Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Мур

2013-11-30T12:42:30Z

Меляницький Іліан:

'''Му́р, -ру, '''''м. ''Каменная, кирпичная стѣна. Вх. Уг. 253. ''Перебігли вони міст, з’їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. ''Левиц. І. 218. ''Золота швайка мур пробиває. ''Ном. № 1394.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/mur '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Мур''', у, чол.
1. Висока кам'яна або цегляна стіна навколо чогось. ''— До кого я прихилюся?.. — І небога Кругом зирнула, і о мур, Об мур старою головою Ударилась (Тарас Шевченко, II, 1953, 277); Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його [революційний дух] ще не звело (Іван Франко, X, 1954, 7); За муром фортеці чутно пісню (Олександр Корнійчук, I, 1955, 209);'' * Образно. ''Республіка напружено будувала соціалізм. Партія перевертала тисячолітні мури темряви, визиску, дичавини (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 344);'' * У порівняннях. ''Козаки не розступилися і стояли нерухомо, як мур (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 20);''
// Невисока загорожа з каменю або цегли навколо чогось. ''Перебігли вони міст, заїхали на острів, поїхали попід самим садовим муром (Нечуй-Левицький, I, 1956, 161); На подвір'ї, огородженому низьким кам'яним муром, колоди лісу, розбитий грузовик, звалена апаратура (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 332).''
♦ Китайський мур див. китайський;
Муром стояти (стати) — непохитно, незламно стояти, захищаючи когось, щось. ''Вони стояли незламним муром навкруги свого прапора (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 253); — Взяти сокири і муром стати біля своєї землі (Михайло Стельмах, II, 1962, 109).''

'''Мур''' 2. Те саме, що стіна 1. ''Одлетіла давно золота свіжість листопаду, потемніли мури будинків і вже вкривалися вночі сивизною голі віти дерев (Іван Микитенко, II, 1957, 219); Ось і школи знайомі мури, і до мене біжать школярі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 244).''

[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358854.html '''Фразеологічний словник української мови''']

'''би́тися голово́ю об сті́ни'''. Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. ''— Коли ж він (Василько) до політики доріс?..—'' ''Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б’ються головами об стіни (М. Стельмах).''

'''би́тися голово́ю в мур'''. ''Стара пані тільки що головою в мур не б’ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок).''

'''кита́йська стіна́; кита́йський мур'''. Нездоланна перепона, великий бар’єр, що перешкоджає розвитку чого-небудь, зумовлює цілковиту ізольованість чого-небудь. — ''Не можна відгородити китайською стіною працю від гри (В. Сухомлинський); Любовній історії свого героя Левка Горового А. Мороз також приділяє не більше уваги, ніж інші письменники. Тільки любов у нього не відгороджена китайським муром від громадської діяльності героя (З журналу).''

'''мур лама́ти''' / злама́ти чого і без додатка. 1. Долаючи перешкоди, прагнути до чогось, досягати чого-небудь. ''Треба було знаходити спільну мову з дітьми і перш за все зламати мур недовір’я (З газети).'' 2. зі сл. гро́ші, зо́лото і т. ін. Сприяти в досягненні чого-небудь. ''— Іду зараз і виручу (Оксану): Гроші мур ламають (Т. Шевченко); Сказано: золото мур ламає! (Панас Мирний).''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-14.jpg|x140px]]
[[Категорія:Му]]

Мур

2013-11-30T12:42:13Z

Меляницький Іліан:

'''Му́р, -ру, '''''м. ''Каменная, кирпичная стѣна. Вх. Уг. 253. ''Перебігли вони міст, з’їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. ''Левиц. І. 218. ''Золота швайка мур пробиває. ''Ном. № 1394.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/mur '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Мур''', у, чол.
1. Висока кам'яна або цегляна стіна навколо чогось. ''— До кого я прихилюся?.. — І небога Кругом зирнула, і о мур, Об мур старою головою Ударилась (Тарас Шевченко, II, 1953, 277); Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його [революційний дух] ще не звело (Іван Франко, X, 1954, 7); За муром фортеці чутно пісню (Олександр Корнійчук, I, 1955, 209);'' * Образно. ''Республіка напружено будувала соціалізм. Партія перевертала тисячолітні мури темряви, визиску, дичавини (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 344);'' * У порівняннях. ''Козаки не розступилися і стояли нерухомо, як мур (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 20);''
// Невисока загорожа з каменю або цегли навколо чогось. ''Перебігли вони міст, заїхали на острів, поїхали попід самим садовим муром (Нечуй-Левицький, I, 1956, 161); На подвір'ї, огородженому низьким кам'яним муром, колоди лісу, розбитий грузовик, звалена апаратура (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 332).''
♦ Китайський мур див. китайський;
Муром стояти (стати) — непохитно, незламно стояти, захищаючи когось, щось. ''Вони стояли незламним муром навкруги свого прапора (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 253); — Взяти сокири і муром стати біля своєї землі (Михайло Стельмах, II, 1962, 109).''

'''Мур''' 2. Те саме, що стіна 1. ''Одлетіла давно золота свіжість листопаду, потемніли мури будинків і вже вкривалися вночі сивизною голі віти дерев (Іван Микитенко, II, 1957, 219); Ось і школи знайомі мури, і до мене біжать школярі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 244).''

[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358854.html '''Фразеологічний словник української мови''']

'''Мур'''

'''би́тися голово́ю об сті́ни'''. Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. ''— Коли ж він (Василько) до політики доріс?..—'' ''Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б’ються головами об стіни (М. Стельмах).''

'''би́тися голово́ю в мур'''. ''Стара пані тільки що головою в мур не б’ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок).''

'''кита́йська стіна́; кита́йський мур'''. Нездоланна перепона, великий бар’єр, що перешкоджає розвитку чого-небудь, зумовлює цілковиту ізольованість чого-небудь. — ''Не можна відгородити китайською стіною працю від гри (В. Сухомлинський); Любовній історії свого героя Левка Горового А. Мороз також приділяє не більше уваги, ніж інші письменники. Тільки любов у нього не відгороджена китайським муром від громадської діяльності героя (З журналу).''

'''мур лама́ти''' / злама́ти чого і без додатка. 1. Долаючи перешкоди, прагнути до чогось, досягати чого-небудь. ''Треба було знаходити спільну мову з дітьми і перш за все зламати мур недовір’я (З газети).'' 2. зі сл. гро́ші, зо́лото і т. ін. Сприяти в досягненні чого-небудь. ''— Іду зараз і виручу (Оксану): Гроші мур ламають (Т. Шевченко); Сказано: золото мур ламає! (Панас Мирний).''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-14.jpg|x140px]]
[[Категорія:Му]]

Мряка

2013-11-30T12:39:55Z

Меляницький Іліан:

'''Мря́ка, -ки, '''''ж. ''Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. ''Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. ''Шевч. 657. Ум. '''Мрячка. '''

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mrjaka'''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Мряка''', и, жін. 1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).

'''Мряка''' 2. Те саме, що імла; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); * У порівняннях. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Андрій Головко, I, 1957, 140).

[http://slovopedia.org.ua/29/53404/16143.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']

'''Мряка''' - атмосферні опади, що складаються з дуже вел. кількості водяних крапель (діаметром 0,1-0,5 мм); м. випадає з шаруватих хмар.

[http://slovopedia.org.ua/31/53404/28441.html '''Словник синонімів Полюги''']

'''Мряка''' - (дрібний і густий дощ) мжичка, (сильніша) сльота.

[http://slovopedia.org.ua/41/53404/267998.html '''Словник синонімів''']

'''Мряка''' - морок, пітьма, темрява, темінь, ур. тьма, д. померки; (імла) мряковина, туман, мла; (дрібний дощ) мрячка, мжичка, сльота.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-58.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-59.jpg|x140px]]

[[Категорія:Мр]]

Мряка

2013-11-30T12:39:44Z

Меляницький Іліан:

'''Мря́ка, -ки, '''''ж. ''Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. ''Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. ''Шевч. 657. Ум. '''Мрячка. '''

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mrjaka'''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Мряка''', и, жін. 1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).

'''Мряка''' 2. Те саме, що імла; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); * У порівняннях. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Андрій Головко, I, 1957, 140).

[http://slovopedia.org.ua/29/53404/16143.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']

'''Мряка''' - атмосферні опади, що складаються з дуже вел. кількості водяних крапель (діаметром 0,1-0,5 мм); м. випадає з шаруватих хмар.

[http://slovopedia.org.ua/31/53404/28441.html '''Словник синонімів Полюги''']

'''Мряка''' - (дрібний і густий дощ) мжичка, (сильніша) сльота.

[http://slovopedia.org.ua/41/53404/267998.html '''Словник синонімів''']

МРЯКА - морок, пітьма, темрява, темінь, ур. тьма, д. померки; (імла) мряковина, туман, мла; (дрібний дощ) мрячка, мжичка, сльота.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-58.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-59.jpg|x140px]]

[[Категорія:Мр]]

Милиця

2013-11-30T12:38:11Z

Меляницький Іліан:

'''Милиця, -ці, '''''ж. ''Костыль, деревяшка, деревянная нога. ''Щоб ти на милицях пішов. ''Ном. 3720. ''Коло пустки на милиці москаль шкандибає. ''Шевч. 398.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mylycja '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Милиця''', і, жін. Висока палиця з [перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні хворі на ноги або безногі люди. ''Коло пустки на милиці Москаль шкандибає (Тарас Шевченко, II, 1963, 16); Безногі каліки на двох куксах та з милицями попід обома пахвами з великою напругою лізли вгору по східцях (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 295); На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (Олександр Корнійчук, I, 1955, 162);'' * У порівняннях. ''Позаду всіх стрибав усатий боєць, спираючись на гвинтівку, як на милицю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 243).''

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F&scope=all&dicts=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

'''Деревя́шка''' – (костыль или приделанная нога) ми́лиця, дерев’я́нка, ку́ля́. [Коло пу́стки на ми́лиці моска́ль шкандиба́є (Шевч.). Оттак, як бач, на дерев’я́нці шкандиба́ю (Гліб.). Він на ку́лі́ хо́дить].

'''Косты́ль''' –
1) (посох) косту́р (-ра́), (клюка для хромых) ми́лиця, клю́чка. [Стари́й дід ле́две хо́дить з костуро́м (Сл. Ум.). Був криви́й на одну́ но́гу і взяв на́віть нову́ ми́лицю (Н. Лев.). Приколива́в і вклони́вся, схили́вся на свої́ ключки́ (М. Вовч.)];
2) (палка) клю́чка, кові́нька, ціпо́к (-пка́);

[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/милиця '''Словник синонімів''']

'''Милиця''' (висока палиця, яка слугує опорою для безногих / хворих на ноги людей), костур, костуряка

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-01.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Ми]]

Милиця

2013-11-30T12:37:55Z

Меляницький Іліан:

'''Милиця, -ці, '''''ж. ''Костыль, деревяшка, деревянная нога. ''Щоб ти на милицях пішов. ''Ном. 3720. ''Коло пустки на милиці москаль шкандибає. ''Шевч. 398.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mylycja '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Милиця''', і, жін. Висока палиця з [перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні хворі на ноги або безногі люди. ''Коло пустки на милиці Москаль шкандибає (Тарас Шевченко, II, 1963, 16); Безногі каліки на двох куксах та з милицями попід обома пахвами з великою напругою лізли вгору по східцях (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 295); На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (Олександр Корнійчук, I, 1955, 162);'' * У порівняннях. ''Позаду всіх стрибав усатий боєць, спираючись на гвинтівку, як на милицю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 243).''

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F&scope=all&dicts=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

Деревя́шка – (костыль или приделанная нога) ми́лиця, дерев’я́нка, ку́ля́. [Коло пу́стки на ми́лиці моска́ль шкандиба́є (Шевч.). Оттак, як бач, на дерев’я́нці шкандиба́ю (Гліб.). Він на ку́лі́ хо́дить].

Косты́ль –
1) (посох) косту́р (-ра́), (клюка для хромых) ми́лиця, клю́чка. [Стари́й дід ле́две хо́дить з костуро́м (Сл. Ум.). Був криви́й на одну́ но́гу і взяв на́віть нову́ ми́лицю (Н. Лев.). Приколива́в і вклони́вся, схили́вся на свої́ ключки́ (М. Вовч.)];
2) (палка) клю́чка, кові́нька, ціпо́к (-пка́);

[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/милиця '''Словник синонімів''']

'''Милиця''' (висока палиця, яка слугує опорою для безногих / хворих на ноги людей), костур, костуряка

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-01.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Ми]]

Милиця

2013-11-30T12:37:41Z

Меляницький Іліан:

'''Милиця, -ці, '''''ж. ''Костыль, деревяшка, деревянная нога. ''Щоб ти на милицях пішов. ''Ном. 3720. ''Коло пустки на милиці москаль шкандибає. ''Шевч. 398.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mylycja '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Милиця, і, жін.''' Висока палиця з [перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні хворі на ноги або безногі люди. ''Коло пустки на милиці Москаль шкандибає (Тарас Шевченко, II, 1963, 16); Безногі каліки на двох куксах та з милицями попід обома пахвами з великою напругою лізли вгору по східцях (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 295); На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (Олександр Корнійчук, I, 1955, 162);'' * У порівняннях. ''Позаду всіх стрибав усатий боєць, спираючись на гвинтівку, як на милицю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 243).''

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F&scope=all&dicts=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

Деревя́шка – (костыль или приделанная нога) ми́лиця, дерев’я́нка, ку́ля́. [Коло пу́стки на ми́лиці моска́ль шкандиба́є (Шевч.). Оттак, як бач, на дерев’я́нці шкандиба́ю (Гліб.). Він на ку́лі́ хо́дить].

Косты́ль –
1) (посох) косту́р (-ра́), (клюка для хромых) ми́лиця, клю́чка. [Стари́й дід ле́две хо́дить з костуро́м (Сл. Ум.). Був криви́й на одну́ но́гу і взяв на́віть нову́ ми́лицю (Н. Лев.). Приколива́в і вклони́вся, схили́вся на свої́ ключки́ (М. Вовч.)];
2) (палка) клю́чка, кові́нька, ціпо́к (-пка́);

[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/милиця '''Словник синонімів''']

'''Милиця''' (висока палиця, яка слугує опорою для безногих / хворих на ноги людей), костур, костуряка

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-01.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Ми]]

Міщанин

2013-11-30T12:36:36Z

Меляницький Іліан: /* Сучасні словники */

'''Міщанин, -на, '''''м. ''Мѣщанинъ. ''Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. ''Чуб. III. 472.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mishhanyn '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Міщанин''' 1. У дореволюційній Росії — особа, що належала до міщанства. ''За панування царя Миколая 1-го на Західній Україні в одному повітовому місті жив міщанин Лемішка (Нечуй-Левицький, I, 1956, 172); Чути пісню було.. і в хатах заможніших міщан та ремісництва (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 115).''

'''Міщанин''' 2. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором; обиватель. ''Буває й так, що на виробництві, в колективі, скрізь, де є громадський контроль, людина поводиться, нібито, бездоганно, а дома вона виявляє огидні риси міщанина (Комуніст України, 6, 1960, 57).''

[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/міщанин '''Словник синонімів''']

'''Міщанин''' - мешканець міста, зазв. дрібний крамар, ремісник, нижчий службовець і ін.), обиватель, міщух, філістер; бюрґер (у Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-45.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-49.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-46.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-44.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Мі]]

Міщанин

2013-11-30T12:36:26Z

Меляницький Іліан:

'''Міщанин, -на, '''''м. ''Мѣщанинъ. ''Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. ''Чуб. III. 472.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mishhanyn '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Міщанин'''1. У дореволюційній Росії — особа, що належала до міщанства. ''За панування царя Миколая 1-го на Західній Україні в одному повітовому місті жив міщанин Лемішка (Нечуй-Левицький, I, 1956, 172); Чути пісню було.. і в хатах заможніших міщан та ремісництва (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 115).''

'''Міщанин'''2. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором; обиватель. ''Буває й так, що на виробництві, в колективі, скрізь, де є громадський контроль, людина поводиться, нібито, бездоганно, а дома вона виявляє огидні риси міщанина (Комуніст України, 6, 1960, 57).''

[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/міщанин '''Словник синонімів''']

'''Міщанин''' - мешканець міста, зазв. дрібний крамар, ремісник, нижчий службовець і ін.), обиватель, міщух, філістер; бюрґер (у Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-45.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-49.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-46.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-44.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Мі]]

Мерин

2013-11-30T12:35:20Z

Меляницький Іліан: /* Ілюстрації */

'''Ме́рин, -на, '''''м. ''Меринъ, холощеный жеребець. ''Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. ''К. ЧР. 115. Ум. '''Мерине́ць. '''Ном. № 770.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/meryn'''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Мерин''', а, чол. Кастрований жеребець. ''Кожної п'ятниці Циганок запрягав у широкі сани гнідого мерина Шарапа (Максим Горький, Дитинство, 1947, 38); Всього зубів у кобил 36, у жеребців і меринів — 40 (Конярство, 1957, 26).''

[https://sites.google.com/site/sportivnikoni/slovnik-versnika '''Словник вершника''']

'''Мерин''' - кастрований жеребець. Меринів широко використовують як робочих коней.

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD*&scope=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

'''Ме́рин''' – ме́рин (-на), чи́щений (ва́ляний) о́гир (-ра) или -ний кінь (р. коня́). ''[Верну́лись із до́брим ме́рином (Куліш)].''
• Врёт, как сивый -рин – бре́ше, як ряби́й соба́ка. Глуп, как сивый -рин – дурни́й, як вівця́, як пень, як сту́па, як дра́ний чо́біт; розу́мний, як бе́ркові штани́.
Мерино́к – мерине́ць (-нця́). ''[На́ше ді́ло коза́цьке з коне́м-меринце́м по степу́ гуля́ти (Номис)]''.

==Іноземні словники==

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/agriculture/1832/МЕРИН '''Сельскохозяйственный словарь-справочник''']

'''Мерин''' - кастрированный жеребец. Кастрация несколько понижает силу, но резко изменяет характер жеребцов, облегчая совместное содержание с кобылами. Кастрация производится в возрасте 21/2 лет осенью в сентябре или октябре. Кастрация жеребцов, к-рые м. б. использованы для племенных целей, в СССР запрещается.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-08-53.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-08-54.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-08-56.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-08-55.jpg|x140px]]
|}

==Див. також=

[[Категорія:Ме]]

Мерин

2013-11-30T12:30:19Z

Меляницький Іліан:

Мажа

2013-11-30T12:29:26Z

Меляницький Іліан: /* Сучасні словники */

'''Мажа, -жі, '''''ж. ''Чумацкій возъ. ''Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби. ''Рудч. Ск. II. 143.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mazha '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Мажа''' 1. заст. Чумацький віз. ''Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують нові чумацькі мажі, вкриті шкурами, закурені в далекій дорозі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); На добру чверть милі розтягнулася валка. Риплять довжелезні мажі, ковані залізом, як рипіли за часів Святославових (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 380''); * У порівняннях. ''Скриплять вози, немов чумацькі мажі, Та не до Криму шлях лежить — в Сибір (Андрій Малишко, Книга.., 1954, 88);''

// чого. Міра ваги або об'єму, що дорівнює місткості одного чумацького воза. ''[Третій чумак:] У нас же так: щоб лисих [турків] напоїти, то треба кварту брати. А за ню [неї] ярмо віддай шинкарочці чи солі надсип з третину мажі (Сава Голованівський, Драми, 1958, 104).''

'''Мажа''' 2. діал. Віз (див. віз 1 1). ''Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами (Юрій Яновський, II, 1954, 179); По шляхах І пішо, й кінно, на селянських мажах Убогий люд із радістю в очах Спішив у Переяслав (Любов Забашта, Вибр., 1958, 96).
[[Категорія:Ма]]''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28-11-17-47.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28-11-17-46.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28-11-17-48.jpg|x140px]]
|}

Меч

2013-11-30T12:28:09Z

Меляницький Іліан: /* Сучасні словники */

'''Меч и міч, меча, '''''м. ''1) Мечъ. ''Яким мечем махає, такою путтю й погибає. ''Ном. ''і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. ''АД. ''Голий як міч, гострий як бритва. ''Ном. № 1526. ''А позад війська мечем махає. ''Чуб. '''Під меч положити'''. Изрубить. ''Скочупоскочу за тими турки, гой як здогоню під меч положу. ''Kolb. І. 101. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ '''світилки'''. Иногда сама сабля отсутствуетъ. ''Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав’язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв’язали, і світилочку перев’язали рушниками. ''Кв. І. 111. Ум. '''Мечик. '''

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Меч''' 1. Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. ''З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Шляхтичі й лицарі замовляли собі шоломи і шаблі, вибирали.. коштовні ланцюжки чи то держаки й піхви до меча (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 7); Образно. Крізь розбиту шибку Багров побачив сліпучі мечі прожекторів, які схрестила над морем ескадра (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 26); У порівняннях. Голови повернулись, і тривожно-жорстокі очі стрілись, наче мечі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 100); В неволі і ріс, і мучився Тарас, і на недолюдків — на звірів, як меч, він слово піднімав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 348);
// чого, перен. Про те, що карає кого-, що-небудь. ''Хай упаде грозовий меч відплати, і в небо бризне зловорожа кров (Володимир Сосюра, II, 1958, 207).''''
Вогнем і мечем див. вогонь; Гострити меч див. гострити; Іти на кого — що (приходити до кого) з мечем: а) починати війну проти кого-небудь. ''Хто на землі наші Із мечем іде, — Голова у того Із плеча паде (Ростислав Братунь, Грудка.., 1962, 33);'' б) іти, приходити до кого-небудь, маючи ворожі, недружелюбні наміри. ''— Ну от, бачите, дідусю, — ваш син приходив до нас з мечем, а мій тато послав мене до вас з добрим словом (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 210);''
Підняти меч — почати війну, бій з ким-небудь; піти проти когось. ''— Перш ніж підняти меч, мусимо показати Росії, хто ми [юнкери] такі, що ми несемо з собою (Олесь Гончар, II, 1959, 207);''
Схрестити мечі — вступити у бій, боротьбу, суперечку, змагання. ''[Ольга Антонівна:] Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. [Лисенко:] Ні, не треба... Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 289);''
Узяти меч у руки — підготуватися, бути готовим до війни, боротьби. ''— Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 225).''

'''Меч''' 2. заст. У старовинному весільному обряді — прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка. ''Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 94).''

[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358714.html '''Фразеологічний словник україниської мови''']

'''бра́ти / взя́ти збро́ю (меч) в ру́ки'''. Готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну. ''Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Ю. Збанацький); Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Ю. Смолич).''

'''ви́сі́ти дамо́кловим мече́м''' над ким—чим. Загрожувати кому-, чому-небудь; постійно турбувати когось. ''Небезпека бути викритим через отой вірш “дамокловим мечем” висіла над ним (А. Головко); Оце — приймуть чи не приймуть? — дамокловим мечем висіло над ним, і він докладав немало зусиль, щоб зосередитись і щось читати (В. Канівець).''

'''вогне́м і мече́м''', книжн. Нещадно; з великою жорстокістю. ''— Повернемо (хлопців) огнем і мечем, пане канцеляр! — вигукнув Єремія Вишневецький і вибіг на трибуну (П. Панч).''

'''гостри́ти''' (рідше '''точи́ти, наго́стрювати''' і т. ін.) '''ніж (меч, соки́ру''' тощо) на кого—що і без додатка, несхв. Виношувати якісь недобрі наміри щодо когось, чогось; замишляти щось. ''А той нишком у куточку Гострить ніж на брата (Т. Шевченко); Тим часом над Європою насувалися хмари, вирувала буря. Вже рвався до влади Гітлер, Муссоліні гострив ніж на Абіссінію (З газети); (Зося:) Сава його (Гната) так любить, а він на Саву ножа гострить (І. Карпенко-Карий); (Монтаньяр:) Хто хоче буть республіканцем добрим, хай гострить меч на Брута перш за все (Леся Українка); Прожив життя тихе, богобоязливе, ні на кого він меча не гострив, не важили й сусіди на нього (Б. Федорів); Закликав (Т. Шевченко) громадою обух сталить, сокиру гострити на проклятих тиранів (П. Тичина); Гриб Боровик насупився .. і рубонув, як завше, без підтексту: — Нащо на добре діло гострити сокиру? (М. Стельмах); (Яків:) Не помічав, щоб Віктор точив<''

'''дамо́клів меч''' ( рідше '''меч Дамо́кла'''), книжн. Небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь. ''Чому в їхньому домі з’явився саме Гаркуша, а не хтось інший. Це не доля, не фатум, не збіг обставин. Це — дамоклів меч! (Л. Дмитерко); Не знайдуть спільної мови, залишиться над Катериною висіти, мов клятий дамоклів меч, важка підозра, і… життя в них не буде (Ю. Збанацький); Дамокловим мечем нависає брак кваліфікованих кадрів (З журналу); Має ходити (Гонта) під дамокловим мечем, кожної миті сподіваючись смертельного удару (Я. Стецюк); Під постійним питанням, як під дамокловим мечем, саме існування національної мови (З газети); Над Україною завис меч Дамокла — Чорнобиль (З журналу).''

п'''ереко́вувати / перекува́ти мечі́ на ора́ла''', книжн. Перетворювати воєнні засоби, ресурси і т. ін. у мирні. ''Не в ті часи ми живемо, щоб мечі на орала перековувати.. Бо ніхто землі нам просто так не віддасть. Без боротьби (А. Головко); Ми завжди готові перекувати мечі на орала (З газети).''

'''підніма́ти (підійма́ти, підно́сити''' і т. ін.) / '''підня́ти (підійня́ти, підне́сти''' і т. ін.) '''збро́ю (меч, соки́ру''' і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. ''Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).''

'''схрести́ти / схре́щувати списи́ (мечі́)'''. Сперечатися, захищаючи певні погляди. (''Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв); Зацитує ось таке Антон Герасимович їхній педагогічній асамблеї, а надто ж тому патлатому дискутерові Берестецькому, з яким найчастіше схрещує списи (О. Гончар).
''
'''схре́щуються / схрести́лися списи́ (мечі́, багне́ти''' і т. ін.). 1. Хто-небудь вступає в гостру суперечку, полеміку з кимось. ''Критичні списи не раз схрещувалися над сторінками повістей Ігоря Муратова (З журналу); Це була б така собі невимушена розмова простого майстра з главою міста, але водночас схрестилися б мечі двох політичних супротивників (П. Загребельний).'' 2. Хто-небудь ступає в бій, боротьбу з кимсь. ''Російські багнети схрещувалися з яничарськими ятаганами (С. Добровольський).''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28-11-16-53.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28-11-16-27.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28-11-17-10.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

[[Категорія:Ме]]

Меч

2013-11-30T12:19:25Z

Меляницький Іліан:

'''Меч и міч, меча, '''''м. ''1) Мечъ. ''Яким мечем махає, такою путтю й погибає. ''Ном. ''і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. ''АД. ''Голий як міч, гострий як бритва. ''Ном. № 1526. ''А позад війська мечем махає. ''Чуб. '''Під меч положити'''. Изрубить. ''Скочупоскочу за тими турки, гой як здогоню під меч положу. ''Kolb. І. 101. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ '''світилки'''. Иногда сама сабля отсутствуетъ. ''Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав’язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв’язали, і світилочку перев’язали рушниками. ''Кв. І. 111. Ум. '''Мечик. '''

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

1. Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. ''З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Шляхтичі й лицарі замовляли собі шоломи і шаблі, вибирали.. коштовні ланцюжки чи то держаки й піхви до меча (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 7); Образно. Крізь розбиту шибку Багров побачив сліпучі мечі прожекторів, які схрестила над морем ескадра (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 26); У порівняннях. Голови повернулись, і тривожно-жорстокі очі стрілись, наче мечі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 100); В неволі і ріс, і мучився Тарас, і на недолюдків — на звірів, як меч, він слово піднімав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 348);
// чого, перен. Про те, що карає кого-, що-небудь. ''Хай упаде грозовий меч відплати, і в небо бризне зловорожа кров (Володимир Сосюра, II, 1958, 207).''''
Вогнем і мечем див. вогонь; Гострити меч див. гострити; Іти на кого — що (приходити до кого) з мечем: а) починати війну проти кого-небудь. ''Хто на землі наші Із мечем іде, — Голова у того Із плеча паде (Ростислав Братунь, Грудка.., 1962, 33);'' б) іти, приходити до кого-небудь, маючи ворожі, недружелюбні наміри. ''— Ну от, бачите, дідусю, — ваш син приходив до нас з мечем, а мій тато послав мене до вас з добрим словом (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 210);''
Підняти меч — почати війну, бій з ким-небудь; піти проти когось. ''— Перш ніж підняти меч, мусимо показати Росії, хто ми [юнкери] такі, що ми несемо з собою (Олесь Гончар, II, 1959, 207);''
Схрестити мечі — вступити у бій, боротьбу, суперечку, змагання. ''[Ольга Антонівна:] Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. [Лисенко:] Ні, не треба... Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 289);''
Узяти меч у руки — підготуватися, бути готовим до війни, боротьби. ''— Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 225).''

2. заст. У старовинному весільному обряді — прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка. ''Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 94).''

[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358714.html '''Фразеологічний словник україниської мови''']

'''бра́ти / взя́ти збро́ю (меч) в ру́ки'''. Готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну. ''Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Ю. Збанацький); Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Ю. Смолич).''

'''ви́сі́ти дамо́кловим мече́м''' над ким—чим. Загрожувати кому-, чому-небудь; постійно турбувати когось. ''Небезпека бути викритим через отой вірш “дамокловим мечем” висіла над ним (А. Головко); Оце — приймуть чи не приймуть? — дамокловим мечем висіло над ним, і він докладав немало зусиль, щоб зосередитись і щось читати (В. Канівець).''

'''вогне́м і мече́м''', книжн. Нещадно; з великою жорстокістю. ''— Повернемо (хлопців) огнем і мечем, пане канцеляр! — вигукнув Єремія Вишневецький і вибіг на трибуну (П. Панч).''

'''гостри́ти''' (рідше '''точи́ти, наго́стрювати''' і т. ін.) '''ніж (меч, соки́ру''' тощо) на кого—що і без додатка, несхв. Виношувати якісь недобрі наміри щодо когось, чогось; замишляти щось. ''А той нишком у куточку Гострить ніж на брата (Т. Шевченко); Тим часом над Європою насувалися хмари, вирувала буря. Вже рвався до влади Гітлер, Муссоліні гострив ніж на Абіссінію (З газети); (Зося:) Сава його (Гната) так любить, а він на Саву ножа гострить (І. Карпенко-Карий); (Монтаньяр:) Хто хоче буть республіканцем добрим, хай гострить меч на Брута перш за все (Леся Українка); Прожив життя тихе, богобоязливе, ні на кого він меча не гострив, не важили й сусіди на нього (Б. Федорів); Закликав (Т. Шевченко) громадою обух сталить, сокиру гострити на проклятих тиранів (П. Тичина); Гриб Боровик насупився .. і рубонув, як завше, без підтексту: — Нащо на добре діло гострити сокиру? (М. Стельмах); (Яків:) Не помічав, щоб Віктор точив<''

'''дамо́клів меч''' ( рідше '''меч Дамо́кла'''), книжн. Небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь. ''Чому в їхньому домі з’явився саме Гаркуша, а не хтось інший. Це не доля, не фатум, не збіг обставин. Це — дамоклів меч! (Л. Дмитерко); Не знайдуть спільної мови, залишиться над Катериною висіти, мов клятий дамоклів меч, важка підозра, і… життя в них не буде (Ю. Збанацький); Дамокловим мечем нависає брак кваліфікованих кадрів (З журналу); Має ходити (Гонта) під дамокловим мечем, кожної миті сподіваючись смертельного удару (Я. Стецюк); Під постійним питанням, як під дамокловим мечем, саме існування національної мови (З газети); Над Україною завис меч Дамокла — Чорнобиль (З журналу).''

п'''ереко́вувати / перекува́ти мечі́ на ора́ла''', книжн. Перетворювати воєнні засоби, ресурси і т. ін. у мирні. ''Не в ті часи ми живемо, щоб мечі на орала перековувати.. Бо ніхто землі нам просто так не віддасть. Без боротьби (А. Головко); Ми завжди готові перекувати мечі на орала (З газети).''

'''підніма́ти (підійма́ти, підно́сити''' і т. ін.) / '''підня́ти (підійня́ти, підне́сти''' і т. ін.) '''збро́ю (меч, соки́ру''' і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. ''Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).''

'''схрести́ти / схре́щувати списи́ (мечі́)'''. Сперечатися, захищаючи певні погляди. (''Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв); Зацитує ось таке Антон Герасимович їхній педагогічній асамблеї, а надто ж тому патлатому дискутерові Берестецькому, з яким найчастіше схрещує списи (О. Гончар).
''
'''схре́щуються / схрести́лися списи́ (мечі́, багне́ти''' і т. ін.). 1. Хто-небудь вступає в гостру суперечку, полеміку з кимось. ''Критичні списи не раз схрещувалися над сторінками повістей Ігоря Муратова (З журналу); Це була б така собі невимушена розмова простого майстра з главою міста, але водночас схрестилися б мечі двох політичних супротивників (П. Загребельний).'' 2. Хто-небудь ступає в бій, боротьбу з кимсь. ''Російські багнети схрещувалися з яничарськими ятаганами (С. Добровольський).''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28-11-16-53.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28-11-16-27.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28-11-17-10.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

[[Категорія:Ме]]

Мур

2013-11-29T15:36:56Z

Меляницький Іліан:

'''Му́р, -ру, '''''м. ''Каменная, кирпичная стѣна. Вх. Уг. 253. ''Перебігли вони міст, з’їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. ''Левиц. І. 218. ''Золота швайка мур пробиває. ''Ном. № 1394.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/mur '''Академічний тлумачний словник української мови''']

МУР, у, чол.
1. Висока кам'яна або цегляна стіна навколо чогось. ''— До кого я прихилюся?.. — І небога Кругом зирнула, і о мур, Об мур старою головою Ударилась (Тарас Шевченко, II, 1953, 277); Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його [революційний дух] ще не звело (Іван Франко, X, 1954, 7); За муром фортеці чутно пісню (Олександр Корнійчук, I, 1955, 209);'' * Образно. ''Республіка напружено будувала соціалізм. Партія перевертала тисячолітні мури темряви, визиску, дичавини (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 344);'' * У порівняннях. ''Козаки не розступилися і стояли нерухомо, як мур (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 20);''
// Невисока загорожа з каменю або цегли навколо чогось. ''Перебігли вони міст, заїхали на острів, поїхали попід самим садовим муром (Нечуй-Левицький, I, 1956, 161); На подвір'ї, огородженому низьким кам'яним муром, колоди лісу, розбитий грузовик, звалена апаратура (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 332).''
♦ Китайський мур див. китайський;
Муром стояти (стати) — непохитно, незламно стояти, захищаючи когось, щось. ''Вони стояли незламним муром навкруги свого прапора (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 253); — Взяти сокири і муром стати біля своєї землі (Михайло Стельмах, II, 1962, 109).''

2. Те саме, що стіна 1. ''Одлетіла давно золота свіжість листопаду, потемніли мури будинків і вже вкривалися вночі сивизною голі віти дерев (Іван Микитенко, II, 1957, 219); Ось і школи знайомі мури, і до мене біжать школярі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 244).''

[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358854.html '''Фразеологічний словник української мови''']

МУР
би́тися голово́ю об сті́ни. Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. ''— Коли ж він (Василько) до політики доріс?..—'' ''Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б’ються головами об стіни (М. Стельмах).'' би́тися голово́ю в мур. ''Стара пані тільки що головою в мур не б’ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок).''

кита́йська стіна́; кита́йський мур. Нездоланна перепона, великий бар’єр, що перешкоджає розвитку чого-небудь, зумовлює цілковиту ізольованість чого-небудь. — ''Не можна відгородити китайською стіною працю від гри (В. Сухомлинський); Любовній історії свого героя Левка Горового А. Мороз також приділяє не більше уваги, ніж інші письменники. Тільки любов у нього не відгороджена китайським муром від громадської діяльності героя (З журналу).''

мур лама́ти / злама́ти чого і без додатка. 1. Долаючи перешкоди, прагнути до чогось, досягати чого-небудь. ''Треба було знаходити спільну мову з дітьми і перш за все зламати мур недовір’я (З газети).'' 2. зі сл. гро́ші, зо́лото і т. ін. Сприяти в досягненні чого-небудь. ''— Іду зараз і виручу (Оксану): Гроші мур ламають (Т. Шевченко); Сказано: золото мур ламає! (Панас Мирний).''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-14.jpg|x140px]]
[[Категорія:Му]]

Мряка

2013-11-29T15:35:18Z

Меляницький Іліан:

'''Мря́ка, -ки, '''''ж. ''Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. ''Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. ''Шевч. 657. Ум. '''Мрячка. '''

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mrjaka'''Академічний тлумачний словник української мови''']

МРЯКА, и, жін.

1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).

2. Те саме, що імла; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); * У порівняннях. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Андрій Головко, I, 1957, 140).

[http://slovopedia.org.ua/29/53404/16143.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']

МРЯКА - атмосферні опади, що складаються з дуже вел. кількості водяних крапель (діаметром 0,1-0,5 мм); м. випадає з шаруватих хмар.

[http://slovopedia.org.ua/31/53404/28441.html '''Словник синонімів Полюги''']

МРЯКА - (дрібний і густий дощ) мжичка, (сильніша) сльота.

[http://slovopedia.org.ua/41/53404/267998.html '''Словник синонімів''']

МРЯКА - морок, пітьма, темрява, темінь, ур. тьма, д. померки; (імла) мряковина, туман, мла; (дрібний дощ) мрячка, мжичка, сльота.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-58.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-59.jpg|x140px]]

[[Категорія:Мр]]

Мряка

2013-11-29T15:34:58Z

Меляницький Іліан:

'''Мря́ка, -ки, '''''ж. ''Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. ''Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. ''Шевч. 657. Ум. '''Мрячка. '''

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mrjaka'''Академічний тлумачний словник української мови''']

МРЯКА, и, жін.

1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).

2. Те саме, що імла; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); * У порівняннях. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Андрій Головко, I, 1957, 140).

[http://slovopedia.org.ua/29/53404/16143.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']

МРЯКА - атмосферні опади, що складаються з дуже вел. кількості водяних крапель (діаметром 0,1-0,5 мм); м. випадає з шаруватих хмар.

[http://slovopedia.org.ua/31/53404/28441.html Словник синонімів Полюги]

МРЯКА - (дрібний і густий дощ) мжичка, (сильніша) сльота.

[http://slovopedia.org.ua/41/53404/267998.html '''Словник синонімів''']

МРЯКА - морок, пітьма, темрява, темінь, ур. тьма, д. померки; (імла) мряковина, туман, мла; (дрібний дощ) мрячка, мжичка, сльота.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-58.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-59.jpg|x140px]]

[[Категорія:Мр]]

Мечник

2013-11-29T15:32:30Z

Меляницький Іліан:

'''Мечник, -ка, '''''м. ''Меченосецъ.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/mechnyk '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Мечник''', а, чол., іст. Воїн, озброєний [[Меч|мечем]]. ''Йшли мечники, врочисто несучи свої прямі, як промені, мечі (Микола Бажан, I, 1946, 305); За дружинниками стояли рядами мечники і лучники — піше військо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24).''

[http://slovopedia.org.ua/29/53404/15598.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']

'''Мечник'''
у Київській Русі IX-XII ст. мол. дружинник, який виконував деякі судові функції.

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA&scope=all&dicts=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

'''Ме́чник''' –
1) (воин) ме́чник и мі́чник;

2) (палач) кат (-та);

3) бот. Gladiolus L. – коса́рики (-ків), ме́чик (-ка).

'''Мечено́сец''' –
1) см. Ме́чник 1;

2) (оруженосец) мечоно́ша, мечоно́сець (-сця);

3) (рыцарь Ливонского ордена) мечоно́сець (-сця).

==Іноземні словники==

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/67189/Мечник '''Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона''']

'''Мечник''' (стар.) — дворцовый чин древних русских князей. Главная обязанность М. была судебная; он должен был присутствовать, вместе с детским, при испытании железом и получал за это 5 кун. Ему поручались князем и другие дела. Так, в 1147 г. Андрей Боголюбский отправил своего М. послом к Ростиславичам. Присутствие М. на войне некоторые (Мрочек-Дроздовский) отрицают, говоря, что там был не М., а меченоша; но встречаются случаи посылки меченош и с дипломатическими целями, для переговоров с другим князем.
Мечником (Ensifer, Gladifer, Armiger, Miecznik) называлось также должностное лицо в старой Польше, в обязанности которого входило носить перед королем меч, знак монаршей власти. М. коронный и литовский были постоянными чиновниками по войсковому судопроизводству; М. земские исполняли свою почетную службу лишь когда король находился в их землях. Коронный М. следовал за подкоморием и занимал 13-е место при дворе, литовский — за ловчим и занимал 12-е место.

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/112854/меченосец '''Энциклопедический словарь''']

'''Меченосец'''
МЕЧЕНО/СЕЦ -сца; м.
1. Ист. Член немецкого рыцарского ордена, основанного в начале 13 в. для захвата Прибалтики, отличительным знаком которого было изображение [[меч|меча]] и креста.
2. В средние века: воин, вооружённый мечом, а также слуга рыцаря, носивший за ним [[Меч|меч]].
3. Порода аквариумных рыбок с длинным узким хвостовым плавником; рыбка этой породы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-25.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-15.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-07.jpg|x140px]]
|}
[[Категорія:Ме]]

Моремух

2013-11-29T15:28:51Z

Меляницький Іліан: /* Сучасні словники */

'''Море́мух, -ха, '''''м. ''Мухоморъ. Каменецк. у.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/morymukh '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Моримух''', а, чол., діал. Мухомор. ''Пика пана Пампушки стала вже схожа на перезрілий моримух (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 218).''

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80&scope=all&dicts=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

'''Мухомо́р''' –

1) бот. –
а) (Amanita muscaria Pers.) мухомо́р (-ра) (спра́вжній), мори́мух(а), (диал. маре́мух(а)), муша́рка, мушни́к (-ка́);
б) (Amanita phalloides Quel.) гадю́чка борода́вчата, мухомо́р;

2) (бумага, отрава) мухомо́р, му́шача (муши́на) смерть, му́шача отру́та.

==Іноземні словники==

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/206062 '''Большой Энциклопедический словарь''']

'''Мухомор''' - род пластинчатых грибов порядка агариковых. Плодовое тело молодых мухоморов заключено в т. н. покрывало, которое разрывается и остается в виде пленки или чешуек на поверхности шляпки. Ок. 100 видов, распространены широко. Многие мухоморы ядовиты, особенно бледная поганка и красный мухомор. Мухомор серо-розовый, поплавок (отсутствует кольцо на ножке) и цезарский гриб - съедобны.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-29.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-28.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-31.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[http://roslunu.com.ua/m/250/ Мухомор червоний], матеріали з сайту Рослини світу

[http://narcotics.su/ua/muhomor.html Мухомор], матеріали з сайту Енциклопедія наркотиків

[http://redbook-ua.org/item/amanita-caesareapers/ Мухомор Цезаря], матеріали з сайту Червона книга України
[[Категорія:Мо]]

Милиця

2013-11-29T15:26:07Z

Меляницький Іліан:

'''Милиця, -ці, '''''ж. ''Костыль, деревяшка, деревянная нога. ''Щоб ти на милицях пішов. ''Ном. 3720. ''Коло пустки на милиці москаль шкандибає. ''Шевч. 398.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mylycja '''Академічний тлумачний словник української мови''']

МИЛИЦЯ, і, жін. Висока палиця з [перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні хворі на ноги або безногі люди. ''Коло пустки на милиці Москаль шкандибає (Тарас Шевченко, II, 1963, 16); Безногі каліки на двох куксах та з милицями попід обома пахвами з великою напругою лізли вгору по східцях (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 295); На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (Олександр Корнійчук, I, 1955, 162);'' * У порівняннях. ''Позаду всіх стрибав усатий боєць, спираючись на гвинтівку, як на милицю (Петро Панч, В дорозі, 1959, 243).''

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F&scope=all&dicts=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

Деревя́шка – (костыль или приделанная нога) ми́лиця, дерев’я́нка, ку́ля́. [Коло пу́стки на ми́лиці моска́ль шкандиба́є (Шевч.). Оттак, як бач, на дерев’я́нці шкандиба́ю (Гліб.). Він на ку́лі́ хо́дить].
Косты́ль –
1) (посох) косту́р (-ра́), (клюка для хромых) ми́лиця, клю́чка. [Стари́й дід ле́две хо́дить з костуро́м (Сл. Ум.). Був криви́й на одну́ но́гу і взяв на́віть нову́ ми́лицю (Н. Лев.). Приколива́в і вклони́вся, схили́вся на свої́ ключки́ (М. Вовч.)];
2) (палка) клю́чка, кові́нька, ціпо́к (-пка́);

[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/милиця '''Словник синонімів''']

Милиця (висока палиця, яка слугує опорою для безногих / хворих на ноги людей), костур, костуряка

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-01.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Ми]]

Манівець

2013-11-29T15:23:49Z

Меляницький Іліан:

'''Маніве́ць, -вця́, '''''м. ''Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. ''Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. ''К. Псалт. 54. ''Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. ''Г. Барв. 198. ''Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. ''Чуб. V. 286. ''Бери, сестро, сріблозлото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили. ''Чуб. V. 912.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/manivci '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Манівці''', '''ів''', мн. (одн. манівець, вця, чол.). Кружний, обхідний шлях. ''Хто ходить на манівці, той падає в рівці (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 275); — Чого це ти, Лукино, вертаєшся додому манівцем? — спитався Улас (Нечуй-Левицький, III, 1956, 341); Їздовий шукав манівців, звертав з засніжених просік і петляв поміж сосон та берез (Іван Ле, Мої листи, 1945, 69);''

Образно. ''Щиро людські чуття, які, може, і були в його душі, давно розгубилися по манівцях життя (Іван Франко, III, 1950, 442).''
Говорити манівцями — говорити натяками, непрямо. ''Він почав говорити. Зразу манівцями.., а трохи згодом таки прямо, без усяких застережень (Ольга Кобилянська, І, 1956, 82);''

'''Збивати''' (збити, зводити, звести, заводити, завести і т. ін.) '''на манівці''':
а) (кого) спрямовувати когось на неправильні вчинки;
б) (що) неправильно спрямовувати розвиток чого-небудь. ''Сам він не раз.. помагав заплутувати найпростіші справи, .. щоб цісарське правосуддя зводити на манівці (Іван Франко, IV, 1950, 432); Ігнорування національних особливостей обов'язково веде на манівці безрідного космополітизму (Літературна газета, 10.X 1961,''

'''Збиватися''' (збитися, сходити, зійти і т. ін.) '''на манівці''' — поводитися, діяти неправильно. ''Потроху Батурін почав усвідомлювати, що він справді збився на манівці. Треба жити якось інакше (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 111);''

'''Іти''' (блудити і т. ін.) '''манівцями''' (манівцем) — робити щось неправильно. ''Нам треба уважно ставитися до молодого літератора, .. щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 17).''

[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358653.html'''Фразеологічний словник україниської мови''']

'''без манівці́в,''' зі сл. сказа́ти, спита́ти і т. ін. Не вдаючись до натяків; прямо. ''— Ти помітив, що Юрія Олександровича не було в нас уже місяць? — сухо і без манівців спитала Марія Миколаївна (В. Підмогильний); Підняти руку на старшого — це смертний гріх! — промовив Кошиць прямо, без манівців (Василь Шевчук).''

'''блука́ти''' (блуди́ти, іти́ і т. ін.) '''манівця́ми'''. Робити щось без чітких орієнтирів, навмання. ''— Я вирішив так: поставлю Загоруйка поруч з тобою, Світличний. Він буде рівнятися (співаючи) на твій голос. Чуєш, Загоруйко? Щоб не блукав десь манівцями… (О. Гончар); Нам треба уважно ставитися до молодого літератора… щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (А. Малишко)''. блука́ти на задві́рках. ''— Поздоровляю, Степане. Не думав, що так скоро прозрієш. Гадав, що довго блукатимеш на задвірках та хитрого хліба шукатимеш (М. Ю. Тарновський).''

'''збива́тися''' (схо́дити) '''/ зби́тися''' (зійти́) '''на манівці́'''. Втрачати правильний напрямок у поведінці, діяльності; збочувати. ''Хто придивлявся до життя, той не раз бачив, як сягають вершин сильні і як збиваються на манівці слабодухі (З журналу); — Та що з тобою сталося, Петре? — Зі мною нічого, а от ти, бачу, зовсім уже .. на манівці зійшов (М. Ю. Тарновський).''

'''зво́дити''' (збива́ти) / '''звести́''' (зби́ти) '''на манівці́.''' 1. кого. Викликати замішання; бентежити. ''Безсоння і розпачливі думки гнітили його і збивали на манівці (Н. Рибак).'' 2. що. Навмисне заплутувати щось, дезорієнтуючи кого-, що-небудь. ''Сам він не раз .. помагав заплутувати найпростіші справи, .. щоб цісарське правосуддя зводити на манівці (І. Франко); — З’ясую стисло свідкам звинувачення, щоб не збивали суд на манівці (Л. Костенко).''

'''ходи́ти манівця́ми'''. Поводити себе, діяти неправильно, не так як треба; збочувати. ''— Зараз ви (десятикласники) стоїте на порозі життя, добре тому, хто відразу піде по вірній стежці і не ходитиме манівцями (І. Цюпа).''

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-11-35.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-11-36.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-11-37.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Ма]]

Міщанин

2013-11-29T15:22:21Z

Меляницький Іліан:

'''Міщанин, -на, '''''м. ''Мѣщанинъ. ''Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. ''Чуб. III. 472.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mishhanyn '''Академічний тлумачний словник української мови''']

МІЩАНИН, а, чол.

1. У дореволюційній Росії — особа, що належала до міщанства. ''За панування царя Миколая 1-го на Західній Україні в одному повітовому місті жив міщанин Лемішка (Нечуй-Левицький, I, 1956, 172); Чути пісню було.. і в хатах заможніших міщан та ремісництва (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 115).''

2. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами і вузьким кругозором; обиватель. ''Буває й так, що на виробництві, в колективі, скрізь, де є громадський контроль, людина поводиться, нібито, бездоганно, а дома вона виявляє огидні риси міщанина (Комуніст України, 6, 1960, 57).''

[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/міщанин '''Словник синонімів''']

Міщанин - мешканець міста, зазв. дрібний крамар, ремісник, нижчий службовець і ін.), обиватель, міщух, філістер; бюрґер (у Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-45.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-49.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-46.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-09-44.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Мі]]

Мерин

2013-11-29T15:20:34Z

Меляницький Іліан:

'''Ме́рин, -на, '''''м. ''Меринъ, холощеный жеребець. ''Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. ''К. ЧР. 115. Ум. '''Мерине́ць. '''Ном. № 770.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/meryn'''Академічний тлумачний словник української мови''']

МЕРИН, а, чол. Кастрований жеребець. ''Кожної п'ятниці Циганок запрягав у широкі сани гнідого мерина Шарапа (Максим Горький, Дитинство, 1947, 38); Всього зубів у кобил 36, у жеребців і меринів — 40 (Конярство, 1957, 26).''

[https://sites.google.com/site/sportivnikoni/slovnik-versnika '''Словник вершника''']

МЕРИН - кастрований жеребець. Меринів широко використовують як робочих коней.

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD*&scope=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

Ме́рин – ме́рин (-на), чи́щений (ва́ляний) о́гир (-ра) или -ний кінь (р. коня́). ''[Верну́лись із до́брим ме́рином (Куліш)].''
• Врёт, как сивый -рин – бре́ше, як ряби́й соба́ка. Глуп, как сивый -рин – дурни́й, як вівця́, як пень, як сту́па, як дра́ний чо́біт; розу́мний, як бе́ркові штани́.
Мерино́к – мерине́ць (-нця́). ''[На́ше ді́ло коза́цьке з коне́м-меринце́м по степу́ гуля́ти (Номис)]''.

==Іноземні словники==

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/agriculture/1832/МЕРИН '''Сельскохозяйственный словарь-справочник''']

Мерин - кастрированный жеребец. Кастрация несколько понижает силу, но резко изменяет характер жеребцов, облегчая совместное содержание с кобылами. Кастрация производится в возрасте 21/2 лет осенью в сентябре или октябре. Кастрация жеребцов, к-рые м. б. использованы для племенных целей, в СССР запрещается.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-08-53.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-08-54.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-08-56.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-08-55.jpg|x140px]]
|}
[[Категорія:Ме]]

Мур

2013-11-29T15:18:10Z

Меляницький Іліан:

'''Му́р, -ру, '''''м. ''Каменная, кирпичная стѣна. Вх. Уг. 253. ''Перебігли вони міст, з’їхали на острів, поїхали попід самим садовим муром. ''Левиц. І. 218. ''Золота швайка мур пробиває. ''Ном. № 1394.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/mur '''Академічний тлумачний словник української мови''']

МУР, у, чол.
1. Висока кам'яна або цегляна стіна навколо чогось. ''— До кого я прихилюся?.. — І небога Кругом зирнула, і о мур, Об мур старою головою Ударилась (Тарас Шевченко, II, 1953, 277); Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його [революційний дух] ще не звело (Іван Франко, X, 1954, 7); За муром фортеці чутно пісню (Олександр Корнійчук, I, 1955, 209);'' * Образно. ''Республіка напружено будувала соціалізм. Партія перевертала тисячолітні мури темряви, визиску, дичавини (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 344);'' * У порівняннях. ''Козаки не розступилися і стояли нерухомо, як мур (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 20);''
// Невисока загорожа з каменю або цегли навколо чогось. ''Перебігли вони міст, заїхали на острів, поїхали попід самим садовим муром (Нечуй-Левицький, I, 1956, 161); На подвір'ї, огородженому низьким кам'яним муром, колоди лісу, розбитий грузовик, звалена апаратура (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 332).''
♦ Китайський мур див. китайський;
Муром стояти (стати) — непохитно, незламно стояти, захищаючи когось, щось. ''Вони стояли незламним муром навкруги свого прапора (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 253); — Взяти сокири і муром стати біля своєї землі (Михайло Стельмах, II, 1962, 109).''

2. Те саме, що стіна 1. ''Одлетіла давно золота свіжість листопаду, потемніли мури будинків і вже вкривалися вночі сивизною голі віти дерев (Іван Микитенко, II, 1957, 219); Ось і школи знайомі мури, і до мене біжать школярі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 244).''

[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358854.html '''Фразеологічний словник української мови''']

МУР
би́тися голово́ю об сті́ни. Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. — Коли ж він (Василько) до політики доріс?..— Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б’ються головами об стіни (М. Стельмах). би́тися голово́ю в мур. Стара пані тільки що головою в мур не б’ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок).

кита́йська стіна́; кита́йський мур. Нездоланна перепона, великий бар’єр, що перешкоджає розвитку чого-небудь, зумовлює цілковиту ізольованість чого-небудь. — Не можна відгородити китайською стіною працю від гри (В. Сухомлинський); Любовній історії свого героя Левка Горового А. Мороз також приділяє не більше уваги, ніж інші письменники. Тільки любов у нього не відгороджена китайським муром від громадської діяльності героя (З журналу).

мур лама́ти / злама́ти чого і без додатка. 1. Долаючи перешкоди, прагнути до чогось, досягати чого-небудь. Треба було знаходити спільну мову з дітьми і перш за все зламати мур недовір’я (З газети). 2. зі сл. гро́ші, зо́лото і т. ін. Сприяти в досягненні чого-небудь. — Іду зараз і виручу (Оксану): Гроші мур ламають (Т. Шевченко); Сказано: золото мур ламає! (Панас Мирний).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-12.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-13.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-11.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-17-14.jpg|x140px]]
[[Категорія:Му]]

Файл:29-11-17-14.jpg

2013-11-29T15:16:59Z

Меляницький Іліан:

Файл:29-11-17-13.jpg

2013-11-29T15:16:50Z

Меляницький Іліан:

Файл:29-11-17-12.jpg

2013-11-29T15:16:36Z

Меляницький Іліан:

Файл:29-11-17-11.jpg

2013-11-29T15:16:26Z

Меляницький Іліан:

Мряка

2013-11-29T15:01:13Z

Меляницький Іліан:

'''Мря́ка, -ки, '''''ж. ''Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. ''Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. ''Шевч. 657. Ум. '''Мрячка. '''

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

МРЯКА, и, жін.

1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).

2. Те саме, що імла; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); * У порівняннях. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Андрій Головко, I, 1957, 140).

[http://slovopedia.org.ua/29/53404/15598.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']

МРЯКА - атмосферні опади, що складаються з дуже вел. кількості водяних крапель (діаметром 0,1-0,5 мм); м. випадає з шаруватих хмар.

[http://slovopedia.org.ua/31/53404/28441.html Словник синонімів Полюги]

МРЯКА - (дрібний і густий дощ) мжичка, (сильніша) сльота.

[http://slovopedia.org.ua/41/53404/267998.html '''Словник синонімів''']

МРЯКА - морок, пітьма, темрява, темінь, ур. тьма, д. померки; (імла) мряковина, туман, мла; (дрібний дощ) мрячка, мжичка, сльота.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-58.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-59.jpg|x140px]]

[[Категорія:Мр]]

Файл:29-11-16-59.jpg

2013-11-29T15:00:24Z

Меляницький Іліан: Меляницький Іліан завантажив нову версію «Файл:29-11-16-59.jpg»

Файл:29-11-16-59.jpg

2013-11-29T14:59:47Z

Меляницький Іліан:

Файл:29-11-16-58.jpg

2013-11-29T14:59:38Z

Меляницький Іліан:

Мряка

2013-11-29T14:52:23Z

Меляницький Іліан:

'''Мря́ка, -ки, '''''ж. ''Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. ''Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. ''Шевч. 657. Ум. '''Мрячка. '''

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

МРЯКА, и, жін.

1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).

2. Те саме, що імла; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); * У порівняннях. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Андрій Головко, I, 1957, 140).

[http://slovopedia.org.ua/29/53404/15598.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']

МРЯКА - атмосферні опади, що складаються з дуже вел. кількості водяних крапель (діаметром 0,1-0,5 мм); м. випадає з шаруватих хмар.

[http://slovopedia.org.ua/41/53404/267998.html '''Словник синонімів''']

МРЯКА - морок, пітьма, темрява, темінь, ур. тьма, д. померки; (імла) мряковина, туман, мла; (дрібний дощ) мрячка, мжичка, сльота.

[[Категорія:Мр]]

Мечник

2013-11-29T14:42:12Z

Меляницький Іліан: /* Ілюстрації */

'''Мечник, -ка, '''''м. ''Меченосецъ.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Мечник''', а, чол., іст. Воїн, озброєний [[Меч|мечем]]. ''Йшли мечники, врочисто несучи свої прямі, як промені, мечі (Микола Бажан, I, 1946, 305); За дружинниками стояли рядами мечники і лучники — піше військо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24).''

[http://slovopedia.org.ua/29/53404/15598.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']

'''Мечник'''
у Київській Русі IX-XII ст. мол. дружинник, який виконував деякі судові функції.

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA&scope=all&dicts=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

'''Ме́чник''' –
1) (воин) ме́чник и мі́чник;

2) (палач) кат (-та);

3) бот. Gladiolus L. – коса́рики (-ків), ме́чик (-ка).

'''Мечено́сец''' –
1) см. Ме́чник 1;

2) (оруженосец) мечоно́ша, мечоно́сець (-сця);

3) (рыцарь Ливонского ордена) мечоно́сець (-сця).

==Іноземні словники==

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/67189/Мечник '''Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона''']

'''Мечник''' (стар.) — дворцовый чин древних русских князей. Главная обязанность М. была судебная; он должен был присутствовать, вместе с детским, при испытании железом и получал за это 5 кун. Ему поручались князем и другие дела. Так, в 1147 г. Андрей Боголюбский отправил своего М. послом к Ростиславичам. Присутствие М. на войне некоторые (Мрочек-Дроздовский) отрицают, говоря, что там был не М., а меченоша; но встречаются случаи посылки меченош и с дипломатическими целями, для переговоров с другим князем.
Мечником (Ensifer, Gladifer, Armiger, Miecznik) называлось также должностное лицо в старой Польше, в обязанности которого входило носить перед королем меч, знак монаршей власти. М. коронный и литовский были постоянными чиновниками по войсковому судопроизводству; М. земские исполняли свою почетную службу лишь когда король находился в их землях. Коронный М. следовал за подкоморием и занимал 13-е место при дворе, литовский — за ловчим и занимал 12-е место.

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/112854/меченосец '''Энциклопедический словарь''']

'''Меченосец'''
МЕЧЕНО/СЕЦ -сца; м.
1. Ист. Член немецкого рыцарского ордена, основанного в начале 13 в. для захвата Прибалтики, отличительным знаком которого было изображение [[меч|меча]] и креста.
2. В средние века: воин, вооружённый мечом, а также слуга рыцаря, носивший за ним [[Меч|меч]].
3. Порода аквариумных рыбок с длинным узким хвостовым плавником; рыбка этой породы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-25.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-15.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-07.jpg|x140px]]
|}
[[Категорія:Ме]]

Файл:29-11-16-15.jpg

2013-11-29T14:41:54Z

Меляницький Іліан:

Мечник

2013-11-29T14:39:59Z

Меляницький Іліан: /* Ілюстрації */

Файл:29-11-16-25.jpg

2013-11-29T14:39:47Z

Меляницький Іліан:

Мечник

2013-11-29T14:39:29Z

Меляницький Іліан: /* Ілюстрації */

'''Мечник, -ка, '''''м. ''Меченосецъ.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Мечник''', а, чол., іст. Воїн, озброєний [[Меч|мечем]]. ''Йшли мечники, врочисто несучи свої прямі, як промені, мечі (Микола Бажан, I, 1946, 305); За дружинниками стояли рядами мечники і лучники — піше військо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24).''

[http://slovopedia.org.ua/29/53404/15598.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']

'''Мечник'''
у Київській Русі IX-XII ст. мол. дружинник, який виконував деякі судові функції.

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA&scope=all&dicts=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

'''Ме́чник''' –
1) (воин) ме́чник и мі́чник;

2) (палач) кат (-та);

3) бот. Gladiolus L. – коса́рики (-ків), ме́чик (-ка).

'''Мечено́сец''' –
1) см. Ме́чник 1;

2) (оруженосец) мечоно́ша, мечоно́сець (-сця);

3) (рыцарь Ливонского ордена) мечоно́сець (-сця).

==Іноземні словники==

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/67189/Мечник '''Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона''']

'''Мечник''' (стар.) — дворцовый чин древних русских князей. Главная обязанность М. была судебная; он должен был присутствовать, вместе с детским, при испытании железом и получал за это 5 кун. Ему поручались князем и другие дела. Так, в 1147 г. Андрей Боголюбский отправил своего М. послом к Ростиславичам. Присутствие М. на войне некоторые (Мрочек-Дроздовский) отрицают, говоря, что там был не М., а меченоша; но встречаются случаи посылки меченош и с дипломатическими целями, для переговоров с другим князем.
Мечником (Ensifer, Gladifer, Armiger, Miecznik) называлось также должностное лицо в старой Польше, в обязанности которого входило носить перед королем меч, знак монаршей власти. М. коронный и литовский были постоянными чиновниками по войсковому судопроизводству; М. земские исполняли свою почетную службу лишь когда король находился в их землях. Коронный М. следовал за подкоморием и занимал 13-е место при дворе, литовский — за ловчим и занимал 12-е место.

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/112854/меченосец '''Энциклопедический словарь''']

'''Меченосец'''
МЕЧЕНО/СЕЦ -сца; м.
1. Ист. Член немецкого рыцарского ордена, основанного в начале 13 в. для захвата Прибалтики, отличительным знаком которого было изображение [[меч|меча]] и креста.
2. В средние века: воин, вооружённый мечом, а также слуга рыцаря, носивший за ним [[Меч|меч]].
3. Порода аквариумных рыбок с длинным узким хвостовым плавником; рыбка этой породы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-15.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-07.jpg|x140px]]

|}
[[Категорія:Ме]]

Мечник

2013-11-29T14:38:38Z

Меляницький Іліан:

'''Мечник, -ка, '''''м. ''Меченосецъ.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Мечник''', а, чол., іст. Воїн, озброєний [[Меч|мечем]]. ''Йшли мечники, врочисто несучи свої прямі, як промені, мечі (Микола Бажан, I, 1946, 305); За дружинниками стояли рядами мечники і лучники — піше військо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24).''

[http://slovopedia.org.ua/29/53404/15598.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']

'''Мечник'''
у Київській Русі IX-XII ст. мол. дружинник, який виконував деякі судові функції.

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA&scope=all&dicts=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

'''Ме́чник''' –
1) (воин) ме́чник и мі́чник;

2) (палач) кат (-та);

3) бот. Gladiolus L. – коса́рики (-ків), ме́чик (-ка).

'''Мечено́сец''' –
1) см. Ме́чник 1;

2) (оруженосец) мечоно́ша, мечоно́сець (-сця);

3) (рыцарь Ливонского ордена) мечоно́сець (-сця).

==Іноземні словники==

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/67189/Мечник '''Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона''']

'''Мечник''' (стар.) — дворцовый чин древних русских князей. Главная обязанность М. была судебная; он должен был присутствовать, вместе с детским, при испытании железом и получал за это 5 кун. Ему поручались князем и другие дела. Так, в 1147 г. Андрей Боголюбский отправил своего М. послом к Ростиславичам. Присутствие М. на войне некоторые (Мрочек-Дроздовский) отрицают, говоря, что там был не М., а меченоша; но встречаются случаи посылки меченош и с дипломатическими целями, для переговоров с другим князем.
Мечником (Ensifer, Gladifer, Armiger, Miecznik) называлось также должностное лицо в старой Польше, в обязанности которого входило носить перед королем меч, знак монаршей власти. М. коронный и литовский были постоянными чиновниками по войсковому судопроизводству; М. земские исполняли свою почетную службу лишь когда король находился в их землях. Коронный М. следовал за подкоморием и занимал 13-е место при дворе, литовский — за ловчим и занимал 12-е место.

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/112854/меченосец '''Энциклопедический словарь''']

'''Меченосец'''
МЕЧЕНО/СЕЦ -сца; м.
1. Ист. Член немецкого рыцарского ордена, основанного в начале 13 в. для захвата Прибалтики, отличительным знаком которого было изображение [[меч|меча]] и креста.
2. В средние века: воин, вооружённый мечом, а также слуга рыцаря, носивший за ним [[Меч|меч]].
3. Порода аквариумных рыбок с длинным узким хвостовым плавником; рыбка этой породы.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-15.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-16-07.jpg|x140px]]

|}
[[Категорія:Ме]]

Файл:29-11-16-15.gif

2013-11-29T14:37:56Z

Меляницький Іліан:

Файл:29-11-16-30.jpg

2013-11-29T14:37:47Z

Меляницький Іліан:

Файл:29-11-16-07.jpg

2013-11-29T14:37:34Z

Меляницький Іліан:

Мечник

2013-11-29T13:49:16Z

Меляницький Іліан:

Мечник

2013-11-29T13:41:40Z

Меляницький Іліан:

'''Мечник, -ка, '''''м. ''Меченосецъ.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Мечник''', а, чол., іст. Воїн, озброєний мечем. ''Йшли мечники, врочисто несучи свої прямі, як промені, мечі (Микола Бажан, I, 1946, 305); За дружинниками стояли рядами мечники і лучники — піше військо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24).''

[http://slovopedia.org.ua/29/53404/15598.html '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)''']

'''Мечник'''
у Київській Русі IX-XII ст. мол. дружинник, який виконував деякі судові функції.

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA&scope=all&dicts=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

'''Ме́чник''' –
1) (воин) ме́чник и мі́чник;

2) (палач) кат (-та);

3) бот. Gladiolus L. – коса́рики (-ків), ме́чик (-ка).

'''Мечено́сец''' –
1) см. Ме́чник 1;

2) (оруженосец) мечоно́ша, мечоно́сець (-сця);

3) (рыцарь Ливонского ордена) мечоно́сець (-сця).

==Іноземні словники==

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/67189/Мечник '''Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона''']

'''Мечник''' (стар.) — дворцовый чин древних русских князей. Главная обязанность М. была судебная; он должен был присутствовать, вместе с детским, при испытании железом и получал за это 5 кун. Ему поручались князем и другие дела. Так, в 1147 г. Андрей Боголюбский отправил своего М. послом к Ростиславичам. Присутствие М. на войне некоторые (Мрочек-Дроздовский) отрицают, говоря, что там был не М., а меченоша; но встречаются случаи посылки меченош и с дипломатическими целями, для переговоров с другим князем.
Мечником (Ensifer, Gladifer, Armiger, Miecznik) называлось также должностное лицо в старой Польше, в обязанности которого входило носить перед королем меч, знак монаршей власти. М. коронный и литовский были постоянными чиновниками по войсковому судопроизводству; М. земские исполняли свою почетную службу лишь когда король находился в их землях. Коронный М. следовал за подкоморием и занимал 13-е место при дворе, литовский — за ловчим и занимал 12-е место.
[[Категорія:Ме]]

Користувач:Меляницький Іліан

2013-11-29T11:50:41Z

Меляницький Іліан: /* Електронна пошта */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Меляницький Іліан

===Спеціальність===
Дизайн

===Група===
ДЗм-1-13-2.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
ilian-melyanitscky@yandex.ua

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Моремух

2013-11-29T11:49:59Z

Меляницький Іліан: /* Іноземні словники */

'''Море́мух, -ха, '''''м. ''Мухоморъ. Каменецк. у.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Моримух''', а, чол., діал. Мухомор. ''Пика пана Пампушки стала вже схожа на перезрілий моримух (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 218).''

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD*&scope=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

'''Мухомо́р''' –

1) бот. –
а) (Amanita muscaria Pers.) мухомо́р (-ра) (спра́вжній), мори́мух(а), (диал. маре́мух(а)), муша́рка, мушни́к (-ка́);
б) (Amanita phalloides Quel.) гадю́чка борода́вчата, мухомо́р;

2) (бумага, отрава) мухомо́р, му́шача (муши́на) смерть, му́шача отру́та.

==Іноземні словники==

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/206062 '''Большой Энциклопедический словарь''']

'''Мухомор''' - род пластинчатых грибов порядка агариковых. Плодовое тело молодых мухоморов заключено в т. н. покрывало, которое разрывается и остается в виде пленки или чешуек на поверхности шляпки. Ок. 100 видов, распространены широко. Многие мухоморы ядовиты, особенно бледная поганка и красный мухомор. Мухомор серо-розовый, поплавок (отсутствует кольцо на ножке) и цезарский гриб - съедобны.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-29.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-28.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-31.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[http://roslunu.com.ua/m/250/ Мухомор червоний], матеріали з сайту Рослини світу

[http://narcotics.su/ua/muhomor.html Мухомор], матеріали з сайту Енциклопедія наркотиків

[http://redbook-ua.org/item/amanita-caesareapers/ Мухомор Цезаря], матеріали з сайту Червона книга України
[[Категорія:Мо]]

Файл:29-11-13-31.jpg

2013-11-29T11:48:18Z

Меляницький Іліан:

Моремух

2013-11-29T11:48:09Z

Меляницький Іліан: /* Іноземні словники */

'''Море́мух, -ха, '''''м. ''Мухоморъ. Каменецк. у.

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

'''Моримух''', а, чол., діал. Мухомор. ''Пика пана Пампушки стала вже схожа на перезрілий моримух (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 218).''

[http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD*&scope=all&highlight=on '''Російсько-український академічний словник''']

'''Мухомо́р''' –

1) бот. –
а) (Amanita muscaria Pers.) мухомо́р (-ра) (спра́вжній), мори́мух(а), (диал. маре́мух(а)), муша́рка, мушни́к (-ка́);
б) (Amanita phalloides Quel.) гадю́чка борода́вчата, мухомо́р;

2) (бумага, отрава) мухомо́р, му́шача (муши́на) смерть, му́шача отру́та.

==Іноземні словники==

[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/206062 '''Большой Энциклопедический словарь''']

МУХОМОР - род пластинчатых грибов порядка агариковых. Плодовое тело молодых мухоморов заключено в т. н. покрывало, которое разрывается и остается в виде пленки или чешуек на поверхности шляпки. Ок. 100 видов, распространены широко. Многие мухоморы ядовиты, особенно бледная поганка и красный мухомор. Мухомор серо-розовый, поплавок (отсутствует кольцо на ножке) и цезарский гриб - съедобны.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-30.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-29.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-28.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:29-11-13-31.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[http://roslunu.com.ua/m/250/ Мухомор червоний], матеріали з сайту Рослини світу

[http://narcotics.su/ua/muhomor.html Мухомор], матеріали з сайту Енциклопедія наркотиків

[http://redbook-ua.org/item/amanita-caesareapers/ Мухомор Цезаря], матеріали з сайту Червона книга України
[[Категорія:Мо]]

Файл:29-11-13-30.jpg

2013-11-29T11:46:23Z

Меляницький Іліан:

Файл:29-11-13-29.jpg

2013-11-29T11:46:12Z

Меляницький Іліан: