома сидіти? ''Чуб. III. 148. ''Батько й мати поїхали до родичів..., дома зосталися хлопці. ''Ком. II. 68.

== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
===[ http://sum.in.ua/s/doma]===
ДО́МА.
1. присл. Те саме, що вдома. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко (Леся Українка. III, 1952, 635); Батько вже дома був, саме обротьку лагодив біля світла (Андрій Головко, II, 1957, 135);
// У рідному краю, на батьківщині. Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло (Тарас Шевченко, II, 1953, 23).
♦ Не всі дома у кого — те саме, що Не всі вдома (див. вдома). Гутман дивиться на мене, як на людину, в якої не всі дома (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 44); Як дома — те саме, що Як вдома (див. вдома). Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він поводився, як дома, все знав і вмів (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4).
2. ім. дома, и, жін., розм. Те саме, що домівка.
==Словник синонімів==
===[ http://slovopedia.org.ua/41/53396/264178.html]===
ДОМА
пр., вдома, у хаті, в домівці, серед сім'ї, серед своїх; на батьківщині.
==Словник відмінків==
===[ http://uk.worldwidedictionary.org/дома]===
Відмінок-Однина

Називний-До́ма

Родовий - До́ми

Давальний - До́мі

Знахідний - До́му

Орудний - До́мою

Місцевий - на/у До́мі

Кличний - До́мо*

== Словник фразеологізмів ==
===[ http://uk.worldwidedictionary.org/дома]===
бу́́ти [і] вдо́́ма (до́́ма) й за́́мужем. Користуватися одночасно усіма вигодами. — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий).
не всі вдо́ма (до́ма) у кого. Хто-небудь дурний, недоумкуватий. [Андрій:] Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома! (З. Мороз); Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома (І. Франко); — Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома (Дніпрова Чайка). [чи] всі вдо́ма (до́ма)? — Гайворон виступив на правлінні проти плану сівби, який затверджений для їхнього колгоспу. — У нього всі вдома? — зі злом спитав Бунчук (М. Зарудний); — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. (М. Коцюбинський).
не ма́ти усі́х до́ма, жарт. Нерозумно себе поводити, бути дурнуватим. У однієї жінки був чоловік, та такий собі вахлакуватий та неповороткий, та ще і не мав усіх дома (Україна сміється).
як (мов, на́че і т. ін.) [у се́бе] до́ма. 1. зі сл. жи́ти, пово́дитися, почува́ти се́бе і т. ін. Добре, безтурботно, безпечно. Зажила вона [Христя] в Перепелихи як у себе дома (Панас Мирний); // Впевнено. Не сподобалося Рубінові те, що біля горна він [Лукійченко] поводився як дома, все знав і вмів, а Рубін ще нічого не знав і нічого не вмів (І. Сенченко); Горбань хазяйновито наче в себе дома подався до хлівця.., а невдовзі з’явився, перегнувшись під вагою стовпця (Є. Гуцало).
2. зі сл. бу́ти. Почувати себе невимушено, вільно, нескуто. Сапіга підходив до кожного, діловито потискуючи руки.— Роздягайся,— сказав Льоня ..— Будь як дома (О. Гончар); — Та чого ж ви стоїте? Сідайте в коло, дорогі наші браття, і будьте як дома (Григорій Тютюнник).
3. Безцеремонно, нахабно. Небезпеки були близько, під боком. Про них щоразу нагадували стрекотання ворожих гідропланів, що ходили по небу над Хорлами як дома (О. Гончар).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома1.jpg|x140px]] [http://mynew-year.ru/_ph/3/631468599.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома2.jpg|x140px]] [http://www.slavyanskaya-kultura.ru/images/photos/medium/7888489c90c760e0ea928d15fe42ea7b.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома3.jpg|x140px]] [http://www.dom2000.com/file/photos/459/2964459/15191703_big.jpg]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дома4.jpg|x140px]] [http://gamelika.com/imaginator/1/4e5fa075daa9b_659.jpeg]
|}

==Цікаві факти==
===Міф===
====Замість дому – печера====
Здавалося б: які житлові печери? На дворі XXI століття! Однак такої думки дотримуються далеко не всі. У провінційному містечку Шеньсі, Китай, розташовується багато скель, які складаються з піщаної породи. Тут знайшли своє місце приблизно 30 мільйонів людей. Варто відзначити, що таке незвичайне місце проживання користується попитом у інвесторів. Ціна за 70 квадратних метрів становить 50 тисяч доларів. Вибір такого специфічного місця проживання багато хто вважає цілком обгрунтованим: це не тільки зручно, але й екологічно. Жителі печер використовують цегляну кладку для зміцнення стін свого житла. Ще можна з'єднати між собою кілька печер, це дасть більше житлової площі. Такі заходи цілком доступні, так як піщана порода податлива в роботі. Заради справедливості варто зазначити, що деякі апартаменти в печерах мають не тільки електрику, а й водопровід. До речі, клімат завжди прийнятний для життя, так як в жарку пору року в печерах прохолодно, а в холодну навпаки - тепло і затишно.
[http://mif-facts.com.ua/вместо-дома-пещера/]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:До]]

Файл:Дома4.jpg

2014-11-30T14:47:41Z

Наталія Валова:

Файл:Дома3.jpg

2014-11-30T14:47:10Z

Наталія Валова:

Файл:Дома2.jpg

2014-11-30T14:46:38Z

Наталія Валова: