Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Вакса

2013-12-28T17:53:51Z

Мойсак Аліна 24ПО:

'''Вакса, -си, '''''ж. ''Вакса. Уман. І. 62.

[[Категорія:Ва]]
==Сучасні словники==
[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=6399 ''' ВАКСА ''']
*вакса; ж.
(лат.)
1. Розріджений стан газу.
2. Простір без речовини.

[http://sum.in.ua/s/vaksa ''' ВАКСА ''']

*ВАКСА, и, жін. Чорна мазь для чищення шкіряного взуття. Загнибіда нарядився у новий сукняний убір і ..чоботи до вакси, на рипу (Панас Мирний, III, 1954, 82); Шагайда побачив лише одного безногого грека в тюбетейці, що дрімав біля своїх щіток і пуделок з ваксою (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155); * У порівняннях. Море здавалося там зовсім чорним, як вакса (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 277).

[http://slovopedia.org.ua/49/53394/356202.html ''' ВАКСА ''']

*ді́ло труба́ (таба́к, ва́кса) чиє, ірон. Комусь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи. Кукса хоч і п’яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (В. Кучер); (Хома:) Ваші бороняться. Тількитабак діло їхнє: стрілять нічим! (Я. Мамонтов); — Який перший потяг, з тим і їду. — Хм. Діло вакса,— кінчив Черв’як (І. Микитенко). ді́ло тютюно́м па́хне. Він раніше за нас… пронюхав, що його діло тютюном пахне (Д. Прилюк).

[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD ''' ВАКСА ''']
*Гуталин, или вакса — мазь для чистки обуви, изобретённая во Франции при Карле II. Приготовлялась из яйца, сбитого с печной сажей и разведённого в уксусе или пиве. Ныне распространена «английская» вакса. Главные составные части: костяная сажа,воск, льняное масло, терпентинное масло, патока, шеллак и др. Рецептов для приготовления ваксы множество; в одни входит сажа, в другие анилиновые краски и пр.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вакса 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вакса 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вакса 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вакса 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://www.poetomu.ru/publ/zhurnal/glazami_rebjonka/chto_takoe_vaksa/6-1-0-243]. Что такое вакса?

Файл:Вакса 4.jpg

2013-12-28T17:42:57Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Вакса 3.jpg

2013-12-28T17:41:23Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Вакса 2.jpg

2013-12-28T17:36:35Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Вакса 1.jpg

2013-12-28T17:33:40Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Вигін

2013-12-28T16:31:15Z

Мойсак Аліна 24ПО:

'''Ви́гін, -гону, '''''м. ''Выгонъ, пастбище за селомъ. ''Край великого зеленого вигону стояла корчма. ''Левиц. І. 14.
[[Категорія:Ви]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vyghin Академічний тлумачний словник ''' ВИГІН ''']
*, гону, чол. Простора вільна ділянка біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю. На вигоні телят [осел] перелякав; Ускочив у село — всяк очі витріщає (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 186); Потім хлопчик погнав з вигону гусей (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 162).
[http://sum.in.ua/s/vyghyn ''' ВИГІН ''']

*ВИГИН, у, чол. Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту. Сюди найближче з півночі підходив вигин Бугу, добираючись примхливо покрученими колінами до селянських садиб (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 232); Бачив [скульптор] лише море соняшників, білу косинку та артистичні вигини чудових рук (Олесь Гончар, I, 1954, 508); У новонародженого хребет майже не має вигинів (Шкільна гігієна, 1954, 68).

[http://slovopedia.org.ua/32/53394/30281.html''' ВИГІН ''']

* ВИГИН – ВИГІН
Вигин, -у. Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту.
Вигін, -гону. Місцевість коло села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вигін 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вигін 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вигін 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: вигін 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://gazeta.ua/articles/life/_malovnichij-vigin-riki-kolorado-ulyublene-misce-amerikanskih-samogubciv/522116]. Мальовничий вигин ріки Колорадо - улюблене місце американських самогубців
Вигнута форма цієї пам'ятки повністю відповідає своїй назві. Знаходиться цей вигин річки Колорадо на території національної зони відпочинку каньйону Глен ( Glen Canyon National Recreation Area ). Завдяки своїй красі , симетричності і достатній близькості до " цивілізації ", це місце щороку приваблює величезну кількість туристів.
Підкова знаходиться недалеко від траси 89, приблизно в чотирьох кілометрах на південь від містечка Пейдж в Арізоні. Від паркування потрібно пройти всього кілометр, щоб опинитися на краю обриву. Підкова приваблює своєю красою не тільки туристів і любителів всього прекрасного, неофіційно це місце є " столицею " самогубців штату Арізона.

Файл:Вигін 4.jpg

2013-12-28T16:29:34Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Вигін 3.jpg

2013-12-28T16:27:56Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Вигін 2.jpg

2013-12-28T16:26:43Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Вигін 1.jpg

2013-12-28T16:25:58Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Вогоник

2013-12-28T15:31:58Z

Мойсак Аліна 24ПО:

'''Вогоник, -ка, '''''м. ''Огонекъ. Ум. отъ '''вогонь. '''
[[Категорія:Во]]
==Сучасні словники==
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7841-voghon.html ''' вогоник ''']
*Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок,вогоник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C/ ''' вогоник ''']
*вогонь (зменшено-пестливі — вог¬ник, вогничок, вогоник) = огонь —

1)розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпу¬чим світлом; полум’я; дає світло й тепло, два головні джерела життя, тому здавна був об’єктом культу в усіх народів, символом Божої си¬ли; наші давні предки вірили, що вогонь був виявом сонячного бога на землі, послом Неба на землю (другим сином бога Неба Сварога, тому його стародавні пам’ятки ча¬сом називають Сварожичем); во¬гонь святий, тому здавна за його допомогою чинили Суд Божий, — вірили, що невинного вогонь не спалить, а «на злодієві шапка го¬рить»; відомий у народі також спо¬сіб проби вогнем — давати підо¬зрюваній людині в руки подержа¬ти розжарене залізо: коли попік¬ся — винен, бо невинного залізо не пектиме; не можна плювати у вогонь (у гуцулів кажуть: «Огонь святий мститься, як його не шану¬ємо»); при вогні не можна говори¬ти непристойності; вогонь має благодійну та очищувальну й за¬хисну силу (тому стрибають через нього у купальську ніч, розпалю¬ють його напередодні Великого четверга, у ніч перед Великоднем, через вогонь переводять весільний поїзд і молодих, «смалять молоду» після шлюбної ночі, скакаючи ра¬зом з нею через вогнище); у Є. Гу¬цала («Баба Онися») йдеться про очищення вогнем від злих духів через купання в ньому; вираз «між двох вогнів» на означення безви¬хідного становища, коли небезпе¬ка загрожує з обох боків, походить, можливо, від татарського віруван¬ня в те, що людина, яка пройде між двома вогнями, очиститься від усяких злих намірів; князь Михай¬ло Чернігівський 1246 р. загинув у Орді, відмовившись пройти між такими вогнями; вогонь виступає символом плодючості, тому на ве¬сіллі використовують свічки; як символ життя (тутешнього й по¬тойбічного) постає в запалених свічках; про постання вогню існу¬ють прометеївські легенди; прооб¬разом Прометея став згодом ар¬хангел Михаїл, в іншій легенді — архангел Гавриїл, який за наказом Бога кинув залізну палицю, та вда¬рилась об камінь, і розсипалися вогненні іскри; так люди стали до¬бувати вогонь, вдаряючи залізо об камінь. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить (М. Номис); Во¬гонь — цар, а водиця — цариця (приказка); 3 вогню та в полум’я (з однієї біди в іншу, ще більшу — М. Номис); Хоч вогню до нього прикладай (таке запекле, що не відсту¬питься — М. Номис);

2) живий во¬гонь — добутий через тертя дерева об дерево; здавна вірять у його особливо велику магічну, цілющу й очищувальну силу; тому вжива¬ють його в особливих випадках, коли треба розпалити новий ро¬динний вогонь або коли його ви¬користовують для деяких магічних дій; вівчарі, виганяючи вівці пасти на полонину, добувають живий вогонь на Юрія, який має горіти до Покрови; якщо згасне — це ві¬щує велике нещастя; див. ще ватра, оборювання;

3) мандрівні (блукливі) вогники (вогні) — нічні відблиски (блідо-синє світіння) від решток перегниваючої органічної матерії; найчастіше бувають на болотах і цвинтарях; рухом повітря легко пересуваються — ніби женуться за тим, хто від них утікає, і тікають від того, хто наближається; вірили в те, що то частина пекельного вогню; такі вогники світяться на могилах лише дуже великих гріш¬ників, яких Бог карає пеклом ще до Страшного суду; вважають та¬кож, що це душі померлих (на болотах — душі нехрещених дітей, також, можливо, закопані скарби, що таким чином себе виявляють); скарби нібито бувають закляті (вогники тоді горять до півночі, і такі скарби охороняє нечиста си¬ла) і не закляті (вогники горять під ранок, отож скарби, якщо пощас¬тить, можна викопати); блукливі вогники на болотах вважають та¬кож підступами диявола, який за¬манює туди подорожніх;

[http://sum.in.ua/s/voghonj''' вогоник ''']

*ВОГОНЬ (розм. ОГОНЬ), гню, чол.
1. тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (Микола Бажан, Роки, 1957, 306); * У порівняннях. — До вас гості наїхали! — Які? — питаю, а саму як огнем обхопило (Марко Вовчок, I, 1955, 12).
Мандрівний (блукаючий) вогонь — блідо-синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу — метану. Розповів [Тихозоров] про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (Олесь Донченко, II, 1956, 69).
♦ Боятися (стерегтися) як вогню — дуже боятися, стерегтися. Козаки його [пана] стереглись як огню (Марко Вовчок, I, 1955, 41); В завкомі його бояться як вогню (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 232); Вогнем дихати на кого — дуже сердитися на кого-небудь. [Харитина:] Бачу і серцем чую, що тут всі против мене вогнем дишуть(Карпенко-Карий, II, 1960, 245); Вогнем і мечем, книжн. — з нещадною жорстокістю, знищуючи все. То було померше село, може, ще старіше, ніж була Вербівка, може, знесене татарським або польським мечем та вогнем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 261);Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду за ким, з ким — іти на все, на будь-який самовідданий учинок заради кого-небудь. Їхній генерал, улюблений Олександр Васильович [Суворов], що завжди поділяв з ними всі злигодні бойового життя, полководець, з яким вони раді були йти і у вогонь і в воду, — він і тепер з ними, у самому пеклі бою (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 78); Верховодив [Федя] над усіма хлопчаками.., які йшли за своїм отаманом у вогонь і у воду (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 13); За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду (Олесь Гончар, III, 1959, 188); Гратися (грати) з вогнем — поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне. — Я приїхав попередити, щоб ви.. покинули гратися з вогнем, бо потім пізно буде! Ще ваше щастя, що більших безчинств не зробили (Михайло Стельмах, I, 1962, 633); Він за ганебне діло взявся: з вогнем шпигун небесний грав. З землі Америки він знявся, а на радянську землю впав(Володимир Сосюра, Щастя, 1962, 47); Диму без вогню не буває (немає) — на все є своя причина. Кожен давню правду знав: Диму без вогню немає (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 85); З вогню [та] в полум'я — з однієї неприємності в іншу, що більшу. З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванна, щоб його спіймали тут, як мишу, й розстріляли тепер уже напевне (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 39);Кидати вогнем (блискавицею) — сердитись на когось, погрожувати; Між двох вогнів — про безвихідне, скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків. Виходить, між двох вогнів опинилася [Марина]. З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 85); Підливати (підлити) масла у вогонь див. підливати; Пройти вогонь і воду — багато всього пережити, зазнати; мати складне, небездоганне минуле. [Кость:] Страх не люблю отих «глиб око розумних», надто спритних, що пройшли вогонь і воду (Захар Мороз, П'єси, 1959, 107);Чужими руками вогонь загортати див. загортати; Як (мов і т. ін.) вогонь з водою хто з ким — хтось перебуває в непримиренних стосунках з кимсь.

2. тільки одн., перен. Душевне піднесення, натхнення. Та не має такої сили мій вогонь! І от чому він не потішив мене в моїй тузі великій (Леся Українка, III, 1952, 690); Біля чийогось двору гурт. Власне, який і гурт: Грицько-гармоніст. — Е, мало лишилось од того колишнього Грицька — занепав зовсім: не ті вже кучері з-під кашкета.. Та й у грі — нема вогню, ледве пілікає (Андрій Головко, I, 1957, 336);
// чого і без додатка. Пристрасть, запал. [Кречет:] Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми (Олександр Корнійчук, I, 1955, 127); В огнем, жагою, пориванням Вона [М. К. Заньковецька] серця палила всім, Страждання граючи, стражданням Сама була вона живим (Максим Рильський, I, 1956, 376);
// Про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу. Параска в її літа вогонь-дівка була. Весела, співлива... (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 239); — Вогонь, не дівчина, — сказав Зуб.. В неї горить усе під руками (Вадим Собко, Справа.., 1959, 29).

3. Те саме, що вогнище 1. Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (Нечуй-Левицький, III, 1956, 269); [Лев:] От ліпше хмизу пошукай по лісі та розпали вогонь (Леся Українка, III, 1952, 209); Не доходячи до байрака, він помічає у густоліссі, не так далеко від смолокурні, золотий кущик вогню (Михайло Стельмах, I, 1962, 501).

4. Світло сонця, освітлювальних приладів. О. Хведор підняв чарку проти свічки. Кришталева чарка неначе засміялась проти вогню (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119); Темно по хатах. Тільки в Матюхи всі вікна в огнях (Андрій Головко, I, 1957, 54); Повільно врізалися [новобудови] в тайги сліпучими лезами електричних вогнів (Олесь Донченко, II, 1956, 9);
// перен. Блиск очей, що звичайно відображає якийсь внутрішній стан людини. Музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! (Леся Українка, I, 1951, 133); Очі йому горять упертим вогнем (Іван Микитенко, II, 1957, 58).

5. тільки одн., розм. Про жар, підвищену температуру тіла. [Комісар:] Важко, товариші... Вогонь пішов у ноги, руки, у жилах розійшовся... (Олександр Корнійчук, І, 1955, 32); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі під корою бинтів (Леонід Первомайський, II, 1958, 403).

6. тільки одн. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін. Справа і зліва озвалися кулемети, взялися люто сікти по мосту перехресним вогнем (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 138); — Як я команду дам, щоб огонь відкривали? Горло ж зовсім захрипло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261).

7. у знач. виг. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти. [Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Чекаленко, третій шрапнеллю! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 57); Один з солдатів раптом скочив на вікно, розбив його кулаком і подав команду: — Вогонь! (Олександр Довженко, I, 1958, 141).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ВОГНИК 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ВОГОНЬ 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вогонь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вогонь 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[ http://www.ukrlib.com.ua/books/printzip.php?id=117&bookid=4].

Тютюнник Григір Вогник далеко в степу

*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C_(%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F) ], Матеріал з Вікіпедії
Вого́нь (міфологія) — як найбільший добродій людства, справжній творець цивілізації, що дає світло і тепло, два головні джерела життя, із найдавніших часів був об'єктом культу і СИМВОЛОМ БОЖЕСЬКОЇ СИЛИ.

*[ http://www.vohon.plast.org.ua/ ]. Вифлеємський вогонь миру
Цю прекрасну передріздвяну традицію – розповсюджувати Вифлеємський вогонь миру – започаткувала у 1986 році австрійська телерадіокомпанія ORF з міста Лінц. Із самого початку акція планувалася з метою підтримки неповносправних дітей та усіх, хто потребує допомоги та уваги в передріздвяний час. І одразу ж цю благородну справу взяли в свої руки скаути.
Щороку представники ORF та австрійські скаути беруть Вогонь на місці народження Ісуса Христа у Вифлеємі, а далі транспортують його літаком до Австрії. Після урочистостей у Віденському Кафедральному соборі естафета передається до сусідніх країн. Саме із рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, Вифлеємський Вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, миру, злагоди і сподівання, яке мандрує із заходу на схід, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового.
По Україні Вифлеємський Вогонь поширюють члени Пласту - Національної скаутської організації України. Цього року пластуни п'ятнадцятий рік поспіль переберуть Вифлеємський Вогонь Миру від польських скаутів і передадуть його українській громаді, церквам, занесуть до дитячих притулків, лікарень, щоб ті, хто перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки.
У скаутському поясненні – палаючий вогник символізує очікування в період посту, повну жертовність. Світло є символом тепла, миру та злагоди, а також душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно цей промінчик - це солідарність зі всіма, хто є далеко, солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості. Ще у XII столітті один учасник христових походів привіз це світло з Вифлеєму, як дар для своєї родини і близьких, як символ найбільшого Добра.
Ідея Вогню і його проста символіка сприйнялися українською громадою і впродовж останніх років для багатьох з нас Вогонь став доповненням під час святкування Різдва Христового. Тому Вогнем з Вифлеєму люди запалюють свічки на Святу Вечерю. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану – до 19 січня. Потім його можна погасити. Люди можуть брати Вогонь на кожну Святу Вечерю.
У попередні роки акцію передачі священного сяйва благословили Українська Греко-Католицька Церква, Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Автокефальна Православна Церква та Римо-Католицька Церква в Україні.
Долучайтесь до світла Вифлеємського вогню миру і Ви!

*[http://junona.org/modules.php?name=Sonnic&pa=word&link=d09ed0b3d0bed0bdd18c]. Толкование снов Огонь, сон Огонь, приснилось Огонь

Файл:Вогонь 4.jpg

2013-12-28T15:29:13Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Вогонь 3.jpg

2013-12-28T15:26:02Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:ВОГОНЬ 2.jpg

2013-12-28T15:23:38Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:ВОГНИК 1.jpg

2013-12-28T15:21:28Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Вовчок

2013-12-28T13:55:38Z

Мойсак Аліна 24ПО:

'''Вовчок, -чка, '''''м. ''1) Ум. отъ '''вовк. '''2) Названіе собаки. О. 1862. VIII. 18. 3) '''— муха. '''Нас. ктирь, Asilus. Вх. Пч. І. 5. 4) Долгоносикъ амбарный, Calandra granaria. Вх. Лем. 400. 5) Личинка майскаго жука. Вх. Лем. 400. 6) Раст. Orobanche ramosa L. ЗЮЗО. І. 130. 7) Сережка на вербѣ. Мнж. 177. 8) Побѣгъ отъ древеснаго корня. 9) Зубъ у лошади, мѣшающій ѣдѣ. Мнж. 177.
[[Категорія:Во]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/vovchok Академічний тлумачний словник ''' ВОВЧОК ''']

*ВОВЧОК, чка, чол.
1. (Orobanche, L.). Паразитична рослина, що розвивається на коренях інших рослин. Вовчок, відбираючи від рослини поживні речовини і воду у великій кількості, дуже пригнічує рослину, що призводить до втрати врожаю(Захист рослин.., 1952, 367).
2. (Gryllotalpa vulgaris). Комаха з ряду прямокрилих; капустянка. Вовчок — багатоїдний шкідник. Він любить моркву, помідори, капусту, картоплю.. Псує садові та лісові розсадники.. Оселюється вовчок тільки на вологих місцях (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 24).
3. Невеличкий ссавець з роду гризунів, що впадає в зимову сплячку; соня. У лісі, серед гілок дикої яблуні, причаївся звірок, схожий на невеличку білочку, — вовчок (Наука і життя, 8, 1967, 43).
4. Пагін, що виростає на старому стовбурі дерева, куща. Часто із сплячих бруньок [плодових дерев] розвиваються дуже сильні.. пагони, або вовчки (Садівництво і ягідництво, 1957, 38).

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=51489 ''' ВОВЧОК ''']

Вовчок 1
прізвище або псевдонім
Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Вовчок 2
іменник жіночого роду, істота
населений пункт в Україні

[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/1165/%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA ''' ВОВЧОК ''']

* -чка/, ч.
1) Паразитична рослина, що розвивається на коренях інших рослин.
2) Комаха з ряду прямокрилих; капустянка.
3) Невеличкий ссавець із роду гризунів, що впадає в зимову сплячку; соня.
4) Пагін, що виростає на старому стовбурі дерева, куща.
*I -чка/; уменьш.
волчо/к
II -чка/
1) (побег) бот., сад. волчо/к
2) энт. медве/дка
3) зоол. со/ня
4) (соцветие) бот. диал. серёжка

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вовчок 1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вовчок 2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: загруженное.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вовчок 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/159159/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA].
Вовчок Марко (псевдоним; настоящие имя и фамилия Мария Александровна Вилинская-Маркович) [10(22).12.1833, с. Екатериновка, ныне Елецкого района Липецкой области, — 28.7(10.8).1907, близ г. Нальчика], украинская и русская писательница. Родилась в дворянской семье. С 1851 по 1859 вместе с мужем этнографом А. В. Марковичем жила на Украине. В 1857 опубликован в Петербурге сборник рассказов «Народнi оповiдання Марка Вовчка» («Украинские народные рассказы», рус. пер. под редакцией И. С. Тургенева, 1859). В 1859 В. опубликовала «Рассказы из народного русского быта». Проникнутые сочувствием к украинскому и русскому крестьянству, протестом против крепостничества, рассказы В. были восторженно встречены прогрессивной общественностью. Дружба с Т. Г. Шевченко помогла В. укрепиться на революционно-демократических позициях. Антикрепостническая повесть «Институтка» (1860) И. Франко относил «к наиболее выдающимся жемчужинам нашей литературы».
В 1859—67 В. жила за границей (в Германии, Швейцарии, Италии и главным образом во Франции), встречалась с А. И. Герценом, Н. П. Огарёвым, Н. А. Добролюбовым, была близка с польской и чешской политической эмиграцией, со многими деятелями французской культуры. За границей написаны: повесть на украинском языке «Три доли» (1861), «Сказка о девяти братьях разбойниках и о десятой сестрице Гале» (1863), сказка «Кармелюк» (1865), и на русском языке: повести «Тюлевая баба» (1861), «Глухой городок» (1862) и др. После возвращения в Россию В. сблизилась с Д. И. Писаревым, сотрудничала вместе с Н. А. Некрасовым и М. Е. Салтыковым-Щедриным в журнале «Отечественные записки», где были опубликованы её романы и повести: «Живая душа» (1868), «Записки причетника» (1869—70), «В глуши» (1875) и др. В 1874 вышел сатирический сборник «Сказки и быль». В. рисовала картины бедственного положения народа, образы передовых людей, не мирившихся с социальной несправедливостью. С конца 60-х гг. В. переводила научные и художественные произведения французских, немецких, английских, датских и польских авторов. С глубоким сочувствием встретила В. Революцию 1905—07. Её наследие занимает значительное место в украинской и русской литературе.

*[http://www.euralis.com.ua/ua/science_and_technology/sunflower/vovchok-vorog-p-d-kontrolem/],
Вовчок (Orobanche cumana) — це рослина-паразит, що вражає соняшник. Цей паразит, батьківщиною якого є землі Середземноморського басейну, ось вже понад 50 років завдаєгосподарствам, розташованим в Іспанії, Туреччині та інших країнах Чорноморського регіону, величезних збитків.
Вовчок — одна з найбільш стійких рослин-паразитів, що знижує врожаї соняшнику, оскільки є дуже шкідливою і здатною швидко поширюватися на великі території. Вовчок не виробляє хлорофіл, тому змушений висмоктувати поживні речовини з рослини-хазяїна (соняшнику), іноді до повного її знищення. Таким чином, втрати врожайності можуть бути колосальними.
Цей паразит розмножується в геометричній прогресії, оскільки продукує значну кількість мікроскопічного насіння (від 200 до 400 мкм), і він дуже легко переноситься із поля на поле.Крім того, вовчок постійно мутує, виробляючи все більше і більше нових небезпечних рас. Расами А-Е вражена основна частина території навколо Чорного моря, а в деяких районах за кілька останніх років з’явилися нові раси цього паразита.
Ми пропонуємо 2 способи боротьби із вовчком:
• Хімічна боротьба із застосуванням гібридів соняшнику, стійких до гербіциду виробничої системи Clearfield на основі імазамоксу.
• Генетична боротьба — розвиток генів соняшника, стійких до нових різновидів паразита.
Знаючи про те, яку небезпеку становить для фермерів вовчок, «ЄВРАЛІС Семенс» невпинно працює над тим, щоб залишатися лідером у технології Clearfield® і розвитку нових стійких генів, пропонуючи широкий спектр продуктів і рішень для всіх ситуацій.
Незабаром з’являться нові, ще більш ефективні розробки, наприклад гібриди на основі технології Clearfield®, стійкі до нових різновидів вовчка, що зберігають при цьому високий рівень врожайності.

*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9], Вовчок звичайний
Вовчок звичайний, або Капустянка, Ведмедка (Gryllotalpa gryllotalpa L.) — комаха з родинии прямокрилих. В Україніпоширена повсюдно. Тіло завдовжки 35-50 мм. Забарвлення коричневе, з шовковим відтінком. Передні ноги копальні, розширені, з зубцями. Крила розвинені, прозорі, з густою сіткою жилок. Яйця за розмірами та формою нагадують просяне зерно діаметром 3-5 мм. Личинки імагоподібні. У пронімф (личинок четвертого віку) з’являються зачатки крил.

*[http://www.zoolog.com.ua/ssavci227.html],
Вночі соня-вовчок у пошуках корму безшумно рухається серед густого листя дерев і чагарників. Чому цю жваву тварину назвали сонею? Звірок взимку впадає в довгу сплячку, що триває сім, а в холодних регіонах - всі вісім місяців. Соня-вовчок спочатку проживала в листяних лісах. Сьогодні вона зустрічається також у високогірних лісах і садах, якщо там ростуть плодові дерева і чагарники. Ці звірки є активними в нічний час. Корм вони шукають на деревах і чагарниках, вправно лазячи по стовбурах і перестрибуючи з гілки на гілку. Якшо намічений плід падає вниз, соня „летить" за ним услід, тримаючи кінцівки і хвіст паралельно до землі. Тварини зазвичай не віддаляються далеко від гнізда. У свою домівку вони повертаються з першими променями сонця. Гніздо соні вистелене сухим листям та гілочками і зазвичай розташоване в дуплі дерева, у щілині між каменями, під дахом будинку або в порожньому пташиному будиночку. Соня-вовчок одночасно може користуватися декількома житлами, які знаходяться на невеликій відстані одне від одного. У зимовому укритті соня-вовчок проводить 7-8 місяців.

Файл:Загруженное.jpg

2013-12-28T13:51:16Z

Мойсак Аліна 24ПО: Мойсак Аліна 24ПО завантажив нову версію «Файл:Загруженное.jpg»

Файл:Вовчок 4.jpg

2013-12-28T13:42:33Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Вовчок 2.jpg

2013-12-28T13:39:18Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Вовчок 1.jpg

2013-12-28T13:36:46Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Волинь

2013-12-28T12:52:09Z

Мойсак Аліна 24ПО:

'''Волинь, -ні, '''''ж. ''Волынь.
[[Категорія:Во]]
==Сучасні словники==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8C Матеріал з Вікіпедії '''ВОЛИНЬ''']
*Воли́нь (Велика Волинь, Волинська земля) — давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу (його правих приток), у північно-західній частині сучасної (з 1991 р.)України. Розташована між Поділлям на півдні та Поліссям на півночі, Західним Бугом на заході і верхнім Тетеревом та верхів'ями Ужа на сході.

[http://slovopedia.org.ua/29/53394/8144.html ''' ВОЛИНЬ ''']

* історична обл. України у басейні пд. приток Прип'яті та верхів'ях Зх. Бугу. Назва від м. Волині (біля сучасного м. Городка Волинської обл.). У VII-IX ст. В. населяли сх.-слов'янські племена: дуліби, бужани, волиняни, з кінця X ст. - у складі Київської Русі, 988 кн. Володимир Святославич віддав її в уділ синові Всеволоду. З XII ст. - самостійне Володимиро-Волинське князівство; 1199, після приєднання Галицького князівства, увійшла до складу Галицько-Волинського князівства; у 2-ій полов. XIV ст. зх. частина В. відійшла до Польщі, після Люблінської унії 1569 вся В. утворила Волинське воєводство Речі Посполитої. Після поділів Польщі В. відійшла до Рос. імперії, частина Волинської губернії (центр у Житомирі); у XIX ст. зберігалися сильні пол. впливи, вел. землеволодіння, з 60-х сильна русифікація, переслідування римо- і греко-католиків;

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Волинь 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Волинь 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Волинь 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Волинь 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8C]. Історія

*[http://chtyvo.org.ua/authors/Tsynkalovskyi_Oleksandr/Stara_Volyn_i_Volynske_Polissia_Tom_1/], Стара Волинь і Волинське Полісся. Том 1

*[http://slovovolyni.com/]. Слово Волині

*[http://volyn-museum.at.ua/]. Що таке музейний простір Волині?
Станом на 2013 рік – це 17 комунальних музеїв Волинської області, 78 музейних закладів на громадських засадах, з яких 5 – носять звання „Народний музей”, 177 музейних заклади системи освіти, з яких 33 – носять почесне звання „Зразковий”. Це понад 280 тис. музейних предметів основного фонду – пам’яток матеріальної та духовної культури волинського краю, які є частиною Музейного фонду України, і ряд з яких по праву вважається культурним надбанням всього людства. Це 300-400 тис. осіб, які щорічно відвідують музеї Волині. Це понад дві сотні фахівців, які, незважаючи на всі матеріальні негаразді, що супроводжують долю музейного працівника, самовіддано зберігають, вивчають і наближають до широкої аудиторії безцінні музейні скарби.
Доробок музеїв Волині в науково-дослідницькій, експозиційній, виставковій, збиральницькій, реставраційній, науково-освітній, методичній роботі знаходить своє відображення в наукових виданнях, експозиціях, різноманітних творчих музейних проектах, що робить доступними музейні колекції для широкого загалу. Музеї Волині є визнаними джерелами духовності, науковими і культурними осередками, які дбайливо зберігають і популяризують пам’ятки минулого. Завдяки зусиллям музейних працівників зібрання музеїв Волині не тільки примножуються, але й активно служать справі розвитку української культури та науки.
Саме з метою ознайомлення всіх зацікавлених з тим, що відбувається у музейному житті Волині, і започаткований цей ресурс. Ми будемо намагатися, щоб „Музейний простір Волині” був цікавим і корисним для двох категорій відвідувачів – музейних фахівців та людей, які просто цікавляться музеями. Тому у структурі ресурсу передбачені розділи з суто професійною інформацію, а також загальні відомості, що, сподіваємось, допоможуть комусь знайти всій шлях до Музею, який вони так довго шукали. Необхідність подібного ресурсу і для фахівців, і для туристів давно стала очевидною. Аудиторія користувачів „всесвітньої павутини” в Україні постійно збільшується. Більшість туристів перед тим, як обрати маршрут, звертається до Інтернету. Ми закликаємо музейні установи, окремих працівників, а також всіх, кому цікаве життя музеїв, до співпраці. Надсилайте нам інформацію про волинські музеї і музейний простір Волині стане більш сприятливим для життя.

Файл:Волинь 4.jpg

2013-12-28T12:45:56Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Волинь 3.jpg

2013-12-28T12:44:54Z

Мойсак Аліна 24ПО: Мойсак Аліна 24ПО завантажив нову версію «Файл:Волинь 3.jpg»

Файл:Волинь 2.jpg

2013-12-28T12:42:55Z

Мойсак Аліна 24ПО: Мойсак Аліна 24ПО завантажив нову версію «Файл:Волинь 2.jpg»

Файл:Волинь 1.jpg

2013-12-28T12:42:12Z

Мойсак Аліна 24ПО: Мойсак Аліна 24ПО завантажив нову версію «Файл:Волинь 1.jpg»

Файл:Волинь 3.jpg

2013-12-28T12:38:04Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Волинь 2.jpg

2013-12-28T12:37:09Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Волинь 1.jpg

2013-12-28T12:36:33Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Фарбування

2013-12-28T12:05:31Z

Мойсак Аліна 24ПО:

'''Фарбування, -ня, '''''с. ''Окрашиваніе, крашеніе. Желех.
[[Категорія:Фа]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/farbuvannja Академічний тлумачний словник ''' ФАРБУВАННЯ ''']

*ФАРБУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням фарбувати й фарбуватися. Підштукатур ний шар захищає стіну від зволоження досить добре. Тому в рік будування будинку слід обмежитись тільки вапняним фарбуванням стін по цьому шару (Колгоспник України, 4, 1958, 15); Спосіб фарбування деревини на пні відносно простий — у просвердлені отвори, на рівні майбутнього пенька, подають з бочки по шлангах розчин барвника. Дерево вбирає його і таким способом фарбується стовбур, гілки і навіть листя (Хлібороб України, 4, 1965, 47).
[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/187571/%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Словари и энциклопедии на Академике ''' ФАРБУВАННЯ ''']

•-я, с. Дія за знач. фарбувати й фарбуватися.

* техн. вы/краска, выкра/шивание (крашение), кра/шение, окра/ска (неоконч. - ещё), окра/шивание, покра/ска
* кра/шение; вы/краска, выкра/шивание, окра/ска, окра/шивание; спец. покра/ска

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Фарб 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Фарб 2.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Фарб 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Фарб 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://mama-tato.com.ua/article/a-1383.html]. Як фарбувати яйця до Великодня

• Для фарбування яєць найкраще використовувати лушпиння цибулі, яке збирають заздалегідь. В залежності від кольору лушпиння яйця виходять від світло-рудого до темно-коричневого кольору. Якщо ви хочете, щоб колір був більш насиченим, лушпиння треба взяти побільше, і варити його близько півгодини до того, як у відвар опустите яйця. Майже фіолетові яйця виходять від лушпиння червоної цибулі. Фарбувати можна і березовим листям або харчовими барвниками.

• Щоб яйця при варінні не лопнули, їх треба близько години потримати в теплі або при кімнатній температурі, при варінні у воду можна додати столову ложку солі.

• У деяких сім'ях зберігається звичай фарбування яєць "у цяточку". Для цього мокрі яйця обвалюють у сухому рисі, загортають у марлю (кінці марлі треба щільно зав'язати ниткою, щоб рис прилип до яйця) і далі варять у цибулевийому лушпинні звичайним способом.

• Щоб пофарбовані яйця блищали, їх витирають насухо і змазують соняшниковою олією.

• Можна варити яйця, обмотані різнобарвними нитками, тоді на них виходять цікаві розводи. • Щоб яйця були пофарбовані зсередини, а не зовні, потрібно відварити їх 3 хвилини, потім дістати і у деяких місцях проткнути шкаралупу голкою, а потім кип'ятити ще 1-1,5 вилини у міцній заварці з додаванням гвоздики, кориці і коріандру.

• Щоб швидко пофарбувати яйця, відваріть їх протягом 10 хв з яким-небудь овочем: шпинат (зелений) або порізаний буряк (яскраво-червоний колір). Для мармурового ефекту, оберніть яйця в лушпиння цибулі і зверху зав'яжіть який-небудь бавовняно-паперовий матеріал.

*[http://economstroy.com.ua/sckolaremontam/642-farbyvannastin.html], Фарбування стін

*[http://14sotok.ru/alpinarij/biologichni-osoblivosti/183-farbuvannya-derevini.html].

Файл:Фарб 4.jpg

2013-12-28T12:03:46Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Фарб 3.jpg

2013-12-28T12:02:41Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Фарб 2.jpg

2013-12-28T12:01:50Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Фарб 1.jpg

2013-12-28T12:01:16Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Царівна

2013-12-27T22:35:12Z

Мойсак Аліна 24ПО:

'''Царівна, -ни, '''''ж. ''Царевна. ''Була я у царя, за тебе царівну сватала. ''Рудч. Ск. II. 11. Ум. '''Царівночка. '''''Возьми у мене дочку да царівночку. ''Грин. ІІІ. 583.
[[Категорія:Ца]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/carivna Академічний тлумачний словник ''' ЦАРІВНА ''']
*ЦАРІВНА, и, жін. Дочка царя (у 1 знач.). Скоро тілько царівна прийшла купатися і роздяглася на березі та положила на піску блискучий золотий ланцюжок, Ворона прилетіла та й хап той ланцюжок у рот (Іван Франко, IV, 1950, 75);
// розм. Про вродливу, гарно вбрану дівчину. Йому здалося, що перед ним стала якась гайова царівна, така, про яку оповідають у казках (Борис Грінченко, II, 1963, 331); * У порівняннях. Вона підносить гордо голову і, мов царівна, ..несвідомо приказує йому очима бути тут при ній (Ольга Кобилянська, III, 1956, 378); — Купіть мені, бабусечко, по новій моді убрань хороших! — Про се не турбуйся, дитя моє. Буде в тебе всього. Ти в мене будеш царівна над панночками! (Марко Вовчок, I, 1955, 105).

[http://invivio.net/ua-dict/6812/ ''' ЦАРІВНА ''']

* Царівна ж.
- 1. Дочка пануючи (1). 2. перен. разг. Гарна дівчина .

[http://eslovnik.com/%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 ''' ЦАРІВНА ''']

* -и, ж.
Дочка царя (у 1 знач.). || розм. Про вродливу, гарно вбрану дівчину.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ц 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ц 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ц 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ц 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[ http://risu.org.ua/ua/library/text/hayivky/35093/ ] ЖИЛА-БУЛА ЦАРІВНА

Жила-була царівна, царівна, царівна.

Жила-була царівна, царівна молода.
Царівно, бійся відьми злої... відьми злої!

Аж раз прийшла та відьма зла... відьма зла:

“Засни, царівно, на сто літ… на сто літ!”

І все заснуло твердим сном... твердим сном.

І виріс там густий бур’ян... густий бур’ян.

Аж раз прийшов царевич... царевич молодий.

Він поцілунком розбудив…царівну молоду.

І було в них весілля... весілля в них було.

І всі кричали слава... слава! (...тій парі молодій).

І були в них христини... христини в них були.

І всі кричали слава... слава тій парі молодій.

І виріс тут густий паркан... густий паркан.

*[ http://proridne.org/folklore/tales/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B6%D0%B0%D0%B1%D0%B0.html ], Царівна жаба

Українська народна казка Буковини

Один цар мав три сини. Як постарівся він, то сказав своїм синам:
— Ви, хлопці, женіться. Беріть луки і стріляйте. Де чия стріла впаде, там буде його наречена.
Почали вони стріляти. Старший стрілив — упала стріла в царський двір. Середущий стрілив — упала стріла у двір іншого царя. А третій стрілив — упала стріла в озеро. Пішов він до того озера, а там жаба. Просить хлопець у неї стрілу, а жаба каже:
— Бери мене за жінку, то віддам стрілу, а так не віддам.
Не хотілося йому брати за жінку жабу, але мусив.
Приходить він із жабою додому. Цар дає йому кімнату. «Живи, синку, з жабою, як така доля твоя». І живе він із жабою.
Покликав якось старий цар усіх трьох синів до себе і каже:
— Хочу бачити, котра моя невістка найкращий рушник вишиє. Котрий з вас принесе май красний рушник, той буде після мене царем.
Пішли вони і сказали за це діло жінкам. А найменший син приходить до своєї жаби і плаче. Вона питає:
— Чого ти плачеш?
— Тато дав таке завдання, що ти його не зробиш. І розказав їй про рушник. А вона каже:
— Нічо’. Ти лягай спати. На ранок усе буде готове. І жаба вишила дуже гарний рушник.
Узяли всі три сини свої рушники і пішли до старого царя. І найбільше сподобався цареві рушник, вишитий жабою.
— Оцей рушник можна чіпляти на стіну, — каже старий цар та й дає друге завдання: — Хай кожна невістка вшиє мені сорочку. Хочу бачити, чия сорочка буде, краща.
Прийшов найменший син до своєї жаби і каже:
— Сказав тато, щоб колена невістка вшила йому сорочку.
А вона говорить:
— То нічо’. Лягай спати. На ранок буде сорочка готова.
На ранок принесли всі сини сорочки. І найкраща була та, що жаба вшила. І каже цар:
— Даю вам останнє завдання. Чия жінка спече найкращий калач? Принесіть мені калачі на ранок. Чий калач буде найкращий, той і лишиться царем.
Як принесли вони на ранок калачі, як глянув цар на той, що жаба спекла, то аж у долоні заплескав. І сказав найменшому синові:
— Ти будеш царем.
І думають старші сини: «Що за цар буде наш брат, як жінка його жаба?»
А та жаба раз на ніч перекидалася жінкою, потому знов ставала жабою. І каже вона чоловікові:
— Потерпи ще з місяць, бо баба-чарівниця зачарувала мене на рік. Місяць ще зостався до кінця того строку.
Брати цікавилися: як Іван говорить із своєю жабою? Почали вони вночі заглядати у вікно і забачили, що жаба перекинулася в жінку. І як забачили, яка вона красива, то оніміли. Пішли вони та й привели свого старого батька й матір, щоб показати їм найменшу невістку. Як побачив ту невістку старий цар, то й він онімів. І цариця оніміла.
— Щось не говорять мій батько, моя мати і мої брати, — каже найменший брат своїй жінці. А вона відповідає:
— Будуть німі до тої пори, поки я стану жінкою. Як закінчиться строк, на який я зачарована, то будуть знов говорити.
І як закінчився той строк, вони знов заговорили. І передав цар на свого найменшого сина царство. І ще довго вони жили.

* [http://proridne.org/folklore/tales/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D0%B6%D0%B0%D0%B1%D0%B0.html ], Змій і руська царівна
Легенда Подніпров’я (Наддніпрянщини)
Колись на наших землях, коли Сонце було Богом, жили на землі руській чудовиська небачені. І в нашому краї був один із таких. Змій столітній жив під горою. Нападав на села, палив хати, вбивав людей.
Багато молодців хотіли звести його з життя, але дуже сильний був змій, а до того ж хитрющий, знав, де були пастки, продумував свої напади.
Жила в ті часи давні красуня нечуваної краси, пишна, білолиця, добра. Дочкою царя Русі була. Та й вирішив підлий Змій вкрасти її. Нащадка в нього не було, тож захотів одружитися на царівні. І зробив це.
Пішло по землі безкраїй:
— Вкрали красуню!
Звів нанівець всі нерви цар-отець. Видав указ і розіслав з ним гінців по всій землі руській, щоб ті оповістили, що сміливцю, який врятує дівчину, віддасть її заміж за нього і півцарства в придане дасть.
Жив на тих землях один молодець. Святогором звався. Почувши про горе, що сталося на рідній землі, сказав:
— Визволю від Змія-лиходія царівну, або не жити мені на світі білому.
Прийшов до двору, порадився з царем і вирушив на подвиг. Проїжджаючи мимо гір, побачив зв’язану царівну на скелі високій, а коло неї змія-поганця, який там ошивався. Відбувся бій славний. Через силу виграв його Святогор. З раною тяжкою виліз він на скелю та й визволив дівчину з пут.
— Вмираю! — сказав він і помер.
Царівна ж донесла вість про втрату таку народу. З тих пір слава його живе у віках.

*[ http://www.ukrlib.com.ua/books-zl/printthebookzl.php?id=246&bookid=0&sort=0 ], Про царівну місяцівну - Фредеріко Гарсія Лорка

Прийшла в кузню Місяцівна

в серпанковім покривалі,

хлопчик дивиться на неї –

краса очі пориває.

Має білими руками,

аж малому серце в'яне,

вислоняє, грішна й чиста,

тугі перса олив'яні.

"Тікай, тікай, Місяцівно,

бо як вернуться цигани,

накують із твого серця

намиста й перснів багато".

"Дай я, хлоню, потанцюю,

бо як вернуться чхавале,

ти з закритими очима

лежатимеш на ковадлі".

"Тікай, тікай, Місяцівно.

Чуєш, тупотять бахмати?"

"Ну-бо, хлоню, не топчися

по білі моїй крохмальній".

Битим шляхом скаче вершник,

мов у бубон в шлях бабаха,

а вже в кузні малий хлопчик

склепив віченьки бідаха.

Гаєм їхали цигани,

мусянджовії примари.

Очі мружили набакир,

рівно голови тримали.

А в тім гаю пугач пуга,

пугач пуга тоскно й жаско...

пливе небом Місяцівна,

за руку держить хлоп'ятко.

В кузні туж, у кузні лемент,

плачуть, голосять цигани,

а царівну місяцівну

повивають хмари, хмари.

Файл:Ц 4.jpg

2013-12-27T22:32:21Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Ц 3.jpg

2013-12-27T22:31:27Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Ц 2.jpg

2013-12-27T22:30:32Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Ц 1.jpg

2013-12-27T22:29:28Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Яблучко

2013-12-27T21:41:46Z

Мойсак Аліна 24ПО:

'''Я́блучко, -ка, '''''с. ''1) Ум. отъ '''яблуко. '''2) Родъ орнамента въ размалевкѣ глиняной посуды: круглыя точки, кружки величиной въ серебряный пятачекъ. Вас. 184.
[[Категорія:Яб]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/jabluchko Академічний тлумачний словник ''' ЯБЛУЧКО ''']
* а, сер.
1. Зменш.-пестл. до яблуко 1, 2. [Денис:] Я.. переліз через пліт й украв з півдесятка яблучок (Марко Кропивницький, II, 1958, 445); Вона ретельно визбирувала падалицю, кожне яблучко старанно розрізала й нанизувала на нитку сушитись (Олесь Донченко, II, 1956, 106); Зінаїда Петрівна.. схвильована. Якби вдень, було б видно, як під квітчастою хусткою яблучка щік пашать, палають (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 59); * У порівняннях. Мов яблучко у садочку, Кохалась дитина (Тарас Шевченко, II, 1963, 28); Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 307).
♦ Недалеко відкотиться яблучко від яблуньки (яблуні) див. відкочуватися.
2. Назва пісні й танцю. Якийсь морячок-одесит просто під відчиненим вікном у начальника вокзалу пішов вибивати «яблучко» (Олесь Гончар, II, 1959, 126).
3. Центральна частина мішені (у 1 знач.) у вигляді чорного кружка. — В яблучко! — зрадів Сергій (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34).
4. Те саме, що гал (див. гали 1). Колись гали, зокрема дубові (їх у народі звуть дубовими «яблучками»), використовували для виготовлення чорнила (Наука і життя, 5, 1973, 41).

[http://sum.in.ua/s/jabluko Академічний тлумачний словник ''' ЯБЛУЧКО ''']
* ЯБЛУКО, а, сер.
1. Плід яблуні (перев. кулястої форми). Надворі схопився вітер. Яблуні загойдали гілками.. На стіл посипались яблука (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 106); Вздовж виноградників, мов обрамлення, тяглися сади. В них достигали яблука, пізні персики (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 160); На самім споді тачанки лежали в сіні пахучі яблука(Олесь Гончар, III, 1959, 73); * У порівняннях. Від ситої їжі стала вона кругла, як яблуко (Олесь Донченко, V, 1957, 30); Червонобоким яблуком округлим Скотився день, доспілий і тяжкий (Максим Рильський, I, 1960, 258).
♦ Недалеко відкотиться яблуко від яблуньки (яблуні) див. відкочуватися; Яблуко розбрату див. розбрат 1; Яблуку ніде впасти — надзвичайно тісно від великого скупчення людей. Під високим тином, коло сільради, ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 156); На пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 59).
2. Предмет або плід, що має кулясту форму. Затамувало віддих усе віче, стежило за князем, а той витримував урочистість миті, поклав руку на яблуко меча (Павло Загребельний, Диво, 1968, 431).
▲ Адамове яблуко див. адамів; Очне яблуко див. очний.
♦ У яблуках — з круглими темними плямами на шерсті (про масть коней). Сірий у яблуках колгоспний рисак розмашисто ударив копитом (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 492); Перські в яблуках коні сахнулися від коней білої імператорської масті (Павло Загребельний, Диво, 1968, 344).
3. Уживається як складова частина деяких ботанічних назв. Земляне яблуко: а) (діал.) гриб трюфель; б) (заст.) картопля. Майже сто років російські селяни називали картоплю «земляним яблуком» (Наука і життя, 8, 1969, 25); в) (діал.) цикламен. Поруч з повсюдною назвою рослини — «цикламен» (від грецького слова, що означає «коло»), побутують і такі: «земляні яблука», «свиняча картопля», «земляні каштани» (Знання та праця, 1, 1974, 29); Райські яблука див. райський.

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/201590/%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%BE ''' ЯБЛУЧКО ''']

* -а, с.
1) Плід яблуні (перев. кулястої форми).

Я/блуко ро/збрату перен. — предмет суперечок, причина ворогування.
2) Предмет або плід, що має кулясту форму.

У я/блуках — з круглими плямами на шерсті (про масть коней).
3) Уживається як складова частина деяких ботанічних назв.

Земляне/ я/блуко — а) (діал.) гриб трюфель; б) (заст.) картопля
[http://architecture_uk.academic.ru/4128/%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%BE ''' ЯБЛУЧКО ''']
* яблуко
1. Завершення бані, намету або ліхтарика у християнській церкві, яке формою нагадує яблуко і встановлюється під хрестом. Нерідко виконується позолоченим.
2. Сфера під ангелом або прапором у вінчанні башти або шпиля на громадській споруді.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Я 1 .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Я 2 .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Я 3 .jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://mamaclub.ua/zdorove-novorozhdennogo/questions/question-22204].
Яблучко(пюре)

*[http://www.pisni.org.ua/songs/6153797.html], Червоне яблучко

Червоне яблучко,

Я тебе вкраю,

Я тебе, дівчино,

Вірно кохаю.

Червоне яблучко,

Я тебе вкушу,

Я тебе, дівчино,

Любити мушу.

Я тобі стежечки

Не городила,

Я тобі іншої

Не боронила.

Як гори, так доли

Так всюди рівно,

Як тобі, так мені

Любити вільно.

*[http://maysterni.com/publication.php?id=95715], Яблучко

Як упало яблучко з маминої гілки,

Покотилось яблучко у траву, де бджілка

Мед шукала запашний у квітках осінніх,

Де сидів малий Сашко з дідусем на сіні.

Сонце гріло й не пекло. Зáтишно довкола:

Ген журавлики сумні в небі роблять кола,

Пахне м’ята і полин, звабно листя пахне, –

Впало яблучко – лежить, навіть і не ахне.

– Чи не боляче тобі? – яблуня спитала. –

Ой бідóве*! Ой мале! Тільки б не пропало!..

– Та не бідкайся отак, – радила сорока, –

З діточками зáвжди нам радість і морока.

Як упало яблучко з маминої гілки,

Покотилось яблучко у траву,

де бджілка…

*[http://ezdimsami.com.ua/uk/yabluchko-.html],
Гостиний двір «Яблучко»

Файл:4.jpg

2013-12-27T21:38:40Z

Мойсак Аліна 24ПО: Мойсак Аліна 24ПО завантажив нову версію «Файл:4.jpg»

Файл:Я 3 .jpg

2013-12-27T21:28:05Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Я 2 .jpg

2013-12-27T21:26:41Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Я 1 .jpg

2013-12-27T21:25:34Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Яблунька

2013-12-27T20:46:44Z

Мойсак Аліна 24ПО:

'''Я́блунька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''яблуня. '''
[[Категорія:Яб]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/jablunjka Академічний тлумачний словник ''' ЯБЛУНЬКА ''']

* и, жін. Зменш.-пестл. до яблуня. Посажу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку, На вспомин єдиній! (Тарас Шевченко, II, 1963, 374); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (Олесь Гончар, III, 1959, 315); Молоді яблуньки тримають на вітах червонобокі яблука (Іван Цюпа, Добротворець, 1971, 117); * У порівняннях. Неллі розцвіла, як та молода яблунька, що вперше вкривається ніжно-рожевим квітом, і всі любуються нею (Мирослав Ірчан, II, 1958, 119).
♦ Недалеко відкотиться яблучко (яблуко) від яблуньки.

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії ''' ЯБЛУНЬКА ''']

* Села:
•Яблунька, Івано-Франківська область, Богородчанський район

•Яблунька, Рівненська область, Сарненський район

•Яблунька — колишнє село, тепер історична місцевість у Бучі, Київська область

* Річки:

•Яблунька — притока Дністра, Львівська область

•Яблунька — притока Стрию, Львівська область

[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/201596/%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Академик''' ЯБЛУНЬКА ''']

* -и, ж. Зменш.-пестл. до яблуня.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яблунька 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яблунька 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: яблунька 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яблунька 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[http://proridne.org/folklore/tales/%D0%A9%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0.html]. Щедра яблунька

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)
Були собі дід та баба. Не було в них ні дітей, ні онуків. Зате був у них сад невеличкий, але врожайний.
Якось баба захворіла. Як не старався дід: і чай з травички варив, і манну кашу — нічого не допомогло. От в один холодний день дід пішов по дрова. Одягнув кожушок, теплу шапку, та й попрямував до лісу. Дивиться, а в яблуньки кора надгризена зайцями. А яблунька ж та була бабиною улюбленицею.
Захворіє яблунька, баба ще більше заляже. Похитав дід головою та й заходився деревце рятувати: обтулив стовбур соняховими стеблами, обкрутив соломою, нагорнув побільше снігу та й намірився йти.
Коли це чує він голосок. А то яблунька мовить:
— Дякую тобі, дідусю, за турботу. А я тобі теж допоможу. Розгорни мої гілочки, там знайдеш яблучко. Воно не просте, а чарівне. З’їсть його баба й одразу одужає. Тільки одне прохання: не розказуй нікому, що я можу по-людському говорити, бо лихо мені буде.
Погодився дід, подякував яблуні та на радощах і про дрова забув, схопив яблуко та й побіг. Як казала яблунька, так все і сталося. Одужала баба. Знову зажили дід з бабою по-старому. Аж якось баба стала допитуватись у діда: скажи та й скажи, де взяв чарівне яблучко.
Дід мовчав, мовчав, та й не стримався, розповів таємницю яблуньки.
Аж тут щось страшне сталось: налетів жахливий вітер, здійнялася чорна буря, наче ніч заступила сонце. А коли все вщухло, то побачили дід з бабою прикру картинку за вікном: не залишилося від саду і сліду, все як водою змило. Ой, як зажурилися старенькі!
Але робити нічого, бо насіннячко з чарівного яблучка зберегли, от і висіяли його. А згодом і сіянці з’явилися.. Розсадили їх дід з бабою на місці старого саду.
Мало чи багато ще прожили не знаю, але яблучок зі свого саду дочекались. А ще добре запам’ятали: чужа таємниця — це святе.

*[http://www.aha.ru/~vladkov/zatonski.html].ЯБЛУНЬКА ТА ЯБЛУЧКО
"Син за батька не відповідає", - говорить народна мудрість, яку любили повторювати під час масових репресій. І тут я повністю згоден. Яка нам справа до того, чия кров тече в жилах людини? Кожен сам проходить свій шлях, вибирає свою долю. Син ленінсько-сталінського поплічника Якіра став відомим правозахисником. Відомий демократичний діяч горбачовських часів Юрій Афанасьєв - рідний племінник Лева Камєнєва. Того самого. У Києві живе Серго Гегечкорі - єдиний син Лаврентія Берії. Хто посміє кинути в нього камінь? Видатний вчений, порядна (наскільки мені відомо) людина. Ну, може образ батька в своїх спогадах дещо прикрашає. Та простимо йому це!
Але нерідко бува й так, що у поганого батька виростає поганий син. І у цьому випадку інше прислів'я каже: "Яблучко від яблуньки недалеко котиться!"
*[http://maysterni.com/publication.php?id=38995].Яблунька
Старенька яблунька навчилася співати.
Їй душу гріють тії пісеньки,

коли зимою снігові кургани

беруть в полон і стовбур,і гілки.

Вона співає,і стає молодшою,

в трухлявім серці будиться весна,

зникає сум,заметений порошею

та спогадів снується пелена.

Їй сниться літо і духмяні яблучка,

їй сняться роки молоді її...

Співать навчилася моя старенька яблунька,

їй душу гріють спогади й пісні...

Файл:Яблунька 4.jpg

2013-12-27T20:43:06Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Яблунька 3.jpg

2013-12-27T20:40:49Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Яблунька 2.jpg

2013-12-27T20:38:15Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Файл:Яблунька 1.jpg

2013-12-27T20:35:31Z

Мойсак Аліна 24ПО:

Фоса

2013-12-24T21:55:33Z

Мойсак Аліна 24ПО:

'''Фо́са, -си, '''''ж. ''Ровъ, канава, яма. ''Коло млина, млина вода фосу ріже. ''Чуб. V. 1130. ''Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. ''Грин. ІІІ. 374. ''Ой у лісі під горіхом викопана фоса. ''Грин. III. 373.
[[Категорія:Фо]]
==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/fosa ''' Фоса ''']
* и, жін., діал. Канава, рів, рівчак. Ой у лісі під горіхом Викопана фоса, — Туди забігла Ганнуся боса(Українські народні пісні, 1, 1964, 201); Над вузенькою фосою, що виблискує в гущавині кущів і латаття, зіп'явся хиткий місточок (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 42).
[http://eslovnyk.com/%D1%84%D0%BE%D1%81%D0%B0 Тлумачний словник української мови''' Фоса ''']

* -и, ж., діал.
Канава, рів, рівчак.

[http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/gwara.htm Короткий словник львівської ґвари ''' Фоса ''']
* фоса- рів

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0_(%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE) Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. ''' Фоса ''']
* Кана́ва (англ. ditch, trench, нім. Graben, Rösche) — відкрита гірнича чи геологорозвідувальна виробка, що має невеликі порівняно з довжиною поперечні розміри.

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B2 ''' Фоса ''']
* Рів — вирита яма
•Рів (оборонна споруда) — довге заглиблення в землі, яке має оборонне призначення

[http://sum.in.ua/s/jama ''' Фоса ''']
* ЯМА, и, жін.
1. Заглиблення в землі. Я собі послухати посунувсь, та, як був дурний, так і шурхнув у яму, — увесь вид кропивою пожалив. Якийсь вражий син під самісіньким тином яму викопав (Марко Вовчок, I, 1955, 38); [Матушка гуменя:] Куди ж тут іти: я нічого не бачу. Одні рови та ями, та бур'яни (Панас Мирний, V, 1955, 109); Квочка вигребла яму саме серед огудиння (Нечуй-Левицький, II, 1956, 370); Од розривів ями, ями з двох боків шосе... (Володимир Сосюра, II, 1958, 312); Оксана шугнула в заметену яму і набрала в халявку снігу (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 316); * У порівняннях. У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє (Тарас Шевченко, I, 1963, 243);
// Те саме, що могила 1. Я глянула, усміхнулась... Та й духу не стало! Й мати вмерла, в одній ямі Обох поховали! (Тарас Шевченко, I, 1951, 297); Викопали хлопці яму чумакові; Наспід положили дошки ясенові (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 103);
// Глибока вирва на дні річки, ставка, озера. — Риба в цей час напівсонна на ямах лежить, повкладалась на зиму (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 125); У лютому.. сазан, плотичка, лящ, судак, осетрові ще залягають на глибині, в зимувальних ямах(Наука і життя, 2, 1971, 61);
// Заглиблення в чому-небудь, десь. Фрідріх Іванович готує піч до другого топлення, піч оглядають, може, де яма на черені, то її треба наварити, може, поріг підгорів (Юрій Яновський, II, 1958, 242); — Залізай і спи спокійно. Не бійся нічого. — Дякую на слові. — Джмелик заліз у пахучу яму, Тимко накрив його сіном (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 269).
▲ Вовча яма див. вовчий; Горлова яма див. горловий; Очна яма — те саме, що Очна ямка (див. очний); Повітряна яма див. повітряний.
♦ Копати яму див. копати; Лягати (лягти) в яму див. лягати; Однією (одною) ногою в ямі — те саме, що Стояти однією (одною) ногою в могилі (див. нога). Уже дідовід одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що хибує, аби по стінах не дерся (Лесь Мартович, Тв., 1954, 61); Поганяти до ями див. поганяти 1; Пхати в яму див. пхати; Хоч у яму лягай див. лягати.
2. Спеціально обладнане місце для зберігання, розміщення, збирання чого-небудь. Щороку споруджуються тисячі нових корівників, свинарників, силосних башт і ям, спеціальних приміщень для приготування кормів (Колгоспник України, 2, 1957, 10); В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементові ями-басейни для збирання дощової води (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 29); Здоровіші поранені.. ховалися од бомб під паровозами, в шлакових ямах, в бункерах для вугілля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 347).
3. заст. Тюрм
а, арештантське приміщення (спочатку влаштовувалося в землі, підвалі). — Два роки тому буде, — почав він .. — Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (Іван Франко, II, 1950, 340); Сміливцеві ввижалося, ніби вже потягли його до княжого двору і вкинули в яму (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 53).
4. діал., заст. Примітивна шахта для добування нафти. Он Матій у ямі робить, у штольні... Ну, правда, — каже сопух там, задуха, таке... (Іван Франко, I, 1955, .112).
5. перен. Те, що характеризується брудом, застоєм, зосередженням низьких інтересів, інтриг, пороків тощо. Есери і меншовики остаточно скотилися 4-го липня [1917 р.] в помийну яму контрреволюційності, бо вони неухильно котилися в цю яму в травні і в червні, в коаліційному міністерстві і в схваленні політики наступу (Ленін, 34, 1973, 43); Данило, замість стати поетом, зробився петлюрівцем. І кому яке діло, як він замість романтичних вершин звалився в смердючу яму (Михайло Стельмах, II, 1962, 56).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: канава 1.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Канава 2 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: канава 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Канава 4.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
*[www.litmir.net/bd/?b=25079].
Книга "Кафе «Канава»

*[www.сны.net/dreamarticle/kanava],
К чему снится канава?

Файл:Канава 4.jpg

2013-12-24T21:52:21Z

Мойсак Аліна 24ПО: