Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Мірошниченко Евгеній

2014-01-14T21:11:46Z

Мірошниченко Евгеній:

[[Файл:Mirevg1.jpg|thumb|Євгеній Мірошниченко]]
==Загальні відомості==
===ПІБ===
Мірошниченко Євгеній Володимирович
===Спеціальність===
Правознавство
===Група===
Прб-1-13-4.0д
==Контакти==
===Електронна пошта===
*[mailto:mr.miroha@ukr.net Пошта]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">miroha009</skype>
===Web сторінка===
*[http://vk.com/miroha_ua/ В Контакте]
*[http://miroha-ua.tumblr.com/ Tumblr]
==Словник Грінченка і сучасність==
===Слова, які додав===
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

===Статтю, яку додав===
*[[Будівля]]

Будівля

2013-12-01T01:05:15Z

Мірошниченко Евгеній: /* Цікаві факти */

'''І. Будівля, -лі, '''''ж. ''Строеніе, постройка, зданіе. ''Шкода йому об хату обпіратись: не видержить, впаде його будівля. ''К. Іов. 18.

'''ІІ. Будівля, -ля, '''''с. ''Строеніе, постройка. ''Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть так вище хотів, і будівля якесь легесеньке. ''Св. Л. 25.

==Тлумачення слова==
'''БУДІВЛЯ''', -і, жін.

1. Архітектурна споруда; будова. На долині видно якусь темну будівлю з колодок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); Сімферополь вражає подорожнього своїми старовинними будівлями (Остап Вишня, I, 1956, 159).

2. ''тільки одн.,'' рідко. Дія за значенням [[будувати]] Він раявся з Мотрею.., що його робить: чи розпочати будівлю, чи оселитися тут (Панас Мирний, IV, 1955, 207).

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bydyvannya1.1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bydyvannya2.1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bydyvannya2.3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bydyvannya2.2.jpg|x140px]]
|}

==Цікаві факти==
4 січня 2010 року людина стала ще на 828 метрів ближче до небес. В цей день у місті Дубай (Об'єднані Арабські Емірати) відкрилася найвища будівля у світі, що коли-небудь існувала, — '''Бурдж-Халіфа'''.

Назва найвищої будівлі у світі перекладається з арабської як «'''вежа Халіфа'''». Вона була названа на честь президента Арабських Еміратів шейха Халіфа ібн Заїда ан-Нахайяна. 163 поверхи тут займають стоянка, готель, офіси, квартири, оглядові майданчики, обсерваторія, центр радіомовлення і зв'язку, а також технічні поверхи. Будівля Дубайської вежі майже у два рази перевищує розміри всесвітньо відомого хмарочосу у Нью-Йорку — «'''Empire State Building'''».

Зведення Бурдж-Халіфа також йшло неймовірно стрімкими темпами. Щотижня башта ставала вище на 1—2 поверхи. Усі будівельні елементи, які використовувалися для будівництва цього хмарочоса, можна назвати особливими.

Вартість будівництва всього Бурдж-Халіфа експерти оцінюють в 1,5 млрд доларів. Цю суму взяла на свої плечі компанія «Emaar Properties».
===Фото===
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Burdj-halifa1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Burdj-halifa2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Burdj-halifa3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Burdj-halifa4.jpg|x140px]]
|}
===Відео===
<center>{{#ev:youtube|gnSW_MBmK2g}} {{#ev:youtube|Wb6VszUg7Pw}}</center>

==Див. також==
*[[Будувати]]
*[[Побудова]]
*[[Споруджувати]]
*[[Творити]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/1/248/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 248.]
*[http://www.epochtimes.com.ua/travels/world-wonders/nayvishcha-budivlya-u-sviti-dotyagnutisya-do-nebes-100513.html Epochtimes.com.ua]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бу]]

Будівля

2013-12-01T01:04:16Z

Мірошниченко Евгеній: /* Тлумачення слова */

'''І. Будівля, -лі, '''''ж. ''Строеніе, постройка, зданіе. ''Шкода йому об хату обпіратись: не видержить, впаде його будівля. ''К. Іов. 18.

'''ІІ. Будівля, -ля, '''''с. ''Строеніе, постройка. ''Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть так вище хотів, і будівля якесь легесеньке. ''Св. Л. 25.

==Тлумачення слова==
'''БУДІВЛЯ''', -і, жін.

1. Архітектурна споруда; будова. На долині видно якусь темну будівлю з колодок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 411); Сімферополь вражає подорожнього своїми старовинними будівлями (Остап Вишня, I, 1956, 159).

2. ''тільки одн.,'' рідко. Дія за значенням [[будувати]] Він раявся з Мотрею.., що його робить: чи розпочати будівлю, чи оселитися тут (Панас Мирний, IV, 1955, 207).

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bydyvannya1.1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bydyvannya2.1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bydyvannya2.3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bydyvannya2.2.jpg|x140px]]
|}

==Цікаві факти==
4 січня 2010 року людина стала ще на 828 метрів ближче до небес. В цей день у місті Дубай (Об'єднані Арабські Емірати) відкрилася найвища будівля у світі, що коли-небудь існувала, — Бурдж-Халіфа.

Назва найвищої будівлі у світі перекладається з арабської як «'''вежа Халіфа'''». Вона була названа на честь президента Арабських Еміратів шейха Халіфа ібн Заїда ан-Нахайяна. 163 поверхи тут займають стоянка, готель, офіси, квартири, оглядові майданчики, обсерваторія, центр радіомовлення і зв'язку, а також технічні поверхи. Будівля Дубайської вежі майже у два рази перевищує розміри всесвітньо відомого хмарочосу у Нью-Йорку — «'''Empire State Building'''».

Зведення Бурдж-Халіфа також йшло неймовірно стрімкими темпами. Щотижня башта ставала вище на 1—2 поверхи. Усі будівельні елементи, які використовувалися для будівництва цього хмарочоса, можна назвати особливими.

Вартість будівництва всього Бурдж-Халіфа експерти оцінюють в 1,5 млрд доларів. Цю суму взяла на свої плечі компанія «Emaar Properties».
===Фото===
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Burdj-halifa1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Burdj-halifa2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Burdj-halifa3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Burdj-halifa4.jpg|x140px]]
|}
===Відео===
<center>{{#ev:youtube|gnSW_MBmK2g}} {{#ev:youtube|Wb6VszUg7Pw}}</center>

==Див. також==
*[[Будувати]]
*[[Побудова]]
*[[Споруджувати]]
*[[Творити]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/1/248/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 248.]
*[http://www.epochtimes.com.ua/travels/world-wonders/nayvishcha-budivlya-u-sviti-dotyagnutisya-do-nebes-100513.html Epochtimes.com.ua]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бу]]

Користувач:Мірошниченко Евгеній

2013-12-01T01:03:07Z

Мірошниченко Евгеній: /* Статтю, яку додав */

[[Файл:Mirevg1.jpg|thumb|Фото]]
==Загальні відомості==
===ПІБ===
Мірошниченко Євгеній Володимирович
===Спеціальність===
Правознавство
===Група===
Прб-1-13-4.0д
==Контакти==
===Електронна пошта===
*[mailto:mr.miroha@ukr.net Пошта]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">miroha009</skype>
===Web сторінка===
*[http://vk.com/miroha_ua/ В Контакте]
*[http://miroha-ua.tumblr.com/ Tumblr]
==Словник Грінченка і сучасність==
===Слова, які додав===
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

===Статтю, яку додав===
*[[Будівля]]

Користувач:Мірошниченко Евгеній

2013-12-01T01:02:44Z

Мірошниченко Евгеній: /* Статтю, яку додав */

Користувач:Мірошниченко Евгеній

2013-12-01T01:02:22Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

Будівля

2013-12-01T00:04:35Z

Мірошниченко Евгеній: /* Словник Грінченка і сучасність */

'''Імла, -ли́, '''''ж. ''= '''Мла. '''''Ой імла, імла по полю лягла. ''Мет. 193. ''Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала. ''Мил. 158.

==Сучасні словники==
'''ІМЛА''', и, жін. Повітря, густо насичене водяною парою; туман. Степи й лиман криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (Володимир Сосюра, I, 1957, 220); ''* Образно.'' — Як же воно може так бути? — зачудовано питають строкарі, поринаючи в імлу солодких надій (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 205);

Повітря, насичене дрібними пилинками, димом і т. ін. В корчмі було душно і висіла, імла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<center>{{#ev:youtube|9G_Rs7rLBo4}}</center>

==Див. також==
*[[Туман]]
*[[Серпанок]]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/19/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ім,Їм]]

Гніздечко

2013-12-01T00:04:16Z

Мірошниченко Евгеній: /* Словник Грінченка і сучасність */

'''Гніздечко, -ка, '''''с. ''1) Ум. отъ '''[[гніздо]]. '''''Галочки гніздечко в’ють. ''Мет. 134. 2) Коконъ. ''Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його. ''

==Сучасні словники==
'''ГНІЗДЕЧКО''', а, сер. Зменіш-пестл. до гніздо 1, 2, 4, 5. Гніздечко трималося на трьох гілках і ловко було виплетене з тоненьких травинок (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 45); — Не журіться, ..ваша Лєнуца буде доброю господинею, вона дасть лад і великій хаті. Ще таке затишне та хороше буде гніздечко! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 305); Дивись, на деревах лопаються рожеві гніздечка бруньок (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 300); Віктор ще складав рацію, розгвинчував антену, поспішно вставляючи окремі частини її в гніздечка збоку корпусу радіостанції (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 248); ''* Образно.'' Поміщик та піп були одного гніздечка птиці (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 385); * У порівняннях. Горничка як гніздечко: і тиха, і спокійна, і весела (Панас Мирний, III, 1954, 300).
*'''Гніздечко звити''' ('''вмостити''') — те саме, що '''Гніздб звити''' (див. [[гніздб]]). [Кембль:] Річард молодий.. Одружиться колись, зів'є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка, III, 1952, 32).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdechko1.1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdechko2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdechko3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdechko4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[[Гніздо]]
*[[Гнізденце]]
*[[Гніздити]]
*[[Гніздитися]]
*[[Гніздище]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/94/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 94.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Гн]]

Гніздо

2013-12-01T00:03:51Z

Мірошниченко Евгеній: /* Словник Грінченка і сучасність */

'''Гніздо, -да, '''''с. ''1) Гнѣздо. ''Всяка пташка своє гніздо знає. ''Ном. № 9480. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. Харьк. (Залюб.). 3) Солома, лежащая въ '''жлукті'''. Мил. 18. 4) '''= Містище. '''Вх. Зн. 36). 5) ? ''Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. ''ЕЗ. V. 180. Ум. '''Гніздечко. '''
[[Категорія:Гн]]

==Сучасні словники==
ГНІЗДО, а, сер.

1. У птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються (Леся Українка, III, 1952, 483); Суцільним рядом на висоті 40 сантиметрів від сідал встановлено гнізда. У кожному пташнику 832 гнізда (Хлібороб України, 7, 1966, 19);
*Місце, пристосоване тваринами або комахами для зимівлі, виведення малят і т. ін. Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Воно гніздо його назнало — Так як утерпіть, щоб не взять?) (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 49); На гілках абрикосів виснули кетяги гусеничних гнізд (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 255); ''* Образно''. [Настя:] Марусе! швидко запалають оці погані палаци, оце зміїне гніздо! А тим часом ми випустимо на волю орлів [козаків] (Нечуй-Левицький, II, 1956, 456); ''* У порівняннях''. Високо й густо розрісся вишник, що він насадив, неначе, зелене гніздо; через його навіть не промикувавсь промінь сонця (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257).

2. перен. Домашнє вогнище; оселя Як здумають [селяни] прощатись з старим гніздом, де, мовляв, і вилупився й вигодувався, зріс і посивів.. Шкода їм стане рідної сторони (Панас Мирний, II, 1954, 93); Сам [Іван Іванович] собі будиночок поставив, Що в Малині був за гніздо йому (Максим Рильський, Мости, 1948, 101); На попелищі старих панських гнізд уже в'ють нові гнізда собі бідарі (Андрій Головко, I, 1957, 224);
*зневажл. Місце, де збираються люди з злочинними та іншими недобрими намірами. Чим більш Остап придивлявся, тим більш помічав.., що попав у злодійське гніздо (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 375).

'''Гніздо вити (звити)''': а) влаштовувати затишне житло, заводити сім'ю. Дивіться, люди: з попелищ Підвівся перший дім! Вдовиця там звила гніздо Сирітонькам своїм (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 79); б) (зневажл.) об'єднуватися з якою-небудь метою; згуртовуватися. — Справа, брат, серйозна. Вони ж там таке гніздо в «Тракторозбуті» були звили... Думав — серйозні люди, чисті і на совість, і на руки, а вони — пройди (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 354); в) укорінюватися, утверджуватися. — Од пана до пана... з гуральні в сахарню... з кубла в кубло [йшли палити селяни]. Скрізь, де людська кривда гніздо собі звила (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56).

3. перен., заст. Сім'я, рід. Цар Гарісчандра.. Недавно з Сайвією одружився, Красавицею з княжого гнізда (Іван Франко, X, 1954, 405).

4. Група рослин, грибів і т. ін., що ростуть укупі. Він сів на призьбі, глянув на берег, ое зеленіло гніздо верб (Нечуй-Левицький, II, 1956, 129); Конче потрібно самому на полі перевірити, як зроблено проривку в гніздах (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 52);
*Скупчення, група однорідних або подібних предметів. * У порівняннях. — Вона [квітка] виглядала, як гніздо аметистів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290);
*лінгв. Група слів одного кореня. Лексичне гніздо.. — група слів, утворених від одного, спільного для них кореня (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 87).

5. спец. Заглиблення або отвір, у який що-небудь вставляється, вкладається. Приймач уже майже готовий. Ось перед ним невеличкий ящичок з двома ручками, з клемами, гніздами для навушників (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1952, 105); При самій воді в риштуванні стіна.. Тут ляжуть у гнізда турбіни (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 127);
*військ. Заглиблення в окопі, а також місце, признач. для бійця з кулеметом та іншою зброєю. Копали окопи, кулеметні гнізда, мінували підходи до табору (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 147); Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку (Олександр Довженко, I, 1958, 285).

6. с. г. Місце висіву кількох насінин або висадження кількох рослин. Як тільки з'являються сходи, колгоспники перевіряють стан їх і при виявленні пустих гнізд негайно підсаджують в них намочене насіння (Колгоспник України, 4, 1957, 13); Він [механізм] автоматично викидав дві-три картоплини, а важкі металеві лапи загортали гніздо (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 365).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdo1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdo2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdo3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<center>{{#ev:youtube|ceWNaDTQHJ0}} {{#ev:youtube|Ge0ij0MK-KA}}</center>

==Див. також==
*[[Гнізденце]]
*[[Гніздечко]]
*[[Гніздити]]
*[[Гніздитися]]
*[[Гніздище]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/95/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 95.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Гн]]

Бідний

2013-12-01T00:03:11Z

Мірошниченко Евгеній: /* Словник Грінченка і сучасність */

'''Бідний, -а, -е.''' 1) Бѣдный, неимущій. ''Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого.'' Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. ''Бідна моя головонька, доленька несчасна.'' Мет. ''Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся?'' Чуб. V. 50. Ум. '''Бідненький, біднесенький.''' ''Жив тоді бідненький чоловік із жінкою.'' Грин. І. 71.

==Сучасні словники==
'''БІДНИЙ''', а, е.

1. Який живе в нужді, нестатках; убогий; протилежне [[багатий]]. Забачать — ти вбогий, бідний чоловік, так іди собі цілий, як був — і пучкою до тебе не доторкнуться (Марко Вовчок, I, 1955, 357);
*Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. Кирило Іванович Голуб.. був з самого бідного полу панського роду (Панас Мирний, I, 1954, 149);
*у знач. ім. Біднота бідний, ного, чол. Убога людина, бідняк. Бідний піт ллє, а багатий його кров п'є (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 3); Та багатому багато його [щастя] треба, а бідному й то гаразд, коли буде що назавтра кусати (Панас Мирний, IV, 1955, 287); Ми йдемо походом гідним, — всім пригнобленим і бідним руку подаєм! (Павло Тичина, I, 1957, 167).

2. Такий, як у бідняка, власт. біднякові; недорогий, непишний. На дівчині була дуже бідна одежа: рукави на сорочці були ледве поцяцьковані попівкою та маленькими блідими зірочками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 174); Гнат дивився на свою хату й не пізнавав її. Хата наче покращала, побільшала, з бідної хатини стала багатою світлицею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53).

3. Невеликий кількістю, недостатній. Серед шалених прерій і в тундрі, де сивіє бідний мох, Нам світять Гейне, Тютчев, Архілох (Максим Рильський, II, 1946, 8).

4. Який має в незначній кількості потрібні риси, ознаки. Бідна фантазія;
*Невиразний, одноманітний, з малим запасом слів (про мову, художні засоби і т. ін.). Чого ж дума, така пишна? Чого ж слово таке бідне? (Степан Руданський, Тв., 1956, 56).

5. на що, чим. Який має, містить у собі мало, недостатньо чого-небудь. Такий блідий, бідний вражіннями день! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 147); У нас кінчився період, бідний на фільми (Олександр Довженко, III, 1960, 8).

6. Який викликає співчуття; нещасний, бідолашний. А що тих бідних покриток Пустив [управитель] по світу з байстрюками! (Тарас Шевченко, II, 1953, 94); Раз якось хмара наступила, Схопилась буря і зломила Деревце бідне з корінцем (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 112); Бідній сиротині без батька темний, непривітний світ! (Іван Франко, XIII, 1954, 55); ''* Образно''. Ой, на балі веселая Музиченька грає, Конвалії та музика Бідне серце крає (Леся Українка, I, 1951, 6).

'''Бідна''' ['''моя''' ('''наша''' і т. ін.)] '''голівонька''' ('''голова''') — уживається при вираженні відчаю, розпачу. — Ганну сьогодні били, учора Параску.. Ой, матінко, коли б там не огледілись іще за мене! Ох, Усте, бідна наша голівонька! (Марко Вовчок, I, 1955, 110).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidniy1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidniy2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[[Бідкувати]]
*[[Бідник]]
*[[Біднити]]
*[[Бідність]]
*[[Біднішати]]
*[[Бідно]]
*[[Біднота]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/1/177/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 177.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бі]]

Ікра

2013-12-01T00:02:55Z

Мірошниченко Евгеній: /* Словник Грінченка і сучасність */

'''Ікра, -ри, '''''ж. ''1) Икра; сѣмя грены. ''Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру ''(з щуки) ''і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом. ''Чуб. І. 75. 2) Вымя у коровы. Шух. І. 193. Ум. '''Ікорка. '''''Коровка ма’т ікорку добру. ''Вх. Лем. 421.

==Сучасні словники==
1. Яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин. — Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити. Звісно, води... набігла собі... ставок став... Риба завелася... Ніхто не заводив її — сама, а може птиця занесла ікрою (Панас Мирний, III, 1954, 308); Це ж вона [риба] незабаром почне ікру викидати, малі рибенята з'являться (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 81); — А ти бачив ту щуку? .. Однієї ікри випотрошили чотириста грам (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 44);
// Продукт харчування, який одержують внаслідок обробки ясчок риби. А раз у нас були млинці, доволі добрі, з ікрою і т. ін., але було скучно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 428); [Ага:] Що я з'їла,., котлетку, бутерброд з ікрою, два бутерброди з шинкою і курчатко (Олександр Корнійчук, II, 1955, 246).

2. Страва з дрібно насічених овочів, грибів. Кабачки.. використовуються для приготування ікри (Українські страви, 1957, 197); Перехиливши й закусивши тут же кабачковою ікрою.., брати Столярови хитали [ішли] далі (Юрій Смолич, V, 1959, 93).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikra1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikra2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikra3.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/16/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 16.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ік,Їк]]

Ікряний

2013-12-01T00:02:31Z

Мірошниченко Евгеній: /* Словник Грінченка і сучасність */

'''Ікряний, -а, -е. '''= '''Ікратий. '''''Ікряна риба. ''Лебед. у.

==Сучасні словники==
1. Прикм. до [[ікра]].

2. Який містить у собі ікру (у 1 знач.). — Ой, і риба ж цього року чудова: велика, сита, ікряна, — захоплювався Барило, збираючи в окрему діжку ікру (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 243).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikryaniu1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikryaniu2.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[[Ікра]]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/16/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 16.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ік,Їк]]

Гав

2013-12-01T00:01:56Z

Мірошниченко Евгеній:

'''І. Гав! '''''меж. ''Звукоподражаніе лаю собаки. ''Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! ''Рудч. Ск. І. 9.

'''ІІ. Гав, '''''нар. '''''= Гев. '''Вх. Лем. 402.

'''ІІІ. Гав, -ву, '''''м. ''Лай. ''Я пізнав і гав тієї собаки, такий хрипкий. ''Новомоск. (Залюбов.).

==Сучасні словники==
'''ГАВ''', виг. Звуконаслідування, що означає гавкання собаки. Злякавсь ще більш Хом'як, аж серце, холодів, А Нундель гав та гав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 174); — Та не гавкай хоч ти [собако] мені. Чого б ото я гавкав, — жалівся дід, — Гав-гав! (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 464).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gav1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gav2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<center>{{#ev:youtube|x4koz7yqeZQ}} {{#ev:youtube|uKuY_vMYn38}}</center>

==Див. також==
*[[Собака]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/8/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 8.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Га]]

Гавра

2013-11-30T23:33:31Z

Мірошниченко Евгеній: /* Словник Грінченка і сучасність */

'''Гавра, -ри, '''''ж. ''Берлога. Угор.

==Сучасні словники==
1. Лігво звіра; барліг. В лісах.. медведі ссали лапи в своїх гаврах і дрімали зимовим сном (Іван Франко, VIII, 1952, 38); ''* Образно''. То наймався [Юрчик] на найтяжчу роботу, гори перевертав, то півзими лежав у якій-небудь гаврі, у ведмежім барлозі, смокчучи свою нерозлучну віковічну люльку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).

2. перен., зневажл. Рот. — Ци [чи] не стулиш ти си гавру? — крикнув нараз Василь (Іван Франко, I, 1955, 145).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra3.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra1.JPG|x140px]]
|}

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/9/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 9.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія: Га]]

Гав

2013-11-30T23:33:12Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

'''І. Гав! '''''меж. ''Звукоподражаніе лаю собаки. ''Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! ''Рудч. Ск. І. 9.

'''ІІ. Гав, '''''нар. '''''= Гев. '''Вх. Лем. 402.

'''ІІІ. Гав, -ву, '''''м. ''Лай. ''Я пізнав і гав тієї собаки, такий хрипкий. ''Новомоск. (Залюбов.).

==Сучасні словники==
'''ГАВ''', виг. Звуконаслідування, що означає гавкання собаки. Злякавсь ще більш Хом'як, аж серце, холодів, А Нундель гав та гав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 174); — Та не гавкай хоч ти [собако] мені. Чого б ото я гавкав, — жалівся дід, — Гав-гав! (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 464).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gav1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gav2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<center>{{#ev:youtube|x4koz7yqeZQ}} {{#ev:youtube|uKuY_vMYn38}}</center>

==Див. також==
*[[Собака]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/8/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 8.]

=Словник Грінченка і сучасність=
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Га]]

Гак

2013-11-30T23:32:51Z

Мірошниченко Евгеній: /* Словник Грінченка і сучасність */

'''Гак, -ку, -а, '''''чол. ''1) Крюкъ. Рудч. Ск. І. 69. Грин. ІІІ. 412. ''Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте. ''АД. I. 146. 2) Родъ багра для ловли рыбы. Вх. Пч. II. 25. 3) Крючекъ для удочки, но чаще употребляется ум. '''гачок'''. 4) Шипъ подковы. ''Треба перекувать коня, бо вже гаки позбивались. ''Аф. 353. 5) Орудіе для обтягиванія бочки обручемъ. 9) '''Тут тобі й гак'''! Тутъ тебѣ и конецъ; тутъ тебѣ и аминь! 7) '''З гаку плодити отару'''. Браться досматривать стадо овецъ, получая за это отъ хозяина тридцатую овцу (о личманах). О. 1862. V. Кух. 37. 8) '''З гаком'''. Съ лишнимъ, съ небольшою прибавкою. ''По дві десятині й вісім аршин та трошки й з гаком. ''Вас. 208. Ум. '''Гачок, гачечок. '''

'''Дати гаку'''; Зробити гак — пройти, проїхати зайву відстань, рухаючись кружним шляхом. Щоб добратися сюди, на Слобідку, довелось, мабуть, верстов п'ять гаку дати (Андрій Головко, II, 1957, 619); Ще й проїжджий який-небудь.. буває спеціально заверне сюди, зробить гак, щоб напитись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 54); З гаком — з невеликою надбавкою; з чимось. Працювати в газетах я почав пізненько, тоді, як мені вже стукнуло тридцять з гаком літ (Остап Вишня, II, 1956, 355); Від хатинки до лісу буде не більше верстви з гаком (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 493).

==Сучасні словники==
1. Металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці. Вона затремтіла і тривожно поглянула на стелю, в якій стримів забитий чорний, грубий, дерев'яний гак (Іван Франко, I, 1955, 255); Повільно, ледве помітно пішов угору головний гак крана (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 319).

2. Те саме, що багор. Б'ються соцькі і розсильні. Б'ються й рибаки, Водять шнури край пролому Ості і гаки (Степан Руданський, Тв., 1959, 162); Клуня в полум'ї. Гакали рвуть покрівлю, щоб розтягти (Андрій Головко, I, 1957, 348);
// Невеличкий загнутий металевий стрижень з гострим вістрям на одному кінці, що чіпляється другим кінцем до волосіні вудочки для ловлі риби; гачок. — Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький, На зрадний гак ні щуки, ні лина!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 77); Хіба не було такого, що величезний сом, упіймавшись на гак. стяг діда Олофіра з човна? (Олесь Донченко, III, 1956, 103); * У порівняннях. — Хто його зна, що зі мною поробилося: тягне мене, мов гаком тягне в свою сторону (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 141).

3. Те саме, що защіпка 1. Олімпіада Іванівна тим часом зачиняє двері на гак (Леся Українка, II, 1951, 82); Явдоха накинула на двері гак (Олесь Донченко, III, 1956, 12).

4. перен., розм. Про щось додаткове або зайве. Коли б оце Мирошниченкові самому довелося поносити дитя,., різав би норму [землі] як миленький, ще й на гак не поскупився б (Михайло Стельмах, II 1962, 20); Буває гак непомітний — якийсь невеличкий доважок, а буває, що далеко про нього чутка йде (Радянська Україна, 17Л 1961, 3).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hook4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hook2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hook3.gif|x140px]]
|}

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/17/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 17.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія: Га]]

Користувач:Мірошниченко Евгеній

2013-11-30T23:31:14Z

Мірошниченко Евгеній:

[[Файл:Mirevg1.jpg|thumb|Фото]]
==Загальні відомості==
===ПІБ===
Мірошниченко Євгеній Володимирович
===Спеціальність===
Правознавство
===Група===
Прб-1-13-4.0д
==Контакти==
===Електронна пошта===
*[mailto:mr.miroha@ukr.net Пошта]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">miroha009</skype>
===Web сторінка===
*[http://vk.com/miroha_ua/ В Контакте]
*[http://miroha-ua.tumblr.com/ Tumblr]
==Словник Грінченка і сучасність==
===Слова, що додав===
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

Гілля

2013-11-30T23:24:46Z

Мірошниченко Евгеній: /* Словник Грінченка і сучасність */

'''І. Гілля, -лі, '''''ж. '''''= Гілка. '''''Як од гіллі одірвався. ''Ном. № 3150. ''Мов одірвалось од гіллі однооднісіньке під тином. ''Шевч. 427. Ум. '''Гіллонька, гіллячка, гілляченька. '''''Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. ''Грин. III. 484. ''Ото гілляченьки із її рученьки. ''Рудан. І. 35. ''Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками. ''Чуб. ІІІ. 299.

'''ІІ. Гілля, -ля, '''''с. соб. ''Вѣтви. ''Ой вітер не віє, гілля не колише. ''Мет. 244. ''Ой дуб на березу гіллям похилився. ''Нп. Ум. '''Гіллячко. '''''Дубок і опустив гіллячко. ''Грин. І. 148.

==Сучасні словники==
'''ГІ́ЛЛЯ́''', гілля, ''сер.'' Збірн. до гілля. — Ой, вишеньки-черешеньки, Червонії, спілі, Чого ж бо ви так високо Виросли на гіллі! (Леся Українка, I, 1951, 62); Гілля вишень і бузку звисало просто до кімнати (Юрій Смолич, II, 1958, 7); ''* У порівняннях''. А любов цвіте Юна, пишная, Мов гілля і густе В клена з вишнею (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 155).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 69.

'''ГІЛЛЯ́''', і, жін. Боковий відросток від стовбура дерева або чагарника, який розгалужується на менші відростки — гілки, віти. — Загинув ти, — взяла своє недоля, — Мов одірвалась вітка від гіллі (Павло Грабовський, І, 1959, 144); Дрімає садок у блакитній імлі... Ку-ку! — десь зозуля кує на гіллі (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 7).
♦ '''[З] одної гіллі ягоди''' — одного походження, однакові. — Адже се твій брат! Адже ви обоє, з одної гіллі ягоди (Іван Франко, VII, 1951, 26).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gilla'1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gilla'2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gilla'3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<center>{{#ev:youtube|isAZVTL3UMg}} {{#ev:youtube|GWOYbfipa-o}}</center>

==Див. також==
*[[Гілка]]
*[[Гіллюка]]
*[[Гілляка]]
*[[Гіллястий]]
*[[Гілляченька]]
*[[Гіллячка]]
*[[Гіллячко]]
*[[Гілочка]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/69/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 69.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Гі]]

Гніздечко

2013-11-30T23:18:15Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

'''Гніздечко, -ка, '''''с. ''1) Ум. отъ '''[[гніздо]]. '''''Галочки гніздечко в’ють. ''Мет. 134. 2) Коконъ. ''Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його. ''

==Сучасні словники==
'''ГНІЗДЕЧКО''', а, сер. Зменіш-пестл. до гніздо 1, 2, 4, 5. Гніздечко трималося на трьох гілках і ловко було виплетене з тоненьких травинок (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 45); — Не журіться, ..ваша Лєнуца буде доброю господинею, вона дасть лад і великій хаті. Ще таке затишне та хороше буде гніздечко! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 305); Дивись, на деревах лопаються рожеві гніздечка бруньок (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 300); Віктор ще складав рацію, розгвинчував антену, поспішно вставляючи окремі частини її в гніздечка збоку корпусу радіостанції (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 248); ''* Образно.'' Поміщик та піп були одного гніздечка птиці (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 385); * У порівняннях. Горничка як гніздечко: і тиха, і спокійна, і весела (Панас Мирний, III, 1954, 300).
*'''Гніздечко звити''' ('''вмостити''') — те саме, що '''Гніздб звити''' (див. [[гніздб]]). [Кембль:] Річард молодий.. Одружиться колись, зів'є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка, III, 1952, 32).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdechko1.1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdechko2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdechko3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdechko4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[[Гніздо]]
*[[Гнізденце]]
*[[Гніздити]]
*[[Гніздитися]]
*[[Гніздище]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/94/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 94.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Імла]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Гн]]

Гніздо

2013-11-30T23:17:48Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

'''Гніздо, -да, '''''с. ''1) Гнѣздо. ''Всяка пташка своє гніздо знає. ''Ном. № 9480. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. Харьк. (Залюб.). 3) Солома, лежащая въ '''жлукті'''. Мил. 18. 4) '''= Містище. '''Вх. Зн. 36). 5) ? ''Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. ''ЕЗ. V. 180. Ум. '''Гніздечко. '''
[[Категорія:Гн]]

==Сучасні словники==
ГНІЗДО, а, сер.

1. У птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються (Леся Українка, III, 1952, 483); Суцільним рядом на висоті 40 сантиметрів від сідал встановлено гнізда. У кожному пташнику 832 гнізда (Хлібороб України, 7, 1966, 19);
*Місце, пристосоване тваринами або комахами для зимівлі, виведення малят і т. ін. Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Воно гніздо його назнало — Так як утерпіть, щоб не взять?) (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 49); На гілках абрикосів виснули кетяги гусеничних гнізд (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 255); ''* Образно''. [Настя:] Марусе! швидко запалають оці погані палаци, оце зміїне гніздо! А тим часом ми випустимо на волю орлів [козаків] (Нечуй-Левицький, II, 1956, 456); ''* У порівняннях''. Високо й густо розрісся вишник, що він насадив, неначе, зелене гніздо; через його навіть не промикувавсь промінь сонця (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257).

2. перен. Домашнє вогнище; оселя Як здумають [селяни] прощатись з старим гніздом, де, мовляв, і вилупився й вигодувався, зріс і посивів.. Шкода їм стане рідної сторони (Панас Мирний, II, 1954, 93); Сам [Іван Іванович] собі будиночок поставив, Що в Малині був за гніздо йому (Максим Рильський, Мости, 1948, 101); На попелищі старих панських гнізд уже в'ють нові гнізда собі бідарі (Андрій Головко, I, 1957, 224);
*зневажл. Місце, де збираються люди з злочинними та іншими недобрими намірами. Чим більш Остап придивлявся, тим більш помічав.., що попав у злодійське гніздо (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 375).

'''Гніздо вити (звити)''': а) влаштовувати затишне житло, заводити сім'ю. Дивіться, люди: з попелищ Підвівся перший дім! Вдовиця там звила гніздо Сирітонькам своїм (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 79); б) (зневажл.) об'єднуватися з якою-небудь метою; згуртовуватися. — Справа, брат, серйозна. Вони ж там таке гніздо в «Тракторозбуті» були звили... Думав — серйозні люди, чисті і на совість, і на руки, а вони — пройди (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 354); в) укорінюватися, утверджуватися. — Од пана до пана... з гуральні в сахарню... з кубла в кубло [йшли палити селяни]. Скрізь, де людська кривда гніздо собі звила (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56).

3. перен., заст. Сім'я, рід. Цар Гарісчандра.. Недавно з Сайвією одружився, Красавицею з княжого гнізда (Іван Франко, X, 1954, 405).

4. Група рослин, грибів і т. ін., що ростуть укупі. Він сів на призьбі, глянув на берег, ое зеленіло гніздо верб (Нечуй-Левицький, II, 1956, 129); Конче потрібно самому на полі перевірити, як зроблено проривку в гніздах (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 52);
*Скупчення, група однорідних або подібних предметів. * У порівняннях. — Вона [квітка] виглядала, як гніздо аметистів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290);
*лінгв. Група слів одного кореня. Лексичне гніздо.. — група слів, утворених від одного, спільного для них кореня (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 87).

5. спец. Заглиблення або отвір, у який що-небудь вставляється, вкладається. Приймач уже майже готовий. Ось перед ним невеличкий ящичок з двома ручками, з клемами, гніздами для навушників (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1952, 105); При самій воді в риштуванні стіна.. Тут ляжуть у гнізда турбіни (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 127);
*військ. Заглиблення в окопі, а також місце, признач. для бійця з кулеметом та іншою зброєю. Копали окопи, кулеметні гнізда, мінували підходи до табору (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 147); Орлюк сидів у гнізді навідника й кричав у телефонну трубку (Олександр Довженко, I, 1958, 285).

6. с. г. Місце висіву кількох насінин або висадження кількох рослин. Як тільки з'являються сходи, колгоспники перевіряють стан їх і при виявленні пустих гнізд негайно підсаджують в них намочене насіння (Колгоспник України, 4, 1957, 13); Він [механізм] автоматично викидав дві-три картоплини, а важкі металеві лапи загортали гніздо (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 365).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdo1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdo2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gnizdo3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<center>{{#ev:youtube|ceWNaDTQHJ0}} {{#ev:youtube|Ge0ij0MK-KA}}</center>

==Див. також==
*[[Гнізденце]]
*[[Гніздечко]]
*[[Гніздити]]
*[[Гніздитися]]
*[[Гніздище]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/95/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 95.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Гн]]

Гілля

2013-11-30T23:17:02Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

'''І. Гілля, -лі, '''''ж. '''''= Гілка. '''''Як од гіллі одірвався. ''Ном. № 3150. ''Мов одірвалось од гіллі однооднісіньке під тином. ''Шевч. 427. Ум. '''Гіллонька, гіллячка, гілляченька. '''''Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. ''Грин. III. 484. ''Ото гілляченьки із її рученьки. ''Рудан. І. 35. ''Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками. ''Чуб. ІІІ. 299.

'''ІІ. Гілля, -ля, '''''с. соб. ''Вѣтви. ''Ой вітер не віє, гілля не колише. ''Мет. 244. ''Ой дуб на березу гіллям похилився. ''Нп. Ум. '''Гіллячко. '''''Дубок і опустив гіллячко. ''Грин. І. 148.

==Сучасні словники==
'''ГІ́ЛЛЯ́''', гілля, ''сер.'' Збірн. до гілля. — Ой, вишеньки-черешеньки, Червонії, спілі, Чого ж бо ви так високо Виросли на гіллі! (Леся Українка, I, 1951, 62); Гілля вишень і бузку звисало просто до кімнати (Юрій Смолич, II, 1958, 7); ''* У порівняннях''. А любов цвіте Юна, пишная, Мов гілля і густе В клена з вишнею (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 155).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 69.

'''ГІЛЛЯ́''', і, жін. Боковий відросток від стовбура дерева або чагарника, який розгалужується на менші відростки — гілки, віти. — Загинув ти, — взяла своє недоля, — Мов одірвалась вітка від гіллі (Павло Грабовський, І, 1959, 144); Дрімає садок у блакитній імлі... Ку-ку! — десь зозуля кує на гіллі (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 7).
♦ '''[З] одної гіллі ягоди''' — одного походження, однакові. — Адже се твій брат! Адже ви обоє, з одної гіллі ягоди (Іван Франко, VII, 1951, 26).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gilla'1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gilla'2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gilla'3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<center>{{#ev:youtube|isAZVTL3UMg}} {{#ev:youtube|GWOYbfipa-o}}</center>

==Див. також==
*[[Гілка]]
*[[Гіллюка]]
*[[Гілляка]]
*[[Гіллястий]]
*[[Гілляченька]]
*[[Гіллячка]]
*[[Гіллячко]]
*[[Гілочка]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/69/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 69.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Гі]]

Бідний

2013-11-30T23:16:04Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

'''Бідний, -а, -е.''' 1) Бѣдный, неимущій. ''Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого.'' Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. ''Бідна моя головонька, доленька несчасна.'' Мет. ''Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся?'' Чуб. V. 50. Ум. '''Бідненький, біднесенький.''' ''Жив тоді бідненький чоловік із жінкою.'' Грин. І. 71.

==Сучасні словники==
'''БІДНИЙ''', а, е.

1. Який живе в нужді, нестатках; убогий; протилежне [[багатий]]. Забачать — ти вбогий, бідний чоловік, так іди собі цілий, як був — і пучкою до тебе не доторкнуться (Марко Вовчок, I, 1955, 357);
*Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. Кирило Іванович Голуб.. був з самого бідного полу панського роду (Панас Мирний, I, 1954, 149);
*у знач. ім. Біднота бідний, ного, чол. Убога людина, бідняк. Бідний піт ллє, а багатий його кров п'є (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 3); Та багатому багато його [щастя] треба, а бідному й то гаразд, коли буде що назавтра кусати (Панас Мирний, IV, 1955, 287); Ми йдемо походом гідним, — всім пригнобленим і бідним руку подаєм! (Павло Тичина, I, 1957, 167).

2. Такий, як у бідняка, власт. біднякові; недорогий, непишний. На дівчині була дуже бідна одежа: рукави на сорочці були ледве поцяцьковані попівкою та маленькими блідими зірочками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 174); Гнат дивився на свою хату й не пізнавав її. Хата наче покращала, побільшала, з бідної хатини стала багатою світлицею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53).

3. Невеликий кількістю, недостатній. Серед шалених прерій і в тундрі, де сивіє бідний мох, Нам світять Гейне, Тютчев, Архілох (Максим Рильський, II, 1946, 8).

4. Який має в незначній кількості потрібні риси, ознаки. Бідна фантазія;
*Невиразний, одноманітний, з малим запасом слів (про мову, художні засоби і т. ін.). Чого ж дума, така пишна? Чого ж слово таке бідне? (Степан Руданський, Тв., 1956, 56).

5. на що, чим. Який має, містить у собі мало, недостатньо чого-небудь. Такий блідий, бідний вражіннями день! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 147); У нас кінчився період, бідний на фільми (Олександр Довженко, III, 1960, 8).

6. Який викликає співчуття; нещасний, бідолашний. А що тих бідних покриток Пустив [управитель] по світу з байстрюками! (Тарас Шевченко, II, 1953, 94); Раз якось хмара наступила, Схопилась буря і зломила Деревце бідне з корінцем (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 112); Бідній сиротині без батька темний, непривітний світ! (Іван Франко, XIII, 1954, 55); ''* Образно''. Ой, на балі веселая Музиченька грає, Конвалії та музика Бідне серце крає (Леся Українка, I, 1951, 6).

'''Бідна''' ['''моя''' ('''наша''' і т. ін.)] '''голівонька''' ('''голова''') — уживається при вираженні відчаю, розпачу. — Ганну сьогодні били, учора Параску.. Ой, матінко, коли б там не огледілись іще за мене! Ох, Усте, бідна наша голівонька! (Марко Вовчок, I, 1955, 110).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidniy1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bidniy2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[[Бідкувати]]
*[[Бідник]]
*[[Біднити]]
*[[Бідність]]
*[[Біднішати]]
*[[Бідно]]
*[[Біднота]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/1/177/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 177.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бі]]

Ікра

2013-11-30T23:14:28Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

'''Ікра, -ри, '''''ж. ''1) Икра; сѣмя грены. ''Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру ''(з щуки) ''і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом. ''Чуб. І. 75. 2) Вымя у коровы. Шух. І. 193. Ум. '''Ікорка. '''''Коровка ма’т ікорку добру. ''Вх. Лем. 421.

==Сучасні словники==
1. Яєчка, що їх відкладають самиці риб, раків, жаб та інших водяних тварин. — Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити. Звісно, води... набігла собі... ставок став... Риба завелася... Ніхто не заводив її — сама, а може птиця занесла ікрою (Панас Мирний, III, 1954, 308); Це ж вона [риба] незабаром почне ікру викидати, малі рибенята з'являться (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 81); — А ти бачив ту щуку? .. Однієї ікри випотрошили чотириста грам (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 44);
// Продукт харчування, який одержують внаслідок обробки ясчок риби. А раз у нас були млинці, доволі добрі, з ікрою і т. ін., але було скучно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 428); [Ага:] Що я з'їла,., котлетку, бутерброд з ікрою, два бутерброди з шинкою і курчатко (Олександр Корнійчук, II, 1955, 246).

2. Страва з дрібно насічених овочів, грибів. Кабачки.. використовуються для приготування ікри (Українські страви, 1957, 197); Перехиливши й закусивши тут же кабачковою ікрою.., брати Столярови хитали [ішли] далі (Юрій Смолич, V, 1959, 93).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikra1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikra2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikra3.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/16/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 16.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ік,Їк]]

Ікряний

2013-11-30T23:12:59Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

'''Ікряний, -а, -е. '''= '''Ікратий. '''''Ікряна риба. ''Лебед. у.

==Сучасні словники==
1. Прикм. до [[ікра]].

2. Який містить у собі ікру (у 1 знач.). — Ой, і риба ж цього року чудова: велика, сита, ікряна, — захоплювався Барило, збираючи в окрему діжку ікру (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 243).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikryaniu1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikryaniu2.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[[Ікра]]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/16/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 16.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ік,Їк]]

Ікряний

2013-11-30T23:12:46Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

'''Ікряний, -а, -е. '''= '''Ікратий. '''''Ікряна риба. ''Лебед. у.

==Сучасні словники==
1. Прикм. до [[ікра]].

2. Який містить у собі ікру (у 1 знач.). — Ой, і риба ж цього року чудова: велика, сита, ікряна, — захоплювався Барило, збираючи в окрему діжку ікру (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 243).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikryaniu1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ikryaniu2.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[[Ікра]]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/16/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 16.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ік,Їк]]

Гавра

2013-11-30T23:12:06Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

'''Гавра, -ри, '''''ж. ''Берлога. Угор.

==Сучасні словники==
1. Лігво звіра; барліг. В лісах.. медведі ссали лапи в своїх гаврах і дрімали зимовим сном (Іван Франко, VIII, 1952, 38); ''* Образно''. То наймався [Юрчик] на найтяжчу роботу, гори перевертав, то півзими лежав у якій-небудь гаврі, у ведмежім барлозі, смокчучи свою нерозлучну віковічну люльку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).

2. перен., зневажл. Рот. — Ци [чи] не стулиш ти си гавру? — крикнув нараз Василь (Іван Франко, I, 1955, 145).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra3.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra1.JPG|x140px]]
|}

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/9/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 9.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія: Га]]

Гав

2013-11-30T23:10:09Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

'''І. Гав! '''''меж. ''Звукоподражаніе лаю собаки. ''Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! ''Рудч. Ск. І. 9.

'''ІІ. Гав, '''''нар. '''''= Гев. '''Вх. Лем. 402.

'''ІІІ. Гав, -ву, '''''м. ''Лай. ''Я пізнав і гав тієї собаки, такий хрипкий. ''Новомоск. (Залюбов.).

==Сучасні словники==
'''ГАВ''', виг. Звуконаслідування, що означає гавкання собаки. Злякавсь ще більш Хом'як, аж серце, холодів, А Нундель гав та гав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 174); — Та не гавкай хоч ти [собако] мені. Чого б ото я гавкав, — жалівся дід, — Гав-гав! (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 464).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gav1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gav2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<center>{{#ev:youtube|x4koz7yqeZQ}} {{#ev:youtube|uKuY_vMYn38}}</center>

==Див. також==
*[[Собака]]

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/8/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 8.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Га]]

Гак

2013-11-30T23:09:36Z

Мірошниченко Евгеній: /* Слова, що додав */

'''Гак, -ку, -а, '''''чол. ''1) Крюкъ. Рудч. Ск. І. 69. Грин. ІІІ. 412. ''Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте. ''АД. I. 146. 2) Родъ багра для ловли рыбы. Вх. Пч. II. 25. 3) Крючекъ для удочки, но чаще употребляется ум. '''гачок'''. 4) Шипъ подковы. ''Треба перекувать коня, бо вже гаки позбивались. ''Аф. 353. 5) Орудіе для обтягиванія бочки обручемъ. 9) '''Тут тобі й гак'''! Тутъ тебѣ и конецъ; тутъ тебѣ и аминь! 7) '''З гаку плодити отару'''. Браться досматривать стадо овецъ, получая за это отъ хозяина тридцатую овцу (о личманах). О. 1862. V. Кух. 37. 8) '''З гаком'''. Съ лишнимъ, съ небольшою прибавкою. ''По дві десятині й вісім аршин та трошки й з гаком. ''Вас. 208. Ум. '''Гачок, гачечок. '''

'''Дати гаку'''; Зробити гак — пройти, проїхати зайву відстань, рухаючись кружним шляхом. Щоб добратися сюди, на Слобідку, довелось, мабуть, верстов п'ять гаку дати (Андрій Головко, II, 1957, 619); Ще й проїжджий який-небудь.. буває спеціально заверне сюди, зробить гак, щоб напитись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 54); З гаком — з невеликою надбавкою; з чимось. Працювати в газетах я почав пізненько, тоді, як мені вже стукнуло тридцять з гаком літ (Остап Вишня, II, 1956, 355); Від хатинки до лісу буде не більше верстви з гаком (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 493).

==Сучасні словники==
1. Металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці. Вона затремтіла і тривожно поглянула на стелю, в якій стримів забитий чорний, грубий, дерев'яний гак (Іван Франко, I, 1955, 255); Повільно, ледве помітно пішов угору головний гак крана (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 319).

2. Те саме, що багор. Б'ються соцькі і розсильні. Б'ються й рибаки, Водять шнури край пролому Ості і гаки (Степан Руданський, Тв., 1959, 162); Клуня в полум'ї. Гакали рвуть покрівлю, щоб розтягти (Андрій Головко, I, 1957, 348);
// Невеличкий загнутий металевий стрижень з гострим вістрям на одному кінці, що чіпляється другим кінцем до волосіні вудочки для ловлі риби; гачок. — Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький, На зрадний гак ні щуки, ні лина!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 77); Хіба не було такого, що величезний сом, упіймавшись на гак. стяг діда Олофіра з човна? (Олесь Донченко, III, 1956, 103); * У порівняннях. — Хто його зна, що зі мною поробилося: тягне мене, мов гаком тягне в свою сторону (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 141).

3. Те саме, що защіпка 1. Олімпіада Іванівна тим часом зачиняє двері на гак (Леся Українка, II, 1951, 82); Явдоха накинула на двері гак (Олесь Донченко, III, 1956, 12).

4. перен., розм. Про щось додаткове або зайве. Коли б оце Мирошниченкові самому довелося поносити дитя,., різав би норму [землі] як миленький, ще й на гак не поскупився б (Михайло Стельмах, II 1962, 20); Буває гак непомітний — якийсь невеличкий доважок, а буває, що далеко про нього чутка йде (Радянська Україна, 17Л 1961, 3).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hook4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hook2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hook3.gif|x140px]]
|}

==Джерела та література==
*[http://sum.in.ua/p/2/17/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 17.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]
*[[Імла]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія: Га]]

Імла

2013-11-30T23:04:56Z

Мірошниченко Евгеній: /* Медіа */

'''Імла, -ли́, '''''ж. ''= '''Мла. '''''Ой імла, імла по полю лягла. ''Мет. 193. ''Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала. ''Мил. 158.

==Сучасні словники==
'''ІМЛА''', и, жін. Повітря, густо насичене водяною парою; туман. Степи й лиман криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (Володимир Сосюра, I, 1957, 220); ''* Образно.'' — Як же воно може так бути? — зачудовано питають строкарі, поринаючи в імлу солодких надій (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 205);

Повітря, насичене дрібними пилинками, димом і т. ін. В корчмі було душно і висіла, імла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<center>{{#ev:youtube|9G_Rs7rLBo4}}</center>

==Див. також==
*[[Туман]]
*[[Серпанок]]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/19/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ім,Їм]]

Імла

2013-11-30T23:04:41Z

Мірошниченко Евгеній: /* Медіа */

'''Імла, -ли́, '''''ж. ''= '''Мла. '''''Ой імла, імла по полю лягла. ''Мет. 193. ''Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала. ''Мил. 158.

==Сучасні словники==
'''ІМЛА''', и, жін. Повітря, густо насичене водяною парою; туман. Степи й лиман криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (Володимир Сосюра, I, 1957, 220); ''* Образно.'' — Як же воно може так бути? — зачудовано питають строкарі, поринаючи в імлу солодких надій (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 205);

Повітря, насичене дрібними пилинками, димом і т. ін. В корчмі було душно і висіла, імла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
<center>{{#ev:youtube|ceWNaDTQHJ0}} {{#ev:youtube|9G_Rs7rLBo4}}</center>

==Див. також==
*[[Туман]]
*[[Серпанок]]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/19/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ім,Їм]]

Імла

2013-11-30T23:00:07Z

Мірошниченко Евгеній: /* Див. також */

'''Імла, -ли́, '''''ж. ''= '''Мла. '''''Ой імла, імла по полю лягла. ''Мет. 193. ''Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала. ''Мил. 158.

==Сучасні словники==
'''ІМЛА''', и, жін. Повітря, густо насичене водяною парою; туман. Степи й лиман криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (Володимир Сосюра, I, 1957, 220); ''* Образно.'' — Як же воно може так бути? — зачудовано питають строкарі, поринаючи в імлу солодких надій (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 205);

Повітря, насичене дрібними пилинками, димом і т. ін. В корчмі було душно і висіла, імла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[[Туман]]
*[[Серпанок]]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/19/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ім,Їм]]

Імла

2013-11-30T22:57:45Z

Мірошниченко Евгеній:

'''Імла, -ли́, '''''ж. ''= '''Мла. '''''Ой імла, імла по полю лягла. ''Мет. 193. ''Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала. ''Мил. 158.

==Сучасні словники==
'''ІМЛА''', и, жін. Повітря, густо насичене водяною парою; туман. Степи й лиман криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (Володимир Сосюра, I, 1957, 220); ''* Образно.'' — Як же воно може так бути? — зачудовано питають строкарі, поринаючи в імлу солодких надій (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 205);

Повітря, насичене дрібними пилинками, димом і т. ін. В корчмі було душно і висіла, імла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[[Туман]]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/19/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.]

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав ==
*[[Гак]]
*[[Гав]]
*[[Гавра]]
*[[Ікряний]]
*[[Ікра]]
*[[Бідний]]
*[[Гілля]]
*[[Гніздо]]
*[[Гніздечко]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ім,Їм]]

Імла

2013-11-30T22:56:03Z

Мірошниченко Евгеній:

'''Імла, -ли́, '''''ж. ''= '''Мла. '''''Ой імла, імла по полю лягла. ''Мет. 193. ''Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала. ''Мил. 158.

==Сучасні словники==
'''ІМЛА''', и, жін. Повітря, густо насичене водяною парою; туман. Степи й лиман криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (Володимир Сосюра, I, 1957, 220); ''* Образно.'' — Як же воно може так бути? — зачудовано питають строкарі, поринаючи в імлу солодких надій (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 205);

Повітря, насичене дрібними пилинками, димом і т. ін. В корчмі було душно і висіла, імла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[[Туман]]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/19/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ім,Їм]]

Імла

2013-11-30T22:55:43Z

Мірошниченко Евгеній: /* Див. також */

'''Імла, -ли́, '''''ж. ''= '''Мла. '''''Ой імла, імла по полю лягла. ''Мет. 193. ''Шо на нашій сестрі на русій косі білая імла пала. ''Мил. 158.

==Сучасні словники==
'''ІМЛА''', и, жін. Повітря, густо насичене водяною парою; туман. Степи й лиман криються фіолетовою імлою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Не шуми про минуле, тополе, за вікном у ранковій імлі (Володимир Сосюра, I, 1957, 220); ''* Образно.'' — Як же воно може так бути? — зачудовано питають строкарі, поринаючи в імлу солодких надій (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 205);

Повітря, насичене дрібними пилинками, димом і т. ін. В корчмі було душно і висіла, імла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Imla3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==
*[[Туман]]

==Джерела та література==
[http://sum.in.ua/p/4/19/2 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.]

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ім,Їм]]