Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Нудьга

2013-10-28T07:46:28Z

Мар'яна: /* Див. також */

'''Нудьга, -ги, '''''ж. ''1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) '''Нудьга-чоловік'''. Скучный человѣкъ. ''Семен це нудьгачоловік. ''Міус. окр. См. '''Нуд, нудота. '''

==Сучасні словники==

Тлумачення, значення слова «Нудьга»:Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада. Богинь напав від чаду дур; Дим очі їв, лилися сльози, З нудьги скакали так, як кози (Іван Котляревський, I, 1952, 217); Та тут можна вмерти з нудьги! А ні полювань, ані бенкетів, ані танків! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 30); * Образно. Хтось зі зла шарпонув, здавалося, темну завісу, ніби зачинив двері за нелюбими гостями — і між стінами заворушилась нудьга (Степан Васильченко, II, 1959, 52).

2. Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до навколишнього, до своїх занять і т. ін. Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 66); * Образно. Вигнали нудьгу з села: — Нагулялася, доволі! — А тепер ця зайда, зла виє десь в снігу на полі (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 20);
// у знач. присудк. сл., з інфін. Нудно, нецікаво. Нудьга Йванисі варити, бо куриться; нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом, бо не видко (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140).

3.Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину (Тарас Шевченко, I, 1953, 229); За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував (Марко Вовчок, I, 1955, 21); — Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з'являється нудьга за батьківщиною (Юрій Яновський, II, 1958, 67).
Нудьга бере (взяла, заїла і т. ін.) — про стан апатії, тривоги, суму у кого-небудь.

4. Те саме, що нудьгар. Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 316); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль. Він же своїм словом до серця і печінок добереться, а насмішкою не пожаліє ні батька, ні матері, ні старого, ні малого (Михайло Стельмах, II, 1962, 19).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:123-132x132.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hmymhl5o.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sm300x210_image-0001609.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нудьга-на-зимових-канікулах.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/37067/bio/ Нудьга Марина Николаевна]

[http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/5572/bio/ Надежда Нудьга]

[http://nperov.ru/soznanie/chto-nuzhno-delat-chtoby-ne-ispytyvat-chuvstva-skuki/ Как справиться с чувством скуки]

[http://letter.com.ua/aphorism/boredom1.php АФОРИЗМЫ ПРО СКУКУ]

[[Категорія:Ну]]

Нудьга

2013-10-28T07:43:28Z

Мар'яна:

Нудьга

2013-10-28T07:38:28Z

Мар'яна: /* Сучасні словники */

'''Нудьга, -ги, '''''ж. ''1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) '''Нудьга-чоловік'''. Скучный человѣкъ. ''Семен це нудьгачоловік. ''Міус. окр. См. '''Нуд, нудота. '''

==Сучасні словники==

Тлумачення, значення слова «Нудьга»:Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада. Богинь напав від чаду дур; Дим очі їв, лилися сльози, З нудьги скакали так, як кози (Іван Котляревський, I, 1952, 217); Та тут можна вмерти з нудьги! А ні полювань, ані бенкетів, ані танків! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 30); * Образно. Хтось зі зла шарпонув, здавалося, темну завісу, ніби зачинив двері за нелюбими гостями — і між стінами заворушилась нудьга (Степан Васильченко, II, 1959, 52).

2. Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до навколишнього, до своїх занять і т. ін. Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 66); * Образно. Вигнали нудьгу з села: — Нагулялася, доволі! — А тепер ця зайда, зла виє десь в снігу на полі (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 20);
// у знач. присудк. сл., з інфін. Нудно, нецікаво. Нудьга Йванисі варити, бо куриться; нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом, бо не видко (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140).

3.Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину (Тарас Шевченко, I, 1953, 229); За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував (Марко Вовчок, I, 1955, 21); — Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з'являється нудьга за батьківщиною (Юрій Яновський, II, 1958, 67).
Нудьга бере (взяла, заїла і т. ін.) — про стан апатії, тривоги, суму у кого-небудь.

4. Те саме, що нудьгар. Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 316); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль. Він же своїм словом до серця і печінок добереться, а насмішкою не пожаліє ні батька, ні матері, ні старого, ні малого (Михайло Стельмах, II, 1962, 19).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:123-132x132.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hmymhl5o.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sm300x210_image-0001609.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нудьга-на-зимових-канікулах.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/37067/bio/
http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/5572/bio/
[[Категорія:Ну]]

Нудьга

2013-10-28T07:36:50Z

Мар'яна: /* Див. також */

'''Нудьга, -ги, '''''ж. ''1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) '''Нудьга-чоловік'''. Скучный человѣкъ. ''Семен це нудьгачоловік. ''Міус. окр. См. '''Нуд, нудота. '''

==Сучасні словники==

Тлумачення, значення слова «Нудьга»:Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада. Богинь напав від чаду дур; Дим очі їв, лилися сльози, З нудьги скакали так, як кози (Іван Котляревський, I, 1952, 217); Та тут можна вмерти з нудьги! А ні полювань, ані бенкетів, ані танків! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 30); * Образно. Хтось зі зла шарпонув, здавалося, темну завісу, ніби зачинив двері за нелюбими гостями — і між стінами заворушилась нудьга (Степан Васильченко, II, 1959, 52).

2. Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до навколишнього, до своїх занять і т. ін. Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 66); * Образно. Вигнали нудьгу з села: — Нагулялася, доволі! — А тепер ця зайда, зла виє десь в снігу на полі (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 20);
// у знач. присудк. сл., з інфін. Нудно, нецікаво. Нудьга Йванисі варити, бо куриться; нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом, бо не видко (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140).

3.Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину (Тарас Шевченко, I, 1953, 229); За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував (Марко Вовчок, I, 1955, 21); — Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з'являється нудьга за батьківщиною (Юрій Яновський, II, 1958, 67).
Нудьга бере (взяла, заїла і т. ін.) — про стан апатії, тривоги, суму у кого-небудь. Час був зимній, безробітній. Дома брала кожного нудьга за саме серце (Нечуй-Левицький, III, 1956, 119); — Тут і без вас нудьга узяла, і печінки до серця, так і чую, як підступають, — сказав пан сотник та й схиливсь на руку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 159); [Мар'яна:] Якби ще не співала, то зовсім би заїла нудьга. А ви добренькі, спасибі вам, і не заглянете ніколи провідати (Степан Васильченко, III, 1960, 27); Нудьгу розважати (розважити, розганяти, розігнати, розгонити, розвіювати, розвіяти) — позбуватися нудьги, суму за допомогою розваг, веселощів. Перегодя одна дівчина почала пісні, до неї пристали другі дівчата й молодиці, розважаючи свою нудьгу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 97); От і давай Максим свою нудьгу розгонити: став горілку, як воду, дудлити (Панас Мирний, II, 1954, 122); Він ладен був зараз тюпашити куди завгодно, аби розвіяти свою нудьгу і неприємне смокчуче почуття, що давило його за серце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39).

4. Те саме, що нудьгар. Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 316); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль. Він же своїм словом до серця і печінок добереться, а насмішкою не пожаліє ні батька, ні матері, ні старого, ні малого (Михайло Стельмах, II, 1962, 19).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:123-132x132.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hmymhl5o.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sm300x210_image-0001609.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нудьга-на-зимових-канікулах.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/37067/bio/
http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/5572/bio/
[[Категорія:Ну]]

Нудьга

2013-10-28T07:34:21Z

Мар'яна: /* Див. також */

'''Нудьга, -ги, '''''ж. ''1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) '''Нудьга-чоловік'''. Скучный человѣкъ. ''Семен це нудьгачоловік. ''Міус. окр. См. '''Нуд, нудота. '''

==Сучасні словники==

Тлумачення, значення слова «Нудьга»:Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада. Богинь напав від чаду дур; Дим очі їв, лилися сльози, З нудьги скакали так, як кози (Іван Котляревський, I, 1952, 217); Та тут можна вмерти з нудьги! А ні полювань, ані бенкетів, ані танків! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 30); * Образно. Хтось зі зла шарпонув, здавалося, темну завісу, ніби зачинив двері за нелюбими гостями — і між стінами заворушилась нудьга (Степан Васильченко, II, 1959, 52).

2. Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до навколишнього, до своїх занять і т. ін. Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 66); * Образно. Вигнали нудьгу з села: — Нагулялася, доволі! — А тепер ця зайда, зла виє десь в снігу на полі (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 20);
// у знач. присудк. сл., з інфін. Нудно, нецікаво. Нудьга Йванисі варити, бо куриться; нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом, бо не видко (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140).

3.Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину (Тарас Шевченко, I, 1953, 229); За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував (Марко Вовчок, I, 1955, 21); — Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з'являється нудьга за батьківщиною (Юрій Яновський, II, 1958, 67).
Нудьга бере (взяла, заїла і т. ін.) — про стан апатії, тривоги, суму у кого-небудь. Час був зимній, безробітній. Дома брала кожного нудьга за саме серце (Нечуй-Левицький, III, 1956, 119); — Тут і без вас нудьга узяла, і печінки до серця, так і чую, як підступають, — сказав пан сотник та й схиливсь на руку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 159); [Мар'яна:] Якби ще не співала, то зовсім би заїла нудьга. А ви добренькі, спасибі вам, і не заглянете ніколи провідати (Степан Васильченко, III, 1960, 27); Нудьгу розважати (розважити, розганяти, розігнати, розгонити, розвіювати, розвіяти) — позбуватися нудьги, суму за допомогою розваг, веселощів. Перегодя одна дівчина почала пісні, до неї пристали другі дівчата й молодиці, розважаючи свою нудьгу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 97); От і давай Максим свою нудьгу розгонити: став горілку, як воду, дудлити (Панас Мирний, II, 1954, 122); Він ладен був зараз тюпашити куди завгодно, аби розвіяти свою нудьгу і неприємне смокчуче почуття, що давило його за серце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39).

4. Те саме, що нудьгар. Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 316); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль. Він же своїм словом до серця і печінок добереться, а насмішкою не пожаліє ні батька, ні матері, ні старого, ні малого (Михайло Стельмах, II, 1962, 19).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:123-132x132.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hmymhl5o.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sm300x210_image-0001609.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нудьга-на-зимових-канікулах.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/37067/bio/
[[Категорія:Ну]]

Нудьга

2013-10-28T07:29:49Z

Мар'яна: /* Сучасні словники */

'''Нудьга, -ги, '''''ж. ''1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) '''Нудьга-чоловік'''. Скучный человѣкъ. ''Семен це нудьгачоловік. ''Міус. окр. См. '''Нуд, нудота. '''

==Сучасні словники==

Тлумачення, значення слова «Нудьга»:Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада. Богинь напав від чаду дур; Дим очі їв, лилися сльози, З нудьги скакали так, як кози (Іван Котляревський, I, 1952, 217); Та тут можна вмерти з нудьги! А ні полювань, ані бенкетів, ані танків! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 30); * Образно. Хтось зі зла шарпонув, здавалося, темну завісу, ніби зачинив двері за нелюбими гостями — і між стінами заворушилась нудьга (Степан Васильченко, II, 1959, 52).

2. Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до навколишнього, до своїх занять і т. ін. Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 66); * Образно. Вигнали нудьгу з села: — Нагулялася, доволі! — А тепер ця зайда, зла виє десь в снігу на полі (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 20);
// у знач. присудк. сл., з інфін. Нудно, нецікаво. Нудьга Йванисі варити, бо куриться; нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом, бо не видко (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140).

3.Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину (Тарас Шевченко, I, 1953, 229); За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував (Марко Вовчок, I, 1955, 21); — Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з'являється нудьга за батьківщиною (Юрій Яновський, II, 1958, 67).
Нудьга бере (взяла, заїла і т. ін.) — про стан апатії, тривоги, суму у кого-небудь. Час був зимній, безробітній. Дома брала кожного нудьга за саме серце (Нечуй-Левицький, III, 1956, 119); — Тут і без вас нудьга узяла, і печінки до серця, так і чую, як підступають, — сказав пан сотник та й схиливсь на руку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 159); [Мар'яна:] Якби ще не співала, то зовсім би заїла нудьга. А ви добренькі, спасибі вам, і не заглянете ніколи провідати (Степан Васильченко, III, 1960, 27); Нудьгу розважати (розважити, розганяти, розігнати, розгонити, розвіювати, розвіяти) — позбуватися нудьги, суму за допомогою розваг, веселощів. Перегодя одна дівчина почала пісні, до неї пристали другі дівчата й молодиці, розважаючи свою нудьгу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 97); От і давай Максим свою нудьгу розгонити: став горілку, як воду, дудлити (Панас Мирний, II, 1954, 122); Він ладен був зараз тюпашити куди завгодно, аби розвіяти свою нудьгу і неприємне смокчуче почуття, що давило його за серце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39).

4. Те саме, що нудьгар. Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 316); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль. Він же своїм словом до серця і печінок добереться, а насмішкою не пожаліє ні батька, ні матері, ні старого, ні малого (Михайло Стельмах, II, 1962, 19).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:123-132x132.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hmymhl5o.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sm300x210_image-0001609.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нудьга-на-зимових-канікулах.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ну]]

Нудьга

2013-10-28T07:29:00Z

Мар'яна: /* Ілюстрації */

'''Нудьга, -ги, '''''ж. ''1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) '''Нудьга-чоловік'''. Скучный человѣкъ. ''Семен це нудьгачоловік. ''Міус. окр. См. '''Нуд, нудота. '''

==Сучасні словники==

Тлумачення, значення слова «Нудьга»:Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада. Богинь напав від чаду дур; Дим очі їв, лилися сльози, З нудьги скакали так, як кози (Іван Котляревський, I, 1952, 217); Та тут можна вмерти з нудьги! А ні полювань, ані бенкетів, ані танків! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 30); * Образно. Хтось зі зла шарпонув, здавалося, темну завісу, ніби зачинив двері за нелюбими гостями — і між стінами заворушилась нудьга (Степан Васильченко, II, 1959, 52).

2. Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до навколишнього, до своїх занять і т. ін. Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 66); * Образно. Вигнали нудьгу з села: — Нагулялася, доволі! — А тепер ця зайда, зла виє десь в снігу на полі (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 20);
// у знач. присудк. сл., з інфін. Нудно, нецікаво. Нудьга Йванисі варити, бо куриться; нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом, бо не видко (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140).

3. за ким — чим і без додатка. Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину (Тарас Шевченко, I, 1953, 229); За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував (Марко Вовчок, I, 1955, 21); — Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з'являється нудьга за батьківщиною (Юрій Яновський, II, 1958, 67).
Нудьга бере (взяла, заїла і т. ін.) — про стан апатії, тривоги, суму у кого-небудь. Час був зимній, безробітній. Дома брала кожного нудьга за саме серце (Нечуй-Левицький, III, 1956, 119); — Тут і без вас нудьга узяла, і печінки до серця, так і чую, як підступають, — сказав пан сотник та й схиливсь на руку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 159); [Мар'яна:] Якби ще не співала, то зовсім би заїла нудьга. А ви добренькі, спасибі вам, і не заглянете ніколи провідати (Степан Васильченко, III, 1960, 27); Нудьгу розважати (розважити, розганяти, розігнати, розгонити, розвіювати, розвіяти) — позбуватися нудьги, суму за допомогою розваг, веселощів. Перегодя одна дівчина почала пісні, до неї пристали другі дівчата й молодиці, розважаючи свою нудьгу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 97); От і давай Максим свою нудьгу розгонити: став горілку, як воду, дудлити (Панас Мирний, II, 1954, 122); Він ладен був зараз тюпашити куди завгодно, аби розвіяти свою нудьгу і неприємне смокчуче почуття, що давило його за серце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39).

4. перен., розм. Те саме, що нудьгар. Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 316); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль. Він же своїм словом до серця і печінок добереться, а насмішкою не пожаліє ні батька, ні матері, ні старого, ні малого (Михайло Стельмах, II, 1962, 19).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:123-132x132.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hmymhl5o.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sm300x210_image-0001609.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нудьга-на-зимових-канікулах.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ну]]

Файл:Нудьга-на-зимових-канікулах.jpg

2013-10-28T07:28:52Z

Мар'яна:

Файл:Sm300x210 image-0001609.jpg

2013-10-28T07:28:35Z

Мар'яна:

Файл:Hmymhl5o.jpg

2013-10-28T07:27:57Z

Мар'яна:

Файл:123-132x132.jpg

2013-10-28T07:27:26Z

Мар'яна:

Нудьга

2013-10-28T07:24:46Z

Мар'яна: /* Сучасні словники */

'''Нудьга, -ги, '''''ж. ''1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) '''Нудьга-чоловік'''. Скучный человѣкъ. ''Семен це нудьгачоловік. ''Міус. окр. См. '''Нуд, нудота. '''

==Сучасні словники==

Тлумачення, значення слова «Нудьга»:Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада. Богинь напав від чаду дур; Дим очі їв, лилися сльози, З нудьги скакали так, як кози (Іван Котляревський, I, 1952, 217); Та тут можна вмерти з нудьги! А ні полювань, ані бенкетів, ані танків! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144); Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 30); * Образно. Хтось зі зла шарпонув, здавалося, темну завісу, ніби зачинив двері за нелюбими гостями — і між стінами заворушилась нудьга (Степан Васильченко, II, 1959, 52).

2. Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до навколишнього, до своїх занять і т. ін. Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 66); * Образно. Вигнали нудьгу з села: — Нагулялася, доволі! — А тепер ця зайда, зла виє десь в снігу на полі (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 20);
// у знач. присудк. сл., з інфін. Нудно, нецікаво. Нудьга Йванисі варити, бо куриться; нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом, бо не видко (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140).

3. за ким — чим і без додатка. Стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину (Тарас Шевченко, I, 1953, 229); За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував (Марко Вовчок, I, 1955, 21); — Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з'являється нудьга за батьківщиною (Юрій Яновський, II, 1958, 67).
Нудьга бере (взяла, заїла і т. ін.) — про стан апатії, тривоги, суму у кого-небудь. Час був зимній, безробітній. Дома брала кожного нудьга за саме серце (Нечуй-Левицький, III, 1956, 119); — Тут і без вас нудьга узяла, і печінки до серця, так і чую, як підступають, — сказав пан сотник та й схиливсь на руку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 159); [Мар'яна:] Якби ще не співала, то зовсім би заїла нудьга. А ви добренькі, спасибі вам, і не заглянете ніколи провідати (Степан Васильченко, III, 1960, 27); Нудьгу розважати (розважити, розганяти, розігнати, розгонити, розвіювати, розвіяти) — позбуватися нудьги, суму за допомогою розваг, веселощів. Перегодя одна дівчина почала пісні, до неї пристали другі дівчата й молодиці, розважаючи свою нудьгу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 97); От і давай Максим свою нудьгу розгонити: став горілку, як воду, дудлити (Панас Мирний, II, 1954, 122); Він ладен був зараз тюпашити куди завгодно, аби розвіяти свою нудьгу і неприємне смокчуче почуття, що давило його за серце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39).

4. перен., розм. Те саме, що нудьгар. Нудьга за біду дочку оддав, а халепа на весіллі грав (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 316); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль. Він же своїм словом до серця і печінок добереться, а насмішкою не пожаліє ні батька, ні матері, ні старого, ні малого (Михайло Стельмах, II, 1962, 19).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ну]]

Нудьга

2013-10-28T07:21:01Z

Мар'яна:

'''Нудьга, -ги, '''''ж. ''1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) '''Нудьга-чоловік'''. Скучный человѣкъ. ''Семен це нудьгачоловік. ''Міус. окр. См. '''Нуд, нудота. '''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ну]]

Користувач:Мар'яна

2013-10-28T07:12:02Z

Мар'яна: /* Web сторінка */

[[Файл:Проценко_М.В.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Проценко Мар'яна Віталіївна
===Спеціальність===
Фізичне виховання
===Група===
ФВб-3-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
manka_oblegasia@bigmir.

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Мар'яна

2013-10-28T07:11:44Z

Мар'яна: /* Електронна пошта */

[[Файл:Проценко_М.В.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Проценко Мар'яна Віталіївна
===Спеціальність===
Фізичне виховання
===Група===
ФВб-3-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
manka_oblegasia@bigmir.

===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Мар'яна

2013-10-28T07:09:46Z

Мар'яна: /* Контакти */

[[Файл:Проценко_М.В.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Проценко Мар'яна Віталіївна
===Спеціальність===
Фізичне виховання
===Група===
ФВб-3-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
manka_oblegasia@bigmir.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Мар'яна

2013-10-28T07:08:47Z

Мар'яна: /* Загальні відомості */

[[Файл:Проценко_М.В.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Проценко Мар'яна Віталіївна
===Спеціальність===
Фізичне виховання
===Група===
ФВб-3-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Мар'яна

2013-10-28T07:05:41Z

Мар'яна:

[[Файл:Проценко_М.В.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Файл:Проценко М.В.jpg

2013-10-28T07:04:49Z

Мар'яна: Мар'яна завантажив нову версію «Файл:Проценко М.В.jpg»

Киринити

2013-10-28T07:00:00Z

Мар'яна:

'''Кири́нити, -ню, -ниш, '''''гл. ''1) Вскапывать, взрывать. Желех. 2) Приводить въ безпорядокъ. 8) Пачкать, марать. Желех.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Див. також==
Додаткові відомості
[[Категорія:Ки]]

Файл:Проценко М.В.jpg

2013-10-28T06:56:45Z

Мар'яна: Мар'яна завантажив нову версію «Файл:Проценко М.В.jpg»

Файл:Проценко М.В.jpg

2013-10-28T06:56:42Z

Мар'яна: Мар'яна завантажив нову версію «Файл:Проценко М.В.jpg»

Файл:Проценко М.В.jpg

2013-10-28T06:56:07Z

Мар'яна: Мар'яна завантажив нову версію «Файл:Проценко М.В.jpg»: Повернення до версії від 06:55, 28 жовтня 2013

Файл:Проценко М.В.jpg

2013-10-28T06:55:56Z

Мар'яна: Мар'яна завантажив нову версію «Файл:Проценко М.В.jpg»

Файл:Проценко М.В.jpg

2013-10-28T06:55:02Z

Мар'яна: Мар'яна завантажив нову версію «Файл:Проценко М.В.jpg»

Файл:Проценко М.В.jpg

2013-10-28T06:51:36Z

Мар'яна:

Користувач:Мар'яна

2013-10-28T06:50:21Z

Мар'яна:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===

===Спеціальність===

===Група===

==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:mail@domain.net назва посилання]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">ЛОГІН</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

Користувач:Мар'яна

2013-10-28T06:47:18Z

Мар'яна: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сто рінка студента}}