<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="https://wiki.kubg.edu.ua/skins/common/feed.css?303"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9C%D0%B0%D1%80%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0+%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=%D0%9C%D0%B0%D1%80%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0+%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/%D0%9C%D0%B0%D1%80%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0"/>
		<updated>2026-05-10T04:29:47Z</updated>
		<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.23.15</generator>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-29T11:53:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Pavo-real-1-300x225.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Imagesорп.jpeg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Imagesрпа.jpeg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Yun_3883.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Ми часто чуємо висловлювання: «Гордий, як павич» або «Самозадоволений, як павич». Вони виникли тому, що всім здається, що павич отримує велике задоволення від демонстрації свого чудового хвоста, чудових пір'я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує багато цікавого, пов'язаного з цим величним видовищем. По-перше, це роблять тільки самці. У самок немає таких гарних пір'я. Павич-самець красується перед самкою, тільки їй одній демонструє він свою красу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так роблять всі самці в період парування. Павич демонструє своє пір'я, привертаючи увагу самки. Він виконує танець, переконуючи самку, що він найкрасивіший.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість людей вважає, що прекрасні пір'я складають хвіст павича. Але насправді це не хвіст. Пір'я ці відносяться до нижньої частини тулуба і спини. Хвіст знаходиться позаду цього пір'я і підтримує їх. Павич відомий людям і вражає їх своєю красою ще з давніх часів. Греки і римляни вважали його священним птахом. Але в часи Римської імперії цей птах використовувалася як продукт харчування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yun_3883.jpg</id>
		<title>Файл:Yun 3883.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Yun_3883.jpg"/>
				<updated>2013-11-29T11:52:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-29T11:52:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Pavo-real-1-300x225.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Imagesорп.jpeg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Imagesрпа.jpeg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Ми часто чуємо висловлювання: «Гордий, як павич» або «Самозадоволений, як павич». Вони виникли тому, що всім здається, що павич отримує велике задоволення від демонстрації свого чудового хвоста, чудових пір'я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує багато цікавого, пов'язаного з цим величним видовищем. По-перше, це роблять тільки самці. У самок немає таких гарних пір'я. Павич-самець красується перед самкою, тільки їй одній демонструє він свою красу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так роблять всі самці в період парування. Павич демонструє своє пір'я, привертаючи увагу самки. Він виконує танець, переконуючи самку, що він найкрасивіший.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість людей вважає, що прекрасні пір'я складають хвіст павича. Але насправді це не хвіст. Пір'я ці відносяться до нижньої частини тулуба і спини. Хвіст знаходиться позаду цього пір'я і підтримує їх. Павич відомий людям і вражає їх своєю красою ще з давніх часів. Греки і римляни вважали його священним птахом. Але в часи Римської імперії цей птах використовувалася як продукт харчування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images%D1%80%D0%BF%D0%B0.jpeg</id>
		<title>Файл:Imagesрпа.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images%D1%80%D0%BF%D0%B0.jpeg"/>
				<updated>2013-11-29T11:51:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-29T11:51:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Pavo-real-1-300x225.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення: Imagesорп.jpeg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Ми часто чуємо висловлювання: «Гордий, як павич» або «Самозадоволений, як павич». Вони виникли тому, що всім здається, що павич отримує велике задоволення від демонстрації свого чудового хвоста, чудових пір'я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує багато цікавого, пов'язаного з цим величним видовищем. По-перше, це роблять тільки самці. У самок немає таких гарних пір'я. Павич-самець красується перед самкою, тільки їй одній демонструє він свою красу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так роблять всі самці в період парування. Павич демонструє своє пір'я, привертаючи увагу самки. Він виконує танець, переконуючи самку, що він найкрасивіший.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість людей вважає, що прекрасні пір'я складають хвіст павича. Але насправді це не хвіст. Пір'я ці відносяться до нижньої частини тулуба і спини. Хвіст знаходиться позаду цього пір'я і підтримує їх. Павич відомий людям і вражає їх своєю красою ще з давніх часів. Греки і римляни вважали його священним птахом. Але в часи Римської імперії цей птах використовувалася як продукт харчування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-29T11:50:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo-real-1-300x225.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Imagesорп.jpeg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Ми часто чуємо висловлювання: «Гордий, як павич» або «Самозадоволений, як павич». Вони виникли тому, що всім здається, що павич отримує велике задоволення від демонстрації свого чудового хвоста, чудових пір'я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує багато цікавого, пов'язаного з цим величним видовищем. По-перше, це роблять тільки самці. У самок немає таких гарних пір'я. Павич-самець красується перед самкою, тільки їй одній демонструє він свою красу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так роблять всі самці в період парування. Павич демонструє своє пір'я, привертаючи увагу самки. Він виконує танець, переконуючи самку, що він найкрасивіший.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість людей вважає, що прекрасні пір'я складають хвіст павича. Але насправді це не хвіст. Пір'я ці відносяться до нижньої частини тулуба і спини. Хвіст знаходиться позаду цього пір'я і підтримує їх. Павич відомий людям і вражає їх своєю красою ще з давніх часів. Греки і римляни вважали його священним птахом. Але в часи Римської імперії цей птах використовувалася як продукт харчування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images%D0%BE%D1%80%D0%BF.jpeg</id>
		<title>Файл:Imagesорп.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images%D0%BE%D1%80%D0%BF.jpeg"/>
				<updated>2013-11-29T11:50:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-29T11:40:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo-real-1-300x225.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Ми часто чуємо висловлювання: «Гордий, як павич» або «Самозадоволений, як павич». Вони виникли тому, що всім здається, що павич отримує велике задоволення від демонстрації свого чудового хвоста, чудових пір'я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує багато цікавого, пов'язаного з цим величним видовищем. По-перше, це роблять тільки самці. У самок немає таких гарних пір'я. Павич-самець красується перед самкою, тільки їй одній демонструє він свою красу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так роблять всі самці в період парування. Павич демонструє своє пір'я, привертаючи увагу самки. Він виконує танець, переконуючи самку, що він найкрасивіший.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість людей вважає, що прекрасні пір'я складають хвіст павича. Але насправді це не хвіст. Пір'я ці відносяться до нижньої частини тулуба і спини. Хвіст знаходиться позаду цього пір'я і підтримує їх. Павич відомий людям і вражає їх своєю красою ще з давніх часів. Греки і римляни вважали його священним птахом. Але в часи Римської імперії цей птах використовувалася як продукт харчування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-29T11:39:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo-real-1-300x225.jpg ]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Ми часто чуємо висловлювання: «Гордий, як павич» або «Самозадоволений, як павич». Вони виникли тому, що всім здається, що павич отримує велике задоволення від демонстрації свого чудового хвоста, чудових пір'я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує багато цікавого, пов'язаного з цим величним видовищем. По-перше, це роблять тільки самці. У самок немає таких гарних пір'я. Павич-самець красується перед самкою, тільки їй одній демонструє він свою красу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так роблять всі самці в період парування. Павич демонструє своє пір'я, привертаючи увагу самки. Він виконує танець, переконуючи самку, що він найкрасивіший.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість людей вважає, що прекрасні пір'я складають хвіст павича. Але насправді це не хвіст. Пір'я ці відносяться до нижньої частини тулуба і спини. Хвіст знаходиться позаду цього пір'я і підтримує їх. Павич відомий людям і вражає їх своєю красою ще з давніх часів. Греки і римляни вважали його священним птахом. Але в часи Римської імперії цей птах використовувалася як продукт харчування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-29T11:39:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo-real-1-300x225.jpg |x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Ми часто чуємо висловлювання: «Гордий, як павич» або «Самозадоволений, як павич». Вони виникли тому, що всім здається, що павич отримує велике задоволення від демонстрації свого чудового хвоста, чудових пір'я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує багато цікавого, пов'язаного з цим величним видовищем. По-перше, це роблять тільки самці. У самок немає таких гарних пір'я. Павич-самець красується перед самкою, тільки їй одній демонструє він свою красу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так роблять всі самці в період парування. Павич демонструє своє пір'я, привертаючи увагу самки. Він виконує танець, переконуючи самку, що він найкрасивіший.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість людей вважає, що прекрасні пір'я складають хвіст павича. Але насправді це не хвіст. Пір'я ці відносяться до нижньої частини тулуба і спини. Хвіст знаходиться позаду цього пір'я і підтримує їх. Павич відомий людям і вражає їх своєю красою ще з давніх часів. Греки і римляни вважали його священним птахом. Але в часи Римської імперії цей птах використовувалася як продукт харчування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-29T11:39:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo-real-1-300x225.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Ми часто чуємо висловлювання: «Гордий, як павич» або «Самозадоволений, як павич». Вони виникли тому, що всім здається, що павич отримує велике задоволення від демонстрації свого чудового хвоста, чудових пір'я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує багато цікавого, пов'язаного з цим величним видовищем. По-перше, це роблять тільки самці. У самок немає таких гарних пір'я. Павич-самець красується перед самкою, тільки їй одній демонструє він свою красу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так роблять всі самці в період парування. Павич демонструє своє пір'я, привертаючи увагу самки. Він виконує танець, переконуючи самку, що він найкрасивіший.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість людей вважає, що прекрасні пір'я складають хвіст павича. Але насправді це не хвіст. Пір'я ці відносяться до нижньої частини тулуба і спини. Хвіст знаходиться позаду цього пір'я і підтримує їх. Павич відомий людям і вражає їх своєю красою ще з давніх часів. Греки і римляни вважали його священним птахом. Але в часи Римської імперії цей птах використовувалася як продукт харчування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pavo-real-1-300x225.jpg</id>
		<title>Файл:Pavo-real-1-300x225.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pavo-real-1-300x225.jpg"/>
				<updated>2013-11-29T11:38:36Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:37:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images_(1).jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1279547553.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1-pavlin_gl-1-.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo_muticus.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Ми часто чуємо висловлювання: «Гордий, як павич» або «Самозадоволений, як павич». Вони виникли тому, що всім здається, що павич отримує велике задоволення від демонстрації свого чудового хвоста, чудових пір'я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує багато цікавого, пов'язаного з цим величним видовищем. По-перше, це роблять тільки самці. У самок немає таких гарних пір'я. Павич-самець красується перед самкою, тільки їй одній демонструє він свою красу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так роблять всі самці в період парування. Павич демонструє своє пір'я, привертаючи увагу самки. Він виконує танець, переконуючи самку, що він найкрасивіший.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість людей вважає, що прекрасні пір'я складають хвіст павича. Але насправді це не хвіст. Пір'я ці відносяться до нижньої частини тулуба і спини. Хвіст знаходиться позаду цього пір'я і підтримує їх. Павич відомий людям і вражає їх своєю красою ще з давніх часів. Греки і римляни вважали його священним птахом. Але в часи Римської імперії цей птах використовувалася як продукт харчування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:36:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Цікаві факти */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images_(1).jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1279547553.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1-pavlin_gl-1-.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo_muticus.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Ми часто чуємо висловлювання: «Гордий, як павич» або «Самозадоволений, як павич». Вони виникли тому, що всім здається, що павич отримує велике задоволення від демонстрації свого чудового хвоста, чудових пір'я.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує багато цікавого, пов'язаного з цим величним видовищем. По-перше, це роблять тільки самці. У самок немає таких гарних пір'я. Павич-самець красується перед самкою, тільки їй одній демонструє він свою красу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так роблять всі самці в період парування. Павич демонструє своє пір'я, привертаючи увагу самки. Він виконує танець, переконуючи самку, що він найкрасивіший.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Більшість людей вважає, що прекрасні пір'я складають хвіст павича. Але насправді це не хвіст. Пір'я ці відносяться до нижньої частини тулуба і спини. Хвіст знаходиться позаду цього пір'я і підтримує їх. Павич відомий людям і вражає їх своєю красою ще з давніх часів. Греки і римляни вважали його священним птахом. Але в часи Римської імперії цей птах використовувалася як продукт харчування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дивися також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:33:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Додаткові дані */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images_(1).jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1279547553.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1-pavlin_gl-1-.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo_muticus.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дивися також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:31:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Додаткові дані */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images_(1).jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1279547553.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1-pavlin_gl-1-.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo_muticus.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Милорад Павич. Матеріали із Вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дивися також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:29:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Додаткові дані */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images_(1).jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1279547553.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1-pavlin_gl-1-.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo_muticus.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Матеріал вільної енциклопедії вікіпедії]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дивися також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:28:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images_(1).jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1279547553.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1-pavlin_gl-1-.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo_muticus.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Дивися також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:25:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Медіа */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images_(1).jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1279547553.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1-pavlin_gl-1-.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo_muticus.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=kkgFdq8b3SU}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:22:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images_(1).jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1279547553.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1-pavlin_gl-1-.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo_muticus.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:19:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images_(1).jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1279547553.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1-pavlin_gl-1-.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo_muticus.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:18:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Ілюстрації */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Images_(1).jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1279547553.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[1-pavlin_gl-1-.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Pavo_muticus.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pavo_muticus.jpg</id>
		<title>Файл:Pavo muticus.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pavo_muticus.jpg"/>
				<updated>2013-11-28T19:18:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1-pavlin_gl-1-.jpg</id>
		<title>Файл:1-pavlin gl-1-.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1-pavlin_gl-1-.jpg"/>
				<updated>2013-11-28T19:17:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1279547553.jpg</id>
		<title>Файл:1279547553.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1279547553.jpg"/>
				<updated>2013-11-28T19:16:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(1).jpg</id>
		<title>Файл:Images (1).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images_(1).jpg"/>
				<updated>2013-11-28T19:15:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: Мар'яна Пілянська завантажив нову версію «Файл:Images (1).jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpg</id>
		<title>Файл:Images.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpg"/>
				<updated>2013-11-28T19:13:41Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: Мар'яна Пілянська завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:08:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''ПАВИЧ''', а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:07:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)''']&lt;br /&gt;
ПАВИЧ, а, чол.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295); За штахетами на пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Андрій Головко, II, 1957, 480).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Самець павл (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Нечуй-Левицький, I, 1955, 344);  * У порівняннях. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Олесь Донченко, II, 1956, 148).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T19:01:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Словник Грінченка==&lt;br /&gt;
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T18:59:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87</id>
		<title>Павич</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87"/>
				<updated>2013-11-28T18:58:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Па]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]]&lt;br /&gt;
'''Пави́ч, -ча, '''''м. ''1) Павлинъ-самецъ. ''Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. ''Мкр. Н. 2) ''мн. ''Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Сучасні словники]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ілюстрації]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Медіа]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
Тлумачення слова у сучасних словниках&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] &lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Цікаві факти]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-28T18:49:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ '''Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)''']&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
[http://lukyanenko.at.ua/load/1 Дивися докладніше: Розвиток митної справи в Україні]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Economics_6_22_3.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Dakhno004.PNG|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-28T18:47:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[http://sum.in.ua/ Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
[http://lukyanenko.at.ua/load/1 Дивися докладніше: Розвиток митної справи в Україні]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Economics_6_22_3.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Dakhno004.PNG|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-28T18:43:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Додаткові дані */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
[http://lukyanenko.at.ua/load/1 Дивися докладніше: Розвиток митної справи в Україні]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Economics_6_22_3.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Dakhno004.PNG|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-28T18:42:32Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Додаткові дані */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
[http://lukyanenko.at.ua/load/1 Дивися докладніше: розвиток митної справи в Україні]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Economics_6_22_3.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Dakhno004.PNG|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-28T18:23:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Додаткові дані==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Economics_6_22_3.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Dakhno004.PNG|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-28T18:18:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Economics_6_22_3.jpeg|x140px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Dakhno004.PNG|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dakhno004.PNG</id>
		<title>Файл:Dakhno004.PNG</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Dakhno004.PNG"/>
				<updated>2013-11-28T18:17:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-28T18:16:06Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:Economics_6_22_3.jpeg|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Economics_6_22_3.jpeg</id>
		<title>Файл:Economics 6 22 3.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Economics_6_22_3.jpeg"/>
				<updated>2013-11-28T18:15:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-28T18:10:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:46455_html_3661876f.gif|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-28T18:09:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
'''&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:46455_html_3661876f.gif|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-28T18:08:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Сучасні словники */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)''''''Жирний текст'''&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:46455_html_3661876f.gif|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-27T11:08:48Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови&lt;br /&gt;
Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Зображення:46455_html_3661876f.gif|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-27T11:08:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Див. також */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови&lt;br /&gt;
Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:46455_html_3661876f.gif|x140px]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:46455_html_3661876f.gif</id>
		<title>Файл:46455 html 3661876f.gif</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:46455_html_3661876f.gif"/>
				<updated>2013-11-27T11:06:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-27T11:05:59Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови&lt;br /&gt;
Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-27T11:04:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: /* Цікаві факти */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови&lt;br /&gt;
Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
Слово &amp;quot;митниця&amp;quot; пішло від тюркського значення &amp;quot;тамга&amp;quot;, що перекладалось із кочового народу Середньої Азії &amp;quot;клеймо&amp;quot;, яке вбільшості ставилось на різноманітні предмети в якості знаку власності.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Древній Русі в епоху Золотої Орди тамгой іменувалося торгове мито. На Русі ряд платежів, якій було доручено стягувати місцевим російським князям, який називався &amp;quot;митий&amp;quot;. Зі старих часів називали митницю - митней (митня), митницею, а збір щиков податків - митарями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1985 році перуанські митники присікли експорт великих партій меду з Еквадору, виявивши в нім кокаїн. Для отримання такого меду бджіл випускали на плантації коки.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Американські контрабандисти наперед готувалися до раптових митних оглядів в морі. Вони прив'язувались до кожного ящика мішок із цукром або сіллю, а при наближенні небезпеки кидали у воду. Через деякий час вміст мішків розчинявся водою, і вантажі спливали.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У середньовічній Данії король дозволив іноземним купцям самим називати ціну ввезеного товару, але при умові, що держава має право викупити його за ввезеною ціною. Так він уникнув заниження вартості товарів при ввезенні.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Мощі святого Марка були викрадені венеціанськими купцями з Александрії у великому кошику, покритому згори свинячими тушами, щоб мусульмани не обшукували на митниці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли єгиптолог Гастон Масперо привіз у Францію мумію деякого фараона, митник не знайшов у своїх довідниках розміру мита на мумії і підібрав найбільш близький, на його думку, товар, узявши за мумію мито, як за сушену рибу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На Кубу заборонено ввозити безпровідні телефони, праски, кип'ятильники, тостери, електроплитки і холодильники.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зі знаменитого французького фізика Гей-Люссака зажадали такий митний збір за виписані з Німеччини тонкостінні скляні трубочки, що йому довелося йти на хитрість. Посилач запаяв трубки і написав на посилці: &amp;quot;Обережно! Німецьке повітря&amp;quot;!.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найпильнішим в історії можна назвати американського митника, який, почувши фразу &amp;quot;Дивитеся, ось Шаляпін, у нього золоте горло&amp;quot;!, погнав Федора Івановича на рентген.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Так, за статистикою лише 8% усіх митників рано чи пізно наважуються прийняти від свого клієнта в дар гроші, зобов'язуючись зробити йому натомість бажану послугу спрощеного оформлення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Починаючи з 26 січня 1983 року, Всесвітній день митниці стали відмічати щорічно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE</id>
		<title>Мито</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BE"/>
				<updated>2013-11-27T11:03:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Мар'яна Пілянська: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&lt;br /&gt;
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Словник Грінченка]] &lt;br /&gt;
==Словник Бориса Грінченка==&lt;br /&gt;
Мито, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали митопромито: од возового по півзолотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сучасні словники==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Словник української мови&lt;br /&gt;
Академічний тлумачний словник (1970—1980)&lt;br /&gt;
МИТО, а, сер. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Іван Франко, VI, 1951, 41); — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (Історія СРСР, II, 1957, 25).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Ілюстрації==&lt;br /&gt;
{| style=&amp;quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&amp;quot; &lt;br /&gt;
|- valign=&amp;quot;top&amp;quot;&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Aec6297fb6cf3cee8de596ac8c9819a62b9cdc32.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:56243.jpg|x140px]]&lt;br /&gt;
|style=&amp;quot;width:20%; padding-top:1em;&amp;quot;| [[Зображення:Original-3297510129.jpg|x140px]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Медіа==&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|http://www.youtube.com/watch?v=2Pn1QVeg5z4}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Цікаві факти==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Див. також==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Джерела та література==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Зовнішні посилання==&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Мар'яна Пілянська</name></author>	</entry>

	</feed>