Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Решето

2014-11-30T11:00:48Z

Марія Дворська:

'''Решето, -та, '''''с. ''1) Рѣшето. ''Вода в решеті не встоїться. ''Ном. № 2715. ''Перейшов уже крізь сито й решето ''— всего испыталъ. Ном. № 5778. '''Попа в решеті возити'''. Лгать на исповѣди. Ном. № 138. 2) Тамбуринъ (музыкальный инструментъ). Чуб. VII. 450. Ум. '''Решітце. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/resheto Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

РЕ́ШЕТО, а, сер.

1. Господарська річ у вигляді дерев'яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (перев. зерна, борошна). Йон скоса поглядав уже на Гашіцу, на її сильні, жилаві руки, якими вона зручно трясла решето, віючи зерно та засипаючи половою, мов снігом, увесь гарман (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 251); На другий день нікуди з дому не виходив [Давид]. Порався по господарству, з батьком у клуні зерно точили на решето на продаж: у неділю ярмарок у Щербанівці (Андрій Головко, II, 1957, 83); * Образно. Не було й крихти радості в Безбородька. Він звідусіль стягав різні думки, шеретував [решетував] їх на своєму решеті, але мало було толку з цієї роботи (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 251); * У порівняннях. Сорочка, зв'язана узлами, Держалась всилу на плечах, Попричепляна мотузками, Як решето, була в дірках (Іван Котляревський, I, 1952, 130); Пика [у катюги], як решето, була поковиряна віспою (Олекса Стороженко, I, 1957, 375).

♦ Голова (пам'ять), як [те] решето — дуже погана пам'ять. Тепер то я тілько довідався, що в мене пам'ять стала, як те решето (Панас Мирний, V, 1955, 346); Ловити решетом (у решето) див. ловити; Носити воду решетом, ірон. — робити що-небудь даремно, марно витрачати час. Богу на ловити, що воду решетом носити (Яків Качура, Вибр., 1953, 119); Попа в решеті возити, заст. — брехати під час сповіді. Надокучило мені каляться з нечистою силою... та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію возить попа в решеті? (Марко Вовчок, VI, 1956, 270); Пройти (перейти) крізь сито й решето див. сито 2; Решетом не накрити, жарт. — дуже товсте (про обличчя). Пика така, що й решетом не накрити, а на голові дрібушечки та кучері (Марко Вовчок, VI, 1956, 301); У решеті повозити кого — обдурити кого-небудь. Він самого розумного у решеті повозить та з нього ж нишком собі і поглузує (Данило Мордовець, I, 1958, 138); Чудеса (диво) в решеті — уживається для вираження здивування з приводу чогось. — Чудеса в решеті! Аж незручно якось, сплутав... Думав, що артистка, а насправді.. — Що насправді, тату?.. — Інженерка (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 55); Як води у решеті — зовсім нема. Стільки правди, як у решеті] води (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 165).

2. Пристрій у сільськогосподарських машинах та установках для просіювання і сортування зерна. Підсівне решето [комбайна] очищує зерно від насіння бур'янів та інших дрібних засмічувачів (Механізація і електрифікація.., 1953, 209); При роботі на зерноочисних машинах треба для зменшення втрат насіння додержувати таких правил: 1. Залежно від засміченості вороха підбирати відповідні решета (Технічні культури, 1956, 78); Регулюючи зерноочисні машини і підбираючи решето (для пшениці розмір отворів 2,3 міліметра і більше), досягають відбору важкого за вагою і вирівняного за крупністю зерна (Хлібороб України, 1, 1968, 16).

3. рідко. Народний музичний ударний інструмент, рід бубна; тамбурин. Тільки решета гули та бряжчали серед галасу й гаму, та вискакували з шуму дуже тонкі жіночі голоси(Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); Заграла скрипка, тугий бас,.. решето, цимбали; І молоду в веселий час Дівки до шлюбу убирали... (Степан Руданський, Тв., 1959, 66).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53408/360885.html "Словопедія" ]===

Фразеологічний словник української мови

РЕШЕТО

бра́ти на ре́шето кого. Обмовляти кого-небудь. Не знаю, як хто, а я не люблю, як беруть мене на решето та починають сіяти та пересіювати на всі боки (Марко Вовчок).

вози́ти / повози́ти попа́ в ре́шеті, заст. Говорити неправду, брехати під час сповіді. Надокучило мені каляться з нечистою силою... та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію (компанію) возить попа в решеті? (Марко Вовчок).

дурни́х у ре́шето лови́ти, фам. Нічого не робити; байдикувати. (Максим:) Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Я. Мамонтов).

носи́ти (мі́ряти) во́ду ре́шетом, ірон. Даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на що-небудь. Богуна ловити, що воду решетом носити (Я. Качура). мі́ряти во́ду. Щасливий, хто вірить! А я таки думаю, що ми просто воду міряємо… (М. Коцюбинський).

пройти́ (перейти́) крізь си́то і ре́шето. Зазнати всіляких випробувань, набути чималого досвіду у чомусь. Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито і решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко); Він знав, що статечні господарі суворо осуджують оту “відьомську бабу”, котра на своєму віку перейшла крізь сито й решето (В. Речмедін).

ре́шетом у воді́ зірки́ лови́ти, жарт. Марно витрачати час; байдикувати. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить (Укр.. присл..); (Баба Денисиха:) Та ти, правда, замолоду сонько. Замолоду решетом у воді зірки ловив… (В. Большак); Навіщо решетом у воді зірки ловити, коли треба телицю шукати… (Є. Гуцало).

чудеса́ (ди́во, чу́до і т. ін.) в ре́шеті. Уживається для вираження захоплення чимсь або здивування з приводу чого-небудь. — Чудеса в решеті! Аж незручно якось, сплутав… Думав, що артистка, а насправді.. — Що насправді, тату? — поцікавився ніби між іншим син. — Інженерка по водних справах (В. Минко); // Щось неймовірне або хтось неймовірний. Обертається до мене не якась проява-халамидниця, не чудо в решеті, а натуральна моя рідна жінка Мартоха (Є. Гуцало).

як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган со́нцем, зі сл. крути́ти, верті́ти і под. Дуже сильно або вправно. — Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом як циган сонцем (М. Стельмах); Для інших він працівник райвідділення, лейтенант, авторитет, а для неї просто Костя, почувається, що крутить ним це дівча як циган сонцем (О. Гончар); — Крутитиме (резидент) нами як циган сонцем: той резидент нічого не питатиме, а робитиме, що скажуть згори (М. Лазорський). як ци́ган ре́шетом. — Течія тут крутить як циган решетом,— озвався дід Коваль (С. Голованівський).

як у ре́шеті води́, ірон. Зовсім немає. Стільки правди, як у решеті води (Укр.. присл..); (Ярошенко:) Я проти вашої статті тому, що критики в ній немає. Є тільки видимість критики.. Там правди — як в решеті води (О. Левада).

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===
ре́шето – іменник середнього роду

відмінок однина множина

називний ре́шето реше́та

родовий ре́шета реші́т

давальний ре́шету реше́там

знахідний ре́шето реше́та

орудний ре́шетом реше́тами

місцевий на/у ре́шеті на/у реше́тах

кличний ре́шето* реше́та*

* Але: два, три, чотири решета

==Іноземні словники==
===[http://rupedia.org/fasmer/search/?word=%F0%E5%F8%E5%F2%EE&select=fasmer&sub.x=0&sub.y=0 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
РЕШЕТО укр. решето, болг. решето (Младенов 560), сербохорв. решето, словен. reseto, чеш. rеsеtо, слвц. rеsеtо, польск. rzeszoto, в.-луж. rеsо, род. п. ...
РЕШЕТО укр. решето, болг. решето (Младенов 560), сербохорв. решето, словен. reseto, чеш. rеsеtо, слвц. rеsеtо, польск. rzeszoto, в.-луж. rеsо, род. п. ...
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/r_14/resheto_3.htmlВсе словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
РЕШЕТО
укр. решето, болг. решето (Младенов 560), сербохорв. решето, словен. reseto, чеш. rеsеtо, слвц. rеsеtо, польск. rzeszoto, в.-луж. rеsо, род. п. rеsеcа "решето", н.-луж. rasesin ж., rasesina ж. "колючий терновник", полаб. risetu. Приемлемое в семантическом отношении сравнение с redъkъ (см. редкий, редель, редень) недостоверно, потому что следует реконструировать праслав. *rеsеtо, а не *reseto, вопреки Брюкнеру (476), Преобр. (II, 237), Желтову (ФЗ, 1876, вып. 1, 19). Иначе потребовалось бы принимать чередование гласных в первом слоге. С аналогичными трудностями сопряжено сопоставление с *resiti "вязать", откуда "сплетенное" (Потебня, ЖСт., 1891, вып. 3, 123; Младенов 560). Фонетически затруднительно сближение с лит. rezgu, regzti "связывать, плести", rekstis "мешок для сена", лтш. reksis "плетеная вещь, решето", лат. restis "канат" (Маценауэр, LF 16, 183; Махек, LF 55, 148 и сл.; Ильинский, ИОРЯС 23, 2, 181). Махек (там же) возводит s к х, а последнее – к sk, что отнюдь не обязательно. По образованию ср. с тенето. См. решетка.
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%B5%D1%82%D0%BE українська-англійська Словник]===
Переклад на англійську:
sieve (verb, noun )
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/152001 Словари и энциклопедии на Академике]===
решето
-а, с.
1) Господарська річ у вигляді дерев'яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (перев. зерна, борошна).
2) Пристрій у сільськогосподарських машинах та установках для просіювання і сортування зерна.
3) рідко. Народний музичний ударний інструмент, рід бубна; тамбурин.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Синонимы:
арфа, грохоток, решетце, решетцо, сито, цедилка

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Решето 1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Решето 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Решето 3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Решето 4.jpg|x140px]]
|}
==Цікаві факти==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%88%D0%B5%D1%82%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]===
Ре́шето (рос. решето́, англ. sieve, screen, separator, нім. Sieb n) – предмет хатнього начиння у вигляді дерев'яного обода (обичайки) з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (переважно зерна, борошна).
Майстер з виготовлення решіт - решетар, решітник.

Походження назви

Загальнослов'янське слово «решето», можливе, походить від дієслова «рішити» (яке колись значило «в'язати»), тобто «зв'язане, сплетене». Споріднене з латиськ. «rekšis» «плетінка, решето» та лит. «règzti» «зв'язувати, плести».
Також припускається походження від праслов. «*rěcha» («дірка, проріха»), з того ж кореня, що й слово «рідкий[1]».

Приказки, мовні звороти

• Як решето — дірявий.

• Голова , як решето, пам'ять як решето — дуже погана пам'ять.

• Ловити решетом, ловити у решето — байдикувати.

• Носити воду решетом — робити що-небудь даремно, марно витрачати час (іронічне).

• Попа в решеті возити — брехати під час сповіді (застаріле).

• Пройти крізь сито й решето, перейти крізь сито й решето — багато побачивши, зазнавши в житті, здобути великий досвід, набути спритності.

• Решетом не накрити — дуже товсте (про обличчя). Уживається як жартівливе.

• У решеті повозити кого — обдурити кого-небудь.

• Чудеса (диво) в решеті — уживається для вираження здивування з приводу чогось.

• Як води у решеті — зовсім нема.

===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%82%D0%BE Материал из Википедии]===

Си́то — устройство для разделения сыпучих масс по величине их составляющих (зёрен, круп, песка и т. п.). Небольшие ручные сита используются в быту при приготовлении пищи или в химических и биологических лабораториях; существуют также крупные сита-автоматы, используемые в промышленности.
В промышленности
Различают плоские (вибрационные, качающиеся) и барабанные (вращающиеся) сита. Основные области применения промышленных сит: обогащение полезных ископаемых и переработка зерна в продовольственные и кормовые продукты на мукомольных и комбикормовых заводах, крупозаводах.
В быту
Для просеивания муки и других сыпучих продуктов используется механическое сито в виде кружки с ручкой, в которой при нажатии на рычаг в действие приводится крутящий механизм, проталкивающий просеиваемый продукт сквозь сито.
Также используется разновидность сита — решето́, в котором размеры отверстия сетки более крупные. Решето представляет собой широкий обруч с натянутой с одной стороны сеткой (внешнее сходство с теннисной ракеткой).
Барное ситечко
Стрейнер (барное ситечко) (англ. strainer — фильтр, сито) — это инструмент бармена, предназначенный для отсеивания крупных частиц, таких как лед или кусочки фруктов, при переливании коктейля из шейкера в бокал. Стрейнер состоит из металлической пластины с перфорацией и натянутой по периметру пружины. Также на пластине делают от двух до четырех дополнительных выступов, для фиксации на стакане шейкера.
В искусстве
В романе «Двенадцать стульев» Остап Бендер выменял у Эллочки ситечко для чая на стул, где, по его мнению, могли быть спрятаны сокровища.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ре ]]

Файл:Решето 4.jpg

2014-11-30T10:43:07Z

Марія Дворська:

Файл:Решето 3.jpg

2014-11-30T10:42:46Z

Марія Дворська:

Файл:Решето 2.jpg

2014-11-30T10:42:30Z

Марія Дворська:

Файл:Решето 1.jpg

2014-11-30T10:42:05Z

Марія Дворська:

Цимбалист

2014-05-04T13:38:51Z

Марія Дворська:

'''Цимбалист, -та; Цимбалиста, -ти; Цимбалистий, -того, '''''м. ''Играющій на цымбалахъ. ''А Яровенко цимбалиста привів. ''Алв. 21. ''Казав басиста, що бачив цимбалиста. ''Ком. Пр. № 782. ''Це таке солодке, як цукор. Або ти їв цукор? Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, і такий, каже, солодкий, що аж страх. ''Ном. № 7809. (одм.).
==Сучасні словники==
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63755-cymbalyst.html#show_point СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
Цимбалист, -та; цимбалиста, -ти; цимбалистий, -того, м. Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Алв. 21. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. Пр. № 782. Це таке солодке, як цукор. — Або ти їв цукор? — Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, — і такий, каже, солодкий, що аж страх. Ном. № 7809. (одм.).
===[http://sum.in.ua/s/cymbalyst Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦИМБАЛИСТ, а, чол., розм. Те саме, що цимбаліст. Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що і розібрати не можна, а цимбалист паличками вибива своє (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 392).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 214.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===

цимбали́ст – іменник чоловічого роду, істота

===[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=%D1%86%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82&from=ru&to=xx&submitFormSearch=%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8&stype=0 Орфоепічний словник української мови] ===
Цимбалист муз.
цимбалі/ст; цимбали/стий, -ого
Русско-украинский словарь

===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/tsymbalyst.198373/ ТЛУМАЧ]===

Транскрипцiя: [tsymbalyst]

→ ЦИМБАЛИСТА цимбали

← ЦИМБАЛИКИ цимба

===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%86%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81 Онлайн словник українських рим]===

Рими до слова "цимбалист"

цимбалистбандажист

цимбалистартилерист

цимбалистабсурдист

цимбалиставторитарист

цимбалистальтист

цимбалистартист

цимбалистаферист

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%86%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
цимбали́ст, -та, -тові і цимбали́ста, -ти, -ті; -ли́сти, -ли́стів
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Цимбали́ст, -та; Цимбали́ста, -ти; Цимбали́стий, -того, м. Играющій на цымбалахъ. А Яровенко цимбалиста привів. Алв. 21. Казав басиста, що бачив цимбалиста. Ком. Пр. № 782. Це таке солодке, як цукор. — Або ти їв цукор? — Мені росказував цимбалистий, а йому говорив басистий, що як вони у жидів грали весілля, то жиди їли, — і такий, каже, солодкий, що аж страх. Ном. № 7809. (одм.).

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-193629.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
цимбалист

-а, ч., розм.
Те саме, що цимбаліст.

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цимбалист 1.jpg|x140px]] [https://www.google.com/search?q=%D1%86%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82&newwindow=1&es_sm=93&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=szpmU8ibJaWE4gT5tIDoCg&ved=0CAoQ_AUoAw&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=_&imgrc=8jXP--wrJbn1XM%253A%3BjSKmtTfmT_5SjM%3Bhttp%253A%252F%252F24ukr.com%252Fimages%252Fpreview%252F1-2000%252F30.jpg%3Bhttp%253A%252F%252F24ukr.com%252Fphotogallery%252Ftag%252F%2525D1%252586%2525D0%2525B8%2525D0%2525BC%2525D0%2525B1%2525D0%2525B0%2525D0%2525BB%2525D0%2525B0%252Fkijevskaja%252Fcymbalist.html%3B1000%3B746]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цимбалист 2.jpg|x140px]] [https://www.google.com/search?q=%D1%86%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82&newwindow=1&es_sm=93&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=szpmU8ibJaWE4gT5tIDoCg&ved=0CAoQ_AUoAw&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=_&imgrc=AJqIT0ZMmCxXtM%253A%3BsT6AJ7YVo_Il_M%3Bhttp%253A%252F%252Fupload.wikimedia.org%252Fwikipedia%252Fcommons%252Fd%252Fd8%252FUI-Tsymbaly-player.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fru.wikipedia.org%252Fwiki%252F%2525D0%2525A6%2525D0%2525B8%2525D0%2525BC%2525D0%2525B1%2525D0%2525B0%2525D0%2525BB%2525D1%25258B%3B374%3B288]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цимбалист 3.jpg|x140px]]
[https://www.google.com/search?q=%D1%86%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82&newwindow=1&es_sm=93&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=szpmU8ibJaWE4gT5tIDoCg&ved=0CAoQ_AUoAw&biw=1366&bih=624#facrc=_&imgdii=8jXP--wrJbn1XM%3A%3B7gnTzSOhkJCP9M%3B8jXP--wrJbn1XM%3A&imgrc=8jXP--wrJbn1XM%253A%3BjSKmtTfmT_5SjM%3Bhttp%253A%252F%252F24ukr.com%252Fimages%252Fpreview%252F1-2000%252F30.jpg%3Bhttp%253A%252F%252F24ukr.com%252Fphotogallery%252Ftag%252F%2525D1%252586%2525D0%2525B8%2525D0%2525BC%2525D0%2525B1%2525D0%2525B0%2525D0%2525BB%2525D0%2525B0%252Fkijevskaja%252Fcymbalist.html%3B1000%3B746]

[[Категорія:Ци]]

Файл:Цимбалист 3.jpg

2014-05-04T13:28:03Z

Марія Дворська:

Файл:Цимбалист 2.jpg

2014-05-04T13:27:47Z

Марія Дворська:

Файл:Цимбалист 1.jpg

2014-05-04T13:27:21Z

Марія Дворська:

Ціна

2013-12-10T00:12:49Z

Марія Дворська:

'''Ціна, -ни, '''''ж. ''1) = '''Цина. '''2) Оловяная посуда. ''А звечера Настуненька ціну помила. ''Гол. І. 74.

'''Ціна, -ни, '''''ж. ''Цѣна. ''Своєї ціни не установиш. ''Ном. № 10544.
'''Ціна'''
[[Категорія:Ці]]

==Сучасні словники==

===[http://sum.in.ua/s/cina Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
ЦІНА, и, жін.
1. Вартість товару, виражена в грошових одиницях. Сума вартостей всіх товарів даного суспільства збігається з сумою цін товарів (Ленін, 26, 1972, 60); Ціна на хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку, що вона щоночі бачила погані сни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 20); — На всі наші товари, окрім щетини, падає ціна (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); — А чи не продав би ти своєї люльки? — поспитав Юрій Макарович.. Натяк на ціну зацікавив чоловіка. Він завагався, замислився, яку б скласти ціну, ніби побоювався прогадати на дідівському подарункові (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 161); З рукава доччиного кожуха червоніє щось, — хустка! Новісінька, ще й ярличок з ціною не одірваний (Андрій Головко, II, 1957, 192);
// Плата, винагорода, грошове відшкодування за що-небудь. Трохим розпитує, який є заробіток, яка ціна у день (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 402); Замовець і тут не став сперечатися і спитав ціну (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 120); — Ти не сердься, а то, чого доброго, відмовишся й сорочку мені шити або заправиш таку ціну, що доведеться шукати іншу майстерницю (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 9).
▲ Масштаб цін див. масштаб; Монопольні ціни див. монопольний; Ціна поділки [вимірювального приладу] — число одиниць вимірюваної величини, яке відповідає переміщенню покажчика приладу по шкалі на одну поділку. Для вимірювання користуються вимірювальними інструментами з різною точністю (ціною поділки) і різними похибками вимірювання (Методика викл. фрез. спр., 1958, 29).
♦ В (на) ціні що — високо ціниться, дуже дороге що-небудь. — Земля тепер в ціні — по п'ятдесят карбованців десятину не купиш (Панас Мирний, III, 1954, 294); Мій хлібе рідний! Був ти на ціні В важкі літа, у бідні трудодні, В скупім пайку, у фронтовій траншеї(Андрій Малишко, Листи.., 1961, 39); Загинати (загнути) ціну див. загинати; Заламувати (заламати, заломлювати, заломити) ціну див. заламувати, заломлювати; Збивати (збити) ціну див. збивати; Красна ціна див. красний; Ламати ціну див. ламати; Піднімати (підняти) ціну див. піднімати; Скажена ціна див. скажений; Спадати (спасти) з ціни (у ціні) див. спадати.
2. перен. Цінність, значення чого-небудь. Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? Що мені без тебе скарби та багатство? (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 126); Не раз підслухував він розмову між Левком і німецькими офіцерами. Певно, це мало якусь ціну, але кому передати? Куди підеш? (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 220).
♦ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш див. гріш; Дорогою ціною — принісши великі жертви, затративши багато зусиль. [Химка:] Дорогою ціною той спокій достався мені: честі позбулася, лихої слави набулася (Панас Мирний, V, 1955, 240); Радянський народ.. дуже дорогою ціною окупив перемогу над фашизмом (Ярослав Галан, Перед лицем фактів, 1959, 11); Дорого (дорогою ціною) заплатити див. заплатити; За всяку ціну див.всякий; Знати собі ціну див. себе; Знати ціну див. знати; Знати ціну життю див. життя; [І] ціни не [можна] зложити (не зложиш) кому, чому — те саме, що [І] ціни не [можна] скласти (не складеш) (див. складати). Знання це скарб, йому й ціни не зложиш. Визбируй же його, де тільки можеш! (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 309); [І] ціни не [можна] скласти (не складеш) див. складати; [І] ціни немає (нема) кому, чому — те саме, що [І] ціни не [можна] скласти (не складеш) (див. складати). Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта — павине перо — пар двох волів чумацьких стояла, а коралям і ціни нема. А сукня ж то з золотими усами!.. (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 266); Копійка ціна див. копійка; Набивати (набити) ціну див. набивати; Набивати (набити) собі ціну див. набивати; Розуміти ціну див. розуміти; Складати (скласти) ціну див. складати; Ціна — ламаний гріш див. ламаний; Ціна п'ятак кому, чому — те саме, що Копійка ціна (див. копійка). — По гривенику? — ..Твоєму богатирю в базарний день красна ціна — п'ятак (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 23); Ціною чого, якою [добути, добитися і т. ін.] — затратившись, уживши щось або жертвуючи кимсь, чимсь, дістати бажане, отримати потрібне. Отже, Василинка Павлюк, хоч і ціною певного розходження між керівництвом парткому та дирекцією фабрики, все ж свого, найголовнішого, добилася (Василь Козаченко, Листи... 1967, 252); Атакувати в лоб Турецький вал негайно й невідкладно, якою завгодно ціною (Юрій Яновський, II, 1958, 238); Ціною життя (крові, честі, щастя і т. ін.) — жертвуючи заради чого-небудь життям, честю, щастям і т. ін. — А знаєш, я б теж охоче згодився на таку місію... — Парламентером? — Да, парламентером, — пихнув Саша цигаркою. — Уявляєш собі, серед страшного бойовища власною рукою підняти раптом прапор гуманності, відчути, що ціною одного свого життя даруєш життя сотням тисяч дітей, матерів, рятуєш від винищення музеї, храми, парки, мости... (Олесь Гончар, III, 1959, 241); [Гелен:] Дарунок згоди ліпший над здобуток, що на війні ціною крові взято (Леся Українка, II, 1951, 302).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 236.

===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]===

Ціна́ – іменник жіночого роду

===[http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%B0&from=ru&to=xx&submitFormSearch=%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8&stype=0 Орфоепічний словник української мови] ===

1ціна — [ц іна/] ни/, д. і м. н і/, мн. ц і/ние, ц ін дв і ц іни/ …
Орфоепічний словник української мови
2ціна — I цін а и/, ж. 1) Вартість товару, виражена в грошових одиницях. || Плата, винагорода, грошове відшкодування за що небудь. •• Аукціо/нна ціна/ ціна, що складається під час реалізації товарів на аукціонах у процесі зміни початкової ціни,… …
Український тлумачний словник

===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9 Матеріал з Вікісловника]===
ці́на
Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
Семантичні властивості
Значення
1. зах. олово, цинк
2. цинковий посуд ◆ немає прикладів застосування.
Усталені словосполучення, фразеологізми
Споріднені слова
• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Джерела
ціна́
Морфологічні та синтаксичні властивості
відм.
однина Множина
Н.
ціна́ Ці́ни
Р.
ціни́ Ці́н
Д.
ціні́ Ці́нам
З.
ціну́ Ці́ни
О.
ціно́ю Ці́нами
М.
ціні́ Ці́нах
К.
ці́но* ці́ни*
ціна
Іменник жіночого роду, відмінювання 1d.

Семантичні властивості
Значення
1. вартість товару, виражена в грошових одиницях
1. плата, винагорода, грошове відшкодування за що-небудь
2. перен. цінність, значення чого-небудь
Усталені словосполучення, фразеологізми
• аукціонна ціна
• відпускна ціна
• вільні ціни
• демпінгова ціна
• договірні ціни
• закупівельні ціни
• комерційна ціна
• оптова ціна
• роздрібна ціна
• ціна поділки
• дорогою ціною
Споріднені слова
• зменш.-пестливі форми:
• іменники: цінність, цінитель, ціннощі
• прикметники: цінний
• дієслова: цінити, цінитися, цінувати, цінуватися
• прислівники:цінно

===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/tsina.197627/ ТЛУМАЧ]===
Транскрипцiя: [tsina]
→ ЦІНИТЕЛЬ ціни
← ЦІМОШЕВИЧ Цімоше

===[http://www.ridnamova.org/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/tsina.197627/ РІДНА МОВА]===
Ціна це
В iнших словниках:знайдено 10 збігiв

/УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)/
ЦІНА грошовий вираз обмінної вартості товару.
ЦІНА ДЕМПІНГОВА низька, часто нижча за собівартість продукції ціна; до ц. д. вдаються з метою усунення конкурентів і завоювання ринку збуту.
ЦІНА ДОМОВЛЕНОСТІ різновид ціни у внутрішньодержавному обороті; рівень ц. д. визначається шляхом переговорів між виробником і споживачем на …

/Українсько-російський словник/
ЦІНА цена; стоимость ціни не може скласти — слишком дорожится ціни не скласти — цены нет ціною (чого) — ценой (чего) бути в …

/Словник синонімів Караванського/
ЦІНА вартість; (за працю) плата, винагорода; (послуг, прв. офіційних) такса, п! ТАРИФ; ФР. значення, цінність, вага , кошт .

/Глосарій термінів Фондового ринку/
ЦІНА ВИКОНАННЯ ціна купівлі або продажу базового активу, яка зафіксована в контракті опціону або ф’ючерса.

/Eкономічна енциклопедія/
ЦІНА рос. цена грошова оцінка (вираз) вартості уречевленої в товарі праці, грошовий вираз вартості товару, величина його вартості. …
ЦІНА АУКЦІОННА рос. цена аукционная первинна ціна, встановлена на товар (стартова). Реальні купівельні ціни на майнові цінності визначаються …
ЦІНА БАЗИСНА рос. цена базисная 1. Попередньо узгоджена між договірними сторонами (продавцем і покупцем) ціна, що є основною (базисною) для …

/Неправильно — правильно. Волощак/
ЦІНА ВИРОСЛА В ДЕСЯТЬ РАЗІВ Ціна зросла в десять разів
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BD%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
Ціна́ — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна певної кількості товару складає його вартість, тому правомірно говорити про ціну як грошову вартість одиниці товару.
У випадку, коли одиниця даного товару обмінюється на певну кількість іншого товару, кількість стає товарною ціною даного товару.
Пов'язані терміни
• Ліміт цін — максимально допустимі зміни цін, що вводяться на деяких товарних ринках і ринках цінних паперів протягом однієї біржової сесії для відвернення надзвичайних кон'юнктурних цін і пом'якшення впливу спекулятивних факторів на ціни.
• Оцінка майна — встановлення ціни на будь-яке майно шляхом експертизи. Таку оцінку, в основному, здійснюють для податкової служби, страхових розрахунків чи операцій з нерухомістю. Експерт, що надає послуги з оцінки майна, має назву «оцінювач». Для такого виду діяльності потрібно мати ліцензію.

===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%B0&p=1 Онлайн словник українських рим]

Рими до слова "ціна"

цінаАліна

цінабедуїна

цінаБрукліна

цінавіоліна

цінаангіна

цінабобіна

цінапіна

цінапідміна

ціназміна

цінакаміна

==Іноземні словники==
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%B0&scope=ukr&highlight=on Російсько-українські словники] ===
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Стоимость – ва́ртість, -тости, ціна́, -ни́.
Цена – ціна́, -ни́.
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
Цена – ціна. Цена номинальная – ціна номінальна. Твердая цена (определенная) – стала ціна; (устойчивая) – станівка ціна. Цена рыночная – ціна ринкова. Цена падает – ціна спадає, знижується, нижчає. Цена подписная – передплата. Заготовительная цена – собівартість. За бесценок – за безцінь. Вздуть, нагнать цену – нагнати ціну. Ломить цену – гнути, загинати ціну. Определить, назначить цену – скласти, покласти, визначити, призначити ціну; нарядити ціну. Сбивать цену – збивати ціну. Ошибаться в цене – процінувати, процінити; помилитися на ціні. Падать в цене – в ціні спадати; з грошей виходити.Повышать цену – підвищувати, підбивати ціну. Подниматься в цене – в гроші йти; дорожчати. Указать цену – зазначити ціну. Раскладывать цены (на товар) – значити ціну; цінувати. По (какой) цене – по (якій) ціні; за (яку) ціну. Понизить, снизить цену – спустити в ціні. Справляться в цене – розпитувати про ціну; допитуватись ціни. Сойтись в цене – погодитися на ціні. Справочная цена – торгова ціна.Подходящая цена – поцінно. Действительная цена – справжня, правдива ціна. Цены без запроса. – ціни без заправи, без торгу.
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Цена (стоимость) – ціна́;
• ц. (в навитой основе), текст. – ши́нка;
• ц. (на сновалке), текст. – чи́ни (-нів).
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
II. Цена
• В цене что – у ціні що; висока ціна на що.
• Грош цена кому, чему – шага (гроша) не варт(ий) (-та, -те) хто, що; гріш ціна кому, чому; ламаного шеляга не варт(ий) (-та, -те) хто, що.
• Дорогой ценой – дорогою ціною.
• Знать цену кому, чему – знати ціну (вагу, вартість) кому, чому, чого; знати, чого вартий хто, чого варте що.
• Купить по сходной, доступной цене – купити поцінно.
• Любой ценой – за всяку ціну; будь-якою ціною; будь-якими способами (засобами).
• Набивать, набить себе цену – набивати, набити (підбивати, підбити) собі ціну.
• Поднимается в цене что – ціна йде вгору (ціна росте) на що; у гроші йде що; дорожчає що. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. Номис.]
• Подходящий по цене – поцінний.
• Цены нет кому, чему – ціни не [можна] скласти кому, чому; ціни не складе хто кому, чому.
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Стоимость – ва́ртість (-тости); с. вероятная – приблизна ва́ртість; с. заготовительная – загото́вна ва́ртість; с. меновая – вимі́нна ва́ртість; с. нарицательная – на́звана ва́ртість; с. настоящая – спра́вжня ва́ртість; с. номинальная – номіна́льна ва́ртість; с. оценочная – ціна́, оці́нна ва́ртість; с. покупная – купіве́льна ва́ртість; с. предельная – гранична ва́ртість; выше своей -сти – над свою ва́ртість; иметь -сть(быть ценным) – ма́ти ва́ртість, бага́то ко́штувати; иметь небольшую -сть – ма́ти невелику ва́ртість, небага́то ко́штувати; -сть не превышает (чего) – ва́ртість не бі́льша, як (за, ніж) що, (від чо́го); определить денежную -сть – визначити грошову́ ва́ртість; платить по (действительной) -сти – платити, скі́льки (спра́вді) ва́рт(е), скі́льки (спра́вді) ко́штує; составлять -сть – становити ва́ртість.
Стоить –
1) (иметь стоимость) – ко́штувати; (обходиться во что) – става́ти, ста́ти; стоит – ко́штує; (требует) – забира́є; стоило больших усилий – ста́ло труда́ великого, забра́ло бага́то зусиль; облигации займа стоят выше нарицательной стоимости – ціна́ на обліґа́ції по́зики бі́льша за номіна́льну ва́ртість; по чем стоит метр – скі́льки метр ко́штує; это мне ничего не стоит сделать – це мені́ зо́всім не ва́жко зробити;
2) (заслуживать) – ва́ртим бу́ти, заслуго́вувати на що.
Такса –
1) поставна́ ціна́, та́кса; назначать таксу – таксува́ти, отаксува́ти, визнача́ти, визначити та́ксу;
2) (прейскурант) – ці́нник (-ка).
Цена –
1) ціна́; ц. аукционная – авкці́йна ціна́; ц. без запроса – (ціна́) без то́ргу, ціна́ без запра́ви; ц. действительная – спра́вжня (правдива) ціна́; ц. наемная (на землю) – оре́ндна ціна́, наймова́, по чім найма́ють; ц. нарицательная – на́звана ціна́; ц. низкая – мала́ ціна́; ц. ничтожная – зо́всім мала́, мізе́рна ціна́; ц. номинальная – номіна́льна ціна́, імено́вана ціна́; ц. окончательная, решительная – оста́ння, (остато́чна, кра́йня) ціна́; ц. оптовая – гуртова́ ціна́; ц. отпускная – видавна́ ціна́; ц. подписная – передпла́та, передпла́тна ціна́; ц. подходящая – прийнятна́ ціна́, поці́нно; ц. покупная – купна́, купіве́льна ціна́, ціна́ (щоб) купити; ц. предельная – кра́йня ціна́; ц. продажная – ціна́ прода́жна, ціна́ прода́ти; ц. рыночная – ринко́ва ціна́, база́рна ціна́, торго́ва ціна́, ціна́ на ринку; ц. справочная – торго́ва ціна́, довідко́ва ціна́; ц. сходная – прийнятна́, до́бра ціна́, по́цінь (Н); ц. твердая (определенная) – ста́ла ціна́; (устойчивая) – станівка́ ціна́; ц. текущая – пото́чна ціна́; ц. торговая – ціна́, ринко́ва, ціна́ торго́ва, ціна́ торгове́льна; ц. уступочная – спускна́, відбавна́ ціна́; цены колеблющиеся – хитливі, хиткі́ ці́ни; -ны падающие – спадні́ ці́ни; быть в цене – бу́ти в ціні́, ма́ти (до́бру ціну́); взвинчивать цену – наганяти, нагна́ти ціну́; вздувать, нагонять цену– набива́ти, наганяти ціну́; выручать цену – взяти свою ціну́, верну́ти свою ціну́ (свої́ гро́ші); держаться в цене – не спада́ти з ціни, бу́ти в ціні́; держаться цены – держа́ти ці́ну; определять, назначать цену – склада́ти, покла́сти ціну́, визнача́ти ціну́, познача́ти ціну́, зробити, скла́сти ціну́; ошибиться в цене – процінува́ти, помилитися на ціні́; падать в цене – спада́ти з ціни, па́дати на ціні́; падающие цены – спадні́ ці́ни; падение цен – па́дання, спада́ння цін; по цене (подходящий) – поці́нний; по доступным ценам – поці́нно; по какой цене? – почі́м? за яку́ ціну́?, в які́й ціні́?, яка́ ціна́?; по неподходящей цене (купить) – непоці́нно; по низкой цене (продать) – за малу́ ціну́; по подходящей цене (купить) – поці́нно; по средним оптовым ценам – відпові́дно до пересі́чних гуртових цін; повышать, поднимать цену – збі́льшувати, збільшити ціну́; повышение в цене – доро́жчання, подоро́жчання; повышение, поднятие цен – збі́льшення ці́н; поднимается цена – росте́ ціна́; подниматься в цене – в гро́ші йти, доро́гшати, доро́жчати; поднять в цене – здорожити що; понижать, понизить цену – зме́ншити ціну́; при цене по… – з ціно́ю по…; раскладывать цены (на товар) – значити ціну́, цінува́ти; сбавлять, сбавить цену – спуска́ти, спустити ціну́; смотря по цене – як до ціни; снижать, снизить цены – зме́ншувати, зме́ншити ці́ни; сойтись в цене – пого́дитися на ціні́; список цен (прейскурант) – ці́нник (-ка); справляться о цене – розпитувати про ціну́, допитуватися ціни; цены падают – ці́ни па́дають, спада́ють;
2) (стоимость) – ва́ртість (-тости); ц. заготовительная – собіва́ртість (-тости); своя цена – своя ціна́, собіва́ртість (-тости);
3) (значение, вес) – вага́; большой цены дело – спра́ва ду́же важлива, спра́ва великої ваги; придавать делу чрезвычайно большую цену – надава́ти спра́ві на́дто великої ваги.
Оценочный – ціновий (комісія), цінувальний. -ная стоимость – ціна, цінована вартість.
Подписной – підписний (лист); передплатний. -ные деньги – передплатні гроші, передплата. -ная цена – передплата, передплатна ціна.
Покупной – купувальний, купний (ціна); купований (крам).
Равноценность – рівноцінність, рівна ціна, рівновартість, рівна вартість.
Средний – середній, посередній, (летами) середущий, середульший (ЛР, 44) (брат); (матем.) середній, пересічний. -ний заработок – середній заробіток. Человек -них лет – людина середнього віку, (стар.) средовічна. -него роста человек – людина середнього зросту, мірного зросту. -няя цена – середня ціна. -ним числом, в -ем – пересічно, серенім ліком.
Стоимость – вартість, ціна, кошти (напр. поштової пересилки). Меновая -мость – вимінна вартість. Настоящая, действительная -мость – справжня ціна, справжня вартість. Определить денежную -мость – обрахувати на гроші, визначити грошову вартість. Составлять -сть – становити (складати) вартість (чого), виносити (що). [Вся його спадщина становить (складає) вартість трьох карбованців, виносить три карбованці].
Сходный – схожий (з чим), подібний (до чого), (совпадающий) згідний (з оригіналом); помірний (ціна). По -ной цене – поцінно.
Такса – такса, визначена ціна, (прейскурант) цінник. Почтовая -са – поштова такса.
Цена – ціна, (стоимость) вартість, (значение, вес) вага. -на без запроса – ціна без торгу, без заправи. Нарицательная -на – іменна (називна) ціна. Номинальная -на – номінальна ціна. Об’явить -ну – об’явити ціну, зацінити. Определить -ну, назначить -ну – визначити ціну, скласти ціну, зробити ціну. Падать в -не – падати на ціні, тратити ціну. -на падает – ціна нижчає, падає. Подписная -на – передплатна ціна, передплата. Подыматься в -не – дорожчати, підскакувати на ціні, вищати на ціні. -на подымается – ціна вищає, підскокує, підноситься. По какой -не – почому, почім, за яку ціну, в якій ціні, яка ціна. Покупная-на – купна ціна. Рыночная -на – ринкова ціна, базарна ціна. Средняя -на – середня ціна. Твердая -на – тверда ціна, стала ціна. -на торговая – ціна ринкова, ціна торгова, ціна торговельна. Список цен (прейскурант, каталог) – цінник.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
ціна́, -ни́, -ні́; ці́ни, цін
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Поставни́й, -а́, -е́.
1) Узаконенный, установленный. Поставна́ ціна́. Такса.
2) Статный, видный, стройный. Пархвен поставний, а Манійло ще поставніший. НВолын. у. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були. КС. 1883. III. 676.
Ціна́, -ни́, ж. Цѣна. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544.
Ці́на, -ни, ж.
1) = Цина.
2) Оловяная посуда. А звечера Настуненька ціну помила. Гол. І. 74.
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
Стоимость — ва́ртість, -тости; ціна́, ціни́.
*Цена — ціна́, -ни́; Ц. деления ціна́ по́ділу.

===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-194093.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
ціна

I цін`а
-и, ж.
1) Вартість товару, виражена в грошових одиницях. || Плата, винагорода, грошове відшкодування за що-небудь.
••

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ціна1.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%B0&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=Qj2mUuOLIYPStAblpYFA&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1366&bih=643#facrc=_&imgdii=_&imgrc=36Ri1ALg5t1YTM%3A%3BotqwqIA3OKer4M%3Bhttp%253A%252F%252Fi1.poltava.pl.ua%252Fnews%252F86%252F8600%252Fphoto.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.poltava.pl.ua%252Fnews%252F8600%252F%3B500%3B325]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ціна 2.jpg|x140px]] [https://www.google.com.ua/search?q=%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%B0&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=Qj2mUuOLIYPStAblpYFA&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1366&bih=643#facrc=_&imgdii=_&imgrc=O9vfc529diEONM%3A%3BqMiNFg6RxDrudM%3Bhttp%253A%252F%252Fnews.if.ua%252Fimages%252Fnews%252F09%252F11%252F16%252Fbig_DF9MFgold_04.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fnews.if.ua%252Ftag%252F%2525D1%252586%2525D1%252596%2525D0%2525BD%2525D0%2525B0%3B1600%3B1200]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ціна 3.jpg|x140px]]
[https://www.google.com.ua/search?q=%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%B0&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=Qj2mUuOLIYPStAblpYFA&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1366&bih=643#facrc=_&imgdii=pnEHRGSP4o8mNM%3A%3BoiS_ewWy-hnj9M%3BpnEHRGSP4o8mNM%3A&imgrc=pnEHRGSP4o8mNM%3A%3BqOLZ--fkEReG6M%3Bhttp%253A%252F%252Fagrofild.com%252Fwp-content%252Fuploads%252F2013%252F02%252Fprice_tag.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fagrofild.com%252Fhttpagrofild-comp1797%252F%3B398%3B302]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ціна 4.jpg|x140px]]
[https://www.google.com.ua/search?q=%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%B0&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=Qj2mUuOLIYPStAblpYFA&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1366&bih=643#facrc=_&imgdii=_&imgrc=UA-YhjYlu5NEPM%3A%3B1vODrWpJeaZHsM%3Bhttp%253A%252F%252Fdoc-films.com%252Fuploads%252Fposts%252Fnovyj-poglyad.-cina-ciny.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fdoc-films.com%252Fdifferent%252F1594-novyj-poglyad-cina-ciny-2011-iptvrip.html%3B500%3B375]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Файл:Ціна 4.jpg

2013-12-09T23:27:36Z

Марія Дворська:

Файл:Ціна 3.jpg

2013-12-09T23:26:26Z

Марія Дворська:

Файл:Ціна 2.jpg

2013-12-09T23:25:23Z

Марія Дворська:

Файл:Ціна1.jpg

2013-12-09T23:23:28Z

Марія Дворська: