Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Масловська Юлія

2013-12-02T12:06:27Z

Масловська Юлія: /* Слова, що додав(ла) */

[[Файл:FrjdQp8VUjU.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Масловська Юлія Віталіївна

===Спеціальність===

[[Файл:MI.jpg|міні|МІ]]

Міжнародна інформація

===Група===
МІб-1-12-4.Од

==Контакти==

===Зв'язок===
maslowska@yandex.ru,

juliamaslowskaya@gmail.com

===Skype===
julko.m

===Web сторінка===
http://vk.com/id138227898.

http://aninspiratio.blogspot.com/

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

"Ось ми які!",

Дебатний клуб

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав(ла)==
[[Біблія]]

[[Іржати]]

[[Їжа]]

[[Идол]]

[[Божество]]

[[Ім’я]]

[[Ива]]

[[Ай!]]

[[Адзуски!]]

[[Алилуя!]]

[[Герць]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Користувач:Масловська Юлія

2013-12-02T12:05:14Z

Масловська Юлія: /* Слова, що додав(ла) */

[[Файл:FrjdQp8VUjU.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Масловська Юлія Віталіївна

===Спеціальність===

[[Файл:MI.jpg|міні|МІ]]

Міжнародна інформація

===Група===
МІб-1-12-4.Од

==Контакти==

===Зв'язок===
maslowska@yandex.ru,

juliamaslowskaya@gmail.com

===Skype===
julko.m

===Web сторінка===
http://vk.com/id138227898.

http://aninspiratio.blogspot.com/

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

"Ось ми які!",

Дебатний клуб

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав(ла)==
[[Біблія]]

[[Іржати]]

[[Їжа]]

[[Идол]]

[[Божество]]

[[Ім’я]]

[[Ива]]

[[Ай]]

[[Адзуски]]

[[Алилуя!]]

[[Герць]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Користувач:Масловська Юлія

2013-12-02T12:02:57Z

Масловська Юлія: /* Словник Грінченка і сучасність */

[[Файл:FrjdQp8VUjU.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Масловська Юлія Віталіївна

===Спеціальність===

[[Файл:MI.jpg|міні|МІ]]

Міжнародна інформація

===Група===
МІб-1-12-4.Од

==Контакти==

===Зв'язок===
maslowska@yandex.ru,

juliamaslowskaya@gmail.com

===Skype===
julko.m

===Web сторінка===
http://vk.com/id138227898.

http://aninspiratio.blogspot.com/

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

"Ось ми які!",

Дебатний клуб

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав(ла)==
[[Біблія]]
[[Іржати]]
[[Їжа]]
[[Идол]]
[[Божество]]
[[Ім'я]]
[[Ива]]
[[Ай]]
[[Адзуски]]
[[Алилуя!]]
[[Герць]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Користувач:Масловська Юлія

2013-12-02T11:57:23Z

Масловська Юлія:

[[Файл:FrjdQp8VUjU.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Масловська Юлія Віталіївна

===Спеціальність===

[[Файл:MI.jpg|міні|МІ]]

Міжнародна інформація

===Група===
МІб-1-12-4.Од

==Контакти==

===Зв'язок===
maslowska@yandex.ru,

juliamaslowskaya@gmail.com

===Skype===
julko.m

===Web сторінка===
http://vk.com/id138227898.

http://aninspiratio.blogspot.com/

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

"Ось ми які!",

Дебатний клуб

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додав(ла)==

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Ім’я

2013-11-30T02:42:51Z

Масловська Юлія: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Ім’я́, імени, '''''с. ''Имя. ''Ось же і я, що хороше ім’я. ''Ном. № 2525.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ІМ'Я, імені та ім'я, сер.
1. Особиста назва людини, що дається їй після народження.
— Мені почулося наче ім'я моєї жінки (Панас Мирний, III, 1954, 274);
— Ой, лихо, Романочку, — зітхнула і довірливо поглянула на парубка. Не помітила, як і назвала його ніжним ім'ям (Михайло Стельмах, I, 1962, 350);
* ''Від імені'' кого, чого — за чиїм-небудь дорученням, проханням.
Від імені нашого «літературного комітету» звертаюся до Вас з великим проханням (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 199);
* В ім'я кого, чого — заради кого-, чого-небудь; на честь когось, чогось.
«Все в ім'я людини, для блага людини» — цьому девізові підпорядкована вся діяльність партії і Радянської влади (Комуніст України, 11, 1966, 50);
* Власне ім'я ;
* Іменем кого, чого, чиїм — на підставі влади кого-, чого-небудь, чийогось авторитету.
Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море сльоз і крові,
А сирот іменем Христовим Замордували, розп'яли... (Тарас Шевченко, II, 1953, 33);
* Імені кого, чого — названий на честь, у пам'ять кого-, чого-небудь.
Школа імені їв. Франка;
* На ім'я: а) особистою назвою (а не прізвищем).
Словаки вже запросто кликали його на ім'я як свого односельчанина (Олесь Гончар, III, 1959, 322);
б) (кого, чиє) призначений, адресований кому-небудь.
Просила б я тебе, мамочко, щоб ти мені прислала на ім'я Корейво записку, аби він мені видав деякі ноти (Леся Українка, V, 1956, 30).
2. уроч., рідко. Те саме, що назва 1; найменування.
Апостол правди і науки, Котрого ждав ти день по дню, Прийшов, простяг потужні руки,
— І легіон ім'я йому (Іван Франко, XIII, 1954, 85);
Яке глибоке щастя — жить, Буть гідним імені людини. Народу й людськості служить! (Максим Рильський, III, 1961, 166).
* Називати (назвати) речі своїми (їх) іменами — говорити прямо, не прикрашаючи нічого, не добираючи слів і висловів, які пом'якшують що-небудь.
[Назар:] А зобов'язання треба брати не в кабінеті, а з нами, тут...
[Скарбун:] Ви відповідаєте за свої слова? [Назар:] Я називаю речі їх іменами (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 15).
3. з означ., рідко. Те саме, що слава; репутація. —
Ви, каже [майор], з'явитесь додому новими людьми, людьми з світовим іменем (Олесь Гончар, III, 1959, 294);
Не псувати доброго імені.
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
ім'я Розгорнути статтю | Explanatory (Uk-Uk)
імені та ім'я, с.
1) Особиста назва людини, що дається їй після народження. || рідко. Прізвище.
2) уроч., рідко. Те саме, що назва 1); найменування.
3) У системах обробки інформації – символ або група символів, які використовуються для ідентифікації об'єктів.
(особиста назва людини та тварини), і[й]мення, наймення, найменування, назвисько; кличка (у тварин)
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Універсальний словник-енциклопедія]===
ІМ'Я
у логіці вираз, який позначає у судженні суб'єкт чи іменну частину присудка і співозначає ознаку предмета, комплекс його рис.
М'Я
імення, ймення, наймення; поет. імено; (прибране) псевдонім, г. псевдо; (речей) назва, назвище, р. назвисько, сов. найменування;
П. слава, репутація, популярність, авторитет, зап. імідж.
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Name
(noun)
* a word or set of words by which a person or thing is known, addressed, or referred to:
my name is John Parsons
Köln is the German name for Cologne
* a famous person:
the big race will lure the top names
* [in singular] a reputation, especially a good one:
the school has gained a name for excellence
*(in the UK) an insurance underwriter belonging to a Lloyd’s syndicate.
(verb)
[with object]
* give a name to:
hundreds of diseases had not yet been isolated or named
* [with object and complement]:
she decided to name the child Edward
* identify correctly by name:
the dead man has been named as John Mackintosh
* give a particular title or epithet to:
she was named as Student of the Year
* mention by name:
the sea is as crystal clear as any spot in the Caribbean you might care to name
* appoint (someone) to a particular position or task:
he was named to head a joint UN-OAS diplomatic effort
British (of the Speaker) mention (a Member of Parliament) by name as disobedient to the chair and thereby subject to a ban from the House.
* specify (a sum, time, or place) as something desired, suggested, or decided on:
the club have asked United to name their price for the striker
(adjective)
[attributive]
* (of a person or product) having a well-known name:
specialized name brands geared to niche markets
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
Name
NOUN:
* A word or words by which an entity is designated and distinguished from others.
* A word or group of words used to describe or evaluate, often disparagingly.
* Representation or repute, as opposed to reality: a democracy in name, a police state in fact.
* A reputation: has a bad name.
* A distinguished reputation: made a name for himself as a drummer.
* An illustrious or outstanding person: joined several famous names for a photograph. See Synonyms at celebrity.
TRANSITIVE VERB:
named, nam·ing, names
* To give a name to: named the child after both grandparents.
* To mention, specify, or cite by name: named the primary colors.
* To call by an epithet: named them all cowards.
* To nominate for or appoint to a duty, an office, or an honor. See Synonyms at appoint.
* To specify or fix: We need to name the time for our meeting.
ADJECTIVE:
Informal
Well-known by a name: a name performer.
IDIOMS:
* in the name of
* By the authority of: Open up in the name of the law!
* For the reason of; using as a reason: grisly experiments performed in the name of science.
* to (one's) name
* Belonging to one: I don't have a hat to my name.
ETYMOLOGY:
* Middle English, from Old English nama; see n-men- in Indo-European roots

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dont-build-your-name-around-the-name.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Namenam.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:64053396.png|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|wdfDVS6VqyQ}}
{{#ev:youtube|kiJkX7qqUKQ}}
{{#ev:youtube|8cb9v9QCCrw}}
==Цікаві факти==
За даними Укрдержреєстру 2013 дітей найчастіше називали іменами:
* жіночими: Анастасія, Софія, Анна, Вікторія, Вероніка, Яна, Соломія, Злата, Марта, Юлія, Марія, Ольга, Христина, Дарина, Діана, Катерина, Дарія, Олександра.
* чоловічими: Павло, Олег, Олександр, Максим, Святослав, Денис, Владислав, Юрій, Богдан, Іван, Володимир, Дмитро, Петро, Артем, Арсен, Ярослав, Назарій, Матвій, Андрій, Тимофій.
Найдавніші імена людей у всіх народів — це просто прізвиська, які давали їм оточуючі. Як правило прізвисько відображало характерну особливість людини, яка відрізняла її серед інших — Швидкий, Веселий, Кривоніс, Мила і т. д. Також відомо, що в минулому у багатьох народів прийнято було давати людині декілька імен — одне при народженні, інше — коли людина ставала дорослою, крім того імена могли змінюватись, коли людина здійснювала певний вчинок (добрий чи поганий) або займала нове положення у суспільстві. Цікаво також, що дитині могли давати як ім'я яке означає гарну якість (щоб людина мала цю якість коли виросте) так і погану (щоб дитину не чіпали злі духи).
==Див. також==
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0 Українські імена]
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0 Українські прізвища]
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0 Слов'янські імена]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ім,Їм]]

Файл:64053396.png

2013-11-30T02:42:38Z

Масловська Юлія:

Файл:Namenam.jpg

2013-11-30T02:41:41Z

Масловська Юлія:

Ім’я

2013-11-30T02:36:16Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Ім’я́, імени, '''''с. ''Имя. ''Ось же і я, що хороше ім’я. ''Ном. № 2525.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ІМ'Я, імені та ім'я, сер.
1. Особиста назва людини, що дається їй після народження.
— Мені почулося наче ім'я моєї жінки (Панас Мирний, III, 1954, 274);
— Ой, лихо, Романочку, — зітхнула і довірливо поглянула на парубка. Не помітила, як і назвала його ніжним ім'ям (Михайло Стельмах, I, 1962, 350);
* ''Від імені'' кого, чого — за чиїм-небудь дорученням, проханням.
Від імені нашого «літературного комітету» звертаюся до Вас з великим проханням (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 199);
* В ім'я кого, чого — заради кого-, чого-небудь; на честь когось, чогось.
«Все в ім'я людини, для блага людини» — цьому девізові підпорядкована вся діяльність партії і Радянської влади (Комуніст України, 11, 1966, 50);
* Власне ім'я ;
* Іменем кого, чого, чиїм — на підставі влади кого-, чого-небудь, чийогось авторитету.
Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море сльоз і крові,
А сирот іменем Христовим Замордували, розп'яли... (Тарас Шевченко, II, 1953, 33);
* Імені кого, чого — названий на честь, у пам'ять кого-, чого-небудь.
Школа імені їв. Франка;
* На ім'я: а) особистою назвою (а не прізвищем).
Словаки вже запросто кликали його на ім'я як свого односельчанина (Олесь Гончар, III, 1959, 322);
б) (кого, чиє) призначений, адресований кому-небудь.
Просила б я тебе, мамочко, щоб ти мені прислала на ім'я Корейво записку, аби він мені видав деякі ноти (Леся Українка, V, 1956, 30).
2. уроч., рідко. Те саме, що назва 1; найменування.
Апостол правди і науки, Котрого ждав ти день по дню, Прийшов, простяг потужні руки,
— І легіон ім'я йому (Іван Франко, XIII, 1954, 85);
Яке глибоке щастя — жить, Буть гідним імені людини. Народу й людськості служить! (Максим Рильський, III, 1961, 166).
* Називати (назвати) речі своїми (їх) іменами — говорити прямо, не прикрашаючи нічого, не добираючи слів і висловів, які пом'якшують що-небудь.
[Назар:] А зобов'язання треба брати не в кабінеті, а з нами, тут...
[Скарбун:] Ви відповідаєте за свої слова? [Назар:] Я називаю речі їх іменами (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 15).
3. з означ., рідко. Те саме, що слава; репутація. —
Ви, каже [майор], з'явитесь додому новими людьми, людьми з світовим іменем (Олесь Гончар, III, 1959, 294);
Не псувати доброго імені.
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
ім'я Розгорнути статтю | Explanatory (Uk-Uk)
імені та ім'я, с.
1) Особиста назва людини, що дається їй після народження. || рідко. Прізвище.
2) уроч., рідко. Те саме, що назва 1); найменування.
3) У системах обробки інформації – символ або група символів, які використовуються для ідентифікації об'єктів.
(особиста назва людини та тварини), і[й]мення, наймення, найменування, назвисько; кличка (у тварин)
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Універсальний словник-енциклопедія]===
ІМ'Я
у логіці вираз, який позначає у судженні суб'єкт чи іменну частину присудка і співозначає ознаку предмета, комплекс його рис.
М'Я
імення, ймення, наймення; поет. імено; (прибране) псевдонім, г. псевдо; (речей) назва, назвище, р. назвисько, сов. найменування;
П. слава, репутація, популярність, авторитет, зап. імідж.
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Name
(noun)
* a word or set of words by which a person or thing is known, addressed, or referred to:
my name is John Parsons
Köln is the German name for Cologne
* a famous person:
the big race will lure the top names
* [in singular] a reputation, especially a good one:
the school has gained a name for excellence
*(in the UK) an insurance underwriter belonging to a Lloyd’s syndicate.
(verb)
[with object]
* give a name to:
hundreds of diseases had not yet been isolated or named
* [with object and complement]:
she decided to name the child Edward
* identify correctly by name:
the dead man has been named as John Mackintosh
* give a particular title or epithet to:
she was named as Student of the Year
* mention by name:
the sea is as crystal clear as any spot in the Caribbean you might care to name
* appoint (someone) to a particular position or task:
he was named to head a joint UN-OAS diplomatic effort
British (of the Speaker) mention (a Member of Parliament) by name as disobedient to the chair and thereby subject to a ban from the House.
* specify (a sum, time, or place) as something desired, suggested, or decided on:
the club have asked United to name their price for the striker
(adjective)
[attributive]
* (of a person or product) having a well-known name:
specialized name brands geared to niche markets
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
Name
NOUN:
* A word or words by which an entity is designated and distinguished from others.
* A word or group of words used to describe or evaluate, often disparagingly.
* Representation or repute, as opposed to reality: a democracy in name, a police state in fact.
* A reputation: has a bad name.
* A distinguished reputation: made a name for himself as a drummer.
* An illustrious or outstanding person: joined several famous names for a photograph. See Synonyms at celebrity.
TRANSITIVE VERB:
named, nam·ing, names
* To give a name to: named the child after both grandparents.
* To mention, specify, or cite by name: named the primary colors.
* To call by an epithet: named them all cowards.
* To nominate for or appoint to a duty, an office, or an honor. See Synonyms at appoint.
* To specify or fix: We need to name the time for our meeting.
ADJECTIVE:
Informal
Well-known by a name: a name performer.
IDIOMS:
* in the name of
* By the authority of: Open up in the name of the law!
* For the reason of; using as a reason: grisly experiments performed in the name of science.
* to (one's) name
* Belonging to one: I don't have a hat to my name.
ETYMOLOGY:
* Middle English, from Old English nama; see n-men- in Indo-European roots

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dont-build-your-name-around-the-name.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|wdfDVS6VqyQ}}
{{#ev:youtube|kiJkX7qqUKQ}}
{{#ev:youtube|8cb9v9QCCrw}}
==Цікаві факти==
За даними Укрдержреєстру 2013 дітей найчастіше називали іменами:
* жіночими: Анастасія, Софія, Анна, Вікторія, Вероніка, Яна, Соломія, Злата, Марта, Юлія, Марія, Ольга, Христина, Дарина, Діана, Катерина, Дарія, Олександра.
* чоловічими: Павло, Олег, Олександр, Максим, Святослав, Денис, Владислав, Юрій, Богдан, Іван, Володимир, Дмитро, Петро, Артем, Арсен, Ярослав, Назарій, Матвій, Андрій, Тимофій.
Найдавніші імена людей у всіх народів — це просто прізвиська, які давали їм оточуючі. Як правило прізвисько відображало характерну особливість людини, яка відрізняла її серед інших — Швидкий, Веселий, Кривоніс, Мила і т. д. Також відомо, що в минулому у багатьох народів прийнято було давати людині декілька імен — одне при народженні, інше — коли людина ставала дорослою, крім того імена могли змінюватись, коли людина здійснювала певний вчинок (добрий чи поганий) або займала нове положення у суспільстві. Цікаво також, що дитині могли давати як ім'я яке означає гарну якість (щоб людина мала цю якість коли виросте) так і погану (щоб дитину не чіпали злі духи).
==Див. також==
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0 Українські імена]
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0 Українські прізвища]
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0 Слов'янські імена]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ім,Їм]]

Файл:Dont-build-your-name-around-the-name.jpg

2013-11-30T02:26:17Z

Масловська Юлія:

Ім’я

2013-11-30T02:13:36Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Ім’я́, імени, '''''с. ''Имя. ''Ось же і я, що хороше ім’я. ''Ном. № 2525.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ім,Їм]]

Герць

2013-11-30T02:12:04Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Герць, -ця, '''''м. '''''= Герець. '''
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ГЕРЦЬ, ю, чол.
1. ''іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм.''
* Тоді будеш, вражий ляше, Вдачею хвалиться, Коли спробуєш зі мною Та й на герці биться (Українські народні думи.., 1955, 367);
* Опівдні битва притихла, але не втихав герць: сотні турків ганяли на бойовищі, прискакували то тут,
то там до окопів, якомога ближче, та викликали козаків на бій (Осип Маковей, Вибр., 1956, 486);
* Вершники з обох боків розступилися й дали місце для герцю (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1948, 146).
2. ''уроч. Бій, боротьба між противниками; поєдинок.''
* Все так же сяє сонце над землею, як і тоді, коли ми йшли на герць (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 49);
* Скільки вас полягло у важкому життєвому герці, В нелегкій боротьбі, у годину важку і похмуру (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 13).
3. ''перен. Боротьба думок, поглядів тощо.''
* На панський не ступав [комісар] поріг, Зате з панами, де лиш міг, Зводив він юридичні герці (Іван Франко, X, 1954, 286);
* Але цей же таки рапорт достатньою мірою пояснює, чому в герці з Гріпичем ці, здавалося б,
дуже логічні Нечіпайові думки залишились гласом вопіющого в пустині
(Іван Микитенко, II, 1957, 530); День скінчився словесними герцями (Яків Качура, II, 1958, 442).
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret Словники ABBYY Lingvo]===
Герць
-ю, ч.
1) іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм.
2) уроч. Бій, боротьба між противниками; поєдинок.
3) перен. Боротьба думок, поглядів тощо.
Герць
(бій, боротьба між супротивниками) поєдинок, суперечка, двобій, єдиноборство
ГЕРЦЬ
турнір, двобій, дуель, поєдинок, єдиноборство; П. сутичка, зудар, боротьба; (словесний) полеміка, диспут
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Фразеологічний словник української мови]===
ГЕРЦЬ
* ста́ти на ге́рць з ким—чим. Мужньо виступити на боротьбу з ким-, чим-небудь.
Винісши на своїх плечах неймовірно важкий тридцять сьомий, молоді не зламалися і,
коли грянула Велика Вітчизняна, пліч-о-пліч стали на герць з фашистською нечистю (З журналу).
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
duel
(noun)
* chiefly historical
* a prearranged contest with deadly weapons between two people in order to settle a point of honour:
''twice he had seriously wounded men in duels''
* (in modern use) a contest between two parties:
''he won by a short head after a great final-furlong duel''
* verb (duels, duelling, duelled; US duels, dueling, dueled)
''fight a duel or duels:
shall we duel over this?''
* (as noun duelling)
''duelling had been forbidden for serving officers''
dueller
(US dueler) noun
duellist
(US duelist) noun
Origin:
late 15th century: from Latin duellum, archaic and literary form of bellum 'war', used in medieval Latin with the meaning 'combat between two persons', partly influenced by dualis 'of two'. The original sense was 'single combat used to decide a judicial dispute'; the sense 'contest to decide a point of honour' dates from the early 17th century
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
duel
* [C] a formal fight in the past, using guns or swords, arranged between two people as a way of deciding an argument:
The two men fought a duel over the lady.
The composer Strauss was once challenged to a duel.
* [C usually singular] a difficult competition in which both sides show a lot of effort:
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
duel
NOUN:
* A prearranged, formal combat between two persons, usually fought to settle a point of honor.
* A struggle for domination between two contending persons, groups, or ideas.
VERB:
* du·eled or du·elled, du·el·ing or du·el·ling, du·els
VERB:
tr.
* To engage (another) in or as if in formal combat.
* To oppose actively and forcefully.
VERB:
intr.
* To engage in or as if in formal combat.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:75111939 928775 BULBA 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2749 html m710b15af.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image0мвм04.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|OA_REBashts}}
{{#ev:youtube|EO0xI0USJ6c}}
{{#ev:youtube|pG48gorMi4Q}}
==Цікаві факти==
Група найбільш відчайдушних і хоробрих запорізьких козаків перед боєм виходила зі строю і наближалася до супротивника ближче ніж на відстань рушничного пострілу і починала голосно або жестами знущатись і кепкувати над ворогом, доводячи його до стану розлюченості і викликаючи напруженість і нервозність у ворожих лавах. Однак часто при цьому наражались на рушнично-артилерійський вогонь, що призводило до загибелі сміливців.
Враховуючи специфіку козацького війська, зі своєрідною формою військової дисципліни і відсутністю писаних статутів, дана військова традиція була їх винятковою і характерною ознакою. Так, наприклад, поляки, татари та інші вороги запорізького козацтва подібні акції не практикували.
Проте окрім кепкування над противником на герць покладалися також й інші практичніші завдання. Герць виконував також функції бойового розвідувального дозору в сучасному розумінні. Козаки часом зустрічали авангард противника і на місці давали йому відсіч.
==Див. також==
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%8D%D0%BB%D1%8C Дуель]
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D1%8D%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81 Дуельний Кодекс]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ге]]

Файл:Image0мвм04.jpg

2013-11-30T02:11:32Z

Масловська Юлія:

Файл:2749 html m710b15af.jpg

2013-11-30T02:11:01Z

Масловська Юлія:

Файл:75111939 928775 BULBA 1.jpg

2013-11-30T02:10:26Z

Масловська Юлія:

Герць

2013-11-30T01:56:18Z

Масловська Юлія:

Идол

2013-11-30T01:53:58Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''И́дол, -ла, '''''м. ''1) Идолъ. Шевч. 603. 2) Чортъ. Ув. '''Идоля́ка. '''''Так і загув угору той идоляка. ''Грин. II. 12.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Idol Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ІДОЛ, а, чол.
* У язичників — статуя, що зображує бога; бовван (у 1 знач.), божок. Молилася [мати] своїм пенатам І в Капітолій принесла Немалі жертви. Ублагала Капітолійський той синкліт, Щоб первенця її вітали Святії ідоли (Тарас Шевченко, II, 1963, 282); Пам'яткою культу східних слов'ян є кам'яний ідол, знайдений в р. Збруч біля м. Гусятина. Він являє собою чотиригранний стовп, увінчаний чотирма зображеннями обличчя під однією шапкою (Історія УРСР, I, 1953, 36); — Боги, Добрине, — це тільки ідоли, які я сам приказую відливати з золота, срібла, криці чи тесати з дерева або каменю (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 171).
* перен., заст. Про того, кого обожнюють, перед ким схиляються, кому служать. Він сам був ідолом для всіх сусідських паннів (Нечуй-Левицький, I, 1956, 442); Наш дачний ідол, учениця драмкурсів Маруся, була зараз не говірка і надто привабна, надто свіжа й молода (Степан Васильченко, II, 1959, 527).
* перен., лайл. Про нетямущу, дурну або бездушну людину. [Микита:] Чого ти чіпляєшся до мене, ідоле? (Марко Кропивницький, I, 1958, 83); З господаревої світлиці хтось гупає в стіну: мовляв, тихіше, ідоле! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 104).
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
ідол
* (статуя, якій поклоняються як божеству), кумир, божок, бовван
* (той, хто / те, що є предметом схиляння, захоплення, обожнення), кумир, божество, божок
* перен. Про того, кого обожнюють, перед ким схиляються, кому служать; кумир.
* перен., лайл. Про нетямущу, дурну чи бездушну людину.
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар іншомовних слів]===
ідол; ч.
(гр., зображення, образ, подоба)
* В давньогрецькій філософії назва невловимого зображення предмета, яке, нібито відокремлюючись від предмета, діє на органи чуттів, викликаючи його чуттєве сприйняття.
* В релігіях - об'єкт культу, предмет, який начебто містить у собі божество, зображує його або є ним. Зберігся у всіх релігіях (у праволав'ї - ікони, в католицизмі - статуї).
* перен. Об'єкт безрозсудливого, сліпого поклоніння.
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Idol
noun
* an image or representation of a god used as an object of worship.
* a person or thing that is greatly admired, loved, or revered:
* a soccer idol
Origin:
Middle English: from Old French idole, from Latin idolum 'image, form' (used in ecclesiastical Latin in the sense 'idol'), from Greek eidōlon, from eidos 'form, shape'
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Idol
* someone who is admired and respected very much:
* a pop/sporting idol
''The Hollywood film idols of the 1940s were glamorous figures, adored by millions.''
* a picture or object that people pray to as part of their religion:
''The ancient people of this area worshipped a huge bronze idol in the shape of an elephant.''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
Idol
NOUN:
* An image used as an object of worship.
* A false god.
* One that is adored, often blindly or excessively.
* Something visible but without substance.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4e32cfeeeb2d.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20330.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5834f-idol0z10.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|mv7PD5OvQNI}}
{{#ev:youtube|I1w36hIcqkY}}
{{#ev:youtube|VxuB64-EoYI}}
==Цікаві факти==
* І́дол, ідолянин (заст.) «язичник» — через церковнослов'янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
* грец. είδωλον «подоба, образ» зводиться до грец. ίδεῖν «бачити», спорідненого з лат. video «бачу».[1]
* Образ — старослов'янське образъ‚ утворене з префікса оb- і основи іменника razъ, пов'язаного чергуванням голосних з rězati «різати».
Старословянське подоба «прикраса» — прасловянське doba «щось стосовне, властиве», споріднене з литовським daba «натура, вдача».
==Див. також==
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B4%D0%BE%D0%BB Ідол]
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Божество]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ид]]

Ива

2013-11-30T01:52:13Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Ива, -ви, '''''ж. ''Ива. Salix Caprea L. ЗЮЗО. І. 134.
(Верба)
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ВЕРБА, и, жін. Дерево або кущ з гнучким гіллям, цілісними листками і зібраними в сережки одностатевими квітками. А над самою водою Верба похилилась (Тарас Шевченко, II, 1953, 8); Хутірець обріс вербами та осокорами (Іван Микитенко, II, 1957, 18).
* Плакуча верба — вид верби, що має довгі звисаючі гілки. З опущеним віттям стоять на острові старі плакучі верби (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 121).
* Верби золоті ростуть де, за ким — про недоладні, нерозумні дії кого-небудь.
''Де Хаброня ступить, там золоті верби ростуть''
(Нечуй-Левицький, III, 1956, 258);
''На вербі груші — безглузда вигадка, нісенітниця. — Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть''
(Марко Вовчок, I, 1955, 319).
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
Верба
(дерево із гнучким гіллям, цілісними листками й зібраними в сережки одностатевими квітками), рокита
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Фразеологічний словник]===
ВЕРБА

'''золоті́ ве́рби росту́ть.''' Нічого путнього не виходить.
От тепер, думаю, щось та буде, бо де Хаброня ступить, там золоті верби ростуть (І. Нечуй-Левицький);
— Від його панського слова золоті верби ростуть (М. Стельмах);
— Додому зараз! На себе нарікай, як у тебе спина від ременя щемітиме. Де не підеш — то за тобою золоті верби ростуть... (М. Понеділок).
золоте́ ве́рб’я росте́. Куди не повернешся — золоте верб’я росте (М. Номис).

'''пови́снути на гілля́ці''' (на вербі́).
1. Заподіяти собі смерть; повіситися. (Домаха:) Коли б одна була, може б у річку кинулася або повисла на гілляці; а тепер мушу жити, хоч важко..!
(М. Кропивницький);
Коли б повиснув на вербі котрийсь з Мартинчуків чи Загайчиків, то й дитина вказала б пальцем на Аркадія як морального призвідцю злочину (Ірина Вільде).
2. Бути страченим через повішення.
— А ти забула, що я давно на смерть вирокований (приречений), що коли б упіймали зараз, то вже завтра, може, повис би на гілляці (В. Гжицький).
'''як ви́росте гарбу́з на вербі́,''' зі сл. бу́де, ста́не, ірон.
Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; ніколи не (буде, стане).
А я ж думав — серце буде навіки твоє, Одказала дівчинонька: “Ось годі тобі! Тоді буде, як виросте гарбуз на вербі” (Л. Глібов).

'''як (мов, ні́би і т. ін.) чорт до сухо́ї верби́,''' зі сл. причепи́тися, прили́пнути і под., грубо.Дуже сильно.
— Клятий Ботушкан причепиться до мене як чорт до сухої верби і хоче, аби я йому ще один рік задурно робив (Казки Буковини..).

'''як (мов, ні́би і т. ін.) чорт у суху́ гру́шу''' (у стару́ вербу́), зі сл. закоха́тися, грубо, ірон. Дуже сильно.
Маланка бачить, що закохався Дмитро, як чорт у суху грушу (М. Зарудний);
Провідний інженер об’єднання з перших же днів як чорт в стару вербу закохався в молоденьку Галочку-веселуху (З журналу).

==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Willow
'''noun'''
a tree or shrub of temperate climates which typically has narrow leaves, bears catkins, and grows near water. Its pliant branches yield osiers for basketry, and the timber is traditionally used to make cricket bats.
Genus Salix, family Salicaceae: many species
'''Origin:'''
Old English welig, of Germanic origin; related to Dutch wilg
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Willow
a tree that grows near water and has long, thin branches that hang down, or wood from this tree
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9434 0404fe88.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:153304 c1d94eed.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00321305.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|BNJ6J6keXXA}}
{{#ev:youtube|cMWmRJK7pDM}}
==Цікаві факти==
* Верба — один з українських народних символів. Оспівана в ряді художніх творів, народних піснях, казках.
* Символізує верба рід і в замовляннях, де сімсот коренів мають те саме значення, що й сімсот віток-квіток: «Під сонцем, під жорстоким, і під лісом, під чорним, під високим, там стоїть верба; під тією вербою сімсот коренів, а на тій вербі сімсот канатів, а на тих канатах видить сидить цар Хан і цариця Ханиця…»
В цьому замовлянні виступає верба й як символ предвічного всесвітнього Дерева, що служить житлом для істот, які мають «силу на ввесь світ…»
Зрештою, як указував Дикарев, верба в замовляннях зустрічається далеко рідше від дуба, другого ідеального дерева української народньої творчості, бо верба належить царству світла, сонця, а дуб — темряви.
* Як символ суму, вербу садять на могилках: «До весняного Миколи не можна купатися, бо з чоловіка верба виросте», — себто, він помре, його поховають, а на його посадять вербу, — все це символічно висловлено в двох словах! На Буковині до труни кладуть вербові прутики, на які звичайно й лягає тіло покійного (Зап. Ю. 3. Отд. II, 351).
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ив]]

Ай!

2013-11-30T01:51:17Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''I. Ай!''' меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. ''Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу!'' Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. ''Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.'' Рудч. Ск. І. 94.
'''II. Ай!''' сз. Да, но. ''Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода!'' Гол. IV. 459.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
АЙ 1, виг.

1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Андрій Головко, II, 1957, 354).
2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Марко Вовчок, I, 1955, 104).
3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 111).

АЙ 2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але.
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського мови]===
ай!
(вигук)
незмінювана словникова одиниця
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
ah
Pronunciation: /ɑː/
* exclamation
* used to express a range of emotions including surprise, pleasure, sympathy, and realization:
''ah, there you are!''
Origin:
Middle English: from Old French
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Ah!
* used to express understanding, pleasure, pain, surprise, or the fact that you have noticed something:
''Ah, I see.
Why has the train stopped? Ah, now we're off again.
Ah, Jessica, how wonderful to see you!
Ah, what a lovely baby!''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
Ah!
* Used to express various emotions, such as satisfaction, surprise, delight, dislike, or pain.

==Медіа==
{{#ev:youtube|VtZKHi-PZYo}}
==Цікаві факти==
Написання вигуків
* Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін.
* Вигуки можуть відокремлюватися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (Маковей). Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (Франко).
* А також знаком оклику (здебільшого на початку речення), якщо вимовляються з окличною інтонацією: Ай! Як тут гарно! (Коцюбинський).
* Вигуки, вжиті у значенні іменників, часто пишуться в лапках: Твоє журливе "ку-ку" спливало, як сльози по плакучій березі (Коцюбинський).
==Див. також==
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BA Вигук]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ай]]

Адзуски!

2013-11-30T01:50:42Z

Масловська Юлія: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
Адзу́ски! = [[Дзуски!]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/dzusj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДЗУСЬ, ДЗУСЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУСКИ, виг., фам.
* Крик, яким відганяють котів;
* перен. Годі, зась.
// [Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь (Іван Франко, IX, 1952, 419);
// Дурний би Юрко показувати ворогам такий скарб! Дзуськи! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 256);
// — Думаєш, як паспорта дали, так вже і кричати на все горло можна? Дзуськи! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 16);
// Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми.! А дзус, недоріки! (Тарас Шевченко., 1, 1951, 299);
// [Яциха:] Сватай Гальку, дзуски, бісе,.. дармовісе!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 100).
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
Адзуськи = зась
* заськи; диал. межд.
* дудки
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського сленгу]===
==Іноземні словники==
===[http://russo.com.ua/entsiklopedicheskiy_slovar_fa_brokgauza_i_ia_efrona/search/?word=%D0%94%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B8%21&select=jivaya_rech_slovar_razgovornyih_vyirajeniy Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)]===
* Дудки! (иноск.) заигрываешь, шалишь, не обманешь.
''Ср. Кончено! Дудки! меня больше не поддѣнешь!...''
* В. И. Даль. Займы.
Ср. Нѣтъ, Миша, это братъ, дудки! Атанде-съ!
''Островскій. Свои собаки грызутся. 1, 3.''
Ср. Брръ! Дрожь меня по жиламъ пробираетъ!
* Вѣдь, право, ничему не вѣритъ онъ,
''Все для него лишь трынъ-трава да дудки...''
Гр. А. Толстой. Донъ-Жуанъ. 2. Лепорелло.
''''Ср. Что опять на Окіянъ?'' Говоритъ Царю Иванъ.''
'''«Нѣтъ, ужъ дудки, ваша милость!''' Не поѣду ни за что».
''Ершовъ. Конекъ Горбунокъ. 3.''
''Ср. Шалитъ Европа, если по временамъ подкуриваетъ настоящему порядку! Дудки!... не убаюкаютъ...
Врагъ идетъ! и въ лицѣ англійскаго пролетаріата, и во французскомъ работникѣ, и въ угнетенномъ итальянцѣ и въ истерзанномъ негрѣ!...''
Писемскій. Взбаламученное море. 5, 3. Ливановъ.
* ДЗУСЬ
межд.; разг.; = дзуськи
1) дудки; реже шалишь; (нельзя) зась
2) (со знач. повеления) пошёл прочь; брысь

===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Shoo!
exclamation
* a word said to frighten or drive away a person or animal:
''‘Shoo,’ said Mrs Beavis to her girls, and the passage emptied''
* verb (shoos, shooing, shooed)
[with object and adverbial of direction]
* make (a person or animal) go away by waving one’s arms at them, saying ‘shoo’, or otherwise acting in a discouraging manner:
''I went to comfort her but she shooed me away''
Origin:
a natural exclamation: first recorded in late Middle English. The verb use dates from the early 17th century
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Shoo!
said to animals or children to make them go away:
''"Shoo!" she shouted at the cat.''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
NTERJECTION:
Used to frighten away animals or birds.
TRANSITIVE VERB:
shooed, shoo·ing, shoos
To drive or frighten away by or as if by crying "shoo."
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Watermark.jpg|x140px]]

==Цікаві факти==
дзусь
* (вигук)
* незмінювана словникова одиниця
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Адзуски!

2013-11-30T01:49:43Z

Масловська Юлія: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
Адзу́ски! = [[Дзуски!]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/dzusj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДЗУСЬ, ДЗУСЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУСКИ, виг., фам.
* Крик, яким відганяють котів;
* перен. Годі, зась.
// [Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь (Іван Франко, IX, 1952, 419);
// Дурний би Юрко показувати ворогам такий скарб! Дзуськи! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 256);
// — Думаєш, як паспорта дали, так вже і кричати на все горло можна? Дзуськи! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 16);
// Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми.! А дзус, недоріки! (Тарас Шевченко., 1, 1951, 299);
// [Яциха:] Сватай Гальку, дзуски, бісе,.. дармовісе!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 100).
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
Адзуськи = зась
* заськи; диал. межд.
* дудки
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського сленгу]===
==Іноземні словники==
===[http://russo.com.ua/entsiklopedicheskiy_slovar_fa_brokgauza_i_ia_efrona/search/?word=%D0%94%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B8%21&select=jivaya_rech_slovar_razgovornyih_vyirajeniy Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)]===
* Дудки! (иноск.) заигрываешь, шалишь, не обманешь.
''Ср. Кончено! Дудки! меня больше не поддѣнешь!...''
* В. И. Даль. Займы.
Ср. Нѣтъ, Миша, это братъ, дудки! Атанде-съ!
''Островскій. Свои собаки грызутся. 1, 3.''
Ср. Брръ! Дрожь меня по жиламъ пробираетъ!
* Вѣдь, право, ничему не вѣритъ онъ,
''Все для него лишь трынъ-трава да дудки...''
Гр. А. Толстой. Донъ-Жуанъ. 2. Лепорелло.
''''Ср. Что опять на Окіянъ?'' Говоритъ Царю Иванъ.''
'''«Нѣтъ, ужъ дудки, ваша милость!''' Не поѣду ни за что».
''Ершовъ. Конекъ Горбунокъ. 3.''
''Ср. Шалитъ Европа, если по временамъ подкуриваетъ настоящему порядку! Дудки!... не убаюкаютъ...
Врагъ идетъ! и въ лицѣ англійскаго пролетаріата, и во французскомъ работникѣ, и въ угнетенномъ итальянцѣ и въ истерзанномъ негрѣ!...''
Писемскій. Взбаламученное море. 5, 3. Ливановъ.
* ДЗУСЬ
межд.; разг.; = дзуськи
1) дудки; реже шалишь; (нельзя) зась
2) (со знач. повеления) пошёл прочь; брысь

===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Shoo!
exclamation
* a word said to frighten or drive away a person or animal:
''‘Shoo,’ said Mrs Beavis to her girls, and the passage emptied''
* verb (shoos, shooing, shooed)
[with object and adverbial of direction]
* make (a person or animal) go away by waving one’s arms at them, saying ‘shoo’, or otherwise acting in a discouraging manner:
''I went to comfort her but she shooed me away''
Origin:
a natural exclamation: first recorded in late Middle English. The verb use dates from the early 17th century
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Shoo!
said to animals or children to make them go away:
''"Shoo!" she shouted at the cat.''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
NTERJECTION:
Used to frighten away animals or birds.
TRANSITIVE VERB:
shooed, shoo·ing, shoos
To drive or frighten away by or as if by crying "shoo."
==Ілюстрації==
|} style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Watermark.jpg|x140px]]

==Цікаві факти==
дзусь
* (вигук)
* незмінювана словникова одиниця
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Адзуски!

2013-11-30T01:49:04Z

Масловська Юлія: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
Адзу́ски! = [[Дзуски!]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/dzusj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДЗУСЬ, ДЗУСЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУСКИ, виг., фам.
* Крик, яким відганяють котів;
* перен. Годі, зась.
// [Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь (Іван Франко, IX, 1952, 419);
// Дурний би Юрко показувати ворогам такий скарб! Дзуськи! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 256);
// — Думаєш, як паспорта дали, так вже і кричати на все горло можна? Дзуськи! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 16);
// Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми.! А дзус, недоріки! (Тарас Шевченко., 1, 1951, 299);
// [Яциха:] Сватай Гальку, дзуски, бісе,.. дармовісе!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 100).
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
Адзуськи = зась
* заськи; диал. межд.
* дудки
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського сленгу]===
==Іноземні словники==
===[http://russo.com.ua/entsiklopedicheskiy_slovar_fa_brokgauza_i_ia_efrona/search/?word=%D0%94%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B8%21&select=jivaya_rech_slovar_razgovornyih_vyirajeniy Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)]===
* Дудки! (иноск.) заигрываешь, шалишь, не обманешь.
''Ср. Кончено! Дудки! меня больше не поддѣнешь!...''
* В. И. Даль. Займы.
Ср. Нѣтъ, Миша, это братъ, дудки! Атанде-съ!
''Островскій. Свои собаки грызутся. 1, 3.''
Ср. Брръ! Дрожь меня по жиламъ пробираетъ!
* Вѣдь, право, ничему не вѣритъ онъ,
''Все для него лишь трынъ-трава да дудки...''
Гр. А. Толстой. Донъ-Жуанъ. 2. Лепорелло.
''''Ср. Что опять на Окіянъ?'' Говоритъ Царю Иванъ.''
'''«Нѣтъ, ужъ дудки, ваша милость!''' Не поѣду ни за что».
''Ершовъ. Конекъ Горбунокъ. 3.''
''Ср. Шалитъ Европа, если по временамъ подкуриваетъ настоящему порядку! Дудки!... не убаюкаютъ...
Врагъ идетъ! и въ лицѣ англійскаго пролетаріата, и во французскомъ работникѣ, и въ угнетенномъ итальянцѣ и въ истерзанномъ негрѣ!...''
Писемскій. Взбаламученное море. 5, 3. Ливановъ.
* ДЗУСЬ
межд.; разг.; = дзуськи
1) дудки; реже шалишь; (нельзя) зась
2) (со знач. повеления) пошёл прочь; брысь

===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Shoo!
exclamation
* a word said to frighten or drive away a person or animal:
''‘Shoo,’ said Mrs Beavis to her girls, and the passage emptied''
* verb (shoos, shooing, shooed)
[with object and adverbial of direction]
* make (a person or animal) go away by waving one’s arms at them, saying ‘shoo’, or otherwise acting in a discouraging manner:
''I went to comfort her but she shooed me away''
Origin:
a natural exclamation: first recorded in late Middle English. The verb use dates from the early 17th century
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Shoo!
said to animals or children to make them go away:
''"Shoo!" she shouted at the cat.''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
NTERJECTION:
Used to frighten away animals or birds.
TRANSITIVE VERB:
shooed, shoo·ing, shoos
To drive or frighten away by or as if by crying "shoo."
==Ілюстрації==
style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Watermark.jpg|x140px]]

==Цікаві факти==
дзусь
* (вигук)
* незмінювана словникова одиниця
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Адзуски!

2013-11-30T01:48:50Z

Масловська Юлія: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
Адзу́ски! = [[Дзуски!]]
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/dzusj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДЗУСЬ, ДЗУСЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУСКИ, виг., фам.
* Крик, яким відганяють котів;
* перен. Годі, зась.
// [Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь (Іван Франко, IX, 1952, 419);
// Дурний би Юрко показувати ворогам такий скарб! Дзуськи! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 256);
// — Думаєш, як паспорта дали, так вже і кричати на все горло можна? Дзуськи! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 16);
// Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми.! А дзус, недоріки! (Тарас Шевченко., 1, 1951, 299);
// [Яциха:] Сватай Гальку, дзуски, бісе,.. дармовісе!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 100).
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
Адзуськи = зась
* заськи; диал. межд.
* дудки
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського сленгу]===
==Іноземні словники==
===[http://russo.com.ua/entsiklopedicheskiy_slovar_fa_brokgauza_i_ia_efrona/search/?word=%D0%94%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B8%21&select=jivaya_rech_slovar_razgovornyih_vyirajeniy Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)]===
* Дудки! (иноск.) заигрываешь, шалишь, не обманешь.
''Ср. Кончено! Дудки! меня больше не поддѣнешь!...''
* В. И. Даль. Займы.
Ср. Нѣтъ, Миша, это братъ, дудки! Атанде-съ!
''Островскій. Свои собаки грызутся. 1, 3.''
Ср. Брръ! Дрожь меня по жиламъ пробираетъ!
* Вѣдь, право, ничему не вѣритъ онъ,
''Все для него лишь трынъ-трава да дудки...''
Гр. А. Толстой. Донъ-Жуанъ. 2. Лепорелло.
''''Ср. Что опять на Окіянъ?'' Говоритъ Царю Иванъ.''
'''«Нѣтъ, ужъ дудки, ваша милость!''' Не поѣду ни за что».
''Ершовъ. Конекъ Горбунокъ. 3.''
''Ср. Шалитъ Европа, если по временамъ подкуриваетъ настоящему порядку! Дудки!... не убаюкаютъ...
Врагъ идетъ! и въ лицѣ англійскаго пролетаріата, и во французскомъ работникѣ, и въ угнетенномъ итальянцѣ и въ истерзанномъ негрѣ!...''
Писемскій. Взбаламученное море. 5, 3. Ливановъ.
* ДЗУСЬ
межд.; разг.; = дзуськи
1) дудки; реже шалишь; (нельзя) зась
2) (со знач. повеления) пошёл прочь; брысь

===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Shoo!
exclamation
* a word said to frighten or drive away a person or animal:
''‘Shoo,’ said Mrs Beavis to her girls, and the passage emptied''
* verb (shoos, shooing, shooed)
[with object and adverbial of direction]
* make (a person or animal) go away by waving one’s arms at them, saying ‘shoo’, or otherwise acting in a discouraging manner:
''I went to comfort her but she shooed me away''
Origin:
a natural exclamation: first recorded in late Middle English. The verb use dates from the early 17th century
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Shoo!
said to animals or children to make them go away:
''"Shoo!" she shouted at the cat.''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
NTERJECTION:
Used to frighten away animals or birds.
TRANSITIVE VERB:
shooed, shoo·ing, shoos
To drive or frighten away by or as if by crying "shoo."
==Ілюстрації==
style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Watermark.jpg|x140px]]

{|

==Цікаві факти==
дзусь
* (вигук)
* незмінювана словникова одиниця
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Адзуски!

2013-11-30T01:48:29Z

Масловська Юлія:

Алилуя!

2013-11-30T01:47:49Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Алилу́я!''' ''с.'' Аллилуя. ''Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя!'' Шевч. 367.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
АЛІЛУЯ, виг. Уживається у відправах іудейської і християнської релігій для вираження славлення бога.
Кат лютує, А ксьондз скаженим язиком Кричить: «Te deum! алілуя!..» (Тарас Шевченко, II, 1953, 33).
* Співати алілуя кому, ірон., зневажл. — надмірно вихваляти кого-небудь.
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/Словники ABBYY Lingvo]===
алілуя
(виг.) Уживається у відправах іудейської та християнської релігій для вираження славлення Бога. || Прославний, урочистий релігійний спів з характерним розспівом на окремих складах слова.
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Музичні терміни]===
АЛІЛУЯ
(гр. alleluja - хваліть бога) - прославний, урочистий релігійний піснеспів з характерним розспівом на окремих складах слова. Найкращі зразки А. належать Й.С.Баху, Г.Ф.Генделю, В.А.Моцарту, П.І.Чайковському і за своїм художнім значенням сягають далеко за межі релігійного твору.
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
hallelujah
Pronunciation: /ˌhalɪˈluːjə/
(also alleluia)
''exclamation''
* God be praised (uttered in worship or as an expression of rejoicing).
(noun)
* an utterance of the word ‘hallelujah’ as an expression of worship or rejoicing.
* (usually Alleluia) a piece of music or church liturgy containing an utterance or utterances of the word ‘hallelujah’:
* the Gospel comes after the Alleluia verse
Origin:
Old English, via ecclesiastical Latin alleluia from Greek allēlouia (in the Septuagint), or (from the 16th century) directly from Hebrew hallĕlūyāh 'praise ye the Lord'
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
hallelujah
* (an emotional expression of) praise and thanks to God
* informal humorous said to express surprise and pleasure that something positive that you were certain would not happen has happened:
''At last, Richard's found himself a girlfriend - hallelujah!''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
Hallel!
NTERJECTION:
* Used to express praise or joy.
NOUN:
* An exclamation of "hallelujah."
* Music A composition expressing praise and based on the word "hallelujah."
ETYMOLOGY:
Hebrew halllû-yh, praise Yahweh : halllû, masculine pl. imperative of hilll, to praise; see hll in Semitic roots + yh, Yahweh; see hwy in Semitic roots

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69112401497f.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Aleluyya 1.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RSJbYWPEaxw}}
{{#ev:youtube|YrLk4vdY28Q}}
{{#ev:youtube|zDQyvLtAaQM}}
==Цікаві факти==
* Алилуя, як формула поклоніння у богослужбовій практиці ізраїльтян подібно до слова «амінь» перейшла і в інші мови без перекладу. В апостольські часи «алілую» співали на честь Святої Трійці, повторюючи три рази.
* Алилуя виступає в наказовій формі множини. Це свідчить про те, що в храмовій службі воно було зверненням священника до прихожан з метою викликати їхнє відповідне слово. Таким чином, згодом алилуя стало самостійним культовим вигуком, а в сучасному християнському богослужінні служить приспівом церковної пісні. Євреї, що говорили по-грецьки, зберегли близьку івриту вимову цього слова, написаного давньогрецькою мовою як αλληλουια.
==Див. також==
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%8F Алілуя!]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ал]]

Божество

2013-11-30T01:47:06Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Божество, -ва,''' ''с.'' Божество. К. МХ. 10. ''Ольга тепер здавалась йому божеством.'' Левиц. Пов. 284.
==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БОЖЕСТВО, а, сер.

1. Те саме, що бог. Своїм головним божеством східні слов'яни вважали творця блискавок (Історія УРСР, I, 1953, 36).

2. заст. Про предмет захоплення і шанування. [Милевський:] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Леся Українка, II, 1951, 33).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53393/6739.html Універсальний словник-енциклопедія]===
БОЖЕСТВО
* в християнській теології назва, вживана для окреслення натури Бога (напр., б. Христа); 2. синонім бога, шанованого в політеїстичних релігіях.
Боги́ (божества́) (від лат. deus — «бог») — міфічні надприродні сутності, яким зазвичай, але не завжди, люди приписують суттєву владу, вклоняються, вважають святими або священними, віддають їм належну повагу та шану.
Слово «бог» у стародавніх індоєвропейських мовах вживалось у значенні «благий», «багатий», тобто сутність, яка надає певні блага, добро.
В стародавні часи богами називали як сили природи (дощ, сонце, місяць) так і людей (царів, богатирів, мудреців), тобто ті сутності, які дають людям ті чи інші блага.
Разом з тим, вже у стародавні часи, після появи єдинобожжя, його прихильники твердили, що єдиним джерелом благ може бути лише суще в цілому, життя, яке так само, як і його створіння може і повинно розглядатися як унікальна особа, Творець Всесвіту, Сущий (староєвр. Яхве), Божество (староєвр. Елогім).
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
'''divinity'''
noun (plural divinities)
[mass noun]
* 1the state or quality of being divine:
Christ’s divinity
* [count noun] a divine being; a god or goddess:
busts of Roman divinities
:(the Divinity) God.
'''deity'''
noun (plural deities)
* a god or goddess (in a polytheistic religion):
a deity of ancient Greece
* [mass noun] divine status, quality, or nature:
a ruler driven by delusions of deity
* (usually the Deity) the creator and supreme being (in a monotheistic religion such as Christianity):
she raised her head as if appealing to the Deity presiding over the church
* a representation of a god or goddess, such as a statue or carving:
also on show is a bronze falcon deity
Origin:
Middle English (denoting the divine nature of God): from Old French deite, from ecclesiastical Latin deitas (translating Greek theotēs), from deus 'god'
2the study of religion; theology:
a doctor of divinity

===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
divinity
:[U] the state of being a god:
How can you be a Christian and dispute the divinity of Jesus?
:[C] a god or goddess
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
divinity
* The state or quality of being divine.
* Divinity The godhead; God. Used with the.
* A deity, such as a god or goddess.
* Godlike character.
* Theology.
* A soft white candy, usually containing nuts.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Valexina1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shaundakul p62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:406987412.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9971d918bb76.jpg|x140px]]

|}

==Цікаві факти==
Боги набувають різних подоб, але часто зображуються у вигляді людини або тварини. Надання богам будь-якої конкретної форми іноді вважається богохульством.
Зазвичай боги безсмертні. Часто вважається, що вони мають розум, інтелект, бажання та емоції подібно до людей.
Їм приписують такі руйнівні природні явища як блискавка, повінь, буревій, вважають, що вони є розпорядниками кожного аспекту життя людини (на кшталт народження чи потойбічного життя). Деяких богів вважають вершителями часу та долі, укладачами людського закону та етики, остаточним мірилом цінностей та поведінки, зодчими та творцями Землі, та навіть цілого Всесвіту.
Боги зазвичай невидимі або недоступні людям; головним чином мешкають в потойбічних, віддалених або ізольованих і святих місцях, на кшталт небес, пекла, неба, підземного світу, морських глибин, високих гір, непрохідних лісів, або в надприродних чи божественних сферах. Часом з'являються людям, але, головним чином, проявляються через свої діяння.
Деяким правителям, наприклад, римським імператорам, або імператорам Японії вклонялися як божествам за життя, в той час у багатьох культурах правителів та інших видатних або святих людей починають вважати божествами після смерті. У багатьох культурах вважають, що правителі походять від богів.
==Див. також==
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Божество]
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3 Боги]
:[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3 Бог]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бо]]

Герць

2013-11-30T01:45:49Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Герць, -ця, '''''м. '''''= Герець. '''
[[Категорія:Ге]]

Божество

2013-11-30T01:44:01Z

Масловська Юлія: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Божество, -ва,''' ''с.'' Божество. К. МХ. 10. ''Ольга тепер здавалась йому божеством.'' Левиц. Пов. 284.
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БОЖЕСТВО, а, сер.

1. Те саме, що бог. Своїм головним божеством східні слов'яни вважали творця блискавок (Історія УРСР, I, 1953, 36).

2. заст. Про предмет захоплення і шанування. [Милевський:] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Леся Українка, II, 1951, 33).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53393/6739.html Універсальний словник-енциклопедія]===
БОЖЕСТВО
* в християнській теології назва, вживана для окреслення натури Бога (напр., б. Христа); 2. синонім бога, шанованого в політеїстичних релігіях.
Боги́ (божества́) (від лат. deus — «бог») — міфічні надприродні сутності, яким зазвичай, але не завжди, люди приписують суттєву владу, вклоняються, вважають святими або священними, віддають їм належну повагу та шану.
Слово «бог» у стародавніх індоєвропейських мовах вживалось у значенні «благий», «багатий», тобто сутність, яка надає певні блага, добро.
В стародавні часи богами називали як сили природи (дощ, сонце, місяць) так і людей (царів, богатирів, мудреців), тобто ті сутності, які дають людям ті чи інші блага.
Разом з тим, вже у стародавні часи, після появи єдинобожжя, його прихильники твердили, що єдиним джерелом благ може бути лише суще в цілому, життя, яке так само, як і його створіння може і повинно розглядатися як унікальна особа, Творець Всесвіту, Сущий (староєвр. Яхве), Божество (староєвр. Елогім).
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
'''divinity'''
noun (plural divinities)
[mass noun]
* 1the state or quality of being divine:
Christ’s divinity
* [count noun] a divine being; a god or goddess:
busts of Roman divinities
:(the Divinity) God.
'''deity'''
noun (plural deities)
* a god or goddess (in a polytheistic religion):
a deity of ancient Greece
* [mass noun] divine status, quality, or nature:
a ruler driven by delusions of deity
* (usually the Deity) the creator and supreme being (in a monotheistic religion such as Christianity):
she raised her head as if appealing to the Deity presiding over the church
* a representation of a god or goddess, such as a statue or carving:
also on show is a bronze falcon deity
Origin:
Middle English (denoting the divine nature of God): from Old French deite, from ecclesiastical Latin deitas (translating Greek theotēs), from deus 'god'
2the study of religion; theology:
a doctor of divinity

===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
divinity
:[U] the state of being a god:
How can you be a Christian and dispute the divinity of Jesus?
:[C] a god or goddess
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
divinity
* The state or quality of being divine.
* Divinity The godhead; God. Used with the.
* A deity, such as a god or goddess.
* Godlike character.
* Theology.
* A soft white candy, usually containing nuts.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Valexina1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shaundakul p62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:406987412.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9971d918bb76.jpg|x140px]]

|}

==Цікаві факти==
Боги набувають різних подоб, але часто зображуються у вигляді людини або тварини. Надання богам будь-якої конкретної форми іноді вважається богохульством.
Зазвичай боги безсмертні. Часто вважається, що вони мають розум, інтелект, бажання та емоції подібно до людей.
Їм приписують такі руйнівні природні явища як блискавка, повінь, буревій, вважають, що вони є розпорядниками кожного аспекту життя людини (на кшталт народження чи потойбічного життя). Деяких богів вважають вершителями часу та долі, укладачами людського закону та етики, остаточним мірилом цінностей та поведінки, зодчими та творцями Землі, та навіть цілого Всесвіту.
Боги зазвичай невидимі або недоступні людям; головним чином мешкають в потойбічних, віддалених або ізольованих і святих місцях, на кшталт небес, пекла, неба, підземного світу, морських глибин, високих гір, непрохідних лісів, або в надприродних чи божественних сферах. Часом з'являються людям, але, головним чином, проявляються через свої діяння.
Деяким правителям, наприклад, римським імператорам, або імператорам Японії вклонялися як божествам за життя, в той час у багатьох культурах правителів та інших видатних або святих людей починають вважати божествами після смерті. У багатьох культурах вважають, що правителі походять від богів.
==Див. також==
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Божество]
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3 Боги]
:[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3 Бог]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бо]]

Божество

2013-11-30T01:43:35Z

Масловська Юлія: /* Oxford dictionary */

==Словник Грінченка==
'''Божество, -ва,''' ''с.'' Божество. К. МХ. 10. ''Ольга тепер здавалась йому божеством.'' Левиц. Пов. 284.
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БОЖЕСТВО, а, сер.

1. Те саме, що бог. Своїм головним божеством східні слов'яни вважали творця блискавок (Історія УРСР, I, 1953, 36).

2. заст. Про предмет захоплення і шанування. [Милевський:] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Леся Українка, II, 1951, 33).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53393/6739.html Універсальний словник-енциклопедія]===
БОЖЕСТВО
* в християнській теології назва, вживана для окреслення натури Бога (напр., б. Христа); 2. синонім бога, шанованого в політеїстичних релігіях.
Боги́ (божества́) (від лат. deus — «бог») — міфічні надприродні сутності, яким зазвичай, але не завжди, люди приписують суттєву владу, вклоняються, вважають святими або священними, віддають їм належну повагу та шану.
Слово «бог» у стародавніх індоєвропейських мовах вживалось у значенні «благий», «багатий», тобто сутність, яка надає певні блага, добро.
В стародавні часи богами називали як сили природи (дощ, сонце, місяць) так і людей (царів, богатирів, мудреців), тобто ті сутності, які дають людям ті чи інші блага.
Разом з тим, вже у стародавні часи, після появи єдинобожжя, його прихильники твердили, що єдиним джерелом благ може бути лише суще в цілому, життя, яке так само, як і його створіння може і повинно розглядатися як унікальна особа, Творець Всесвіту, Сущий (староєвр. Яхве), Божество (староєвр. Елогім).
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
'''divinity'''
noun (plural divinities)
[mass noun]
* 1the state or quality of being divine:
Christ’s divinity
* [count noun] a divine being; a god or goddess:
busts of Roman divinities
:(the Divinity) God.
'''deity'''
noun (plural deities)
* a god or goddess (in a polytheistic religion):
a deity of ancient Greece
* [mass noun] divine status, quality, or nature:
a ruler driven by delusions of deity
* (usually the Deity) the creator and supreme being (in a monotheistic religion such as Christianity):
she raised her head as if appealing to the Deity presiding over the church
* a representation of a god or goddess, such as a statue or carving:
also on show is a bronze falcon deity
Origin:
Middle English (denoting the divine nature of God): from Old French deite, from ecclesiastical Latin deitas (translating Greek theotēs), from deus 'god'
2the study of religion; theology:
a doctor of divinity

===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
divinity
:[U] the state of being a god:
How can you be a Christian and dispute the divinity of Jesus?
:[C] a god or goddess
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
divinity
* The state or quality of being divine.
* Divinity The godhead; God. Used with the.
* A deity, such as a god or goddess.
* Godlike character.
* Theology.
* A soft white candy, usually containing nuts.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Valexina1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shaundakul p62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:406987412.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9971d918bb76.jpg|x140px]]

==Цікаві факти==
Боги набувають різних подоб, але часто зображуються у вигляді людини або тварини. Надання богам будь-якої конкретної форми іноді вважається богохульством.
Зазвичай боги безсмертні. Часто вважається, що вони мають розум, інтелект, бажання та емоції подібно до людей.
Їм приписують такі руйнівні природні явища як блискавка, повінь, буревій, вважають, що вони є розпорядниками кожного аспекту життя людини (на кшталт народження чи потойбічного життя). Деяких богів вважають вершителями часу та долі, укладачами людського закону та етики, остаточним мірилом цінностей та поведінки, зодчими та творцями Землі, та навіть цілого Всесвіту.
Боги зазвичай невидимі або недоступні людям; головним чином мешкають в потойбічних, віддалених або ізольованих і святих місцях, на кшталт небес, пекла, неба, підземного світу, морських глибин, високих гір, непрохідних лісів, або в надприродних чи божественних сферах. Часом з'являються людям, але, головним чином, проявляються через свої діяння.
Деяким правителям, наприклад, римським імператорам, або імператорам Японії вклонялися як божествам за життя, в той час у багатьох культурах правителів та інших видатних або святих людей починають вважати божествами після смерті. У багатьох культурах вважають, що правителі походять від богів.
==Див. також==
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Божество]
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3 Боги]
:[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3 Бог]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бо]]

Божество

2013-11-30T01:43:18Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Божество, -ва,''' ''с.'' Божество. К. МХ. 10. ''Ольга тепер здавалась йому божеством.'' Левиц. Пов. 284.
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БОЖЕСТВО, а, сер.

1. Те саме, що бог. Своїм головним божеством східні слов'яни вважали творця блискавок (Історія УРСР, I, 1953, 36).

2. заст. Про предмет захоплення і шанування. [Милевський:] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Леся Українка, II, 1951, 33).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53393/6739.html Універсальний словник-енциклопедія]===
БОЖЕСТВО
* в християнській теології назва, вживана для окреслення натури Бога (напр., б. Христа); 2. синонім бога, шанованого в політеїстичних релігіях.
Боги́ (божества́) (від лат. deus — «бог») — міфічні надприродні сутності, яким зазвичай, але не завжди, люди приписують суттєву владу, вклоняються, вважають святими або священними, віддають їм належну повагу та шану.
Слово «бог» у стародавніх індоєвропейських мовах вживалось у значенні «благий», «багатий», тобто сутність, яка надає певні блага, добро.
В стародавні часи богами називали як сили природи (дощ, сонце, місяць) так і людей (царів, богатирів, мудреців), тобто ті сутності, які дають людям ті чи інші блага.
Разом з тим, вже у стародавні часи, після появи єдинобожжя, його прихильники твердили, що єдиним джерелом благ може бути лише суще в цілому, життя, яке так само, як і його створіння може і повинно розглядатися як унікальна особа, Творець Всесвіту, Сущий (староєвр. Яхве), Божество (староєвр. Елогім).
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
'''divinity'''
noun (plural divinities)
[mass noun]
* 1the state or quality of being divine:
Christ’s divinity
* [count noun] a divine being; a god or goddess:
busts of Roman divinities
(the Divinity) God.
'''deity'''
noun (plural deities)
* a god or goddess (in a polytheistic religion):
a deity of ancient Greece
* [mass noun] divine status, quality, or nature:
a ruler driven by delusions of deity
* (usually the Deity) the creator and supreme being (in a monotheistic religion such as Christianity):
she raised her head as if appealing to the Deity presiding over the church
* a representation of a god or goddess, such as a statue or carving:
also on show is a bronze falcon deity
Origin:
Middle English (denoting the divine nature of God): from Old French deite, from ecclesiastical Latin deitas (translating Greek theotēs), from deus 'god'
2the study of religion; theology:
a doctor of divinity
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
divinity
:[U] the state of being a god:
How can you be a Christian and dispute the divinity of Jesus?
:[C] a god or goddess
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
divinity
* The state or quality of being divine.
* Divinity The godhead; God. Used with the.
* A deity, such as a god or goddess.
* Godlike character.
* Theology.
* A soft white candy, usually containing nuts.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Valexina1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shaundakul p62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:406987412.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9971d918bb76.jpg|x140px]]

==Цікаві факти==
Боги набувають різних подоб, але часто зображуються у вигляді людини або тварини. Надання богам будь-якої конкретної форми іноді вважається богохульством.
Зазвичай боги безсмертні. Часто вважається, що вони мають розум, інтелект, бажання та емоції подібно до людей.
Їм приписують такі руйнівні природні явища як блискавка, повінь, буревій, вважають, що вони є розпорядниками кожного аспекту життя людини (на кшталт народження чи потойбічного життя). Деяких богів вважають вершителями часу та долі, укладачами людського закону та етики, остаточним мірилом цінностей та поведінки, зодчими та творцями Землі, та навіть цілого Всесвіту.
Боги зазвичай невидимі або недоступні людям; головним чином мешкають в потойбічних, віддалених або ізольованих і святих місцях, на кшталт небес, пекла, неба, підземного світу, морських глибин, високих гір, непрохідних лісів, або в надприродних чи божественних сферах. Часом з'являються людям, але, головним чином, проявляються через свої діяння.
Деяким правителям, наприклад, римським імператорам, або імператорам Японії вклонялися як божествам за життя, в той час у багатьох культурах правителів та інших видатних або святих людей починають вважати божествами після смерті. У багатьох культурах вважають, що правителі походять від богів.
==Див. також==
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Божество]
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3 Боги]
:[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3 Бог]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бо]]

Божество

2013-11-30T01:42:01Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Божество, -ва,''' ''с.'' Божество. К. МХ. 10. ''Ольга тепер здавалась йому божеством.'' Левиц. Пов. 284.
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
БОЖЕСТВО, а, сер.

1. Те саме, що бог. Своїм головним божеством східні слов'яни вважали творця блискавок (Історія УРСР, I, 1953, 36).

2. заст. Про предмет захоплення і шанування. [Милевський:] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Леся Українка, II, 1951, 33).

===[http://slovopedia.org.ua/29/53393/6739.html Універсальний словник-енциклопедія]===
БОЖЕСТВО
* в християнській теології назва, вживана для окреслення натури Бога (напр., б. Христа); 2. синонім бога, шанованого в політеїстичних релігіях.
Боги́ (божества́) (від лат. deus — «бог») — міфічні надприродні сутності, яким зазвичай, але не завжди, люди приписують суттєву владу, вклоняються, вважають святими або священними, віддають їм належну повагу та шану.
Слово «бог» у стародавніх індоєвропейських мовах вживалось у значенні «благий», «багатий», тобто сутність, яка надає певні блага, добро.
В стародавні часи богами називали як сили природи (дощ, сонце, місяць) так і людей (царів, богатирів, мудреців), тобто ті сутності, які дають людям ті чи інші блага.
Разом з тим, вже у стародавні часи, після появи єдинобожжя, його прихильники твердили, що єдиним джерелом благ може бути лише суще в цілому, життя, яке так само, як і його створіння може і повинно розглядатися як унікальна особа, Творець Всесвіту, Сущий (староєвр. Яхве), Божество (староєвр. Елогім).
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
'''divinity'''
noun (plural divinities)
[mass noun]
* 1the state or quality of being divine:
Christ’s divinity
* [count noun] a divine being; a god or goddess:
busts of Roman divinities
(the Divinity) God.
'''deity'''
noun (plural deities)
* a god or goddess (in a polytheistic religion):
a deity of ancient Greece
* [mass noun] divine status, quality, or nature:
a ruler driven by delusions of deity
* (usually the Deity) the creator and supreme being (in a monotheistic religion such as Christianity):
she raised her head as if appealing to the Deity presiding over the church
* a representation of a god or goddess, such as a statue or carving:
also on show is a bronze falcon deity
Origin:
Middle English (denoting the divine nature of God): from Old French deite, from ecclesiastical Latin deitas (translating Greek theotēs), from deus 'god'
2the study of religion; theology:
a doctor of divinity
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
divinity
[U] the state of being a god:
How can you be a Christian and dispute the divinity of Jesus?
[C] a god or goddess
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
divinity
* The state or quality of being divine.
* Divinity The godhead; God. Used with the.
* A deity, such as a god or goddess.
* Godlike character.
* Theology.
* A soft white candy, usually containing nuts.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Valexina1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shaundakul p62.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:406987412.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9971d918bb76.jpg|x140px]]
==Цікаві факти==
Боги набувають різних подоб, але часто зображуються у вигляді людини або тварини. Надання богам будь-якої конкретної форми іноді вважається богохульством.
Зазвичай боги безсмертні. Часто вважається, що вони мають розум, інтелект, бажання та емоції подібно до людей.
Їм приписують такі руйнівні природні явища як блискавка, повінь, буревій, вважають, що вони є розпорядниками кожного аспекту життя людини (на кшталт народження чи потойбічного життя). Деяких богів вважають вершителями часу та долі, укладачами людського закону та етики, остаточним мірилом цінностей та поведінки, зодчими та творцями Землі, та навіть цілого Всесвіту.
Боги зазвичай невидимі або недоступні людям; головним чином мешкають в потойбічних, віддалених або ізольованих і святих місцях, на кшталт небес, пекла, неба, підземного світу, морських глибин, високих гір, непрохідних лісів, або в надприродних чи божественних сферах. Часом з'являються людям, але, головним чином, проявляються через свої діяння.
Деяким правителям, наприклад, римським імператорам, або імператорам Японії вклонялися як божествам за життя, в той час у багатьох культурах правителів та інших видатних або святих людей починають вважати божествами після смерті. У багатьох культурах вважають, що правителі походять від богів.
==Див. також==
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Божество]
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3 Боги]
:[http://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3 Бог]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Бо]]

Файл:9971d918bb76.jpg

2013-11-30T01:41:27Z

Масловська Юлія:

Файл:406987412.jpg

2013-11-30T01:40:31Z

Масловська Юлія:

Файл:Shaundakul p62.jpg

2013-11-30T01:39:21Z

Масловська Юлія:

Файл:Valexina1.jpg

2013-11-30T01:38:44Z

Масловська Юлія:

Божество

2013-11-30T01:25:28Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Божество, -ва,''' ''с.'' Божество. К. МХ. 10. ''Ольга тепер здавалась йому божеством.'' Левиц. Пов. 284.

[[Категорія:Бо]]

Алилуя!

2013-11-30T01:23:12Z

Масловська Юлія: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Алилу́я!''' ''с.'' Аллилуя. ''Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя!'' Шевч. 367.
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
АЛІЛУЯ, виг. Уживається у відправах іудейської і християнської релігій для вираження славлення бога.
Кат лютує, А ксьондз скаженим язиком Кричить: «Te deum! алілуя!..» (Тарас Шевченко, II, 1953, 33).
* Співати алілуя кому, ірон., зневажл. — надмірно вихваляти кого-небудь.
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/Словники ABBYY Lingvo]===
алілуя
(виг.) Уживається у відправах іудейської та християнської релігій для вираження славлення Бога. || Прославний, урочистий релігійний спів з характерним розспівом на окремих складах слова.
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Музичні терміни]===
АЛІЛУЯ
(гр. alleluja - хваліть бога) - прославний, урочистий релігійний піснеспів з характерним розспівом на окремих складах слова. Найкращі зразки А. належать Й.С.Баху, Г.Ф.Генделю, В.А.Моцарту, П.І.Чайковському і за своїм художнім значенням сягають далеко за межі релігійного твору.
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
hallelujah
Pronunciation: /ˌhalɪˈluːjə/
(also alleluia)
''exclamation''
* God be praised (uttered in worship or as an expression of rejoicing).
(noun)
* an utterance of the word ‘hallelujah’ as an expression of worship or rejoicing.
* (usually Alleluia) a piece of music or church liturgy containing an utterance or utterances of the word ‘hallelujah’:
* the Gospel comes after the Alleluia verse
Origin:
Old English, via ecclesiastical Latin alleluia from Greek allēlouia (in the Septuagint), or (from the 16th century) directly from Hebrew hallĕlūyāh 'praise ye the Lord'
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
hallelujah
* (an emotional expression of) praise and thanks to God
* informal humorous said to express surprise and pleasure that something positive that you were certain would not happen has happened:
''At last, Richard's found himself a girlfriend - hallelujah!''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
Hallel!
NTERJECTION:
* Used to express praise or joy.
NOUN:
* An exclamation of "hallelujah."
* Music A composition expressing praise and based on the word "hallelujah."
ETYMOLOGY:
Hebrew halllû-yh, praise Yahweh : halllû, masculine pl. imperative of hilll, to praise; see hll in Semitic roots + yh, Yahweh; see hwy in Semitic roots

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69112401497f.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Aleluyya 1.jpg|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RSJbYWPEaxw}}
{{#ev:youtube|YrLk4vdY28Q}}
{{#ev:youtube|zDQyvLtAaQM}}
==Цікаві факти==
* Алилуя, як формула поклоніння у богослужбовій практиці ізраїльтян подібно до слова «амінь» перейшла і в інші мови без перекладу. В апостольські часи «алілую» співали на честь Святої Трійці, повторюючи три рази.
* Алилуя виступає в наказовій формі множини. Це свідчить про те, що в храмовій службі воно було зверненням священника до прихожан з метою викликати їхнє відповідне слово. Таким чином, згодом алилуя стало самостійним культовим вигуком, а в сучасному християнському богослужінні служить приспівом церковної пісні. Євреї, що говорили по-грецьки, зберегли близьку івриту вимову цього слова, написаного давньогрецькою мовою як αλληλουια.
==Див. також==
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%8F Алілуя!]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ал]]

Алилуя!

2013-11-30T01:22:53Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Алилу́я!''' ''с.'' Аллилуя. ''Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя!'' Шевч. 367.
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
АЛІЛУЯ, виг. Уживається у відправах іудейської і християнської релігій для вираження славлення бога.
Кат лютує, А ксьондз скаженим язиком Кричить: «Te deum! алілуя!..» (Тарас Шевченко, II, 1953, 33).
* Співати алілуя кому, ірон., зневажл. — надмірно вихваляти кого-небудь.
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/Словники ABBYY Lingvo]===
алілуя
(виг.) Уживається у відправах іудейської та християнської релігій для вираження славлення Бога. || Прославний, урочистий релігійний спів з характерним розспівом на окремих складах слова.
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Музичні терміни]===
АЛІЛУЯ
(гр. alleluja - хваліть бога) - прославний, урочистий релігійний піснеспів з характерним розспівом на окремих складах слова. Найкращі зразки А. належать Й.С.Баху, Г.Ф.Генделю, В.А.Моцарту, П.І.Чайковському і за своїм художнім значенням сягають далеко за межі релігійного твору.
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
hallelujah
Pronunciation: /ˌhalɪˈluːjə/
(also alleluia)
''exclamation''
* God be praised (uttered in worship or as an expression of rejoicing).
(noun)
* an utterance of the word ‘hallelujah’ as an expression of worship or rejoicing.
* (usually Alleluia) a piece of music or church liturgy containing an utterance or utterances of the word ‘hallelujah’:
* the Gospel comes after the Alleluia verse
Origin:
Old English, via ecclesiastical Latin alleluia from Greek allēlouia (in the Septuagint), or (from the 16th century) directly from Hebrew hallĕlūyāh 'praise ye the Lord'
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
hallelujah
* (an emotional expression of) praise and thanks to God
* informal humorous said to express surprise and pleasure that something positive that you were certain would not happen has happened:
''At last, Richard's found himself a girlfriend - hallelujah!''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
Hallel!
NTERJECTION:
* Used to express praise or joy.
NOUN:
* An exclamation of "hallelujah."
* Music A composition expressing praise and based on the word "hallelujah."
ETYMOLOGY:
Hebrew halllû-yh, praise Yahweh : halllû, masculine pl. imperative of hilll, to praise; see hll in Semitic roots + yh, Yahweh; see hwy in Semitic roots

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:69112401497f.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Aleluyya 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|RSJbYWPEaxw}}
{{#ev:youtube|YrLk4vdY28Q}}
{{#ev:youtube|zDQyvLtAaQM}}
==Цікаві факти==
* Алилуя, як формула поклоніння у богослужбовій практиці ізраїльтян подібно до слова «амінь» перейшла і в інші мови без перекладу. В апостольські часи «алілую» співали на честь Святої Трійці, повторюючи три рази.
* Алилуя виступає в наказовій формі множини. Це свідчить про те, що в храмовій службі воно було зверненням священника до прихожан з метою викликати їхнє відповідне слово. Таким чином, згодом алилуя стало самостійним культовим вигуком, а в сучасному християнському богослужінні служить приспівом церковної пісні. Євреї, що говорили по-грецьки, зберегли близьку івриту вимову цього слова, написаного давньогрецькою мовою як αλληλουια.
==Див. також==
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%8F Алілуя!]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ал]]

Файл:Aleluyya 1.jpg

2013-11-30T01:22:00Z

Масловська Юлія:

Файл:69112401497f.jpg

2013-11-30T01:21:31Z

Масловська Юлія:

Алилуя!

2013-11-30T01:07:34Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''Алилу́я!''' ''с.'' Аллилуя. ''Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя!'' Шевч. 367.

[[Категорія:Ал]]

Адзуски!

2013-11-30T01:03:11Z

Масловська Юлія: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
Адзу́ски! = [[Дзуски!]]
===[http://sum.in.ua/s/dzusj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДЗУСЬ, ДЗУСЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУСКИ, виг., фам.
* Крик, яким відганяють котів;
* перен. Годі, зась.
// [Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь (Іван Франко, IX, 1952, 419);
// Дурний би Юрко показувати ворогам такий скарб! Дзуськи! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 256);
// — Думаєш, як паспорта дали, так вже і кричати на все горло можна? Дзуськи! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 16);
// Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми.! А дзус, недоріки! (Тарас Шевченко., 1, 1951, 299);
// [Яциха:] Сватай Гальку, дзуски, бісе,.. дармовісе!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 100).
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
Адзуськи = зась
* заськи; диал. межд.
* дудки
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського сленгу]===
==Іноземні словники==
===[http://russo.com.ua/entsiklopedicheskiy_slovar_fa_brokgauza_i_ia_efrona/search/?word=%D0%94%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B8%21&select=jivaya_rech_slovar_razgovornyih_vyirajeniy Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)]===
* Дудки! (иноск.) заигрываешь, шалишь, не обманешь.
''Ср. Кончено! Дудки! меня больше не поддѣнешь!...''
* В. И. Даль. Займы.
Ср. Нѣтъ, Миша, это братъ, дудки! Атанде-съ!
''Островскій. Свои собаки грызутся. 1, 3.''
Ср. Брръ! Дрожь меня по жиламъ пробираетъ!
* Вѣдь, право, ничему не вѣритъ онъ,
''Все для него лишь трынъ-трава да дудки...''
Гр. А. Толстой. Донъ-Жуанъ. 2. Лепорелло.
''''Ср. Что опять на Окіянъ?'' Говоритъ Царю Иванъ.''
'''«Нѣтъ, ужъ дудки, ваша милость!''' Не поѣду ни за что».
''Ершовъ. Конекъ Горбунокъ. 3.''
''Ср. Шалитъ Европа, если по временамъ подкуриваетъ настоящему порядку! Дудки!... не убаюкаютъ...
Врагъ идетъ! и въ лицѣ англійскаго пролетаріата, и во французскомъ работникѣ, и въ угнетенномъ итальянцѣ и въ истерзанномъ негрѣ!...''
Писемскій. Взбаламученное море. 5, 3. Ливановъ.
* ДЗУСЬ
межд.; разг.; = дзуськи
1) дудки; реже шалишь; (нельзя) зась
2) (со знач. повеления) пошёл прочь; брысь

===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Shoo!
exclamation
* a word said to frighten or drive away a person or animal:
''‘Shoo,’ said Mrs Beavis to her girls, and the passage emptied''
* verb (shoos, shooing, shooed)
[with object and adverbial of direction]
* make (a person or animal) go away by waving one’s arms at them, saying ‘shoo’, or otherwise acting in a discouraging manner:
''I went to comfort her but she shooed me away''
Origin:
a natural exclamation: first recorded in late Middle English. The verb use dates from the early 17th century
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Shoo!
said to animals or children to make them go away:
''"Shoo!" she shouted at the cat.''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
NTERJECTION:
Used to frighten away animals or birds.
TRANSITIVE VERB:
shooed, shoo·ing, shoos
To drive or frighten away by or as if by crying "shoo."
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Watermark.jpg|x140px]]

==Цікаві факти==
дзусь
* (вигук)
* незмінювана словникова одиниця
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Адзуски!

2013-11-30T01:02:57Z

Масловська Юлія: /* Цікаві факти */

==Словник Грінченка==
Адзу́ски! = [[Дзуски!]]
===[http://sum.in.ua/s/dzusj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДЗУСЬ, ДЗУСЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУСКИ, виг., фам.
* Крик, яким відганяють котів;
* перен. Годі, зась.
// [Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь (Іван Франко, IX, 1952, 419);
// Дурний би Юрко показувати ворогам такий скарб! Дзуськи! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 256);
// — Думаєш, як паспорта дали, так вже і кричати на все горло можна? Дзуськи! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 16);
// Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми.! А дзус, недоріки! (Тарас Шевченко., 1, 1951, 299);
// [Яциха:] Сватай Гальку, дзуски, бісе,.. дармовісе!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 100).
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
Адзуськи = зась
* заськи; диал. межд.
* дудки
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського сленгу]===
==Іноземні словники==
===[http://russo.com.ua/entsiklopedicheskiy_slovar_fa_brokgauza_i_ia_efrona/search/?word=%D0%94%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B8%21&select=jivaya_rech_slovar_razgovornyih_vyirajeniy Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)]===
* Дудки! (иноск.) заигрываешь, шалишь, не обманешь.
''Ср. Кончено! Дудки! меня больше не поддѣнешь!...''
* В. И. Даль. Займы.
Ср. Нѣтъ, Миша, это братъ, дудки! Атанде-съ!
''Островскій. Свои собаки грызутся. 1, 3.''
Ср. Брръ! Дрожь меня по жиламъ пробираетъ!
* Вѣдь, право, ничему не вѣритъ онъ,
''Все для него лишь трынъ-трава да дудки...''
Гр. А. Толстой. Донъ-Жуанъ. 2. Лепорелло.
''''Ср. Что опять на Окіянъ?'' Говоритъ Царю Иванъ.''
'''«Нѣтъ, ужъ дудки, ваша милость!''' Не поѣду ни за что».
''Ершовъ. Конекъ Горбунокъ. 3.''
''Ср. Шалитъ Европа, если по временамъ подкуриваетъ настоящему порядку! Дудки!... не убаюкаютъ...
Врагъ идетъ! и въ лицѣ англійскаго пролетаріата, и во французскомъ работникѣ, и въ угнетенномъ итальянцѣ и въ истерзанномъ негрѣ!...''
Писемскій. Взбаламученное море. 5, 3. Ливановъ.
* ДЗУСЬ
межд.; разг.; = дзуськи
1) дудки; реже шалишь; (нельзя) зась
2) (со знач. повеления) пошёл прочь; брысь

===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Shoo!
exclamation
* a word said to frighten or drive away a person or animal:
''‘Shoo,’ said Mrs Beavis to her girls, and the passage emptied''
* verb (shoos, shooing, shooed)
[with object and adverbial of direction]
* make (a person or animal) go away by waving one’s arms at them, saying ‘shoo’, or otherwise acting in a discouraging manner:
''I went to comfort her but she shooed me away''
Origin:
a natural exclamation: first recorded in late Middle English. The verb use dates from the early 17th century
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Shoo!
said to animals or children to make them go away:
''"Shoo!" she shouted at the cat.''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
NTERJECTION:
Used to frighten away animals or birds.
TRANSITIVE VERB:
shooed, shoo·ing, shoos
To drive or frighten away by or as if by crying "shoo."
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Watermark.jpg|x140px]]

:==Цікаві факти==
дзусь
* (вигук)
* незмінювана словникова одиниця
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Адзуски!

2013-11-30T01:02:18Z

Масловська Юлія: /* Цікаві факти */

Адзуски!

2013-11-30T01:01:55Z

Масловська Юлія: /* [Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)] */

==Словник Грінченка==
Адзу́ски! = [[Дзуски!]]
===[http://sum.in.ua/s/dzusj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДЗУСЬ, ДЗУСЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУСКИ, виг., фам.
* Крик, яким відганяють котів;
* перен. Годі, зась.
// [Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь (Іван Франко, IX, 1952, 419);
// Дурний би Юрко показувати ворогам такий скарб! Дзуськи! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 256);
// — Думаєш, як паспорта дали, так вже і кричати на все горло можна? Дзуськи! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 16);
// Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми.! А дзус, недоріки! (Тарас Шевченко., 1, 1951, 299);
// [Яциха:] Сватай Гальку, дзуски, бісе,.. дармовісе!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 100).
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
Адзуськи = зась
* заськи; диал. межд.
* дудки
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського сленгу]===
==Іноземні словники==
===[http://russo.com.ua/entsiklopedicheskiy_slovar_fa_brokgauza_i_ia_efrona/search/?word=%D0%94%D1%83%D0%B4%D0%BA%D0%B8%21&select=jivaya_rech_slovar_razgovornyih_vyirajeniy Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)]===
* Дудки! (иноск.) заигрываешь, шалишь, не обманешь.
''Ср. Кончено! Дудки! меня больше не поддѣнешь!...''
* В. И. Даль. Займы.
Ср. Нѣтъ, Миша, это братъ, дудки! Атанде-съ!
''Островскій. Свои собаки грызутся. 1, 3.''
Ср. Брръ! Дрожь меня по жиламъ пробираетъ!
* Вѣдь, право, ничему не вѣритъ онъ,
''Все для него лишь трынъ-трава да дудки...''
Гр. А. Толстой. Донъ-Жуанъ. 2. Лепорелло.
''''Ср. Что опять на Окіянъ?'' Говоритъ Царю Иванъ.''
'''«Нѣтъ, ужъ дудки, ваша милость!''' Не поѣду ни за что».
''Ершовъ. Конекъ Горбунокъ. 3.''
''Ср. Шалитъ Европа, если по временамъ подкуриваетъ настоящему порядку! Дудки!... не убаюкаютъ...
Врагъ идетъ! и въ лицѣ англійскаго пролетаріата, и во французскомъ работникѣ, и въ угнетенномъ итальянцѣ и въ истерзанномъ негрѣ!...''
Писемскій. Взбаламученное море. 5, 3. Ливановъ.
* ДЗУСЬ
межд.; разг.; = дзуськи
1) дудки; реже шалишь; (нельзя) зась
2) (со знач. повеления) пошёл прочь; брысь

===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Shoo!
exclamation
* a word said to frighten or drive away a person or animal:
''‘Shoo,’ said Mrs Beavis to her girls, and the passage emptied''
* verb (shoos, shooing, shooed)
[with object and adverbial of direction]
* make (a person or animal) go away by waving one’s arms at them, saying ‘shoo’, or otherwise acting in a discouraging manner:
''I went to comfort her but she shooed me away''
Origin:
a natural exclamation: first recorded in late Middle English. The verb use dates from the early 17th century
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Shoo!
said to animals or children to make them go away:
''"Shoo!" she shouted at the cat.''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
NTERJECTION:
Used to frighten away animals or birds.
TRANSITIVE VERB:
shooed, shoo·ing, shoos
To drive or frighten away by or as if by crying "shoo."
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Watermark.jpg|x140px]]
==Цікаві факти==
дзусь
* (вигук)
* незмінювана словникова одиниця
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Адзуски!

2013-11-30T01:01:05Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
Адзу́ски! = [[Дзуски!]]
===[http://sum.in.ua/s/dzusj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ДЗУСЬ, ДЗУСЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУСКИ, виг., фам.
* Крик, яким відганяють котів;
* перен. Годі, зась.
// [Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь (Іван Франко, IX, 1952, 419);
// Дурний би Юрко показувати ворогам такий скарб! Дзуськи! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 256);
// — Думаєш, як паспорта дали, так вже і кричати на все горло можна? Дзуськи! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 16);
// Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми.! А дзус, недоріки! (Тарас Шевченко., 1, 1951, 299);
// [Яциха:] Сватай Гальку, дзуски, бісе,.. дармовісе!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 100).
===[http://www.lingvo.ua/uk/Interpret/uk-ru/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%8F Словники ABBYY Lingvo]===
Адзуськи = зась
* заськи; диал. межд.
* дудки
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського сленгу]===
==Іноземні словники==
===[Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)]===
* Дудки! (иноск.) заигрываешь, шалишь, не обманешь.
''Ср. Кончено! Дудки! меня больше не поддѣнешь!...''
* В. И. Даль. Займы.
Ср. Нѣтъ, Миша, это братъ, дудки! Атанде-съ!
''Островскій. Свои собаки грызутся. 1, 3.''
Ср. Брръ! Дрожь меня по жиламъ пробираетъ!
* Вѣдь, право, ничему не вѣритъ онъ,
''Все для него лишь трынъ-трава да дудки...''
Гр. А. Толстой. Донъ-Жуанъ. 2. Лепорелло.
''''Ср. Что опять на Окіянъ?'' Говоритъ Царю Иванъ.''
'''«Нѣтъ, ужъ дудки, ваша милость!''' Не поѣду ни за что».
''Ершовъ. Конекъ Горбунокъ. 3.''
''Ср. Шалитъ Европа, если по временамъ подкуриваетъ настоящему порядку! Дудки!... не убаюкаютъ...
Врагъ идетъ! и въ лицѣ англійскаго пролетаріата, и во французскомъ работникѣ, и въ угнетенномъ итальянцѣ и въ истерзанномъ негрѣ!...''
Писемскій. Взбаламученное море. 5, 3. Ливановъ.
* ДЗУСЬ
межд.; разг.; = дзуськи
1) дудки; реже шалишь; (нельзя) зась
2) (со знач. повеления) пошёл прочь; брысь
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
Shoo!
exclamation
* a word said to frighten or drive away a person or animal:
''‘Shoo,’ said Mrs Beavis to her girls, and the passage emptied''
* verb (shoos, shooing, shooed)
[with object and adverbial of direction]
* make (a person or animal) go away by waving one’s arms at them, saying ‘shoo’, or otherwise acting in a discouraging manner:
''I went to comfort her but she shooed me away''
Origin:
a natural exclamation: first recorded in late Middle English. The verb use dates from the early 17th century
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Shoo!
said to animals or children to make them go away:
''"Shoo!" she shouted at the cat.''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
NTERJECTION:
Used to frighten away animals or birds.
TRANSITIVE VERB:
shooed, shoo·ing, shoos
To drive or frighten away by or as if by crying "shoo."
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Watermark.jpg|x140px]]
==Цікаві факти==
дзусь
* (вигук)
* незмінювана словникова одиниця
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ад]]

Файл:Watermark.jpg

2013-11-30T00:52:32Z

Масловська Юлія:

Адзуски!

2013-11-30T00:28:24Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
Адзу́ски! = [[Дзуски!]]

[[Категорія:Ад]]

Ай!

2013-11-30T00:02:12Z

Масловська Юлія: /* OneLook Dictionary */

==Словник Грінченка==
'''I. Ай!''' меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. ''Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу!'' Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. ''Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.'' Рудч. Ск. І. 94.
'''II. Ай!''' сз. Да, но. ''Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода!'' Гол. IV. 459.
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
АЙ 1, виг.

1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Андрій Головко, II, 1957, 354).
2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Марко Вовчок, I, 1955, 104).
3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 111).

АЙ 2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але.
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського мови]===
ай!
(вигук)
незмінювана словникова одиниця
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
ah
Pronunciation: /ɑː/
* exclamation
* used to express a range of emotions including surprise, pleasure, sympathy, and realization:
''ah, there you are!''
Origin:
Middle English: from Old French
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Ah!
* used to express understanding, pleasure, pain, surprise, or the fact that you have noticed something:
''Ah, I see.
Why has the train stopped? Ah, now we're off again.
Ah, Jessica, how wonderful to see you!
Ah, what a lovely baby!''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
Ah!
* Used to express various emotions, such as satisfaction, surprise, delight, dislike, or pain.

==Медіа==
{{#ev:youtube|VtZKHi-PZYo}}
==Цікаві факти==
Написання вигуків
* Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін.
* Вигуки можуть відокремлюватися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (Маковей). Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (Франко).
* А також знаком оклику (здебільшого на початку речення), якщо вимовляються з окличною інтонацією: Ай! Як тут гарно! (Коцюбинський).
* Вигуки, вжиті у значенні іменників, часто пишуться в лапках: Твоє журливе "ку-ку" спливало, як сльози по плакучій березі (Коцюбинський).
==Див. також==
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BA Вигук]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ай]]

Ай!

2013-11-30T00:01:57Z

Масловська Юлія: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''I. Ай!''' меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. ''Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу!'' Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. ''Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.'' Рудч. Ск. І. 94.
'''II. Ай!''' сз. Да, но. ''Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода!'' Гол. IV. 459.
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
АЙ 1, виг.

1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Андрій Головко, II, 1957, 354).
2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Марко Вовчок, I, 1955, 104).
3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 111).

АЙ 2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але.
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського мови]===
ай!
(вигук)
незмінювана словникова одиниця
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
ah
Pronunciation: /ɑː/
* exclamation
* used to express a range of emotions including surprise, pleasure, sympathy, and realization:
''ah, there you are!''
Origin:
Middle English: from Old French
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Ah!
* used to express understanding, pleasure, pain, surprise, or the fact that you have noticed something:
''Ah, I see.
Why has the train stopped? Ah, now we're off again.
Ah, Jessica, how wonderful to see you!
Ah, what a lovely baby!''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
Ah!
* Used to express various emotions, such as satisfaction, surprise, delight, dislike, or pain.

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|VtZKHi-PZYo}}
==Цікаві факти==
Написання вигуків
* Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін.
* Вигуки можуть відокремлюватися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (Маковей). Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (Франко).
* А також знаком оклику (здебільшого на початку речення), якщо вимовляються з окличною інтонацією: Ай! Як тут гарно! (Коцюбинський).
* Вигуки, вжиті у значенні іменників, часто пишуться в лапках: Твоє журливе "ку-ку" спливало, як сльози по плакучій березі (Коцюбинський).
==Див. також==
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BA Вигук]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ай]]

Ай!

2013-11-30T00:00:57Z

Масловська Юлія:

==Словник Грінченка==
'''I. Ай!''' меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. ''Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу!'' Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. ''Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.'' Рудч. Ск. І. 94.
'''II. Ай!''' сз. Да, но. ''Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода!'' Гол. IV. 459.
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
АЙ 1, виг.

1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Андрій Головко, II, 1957, 354).
2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Марко Вовчок, I, 1955, 104).
3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 111).

АЙ 2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але.
===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словар українського мови]===
ай!
(вигук)
незмінювана словникова одиниця
==Іноземні словники==
===[http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Bible?q=bible Oxford dictionary]===
ah
Pronunciation: /ɑː/
* exclamation
* used to express a range of emotions including surprise, pleasure, sympathy, and realization:
''ah, there you are!''
Origin:
Middle English: from Old French
===[http://dictionary.cambridge.org/dictionary/british/bible Cambridge dictionary]===
Ah!
* used to express understanding, pleasure, pain, surprise, or the fact that you have noticed something:
''Ah, I see.
Why has the train stopped? Ah, now we're off again.
Ah, Jessica, how wonderful to see you!
Ah, what a lovely baby!''
===[http://www.onelook.com/?w=bible&ls=b OneLook Dictionary]===
Ah!
* Used to express various emotions, such as satisfaction, surprise, delight, dislike, or pain.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|VtZKHi-PZYo}}
==Цікаві факти==
Написання вигуків
* Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін.
* Вигуки можуть відокремлюватися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (Маковей). Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (Франко).
* А також знаком оклику (здебільшого на початку речення), якщо вимовляються з окличною інтонацією: Ай! Як тут гарно! (Коцюбинський).
* Вигуки, вжиті у значенні іменників, часто пишуться в лапках: Твоє журливе "ку-ку" спливало, як сльози по плакучій березі (Коцюбинський).
==Див. також==
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BA Вигук]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Ай]]