Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Гарбуз

2014-11-30T20:04:30Z

Марина Піщалковська:

'''Гарбуз, -за, '''''м. ''1) Тыква, Cucurbita maxima. 2) '''Дати гарбуза'''. Отказать сватающемуся. ''Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала. ''Чуб. II. 92. '''Покуштувати, взяти, з’їсти гарбуза. '''Получить отказъ при сватовствѣ. Ном. № 8976. Ум. '''Гарбузець. '''Ув. '''Гарбузище, гарбузяка. '''

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8534.html '''Гарбуз'''] одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, баштанна культура; плід - вел. (до 50 кг), використовують як харчову і кормову культуру; в Європі, Пн. та Пд. Америці та Азії вирощують численні сорти гарбуза, зокрема, г. великоплідний і г. твердокорий, з насіння якого добувають олію (т.зв. г. олійний).

[http://sum.in.ua/s/gharbuz '''Гарбуз'''], а, чол.
1. Городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами. По невеличких тичинках вився горох, квасоля, а гарбузи, розпустивши широке листя, наче шнуром, кругом обводили невеличкі грядочки (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Гарбуз піднімає лапаті дзвоники (Андрій Малишко, I, 1956, 286).
2. Плід цієї рослини. Між ними [соняшниками] виблискували пиками здоровенні сірі гарбузи (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 5); * Образно. На столах серед спорожнілого посуду лежали жовті й червоні гарбузи голених голів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 97); * У порівняннях. Голова його могутня на худій, жилястій шиї гнулася сама вдолину, мов на гичці той гарбуз (Іван Франко, XI, 1952, 195).
* Давати (дати, підносити, піднести) [печеного] гарбуза, жарт. — відмовляти тому, хто сватається. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Українські народні казки, 1951, 155) — Адже він тебе сватав, та ти піднесла йому печеного гарбуза? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 206); Дістати (з'їсти, покуштувати) [печеного] гарбуза — одержати відмову під час сватання. Не один з магнатів і князів умизгався за князівною [князівною], не один і залицявся, і кожному довелось.. покоштувать [покуштувати] гарбуза (Олекса Стороженко, I, 1957, 368); Стецько, діставши гарбуза від Уляни Шкуратової, пішов із Слобожанщини аж на Львівські землі (Остап Вишня, I, 1956, 268).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/356956.html '''Гарбуз''']
*годува́ти гарбуза́ми кого, жарт. Відмовляти тому, хто сватається. — У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та годують гарбузами (Г. Квітка-Основ’яненко); Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихів гарбузами годує (М. Стельмах).
*дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) (пече́ного) гарбуза́ кому, жарт. Відмовляти кому-небудь у сватанні. Гарна була дівчина, на все село. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Укр.. казки); Маринка наша довго ховалася, та син старости виказав,— він до неї колись сватався, а вона йому гарбуза піднесла (О. Іваненко); (Відьма:) Знаю, знаю про твою біду, якого тобі (сотнику) мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена (Г. Квітка-Основ’яненко). роздава́ти гарбузи́ (про багатьох або багатьом). Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи (В. Речмедін).
*діста́ти (покуштува́ти) (пече́ного) гарбуза́ від кого і без додатка, жарт. Одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння. Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок.— Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш! (А. Головко); Не один з магнатів і князів .. залицявся (до княжної), .. і кожному довелось .. покоштувать (покуштувати) гарбуза (О. Стороженко). схопи́ти гарбуза́. (Назар Петрович:) Так що тобі, хлопче, мабуть доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).
*оста́тися (лиши́тися, бу́ти і т. ін.) з гарбузо́м, жарт. Дістати відмову під час сватання. Не один слав їй старостів, Та з гарбузом остався (П. Грабовський).
*піти́ з гарбузо́м (з гарбуза́ми). Дістати відмову при сватанні. — Ну що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? (М. Стельмах).
*як ви́росте гарбу́з на вербі́, зі сл. бу́де, ста́не, ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; ніколи не (буде, стане). А я ж думав — серце буде навіки твоє, Одказала дівчинонька: “Ось годі тобі! Тоді буде, як виросте гарбуз на вербі” (Л. Глібов).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7 українська-англійська Словник]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/proverbs/1648/%D0%93%D0%90%D0%A0%D0%91%D0%A3%D0%97 Словари и энциклопедии на Академике]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4g_0iuPR0VY}}
{{#ev:youtube|ga9ONZsb00o}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7 Гарбуз], матеріал з Вікіпедії

==Цікаві факти==
На cхідній Україні якщо під час сватання траплялася відмова, то дівчина виносила сватам гарбуза, що вважалося великою образою.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Га]]

Гарбуз

2014-11-30T20:04:14Z

Марина Піщалковська:

'''Гарбуз, -за, '''''м. ''1) Тыква, Cucurbita maxima. 2) '''Дати гарбуза'''. Отказать сватающемуся. ''Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала. ''Чуб. II. 92. '''Покуштувати, взяти, з’їсти гарбуза. '''Получить отказъ при сватовствѣ. Ном. № 8976. Ум. '''Гарбузець. '''Ув. '''Гарбузище, гарбузяка. '''

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8534.html '''Гарбуз''']одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, баштанна культура; плід - вел. (до 50 кг), використовують як харчову і кормову культуру; в Європі, Пн. та Пд. Америці та Азії вирощують численні сорти гарбуза, зокрема, г. великоплідний і г. твердокорий, з насіння якого добувають олію (т.зв. г. олійний).

[http://sum.in.ua/s/gharbuz '''Гарбуз'''], а, чол.
1. Городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами. По невеличких тичинках вився горох, квасоля, а гарбузи, розпустивши широке листя, наче шнуром, кругом обводили невеличкі грядочки (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Гарбуз піднімає лапаті дзвоники (Андрій Малишко, I, 1956, 286).
2. Плід цієї рослини. Між ними [соняшниками] виблискували пиками здоровенні сірі гарбузи (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 5); * Образно. На столах серед спорожнілого посуду лежали жовті й червоні гарбузи голених голів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 97); * У порівняннях. Голова його могутня на худій, жилястій шиї гнулася сама вдолину, мов на гичці той гарбуз (Іван Франко, XI, 1952, 195).
* Давати (дати, підносити, піднести) [печеного] гарбуза, жарт. — відмовляти тому, хто сватається. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Українські народні казки, 1951, 155) — Адже він тебе сватав, та ти піднесла йому печеного гарбуза? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 206); Дістати (з'їсти, покуштувати) [печеного] гарбуза — одержати відмову під час сватання. Не один з магнатів і князів умизгався за князівною [князівною], не один і залицявся, і кожному довелось.. покоштувать [покуштувати] гарбуза (Олекса Стороженко, I, 1957, 368); Стецько, діставши гарбуза від Уляни Шкуратової, пішов із Слобожанщини аж на Львівські землі (Остап Вишня, I, 1956, 268).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/356956.html '''Гарбуз''']
*годува́ти гарбуза́ми кого, жарт. Відмовляти тому, хто сватається. — У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та годують гарбузами (Г. Квітка-Основ’яненко); Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихів гарбузами годує (М. Стельмах).
*дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) (пече́ного) гарбуза́ кому, жарт. Відмовляти кому-небудь у сватанні. Гарна була дівчина, на все село. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Укр.. казки); Маринка наша довго ховалася, та син старости виказав,— він до неї колись сватався, а вона йому гарбуза піднесла (О. Іваненко); (Відьма:) Знаю, знаю про твою біду, якого тобі (сотнику) мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена (Г. Квітка-Основ’яненко). роздава́ти гарбузи́ (про багатьох або багатьом). Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи (В. Речмедін).
*діста́ти (покуштува́ти) (пече́ного) гарбуза́ від кого і без додатка, жарт. Одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння. Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок.— Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш! (А. Головко); Не один з магнатів і князів .. залицявся (до княжної), .. і кожному довелось .. покоштувать (покуштувати) гарбуза (О. Стороженко). схопи́ти гарбуза́. (Назар Петрович:) Так що тобі, хлопче, мабуть доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).
*оста́тися (лиши́тися, бу́ти і т. ін.) з гарбузо́м, жарт. Дістати відмову під час сватання. Не один слав їй старостів, Та з гарбузом остався (П. Грабовський).
*піти́ з гарбузо́м (з гарбуза́ми). Дістати відмову при сватанні. — Ну що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? (М. Стельмах).
*як ви́росте гарбу́з на вербі́, зі сл. бу́де, ста́не, ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; ніколи не (буде, стане). А я ж думав — серце буде навіки твоє, Одказала дівчинонька: “Ось годі тобі! Тоді буде, як виросте гарбуз на вербі” (Л. Глібов).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7 українська-англійська Словник]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/proverbs/1648/%D0%93%D0%90%D0%A0%D0%91%D0%A3%D0%97 Словари и энциклопедии на Академике]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4g_0iuPR0VY}}
{{#ev:youtube|ga9ONZsb00o}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7 Гарбуз], матеріал з Вікіпедії

==Цікаві факти==
На cхідній Україні якщо під час сватання траплялася відмова, то дівчина виносила сватам гарбуза, що вважалося великою образою.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Га]]

Гарбуз

2014-11-30T20:02:55Z

Марина Піщалковська:

'''Гарбуз, -за, '''''м. ''1) Тыква, Cucurbita maxima. 2) '''Дати гарбуза'''. Отказать сватающемуся. ''Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала. ''Чуб. II. 92. '''Покуштувати, взяти, з’їсти гарбуза. '''Получить отказъ при сватовствѣ. Ном. № 8976. Ум. '''Гарбузець. '''Ув. '''Гарбузище, гарбузяка. '''

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8534.html '''Гарбуз''']одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, баштанна культура; плід - вел. (до 50 кг), використовують як харчову і кормову культуру; в Європі, Пн. та Пд. Америці та Азії вирощують численні сорти гарбуза, зокрема, г. великоплідний і г. твердокорий, з насіння якого добувають олію (т.зв. г. олійний).

[http://sum.in.ua/s/gharbuz '''Гарбуз'''], а, чол.
1. Городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами. По невеличких тичинках вився горох, квасоля, а гарбузи, розпустивши широке листя, наче шнуром, кругом обводили невеличкі грядочки (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Гарбуз піднімає лапаті дзвоники (Андрій Малишко, I, 1956, 286).
2. Плід цієї рослини. Між ними [соняшниками] виблискували пиками здоровенні сірі гарбузи (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 5); * Образно. На столах серед спорожнілого посуду лежали жовті й червоні гарбузи голених голів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 97); * У порівняннях. Голова його могутня на худій, жилястій шиї гнулася сама вдолину, мов на гичці той гарбуз (Іван Франко, XI, 1952, 195).
* Давати (дати, підносити, піднести) [печеного] гарбуза, жарт. — відмовляти тому, хто сватається. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Українські народні казки, 1951, 155) — Адже він тебе сватав, та ти піднесла йому печеного гарбуза? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 206); Дістати (з'їсти, покуштувати) [печеного] гарбуза — одержати відмову під час сватання. Не один з магнатів і князів умизгався за князівною [князівною], не один і залицявся, і кожному довелось.. покоштувать [покуштувати] гарбуза (Олекса Стороженко, I, 1957, 368); Стецько, діставши гарбуза від Уляни Шкуратової, пішов із Слобожанщини аж на Львівські землі (Остап Вишня, I, 1956, 268).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/35695 '''Гарбуз''']
*годува́ти гарбуза́ми кого, жарт. Відмовляти тому, хто сватається. — У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та годують гарбузами (Г. Квітка-Основ’яненко); Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихів гарбузами годує (М. Стельмах).
*дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) (пече́ного) гарбуза́ кому, жарт. Відмовляти кому-небудь у сватанні. Гарна була дівчина, на все село. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Укр.. казки); Маринка наша довго ховалася, та син старости виказав,— він до неї колись сватався, а вона йому гарбуза піднесла (О. Іваненко); (Відьма:) Знаю, знаю про твою біду, якого тобі (сотнику) мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена (Г. Квітка-Основ’яненко). роздава́ти гарбузи́ (про багатьох або багатьом). Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи (В. Речмедін).
*діста́ти (покуштува́ти) (пече́ного) гарбуза́ від кого і без додатка, жарт. Одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння. Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок.— Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш! (А. Головко); Не один з магнатів і князів .. залицявся (до княжної), .. і кожному довелось .. покоштувать (покуштувати) гарбуза (О. Стороженко). схопи́ти гарбуза́. (Назар Петрович:) Так що тобі, хлопче, мабуть доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).
*оста́тися (лиши́тися, бу́ти і т. ін.) з гарбузо́м, жарт. Дістати відмову під час сватання. Не один слав їй старостів, Та з гарбузом остався (П. Грабовський).
*піти́ з гарбузо́м (з гарбуза́ми). Дістати відмову при сватанні. — Ну що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? (М. Стельмах).
*як ви́росте гарбу́з на вербі́, зі сл. бу́де, ста́не, ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; ніколи не (буде, стане). А я ж думав — серце буде навіки твоє, Одказала дівчинонька: “Ось годі тобі! Тоді буде, як виросте гарбуз на вербі” (Л. Глібов).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7 українська-англійська Словник]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/proverbs/1648/%D0%93%D0%90%D0%A0%D0%91%D0%A3%D0%97 Словари и энциклопедии на Академике]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4g_0iuPR0VY}}
{{#ev:youtube|ga9ONZsb00o}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7 Гарбуз], матеріал з Вікіпедії

==Цікаві факти==
На cхідній Україні якщо під час сватання траплялася відмова, то дівчина виносила сватам гарбуза, що вважалося великою образою.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Га]]

Диня

2014-11-30T19:59:24Z

Марина Піщалковська:

'''Диня, -ні, '''''ж. ''Раст. Дыня. Cucumis Melo. ЗЮЗО. І. 120. ''Бодай твої кавуни та побили табуни, бодай твої дині та поїли свині. ''Чуб. V. 1177. Различн. породы дынь: '''дрислівка, дубівка. '''Кв. II. 239, '''зімівка, качанка, липівка, татарка '''(см.). Ум. '''Динька. '''Рудч. Ск. II. 9. ''І як що єсть було насіннячко, ягідки які, динька, посипле, положить на могилу. ''Сим. (Хата, 215).

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/dynja '''Диня'''], і, жін.
1. Баштанна рослина з великими запашними плодами. Шкідливих горобців та гав Він [Осел] щиро так ганяв, Що витоптав всі кавуни і дині (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 106); Приходь подивитись баштан мій чудовий, Де динь огудиння блищить від роси (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 301).
2. Великий круглий або продовгуватий соковитий плід цієї рослини. Незначний вміст, клітковини і висока цукристість — 5—18% в плодах дині, специфічний приємний запах обумовили їх високі смакові якості (Овочівництво, 1956, 330); А дідусь у курені Жовту диню дав мені (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 45); * У порівняннях. — Як пожовкла [графиня] та помарніла! Жовта як стигла спасівська диня (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).

[http://slovopedia.org.ua/29/53396/10217.html'''Диня''']
однорічна трав'яниста рослина родини гарбузових, баштанна культура, походить із тропічних районів Африки та Азії; плоди кулястої або довгастої форми з їстівним, соковитим і запашним м'якушем; 3 групи сортів: канталупа, касаба і сітчасті.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%8F українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ru/%D0%B4%D1%8B%D0%BD%D1%8F/ru-en/ ЯНДЕКС словари]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/797582 Словари и энциклопедии на Академике]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ1.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dZYCxjPCXJo}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D1%8F Диня], матеріал з Вікіпедії
*[http://apteka-traw.com/korisni-i-likuvalni-vlastivosti-dini.html Корисні і лікувальні властивості динії]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ди]]

Джгут

2014-11-30T19:55:28Z

Марина Піщалковська:

'''Джгут, -та, '''''м. ''1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849. 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. ''Гуляти у джгута. ''Ум. '''Джгуток. '''

==Сучасні словники==

[http://sum.in.ua/s/dzhghut'''Джгут'''], рідко ЖГУТ, а, чол.
1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом, тріснуту голоблю (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 23);
// у знач. присл. джгутом. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7).
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров'ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Панас Мирний, II, 1954, 99).
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові ґудзики, зарябіли джгути, .. до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Панас Мирний, III, 1954, 264).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 261.

[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53398/130616.html'''Жгут''']
*(витушка) джгут (жгут); ум. джгуток (р. -тка);
*(игра) джгут. [Гра в джгута. Гуляти в джгута - играть в жгут]. Жгут соломы, травы, сена - скрутень (р. -тня) (скрутіль, р. -іля) соломи, трави, сіна, віхоть (р. -хтя) соломи, трави, сіна, жмут;
*(мишурные шнурки у мундира вместо погон) фитіль, мн. фитілі. [Тужурка з форменними фитілями на плечах].

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ua/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%AD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%96%D0%B3%D1%83%D1%82/?ncrnd=6125 Яндекс словари]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ji0KX_UJXpk}}
{{#ev:youtube|eJIPPaIRG0A}}

==Див. також==
*[http://made-in-ukraine.info/mayster-klas-bisernyy-dzhgut/ Майстер-клас: бісерний джгут].
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 Джгут], матеріал з Вікіпедії
*[http://tex-bezbeka.in.ua/rizne/N_nev.php?nev=8 Правила накладання джгута].

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Дж]]

Рожа

2014-11-30T19:50:38Z

Марина Піщалковська:

'''Рожа, -жі, '''''ж. ''1) Роза, Rosa centifolia. Также '''по́вна рожа, панська рожа'''. ''Моя врода, як повная рожа. ''Макс. ''Сидить Олена між дружок як повна рожа. ''МВ. ІІ. 66. ''Ой ти, дівчино, повная роже! ''Нп. ''Цвів кущ панської рожі. ''Левиц. І. 23. 2) '''Гаєва́ ро́жа'''. Шиповникъ. МВ. І. 156. 3) Мальва. '''Собача ро́жа'''. a) Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. І. 175, 126. 4) '''Чорна ро́жа'''. Раст. Althaea rosea. Вх. Пч. І. 8. То-же '''городня ро́жа'''. ЗЮЗО. І. 174. 5) '''Ро́жа по́вна'''. Родъ вышивки. Чуб. VII. 4 27.6) — '''польова'''. Раст. Lavatera thuringiaca. Лв. 99. 7) — '''перевита, подлужна, польова'''. Роды писанокъ. КС. 1891. VI. 375. 8) Родъ дѣтской игры. Ив. 63. Ум. '''Роженька, роженочка. '''''Ішов милий гіронькою, мила під горою; зацвів милий роженькою, мила калиною. ''Чуб. V. 266. ''Та чи мак, чи рожа на дворі процвітає? А ні мак, ні роженочка, дочко моя, а то ж твоя челядь гуля. ''КС. 1883. II. 376.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/rozha '''Рожа'''], і, жін.
1. (Malva, L.). Багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками, зібраними в китицеподібне суцвіття. Високими стеблинами рожа червона стоїть, а синенькі паничі кручені круг неї в'ються... (Борис Грінченко, II, 1963, 372); Зразу ж за тином буйно цвіли рожі червоними квітками (Андрій Головко, І, 1957, 106); — Гладіолусів і в нас не густо, оце, мабуть, тільки в тебе. В нас коло хат більше рожі сіють, ти ж бачила, біля школи їх у нас повно: цупкі, високі женуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 168).
Собача (польова, дика) рожа (Lavatera, L.) — багаторічна невелика рослина перев. з рожевими квітками родини мальвових, яка росте у лісостепових та степових районах. Там, по луках,.. кивала сірими вітами собача рожа і на горохах сиділи, як метелі, біло-рожеві, червоно-сині і жовтогарячі квіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 215); На високій могилі, у головах дівчини, виринула червона галузка з дрібними зеленими листочками й розрослася у корч польової рожі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 172); Знов дика рожа цвіте, жовтіє запилюженими пелюстками — цупка, запорошена, живуча (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 183).
2. розм. Те саме, що роза 1, 2. Серед саду купа пальм, під пальмами кіоск. По обидва боки кіоска, між кущами рож, олеандрів, кипарисів два фонтани (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); Квіток тут [в Сан-Ремо] взагалі не жалують, бо на їх тут «не голодні». Навіть на бульварах нікому не боронять зривати рожі, скільки хто хоче, бо з тих рож тут живоплоти роблять, і вони цвітуть цілий рік (Леся Українка, V, 1956, 385); — Чим твої коси так пахнуть?.. — Квітами? Чи не рожею? Бо в її пелюстках я варила собі кісники (Михайло Стельмах, I, 1962, 144); * У порівняннях. Стріла Наталю стара хлібом-соллю [хлібом-сіллю]: — Господине моя молодая! Нехай же тебе господь щастить долею й здоров'ям! Щоб була здорова, як вода, а багата, як земля, а хороша, як рожа! (Марко Вовчок, I, 1955, 98).
Гайова рожа, рідко — шипшина. Із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться й червоний китяг ягід горить, як жар, то колюча гайова рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку (Марко Вовчок, I, 1955, 100); Панська (повна) рожа — троянда. Од причілка цвів кущ панської рожі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 82); * У порівняннях. — Ой у мене мила, як червона калина, А така хороша, як повна рожа (Павло Чубинський, V, 1874, 134).

[http://slovopedia.org.ua/35/53408/181569.html '''Рожа''']
ро́жа
іменник жіночого роду
рослина

[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B0 '''Рожа'''] МА́ЛЬВА, РО́ЖА. Рожеві мальви хиляться долі од віт (Н. Рибак); - Гладолусів і в нас не густо, оце, мабуть, тільки в тебе. В нас коло хат більше рожі сіють, ти ж бачила, біля школи їх у нас повно: цупкі, високі женуть... (О. Гончар).
ТРОЯ́НДА, РО́ЗА розм.,РО́ЖА розм.,РУ́ЖА діал., ТРАНДА́ФИЛЬ діал.;ЦЕНТИФО́ЛІЯ (махрова). На стільці біля неї лежав величезний букет білих троянд (М. Трублаїні); Він чує залюбки голубки буркотання І співи солов’я Над розою вночі (П. Куліш); Перед хатою під вікнами зеленіли кущі бузку та рожі, цвіли кущі оргинії й мальви (І. Нечуй-Левицький); Ломила я цвіт калини, ломила я ружу (Уляна Кравченко); Посередині трандафиль там цвіла. Хороша, повна - любо подивиться (Л. Глібов).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B0 українська-англійська Словник]===
===[http://krugosvet.ru/node/38683 Энциклопедия кругосвет]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:РОЖА.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:РОЖА1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:РОЖА3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:РОЖА2.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1g14gTNKrDE}}
{{#ev:youtube|BeHe79b32_I}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D0%B0 Троянда], матеріал з Вікіпедії
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B4 Долина троянд] у Черкасах

==Цікаві факти==
*В українській символіці ружа – квітка богині любові Лади та її доньки – богині весни Лелі, а червона ружа – символ дівочої краси і чистоти.
*Роза - кругле вікно в романських і готичних спорудах XII-XV ст. з кам'яною палітуркою у вигляді радіальних променів, що виходять з центрального кола.
*Розою називається також аналогічний декоративний мотив, що вінчає стрілчасті вікна готичних будівель.
*Роза — село Тарутинського району Одеської області
*Роза (італ. Rosà) — муніципалітет в Італії, у регіоні Венето, провінція Віченца

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ро]]

Рожа

2014-11-30T19:49:34Z

Марина Піщалковська:

'''Рожа, -жі, '''''ж. ''1) Роза, Rosa centifolia. Также '''по́вна рожа, панська рожа'''. ''Моя врода, як повная рожа. ''Макс. ''Сидить Олена між дружок як повна рожа. ''МВ. ІІ. 66. ''Ой ти, дівчино, повная роже! ''Нп. ''Цвів кущ панської рожі. ''Левиц. І. 23. 2) '''Гаєва́ ро́жа'''. Шиповникъ. МВ. І. 156. 3) Мальва. '''Собача ро́жа'''. a) Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. І. 175, 126. 4) '''Чорна ро́жа'''. Раст. Althaea rosea. Вх. Пч. І. 8. То-же '''городня ро́жа'''. ЗЮЗО. І. 174. 5) '''Ро́жа по́вна'''. Родъ вышивки. Чуб. VII. 4 27.6) — '''польова'''. Раст. Lavatera thuringiaca. Лв. 99. 7) — '''перевита, подлужна, польова'''. Роды писанокъ. КС. 1891. VI. 375. 8) Родъ дѣтской игры. Ив. 63. Ум. '''Роженька, роженочка. '''''Ішов милий гіронькою, мила під горою; зацвів милий роженькою, мила калиною. ''Чуб. V. 266. ''Та чи мак, чи рожа на дворі процвітає? А ні мак, ні роженочка, дочко моя, а то ж твоя челядь гуля. ''КС. 1883. II. 376.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/rozha '''Рожа'''], і, жін.
1. (Malva, L.). Багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками, зібраними в китицеподібне суцвіття. Високими стеблинами рожа червона стоїть, а синенькі паничі кручені круг неї в'ються... (Борис Грінченко, II, 1963, 372); Зразу ж за тином буйно цвіли рожі червоними квітками (Андрій Головко, І, 1957, 106); — Гладіолусів і в нас не густо, оце, мабуть, тільки в тебе. В нас коло хат більше рожі сіють, ти ж бачила, біля школи їх у нас повно: цупкі, високі женуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 168).
Собача (польова, дика) рожа (Lavatera, L.) — багаторічна невелика рослина перев. з рожевими квітками родини мальвових, яка росте у лісостепових та степових районах. Там, по луках,.. кивала сірими вітами собача рожа і на горохах сиділи, як метелі, біло-рожеві, червоно-сині і жовтогарячі квіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 215); На високій могилі, у головах дівчини, виринула червона галузка з дрібними зеленими листочками й розрослася у корч польової рожі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 172); Знов дика рожа цвіте, жовтіє запилюженими пелюстками — цупка, запорошена, живуча (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 183).
2. розм. Те саме, що роза 1, 2. Серед саду купа пальм, під пальмами кіоск. По обидва боки кіоска, між кущами рож, олеандрів, кипарисів два фонтани (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); Квіток тут [в Сан-Ремо] взагалі не жалують, бо на їх тут «не голодні». Навіть на бульварах нікому не боронять зривати рожі, скільки хто хоче, бо з тих рож тут живоплоти роблять, і вони цвітуть цілий рік (Леся Українка, V, 1956, 385); — Чим твої коси так пахнуть?.. — Квітами? Чи не рожею? Бо в її пелюстках я варила собі кісники (Михайло Стельмах, I, 1962, 144); * У порівняннях. Стріла Наталю стара хлібом-соллю [хлібом-сіллю]: — Господине моя молодая! Нехай же тебе господь щастить долею й здоров'ям! Щоб була здорова, як вода, а багата, як земля, а хороша, як рожа! (Марко Вовчок, I, 1955, 98).
Гайова рожа, рідко — шипшина. Із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться й червоний китяг ягід горить, як жар, то колюча гайова рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку (Марко Вовчок, I, 1955, 100); Панська (повна) рожа — троянда. Од причілка цвів кущ панської рожі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 82); * У порівняннях. — Ой у мене мила, як червона калина, А така хороша, як повна рожа (Павло Чубинський, V, 1874, 134).

[http://slovopedia.org.ua/35/53408/181569.html '''Рожа''']
ро́жа
іменник жіночого роду
рослина

[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B0 '''Рожа'''] МА́ЛЬВА, РО́ЖА. Рожеві мальви хиляться долі од віт (Н. Рибак); - Гладолусів і в нас не густо, оце, мабуть, тільки в тебе. В нас коло хат більше рожі сіють, ти ж бачила, біля школи їх у нас повно: цупкі, високі женуть... (О. Гончар).
ТРОЯ́НДА, РО́ЗА розм.,РО́ЖА розм.,РУ́ЖА діал., ТРАНДА́ФИЛЬ діал.;ЦЕНТИФО́ЛІЯ (махрова). На стільці біля неї лежав величезний букет білих троянд (М. Трублаїні); Він чує залюбки голубки буркотання І співи солов’я Над розою вночі (П. Куліш); Перед хатою під вікнами зеленіли кущі бузку та рожі, цвіли кущі оргинії й мальви (І. Нечуй-Левицький); Ломила я цвіт калини, ломила я ружу (Уляна Кравченко); Посередині трандафиль там цвіла. Хороша, повна - любо подивиться (Л. Глібов).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B0 українська-англійська Словник]===
===[http://krugosvet.ru/node/38683 Энциклопедия кругосвет]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:РОЖА.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:РОЖА1 05.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:РОЖА3 06.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[РОЖА2.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1g14gTNKrDE}}
{{#ev:youtube|BeHe79b32_I}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D0%B0 Троянда], матеріал з Вікіпедії
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B4 Долина троянд] у Черкасах

==Цікаві факти==
*В українській символіці ружа – квітка богині любові Лади та її доньки – богині весни Лелі, а червона ружа – символ дівочої краси і чистоти.
*Роза - кругле вікно в романських і готичних спорудах XII-XV ст. з кам'яною палітуркою у вигляді радіальних променів, що виходять з центрального кола.
*Розою називається також аналогічний декоративний мотив, що вінчає стрілчасті вікна готичних будівель.
*Роза — село Тарутинського району Одеської області
*Роза (італ. Rosà) — муніципалітет в Італії, у регіоні Венето, провінція Віченца

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ро]]

Рожа

2014-11-30T19:48:49Z

Марина Піщалковська:

'''Рожа, -жі, '''''ж. ''1) Роза, Rosa centifolia. Также '''по́вна рожа, панська рожа'''. ''Моя врода, як повная рожа. ''Макс. ''Сидить Олена між дружок як повна рожа. ''МВ. ІІ. 66. ''Ой ти, дівчино, повная роже! ''Нп. ''Цвів кущ панської рожі. ''Левиц. І. 23. 2) '''Гаєва́ ро́жа'''. Шиповникъ. МВ. І. 156. 3) Мальва. '''Собача ро́жа'''. a) Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. І. 175, 126. 4) '''Чорна ро́жа'''. Раст. Althaea rosea. Вх. Пч. І. 8. То-же '''городня ро́жа'''. ЗЮЗО. І. 174. 5) '''Ро́жа по́вна'''. Родъ вышивки. Чуб. VII. 4 27.6) — '''польова'''. Раст. Lavatera thuringiaca. Лв. 99. 7) — '''перевита, подлужна, польова'''. Роды писанокъ. КС. 1891. VI. 375. 8) Родъ дѣтской игры. Ив. 63. Ум. '''Роженька, роженочка. '''''Ішов милий гіронькою, мила під горою; зацвів милий роженькою, мила калиною. ''Чуб. V. 266. ''Та чи мак, чи рожа на дворі процвітає? А ні мак, ні роженочка, дочко моя, а то ж твоя челядь гуля. ''КС. 1883. II. 376.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/rozha '''Рожа'''], і, жін.
1. (Malva, L.). Багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками, зібраними в китицеподібне суцвіття. Високими стеблинами рожа червона стоїть, а синенькі паничі кручені круг неї в'ються... (Борис Грінченко, II, 1963, 372); Зразу ж за тином буйно цвіли рожі червоними квітками (Андрій Головко, І, 1957, 106); — Гладіолусів і в нас не густо, оце, мабуть, тільки в тебе. В нас коло хат більше рожі сіють, ти ж бачила, біля школи їх у нас повно: цупкі, високі женуть... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 168).
Собача (польова, дика) рожа (Lavatera, L.) — багаторічна невелика рослина перев. з рожевими квітками родини мальвових, яка росте у лісостепових та степових районах. Там, по луках,.. кивала сірими вітами собача рожа і на горохах сиділи, як метелі, біло-рожеві, червоно-сині і жовтогарячі квіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 215); На високій могилі, у головах дівчини, виринула червона галузка з дрібними зеленими листочками й розрослася у корч польової рожі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 172); Знов дика рожа цвіте, жовтіє запилюженими пелюстками — цупка, запорошена, живуча (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 183).
2. розм. Те саме, що роза 1, 2. Серед саду купа пальм, під пальмами кіоск. По обидва боки кіоска, між кущами рож, олеандрів, кипарисів два фонтани (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); Квіток тут [в Сан-Ремо] взагалі не жалують, бо на їх тут «не голодні». Навіть на бульварах нікому не боронять зривати рожі, скільки хто хоче, бо з тих рож тут живоплоти роблять, і вони цвітуть цілий рік (Леся Українка, V, 1956, 385); — Чим твої коси так пахнуть?.. — Квітами? Чи не рожею? Бо в її пелюстках я варила собі кісники (Михайло Стельмах, I, 1962, 144); * У порівняннях. Стріла Наталю стара хлібом-соллю [хлібом-сіллю]: — Господине моя молодая! Нехай же тебе господь щастить долею й здоров'ям! Щоб була здорова, як вода, а багата, як земля, а хороша, як рожа! (Марко Вовчок, I, 1955, 98).
Гайова рожа, рідко — шипшина. Із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться й червоний китяг ягід горить, як жар, то колюча гайова рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку (Марко Вовчок, I, 1955, 100); Панська (повна) рожа — троянда. Од причілка цвів кущ панської рожі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 82); * У порівняннях. — Ой у мене мила, як червона калина, А така хороша, як повна рожа (Павло Чубинський, V, 1874, 134).

[http://slovopedia.org.ua/35/53408/181569.html '''Рожа''']
ро́жа
іменник жіночого роду
рослина

[http://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B0 '''Рожа'''] МА́ЛЬВА, РО́ЖА. Рожеві мальви хиляться долі од віт (Н. Рибак); - Гладолусів і в нас не густо, оце, мабуть, тільки в тебе. В нас коло хат більше рожі сіють, ти ж бачила, біля школи їх у нас повно: цупкі, високі женуть... (О. Гончар).
ТРОЯ́НДА, РО́ЗА розм.,РО́ЖА розм.,РУ́ЖА діал., ТРАНДА́ФИЛЬ діал.;ЦЕНТИФО́ЛІЯ (махрова). На стільці біля неї лежав величезний букет білих троянд (М. Трублаїні); Він чує залюбки голубки буркотання І співи солов’я Над розою вночі (П. Куліш); Перед хатою під вікнами зеленіли кущі бузку та рожі, цвіли кущі оргинії й мальви (І. Нечуй-Левицький); Ломила я цвіт калини, ломила я ружу (Уляна Кравченко); Посередині трандафиль там цвіла. Хороша, повна - любо подивиться (Л. Глібов).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B0 українська-англійська Словник]===
===[http://krugosvet.ru/node/38683 Энциклопедия кругосвет]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:РОЖА.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:РОЖА1 05.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:РОЖА3 06.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[РОЖА2.jpeg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|1g14gTNKrDE}}
{{#ev:youtube|BeHe79b32_I}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D0%B0 Троянда], матеріал з Вікіпедії
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B4 Долина троянд] у Черкасах

==Цікаві факти==
*В українській символіці ружа – квітка богині любові Лади та її доньки – богині весни Лелі, а червона ружа – символ дівочої краси і чистоти.
*Роза - кругле вікно в романських і готичних спорудах XII-XV ст. з кам'яною палітуркою у вигляді радіальних променів, що виходять з центрального кола.
*Розою називається також аналогічний декоративний мотив, що вінчає стрілчасті вікна готичних будівель.
*Роза — село Тарутинського району Одеської області
*Роза (італ. Rosà) — муніципалітет в Італії, у регіоні Венето, провінція Віченца

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ро]]

Файл:РОЖА2.jpeg

2014-11-30T19:41:35Z

Марина Піщалковська:

Файл:РОЖА3.jpg

2014-11-30T19:40:26Z

Марина Піщалковська:

Файл:РОЖА1.jpg

2014-11-30T19:40:04Z

Марина Піщалковська:

Файл:РОЖА.jpg

2014-11-30T19:39:53Z

Марина Піщалковська:

Гарбуз

2014-11-30T19:18:01Z

Марина Піщалковська:

'''Гарбуз, -за, '''''м. ''1) Тыква, Cucurbita maxima. 2) '''Дати гарбуза'''. Отказать сватающемуся. ''Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала. ''Чуб. II. 92. '''Покуштувати, взяти, з’їсти гарбуза. '''Получить отказъ при сватовствѣ. Ном. № 8976. Ум. '''Гарбузець. '''Ув. '''Гарбузище, гарбузяка. '''

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8534.html '''Гарбуз''']одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, баштанна культура; плід - вел. (до 50 кг), використовують як харчову і кормову культуру; в Європі, Пн. та Пд. Америці та Азії вирощують численні сорти гарбуза, зокрема, г. великоплідний і г. твердокорий, з насіння якого добувають олію (т.зв. г. олійний).

[http://sum.in.ua/s/gharbuz '''Гарбуз'''], а, чол.
1. Городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами. По невеличких тичинках вився горох, квасоля, а гарбузи, розпустивши широке листя, наче шнуром, кругом обводили невеличкі грядочки (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Гарбуз піднімає лапаті дзвоники (Андрій Малишко, I, 1956, 286).
2. Плід цієї рослини. Між ними [соняшниками] виблискували пиками здоровенні сірі гарбузи (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 5); * Образно. На столах серед спорожнілого посуду лежали жовті й червоні гарбузи голених голів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 97); * У порівняннях. Голова його могутня на худій, жилястій шиї гнулася сама вдолину, мов на гичці той гарбуз (Іван Франко, XI, 1952, 195).
* Давати (дати, підносити, піднести) [печеного] гарбуза, жарт. — відмовляти тому, хто сватається. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Українські народні казки, 1951, 155) — Адже він тебе сватав, та ти піднесла йому печеного гарбуза? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 206); Дістати (з'їсти, покуштувати) [печеного] гарбуза — одержати відмову під час сватання. Не один з магнатів і князів умизгався за князівною [князівною], не один і залицявся, і кожному довелось.. покоштувать [покуштувати] гарбуза (Олекса Стороженко, I, 1957, 368); Стецько, діставши гарбуза від Уляни Шкуратової, пішов із Слобожанщини аж на Львівські землі (Остап Вишня, I, 1956, 268).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/356956 '''Гарбуз''']
*годува́ти гарбуза́ми кого, жарт. Відмовляти тому, хто сватається. — У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та годують гарбузами (Г. Квітка-Основ’яненко); Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихів гарбузами годує (М. Стельмах).
*дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) (пече́ного) гарбуза́ кому, жарт. Відмовляти кому-небудь у сватанні. Гарна була дівчина, на все село. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Укр.. казки); Маринка наша довго ховалася, та син старости виказав,— він до неї колись сватався, а вона йому гарбуза піднесла (О. Іваненко); (Відьма:) Знаю, знаю про твою біду, якого тобі (сотнику) мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена (Г. Квітка-Основ’яненко). роздава́ти гарбузи́ (про багатьох або багатьом). Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи (В. Речмедін).
*діста́ти (покуштува́ти) (пече́ного) гарбуза́ від кого і без додатка, жарт. Одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння. Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок.— Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш! (А. Головко); Не один з магнатів і князів .. залицявся (до княжної), .. і кожному довелось .. покоштувать (покуштувати) гарбуза (О. Стороженко). схопи́ти гарбуза́. (Назар Петрович:) Так що тобі, хлопче, мабуть доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).
*оста́тися (лиши́тися, бу́ти і т. ін.) з гарбузо́м, жарт. Дістати відмову під час сватання. Не один слав їй старостів, Та з гарбузом остався (П. Грабовський).
*піти́ з гарбузо́м (з гарбуза́ми). Дістати відмову при сватанні. — Ну що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? (М. Стельмах).
*як ви́росте гарбу́з на вербі́, зі сл. бу́де, ста́не, ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; ніколи не (буде, стане). А я ж думав — серце буде навіки твоє, Одказала дівчинонька: “Ось годі тобі! Тоді буде, як виросте гарбуз на вербі” (Л. Глібов).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7 українська-англійська Словник]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/proverbs/1648/%D0%93%D0%90%D0%A0%D0%91%D0%A3%D0%97 Словари и энциклопедии на Академике]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4g_0iuPR0VY}}
{{#ev:youtube|ga9ONZsb00o}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7 Гарбуз], матеріал з Вікіпедії

==Цікаві факти==
На cхідній Україні якщо під час сватання траплялася відмова, то дівчина виносила сватам гарбуза, що вважалося великою образою.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Га]]

Слива

2014-11-30T19:12:53Z

Марина Піщалковська:

'''Слива, -ви, '''''ж. ''Слива. '''Сидить, як у сливах'''. Онъ не въ своей тарелкѣ. Ум. '''Сливка, сливонька, сливочка. '''

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20796.html '''Слива''']дерево або кущ родини розових; поширена у пн. півкулі в районах з помірним кліматом, плодова культура; бл. 400 видів; вирощують задля їстівних плодів (кістянок), які споживають свіжими, використовують для переробки, для виготовлення горілки (6 тис. сортів); найпоширеніша - с. звичайна; культурні сорти с. ділять на: угорки, ренклоди, мірабелі, с. яєчну.

[http://sum.in.ua/s/slyva '''Слива'''], и, жін.
1. Садове і лісове плодове дерево або кущ з соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою. Між веленою листвою вишняку, груш, слив та яблунь біліли чепурні хаточки (Панас Мирний, I, 1949, 128); Тоненькі гіллячки слив гнулися під вагою темно-синіх сливок (Іван Франко, IV, 1950, 201); Підіймалася [біля хвіртки] стара, з потрісканим стовбуром і гіллям слива (Михайло Стельмах, І, 1962, 157).
2. Плід цього дерева або куща. Напиши рецепти повидел з яблук і слив, спосіб маринування слив і грушок (Леся Українка, V, 1956, 178); Синіють сливи, червонобокі повні персики вгинають гілля... (Олесь Гончар, III, 1959, 128); На чистих яблуках і сливах, укритих ніким не займаною патиною, бриніли найчистіші дощові краплини (Олександр Довженко, I, 1958, 95); * У порівняннях. Стоїть дівчинка там же, над прірвою, дивиться на нього — такі великі темносині очі, як сливи... (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 17).
* [Сидіти] як (наче і т. ін.) [сорока] в сливах — ніяково почувати себе. Сидить, як сорока в сливах (Номис, 1864, № 3193); [Галя (помітивши, що Явдоха наче в сливах):] Ходімо, Дуню, й ми туди.. А ви посидите тут (Панас Мирний, V, 1955, 153).

[http://slovopedia.org.ua/57/53409/375841.html '''Слива''']
(-и) ж. мол.

1. Пияцтво.
* Давити сливу. Пиячити.
Заливати сливу. Те саме. ПСУМС, 64.
Роздавити сливу, жрм. Випити спиртного. ФССГД, 217.

2. Ніс алкоголіка. ПСУМС, 64.

3. сливи, у знач. вигуку. Безвихідь; крах, кінець.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0 українська-англійська Словник]===
===[http://krugosvet.ru/node/39284 Энциклопедия кругосвет]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc2p/355114 Толковый словарь Даля]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛИВА.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛИВА1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛИВА2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛИВА3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2OzrxO1R0i8}}
{{#ev:youtube|3vXDvjkEAvI}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Слива (рід)], матеріал з Вікіпедії
*[http://megaogorod.com/atricle/86-sliva-eto-frukt-ili-yagoda-na-samom-dele Слива - фрукт чи ягода? (російською)]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Сл]]

Слива

2014-11-30T19:11:33Z

Марина Піщалковська:

'''Слива, -ви, '''''ж. ''Слива. '''Сидить, як у сливах'''. Онъ не въ своей тарелкѣ. Ум. '''Сливка, сливонька, сливочка. '''

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20796.html '''Слива''']дерево або кущ родини розових; поширена у пн. півкулі в районах з помірним кліматом, плодова культура; бл. 400 видів; вирощують задля їстівних плодів (кістянок), які споживають свіжими, використовують для переробки, для виготовлення горілки (6 тис. сортів); найпоширеніша - с. звичайна; культурні сорти с. ділять на: угорки, ренклоди, мірабелі, с. яєчну.

[http://sum.in.ua/s/slyva '''Слива'''], и, жін.
1. Садове і лісове плодове дерево або кущ з соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою. Між веленою листвою вишняку, груш, слив та яблунь біліли чепурні хаточки (Панас Мирний, I, 1949, 128); Тоненькі гіллячки слив гнулися під вагою темно-синіх сливок (Іван Франко, IV, 1950, 201); Підіймалася [біля хвіртки] стара, з потрісканим стовбуром і гіллям слива (Михайло Стельмах, І, 1962, 157).
2. Плід цього дерева або куща. Напиши рецепти повидел з яблук і слив, спосіб маринування слив і грушок (Леся Українка, V, 1956, 178); Синіють сливи, червонобокі повні персики вгинають гілля... (Олесь Гончар, III, 1959, 128); На чистих яблуках і сливах, укритих ніким не займаною патиною, бриніли найчистіші дощові краплини (Олександр Довженко, I, 1958, 95); * У порівняннях. Стоїть дівчинка там же, над прірвою, дивиться на нього — такі великі темносині очі, як сливи... (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 17).
♦ [Сидіти] як (наче і т. ін.) [сорока] в сливах — ніяково почувати себе. Сидить, як сорока в сливах (Номис, 1864, № 3193); [Галя (помітивши, що Явдоха наче в сливах):] Ходімо, Дуню, й ми туди.. А ви посидите тут (Панас Мирний, V, 1955, 153).

[http://slovopedia.org.ua/57/53409/375841.html '''Слива''']
(-и) ж. мол.
1. Пияцтво.
♦ Давити сливу. Пиячити.
Заливати сливу. Те саме. ПСУМС, 64.
Роздавити сливу, жрм. Випити спиртного. ФССГД, 217.
2. Ніс алкоголіка. ПСУМС, 64.
3. сливи, у знач. вигуку. Безвихідь; крах, кінець.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0 українська-англійська Словник]===
===[http://krugosvet.ru/node/39284 Энциклопедия кругосвет]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc2p/355114 Толковый словарь Даля]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛИВА.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛИВА1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛИВА2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СЛИВА3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|2OzrxO1R0i8}}
{{#ev:youtube|3vXDvjkEAvI}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Слива (рід)], матеріал з Вікіпедії
*[http://megaogorod.com/atricle/86-sliva-eto-frukt-ili-yagoda-na-samom-dele Слива - фрукт чи ягода? (російською)]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Сл]]

Файл:СЛИВА3.jpg

2014-11-30T19:05:14Z

Марина Піщалковська:

Файл:СЛИВА2.jpg

2014-11-30T19:05:01Z

Марина Піщалковська:

Файл:СЛИВА1.jpg

2014-11-30T19:04:50Z

Марина Піщалковська:

Файл:СЛИВА.jpg

2014-11-30T19:04:37Z

Марина Піщалковська:

Гарбуз

2014-11-30T18:51:44Z

Марина Піщалковська:

'''Гарбуз, -за, '''''м. ''1) Тыква, Cucurbita maxima. 2) '''Дати гарбуза'''. Отказать сватающемуся. ''Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала. ''Чуб. II. 92. '''Покуштувати, взяти, з’їсти гарбуза. '''Получить отказъ при сватовствѣ. Ном. № 8976. Ум. '''Гарбузець. '''Ув. '''Гарбузище, гарбузяка. '''

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8534.html '''Гарбуз''']одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини гарбузових, баштанна культура; плід - вел. (до 50 кг), використовують як харчову і кормову культуру; в Європі, Пн. та Пд. Америці та Азії вирощують численні сорти гарбуза, зокрема, г. великоплідний і г. твердокорий, з насіння якого добувають олію (т.зв. г. олійний).

[http://sum.in.ua/s/gharbuz '''Гарбуз'''], а, чол.
1. Городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами. По невеличких тичинках вився горох, квасоля, а гарбузи, розпустивши широке листя, наче шнуром, кругом обводили невеличкі грядочки (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Гарбуз піднімає лапаті дзвоники (Андрій Малишко, I, 1956, 286).
2. Плід цієї рослини. Між ними [соняшниками] виблискували пиками здоровенні сірі гарбузи (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 5); * Образно. На столах серед спорожнілого посуду лежали жовті й червоні гарбузи голених голів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 97); * У порівняннях. Голова його могутня на худій, жилястій шиї гнулася сама вдолину, мов на гичці той гарбуз (Іван Франко, XI, 1952, 195).
♦ Давати (дати, підносити, піднести) [печеного] гарбуза, жарт. — відмовляти тому, хто сватається. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Українські народні казки, 1951, 155) — Адже він тебе сватав, та ти піднесла йому печеного гарбуза? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 206); Дістати (з'їсти, покуштувати) [печеного] гарбуза — одержати відмову під час сватання. Не один з магнатів і князів умизгався за князівною [князівною], не один і залицявся, і кожному довелось.. покоштувать [покуштувати] гарбуза (Олекса Стороженко, I, 1957, 368); Стецько, діставши гарбуза від Уляни Шкуратової, пішов із Слобожанщини аж на Львівські землі (Остап Вишня, I, 1956, 268).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/356956 '''Гарбуз''']
*годува́ти гарбуза́ми кого, жарт. Відмовляти тому, хто сватається. — У нас не попадайсь, зараз провчимо, а найбільше тих, що добрих людей замість рушників та годують гарбузами (Г. Квітка-Основ’яненко); Дівчині вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихів гарбузами годує (М. Стельмах).
*дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) (пече́ного) гарбуза́ кому, жарт. Відмовляти кому-небудь у сватанні. Гарна була дівчина, на все село. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Укр.. казки); Маринка наша довго ховалася, та син старости виказав,— він до неї колись сватався, а вона йому гарбуза піднесла (О. Іваненко); (Відьма:) Знаю, знаю про твою біду, якого тобі (сотнику) мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена (Г. Квітка-Основ’яненко). роздава́ти гарбузи́ (про багатьох або багатьом). Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи (В. Речмедін).
*діста́ти (покуштува́ти) (пече́ного) гарбуза́ від кого і без додатка, жарт. Одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння. Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок.— Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш! (А. Головко); Не один з магнатів і князів .. залицявся (до княжної), .. і кожному довелось .. покоштувать (покуштувати) гарбуза (О. Стороженко). схопи́ти гарбуза́. (Назар Петрович:) Так що тобі, хлопче, мабуть доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).
*оста́тися (лиши́тися, бу́ти і т. ін.) з гарбузо́м, жарт. Дістати відмову під час сватання. Не один слав їй старостів, Та з гарбузом остався (П. Грабовський).
*піти́ з гарбузо́м (з гарбуза́ми). Дістати відмову при сватанні. — Ну що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? (М. Стельмах).
*як ви́росте гарбу́з на вербі́, зі сл. бу́де, ста́не, ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; ніколи не (буде, стане). А я ж думав — серце буде навіки твоє, Одказала дівчинонька: “Ось годі тобі! Тоді буде, як виросте гарбуз на вербі” (Л. Глібов).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7 українська-англійська Словник]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/proverbs/1648/%D0%93%D0%90%D0%A0%D0%91%D0%A3%D0%97 Словари и энциклопедии на Академике]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГАРБУЗ3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|4g_0iuPR0VY}}
{{#ev:youtube|ga9ONZsb00o}}

==Цікаві факти==
На cхідній Україні якщо під час сватання траплялася відмова, то дівчина виносила сватам гарбуза, що вважалося великою образою.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Га]]

Файл:ГАРБУЗ3.jpg

2014-11-30T18:42:11Z

Марина Піщалковська:

Файл:ГАРБУЗ2.jpg

2014-11-30T18:41:55Z

Марина Піщалковська:

Файл:ГАРБУЗ1.jpg

2014-11-30T18:41:42Z

Марина Піщалковська:

Файл:ГАРБУЗ.jpg

2014-11-30T18:41:28Z

Марина Піщалковська:

Поєдинок

2014-11-30T17:57:56Z

Марина Піщалковська:

'''Поєди́нок, -нка, '''''м. ''1) Хозяинъ, имѣющій только одну пару воловъ. КС. 1901. III. 14.3. 2) ''род. пад.: '''''поєдинку'''. Поединокъ. ''Запорожці, скоро було заспорять, зараз на поєдинок на пістолети. ''ЗОЮР. І. 302. ''Поганський царь летит вже кілканайцять миль до мене на поєдинок. ''Драг. 316.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/pojedynok '''Поєдинок'''], нку, чол. Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій. — Так виймай же шаблю й боронись: за сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок!.. — Не чесний буде поєдинок биться з шаблею проти голих рук, а давай чим здужаєм! (Олекса Стороженко, I, 1957, 338); Смертельний поєдинок [Прудивуса й Покивана] ставав стрімкіший, шаленіший, і бряжчала Климкова шабля (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 230); * Образно. Надходила та драматична пора, коли в невидимім поєдинку літо схоплювалося із осінню (Михайло Стельмах, I, 1962, 603);
// Боротьба, зіткнення, бій двох ворожих сил, сторін. Не поєдинок армій, а боротьба двох світів знайшла відображення в епізоді визволення Києва (Радянська Україна, 10.I 1948, 2); В небі розгорівся смертельний поєдинок. і Ревіли потужні двигуни, розривалися ракети, снаряди (Вечірній Київ, 7.III 1968, 3); * Образно. Лікар мудру руку Покладе на пульс дитині І в бурханні хорих жил Бачить нам усім незримий Поєдинок невловимий Поміж смертю та життям (Максим Рильський, I, 1960, 216);
// Те саме, що дуель 1. Треба було щось зробити. Але що? Побити? Ні. Кинути в лице рукавичку?.. Викликати на поєдинок? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 407); Метнулась постать з парку до будинку — В руці чи ніж, чи витертий пістоль. Два автомати, мов на поєдинку, Звелися враз: — Пароль!.. (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 167);
// Боротьба двох супротивників у спортивних змаганнях. Поєдинок боксерів;
// перен. Запекла суперечка, змагання двох осіб, двох угруповань і т. ін. Заявив [Гриня], що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита, і.. весь радгосп стежить за цим нерівним їхнім поєдинком, а завідувач робкоопу щоразу ховається, як побачить хоч здалеку молоду Мамайчукову бороду (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 117); Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився, що вони обмінялися дошкульними репліками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 149).

[http://slovopedia.org.ua/41/53407/270979.html'''Поєдинок'''] ДВОБІЙ, ГЕРЦЬ, дуель, турнір; УР. боротьба; П. змагання.жоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru/%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ ЯНДЕКС словари]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/951802 Словари и энциклопедии на Академике]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ПОЄДИНОК.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ПОЄДИНОК1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ПОЄДИНОК2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|FZb4qJEtPFM}}
{{#ev:youtube|9P4l1JHWOq0}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1910) Поединок (фільм за повістю А.І. Купріна)],
*[http://www.briefly.ru/kuprin/poedinok/ Купрін А.І. Поединок (російською)]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:По]]

Поєдинок

2014-11-30T17:57:24Z

Марина Піщалковська:

Поєдинок

2014-11-30T17:56:11Z

Марина Піщалковська:

'''Поєди́нок, -нка, '''''м. ''1) Хозяинъ, имѣющій только одну пару воловъ. КС. 1901. III. 14.3. 2) ''род. пад.: '''''поєдинку'''. Поединокъ. ''Запорожці, скоро було заспорять, зараз на поєдинок на пістолети. ''ЗОЮР. І. 302. ''Поганський царь летит вже кілканайцять миль до мене на поєдинок. ''Драг. 316.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/pojedynok '''Поєдинок'''], нку, чол. Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій. — Так виймай же шаблю й боронись: за сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок!.. — Не чесний буде поєдинок биться з шаблею проти голих рук, а давай чим здужаєм! (Олекса Стороженко, I, 1957, 338); Смертельний поєдинок [Прудивуса й Покивана] ставав стрімкіший, шаленіший, і бряжчала Климкова шабля (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 230); * Образно. Надходила та драматична пора, коли в невидимім поєдинку літо схоплювалося із осінню (Михайло Стельмах, I, 1962, 603);
// Боротьба, зіткнення, бій двох ворожих сил, сторін. Не поєдинок армій, а боротьба двох світів знайшла відображення в епізоді визволення Києва (Радянська Україна, 10.I 1948, 2); В небі розгорівся смертельний поєдинок. і Ревіли потужні двигуни, розривалися ракети, снаряди (Вечірній Київ, 7.III 1968, 3); * Образно. Лікар мудру руку Покладе на пульс дитині І в бурханні хорих жил Бачить нам усім незримий Поєдинок невловимий Поміж смертю та життям (Максим Рильський, I, 1960, 216);
// Те саме, що дуель 1. Треба було щось зробити. Але що? Побити? Ні. Кинути в лице рукавичку?.. Викликати на поєдинок? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 407); Метнулась постать з парку до будинку — В руці чи ніж, чи витертий пістоль. Два автомати, мов на поєдинку, Звелися враз: — Пароль!.. (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 167);
// Боротьба двох супротивників у спортивних змаганнях. Поєдинок боксерів;
// перен. Запекла суперечка, змагання двох осіб, двох угруповань і т. ін. Заявив [Гриня], що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита, і.. весь радгосп стежить за цим нерівним їхнім поєдинком, а завідувач робкоопу щоразу ховається, як побачить хоч здалеку молоду Мамайчукову бороду (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 117); Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився, що вони обмінялися дошкульними репліками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 149).

[hhttp://slovopedia.org.ua/41/53407/270979'''Поєдинок'''] ДВОБІЙ, ГЕРЦЬ, дуель, турнір; УР. боротьба; П. змагання.жоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru/%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ ЯНДЕКС словари]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/951802 Словари и энциклопедии на Академике]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ПОЄДИНОК.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ПОЄДИНОК1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ПОЄДИНОК2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|FZb4qJEtPFM}}
{{#ev:youtube|9P4l1JHWOq0}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1910) Поединок (фільм за повістю А.І. Купріна)],
*[http://www.briefly.ru/kuprin/poedinok/ Купрін А.І. Поединок (російською)]
[[Категорія:По]]

Поєдинок

2014-11-30T17:55:12Z

Марина Піщалковська:

'''Поєди́нок, -нка, '''''м. ''1) Хозяинъ, имѣющій только одну пару воловъ. КС. 1901. III. 14.3. 2) ''род. пад.: '''''поєдинку'''. Поединокъ. ''Запорожці, скоро було заспорять, зараз на поєдинок на пістолети. ''ЗОЮР. І. 302. ''Поганський царь летит вже кілканайцять миль до мене на поєдинок. ''Драг. 316.

==Сучасні словники==
http://sum.in.ua/s/pojedynok '''Поєдинок'''], нку, чол. Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій. — Так виймай же шаблю й боронись: за сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок!.. — Не чесний буде поєдинок биться з шаблею проти голих рук, а давай чим здужаєм! (Олекса Стороженко, I, 1957, 338); Смертельний поєдинок [Прудивуса й Покивана] ставав стрімкіший, шаленіший, і бряжчала Климкова шабля (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 230); * Образно. Надходила та драматична пора, коли в невидимім поєдинку літо схоплювалося із осінню (Михайло Стельмах, I, 1962, 603);
// Боротьба, зіткнення, бій двох ворожих сил, сторін. Не поєдинок армій, а боротьба двох світів знайшла відображення в епізоді визволення Києва (Радянська Україна, 10.I 1948, 2); В небі розгорівся смертельний поєдинок. і Ревіли потужні двигуни, розривалися ракети, снаряди (Вечірній Київ, 7.III 1968, 3); * Образно. Лікар мудру руку Покладе на пульс дитині І в бурханні хорих жил Бачить нам усім незримий Поєдинок невловимий Поміж смертю та життям (Максим Рильський, I, 1960, 216);
// Те саме, що дуель 1. Треба було щось зробити. Але що? Побити? Ні. Кинути в лице рукавичку?.. Викликати на поєдинок? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 407); Метнулась постать з парку до будинку — В руці чи ніж, чи витертий пістоль. Два автомати, мов на поєдинку, Звелися враз: — Пароль!.. (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 167);
// Боротьба двох супротивників у спортивних змаганнях. Поєдинок боксерів;
// перен. Запекла суперечка, змагання двох осіб, двох угруповань і т. ін. Заявив [Гриня], що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита, і.. весь радгосп стежить за цим нерівним їхнім поєдинком, а завідувач робкоопу щоразу ховається, як побачить хоч здалеку молоду Мамайчукову бороду (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 117); Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився, що вони обмінялися дошкульними репліками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 149).

[hhttp://slovopedia.org.ua/41/53407/270979.html '''Поєдинок'''] ДВОБІЙ, ГЕРЦЬ, дуель, турнір; УР. боротьба; П. змагання.жоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).

==Іноземні словники==
===[http://slovari.yandex.ru/%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ ЯНДЕКС словари]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/951802 Словари и энциклопедии на Академике]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ПОЄДИНОК.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ПОЄДИНОК1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ПОЄДИНОК2.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|FZb4qJEtPFM}}
{{#ev:youtube|9P4l1JHWOq0}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC,_1910) Поединок (фільм за повістю А.І. Купріна)],
*[http://www.briefly.ru/kuprin/poedinok/ Купрін А.І. Поединок (російською)]
[[Категорія:По]]

Файл:ПОЄДИНОК2.jpg

2014-11-30T17:49:58Z

Марина Піщалковська:

Файл:ПОЄДИНОК1.jpg

2014-11-30T17:49:45Z

Марина Піщалковська:

Файл:ПОЄДИНОК.jpg

2014-11-30T17:49:32Z

Марина Піщалковська:

Диня

2014-11-30T17:32:48Z

Марина Піщалковська:

'''Диня, -ні, '''''ж. ''Раст. Дыня. Cucumis Melo. ЗЮЗО. І. 120. ''Бодай твої кавуни та побили табуни, бодай твої дині та поїли свині. ''Чуб. V. 1177. Различн. породы дынь: '''дрислівка, дубівка. '''Кв. II. 239, '''зімівка, качанка, липівка, татарка '''(см.). Ум. '''Динька. '''Рудч. Ск. II. 9. ''І як що єсть було насіннячко, ягідки які, динька, посипле, положить на могилу. ''Сим. (Хата, 215).

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/dynja '''Диня'''], і, жін.
1. Баштанна рослина з великими запашними плодами. Шкідливих горобців та гав Він [Осел] щиро так ганяв, Що витоптав всі кавуни і дині (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 106); Приходь подивитись баштан мій чудовий, Де динь огудиння блищить від роси (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 301).
2. Великий круглий або продовгуватий соковитий плід цієї рослини. Незначний вміст, клітковини і висока цукристість — 5—18% в плодах дині, специфічний приємний запах обумовили їх високі смакові якості (Овочівництво, 1956, 330); А дідусь у курені Жовту диню дав мені (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 45); * У порівняннях. — Як пожовкла [графиня] та помарніла! Жовта як стигла спасівська диня (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).

[http://slovopedia.org.ua/29/53396/10217.html'''Диня''']
однорічна трав'яниста рослина родини гарбузових, баштанна культура, походить із тропічних районів Африки та Азії; плоди кулястої або довгастої форми з їстівним, соковитим і запашним м'якушем; 3 групи сортів: канталупа, касаба і сітчасті.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%8F українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ru/%D0%B4%D1%8B%D0%BD%D1%8F/ru-en/ ЯНДЕКС словари]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/797582 Словари и энциклопедии на Академике]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ1.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dZYCxjPCXJo}}

==Див. також==
*[http://apteka-traw.com/korisni-i-likuvalni-vlastivosti-dini.html Диня], матеріал з Вікіпедії
*[http://apteka-traw.com/korisni-i-likuvalni-vlastivosti-dini.html Корисні і лікувальні властивості динії]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ди]]

Диня

2014-11-30T17:32:28Z

Марина Піщалковська:

'''Диня, -ні, '''''ж. ''Раст. Дыня. Cucumis Melo. ЗЮЗО. І. 120. ''Бодай твої кавуни та побили табуни, бодай твої дині та поїли свині. ''Чуб. V. 1177. Различн. породы дынь: '''дрислівка, дубівка. '''Кв. II. 239, '''зімівка, качанка, липівка, татарка '''(см.). Ум. '''Динька. '''Рудч. Ск. II. 9. ''І як що єсть було насіннячко, ягідки які, динька, посипле, положить на могилу. ''Сим. (Хата, 215).

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/dynja '''Диня'''], і, жін.
1. Баштанна рослина з великими запашними плодами. Шкідливих горобців та гав Він [Осел] щиро так ганяв, Що витоптав всі кавуни і дині (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 106); Приходь подивитись баштан мій чудовий, Де динь огудиння блищить від роси (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 301).
2. Великий круглий або продовгуватий соковитий плід цієї рослини. Незначний вміст, клітковини і висока цукристість — 5—18% в плодах дині, специфічний приємний запах обумовили їх високі смакові якості (Овочівництво, 1956, 330); А дідусь у курені Жовту диню дав мені (Марія Познанська, Ми зростаєм.., 1960, 45); * У порівняннях. — Як пожовкла [графиня] та помарніла! Жовта як стигла спасівська диня (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 293).
[http://slovopedia.org.ua/29/53396/10217.html'''Диня''']
однорічна трав'яниста рослина родини гарбузових, баштанна культура, походить із тропічних районів Африки та Азії; плоди кулястої або довгастої форми з їстівним, соковитим і запашним м'якушем; 3 групи сортів: канталупа, касаба і сітчасті.

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%8F українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ru/%D0%B4%D1%8B%D0%BD%D1%8F/ru-en/ ЯНДЕКС словари]===
===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/797582 Словари и энциклопедии на Академике]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ1.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДИНЯ3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|dZYCxjPCXJo}}

==Див. також==
*[http://apteka-traw.com/korisni-i-likuvalni-vlastivosti-dini.html Диня], матеріал з Вікіпедії
*[http://apteka-traw.com/korisni-i-likuvalni-vlastivosti-dini.html Корисні і лікувальні властивості динії]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Ди]]

Файл:ДИНЯ3.jpg

2014-11-30T17:18:21Z

Марина Піщалковська:

Файл:ДИНЯ1.JPG

2014-11-30T17:18:10Z

Марина Піщалковська:

Файл:ДИНЯ2.jpg

2014-11-30T17:17:59Z

Марина Піщалковська:

Файл:ДИНЯ.jpg

2014-11-30T17:17:44Z

Марина Піщалковська:

Джгут

2014-11-30T17:17:14Z

Марина Піщалковська:

'''Джгут, -та, '''''м. ''1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849. 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. ''Гуляти у джгута. ''Ум. '''Джгуток. '''

==Сучасні словники==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82'''Джгут'''], , рідко ЖГУТ, а, чол.
1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом, тріснуту голоблю (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 23);
// у знач. присл. джгутом. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7).
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров'ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Панас Мирний, II, 1954, 99).
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові ґудзики, зарябіли джгути, .. до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Панас Мирний, III, 1954, 264).

[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53398/130616.html'''Жгут''']
*(витушка) джгут (жгут); ум. джгуток (р. -тка);
*(игра) джгут. [Гра в джгута. Гуляти в джгута - играть в жгут]. Жгут соломы, травы, сена - скрутень (р. -тня) (скрутіль, р. -іля) соломи, трави, сіна, віхоть (р. -хтя) соломи, трави, сіна, жмут;
*(мишурные шнурки у мундира вместо погон) фитіль, мн. фитілі. [Тужурка з форменними фитілями на плечах].

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ua/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%AD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%96%D0%B3%D1%83%D1%82/?ncrnd=6125 Яндекс словари]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ji0KX_UJXpk}}
{{#ev:youtube|eJIPPaIRG0A}}

==Див. також==
*[http://made-in-ukraine.info/mayster-klas-bisernyy-dzhgut/ Майстер-клас: бісерний джгут].
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 Джгут], матеріал з Вікіпедії
*[http://tex-bezbeka.in.ua/rizne/N_nev.php?nev=8 Правила накладання джгута].

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Дж]]

Горох

2014-11-30T17:11:56Z

Марина Піщалковська:

'''Горох, -ху, '''''м. ''Горохъ. ''Як бачились у горосі, та й досі. ''Ном. ''Хоч горохом об стіну, а він усе своє. ''Ном. '''Як горох при дорозі'''. Плохо, скверно. ''Живу, як горох при дорозі. ''Як горохом. Быстро, скороговоркой. ''Засипав, як горохом у бочку. ''Ном. '''Колочений горох'''. Кушанье: растертый горохъ въ видѣ киселя. '''Горобиний горох'''. Раст. a) Onobrycis gracilis Bess. ЗЮЗО. І. 129; б) Vicia villosa L. ЗЮЗО. I. 141. См. '''Горобиний. '''4) '''Мишиний горох'''. Раст. Vicia sativa L. ЗЮЗО. І. 141.

==Сучасні словники==
[http://sum.in.ua/s/ghorokh '''Горох''']у, чол.
1. Польова і городня тран'яниста рослина родини бобових з круглим насінням (горошинами). Горох вирощують не тільки на зерно, а й на зелений корм, і силос (Колгоспник України, 2, 1957, 15); Горох повився по гарматі Та й нахилився до землі (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 49).
2. Насіння цієї рослини, що використовується для харчування. — Що ви варите на обід? — Варимо червоний борщ, а то більше кислу капусту та горох, квасолю або біб (Нечуй-Левицький, II, 1956, 406); З Денисом спільну ми принаду засипали — Пшеницю, зварену уміло, та горох (Максим Рильський, II, 1946, 213).
♦ За царя Гороха — в дуже давні часи; дуже давно. — Йому [панові], мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (Нечуй-Левицький, I, 1956, 126); Як горох при дорозі — дуже погано. Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 22); Як горох (горохом) сипати (обсипати) — говорити дуже швидко. Він так здавався і нікчемний, Та був розумний, як письменний, Слова так сипав, як горох (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Півники-самохвали І собі пристали, Як горохом обсипають. Сміються, гукають (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 176); Як об стінку горохом — ніщо не діє, не впливає. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати (Іван Франко, II, 1950, 347); — От бачиш, уже й до душі дійшло. — А там і до розуму дійде. — А то було, як об стінку горохом (Петро Панч, II, 1956, 129).

[http://slovopedia.org.ua/49/53395/357075.html '''Горох''']
*горо́х з капу́стою, жарт., ірон. Що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане і т. ін. Словом — горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горшку (М. Коцюбинський).
*(кра́ще (тре́ба)) наї́стися горо́ху, зневажл., грубо. Уживається для вираження неможливості переконати кого-небудь у чомусь, довести щось; не можна. З вами говорити — гороху наїстись! (М. Старицький); З тобою говорить, то треба б, бачу, Наїстися гороху! (І. Франко).
*лі́зти в чужи́й горо́х, жарт. Втручатися в чиї-небудь особисті справи. (Баби:) От так йому, от так йому треба! Най (нехай) не лізе в чужий горох! (І. Франко).
*наколоти́ти горо́ху з капу́стою. Змішати все докупи, наплутати. (Петро:) Сю штуку написав москаль по-нашому і дуже поперевертав слова. (Виборний:) Москаль? Нічого ж і говорити! Мабуть, вельми нашкодив і наколотив гороху з капустою (І. Котляревський).
*поба́чити (помі́тити, постерегти́ і т. ін.) лопа́тки́ в горо́сі. Зазнати прикрощів, виявити, відчути щось неприємне, прикре, звичайно приховуване. Ага, побачила лопатки в горосі (Укр.. присл..); Слава рознеслася по всьому повіту .. Секретар постеріг лопатки в горосі. Він тілько шморгонув носом і нічого нікому не сказав (Панас Мирний).
*розсипа́тися / розси́патися горо́хом. Уривчасто лунати (про звуки). Хлопці збились тісно в отару й, спотикаючись та пхаючи один одного в спину, сунули гуртом кругом ялинки. Горохом розсипались голоси (С. Васильченко).
*си́пати слова́ми (, як (мов, на́че і т. ін.) горо́хом). Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок); Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний); Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький). си́пати, на́че горо́хом. (Горлов (взяв трубку):) Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук).
*що (як) горо́хом об сті́нку (о стіну́) кида́ти, перев. зі сл. говори́ти, каза́ти і под. Дарма, безрезультатно. — Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити, — однаково, що горохом об стіну кидати (Ірина Вільде). горо́хом о стіну́ кида́ти. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати,— буркнув Мошко (І. Франко).
*(як (мов, нена́че і т. ін.)) чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду, на обли́ччі і под., жарт. Хто-небудь має віспини або шрами від них. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр.. присл..); Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький).
*як (мов, ні́би і т. ін.) горо́хом си́пати / поси́пати, зі сл. говори́ти, чита́ти і т. ін. Дуже швидко, багато, безперервно, не зупиняючись. — Кресало є? .. є! .. А губка є? .. є! .. Ну викрешемо… га! — торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський); — Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,— з любов’ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах); Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький); Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко). ні́би горо́хом си́пати об сті́нку. Голос у хлопця був трохи глухуватий .. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети); // Даремно. ні́би горо́хом об стіну́. Кажеш, говориш, показуєш, і ніби горохом об стіну.
*як (мов, ні́би і т. ін.) з мішка́ (з ла́нтуха), зі сл. си́пати, си́патися. Невпинно, безперервно, щедро і т. ін.; у великій кількості. (Канупір:) Слухаєш-слухаєш його, ..а він сипе (сипле) та й сипе (слова), як з мішка (М. Кропивницький); У той день вони (рекорди) сипалися, як із мішка (В. Собко); А питання так і сиплються, мов з мішка, і не всяк їм дасть раду (І. Цюпа); Де-не-де тротуар чистили від снігу, хоч згори, мов з мішка, сипався новий (М. Томчаній); — Доведе він тебе цими віршами, сипле, як із лантуха (З газети). ні́би горо́х з мішка́. Ідеї сипалися з Бориса Павловича, ніби горох з мішка (В. Дрозд).
*як (мов, ні́би і т. ін.) об стіну́ (об сті́нку) горо́хом, несхв. Ніщо не діє, не впливає на когось, не реагує хтось на що-небудь; безрезультатно. — Чи я ж не вмовляла (Чіпку), чи я не благала?! — плаче Мотря.— Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний); Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер); — Що я наговорюся їм .. мов об стіну горохом (Г. Хоткевич); — От бачиш, уже й до душі дійшло. .. А то було як об стінку горохом (П. Панч); — Вам кажи, не кажи — як об стінку горохом (А. Дімаров); як у стіну́ (у сті́нку) горо́хом. Та що ж? Як у стіну горохом (І. Стеценко); — Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стінку горохом!.. (Панас Мирний). що горо́х об сті́нку. Підросли хлопчаки. Тепер уже з ремінцем пізно, а бабине слово їм — що горох об стінку (С. Журахович); мов горо́х на стіну́. — Хоч що говор
*як (мов, ні́би і т. ін.) (той) горо́х при доро́зі. 1. зі сл. жи́ти, пожива́ти і т. ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. (Виборний:) Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? (Наталка:) Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський); (Старшина (до Пріськи):) Як поживаєш, серденько? (Пріська:) Як горох при дорозі (М. Кропивницький); — Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик). 2. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, знедолений і т. ін. Колись він (Лев) скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов); Відповідь була сподіваною: — Хіба не знаєте вдовиного життя? Як горох при дорозі (В. Большак). 3. зі сл. сми́кати, ску́бти і т. ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. — Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при дорозі

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85 українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ru/%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B4/ Яндекс словари]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГОРОХ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГОЛОХ2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГОРОХ1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ГОРОХ3.png|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|tspQLtUHZe4}}
{{#ev:youtube|rsWRS5xRWzw}}

==Див. також==
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85 Горох], матеріал з Вікіпедії
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 Горохляники].

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]

[[Категорія:Го]]

Горох

2014-11-30T17:08:21Z

Марина Піщалковська:

Файл:ГОРОХ3.png

2014-11-30T16:50:54Z

Марина Піщалковська:

Файл:ГОРОХ1.jpg

2014-11-30T16:50:41Z

Марина Піщалковська:

Файл:ГОРОХ.jpg

2014-11-30T16:50:25Z

Марина Піщалковська:

Файл:ГОЛОХ2.jpg

2014-11-30T16:50:12Z

Марина Піщалковська:

Джгут

2014-11-30T16:43:50Z

Марина Піщалковська:

'''Джгут, -та, '''''м. ''1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849. 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. ''Гуляти у джгута. ''Ум. '''Джгуток. '''

==Сучасні словники==

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82'''Джгут'''], , рідко ЖГУТ, а, чол.
1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом, тріснуту голоблю (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 23);
// у знач. присл. джгутом. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7).
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров'ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Панас Мирний, II, 1954, 99).
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові ґудзики, зарябіли джгути, .. до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Панас Мирний, III, 1954, 264).

[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53398/130616.html'''Жгут''']
*(витушка) джгут (жгут); ум. джгуток (р. -тка);
*(игра) джгут. [Гра в джгута. Гуляти в джгута - играть в жгут]. Жгут соломы, травы, сена - скрутень (р. -тня) (скрутіль, р. -іля) соломи, трави, сіна, віхоть (р. -хтя) соломи, трави, сіна, жмут;
*(мишурные шнурки у мундира вместо погон) фитіль, мн. фитілі. [Тужурка з форменними фитілями на плечах].

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ua/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%AD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%96%D0%B3%D1%83%D1%82/?ncrnd=6125 Яндекс словари]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ji0KX_UJXpk}}
{{#ev:youtube|eJIPPaIRG0A}}

==Див. також==
*[http://made-in-ukraine.info/mayster-klas-bisernyy-dzhgut/ Майстер-клас: бісерний джгут].
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 Джгут], матеріал з Вікіпедії
*[http://tex-bezbeka.in.ua/rizne/N_nev.php?nev=8 Правила накладання джгута].

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Джгут

2014-11-30T16:42:02Z

Марина Піщалковська:

'''Джгут, -та, '''''м. ''1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849. 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. ''Гуляти у джгута. ''Ум. '''Джгуток. '''

==Сучасні словники==
[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53398/130616.html'''Жгут''']
1) (витушка) джгут (жгут); ум. джгуток (р. -тка);
2) (игра) джгут. [Гра в джгута. Гуляти в джгута - играть в жгут]. Жгут соломы, травы, сена - скрутень (р. -тня) (скрутіль, р. -іля) соломи, трави, сіна, віхоть (р. -хтя) соломи, трави, сіна, жмут;
3) (мишурные шнурки у мундира вместо погон) фитіль, мн. фитілі. [Тужурка з форменними фитілями на плечах].

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82'''Джгут'''], , рідко ЖГУТ, а, чол.
1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом, тріснуту голоблю (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 23);
// у знач. присл. джгутом. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7).
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров'ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Панас Мирний, II, 1954, 99).
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові ґудзики, зарябіли джгути, .. до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Панас Мирний, III, 1954, 264).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ua/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%AD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%96%D0%B3%D1%83%D1%82/?ncrnd=6125 Яндекс словари]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ1.JPG|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ji0KX_UJXpk}}
{{#ev:youtube|eJIPPaIRG0A}}

==Див. також==
*[http://made-in-ukraine.info/mayster-klas-bisernyy-dzhgut/ Майстер-клас: бісерний джгут].
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 Джгут], матеріал з Вікіпедії
*[http://tex-bezbeka.in.ua/rizne/N_nev.php?nev=8 Правила накладання джгута].

Джгут

2014-11-30T16:41:44Z

Марина Піщалковська:

'''Джгут, -та, '''''м. ''1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849. 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. ''Гуляти у джгута. ''Ум. '''Джгуток. '''

==Сучасні словники==
[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53398/130616.html'''Жгут''']
1) (витушка) джгут (жгут); ум. джгуток (р. -тка);
2) (игра) джгут. [Гра в джгута. Гуляти в джгута - играть в жгут]. Жгут соломы, травы, сена - скрутень (р. -тня) (скрутіль, р. -іля) соломи, трави, сіна, віхоть (р. -хтя) соломи, трави, сіна, жмут;
3) (мишурные шнурки у мундира вместо погон) фитіль, мн. фитілі. [Тужурка з форменними фитілями на плечах].

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82'''Джгут'''], , рідко ЖГУТ, а, чол.
1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом, тріснуту голоблю (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 23);
// у знач. присл. джгутом. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7).
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров'ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Панас Мирний, II, 1954, 99).
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові ґудзики, зарябіли джгути, .. до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Панас Мирний, III, 1954, 264).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ua/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%AD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%96%D0%B3%D1%83%D1%82/?ncrnd=6125 Яндекс словари]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ1.JPG|x140px]]|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|ji0KX_UJXpk}}
{{#ev:youtube|eJIPPaIRG0A}}

==Див. також==
*[http://made-in-ukraine.info/mayster-klas-bisernyy-dzhgut/ Майстер-клас: бісерний джгут].
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 Джгут], матеріал з Вікіпедії
*[http://tex-bezbeka.in.ua/rizne/N_nev.php?nev=8 Правила накладання джгута].

Джгут

2014-11-30T16:40:50Z

Марина Піщалковська:

'''Джгут, -та, '''''м. ''1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849. 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. ''Гуляти у джгута. ''Ум. '''Джгуток. '''

==Сучасні словники==
[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53398/130616.html'''Жгут''']
1) (витушка) джгут (жгут); ум. джгуток (р. -тка);
2) (игра) джгут. [Гра в джгута. Гуляти в джгута - играть в жгут]. Жгут соломы, травы, сена - скрутень (р. -тня) (скрутіль, р. -іля) соломи, трави, сіна, віхоть (р. -хтя) соломи, трави, сіна, жмут;
3) (мишурные шнурки у мундира вместо погон) фитіль, мн. фитілі. [Тужурка з форменними фитілями на плечах].

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82'''Джгут'''], , рідко ЖГУТ, а, чол.
1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом, тріснуту голоблю (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 23);
// у знач. присл. джгутом. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7).
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров'ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Панас Мирний, II, 1954, 99).
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові ґудзики, зарябіли джгути, .. до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Панас Мирний, III, 1954, 264).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ua/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%AD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%96%D0%B3%D1%83%D1%82/?ncrnd=6125 Яндекс словари]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ1.JPG|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|ji0KX_UJXpk}}
{{#ev:youtube|eJIPPaIRG0A}}

==Див. також==
*[http://made-in-ukraine.info/mayster-klas-bisernyy-dzhgut/ Майстер-клас: бісерний джгут].
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 Джгут], матеріал з Вікіпедії
*[http://tex-bezbeka.in.ua/rizne/N_nev.php?nev=8 Правила накладання джгута].

Джгут

2014-11-30T16:40:08Z

Марина Піщалковська: /* Медіа */

'''Джгут, -та, '''''м. ''1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849. 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. ''Гуляти у джгута. ''Ум. '''Джгуток. '''

==Сучасні словники==
[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53398/130616.html'''Жгут''']
1) (витушка) джгут (жгут); ум. джгуток (р. -тка);
2) (игра) джгут. [Гра в джгута. Гуляти в джгута - играть в жгут]. Жгут соломы, травы, сена - скрутень (р. -тня) (скрутіль, р. -іля) соломи, трави, сіна, віхоть (р. -хтя) соломи, трави, сіна, жмут;
3) (мишурные шнурки у мундира вместо погон) фитіль, мн. фитілі. [Тужурка з форменними фитілями на плечах].

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82'''Джгут'''], , рідко ЖГУТ, а, чол.
1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом, тріснуту голоблю (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 23);
// у знач. присл. джгутом. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7).
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров'ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Панас Мирний, II, 1954, 99).
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові ґудзики, зарябіли джгути, .. до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Панас Мирний, III, 1954, 264).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ua/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%AD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%96%D0%B3%D1%83%D1%82/?ncrnd=6125 Яндекс словари]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ1.JPG|x140px]]

===Медіа===
{{#ev:youtube|ji0KX_UJXpk}}
{{#ev:youtube|eJIPPaIRG0A}}

==Див. також==
*[http://made-in-ukraine.info/mayster-klas-bisernyy-dzhgut/ Майстер-клас: бісерний джгут].
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 Джгут], матеріал з Вікіпедії
*[http://tex-bezbeka.in.ua/rizne/N_nev.php?nev=8 Правила накладання джгута].

Джгут

2014-11-30T16:39:13Z

Марина Піщалковська: /* Ілюстрації */

'''Джгут, -та, '''''м. ''1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849. 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. ''Гуляти у джгута. ''Ум. '''Джгуток. '''

==Сучасні словники==
[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53398/130616.html'''Жгут''']
1) (витушка) джгут (жгут); ум. джгуток (р. -тка);
2) (игра) джгут. [Гра в джгута. Гуляти в джгута - играть в жгут]. Жгут соломы, травы, сена - скрутень (р. -тня) (скрутіль, р. -іля) соломи, трави, сіна, віхоть (р. -хтя) соломи, трави, сіна, жмут;
3) (мишурные шнурки у мундира вместо погон) фитіль, мн. фитілі. [Тужурка з форменними фитілями на плечах].

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82'''Джгут'''], , рідко ЖГУТ, а, чол.
1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом, тріснуту голоблю (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 23);
// у знач. присл. джгутом. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7).
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров'ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Панас Мирний, II, 1954, 99).
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові ґудзики, зарябіли джгути, .. до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Панас Мирний, III, 1954, 264).

==Іноземні словники==
===[https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 українська-англійська Словник]===
===[http://slovari.yandex.ua/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%AD%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C/%D0%96%D0%B3%D1%83%D1%82/?ncrnd=6125 Яндекс словари]===

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ2.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ДЖГУТ1.JPG|x140px]]

==Медіа==
{{#ev:youtube|ji0KX_UJXpk}}
{{#ev:youtube|eJIPPaIRG0A}}

==Див. також==
*[http://made-in-ukraine.info/mayster-klas-bisernyy-dzhgut/ Майстер-клас: бісерний джгут].
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82 Джгут], матеріал з Вікіпедії
*[http://tex-bezbeka.in.ua/rizne/N_nev.php?nev=8 Правила накладання джгута].