Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Сон

2014-06-05T10:12:06Z

Мельник Артем:

'''Сон, сна и сну, '''''м. ''1) Сомъ. ''Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? ''Мет. 2. ''То лях, мостивий пан, од сна уставав. ''ЗОЮР. І. 52. '''Сон не береться'''. Не снится. ''Хата біла, постіль мила, і сон не береться. ''Чуб. V. 2. 2) Сновидѣніе. ''Одної ночі приснивсь мені сон. ''МВ. І. ''Сон мара, Бог віра. ''Ном. '''Рябо́ї кобили сон росказує'''. Чепуху городить. Чуб. І. 262. 3) род. '''со́ну''', также: '''сон-зілля, сон-трава''', род. '''сон-зілля, сон-трави'''. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. б) Anemone pratensis L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. в) — '''білий'''. Anemone sylvestris. ЗЮЗО. І. 175. ''Щоб на той рік діждати сону топтати. ''Ном. № 332. ''Молода сестра сонтраву ірвала. ''Нп. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Вх. Пч. II. 21. Ум. '''Со́ник, соно́к, со́ненько. '''Мил. 36. '''Сонько́'''. ''Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... ''Макс. (1849) 102. ''Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю. ''Грин. III. 205.
[[Категорія:Со]]

==Сучасні словники==
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.Фізіологія сну[ред. • ред. код]

Під час підвищується рівень анаболічних процесів та знижується катаболізм.
Сон у нормі відбувається циклічно, приблизно кожні 24 години. Ці цикли називають циркадні ритми. Вони перевизначаються кожну добу, найбільш важливим фактором є рівень освітлення. Від природного циклу освітленості залежить рівень концентрації спеціальних фотозалежних білків. Циркадний цикл налаштований зазвичай на довжину світлового дня.[1] Крім нічного сну в деяких культурах існує фізіологічно обумовлений короткочасний денний сон — сієста.Засинання
Безпосередньо перед сном наступає стан сонливості, зниження активності мозку, для якого характерні:
зниження рівня свідомості;
позіхання;
пониження чутливості сенсорних систем;
зрідження частоти серцевих скорочень;
зниження секреторної діяльності залоз (слинних → сухість слизової рота; слізних → печіння очей, злипання вік).
Професор Річард Р. Будзин в Лабораторії досліджень сну при Університеті в Арізоні багато років вивчав розлади сну і рекомендує методику швидкого засинання, засновану на шести етапах. У річному звіті з клінічної психології він описав різні психологічні підходи, які були використані для лікування безсоння (Bootzin & Epstein, 2011). Подібне лікування ще раніше було названо лікуванням стимульним контролем (Morin et al., 2006). Поради включають в себе: лягати спати, лише коли хочеш спати, використовувати ліжко лише для сну і сексу, не лежати в ліжку більше 10 хвилин, якщо не виходить заснути — зробити так, щоб ліжко асоціювалося лише з швидким засипанням, прокидатися вранці з будильником в один і той самий час, не спати вдень.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (15).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (16).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (17).jpg|x140px]]
|}
http://www.youtube.com/watch?v=KNLzXeU4HUQ
==Див. також==
Додаткові відомості:

Файл:Загруженное (17).jpg

2014-06-05T10:07:36Z

Мельник Артем: Мельник Артем завантажив нову версію «Файл:Загруженное (17).jpg»: Повернення до версії від 12:13, 3 листопада 2013

Файл:Загруженное (16).jpg

2014-06-05T10:07:08Z

Мельник Артем: Мельник Артем завантажив нову версію «Файл:Загруженное (16).jpg»: Повернення до версії від 12:13, 3 листопада 2013

Файл:Загруженное (15).jpg

2014-06-05T10:05:42Z

Мельник Артем: Мельник Артем завантажив нову версію «Файл:Загруженное (15).jpg»: Повернення до версії від 12:11, 3 листопада 2013

Файл:Загруженное (9).jpg

2014-06-05T10:01:43Z

Мельник Артем: Мельник Артем завантажив нову версію «Файл:Загруженное (9).jpg»: Повернення до версії від 11:47, 3 листопада 2013

Майстерня

2014-06-05T09:57:43Z

Мельник Артем:

'''Майстерня, -ні, '''''ж. ''Мастерская.
[[Категорія:Ма]]
Майстерня - приміщення господарського призначення.

Нагадує собою місце обладнане для тих чи інших робіт, головною особливістю якого є велика частка ручної праці. Робоче місце ремісника, основне місце виробництва в минулому (в до промислову епоху). Широко поширені і по теперішній час: шевська, швейна, столярна, слюсарна, ювелірна майстерня. Може представляти собою окреме будову, але в більшості випадків є частиною будівлі так як не вимагає великих площ.

MAЙСТЕРНЯ,-ой, ж. 1. Невелике виробниче або ремонтне підприємство, а також (мн.) промислове ремонтне підприємство. М. ремісника. Столярна, шевська м. Авторемонтні майстерні. 2. Приміщення, в к-ром працює живописець або скульптор. М. художника. 3. Частина цеху. Інструментальна м.

Майстерня

2014-06-05T09:56:48Z

Мельник Артем:

Майстерня

2014-06-05T09:56:27Z

Мельник Артем:

'''Майстерня, -ні, '''''ж. ''Мастерская.
[[Категорія:Ма]]
Майстерня - приміщення господарського призначення.

Нагадує собою місце обладнане для тих чи інших робіт, головною особливістю якого є велика частка ручної праці. Робоче місце ремісника, основне місце виробництва в минулому (в до промислову епоху). Широко поширені і по теперішній час: шевська, швейна, столярна, слюсарна, ювелірна майстерня. Може представляти собою окреме будову, але в більшості випадків є частиною будівлі так як не вимагає великих площ.
MAЙСТЕРНЯ,-ой, ж. 1. Невелике виробниче або ремонтне підприємство, а також (мн.) промислове ремонтне підприємство. М. ремісника. Столярна, шевська м. Авторемонтні майстерні. 2. Приміщення, в к-ром працює живописець або скульптор. М. художника. 3. Частина цеху. Інструментальна м.

Цвях

2013-11-03T12:19:30Z

Мельник Артем: /* Ілюстрації */

'''Цвях, -ха, '''''м. ''Гвоздь. ''Під’їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. ''К. ЧР. 5. ''Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. ''Чуб. ІІІ. 349. ''Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. ''Лукаш. 82. Ум. '''Цвяшок. '''
[[Категорія:Цв]]

==Сучасні словники==
Цвях (діалектні відповідники: гвіздок, цвєк, цьвок) — виріб, що використовується для прикріплення однієї частини конструкції до іншої. Цвяхи можуть бути виконані з металу, дерева та інших матеріалів.Конструкція цвяха складається з трьох елементів, що з'єднані між собою. Перший елемент — це жало у формі конуса або правильної піраміди. Другий елемент — тіло цвяха, третій — шляпка. Існують спеціальні цвяхи для закріплення покрівель, що мають поверх шляпки додатковий захисний елемет, для захисту цвяха від зовнішнього середовища. Існують також меблеві цвяхи. В них під шляпку надівається прокладка.Дерев'яні цвяхи бувають рубані, тесані і різані. Металеві — ковані і рубані. Рубають цвяхи з дроту.В давнину людина виготовляли цвяхи з кісток риби, шипів рослин, з деревини твердих порід. В епоху бронзової доби з'явилися перші металеві цвяхи - литі та ковані. Пізніше цвяхи стали виготовляти з мідного та залізного дроту.
В Стародавньому Єгипті, Елладі і Римській імперії цвяхи з заліза, міді і бронзи мали достатньо широке застосування. Їх традиційна форма не змінювалась тисячоліттями.
Спочатку, виробництво цвяхів було ручним і дорогим - в ту пору за жменю цвяхів давали цілого барана. Виробництво цвяхів залишалося ручним до початку XIX століття, коли були створені перші машини для виготовлення кованих цвяхів. Приблизно в той же час стали застосовувати верстати для отримання цвяхів з дроту.

Чи може звичайний цвях стати музейною рідкістю? Звичайно, якщо йому 19 століть. Саме такий вік мають цвяхи, знайдені при земляних роботах в Шотландії – на місці, де колись стояла римська фортеця. Коли в кінці І ст. римські легіонери залишали Британські острови, вони не захотіли залишати свої запаси цвяхів (більше 7 тонн!) в якості трофеїв для противника.
Тому вони їх склали в ящик і сховали глибоко в землю. А оскільки ці цвяхи були щедро змащені жиром, вони порівняно непогано збереглися до наших днів. Що ж зробили з ними відкривачі? Бізнес. Невеликі набори цвяхів, запаковані в поліетиленові мішечки, продавались колекціонерам і музеям.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-History museum of Truskavets 007.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-Nails.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (18).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості:

Цвях

2013-11-03T12:19:15Z

Мельник Артем: /* Ілюстрації */

'''Цвях, -ха, '''''м. ''Гвоздь. ''Під’їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. ''К. ЧР. 5. ''Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. ''Чуб. ІІІ. 349. ''Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. ''Лукаш. 82. Ум. '''Цвяшок. '''
[[Категорія:Цв]]

==Сучасні словники==
Цвях (діалектні відповідники: гвіздок, цвєк, цьвок) — виріб, що використовується для прикріплення однієї частини конструкції до іншої. Цвяхи можуть бути виконані з металу, дерева та інших матеріалів.Конструкція цвяха складається з трьох елементів, що з'єднані між собою. Перший елемент — це жало у формі конуса або правильної піраміди. Другий елемент — тіло цвяха, третій — шляпка. Існують спеціальні цвяхи для закріплення покрівель, що мають поверх шляпки додатковий захисний елемет, для захисту цвяха від зовнішнього середовища. Існують також меблеві цвяхи. В них під шляпку надівається прокладка.Дерев'яні цвяхи бувають рубані, тесані і різані. Металеві — ковані і рубані. Рубають цвяхи з дроту.В давнину людина виготовляли цвяхи з кісток риби, шипів рослин, з деревини твердих порід. В епоху бронзової доби з'явилися перші металеві цвяхи - литі та ковані. Пізніше цвяхи стали виготовляти з мідного та залізного дроту.
В Стародавньому Єгипті, Елладі і Римській імперії цвяхи з заліза, міді і бронзи мали достатньо широке застосування. Їх традиційна форма не змінювалась тисячоліттями.
Спочатку, виробництво цвяхів було ручним і дорогим - в ту пору за жменю цвяхів давали цілого барана. Виробництво цвяхів залишалося ручним до початку XIX століття, коли були створені перші машини для виготовлення кованих цвяхів. Приблизно в той же час стали застосовувати верстати для отримання цвяхів з дроту.

Чи може звичайний цвях стати музейною рідкістю? Звичайно, якщо йому 19 століть. Саме такий вік мають цвяхи, знайдені при земляних роботах в Шотландії – на місці, де колись стояла римська фортеця. Коли в кінці І ст. римські легіонери залишали Британські острови, вони не захотіли залишати свої запаси цвяхів (більше 7 тонн!) в якості трофеїв для противника.
Тому вони їх склали в ящик і сховали глибоко в землю. А оскільки ці цвяхи були щедро змащені жиром, вони порівняно непогано збереглися до наших днів. Що ж зробили з ними відкривачі? Бізнес. Невеликі набори цвяхів, запаковані в поліетиленові мішечки, продавались колекціонерам і музеям.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-History museum of Truskavets 007.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:300px-Nails.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (18).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості:

Файл:Загруженное (18).jpg

2013-11-03T12:19:00Z

Мельник Артем:

Файл:300px-Nails.jpg

2013-11-03T12:18:09Z

Мельник Артем: Мельник Артем завантажив нову версію «Файл:300px-Nails.jpg»

Файл:300px-Nails.jpg

2013-11-03T12:18:08Z

Мельник Артем:

Файл:300px-History museum of Truskavets 007.jpg

2013-11-03T12:17:10Z

Мельник Артем:

Цвях

2013-11-03T12:16:35Z

Мельник Артем: /* Сучасні словники */

'''Цвях, -ха, '''''м. ''Гвоздь. ''Під’їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. ''К. ЧР. 5. ''Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. ''Чуб. ІІІ. 349. ''Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. ''Лукаш. 82. Ум. '''Цвяшок. '''
[[Категорія:Цв]]

==Сучасні словники==
Цвях (діалектні відповідники: гвіздок, цвєк, цьвок) — виріб, що використовується для прикріплення однієї частини конструкції до іншої. Цвяхи можуть бути виконані з металу, дерева та інших матеріалів.Конструкція цвяха складається з трьох елементів, що з'єднані між собою. Перший елемент — це жало у формі конуса або правильної піраміди. Другий елемент — тіло цвяха, третій — шляпка. Існують спеціальні цвяхи для закріплення покрівель, що мають поверх шляпки додатковий захисний елемет, для захисту цвяха від зовнішнього середовища. Існують також меблеві цвяхи. В них під шляпку надівається прокладка.Дерев'яні цвяхи бувають рубані, тесані і різані. Металеві — ковані і рубані. Рубають цвяхи з дроту.В давнину людина виготовляли цвяхи з кісток риби, шипів рослин, з деревини твердих порід. В епоху бронзової доби з'явилися перші металеві цвяхи - литі та ковані. Пізніше цвяхи стали виготовляти з мідного та залізного дроту.
В Стародавньому Єгипті, Елладі і Римській імперії цвяхи з заліза, міді і бронзи мали достатньо широке застосування. Їх традиційна форма не змінювалась тисячоліттями.
Спочатку, виробництво цвяхів було ручним і дорогим - в ту пору за жменю цвяхів давали цілого барана. Виробництво цвяхів залишалося ручним до початку XIX століття, коли були створені перші машини для виготовлення кованих цвяхів. Приблизно в той же час стали застосовувати верстати для отримання цвяхів з дроту.

Чи може звичайний цвях стати музейною рідкістю? Звичайно, якщо йому 19 століть. Саме такий вік мають цвяхи, знайдені при земляних роботах в Шотландії – на місці, де колись стояла римська фортеця. Коли в кінці І ст. римські легіонери залишали Британські острови, вони не захотіли залишати свої запаси цвяхів (більше 7 тонн!) в якості трофеїв для противника.
Тому вони їх склали в ящик і сховали глибоко в землю. А оскільки ці цвяхи були щедро змащені жиром, вони порівняно непогано збереглися до наших днів. Що ж зробили з ними відкривачі? Бізнес. Невеликі набори цвяхів, запаковані в поліетиленові мішечки, продавались колекціонерам і музеям.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості:

Цвях

2013-11-03T12:15:30Z

Мельник Артем:

Сон

2013-11-03T12:14:18Z

Мельник Артем: /* Ілюстрації */

'''Сон, сна и сну, '''''м. ''1) Сомъ. ''Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? ''Мет. 2. ''То лях, мостивий пан, од сна уставав. ''ЗОЮР. І. 52. '''Сон не береться'''. Не снится. ''Хата біла, постіль мила, і сон не береться. ''Чуб. V. 2. 2) Сновидѣніе. ''Одної ночі приснивсь мені сон. ''МВ. І. ''Сон мара, Бог віра. ''Ном. '''Рябо́ї кобили сон росказує'''. Чепуху городить. Чуб. І. 262. 3) род. '''со́ну''', также: '''сон-зілля, сон-трава''', род. '''сон-зілля, сон-трави'''. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. б) Anemone pratensis L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. в) — '''білий'''. Anemone sylvestris. ЗЮЗО. І. 175. ''Щоб на той рік діждати сону топтати. ''Ном. № 332. ''Молода сестра сонтраву ірвала. ''Нп. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Вх. Пч. II. 21. Ум. '''Со́ник, соно́к, со́ненько. '''Мил. 36. '''Сонько́'''. ''Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... ''Макс. (1849) 102. ''Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю. ''Грин. III. 205.
[[Категорія:Со]]

==Сучасні словники==
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.Фізіологія сну[ред. • ред. код]

Під час підвищується рівень анаболічних процесів та знижується катаболізм.
Сон у нормі відбувається циклічно, приблизно кожні 24 години. Ці цикли називають циркадні ритми. Вони перевизначаються кожну добу, найбільш важливим фактором є рівень освітлення. Від природного циклу освітленості залежить рівень концентрації спеціальних фотозалежних білків. Циркадний цикл налаштований зазвичай на довжину світлового дня.[1] Крім нічного сну в деяких культурах існує фізіологічно обумовлений короткочасний денний сон — сієста.Засинання
Безпосередньо перед сном наступає стан сонливості, зниження активності мозку, для якого характерні:
зниження рівня свідомості;
позіхання;
пониження чутливості сенсорних систем;
зрідження частоти серцевих скорочень;
зниження секреторної діяльності залоз (слинних → сухість слизової рота; слізних → печіння очей, злипання вік).
Професор Річард Р. Будзин в Лабораторії досліджень сну при Університеті в Арізоні багато років вивчав розлади сну і рекомендує методику швидкого засинання, засновану на шести етапах. У річному звіті з клінічної психології він описав різні психологічні підходи, які були використані для лікування безсоння (Bootzin & Epstein, 2011). Подібне лікування ще раніше було названо лікуванням стимульним контролем (Morin et al., 2006). Поради включають в себе: лягати спати, лише коли хочеш спати, використовувати ліжко лише для сну і сексу, не лежати в ліжку більше 10 хвилин, якщо не виходить заснути — зробити так, щоб ліжко асоціювалося лише з швидким засипанням, прокидатися вранці з будильником в один і той самий час, не спати вдень.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (15).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (16).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (17).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості:

Файл:Загруженное (17).jpg

2013-11-03T12:13:58Z

Мельник Артем:

Файл:Загруженное (16).jpg

2013-11-03T12:13:11Z

Мельник Артем:

Сон

2013-11-03T12:12:30Z

Мельник Артем: /* Ілюстрації */

'''Сон, сна и сну, '''''м. ''1) Сомъ. ''Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? ''Мет. 2. ''То лях, мостивий пан, од сна уставав. ''ЗОЮР. І. 52. '''Сон не береться'''. Не снится. ''Хата біла, постіль мила, і сон не береться. ''Чуб. V. 2. 2) Сновидѣніе. ''Одної ночі приснивсь мені сон. ''МВ. І. ''Сон мара, Бог віра. ''Ном. '''Рябо́ї кобили сон росказує'''. Чепуху городить. Чуб. І. 262. 3) род. '''со́ну''', также: '''сон-зілля, сон-трава''', род. '''сон-зілля, сон-трави'''. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. б) Anemone pratensis L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. в) — '''білий'''. Anemone sylvestris. ЗЮЗО. І. 175. ''Щоб на той рік діждати сону топтати. ''Ном. № 332. ''Молода сестра сонтраву ірвала. ''Нп. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Вх. Пч. II. 21. Ум. '''Со́ник, соно́к, со́ненько. '''Мил. 36. '''Сонько́'''. ''Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... ''Макс. (1849) 102. ''Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю. ''Грин. III. 205.
[[Категорія:Со]]

==Сучасні словники==
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.Фізіологія сну[ред. • ред. код]

Під час підвищується рівень анаболічних процесів та знижується катаболізм.
Сон у нормі відбувається циклічно, приблизно кожні 24 години. Ці цикли називають циркадні ритми. Вони перевизначаються кожну добу, найбільш важливим фактором є рівень освітлення. Від природного циклу освітленості залежить рівень концентрації спеціальних фотозалежних білків. Циркадний цикл налаштований зазвичай на довжину світлового дня.[1] Крім нічного сну в деяких культурах існує фізіологічно обумовлений короткочасний денний сон — сієста.Засинання
Безпосередньо перед сном наступає стан сонливості, зниження активності мозку, для якого характерні:
зниження рівня свідомості;
позіхання;
пониження чутливості сенсорних систем;
зрідження частоти серцевих скорочень;
зниження секреторної діяльності залоз (слинних → сухість слизової рота; слізних → печіння очей, злипання вік).
Професор Річард Р. Будзин в Лабораторії досліджень сну при Університеті в Арізоні багато років вивчав розлади сну і рекомендує методику швидкого засинання, засновану на шести етапах. У річному звіті з клінічної психології він описав різні психологічні підходи, які були використані для лікування безсоння (Bootzin & Epstein, 2011). Подібне лікування ще раніше було названо лікуванням стимульним контролем (Morin et al., 2006). Поради включають в себе: лягати спати, лише коли хочеш спати, використовувати ліжко лише для сну і сексу, не лежати в ліжку більше 10 хвилин, якщо не виходить заснути — зробити так, щоб ліжко асоціювалося лише з швидким засипанням, прокидатися вранці з будильником в один і той самий час, не спати вдень.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (15).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості:

Файл:Загруженное (15).jpg

2013-11-03T12:11:44Z

Мельник Артем:

Сон

2013-11-03T12:11:06Z

Мельник Артем: /* Сучасні словники */

'''Сон, сна и сну, '''''м. ''1) Сомъ. ''Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? ''Мет. 2. ''То лях, мостивий пан, од сна уставав. ''ЗОЮР. І. 52. '''Сон не береться'''. Не снится. ''Хата біла, постіль мила, і сон не береться. ''Чуб. V. 2. 2) Сновидѣніе. ''Одної ночі приснивсь мені сон. ''МВ. І. ''Сон мара, Бог віра. ''Ном. '''Рябо́ї кобили сон росказує'''. Чепуху городить. Чуб. І. 262. 3) род. '''со́ну''', также: '''сон-зілля, сон-трава''', род. '''сон-зілля, сон-трави'''. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. б) Anemone pratensis L. ЗЮЗО. І. 133. Анн. 35. в) — '''білий'''. Anemone sylvestris. ЗЮЗО. І. 175. ''Щоб на той рік діждати сону топтати. ''Ном. № 332. ''Молода сестра сонтраву ірвала. ''Нп. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Вх. Пч. II. 21. Ум. '''Со́ник, соно́к, со́ненько. '''Мил. 36. '''Сонько́'''. ''Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... ''Макс. (1849) 102. ''Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю. ''Грин. III. 205.
[[Категорія:Со]]

==Сучасні словники==
Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.Фізіологія сну[ред. • ред. код]

Під час підвищується рівень анаболічних процесів та знижується катаболізм.
Сон у нормі відбувається циклічно, приблизно кожні 24 години. Ці цикли називають циркадні ритми. Вони перевизначаються кожну добу, найбільш важливим фактором є рівень освітлення. Від природного циклу освітленості залежить рівень концентрації спеціальних фотозалежних білків. Циркадний цикл налаштований зазвичай на довжину світлового дня.[1] Крім нічного сну в деяких культурах існує фізіологічно обумовлений короткочасний денний сон — сієста.Засинання
Безпосередньо перед сном наступає стан сонливості, зниження активності мозку, для якого характерні:
зниження рівня свідомості;
позіхання;
пониження чутливості сенсорних систем;
зрідження частоти серцевих скорочень;
зниження секреторної діяльності залоз (слинних → сухість слизової рота; слізних → печіння очей, злипання вік).
Професор Річард Р. Будзин в Лабораторії досліджень сну при Університеті в Арізоні багато років вивчав розлади сну і рекомендує методику швидкого засинання, засновану на шести етапах. У річному звіті з клінічної психології він описав різні психологічні підходи, які були використані для лікування безсоння (Bootzin & Epstein, 2011). Подібне лікування ще раніше було названо лікуванням стимульним контролем (Morin et al., 2006). Поради включають в себе: лягати спати, лише коли хочеш спати, використовувати ліжко лише для сну і сексу, не лежати в ліжку більше 10 хвилин, якщо не виходить заснути — зробити так, щоб ліжко асоціювалося лише з швидким засипанням, прокидатися вранці з будильником в один і той самий час, не спати вдень.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості:

Сон

2013-11-03T12:09:10Z

Мельник Артем:

Мета

2013-11-03T12:06:22Z

Мельник Артем: /* Ілюстрації */

'''Мета, -ти, '''''ж. ''1) Цѣль. ''Я тілько одно мав на меті: щоб книжку видать яко мога скоріше. ''Ном. II. ''Очевидячки досягла до своєї мети. ''Левиц. '''На близьку мету'''. Въ близкомъ разстояніи. Волын. г. 2) Родъ игры въ мячъ.
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
Мета́ або ціль — означає стан в майбутньому, котрий можливо змінити відносно теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути. Тим самим мета є бажаною кінцевою точкою процесу, як правило дії людини. З досягненням мети пов'язаний успіх проекту, або важливої роботи. Наприклад: мета візиту, мета підприємства.
Постановка мети[ред. • ред. код]

Головна стаття Постановка мети. Постановка мети включає встановлення конкретних, вимірних, досяжних, реалістичних та часо-спрямованих цілей. На персональному рівні, процес постановки мети дає змогу людям визначити, а потім працювати в напрямку своїх власних цілей — зазвичай фінансові або кар'єрно-орієнтовані цілі. Постановка мети це важлива складова персонального розвитку. Мета може бути короткостроковою або довгостроковою.
Короткострокова мета[ред. • ред. код]

Короткострокова мета має бути досягнута за короткий час, наприклад намагання оплатити квитанцію в наступні декілька днів. Визначення короткострокової мети не повинно бути пов'язане з будь-яким конкретним проміжком часу. Іншими словами, дехто може досягнути (або не досягнути) короткострокової мети за день, тиждень, місяць, рік і т. д. Проміжок часу для короткострокової мети залежить від контексту, у якому ця мета відіграє роль. На приклад, для проекту довжиною в місяць, короткострокова мета вимірюється днями, в той час для цілого життя короткострокова мета може вимірюватися місяцями або роками. Планувальник зазвичай визначає короткострокові цілі в залежності від довгострокової цілі або цілей.
Особиста мета[ред. • ред. код]

Індивіди можуть встановлювати особисті цілі. Студент може поставити за мету отримати високу оцінку на екзамені. Атлет може пробігати по 5 км за день. Мандрівник може намагатися досягнути міста-призначення за три години. Загальними є фінансові цілі, накопичити на пенсійний час або накопичити на покупку.
Управління цілями може дати віддачу у всіх сферах особистого життя. Чітке знання того, що людина хоче досягнути робить зрозумілим те, на чому потрібно зосередитися та що потрібно покращувати. А також, часто підсвідомо пріорітезуює цю мету.
Постановка мети і планування сприяє довгостроковому баченню і короткостроковій мотивації. Це зосереджує намір, бажання, здобуття знань і допомагає організувати ресурси.
Ефективна робота над цілями включає усвідомлення та вирішення усіх внутрішніх конфліктів та переконань щодо вини та обмежень, які можуть звести зусилля на нівець. Постановка чітко окреслених цілей допомагає пізніше оцінити так отримувати задоволення від досягнення цих цілей. Таким чином, можна побачити прогрес в тому що здавалося довгим, або неможливим, розмелюванням (важка, одноманітна праця).
Досягнення особистої мети[ред. • ред. код]

Досягнення складних і важких цілей потребує зосередження, довгострокової старанності та зусиль. Успіх у будь-якій сфері вимагає відмови від виправдань і відмовок про низьку продуктивність і відсутність відповідного планування. Коротко кажучи, успіх вимагає емоційної зрілості. Ступінь переконання в тому, що людина має усі здібності для досягнення особистої мети також впливає на досягнення цієї мети.
Формула досягнення наступна: Д=Т*М, де Д = досягнення, Т = тямучість, М = мотивація. Якщо мотивація дорівнює нулю, досягнення завжди дорівнює нулю, не зважаючи на рівень тямучості. Так само й для тямучості, якщо тямучість нульова, досягнення завжди дорівнює нулю. Чим вища комбінація тямучості так мотивації, тим вищі досягнення.
Управління цілями в організаціях[ред. • ред. код]

В організаціях управління цілями складається з процесу усвідомлення або виводження (від виводити) цілей індивідуальних членів команди, залишаючи позаду цілі, які вже не актуальні, визначення та вирішення конфліктів між цілями та послідовна пріорітезація цілей для оптимального співробітництва команди та ефективних дій.
Мета злочину[ред. • ред. код]

Мета злочину — це уявлення про бажаний результат, якого прагне досягнути особа, що визначає спрямованість діяння. Мета — уявлення про суспільно небезпечний наслідок злочину, про ту шкоду, що усвідомлює винний, настане для охоронюваних кримінальним законом відносин і яка, проте, є для нього бажаною. Мета дозволяє визначити, заради чого особа вчиняє злочин, на який результат спрямовано його суспільно небезпечну діяльність.
Мета буває різною, наприклад: мета незаконного збагачення, мета приховати інший злочин, мета насильницької зміни конституційного ладу, мета збуту підроблених цінних паперів тощо[1].

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (13).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (14).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (6).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості:

Файл:Images (6).jpg

2013-11-03T12:05:50Z

Мельник Артем: Мельник Артем завантажив нову версію «Файл:Images (6).jpg»

Файл:Загруженное (14).jpg

2013-11-03T12:05:04Z

Мельник Артем:

Файл:Загруженное (13).jpg

2013-11-03T12:04:27Z

Мельник Артем:

Мета

2013-11-03T12:03:32Z

Мельник Артем: /* Сучасні словники */

'''Мета, -ти, '''''ж. ''1) Цѣль. ''Я тілько одно мав на меті: щоб книжку видать яко мога скоріше. ''Ном. II. ''Очевидячки досягла до своєї мети. ''Левиц. '''На близьку мету'''. Въ близкомъ разстояніи. Волын. г. 2) Родъ игры въ мячъ.
[[Категорія:Ме]]

==Сучасні словники==
Мета́ або ціль — означає стан в майбутньому, котрий можливо змінити відносно теперішнього та варто, бажано або необхідно досягнути. Тим самим мета є бажаною кінцевою точкою процесу, як правило дії людини. З досягненням мети пов'язаний успіх проекту, або важливої роботи. Наприклад: мета візиту, мета підприємства.
Постановка мети[ред. • ред. код]

Головна стаття Постановка мети. Постановка мети включає встановлення конкретних, вимірних, досяжних, реалістичних та часо-спрямованих цілей. На персональному рівні, процес постановки мети дає змогу людям визначити, а потім працювати в напрямку своїх власних цілей — зазвичай фінансові або кар'єрно-орієнтовані цілі. Постановка мети це важлива складова персонального розвитку. Мета може бути короткостроковою або довгостроковою.
Короткострокова мета[ред. • ред. код]

Короткострокова мета має бути досягнута за короткий час, наприклад намагання оплатити квитанцію в наступні декілька днів. Визначення короткострокової мети не повинно бути пов'язане з будь-яким конкретним проміжком часу. Іншими словами, дехто може досягнути (або не досягнути) короткострокової мети за день, тиждень, місяць, рік і т. д. Проміжок часу для короткострокової мети залежить від контексту, у якому ця мета відіграє роль. На приклад, для проекту довжиною в місяць, короткострокова мета вимірюється днями, в той час для цілого життя короткострокова мета може вимірюватися місяцями або роками. Планувальник зазвичай визначає короткострокові цілі в залежності від довгострокової цілі або цілей.
Особиста мета[ред. • ред. код]

Індивіди можуть встановлювати особисті цілі. Студент може поставити за мету отримати високу оцінку на екзамені. Атлет може пробігати по 5 км за день. Мандрівник може намагатися досягнути міста-призначення за три години. Загальними є фінансові цілі, накопичити на пенсійний час або накопичити на покупку.
Управління цілями може дати віддачу у всіх сферах особистого життя. Чітке знання того, що людина хоче досягнути робить зрозумілим те, на чому потрібно зосередитися та що потрібно покращувати. А також, часто підсвідомо пріорітезуює цю мету.
Постановка мети і планування сприяє довгостроковому баченню і короткостроковій мотивації. Це зосереджує намір, бажання, здобуття знань і допомагає організувати ресурси.
Ефективна робота над цілями включає усвідомлення та вирішення усіх внутрішніх конфліктів та переконань щодо вини та обмежень, які можуть звести зусилля на нівець. Постановка чітко окреслених цілей допомагає пізніше оцінити так отримувати задоволення від досягнення цих цілей. Таким чином, можна побачити прогрес в тому що здавалося довгим, або неможливим, розмелюванням (важка, одноманітна праця).
Досягнення особистої мети[ред. • ред. код]

Досягнення складних і важких цілей потребує зосередження, довгострокової старанності та зусиль. Успіх у будь-якій сфері вимагає відмови від виправдань і відмовок про низьку продуктивність і відсутність відповідного планування. Коротко кажучи, успіх вимагає емоційної зрілості. Ступінь переконання в тому, що людина має усі здібності для досягнення особистої мети також впливає на досягнення цієї мети.
Формула досягнення наступна: Д=Т*М, де Д = досягнення, Т = тямучість, М = мотивація. Якщо мотивація дорівнює нулю, досягнення завжди дорівнює нулю, не зважаючи на рівень тямучості. Так само й для тямучості, якщо тямучість нульова, досягнення завжди дорівнює нулю. Чим вища комбінація тямучості так мотивації, тим вищі досягнення.
Управління цілями в організаціях[ред. • ред. код]

В організаціях управління цілями складається з процесу усвідомлення або виводження (від виводити) цілей індивідуальних членів команди, залишаючи позаду цілі, які вже не актуальні, визначення та вирішення конфліктів між цілями та послідовна пріорітезація цілей для оптимального співробітництва команди та ефективних дій.
Мета злочину[ред. • ред. код]

Мета злочину — це уявлення про бажаний результат, якого прагне досягнути особа, що визначає спрямованість діяння. Мета — уявлення про суспільно небезпечний наслідок злочину, про ту шкоду, що усвідомлює винний, настане для охоронюваних кримінальним законом відносин і яка, проте, є для нього бажаною. Мета дозволяє визначити, заради чого особа вчиняє злочин, на який результат спрямовано його суспільно небезпечну діяльність.
Мета буває різною, наприклад: мета незаконного збагачення, мета приховати інший злочин, мета насильницької зміни конституційного ладу, мета збуту підроблених цінних паперів тощо[1].

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості:

Мета

2013-11-03T12:02:24Z

Мельник Артем:

Хвіст

2013-11-03T11:55:51Z

Мельник Артем: /* Ілюстрації */

'''Хвіст, хвоста, '''''м. ''1) Хвостъ. ''Прив’язали до хвоста коневі. ''Рудч. Ск. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. ''І хвоста нема у дворі. ''Ном. ''Тільки пара хвостів осталось. ''Ном. ''Та ще й закрутки покручено, мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. ''Г. Барв. 417. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. ''Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. ''Левиц. І. 319. 4) = '''Нечеть. '''Пас. 156. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. Ив. 19. 6) мн. '''Хвости '''= '''Уси. '''(См. '''Ус 3). '''КС. 1893. V. 282. 7) '''Крутити хво́стом'''. Хитрить, вилять. ''Крутить хвостиками. ''Ном. № 3003. 8) '''Хвоста вкрутити'''. Сбить спесь. ''Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. ''К. ЧР. 72. 9) '''Вибийте собі́ хвіст об тин'''. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Котл. МЧ. 438. Остальныя знач. См. '''подъ словомъ фіст. '''Ум. '''Хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. '''''Кожда лисиця свій хвостик хвалить. ''Ном. № 9459. ''Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. ''Чуб. V. 681. ''Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. ''Чуб. ІІІ. 295. ''Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. ''Мил. 44. ''Піди, вовчику! Піди, хвостику! ''— шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ном. № 10864. Ув. '''Хвостище. '''Рудч. Ск. І. 16. '''Хвостя́ка'''. ''Здоровенний хвостяка. ''
[[Категорія:Хв]]

==Сучасні словники==
Хвіст (лат. cauda) — у порівняльній анатомії — відділ сегментованого тіла, розташований за анальним отвором і не містить кишечника. Наявність хвоста в смислі цього визначення характерне тільки для хордових.
У багатьох водних тварин хвіст не різко відокремлений від тулуба та має розвинений плавець — головний орган локомоції. У наземних хребетних хвіст не виконує функцію локомоції, проте у багатьох слугує додатковим органом пересування (хвостаті земноводні, плазуни). У безхвостих земноводних хвостовий відділ хребта зростається у одну кістку — уростиль. У сучасних птахів хвостовий відділ вкорочений та утворює пігостиль, який несе стернові пера.
У ссавців хвіст утворений 3—49 хребцями, може виконувати хапальну функцію, допомагати при лазінні (опосум, деякі мурахоїди та мавпи), слугує органом опори та своєрідним кермом у деяких стрибаючих тварин (кенгуру, тушканчики, земляний заєць), відіграє роль парашуту (вивірка, вовчок). У китів та сирен на короткому хвості розвинений плавець. У багатьох ссавців хвіст редукований (наприклад, людина, сліпак).
У людини хвіст наявний у зародку на ранніх стадіях розвитку. Наявність хвоста у після зародковий період — приклад атавізму.
Іноді в переносному значенні слово хвіст використовується для позначення відособлених задніх відділів тіла в деяких групах безхребетних, що не відносяться до хордових. Так, наприклад, іноді говорять про хвіст скорпіонів (називаючи так опістосому). Слід зазначити, що в цих випадках «хвіст» містить кишку. У ще загальнішому розумінні хвостами називають будь-які хвостоподібні вирости на яких завгодно частинах тіла (наприклад, хвостики на крилах метеликів).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:120px-Lactoria cornuta (cola).006 - Aquarium Finisterrae.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80px-Alligator Tail.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:107px-La Palmyre 041-crop.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості:

Хвіст

2013-11-03T11:55:30Z

Мельник Артем: /* Ілюстрації */

'''Хвіст, хвоста, '''''м. ''1) Хвостъ. ''Прив’язали до хвоста коневі. ''Рудч. Ск. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. ''І хвоста нема у дворі. ''Ном. ''Тільки пара хвостів осталось. ''Ном. ''Та ще й закрутки покручено, мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. ''Г. Барв. 417. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. ''Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. ''Левиц. І. 319. 4) = '''Нечеть. '''Пас. 156. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. Ив. 19. 6) мн. '''Хвости '''= '''Уси. '''(См. '''Ус 3). '''КС. 1893. V. 282. 7) '''Крутити хво́стом'''. Хитрить, вилять. ''Крутить хвостиками. ''Ном. № 3003. 8) '''Хвоста вкрутити'''. Сбить спесь. ''Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. ''К. ЧР. 72. 9) '''Вибийте собі́ хвіст об тин'''. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Котл. МЧ. 438. Остальныя знач. См. '''подъ словомъ фіст. '''Ум. '''Хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. '''''Кожда лисиця свій хвостик хвалить. ''Ном. № 9459. ''Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. ''Чуб. V. 681. ''Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. ''Чуб. ІІІ. 295. ''Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. ''Мил. 44. ''Піди, вовчику! Піди, хвостику! ''— шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ном. № 10864. Ув. '''Хвостище. '''Рудч. Ск. І. 16. '''Хвостя́ка'''. ''Здоровенний хвостяка. ''
[[Категорія:Хв]]

==Сучасні словники==
Хвіст (лат. cauda) — у порівняльній анатомії — відділ сегментованого тіла, розташований за анальним отвором і не містить кишечника. Наявність хвоста в смислі цього визначення характерне тільки для хордових.
У багатьох водних тварин хвіст не різко відокремлений від тулуба та має розвинений плавець — головний орган локомоції. У наземних хребетних хвіст не виконує функцію локомоції, проте у багатьох слугує додатковим органом пересування (хвостаті земноводні, плазуни). У безхвостих земноводних хвостовий відділ хребта зростається у одну кістку — уростиль. У сучасних птахів хвостовий відділ вкорочений та утворює пігостиль, який несе стернові пера.
У ссавців хвіст утворений 3—49 хребцями, може виконувати хапальну функцію, допомагати при лазінні (опосум, деякі мурахоїди та мавпи), слугує органом опори та своєрідним кермом у деяких стрибаючих тварин (кенгуру, тушканчики, земляний заєць), відіграє роль парашуту (вивірка, вовчок). У китів та сирен на короткому хвості розвинений плавець. У багатьох ссавців хвіст редукований (наприклад, людина, сліпак).
У людини хвіст наявний у зародку на ранніх стадіях розвитку. Наявність хвоста у після зародковий період — приклад атавізму.
Іноді в переносному значенні слово хвіст використовується для позначення відособлених задніх відділів тіла в деяких групах безхребетних, що не відносяться до хордових. Так, наприклад, іноді говорять про хвіст скорпіонів (називаючи так опістосому). Слід зазначити, що в цих випадках «хвіст» містить кишку. У ще загальнішому розумінні хвостами називають будь-які хвостоподібні вирости на яких завгодно частинах тіла (наприклад, хвостики на крилах метеликів).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:120px-Lactoria cornuta (cola).006 - Aquarium Finisterrae.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80px-Alligator Tail.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:107px-La Palmyre 041-crop.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[120px-Staart van een Zuidkaper.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості:

Хвіст

2013-11-03T11:54:57Z

Мельник Артем: /* Ілюстрації */

'''Хвіст, хвоста, '''''м. ''1) Хвостъ. ''Прив’язали до хвоста коневі. ''Рудч. Ск. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. ''І хвоста нема у дворі. ''Ном. ''Тільки пара хвостів осталось. ''Ном. ''Та ще й закрутки покручено, мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. ''Г. Барв. 417. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. ''Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. ''Левиц. І. 319. 4) = '''Нечеть. '''Пас. 156. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. Ив. 19. 6) мн. '''Хвости '''= '''Уси. '''(См. '''Ус 3). '''КС. 1893. V. 282. 7) '''Крутити хво́стом'''. Хитрить, вилять. ''Крутить хвостиками. ''Ном. № 3003. 8) '''Хвоста вкрутити'''. Сбить спесь. ''Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. ''К. ЧР. 72. 9) '''Вибийте собі́ хвіст об тин'''. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Котл. МЧ. 438. Остальныя знач. См. '''подъ словомъ фіст. '''Ум. '''Хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. '''''Кожда лисиця свій хвостик хвалить. ''Ном. № 9459. ''Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. ''Чуб. V. 681. ''Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. ''Чуб. ІІІ. 295. ''Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. ''Мил. 44. ''Піди, вовчику! Піди, хвостику! ''— шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ном. № 10864. Ув. '''Хвостище. '''Рудч. Ск. І. 16. '''Хвостя́ка'''. ''Здоровенний хвостяка. ''
[[Категорія:Хв]]

==Сучасні словники==
Хвіст (лат. cauda) — у порівняльній анатомії — відділ сегментованого тіла, розташований за анальним отвором і не містить кишечника. Наявність хвоста в смислі цього визначення характерне тільки для хордових.
У багатьох водних тварин хвіст не різко відокремлений від тулуба та має розвинений плавець — головний орган локомоції. У наземних хребетних хвіст не виконує функцію локомоції, проте у багатьох слугує додатковим органом пересування (хвостаті земноводні, плазуни). У безхвостих земноводних хвостовий відділ хребта зростається у одну кістку — уростиль. У сучасних птахів хвостовий відділ вкорочений та утворює пігостиль, який несе стернові пера.
У ссавців хвіст утворений 3—49 хребцями, може виконувати хапальну функцію, допомагати при лазінні (опосум, деякі мурахоїди та мавпи), слугує органом опори та своєрідним кермом у деяких стрибаючих тварин (кенгуру, тушканчики, земляний заєць), відіграє роль парашуту (вивірка, вовчок). У китів та сирен на короткому хвості розвинений плавець. У багатьох ссавців хвіст редукований (наприклад, людина, сліпак).
У людини хвіст наявний у зародку на ранніх стадіях розвитку. Наявність хвоста у після зародковий період — приклад атавізму.
Іноді в переносному значенні слово хвіст використовується для позначення відособлених задніх відділів тіла в деяких групах безхребетних, що не відносяться до хордових. Так, наприклад, іноді говорять про хвіст скорпіонів (називаючи так опістосому). Слід зазначити, що в цих випадках «хвіст» містить кишку. У ще загальнішому розумінні хвостами називають будь-які хвостоподібні вирости на яких завгодно частинах тіла (наприклад, хвостики на крилах метеликів).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:120px-Lactoria cornuta (cola).006 - Aquarium Finisterrae.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80px-Alligator Tail.jpg80px-Alligator Tail.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:107px-La Palmyre 041-crop.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[120px-Staart van een Zuidkaper.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості:

Файл:120px-Staart van een Zuidkaper.jpg

2013-11-03T11:54:39Z

Мельник Артем:

Файл:107px-La Palmyre 041-crop.jpg

2013-11-03T11:54:03Z

Мельник Артем:

Файл:80px-Alligator Tail.jpg

2013-11-03T11:53:30Z

Мельник Артем:

Файл:120px-Lactoria cornuta (cola).006 - Aquarium Finisterrae.JPG

2013-11-03T11:52:53Z

Мельник Артем:

Хвіст

2013-11-03T11:52:15Z

Мельник Артем: /* Сучасні словники */

'''Хвіст, хвоста, '''''м. ''1) Хвостъ. ''Прив’язали до хвоста коневі. ''Рудч. Ск. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. ''І хвоста нема у дворі. ''Ном. ''Тільки пара хвостів осталось. ''Ном. ''Та ще й закрутки покручено, мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. ''Г. Барв. 417. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. ''Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. ''Левиц. І. 319. 4) = '''Нечеть. '''Пас. 156. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. Ив. 19. 6) мн. '''Хвости '''= '''Уси. '''(См. '''Ус 3). '''КС. 1893. V. 282. 7) '''Крутити хво́стом'''. Хитрить, вилять. ''Крутить хвостиками. ''Ном. № 3003. 8) '''Хвоста вкрутити'''. Сбить спесь. ''Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. ''К. ЧР. 72. 9) '''Вибийте собі́ хвіст об тин'''. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Котл. МЧ. 438. Остальныя знач. См. '''подъ словомъ фіст. '''Ум. '''Хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. '''''Кожда лисиця свій хвостик хвалить. ''Ном. № 9459. ''Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. ''Чуб. V. 681. ''Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. ''Чуб. ІІІ. 295. ''Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. ''Мил. 44. ''Піди, вовчику! Піди, хвостику! ''— шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ном. № 10864. Ув. '''Хвостище. '''Рудч. Ск. І. 16. '''Хвостя́ка'''. ''Здоровенний хвостяка. ''
[[Категорія:Хв]]

==Сучасні словники==
Хвіст (лат. cauda) — у порівняльній анатомії — відділ сегментованого тіла, розташований за анальним отвором і не містить кишечника. Наявність хвоста в смислі цього визначення характерне тільки для хордових.
У багатьох водних тварин хвіст не різко відокремлений від тулуба та має розвинений плавець — головний орган локомоції. У наземних хребетних хвіст не виконує функцію локомоції, проте у багатьох слугує додатковим органом пересування (хвостаті земноводні, плазуни). У безхвостих земноводних хвостовий відділ хребта зростається у одну кістку — уростиль. У сучасних птахів хвостовий відділ вкорочений та утворює пігостиль, який несе стернові пера.
У ссавців хвіст утворений 3—49 хребцями, може виконувати хапальну функцію, допомагати при лазінні (опосум, деякі мурахоїди та мавпи), слугує органом опори та своєрідним кермом у деяких стрибаючих тварин (кенгуру, тушканчики, земляний заєць), відіграє роль парашуту (вивірка, вовчок). У китів та сирен на короткому хвості розвинений плавець. У багатьох ссавців хвіст редукований (наприклад, людина, сліпак).
У людини хвіст наявний у зародку на ранніх стадіях розвитку. Наявність хвоста у після зародковий період — приклад атавізму.
Іноді в переносному значенні слово хвіст використовується для позначення відособлених задніх відділів тіла в деяких групах безхребетних, що не відносяться до хордових. Так, наприклад, іноді говорять про хвіст скорпіонів (називаючи так опістосому). Слід зазначити, що в цих випадках «хвіст» містить кишку. У ще загальнішому розумінні хвостами називають будь-які хвостоподібні вирости на яких завгодно частинах тіла (наприклад, хвостики на крилах метеликів).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості:

Хвіст

2013-11-03T11:51:46Z

Мельник Артем: /* Сучасні словники */

'''Хвіст, хвоста, '''''м. ''1) Хвостъ. ''Прив’язали до хвоста коневі. ''Рудч. Ск. 2) Иногда употребляется для обозначенія домашняго животнаго. ''І хвоста нема у дворі. ''Ном. ''Тільки пара хвостів осталось. ''Ном. ''Та ще й закрутки покручено, мабуть на всяку тварь, шоб і хвоста в дворі не було. ''Г. Барв. 417. 3) Шлейфъ, хвостъ платья. ''Не вмієте так вертіти хвостом та крутити головою, як уміє Люцина та Рузя. ''Левиц. І. 319. 4) = '''Нечеть. '''Пас. 156. 5) Названіе одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. Ив. 19. 6) мн. '''Хвости '''= '''Уси. '''(См. '''Ус 3). '''КС. 1893. V. 282. 7) '''Крутити хво́стом'''. Хитрить, вилять. ''Крутить хвостиками. ''Ном. № 3003. 8) '''Хвоста вкрутити'''. Сбить спесь. ''Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватимете нами. ''К. ЧР. 72. 9) '''Вибийте собі́ хвіст об тин'''. Оставьте пожалуйста ваши приставанья? Котл. МЧ. 438. Остальныя знач. См. '''подъ словомъ фіст. '''Ум. '''Хво́стик, хвостиченько, хвосто́к, хвосто́чок. '''''Кожда лисиця свій хвостик хвалить. ''Ном. № 9459. ''Я курочку під пашечку, єї хвосток видко. ''Чуб. V. 681. ''Копитцем луг пробігає, а хвостиченьком землю замітає. ''Чуб. ІІІ. 295. ''Коточок заховався в куточок, тілько видно хвосточок. ''Мил. 44. ''Піди, вовчику! Піди, хвостику! ''— шутятъ надъ тѣмъ, кто, будучи посланъ, по лѣности посылаетъ за себя другого. Ном. № 10864. Ув. '''Хвостище. '''Рудч. Ск. І. 16. '''Хвостя́ка'''. ''Здоровенний хвостяка. ''
[[Категорія:Хв]]

==Сучасні словники==
Хвіст (лат. cauda) — у порівняльній анатомії — відділ сегментованого тіла, розташований за анальним отвором і не містить кишечника. Наявність хвоста в смислі цього визначення характерне тільки для хордових.
У багатьох водних тварин хвіст не різко відокремлений від тулуба та має розвинений плавець — головний орган локомоції. У наземних хребетних хвіст не виконує функцію локомоції, проте у багатьох слугує додатковим органом пересування (хвостаті земноводні, плазуни). У безхвостих земноводних хвостовий відділ хребта зростається у одну кістку — уростиль. У сучасних птахів хвостовий відділ вкорочений та утворює пігостиль, який несе стернові пера.
У ссавців хвіст утворений 3—49 хребцями, може виконувати хапальну функцію, допомагати при лазінні (опосум, деякі мурахоїди та мавпи), слугує органом опори та своєрідним кермом у деяких стрибаючих тварин (кенгуру, тушканчики, земляний заєць), відіграє роль парашуту (вивірка, вовчок). У китів та сирен на короткому хвості розвинений плавець. У багатьох ссавців хвіст редукований (наприклад, людина, сліпак).
У людини хвіст наявний у зародку на ранніх стадіях розвитку. Наявність хвоста у після зародковий період — приклад атавізму.
Іноді в переносному значенні слово хвіст використовується для позначення відособлених задніх відділів тіла в деяких групах безхребетних, що не відносяться до хордових. Так, наприклад, іноді говорять про хвіст скорпіонів (називаючи так опістосому). Слід зазначити, що в цих випадках «хвіст» містить кишку. У ще загальнішому розумінні хвостами називають будь-які хвостоподібні вирости на яких завгодно частинах тіла (наприклад, хвостики на крилах метеликів).
Див. також

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості:

Хвіст

2013-11-03T11:51:18Z

Мельник Артем:

Пшениця

2013-11-03T11:49:29Z

Мельник Артем: /* Ілюстрації */

'''Пшениця, -ці, '''''ж. ''Пшеница, Triticum vulgare (растеніе и зерно). ЗЮЗО. І. 139. ''Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. ''Мет. 68. ''Уродив Бог пшеницю: густа та рівна стоїть як лава, а колос великий, важкий. ''Харьк. г. ''Які в вас паляниці білі, мабуть мили пшеницю? ''Харьк. г. ''Я бачив, раз пшеницю мили. ''Греб. Ум. '''Пшеничка, пшениченька. '''
[[Категорія:Пш]]

==Сучасні словники==
Пшениця (Triticum L.) — рід однорічних трав'янистих рослин родини злакових; найважливіша продовольча культура.
Рід пшениці поліморфний за видовим складом. У спеціальній літературі наводиться характеристики 28 її видів.
Види пшениці за кількістю хромосом у соматичних клітинах поділяються на такі генетичні групи:
1 — диплоїдні (2n-14) включають:
дикорослі види:
дика однооста однозернянка (Triticum boeoticum)
дика двооста однозернянка (T. thaoudar)
пшениця Урарту (T. urartu)
однозернянка дика (T. aegilopoides Lin.)
культурні види:
однозернянка культурна плівкова, або ейнкорн чи напівполба (T. monococcum L.)
голозерна однозернянка або пшениця Сінської (T. sinskajae)
2 — тетраплоїдні (2n-28):
дикорослі види:
дика полба (дика двозернянка) (T. diccoides)
пшениця Араратська (T. araraticum)
культурні види з плівковим зерном:
пшениця Тимофєєва або Зандурі (T. timopheevi Zhuk.)
пшениця Карамишева або давньоколхідська (T. karamyschevii, T. palaeo-colchicum, T. georgicum)
полба або еммер чи двозернянка (T. dicoccum Shueb.)
ісфаханська пшениця (T. ispahanicum)
культурні голозерні види:
пшениця тверда (T. durum Dest.)
тургідум, або англійська (T. turgidum L.)
перська, або карталінська чи дика (T. cartalicum Nevski, T. persicum Vav.)
туранська (T. turanicum)
ефіопська (T. aethiopicum)
польська (T. polonicum)
3 — гексаплоїдні (2n-42):
культурні плівкові види:
пшениця Маха (T. macha et. men. Deky)
оркіш, або спельта (T. spelta L.)
пшениця Вавилова, або ванська (T. vavilovi)
пшениця Жуковського (T. zhukovskyi)
культурні голозерні види:
пшениця м'яка, або звичайна (T. aestivum L., T. vulgare),
щільноколоса, або карликова (T. compactum Host.)
круглозерна (T. sphaerococcum Pers.)
пшениця Петропавловського (T. petropavlovskyi)
4 — октаплоїдні (2n-56):
синтетичні види, створені в лабораторних умовах:
пшениця грибобійна (T. fungicidum Zhuk.)
радянська (Tr. soveticum)
пшениця Ціцина (T. cziczinii, T. agropyrotritium)
Залежно від остистості колосу, його забарвлення та опушеності колоскових лусок, забарвлення остей і зерна, види пшениці поділяють на різновиди, число яких дуже велике (Еритроспермум, Лютесценс, Мільтурум, Ферругінеум, Грекум, Альбідум, Велютинум, Мелянопус, Гордейформе тощо.)
При гибридизації перших трьох груп пшениць з житом отримано цінний рід продуктивних зернових — тритикале.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (9).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (10).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (11).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (12).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості:

Файл:Загруженное (12).jpg

2013-11-03T11:49:13Z

Мельник Артем:

Файл:Загруженное (11).jpg

2013-11-03T11:48:32Z

Мельник Артем:

Файл:Загруженное (10).jpg

2013-11-03T11:48:00Z

Мельник Артем:

Файл:Загруженное (9).jpg

2013-11-03T11:47:12Z

Мельник Артем:

Пшениця

2013-11-03T11:46:26Z

Мельник Артем: /* Сучасні словники */

'''Пшениця, -ці, '''''ж. ''Пшеница, Triticum vulgare (растеніе и зерно). ЗЮЗО. І. 139. ''Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. ''Мет. 68. ''Уродив Бог пшеницю: густа та рівна стоїть як лава, а колос великий, важкий. ''Харьк. г. ''Які в вас паляниці білі, мабуть мили пшеницю? ''Харьк. г. ''Я бачив, раз пшеницю мили. ''Греб. Ум. '''Пшеничка, пшениченька. '''
[[Категорія:Пш]]

==Сучасні словники==
Пшениця (Triticum L.) — рід однорічних трав'янистих рослин родини злакових; найважливіша продовольча культура.
Рід пшениці поліморфний за видовим складом. У спеціальній літературі наводиться характеристики 28 її видів.
Види пшениці за кількістю хромосом у соматичних клітинах поділяються на такі генетичні групи:
1 — диплоїдні (2n-14) включають:
дикорослі види:
дика однооста однозернянка (Triticum boeoticum)
дика двооста однозернянка (T. thaoudar)
пшениця Урарту (T. urartu)
однозернянка дика (T. aegilopoides Lin.)
культурні види:
однозернянка культурна плівкова, або ейнкорн чи напівполба (T. monococcum L.)
голозерна однозернянка або пшениця Сінської (T. sinskajae)
2 — тетраплоїдні (2n-28):
дикорослі види:
дика полба (дика двозернянка) (T. diccoides)
пшениця Араратська (T. araraticum)
культурні види з плівковим зерном:
пшениця Тимофєєва або Зандурі (T. timopheevi Zhuk.)
пшениця Карамишева або давньоколхідська (T. karamyschevii, T. palaeo-colchicum, T. georgicum)
полба або еммер чи двозернянка (T. dicoccum Shueb.)
ісфаханська пшениця (T. ispahanicum)
культурні голозерні види:
пшениця тверда (T. durum Dest.)
тургідум, або англійська (T. turgidum L.)
перська, або карталінська чи дика (T. cartalicum Nevski, T. persicum Vav.)
туранська (T. turanicum)
ефіопська (T. aethiopicum)
польська (T. polonicum)
3 — гексаплоїдні (2n-42):
культурні плівкові види:
пшениця Маха (T. macha et. men. Deky)
оркіш, або спельта (T. spelta L.)
пшениця Вавилова, або ванська (T. vavilovi)
пшениця Жуковського (T. zhukovskyi)
культурні голозерні види:
пшениця м'яка, або звичайна (T. aestivum L., T. vulgare),
щільноколоса, або карликова (T. compactum Host.)
круглозерна (T. sphaerococcum Pers.)
пшениця Петропавловського (T. petropavlovskyi)
4 — октаплоїдні (2n-56):
синтетичні види, створені в лабораторних умовах:
пшениця грибобійна (T. fungicidum Zhuk.)
радянська (Tr. soveticum)
пшениця Ціцина (T. cziczinii, T. agropyrotritium)
Залежно від остистості колосу, його забарвлення та опушеності колоскових лусок, забарвлення остей і зерна, види пшениці поділяють на різновиди, число яких дуже велике (Еритроспермум, Лютесценс, Мільтурум, Ферругінеум, Грекум, Альбідум, Велютинум, Мелянопус, Гордейформе тощо.)
При гибридизації перших трьох груп пшениць з житом отримано цінний рід продуктивних зернових — тритикале.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості:

Пшениця

2013-11-03T11:45:33Z

Мельник Артем:

Свиня

2013-11-03T11:43:52Z

Мельник Артем: /* Ілюстрації */

'''Свиня, -ні, '''''ж. ''1) Свинья. Вас. 198. '''Свиня лико волочить'''. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. ''Оришко! свиня лико волочить. ''Харьк. 2) — '''морська'''. Дельфинъ. 3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. '''Свинка, свиночка. '''Ув. '''Свиня́ка. '''''Завтра раненько свиняці хлів загородиш. ''Левиц. Пов. 183.
[[Категорія:Св]]

==Сучасні словники
Свиня свійська (також льоха) (Sus domestica) — парнокопитна тварина роду Свиня (Sus) родини свиневих (Suidae), одомашнена форма виду Sus scrofa.
Походить від європейських і азійських диких свиней (див. Свиня дика). Свійська свиня дає м'ясо і сало, а також шкіру і щетину; вона виявляє високу плодючість і швидко росте. Завдяки багатоплідності, скоростиглості, великій забійній вазі при порівняно незначній витраті кормів на одиницю продукції, свинина відіграє головну ролю в загальному виробництві м'яса (в УРСР 1970 — 46%). Вона майже вдвічі поживніша за яловичину і баранину. Завдяки цим прикметам значення свинарства постійно зростає, зокрема з пол. 19 ст. — з збільшенням попиту на м'ясні продукти швидко зростаючого населення міст. Зростання кількості свиней у світі (у млн тонн): 1938-39 — 296, 1965-66 — 588, і вже зараз поголів'я свиней у світі становить понад 850 млн голів, більше половини його зосереджено в Азії. Китай посідає перше місце у світі за кількістю свиней (майже 50% світового виробництва). За обсягом свинарства вирізняються також США (10,3% світового виробництва), Бразилія, ФРН, Данія, Франція, Великобританія, Нідерланди, Угорщина. Нині існує понад 600 порід свиней різних напрямків продуктивності (м'ясні, сальні, беконні, м'ясо-сальні).
Для цього виду створено величезну кількість власних назв (перелічено за абеткою):
Боров — раніше для диких форм (порівняйте: Борея, бореальний, бір)
Вепр — переважно для крупних самців диких кабанів
Дик — будь-яка особина дикої форми (в літописах і в Польщі — актуальна назва виду; як назва дикої форми свині наведена у словнику Б. Грінченка).
Кабан — самець свині (варіації за Грінченком: "кабан, ... кабанець, кабанча, кабанчик, кабанюга")
Кнур — некастрований свійський кабан
Порося — для молодих особин свійських і диких форм
Свиня — найчастіше для самиць свійської форми (див. Свиня свійська)
Хряк — те саме, що і «кнур»
Інші назви для «свині», за національною словниковою базою «Словники України» (версія 1.4): «Льо́ха, свиню́ка [свиня́ка] — розмовне, безро́га — жартівливе, ро́ха — розмовне, чечу́га — діалектне, ри́нда — діалектне; свинома́тка (свиня, що дає приплід); па́ця».

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:258px-Sus scrofa scrofa.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (7).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное (8).jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості:

Файл:Загруженное (8).jpg

2013-11-03T11:43:30Z

Мельник Артем:

Файл:Загруженное (7).jpg

2013-11-03T11:42:44Z

Мельник Артем:

Файл:258px-Sus scrofa scrofa.jpg

2013-11-03T11:41:59Z

Мельник Артем: