https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2026-05-03T16:31:39Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T19:04:39Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Інші словники==<br /> Словник української мови<br /> <br /> ҐЕДЗЬ, я, ҐЕДЗ, а, чол. Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Задерихвіст почав і справді ґедзкатись: пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Скотину нападе ґедзь, корови біжать у жито одганяти злу муху (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 134); Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі Шалапута ґедзя (Олесь Донченко, VI, 1957, 256); * У порівняннях. Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули, лопотіли й дзижчали, як ґедзі (Олесь Донченко, IV, 1957, 71); — Лізеш з уловом, як ґедзь до коняки, — роздратовано відмахнувся Причепа (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 142).<br /> Ґедзь (ґедз) напав (укусив і т. ін.) на кого, кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть .. І, знай, черка писульки до Миколи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 138); Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Юрій Яновський, II, 1958, 267); Ґедзя (ґедза) кинути, рідко — те саме, що Ґедзика кинути (див. ґедзик). — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний, III, 1954, 229).<br /> <br /> Словопедія (словник фразеологізмів)<br /> <br /> ҐЕДЗЬ<br /> ки́дати / ки́нути ґе́дзя (ґе́дза). 1. кому і без додатка. Говорити кому-небудь щось обурливе, неприємне. — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний). вки́нути ґе́дзика. Лушня виправляється, й тут же, між тихим словом, дивись, і вкине якого ґедзика (Панас Мирний). 2. на кого. Грайливо дивитися на кого-небудь. — У вас, справді, пальчики — чудо! .. Пані кинула на нього ґедзя і ще утішніше усміхнулася (Панас Мирний).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> [[Файл:2миб.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа== <br /> {{#ev:youtube|bh6mwm0dvjE}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> * [[Муха]]<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> http://gardex.ru/20/123<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T19:03:11Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Інші словники==<br /> Словник української мови<br /> <br /> ҐЕДЗЬ, я, ҐЕДЗ, а, чол. Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Задерихвіст почав і справді ґедзкатись: пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Скотину нападе ґедзь, корови біжать у жито одганяти злу муху (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 134); Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі Шалапута ґедзя (Олесь Донченко, VI, 1957, 256); * У порівняннях. Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули, лопотіли й дзижчали, як ґедзі (Олесь Донченко, IV, 1957, 71); — Лізеш з уловом, як ґедзь до коняки, — роздратовано відмахнувся Причепа (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 142).<br /> Ґедзь (ґедз) напав (укусив і т. ін.) на кого, кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть .. І, знай, черка писульки до Миколи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 138); Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Юрій Яновський, II, 1958, 267); Ґедзя (ґедза) кинути, рідко — те саме, що Ґедзика кинути (див. ґедзик). — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний, III, 1954, 229).<br /> <br /> Словопедія (словник фразеологізмів)<br /> <br /> ҐЕДЗЬ<br /> ки́дати / ки́нути ґе́дзя (ґе́дза). 1. кому і без додатка. Говорити кому-небудь щось обурливе, неприємне. — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний). вки́нути ґе́дзика. Лушня виправляється, й тут же, між тихим словом, дивись, і вкине якого ґедзика (Панас Мирний). 2. на кого. Грайливо дивитися на кого-небудь. — У вас, справді, пальчики — чудо! .. Пані кинула на нього ґедзя і ще утішніше усміхнулася (Панас Мирний).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> [[Файл:2миб.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа== <br /> {{#ev:youtube|bh6mwm0dvjE}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Муха http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%85%D0%B0<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> http://gardex.ru/20/123<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T19:00:33Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Інші словники словники */</p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Інші словники==<br /> Словник української мови<br /> <br /> ҐЕДЗЬ, я, ҐЕДЗ, а, чол. Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Задерихвіст почав і справді ґедзкатись: пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Скотину нападе ґедзь, корови біжать у жито одганяти злу муху (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 134); Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі Шалапута ґедзя (Олесь Донченко, VI, 1957, 256); * У порівняннях. Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули, лопотіли й дзижчали, як ґедзі (Олесь Донченко, IV, 1957, 71); — Лізеш з уловом, як ґедзь до коняки, — роздратовано відмахнувся Причепа (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 142).<br /> Ґедзь (ґедз) напав (укусив і т. ін.) на кого, кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть .. І, знай, черка писульки до Миколи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 138); Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Юрій Яновський, II, 1958, 267); Ґедзя (ґедза) кинути, рідко — те саме, що Ґедзика кинути (див. ґедзик). — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний, III, 1954, 229).<br /> <br /> Словопедія (словник фразеологізмів)<br /> <br /> ҐЕДЗЬ<br /> ки́дати / ки́нути ґе́дзя (ґе́дза). 1. кому і без додатка. Говорити кому-небудь щось обурливе, неприємне. — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний). вки́нути ґе́дзика. Лушня виправляється, й тут же, між тихим словом, дивись, і вкине якого ґедзика (Панас Мирний). 2. на кого. Грайливо дивитися на кого-небудь. — У вас, справді, пальчики — чудо! .. Пані кинула на нього ґедзя і ще утішніше усміхнулася (Панас Мирний).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> [[Файл:2миб.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа== <br /> {{#ev:youtube|bh6mwm0dvjE}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> http://gardex.ru/20/123<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T18:59:41Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Інші словники словники==<br /> Словник української мови<br /> <br /> ҐЕДЗЬ, я, ҐЕДЗ, а, чол. Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Задерихвіст почав і справді ґедзкатись: пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Скотину нападе ґедзь, корови біжать у жито одганяти злу муху (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 134); Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі Шалапута ґедзя (Олесь Донченко, VI, 1957, 256); * У порівняннях. Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули, лопотіли й дзижчали, як ґедзі (Олесь Донченко, IV, 1957, 71); — Лізеш з уловом, як ґедзь до коняки, — роздратовано відмахнувся Причепа (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 142).<br /> Ґедзь (ґедз) напав (укусив і т. ін.) на кого, кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть .. І, знай, черка писульки до Миколи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 138); Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Юрій Яновський, II, 1958, 267); Ґедзя (ґедза) кинути, рідко — те саме, що Ґедзика кинути (див. ґедзик). — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний, III, 1954, 229).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> [[Файл:2миб.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа== <br /> {{#ev:youtube|bh6mwm0dvjE}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> http://gardex.ru/20/123<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T18:58:21Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Словник української мови<br /> <br /> ҐЕДЗЬ, я, ҐЕДЗ, а, чол. Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Задерихвіст почав і справді ґедзкатись: пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Скотину нападе ґедзь, корови біжать у жито одганяти злу муху (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 134); Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі Шалапута ґедзя (Олесь Донченко, VI, 1957, 256); * У порівняннях. Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули, лопотіли й дзижчали, як ґедзі (Олесь Донченко, IV, 1957, 71); — Лізеш з уловом, як ґедзь до коняки, — роздратовано відмахнувся Причепа (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 142).<br /> Ґедзь (ґедз) напав (укусив і т. ін.) на кого, кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть .. І, знай, черка писульки до Миколи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 138); Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Юрій Яновський, II, 1958, 267); Ґедзя (ґедза) кинути, рідко — те саме, що Ґедзика кинути (див. ґедзик). — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний, III, 1954, 229).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> [[Файл:2миб.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа== <br /> {{#ev:youtube|bh6mwm0dvjE}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> http://gardex.ru/20/123<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T18:57:48Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Словник української мови<br /> <br /> ҐЕДЗЬ, я, ҐЕДЗ, а, чол. Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Задерихвіст почав і справді ґедзкатись: пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Скотину нападе ґедзь, корови біжать у жито одганяти злу муху (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 134); Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі Шалапута ґедзя (Олесь Донченко, VI, 1957, 256); * У порівняннях. Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули, лопотіли й дзижчали, як ґедзі (Олесь Донченко, IV, 1957, 71); — Лізеш з уловом, як ґедзь до коняки, — роздратовано відмахнувся Причепа (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 142).<br /> Ґедзь (ґедз) напав (укусив і т. ін.) на кого, кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть .. І, знай, черка писульки до Миколи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 138); Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Юрій Яновський, II, 1958, 267); Ґедзя (ґедза) кинути, рідко — те саме, що Ґедзика кинути (див. ґедзик). — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний, III, 1954, 229).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> [[Файл:2миб.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа== <br /> {{#ev:youtube|bh6mwm0dvjE}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> http://gardex.ru/20/123<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T18:56:55Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Словник української мови<br /> ҐЕДЗЬ, я, ҐЕДЗ, а, чол. Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Задерихвіст почав і справді ґедзкатись: пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Скотину нападе ґедзь, корови біжать у жито одганяти злу муху (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 134); Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі Шалапута ґедзя (Олесь Донченко, VI, 1957, 256); * У порівняннях. Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули, лопотіли й дзижчали, як ґедзі (Олесь Донченко, IV, 1957, 71); — Лізеш з уловом, як ґедзь до коняки, — роздратовано відмахнувся Причепа (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 142).<br /> ♦ Ґедзь (ґедз) напав (укусив і т. ін.) на кого, кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій. От ґедзь напав Петра: не спить, не їсть .. І, знай, черка писульки до Миколи (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 138); Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 330); Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Юрій Яновський, II, 1958, 267); Ґедзя (ґедза) кинути, рідко — те саме, що Ґедзика кинути (див. ґедзик). — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний, III, 1954, 229).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> [[Файл:2миб.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа== <br /> {{#ev:youtube|bh6mwm0dvjE}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> http://gardex.ru/20/123<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T18:55:14Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> [[Файл:2миб.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа== <br /> {{#ev:youtube|bh6mwm0dvjE}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> http://gardex.ru/20/123<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T09:33:22Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> [[Файл:2миб.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа== <br /> {{#ev:youtube|bh6mwm0dvjE}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T09:30:08Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> [[Файл:2миб.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2%D0%BC%D0%B8%D0%B1.jpg 2014-12-19T09:29:25Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div></div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T09:27:17Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> [[Файл:2ми.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-19T09:24:26Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> [[Файл:1.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-18T23:02:15Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=1.jpg|}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-18T23:01:36Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=1.jpg; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1.jpg 2014-12-18T22:57:14Z

<p>Мігунова Анастасія: Мігунова Анастасія завантажив нову версію «Файл:1.jpg»</p> <hr /> <div>Магістр КУ ім. Б. Грінченко<br /> <br /> '''Факультет:''' Психології і соціальної педагогіки<br /> <br /> Кафедра: Практичної психології<br /> <br /> Тема магістерської роботи: в процесі<br /> <br /> '''Науковий керівник:''' кандидат психологічних наук Циганчук Тетяна Володимерівна<br /> '''Коротке резюме'''<br /> <br /> Дата народження: 01.06.1990<br /> <br /> Володіння мовами: Англійською - базові знання.<br /> <br /> Українська мова - носій, Російською мовою володію вільно. <br /> '''Вміння та навички:'''<br /> <br /> Web-програмування: HTML<br /> <br /> Робота с графікою: Adobe Photoshop<br /> <br /> Робота с ОС: Windows 98/2000/XP proffesional<br /> <br /> Засоби Office: MS Office 98/2000/2003/2007, MS PowerPoint<br /> <br /> '''Особистісні якості:''' Цілеспрямованість, відповідальність, активність.<br /> '''Захоплення:''' перегляд кіно-фільмів та спортивних змагань, особливо футбол, музика, читання книг.[[Файл:Example.jpg]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B5%D0%B4%D0%B7 2014-12-18T22:54:05Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, '''''м. ''Oestrus bovis. '''Ґедзь його вкусив, — на його напав. '''Онъ раскапризничался. — ''А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? ''Канев. у. Ум. '''Ґедзик. Вкинути ґедзика. '''Сказать что либо съ умысломъ раздражить. ''Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, паня й росходилась. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. <br /> <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Латинська транскрипцiя: [gedz]<br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота <br /> <br /> '''Ґедз''' іменник чоловічого роду, істота /Орфографічний словник української мови/<br /> <br /> '''Ґедз''' сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. /Словник синонімів Караванського/<br /> <br /> '''Ґедзі''' бл. 180 видів ряду двокрилих комах; паразити - їхні личинки живуть під шкірою, в носоглотці та кишківнику свійських тварин <br /> <br /> '''Ґедзь бичачий''' паразитичний овід ряду коротковусих двокрилих комах; укуси можуть викликати небезпечні захворювання (Універсальний словник-енциклопедія)<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Суспільства]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед1.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Файл:гед2.jpeg|x200px]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]]<br /> [[Категорія:Ґе]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T21:20:41Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111113.GIF|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111114.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> [[Медіа:Russkaya_narodnaya_muzyka-Gusli(vmusice.net).mp3]]<br /> <br /> ==Див. також==<br /> http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0<br /> <br /> =Джерела та література=<br /> <br /> Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6<br /> <br /> ГУСЛІ. Традыцыі. Сучаснасць.(біл.), (рос.)гуслі(англ.)<br /> <br /> Гуслі (гусла) Українські народні музичні інструменти Л. М. Черкаський<br /> <br /> Гуслі Українські народні музичні інструменти А. І. Гуменюк<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T21:19:47Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111113.GIF|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111114.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> [[Медіа:Russkaya_narodnaya_muzyka-Gusli(vmusice.net).mp3]]<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Бандура<br /> <br /> =Джерела та література=<br /> <br /> Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6<br /> <br /> ГУСЛІ. Традыцыі. Сучаснасць.(біл.), (рос.)гуслі(англ.)<br /> <br /> Гуслі (гусла) Українські народні музичні інструменти Л. М. Черкаський<br /> <br /> Гуслі Українські народні музичні інструменти А. І. Гуменюк<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T21:18:08Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111113.GIF|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111114.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> [[Медіа:Russkaya_narodnaya_muzyka-Gusli(vmusice.net).mp3]]<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> =Джерела та література=<br /> <br /> Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6<br /> <br /> ГУСЛІ. Традыцыі. Сучаснасць.(біл.), (рос.)гуслі(англ.)<br /> <br /> Гуслі (гусла) Українські народні музичні інструменти Л. М. Черкаський<br /> <br /> Гуслі Українські народні музичні інструменти А. І. Гуменюк<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T21:17:06Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111113.GIF|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111114.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> [[Медіа:Russkaya_narodnaya_muzyka-Gusli(vmusice.net).mp3.ogg]]<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> =Джерела та література=<br /> <br /> Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6<br /> <br /> ГУСЛІ. Традыцыі. Сучаснасць.(біл.), (рос.)гуслі(англ.)<br /> <br /> Гуслі (гусла) Українські народні музичні інструменти Л. М. Черкаський<br /> <br /> Гуслі Українські народні музичні інструменти А. І. Гуменюк<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Russkaya_narodnaya_muzyka-Gusli(vmusice.net).mp3 2014-04-11T21:16:47Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div></div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T21:13:47Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Джерела та література= */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111113.GIF|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111114.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> [[Медіа:Gusli-_Lullaby_by_Shakhanov.mp4.ogg]]<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> =Джерела та література=<br /> <br /> Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6<br /> <br /> ГУСЛІ. Традыцыі. Сучаснасць.(біл.), (рос.)гуслі(англ.)<br /> <br /> Гуслі (гусла) Українські народні музичні інструменти Л. М. Черкаський<br /> <br /> Гуслі Українські народні музичні інструменти А. І. Гуменюк<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T21:13:03Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111113.GIF|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111114.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> [[Медіа:Gusli-_Lullaby_by_Shakhanov.mp4.ogg]]<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> =Джерела та література==<br /> <br /> Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6<br /> ГУСЛІ. Традыцыі. Сучаснасць.(біл.), (рос.)<br /> гуслі(англ.)<br /> Гуслі (гусла) Українські народні музичні інструменти Л. М. Черкаський<br /> Гуслі Українські народні музичні інструменти А. І. Гуменюк<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T21:11:34Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111113.GIF|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111114.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> [[Медіа:Gusli-_Lullaby_by_Shakhanov.mp4.ogg]]<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6<br /> ГУСЛІ. Традыцыі. Сучаснасць.(біл.), (рос.)<br /> гуслі(англ.)<br /> Гуслі (гусла) Українські народні музичні інструменти Л. М. Черкаський<br /> Гуслі Українські народні музичні інструменти А. І. Гуменюк<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T21:05:23Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111113.GIF|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111114.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> [[Медіа:Gusli-_Lullaby_by_Shakhanov.mp4.ogg]]<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T21:04:14Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111113.GIF|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111114.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> Gusli-_Lullaby_by_Shakhanov.mp4<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T21:00:10Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111113.GIF|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111114.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:111111111114.jpg 2014-04-11T20:59:46Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div></div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T20:59:10Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:111111111113.GIF|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:111111111113.GIF 2014-04-11T20:58:41Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div></div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:11111111112.GIF 2014-04-11T20:57:42Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div></div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T20:57:10Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111112.GIF|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T20:56:10Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11111111111.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:11111111111.jpg 2014-04-11T20:54:15Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div></div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T20:49:46Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> 1) кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> 2) шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> 3) клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T20:47:11Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> <br /> Стали явора рубати,<br /> <br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> - кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> <br /> - шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> <br /> - клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T20:46:17Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> Стали явора рубати,<br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> - кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> - шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> - клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T20:45:26Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Гу́сла — найстародавніший російський щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.<br /> <br /> У гуслах струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.<br /> <br /> Виконавець на гуслах називається гуслярем.<br /> <br /> З часів Київської Русі гусла проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.<br /> <br /> Як інструмент, що відігравав суттєву роль в музичному побуті простого люду, гуслі оспівані в народних піснях, переказах, легендах. На Слобожанщині співають так:<br /> <br /> Їхали купці — Харківці,<br /> Стали явора рубати,<br /> Тонкі гуслоньки тесати.<br /> <br /> Існує три різновиди гуслів:<br /> <br /> кри́лоподібні або дзвінчасті<br /> шо́ломоподібні або гуслі-псалтир<br /> клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гусла, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.<br /> <br /> В оркестрах народних інструментів застосовують гусла-приму (діапазон: e1-h2), гусла-піколо (e2-h3), гусла-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0 2014-04-11T20:39:17Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Гусла и гуслі, -сел, '''''ж. мн. ''1) Гусли. ''Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! ''Чуб. ІІІ. 384. ''На гуслі грає, красно співає. ''Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: ''Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. ''Мил. Св. 35. ''Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. ''Шевч. 331. Ум. '''Гусленьки. '''Грин. ІІІ. 473, '''гуслоньки, гусовки'''. ''Та все стиха у гуслоньки грає. ''Мет. 260. ''Гусовки шмарте до гусевниці. ''АД. І. 37. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Гу]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B7%D0%B8%D2%91%D0%B0 2014-04-11T20:24:48Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div>'''Дзиґа, -ґи, '''''ж. ''1) Волчекъ, юла. ''Крутиться як дзиґа. ''Ном. № 5756. ''Біга як дзиґа. ''ЗОЮР. І. 147. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. '''Дзижка. '''<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Дз]]</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2014-04-11T20:13:02Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:-BkuUSMMLsY.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> '''''Мігунова Анастасія Олександрівна'''''<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Міжнародна інформація<br /> <br /> ===Група===<br /> Міб-1-13-4Од<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:aomihunova.is13@kubg.edu.ua моя пошта]<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> http://vk.com/walking__trouble<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==<br /> Існує багато речей, які мене цікавлять, проте з-поміж усього особливо хочу виділити малювання (хоча малюю і не зовсім часто, проте кожен раз коли беру до рук олівець, відчуваю щось незвичайне...), фотографування (це взагалі-моя душа... це спосіб запам`ятовувати усі, на жаль, швидкоплинні і чудові моменти із життя).</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:-BkuUSMMLsY.jpg 2014-04-11T20:12:29Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div></div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2014-04-11T20:02:53Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:IMG 0654.JPG|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> '''''Мігунова Анастасія Олександрівна'''''<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Міжнародна інформація<br /> <br /> ===Група===<br /> Міб-1-13-4Од<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:aomihunova.is13@kubg.edu.ua моя пошта]<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> http://vk.com/walking__trouble<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==<br /> Існує багато речей, які мене цікавлять, проте з-поміж усього особливо хочу виділити малювання (хоча малюю і не зовсім часто, проте кожен раз коли беру до рук олівець, відчуваю щось незвичайне...), фотографування (це взагалі-моя душа... це спосіб запам`ятовувати усі, на жаль, швидкоплинні і чудові моменти із життя).</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_0670.JPG 2014-04-11T19:29:58Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div></div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_0654.JPG 2014-04-11T19:28:56Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div></div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_0659.JPG 2014-04-11T19:27:08Z

<p>Мігунова Анастасія: </p> <hr /> <div></div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2014-04-11T19:10:30Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Мої захоплення */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> '''''Мігунова Анастасія Олександрівна'''''<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Міжнародна інформація<br /> <br /> ===Група===<br /> Міб-1-13-4Од<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:aomihunova.is13@kubg.edu.ua моя пошта]<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> http://vk.com/walking__trouble<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==<br /> Існує багато речей, які мене цікавлять, проте з-поміж усього особливо хочу виділити малювання (хоча малюю і не зовсім часто, проте кожен раз коли беру до рук олівець, відчуваю щось незвичайне...), фотографування (це взагалі-моя душа... це спосіб запам`ятовувати усі, на жаль, швидкоплинні і чудові моменти із життя).</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2014-04-11T19:09:28Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Мої захоплення */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> '''''Мігунова Анастасія Олександрівна'''''<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Міжнародна інформація<br /> <br /> ===Група===<br /> Міб-1-13-4Од<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:aomihunova.is13@kubg.edu.ua моя пошта]<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> http://vk.com/walking__trouble<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==<br /> Існує багато речей, які мене цікавлять, проте з-поміж усього особливо хочу виділити малювання(хоча малюю і не зовсім часто, проте кожен раз коли беру до рук олівець, відчуваю щось незвичайне...), фотографування(це взагалі-моя душа... це спосіб запам`ятовувати усі, на жаль, швидкоплинні і чудові моменти із життя), також останнім часом захоплююсь велоспортом.</div>

Мігунова Анастасія https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F 2014-04-11T19:00:57Z

<p>Мігунова Анастасія: /* Web сторінка */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> '''''Мігунова Анастасія Олександрівна'''''<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> Міжнародна інформація<br /> <br /> ===Група===<br /> Міб-1-13-4Од<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:aomihunova.is13@kubg.edu.ua моя пошта]<br /> <br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> http://vk.com/walking__trouble<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==<br /> <br /> ==Мої захоплення==</div>

Мігунова Анастасія