Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Мазепа

2014-11-30T18:32:06Z

Маріна 21 По:

'''Мазе́па, -пи, '''''об. ''Первоначально то-же, что и '''замазура''', — '''замараха''', а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. ''У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! ''Черниг. у. (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крымскій).
{{Категорія:Ма}}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (1).jpg|x140px]]
|}
==Легенда про Мазепу==

Легенда про Мазепу, яка надихала романтиків, почала гуляти по світу ще наприкінці XVII ст. Саме в той час написав свої спогади придворний історіограф Ян Хрізіст Пасік, який служив при дворі короля Яна Казимира разом із молодим Іваном Мазепою. Сюжет Пасіка такий: неподалік від маєтку Мазепи на Волині знаходився маєток Станіслава Фальбовського. Між молодим шляхтичем і юною дружиною літнього сусіда спалахнув роман. Фальбовський вистежив коханців і наказав слугам роздягнути юнака, прив'язати його до коня і пустити навпростець крізь зарості терну і глоду. Колючі гілки пошматували тіло горе коханця.
Коли, нарешті, напівмертвий Мазепа дістався свого будинку, сторожа і дворові спочатку не впізнали і не пустили його, тому майбутній гетьман мало не помер.

==Цікаві факти ==
1.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

2.І. Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, шість скульптур. Серед найбільш відомих творів — гравюри І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII — початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А. Деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Л. Булянже, Т. Жеріко, Е. Делакруа, Є. Харпентера, М. Геримського; поетичні та прозові твори Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Булгаріна, Г. Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К. Педротті, Ш. Пурні, Дж. В. Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковський, М. Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С. Рахманінова.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/Mazepa Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

МАЗЕ́ПА, и, чол. і жін., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Словник Грінченка): [Харитон:] Як напнеш сірячину — «Ти мужик! Хамло! Мазепа!..» (Марко Кропивницький, II, 1958, 4

===[http://slovopedia.org.ua/29/53404/14907.htmla "Словопедія" ]===
МАЗЕПА
(Мазепа-Колединський)
Іван Степанович, 1639(?)-1709, гетьман Лівобережної України з 1687; 1659-1663 служив при дворі пол. короля Яна III Казимира; 1669 вступив на службу до правобережного гетьмана П. Дорошенка, 1674 перейшов до лівобережного гетьмана І. Самойловича; 1682-87 генеральний осавул Війська Запорозького; обраний гетьманом, уклав з рос. урядом Коломацькі статті 1687; меценат освіти і мистецтва (1694 перетворив Києво-Могилянську Колегію в Академію, 1700 заснував Чернігівський колегіум, фундував побудови низки церков у Києві, Чернігові, Переяславі, підтримував творчі зусилля Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Іоана Максимовича, Феофана Прокоповича; власні поетичні твори, в тому числі Всі покою щиро прагнуть, Ой горе тій чайці небозі); прагнучи визволити Україну з-під рос. влади, провадив таємні переговори з пол. королем Станіславом Лещинським, а 1708 під час Пн. війни перейшов на бік Карла XII; після поразки шведів у Полтавській битві.

http://ukrlit.org/slovnyk/

МАЗЕ́ПА, и, ч. і ж., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Сл. Гр.): [Xаритон:] Як напнеш сірячину — "Ти мужик! Хамло! Мазепа!.." (Кроп., II, 1958, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 595.

Мазе́па, пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! Черниг. у. (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крымскій).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 396.

мазе́па — спочатку — замазура, нечупара, а потім — взагалі неохайна, грубувата і простувата людина, вахлак.

http://slovari.yandex.ru/Мазепа

Существительное
(Байрон) Mazeppa
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/81021 Словари и энциклопедии на Академике

Мисливець

2014-11-30T18:26:00Z

Маріна 21 По:

'''Мисливець, -вця, '''''м. ''1) Охотникъ. ''Він був мисливець; знай було на охоту їздить. ''Рудч. Ск. II. 202. 2) Любитель. ''Він мисливець люльки палити. ''Борз. у. 3) Умникъ, умница. ''Молодий, та ба: мисливець. ''Мкр. Н. 7. 4) Гордецъ, своенравный. ''Вона як ганила чоловіків мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем’ї. ''МВ. II. 84.
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Friends dog and hunter.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Стрылець.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Охотник.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==

===[ http://sum.in.ua/s/myslyvecj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

МИСЛИ́ВЕЦЬ, вця, чол.
1. Той, хто займається, захоплюється мисливством. — Я не згірший мисливець, знав, що качка птиця вередлива (Марко Вовчок, VI, 1956, 312); Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (Максим Рильський, III, 1956, 128); — Я на своєму житті перший раз здибаю жінку-мисливця (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 411); * У порівняннях. — А я... зможу, — раптом каже Денис Блаженко, дивлячись на висоту, як мисливець на тигра (Олесь Гончар, III, 1959, 36).
2. за ким — чим, перен. Той, хто переслідує кого-, що-небудь, шукає когось, щось. З пустотливого шибеника Володимир обернувся в серйозного мисливця за німецькими автомашинами (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 13); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Юрій Яновський, II, 1958, 61);
// спец. Швидкоплавне військове моторне судно, призначене для розшуку і знищення підводних човнів противника. Човен плавно занурюється все глибше й глибше. Нас переслідує ланка великих мисливців (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 31).
3. розм., рідко. Розумний, метикуватий, хитрий чоловік. Молодий, та ба: мисливець (Словник Грінченка).

===http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

1. Той, хто займається, захоплюється мисливством. — Я не згірший мисливець, знав, що качка птиця вередлива (Вовчок, VI, 1956, 312); Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (Рильський, III, 1956, 128); — Я на своєму житті перший раз здибаю жінку-мисливця (Досв., Вибр., 1959, 411); * У порівн. — А я… зможу, — раптом каже Денис Блаженко, дивлячись на висоту, як мисливець на тигра (Гончар, III, 1959, 36).

2. за ким — чим, перен. Той, хто переслідує кого-, що-небудь, шукає когось, щось. З пустотливого шибеника Володимир обернувся в серйозного мисливця за німецькими автомашинами (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 13); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов’ю, проходить пісня (Ю. Янов., II, 1958, 61); // спец. Швидкоплавне військове моторне судно, призначене для розшуку і знищення підводних човнів противника. Човен плавно занурюється все глибше й глибше. Нас переслідує ланка великих мисливців (Логв., Давні рани, 1961, 31).

3. розм., рідко. Розумний, метикуватий, хитрий чоловік. Молодий, та ба: мисливець (Сл. Гр.).

Файл:Охотник.jpg

2014-11-30T18:24:33Z

Маріна 21 По:

Файл:Стрылець.jpg

2014-11-30T18:22:20Z

Маріна 21 По:

Файл:Friends dog and hunter.jpg

2014-11-30T18:20:00Z

Маріна 21 По:

Мисливець

2014-11-30T18:15:04Z

Маріна 21 По:

'''Мисливець, -вця, '''''м. ''1) Охотникъ. ''Він був мисливець; знай було на охоту їздить. ''Рудч. Ск. II. 202. 2) Любитель. ''Він мисливець люльки палити. ''Борз. у. 3) Умникъ, умница. ''Молодий, та ба: мисливець. ''Мкр. Н. 7. 4) Гордецъ, своенравный. ''Вона як ганила чоловіків мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем’ї. ''МВ. II. 84.
[[Категорія:Ми]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==

===[ http://sum.in.ua/s/myslyvecj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

МИСЛИ́ВЕЦЬ, вця, чол.
1. Той, хто займається, захоплюється мисливством. — Я не згірший мисливець, знав, що качка птиця вередлива (Марко Вовчок, VI, 1956, 312); Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (Максим Рильський, III, 1956, 128); — Я на своєму житті перший раз здибаю жінку-мисливця (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 411); * У порівняннях. — А я... зможу, — раптом каже Денис Блаженко, дивлячись на висоту, як мисливець на тигра (Олесь Гончар, III, 1959, 36).
2. за ким — чим, перен. Той, хто переслідує кого-, що-небудь, шукає когось, щось. З пустотливого шибеника Володимир обернувся в серйозного мисливця за німецькими автомашинами (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 13); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Юрій Яновський, II, 1958, 61);
// спец. Швидкоплавне військове моторне судно, призначене для розшуку і знищення підводних човнів противника. Човен плавно занурюється все глибше й глибше. Нас переслідує ланка великих мисливців (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 31).
3. розм., рідко. Розумний, метикуватий, хитрий чоловік. Молодий, та ба: мисливець (Словник Грінченка).

===http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===

1. Той, хто займається, захоплюється мисливством. — Я не згірший мисливець, знав, що качка птиця вередлива (Вовчок, VI, 1956, 312); Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (Рильський, III, 1956, 128); — Я на своєму житті перший раз здибаю жінку-мисливця (Досв., Вибр., 1959, 411); * У порівн. — А я… зможу, — раптом каже Денис Блаженко, дивлячись на висоту, як мисливець на тигра (Гончар, III, 1959, 36).

2. за ким — чим, перен. Той, хто переслідує кого-, що-небудь, шукає когось, щось. З пустотливого шибеника Володимир обернувся в серйозного мисливця за німецькими автомашинами (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 13); Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов’ю, проходить пісня (Ю. Янов., II, 1958, 61); // спец. Швидкоплавне військове моторне судно, призначене для розшуку і знищення підводних човнів противника. Човен плавно занурюється все глибше й глибше. Нас переслідує ланка великих мисливців (Логв., Давні рани, 1961, 31).

3. розм., рідко. Розумний, метикуватий, хитрий чоловік. Молодий, та ба: мисливець (Сл. Гр.).

Столяр

2014-11-30T18:04:59Z

Маріна 21 По:

'''Сто́ляр, -ра, '''''м. ''Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. Ум. '''Столярик, столярчик. '''Чуб. V. 793.
[[Категорія:Ст]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:400 F 23155444 RXVx6X7KNEGbJvMEgwoq7qBtdRbUtgrA.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:77837305 1 644x461 stolyar-sborschik-slesar-elektrik-santehnik-bytovye-uslugi-kiev.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Stolyar.jpg|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube| OVl5NogthsE}}
https://www.youtube.com/watch?v=OVl5NogthsE

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
==Сучасні словники==
===[ http://sum.in.ua/s/Stoljar Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

СТО́ЛЯР, а, чол. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього. Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (Олекса Стороженко, I, 1957, 105); — Я вже столяру сам двері замовив, за свій завдаток, що в економії взяв (Михайло Стельмах, I, 1962, 419); Він.. столяр, і якщо ви поб'єте бича, то це вже вам ніхто такого не вробить, як Панько (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 286).

===[http://http://slovopedia.org.ua "Словопедія"

СТОЛЯР
див. ТЕСЛЯР.

===[ http://ukrlit.org/slovnyk/УКРЛІТ.ORG_Cловник
СТО́ЛЯР, а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього. Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (Стор., І, 1957, 105); — Я вже столяру сам двері замовив, за свій завдаток, що в економії взяв (Стельмах, І, 1962, 419); Він.. столяр, і якщо ви поб’єте бича, то це вже вам ніхто такого не зробить, як Панько (Тют., Вир, 1964, 286).

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари
Существительное
м.р.
joiner; cabinetmaker
carpenter

Файл:Stolyar.jpg

2014-11-30T18:00:12Z

Маріна 21 По:

Файл:77837305 1 644x461 stolyar-sborschik-slesar-elektrik-santehnik-bytovye-uslugi-kiev.jpg

2014-11-30T17:58:54Z

Маріна 21 По:

Файл:400 F 23155444 RXVx6X7KNEGbJvMEgwoq7qBtdRbUtgrA.jpg

2014-11-30T17:57:34Z

Маріна 21 По:

Столяр

2014-11-30T17:56:05Z

Маріна 21 По:

'''Сто́ляр, -ра, '''''м. ''Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. Ум. '''Столярик, столярчик. '''Чуб. V. 793.
[[Категорія:Ст]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
==Сучасні словники==
===[ http://sum.in.ua/s/Stoljar Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

СТО́ЛЯР, а, чол. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього. Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (Олекса Стороженко, I, 1957, 105); — Я вже столяру сам двері замовив, за свій завдаток, що в економії взяв (Михайло Стельмах, I, 1962, 419); Він.. столяр, і якщо ви поб'єте бича, то це вже вам ніхто такого не вробить, як Панько (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 286).

===[http://http://slovopedia.org.ua "Словопедія"

СТОЛЯР
див. ТЕСЛЯР.

===[ http://ukrlit.org/slovnyk/УКРЛІТ.ORG_Cловник
СТО́ЛЯР, а, ч. Робітник, фахівець, що займається обробкою (тоншою, ніж при теслярських роботах) дерева і виготовленням виробів із нього. Панича одвезли у школу, а мене віддали у столяри (Стор., І, 1957, 105); — Я вже столяру сам двері замовив, за свій завдаток, що в економії взяв (Стельмах, І, 1962, 419); Він.. столяр, і якщо ви поб’єте бича, то це вже вам ніхто такого не зробить, як Панько (Тют., Вир, 1964, 286).

===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари
Существительное
м.р.
joiner; cabinetmaker
carpenter

Шкварка

2014-11-30T17:40:06Z

Маріна 21 По:

'''Шкварка, -ки, '''''ж. ''1) Вытопленный кусочекъ сала, вытопка. 2) '''Дати шкварки'''. Задать баню, дать трепку. ''Як дам шкварки, то буде тобі жарко. ''Ном. № 3616.
[[Категорія:Шк]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC 7522 (2).JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шкварка.jpg|x140px]]

|}

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/shkvarka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ШКВА́РКА, и, жін. Підсмажений шматок сала, з якого частково витопився жир. Посеред стола пахкотіла жаром чавунна сковорода, на якій поміж великими шкварками, мов жовті купчаки, красувалися яєчні жовтки (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 38); В кімнаті пахло жареним м'ясом і часником. На столі на тарілці лежав шматок смаженої свіжої ковбаси — кров'янки, а на другій тарілці — сальтисон і шкварки (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 214); Готові вареники подають гарячими і поливають розігрітим вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками (Українські страви, 1957, 247).
♦ Дати шкварки кому, рідко — побити кого-небудь. Як дам шкварки, то буде тобі жарко.
http://http://slovopedia.org.ua/35/53416/227889.html "Словопедія"

шква́рка
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири шква́рки
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%88%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0 УКРЛІТ.ORG_Cловник

ШКВА́РКА, и, ж. Підсмажений шматок сала, з якого частково витопився жир. Посеред стола пахкотіла жаром чавунна сковорода, на якій поміж великими шкварками, мов жовті купчаки, красувалися яєчні жовтки (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 38); В кімнаті пахло жареним м’ясом і часником. На столі на тарілці лежав шматок смаженої свіжої ковбаси — кров’янки, а на другій тарілці — сальтисон і шкварки (Томч., Готель.., 1960, 214); Готові вареники подають гарячими і поливають розігрітим вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками (Укр. страви, 1957, 247).
http://slovari.yandex.ru/%D1%88%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ ЯНДЕКС словари
шкварка
Существительное
шкварка; (чаще мн.)

Шкварка

2014-11-30T17:37:25Z

Маріна 21 По:

'''Шкварка, -ки, '''''ж. ''1) Вытопленный кусочекъ сала, вытопка. 2) '''Дати шкварки'''. Задать баню, дать трепку. ''Як дам шкварки, то буде тобі жарко. ''Ном. № 3616.
[[Категорія:Шк]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC 7522 (2).JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шкварка.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/shkvarka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ШКВА́РКА, и, жін. Підсмажений шматок сала, з якого частково витопився жир. Посеред стола пахкотіла жаром чавунна сковорода, на якій поміж великими шкварками, мов жовті купчаки, красувалися яєчні жовтки (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 38); В кімнаті пахло жареним м'ясом і часником. На столі на тарілці лежав шматок смаженої свіжої ковбаси — кров'янки, а на другій тарілці — сальтисон і шкварки (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 214); Готові вареники подають гарячими і поливають розігрітим вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками (Українські страви, 1957, 247).
♦ Дати шкварки кому, рідко — побити кого-небудь. Як дам шкварки, то буде тобі жарко.
http://http://slovopedia.org.ua/35/53416/227889.html "Словопедія"

шква́рка
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири шква́рки
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%88%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0 УКРЛІТ.ORG_Cловник

ШКВА́РКА, и, ж. Підсмажений шматок сала, з якого частково витопився жир. Посеред стола пахкотіла жаром чавунна сковорода, на якій поміж великими шкварками, мов жовті купчаки, красувалися яєчні жовтки (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 38); В кімнаті пахло жареним м’ясом і часником. На столі на тарілці лежав шматок смаженої свіжої ковбаси — кров’янки, а на другій тарілці — сальтисон і шкварки (Томч., Готель.., 1960, 214); Готові вареники подають гарячими і поливають розігрітим вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками (Укр. страви, 1957, 247).
http://slovari.yandex.ru/%D1%88%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ ЯНДЕКС словари
шкварка
Существительное
шкварка; (чаще мн.)

Файл:Сало м ака.jpg

2014-11-30T17:36:44Z

Маріна 21 По:

Файл:Шкварка.jpg

2014-11-30T17:35:20Z

Маріна 21 По:

Файл:DSC 7522 (2).JPG

2014-11-30T17:32:53Z

Маріна 21 По:

Шкварка

2014-11-30T17:29:43Z

Маріна 21 По:

'''Шкварка, -ки, '''''ж. ''1) Вытопленный кусочекъ сала, вытопка. 2) '''Дати шкварки'''. Задать баню, дать трепку. ''Як дам шкварки, то буде тобі жарко. ''Ном. № 3616.
[[Категорія:Шк]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/shkvarka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

ШКВА́РКА, и, жін. Підсмажений шматок сала, з якого частково витопився жир. Посеред стола пахкотіла жаром чавунна сковорода, на якій поміж великими шкварками, мов жовті купчаки, красувалися яєчні жовтки (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 38); В кімнаті пахло жареним м'ясом і часником. На столі на тарілці лежав шматок смаженої свіжої ковбаси — кров'янки, а на другій тарілці — сальтисон і шкварки (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 214); Готові вареники подають гарячими і поливають розігрітим вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками (Українські страви, 1957, 247).
♦ Дати шкварки кому, рідко — побити кого-небудь. Як дам шкварки, то буде тобі жарко.
http://http://slovopedia.org.ua/35/53416/227889.html "Словопедія"

шква́рка
іменник жіночого роду
* Але: дві, три, чотири шква́рки
http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%88%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0 УКРЛІТ.ORG_Cловник

ШКВА́РКА, и, ж. Підсмажений шматок сала, з якого частково витопився жир. Посеред стола пахкотіла жаром чавунна сковорода, на якій поміж великими шкварками, мов жовті купчаки, красувалися яєчні жовтки (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 38); В кімнаті пахло жареним м’ясом і часником. На столі на тарілці лежав шматок смаженої свіжої ковбаси — кров’янки, а на другій тарілці — сальтисон і шкварки (Томч., Готель.., 1960, 214); Готові вареники подають гарячими і поливають розігрітим вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками (Укр. страви, 1957, 247).
http://slovari.yandex.ru/%D1%88%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ ЯНДЕКС словари
шкварка
Существительное
шкварка; (чаще мн.)

Кудрі

2014-11-30T17:16:20Z

Маріна 21 По:

'''Кудрі. '''См. '''Кудерь. '''
[[Категорія:Ку]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:24350.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Как-сделать-кудри-от-корней1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:K5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Как-выпрямителем-сделать-кудри3.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

={{#ev:youtube|yH1ZA6j96aU }}

http://www.youtube.com/watch?v=yH1ZA6j96aU
=Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/kudriСловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

КУДРІ, ів, мн., фольк., рідко. Кучері (у 1 знач.). Від роскоші кудрі (кучері) в'ються, від журби січуться (Номис, 1864, № 13499)

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96 УКРЛІТ.ORG_Cловник
КУ́ДРІ, ів, мн., фольк., рідко. Кучері (у 1 знач.). Від роскоші кудрі (кучері) в’ються, від журби січуться (Номис, 1864, № 13499).

===[http://rupedia.org//search/?word=%CA%F3%E4%F0%B3&select=ushakova&sub.x=0&sub.y=0 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
Кудреватый кудреватая, кудреватое; кудреват, кудревата, кудревато (простореч.). Несколько кудрявый.
Кудри кудрей (кудрей устар.), ед. нет. Волосы, естественно завивающиеся или искусственно завитые. Всегда восторженная речь и кудри черные до плеч. Пушкин. ...
Кудрявиться кудрявлюсь, кудрявишься, несов. (разг.). Виться, завиваться в кудри, кудрями. Волосы у него кудрявились на висках.
Кудрявость кудрявости, мн. нет, ж. Отвлеч. сущ. к кудрявый. Кудрявость стиля.
Кудрявый кудрявая, кудрявое; кудряв, кудрява, кудряво. 1. В кудрях, с кудрями. Кудрявый мальчик. Кудрявые волосы. 2. перен. С завитками (поэт.). Кудрявая ...
Кудряш кудряша, м. (обл., нар.-поэт.). Кудрявый юноша, парень.
Кудряшки кудряшек, кудряшкам, ед. нет (разг. фам.). Уменьш.-ласкат. к кудри. Тряхнуть кудряшками. Голова в кудряшках.

http://slovari.yandex.ru/%D0%BA%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ ЯНДЕКС словари
Существительное
фольк. кудри
http://ukrainian_explanatory.academic.ru/75635 Словари и энциклопедии на Академике
кудрі
-ів, мн., фольк., рідко.
Кучері (у 1 знач.).

Файл:Как-выпрямителем-сделать-кудри3.jpg

2014-11-30T17:07:38Z

Маріна 21 По:

Файл:K5.jpg

2014-11-30T17:06:45Z

Маріна 21 По:

Файл:Как-сделать-кудри-от-корней1.jpg

2014-11-30T17:05:52Z

Маріна 21 По:

Файл:24350.jpg

2014-11-30T17:05:13Z

Маріна 21 По:

Кудрі

2014-11-30T17:03:41Z

Маріна 21 По:

'''Кудрі. '''См. '''Кудерь. '''
[[Категорія:Ку]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/kudriСловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

КУДРІ, ів, мн., фольк., рідко. Кучері (у 1 знач.). Від роскоші кудрі (кучері) в'ються, від журби січуться (Номис, 1864, № 13499)

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96 УКРЛІТ.ORG_Cловник
КУ́ДРІ, ів, мн., фольк., рідко. Кучері (у 1 знач.). Від роскоші кудрі (кучері) в’ються, від журби січуться (Номис, 1864, № 13499).

===[http://rupedia.org//search/?word=%CA%F3%E4%F0%B3&select=ushakova&sub.x=0&sub.y=0 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
Кудреватый кудреватая, кудреватое; кудреват, кудревата, кудревато (простореч.). Несколько кудрявый.
Кудри кудрей (кудрей устар.), ед. нет. Волосы, естественно завивающиеся или искусственно завитые. Всегда восторженная речь и кудри черные до плеч. Пушкин. ...
Кудрявиться кудрявлюсь, кудрявишься, несов. (разг.). Виться, завиваться в кудри, кудрями. Волосы у него кудрявились на висках.
Кудрявость кудрявости, мн. нет, ж. Отвлеч. сущ. к кудрявый. Кудрявость стиля.
Кудрявый кудрявая, кудрявое; кудряв, кудрява, кудряво. 1. В кудрях, с кудрями. Кудрявый мальчик. Кудрявые волосы. 2. перен. С завитками (поэт.). Кудрявая ...
Кудряш кудряша, м. (обл., нар.-поэт.). Кудрявый юноша, парень.
Кудряшки кудряшек, кудряшкам, ед. нет (разг. фам.). Уменьш.-ласкат. к кудри. Тряхнуть кудряшками. Голова в кудряшках.

http://slovari.yandex.ru/%D0%BA%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ ЯНДЕКС словари
Существительное
фольк. кудри
http://ukrainian_explanatory.academic.ru/75635 Словари и энциклопедии на Академике
кудрі
-ів, мн., фольк., рідко.
Кучері (у 1 знач.).

Публіка

2014-11-30T16:34:14Z

Маріна 21 По:

'''Публіка, -ки, '''''ж. ''1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. ''Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. ''Нп. 2) Позорный столбъ. Желехъ. '''На публіку сісти'''. Стать къ позорному столбу. ''Бо я піду серед села на публіку сісти. ''Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. ''Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. ''Чуб. V. 338.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:76075.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:HK Ocean Park Audience.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1234 орке.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==

{{#ev:youtube|28Zw3bB5Nts }}
https://www.youtube.com/watch?v=28Zw3bB5Nts
==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Пу]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/Publika Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

ПУ́БЛІКА, и, жін., збірн.
1. Люди, що перебувають де-небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. Просто суддів трохи далі посіла публіка: кілька панночок і паній, двоє-троє паничів, якийсь пан з газети, кілька міщан... (Борис Грінченко, II, 1963, 307); Закінчився перший відділ концерту. Минув антракт. Публіка.. спішила зайняти місця (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 29); [Флюгель:] Ми запрошуємо шановну публіку відвідати наш ресторан завтра (Вадим Собко, Життя.., 1950, 41);
// Певні кола глядачів, читачів і т. ін. — Де є та публіка, що могла б читати і відчути мої поезії? (Іван Франко, IV, 1950, 34); Шевченко вважав, що театр повинен бути громадською кафедрою, учителем публіки (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 165).
2. розм. Люди, народ, товариство. От перед нею неначе майнули якісь вулиці з розкішними палацами. На їх снує багато публіки, убраної, веселої (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 109); Приїжджих мало, багата публіка боїться війни (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 414); По-святковому вбрана публіка поволі заповнювала бульвар (Олесь Донченко, II, 1956, 85);
// жарт., зневажл. Непевні, підозрілі люди. — З ними [босячнею] треба бути насторожі... То така публіка, що на ходу підметки рве.., (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 79).
ПУБЛІ́КА, и, діал.
1. жін. Ганьба, сором. [Дрейсігер:] У мене тут гості, а сі пройдисвіти сміють… лають мою жінку.. Коли б се так мусило бути у впорядкованій громаді, щоб такі бездоганні люди, як я і моя родина, мали терпіти таку публіку… то я… то я тоді мусив би пожалувати, що досі був іншої думки про звичайність і право (Леся Українка, IV, 1954, 236); — Жінка до мене: «Ти сякий, ти такий,.. ти лайдаку, ти пияку», ну — паплюжить. Публіка на все село (Лесь Мартович, Тв., 1954, 67); — Не ганьби, — каже [чоловік], — мою сиву голову, жінко… Що люди скажуть, подумай! Та ж то публіка на всю околицю… (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 306).
Виставляти на публіку кого; Робити публіку з кого — ганьбити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (Іван Франко, I, 1955, 148); На дорозі мене перейшла та й публіку з мене робить (Іван Франко, І, 1955, 83).
♦ На публіку сісти — стати до ганебного стовпа. Я піду серед села на публіку сісти (Словник Грінченка).
2. чол. і жін. Особа поганої поведінки. — Я казала, що Семен чоловік, А Семен публіка, ще й негіда [негідник] на весь світ! (Павло Чубинський, V, 1874, 338).

http://slovopedia.org.ua/35/53407/176945.html
ПУБЛІКА

пу́бліка
іменник жіночого роду
глядачі, натовп
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0 УКРЛІТ.ORG_Cловник
Публіка, ки, ж.

1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п.

2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол.

3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.

https://uk.glosbe.com/ru/uk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0 українська-англійська Словник
Приклад пропозиції з "публика", памяті перекладів

Эта книга годится для обычной публики. Ця книга підходить для загальної читацької аудиторії.

Она ненавидит говорить на публике. Вона ненавидить розмовляти на людях.

Ты понятия не имеешь, как выступать перед публикой. Ти гадки не маєш, як виступати на публиці.

Это не моя публика То не моя аудиторія

Трудно говорить на публике. Це важко говорити на публіці.

Я слышал, ты развлекаешь публику Кажуть, ти наче шоумен, людей розважаєш
http://slovari.yandex.ru/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/

публіка
Существительное
публика
стид, позор
мужчина или женщина дурного поведения

Файл:76075.jpg

2014-11-30T16:33:28Z

Маріна 21 По:

Файл:I.V.Sergeeva rukovoditel art-proektovSGK.JPG

2014-11-30T16:32:35Z

Маріна 21 По:

Файл:HK Ocean Park Audience.JPG

2014-11-30T16:26:45Z

Маріна 21 По:

Файл:1234 орке.jpg

2014-11-30T16:11:11Z

Маріна 21 По:

Файл:1279.jpg

2014-11-30T16:09:15Z

Маріна 21 По:

Файл:Публика.jpg

2014-11-30T16:08:12Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:Публика.jpg»

Публіка

2014-11-30T16:07:21Z

Маріна 21 По:

'''Публіка, -ки, '''''ж. ''1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. ''Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. ''Нп. 2) Позорный столбъ. Желехъ. '''На публіку сісти'''. Стать къ позорному столбу. ''Бо я піду серед села на публіку сісти. ''Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. ''Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. ''Чуб. V. 338.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Пу]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/Publika Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

ПУ́БЛІКА, и, жін., збірн.
1. Люди, що перебувають де-небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. Просто суддів трохи далі посіла публіка: кілька панночок і паній, двоє-троє паничів, якийсь пан з газети, кілька міщан... (Борис Грінченко, II, 1963, 307); Закінчився перший відділ концерту. Минув антракт. Публіка.. спішила зайняти місця (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 29); [Флюгель:] Ми запрошуємо шановну публіку відвідати наш ресторан завтра (Вадим Собко, Життя.., 1950, 41);
// Певні кола глядачів, читачів і т. ін. — Де є та публіка, що могла б читати і відчути мої поезії? (Іван Франко, IV, 1950, 34); Шевченко вважав, що театр повинен бути громадською кафедрою, учителем публіки (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 165).
2. розм. Люди, народ, товариство. От перед нею неначе майнули якісь вулиці з розкішними палацами. На їх снує багато публіки, убраної, веселої (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 109); Приїжджих мало, багата публіка боїться війни (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 414); По-святковому вбрана публіка поволі заповнювала бульвар (Олесь Донченко, II, 1956, 85);
// жарт., зневажл. Непевні, підозрілі люди. — З ними [босячнею] треба бути насторожі... То така публіка, що на ходу підметки рве.., (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 79).
ПУБЛІ́КА, и, діал.
1. жін. Ганьба, сором. [Дрейсігер:] У мене тут гості, а сі пройдисвіти сміють… лають мою жінку.. Коли б се так мусило бути у впорядкованій громаді, щоб такі бездоганні люди, як я і моя родина, мали терпіти таку публіку… то я… то я тоді мусив би пожалувати, що досі був іншої думки про звичайність і право (Леся Українка, IV, 1954, 236); — Жінка до мене: «Ти сякий, ти такий,.. ти лайдаку, ти пияку», ну — паплюжить. Публіка на все село (Лесь Мартович, Тв., 1954, 67); — Не ганьби, — каже [чоловік], — мою сиву голову, жінко… Що люди скажуть, подумай! Та ж то публіка на всю околицю… (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 306).
Виставляти на публіку кого; Робити публіку з кого — ганьбити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (Іван Франко, I, 1955, 148); На дорозі мене перейшла та й публіку з мене робить (Іван Франко, І, 1955, 83).
♦ На публіку сісти — стати до ганебного стовпа. Я піду серед села на публіку сісти (Словник Грінченка).
2. чол. і жін. Особа поганої поведінки. — Я казала, що Семен чоловік, А Семен публіка, ще й негіда [негідник] на весь світ! (Павло Чубинський, V, 1874, 338).

http://slovopedia.org.ua/35/53407/176945.html
ПУБЛІКА

пу́бліка
іменник жіночого роду
глядачі, натовп
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0 УКРЛІТ.ORG_Cловник
Публіка, ки, ж.

1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п.

2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол.

3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.

https://uk.glosbe.com/ru/uk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0 українська-англійська Словник
Приклад пропозиції з "публика", памяті перекладів

Эта книга годится для обычной публики. Ця книга підходить для загальної читацької аудиторії.

Она ненавидит говорить на публике. Вона ненавидить розмовляти на людях.

Ты понятия не имеешь, как выступать перед публикой. Ти гадки не маєш, як виступати на публиці.

Это не моя публика То не моя аудиторія

Трудно говорить на публике. Це важко говорити на публіці.

Я слышал, ты развлекаешь публику Кажуть, ти наче шоумен, людей розважаєш
http://slovari.yandex.ru/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/

публіка
Существительное
публика
стид, позор
мужчина или женщина дурного поведения

Публіка

2014-11-30T16:06:17Z

Маріна 21 По:

'''Публіка, -ки, '''''ж. ''1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. ''Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. ''Нп. 2) Позорный столбъ. Желехъ. '''На публіку сісти'''. Стать къ позорному столбу. ''Бо я піду серед села на публіку сісти. ''Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. ''Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. ''Чуб. V. 338.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Публика.jpg
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Пу]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/Publika Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

ПУ́БЛІКА, и, жін., збірн.
1. Люди, що перебувають де-небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. Просто суддів трохи далі посіла публіка: кілька панночок і паній, двоє-троє паничів, якийсь пан з газети, кілька міщан... (Борис Грінченко, II, 1963, 307); Закінчився перший відділ концерту. Минув антракт. Публіка.. спішила зайняти місця (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 29); [Флюгель:] Ми запрошуємо шановну публіку відвідати наш ресторан завтра (Вадим Собко, Життя.., 1950, 41);
// Певні кола глядачів, читачів і т. ін. — Де є та публіка, що могла б читати і відчути мої поезії? (Іван Франко, IV, 1950, 34); Шевченко вважав, що театр повинен бути громадською кафедрою, учителем публіки (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 165).
2. розм. Люди, народ, товариство. От перед нею неначе майнули якісь вулиці з розкішними палацами. На їх снує багато публіки, убраної, веселої (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 109); Приїжджих мало, багата публіка боїться війни (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 414); По-святковому вбрана публіка поволі заповнювала бульвар (Олесь Донченко, II, 1956, 85);
// жарт., зневажл. Непевні, підозрілі люди. — З ними [босячнею] треба бути насторожі... То така публіка, що на ходу підметки рве.., (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 79).
ПУБЛІ́КА, и, діал.
1. жін. Ганьба, сором. [Дрейсігер:] У мене тут гості, а сі пройдисвіти сміють… лають мою жінку.. Коли б се так мусило бути у впорядкованій громаді, щоб такі бездоганні люди, як я і моя родина, мали терпіти таку публіку… то я… то я тоді мусив би пожалувати, що досі був іншої думки про звичайність і право (Леся Українка, IV, 1954, 236); — Жінка до мене: «Ти сякий, ти такий,.. ти лайдаку, ти пияку», ну — паплюжить. Публіка на все село (Лесь Мартович, Тв., 1954, 67); — Не ганьби, — каже [чоловік], — мою сиву голову, жінко… Що люди скажуть, подумай! Та ж то публіка на всю околицю… (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 306).
Виставляти на публіку кого; Робити публіку з кого — ганьбити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (Іван Франко, I, 1955, 148); На дорозі мене перейшла та й публіку з мене робить (Іван Франко, І, 1955, 83).
♦ На публіку сісти — стати до ганебного стовпа. Я піду серед села на публіку сісти (Словник Грінченка).
2. чол. і жін. Особа поганої поведінки. — Я казала, що Семен чоловік, А Семен публіка, ще й негіда [негідник] на весь світ! (Павло Чубинський, V, 1874, 338).

http://slovopedia.org.ua/35/53407/176945.html
ПУБЛІКА

пу́бліка
іменник жіночого роду
глядачі, натовп
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0 УКРЛІТ.ORG_Cловник
Публіка, ки, ж.

1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п.

2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол.

3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.

https://uk.glosbe.com/ru/uk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0 українська-англійська Словник
Приклад пропозиції з "публика", памяті перекладів

Эта книга годится для обычной публики. Ця книга підходить для загальної читацької аудиторії.

Она ненавидит говорить на публике. Вона ненавидить розмовляти на людях.

Ты понятия не имеешь, как выступать перед публикой. Ти гадки не маєш, як виступати на публиці.

Это не моя публика То не моя аудиторія

Трудно говорить на публике. Це важко говорити на публіці.

Я слышал, ты развлекаешь публику Кажуть, ти наче шоумен, людей розважаєш
http://slovari.yandex.ru/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/

публіка
Существительное
публика
стид, позор
мужчина или женщина дурного поведения

Файл:Публика.jpg

2014-11-30T16:04:01Z

Маріна 21 По:

Файл:FEMA - 43019 - FEMA National Advistory Council meets in Washington, DC.jpg

2014-11-30T15:59:44Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:FEMA - 43019 - FEMA National Advistory Council meets in Washington, DC.jpg»

Файл:FEMA - 43019 - FEMA National Advistory Council meets in Washington, DC.jpg

2014-11-30T15:59:41Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:FEMA - 43019 - FEMA National Advistory Council meets in Washington, DC.jpg»

Файл:FEMA - 43019 - FEMA National Advistory Council meets in Washington, DC.jpg

2014-11-30T15:59:38Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:FEMA - 43019 - FEMA National Advistory Council meets in Washington, DC.jpg»

Файл:Скачанные файлы (1).jpg

2014-11-30T15:55:59Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:Скачанные файлы (1).jpg»

Файл:Public Policy 628x240 4f310fd5854b5.jpg

2014-11-30T15:55:22Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:Public Policy 628x240 4f310fd5854b5.jpg»

Файл:FEMA - 43019 - FEMA National Advistory Council meets in Washington, DC.jpg

2014-11-30T15:54:26Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:FEMA - 43019 - FEMA National Advistory Council meets in Washington, DC.jpg»

Файл:Скачанные файлы.jpg

2014-11-30T15:52:46Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:Скачанные файлы.jpg»

Файл:Public Policy 628x240 4f310fd5854b5.jpg

2014-11-30T15:51:59Z

Маріна 21 По:

Файл:FEMA - 43019 - FEMA National Advistory Council meets in Washington, DC.jpg

2014-11-30T15:50:28Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:FEMA - 43019 - FEMA National Advistory Council meets in Washington, DC.jpg»

Публіка

2014-11-30T15:49:58Z

Маріна 21 По:

'''Публіка, -ки, '''''ж. ''1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. ''Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. ''Нп. 2) Позорный столбъ. Желехъ. '''На публіку сісти'''. Стать къ позорному столбу. ''Бо я піду серед села на публіку сісти. ''Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. ''Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. ''Чуб. V. 338.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Пу]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/Publika Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

ПУ́БЛІКА, и, жін., збірн.
1. Люди, що перебувають де-небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. Просто суддів трохи далі посіла публіка: кілька панночок і паній, двоє-троє паничів, якийсь пан з газети, кілька міщан... (Борис Грінченко, II, 1963, 307); Закінчився перший відділ концерту. Минув антракт. Публіка.. спішила зайняти місця (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 29); [Флюгель:] Ми запрошуємо шановну публіку відвідати наш ресторан завтра (Вадим Собко, Життя.., 1950, 41);
// Певні кола глядачів, читачів і т. ін. — Де є та публіка, що могла б читати і відчути мої поезії? (Іван Франко, IV, 1950, 34); Шевченко вважав, що театр повинен бути громадською кафедрою, учителем публіки (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 165).
2. розм. Люди, народ, товариство. От перед нею неначе майнули якісь вулиці з розкішними палацами. На їх снує багато публіки, убраної, веселої (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 109); Приїжджих мало, багата публіка боїться війни (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 414); По-святковому вбрана публіка поволі заповнювала бульвар (Олесь Донченко, II, 1956, 85);
// жарт., зневажл. Непевні, підозрілі люди. — З ними [босячнею] треба бути насторожі... То така публіка, що на ходу підметки рве.., (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 79).
ПУБЛІ́КА, и, діал.
1. жін. Ганьба, сором. [Дрейсігер:] У мене тут гості, а сі пройдисвіти сміють… лають мою жінку.. Коли б се так мусило бути у впорядкованій громаді, щоб такі бездоганні люди, як я і моя родина, мали терпіти таку публіку… то я… то я тоді мусив би пожалувати, що досі був іншої думки про звичайність і право (Леся Українка, IV, 1954, 236); — Жінка до мене: «Ти сякий, ти такий,.. ти лайдаку, ти пияку», ну — паплюжить. Публіка на все село (Лесь Мартович, Тв., 1954, 67); — Не ганьби, — каже [чоловік], — мою сиву голову, жінко… Що люди скажуть, подумай! Та ж то публіка на всю околицю… (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 306).
Виставляти на публіку кого; Робити публіку з кого — ганьбити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (Іван Франко, I, 1955, 148); На дорозі мене перейшла та й публіку з мене робить (Іван Франко, І, 1955, 83).
♦ На публіку сісти — стати до ганебного стовпа. Я піду серед села на публіку сісти (Словник Грінченка).
2. чол. і жін. Особа поганої поведінки. — Я казала, що Семен чоловік, А Семен публіка, ще й негіда [негідник] на весь світ! (Павло Чубинський, V, 1874, 338).

http://slovopedia.org.ua/35/53407/176945.html
ПУБЛІКА

пу́бліка
іменник жіночого роду
глядачі, натовп
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0 УКРЛІТ.ORG_Cловник
Публіка, ки, ж.

1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п.

2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол.

3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.

https://uk.glosbe.com/ru/uk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0 українська-англійська Словник
Приклад пропозиції з "публика", памяті перекладів

Эта книга годится для обычной публики. Ця книга підходить для загальної читацької аудиторії.

Она ненавидит говорить на публике. Вона ненавидить розмовляти на людях.

Ты понятия не имеешь, как выступать перед публикой. Ти гадки не маєш, як виступати на публиці.

Это не моя публика То не моя аудиторія

Трудно говорить на публике. Це важко говорити на публіці.

Я слышал, ты развлекаешь публику Кажуть, ти наче шоумен, людей розважаєш
http://slovari.yandex.ru/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/

публіка
Существительное
публика
стид, позор
мужчина или женщина дурного поведения

Файл:FEMA - 43019 - FEMA National Advistory Council meets in Washington, DC.jpg

2014-11-30T15:48:52Z

Маріна 21 По:

Мазепа

2014-11-30T15:10:59Z

Маріна 21 По:

'''Мазе́па, -пи, '''''об. ''Первоначально то-же, что и '''замазура''', — '''замараха''', а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. ''У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! ''Черниг. у. (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крымскій).
{{Категорія:Ма}}

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные файлы (1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные файлы.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (1).jpg|x140px]]
|}
==Легенда про Мазепу==

Легенда про Мазепу, яка надихала романтиків, почала гуляти по світу ще наприкінці XVII ст. Саме в той час написав свої спогади придворний історіограф Ян Хрізіст Пасік, який служив при дворі короля Яна Казимира разом із молодим Іваном Мазепою. Сюжет Пасіка такий: неподалік від маєтку Мазепи на Волині знаходився маєток Станіслава Фальбовського. Між молодим шляхтичем і юною дружиною літнього сусіда спалахнув роман. Фальбовський вистежив коханців і наказав слугам роздягнути юнака, прив'язати його до коня і пустити навпростець крізь зарості терну і глоду. Колючі гілки пошматували тіло горе коханця.
Коли, нарешті, напівмертвий Мазепа дістався свого будинку, сторожа і дворові спочатку не впізнали і не пустили його, тому майбутній гетьман мало не помер.

==Цікаві факти ==
1.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

2.І. Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, шість скульптур. Серед найбільш відомих творів — гравюри І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII — початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А. Деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Л. Булянже, Т. Жеріко, Е. Делакруа, Є. Харпентера, М. Геримського; поетичні та прозові твори Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Булгаріна, Г. Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К. Педротті, Ш. Пурні, Дж. В. Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковський, М. Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С. Рахманінова.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/Mazepa Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

МАЗЕ́ПА, и, чол. і жін., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Словник Грінченка): [Харитон:] Як напнеш сірячину — «Ти мужик! Хамло! Мазепа!..» (Марко Кропивницький, II, 1958, 4

===[http://slovopedia.org.ua/29/53404/14907.htmla "Словопедія" ]===
МАЗЕПА
(Мазепа-Колединський)
Іван Степанович, 1639(?)-1709, гетьман Лівобережної України з 1687; 1659-1663 служив при дворі пол. короля Яна III Казимира; 1669 вступив на службу до правобережного гетьмана П. Дорошенка, 1674 перейшов до лівобережного гетьмана І. Самойловича; 1682-87 генеральний осавул Війська Запорозького; обраний гетьманом, уклав з рос. урядом Коломацькі статті 1687; меценат освіти і мистецтва (1694 перетворив Києво-Могилянську Колегію в Академію, 1700 заснував Чернігівський колегіум, фундував побудови низки церков у Києві, Чернігові, Переяславі, підтримував творчі зусилля Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Іоана Максимовича, Феофана Прокоповича; власні поетичні твори, в тому числі Всі покою щиро прагнуть, Ой горе тій чайці небозі); прагнучи визволити Україну з-під рос. влади, провадив таємні переговори з пол. королем Станіславом Лещинським, а 1708 під час Пн. війни перейшов на бік Карла XII; після поразки шведів у Полтавській битві.

http://ukrlit.org/slovnyk/

МАЗЕ́ПА, и, ч. і ж., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Сл. Гр.): [Xаритон:] Як напнеш сірячину — "Ти мужик! Хамло! Мазепа!.." (Кроп., II, 1958, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 595.

Мазе́па, пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! Черниг. у. (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крымскій).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 396.

мазе́па — спочатку — замазура, нечупара, а потім — взагалі неохайна, грубувата і простувата людина, вахлак.

http://slovari.yandex.ru/Мазепа

Существительное
(Байрон) Mazeppa
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/81021 Словари и энциклопедии на Академике

Мазепа

2014-11-30T15:08:16Z

Маріна 21 По:

'''Мазе́па, -пи, '''''об. ''Первоначально то-же, что и '''замазура''', — '''замараха''', а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. ''У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! ''Черниг. у. (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крымскій).
{{Категорія:Ма}}

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные файлы (1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Скачанные файлы.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (1).jpg|x140px]]
|}
==Легенда про Мазепу==

Легенда про Мазепу, яка надихала романтиків, почала гуляти по світу ще наприкінці XVII ст. Саме в той час написав свої спогади придворний історіограф Ян Хрізіст Пасік, який служив при дворі короля Яна Казимира разом із молодим Іваном Мазепою. Сюжет Пасіка такий: неподалік від маєтку Мазепи на Волині знаходився маєток Станіслава Фальбовського. Між молодим шляхтичем і юною дружиною літнього сусіда спалахнув роман. Фальбовський вистежив коханців і наказав слугам роздягнути юнака, прив'язати його до коня і пустити навпростець крізь зарості терну і глоду. Колючі гілки пошматували тіло горе коханця.
Коли, нарешті, напівмертвий Мазепа дістався свого будинку, сторожа і дворові спочатку не впізнали і не пустили його, тому майбутній гетьман мало не помер.

==Цікаві факти ==
1.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

2.І. Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, шість скульптур. Серед найбільш відомих творів — гравюри І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII — початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А. Деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Л. Булянже, Т. Жеріко, Е. Делакруа, Є. Харпентера, М. Геримського; поетичні та прозові твори Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Булгаріна, Г. Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К. Педротті, Ш. Пурні, Дж. В. Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковський, М. Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С. Рахманінова.

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/Mazepa Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===

МАЗЕ́ПА, и, чол. і жін., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Словник Грінченка): [Харитон:] Як напнеш сірячину — «Ти мужик! Хамло! Мазепа!..» (Марко Кропивницький, II, 1958, 4

===[http://slovopedia.org.ua/29/53404/14907.htmla "Словопедія" ]===
МАЗЕПА
(Мазепа-Колединський)
Іван Степанович, 1639(?)-1709, гетьман Лівобережної України з 1687; 1659-1663 служив при дворі пол. короля Яна III Казимира; 1669 вступив на службу до правобережного гетьмана П. Дорошенка, 1674 перейшов до лівобережного гетьмана І. Самойловича; 1682-87 генеральний осавул Війська Запорозького; обраний гетьманом, уклав з рос. урядом Коломацькі статті 1687; меценат освіти і мистецтва (1694 перетворив Києво-Могилянську Колегію в Академію, 1700 заснував Чернігівський колегіум, фундував побудови низки церков у Києві, Чернігові, Переяславі, підтримував творчі зусилля Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Іоана Максимовича, Феофана Прокоповича; власні поетичні твори, в тому числі Всі покою щиро прагнуть, Ой горе тій чайці небозі); прагнучи визволити Україну з-під рос. влади, провадив таємні переговори з пол. королем Станіславом Лещинським, а 1708 під час Пн. війни перейшов на бік Карла XII; після поразки шведів у Полтавській битві.

http://ukrlit.org/slovnyk/

МАЗЕ́ПА, и, ч. і ж., лайл. Про неохайну, грубувату або нерозумну людину. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Сл. Гр.): [Xаритон:] Як напнеш сірячину — "Ти мужик! Хамло! Мазепа!.." (Кроп., II, 1958, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 595.

Мазе́па, пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! Черниг. у. (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крымскій).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 396.

мазе́па — спочатку — замазура, нечупара, а потім — взагалі неохайна, грубувата і простувата людина, вахлак.

http://slovari.yandex.ru/Мазепа

Существительное
(Байрон) Mazeppa
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/81021 Словари и энциклопедии на Академике

Файл:Скачанные файлы.jpg

2014-11-30T15:05:26Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:Скачанные файлы.jpg»

Файл:Images.jpg

2014-11-30T15:04:05Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Файл:Images.jpg

2014-11-30T15:04:03Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»

Файл:Images (1).jpg

2014-11-30T15:02:10Z

Маріна 21 По: Маріна 21 По завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»