<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9C%D0%BE%D0%B9%D1%81%D0%B0%D0%BA+34%D0%9F%D0%9E</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9C%D0%BE%D0%B9%D1%81%D0%B0%D0%BA+34%D0%9F%D0%9E"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%9C%D0%BE%D0%B9%D1%81%D0%B0%D0%BA_34%D0%9F%D0%9E"/>
		<updated>2026-05-11T15:52:17Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Сито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2014-11-30T21:22:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: /* [http://svitslova.com/idioms-dictionary/3710-2012-12-10-21-05-15.htmlФразеологічний словник */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''І. Сито, -та, '''''с. ''Сито. Вас. 152. ''Коробом сонце ситом дощ. ''Ном. № 571. ''Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. ''Харьк. г. Ум. '''Ситко, ситечко, ситце. '''''Одному ситце, другому решітце. ''Ном. № 1690. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ІІ. Сито, '''''нар. ''Жирно. ''Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. ''Рудч. Ск. І. 11. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Си]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/syto Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СИТО а, сер. Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. [Катря:] Тітко! Чи дасте ж ви мені сита? Мені удосвіта борошно сіять (Марко Кропивницький, II, 1958, 363); Огириха з невісткою за столом вареники ліпили — чепурними біленькими трикутничками розкладали на ситі(Андрій Головко, II, 1957, 141);  * Образно. Небо сіє дрібненький дощик на густе сито(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53); Його ввічливість і доброзичливість цідились крізь сито холодної офіціальності (Яків Баш, Надія, 1960, 232);  * У порівняннях. — Як було в неділю ляжу спочивати під причілком на призьбі, то він вирве здорову, як сито, лопушку [лопушину], сяде коло мене в головах та й каже: «Спіть, мамо, а я буду од вас одганяти мухи» (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 326); &lt;br /&gt;
//  техн. Пристрій у вигляді металевого листа з дрібними дірочками або сітка для просіювання та сортування сипких речовин. Дротяне сито; Сито сортувальне; &lt;br /&gt;
//  спец. Прилад для визначення тонкості млива. &lt;br /&gt;
♦ Пройти (перейти) крізь сито й решето — багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності. Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне, догадавсь, що цей учитель... теє [неблагонадійний]... (Борис Грінченко, I, 1963, 322); Він знав, що статечні господарі суворо осуджують оту «відьомську бабу», котра на свому [своєму] віку перейшла крізь сито й решето (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 117); Як (мов, наче і т. ін.) крізь [густе] сито: а) (у сполуч. із сл. сіяти, сіятися і т. ін.) густо, безперервно (про дощ, мряку). Дощ не вгавав, а по-вчорашньому сіяв, як крізь сито(Панас Мирний, I, 1949, 335); Тисячі ніг місили грязюку.., а зверху, немов через густе сито, сіявся дощ (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 163); б) (у сполуч. із сл. видно,бачити і т. ін.) невиразно, нечітко, неокреслено. Небо насунулось важкими хмарами, а нафтові ліхтарні на вулицях видно було мов крізь сито (Іван Франко, VII, 1951, 407); Від вітру у Півня сльозилися очі, і він бачив козака на коні, як крізь сито (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 249).&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/syto Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СИТО . Присл. до ситий. Частовані дбайливо, мудро й сито, Як дома почувають [гості] тут себе... (Максим Рильський, Сад.., 1955, 62); Радивон сам любив сито з'їсти, п'яно спити (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 153); Селянськими мозолями пани сито живуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 100); Він навіть лагідно і сито якось посміхається (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 68); &lt;br /&gt;
//  у знач. присудк. сл. — Та яке ж це життя..?! — схлипували жінки. — Ані доспати, ані попоїсти... Все, що здобудеш — панові... Аби йому сито було (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BE ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ]===&lt;br /&gt;
I. Сито, та, с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце — ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. Ум. Ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.Ном. № 1690.&lt;br /&gt;
II. Сито, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BE ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ]===&lt;br /&gt;
си́то (зменшено-пестливі — си́тце, си́тко, си́течко) натягнена на обруч сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. Коробом сонце — ситом дощ (М. Номис); Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце (прислів’я); Нове ситечко на кілочку, а як пристаріється — садять квочку (приказка).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/41/53409/273029.html Словопедія]===&lt;br /&gt;
СИТО - (з великими дірками) решето, (цідити молоко) цідило, ситце, ситечко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://svitslova.com/idioms-dictionary/3710-2012-12-10-21-05-15.html Фразеологічний словник===&lt;br /&gt;
Пройти крізь сито й решето в ролі прис. — зазнати багато поневірянь, випробувань у житті, загартуватися; прожити сповнене пригодами життя.&lt;br /&gt;
Нарешті волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пах¬не, догадавсь, що цей учитель... теє... (Грінченко, Без хліба, 1958, стор. 19).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BEМатеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.]===&lt;br /&gt;
Си́то (рос. си́то, англ. sieve, screen, separator, strainer, нім. Sieb n) — пристрій, з допомогою якого відсіюють дрібні частинки зі сипких речовин. Від решетавідрізнюються більш дрібними вічками. Побутове сито має вигляд широкого обруча (обичайки), виготовленого з дерева, металу або пласмаси, з одного боку обтягнутого сіткою із тканини або металевого дроту. Існують також побутові механічні сита у вигляді кухля.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BE  українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
українська	англійська&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	riddle&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	separator&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	sieve&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	strainer&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	tammy&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: cbnj3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: сито1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: сито2jpg.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: сито4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Ib8yAs0rILQ}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| aG-K6nboPSI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===[http://subject.com.ua/agriculture/apiculture/716.html]===&lt;br /&gt;
===Бджільництво - словник-довідник===&lt;br /&gt;
СИТО — використовують для проціджування меду, коли зливають його з медогонки в тару. Виготовляють С. різних конструкцій — з однією або двома дротяними сітками. Дві сітки встановлюють за 2 см одна від одної. Нижню сітку наглухо поміщають у бляшаний корпус, а верхню сітку — в обід, який при необхідності знімають (рис. 29). Така конструкція дозволяє знімати С. і промивати його від осілих сторонніх домішок.&lt;br /&gt;
Зазвичай виготовляють С. таких параметрів: верхній діаметр — 170 мм, діаметр основи — 115 мм, діаметр обода знімної сітки — 125 мм. Деталі виготовляють із білої або чорної полірованої жерсті. Величина чарунок нижньої сітки — 1,5 мм, верхньої — 3 мм.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
===Походження слова===&lt;br /&gt;
Загальнослов'янське «сито» походить від слова «сіяти». Утворено від дієслова за допомогою суфікса «-то» (пор. «долото», «решето», «пута»). Споріднене назвам цього предмета у багатьох індоєвропейських мовах, зокрема,англ. «sieve» та нім. «Sieb», які теж беруть свій початок у праіндоєвропейському корені *seyp-, *seyb- («насипати», «просівати», «просочуватися», «текти», «капати»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історія===&lt;br /&gt;
Застосовується, по-видимому, з незапам'ятних часів, з зародження рільництва, коли виникла потреба в пересіванні борошна. Первісно сітки в давніх ситах були зі рослинних волокон та волосу тварин, набагато пізніше з'явилися сітки із залізного дроту. Зараз різні модифікації сит використовуються у різних галузях людського життя — у побуті, промисловості, сільському господарстві тощо.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki  Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Сито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2014-11-30T21:20:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''І. Сито, -та, '''''с. ''Сито. Вас. 152. ''Коробом сонце ситом дощ. ''Ном. № 571. ''Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. ''Харьк. г. Ум. '''Ситко, ситечко, ситце. '''''Одному ситце, другому решітце. ''Ном. № 1690. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ІІ. Сито, '''''нар. ''Жирно. ''Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. ''Рудч. Ск. І. 11. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Си]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/syto Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СИТО а, сер. Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. [Катря:] Тітко! Чи дасте ж ви мені сита? Мені удосвіта борошно сіять (Марко Кропивницький, II, 1958, 363); Огириха з невісткою за столом вареники ліпили — чепурними біленькими трикутничками розкладали на ситі(Андрій Головко, II, 1957, 141);  * Образно. Небо сіє дрібненький дощик на густе сито(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53); Його ввічливість і доброзичливість цідились крізь сито холодної офіціальності (Яків Баш, Надія, 1960, 232);  * У порівняннях. — Як було в неділю ляжу спочивати під причілком на призьбі, то він вирве здорову, як сито, лопушку [лопушину], сяде коло мене в головах та й каже: «Спіть, мамо, а я буду од вас одганяти мухи» (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 326); &lt;br /&gt;
//  техн. Пристрій у вигляді металевого листа з дрібними дірочками або сітка для просіювання та сортування сипких речовин. Дротяне сито; Сито сортувальне; &lt;br /&gt;
//  спец. Прилад для визначення тонкості млива. &lt;br /&gt;
♦ Пройти (перейти) крізь сито й решето — багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності. Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне, догадавсь, що цей учитель... теє [неблагонадійний]... (Борис Грінченко, I, 1963, 322); Він знав, що статечні господарі суворо осуджують оту «відьомську бабу», котра на свому [своєму] віку перейшла крізь сито й решето (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 117); Як (мов, наче і т. ін.) крізь [густе] сито: а) (у сполуч. із сл. сіяти, сіятися і т. ін.) густо, безперервно (про дощ, мряку). Дощ не вгавав, а по-вчорашньому сіяв, як крізь сито(Панас Мирний, I, 1949, 335); Тисячі ніг місили грязюку.., а зверху, немов через густе сито, сіявся дощ (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 163); б) (у сполуч. із сл. видно,бачити і т. ін.) невиразно, нечітко, неокреслено. Небо насунулось важкими хмарами, а нафтові ліхтарні на вулицях видно було мов крізь сито (Іван Франко, VII, 1951, 407); Від вітру у Півня сльозилися очі, і він бачив козака на коні, як крізь сито (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 249).&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/syto Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СИТО . Присл. до ситий. Частовані дбайливо, мудро й сито, Як дома почувають [гості] тут себе... (Максим Рильський, Сад.., 1955, 62); Радивон сам любив сито з'їсти, п'яно спити (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 153); Селянськими мозолями пани сито живуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 100); Він навіть лагідно і сито якось посміхається (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 68); &lt;br /&gt;
//  у знач. присудк. сл. — Та яке ж це життя..?! — схлипували жінки. — Ані доспати, ані попоїсти... Все, що здобудеш — панові... Аби йому сито було (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BE ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ]===&lt;br /&gt;
I. Сито, та, с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце — ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. Ум. Ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.Ном. № 1690.&lt;br /&gt;
II. Сито, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BE ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ]===&lt;br /&gt;
си́то (зменшено-пестливі — си́тце, си́тко, си́течко) натягнена на обруч сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. Коробом сонце — ситом дощ (М. Номис); Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце (прислів’я); Нове ситечко на кілочку, а як пристаріється — садять квочку (приказка).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/41/53409/273029.html Словопедія]===&lt;br /&gt;
СИТО - (з великими дірками) решето, (цідити молоко) цідило, ситце, ситечко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://svitslova.com/idioms-dictionary/3710-2012-12-10-21-05-15.htmlФразеологічний словник===&lt;br /&gt;
Пройти крізь сито й решето в ролі прис. — зазнати багато поневірянь, випробувань у житті, загартуватися; прожити сповнене пригодами життя.&lt;br /&gt;
Нарешті волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пах¬не, догадавсь, що цей учитель... теє... (Грінченко, Без хліба, 1958, стор. 19).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BEМатеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.]===&lt;br /&gt;
Си́то (рос. си́то, англ. sieve, screen, separator, strainer, нім. Sieb n) — пристрій, з допомогою якого відсіюють дрібні частинки зі сипких речовин. Від решетавідрізнюються більш дрібними вічками. Побутове сито має вигляд широкого обруча (обичайки), виготовленого з дерева, металу або пласмаси, з одного боку обтягнутого сіткою із тканини або металевого дроту. Існують також побутові механічні сита у вигляді кухля.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BE  українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
українська	англійська&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	riddle&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	separator&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	sieve&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	strainer&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	tammy&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: cbnj3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: сито1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: сито2jpg.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: сито4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Ib8yAs0rILQ}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| aG-K6nboPSI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===[http://subject.com.ua/agriculture/apiculture/716.html]===&lt;br /&gt;
===Бджільництво - словник-довідник===&lt;br /&gt;
СИТО — використовують для проціджування меду, коли зливають його з медогонки в тару. Виготовляють С. різних конструкцій — з однією або двома дротяними сітками. Дві сітки встановлюють за 2 см одна від одної. Нижню сітку наглухо поміщають у бляшаний корпус, а верхню сітку — в обід, який при необхідності знімають (рис. 29). Така конструкція дозволяє знімати С. і промивати його від осілих сторонніх домішок.&lt;br /&gt;
Зазвичай виготовляють С. таких параметрів: верхній діаметр — 170 мм, діаметр основи — 115 мм, діаметр обода знімної сітки — 125 мм. Деталі виготовляють із білої або чорної полірованої жерсті. Величина чарунок нижньої сітки — 1,5 мм, верхньої — 3 мм.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
===Походження слова===&lt;br /&gt;
Загальнослов'янське «сито» походить від слова «сіяти». Утворено від дієслова за допомогою суфікса «-то» (пор. «долото», «решето», «пута»). Споріднене назвам цього предмета у багатьох індоєвропейських мовах, зокрема,англ. «sieve» та нім. «Sieb», які теж беруть свій початок у праіндоєвропейському корені *seyp-, *seyb- («насипати», «просівати», «просочуватися», «текти», «капати»).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Історія===&lt;br /&gt;
Застосовується, по-видимому, з незапам'ятних часів, з зародження рільництва, коли виникла потреба в пересіванні борошна. Первісно сітки в давніх ситах були зі рослинних волокон та волосу тварин, набагато пізніше з'явилися сітки із залізного дроту. Зараз різні модифікації сит використовуються у різних галузях людського життя — у побуті, промисловості, сільському господарстві тощо.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki  Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE4.jpg</id>
		<title>Файл:Сито4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE4.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T21:19:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE2jpg.jpg</id>
		<title>Файл:Сито2jpg.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE2jpg.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T21:18:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE1.jpg</id>
		<title>Файл:Сито1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE1.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T21:18:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cbnj3.jpg</id>
		<title>Файл:Cbnj3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cbnj3.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T21:18:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Сито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2014-11-30T21:16:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''І. Сито, -та, '''''с. ''Сито. Вас. 152. ''Коробом сонце ситом дощ. ''Ном. № 571. ''Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. ''Харьк. г. Ум. '''Ситко, ситечко, ситце. '''''Одному ситце, другому решітце. ''Ном. № 1690. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ІІ. Сито, '''''нар. ''Жирно. ''Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. ''Рудч. Ск. І. 11. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Си]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/syto Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СИТО а, сер. Натягнена на обруч густа сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. [Катря:] Тітко! Чи дасте ж ви мені сита? Мені удосвіта борошно сіять (Марко Кропивницький, II, 1958, 363); Огириха з невісткою за столом вареники ліпили — чепурними біленькими трикутничками розкладали на ситі(Андрій Головко, II, 1957, 141);  * Образно. Небо сіє дрібненький дощик на густе сито(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53); Його ввічливість і доброзичливість цідились крізь сито холодної офіціальності (Яків Баш, Надія, 1960, 232);  * У порівняннях. — Як було в неділю ляжу спочивати під причілком на призьбі, то він вирве здорову, як сито, лопушку [лопушину], сяде коло мене в головах та й каже: «Спіть, мамо, а я буду од вас одганяти мухи» (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 326); &lt;br /&gt;
//  техн. Пристрій у вигляді металевого листа з дрібними дірочками або сітка для просіювання та сортування сипких речовин. Дротяне сито; Сито сортувальне; &lt;br /&gt;
//  спец. Прилад для визначення тонкості млива. &lt;br /&gt;
♦ Пройти (перейти) крізь сито й решето — багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності. Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне, догадавсь, що цей учитель... теє [неблагонадійний]... (Борис Грінченко, I, 1963, 322); Він знав, що статечні господарі суворо осуджують оту «відьомську бабу», котра на свому [своєму] віку перейшла крізь сито й решето (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 117); Як (мов, наче і т. ін.) крізь [густе] сито: а) (у сполуч. із сл. сіяти, сіятися і т. ін.) густо, безперервно (про дощ, мряку). Дощ не вгавав, а по-вчорашньому сіяв, як крізь сито(Панас Мирний, I, 1949, 335); Тисячі ніг місили грязюку.., а зверху, немов через густе сито, сіявся дощ (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 163); б) (у сполуч. із сл. видно,бачити і т. ін.) невиразно, нечітко, неокреслено. Небо насунулось важкими хмарами, а нафтові ліхтарні на вулицях видно було мов крізь сито (Іван Франко, VII, 1951, 407); Від вітру у Півня сльозилися очі, і він бачив козака на коні, як крізь сито (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 249).&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/syto Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
СИТО . Присл. до ситий. Частовані дбайливо, мудро й сито, Як дома почувають [гості] тут себе... (Максим Рильський, Сад.., 1955, 62); Радивон сам любив сито з'їсти, п'яно спити (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 153); Селянськими мозолями пани сито живуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 100); Він навіть лагідно і сито якось посміхається (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 68); &lt;br /&gt;
//  у знач. присудк. сл. — Та яке ж це життя..?! — схлипували жінки. — Ані доспати, ані попоїсти... Все, що здобудеш — панові... Аби йому сито було (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 48).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BE ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ]===&lt;br /&gt;
I. Сито, та, с. Сито. Вас. 152. Коробом сонце — ситом дощ. Ном. № 571. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Харьк. г. Ум. Ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.Ном. № 1690.&lt;br /&gt;
II. Сито, нар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BE ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ]===&lt;br /&gt;
си́то (зменшено-пестливі — си́тце, си́тко, си́течко) натягнена на обруч сітка, через яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь. Коробом сонце — ситом дощ (М. Номис); Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце (прислів’я); Нове ситечко на кілочку, а як пристаріється — садять квочку (приказка).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/41/53409/273029.html Словопедія]===&lt;br /&gt;
СИТО&lt;br /&gt;
(з великими дірками) решето, (цідити молоко) цідило, ситце, ситечко&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://svitslova.com/idioms-dictionary/3710-2012-12-10-21-05-15.htmlФразеологічний словник===&lt;br /&gt;
Пройти крізь сито й решето в ролі прис. — зазнати багато поневірянь, випробувань у житті, загартуватися; прожити сповнене пригодами життя.&lt;br /&gt;
Нарешті волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пах¬не, догадавсь, що цей учитель... теє... (Грінченко, Без хліба, 1958, стор. 19).&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BEМатеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Си́то (рос. си́то, англ. sieve, screen, separator, strainer, нім. Sieb n) — пристрій, з допомогою якого відсіюють дрібні частинки зі сипких речовин. Від решетавідрізнюються більш дрібними вічками. Побутове сито має вигляд широкого обруча (обичайки), виготовленого з дерева, металу або пласмаси, з одного боку обтягнутого сіткою із тканини або металевого дроту. Існують також побутові механічні сита у вигляді кухля.&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BE  українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
українська	англійська&lt;br /&gt;
сито	riddle&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	separator&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	sieve&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	strainer&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
сито	tammy&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: cbnj3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: сито1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: сито2jpg.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: сито4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Ib8yAs0rILQ}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| aG-K6nboPSI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===[http://subject.com.ua/agriculture/apiculture/716.html]===&lt;br /&gt;
===Бджільництво - словник-довідник===&lt;br /&gt;
СИТО — використовують для проціджування меду, коли зливають його з медогонки в тару. Виготовляють С. різних конструкцій — з однією або двома дротяними сітками. Дві сітки встановлюють за 2 см одна від одної. Нижню сітку наглухо поміщають у бляшаний корпус, а верхню сітку — в обід, який при необхідності знімають (рис. 29). Така конструкція дозволяє знімати С. і промивати його від осілих сторонніх домішок.&lt;br /&gt;
Зазвичай виготовляють С. таких параметрів: верхній діаметр — 170 мм, діаметр основи — 115 мм, діаметр обода знімної сітки — 125 мм. Деталі виготовляють із білої або чорної полірованої жерсті. Величина чарунок нижньої сітки — 1,5 мм, верхньої — 3 мм.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
===Походження слова===&lt;br /&gt;
Загальнослов'янське «сито» походить від слова «сіяти». Утворено від дієслова за допомогою суфікса «-то» (пор. «долото», «решето», «пута»)[1]. Споріднене назвам цього предмета у багатьох індоєвропейських мовах, зокрема,англ. «sieve» та нім. «Sieb», які теж беруть свій початок у праіндоєвропейському корені *seyp-, *seyb- («насипати», «просівати», «просочуватися», «текти», «капати»)[2].&lt;br /&gt;
===Історія===&lt;br /&gt;
Застосовується, по-видимому, з незапам'ятних часів, з зародження рільництва, коли виникла потреба в пересіванні борошна. Первісно сітки в давніх ситах були зі рослинних волокон та волосу тварин, набагато пізніше з'явилися сітки із залізного дроту. Зараз різні модифікації сит використовуються у різних галузях людського життя — у побуті, промисловості, сільському господарстві тощо.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki  Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F</id>
		<title>Клечання</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"/>
				<updated>2014-11-30T20:37:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Кле́чання, -ня''''', с. ''Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Кл]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
КЛЕ́ЧАННЯ, я, с.&lt;br /&gt;
1. етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір. Діждалися, Уквітчали[батько і Ярина] хату І любистком, і клечанням (Шевч., І, 1951, 284); — Це ж сьогодні зелена неділя,— промовив Данько, замріявшись. — Скільки того клечання понатягають хлопці з лісу!.. (Гончар, Таврія, 1952, 236); * У порівн. Немов клечанням, листям тютюновим Заквітчані всі хати і двори(Воронько, Тепло.., 1959, 174).&lt;br /&gt;
2. поет. Зелена рослинність, зелень. Земля вдягла рясне убрання, В клечанні села й городи (Криж., Срібне весілля, 1957, 123).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Клечання, ня, с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Кле́чання (від клець — обрубок дерева, гілки) — відрубані молоді гілки з листям, якими на Клечаль¬ний тиждень і Зелені свята при¬крашають хату, двір; здавна вико¬ристовують гілля клена, ясена, ли¬пи, але не верби; дуже поважали тополю (див. Зелені свята), гада¬ли на осику. Діждалися, уквітча¬ли хату і любистком, і клечанням (Т. Шевченко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/69739/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
-я, с.&lt;br /&gt;
1) етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір.&lt;br /&gt;
2) поет. Зелена рослинність, зелень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: rktx4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===КЛЕНОВЕ І КАЛИНОВЕ КЛЕЧАННЯ===&lt;br /&gt;
Це свято приходить до нас на 50-ий день після Великодня, свята Воскресіння Христового. Трійця, П’ятидесятниця або по-народному — Зелені свята — велике двунадесяте свято у церковному календарі, яке відзначає весь християнський світ.&lt;br /&gt;
У християнстві свято П’ятидесятниці почали вшановувати у ІV столітті, після прийняття церквою догмата про Трійцю — існування єдиного Бога в трьох іпостасях. “Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Духа Святого”,— так Ісус Христос невдовзі після свого воскресіння наставляв своїх учнів. І, як стверджує Біблія, у день єврейського свята Шавуот — П’ятидесятниці — зійшов на апостолів з неба дух святий і пішли вони між народи, “говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав”.&lt;br /&gt;
Таким чином апостоли одержали силу “з неба” і почали проповідувати про Ісуса, що воскрес, як про Христа, Царя та Господа. Цей момент називають народженням церкви. &lt;br /&gt;
У центр храму в цей день виноситься ікона Святої Трійці у вигляді трьох ангелів, що з’явилися перед праотцем Авраамом. Ікона Зішестя Святого Духа зображує вогняні язики над дванадцятьма апостолами, що сидять разом, оточуючи символічний образ “космосу-світу”. Це і є перший образ “апостольської” церкви. Ще з часів раннього християнства на Трійцю храми та оселі прикрашали зеленими гілками дерев на ознаку того, що Святий Дух дає життя усьому, створеному Богом.&lt;br /&gt;
Використання на Трійцю гілля дерев, квітів, зела, що в українській мові має гарну поетичну назву — клечання, християнська церква запозичила в іудейської релігії. Так, на свято П’ятидесятниці давні євреї за Мойсеєвим законом приносили до храму початки жнив, що у Палестині припадали приблизно на цей час. Тоді ж у пам’ять про закони, що були одержані Мойсеєм на горі Сінай, в іудеїв було заведено прикрашати будинки, площі та церкви квітами та гілками, що у весняну пору було найліпшою оздобою.&lt;br /&gt;
Втім, увібравши в себе чимало рис іудейської П’ятидесятниці, християнська Трійця приєднала й національні риси тих свят, із традиціями яких вона частково злилася.&lt;br /&gt;
Святкування Трійці у європейських народів увібрало обряди кінця весни — початку літа, які побутували тут раніше. Ці свята рослинності, засновані на вірі в магічну силу зела та квітів, мають ще язичницькі корені, які поступово втрачалися з розвитком християнства. В одних випадках, як, скажімо, в Італії, Іспанії, Португалії, залишилася суто християнська обрядовість, в інших обидві традиції поєднались, переплелися, утворивши новий пласт, як маємо це в Україні. &lt;br /&gt;
Ну хто із представників старшого покоління, чиє дитинство минуло в селі або міських околицях, не пам’ятає благодатної пори, коли бабуня висилала до річки по лепеху й незабудки? А потім — на узлісся чи в балку, по кленово-липове клечання. А найбільшою удачею було, коли вдавалося наламати квітучих калинових гілочок. То був уже останній акорд передсвяткового прибирання, коли за образи та в інші місця встромлялися гілочки клечання, на підвіконнях розкішно пахли любисток і м’ята, на столі вабив око букет-озерце із незабудок, а чисто вимиту долівку застеляли зелені списи татарського зілля, яке ми, волиняни, називаємо частіше лепехою або лепехом.&lt;br /&gt;
За уявленням слов’янина-язичника, зелена сила лісу й поля, дух дерева допомагали людині зміцнити здоров’я, вберегти господу від лиха, посприяти доброму врожаю. Саме як обереги клечання ставилося біля входу (на дверях, вікнах, воротах). А зрубану осику ставили у найглухішому куті обійстя, вона мала віднаджувати відьом.&lt;br /&gt;
Наші предки мали звичай на осиці ворожити. У клечальну суботу зрубане деревце вносили на ніч у хату, а на ранок дивилися: якщо листя прив’яло, але залишилося зеленим, значить, усі в родині Троїцьке зілля після свят не викидали, а сушили й у відварах мили голову, щоб не боліла, парили хворі ноги, клали під голову покійникові. Суха лепеха, покладена у засторонок (місце, де зберігали жито) мала відганяти мишей, а в гнізді квочки сприяла виведенню курчат.&lt;br /&gt;
На Волині й Рівненщині дотепер збереглися перекази та звичаєві пісні, пов’язані з найбільш архаїчним за походженням обрядом водіння Куста.&lt;br /&gt;
Існувало вірування, що й душі померлих оселяються у деревах, тому Зелені Свята — ще й народний звичай поклоніння душам небіжчиків, вшановування предків. Либонь, це пов’язано і з тим, що в цю пору починає цвісти жито, а за давніми народними віруваннями, у час цвітіння хлібних злаків прокидаються померлі предки. А вони, за стародавніми віруваннями, то постійні охоронці свого роду, його покровителі, які здатні впливати на врожаї і допомагати в усіх хліборобських справах своїм нащадкам.&lt;br /&gt;
У Зелену суботу здавна існував звичай поминати самогубців, усіх, хто загинув у невідомих краях, хто пропав безвісти.&lt;br /&gt;
Хоч Трійця — це своєрідні проводи весни й зустріч літа, наші предки спостерегли, що можливі в цю пору певні погодні аномалії й застерігали: “Прийшов Святий Дух — берись за кожух”. Або “До Святого Духа не кидай кожуха, а по Святому Дусі — в тім самім кожусі”. Тож нинішній прохолодний травень, як бачимо, не виняток. Та все ж сподіваймося на літо, літепло, тепло, яке ось-ось запанує над зеленим світом.&lt;br /&gt;
===[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf КЛЕЧАЛЬНА НЕДІЛЯ]===&lt;br /&gt;
Церковна традиція називає свято Трійці ще п’ятдесятницею‚ бо відзначається воно на 50-й&lt;br /&gt;
день після воскресіння Ісуса Христа. У цей день Дух Святий зійшов на апостолів. У діях&lt;br /&gt;
Святих Апостолів про це оповідається так: «Коли ж почався день п’ятдесятниці‚ всі вони&lt;br /&gt;
однодушно були вкупі. І нагло зчинився шум із неба‚ ніби буря раптова зірвалася і&lt;br /&gt;
переповнила весь той дім‚ де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені‚ немов би огненні‚ та&lt;br /&gt;
й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити&lt;br /&gt;
іншими словами‚ як їм Дух промовляв» (переклад Івана Огієнка).&lt;br /&gt;
Релігійні свята дуже часто тісно переплітаються з старими дохристиянськими&lt;br /&gt;
віруваннями й звичаями‚ накладаються на народний календар. Це‚ зокрема‚ проявляється в&lt;br /&gt;
інших назвах цього свята — зелені свята‚ зелені святки‚ зелена неділя (пор. також зелена&lt;br /&gt;
субота)‚ клечальна неділя (субота)‚ клечана неділя‚ клечані святки тощо.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.stihi.ru/2008/09/19/1566 Клечання висить]===&lt;br /&gt;
Клечання висить&lt;br /&gt;
Засохле, мов кохання,&lt;br /&gt;
На дверях душі;&lt;br /&gt;
То сонце якусь хвилю&lt;br /&gt;
Заздрило палким зорям.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F</id>
		<title>Клечання</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"/>
				<updated>2014-11-30T20:35:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Кле́чання, -ня''''', с. ''Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Кл]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
КЛЕ́ЧАННЯ, я, с.&lt;br /&gt;
1. етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір. Діждалися, Уквітчали[батько і Ярина] хату І любистком, і клечанням (Шевч., І, 1951, 284); — Це ж сьогодні зелена неділя,— промовив Данько, замріявшись. — Скільки того клечання понатягають хлопці з лісу!.. (Гончар, Таврія, 1952, 236); * У порівн. Немов клечанням, листям тютюновим Заквітчані всі хати і двори(Воронько, Тепло.., 1959, 174).&lt;br /&gt;
2. поет. Зелена рослинність, зелень. Земля вдягла рясне убрання, В клечанні села й городи (Криж., Срібне весілля, 1957, 123).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Клечання, ня, с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Кле́чання (від клець — обрубок дерева, гілки) — відрубані молоді гілки з листям, якими на Клечаль¬ний тиждень і Зелені свята при¬крашають хату, двір; здавна вико¬ристовують гілля клена, ясена, ли¬пи, але не верби; дуже поважали тополю (див. Зелені свята), гада¬ли на осику. Діждалися, уквітча¬ли хату і любистком, і клечанням (Т. Шевченко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/69739/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
-я, с.&lt;br /&gt;
1) етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір.&lt;br /&gt;
2) поет. Зелена рослинність, зелень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: rktx4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===КЛЕНОВЕ І КАЛИНОВЕ КЛЕЧАННЯ===&lt;br /&gt;
Це свято приходить до нас на 50-ий день після Великодня, свята Воскресіння Христового. Трійця, П’ятидесятниця або по-народному — Зелені свята — велике двунадесяте свято у церковному календарі, яке відзначає весь християнський світ.&lt;br /&gt;
У християнстві свято П’ятидесятниці почали вшановувати у ІV столітті, після прийняття церквою догмата про Трійцю — існування єдиного Бога в трьох іпостасях. “Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Духа Святого”,— так Ісус Христос невдовзі після свого воскресіння наставляв своїх учнів. І, як стверджує Біблія, у день єврейського свята Шавуот — П’ятидесятниці — зійшов на апостолів з неба дух святий і пішли вони між народи, “говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав”.&lt;br /&gt;
Таким чином апостоли одержали силу “з неба” і почали проповідувати про Ісуса, що воскрес, як про Христа, Царя та Господа. Цей момент називають народженням церкви. &lt;br /&gt;
У центр храму в цей день виноситься ікона Святої Трійці у вигляді трьох ангелів, що з’явилися перед праотцем Авраамом. Ікона Зішестя Святого Духа зображує вогняні язики над дванадцятьма апостолами, що сидять разом, оточуючи символічний образ “космосу-світу”. Це і є перший образ “апостольської” церкви. Ще з часів раннього християнства на Трійцю храми та оселі прикрашали зеленими гілками дерев на ознаку того, що Святий Дух дає життя усьому, створеному Богом.&lt;br /&gt;
Використання на Трійцю гілля дерев, квітів, зела, що в українській мові має гарну поетичну назву — клечання, християнська церква запозичила в іудейської релігії. Так, на свято П’ятидесятниці давні євреї за Мойсеєвим законом приносили до храму початки жнив, що у Палестині припадали приблизно на цей час. Тоді ж у пам’ять про закони, що були одержані Мойсеєм на горі Сінай, в іудеїв було заведено прикрашати будинки, площі та церкви квітами та гілками, що у весняну пору було найліпшою оздобою.&lt;br /&gt;
Втім, увібравши в себе чимало рис іудейської П’ятидесятниці, християнська Трійця приєднала й національні риси тих свят, із традиціями яких вона частково злилася.&lt;br /&gt;
Святкування Трійці у європейських народів увібрало обряди кінця весни — початку літа, які побутували тут раніше. Ці свята рослинності, засновані на вірі в магічну силу зела та квітів, мають ще язичницькі корені, які поступово втрачалися з розвитком християнства. В одних випадках, як, скажімо, в Італії, Іспанії, Португалії, залишилася суто християнська обрядовість, в інших обидві традиції поєднались, переплелися, утворивши новий пласт, як маємо це в Україні. &lt;br /&gt;
     Ну хто із представників старшого покоління, чиє дитинство минуло в селі або міських околицях, не пам’ятає благодатної пори, коли бабуня висилала до річки по лепеху й незабудки? А потім — на узлісся чи в балку, по кленово-липове клечання. А найбільшою удачею було, коли вдавалося наламати квітучих калинових гілочок. То був уже останній акорд передсвяткового прибирання, коли за образи та в інші місця встромлялися гілочки клечання, на підвіконнях розкішно пахли любисток і м’ята, на столі вабив око букет-озерце із незабудок, а чисто вимиту долівку застеляли зелені списи татарського зілля, яке ми, волиняни, називаємо частіше лепехою або лепехом.&lt;br /&gt;
За уявленням слов’янина-язичника, зелена сила лісу й поля, дух дерева допомагали людині зміцнити здоров’я, вберегти господу від лиха, посприяти доброму врожаю. Саме як обереги клечання ставилося біля входу (на дверях, вікнах, воротах). А зрубану осику ставили у найглухішому куті обійстя, вона мала віднаджувати відьом.&lt;br /&gt;
Наші предки мали звичай на осиці ворожити. У клечальну суботу зрубане деревце вносили на ніч у хату, а на ранок дивилися: якщо листя прив’яло, але залишилося зеленим, значить, усі в родині Троїцьке зілля після свят не викидали, а сушили й у відварах мили голову, щоб не боліла, парили хворі ноги, клали під голову покійникові. Суха лепеха, покладена у засторонок (місце, де зберігали жито) мала відганяти мишей, а в гнізді квочки сприяла виведенню курчат.&lt;br /&gt;
На Волині й Рівненщині дотепер збереглися перекази та звичаєві пісні, пов’язані з найбільш архаїчним за походженням обрядом водіння Куста.&lt;br /&gt;
     Існувало вірування, що й душі померлих оселяються у деревах, тому Зелені Свята — ще й народний звичай поклоніння душам небіжчиків, вшановування предків. Либонь, це пов’язано і з тим, що в цю пору починає цвісти жито, а за давніми народними віруваннями, у час цвітіння хлібних злаків прокидаються померлі предки. А вони, за стародавніми віруваннями, то постійні охоронці свого роду, його покровителі, які здатні впливати на врожаї і допомагати в усіх хліборобських справах своїм нащадкам.&lt;br /&gt;
У Зелену суботу здавна існував звичай поминати самогубців, усіх, хто загинув у невідомих краях, хто пропав безвісти.&lt;br /&gt;
Хоч Трійця — це своєрідні проводи весни й зустріч літа, наші предки спостерегли, що можливі в цю пору певні погодні аномалії й застерігали: “Прийшов Святий Дух — берись за кожух”. Або “До Святого Духа не кидай кожуха, а по Святому Дусі — в тім самім кожусі”. Тож нинішній прохолодний травень, як бачимо, не виняток. Та все ж сподіваймося на літо, літепло, тепло, яке ось-ось запанує над зеленим світом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf КЛЕЧАЛЬНА НЕДІЛЯ]===&lt;br /&gt;
Церковна традиція називає свято Трійці ще п’ятдесятницею‚ бо відзначається воно на 50-й&lt;br /&gt;
день після воскресіння Ісуса Христа. У цей день Дух Святий зійшов на апостолів. У діях&lt;br /&gt;
Святих Апостолів про це оповідається так: «Коли ж почався день п’ятдесятниці‚ всі вони&lt;br /&gt;
однодушно були вкупі. І нагло зчинився шум із неба‚ ніби буря раптова зірвалася і&lt;br /&gt;
переповнила весь той дім‚ де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені‚ немов би огненні‚ та&lt;br /&gt;
й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити&lt;br /&gt;
іншими словами‚ як їм Дух промовляв» (переклад Івана Огієнка).&lt;br /&gt;
Релігійні свята дуже часто тісно переплітаються з старими дохристиянськими&lt;br /&gt;
віруваннями й звичаями‚ накладаються на народний календар. Це‚ зокрема‚ проявляється в&lt;br /&gt;
інших назвах цього свята — зелені свята‚ зелені святки‚ зелена неділя (пор. також зелена&lt;br /&gt;
субота)‚ клечальна неділя (субота)‚ клечана неділя‚ клечані святки тощо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.stihi.ru/2008/09/19/1566 Клечання висить]===&lt;br /&gt;
Клечання висить&lt;br /&gt;
Засохле, мов кохання,&lt;br /&gt;
На дверях душі;&lt;br /&gt;
То сонце якусь хвилю&lt;br /&gt;
Заздрило палким зорям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F</id>
		<title>Клечання</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"/>
				<updated>2014-11-30T20:30:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Кле́чання, -ня''''', с. ''Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Кл]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
КЛЕ́ЧАННЯ, я, с.&lt;br /&gt;
1. етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір. Діждалися, Уквітчали[батько і Ярина] хату І любистком, і клечанням (Шевч., І, 1951, 284); — Це ж сьогодні зелена неділя,— промовив Данько, замріявшись. — Скільки того клечання понатягають хлопці з лісу!.. (Гончар, Таврія, 1952, 236); * У порівн. Немов клечанням, листям тютюновим Заквітчані всі хати і двори(Воронько, Тепло.., 1959, 174).&lt;br /&gt;
2. поет. Зелена рослинність, зелень. Земля вдягла рясне убрання, В клечанні села й городи (Криж., Срібне весілля, 1957, 123).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Клечання, ня, с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Кле́чання (від клець — обрубок дерева, гілки) — відрубані молоді гілки з листям, якими на Клечаль¬ний тиждень і Зелені свята при¬крашають хату, двір; здавна вико¬ристовують гілля клена, ясена, ли¬пи, але не верби; дуже поважали тополю (див. Зелені свята), гада¬ли на осику. Діждалися, уквітча¬ли хату і любистком, і клечанням (Т. Шевченко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/69739/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
-я, с.&lt;br /&gt;
1) етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір.&lt;br /&gt;
2) поет. Зелена рослинність, зелень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: rktx4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===КЛЕНОВЕ І КАЛИНОВЕ КЛЕЧАННЯ===&lt;br /&gt;
Це свято приходить до нас на 50-ий день після Великодня, свята Воскресіння Христового. Трійця, П’ятидесятниця або по-народному — Зелені свята — велике двунадесяте свято у церковному календарі, яке відзначає весь християнський світ.&lt;br /&gt;
У християнстві свято П’ятидесятниці почали вшановувати у ІV столітті, після прийняття церквою догмата про Трійцю — існування єдиного Бога в трьох іпостасях. “Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Духа Святого”,— так Ісус Христос невдовзі після свого воскресіння наставляв своїх учнів. І, як стверджує Біблія, у день єврейського свята Шавуот — П’ятидесятниці — зійшов на апостолів з неба дух святий і пішли вони між народи, “говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав”.&lt;br /&gt;
Таким чином апостоли одержали силу “з неба” і почали проповідувати про Ісуса, що воскрес, як про Христа, Царя та Господа. Цей момент називають народженням церкви. &lt;br /&gt;
У центр храму в цей день виноситься ікона Святої Трійці у вигляді трьох ангелів, що з’явилися перед праотцем Авраамом. Ікона Зішестя Святого Духа зображує вогняні язики над дванадцятьма апостолами, що сидять разом, оточуючи символічний образ “космосу-світу”. Це і є перший образ “апостольської” церкви. Ще з часів раннього християнства на Трійцю храми та оселі прикрашали зеленими гілками дерев на ознаку того, що Святий Дух дає життя усьому, створеному Богом.&lt;br /&gt;
Використання на Трійцю гілля дерев, квітів, зела, що в українській мові має гарну поетичну назву — клечання, християнська церква запозичила в іудейської релігії. Так, на свято П’ятидесятниці давні євреї за Мойсеєвим законом приносили до храму початки жнив, що у Палестині припадали приблизно на цей час. Тоді ж у пам’ять про закони, що були одержані Мойсеєм на горі Сінай, в іудеїв було заведено прикрашати будинки, площі та церкви квітами та гілками, що у весняну пору було найліпшою оздобою.&lt;br /&gt;
Втім, увібравши в себе чимало рис іудейської П’ятидесятниці, християнська Трійця приєднала й національні риси тих свят, із традиціями яких вона частково злилася.&lt;br /&gt;
Святкування Трійці у європейських народів увібрало обряди кінця весни — початку літа, які побутували тут раніше. Ці свята рослинності, засновані на вірі в магічну силу зела та квітів, мають ще язичницькі корені, які поступово втрачалися з розвитком християнства. В одних випадках, як, скажімо, в Італії, Іспанії, Португалії, залишилася суто християнська обрядовість, в інших обидві традиції поєднались, переплелися, утворивши новий пласт, як маємо це в Україні. &lt;br /&gt;
Ну хто із представників старшого покоління, чиє дитинство минуло в селі або міських околицях, не пам’ятає благодатної пори, коли бабуня висилала до річки по лепеху й незабудки? А потім — на узлісся чи в балку, по кленово-липове клечання. А найбільшою удачею було, коли вдавалося наламати квітучих калинових гілочок. То був уже останній акорд передсвяткового прибирання, коли за образи та в інші місця встромлялися гілочки клечання, на підвіконнях розкішно пахли любисток і м’ята, на столі вабив око букет-озерце із незабудок, а чисто вимиту долівку застеляли зелені списи татарського зілля, яке ми, волиняни, називаємо частіше лепехою або лепехом.&lt;br /&gt;
За уявленням слов’янина-язичника, зелена сила лісу й поля, дух дерева допомагали людині зміцнити здоров’я, вберегти господу від лиха, посприяти доброму врожаю. Саме як обереги клечання ставилося біля входу (на дверях, вікнах, воротах). А зрубану осику ставили у найглухішому куті обійстя, вона мала віднаджувати відьом.&lt;br /&gt;
Наші предки мали звичай на осиці ворожити. У клечальну суботу зрубане деревце вносили на ніч у хату, а на ранок дивилися: якщо листя прив’яло, але залишилося зеленим, значить, усі в родині доживуть до наступної клечальної суботи, якщо ж почорніло — чекай у хаті покійника.&lt;br /&gt;
Троїцьке зілля після свят не викидали, а сушили й у відварах мили голову, щоб не боліла, парили хворі ноги, клали під голову покійникові. Суха лепеха, покладена у засторонок (місце, де зберігали жито) мала відганяти мишей, а в гнізді квочки сприяла виведенню курчат. На Волині й Рівненщині дотепер збереглися перекази та звичаєві пісні, пов’язані з найбільш архаїчним за походженням обрядом водіння Куста. Існувало вірування, що й душі померлих оселяються у деревах, тому Зелені Свята — ще й народний звичай поклоніння душам небіжчиків, вшановування предків. Либонь, це пов’язано і з тим, що в цю пору починає цвісти жито, а за давніми народними віруваннями, у час цвітіння хлібних злаків прокидаються померлі предки. А вони, за стародавніми віруваннями, то постійні охоронці свого роду, його покровителі, які здатні впливати на врожаї і допомагати в усіх хліборобських справах своїм нащадкам.&lt;br /&gt;
У Зелену суботу здавна існував звичай поминати самогубців, усіх, хто загинув у невідомих краях, хто пропав безвісти.&lt;br /&gt;
Хоч Трійця — це своєрідні проводи весни й зустріч літа, наші предки спостерегли, що можливі в цю пору певні погодні аномалії й застерігали: “Прийшов Святий Дух — берись за кожух”. Або “До Святого Духа не кидай кожуха, а по Святому Дусі — в тім самім кожусі”. Тож нинішній прохолодний травень, як бачимо, не виняток. Та все ж сподіваймося на літо, літепло, тепло, яке ось-ось запанує над зеленим світом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf КЛЕЧАЛЬНА НЕДІЛЯ]===&lt;br /&gt;
Церковна традиція називає свято Трійці ще п’ятдесятницею‚ бо відзначається воно на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа. У цей день Дух Святий зійшов на апостолів. У діях Святих Апостолів про це оповідається так: «Коли ж почався день п’ятдесятниці‚ всі вони однодушно були вкупі. І нагло зчинився шум із неба‚ ніби буря раптова зірвалася і переповнила весь той дім‚ де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені‚ немов би огненні‚ та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими словами‚ як їм Дух промовляв» (переклад Івана Огієнка).&lt;br /&gt;
Релігійні свята дуже часто тісно переплітаються з старими дохристиянськими віруваннями й звичаями‚ накладаються на народний календар. Це‚ зокрема‚ проявляється в інших назвах цього свята — зелені свята‚ зелені святки‚ зелена неділя (пор. також зелена субота)‚ клечальна неділя (субота)‚ клечана неділя‚ клечані святки тощо.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.stihi.ru/2008/09/19/1566 Клечання висить]===&lt;br /&gt;
Клечання висить&lt;br /&gt;
Засохле, мов кохання,&lt;br /&gt;
На дверях душі;&lt;br /&gt;
То сонце якусь хвилю&lt;br /&gt;
Заздрило палким зорям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F</id>
		<title>Клечання</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"/>
				<updated>2014-11-30T20:23:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Кле́чання, -ня''''', с. ''Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Кл]]&lt;br /&gt;
Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
КЛЕ́ЧАННЯ, я, с.&lt;br /&gt;
1. етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір. Діждалися, Уквітчали[батько і Ярина] хату І любистком, і клечанням (Шевч., І, 1951, 284); — Це ж сьогодні зелена неділя,— промовив Данько, замріявшись. — Скільки того клечання понатягають хлопці з лісу!.. (Гончар, Таврія, 1952, 236); * У порівн. Немов клечанням, листям тютюновим Заквітчані всі хати і двори(Воронько, Тепло.., 1959, 174).&lt;br /&gt;
2. поет. Зелена рослинність, зелень. Земля вдягла рясне убрання, В клечанні села й городи (Криж., Срібне весілля, 1957, 123).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Клечання, ня, с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Кле́чання (від клець — обрубок дерева, гілки) — відрубані молоді гілки з листям, якими на Клечаль¬ний тиждень і Зелені свята при¬крашають хату, двір; здавна вико¬ристовують гілля клена, ясена, ли¬пи, але не верби; дуже поважали тополю (див. Зелені свята), гада¬ли на осику. Діждалися, уквітча¬ли хату і любистком, і клечанням (Т. Шевченко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/69739/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
-я, с.&lt;br /&gt;
1) етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір.&lt;br /&gt;
2) поет. Зелена рослинність, зелень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: rktx4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===КЛЕНОВЕ І КАЛИНОВЕ КЛЕЧАННЯ===&lt;br /&gt;
Це свято приходить до нас на 50-ий день після Великодня, свята Воскресіння Христового. Трійця, П’ятидесятниця або по-народному — Зелені свята — велике двунадесяте свято у церковному календарі, яке відзначає весь християнський світ.&lt;br /&gt;
У християнстві свято П’ятидесятниці почали вшановувати у ІV столітті, після прийняття церквою догмата про Трійцю — існування єдиного Бога в трьох іпостасях. “Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Духа Святого”,— так Ісус Христос невдовзі після свого воскресіння наставляв своїх учнів. І, як стверджує Біблія, у день єврейського свята Шавуот — П’ятидесятниці — зійшов на апостолів з неба дух святий і пішли вони між народи, “говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав”.&lt;br /&gt;
Таким чином апостоли одержали силу “з неба” і почали проповідувати про Ісуса, що воскрес, як про Христа, Царя та Господа. Цей момент називають народженням церкви. &lt;br /&gt;
У центр храму в цей день виноситься ікона Святої Трійці у вигляді трьох ангелів, що з’явилися перед праотцем Авраамом. Ікона Зішестя Святого Духа зображує вогняні язики над дванадцятьма апостолами, що сидять разом, оточуючи символічний образ “космосу-світу”. Це і є перший образ “апостольської” церкви. Ще з часів раннього християнства на Трійцю храми та оселі прикрашали зеленими гілками дерев на ознаку того, що Святий Дух дає життя усьому, створеному Богом.&lt;br /&gt;
Використання на Трійцю гілля дерев, квітів, зела, що в українській мові має гарну поетичну назву — клечання, християнська церква запозичила в іудейської релігії. Так, на свято П’ятидесятниці давні євреї за Мойсеєвим законом приносили до храму початки жнив, що у Палестині припадали приблизно на цей час. Тоді ж у пам’ять про закони, що були одержані Мойсеєм на горі Сінай, в іудеїв було заведено прикрашати будинки, площі та церкви квітами та гілками, що у весняну пору було найліпшою оздобою.&lt;br /&gt;
Втім, увібравши в себе чимало рис іудейської П’ятидесятниці, християнська Трійця приєднала й національні риси тих свят, із традиціями яких вона частково злилася.&lt;br /&gt;
Святкування Трійці у європейських народів увібрало обряди кінця весни — початку літа, які побутували тут раніше. Ці свята рослинності, засновані на вірі в магічну силу зела та квітів, мають ще язичницькі корені, які поступово втрачалися з розвитком християнства. В одних випадках, як, скажімо, в Італії, Іспанії, Португалії, залишилася суто християнська обрядовість, в інших обидві традиції поєднались, переплелися, утворивши новий пласт, як маємо це в Україні. &lt;br /&gt;
Ну хто із представників старшого покоління, чиє дитинство минуло в селі або міських околицях, не пам’ятає благодатної пори, коли бабуня висилала до річки по лепеху й незабудки? А потім — на узлісся чи в балку, по кленово-липове клечання. А найбільшою удачею було, коли вдавалося наламати квітучих калинових гілочок. То був уже останній акорд передсвяткового прибирання, коли за образи та в інші місця встромлялися гілочки клечання, на підвіконнях розкішно пахли любисток і м’ята, на столі вабив око букет-озерце із незабудок, а чисто вимиту долівку застеляли зелені списи татарського зілля, яке ми, волиняни, називаємо частіше лепехою або лепехом.&lt;br /&gt;
За уявленням слов’янина-язичника, зелена сила лісу й поля, дух дерева допомагали людині зміцнити здоров’я, вберегти господу від лиха, посприяти доброму врожаю. Саме як обереги клечання ставилося біля входу (на дверях, вікнах, воротах). А зрубану осику ставили у найглухішому куті обійстя, вона мала віднаджувати відьом.&lt;br /&gt;
Наші предки мали звичай на осиці ворожити. У клечальну суботу зрубане деревце вносили на ніч у хату, а на ранок дивилися: якщо листя прив’яло, але залишилося зеленим, значить, усі в родині доживуть до наступної клечальної суботи, якщо ж почорніло — чекай у хаті покійника.&lt;br /&gt;
Троїцьке зілля після свят не викидали, а сушили й у відварах мили голову, щоб не боліла, парили хворі ноги, клали під голову покійникові. Суха лепеха, покладена у засторонок (місце, де зберігали жито) мала відганяти мишей, а в гнізді квочки сприяла виведенню курчат. На Волині й Рівненщині дотепер збереглися перекази та звичаєві пісні, пов’язані з найбільш архаїчним за походженням обрядом водіння Куста. Існувало вірування, що й душі померлих оселяються у деревах, тому Зелені Свята — ще й народний звичай поклоніння душам небіжчиків, вшановування предків. Либонь, це пов’язано і з тим, що в цю пору починає цвісти жито, а за давніми народними віруваннями, у час цвітіння хлібних злаків прокидаються померлі предки. А вони, за стародавніми віруваннями, то постійні охоронці свого роду, його покровителі, які здатні впливати на врожаї і допомагати в усіх хліборобських справах своїм нащадкам.&lt;br /&gt;
У Зелену суботу здавна існував звичай поминати самогубців, усіх, хто загинув у невідомих краях, хто пропав безвісти.&lt;br /&gt;
Хоч Трійця — це своєрідні проводи весни й зустріч літа, наші предки спостерегли, що можливі в цю пору певні погодні аномалії й застерігали: “Прийшов Святий Дух — берись за кожух”. Або “До Святого Духа не кидай кожуха, а по Святому Дусі — в тім самім кожусі”. Тож нинішній прохолодний травень, як бачимо, не виняток. Та все ж сподіваймося на літо, літепло, тепло, яке ось-ось запанує над зеленим світом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf КЛЕЧАЛЬНА НЕДІЛЯ]===&lt;br /&gt;
Церковна традиція називає свято Трійці ще п’ятдесятницею‚ бо відзначається воно на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа. У цей день Дух Святий зійшов на апостолів. У діях Святих Апостолів про це оповідається так: «Коли ж почався день п’ятдесятниці‚ всі вони однодушно були вкупі. І нагло зчинився шум із неба‚ ніби буря раптова зірвалася і переповнила весь той дім‚ де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені‚ немов би огненні‚ та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими словами‚ як їм Дух промовляв» (переклад Івана Огієнка).&lt;br /&gt;
Релігійні свята дуже часто тісно переплітаються з старими дохристиянськими віруваннями й звичаями‚ накладаються на народний календар. Це‚ зокрема‚ проявляється в інших назвах цього свята — зелені свята‚ зелені святки‚ зелена неділя (пор. також зелена субота)‚ клечальна неділя (субота)‚ клечана неділя‚ клечані святки тощо.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.stihi.ru/2008/09/19/1566 Клечання висить]===&lt;br /&gt;
Клечання висить&lt;br /&gt;
Засохле, мов кохання,&lt;br /&gt;
На дверях душі;&lt;br /&gt;
То сонце якусь хвилю&lt;br /&gt;
Заздрило палким зорям.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%873.jpg</id>
		<title>Файл:Клеч3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%873.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T20:21:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%872.jpg</id>
		<title>Файл:Клеч2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%872.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T20:21:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%871.jpg</id>
		<title>Файл:Клеч1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%871.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T20:21:03Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rktx4.jpg</id>
		<title>Файл:Rktx4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Rktx4.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T20:20:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F</id>
		<title>Клечання</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"/>
				<updated>2014-11-30T20:19:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Кле́чання, -ня''''', с. ''Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Кл]]&lt;br /&gt;
Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
КЛЕ́ЧАННЯ, я, с.&lt;br /&gt;
1. етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір. Діждалися, Уквітчали[батько і Ярина] хату І любистком, і клечанням (Шевч., І, 1951, 284); — Це ж сьогодні зелена неділя,— промовив Данько, замріявшись. — Скільки того клечання понатягають хлопці з лісу!.. (Гончар, Таврія, 1952, 236); * У порівн. Немов клечанням, листям тютюновим Заквітчані всі хати і двори(Воронько, Тепло.., 1959, 174).&lt;br /&gt;
2. поет. Зелена рослинність, зелень. Земля вдягла рясне убрання, В клечанні села й городи (Криж., Срібне весілля, 1957, 123).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Клечання, ня, с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Кле́чання (від клець — обрубок дерева, гілки) — відрубані молоді гілки з листям, якими на Клечаль¬ний тиждень і Зелені свята при¬крашають хату, двір; здавна вико¬ристовують гілля клена, ясена, ли¬пи, але не верби; дуже поважали тополю (див. Зелені свята), гада¬ли на осику. Діждалися, уквітча¬ли хату і любистком, і клечанням (Т. Шевченко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/69739/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
-я, с.&lt;br /&gt;
1) етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір.&lt;br /&gt;
2) поет. Зелена рослинність, зелень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: rktx4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===КЛЕНОВЕ І КАЛИНОВЕ КЛЕЧАННЯ===&lt;br /&gt;
Це свято приходить до нас на 50-ий день після Великодня, свята Воскресіння Христового. Трійця, П’ятидесятниця або по-народному — Зелені свята — велике двунадесяте свято у церковному календарі, яке відзначає весь християнський світ.&lt;br /&gt;
У християнстві свято П’ятидесятниці почали вшановувати у ІV столітті, після прийняття церквою догмата про Трійцю — існування єдиного Бога в трьох іпостасях. “Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Духа Святого”,— так Ісус Христос невдовзі після свого воскресіння наставляв своїх учнів. І, як стверджує Біблія, у день єврейського свята Шавуот — П’ятидесятниці — зійшов на апостолів з неба дух святий і пішли вони між народи, “говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав”.&lt;br /&gt;
Таким чином апостоли одержали силу “з неба” і почали проповідувати про Ісуса, що воскрес, як про Христа, Царя та Господа. Цей момент називають народженням церкви. &lt;br /&gt;
У центр храму в цей день виноситься ікона Святої Трійці у вигляді трьох ангелів, що з’явилися перед праотцем Авраамом. Ікона Зішестя Святого Духа зображує вогняні язики над дванадцятьма апостолами, що сидять разом, оточуючи символічний образ “космосу-світу”. Це і є перший образ “апостольської” церкви. Ще з часів раннього християнства на Трійцю храми та оселі прикрашали зеленими гілками дерев на ознаку того, що Святий Дух дає життя усьому, створеному Богом.&lt;br /&gt;
Використання на Трійцю гілля дерев, квітів, зела, що в українській мові має гарну поетичну назву — клечання, християнська церква запозичила в іудейської релігії. Так, на свято П’ятидесятниці давні євреї за Мойсеєвим законом приносили до храму початки жнив, що у Палестині припадали приблизно на цей час. Тоді ж у пам’ять про закони, що були одержані Мойсеєм на горі Сінай, в іудеїв було заведено прикрашати будинки, площі та церкви квітами та гілками, що у весняну пору було найліпшою оздобою.&lt;br /&gt;
Втім, увібравши в себе чимало рис іудейської П’ятидесятниці, християнська Трійця приєднала й національні риси тих свят, із традиціями яких вона частково злилася.&lt;br /&gt;
Святкування Трійці у європейських народів увібрало обряди кінця весни — початку літа, які побутували тут раніше. Ці свята рослинності, засновані на вірі в магічну силу зела та квітів, мають ще язичницькі корені, які поступово втрачалися з розвитком християнства. В одних випадках, як, скажімо, в Італії, Іспанії, Португалії, залишилася суто християнська обрядовість, в інших обидві традиції поєднались, переплелися, утворивши новий пласт, як маємо це в Україні. &lt;br /&gt;
Ну хто із представників старшого покоління, чиє дитинство минуло в селі або міських околицях, не пам’ятає благодатної пори, коли бабуня висилала до річки по лепеху й незабудки? А потім — на узлісся чи в балку, по кленово-липове клечання. А найбільшою удачею було, коли вдавалося наламати квітучих калинових гілочок. То був уже останній акорд передсвяткового прибирання, коли за образи та в інші місця встромлялися гілочки клечання, на підвіконнях розкішно пахли любисток і м’ята, на столі вабив око букет-озерце із незабудок, а чисто вимиту долівку застеляли зелені списи татарського зілля, яке ми, волиняни, називаємо частіше лепехою або лепехом.&lt;br /&gt;
За уявленням слов’янина-язичника, зелена сила лісу й поля, дух дерева допомагали людині зміцнити здоров’я, вберегти господу від лиха, посприяти доброму врожаю. Саме як обереги клечання ставилося біля входу (на дверях, вікнах, воротах). А зрубану осику ставили у найглухішому куті обійстя, вона мала віднаджувати відьом.&lt;br /&gt;
Наші предки мали звичай на осиці ворожити. У клечальну суботу зрубане деревце вносили на ніч у хату, а на ранок дивилися: якщо листя прив’яло, але залишилося зеленим, значить, усі в родині доживуть до наступної клечальної суботи, якщо ж почорніло — чекай у хаті покійника.&lt;br /&gt;
Троїцьке зілля після свят не викидали, а сушили й у відварах мили голову, щоб не боліла, парили хворі ноги, клали під голову покійникові. Суха лепеха, покладена у засторонок (місце, де зберігали жито) мала відганяти мишей, а в гнізді квочки сприяла виведенню курчат. На Волині й Рівненщині дотепер збереглися перекази та звичаєві пісні, пов’язані з найбільш архаїчним за походженням обрядом водіння Куста. Існувало вірування, що й душі померлих оселяються у деревах, тому Зелені Свята — ще й народний звичай поклоніння душам небіжчиків, вшановування предків. Либонь, це пов’язано і з тим, що в цю пору починає цвісти жито, а за давніми народними віруваннями, у час цвітіння хлібних злаків прокидаються померлі предки. А вони, за стародавніми віруваннями, то постійні охоронці свого роду, його покровителі, які здатні впливати на врожаї і допомагати в усіх хліборобських справах своїм нащадкам.&lt;br /&gt;
У Зелену суботу здавна існував звичай поминати самогубців, усіх, хто загинув у невідомих краях, хто пропав безвісти.&lt;br /&gt;
Хоч Трійця — це своєрідні проводи весни й зустріч літа, наші предки спостерегли, що можливі в цю пору певні погодні аномалії й застерігали: “Прийшов Святий Дух — берись за кожух”. Або “До Святого Духа не кидай кожуха, а по Святому Дусі — в тім самім кожусі”. Тож нинішній прохолодний травень, як бачимо, не виняток. Та все ж сподіваймося на літо, літепло, тепло, яке ось-ось запанує над зеленим світом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf КЛЕЧАЛЬНА НЕДІЛЯ]===&lt;br /&gt;
Церковна традиція називає свято Трійці ще п’ятдесятницею‚ бо відзначається воно на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа. У цей день Дух Святий зійшов на апостолів. У діях Святих Апостолів про це оповідається так: «Коли ж почався день п’ятдесятниці‚ всі вони однодушно були вкупі. І нагло зчинився шум із неба‚ ніби буря раптова зірвалася і переповнила весь той дім‚ де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені‚ немов би огненні‚ та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими словами‚ як їм Дух промовляв» (переклад Івана Огієнка).&lt;br /&gt;
Релігійні свята дуже часто тісно переплітаються з старими дохристиянськими віруваннями й звичаями‚ накладаються на народний календар. Це‚ зокрема‚ проявляється в інших назвах цього свята — зелені свята‚ зелені святки‚ зелена неділя (пор. також зелена субота)‚ клечальна неділя (субота)‚ клечана неділя‚ клечані святки тощо.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.stihi.ru/2008/09/19/1566 Клечання висить]===&lt;br /&gt;
Клечання висить&lt;br /&gt;
Засохле, мов кохання,&lt;br /&gt;
На дверях душі;&lt;br /&gt;
То сонце якусь хвилю&lt;br /&gt;
Заздрило палким зорям.&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki  Материал из Википедии]===&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F</id>
		<title>Клечання</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"/>
				<updated>2014-11-30T20:17:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Кле́чання, -ня''''', с. ''Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Кл]]&lt;br /&gt;
Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
КЛЕ́ЧАННЯ, я, с.&lt;br /&gt;
1. етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір. Діждалися, Уквітчали[батько і Ярина] хату І любистком, і клечанням (Шевч., І, 1951, 284); — Це ж сьогодні зелена неділя,— промовив Данько, замріявшись. — Скільки того клечання понатягають хлопці з лісу!.. (Гончар, Таврія, 1952, 236); * У порівн. Немов клечанням, листям тютюновим Заквітчані всі хати і двори(Воронько, Тепло.., 1959, 174).&lt;br /&gt;
2. поет. Зелена рослинність, зелень. Земля вдягла рясне убрання, В клечанні села й городи (Криж., Срібне весілля, 1957, 123).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Клечання, ня, с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
Кле́чання (від клець — обрубок дерева, гілки) — відрубані молоді гілки з листям, якими на Клечаль¬ний тиждень і Зелені свята при¬крашають хату, двір; здавна вико¬ристовують гілля клена, ясена, ли¬пи, але не верби; дуже поважали тополю (див. Зелені свята), гада¬ли на осику. Діждалися, уквітча¬ли хату і любистком, і клечанням (Т. Шевченко).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/69739/%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
-я, с.&lt;br /&gt;
1) етн. Відрубані гілки з листям, якими на зелені свята прикрашають хату, двір.&lt;br /&gt;
2) поет. Зелена рослинність, зелень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: клеч1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: rktx4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===КЛЕНОВЕ І КАЛИНОВЕ КЛЕЧАННЯ===&lt;br /&gt;
Це свято приходить до нас на 50-ий день після Великодня, свята Воскресіння Христового. Трійця, П’ятидесятниця або по-народному — Зелені свята — велике двунадесяте свято у церковному календарі, яке відзначає весь християнський світ.&lt;br /&gt;
У християнстві свято П’ятидесятниці почали вшановувати у ІV столітті, після прийняття церквою догмата про Трійцю — існування єдиного Бога в трьох іпостасях. “Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Духа Святого”,— так Ісус Христос невдовзі після свого воскресіння наставляв своїх учнів. І, як стверджує Біблія, у день єврейського свята Шавуот — П’ятидесятниці — зійшов на апостолів з неба дух святий і пішли вони між народи, “говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав”.&lt;br /&gt;
Таким чином апостоли одержали силу “з неба” і почали проповідувати про Ісуса, що воскрес, як про Христа, Царя та Господа. Цей момент називають народженням церкви. &lt;br /&gt;
У центр храму в цей день виноситься ікона Святої Трійці у вигляді трьох ангелів, що з’явилися перед праотцем Авраамом. Ікона Зішестя Святого Духа зображує вогняні язики над дванадцятьма апостолами, що сидять разом, оточуючи символічний образ “космосу-світу”. Це і є перший образ “апостольської” церкви. Ще з часів раннього християнства на Трійцю храми та оселі прикрашали зеленими гілками дерев на ознаку того, що Святий Дух дає життя усьому, створеному Богом.&lt;br /&gt;
Використання на Трійцю гілля дерев, квітів, зела, що в українській мові має гарну поетичну назву — клечання, християнська церква запозичила в іудейської релігії. Так, на свято П’ятидесятниці давні євреї за Мойсеєвим законом приносили до храму початки жнив, що у Палестині припадали приблизно на цей час. Тоді ж у пам’ять про закони, що були одержані Мойсеєм на горі Сінай, в іудеїв було заведено прикрашати будинки, площі та церкви квітами та гілками, що у весняну пору було найліпшою оздобою.&lt;br /&gt;
Втім, увібравши в себе чимало рис іудейської П’ятидесятниці, християнська Трійця приєднала й національні риси тих свят, із традиціями яких вона частково злилася.&lt;br /&gt;
Святкування Трійці у європейських народів увібрало обряди кінця весни — початку літа, які побутували тут раніше. Ці свята рослинності, засновані на вірі в магічну силу зела та квітів, мають ще язичницькі корені, які поступово втрачалися з розвитком християнства. В одних випадках, як, скажімо, в Італії, Іспанії, Португалії, залишилася суто християнська обрядовість, в інших обидві традиції поєднались, переплелися, утворивши новий пласт, як маємо це в Україні. &lt;br /&gt;
Ну хто із представників старшого покоління, чиє дитинство минуло в селі або міських околицях, не пам’ятає благодатної пори, коли бабуня висилала до річки по лепеху й незабудки? А потім — на узлісся чи в балку, по кленово-липове клечання. А найбільшою удачею було, коли вдавалося наламати квітучих калинових гілочок. То був уже останній акорд передсвяткового прибирання, коли за образи та в інші місця встромлялися гілочки клечання, на підвіконнях розкішно пахли любисток і м’ята, на столі вабив око букет-озерце із незабудок, а чисто вимиту долівку застеляли зелені списи татарського зілля, яке ми, волиняни, називаємо частіше лепехою або лепехом.&lt;br /&gt;
За уявленням слов’янина-язичника, зелена сила лісу й поля, дух дерева допомагали людині зміцнити здоров’я, вберегти господу від лиха, посприяти доброму врожаю. Саме як обереги клечання ставилося біля входу (на дверях, вікнах, воротах). А зрубану осику ставили у найглухішому куті обійстя, вона мала віднаджувати відьом.&lt;br /&gt;
Наші предки мали звичай на осиці ворожити. У клечальну суботу зрубане деревце вносили на ніч у хату, а на ранок дивилися: якщо листя прив’яло, але залишилося зеленим, значить, усі в родині доживуть до наступної клечальної суботи, якщо ж почорніло — чекай у хаті покійника.&lt;br /&gt;
Троїцьке зілля після свят не викидали, а сушили й у відварах мили голову, щоб не боліла, парили хворі ноги, клали під голову покійникові. Суха лепеха, покладена у засторонок (місце, де зберігали жито) мала відганяти мишей, а в гнізді квочки сприяла виведенню курчат.&lt;br /&gt;
На Волині й Рівненщині дотепер збереглися перекази та звичаєві пісні, пов’язані з найбільш архаїчним за походженням обрядом водіння Куста.&lt;br /&gt;
Існувало вірування, що й душі померлих оселяються у деревах, тому Зелені Свята — ще й народний звичай поклоніння душам небіжчиків, вшановування предків. Либонь, це пов’язано і з тим, що в цю пору починає цвісти жито, а за давніми народними віруваннями, у час цвітіння хлібних злаків прокидаються померлі предки. А вони, за стародавніми віруваннями, то постійні охоронці свого роду, його покровителі, які здатні впливати на врожаї і допомагати в усіх хліборобських справах своїм нащадкам.&lt;br /&gt;
У Зелену суботу здавна існував звичай поминати самогубців, усіх, хто загинув у невідомих краях, хто пропав безвісти.&lt;br /&gt;
Хоч Трійця — це своєрідні проводи весни й зустріч літа, наші предки спостерегли, що можливі в цю пору певні погодні аномалії й застерігали: “Прийшов Святий Дух — берись за кожух”. Або “До Святого Духа не кидай кожуха, а по Святому Дусі — в тім самім кожусі”. Тож нинішній прохолодний травень, як бачимо, не виняток. Та все ж сподіваймося на літо, літепло, тепло, яке ось-ось запанує над зеленим світом.&lt;br /&gt;
===[http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf КЛЕЧАЛЬНА НЕДІЛЯ]===&lt;br /&gt;
Церковна традиція називає свято Трійці ще п’ятдесятницею‚ бо відзначається воно на 50-й&lt;br /&gt;
день після воскресіння Ісуса Христа. У цей день Дух Святий зійшов на апостолів. У діях&lt;br /&gt;
Святих Апостолів про це оповідається так: «Коли ж почався день п’ятдесятниці‚ всі вони&lt;br /&gt;
однодушно були вкупі. І нагло зчинився шум із неба‚ ніби буря раптова зірвалася і&lt;br /&gt;
переповнила весь той дім‚ де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені‚ немов би огненні‚ та&lt;br /&gt;
й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити&lt;br /&gt;
іншими словами‚ як їм Дух промовляв» (переклад Івана Огієнка).&lt;br /&gt;
Релігійні свята дуже часто тісно переплітаються з старими дохристиянськими&lt;br /&gt;
віруваннями й звичаями‚ накладаються на народний календар. Це‚ зокрема‚ проявляється в&lt;br /&gt;
інших назвах цього свята — зелені свята‚ зелені святки‚ зелена неділя (пор. також зелена&lt;br /&gt;
субота)‚ клечальна неділя (субота)‚ клечана неділя‚ клечані святки тощо.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine50-20.pdf]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://www.stihi.ru/2008/09/19/1566 Клечання висить&lt;br /&gt;
]===&lt;br /&gt;
Клечання висить&lt;br /&gt;
Засохле, мов кохання,&lt;br /&gt;
На дверях душі;&lt;br /&gt;
То сонце якусь хвилю&lt;br /&gt;
Заздрило палким зорям.&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki  Материал из Википедии]===&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%B1_4.jpeg</id>
		<title>Файл:Соб 4.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%B1_4.jpeg"/>
				<updated>2014-11-30T19:42:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%B13.png</id>
		<title>Файл:Соб3.png</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%B13.png"/>
				<updated>2014-11-30T19:42:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%B12.jpg</id>
		<title>Файл:Соб2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%B12.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T19:41:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%B11.gif</id>
		<title>Файл:Соб1.gif</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BE%D0%B11.gif"/>
				<updated>2014-11-30T19:41:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8F</id>
		<title>Соболя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8F"/>
				<updated>2014-11-30T19:41:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Соболя, -ляти, '''''с. ''Молодой соболь. МУЕ. III. 149. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Со]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8F  ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ]===&lt;br /&gt;
СОБОЛЯ́, я́ти, с. Маля соболя. Кішки залюбки вигодовують.. соболят та лисенят у звірофермах(Знання.., 9, 1971, 29).&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ]===&lt;br /&gt;
СО́БОЛЬ, я, ч.&lt;br /&gt;
1. Невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром. Останнім часом соболь так розплодився, що ріст його доводиться обмежувати. Бо соболь — хижак і знищує білок (Знання.., 9, 1969, 17); Бувало і соболя бив [Чепиж], і куницю (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 146).&lt;br /&gt;
2. Хутро цієї тварини; виріб із такого хутра. — Коли слідом за мною вся жіноча половина глядачів корчилась в істеричнім нападі, то се звалося моїм «тріумфом», і сибірські багачі дарували мені соболі й самоцвіти (Л. Укр., III, 1952, 704); На гусарах були кунтуші оксамитові, підбиті шовком й облямовані дорогими соболями (Н.-Лев., VII, 1966, 218); * У порівн. В мене брови — як той соболь(Щог., Поезії, 1958, 81).&lt;br /&gt;
3. розм. Ласкаве називання чоловіка (перев. при звертанні). — Козаченьку, мій соболю! Візьми мене із собою — Помандрую я з тобою! (Чуб., V, 1874, 84).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 433.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ]===&lt;br /&gt;
Соболь, ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ]===&lt;br /&gt;
со́боль (соболи́ця — самка соболя; соболя́ — маля соболя) —&lt;br /&gt;
1) невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром; також хутро цієї тварини і виріб з цього хутра; водився колись в Україні; за княжих часів соболями половці брали дань (див. «Слово о полку Ігоревім); у весільних піснях соболь — молодий, а куниця — молода. Бувало, і соболя бив, і куницю (І. Нехода); Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту (Словник Грінченка);&lt;br /&gt;
2) традиційне ласкаве називання чоловіка або жінки (перев. при звертанні), характерне для народних пісень: «Не вийду, козаче, не вийду, соболю; Не буду стояли під вечір з тобою». —Козаченьку, мій соболю! Візьми мене із собою (П. Чубинський); Кохай, кохай молодицю, гарну соболицю (П. Чубинський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%28%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%29 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Соболь - серія російських малотоннажних вантажних автомобілів, фургоніві мікроавтобусів, які виготовляються на Горьківському автомобільному заводі з листопада 1998 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C  українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
українська	англійська&lt;br /&gt;
соболь	sable&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
соболь	zibeline&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
соболь	zibelline&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: соб1.gif|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: соб2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: соб3.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: соб 4.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|DWzNWZTuJec}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|6ClHIf0mqxE}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ln4cwu6G7OY}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Опис===&lt;br /&gt;
Довжина тіла 34 — 52 см, вага 1,8 кг; тіло струнке, гнучке, хвіст (довжина 11 — 19 см) пухнастий, кінцівки досить короткі й товсті. Хутро від жовтобурого до чорнобурого, дуже густе, довге, шовковисте. Хутро у різних підвидів суттєво розрізняється за забарвленням і м'якістю. Найвідомішим і найкоштовнішим є хутро баргузинського соболя.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C]&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Поширення та біологія===&lt;br /&gt;
Сучасне поширення пов'язане з лісами на схід від Печори до Тихого океану. У минулому соболь був поширений значно далі на захід, зокрема й в Україні у північній частині лісової смуги (Сокур, 1961).&lt;br /&gt;
У місцях перекривання ареалу з куною лісовою (Martes zibellina), зокрема на Уралі, часто зустрічаються гібриди, які мають назву &amp;quot;кідус&amp;quot; або &amp;quot;тумак&amp;quot; (не плутати з &amp;quot;тумак&amp;quot; як однією з поширених назв куни лісової у польській мові).&lt;br /&gt;
Цінний мисливський звір від часів Русі до сьогодення.&lt;br /&gt;
Також соболя розводять на звірофермах, у тому числі й в Україні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%28%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%29 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
===Соболь (автомобіль)- Історія моделі===&lt;br /&gt;
У кінці 1998 року Горьковський автозавод освоїв на базі агрегатів сімейства«ГАЗель» виробництво легких розвізних автомобілів «Соболь» (клас LCV-MC), що відрізняються від популярної полуторки м укороченою до 2760 мм колісною базою, незалежною передньою пружинною підвіскою і односкатним колесом заднього моста, розрахованого на меншу вантажопідйомність (до 900 кг). Сімейство включає суцільнометалевийфургон ГАЗ-2752 і мікроавтобусиГАЗ-2217 і ГАЗ-22171 («Баргузин»), а також бортову вантажівку (шасі з кабіною) ГАЗ-2310. Базовою моделлю вважається фургон ГАЗ-2752 з зсувними бічними дверима і розпашними задніми (корисний об'єм 6,86 м³ в 3-місній версії і 3,7 м³ на 7-місній вантажопасажирській «Комбі»). Мікроавтобус ГАЗ-22171 з підвищеною дахом (аналогічної по висоті «Газелі» ГАЗ-3221) у 6-ти і 10-місному виконаннях.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%28%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%29]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8F</id>
		<title>Соболя</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8F"/>
				<updated>2014-11-30T19:40:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Соболя, -ляти, '''''с. ''Молодой соболь. МУЕ. III. 149. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Со]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8F  ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ]===&lt;br /&gt;
СОБОЛЯ́, я́ти, с. Маля соболя. Кішки залюбки вигодовують.. соболят та лисенят у звірофермах(Знання.., 9, 1971, 29).&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ]===&lt;br /&gt;
СО́БОЛЬ, я, ч.&lt;br /&gt;
1. Невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром. Останнім часом соболь так розплодився, що ріст його доводиться обмежувати. Бо соболь — хижак і знищує білок (Знання.., 9, 1969, 17); Бувало і соболя бив [Чепиж], і куницю (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 146).&lt;br /&gt;
2. Хутро цієї тварини; виріб із такого хутра. — Коли слідом за мною вся жіноча половина глядачів корчилась в істеричнім нападі, то се звалося моїм «тріумфом», і сибірські багачі дарували мені соболі й самоцвіти (Л. Укр., III, 1952, 704); На гусарах були кунтуші оксамитові, підбиті шовком й облямовані дорогими соболями (Н.-Лев., VII, 1966, 218); * У порівн. В мене брови — як той соболь(Щог., Поезії, 1958, 81).&lt;br /&gt;
3. розм. Ласкаве називання чоловіка (перев. при звертанні). — Козаченьку, мій соболю! Візьми мене із собою — Помандрую я з тобою! (Чуб., V, 1874, 84).&lt;br /&gt;
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 433.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ]===&lt;br /&gt;
 Соболь, ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ]===&lt;br /&gt;
со́боль (соболи́ця — самка соболя; соболя́ — маля соболя) —&lt;br /&gt;
1) невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром; також хутро цієї тварини і виріб з цього хутра; водився колись в Україні; за княжих часів соболями половці брали дань (див. «Слово о полку Ігоревім); у весільних піснях соболь — молодий, а куниця — молода. Бувало, і соболя бив, і куницю (І. Нехода); Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту (Словник Грінченка);&lt;br /&gt;
2) традиційне ласкаве називання чоловіка або жінки (перев. при звертанні), характерне для народних пісень: «Не вийду, козаче, не вийду, соболю; Не буду стояли під вечір з тобою». —Козаченьку, мій соболю! Візьми мене із собою (П. Чубинський); Кохай, кохай молодицю, гарну соболицю (П. Чубинський).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%28%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%29 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Соболь - серія російських малотоннажних вантажних автомобілів, фургоніві мікроавтобусів, які виготовляються на Горьківському автомобільному заводі з листопада 1998 року.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C  українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
українська	англійська&lt;br /&gt;
соболь	sable&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
соболь	zibeline&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
соболь	zibelline&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: соб1.gif|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: соб2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: соб3.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: соб 4.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|DWzNWZTuJec}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|6ClHIf0mqxE}}ТВ Усадьба. Плантатор. Эпизод 09. Соболя.&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ln4cwu6G7OY}}Испытание Соболя &amp;quot;Продолжение&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Опис===&lt;br /&gt;
Довжина тіла 34 — 52 см, вага 1,8 кг; тіло струнке, гнучке, хвіст (довжина 11 — 19 см) пухнастий, кінцівки досить короткі й товсті. Хутро від жовтобурого до чорнобурого, дуже густе, довге, шовковисте. Хутро у різних підвидів суттєво розрізняється за забарвленням і м'якістю. Найвідомішим і найкоштовнішим є хутро баргузинського соболя.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C]&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===Поширення та біологія===&lt;br /&gt;
Сучасне поширення пов'язане з лісами на схід від Печори до Тихого океану. У минулому соболь був поширений значно далі на захід, зокрема й в Україні у північній частині лісової смуги (Сокур, 1961).&lt;br /&gt;
У місцях перекривання ареалу з куною лісовою (Martes zibellina), зокрема на Уралі, часто зустрічаються гібриди, які мають назву &amp;quot;кідус&amp;quot; або &amp;quot;тумак&amp;quot; (не плутати з &amp;quot;тумак&amp;quot; як однією з поширених назв куни лісової у польській мові).&lt;br /&gt;
Цінний мисливський звір від часів Русі до сьогодення.&lt;br /&gt;
Також соболя розводять на звірофермах, у тому числі й в Україні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%28%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%29 Матеріал з Вікіпедії]===&lt;br /&gt;
===Соболь (автомобіль)- Історія моделі===&lt;br /&gt;
У кінці 1998 року Горьковський автозавод освоїв на базі агрегатів сімейства«ГАЗель» виробництво легких розвізних автомобілів «Соболь» (клас LCV-MC), що відрізняються від популярної полуторки м укороченою до 2760 мм колісною базою, незалежною передньою пружинною підвіскою і односкатним колесом заднього моста, розрахованого на меншу вантажопідйомність (до 900 кг). Сімейство включає суцільнометалевийфургон ГАЗ-2752 і мікроавтобусиГАЗ-2217 і ГАЗ-22171 («Баргузин»), а також бортову вантажівку (шасі з кабіною) ГАЗ-2310. Базовою моделлю вважається фургон ГАЗ-2752 з зсувними бічними дверима і розпашними задніми (корисний об'єм 6,86 м³ в 3-місній версії і 3,7 м³ на 7-місній вантажопасажирській «Комбі»). Мікроавтобус ГАЗ-22171 з підвищеною дахом (аналогічної по висоті «Газелі» ГАЗ-3221) у 6-ти і 10-місному виконаннях.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%28%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%29]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%BE%D0%B74.jpg</id>
		<title>Файл:Роз4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%BE%D0%B74.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T19:09:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%BE%D0%B73.jpeg</id>
		<title>Файл:Роз3.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%BE%D0%B73.jpeg"/>
				<updated>2014-11-30T19:08:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%BE%D0%B72jpg.jpg</id>
		<title>Файл:Роз2jpg.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%BE%D0%B72jpg.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T19:08:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hjp1.jpg</id>
		<title>Файл:Hjp1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hjp1.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T19:08:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F</id>
		<title>Розминатися</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F"/>
				<updated>2014-11-30T19:07:11Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Розмина́тися, -на́юся, -єшся, '''сов. в. '''розмину́тися, -ну́ся, -не́шся, '''''гл. ''Расходиться, разойтись, разминаться, разминуться, разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга. ''Понаставляли тут верстів, що й розминуться трудно. ''Ном. № 6595. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ро]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/rozmynatysja Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
РОЗМИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗІМ'ЯТИСЯ, зімнуся, зімнешся, док.&lt;br /&gt;
1. Ставати м'яким, перетворюватися у м'яку масу при розтиранні; роздрібнюватися, розтиратися.&lt;br /&gt;
2. розм. За допомогою рухів позбуватися відчуття втоми, скованості, оніміння суглобів і т. ін. Встав [Сагайда] з каруци, розминаючись м'язами, тремтячи всім тілом від лютого холоду (Олесь Гончар, III, 1959, 78); Пройшовся [генерал] по кімнаті, накульгуючи на поранену в боях ногу і розминаючись після довгого сидіння (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 81); Умиюся холодною водою, розітруся, розімнуся, то воно, може, й пройде.., може, таки й поїду (Панас Мирний, IV, 1955, 354); — А де ж зараз менші діти? — Гуляють, — знічев'я кидає Стьопа. — їм треба трошки розім'ятися після школи (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 22); &lt;br /&gt;
//  Спеціальними вправами посилювати гнучкість, чутливість частин тіла перед початком змагань (про спортсменів). Змагання привабили таку силу люду, що натовп стояв навіть біля входу на стадіон. Ольга вийшла на поле, розім'ялася (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 419).&lt;br /&gt;
3. тільки недок. Пас. до розминати 1.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/rozmynatysja Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
РОЗМИНАТИСЯ , аюся, аєшся, недок., РОЗМИНУТИСЯ, нуся, нешся, док.&lt;br /&gt;
1. Рухаючись назустріч, обходити, об'їжджати і т. ін. одне одного. По стернях накладають на вози снопи з кіп. Їдуть по дорозі, розминаються (Андрій Головко, I, 1957, 351); Гнат ішов з косовиці, Настя — з буряків. Вони розминулись, віддавши один одному на добривечір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Якось підозріло подивилася на неї бабуся з кошиком, з якою тільки-но розминулася (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 76); &lt;br /&gt;
//  Розходитися, роз'їжджатися при зустрічі (у вузькому або незручному місці), не зачепивши одне одного. Просуватись [військовій частині] було важко. На шляху створювались «пробки». Розминатися було небезпечно (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 22); За містком шосе дуже вузьке, так що не можна двом візкам розминутись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 410); Дорога звужується, з обох боків стрімкі кручі. Коли хтось їде назустріч, то тут не розминутися (Олесь Донченко, VI, 1957, 258); &lt;br /&gt;
//  перев. док. Ідучи назустріч одне одному, не зустрітися, не побачитися. [Антін:] А Єва, де Єва? Вона не прийшла з тобою? [Івась:] Ні, ми розминулись. Вона, мабуть, зараз прийде (Мирослав Ірчан, I, 1958, 139).&lt;br /&gt;
2. розм. Попрощавшись, розходитися, іти одне від одного в різні боки. Одно стало, крутить на пальті гудзик, друге нащось витягувало з кишені хусточку. І говорить не говорили й розминатися не розминалися (Степан Васильченко, I, 1959, 191); — Ти змерзла? — обернувся він до білявої панійки.. Пані та щось пропищала, вони розминулися (Панас Мирний, III, 1954, 296); — Я на вас не викажу. Ні ви мене, ні я вас не знаємо. Треба нам сьогодні ж розминутися (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 62).&lt;br /&gt;
3. перен. Нехтувати чим-небудь, облишати щось або відмовлятися від чогось. Людей, які.. в життєвій своїй поведінці раз у раз розминаються з тими прекрасними словами, які вони проголошують,.. бачимо ми, треба признатись, не так рідко (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 101); [Василина:] Годуйся ж, чим бог дав! [Яким:] Та вже з ложкою не розминуся, бо таки виголодався (Борис Грінченко, II, 1963, 538); Книжок, портфеля, що дома наготовила мати, він не взяв, а з рогаткою розминутися не може (Костянтин Гордієнко, Буян, 1938, 6). &lt;br /&gt;
♦ Ні з чим не розминеться — вчасно скористається чим-небудь, нічого не упустить. У Нечипора була уся батькова натура. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться: і цигана обдурить, і старця обікраде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 101); Розминутися з гріхом, заст. — уникнути гріха, чогось неприємного, недоброго. Ніякий чоловік з гріхом не розминеться, — І в селах так, і в городах (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 100);Розминутися з правдою — вчинити несправедливість, повестися нечесно з ким-небудь. Громада сама почувала, що розминулася з правдою, продаючи Денисові землю (Борис Грінченко, II, 1963, 379).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/41/53408/272522.html  &amp;quot;Словопедія&amp;quot; ]===&lt;br /&gt;
РОЗМИНАТИСЯ&lt;br /&gt;
1. &amp;lt;док. РОЗІМ'ЯТИСЯ&amp;gt; (- глину) роздрібнюватися, розтиратися; ЖМ. розрахуватися; 2. &amp;lt;док. РОЗМИНУТИСЯ&amp;gt;(на шляху) розходитися, роз'їжджатися; (з чим) розставатися, прощатися; док. не зустрітися, не побачитися, (з гріхом) уникнути чого.&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/155636/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
I -а́юся, -а́єшся, недок., розім'я́тися, -зімну́ся, -зі́мне́шся, док.&lt;br /&gt;
1) Ставати м'яким, перетворюватись у м'яку масу при розтиранні; роздрібнюватися, розтиратися.&lt;br /&gt;
2) розм. За допомогою рухів позбуватися відчуття втоми, скованості, оніміння суглобів і т. ін. || Спеціальнимивправами посилювати гнучкість, чутливість частин тіла перед початком змагань (про спортсменів).&lt;br /&gt;
3) тільки недок. Пас. до розминати 1).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
II -а́юся, -а́єшся, недок., розмину́тися, -ну́ся, -не́шся, док.&lt;br /&gt;
1) Рухаючись назустріч, обходити, об'їжджати і т. ін. одне одного. || Розходитися, роз'їжджатися при зустрічі (увузькому або незручному місці), не зачепивши одне одного. || перев. док. Ідучи назустріч одне одному, незустрітися, не побачитися.&lt;br /&gt;
2) розм. Попрощавшись, розходитися, іти одне від одного в різні боки.&lt;br /&gt;
3) перен. Нехтувати чим-небудь, облишати щось або відмовлятися від чогось.&lt;br /&gt;
••&lt;br /&gt;
Ні з чим не розмине́ться — вчасно скористається чим-небудь, нічого не упустить.&lt;br /&gt;
Розмину́тися з гріхо́м — уникнути гріха, чогось неприємного, недоброго.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://synonyms_uk.enacademic.com/6690/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Academic Dictionaries and Encyclopedias]=== &lt;br /&gt;
Розминатися = розминутися&lt;br /&gt;
(рухаючись назустріч, обходити, обминати одне одного), проминатися, проминутися; розходитися,розійтися (ідучи); роз'їжджатися, роз'їздитися, роз'їхатися (їдучи)&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ua-en.com.ua/r/122734-yak-bude-po-angliyski-rozminatisya.html Українські слова по англійськи]===&lt;br /&gt;
українська мова	англійська мова&lt;br /&gt;
РОЗМИНАТИСЯ	To warm UP&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: hjp1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: роз2jpg.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: роз3.jpeg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: роз4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|Cp5nIdxBH2A}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|fANs3b9B2So}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Як правильно розминатися===&lt;br /&gt;
До занять з вагою на тренажерах і штангою слід приступати, виконавши перед кожним тренуванням розминку, застосовуючи різні циклічні вправи і відомі комплекси вправ із загальної фізичної підготовки, що виконуються по можливості під музику. Вправи для розминки перед тренуванням зазвичай підбирають максимально прості, але енергійні - що добре розігрівають мускулатуру, без застосування додаткової ваги. Вважайте це деяким аналогом ранішньої фіззарядки. Темп рухів середній, тривалість частини розминки тренінгу не менше 5-10 хвилин, до невеликого поту і появи відчуття тепла в усьому Вашому тілі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кардіо-вступ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Обов'язково додайте в план своєї розминки так званий кардіо-вступ. Оптимальним варіантом для цього буде десяти хвилинна робота на будь-якому кардіо - тренажері. Чудовий вибір - веслування, ще кращий еліптичний. Оскільки невелика пробіжка на біговій доріжці або обертання педалей на велотренажері відмінно підготує Вашу дихальну і серцево-судинну систему до наступних фізичних навантажень, багато знаменитих атлетів додають до своєї фази розминки тренінгу ще і пару десятків хвилин на кардіо-тренажерах. Це стане ще більшою підмогою, і оптимально підготує Вас до основної частини майбутнього заняття.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цілі і завдання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У свої розминки для тренінгу можна включати вправи, які підготували б функціональну систему організму, м'язовий і зв'язковий апарат до об'ємного навантаження, створили позитивну психологічну настроєність на тренувальний процес. Пам'ятайте: головна мета розминки для тренінгу - гарненько розігріти тіло і потягнути усі м'язи, привести їх у бойову готовність перед основною тренувальною фазою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Основні рекомендовані вправи для розминки перед тренуванням:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У висі вертикально на перекладині, реверс стегон по черзі вправо-вліво.&lt;br /&gt;
З вертикального положення, повороти корпусу в сторони.&lt;br /&gt;
Вставши біля шведської стінки, почергові махи ногами.&lt;br /&gt;
Нетривалі стрибки на місці на кожній нозі по черзі.&lt;br /&gt;
З положення сидячи на підлозі, повільні нахили з потягуванням вперед до колін.&lt;br /&gt;
Сидячи на підлозі і утримуючи свої руки під колінними згинами, максимальне підняття ніг вгору.&lt;br /&gt;
Лежачи на спині, склавши руки в замок за голову, зігнути ноги, притиснувши коліна до грудей, потім підняти вгору і плавно опустити в початкове положення.&lt;br /&gt;
Лежачи на підлозі, занести злегка зігнуті ноги за голову.&lt;br /&gt;
Тримаючи ноги на ширині плечей, зафіксувавши руки на поясі, виконувати плавні нахили по черзі вправо-вліво. Здійснюючи нахил управо - над головою ліва рука, вліво - права.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://vuku.su/fitnes/1056-chi-potribno-rozminatisya-pered-silovim-trenuvannyam Чи потрібно розминатися перед силовим тренуванням?]=== &lt;br /&gt;
Спорт сьогодні в нашому житті займає набагато більше часу, ніж пару десятків років тому. Безліч спортивних залів і фітнес центрів стали невід'ємною частиною нашого з вами життя.&lt;br /&gt;
Хто то не ходить до них, хто то займається від разу до разу, ну а хто то серйозно присвячує себе залозу.&lt;br /&gt;
І звичайно ж, багато хто хоче мати гарне тіло і хапаються за штанги і гантелі без підготовки. І сьогодні зайдемо на сайт сайт Bodyfitt.ru і дізнаємося, як потрібно починати заняття з навантаженням.&lt;br /&gt;
Безліч людей займаються силовими видами спорту не приділяють належної уваги тому, що необхідно розминатися перед силовим тренуванням. Вони думають, що це необов'язково тому, що не достатньо знають про підготовку до силових вправ і тренування в цілому. Або це відбувається з причини того, що сам спортсмен просто лінується займатися нудною справою.&lt;br /&gt;
Адже виконувати жим лежачи з максимальною вагою набагато цікавіше того, що б розім'яти свої м'язи за допомогою нехитрих рухів. Але хочеться сказати, що розминатися перед силовим тренуванням вкрай необхідно, і не варто нехтувати даною процедурою. Адже від того, що ви розімнеться, вам не стане гірше, а от те, що вона принесе величезну користь, це факт.&lt;br /&gt;
По-перше, при розминки, ваші суглоби прогріваються, а стан м'язів набирає свій тонус. Так само можна сказати що ваші зв'язки будуть набагато гнучкіша і еластичнішою. Розминатися перед силовим тренуванням необхідно тому, що після неї вірогідність отримати травму під час тренування набагато нижче, ніж ви відразу почнете свої заняття. Вона дуже потрібна в тих випадках, коли вам належить виконати нову вправу, яким ви ще не займалися, або ж у випадку роботи з максимальними вагами.&lt;br /&gt;
Всі вправи, які ви виконуєте в процесі розминки є своєрідними сигналами вашому організму про те, що незабаром для нього буде створена певна навантаження. Тобто це підготовка свого тіла до напруги і втоми. Вся справа в тому, що якщо ви почнете свої заняття не розім'ятим, то ймовірність того, що ваші м'язи не витримати навантаження збільшується. Адже це як з металом, якщо ви його будете гнути на холодну, то існує шанс того, що він просто лопне, але якщо ж ви його доведете до гарячого стану, то він просто зігнеться і не зламається.&lt;br /&gt;
Сподіваюся я досить ясно і гранично зрозуміло описав необхідність розминки перед початком силових тренувань, і на думку лікарів травматологів, основна маса такої важкої травми, як розрив сухожиль виникає якраз із за відсутності розминки при заняттях спортом. Так що не нехтуйте їй, тим більше що часу вона займає близько п'яти - семи хвилин.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0</id>
		<title>Ведмежа</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T18:28:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ведмежа, -жати, '''''с. ''Медвѣженокъ. ''Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. ''Ном. № 13909. Ум. '''Ведмежатко. '''Мил. 19. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА́, а́ти, с. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Л. Укр., IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Міщ., Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/vedmezha Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА, ати, сер. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Леся Українка, IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/29/53394/7498.html Словопедія]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА - печера у Сх. Судетах, у масиві Сніжника; довж. коридорів бл. 3 км; багатий натічний покров; залишки організмів епохи плейстоцену; відкрита для відвідувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://synonyms_uk.enacademic.com/622/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 Academic Dictionaries and Encyclopedias]===&lt;br /&gt;
Ведмежа (маля ведмедя), ведмедя, ведмеденя, ведмедча&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://abetka.ukrlife.org/frazeo_ua.htm КОРОТКИЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА - безглузда послуга, яка, незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hohlopedia.org.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/vedmeja.4145  Українсько-російський словник]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА - медвежонок &lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|ubx0zPdU5gc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|xfhC7mEEf8E}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Дивовижні факти про ведмедів===&lt;br /&gt;
Ведмідь — один з найбільш грізних хижаків в дикій природі. Він вважається досить древнім звіром, його предки на території Європи з’явилися 22 мільйони років тому. На даний момент на планеті налічується 8 видів. Ведмідь — один з найцікавіших і найпривабливіших представників царства тварин.&lt;br /&gt;
1. Найбільший представник ведмежих — гігантський короткоклювий ведмідь. Ця тварина була рази в два більші за сучасних ведмедів. У нього були шалено довгі ноги, а полював він на антилоп. Ця тварина вимерла близько 12 тисяч років тому.&lt;br /&gt;
2. Ведмідь, на відміну від собак і кішок, під час ходьби спирається не на пальці, а на всю стопу. Ця особливість їм і дозволяє ходити на задніх лапах…&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://cikavo.net/divovizhni-fakti-pro-vedmediv/]&lt;br /&gt;
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia]===&lt;br /&gt;
===[http://geosite.com.ua/publ/ozera/velike_vedmezhe_ozero/164-1-0-1504 Географічний портал]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Велике Ведмеже озеро - на північному заході Канади. Пл. 31,3 тис. квадр. км, довжина 320 км, ширина від 40 до 175 км, найбільша глибина 446 м. По північній частині озера проходитьПолярний круг. Це найбільше озеро в Канаді і четверте по величині в Північній Америці. Улоговина льодовиково-тектонічного походження. Береги високі, скелясті, сильно розчленовані, багато дрібних островів. Стік з озера здійснюється через р. Велика Ведмедяча (притока р. Маккензі). Вода винятково чиста, прозора. Льодостав з жовтня по червня, плаваючі крижини зберігаються до кінця липня. Озеро багате рибою, особливо славиться строката форель. Рибальство. Судноплавство протягом 4 вільних від льоду місяців. Важливий транспортний шлях по р. Велика Ведмедяча в р. Маккензі. Основні порти: Порт-Радій, Еко-Бей, Форт-Франклін. Видобуток і збагаченняуранорадієвих руд (Порт-Радій). Було досліджено в кінці 18 ст. і названо на честь ведмедів, що мешкають на його берегах.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0</id>
		<title>Ведмежа</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T18:25:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ведмежа, -жати, '''''с. ''Медвѣженокъ. ''Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. ''Ном. № 13909. Ум. '''Ведмежатко. '''Мил. 19. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА́, а́ти, с. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Л. Укр., IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Міщ., Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/vedmezha Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА, ати, сер. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Леся Українка, IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/29/53394/7498.html Словопедія]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА - печера у Сх. Судетах, у масиві Сніжника; довж. коридорів бл. 3 км; багатий натічний покров; залишки організмів епохи плейстоцену; відкрита для відвідувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://synonyms_uk.enacademic.com/622/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 Academic Dictionaries and Encyclopedias]===&lt;br /&gt;
Ведмежа (маля ведмедя), ведмедя, ведмеденя, ведмедча&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://abetka.ukrlife.org/frazeo_ua.htm КОРОТКИЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА - безглузда послуга, яка, незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hohlopedia.org.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/vedmeja.4145  Українсько-російський словник]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА - медвежонок &lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| watch?ubx0zPdU5gc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| watch?xfhC7mEEf8E}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Дивовижні факти про ведмедів===&lt;br /&gt;
Ведмідь — один з найбільш грізних хижаків в дикій природі. Він вважається досить древнім звіром, його предки на території Європи з’явилися 22 мільйони років тому. На даний момент на планеті налічується 8 видів. Ведмідь — один з найцікавіших і найпривабливіших представників царства тварин.&lt;br /&gt;
1. Найбільший представник ведмежих — гігантський короткоклювий ведмідь. Ця тварина була рази в два більші за сучасних ведмедів. У нього були шалено довгі ноги, а полював він на антилоп. Ця тварина вимерла близько 12 тисяч років тому.&lt;br /&gt;
2. Ведмідь, на відміну від собак і кішок, під час ходьби спирається не на пальці, а на всю стопу. Ця особливість їм і дозволяє ходити на задніх лапах…&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://cikavo.net/divovizhni-fakti-pro-vedmediv/]&lt;br /&gt;
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia]===&lt;br /&gt;
===[http://geosite.com.ua/publ/ozera/velike_vedmezhe_ozero/164-1-0-1504 Географічний портал]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Велике Ведмеже озеро - на північному заході Канади. Пл. 31,3 тис. квадр. км, довжина 320 км, ширина від 40 до 175 км, найбільша глибина 446 м. По північній частині озера проходитьПолярний круг. Це найбільше озеро в Канаді і четверте по величині в Північній Америці. Улоговина льодовиково-тектонічного походження. Береги високі, скелясті, сильно розчленовані, багато дрібних островів. Стік з озера здійснюється через р. Велика Ведмедяча (притока р. Маккензі). Вода винятково чиста, прозора. Льодостав з жовтня по червня, плаваючі крижини зберігаються до кінця липня. Озеро багате рибою, особливо славиться строката форель. Рибальство. Судноплавство протягом 4 вільних від льоду місяців. Важливий транспортний шлях по р. Велика Ведмедяча в р. Маккензі. Основні порти: Порт-Радій, Еко-Бей, Форт-Франклін. Видобуток і збагаченняуранорадієвих руд (Порт-Радій). Було досліджено в кінці 18 ст. і названо на честь ведмедів, що мешкають на його берегах.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9</id>
		<title>Великодній</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9"/>
				<updated>2014-11-30T18:17:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Великодній, -я, -є. '''Пасхальный. ''Маруся у великодню суботу сама вчинила паску. ''Кв. І. 67. '''Великодні свята, святки'''. Свѣтлый праздникъ, свѣтлая недѣля. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/velykodnij  Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ВЕЛИКО́ДНІЙ, я, є, церк. Стос. до великодня. Настає весна.. Ось і великодні святки прийшли (Панас Мирний, II, 1954, 258); Полк виходив уже за околиці, коли по церквах великого міста загули досвітні великодні дзвони(Степан Васильченко, II, 1959, 39). &lt;br /&gt;
Великодній тиждень — тиждень, що триває після великодня. Минув великодній тиждень (Нечуй-Левицький, III, 1956, 105).&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/15854/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9 Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
великодній&lt;br /&gt;
-я, -є, церк.&lt;br /&gt;
Стос. до Великодня.&lt;br /&gt;
Велико́дній ти́ждень — тиждень, що триває після Великодня.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/paskhaljnyj Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ПАСХА́ЛЬНИЙ, а, е, церк. Прикм. до пасха. За вікнами все ще чулися пасхальні передзвони (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 370).&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%85%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D0%B8%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ]===&lt;br /&gt;
Пасха́льний ти́ждень див. Велико́дній ти́ждень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9  English-Ukrainian DICTIONARY]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
українська	англійська&lt;br /&gt;
великодній	easter&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
великодній	paschal&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://books.google.com.ua/books?id=ep_SAgAAQBAJ&amp;amp;pg=PR36&amp;amp;lpg=PR36&amp;amp;dq=%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&amp;amp;source=bl&amp;amp;ots=c-fOKjzcM2&amp;amp;sig=LL-YQ7tRMPs-v6tFk7TMlh0QI4I&amp;amp;hl=ru&amp;amp;sa=X&amp;amp;ei=aCl7VLScFcvraOGGgMAB&amp;amp;ved=0CDQQ6AEwBDgK#v=onepage&amp;amp;q=%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&amp;amp;f=false Англо-український, українсько-англійський словник.]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Великодній 1.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: великодный 4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: великодный 2.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: великодній 3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|5hFyKOkDoqI}}&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|2mLhblvwPAI}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
=== Що має бути у великодньому кошику ===&lt;br /&gt;
Паска. Це – символ Воскресіння і Небесного Царства, символ сонця та повноти божої благодаті. У кожної господині традиційно є свій улюблений “фірмовий” рецепт паски. Цей обрядовий хліб обов’язково прикрашають помадкою та оздоблюють кольоровою посипкою. Крім печеної паски інколи також кладуть у кошик сирну паску. Вона традиційно має форму усіченої піраміди та символізує Голгофу…&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://patelnya.com.ua/scho-poklasty-u-velykodnij-koshyk/]&lt;br /&gt;
===[http://riznomanit.at.ua/news/velikodnij_tizhden_zvichaji_obrjadi/2012-04-10-309ВЕЛИКОДНІЙ ТИЖДЕНЬ. ЗВИЧАЇ, ОБРЯДИ]===&lt;br /&gt;
Споконвіку Великдень вважається чи не найбільшим святом. Якраз на цей час припадає поворот сонця на літо, а це означало пробудження всього живого, воскресіння природи, перемогу життя над смертю, правди над облудою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тепер це народне свято, що прославляє воскресіння Сина Божого як торжество добра над злом. Великий це день, бо воскрес Ісус Христос. І люди дуже радіють цьому. І з цієї нагоди по-особливому святкують цей день. До свята прибирають у хатах, на подвір'ї, шиють новий одяг. І земля прибирається до свята — усе навкруги зеленіє, цвіте. А на свято люди йдуть до церкви.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Великодні свята у наших родинах вважаються найвеселішими і найрадіснішими весняними урочистостями. Тому готувалися до них з великою увагою і чекали їх з трепетом. Починаючи від Вербної неділі, в наступні дні великоднього тижня господарі ретельно причепурювали свою домівку та обійстя, вигрібали в садках суху траву та опале листя, підмітали подвір'я.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://riznomanit.at.ua/news/velikodnij_tizhden_zvichaji_obrjadi/2012-04-10-309]&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C Великдень]===&lt;br /&gt;
===[HTTP://WWW.UAMODNA.COM/ARTICLES/VELYKODNI-CIKAVYNKY/ВЕЛИКОДНІ ЦІКАВИНКИ]===&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B5%D0%B44.jpg</id>
		<title>Файл:Вед4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B5%D0%B44.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T18:15:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B5%D0%B43.jpg</id>
		<title>Файл:Вед3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B5%D0%B43.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T18:15:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B5%D0%B42.jpg</id>
		<title>Файл:Вед2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B5%D0%B42.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T18:15:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B5%D0%B41.jpg</id>
		<title>Файл:Вед1.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D0%B5%D0%B41.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T18:14:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0</id>
		<title>Ведмежа</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T18:13:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ведмежа, -жати, '''''с. ''Медвѣженокъ. ''Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. ''Ном. № 13909. Ум. '''Ведмежатко. '''Мил. 19. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА́, а́ти, с. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Л. Укр., IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Міщ., Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/vedmezha Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА, ати, сер. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Леся Українка, IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/29/53394/7498.html Словопедія]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА - печера у Сх. Судетах, у масиві Сніжника; довж. коридорів бл. 3 км; багатий натічний покров; залишки організмів епохи плейстоцену; відкрита для відвідувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://synonyms_uk.enacademic.com/622/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 Academic Dictionaries and Encyclopedias]===&lt;br /&gt;
Ведмежа (маля ведмедя), ведмедя, ведмеденя, ведмедча&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://abetka.ukrlife.org/frazeo_ua.htm КОРОТКИЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА - безглузда послуга, яка, незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hohlopedia.org.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/vedmeja.4145  Українсько-російський словник]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА - медвежонок &lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| watch?v=ubx0zPdU5gc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| watch?v=xfhC7mEEf8E}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Дивовижні факти про ведмедів===&lt;br /&gt;
Ведмідь — один з найбільш грізних хижаків в дикій природі. Він вважається досить древнім звіром, його предки на території Європи з’явилися 22 мільйони років тому. На даний момент на планеті налічується 8 видів. Ведмідь — один з найцікавіших і найпривабливіших представників царства тварин.&lt;br /&gt;
1. Найбільший представник ведмежих — гігантський короткоклювий ведмідь. Ця тварина була рази в два більші за сучасних ведмедів. У нього були шалено довгі ноги, а полював він на антилоп. Ця тварина вимерла близько 12 тисяч років тому.&lt;br /&gt;
2. Ведмідь, на відміну від собак і кішок, під час ходьби спирається не на пальці, а на всю стопу. Ця особливість їм і дозволяє ходити на задніх лапах…&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://cikavo.net/divovizhni-fakti-pro-vedmediv/]&lt;br /&gt;
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia]===&lt;br /&gt;
===[http://geosite.com.ua/publ/ozera/velike_vedmezhe_ozero/164-1-0-1504 Географічний портал]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Велике Ведмеже озеро - на північному заході Канади. Пл. 31,3 тис. квадр. км, довжина 320 км, ширина від 40 до 175 км, найбільша глибина 446 м. По північній частині озера проходитьПолярний круг. Це найбільше озеро в Канаді і четверте по величині в Північній Америці. Улоговина льодовиково-тектонічного походження. Береги високі, скелясті, сильно розчленовані, багато дрібних островів. Стік з озера здійснюється через р. Велика Ведмедяча (притока р. Маккензі). Вода винятково чиста, прозора. Льодостав з жовтня по червня, плаваючі крижини зберігаються до кінця липня. Озеро багате рибою, особливо славиться строката форель. Рибальство. Судноплавство протягом 4 вільних від льоду місяців. Важливий транспортний шлях по р. Велика Ведмедяча в р. Маккензі. Основні порти: Порт-Радій, Еко-Бей, Форт-Франклін. Видобуток і збагаченняуранорадієвих руд (Порт-Радій). Було досліджено в кінці 18 ст. і названо на честь ведмедів, що мешкають на його берегах.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0</id>
		<title>Ведмежа</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T18:12:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ведмежа, -жати, '''''с. ''Медвѣженокъ. ''Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. ''Ном. № 13909. Ум. '''Ведмежатко. '''Мил. 19. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА́, а́ти, с. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Л. Укр., IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Міщ., Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/vedmezha Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА, ати, сер. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Леся Українка, IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/29/53394/7498.html Словопедія]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА - печера у Сх. Судетах, у масиві Сніжника; довж. коридорів бл. 3 км; багатий натічний покров; залишки організмів епохи плейстоцену; відкрита для відвідувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://synonyms_uk.enacademic.com/622/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 Academic Dictionaries and Encyclopedias]===&lt;br /&gt;
Ведмежа (маля ведмедя), ведмедя, ведмеденя, ведмедча&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://abetka.ukrlife.org/frazeo_ua.htm КОРОТКИЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА - безглузда послуга, яка, незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hohlopedia.org.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/vedmeja.4145  Українсько-російський словник]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА - медвежонок &lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{https://www.youtube.com/watch?v=xfhC7mEEf8E}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{https://www.youtube.com/watch?v=ubx0zPdU5gc}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Дивовижні факти про ведмедів===&lt;br /&gt;
Ведмідь — один з найбільш грізних хижаків в дикій природі. Він вважається досить древнім звіром, його предки на території Європи з’явилися 22 мільйони років тому. На даний момент на планеті налічується 8 видів. Ведмідь — один з найцікавіших і найпривабливіших представників царства тварин.&lt;br /&gt;
1. Найбільший представник ведмежих — гігантський короткоклювий ведмідь. Ця тварина була рази в два більші за сучасних ведмедів. У нього були шалено довгі ноги, а полював він на антилоп. Ця тварина вимерла близько 12 тисяч років тому.&lt;br /&gt;
2. Ведмідь, на відміну від собак і кішок, під час ходьби спирається не на пальці, а на всю стопу. Ця особливість їм і дозволяє ходити на задніх лапах…&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://cikavo.net/divovizhni-fakti-pro-vedmediv/]&lt;br /&gt;
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia]===&lt;br /&gt;
===[http://geosite.com.ua/publ/ozera/velike_vedmezhe_ozero/164-1-0-1504 Географічний портал]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Велике Ведмеже озеро - на північному заході Канади. Пл. 31,3 тис. квадр. км, довжина 320 км, ширина від 40 до 175 км, найбільша глибина 446 м. По північній частині озера проходитьПолярний круг. Це найбільше озеро в Канаді і четверте по величині в Північній Америці. Улоговина льодовиково-тектонічного походження. Береги високі, скелясті, сильно розчленовані, багато дрібних островів. Стік з озера здійснюється через р. Велика Ведмедяча (притока р. Маккензі). Вода винятково чиста, прозора. Льодостав з жовтня по червня, плаваючі крижини зберігаються до кінця липня. Озеро багате рибою, особливо славиться строката форель. Рибальство. Судноплавство протягом 4 вільних від льоду місяців. Важливий транспортний шлях по р. Велика Ведмедяча в р. Маккензі. Основні порти: Порт-Радій, Еко-Бей, Форт-Франклін. Видобуток і збагаченняуранорадієвих руд (Порт-Радій). Було досліджено в кінці 18 ст. і названо на честь ведмедів, що мешкають на його берегах.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0</id>
		<title>Ведмежа</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T18:11:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ведмежа, -жати, '''''с. ''Медвѣженокъ. ''Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. ''Ном. № 13909. Ум. '''Ведмежатко. '''Мил. 19. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА́, а́ти, с. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Л. Укр., IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Міщ., Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/vedmezha Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА, ати, сер. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Леся Українка, IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/29/53394/7498.html Словопедія]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА - печера у Сх. Судетах, у масиві Сніжника; довж. коридорів бл. 3 км; багатий натічний покров; залишки організмів епохи плейстоцену; відкрита для відвідувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://synonyms_uk.enacademic.com/622/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 Academic Dictionaries and Encyclopedias]===&lt;br /&gt;
Ведмежа (маля ведмедя), ведмедя, ведмеденя, ведмедча&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://abetka.ukrlife.org/frazeo_ua.htm КОРОТКИЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА - безглузда послуга, яка, незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hohlopedia.org.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/vedmeja.4145  Українсько-російський словник]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА - медвежонок &lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=xfhC7mEEf8E&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=ubx0zPdU5gc&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
===Дивовижні факти про ведмедів===&lt;br /&gt;
Ведмідь — один з найбільш грізних хижаків в дикій природі. Він вважається досить древнім звіром, його предки на території Європи з’явилися 22 мільйони років тому. На даний момент на планеті налічується 8 видів. Ведмідь — один з найцікавіших і найпривабливіших представників царства тварин.&lt;br /&gt;
1. Найбільший представник ведмежих — гігантський короткоклювий ведмідь. Ця тварина була рази в два більші за сучасних ведмедів. У нього були шалено довгі ноги, а полював він на антилоп. Ця тварина вимерла близько 12 тисяч років тому.&lt;br /&gt;
2. Ведмідь, на відміну від собак і кішок, під час ходьби спирається не на пальці, а на всю стопу. Ця особливість їм і дозволяє ходити на задніх лапах…&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://cikavo.net/divovizhni-fakti-pro-vedmediv/]&lt;br /&gt;
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia]===&lt;br /&gt;
===[http://geosite.com.ua/publ/ozera/velike_vedmezhe_ozero/164-1-0-1504 Географічний портал]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Велике Ведмеже озеро - на північному заході Канади. Пл. 31,3 тис. квадр. км, довжина 320 км, ширина від 40 до 175 км, найбільша глибина 446 м. По північній частині озера проходитьПолярний круг. Це найбільше озеро в Канаді і четверте по величині в Північній Америці. Улоговина льодовиково-тектонічного походження. Береги високі, скелясті, сильно розчленовані, багато дрібних островів. Стік з озера здійснюється через р. Велика Ведмедяча (притока р. Маккензі). Вода винятково чиста, прозора. Льодостав з жовтня по червня, плаваючі крижини зберігаються до кінця липня. Озеро багате рибою, особливо славиться строката форель. Рибальство. Судноплавство протягом 4 вільних від льоду місяців. Важливий транспортний шлях по р. Велика Ведмедяча в р. Маккензі. Основні порти: Порт-Радій, Еко-Бей, Форт-Франклін. Видобуток і збагаченняуранорадієвих руд (Порт-Радій). Було досліджено в кінці 18 ст. і названо на честь ведмедів, що мешкають на його берегах.&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0</id>
		<title>Ведмежа</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T18:09:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ведмежа, -жати, '''''с. ''Медвѣженокъ. ''Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. ''Ном. № 13909. Ум. '''Ведмежатко. '''Мил. 19. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА́, а́ти, с. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Л. Укр., IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Міщ., Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/vedmezha Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА, ати, сер. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Леся Українка, IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 83).&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/29/53394/7498.html Словопедія]===&lt;br /&gt;
 ВЕДМЕЖА&lt;br /&gt;
печера у Сх. Судетах, у масиві Сніжника; довж. коридорів бл. 3 км; багатий натічний покров; залишки організмів епохи плейстоцену; відкрита для відвідувачів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://synonyms_uk.enacademic.com/622/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0 Academic Dictionaries and Encyclopedias]===&lt;br /&gt;
ведмежа&lt;br /&gt;
(маля ведмедя), ведмедя, ведмеденя, ведмедча&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://abetka.ukrlife.org/frazeo_ua.htm КОРОТКИЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА ПОСЛУГА - безглузда послуга, яка, незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди, неприємності&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://hohlopedia.org.ua/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/vedmeja.4145  Українсько-російський словник]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА - медвежонок &lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед3.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед1.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: вед4.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| oVwDjj1DTwM}}&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=xfhC7mEEf8E&lt;br /&gt;
https://www.youtube.com/watch?v=ubx0zPdU5gc&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
=== Дивовижні факти про ведмедів===&lt;br /&gt;
Ведмідь — один з найбільш грізних хижаків в дикій природі. Він вважається досить древнім звіром, його предки на території Європи з’явилися 22 мільйони років тому. На даний момент на планеті налічується 8 видів. Ведмідь — один з найцікавіших і найпривабливіших представників царства тварин.&lt;br /&gt;
1. Найбільший представник ведмежих — гігантський короткоклювий ведмідь. Ця тварина була рази в два більші за сучасних ведмедів. У нього були шалено довгі ноги, а полював він на антилоп. Ця тварина вимерла близько 12 тисяч років тому.&lt;br /&gt;
2. Ведмідь, на відміну від собак і кішок, під час ходьби спирається не на пальці, а на всю стопу. Ця особливість їм і дозволяє ходити на задніх лапах…&lt;br /&gt;
 Більше читайте тут: [http://cikavo.net/divovizhni-fakti-pro-vedmediv/]&lt;br /&gt;
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia]===&lt;br /&gt;
===[http://geosite.com.ua/publ/ozera/velike_vedmezhe_ozero/164-1-0-1504 Географічний портал]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Велике Ведмеже озеро - на північному заході Канади. Пл. 31,3 тис. квадр. км, довжина 320 км, ширина від 40 до 175 км, найбільша глибина 446 м. По північній частині озера проходитьПолярний круг. Це найбільше озеро в Канаді і четверте по величині в Північній Америці. Улоговина льодовиково-тектонічного походження. Береги високі, скелясті, сильно розчленовані, багато дрібних островів. Стік з озера здійснюється через р. Велика Ведмедяча (притока р. Маккензі). Вода винятково чиста, прозора. Льодостав з жовтня по червня, плаваючі крижини зберігаються до кінця липня. Озеро багате рибою, особливо славиться строката форель. Рибальство. Судноплавство протягом 4 вільних від льоду місяців. Важливий транспортний шлях по р. Велика Ведмедяча в р. Маккензі. Основні порти: Порт-Радій, Еко-Бей, Форт-Франклін. Видобуток і збагаченняуранорадієвих руд (Порт-Радій). Було досліджено в кінці 18 ст. і названо на честь ведмедів, що мешкають на його берегах.&lt;br /&gt;
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0</id>
		<title>Ведмедина</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T17:43:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ведмедина, -ни, '''''ж. ''Медвѣжье мясо. Уман. II. 96. &lt;br /&gt;
[[Категорія:В&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua http://sum.in.ua/s/vedmedyna Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕ́ДИНА, и, жін. Те саме, що ведмежатина. Калатало третю добу живився лише сирою ведмединою (Микола Трублаїні, I, 1955, 162).&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/vedmezhatyna Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА́ТИНА, и, жін. М'ясо ведмедя. Поки кок смажив ведмежатину, Кар скликав на нараду своїх помічників(Микола Трублаїні, I, 1955, 497); — Чому б не підсилити нам харчові запаси смачною ведмежатиною? (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 34).&lt;br /&gt;
===[http://eslovnyk.com/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0 E-slovnik]=== &lt;br /&gt;
Ведмежатина -и, ж. М'ясо ведмедя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://synonyms_uk.enacademic.com/623/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Academic Dictionaries and Encyclopedias]===&lt;br /&gt;
ведмежатина&lt;br /&gt;
(м'ясо ведмедя), ведмедина, ведмежина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ua-en.com.ua/v/14311-yak-bude-po-angliyski-vedmedina.html  українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
українська мова	англійська мова&lt;br /&gt;
ВЕДМЕДИНА	VETMEDIN&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: медвеж1.JPG|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: медвеж2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: медвеж3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: медвеж4.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
https://vk.com/video1099556_163207460&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
https://vk.com/video8582778_164165886&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
=== Медвежатина===&lt;br /&gt;
На медведей люди охотились с доисторичеких времен ради их шерсти и мяса. На сегодняшний день шесть видов медведей находятся на грани исчезновения, и охота на них запрещена.&lt;br /&gt;
Распространены медведи по всему Северному полушарию и частично обитают в Южном полушарии. Из-за большого размера, скрытности, острого обоняния и жестокого нрава медведь считается излюбленной целью охотников. Даже вычислив этого зверя, его нелегко убить в справедливой охоте, однако легко заманить в ловушку, где в качестве приманки служит что-нибудь сладкое. Обычно медведи ведут ночной образ жизни и встретить их в лесу довольно сложно.&lt;br /&gt;
В Средневековье употребление в пищу медвежатины было символическим актом.&lt;br /&gt;
Лучшими частями у медведя считаются лапы и бедра. По вкусовым качествам медвежатина очень специфична: у нее жирная, грубая текстура и сладкий вкус. В пищу в основном употребляется мясо бурых медведей. Белые медведи считаются основным источником пищи для эскимосов. Мясо белых медведей, как правило, подают запеченным, сваренным в супе или рагу. Это мясо никогда не едят сырым, а печень практически не используют в пищу: в ней содержится большое количество витамина А и оно обладает высокой токсичностью.&lt;br /&gt;
Вкус мяса медведя зависит от того, чем питался медведь, от его возраста и пола. Мясо взрослого медведя лучше всего замариновать в апельсиновом соке, красном вине или уксусе. Так оно станет мягче. По вкусу медвежатина напоминает свинину и курицу. Однако в ней, как правило, больше жира, чем в свинине.&lt;br /&gt;
Мясо медведя можно тушить 2–3 часа с лавровым листом, луком и морковью, предварительно порезав на небольшие куски. Подавать такое блюдо лучше всего с картофельным гарниром. Также медвежатину можно просто отваривать и подавать с различными соусами. Остроту мясу придадут горчица, тертый хрен или стручковый красный перец. Из медвежатины получается хороший холодец. Варить его следует как обычный, но чтобы он «схватился», можно добавить свиных ног.&lt;br /&gt;
Медвежье мясо лучше не подавать отдельно: специфичный вкус можно замаскировать гарниром или специями. Пикантности придадут соленые огурцы, чеснок, лук, а особую ароматность – брусника, айва, сыр, грибы. Окорока медведя можно солить или коптить. Засолка мяса длится примерно 30 суток, и оно может долго храниться в рассоле до кулинарной обработки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://lady.mail.ru/product/medvezhatina/]&lt;br /&gt;
===[http://lady.mail.ru/product/medvezhatina/]===&lt;br /&gt;
Полезные свойства Медвежатины&lt;br /&gt;
Медведь находится в спячке в течение пяти месяцев, поэтому ему необходимо накопить огромное количество питательных веществ. В течение всего лета медведь ест экологически чистое мясо, рыбу, ягоды, дикий мед, кору и травы. Его организм обогащается уникальным набором биологически активных веществ, витаминов, аминокислот и микроэлементов. Медвежатина отличается низким содержанием натрия. Это хороший источник белка, витаминов группы В, железа и цинка. Однако в мясе медведя содержится довольно много холестерина, что снижает его полезные свойства.&lt;br /&gt;
Интересные факты&lt;br /&gt;
Медвежий жир используется с давних времен не только в кулинарии, но и в качестве топлива для лампы. 40–50 г медвежьего жира достаточно, чтобы лампа горела окола часа.&lt;br /&gt;
Некоторые индейские племена использовали жир медведя в медицинских целях. Покрыв себя жиром, они могли спастись от холода. А согласно традиционной китайской медицине, кислоты, взятые из желчного пузыря медведя, помогают при ревматизме, плохом зрении и желчных камнях.&lt;br /&gt;
===[http://vkusnoblog.net/products/medvezhatina РЕЦЕПТЫ]===&lt;br /&gt;
Охотой на медведей начали заниматься еще в глубокой древности. Мясо и шерсть этих животных всегда представляли собой высокую ценность. В настоящее время запрещается охота на шесть видов медведей, которые находятся на грани исчезновения.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://vkusnoblog.net/products/medvezhatina]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0</id>
		<title>Ведмедина</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T17:39:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Ведмедина, -ни, '''''ж. ''Медвѣжье мясо. Уман. II. 96. &lt;br /&gt;
[[Категорія:В&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua http://sum.in.ua/s/vedmedyna Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕ́ДИНА, и, жін. Те саме, що ведмежатина. Калатало третю добу живився лише сирою ведмединою (Микола Трублаїні, I, 1955, 162).&lt;br /&gt;
===[http://sum.in.ua/s/vedmezhatyna Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===&lt;br /&gt;
ВЕДМЕЖА́ТИНА, и, жін. М'ясо ведмедя. Поки кок смажив ведмежатину, Кар скликав на нараду своїх помічників(Микола Трублаїні, I, 1955, 497); — Чому б не підсилити нам харчові запаси смачною ведмежатиною? (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 34).&lt;br /&gt;
===[http://eslovnyk.com/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0 E-slovnik]=== &lt;br /&gt;
Ведмежатина -и, ж. М'ясо ведмедя.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://synonyms_uk.enacademic.com/623/%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Academic Dictionaries and Encyclopedias]===&lt;br /&gt;
ведмежатина&lt;br /&gt;
(м'ясо ведмедя), ведмедина, ведмежина&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ua-en.com.ua/v/14311-yak-bude-po-angliyski-vedmedina.html  українська-англійська Словник]===&lt;br /&gt;
українська мова	англійська мова&lt;br /&gt;
ВЕДМЕДИНА	VETMEDIN&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===&lt;br /&gt;
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: медвеж1.JPG|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: медвеж2.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: медвеж3.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: медвеж4.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
https://vk.com/video1099556_163207460&lt;br /&gt;
https://vk.com/video8582778_164165886&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
=== Медвежатина===&lt;br /&gt;
На медведей люди охотились с доисторичеких времен ради их шерсти и мяса. На сегодняшний день шесть видов медведей находятся на грани исчезновения, и охота на них запрещена.&lt;br /&gt;
Распространены медведи по всему Северному полушарию и частично обитают в Южном полушарии. Из-за большого размера, скрытности, острого обоняния и жестокого нрава медведь считается излюбленной целью охотников. Даже вычислив этого зверя, его нелегко убить в справедливой охоте, однако легко заманить в ловушку, где в качестве приманки служит что-нибудь сладкое. Обычно медведи ведут ночной образ жизни и встретить их в лесу довольно сложно.&lt;br /&gt;
В Средневековье употребление в пищу медвежатины было символическим актом.&lt;br /&gt;
Лучшими частями у медведя считаются лапы и бедра. По вкусовым качествам медвежатина очень специфична: у нее жирная, грубая текстура и сладкий вкус. В пищу в основном употребляется мясо бурых медведей. Белые медведи считаются основным источником пищи для эскимосов. Мясо белых медведей, как правило, подают запеченным, сваренным в супе или рагу. Это мясо никогда не едят сырым, а печень практически не используют в пищу: в ней содержится большое количество витамина А и оно обладает высокой токсичностью.&lt;br /&gt;
Вкус мяса медведя зависит от того, чем питался медведь, от его возраста и пола. Мясо взрослого медведя лучше всего замариновать в апельсиновом соке, красном вине или уксусе. Так оно станет мягче. По вкусу медвежатина напоминает свинину и курицу. Однако в ней, как правило, больше жира, чем в свинине.&lt;br /&gt;
Мясо медведя можно тушить 2–3 часа с лавровым листом, луком и морковью, предварительно порезав на небольшие куски. Подавать такое блюдо лучше всего с картофельным гарниром. Также медвежатину можно просто отваривать и подавать с различными соусами. Остроту мясу придадут горчица, тертый хрен или стручковый красный перец. Из медвежатины получается хороший холодец. Варить его следует как обычный, но чтобы он «схватился», можно добавить свиных ног.&lt;br /&gt;
Медвежье мясо лучше не подавать отдельно: специфичный вкус можно замаскировать гарниром или специями. Пикантности придадут соленые огурцы, чеснок, лук, а особую ароматность – брусника, айва, сыр, грибы. Окорока медведя можно солить или коптить. Засолка мяса длится примерно 30 суток, и оно может долго храниться в рассоле до кулинарной обработки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://lady.mail.ru/product/medvezhatina/]&lt;br /&gt;
===[http://lady.mail.ru/product/medvezhatina/]===&lt;br /&gt;
Полезные свойства Медвежатины&lt;br /&gt;
Медведь находится в спячке в течение пяти месяцев, поэтому ему необходимо накопить огромное количество питательных веществ. В течение всего лета медведь ест экологически чистое мясо, рыбу, ягоды, дикий мед, кору и травы. Его организм обогащается уникальным набором биологически активных веществ, витаминов, аминокислот и микроэлементов. Медвежатина отличается низким содержанием натрия. Это хороший источник белка, витаминов группы В, железа и цинка. Однако в мясе медведя содержится довольно много холестерина, что снижает его полезные свойства.&lt;br /&gt;
Интересные факты&lt;br /&gt;
Медвежий жир используется с давних времен не только в кулинарии, но и в качестве топлива для лампы. 40–50 г медвежьего жира достаточно, чтобы лампа горела окола часа.&lt;br /&gt;
Некоторые индейские племена использовали жир медведя в медицинских целях. Покрыв себя жиром, они могли спастись от холода. А согласно традиционной китайской медицине, кислоты, взятые из желчного пузыря медведя, помогают при ревматизме, плохом зрении и желчных камнях.&lt;br /&gt;
===[http://vkusnoblog.net/products/medvezhatina РЕЦЕПТЫ]===&lt;br /&gt;
Охотой на медведей начали заниматься еще в глубокой древности. Мясо и шерсть этих животных всегда представляли собой высокую ценность. В настоящее время запрещается охота на шесть видов медведей, которые находятся на грани исчезновения.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://vkusnoblog.net/products/medvezhatina]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Верблюдка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T17:35:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Верблюдка, -ки, '''''ж. ''Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕРБЛЮ́ДКА, и, ж. Кущувата трав’яниста рослина-бур’ян. Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки (Гончар, Таврія.., 1957, 126).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://eslovnik.com/%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%91%D0%9B%D0%AE%D0%94%D0%9A%D0%90 E-slovnik]===&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
Кущувата трав'яниста рослина-бур'ян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/48783.html Cловопедія]===&lt;br /&gt;
верблюдка &lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Материал из Википедии — свободной энциклопедии]===&lt;br /&gt;
Верблю́дка (лат. Corispérmum) — род растений семейства Маревые (Chenopodiaceae), насчитывает более 60видов.&lt;br /&gt;
===[http://leksika.com.ua/15110217/ure/verblyudka Leksika.com.ua]===&lt;br /&gt;
ВЕРБЛЮДКА (Corispermum) - рід рослин родини лободових. Однорічники, з черговими вузькими листками; квітки двостатеві, дрібні, сидять у пазухах приквітків, плоди плоскі, здебільшого крилаті. Бл. 60 видів, поширених переважно в Євразії. В СРСР бл. ЗО видів, з них в УРСР - 9. Деякі види В., напр. В. лискуча (С. nitidum) та В. східна (С. orientale)- бур'яни; окремі В. добре поїдають верблюди, вівці, кози.&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/479919  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
Верблю́дка:&lt;br /&gt;
Верблюдки (Rhaphidioptera) — отряд насекомых.&lt;br /&gt;
Верблюдка (Corispermum L.) — род растений семейства Маревые.&lt;br /&gt;
Верблюдка — гора в Хостинском районе города Сочи, Краснодарский край, Россия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovnykar.com/uk/en/verbljudka  Українсько-англійський словник]===&lt;br /&gt;
Верблюдка - бот. tick-seed&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.]===&lt;br /&gt;
•	Верблюдка — рослина з роду волошка родини айстрових.&lt;br /&gt;
•	Верблюдка (комаха) — комаха, довжиною 1,5 см, розмах крил до 28 мм; живе в широколистих лісах і посадках; живиться попелицями, гусінню, личинками короїдів.[1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 11.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 44.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 22.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 33.JPG|x140px]] &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
https://vk.com/video3046393_169858984&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
=== Верблюдка безглазая===&lt;br /&gt;
Описание вида&lt;br /&gt;
Наиболее примитивный представитель верблюдок, остатки известны из пермских отложений.&lt;br /&gt;
Безглазые верблюдки отличаются от настоящих верблюдок отсутствием на лбу простых глазков. Усики толстые. Длина переднеспинки в два раза больше ее ширины. Длина тела 9-10 мм.&lt;br /&gt;
Сезон: июнь-июль. Встречается в различных лесах, где предпочитает увлажнённые участки. Личинки развиваются под корой, где питаются короедами и их личинками. Занесена в Красную Книгу (III категория). Редкий вид, встречающийся в небольших количествах и на ограниченной территории.&lt;br /&gt;
Распространение: северо-запад Европейской части России.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://coleop123.narod.ru/neuroptera/Inocellia_crassicornis.htm]&lt;br /&gt;
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia Українські традиції]===&lt;br /&gt;
===[http://givotnie.com/nasekomie/verblyudka/ ВЕРБЛЮДКА]===&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki  Материал из Википедии]===&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Верблюдка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T17:34:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Верблюдка, -ки, '''''ж. ''Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕРБЛЮ́ДКА, и, ж. Кущувата трав’яниста рослина-бур’ян. Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки (Гончар, Таврія.., 1957, 126).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://eslovnik.com/%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%91%D0%9B%D0%AE%D0%94%D0%9A%D0%90 E-slovnik]===&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
Кущувата трав'яниста рослина-бур'ян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/48783.html Cловопедія]===&lt;br /&gt;
верблюдка &lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Материал из Википедии — свободной энциклопедии]===&lt;br /&gt;
Верблю́дка (лат. Corispérmum) — род растений семейства Маревые (Chenopodiaceae), насчитывает более 60видов.&lt;br /&gt;
===[http://leksika.com.ua/15110217/ure/verblyudka Leksika.com.ua]===&lt;br /&gt;
ВЕРБЛЮДКА (Corispermum) - рід рослин родини лободових. Однорічники, з черговими вузькими листками; квітки двостатеві, дрібні, сидять у пазухах приквітків, плоди плоскі, здебільшого крилаті. Бл. 60 видів, поширених переважно в Євразії. В СРСР бл. ЗО видів, з них в УРСР - 9. Деякі види В., напр. В. лискуча (С. nitidum) та В. східна (С. orientale)- бур'яни; окремі В. добре поїдають верблюди, вівці, кози.&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/479919  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
Верблю́дка:&lt;br /&gt;
Верблюдки (Rhaphidioptera) — отряд насекомых.&lt;br /&gt;
Верблюдка (Corispermum L.) — род растений семейства Маревые.&lt;br /&gt;
Верблюдка — гора в Хостинском районе города Сочи, Краснодарский край, Россия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovnykar.com/uk/en/verbljudka  Українсько-англійський словник]===&lt;br /&gt;
Верблюдка - бот. tick-seed&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.]===&lt;br /&gt;
•	Верблюдка — рослина з роду волошка родини айстрових.&lt;br /&gt;
•	Верблюдка (комаха) — комаха, довжиною 1,5 см, розмах крил до 28 мм; живе в широколистих лісах і посадках; живиться попелицями, гусінню, личинками короїдів.[1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 11.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 44.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 22.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 33.JPG|x140px]] &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{https://vk.com/video3046393_169858984}}  Верблюдка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
=== Верблюдка безглазая===&lt;br /&gt;
Описание вида&lt;br /&gt;
Наиболее примитивный представитель верблюдок, остатки известны из пермских отложений.&lt;br /&gt;
Безглазые верблюдки отличаются от настоящих верблюдок отсутствием на лбу простых глазков. Усики толстые. Длина переднеспинки в два раза больше ее ширины. Длина тела 9-10 мм.&lt;br /&gt;
Сезон: июнь-июль. Встречается в различных лесах, где предпочитает увлажнённые участки. Личинки развиваются под корой, где питаются короедами и их личинками. Занесена в Красную Книгу (III категория). Редкий вид, встречающийся в небольших количествах и на ограниченной территории.&lt;br /&gt;
Распространение: северо-запад Европейской части России.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://coleop123.narod.ru/neuroptera/Inocellia_crassicornis.htm]&lt;br /&gt;
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia Українські традиції]===&lt;br /&gt;
===[http://givotnie.com/nasekomie/verblyudka/ ВЕРБЛЮДКА]===&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki  Материал из Википедии]===&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Верблюдка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T17:33:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Верблюдка, -ки, '''''ж. ''Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕРБЛЮ́ДКА, и, ж. Кущувата трав’яниста рослина-бур’ян. Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки (Гончар, Таврія.., 1957, 126).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://eslovnik.com/%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%91%D0%9B%D0%AE%D0%94%D0%9A%D0%90 E-slovnik]===&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
Кущувата трав'яниста рослина-бур'ян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/48783.html Cловопедія]===&lt;br /&gt;
верблюдка &lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Материал из Википедии — свободной энциклопедии]===&lt;br /&gt;
Верблю́дка (лат. Corispérmum) — род растений семейства Маревые (Chenopodiaceae), насчитывает более 60видов.&lt;br /&gt;
===[http://leksika.com.ua/15110217/ure/verblyudka Leksika.com.ua]===&lt;br /&gt;
ВЕРБЛЮДКА (Corispermum) - рід рослин родини лободових. Однорічники, з черговими вузькими листками; квітки двостатеві, дрібні, сидять у пазухах приквітків, плоди плоскі, здебільшого крилаті. Бл. 60 видів, поширених переважно в Євразії. В СРСР бл. ЗО видів, з них в УРСР - 9. Деякі види В., напр. В. лискуча (С. nitidum) та В. східна (С. orientale)- бур'яни; окремі В. добре поїдають верблюди, вівці, кози.&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/479919  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
Верблю́дка:&lt;br /&gt;
Верблюдки (Rhaphidioptera) — отряд насекомых.&lt;br /&gt;
Верблюдка (Corispermum L.) — род растений семейства Маревые.&lt;br /&gt;
Верблюдка — гора в Хостинском районе города Сочи, Краснодарский край, Россия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovnykar.com/uk/en/verbljudka  Українсько-англійський словник]===&lt;br /&gt;
Верблюдка - бот. tick-seed&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.]===&lt;br /&gt;
•	Верблюдка — рослина з роду волошка родини айстрових.&lt;br /&gt;
•	Верблюдка (комаха) — комаха, довжиною 1,5 см, розмах крил до 28 мм; живе в широколистих лісах і посадках; живиться попелицями, гусінню, личинками короїдів.[1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 11.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 44.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 22.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 33.JPG|x140px]] &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{https://vk.com/video3046393_169858984 }}  Верблюдка&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
=== Верблюдка безглазая===&lt;br /&gt;
Описание вида&lt;br /&gt;
Наиболее примитивный представитель верблюдок, остатки известны из пермских отложений.&lt;br /&gt;
Безглазые верблюдки отличаются от настоящих верблюдок отсутствием на лбу простых глазков. Усики толстые. Длина переднеспинки в два раза больше ее ширины. Длина тела 9-10 мм.&lt;br /&gt;
Сезон: июнь-июль. Встречается в различных лесах, где предпочитает увлажнённые участки. Личинки развиваются под корой, где питаются короедами и их личинками. Занесена в Красную Книгу (III категория). Редкий вид, встречающийся в небольших количествах и на ограниченной территории.&lt;br /&gt;
Распространение: северо-запад Европейской части России.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://coleop123.narod.ru/neuroptera/Inocellia_crassicornis.htm]&lt;br /&gt;
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia Українські традиції]===&lt;br /&gt;
===[http://givotnie.com/nasekomie/verblyudka/ ВЕРБЛЮДКА]===&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki  Материал из Википедии]===&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Верблюдка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T17:31:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Верблюдка, -ки, '''''ж. ''Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕРБЛЮ́ДКА, и, ж. Кущувата трав’яниста рослина-бур’ян. Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки (Гончар, Таврія.., 1957, 126).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://eslovnik.com/%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%91%D0%9B%D0%AE%D0%94%D0%9A%D0%90 E-slovnik]===&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
Кущувата трав'яниста рослина-бур'ян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/48783.html Cловопедія]===&lt;br /&gt;
верблюдка &lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Материал из Википедии — свободной энциклопедии]===&lt;br /&gt;
Верблю́дка (лат. Corispérmum) — род растений семейства Маревые (Chenopodiaceae), насчитывает более 60видов.&lt;br /&gt;
===[http://leksika.com.ua/15110217/ure/verblyudka Leksika.com.ua]===&lt;br /&gt;
ВЕРБЛЮДКА (Corispermum) - рід рослин родини лободових. Однорічники, з черговими вузькими листками; квітки двостатеві, дрібні, сидять у пазухах приквітків, плоди плоскі, здебільшого крилаті. Бл. 60 видів, поширених переважно в Євразії. В СРСР бл. ЗО видів, з них в УРСР - 9. Деякі види В., напр. В. лискуча (С. nitidum) та В. східна (С. orientale)- бур'яни; окремі В. добре поїдають верблюди, вівці, кози.&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/479919  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
Верблю́дка:&lt;br /&gt;
Верблюдки (Rhaphidioptera) — отряд насекомых.&lt;br /&gt;
Верблюдка (Corispermum L.) — род растений семейства Маревые.&lt;br /&gt;
Верблюдка — гора в Хостинском районе города Сочи, Краснодарский край, Россия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovnykar.com/uk/en/verbljudka  Українсько-англійський словник]===&lt;br /&gt;
Верблюдка - бот. tick-seed&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.]===&lt;br /&gt;
•	Верблюдка — рослина з роду волошка родини айстрових.&lt;br /&gt;
•	Верблюдка (комаха) — комаха, довжиною 1,5 см, розмах крил до 28 мм; живе в широколистих лісах і посадках; живиться попелицями, гусінню, личинками короїдів.[1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 11.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 44.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 22.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 33.JPG|x140px]] &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube| https://vk.com/video3046393_169858984}}&lt;br /&gt;
https://vk.com/video3046393_169858984&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
=== Верблюдка безглазая===&lt;br /&gt;
Описание вида&lt;br /&gt;
Наиболее примитивный представитель верблюдок, остатки известны из пермских отложений.&lt;br /&gt;
Безглазые верблюдки отличаются от настоящих верблюдок отсутствием на лбу простых глазков. Усики толстые. Длина переднеспинки в два раза больше ее ширины. Длина тела 9-10 мм.&lt;br /&gt;
Сезон: июнь-июль. Встречается в различных лесах, где предпочитает увлажнённые участки. Личинки развиваются под корой, где питаются короедами и их личинками. Занесена в Красную Книгу (III категория). Редкий вид, встречающийся в небольших количествах и на ограниченной территории.&lt;br /&gt;
Распространение: северо-запад Европейской части России.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://coleop123.narod.ru/neuroptera/Inocellia_crassicornis.htm]&lt;br /&gt;
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia Українські традиції]===&lt;br /&gt;
===[http://givotnie.com/nasekomie/verblyudka/ ВЕРБЛЮДКА]===&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki  Материал из Википедии]===&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Верблюдка</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0"/>
				<updated>2014-11-30T17:28:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Верблюдка, -ки, '''''ж. ''Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10. &lt;br /&gt;
[[Категорія:Ве]]&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   ]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВЕРБЛЮ́ДКА, и, ж. Кущувата трав’яниста рослина-бур’ян. Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки (Гончар, Таврія.., 1957, 126).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://eslovnik.com/%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%91%D0%9B%D0%AE%D0%94%D0%9A%D0%90 E-slovnik]===&lt;br /&gt;
-и, ж.&lt;br /&gt;
Кущувата трав'яниста рослина-бур'ян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovopedia.org.ua/35/53394/48783.html Cловопедія]===&lt;br /&gt;
верблюдка &lt;br /&gt;
іменник жіночого роду&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Материал из Википедии — свободной энциклопедии]===&lt;br /&gt;
Верблю́дка (лат. Corispérmum) — род растений семейства Маревые (Chenopodiaceae), насчитывает более 60видов.&lt;br /&gt;
===[http://leksika.com.ua/15110217/ure/verblyudka Leksika.com.ua]===&lt;br /&gt;
ВЕРБЛЮДКА (Corispermum) - рід рослин родини лободових. Однорічники, з черговими вузькими листками; квітки двостатеві, дрібні, сидять у пазухах приквітків, плоди плоскі, здебільшого крилаті. Бл. 60 видів, поширених переважно в Євразії. В СРСР бл. ЗО видів, з них в УРСР - 9. Деякі види В., напр. В. лискуча (С. nitidum) та В. східна (С. orientale)- бур'яни; окремі В. добре поїдають верблюди, вівці, кози.&lt;br /&gt;
==Іноземні словники==&lt;br /&gt;
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/479919  Словари и энциклопедии на Академике]===&lt;br /&gt;
Верблю́дка:&lt;br /&gt;
Верблюдки (Rhaphidioptera) — отряд насекомых.&lt;br /&gt;
Верблюдка (Corispermum L.) — род растений семейства Маревые.&lt;br /&gt;
Верблюдка — гора в Хостинском районе города Сочи, Краснодарский край, Россия.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://slovnykar.com/uk/en/verbljudka  Українсько-англійський словник]===&lt;br /&gt;
Верблюдка - бот. tick-seed&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.]===&lt;br /&gt;
•	Верблюдка — рослина з роду волошка родини айстрових.&lt;br /&gt;
•	Верблюдка (комаха) — комаха, довжиною 1,5 см, розмах крил до 28 мм; живе в широколистих лісах і посадках; живиться попелицями, гусінню, личинками короїдів.[1]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 11.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 44.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 22.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: 33.JPG|x140px]] &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
https://vk.com/video3046393_169858984&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
=== Верблюдка безглазая===&lt;br /&gt;
Описание вида&lt;br /&gt;
Наиболее примитивный представитель верблюдок, остатки известны из пермских отложений.&lt;br /&gt;
Безглазые верблюдки отличаются от настоящих верблюдок отсутствием на лбу простых глазков. Усики толстые. Длина переднеспинки в два раза больше ее ширины. Длина тела 9-10 мм.&lt;br /&gt;
Сезон: июнь-июль. Встречается в различных лесах, где предпочитает увлажнённые участки. Личинки развиваются под корой, где питаются короедами и их личинками. Занесена в Красную Книгу (III категория). Редкий вид, встречающийся в небольших количествах и на ограниченной территории.&lt;br /&gt;
Распространение: северо-запад Европейской части России.&lt;br /&gt;
Більше читайте тут: [http://coleop123.narod.ru/neuroptera/Inocellia_crassicornis.htm]&lt;br /&gt;
===[http://traditions.org.ua/kalendarni-sviata/vesnianyi-tsykl/314-7-kvitnia-blagovishchennia Українські традиції]===&lt;br /&gt;
===[http://givotnie.com/nasekomie/verblyudka/ ВЕРБЛЮДКА]===&lt;br /&gt;
===[https://ru.wikipedia.org/wiki  Материал из Википедии]===&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Слова 2014 року]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B64.jpg</id>
		<title>Файл:Медвеж4.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B64.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T17:14:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B63.jpg</id>
		<title>Файл:Медвеж3.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B63.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T17:14:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B62.jpg</id>
		<title>Файл:Медвеж2.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B62.jpg"/>
				<updated>2014-11-30T17:14:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B61.JPG</id>
		<title>Файл:Медвеж1.JPG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B61.JPG"/>
				<updated>2014-11-30T17:14:14Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мойсак 34ПО: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мойсак 34ПО</name></author>	</entry>

	</feed>