Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Ледащо

2014-11-23T17:33:18Z

Мигун Тетяна: /* Джерела та література */

'''Ледащо, -ща, '''''с. ''1) Лѣнтяй. ''Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. ''Нп. ''Ледащо неробоче. ''Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. ''Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. ''Ном. № 8873. ''Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. ''Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. ''Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? ''Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. ''Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. ''Ном. № 561.
[[Категорія:Ле]]

1. Те саме, що ледар. Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Українські народні казки, легенди.., 1957, 101); — Через твою жінку, через оте ледащо та я буду на старість таке лихо терпіти! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); — Ледащо! Кобили приборкати нездатний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137); * Образно. Завзято погейкує хлопець: — ..Мели ногами, старий ледащо, пересувайся! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 87).
2. Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно. Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, — Полюбила козаченька П'яницю й ледащо (Павло Чубинський, V, 1874, 206); — Вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 50); Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь, а люди Сміючись згадають Ваші літа молодії, Та й скажуть — ледащо! (Тарас Шевченко, І, 1963, 160);
// Уживається як лайливе слово. Навкулачках якесь ледащо, взявши в жменю шматок заліза, трохи не проломило йому голови (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 177); Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Леонід Первомайський, II, 1958, 251);
// перен. Про непридатну, зіпсовану річ. Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Номис, 1864, № 561).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Фразеологічний словник української мови'''
ЛЕДАЩО

леда́що но́сить кого, фам. Уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває. (Мар’яна:) Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко).

неха́й (хай, бода́й і т. ін.) леда́що кому, чому, лайл. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Нехай тобі ледащо! (Укр.. присл..).

пусти́тися в леда́що. Почати робити вчинки, що викликають загальний осуд; уникати праці, вести себе безжутно, легковажно. Батьки, які синів не вчили, .. Кипіли в нефті (нафті) в казанах; Що через їх синки в ледащо Пустилися, пішли в нінащо (І. Котляревський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:111131773|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==
1. http://slovopedia.org.ua/
2. http://sum.in.ua/

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ледащо

2014-11-23T17:31:18Z

Мигун Тетяна: /* Ілюстрації */

'''Ледащо, -ща, '''''с. ''1) Лѣнтяй. ''Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. ''Нп. ''Ледащо неробоче. ''Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. ''Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. ''Ном. № 8873. ''Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. ''Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. ''Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? ''Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. ''Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. ''Ном. № 561.
[[Категорія:Ле]]

1. Те саме, що ледар. Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Українські народні казки, легенди.., 1957, 101); — Через твою жінку, через оте ледащо та я буду на старість таке лихо терпіти! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); — Ледащо! Кобили приборкати нездатний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137); * Образно. Завзято погейкує хлопець: — ..Мели ногами, старий ледащо, пересувайся! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 87).
2. Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно. Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, — Полюбила козаченька П'яницю й ледащо (Павло Чубинський, V, 1874, 206); — Вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 50); Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь, а люди Сміючись згадають Ваші літа молодії, Та й скажуть — ледащо! (Тарас Шевченко, І, 1963, 160);
// Уживається як лайливе слово. Навкулачках якесь ледащо, взявши в жменю шматок заліза, трохи не проломило йому голови (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 177); Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Леонід Первомайський, II, 1958, 251);
// перен. Про непридатну, зіпсовану річ. Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Номис, 1864, № 561).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Фразеологічний словник української мови'''
ЛЕДАЩО

леда́що но́сить кого, фам. Уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває. (Мар’яна:) Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко).

неха́й (хай, бода́й і т. ін.) леда́що кому, чому, лайл. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Нехай тобі ледащо! (Укр.. присл..).

пусти́тися в леда́що. Почати робити вчинки, що викликають загальний осуд; уникати праці, вести себе безжутно, легковажно. Батьки, які синів не вчили, .. Кипіли в нефті (нафті) в казанах; Що через їх синки в ледащо Пустилися, пішли в нінащо (І. Котляревський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:111131773|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ледащо

2014-11-23T17:29:05Z

Мигун Тетяна: /* Сучасні словники */

'''Ледащо, -ща, '''''с. ''1) Лѣнтяй. ''Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. ''Нп. ''Ледащо неробоче. ''Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. ''Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. ''Ном. № 8873. ''Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. ''Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. ''Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? ''Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. ''Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. ''Ном. № 561.
[[Категорія:Ле]]

1. Те саме, що ледар. Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Українські народні казки, легенди.., 1957, 101); — Через твою жінку, через оте ледащо та я буду на старість таке лихо терпіти! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); — Ледащо! Кобили приборкати нездатний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137); * Образно. Завзято погейкує хлопець: — ..Мели ногами, старий ледащо, пересувайся! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 87).
2. Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно. Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, — Полюбила козаченька П'яницю й ледащо (Павло Чубинський, V, 1874, 206); — Вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 50); Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь, а люди Сміючись згадають Ваші літа молодії, Та й скажуть — ледащо! (Тарас Шевченко, І, 1963, 160);
// Уживається як лайливе слово. Навкулачках якесь ледащо, взявши в жменю шматок заліза, трохи не проломило йому голови (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 177); Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Леонід Первомайський, II, 1958, 251);
// перен. Про непридатну, зіпсовану річ. Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Номис, 1864, № 561).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
'''Фразеологічний словник української мови'''
ЛЕДАЩО

леда́що но́сить кого, фам. Уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває. (Мар’яна:) Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко).

неха́й (хай, бода́й і т. ін.) леда́що кому, чому, лайл. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Нехай тобі ледащо! (Укр.. присл..).

пусти́тися в леда́що. Почати робити вчинки, що викликають загальний осуд; уникати праці, вести себе безжутно, легковажно. Батьки, які синів не вчили, .. Кипіли в нефті (нафті) в казанах; Що через їх синки в ледащо Пустилися, пішли в нінащо (І. Котляревський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Ледащо

2014-11-23T17:26:38Z

Мигун Тетяна:

'''Ледащо, -ща, '''''с. ''1) Лѣнтяй. ''Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. ''Нп. ''Ледащо неробоче. ''Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. ''Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. ''Ном. № 8873. ''Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. ''Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. ''Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? ''Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. ''Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. ''Ном. № 561.
[[Категорія:Ле]]

1. Те саме, що ледар. Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Українські народні казки, легенди.., 1957, 101); — Через твою жінку, через оте ледащо та я буду на старість таке лихо терпіти! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); — Ледащо! Кобили приборкати нездатний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137); * Образно. Завзято погейкує хлопець: — ..Мели ногами, старий ледащо, пересувайся! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 87).
2. Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно. Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, — Полюбила козаченька П'яницю й ледащо (Павло Чубинський, V, 1874, 206); — Вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 50); Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь, а люди Сміючись згадають Ваші літа молодії, Та й скажуть — ледащо! (Тарас Шевченко, І, 1963, 160);
// Уживається як лайливе слово. Навкулачках якесь ледащо, взявши в жменю шматок заліза, трохи не проломило йому голови (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 177); Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Леонід Первомайський, II, 1958, 251);
// перен. Про непридатну, зіпсовану річ. Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Номис, 1864, № 561).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Обговорення:Лебедик

2014-11-23T17:19:22Z

Мигун Тетяна:

ЛЕБЕ́ДИК, а, чол.
1. Зменш.-пестл. до лебідь 1. Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних (Павло Грабовський, I, 1959, 427); На буфеті, тумбочці, етажерці і вікні — всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків, сірих гусят (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 71).
2. перен., нар.-поет. Пестливе звертання до чоловіка. — Рятуй мене, Уласе, мій місяцю повний, мій лебедику, бо я пропаду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 338).
3. рідко. Давня народна гра. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає, — усе не довго (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 374).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Файл:Рабочий стол.jpeg

2014-11-23T17:17:59Z

Мигун Тетяна:

Обговорення:Лебедик

2014-11-23T17:17:16Z

Мигун Тетяна: /* Ілюстрації */

ЛЕБЕ́ДИК, а, чол.
1. Зменш.-пестл. до лебідь 1. Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних (Павло Грабовський, I, 1959, 427); На буфеті, тумбочці, етажерці і вікні — всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків, сірих гусят (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 71).
2. перен., нар.-поет. Пестливе звертання до чоловіка. — Рятуй мене, Уласе, мій місяцю повний, мій лебедику, бо я пропаду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 338).
3. рідко. Давня народна гра. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає, — усе не довго (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 374).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Обговорення:Лебедик

2014-11-23T17:10:38Z

Мигун Тетяна: Створена сторінка: ЛЕБЕ́ДИК, а, чол. 1. Зменш.-пестл. до лебідь 1. Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне промінняч...

ЛЕБЕ́ДИК, а, чол.
1. Зменш.-пестл. до лебідь 1. Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних (Павло Грабовський, I, 1959, 427); На буфеті, тумбочці, етажерці і вікні — всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків, сірих гусят (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 71).
2. перен., нар.-поет. Пестливе звертання до чоловіка. — Рятуй мене, Уласе, мій місяцю повний, мій лебедику, бо я пропаду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 338).
3. рідко. Давня народна гра. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає, — усе не довго (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 374).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Користувач:Мигун Тетяна

2014-11-23T17:00:02Z

Мигун Тетяна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

==Мої захоплення==