Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ухо

2013-11-30T14:56:15Z

Мостовщикова Дар`я: /* Зовнішні посилання */

[[Категорія:Ух]]
==Словник Грінченка==
'''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Ухо''', а, сер., розм.

Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

Вухо, а, сер.

1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
// Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
♦ Аж у вухах лящить — про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть — неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 300); Іноді полюбляє такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) — вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Яків Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) — те саме, що Гав ловити (див. ґава). — А дядько Гордій поважно до жінок стиха: — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Андрій Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. — хтось не може чути, утратив слух, — Та вже ж чую: не позакладало мені вух, — обізвалась Мокрина, розсердившись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого — хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мистецтво, 1, 1956, 41); Вухо (вуха) ріже — звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали, їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Іван Микитенко, II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін.) — почути щось здалека; дізнатися про щось. — Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Панас Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін.) вуха [вуші] — карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Іван Кочерга, II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін.) кого — всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого — ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. — Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Андрій Головко, II, 1957, 22); І за вухом не свербить кого і кому — хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести — не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха — треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін.), аж за вухами лящить — їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357); Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом — прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Іван Франко, XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха — чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Леся Українка, II, 1951, 523); Музикальне вухо — вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін.) — говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); «А де ж дукачів узяти?» То Сава Петрович на це їй: «Іди, над вухо скажу, навчу, де» (Андрій Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін.) вухо (вуха) — уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха — ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади ян-шая, як своїх вух... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); — Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха — впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо — бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Піднімати (підняти) вуха — наважуватися протидіяти. — Правильно Данюшакаже: «Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?» А то аж сім! Підняли вуха (Андрій Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха — уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо — почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Леся Українка, III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Петро Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі — «по самі вуха». Навіть вірша склав (Андрій Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха кому про кого, що — надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха — не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) — не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Розпустити вуха — слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі — дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Любов Яновська, I, 1959, 83); Тонке вухо — добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці — Весни! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 303); Туге вухо — поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кропивницького, 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. — про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Панас Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух — усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) — дуже лагідний, податливий, добрий. — Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) — самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); — Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ою мені ! (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Язик поза вухами (вуши́ма) теліпається (мотається і т. ін.) у кого — хтось любить багато говорити. У його язик поза вуши́ма мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); — Чуєте, Гнате. — Та чую ж, — озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 58).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===

* '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко). лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Contact.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10925jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sluh1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|_LYVUrczTPE}}

==Див. також==
[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/yak-polipshyty-sluh Як поліпшити слух]

[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/zvukova-ataka Звукова атака або чому молодь втрачає слух]

==Цікаві факти==

*У внутрішньому вусі близько 25 000 клітин, що реагують на звук. Діапазон частот, що сприймаються слухом, лежить між 16 і 20 000 Герц. З віком він скорочується, особливо за рахунок зниження чутливості до високих звуків. До 35 років верхня межа слуху падає до 15 000 Гц.

*Вухо найбільш чутливе до діапазону 2-2,3 тис. Гц. Кращий же музичний слух (здатність розрізняти висоту) припадає на область 80-600 Гц. Тут наше вухо здатне розрізнити, наприклад, два звуки з частотою 100 Гц і 100,1 Гц. Усього людина розрізняє 3-4 тисячі звуків різної висоти.

*Ми усвідомлюємо звук через 35-175 мілісекунд після того, як він дійшов до вуха. Ще 180-500 мілісекунд потрібно вуху на те, щоб "налаштуватись" на прийом даного звуку, тобто досягти найкращої чутливості.

*Слон може чути інфразвук частотою від 1 Гц (мінімум для людини – 20 Гц). Слони використовують низькочастотні звуки для спілкування з одноплемінниками. Втім, слони здатні чути не тільки вухами, а й ногами. Так, вони можуть відчувати переміщення іншого стада слонів, що знаходиться за кілька десятків кілометрів, а також чути і обходити далекі зони бойових дій.

*Цвіркуни і коники "слухають" передніми лапками. Вони вкриті волосками, на яких знаходиться чутлива до звуку мембрана. Голландські фізики зуміли відтворити цей орган слуху, який виявився одним з найбільш чутливих акустичних інструментів.

*Риби вловлюють коливання води бічною лінією, що складається з тоненьких чутливих трубочок.

*Вушна раковина кішок налаштовується на джерело звуку рефлекторно. Шкірясті складки на котячих вухах є резонаторами, а число нервових закінчень у слухових органах вдвічі перевищує їх кількість у людини.

*Барабанна перетинка жаб знаходиться зовні тіла, за очима.

*Кожна десята людина на Землі страждає від втрати слуху і має показання до використання слухового апарату. Однак, четверо з п’яти осіб, які справді потребують слухові апарати, ними не користуються.

*Люди краще сприймають і швидше погоджуються виконати прохання, які вони чують правим вухом, стверджують італійські вчені, Лука Томмасі та Даніель Марцолі, що вивчали переваги правої і лівої сторони у людей. Вони з’ясували, що ці переваги, пов'язані з функціональною асиметрією мозку, які проявляються в повсякденному спілкуванні.

Ухо

2013-11-30T14:55:42Z

Мостовщикова Дар`я: /* Цікаві факти */

Ухо

2013-11-30T14:55:14Z

Мостовщикова Дар`я: /* Джерела та література */

[[Категорія:Ух]]
==Словник Грінченка==
'''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Ухо''', а, сер., розм.

Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

Вухо, а, сер.

1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
// Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
♦ Аж у вухах лящить — про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть — неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 300); Іноді полюбляє такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) — вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Яків Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) — те саме, що Гав ловити (див. ґава). — А дядько Гордій поважно до жінок стиха: — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Андрій Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. — хтось не може чути, утратив слух, — Та вже ж чую: не позакладало мені вух, — обізвалась Мокрина, розсердившись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого — хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мистецтво, 1, 1956, 41); Вухо (вуха) ріже — звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали, їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Іван Микитенко, II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін.) — почути щось здалека; дізнатися про щось. — Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Панас Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін.) вуха [вуші] — карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Іван Кочерга, II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін.) кого — всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого — ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. — Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Андрій Головко, II, 1957, 22); І за вухом не свербить кого і кому — хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести — не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха — треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін.), аж за вухами лящить — їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357); Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом — прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Іван Франко, XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха — чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Леся Українка, II, 1951, 523); Музикальне вухо — вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін.) — говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); «А де ж дукачів узяти?» То Сава Петрович на це їй: «Іди, над вухо скажу, навчу, де» (Андрій Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін.) вухо (вуха) — уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха — ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади ян-шая, як своїх вух... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); — Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха — впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо — бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Піднімати (підняти) вуха — наважуватися протидіяти. — Правильно Данюшакаже: «Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?» А то аж сім! Підняли вуха (Андрій Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха — уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо — почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Леся Українка, III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Петро Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі — «по самі вуха». Навіть вірша склав (Андрій Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха кому про кого, що — надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха — не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) — не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Розпустити вуха — слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі — дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Любов Яновська, I, 1959, 83); Тонке вухо — добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці — Весни! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 303); Туге вухо — поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кропивницького, 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. — про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Панас Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух — усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) — дуже лагідний, податливий, добрий. — Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) — самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); — Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ою мені ! (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Язик поза вухами (вуши́ма) теліпається (мотається і т. ін.) у кого — хтось любить багато говорити. У його язик поза вуши́ма мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); — Чуєте, Гнате. — Та чую ж, — озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 58).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===

* '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко). лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Contact.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10925jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sluh1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|_LYVUrczTPE}}

==Див. також==
[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/yak-polipshyty-sluh Як поліпшити слух]

[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/zvukova-ataka Звукова атака або чому молодь втрачає слух]

==Цікаві факти==
У дельфінів, що мають об’єм мозку, приблизно рівний людському, на ті відділи, які відповідають за слухові функції, відводиться у десятки разів більше місця, ніж у Homo sapiens.

*У внутрішньому вусі близько 25 000 клітин, що реагують на звук. Діапазон частот, що сприймаються слухом, лежить між 16 і 20 000 Герц. З віком він скорочується, особливо за рахунок зниження чутливості до високих звуків. До 35 років верхня межа слуху падає до 15 000 Гц.

*Вухо найбільш чутливе до діапазону 2-2,3 тис. Гц. Кращий же музичний слух (здатність розрізняти висоту) припадає на область 80-600 Гц. Тут наше вухо здатне розрізнити, наприклад, два звуки з частотою 100 Гц і 100,1 Гц. Усього людина розрізняє 3-4 тисячі звуків різної висоти.

*Ми усвідомлюємо звук через 35-175 мілісекунд після того, як він дійшов до вуха. Ще 180-500 мілісекунд потрібно вуху на те, щоб "налаштуватись" на прийом даного звуку, тобто досягти найкращої чутливості.

*Слон може чути інфразвук частотою від 1 Гц (мінімум для людини – 20 Гц). Слони використовують низькочастотні звуки для спілкування з одноплемінниками. Втім, слони здатні чути не тільки вухами, а й ногами. Так, вони можуть відчувати переміщення іншого стада слонів, що знаходиться за кілька десятків кілометрів, а також чути і обходити далекі зони бойових дій.

*Цвіркуни і коники "слухають" передніми лапками. Вони вкриті волосками, на яких знаходиться чутлива до звуку мембрана. Голландські фізики зуміли відтворити цей орган слуху, який виявився одним з найбільш чутливих акустичних інструментів.

*Риби вловлюють коливання води бічною лінією, що складається з тоненьких чутливих трубочок.

*Вушна раковина кішок налаштовується на джерело звуку рефлекторно. Шкірясті складки на котячих вухах є резонаторами, а число нервових закінчень у слухових органах вдвічі перевищує їх кількість у людини.

*Барабанна перетинка жаб знаходиться зовні тіла, за очима.

*Кожна десята людина на Землі страждає від втрати слуху і має показання до використання слухового апарату. Однак, четверо з п’яти осіб, які справді потребують слухові апарати, ними не користуються.

*Люди краще сприймають і швидше погоджуються виконати прохання, які вони чують правим вухом, стверджують італійські вчені, Лука Томмасі та Даніель Марцолі, що вивчали переваги правої і лівої сторони у людей. Вони з’ясували, що ці переваги, пов'язані з функціональною асиметрією мозку, які проявляються в повсякденному спілкуванні.

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

'''Ухо, уха, '''''с. ''= '''Вухо. '''''Кругом як в усі. все мовчить. ''Шевч. 28. См. '''Як у вусі. '''8 ушу. Въ ушахъ. ''Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. ''Барв. 457. Ум. '''Ушко, ушечко. '''

Ухо

2013-11-30T14:50:39Z

Мостовщикова Дар`я: /* Див. також */

[[Категорія:Ух]]
==Словник Грінченка==
'''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Ухо''', а, сер., розм.

Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

Вухо, а, сер.

1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
// Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
♦ Аж у вухах лящить — про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть — неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 300); Іноді полюбляє такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) — вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Яків Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) — те саме, що Гав ловити (див. ґава). — А дядько Гордій поважно до жінок стиха: — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Андрій Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. — хтось не може чути, утратив слух, — Та вже ж чую: не позакладало мені вух, — обізвалась Мокрина, розсердившись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого — хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мистецтво, 1, 1956, 41); Вухо (вуха) ріже — звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали, їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Іван Микитенко, II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін.) — почути щось здалека; дізнатися про щось. — Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Панас Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін.) вуха [вуші] — карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Іван Кочерга, II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін.) кого — всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого — ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. — Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Андрій Головко, II, 1957, 22); І за вухом не свербить кого і кому — хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести — не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха — треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін.), аж за вухами лящить — їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357); Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом — прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Іван Франко, XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха — чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Леся Українка, II, 1951, 523); Музикальне вухо — вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін.) — говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); «А де ж дукачів узяти?» То Сава Петрович на це їй: «Іди, над вухо скажу, навчу, де» (Андрій Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін.) вухо (вуха) — уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха — ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади ян-шая, як своїх вух... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); — Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха — впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо — бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Піднімати (підняти) вуха — наважуватися протидіяти. — Правильно Данюшакаже: «Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?» А то аж сім! Підняли вуха (Андрій Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха — уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо — почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Леся Українка, III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Петро Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі — «по самі вуха». Навіть вірша склав (Андрій Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха кому про кого, що — надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха — не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) — не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Розпустити вуха — слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі — дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Любов Яновська, I, 1959, 83); Тонке вухо — добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці — Весни! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 303); Туге вухо — поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кропивницького, 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. — про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Панас Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух — усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) — дуже лагідний, податливий, добрий. — Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) — самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); — Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ою мені ! (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Язик поза вухами (вуши́ма) теліпається (мотається і т. ін.) у кого — хтось любить багато говорити. У його язик поза вуши́ма мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); — Чуєте, Гнате. — Та чую ж, — озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 58).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===

* '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко). лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Contact.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10925jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sluh1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|_LYVUrczTPE}}

==Див. також==
[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/yak-polipshyty-sluh Як поліпшити слух]

[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/zvukova-ataka Звукова атака або чому молодь втрачає слух]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

'''Ухо, уха, '''''с. ''= '''Вухо. '''''Кругом як в усі. все мовчить. ''Шевч. 28. См. '''Як у вусі. '''8 ушу. Въ ушахъ. ''Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. ''Барв. 457. Ум. '''Ушко, ушечко. '''

Ухо

2013-11-30T14:49:55Z

Мостовщикова Дар`я: /* Див. також */

[[Категорія:Ух]]
==Словник Грінченка==
'''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Ухо''', а, сер., розм.

Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

Вухо, а, сер.

1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
// Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
♦ Аж у вухах лящить — про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть — неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 300); Іноді полюбляє такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) — вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Яків Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) — те саме, що Гав ловити (див. ґава). — А дядько Гордій поважно до жінок стиха: — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Андрій Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. — хтось не може чути, утратив слух, — Та вже ж чую: не позакладало мені вух, — обізвалась Мокрина, розсердившись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого — хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мистецтво, 1, 1956, 41); Вухо (вуха) ріже — звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали, їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Іван Микитенко, II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін.) — почути щось здалека; дізнатися про щось. — Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Панас Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін.) вуха [вуші] — карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Іван Кочерга, II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін.) кого — всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого — ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. — Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Андрій Головко, II, 1957, 22); І за вухом не свербить кого і кому — хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести — не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха — треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін.), аж за вухами лящить — їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357); Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом — прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Іван Франко, XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха — чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Леся Українка, II, 1951, 523); Музикальне вухо — вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін.) — говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); «А де ж дукачів узяти?» То Сава Петрович на це їй: «Іди, над вухо скажу, навчу, де» (Андрій Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін.) вухо (вуха) — уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха — ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади ян-шая, як своїх вух... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); — Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха — впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо — бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Піднімати (підняти) вуха — наважуватися протидіяти. — Правильно Данюшакаже: «Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?» А то аж сім! Підняли вуха (Андрій Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха — уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо — почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Леся Українка, III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Петро Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі — «по самі вуха». Навіть вірша склав (Андрій Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха кому про кого, що — надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха — не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) — не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Розпустити вуха — слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі — дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Любов Яновська, I, 1959, 83); Тонке вухо — добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці — Весни! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 303); Туге вухо — поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кропивницького, 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. — про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Панас Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух — усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) — дуже лагідний, податливий, добрий. — Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) — самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); — Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ою мені ! (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Язик поза вухами (вуши́ма) теліпається (мотається і т. ін.) у кого — хтось любить багато говорити. У його язик поза вуши́ма мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); — Чуєте, Гнате. — Та чую ж, — озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 58).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===

* '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко). лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Contact.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10925jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sluh1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|_LYVUrczTPE}}

==Див. також==
[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/yak-polipshyty-sluh Як поліпшити слух]
[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/zvukova-ataka Звукова атака]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

'''Ухо, уха, '''''с. ''= '''Вухо. '''''Кругом як в усі. все мовчить. ''Шевч. 28. См. '''Як у вусі. '''8 ушу. Въ ушахъ. ''Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. ''Барв. 457. Ум. '''Ушко, ушечко. '''

Ухо

2013-11-30T14:39:00Z

Мостовщикова Дар`я: /* Медіа */

[[Категорія:Ух]]
==Словник Грінченка==
'''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Ухо''', а, сер., розм.

Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

Вухо, а, сер.

1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
// Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
♦ Аж у вухах лящить — про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть — неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 300); Іноді полюбляє такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) — вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Яків Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) — те саме, що Гав ловити (див. ґава). — А дядько Гордій поважно до жінок стиха: — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Андрій Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. — хтось не може чути, утратив слух, — Та вже ж чую: не позакладало мені вух, — обізвалась Мокрина, розсердившись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого — хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мистецтво, 1, 1956, 41); Вухо (вуха) ріже — звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали, їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Іван Микитенко, II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін.) — почути щось здалека; дізнатися про щось. — Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Панас Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін.) вуха [вуші] — карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Іван Кочерга, II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін.) кого — всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого — ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. — Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Андрій Головко, II, 1957, 22); І за вухом не свербить кого і кому — хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести — не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха — треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін.), аж за вухами лящить — їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357); Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом — прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Іван Франко, XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха — чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Леся Українка, II, 1951, 523); Музикальне вухо — вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін.) — говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); «А де ж дукачів узяти?» То Сава Петрович на це їй: «Іди, над вухо скажу, навчу, де» (Андрій Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін.) вухо (вуха) — уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха — ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади ян-шая, як своїх вух... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); — Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха — впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо — бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Піднімати (підняти) вуха — наважуватися протидіяти. — Правильно Данюшакаже: «Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?» А то аж сім! Підняли вуха (Андрій Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха — уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо — почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Леся Українка, III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Петро Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі — «по самі вуха». Навіть вірша склав (Андрій Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха кому про кого, що — надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха — не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) — не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Розпустити вуха — слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі — дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Любов Яновська, I, 1959, 83); Тонке вухо — добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці — Весни! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 303); Туге вухо — поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кропивницького, 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. — про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Панас Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух — усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) — дуже лагідний, податливий, добрий. — Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) — самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); — Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ою мені ! (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Язик поза вухами (вуши́ма) теліпається (мотається і т. ін.) у кого — хтось любить багато говорити. У його язик поза вуши́ма мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); — Чуєте, Гнате. — Та чую ж, — озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 58).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===

* '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко). лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Contact.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10925jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sluh1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|_LYVUrczTPE}}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

'''Ухо, уха, '''''с. ''= '''Вухо. '''''Кругом як в усі. все мовчить. ''Шевч. 28. См. '''Як у вусі. '''8 ушу. Въ ушахъ. ''Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. ''Барв. 457. Ум. '''Ушко, ушечко. '''

Ухо

2013-11-30T14:30:21Z

Мостовщикова Дар`я: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

[[Категорія:Ух]]
==Словник Грінченка==
'''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Ухо''', а, сер., розм.

Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

Вухо, а, сер.

1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
// Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
♦ Аж у вухах лящить — про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть — неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 300); Іноді полюбляє такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) — вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Яків Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) — те саме, що Гав ловити (див. ґава). — А дядько Гордій поважно до жінок стиха: — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Андрій Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. — хтось не може чути, утратив слух, — Та вже ж чую: не позакладало мені вух, — обізвалась Мокрина, розсердившись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого — хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мистецтво, 1, 1956, 41); Вухо (вуха) ріже — звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали, їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Іван Микитенко, II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін.) — почути щось здалека; дізнатися про щось. — Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Панас Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін.) вуха [вуші] — карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Іван Кочерга, II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін.) кого — всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого — ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. — Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Андрій Головко, II, 1957, 22); І за вухом не свербить кого і кому — хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести — не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха — треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін.), аж за вухами лящить — їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357); Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом — прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Іван Франко, XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха — чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Леся Українка, II, 1951, 523); Музикальне вухо — вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін.) — говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); «А де ж дукачів узяти?» То Сава Петрович на це їй: «Іди, над вухо скажу, навчу, де» (Андрій Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін.) вухо (вуха) — уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха — ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади ян-шая, як своїх вух... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); — Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха — впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо — бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Піднімати (підняти) вуха — наважуватися протидіяти. — Правильно Данюшакаже: «Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?» А то аж сім! Підняли вуха (Андрій Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха — уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо — почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Леся Українка, III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Петро Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі — «по самі вуха». Навіть вірша склав (Андрій Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха кому про кого, що — надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха — не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) — не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Розпустити вуха — слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі — дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Любов Яновська, I, 1959, 83); Тонке вухо — добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці — Весни! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 303); Туге вухо — поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кропивницького, 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. — про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Панас Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух — усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) — дуже лагідний, податливий, добрий. — Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) — самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); — Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ою мені ! (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Язик поза вухами (вуши́ма) теліпається (мотається і т. ін.) у кого — хтось любить багато говорити. У його язик поза вуши́ма мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); — Чуєте, Гнате. — Та чую ж, — озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 58).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===

* '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко). лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Contact.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10925jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sluh1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

'''Ухо, уха, '''''с. ''= '''Вухо. '''''Кругом як в усі. все мовчить. ''Шевч. 28. См. '''Як у вусі. '''8 ушу. Въ ушахъ. ''Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. ''Барв. 457. Ум. '''Ушко, ушечко. '''

Ухо

2013-11-30T14:29:18Z

Мостовщикова Дар`я: /* Ілюстрації */

[[Категорія:Ух]]
==Словник Грінченка==
'''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Ухо''', а, сер., розм.

Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

'''Вухо''' , а, сер.

1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
// Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
♦ Аж у вухах лящить — про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть — неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 300); Іноді полюбляє такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) — вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Яків Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) — те саме, що Гав ловити (див. ґава). — А дядько Гордій поважно до жінок стиха: — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Андрій Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. — хтось не може чути, утратив слух, — Та вже ж чую: не позакладало мені вух, — обізвалась Мокрина, розсердившись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого — хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мистецтво, 1, 1956, 41); Вухо (вуха) ріже — звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали, їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Іван Микитенко, II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін.) — почути щось здалека; дізнатися про щось. — Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Панас Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін.) вуха [вуші] — карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Іван Кочерга, II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін.) кого — всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого — ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. — Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Андрій Головко, II, 1957, 22); І за вухом не свербить кого і кому — хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести — не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха — треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін.), аж за вухами лящить — їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357); Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом — прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Іван Франко, XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха — чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Леся Українка, II, 1951, 523); Музикальне вухо — вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін.) — говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); «А де ж дукачів узяти?» То Сава Петрович на це їй: «Іди, над вухо скажу, навчу, де» (Андрій Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін.) вухо (вуха) — уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха — ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади ян-шая, як своїх вух... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); — Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха — впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо — бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Піднімати (підняти) вуха — наважуватися протидіяти. — Правильно Данюшакаже: «Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?» А то аж сім! Підняли вуха (Андрій Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха — уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо — почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Леся Українка, III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Петро Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі — «по самі вуха». Навіть вірша склав (Андрій Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха кому про кого, що — надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха — не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) — не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Розпустити вуха — слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі — дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Любов Яновська, I, 1959, 83); Тонке вухо — добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці — Весни! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 303); Туге вухо — поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кропивницького, 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. — про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Панас Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух — усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) — дуже лагідний, податливий, добрий. — Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) — самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); — Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ою мені ! (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Язик поза вухами (вуши́ма) теліпається (мотається і т. ін.) у кого — хтось любить багато говорити. У його язик поза вуши́ма мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); — Чуєте, Гнате. — Та чую ж, — озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 58).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===

* '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко). лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Contact.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10925jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sluh1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

'''Ухо, уха, '''''с. ''= '''Вухо. '''''Кругом як в усі. все мовчить. ''Шевч. 28. См. '''Як у вусі. '''8 ушу. Въ ушахъ. ''Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. ''Барв. 457. Ум. '''Ушко, ушечко. '''

Файл:Sluh1.jpg

2013-11-30T14:28:55Z

Мостовщикова Дар`я:

Файл:10925jpg.jpg

2013-11-30T14:24:43Z

Мостовщикова Дар`я:

Файл:Yak-.jpg

2013-11-30T14:23:24Z

Мостовщикова Дар`я:

Файл:Contact.jpg

2013-11-30T14:20:52Z

Мостовщикова Дар`я:

Ухо

2013-11-30T14:17:14Z

Мостовщикова Дар`я: /* Фразеологічний словник української мови */

[[Категорія:Ух]]
==Словник Грінченка==
'''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Ухо''', а, сер., розм.

Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

'''Вухо''' , а, сер.

1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
// Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
♦ Аж у вухах лящить — про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть — неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 300); Іноді полюбляє такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) — вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Яків Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) — те саме, що Гав ловити (див. ґава). — А дядько Гордій поважно до жінок стиха: — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Андрій Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. — хтось не може чути, утратив слух, — Та вже ж чую: не позакладало мені вух, — обізвалась Мокрина, розсердившись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого — хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мистецтво, 1, 1956, 41); Вухо (вуха) ріже — звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали, їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Іван Микитенко, II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін.) — почути щось здалека; дізнатися про щось. — Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Панас Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін.) вуха [вуші] — карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Іван Кочерга, II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін.) кого — всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого — ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. — Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Андрій Головко, II, 1957, 22); І за вухом не свербить кого і кому — хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести — не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха — треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін.), аж за вухами лящить — їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357); Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом — прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Іван Франко, XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха — чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Леся Українка, II, 1951, 523); Музикальне вухо — вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін.) — говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); «А де ж дукачів узяти?» То Сава Петрович на це їй: «Іди, над вухо скажу, навчу, де» (Андрій Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін.) вухо (вуха) — уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха — ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади ян-шая, як своїх вух... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); — Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха — впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо — бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Піднімати (підняти) вуха — наважуватися протидіяти. — Правильно Данюшакаже: «Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?» А то аж сім! Підняли вуха (Андрій Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха — уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо — почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Леся Українка, III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Петро Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі — «по самі вуха». Навіть вірша склав (Андрій Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха кому про кого, що — надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха — не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) — не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Розпустити вуха — слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі — дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Любов Яновська, I, 1959, 83); Тонке вухо — добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці — Весни! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 303); Туге вухо — поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кропивницького, 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. — про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Панас Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух — усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) — дуже лагідний, податливий, добрий. — Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) — самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); — Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ою мені ! (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Язик поза вухами (вуши́ма) теліпається (мотається і т. ін.) у кого — хтось любить багато говорити. У його язик поза вуши́ма мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); — Чуєте, Гнате. — Та чую ж, — озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 58).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===

* '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко). лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

'''Ухо, уха, '''''с. ''= '''Вухо. '''''Кругом як в усі. все мовчить. ''Шевч. 28. См. '''Як у вусі. '''8 ушу. Въ ушахъ. ''Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. ''Барв. 457. Ум. '''Ушко, ушечко. '''

Ухо

2013-11-30T14:14:40Z

Мостовщикова Дар`я:

[[Категорія:Ух]]
==Словник Грінченка==
'''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Ухо''', а, сер., розм.

Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

'''Вухо''' , а, сер.

1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
// Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
♦ Аж у вухах лящить — про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть — неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 300); Іноді полюбляє такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) — вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Яків Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) — те саме, що Гав ловити (див. ґава). — А дядько Гордій поважно до жінок стиха: — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Андрій Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. — хтось не може чути, утратив слух, — Та вже ж чую: не позакладало мені вух, — обізвалась Мокрина, розсердившись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого — хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мистецтво, 1, 1956, 41); Вухо (вуха) ріже — звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали, їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Іван Микитенко, II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін.) — почути щось здалека; дізнатися про щось. — Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Панас Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін.) вуха [вуші] — карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Іван Кочерга, II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін.) кого — всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого — ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. — Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Андрій Головко, II, 1957, 22); І за вухом не свербить кого і кому — хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести — не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха — треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін.), аж за вухами лящить — їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357); Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом — прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Іван Франко, XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха — чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Леся Українка, II, 1951, 523); Музикальне вухо — вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін.) — говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); «А де ж дукачів узяти?» То Сава Петрович на це їй: «Іди, над вухо скажу, навчу, де» (Андрій Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін.) вухо (вуха) — уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха — ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади ян-шая, як своїх вух... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); — Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха — впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо — бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Піднімати (підняти) вуха — наважуватися протидіяти. — Правильно Данюшакаже: «Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?» А то аж сім! Підняли вуха (Андрій Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха — уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо — почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Леся Українка, III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Петро Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі — «по самі вуха». Навіть вірша склав (Андрій Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха кому про кого, що — надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха — не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) — не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Розпустити вуха — слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі — дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Любов Яновська, I, 1959, 83); Тонке вухо — добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці — Весни! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 303); Туге вухо — поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кропивницького, 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. — про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Панас Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух — усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) — дуже лагідний, податливий, добрий. — Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) — самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); — Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ою мені ! (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Язик поза вухами (вуши́ма) теліпається (мотається і т. ін.) у кого — хтось любить багато говорити. У його язик поза вуши́ма мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); — Чуєте, Гнате. — Та чую ж, — озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 58).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===

* '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А

* '''''ву́ха насторожи́лися''' у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко).

лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

'''Ухо, уха, '''''с. ''= '''Вухо. '''''Кругом як в усі. все мовчить. ''Шевч. 28. См. '''Як у вусі. '''8 ушу. Въ ушахъ. ''Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. ''Барв. 457. Ум. '''Ушко, ушечко. '''

Ухо

2013-11-30T13:57:46Z

Мостовщикова Дар`я:

[[Категорія:Ух]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

'''Ухо, уха, '''''с. ''= '''Вухо. '''''Кругом як в усі. все мовчить. ''Шевч. 28. См. '''Як у вусі. '''8 ушу. Въ ушахъ. ''Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. ''Барв. 457. Ум. '''Ушко, ушечко. '''

Зустріч

2013-11-30T13:47:28Z

Мостовщикова Дар`я: /* Етикет. Правила успішної ділової зустрічі */

[[Категорія:Зу]]
==Словник Грінченка==
'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zustrich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Зустріч''', і, жін., кого, чого, з ким — чим і без додатка.

1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на таку зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 57); У темряві загуркотіли підводи. Зустріч з ними була небажаною, тому вся ватага принишкла в рівчаку, чекаючи, доки вони проїдуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44).

2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Глушак згадує зустріч з Худяковим, своє останнє побачення з другом (Олександр Довженко, I, 1958, 115); Що ближче надходив день зустрічі з Петром, то дивнішою ставала Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 61); Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 52);
// Тимчасове спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань, для бесіди, наради і т. ін. «Дружня зустріч представників сусідських держав» — назвав я фільм (Юрій Яновський, II, 1958, 112);
// Спортивне змагання. На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 91);
// рідко. Знайомство. [Денис:] Казано мені не раз ще давно, що ото прикмета, що буде тобі неодмінно зустріч з якоюсь добрячою людиною (Марко Кропивницький, II, 1958, 443).

3. Підготовлений прийом, вітання кого-небудь на місці прибуття. Дім аргоського царя Агамемнонав Мікенах пишно заквітчаний знадвору.. [Клітемнестра (до Егіста):] Такої зустрічі ніхто з царів не мав ніколи (Леся Українка, II, 1951, 328); Офіцери зніяковіли, зворушені.. пишно-церемонійною зустріччю, до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (Олесь Гончар, III, 1959, 92); На майдані ж відбулася щаслива зустріч рідної армії, яка прийшла з портретами Леніна на гвардійських прапорах (Юрій Яновський, II, 1954, 180); перен. Відзначення виробничими та іншими досягненнями якої-небудь знаменної дати, визначної події тощо. Зустріч Нового року — святкування початку року, бенкет в ніч настання Нового року. В Красногорському лісництві готувалися до зустрічі Нового року (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 3).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265853.html Словник синонімів]===

'''Зустріч'''- спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. зустрічі, сходини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Js.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Han.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15386.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zustrich.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|V6Onx_baOy4}}

{{#ev:youtube|DTUGC3Ft9TM}}

==Див. також==

[http://dreambook.in.ua/son/zustrich/ Сонник "Зустріч"]
[http://www.autobum.net/pershe-pobachennja-z-hlopcem-poradi/ Перша зустріч з хлопцем]
[http://inspired.com.ua/tips/how-to-catch-all/ 25 Порад як встигнути все]

==Цікаві факти==
=== [http://reaction.org.ua/mustknow/18-vazhlivix-pravil-dilovogo-etiketu/ Етикет. Правила успішної ділової зустрічі ]===

'''ː''' Небажаними темами при діловій зустрічі є політика, релігія, хвороби;

'''ː''' У діловому спілкуванні важливо стежити за дикцією і ніколи не вживати жаргонних слів і образливих виразів.

'''ː''' Вчіться слухати інших і при цьому показуйте, що вам цікаво;

'''ː''' Щоб познайомити двох співробітників, Вам спершу слід представити людину, яка займає нижчу посаду і прдеставити її людині, яка за посадою вища;

'''ː''' Будьте пунктуальні! Якщо Ви спізнюєтеся на ділову зустріч – Ви усвідомлено крадете чужий час. Крім цього, Ваші партнери на підсвідомому рівні зафіксують те, що Ви – ненадійний партнер;

'''ː''' Одяг. Якщо вас запросили на ділову зустріч (обід, вечеря, прийом), то одяг має представляти: костюм і краватка для чоловіків, і діловий костюм або ділова сукня для жінок;

'''ː''' Першим телефонну розмову закінчує той, хто перший дзвонив

'''ː''' Якщо Ви запросили когось у свій робочий кабінет або офіс, в ньому повинна бути абсолютна чистота, а на робочому столі – порядок. Пам’ятайте, що порядок в офісі – це порядок у Вашій голові;

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зустріч

2013-11-30T13:45:30Z

Мостовщикова Дар`я: /* Етикет. Правила успішної ділової зустрічі */

[[Категорія:Зу]]
==Словник Грінченка==
'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zustrich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Зустріч''', і, жін., кого, чого, з ким — чим і без додатка.

1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на таку зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 57); У темряві загуркотіли підводи. Зустріч з ними була небажаною, тому вся ватага принишкла в рівчаку, чекаючи, доки вони проїдуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44).

2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Глушак згадує зустріч з Худяковим, своє останнє побачення з другом (Олександр Довженко, I, 1958, 115); Що ближче надходив день зустрічі з Петром, то дивнішою ставала Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 61); Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 52);
// Тимчасове спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань, для бесіди, наради і т. ін. «Дружня зустріч представників сусідських держав» — назвав я фільм (Юрій Яновський, II, 1958, 112);
// Спортивне змагання. На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 91);
// рідко. Знайомство. [Денис:] Казано мені не раз ще давно, що ото прикмета, що буде тобі неодмінно зустріч з якоюсь добрячою людиною (Марко Кропивницький, II, 1958, 443).

3. Підготовлений прийом, вітання кого-небудь на місці прибуття. Дім аргоського царя Агамемнонав Мікенах пишно заквітчаний знадвору.. [Клітемнестра (до Егіста):] Такої зустрічі ніхто з царів не мав ніколи (Леся Українка, II, 1951, 328); Офіцери зніяковіли, зворушені.. пишно-церемонійною зустріччю, до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (Олесь Гончар, III, 1959, 92); На майдані ж відбулася щаслива зустріч рідної армії, яка прийшла з портретами Леніна на гвардійських прапорах (Юрій Яновський, II, 1954, 180); перен. Відзначення виробничими та іншими досягненнями якої-небудь знаменної дати, визначної події тощо. Зустріч Нового року — святкування початку року, бенкет в ніч настання Нового року. В Красногорському лісництві готувалися до зустрічі Нового року (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 3).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265853.html Словник синонімів]===

'''Зустріч'''- спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. зустрічі, сходини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Js.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Han.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15386.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zustrich.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|V6Onx_baOy4}}

{{#ev:youtube|DTUGC3Ft9TM}}

==Див. також==

[http://dreambook.in.ua/son/zustrich/ Сонник "Зустріч"]
[http://www.autobum.net/pershe-pobachennja-z-hlopcem-poradi/ Перша зустріч з хлопцем]
[http://inspired.com.ua/tips/how-to-catch-all/ 25 Порад як встигнути все]

==Цікаві факти==
===Етикет. Правила успішної ділової зустрічі===

'''ː''' Небажаними темами при діловій зустрічі є політика, релігія, хвороби;

'''ː''' У діловому спілкуванні важливо стежити за дикцією і ніколи не вживати жаргонних слів і образливих виразів.

'''ː''' Вчіться слухати інших і при цьому показуйте, що вам цікаво;

'''ː''' Щоб познайомити двох співробітників, Вам спершу слід представити людину, яка займає нижчу посаду і прдеставити її людині, яка за посадою вища;

'''ː''' Будьте пунктуальні! Якщо Ви спізнюєтеся на ділову зустріч – Ви усвідомлено крадете чужий час. Крім цього, Ваші партнери на підсвідомому рівні зафіксують те, що Ви – ненадійний партнер;

'''ː''' Одяг. Якщо вас запросили на ділову зустріч (обід, вечеря, прийом), то одяг має представляти: костюм і краватка для чоловіків, і діловий костюм або ділова сукня для жінок;

'''ː''' Першим телефонну розмову закінчує той, хто перший дзвонив

'''ː''' Якщо Ви запросили когось у свій робочий кабінет або офіс, в ньому повинна бути абсолютна чистота, а на робочому столі – порядок. Пам’ятайте, що порядок в офісі – це порядок у Вашій голові;

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зустріч

2013-11-30T13:44:45Z

Мостовщикова Дар`я: /* Джерела та література */

[[Категорія:Зу]]
==Словник Грінченка==
'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zustrich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Зустріч''', і, жін., кого, чого, з ким — чим і без додатка.

1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на таку зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 57); У темряві загуркотіли підводи. Зустріч з ними була небажаною, тому вся ватага принишкла в рівчаку, чекаючи, доки вони проїдуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44).

2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Глушак згадує зустріч з Худяковим, своє останнє побачення з другом (Олександр Довженко, I, 1958, 115); Що ближче надходив день зустрічі з Петром, то дивнішою ставала Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 61); Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 52);
// Тимчасове спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань, для бесіди, наради і т. ін. «Дружня зустріч представників сусідських держав» — назвав я фільм (Юрій Яновський, II, 1958, 112);
// Спортивне змагання. На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 91);
// рідко. Знайомство. [Денис:] Казано мені не раз ще давно, що ото прикмета, що буде тобі неодмінно зустріч з якоюсь добрячою людиною (Марко Кропивницький, II, 1958, 443).

3. Підготовлений прийом, вітання кого-небудь на місці прибуття. Дім аргоського царя Агамемнонав Мікенах пишно заквітчаний знадвору.. [Клітемнестра (до Егіста):] Такої зустрічі ніхто з царів не мав ніколи (Леся Українка, II, 1951, 328); Офіцери зніяковіли, зворушені.. пишно-церемонійною зустріччю, до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (Олесь Гончар, III, 1959, 92); На майдані ж відбулася щаслива зустріч рідної армії, яка прийшла з портретами Леніна на гвардійських прапорах (Юрій Яновський, II, 1954, 180); перен. Відзначення виробничими та іншими досягненнями якої-небудь знаменної дати, визначної події тощо. Зустріч Нового року — святкування початку року, бенкет в ніч настання Нового року. В Красногорському лісництві готувалися до зустрічі Нового року (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 3).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265853.html Словник синонімів]===

'''Зустріч'''- спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. зустрічі, сходини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Js.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Han.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15386.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zustrich.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|V6Onx_baOy4}}

{{#ev:youtube|DTUGC3Ft9TM}}

==Див. також==

[http://dreambook.in.ua/son/zustrich/ Сонник "Зустріч"]
[http://www.autobum.net/pershe-pobachennja-z-hlopcem-poradi/ Перша зустріч з хлопцем]
[http://inspired.com.ua/tips/how-to-catch-all/ 25 Порад як встигнути все]

==Цікаві факти==
===Етикет. Правила успішної ділової зустрічі===

'''ː''' Небажаними темами при діловій зустрічі є політика, релігія, хвороби;
'''ː''' У діловому спілкуванні важливо стежити за дикцією і ніколи не вживати жаргонних слів і образливих виразів. '''ː''' Вчіться слухати інших і при цьому показуйте, що вам цікаво;
'''ː''' Щоб познайомити двох співробітників, Вам спершу слід представити людину, яка займає нижчу посаду і прдеставити її людині, яка за посадою вища;
'''ː''' Будьте пунктуальні! Якщо Ви спізнюєтеся на ділову зустріч – Ви усвідомлено крадете чужий час. Крім цього, Ваші партнери на підсвідомому рівні зафіксують те, що Ви – ненадійний партнер;
'''ː''' Одяг. Якщо вас запросили на ділову зустріч (обід, вечеря, прийом), то одяг має представляти: костюм і краватка для чоловіків, і діловий костюм або ділова сукня для жінок;
'''ː''' Першим телефонну розмову закінчує той, хто перший дзвонив
'''ː''' Якщо Ви запросили когось у свій робочий кабінет або офіс, в ньому повинна бути абсолютна чистота, а на робочому столі – порядок. Пам’ятайте, що порядок в офісі – це порядок у Вашій голові;

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зустріч

2013-11-30T13:30:33Z

Мостовщикова Дар`я: /* Медіа */

[[Категорія:Зу]]
==Словник Грінченка==
'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zustrich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Зустріч''', і, жін., кого, чого, з ким — чим і без додатка.

1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на таку зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 57); У темряві загуркотіли підводи. Зустріч з ними була небажаною, тому вся ватага принишкла в рівчаку, чекаючи, доки вони проїдуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44).

2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Глушак згадує зустріч з Худяковим, своє останнє побачення з другом (Олександр Довженко, I, 1958, 115); Що ближче надходив день зустрічі з Петром, то дивнішою ставала Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 61); Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 52);
// Тимчасове спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань, для бесіди, наради і т. ін. «Дружня зустріч представників сусідських держав» — назвав я фільм (Юрій Яновський, II, 1958, 112);
// Спортивне змагання. На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 91);
// рідко. Знайомство. [Денис:] Казано мені не раз ще давно, що ото прикмета, що буде тобі неодмінно зустріч з якоюсь добрячою людиною (Марко Кропивницький, II, 1958, 443).

3. Підготовлений прийом, вітання кого-небудь на місці прибуття. Дім аргоського царя Агамемнонав Мікенах пишно заквітчаний знадвору.. [Клітемнестра (до Егіста):] Такої зустрічі ніхто з царів не мав ніколи (Леся Українка, II, 1951, 328); Офіцери зніяковіли, зворушені.. пишно-церемонійною зустріччю, до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (Олесь Гончар, III, 1959, 92); На майдані ж відбулася щаслива зустріч рідної армії, яка прийшла з портретами Леніна на гвардійських прапорах (Юрій Яновський, II, 1954, 180); перен. Відзначення виробничими та іншими досягненнями якої-небудь знаменної дати, визначної події тощо. Зустріч Нового року — святкування початку року, бенкет в ніч настання Нового року. В Красногорському лісництві готувалися до зустрічі Нового року (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 3).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265853.html Словник синонімів]===

'''Зустріч'''- спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. зустрічі, сходини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Js.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Han.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15386.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zustrich.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

{{#ev:youtube|V6Onx_baOy4}}

{{#ev:youtube|DTUGC3Ft9TM}}

==Див. також==

[http://dreambook.in.ua/son/zustrich/ Сонник "Зустріч"]
[http://www.autobum.net/pershe-pobachennja-z-hlopcem-poradi/ Перша зустріч з хлопцем]
[http://inspired.com.ua/tips/how-to-catch-all/ 25 Порад як встигнути все]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зустріч

2013-11-30T13:23:12Z

Мостовщикова Дар`я: /* Див. також */

[[Категорія:Зу]]
==Словник Грінченка==
'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zustrich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Зустріч''', і, жін., кого, чого, з ким — чим і без додатка.

1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на таку зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 57); У темряві загуркотіли підводи. Зустріч з ними була небажаною, тому вся ватага принишкла в рівчаку, чекаючи, доки вони проїдуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44).

2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Глушак згадує зустріч з Худяковим, своє останнє побачення з другом (Олександр Довженко, I, 1958, 115); Що ближче надходив день зустрічі з Петром, то дивнішою ставала Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 61); Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 52);
// Тимчасове спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань, для бесіди, наради і т. ін. «Дружня зустріч представників сусідських держав» — назвав я фільм (Юрій Яновський, II, 1958, 112);
// Спортивне змагання. На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 91);
// рідко. Знайомство. [Денис:] Казано мені не раз ще давно, що ото прикмета, що буде тобі неодмінно зустріч з якоюсь добрячою людиною (Марко Кропивницький, II, 1958, 443).

3. Підготовлений прийом, вітання кого-небудь на місці прибуття. Дім аргоського царя Агамемнонав Мікенах пишно заквітчаний знадвору.. [Клітемнестра (до Егіста):] Такої зустрічі ніхто з царів не мав ніколи (Леся Українка, II, 1951, 328); Офіцери зніяковіли, зворушені.. пишно-церемонійною зустріччю, до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (Олесь Гончар, III, 1959, 92); На майдані ж відбулася щаслива зустріч рідної армії, яка прийшла з портретами Леніна на гвардійських прапорах (Юрій Яновський, II, 1954, 180); перен. Відзначення виробничими та іншими досягненнями якої-небудь знаменної дати, визначної події тощо. Зустріч Нового року — святкування початку року, бенкет в ніч настання Нового року. В Красногорському лісництві готувалися до зустрічі Нового року (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 3).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265853.html Словник синонімів]===

'''Зустріч'''- спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. зустрічі, сходини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Js.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Han.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15386.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zustrich.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

[http://dreambook.in.ua/son/zustrich/ Сонник "Зустріч"]
[http://www.autobum.net/pershe-pobachennja-z-hlopcem-poradi/ Перша зустріч з хлопцем]
[http://inspired.com.ua/tips/how-to-catch-all/ 25 Порад як встигнути все]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зустріч

2013-11-30T13:11:04Z

Мостовщикова Дар`я: /* Ілюстрації */

[[Категорія:Зу]]
==Словник Грінченка==
'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zustrich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Зустріч''', і, жін., кого, чого, з ким — чим і без додатка.

1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на таку зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 57); У темряві загуркотіли підводи. Зустріч з ними була небажаною, тому вся ватага принишкла в рівчаку, чекаючи, доки вони проїдуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44).

2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Глушак згадує зустріч з Худяковим, своє останнє побачення з другом (Олександр Довженко, I, 1958, 115); Що ближче надходив день зустрічі з Петром, то дивнішою ставала Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 61); Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 52);
// Тимчасове спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань, для бесіди, наради і т. ін. «Дружня зустріч представників сусідських держав» — назвав я фільм (Юрій Яновський, II, 1958, 112);
// Спортивне змагання. На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 91);
// рідко. Знайомство. [Денис:] Казано мені не раз ще давно, що ото прикмета, що буде тобі неодмінно зустріч з якоюсь добрячою людиною (Марко Кропивницький, II, 1958, 443).

3. Підготовлений прийом, вітання кого-небудь на місці прибуття. Дім аргоського царя Агамемнонав Мікенах пишно заквітчаний знадвору.. [Клітемнестра (до Егіста):] Такої зустрічі ніхто з царів не мав ніколи (Леся Українка, II, 1951, 328); Офіцери зніяковіли, зворушені.. пишно-церемонійною зустріччю, до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (Олесь Гончар, III, 1959, 92); На майдані ж відбулася щаслива зустріч рідної армії, яка прийшла з портретами Леніна на гвардійських прапорах (Юрій Яновський, II, 1954, 180); перен. Відзначення виробничими та іншими досягненнями якої-небудь знаменної дати, визначної події тощо. Зустріч Нового року — святкування початку року, бенкет в ніч настання Нового року. В Красногорському лісництві готувалися до зустрічі Нового року (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 3).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265853.html Словник синонімів]===

'''Зустріч'''- спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. зустрічі, сходини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Js.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Han.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15386.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zustrich.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Файл:15386.jpg

2013-11-30T13:10:27Z

Мостовщикова Дар`я:

Файл:Zustrich.jpg

2013-11-30T13:07:21Z

Мостовщикова Дар`я:

Файл:Han.jpg

2013-11-30T13:06:23Z

Мостовщикова Дар`я:

Файл:Js.jpg

2013-11-30T13:04:11Z

Мостовщикова Дар`я:

Зустріч

2013-11-30T13:00:42Z

Мостовщикова Дар`я: /* Словник синонімів */

[[Категорія:Зу]]
==Словник Грінченка==
'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zustrich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Зустріч''', і, жін., кого, чого, з ким — чим і без додатка.

1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на таку зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 57); У темряві загуркотіли підводи. Зустріч з ними була небажаною, тому вся ватага принишкла в рівчаку, чекаючи, доки вони проїдуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44).

2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Глушак згадує зустріч з Худяковим, своє останнє побачення з другом (Олександр Довженко, I, 1958, 115); Що ближче надходив день зустрічі з Петром, то дивнішою ставала Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 61); Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 52);
// Тимчасове спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань, для бесіди, наради і т. ін. «Дружня зустріч представників сусідських держав» — назвав я фільм (Юрій Яновський, II, 1958, 112);
// Спортивне змагання. На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 91);
// рідко. Знайомство. [Денис:] Казано мені не раз ще давно, що ото прикмета, що буде тобі неодмінно зустріч з якоюсь добрячою людиною (Марко Кропивницький, II, 1958, 443).

3. Підготовлений прийом, вітання кого-небудь на місці прибуття. Дім аргоського царя Агамемнонав Мікенах пишно заквітчаний знадвору.. [Клітемнестра (до Егіста):] Такої зустрічі ніхто з царів не мав ніколи (Леся Українка, II, 1951, 328); Офіцери зніяковіли, зворушені.. пишно-церемонійною зустріччю, до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (Олесь Гончар, III, 1959, 92); На майдані ж відбулася щаслива зустріч рідної армії, яка прийшла з портретами Леніна на гвардійських прапорах (Юрій Яновський, II, 1954, 180); перен. Відзначення виробничими та іншими досягненнями якої-небудь знаменної дати, визначної події тощо. Зустріч Нового року — святкування початку року, бенкет в ніч настання Нового року. В Красногорському лісництві готувалися до зустрічі Нового року (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 3).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265853.html Словник синонімів]===

'''Зустріч'''- спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. зустрічі, сходини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зустріч

2013-11-30T13:00:20Z

Мостовщикова Дар`я: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

[[Категорія:Зу]]
==Словник Грінченка==
'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zustrich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Зустріч''', і, жін., кого, чого, з ким — чим і без додатка.

1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на таку зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 57); У темряві загуркотіли підводи. Зустріч з ними була небажаною, тому вся ватага принишкла в рівчаку, чекаючи, доки вони проїдуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44).

2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Глушак згадує зустріч з Худяковим, своє останнє побачення з другом (Олександр Довженко, I, 1958, 115); Що ближче надходив день зустрічі з Петром, то дивнішою ставала Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 61); Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 52);
// Тимчасове спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань, для бесіди, наради і т. ін. «Дружня зустріч представників сусідських держав» — назвав я фільм (Юрій Яновський, II, 1958, 112);
// Спортивне змагання. На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 91);
// рідко. Знайомство. [Денис:] Казано мені не раз ще давно, що ото прикмета, що буде тобі неодмінно зустріч з якоюсь добрячою людиною (Марко Кропивницький, II, 1958, 443).

3. Підготовлений прийом, вітання кого-небудь на місці прибуття. Дім аргоського царя Агамемнонав Мікенах пишно заквітчаний знадвору.. [Клітемнестра (до Егіста):] Такої зустрічі ніхто з царів не мав ніколи (Леся Українка, II, 1951, 328); Офіцери зніяковіли, зворушені.. пишно-церемонійною зустріччю, до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (Олесь Гончар, III, 1959, 92); На майдані ж відбулася щаслива зустріч рідної армії, яка прийшла з портретами Леніна на гвардійських прапорах (Юрій Яновський, II, 1954, 180); перен. Відзначення виробничими та іншими досягненнями якої-небудь знаменної дати, визначної події тощо. Зустріч Нового року — святкування початку року, бенкет в ніч настання Нового року. В Красногорському лісництві готувалися до зустрічі Нового року (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 3).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265853.html Словник синонімів]===

'''Зустріч'''спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. зустрічі, сходини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зустріч

2013-11-30T12:55:18Z

Мостовщикова Дар`я: /* Сучасні словники */

Зустріч

2013-11-30T12:50:49Z

Мостовщикова Дар`я:

[[Категорія:Зу]]
==Словник Грінченка==
'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зустріч

2013-11-30T12:48:39Z

Мостовщикова Дар`я:

'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.
[[Категорія:Зу]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Мурашка

2013-11-30T12:34:00Z

Мостовщикова Дар`я: /* =Цікаві факти */

==Словник Грінченка==
'''Мура́шка, -ки,''' ж. Муравей. Мурашки, мурашки! поховайте подушки, бо татари йдуть. Ном. № 339.
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/murashky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Мурашки''', шок, мн. (одн. мурашка, и, жін.). Невеликі комахи ряду перетинчастокрилих, що живуть великими колоніями. Мордувалася мурашка з кришкою хліба, маленькою частинкою Якимової поживи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 45); Спостереження показали, що одна сім'я рудих мурашок поїдає протягом доби величезну кількість шкідників (Наука і життя, 9, 1961, 54); * У порівняннях. Гарячі жнива... Людей у полі, як мурашок (Степан Васильченко, II, 1959, 165).

'''Мурашки''' бігають (забігали, пішли, полізли й т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу і т. ін.) — про відчуття холоду, страху й т. ін. від несподіваного, сильного переляку, глибокого душевного переживання тощо. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15); У о. Квінтіліана пішли мурашки поза спиною від сих дідичевих слів (Іван Франко, VIII, 1952, 38); Синявін надто ревниво ставився до музики.. й від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 60).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B2%D0%B0/ Український тлумачний словник ]===

'''Мурашва''' й, ж. Збірн. до мурашка й мураха. 6 прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41);
* У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (їв., Життя.., 1945, 24).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56);
Холодні мурахи пробігли по спині. Дівчина здригнулась (Олесь Донченко, V, 1957, 351).
Вода реве поміж тими всіма загатами, а люди, мов мурахи, бігають і кричать (Хотк., II, 1966, 409);
Члени бригади заворушилися біля машини, ніби мурашва навколо велетенського жука (Чорн., Красиві люди, 1961, 76).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Коцюб., II, 1955, 56);

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880273_dva-murav.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880496 muravej 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:141795.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Goos.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LXx-789M1Q8}}

{{#ev:youtube|u4ftOVaRXr0}}

==Див. також==

[http://byology.ru/?p=1264 Мурашки]
[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet29.html Мурашки-бульдоги]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8-%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B8 Мурашки-листорізи]

=Цікаві факти=
'''ː''' Мурашки майже всеїдні і нападають на будь-яку здобич, з якою можуть впоратися, не пропускають вони і мертвими комахами.

'''ː''' У світі майже стільки ж видів мурах (8800), скільки видів птахів (9000).

'''ː''' Мурахи ніколи не сплять!

'''ː''' Мураха може підняти вантаж приблизно в 100 разів важче власної ваги.

'''ː''' Хітиновий покрив мурах-листорізів дуже міцний. Затиснуті кілограмовою гирею між двох стекол, вони нерухомі, як мертві. Але варто прибрати вантаж, і комахи як ні в чому не бувало відправляються у своїх справах.

'''ː''' Деякі види мурашок можуть пролежати під водою до чотирьох діб, а потім, витягнуті звідти на сухе тепле місце, незабаром оживають і ведуть себе далі як ні в чому не бувало.

'''ː''' В Африці та Америці існують так звані войовничі мурахи, які вбивають все, що трапляється на їхньому шляху, і від яких рятуються втечею навіть леви.

'''ː''' Комаха з найбільшим мозком по відношенню до тіла – мураха.

'''ː''' У мурашнику діє своя система покарань. Наприклад, якщо здоровий мураха-фуражер (займається пошуком їжі) кілька разів поспіль повертається в мурашник ні з чим, його «стратять» – вбивають і самого пускають на фураж. Цікаво, що зовсім по-іншому поступають мурахи з тими, хто втратив працездатність внаслідок каліцтва. Їх годують до тих пір, поки ті здатні просити їжу, тобто постукувати вусиками по певних ділянках голови здорового мурахи.

'''ː''' Мурашки – активні хижаки, але разом з тим вони тримають і «домашню худобу». У його ролі виступає попелиця, причому поїдають мурашки не тільки її саму, а й її виділення. Це не є формою паразитизму, оскільки без мурашиної турботи попелиця гине набагато раніше від інших хижаків. Мурахи пасуть попелиць на рослинах, оберігають їх. І на першу вимогу попелиця виділяє їм надлишки нектару. Щоб «видоїти» попелицю, мураха лоскоче вусиками її черевце.

'''ː''' Мурахи мають дуже гострий нюх (через їхні антени) і здатність випромінювати феромони. Ці феромони можуть використовуватися, для того щоб ідентифікувати колонію (кожна колонія має свій власний аромат).

'''ː''' Мурахи ведуть себе по-різному в групах різної щільності, причому у великих колективах ці комахи стають більш агресивними.

'''ː''' Мурахи їдять насіння різних трав. Але перед цим вони збирають їх у спеціальні сховища і в міру потреби перетирають на борошно і згодовують личинкам. А коли після дощу сховище намокає, вони виносять насіння на просушування!

'''ː''' Мурахи деяких видів створюють у своїх мурашниках «грибні плантації» – перед цим вони готують спеціальний грунт, а потім постійно його оновлюють, а якщо сім’ї потрібно перейти на новий мурашник, то матка переносить культуру гриба на нове місце.

'''ː''' Після зими мурахи, щоб зігріти свій мурашник, починають вилазити з нього і приймати сонячні ванни. Потім вони повертаються назад в мурашник, приносячи на собі тепло.

'''ː''' Щелепи одного з видів мурах (Odontomachus bauri), здатні рухатися разюче швидко – вони закриваються зі швидкістю 35-64 м / сек, тобто приблизно в 2300 разів швидше, ніж миготіння людського ока. Це найшвидший рух, зареєстрований у світі тварин.

'''ː''' Мурахи використовують щелепи не лише для полювання. Найдивовижніше, що вони можуть застосовувати цей орган, рятуючись від хижаків. При цьому їхні щелепи працюють, подібно авіаційному кріслу-катапульти: мураха «вистрілює» їх у землю і миттєво відлітає від ворога на відстань більше 8 см по вертикалі і майже 40 см по горізонталі. В людському масштабі показники мурашки відповідають стрибку у висоту на 13 м , а в довжину – на 40 м.
'''ː''' Не всі мурахи настільки працелюбні, як це прийнято вважати. Спостереження показали, що 80% мурах займаються суспільно корисною працею – чистять житло, збирають корм; зате інші – б’ють байдики. Ситуація не змінилася навіть після того, як учені прибрали частину «працюючих» мурашок. У тих «трудяг», що залишились, діяльність закипіла з подвоєною силою, а нероби так і залишилися не при справах. Можливим поясненням такої дивної поведінки останніх може служити або їх похилий вік, або патологічна лінь.

'''ː''' Дослідження показали, в чому секрет майстерного орієнтування на місцевості мурах. Раніше вважалося, що мурашки знаходять дорогу додому завдяки особливим ферментам. У ході дослідів, проведених над комахами, було доведено, що насправді мурахи … рахують та відстежують свої кроки! На тілі мурашки є особливий «крокомір», який і відміряє відстань до мети.

'''ː''' «Мурашина кислота» володіє прекрасними болезаспокійливими, протизапальними, зігріваючими і проникаючими тонізуючими властивостями і використовується для лікування таких захворювань, як: артрит, артроз, остеохондроз, ревматизм, варикозне розширення вен, відкладення солей, подагра і пр.

Мурашка

2013-11-30T12:33:37Z

Мостовщикова Дар`я: /* Зовнішні посилання */

==Словник Грінченка==
'''Мура́шка, -ки,''' ж. Муравей. Мурашки, мурашки! поховайте подушки, бо татари йдуть. Ном. № 339.
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/murashky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Мурашки''', шок, мн. (одн. мурашка, и, жін.). Невеликі комахи ряду перетинчастокрилих, що живуть великими колоніями. Мордувалася мурашка з кришкою хліба, маленькою частинкою Якимової поживи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 45); Спостереження показали, що одна сім'я рудих мурашок поїдає протягом доби величезну кількість шкідників (Наука і життя, 9, 1961, 54); * У порівняннях. Гарячі жнива... Людей у полі, як мурашок (Степан Васильченко, II, 1959, 165).

'''Мурашки''' бігають (забігали, пішли, полізли й т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу і т. ін.) — про відчуття холоду, страху й т. ін. від несподіваного, сильного переляку, глибокого душевного переживання тощо. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15); У о. Квінтіліана пішли мурашки поза спиною від сих дідичевих слів (Іван Франко, VIII, 1952, 38); Синявін надто ревниво ставився до музики.. й від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 60).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B2%D0%B0/ Український тлумачний словник ]===

'''Мурашва''' й, ж. Збірн. до мурашка й мураха. 6 прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41);
* У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (їв., Життя.., 1945, 24).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56);
Холодні мурахи пробігли по спині. Дівчина здригнулась (Олесь Донченко, V, 1957, 351).
Вода реве поміж тими всіма загатами, а люди, мов мурахи, бігають і кричать (Хотк., II, 1966, 409);
Члени бригади заворушилися біля машини, ніби мурашва навколо велетенського жука (Чорн., Красиві люди, 1961, 76).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Коцюб., II, 1955, 56);

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880273_dva-murav.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880496 muravej 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:141795.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Goos.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LXx-789M1Q8}}

{{#ev:youtube|u4ftOVaRXr0}}

==Див. також==

[http://byology.ru/?p=1264 Мурашки]
[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet29.html Мурашки-бульдоги]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8-%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B8 Мурашки-листорізи]

==Цікаві факти=
'''ː''' Мурашки майже всеїдні і нападають на будь-яку здобич, з якою можуть впоратися, не пропускають вони і мертвими комахами.

'''ː''' У світі майже стільки ж видів мурах (8800), скільки видів птахів (9000).

'''ː''' Мурахи ніколи не сплять!

'''ː''' Мураха може підняти вантаж приблизно в 100 разів важче власної ваги.

'''ː''' Хітиновий покрив мурах-листорізів дуже міцний. Затиснуті кілограмовою гирею між двох стекол, вони нерухомі, як мертві. Але варто прибрати вантаж, і комахи як ні в чому не бувало відправляються у своїх справах.

'''ː''' Деякі види мурашок можуть пролежати під водою до чотирьох діб, а потім, витягнуті звідти на сухе тепле місце, незабаром оживають і ведуть себе далі як ні в чому не бувало.

'''ː''' В Африці та Америці існують так звані войовничі мурахи, які вбивають все, що трапляється на їхньому шляху, і від яких рятуються втечею навіть леви.

'''ː''' Комаха з найбільшим мозком по відношенню до тіла – мураха.

'''ː''' У мурашнику діє своя система покарань. Наприклад, якщо здоровий мураха-фуражер (займається пошуком їжі) кілька разів поспіль повертається в мурашник ні з чим, його «стратять» – вбивають і самого пускають на фураж. Цікаво, що зовсім по-іншому поступають мурахи з тими, хто втратив працездатність внаслідок каліцтва. Їх годують до тих пір, поки ті здатні просити їжу, тобто постукувати вусиками по певних ділянках голови здорового мурахи.

'''ː''' Мурашки – активні хижаки, але разом з тим вони тримають і «домашню худобу». У його ролі виступає попелиця, причому поїдають мурашки не тільки її саму, а й її виділення. Це не є формою паразитизму, оскільки без мурашиної турботи попелиця гине набагато раніше від інших хижаків. Мурахи пасуть попелиць на рослинах, оберігають їх. І на першу вимогу попелиця виділяє їм надлишки нектару. Щоб «видоїти» попелицю, мураха лоскоче вусиками її черевце.

'''ː''' Мурахи мають дуже гострий нюх (через їхні антени) і здатність випромінювати феромони. Ці феромони можуть використовуватися, для того щоб ідентифікувати колонію (кожна колонія має свій власний аромат).

'''ː''' Мурахи ведуть себе по-різному в групах різної щільності, причому у великих колективах ці комахи стають більш агресивними.

'''ː''' Мурахи їдять насіння різних трав. Але перед цим вони збирають їх у спеціальні сховища і в міру потреби перетирають на борошно і згодовують личинкам. А коли після дощу сховище намокає, вони виносять насіння на просушування!

'''ː''' Мурахи деяких видів створюють у своїх мурашниках «грибні плантації» – перед цим вони готують спеціальний грунт, а потім постійно його оновлюють, а якщо сім’ї потрібно перейти на новий мурашник, то матка переносить культуру гриба на нове місце.

'''ː''' Після зими мурахи, щоб зігріти свій мурашник, починають вилазити з нього і приймати сонячні ванни. Потім вони повертаються назад в мурашник, приносячи на собі тепло.

'''ː''' Щелепи одного з видів мурах (Odontomachus bauri), здатні рухатися разюче швидко – вони закриваються зі швидкістю 35-64 м / сек, тобто приблизно в 2300 разів швидше, ніж миготіння людського ока. Це найшвидший рух, зареєстрований у світі тварин.

'''ː''' Мурахи використовують щелепи не лише для полювання. Найдивовижніше, що вони можуть застосовувати цей орган, рятуючись від хижаків. При цьому їхні щелепи працюють, подібно авіаційному кріслу-катапульти: мураха «вистрілює» їх у землю і миттєво відлітає від ворога на відстань більше 8 см по вертикалі і майже 40 см по горізонталі. В людському масштабі показники мурашки відповідають стрибку у висоту на 13 м , а в довжину – на 40 м.
'''ː''' Не всі мурахи настільки працелюбні, як це прийнято вважати. Спостереження показали, що 80% мурах займаються суспільно корисною працею – чистять житло, збирають корм; зате інші – б’ють байдики. Ситуація не змінилася навіть після того, як учені прибрали частину «працюючих» мурашок. У тих «трудяг», що залишились, діяльність закипіла з подвоєною силою, а нероби так і залишилися не при справах. Можливим поясненням такої дивної поведінки останніх може служити або їх похилий вік, або патологічна лінь.

'''ː''' Дослідження показали, в чому секрет майстерного орієнтування на місцевості мурах. Раніше вважалося, що мурашки знаходять дорогу додому завдяки особливим ферментам. У ході дослідів, проведених над комахами, було доведено, що насправді мурахи … рахують та відстежують свої кроки! На тілі мурашки є особливий «крокомір», який і відміряє відстань до мети.

'''ː''' «Мурашина кислота» володіє прекрасними болезаспокійливими, протизапальними, зігріваючими і проникаючими тонізуючими властивостями і використовується для лікування таких захворювань, як: артрит, артроз, остеохондроз, ревматизм, варикозне розширення вен, відкладення солей, подагра і пр.

Мурашка

2013-11-30T12:32:41Z

Мостовщикова Дар`я: /* =Цікаві факти */

==Словник Грінченка==
'''Мура́шка, -ки,''' ж. Муравей. Мурашки, мурашки! поховайте подушки, бо татари йдуть. Ном. № 339.
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/murashky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Мурашки''', шок, мн. (одн. мурашка, и, жін.). Невеликі комахи ряду перетинчастокрилих, що живуть великими колоніями. Мордувалася мурашка з кришкою хліба, маленькою частинкою Якимової поживи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 45); Спостереження показали, що одна сім'я рудих мурашок поїдає протягом доби величезну кількість шкідників (Наука і життя, 9, 1961, 54); * У порівняннях. Гарячі жнива... Людей у полі, як мурашок (Степан Васильченко, II, 1959, 165).

'''Мурашки''' бігають (забігали, пішли, полізли й т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу і т. ін.) — про відчуття холоду, страху й т. ін. від несподіваного, сильного переляку, глибокого душевного переживання тощо. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15); У о. Квінтіліана пішли мурашки поза спиною від сих дідичевих слів (Іван Франко, VIII, 1952, 38); Синявін надто ревниво ставився до музики.. й від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 60).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B2%D0%B0/ Український тлумачний словник ]===

'''Мурашва''' й, ж. Збірн. до мурашка й мураха. 6 прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41);
* У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (їв., Життя.., 1945, 24).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56);
Холодні мурахи пробігли по спині. Дівчина здригнулась (Олесь Донченко, V, 1957, 351).
Вода реве поміж тими всіма загатами, а люди, мов мурахи, бігають і кричать (Хотк., II, 1966, 409);
Члени бригади заворушилися біля машини, ніби мурашва навколо велетенського жука (Чорн., Красиві люди, 1961, 76).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Коцюб., II, 1955, 56);

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880273_dva-murav.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880496 muravej 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:141795.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Goos.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LXx-789M1Q8}}

{{#ev:youtube|u4ftOVaRXr0}}

==Див. також==

[http://byology.ru/?p=1264 Мурашки]
[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet29.html Мурашки-бульдоги]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8-%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B8 Мурашки-листорізи]

==Цікаві факти=
'''ː''' Мурашки майже всеїдні і нападають на будь-яку здобич, з якою можуть впоратися, не пропускають вони і мертвими комахами.

'''ː''' У світі майже стільки ж видів мурах (8800), скільки видів птахів (9000).

'''ː''' Мурахи ніколи не сплять!

'''ː''' Мураха може підняти вантаж приблизно в 100 разів важче власної ваги.

'''ː''' Хітиновий покрив мурах-листорізів дуже міцний. Затиснуті кілограмовою гирею між двох стекол, вони нерухомі, як мертві. Але варто прибрати вантаж, і комахи як ні в чому не бувало відправляються у своїх справах.

'''ː''' Деякі види мурашок можуть пролежати під водою до чотирьох діб, а потім, витягнуті звідти на сухе тепле місце, незабаром оживають і ведуть себе далі як ні в чому не бувало.

'''ː''' В Африці та Америці існують так звані войовничі мурахи, які вбивають все, що трапляється на їхньому шляху, і від яких рятуються втечею навіть леви.

'''ː''' Комаха з найбільшим мозком по відношенню до тіла – мураха.

'''ː''' У мурашнику діє своя система покарань. Наприклад, якщо здоровий мураха-фуражер (займається пошуком їжі) кілька разів поспіль повертається в мурашник ні з чим, його «стратять» – вбивають і самого пускають на фураж. Цікаво, що зовсім по-іншому поступають мурахи з тими, хто втратив працездатність внаслідок каліцтва. Їх годують до тих пір, поки ті здатні просити їжу, тобто постукувати вусиками по певних ділянках голови здорового мурахи.

'''ː''' Мурашки – активні хижаки, але разом з тим вони тримають і «домашню худобу». У його ролі виступає попелиця, причому поїдають мурашки не тільки її саму, а й її виділення. Це не є формою паразитизму, оскільки без мурашиної турботи попелиця гине набагато раніше від інших хижаків. Мурахи пасуть попелиць на рослинах, оберігають їх. І на першу вимогу попелиця виділяє їм надлишки нектару. Щоб «видоїти» попелицю, мураха лоскоче вусиками її черевце.

'''ː''' Мурахи мають дуже гострий нюх (через їхні антени) і здатність випромінювати феромони. Ці феромони можуть використовуватися, для того щоб ідентифікувати колонію (кожна колонія має свій власний аромат).

'''ː''' Мурахи ведуть себе по-різному в групах різної щільності, причому у великих колективах ці комахи стають більш агресивними.

'''ː''' Мурахи їдять насіння різних трав. Але перед цим вони збирають їх у спеціальні сховища і в міру потреби перетирають на борошно і згодовують личинкам. А коли після дощу сховище намокає, вони виносять насіння на просушування!

'''ː''' Мурахи деяких видів створюють у своїх мурашниках «грибні плантації» – перед цим вони готують спеціальний грунт, а потім постійно його оновлюють, а якщо сім’ї потрібно перейти на новий мурашник, то матка переносить культуру гриба на нове місце.

'''ː''' Після зими мурахи, щоб зігріти свій мурашник, починають вилазити з нього і приймати сонячні ванни. Потім вони повертаються назад в мурашник, приносячи на собі тепло.

'''ː''' Щелепи одного з видів мурах (Odontomachus bauri), здатні рухатися разюче швидко – вони закриваються зі швидкістю 35-64 м / сек, тобто приблизно в 2300 разів швидше, ніж миготіння людського ока. Це найшвидший рух, зареєстрований у світі тварин.

'''ː''' Мурахи використовують щелепи не лише для полювання. Найдивовижніше, що вони можуть застосовувати цей орган, рятуючись від хижаків. При цьому їхні щелепи працюють, подібно авіаційному кріслу-катапульти: мураха «вистрілює» їх у землю і миттєво відлітає від ворога на відстань більше 8 см по вертикалі і майже 40 см по горізонталі. В людському масштабі показники мурашки відповідають стрибку у висоту на 13 м , а в довжину – на 40 м.
'''ː''' Не всі мурахи настільки працелюбні, як це прийнято вважати. Спостереження показали, що 80% мурах займаються суспільно корисною працею – чистять житло, збирають корм; зате інші – б’ють байдики. Ситуація не змінилася навіть після того, як учені прибрали частину «працюючих» мурашок. У тих «трудяг», що залишились, діяльність закипіла з подвоєною силою, а нероби так і залишилися не при справах. Можливим поясненням такої дивної поведінки останніх може служити або їх похилий вік, або патологічна лінь.

'''ː''' Дослідження показали, в чому секрет майстерного орієнтування на місцевості мурах. Раніше вважалося, що мурашки знаходять дорогу додому завдяки особливим ферментам. У ході дослідів, проведених над комахами, було доведено, що насправді мурахи … рахують та відстежують свої кроки! На тілі мурашки є особливий «крокомір», який і відміряє відстань до мети.

'''ː''' «Мурашина кислота» володіє прекрасними болезаспокійливими, протизапальними, зігріваючими і проникаючими тонізуючими властивостями і використовується для лікування таких захворювань, як: артрит, артроз, остеохондроз, ревматизм, варикозне розширення вен, відкладення солей, подагра і пр.
==Зовнішні посилання==

Мурашка

2013-11-30T12:28:54Z

Мостовщикова Дар`я: /* =Цікаві факти */

==Словник Грінченка==
'''Мура́шка, -ки,''' ж. Муравей. Мурашки, мурашки! поховайте подушки, бо татари йдуть. Ном. № 339.
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/murashky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Мурашки''', шок, мн. (одн. мурашка, и, жін.). Невеликі комахи ряду перетинчастокрилих, що живуть великими колоніями. Мордувалася мурашка з кришкою хліба, маленькою частинкою Якимової поживи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 45); Спостереження показали, що одна сім'я рудих мурашок поїдає протягом доби величезну кількість шкідників (Наука і життя, 9, 1961, 54); * У порівняннях. Гарячі жнива... Людей у полі, як мурашок (Степан Васильченко, II, 1959, 165).

'''Мурашки''' бігають (забігали, пішли, полізли й т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу і т. ін.) — про відчуття холоду, страху й т. ін. від несподіваного, сильного переляку, глибокого душевного переживання тощо. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15); У о. Квінтіліана пішли мурашки поза спиною від сих дідичевих слів (Іван Франко, VIII, 1952, 38); Синявін надто ревниво ставився до музики.. й від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 60).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B2%D0%B0/ Український тлумачний словник ]===

'''Мурашва''' й, ж. Збірн. до мурашка й мураха. 6 прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41);
* У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (їв., Життя.., 1945, 24).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56);
Холодні мурахи пробігли по спині. Дівчина здригнулась (Олесь Донченко, V, 1957, 351).
Вода реве поміж тими всіма загатами, а люди, мов мурахи, бігають і кричать (Хотк., II, 1966, 409);
Члени бригади заворушилися біля машини, ніби мурашва навколо велетенського жука (Чорн., Красиві люди, 1961, 76).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Коцюб., II, 1955, 56);

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880273_dva-murav.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880496 muravej 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:141795.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Goos.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LXx-789M1Q8}}

{{#ev:youtube|u4ftOVaRXr0}}

==Див. також==

[http://byology.ru/?p=1264 Мурашки]
[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet29.html Мурашки-бульдоги]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8-%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B8 Мурашки-листорізи]

==Цікаві факти=
'''ː''' Мурашки майже всеїдні і нападають на будь-яку здобич, з якою можуть впоратися, не пропускають вони і мертвими комахами.
۰У світі майже стільки ж видів мурах (8800), скільки видів птахів (9000).
۰Мурахи ніколи не сплять!
۰Мураха може підняти вантаж приблизно в 100 разів важче власної ваги.
۰Хітиновий покрив мурах-листорізів дуже міцний. Затиснуті кілограмовою гирею між двох стекол, вони нерухомі, як мертві. Але варто прибрати вантаж, і комахи як ні в чому не бувало відправляються у своїх справах.
۰Деякі види мурашок можуть пролежати під водою до чотирьох діб, а потім, витягнуті звідти на сухе тепле місце, незабаром оживають і ведуть себе далі як ні в чому не бувало.
۰В Африці та Америці існують так звані войовничі мурахи, які вбивають все, що трапляється на їхньому шляху, і від яких рятуються втечею навіть леви.
۰Комаха з найбільшим мозком по відношенню до тіла – мураха.
۰У мурашнику діє своя система покарань. Наприклад, якщо здоровий мураха-фуражер (займається пошуком їжі) кілька разів поспіль повертається в мурашник ні з чим, його «стратять» – вбивають і самого пускають на фураж. Цікаво, що зовсім по-іншому поступають мурахи з тими, хто втратив працездатність внаслідок каліцтва. Їх годують до тих пір, поки ті здатні просити їжу, тобто постукувати вусиками по певних ділянках голови здорового мурахи.
۰Мурашки – активні хижаки, але разом з тим вони тримають і «домашню худобу». У його ролі виступає попелиця, причому поїдають мурашки не тільки її саму, а й її виділення. Це не є формою паразитизму, оскільки без мурашиної турботи попелиця гине набагато раніше від інших хижаків. Мурахи пасуть попелиць на рослинах, оберігають їх. І на першу вимогу попелиця виділяє їм надлишки нектару. Щоб «видоїти» попелицю, мураха лоскоче вусиками її черевце.
۰Мурахи мають дуже гострий нюх (через їхні антени) і здатність випромінювати феромони. Ці феромони можуть використовуватися, для того щоб ідентифікувати колонію (кожна колонія має свій власний аромат).
۰Мурахи ведуть себе по-різному в групах різної щільності, причому у великих колективах ці комахи стають більш агресивними.
۰Мурахи їдять насіння різних трав. Але перед цим вони збирають їх у спеціальні сховища і в міру потреби перетирають на борошно і згодовують личинкам. А коли після дощу сховище намокає, вони виносять насіння на просушування!
۰Мурахи деяких видів створюють у своїх мурашниках «грибні плантації» – перед цим вони готують спеціальний грунт, а потім постійно його оновлюють, а якщо сім’ї потрібно перейти на новий мурашник, то матка переносить культуру гриба на нове місце.
۰Після зими мурахи, щоб зігріти свій мурашник, починають вилазити з нього і приймати сонячні ванни. Потім вони повертаються назад в мурашник, приносячи на собі тепло.
Щелепи одного з видів мурах (Odontomachus bauri), здатні рухатися разюче швидко – вони закриваються зі швидкістю 35-64 м / сек, тобто приблизно в 2300 разів швидше, ніж миготіння людського ока. Це найшвидший рух, зареєстрований у світі тварин.
Мурахи використовують щелепи не лише для полювання. Найдивовижніше, що вони можуть застосовувати цей орган, рятуючись від хижаків. При цьому їхні щелепи працюють, подібно авіаційному кріслу-катапульти: мураха «вистрілює» їх у землю і миттєво відлітає від ворога на відстань більше 8 см по вертикалі і майже 40 см по горізонталі. В людському масштабі показники мурашки відповідають стрибку у висоту на 13 м , а в довжину – на 40 м.
Не всі мурахи настільки працелюбні, як це прийнято вважати. Спостереження показали, що 80% мурах займаються суспільно корисною працею – чистять житло, збирають корм; зате інші – б’ють байдики. Ситуація не змінилася навіть після того, як учені прибрали частину «працюючих» мурашок. У тих «трудяг», що залишились, діяльність закипіла з подвоєною силою, а нероби так і залишилися не при справах. Можливим поясненням такої дивної поведінки останніх може служити або їх похилий вік, або патологічна лінь.
Дослідження показали, в чому секрет майстерного орієнтування на місцевості мурах. Раніше вважалося, що мурашки знаходять дорогу додому завдяки особливим ферментам. У ході дослідів, проведених над комахами, було доведено, що насправді мурахи … рахують та відстежують свої кроки! На тілі мурашки є особливий «крокомір», який і відміряє відстань до мети.
«Мурашина кислота» володіє прекрасними болезаспокійливими, протизапальними, зігріваючими і проникаючими тонізуючими властивостями і використовується для лікування таких захворювань, як: артрит, артроз, остеохондроз, ревматизм, варикозне розширення вен, відкладення солей, подагра і пр.
==Зовнішні посилання==

Мурашка

2013-11-30T12:28:06Z

Мостовщикова Дар`я: /* =Цікаві факти */

==Словник Грінченка==
'''Мура́шка, -ки,''' ж. Муравей. Мурашки, мурашки! поховайте подушки, бо татари йдуть. Ном. № 339.
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/murashky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Мурашки''', шок, мн. (одн. мурашка, и, жін.). Невеликі комахи ряду перетинчастокрилих, що живуть великими колоніями. Мордувалася мурашка з кришкою хліба, маленькою частинкою Якимової поживи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 45); Спостереження показали, що одна сім'я рудих мурашок поїдає протягом доби величезну кількість шкідників (Наука і життя, 9, 1961, 54); * У порівняннях. Гарячі жнива... Людей у полі, як мурашок (Степан Васильченко, II, 1959, 165).

'''Мурашки''' бігають (забігали, пішли, полізли й т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу і т. ін.) — про відчуття холоду, страху й т. ін. від несподіваного, сильного переляку, глибокого душевного переживання тощо. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15); У о. Квінтіліана пішли мурашки поза спиною від сих дідичевих слів (Іван Франко, VIII, 1952, 38); Синявін надто ревниво ставився до музики.. й від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 60).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B2%D0%B0/ Український тлумачний словник ]===

'''Мурашва''' й, ж. Збірн. до мурашка й мураха. 6 прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41);
* У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (їв., Життя.., 1945, 24).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56);
Холодні мурахи пробігли по спині. Дівчина здригнулась (Олесь Донченко, V, 1957, 351).
Вода реве поміж тими всіма загатами, а люди, мов мурахи, бігають і кричать (Хотк., II, 1966, 409);
Члени бригади заворушилися біля машини, ніби мурашва навколо велетенського жука (Чорн., Красиві люди, 1961, 76).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Коцюб., II, 1955, 56);

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880273_dva-murav.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880496 muravej 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:141795.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Goos.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LXx-789M1Q8}}

{{#ev:youtube|u4ftOVaRXr0}}

==Див. також==

[http://byology.ru/?p=1264 Мурашки]
[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet29.html Мурашки-бульдоги]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8-%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B8 Мурашки-листорізи]

==Цікаві факти=
'''๐'''Мурашки майже всеїдні і нападають на будь-яку здобич, з якою можуть впоратися, не пропускають вони і мертвими комахами.
۰У світі майже стільки ж видів мурах (8800), скільки видів птахів (9000).
۰Мурахи ніколи не сплять!
۰Мураха може підняти вантаж приблизно в 100 разів важче власної ваги.
۰Хітиновий покрив мурах-листорізів дуже міцний. Затиснуті кілограмовою гирею між двох стекол, вони нерухомі, як мертві. Але варто прибрати вантаж, і комахи як ні в чому не бувало відправляються у своїх справах.
۰Деякі види мурашок можуть пролежати під водою до чотирьох діб, а потім, витягнуті звідти на сухе тепле місце, незабаром оживають і ведуть себе далі як ні в чому не бувало.
۰В Африці та Америці існують так звані войовничі мурахи, які вбивають все, що трапляється на їхньому шляху, і від яких рятуються втечею навіть леви.
۰Комаха з найбільшим мозком по відношенню до тіла – мураха.
۰У мурашнику діє своя система покарань. Наприклад, якщо здоровий мураха-фуражер (займається пошуком їжі) кілька разів поспіль повертається в мурашник ні з чим, його «стратять» – вбивають і самого пускають на фураж. Цікаво, що зовсім по-іншому поступають мурахи з тими, хто втратив працездатність внаслідок каліцтва. Їх годують до тих пір, поки ті здатні просити їжу, тобто постукувати вусиками по певних ділянках голови здорового мурахи.
۰Мурашки – активні хижаки, але разом з тим вони тримають і «домашню худобу». У його ролі виступає попелиця, причому поїдають мурашки не тільки її саму, а й її виділення. Це не є формою паразитизму, оскільки без мурашиної турботи попелиця гине набагато раніше від інших хижаків. Мурахи пасуть попелиць на рослинах, оберігають їх. І на першу вимогу попелиця виділяє їм надлишки нектару. Щоб «видоїти» попелицю, мураха лоскоче вусиками її черевце.
۰Мурахи мають дуже гострий нюх (через їхні антени) і здатність випромінювати феромони. Ці феромони можуть використовуватися, для того щоб ідентифікувати колонію (кожна колонія має свій власний аромат).
۰Мурахи ведуть себе по-різному в групах різної щільності, причому у великих колективах ці комахи стають більш агресивними.
۰Мурахи їдять насіння різних трав. Але перед цим вони збирають їх у спеціальні сховища і в міру потреби перетирають на борошно і згодовують личинкам. А коли після дощу сховище намокає, вони виносять насіння на просушування!
۰Мурахи деяких видів створюють у своїх мурашниках «грибні плантації» – перед цим вони готують спеціальний грунт, а потім постійно його оновлюють, а якщо сім’ї потрібно перейти на новий мурашник, то матка переносить культуру гриба на нове місце.
۰Після зими мурахи, щоб зігріти свій мурашник, починають вилазити з нього і приймати сонячні ванни. Потім вони повертаються назад в мурашник, приносячи на собі тепло.
Щелепи одного з видів мурах (Odontomachus bauri), здатні рухатися разюче швидко – вони закриваються зі швидкістю 35-64 м / сек, тобто приблизно в 2300 разів швидше, ніж миготіння людського ока. Це найшвидший рух, зареєстрований у світі тварин.
Мурахи використовують щелепи не лише для полювання. Найдивовижніше, що вони можуть застосовувати цей орган, рятуючись від хижаків. При цьому їхні щелепи працюють, подібно авіаційному кріслу-катапульти: мураха «вистрілює» їх у землю і миттєво відлітає від ворога на відстань більше 8 см по вертикалі і майже 40 см по горізонталі. В людському масштабі показники мурашки відповідають стрибку у висоту на 13 м , а в довжину – на 40 м.
Не всі мурахи настільки працелюбні, як це прийнято вважати. Спостереження показали, що 80% мурах займаються суспільно корисною працею – чистять житло, збирають корм; зате інші – б’ють байдики. Ситуація не змінилася навіть після того, як учені прибрали частину «працюючих» мурашок. У тих «трудяг», що залишились, діяльність закипіла з подвоєною силою, а нероби так і залишилися не при справах. Можливим поясненням такої дивної поведінки останніх може служити або їх похилий вік, або патологічна лінь.
Дослідження показали, в чому секрет майстерного орієнтування на місцевості мурах. Раніше вважалося, що мурашки знаходять дорогу додому завдяки особливим ферментам. У ході дослідів, проведених над комахами, було доведено, що насправді мурахи … рахують та відстежують свої кроки! На тілі мурашки є особливий «крокомір», який і відміряє відстань до мети.
«Мурашина кислота» володіє прекрасними болезаспокійливими, протизапальними, зігріваючими і проникаючими тонізуючими властивостями і використовується для лікування таких захворювань, як: артрит, артроз, остеохондроз, ревматизм, варикозне розширення вен, відкладення солей, подагра і пр.
==Зовнішні посилання==

Мурашка

2013-11-30T12:26:47Z

Мостовщикова Дар`я:

==Словник Грінченка==
'''Мура́шка, -ки,''' ж. Муравей. Мурашки, мурашки! поховайте подушки, бо татари йдуть. Ном. № 339.
==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/murashky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Мурашки''', шок, мн. (одн. мурашка, и, жін.). Невеликі комахи ряду перетинчастокрилих, що живуть великими колоніями. Мордувалася мурашка з кришкою хліба, маленькою частинкою Якимової поживи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 45); Спостереження показали, що одна сім'я рудих мурашок поїдає протягом доби величезну кількість шкідників (Наука і життя, 9, 1961, 54); * У порівняннях. Гарячі жнива... Людей у полі, як мурашок (Степан Васильченко, II, 1959, 165).

'''Мурашки''' бігають (забігали, пішли, полізли й т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу і т. ін.) — про відчуття холоду, страху й т. ін. від несподіваного, сильного переляку, глибокого душевного переживання тощо. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15); У о. Квінтіліана пішли мурашки поза спиною від сих дідичевих слів (Іван Франко, VIII, 1952, 38); Синявін надто ревниво ставився до музики.. й від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 60).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B2%D0%B0/ Український тлумачний словник ]===

'''Мурашва''' й, ж. Збірн. до мурашка й мураха. 6 прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41);
* У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (їв., Життя.., 1945, 24).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56);
Холодні мурахи пробігли по спині. Дівчина здригнулась (Олесь Донченко, V, 1957, 351).
Вода реве поміж тими всіма загатами, а люди, мов мурахи, бігають і кричать (Хотк., II, 1966, 409);
Члени бригади заворушилися біля машини, ніби мурашва навколо велетенського жука (Чорн., Красиві люди, 1961, 76).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Коцюб., II, 1955, 56);

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880273_dva-murav.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880496 muravej 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:141795.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Goos.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LXx-789M1Q8}}

{{#ev:youtube|u4ftOVaRXr0}}

==Див. також==

[http://byology.ru/?p=1264 Мурашки]
[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet29.html Мурашки-бульдоги]
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8-%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B8 Мурашки-листорізи]

==Цікаві факти=
۰Мурашки майже всеїдні і нападають на будь-яку здобич, з якою можуть впоратися, не пропускають вони і мертвими комахами.
۰У світі майже стільки ж видів мурах (8800), скільки видів птахів (9000).
۰Мурахи ніколи не сплять!
۰Мураха може підняти вантаж приблизно в 100 разів важче власної ваги.
۰Хітиновий покрив мурах-листорізів дуже міцний. Затиснуті кілограмовою гирею між двох стекол, вони нерухомі, як мертві. Але варто прибрати вантаж, і комахи як ні в чому не бувало відправляються у своїх справах.
۰Деякі види мурашок можуть пролежати під водою до чотирьох діб, а потім, витягнуті звідти на сухе тепле місце, незабаром оживають і ведуть себе далі як ні в чому не бувало.
۰В Африці та Америці існують так звані войовничі мурахи, які вбивають все, що трапляється на їхньому шляху, і від яких рятуються втечею навіть леви.
۰Комаха з найбільшим мозком по відношенню до тіла – мураха.
۰У мурашнику діє своя система покарань. Наприклад, якщо здоровий мураха-фуражер (займається пошуком їжі) кілька разів поспіль повертається в мурашник ні з чим, його «стратять» – вбивають і самого пускають на фураж. Цікаво, що зовсім по-іншому поступають мурахи з тими, хто втратив працездатність внаслідок каліцтва. Їх годують до тих пір, поки ті здатні просити їжу, тобто постукувати вусиками по певних ділянках голови здорового мурахи.
۰Мурашки – активні хижаки, але разом з тим вони тримають і «домашню худобу». У його ролі виступає попелиця, причому поїдають мурашки не тільки її саму, а й її виділення. Це не є формою паразитизму, оскільки без мурашиної турботи попелиця гине набагато раніше від інших хижаків. Мурахи пасуть попелиць на рослинах, оберігають їх. І на першу вимогу попелиця виділяє їм надлишки нектару. Щоб «видоїти» попелицю, мураха лоскоче вусиками її черевце.
۰Мурахи мають дуже гострий нюх (через їхні антени) і здатність випромінювати феромони. Ці феромони можуть використовуватися, для того щоб ідентифікувати колонію (кожна колонія має свій власний аромат).
۰Мурахи ведуть себе по-різному в групах різної щільності, причому у великих колективах ці комахи стають більш агресивними.
۰Мурахи їдять насіння різних трав. Але перед цим вони збирають їх у спеціальні сховища і в міру потреби перетирають на борошно і згодовують личинкам. А коли після дощу сховище намокає, вони виносять насіння на просушування!
۰Мурахи деяких видів створюють у своїх мурашниках «грибні плантації» – перед цим вони готують спеціальний грунт, а потім постійно його оновлюють, а якщо сім’ї потрібно перейти на новий мурашник, то матка переносить культуру гриба на нове місце.
۰Після зими мурахи, щоб зігріти свій мурашник, починають вилазити з нього і приймати сонячні ванни. Потім вони повертаються назад в мурашник, приносячи на собі тепло.
Щелепи одного з видів мурах (Odontomachus bauri), здатні рухатися разюче швидко – вони закриваються зі швидкістю 35-64 м / сек, тобто приблизно в 2300 разів швидше, ніж миготіння людського ока. Це найшвидший рух, зареєстрований у світі тварин.
Мурахи використовують щелепи не лише для полювання. Найдивовижніше, що вони можуть застосовувати цей орган, рятуючись від хижаків. При цьому їхні щелепи працюють, подібно авіаційному кріслу-катапульти: мураха «вистрілює» їх у землю і миттєво відлітає від ворога на відстань більше 8 см по вертикалі і майже 40 см по горізонталі. В людському масштабі показники мурашки відповідають стрибку у висоту на 13 м , а в довжину – на 40 м.
Не всі мурахи настільки працелюбні, як це прийнято вважати. Спостереження показали, що 80% мурах займаються суспільно корисною працею – чистять житло, збирають корм; зате інші – б’ють байдики. Ситуація не змінилася навіть після того, як учені прибрали частину «працюючих» мурашок. У тих «трудяг», що залишились, діяльність закипіла з подвоєною силою, а нероби так і залишилися не при справах. Можливим поясненням такої дивної поведінки останніх може служити або їх похилий вік, або патологічна лінь.
Дослідження показали, в чому секрет майстерного орієнтування на місцевості мурах. Раніше вважалося, що мурашки знаходять дорогу додому завдяки особливим ферментам. У ході дослідів, проведених над комахами, було доведено, що насправді мурахи … рахують та відстежують свої кроки! На тілі мурашки є особливий «крокомір», який і відміряє відстань до мети.
«Мурашина кислота» володіє прекрасними болезаспокійливими, протизапальними, зігріваючими і проникаючими тонізуючими властивостями і використовується для лікування таких захворювань, як: артрит, артроз, остеохондроз, ревматизм, варикозне розширення вен, відкладення солей, подагра і пр.
==Зовнішні посилання==

Мурашка

2013-11-30T12:18:18Z

Мостовщикова Дар`я: /* Медіа */

Мурашка

2013-11-30T12:17:40Z

Мостовщикова Дар`я: /* Див. також */

Мурашка

2013-11-30T12:12:43Z

Мостовщикова Дар`я: /* Див. також */

Мурашка

2013-11-30T12:01:18Z

Мостовщикова Дар`я: /* Медіа */

Мурашка

2013-11-30T11:57:47Z

Мостовщикова Дар`я: /* Медіа */

Мурашка

2013-11-30T11:43:59Z

Мостовщикова Дар`я: /* Медіа */

Мурашка

2013-11-30T11:35:40Z

Мостовщикова Дар`я: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

Мурашка

2013-11-30T11:35:20Z

Мостовщикова Дар`я: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

Мурашва

2013-11-30T11:34:39Z

Мостовщикова Дар`я: /* Сучасні словники */

[[Категорія:Му]]
==Словник Грінченка==

'''Мурашва́, -ви, '''''ж. соб. ''Муравьи. ''У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. ''Мир. Пов. І. 170.
[[Категорія:Му]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтва]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
<gallery>

==Медіа==

{{#ev:youtube|uChZXptw}}

Мурашва

2013-11-30T11:34:15Z

Мостовщикова Дар`я: /* Ілюстрації */

[[Категорія:Му]]
==Словник Грінченка==

'''Мурашва́, -ви, '''''ж. соб. ''Муравьи. ''У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. ''Мир. Пов. І. 170.
[[Категорія:Му]]

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/murashky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Мурашки''' бігають (забігали, пішли, полізли й т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу і т. ін.) — про відчуття холоду, страху й т. ін. від несподіваного, сильного переляку, глибокого душевного переживання тощо. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15); У о. Квінтіліана пішли мурашки поза спиною від сих дідичевих слів (Іван Франко, VIII, 1952, 38); Синявін надто ревниво ставився до музики.. й від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 60).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B2%D0%B0/ Український тлумачний словник ]===

'''Мурашва''' й, ж. Збірн. до мурашка й мураха. 6 прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41);
* У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (їв., Життя.., 1945, 24).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56);
Холодні мурахи пробігли по спині. Дівчина здригнулась (Олесь Донченко, V, 1957, 351).
Вода реве поміж тими всіма загатами, а люди, мов мурахи, бігають і кричать (Хотк., II, 1966, 409);
Члени бригади заворушилися біля машини, ніби мурашва навколо велетенського жука (Чорн., Красиві люди, 1961, 76).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Коцюб., II, 1955, 56);

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтва]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
<gallery>

==Медіа==

{{#ev:youtube|uChZXptw}}

Мурашка

2013-11-30T11:33:47Z

Мостовщикова Дар`я: /* Ілюстрації */

Мурашка

2013-11-30T11:33:01Z

Мостовщикова Дар`я: /* Ілюстрації */

Мурашка

2013-11-30T11:31:50Z

Мостовщикова Дар`я: /* Сучасні словники */

Мурашка

2013-11-30T11:31:30Z

Мостовщикова Дар`я: /* Див. також */