Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Мазур Наталія

2014-04-08T09:22:45Z

Мазур Наталія: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Портфоліо викладача}}

[[Файл:Photoicon.png|250px|thumb|Фото]]

 
==Загальні відомості==
наукова школа (для докторів)
===ПІБ===

===Посада, вчене звання, науковий ступінь===

===Освіта===
(назва навчального закладу, спеціальність, рік закінчення)

===Місце роботи===

===Тема дисертації===
(канд., докторська), рік захисту ПІБ (учня), тема дисертації, рік захисту 

==Наукові публікації==
===Підручники (список з посиланнями)===

===Статті (список з посиланнями )===

==Методичні матеріали==
Список з посиланнями
==Навчальні дисципліни (які викладає)==
Список (з посиланнями на навчальний портал та репозитарій (НМК))
==Магістратура==
Перелік тем магістерських робіт студентів
==Участь у міжнародних конференціях та форумах==
Список з посиланнями на сайти
==Участь у міжнародних та державних проектах==
Список з посиланнями на сайти
==Професійна сертифікація==
==Підвищення кваліфікації==
==Гранти та стажування==
==Електронні навчальні курси==

Ліпарь

2013-12-02T09:44:38Z

Мазур Наталія:

'''Ліпар(і), '''''м.

Ліпарі (італ. Lipari) — муніципалітет в Італії, у регіоні Сицилія, провінція Мессіна.

Ліпарі розташоване на відстані[1] близько 440 км на південний схід від Рима, 145 км на схід від Палермо, 65 км на північний захід від Мессіни.
Panorama di Lipari.jpg

Населення — 11 386 осіб (2010)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 24 серпня. Покровитель — San Bartolomeo.
Ліпарі — найбільший острів вулканічного архіпелагу Ліпарськие острова в Тірренськом море. Він розташований в 44 км. на північ від Сіцілії. На острові постійно проживає близько 11 тисяч чоловік, а в розпал туристичного сезону його населення збільшується до 20 тисяч чоловік. Не дивлячись на те, що Ліпарі — вулканічний острів, останнє виверження тут сталося більше 230 тисяч років назад. Столицею острова є місто Ліпарі, розташоване на східному побережжі. Окрім неї є чотири великі села — Пьянаконте, Кватропані, Аквакальда і Каннето. Попасти на Ліпарі можна за допомогою порома, який ходить з Неаполя через сіцілійське місто Мілаццо. У античні часи Ліпарі поряд з Сардінією був одним з небагатьох центрів торгівлі обсидіаном в Середземномор'ї — ця тверда вулканічна порода високо цінувалася за свою міцність і ріжучі властивості. Ймовірно, перші люди з'явилися на острові близько семи тисяч років назад — по місцевій легенді, назва Ліпарі відбувається від імені відважної воїна, що привів сюди людей з Кампанії. Грецькі колоністи з'явилися на острові в 580-м-коді року до н.е. - вони влаштувалися на території сучасного поселення Кастелло. Пізніше, в роки Пунічних воєн, Ліпарі став військово-морською базою карфагенян, а в 252-251-м-коді року до н.е. острів був завойований римлянами. У 3-м-коді столітті Ліпарі отримав статус єпархії — в головному кафедральному соборі острова з 6-го по 9-ій століття зберігалися мощі святого Варфоломея. А коли Сіцілію в 9-м-коді столітті захопили араби, мощі перевезли у Беневенто. Впродовж подальших століть влада на острові переходила з рук в руки — тут правили норманни, Гогенштауфени, династії Анжуйськая і Арагонськая. У 16-м-коді столітті на Ліпарі була побудована фортеця, що збереглася до наших днів. Вже в минулому столітті, в 1930-40-х роках, острів використовувався як місце заслання політичних увязнених, серед яких були Еміліо Луссу, Курцио Малапарте, Карло Росселлі, Джузеппе Гетті і Едда Муссоліні. Сьогодні головною пам'яткою Ліпарі є региональный археологический музей, в котором собраны древнейшие артефакты со времен античности, следы вулканической деятельности и палеонтологические коллекции со всего западного Средиземноморья.
...

Зміст

==Демографія==

Населення за роками:

Станом на 31 грудня 2010 року в Ліпарі офіційно проживало 788 іноземців з 49 країн, серед них 352 громадяни Євросоюзу та 50 громадян України[3].
Сусідні муніципалітети

Лені
Мальфа
Санта-Марина-Саліна

Галерея зображень
Див. також

Список муніципалітетів провінції Мессіна

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Panorama di Lipari.jpg|x140px]]

|}
==Медіа==
http://www.youtube.com/watch?v=QhX5WvGNu7I
==Див. також==
http://uk.hotels.com/de712892-am65536/accessible-path-of-travel-hotels-lipari-italy/

==Джерела та література==
Словопедія

==Зовнішні посилання==
http://slovopedia.org.ua/49/53403/358590.html

http://sum.in.ua/s/loskotaty
[[Категорія:Лі]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Лілія

2013-12-02T09:42:46Z

Мазур Наталія:

'''Лілія, -лії, '''''ж. ''= '''Лилея. '''
[[Категорія:Лі]]
==Сучасні словники==
'''Лі́лія''' (Lilium, українська народна назва ліле́я) — рід багаторічних цибулинних рослин родини лілійних.

'''Опис'''

Лілії — багаторічні цибулинні трави.

Цибулина склад листя.

Лілія лісова або саранка

Стебло є безпосереднім продовженням цибулини, вкрите листям — з листками, які локалізується в нижній частині.

Листки — лінійні, лінійно-ланцетовидні, овальні, чергові або розміщені кільцями.

Квітки двостатеві, складаються з 6 пелюсток, зібраних у китиці, іноді одиночних.

Плід — довгаста коробочка.

'''Види'''

Налічується понад 100 видів лілій, розповсюджених переважно в Північній півкулі у Євразії — здебільшого в лісах, подеколи горах, рідше в долинах; окремі ендемічні види зустрічаютья в горах Індії та на Філіппінах.

В Україні у дикорослому стані лише один вид — лілія лісова або саранка (Lilium martagon), росте у листяних і мішаних лісах.
У культурі

Про цю вишукану і горду квітку складено безліч легенд і міфів. Образ лілії, цінується за витончену красу, широко використовувався в декоративному мистецтві давнини, а також в середньовічній містичній літературі і мистецтві. У Древній Греції біла лілія вважалася квіткою богині Гери, що виникли з крапель її молока. Римляни шанували білу лілію як квітка Юнони і символ надії.

В християнській релігії лілія біла символізує чистоту і цнотливість, тому рослина традиційно зустрічається на мальованих зображеннях поруч з Богородицею і другими непорочними святими. Гілку лілій, починаючи з 3 доби Відродження, - безперечний елемент у сцені Благовіщення. Білу лілію бачимо на полотнах Да Вінчі, Боттічеллі, Росетті, Караваджо, Лоті та інших великих художників. Саме християнство сприяло поширенню цього виду в країнах Європи, оскільки наявність такої лілії було обов'язковим для середньовічних монастирських садів. Через Великобританію і Нідерланди лілія білосніжна потрапила в країни Америки.

Як відомо, українські живописці добре орієнтувалися в європейських та східних напрямках сакрального і світського мистецтва, деякі з художників навчалися в Італії чи Німеччині. Саме звідти прийшла традиція зображати білу лілію поруч з Богоматір'ю. Проте, мабуть, сама рослина на очі живописців не траплялося, тому на іконах малювали що завгодно, тільки не лілію. Найчастіше це була звичайна гілка з біленькими квіточками.

Лілія здавна відома людині. Так, середземноморський вид лілії білої вирощується як декоративна, лікарська та ефірно-олійна рослина з часів Стародавнього Єгипту й Ассирії, тобто більше 3 тисяч років. З цією ж метою її культивували в Стародавній Греції, Візантії та Римі.

Білу лілію іноді називають лілією лікарською через наявність у пелюстках ефірних олій, які використовуються в гомеопатії, а в обмеженій кількості - в парфумерії. Крім того, цибулини містять слизові речовини, вітаміни і цукор, мають сечогінну, пом'якшувальну і знеболювальну дію.

З XV століття інші європейські види лілії та їх садові форми поступово заповнюють сади і квітники. У першу чергу це досить невибаглива лілія помаранчева і схожа на неї лілія цибулиноносна, а також досить стійка лілія лісова. Зображення цих квіток зустрічається на картинах художників того часу, але значно рідше лілії білої.

У країнах Східної Азії місцеві види лілії високо цінували і культивували з XIII століття або навіть раніше. У цих краях досі використовуються як овочеві та лікарські рослини лілії ланцетолиста, або тигрова, золотиста, Генрі, Брауна, а в якості декоративних-лілії японська, прекрасна, довжин-ноцветковая і червонувата. Сибіряки збирали цибулини місцевих видів з харчовою і лікарською метою.

Лілії Китаю, Японії й азійської частини Росії почали з'являтися в європейських садах, в першу чергу Англії і Бельгії, в кінці XVIII століття. Протягом ста років сюди завезли до 30 видів. Багато з них (лілія Генрі, тигрова, прекрасна, золотиста, карликова, Уіллмотт) вирощуються й досі або використовуються у гібридизації для отримання кращих сортів.

Після відкриття Америки європейці познайомилися з цікавими і небаченими раніше ліліями. Ці незвичайні види (лілія леопардова, канадська, прекрасна) потрапляли в сади на своїй батьківщині й вивозилися в Європу, насамперед у Англію, Францію, Німеччину. Деякі з них збереглися дотепер в садовій культурі в незміненому вигляді.

З жалем доводиться констатувати, що привезені лілії, особливо екзотичні та декоративні, виявилися досить примхливими і заражалися вірусами. Тому в 80-ті роки XIX століття інтерес до них помітно вщух. Відкриття та масове поширення в Європі та Америці початку XX століття зовсім нових китайських видів з великими білими квітками - лілії королівської і Сарженти, що вирізнялися стійкістю, відродили інтерес до лілій і дали новий поштовх селекції.

Тривалий час у квітникарстві панували лілія довгоквіткова і тайваньська з білими квітками, а також різноманітніші за забарвленням форми лілій прекрасної і золотистої. З початком активної роботи з гібридизації в першій половині XX століття лілії поступово витісняються сортами, що виникли на їх основі.

Квітникарі-любителі і професіонали, які займаються ліліями, у багатьох країнах об'єднуються в спеціалізовані суспільства для обміну інформацією і посадковим матеріалом, а також для реєстрації та складання списків культивованих лілій. Зараз у світі зареєстровано 49 товариств любителів лілій в 13 країнах. Найвідомішим вважається Підкомітет з лілій при Королівському садівничому товаристві (Lily Committee of the Royal Horticultural Society) у Великобританії, який видає найповніший список зареєстрованих сортів. У СРСР Всесоюзна організація любителів лілій (ВОЛЛ) виникла в 1989 році.

У багатьох країнах світу лілія була і залишається незмінним атрибутом садівничої культури і широко використовується в озелененні. Видові лілії рекомендуються для так званих «диких садочків», які імітують куточки дикої природи.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Длорпавы.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лбтпа.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отрипв.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ьртип.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[https://www.google.com.ua/search?q=%D0%9B%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%8F&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=g9B0Uoi7H4Tx4QSdh4GQDA&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1339&bih=624 картинки]

[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53403/144618.html "Словопедія" словник іншомовних слів]

[http://sum.in.ua/s/lilija академічний словник]

[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=152556 словник орфографічних слів]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Ліжко

2013-12-02T09:41:22Z

Мазур Наталія:

==«Словарь української мови»==
'''Ліжко, -ка, '''''с. ''Кровать. ''По своєму ліжку простягай ніжку. ''Ном. № 9883. ''Гість лави не засидить, ліжка не залежить. ''Ном. № 11939. ''Не на ліжко, в домовину сиротою ляжу. ''Шевч. 27. Ум. '''Ліженько, ліжечко. '''''Пішов до ліженька, постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька. ''Чуб. V. 687.
[[Категорія:Лі]]
==Сучасні словники==

Лі́жко, -жка, м. (на) -жку, р. мн. -жок.

Тлумачення:

'''''Лі́жко – '''''1)призн. для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль.'' Господиня постелила Чернишеві на ліжку, а Козакову на долівці ''(Олесь Гончар, III, 1959, 16); 2)місце для спання; постіль.'' Я розстелю золоті шати, й на ліжку з трав і конвалій так солодко відпочивати вам буде'' (Володимир Сосюра, II, 1958, 394).

 Орфографічний словник української мови :лі́жко - іменник середнього роду.

 Словник синонімів :постіль, постеля, (морське) койка, ур. ложе, одр, р. одрина; (спільне, в тюрмі) нари, (в хаті) піл; д. ліжниця.

 Українсько-російський словник : кровать; постель; койка (в больнице, казарме и т.п.).

 Фразеологічний словник української мови : встава́ти (підво́дитися) / вста́ти (підвести́ся) з лі́жка. Починати одужувати після тяжкої хвороби. '' На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись ''(Марко Вовчок); прикува́ти / прико́вувати до лі́жка кого. Позбавити когось можливості рухатися, ходити (перев. про хворобу).'' Ще в дитинстві Леся Українка тяжко захворіла на туберкульоз, який прикував її на довгі місяці до ліжка'' (З журналу);

 Словар українського сленгу : Ліжко 1)''(-а) с.; шк.; жарт.'' Погана оцінка. Гра англ. слів bad - поганий і bed - ліжко.

<h3><center>Це цікаво знати!</center></h3>
<hr>
Із самого початку появи людини в цьому світі, її цікавило питання: ''де спати й на чому?'' Відповіді на нього були різноманітними, іноді безглуздими й смішними в нашому сьогоднішнім розумінні. Такий предмет меблів як ліжко , з'явився тільки в 15 столітті, а до цього йому передували різні оригінальні конструкції, за допомогою яких люди намагалися поспати. 
Наприклад, у древньому Єгипті, ліжка фараона й знаті ніколи не були горизонтальними. Узголів'я завжди був вище, тому сон проходив під певним кутом. М'яких подушок під голову, теж не існувало, відпочинок голові забезпечували дерев'яні підставки, які фіксували шию. Саме так і спали єгипетські фараони: напівлежачи, у блиску золота, срібла й слонової кістки, з яких виготовлялося ліжко . Але, простолюдини Єгипту могли спати в нормальному, у нашому розумінні, положенні. Їхнім ложем були прості матраци, набиті сіном або сухими листами. Спали на них, прямо на підлозі або на спеціальному піднесенні, зробленому з дощок або каменів. 
 Ліжка древнього Рима, звичайно, були бронзовими, з багатою обробкою. Спати на таких, мали право тільки патриції. Крім того, такі ліжка служили ще місцем відпочинку й бесід, на них же й виносили небіжчика з будинку. 
Древній Китай, довгий час, набагато випереджав Європу в плані відкриттів і корисних винаходів. Ліжка знатних китайців були зручні й мали спеціальну систему обігріву, не говорячи вже про центральне опалення всього будинку. 
А в північній Європі особисте ліжко , довгий час, була предметом розкоші. Часто, навіть ті громадяни, які могли дозволити собі мати слуг, спали разом з ними на одній ложі. Самі ліжка були дуже високими, піднімалися на них за допомогою стільця, або були й сходи. І так було аж до 19 століття. 
Оригінальні меблі були в середньовічній Німеччині. Заможні бюргери лягали спати в ліжка-шафи. Їхньою відмінною рисою були дверцята, які закривав тий хто спить. Очевидно, щоб людина не почувала себе небіжчиком, у дверцятах було невелике віконечко. Вважалося, що таке ліжко охороняє не тільки від нечистої сили, але й від мишей і бліх. 
В 19 столітті ліжка придбали звичайну для нас форму. Особи королівської крові спали на ліжках неймовірної ширини – це вважалося відмітним знаком їхньої величі й влади. Наприклад, у бельгійського принца Пилипа і його дружини було ліжко шириною в 3, 81 м і довжиною – 5, 79 м.

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:21636 original.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:De6c1d80c52c.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Dickens-bed.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:C4ad0-68083-5.jpg|x200px]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зозуля

2013-12-02T09:40:28Z

Мазур Наталія:

==Цікаві факти==
Опис

Зозуля має довге тіло — 40 см, крила — 22 см, закруглений хвіст (на кшталт сходинок) розміром 18 см. Хвіст майже дорівнює довжині гострого довгого крила і це ніби збільшує загальний розмір птаха. Вага зозулі — до 100 г (трохи більша за шпака).

Забарвлення переважно сіре. Особливістю зозулі є наявність статевого диморфізму. Самці мають спину та хвіст темно-сірі, горло, зоб, груди світло-сірі, інший бік пір'я білий з темною поперечною смугою, дзьоб чорнуватий, ноги короткі. Самки буроваті зверху, вохристий наліт на волі, спина іржаво-руда з широкими чорними і вузькими білими поперечними смугами. Через смугасте забарвлення зозулю часто приймають за яструба-гороб'ятника. Молоді птахи сіруваті зверху, руді з темною смугою по всьому тулубу.
Розповсюдження

Зозуля звичайна мешкає у Європі, північно-західній, тропічній та Південній Африці, Азії, окрім Аравійського півострова та півострова Індостан, півдня Індокитаю. В Україні — майже по всій території.

Місця існування, поширення

Зозуля живе у лісах, степах, лісостепах, у горах до 3000 м над рівнем моря. Птах перелітний. Зимує у Південній Африці, південному Китаї, островах Зондського архіпелагу.
Особливості поведінки та розмноження

Місце зимування залишає рано, проте до місць гніздувань пересувається поступово й не досить швидко, зазвичай у другій половині квітня. Спочатку прилітає самець. Він 2—3 дні облаштовується, вивчає територію, після чого починає кликати самку криками «ку-ку». Самка у відповідь видає звуки «клі-клі».

Зозулі звичайні своїх гнізд не будують і яєць не насиджують, виявляючи гніздовий паразитизм.

Живе в найрізноманітніших деревних насадженнях, а на півдні України — в очеретяних плавнях. Найчастіше її можна зустріти там, де гніздиться багато співочих пташок. Відомо близько 150 різних видів птахів, яким зозуля підкладає свої яйця. Це насамперед очеретянка, вільшанка, плиска, кропив'янка та інші дрібні співочі пташки. Зозулине яйце має вагу близько 3 г, тоді як у птахів її розмірів вага яйця становить 15 г. І не тільки за розміром і формою, а й за кольором воно схоже на яйце тієї пташки, в гніздо якої зозуля підкладає своє яйце.

Те, що зозуля надто схожа на яструба-гороб'ятника, дуже стає їй у пригоді. Шугаючим польотом над землею, вона лякає маленьких пташок, які злітають з своїх гнізд, відкриваючи їхнє розташування. Тим часом зозуля зазирає в кожен кущ, спускається на землю, відшукує гнізда потрібних їй пташок, щоб підкласти туди своє яйце. Інколи зозуля непомітно сидить десь на дереві, спостерігає, де пташки будують гнізда, щоб потім при відсутності господарів доповнити їхню кладку своїм яйцем. Поблизу сидить і самець, опустивши вниз крила і трохи піднявши вгору довгий, злегка розчепірений хвіст. Він нахиляється, хитає головою і, роздуваючи горло, не розкриваючи рота, співає свою шлюбну пісню: «ку-ку», «ку-ку». Крик самки при зустрічі з самцем подібний до «клі-клі-клі-клі», рідше вона приглушено регоче — «тюку-тюку-тюку-тюку-тюку». Період розмноження зозулі звичайної досить довгий, відбувається переважно з квітня по травень, але інколи аж по серпень. Яйця зозуля підкладає до птахів родини горобиних.

Зародок в яйці зозулі розвивається швидше, тому й зозуленя вилуплюється на 1—3 дні раніше. Пташеня зозулі вилуплюється на 12 день і важить 3 гр. І ось, ще зовсім маленьке, сліпе зозуленя, якнайзручніше влаштувавшись і підкоряючись інстинкту (у пташеняти на спині є спеціальні рецептори), викидає з гнізда інших пташенят або ж яєчка, якщо пташенята ще не вилупились. Тому названі батьки вигодовують його одного. Та з усім виводком вони і не впоралися б, адже зозуленя дуже ненажерливе. На четвертий день після вилуплення його вага збільшується у 5 разів. Через 20 днів, ще не вміючи літати, зозуленя виходить з гнізда, але ще місяць птахи піклуються про нього, знаходять і годують, хоч іноді доводиться сідати на спину пташеняті, щоб дотягтися до його дзьоба.

Насправді ж зозуля підкладає яйця в чужі гнізда зовсім не через легковажність. Це пристосування пов'язане з особливостями її життя. Вона не може сама насиджувати пташенят, бо несе яйця не відразу, як інші птахи, а з інтервалом у 1—3 дні. У період відкладання яєць вона встигає відкласти 20 і навіть до 26 яєць. Оскільки розвиток зародка закінчується через 11—12 днів, неможливо було б і насиджувати кожне яйце і годувати пташеня окремо. Вільна від клопоту в будуванні гнізда й насиджуванні яєчок, зозуля летить туди, де є багато шкідників лісу.

Зозуля перестає кувати, коли нікуди вже підкладати яйця, бо і відповідні птахи перестають їх відкладати. У вирій на зиму зозулі починають відлітати ще влітку поодинці, а далі вже летять невеликими зграйками. Спочатку відлітають старі птахи, а потім молоді.

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Synvel cikave m 222.jpeg|x140px]]

|}

==Медіа==
http://www.youtube.com/watch?v=SSR7zTGUNys
==Див. також==

==Джерела та література==
Вікіпедія
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Заєць

2013-12-02T09:39:28Z

Мазур Наталія:

'''Заєць зайця, '''''м. ''1) Заяцъ. ''Бігає, як солоний заєць. ''Ном. № 6677. ''Боїться, щоб йому заєць дороги не перебіг. ''Ном. № 303. 2) Названіе вола съ прямыми толстыми и приподнятыми вверхъ рогами. К. С 1898. VII. 44. 8) Дѣтскія игры: а) охотники охотятся за зайцемъ. Ив. 60. б) то-же, что и '''сіра кішка'''. Ив. 47. Ум. '''Зайчик, зайчичок, заїнько. '''''Зайчичокстрибайчичок обгризує молоді пагонці на вишнях. ''О. 1861. V. 74.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
'''За́єць''' (Lepus) — рід ссавців родини зайцевих (або зайців, Leporidae). Рід містить близько 30 видів осіб, поширених у всьому світі, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.

Зайці живуть поодинці або парами. На відміну від кроликів, зайці не риють нір, а споруджують гнізда в невеликих ямках. Зайченята народжуються розвиненими, з хутром і розплющеними очима, і мати залишається з ними всього 5-6 днів, а потім лише іноді відвідує їх, через що багато зайченят гине від ворогів. Зір зайців слабкий, нюх добрий, слух чудовий; беззахисність стосовно численних ворогів (людина, хижі ссавці і птахи) робить їх украй боязливими; проте, переконавшись у своїй безпеці, зайці стають іноді украй зухвалими.

Навесні самці запекло змагаються за самок: встають на задні лапи і б'ють один одного передніми. При цьому вони сміливішають, і тоді їх часто можна побачити.

'''Зайці в Україні'''

На території України поширені два види:
Заєць сірий, або заєць європейський, або русак (Lepus europaeus) — відносно звичайний,
Заєць білий, або заєць-білик, або біляк (Lepus timidus) - рідкісний в межах України.

Обидва ці види є традиційними об'єктами полювання і у більшості регіонів - головними з них. У зв'язку з малою чисельністю в Україні зайця білого цей вид внесено до Червоної книги України, проте в зимовий час, коли проводяться полювання, ці два види слабко розрізняються у польових умовах.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:18645-oboi-zayats.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lepus_timidus_hunting_ukraine.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ninishni_zayci_duzhe_zminili_svoyi_povadki_1294150417.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ерабфж.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==

https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B7%D0%B0%D1%94%D1%86%D1%8C&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=Ed10UuvhC4ft4gSroYGABA&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1339&bih=624 картинки

http://sum.in.ua/s/zajecj академічний тлумчний словник

http://slovopedia.org.ua/49/53399/357571.html орфографічний словник "Словопедія"

http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/словник-українська-англійська/заєць переклад слова з української на англійську
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Користувач:Біленко Альонка

2013-12-02T09:35:25Z

Мазур Наталія: /* Слова, що додав або дода(ла) */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Біленко Альона Олексіївна
===Спеціальність===
Філологи іноземної мови
===Група===
Фін(б) 1-13-4 0д
==Контакти==
098-905-03-44
==Слова, що додав(ла)==
[[Півпарубок]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Півпарубок

2013-12-02T09:34:31Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Півпа́рубок, -бка, '''''м. ''Подростокъ, парнишка. ''Гайдамаки понад яром з шляху повернули, наганяють півпарубка. ''Шевч. 176.
==Сучасні словники==
'''Тлумачення слова у сучасних словниках'''
===[http://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F&action=edit УСЕ (Академічний тлумачний словник)]===
ПІВПАРУБОК, бка, чол., розм. Хлопець-підліток. Гайдамаки понад яром З шляху повернули. Наганяють півпаробка [півпарубка]. Хлопець у свитині Полатаній, у постолах; На плечах торбина (Тарас Шевченко, I, 1963, 116); Докія не помітила, як Дмитро з півпарубка парубком став (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 46).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Junior.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гардероб-парня-подростка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Подросток1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|AlnMKJFSwGU}}

==Джерела та література==
[http://slovopedia.org.ua/29/53407/18155.html Словопедія]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Користувач:Оля Гриценко

2013-12-02T09:33:18Z

Мазур Наталія: /* Слова, що додав(ла) */

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
===ПІБ===
Гриценко Ольга Анатоліївна
===Спеціальність===
Іноземна філологія
===Група===
ФІНб1-13-4.0д

==Слова, що додав(ла)==
[[Пласт]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Пласт

2013-12-02T09:32:47Z

Мазур Наталія:

'''Пласт, -ту, '''''м. ''Слой. Шух. І. 171, 176.
1. Суцільний шар якої-небудь однорідної маси. Прокопали [брати] широкий пласт глини і до каменюк докопались (Олекса Стороженко, I, 1957, 49); Це пустеля молода, під пластами наносного піску тут родюча земля похована (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 112);
// у знач. присл. пластом, пластами. У вигляді такого суцільного шару, таких суцільних шарів однорідної маси. Рани загоїлись, але шкіра злущувалась, сходила пластами (Олесь Донченко, V, 1957, 489); * Образно. Вчорашнє — ніби сон, що випурхнув з очей. Як луки навесні ховаються під мулом, Так вкриється воно пластами днів, ночей (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 29);
// Горизонтальна ущільнена маса осадової гірської породи. Середня потужність рудних пластів здебільшого дорівнює 6—12 метрам (Наука і життя, 8, 1959, 7); Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 287); Вугільний пласт; Нафтовий пласт;
// тільки мн., діал. Пластівці (снігу). Замерзле болото вкривалося пластами білого снігу, що злегка укладався в грубу верству (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 3).
♦ Лежати (лягти, витягатися, витягтися і т. ін.) пластом (як пласт) — лежати нерухомо, не в силі поворухнутися. Дід Омелько так заслаб від побоїв, що лежав пластом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 122); Бухнув [Павло] на піл, лицем у подушку, приглушено застогнав, витягся як пласт, — заснув, чи що? (Костянтин Гордієнко, Чужу пигу.., 1947, 126).

2. Скиба ґрунту, піднята плугом за один раз. Найкраще насінну капусту садити по обороту пласта (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 284); Оранка поля з оборотом пласта.
Піднімати (підняти) пласт (пласти) — орати переліг, цілину. Орали [колгоспники] на зяб, піднімали пласт багаторічних трав, щоб посіяти по ньому озимину (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 31); Восени вріжуть дерева, розкорчують пні і чагарники, піднімуть пласт торфянища, щоб наступного року засіяти його (Хлібороб України, 9, 1966, 10).

3. перен. Однорідна за певною ознакою складова частина чогось. В ліричній поезії Максима Рильського.. можна окреслити.. кілька художніх пластів (Не ілюстрація.., 1967, 106); Визрівання художника можливе тільки через пізнання життя, коли художник розробляє свій соціальний пласт .

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Спати.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грунт.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|qH3HFH9dqx4}}

[[Категорія:Пл]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Пласт

2013-12-02T09:32:22Z

Мазур Наталія:

Користувач:Щербатюк Паула

2013-12-02T09:29:32Z

Мазур Наталія:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Щербатюк Паула Петрівна
===Спеціальність===
Філологія німецька
===Група===
ФІНб-1-13-4.0д
==Контакти==
rudenko4@mail.ru
==Слова, що додала==
[[Прірва]]

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Бджола

2013-12-02T09:27:39Z

Мазур Наталія:

'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']
*'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).
*'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).
*'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).
*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).

[http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|vkCh6qaUyNU}}
{{#ev:youtube|r2I4frJ1sfY}}

==Див. також==
*[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].
*:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.
*:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.
*:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії
*[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна],
*[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія

[[Категорія:Бд]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Назва підрозділу]]

Користувач:Лихицька Катерина

2013-12-02T07:39:14Z

Мазур Наталія:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальна інформація==
===Прізвище Імя По-батькові===
Лихицька Катерина Олександрівна
===Спеціальність===
філологія іноземна
===група===
ФІН(б)-1-13-4.0д
==Слова, що додавала==
[[]]

[[]]

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Користувач:Дудар Олена

2013-12-02T07:38:16Z

Мазур Наталія:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
==Загальна інформація==
===ПІП===
Дудар Олена Олександрівна
===Спеціальність===
Філологія іноземна
===Група===
ФІНб-1-13-4.0д
==Слова, що додала==
[[ ]]

[[ ]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Користувач:Дудар Олена

2013-12-02T07:37:38Z

Мазур Наталія:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
==Загальна інформація==
===ПІП===
Дудар Олена Олександрівна
===Спеціальність===
Філологія іноземна
===Група===
ФІНб-1-13-4.0д
==Слова, що додала==
[[ ]]
[[ ]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Бджола

2013-12-02T07:35:38Z

Мазур Наталія:

'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.

==Сучасні словники==
[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']
*'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).
*'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).
*'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).
*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).

[http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола'''], и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Honeybee 01.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Honeybee 05.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Honeybee 06.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:34a259e73a5273ae6b4b150a604ea87a.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
*[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].
*:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.
*:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.
*:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії
*[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна],
*[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія

[[Категорія:Бд]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Назва підрозділу]]

П’ята

2013-12-02T07:34:55Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''П’ята, -ти, '''''ж. ''Пята, пятка. ''Находилася, аж на п’яти не стану, так болять. ''Кіев. у. ''Видні п’яти і пальці, де ступить, босої ноги слід пише. ''Дума. '''П’ятами накивати'''. Убѣжать. ''П’ятами з Трої накивав. ''Котл. Ен. І. 5. ''І той панові Хмельницькому ще й голими п’ятами накивав. ''АД. II. 27.

Бджола

2013-12-02T07:21:24Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.

==Сучасні словники==
====[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола-Фразеологічний словник української мови''']====
*'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).
*'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).
*'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).
*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).

====[http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола-Академічний тлумачний словник української мови''']====
И, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:258431.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bdjola222.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|fYvVO0qoEvY}}
{{#ev:youtube|qTxilMCakSc}}
==Цікаві факти==
*Засобом спілкування гуртових бджіл є, так звані, «танці». Повертаючись після розвідки у вулик, бджола виконує певні умовні рухи — «танцює». За цими рухами інші бджоли дізнаються про те, в якому напрямку і на якій приблизно відстані від вулика знаходиться медоносне місце. Ця мова «танців» відзначається високою досконалістю та умовністю.
*Хоча бджіл може бути тисячі на пасіці, вони ніколи не стикаються між собою.
*Якщо бджолу застав дощ, то вона має здатність ухилятися від падаючих крапель і все одно встигає безпечно повернутися додому.
*Для отримання 1 кілограма меду бджілкам потрібно відвідати приблизно 10 млн квітів.
*Бджола в змозі тягти вагу в 310 разів важче себе.
*Перед смертю бджілка відлітає від пасіки і там помирає, щоб уникнути антисанітарії.
*Молода матка вилітає до 3 разів з вулика,в цей час бджоли намагаються як найбільше вивести трутнів. А коли іде медозбор трутнів виганяють на крайні рамки.
==Див. також==
*[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].
*:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.
*:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.
*:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії
*[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна],
*[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія
*[http://letok.narod.ru/knigi.html Пчёлы и литература]

[[Категорія:Бд]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут сусспільства]]

Бджола

2013-12-02T07:19:11Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Бджола, -ли,''' ''ж.'' 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. ''Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі.'' О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. Ум. '''Бджілка, бджілонька, бджілочка.''' ''Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.'' Чуб. V. 469.

==Сучасні словники==
====[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола-Фразеологічний словник української мови''']====
*'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).
*'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).
*'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).
*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).

====[http://sum.in.ua/s/bdzhola '''Бджола-Академічний тлумачний словник української мови''']====
И, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (Нечуй-Левицький, III, 1956, 278); Він товкся в саду зранку й до ночі, як та молода бджола (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 244).

==Ілюстрації==
{|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:258431.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C:\Users\Александр\Desktop\DSC00908_fhdr.jpg]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bdjola222.jpg|x140px]]|}
|}
==Медіа==
{{#ev:youtube|fYvVO0qoEvY}}
{{#ev:youtube|qTxilMCakSc}}
==Цікаві факти==
*Засобом спілкування гуртових бджіл є, так звані, «танці». Повертаючись після розвідки у вулик, бджола виконує певні умовні рухи — «танцює». За цими рухами інші бджоли дізнаються про те, в якому напрямку і на якій приблизно відстані від вулика знаходиться медоносне місце. Ця мова «танців» відзначається високою досконалістю та умовністю.
*Хоча бджіл може бути тисячі на пасіці, вони ніколи не стикаються між собою.
*Якщо бджолу застав дощ, то вона має здатність ухилятися від падаючих крапель і все одно встигає безпечно повернутися додому.
*Для отримання 1 кілограма меду бджілкам потрібно відвідати приблизно 10 млн квітів.
*Бджола в змозі тягти вагу в 310 разів важче себе.
*Перед смертю бджілка відлітає від пасіки і там помирає, щоб уникнути антисанітарії.
*Молода матка вилітає до 3 разів з вулика,в цей час бджоли намагаються як найбільше вивести трутнів. А коли іде медозбор трутнів виганяють на крайні рамки.
==Див. також==
*[http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr72.htm БДЖОЛА (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів)].
*:Складені у Візантії збірки афоризмів під назвою «Бджола» перекладено було з грецької мови вже у XII — XIII ст. на території Київської або Галицької землі. Впродовж XII — XVII ст. «Бджола» мала величезну популярність, була улюбленою книгою, широко цитувалась письменниками й мислителями.
*:У книгосховищах України та Росії зберігається значна кількість рукописних списків. Збірка велика за обсягом. Вона складається з понад 70 статей або ж розділів (слів) та містить близько 2,5 тис. висловів на різноманітні теми — античних письменників та філософів, отців християнської Церкви, фрагментів зі Святого Письма, історичних діячів та анонімних авторів. Увесь зміст «Бджоли» відповідає на конче актуальне питання: як жити в цім світі? Знайомство з цією книгою формувало в читача філософсько-етичну свідомість, розсувало світоглядний обрій, навчало чіткого, логічного мислення, лаконічності думки.
*:Афоризми, що містяться у «Бджолі», не обов’язково належать тим, чиє ім’я зазначено у заголовку кожного з них. Численні переписувачі та перекладачі з грецької спотворювали імена авторів так, що їх досить важко ідентифікувати. Деякі вислови приписано іншим авторам.
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%28%D1%80%D1%96%D0%B4%29 Бджола (рід)], матеріал з Вікіпедії
*[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet4.html Бджола медоносна],
*[http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/tsikavi-fakti-pro-tvarin-bgoly Бджола], матеріали з сайту Екологія
*[http://letok.narod.ru/knigi.html Пчёлы и литература]

[[Категорія:Бд]]

Черінь

2013-12-01T21:54:03Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Черінь, -ня, '''''м. ''и ''ж. ''1) Подъ печи. Рудч. Ск. І. 134. ''Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь''.... Мнж. 117. 2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между коміном и стѣной). Вас. 194. ''Як черінь гарячий, так треба насипать жита, щоб сохло. ''Козелец. у. 3) Полъ гончарной печи, покрывающій своды. Вас. 180. 4) Значительное пространство, покрытое чѣмъ-нибудь. ''Надибала цілу черінь грибів. ''Борз. у. 5) '''Черінем сіли'''. Въ кружокъ сѣли? Ном. № 14030. ''Чумаки сіли черінем полуднати. ''(К. 11. Михальчукъ).

==Сучасні словники==
1. Нижня площина, дно печі, де горять дрова — тут випікають хліб, варять різні страви.

2. Площина над зводом печі (між комином і стіною) - тут сплять, сушать зерно, різні трави тощо.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Черін.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Че]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Лайка

2013-12-01T21:52:53Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Лайка, -ки, '''''ж. ''Брань, ругань. ''Лайка не бійка. ''Ном. № 3807. ''Не було між ними не тілько бійки, та й ніякої лайки. ''Кв. І. 4.

==Сучасні словники==
Омонім слова "Лайка".

Лайка — загальна назва порід мисливських собак північної лісової зони Європи і Азії, а також перша жива істота, виведена на орбіту Землі.

Лайка має голову клиноподібної форми, стоячі загострені вуха, загнутий кільцем хвіст, її зріст в загривку від 38 до 63 сантиметрів. Шерсть пряма, підшерсток густий, забарвлення варіюється залежно від породної групи. Лайки поширені не тільки в нашій країні. Значна кількість їх породних груп була виведена за кордоном, в основному в Скандинавських країнах. Лайки використовуються для полювання на ведмедів, хутрових звірів (білок, соболів, куниць і т. д.), на копитних тварин (лосів і т. д.), на лісову і водоплавну дичину. Розшукавши звіра чи птицю, лайка привертає їх увагу гавкотом і затримує до моменту приходу мисливця. Звіра чи птицю, що тікає, переслідує мовчки. На основі лайок, з якими з давніх часів полювали корінні народи північних лісів, в Росії і Скандинавії був виведений ряд стандартних порід.
Сибірська лайка (Хаскі) (Siberian Husky)

Husky (хаскі)-в перекладі з англійської означає лайка. Сибірська Хаскі — сильна, компактна, робоча собака. Родом з Сибіру, перші Хаскі були завезені на Аляску в 1909 році. Протягом століть їх використовував чукотський народ, щоб тягнути сани і для виконання функції охоронців. Сибірські Хаскі здатні до перевезення тяжких вантажів, володіють великою витривалістю. Ці собаки були доставлені хутряними торговцями до Північної Америки для санних гонок. У 1925 році епідемія дифтерії в місті Ном, на Алясці сконцентрувала національну увагу на Сибірських Хаскі через те, що багато собак доставляли медичну допомогу в постраждалі міста. Ця подія і допомогла популяризувати породу.

Різні відмітини на голові є спільною особливістю, що не зустрічається у інших порід. Очі мигдалеподібної форми, помірно розділені й розташовані навскіс. Загальновідомою помилкою є те, що всі сибірські Хаскі мають блакитні очі. Вони можуть мати очі: блакитні, коричневі, бурштинові, або такі комбінації: райдужна оболонка забарвлена відразу в два кольори — частина блакитна, а частина коричнева, так звані parti-eyed або одне око блакитне, а інше — коричневе- bi-eyed. Лапи Хаскі іноді називають великими «сніжними черевиками» — так як у цього собаки між пальцями є шерсть для комфортного руху на льоду. Вуха цієї лайки встановлені високо і близько розташовані, хвіст у формі серпа. Сибірська Хаскі має густий, м'який підшерсток і жорстке, пряме волосся.

Цей пес здатен витримувати дуже низькі температури, від -50 до -60 градусів С. Ці собаки добрі і грайливі, дуже ніжно ставляться до членів сім'ї. Зріст: пси 53-60 см. Суки 51-56 см. Вага:пси 20,5 -27 кг. Суки 16-22,5 кг. Тривалість життя Близько 12-15 років. Визнання породи CKC, FCI, AKC, UKC, KCGB, CKC, ANKC, NKC, NZKC, APRI, ACR СКС, FCI, АКС, UKC, KCGB, СКС, ANKC, NKC, NZKC, APRI, ACR
Карело-фінська лайка (Karelo-Finnish Laika)

Предки фінів з давніх часів розводили красивих, рухливих мисливських собак, які надалі були названі Суоменпістікорва — фінською пташиною лайкою (зараз це фінський шпіц). Карело-фінська ж лайка була створена наприкінці 50-х років у Ленінграді та Москві. Піком розвитку породи були 50-ті — початок 60-х і кінець 70-х років. Висота у холці у псів 42-48 сантиметрів, у сук 40-46 сантиметрів. Карело-фінська лайка дуже збудлива,рухлива і азартна. Довжина черепа тварини дорівнює або трохи більша ніж його ширина. Хвіст закручений кільцем або в тугому завитку. Забарвлення руде всіх відтінків (блідо-рудий — небажаний). Забарвлення не однотонне, нижні частини тулуба і хвоста завжди світліші ніж спина і голова. Допускаються білі відмітини і плями на грудях, животі, кінчику хвоста і на ногах, чорна маска на морді, окремі чорні волоски на спині і верхній стороні хвоста. Карело-фінська лайка - найдрібніша з усіх порід Російських лайок, невеликого зросту, міцна і рухома. Собаки цієї породи вимагають м'якого звернення, дуже образливі, не переносять побоїв. Карело-фінська лайка служить для видобутку дрібних хутрових звірів і птахів. Володіє виключно тонким слухом, що дозволяє ефективно працювати з боровою дичиною, білкою і куницею. Відомі випадки використання карело-фінської лайки для полювання на копитних і ведмедя.
Фінська лайка (Finnish spitz)

Дрібна фінська лайка яскраво-рудого забарвлення здавна відома фінським мисливцям. У минулому столітті вона була звичайною дворовою собакою сільських жителів Фінляндії, особливо її північних районів. З такими собаками полювали на дрібних хутрових звірів і борову дичину. Сучасний тип фінської лайки почав створюватися з кінця 20-х років 20 сторіччя і остаточно сформувався в 50-х роках. Фінська лайка - невелика, суха, легка, дуже жива і рухома собака. Висота псів у загривку 44-50 сантиметрів, сук 39-45 сантиметрів. Найбільш бажаний зріст для псів 46-47 сантиметрів, для сук 42-43 сантиметри.

Для цього фінського шпіца типовим є яскраво-руде або жовтувато-коричневе забарвлення. Білі відмітини, що зустрічаються у фінських лайок у вигляді дрібних плям, допускаються на грудці і пальцях лап. Вуха невеликі, дуже рухливі, поставлені хоча і високо, але широкувато. Хвіст у фінської лайки кільцем. Стандартом фінської лайки вважається такий завиток хвоста: від основи він загинається вперед до голови, потім вниз і назад, досягаючи кінцем боку стегна. Фінські лайки часто прихильні до свого власника й недовірливі до незнайомих. Вони люблять свободу, дуже образливі і не терплять грубого ставлення до себе. Жорстоко покарана хоча б раз, фінська лайка стає полохливою і боїться господаря. З фінською лайкою можна полювати на багато видів звірів і птахів, але найкраще вони працюють з боровою дичиною. Істотні недоліки породи - багато з них неохоче йдуть у воду і бувають надмірно збудливі.
Карельська ведмежа лайка (Karelian Bear Dog)

Облік собак цієї породи у Фінляндії почався з 1936 р. Як порода карельська ведмежа лайка була офіційно визнана скандинавськими клубами і FCI (Міжнародною кінологічної організацією) у 1946 році. Зовні карельська ведмежа лайка дуже схожа на російсько-європейську. Ця схожість не є випадковою, так як початковим матеріалом для створення фінськими кінологами карельської ведмежої лайки послужили лайки з Карелії. Карельська ведмежа лайка — собака середнього зросту, міцної статури, сильна і смілива. Висота псів у загривку 54-60 сантиметрів, сук 49-55 сантиметрів. Забарвлення чорне, зазвичай з білими плямами і мітками на голові, шиї, грудці, животі і ногах. Стандартом допускаються біле з чорним, сіре і сіро-рябе забарвлення. Голова карельської ведмежої лайки за формою нагадує тупий конус. Вуха середнього розміру, поставлені широко і з невеликим нахилом вперед. Погляд насторожений, часто палаючий.
Безхвоста карельська ведмежа лайка (Карельська ведмежа собака)

Раніше з найкращими представниками цієї породи полювали на ведмедя, від чого і пішла назва породи. Добре розвинений тулуб по довжині дещо більший ніж висота в загривку. Кінцівки сухі і міцні. Суглоби задніх кінцівок дещо випрямлені. Хвіст кільцем загнутий на спину або притиснутий до стегна.

Серед карельських ведмежих лайок зустрічаються собаки безхвості і майже безхвості, з хвостом завдовжки 4-5 сантиметрів, що нагадує рисячий. Кількість цуценят, які народжуються безхвостими, досить велика і складає 10-15%. Куцехвостість поки що допускається стандартом цієї породи, хоча і вважається небажаною. Шерсть карельської ведмежої лайки, утворена густим, м'яким підшерстям і довшою, грубуватою шерстю, прилегла. Для карельської ведмежої лайки характерні сміливість, збудливість і впертість. До власників ці собаки зазвичай налаштовані дружньо і віддані їм. Карельська ведмежа лайка агресивна до інших собак і часто вступає в бійки. Тому з цими собаками полюють поодинці. За мисливськими властивостями карельська ведмежа лайка є типовою звіровою собакою. Вона підтримує тісний контакт з мисливцем і не тікає занадто далеко під час переслідування звіра.
Норботтенська лайка (Norrbottenspets)

Свою назву ця порода отримала від найменування північної шведської провінції Норботтен, де цих лайок здавна тримали сільські жителі і використовували їх на полюванні. Норботтенська лайка, очевидно, найдрібніша серед усіх порід мисливських лайок. Це дуже жива, рухлива, суха і легка собака. Ідеальна висота в загривку для псів 44 сантиметри, для сук 41 сантиметр. Для отримання собакою вищої оцінки допускаються відхилення від ідеальної висоти в загривку в межах + / — 2 сантиметри. Бажане забарвлення норботтенської лайки - білий зі світло-жовтими або темно-рудими плямами. Допускається й інше забарвлення, хоча воно менш бажане. Погляд у норботтенської лайки уважний і насторожений. Хвіст загнутий кільцем на спину або притиснутий до стегна. У породі зустрічаються безхвості собаки. Стандартом вони допускаються, але небажані. Шерсть середньої довжини прилеглого типу. Норботтенська лайка енергійна і смілива, дружелюбно відноситься до людини. Використовують цю лайку для полювання на птицю.
Норвезька сіра лосина лайка (Norwegian Elkhound)

Очевидно, це одна з найстаріших скандинавських порід мисливських лайок. На виставці норвезькі лосині лайки вперше були показані в Норвегії в 1879 р. Незабаром цю породу офіційно визнали норвезький і шведський кінологічні клуби. Норвезька лосина лайка - збита, міцна собака трохи нижче середнього зросту. Ідеальна висота в холці для псів 52 сантиметрів, для сук 49 сантиметрів. Шерсть пишна. Забарвлення зонарно-сіре із слабким охристим відтінком і з чорними вершинами. Поперек тулуба, за лопатками, добре виражена неширока світловата смуга. Морда і вуха собаки темні. Стандарт породи висуває суворі вимоги до окрасу. Всі відхилення від сірого забарвлення, як і надміру темний або надміру світлий сірі забарвлення, а також жовті і білі плями й відмітини не допускаються. Морда у норвезької лосиної лайки не довга, біля основи досить широка, рівномірно звужується до кінця, не загострена. Вуха загострені, поставлені високо, порівняно невеликі. Їх висота трохи перевищує ширину біля основи. Норвезька лосина лайка — смілива і спокійна собака, без надмірної агресивності, але при нападі вміє постояти за себе і не буває заляканою. У спілкуванні з людиною проявляє дивовижне поєднання незалежності і прихильності до господаря. Собаки цієї породи кмітливі і чутливі як до ласки і похвали, так і до покарання. Одна з особливостей сірої норвезької лосиної лайки — відсутність у неї специфічного собачого запаху. З собаками норвезької лосиної лайки можна полювати на різноманітну дичину: лося, ведмедя, рись, на дрібних хутрових звірів і птицю. Зараз з ними полюють тільки на лосів. Цих лайок, завдяки їх спокійному характеру, можна застосовувати на полюванні в парі і навіть полювати з декількома собаками.
Чорна норвезька лосина лайка (Norwegian Elkhound black)

Крім широко відомої і дуже популярної норвезької лосиної лайки сірого забарвлення, яку в Скандинавії зазвичай називають Elghund (елькхунд), а в інших країнах Norwegian Elk-hound, в Норвегії є лайка чорного забарвлення, яку використовують для полювання на лосів. Чорна норвезька лосина лайка нижча середнього зросту, з коротким тулубом. Висота псів у загривку 45-50 сантиметрів, сук трохи менше. Шерсть прилеглого типу, підшерсток темний. Забарвлення шерсті блискуче-чорне. На грудці і на лапах допускаються дрібні білі відмітини. Морда у чорної норвезької лосиної лайки не довга, з верхнім прямим профілем. Вуха загострені, дуже рухливі, довжина вух більша ніж ширина біля основи. Коли собака відпочиває або її пестять, вона притискає або розпускає вуха в сторони. Хвіст короткий, закручений в тугому завитку. Куцехвостість допускається стандартом, але небажана. За характером чорна норвезька лосина лайка жвава, енергійна, смілива собака.
Емтландська лайка (Jamthund)

Як самостійна порода емтландська лайка існує віднедавна. Свою назву вона отримала за найменуванням провінції Емтланд, яка розташована в середній Швеції та межує з Норвегією. У Скандинавських країнах ця порода також відома під назвою велика шведська лосина лайка (Grosser Schwedischer Elkhund). Емтландська лайка є породною групою від норвезької лосиної лайки, визначеної самостійною породою в 1946 році. Емтландська лайка – це собака вища середнього зросту, міцна, але не важка, рухлива, енергійна але й спокійна. Висота псів у загривку 58-63 сантиметрів, сук 53-58 сантиметрів. Шерсть на нижній стороні хвоста густа, рівна, без підвісу. Забарвлення від темно-сірого до світло-сірого. Щоки, морда, грудка, нижні частини ніг і хвоста зазвичай кремового кольору, що типово для цієї породи. Погляд у емтландської лайки насторожений і в той же час спокійний. Вуха дуже рухливі, загострені й великі. Їх висота перевищує ширину біля основи. Хвіст добре загнутий у кільце і притиснутий до спини. Емтландську лайку використовують для полювання на лосів.
Норвезький бухунд (Norwegian Buhund)

Крім звірових лайок, в Норвегії були виведені лайки для полювання на дрібних звірків. До них належить норвезький бухунд, з яким полювали так само, як і з фінською лайкою.

Норвезький бухунд - собака середнього зросту сухого типу статури. Зріст псів у загривку близько 45 сантиметрів, сук трохи нижче. Шерсть прилеглого типу. Забарвлення шерсті одноколірне, світло-руде, руде або червонувато-сіре. Допускаються невеликі білі відмітини на грудці і ногах, а також «зірочки» на голові. Вуха загострені, рухливі, їх висота трохи більша ніж ширина біля основи. Хвіст зазвичай загнутий в тугому кільці на спину.
Люнне (Lundehund)=

Раніше люнне широко вкористовувалися жителями окремих районів на півночі Норвегії для полювання на тупиків - представників морських колоніальних птахів, що відносяться до чистикових (Lundehund в перекладі з норвезького означає «собака для полювання на тупиків»). У 1943 р. порода була офіційно визнана скандинавськими клубами і FCI. Люнне зустрічаються в невеликій кількості тільки в північних районах Норвегії. Люнне - дрібна (близько 6 кілограмів) лайкоподібна собака. Висота в загривку псів 32-36 сантиметри, сук 30-34 сантиметри. Шерсть прилегла,складається з порівняно довгих, прямих, грубуватих волосків і густого підшерстя. Забарвлення чорне, сіре, руде у поєднанні з білими плямами різного розміру. Вуха у люнне досить широкі біля основи, стоячі, трикутної форми, з загостреними вершинами. Хвіст досить короткий. Собака носить його кільцем, притиснутим до спини або до боку. Ця порода вважається дружньою і грайливою.
Маламут (Alaskan Malamute)

Ця порода здавна створена корінними жителями Аляски і, як вважають, свою назву отримала на честь одного з індіанських племен. Сучасний тип породи склався в результаті тривалого розведення її заводськими методами. Маламут дуже схожий на хаскі формами і забарвленням, в тому числі і характерною маскою на лицьовій частині голови. Для недосвідчених собаківників розрізняти ці дві породи не просто. Хаскі призначена в основному для швидкої їзди. Маламут же не володіє, як хаскі, швидким бігом, але зате здатний тягти важко навантажені нарти на далекі відстані. На відміну від хаскі, маламут трохи більший і важчий: ідеальний зріст в загривку псів 63 сантиметри, сук 58 сантиметрів. Хвіст маламут носить закрученим в кільце і притиснутим до стегна, але не до спини.
Гренландський їздовий собака (Greenland Dog)

Вище середнього зросту, міцна і сильна лайкоподібна собака. Зріст псів у загривку 60 сантиметрів, сук трохи менше. Шерсть такого ж типу, як у більшості лайок. Забарвлення у гренландської їздової собаки буває різним, але переважно однотонне, чорне, буро-руде, сіре всіх відтінків, зазвичай з невеликими білими мітками. Хвіст загнутий у кільце і притиснутий до спини або до стегна. Гренландський собака використовується в основному для роботи в упряжці. Гренландські ескімоси за допомогою цих собак нерідко добувають білих ведмедів.
Ісландська пастуша лайка (Iceland Dog)

Дрібна і легка лайкоподібна собака. Голова досить широка в черепній частині з короткуватою, загостреною мордою. Вуха невеликі, широкуваті біля основи, загострені. Хвіст в тугому кільці притиснутий до спини. Шерсть, така ж сама,як у більшості лайок. Забарвлення біле з рудими плямами, золотисте, світло-руде з чорними вершинками. Зріст становить 38 — 46 сантиметрів. Ісландська пастуша лайка застосовується для випасу овець.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:лайка.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Ла]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Химера

2013-12-01T21:48:35Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Химера, -ри, '''''ж. ''Употребл. преимущ. во мн. ч. Фантастическія выдумки; причуды. ''Чи довго ще сплітатимеш химери, і голос твій бурхатиме, як вітер. ''К. Іов. 48. '''Химери гнути'''. Показывать причуды. '''Химери гонити'''. Говорить вздоръ. ''Дівча божевільне химери ганяє. ''К. Досв. 77. ''Се він перепився, та сп’яну химери погнав. ''Кв.

==Сучасні словники==
Химе́ра (грец. Χίμαιρα) — вогнедишна потвора з головою й шиєю лева, з тулубом кози та з хвостом дракона.

За епосом, походила з племені безсмертних богів; вихованка Амізодара, царя Карії. Згідно з Гесіодом, Химера була породженням Тифона і Єхидни і має три голови: лева, кози й дракона (варіант: батьком потвори був Немейський лев).

Місцеперебуванням Химери міфи називали Лікію, Фрігію, Єгипет, Індію. У міфі про Беллерофонта розповідається, що герой убив Химеру в Лікії, в її лігві на горі Краг. Можливо, Химера — уособлення вогнедишної гори. Вергілій в «Енеїді» ставить Химер перед дверима Аїду. Химерами називають зображення фантастичних чудовиськ на готичних соборах (Собор Паризької богоматері).

У переносному значенні Химера — нездійсненна мрія, примха, вигадка, дивацтво.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Химера.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0 Химера - Матеріал з Вікіпедії]

[[Категорія:Хи]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Користувач:Sherba

2013-12-01T21:45:48Z

Мазур Наталія:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Щерба Богдан
===Спеціальність===
Образотворче мистецтво
===Група===
ОМб-1-13-4.0д

==Слова, що додав(ла)==
[[Химера]]

[[Лайка]]

[[Черінь]]

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Чміль

2013-12-01T21:40:58Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Чміль, чмеля, '''''м. ''Шмель. ''Чмелі гудуть. ''Ном. № 11760. '''Слухати чмелів'''. Лежать на землѣ отъ удара. ''Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. ''Котл. Ен. II. 24. Ум. '''Чме́лик. '''''Летить чмелик. ''Рудч. Ск. I. 118.

==Сучасні словники==
Джміль (Bombus) — рід комах надродини бджіл. В українській мові 18—19 століття — чміль.

Відрізняється великими розмірами, мирним характером і не дуже болісним укусом. У багатьох відношеннях близький медоносним бджолам. Близько 300 видів джмелів мешкають в Північній Євразії, в Північній Америці у горах.

Корисний запилювач. Запилює багато квіток, які не запилюють інші комахи. Найбільше запилює конюшину та метеликові рослини. Для запилення овочевих в теплицях використовують штучно розведених джмелів.

Тільце у джмеля товсте і волохатіше, ніж у бджіл. Як і у бджіл, у джмелів народжуються самці, що не мають жала.

Одні з набільш холодостійких комах. Джмелі скорочують м'язи грудей, розігріваючи своє тіло до 40 °C. Це дозволяє їм вилітати рано вранці і збирати перший нектар, коли повітря ще не достатньо прогрілося, і це дає джмелям певну конкурентну перевагу перед іншими видами комах.

Джмелі — це суспільні комахи. У них є розділення самок на більших плодячих маток і дрібних безплідних робочих, що виконують усі основні роботи у гнізді. Зазвичай у великих джмелиних гніздах буває 100–200, рідше до 500 особин.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3fafd590d433.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:BumblebeePickerelweed02.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dzmil_t187.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dzmil2.jpg|x140px]]
|}

==Джерела та література==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8C Джміль - Матеріал з Вікіпедії]

[[Категорія:Чм]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Хупишка

2013-12-01T21:39:16Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Хупишка, -ки, '''''ж. ''Эпитетъ мыши въ сказкѣ. ''Мишкахупишка. ''Чуб. II. 109.

==Сучасні словники==
Аналог російської мишки-норушки.
Миша (лат. Mus, Linnaeus, 1758) — рід ссавців з ряду гризунів (лат. Rodentia), що включає бл. 38-40 сучасних видів, у т.ч. низку видів- двійників і форм неясного таксономічного рангу.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mmm141646.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:72907875_1301651520_52444920_723.jpg|x140px]]
|}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CC%E8%F8%E0 Миша - Матеріал з Вікіпедії]

[http://yandex.ua/video/search?text=%D0%BC%D1%8B%D1%88%D0%BA%D0%B0&filmId=RKZjyP5QUXI Результати пошуку мультимедіа по запиту "Мышка"]
[[Категорія:Ху]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Люципер

2013-12-01T21:35:48Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Люципер, -ра, '''''м. ''Люциферъ, дьяволъ. Шевч. 592. Чуб. І. 166. ''Пойде Ірод сам до аду люциперу на пораду. ''Чуб. III. 359.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/42/53403/285407.html Словопедія]===
ЛЮЦИФЕР , ЛЮЦИПЕР
люцифе́р, люци́пер
(лат. lucifer, букв. – носій світла, від lux – світло і fero – несу)
в християнській міфології – сатана, володар пекла й зла.

===[http://azbyka.ru/dictionary/05/diavol.shtml Азбука веры]===
Диявол (грец. diabolos - наклепник) - падший ангел, повсталий, через гордості, проти Бога і втратило своє ангельське гідність, допущений Богом для спокуси людей заради визначення їх вільної волі до добра.
Диявол завжди бажає людині тільки зла, його мета - загибель людини.
За свідченням Священного Писання, початок гріха йде від диявола. "Хто чинить гріх, той від диявола, бо спочатку диявол згрішив" (1 ін. 3:8). «Падіння для ангелів те ж, що смерть для людей. Бо після падіння для них немає покаяння, як і для людей воно неможливе після смерті», пише викл. Іоанн Дамаскін. "Тоді скаже й тим, хто ліворуч: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його" (Мф. 25:41).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rubase_1_1542097111_34381.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:97319.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1232983447_5.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1245060855_lucifer_by_nosve.jpg|x140px]]
|}

==Зовнішні посилання==
[http://yandex.ua/video/search?text=%D0%B4%D1%8C%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D0%BB&duration=medium&filmId=BTYemdbAs3M Результати пошуку мультимедіа по запиту "Дьявол"]

[[Категорія:Лю]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Користувач:ТатаРижова

2013-12-01T21:31:31Z

Мазур Наталія:

[[Файл:DSCF0598.JPG|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==
===ПІП===
Рижова Тетяна Павлівна
===Спеціальність===
Образотворче мистецтво
===Група===
ОМб1-13-4.0д

==Слова, що додав(ла)==
[[Люципер]]

[[Хупишка]]

[[Чміль]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Людина

2013-12-01T21:27:51Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Людина, -ни, '''''об. ''Человѣкъ. ''Кожна людина своє лихо несе. ''Ном. № 1993. ''Перша жінка в мене була добра людина. ''ЗОЮР. І. 9. ''Якась людина. ''Шевч. 340. ''Не годиться потягаться на людину. ''Чуб. І. 88. ''З його вийде людина. ''Миргор. у. Ум. '''Людинка. '''

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zelenookyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
ЛЮДИНА, и, жін.
1. Одиничне до люди 1. Не з багатством жить, а з людиною! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 114); Любить і звір свою дитину. Але поріднитися душею, а не кревно може тільки людина (Олександр Довженко, I, 1958, 259); Горький безмежно вірив в радянську людину, яку він називає найпотрібнішою людиною на землі (Радянська Україна, 17.VI 1951, 1); Ім'я В. І. Леніна — безсмертного генія революції — безмежно близьке, дороге, рідне і любиме для кожної людини праці (Український історичний журнал, 2, 1960, 8); Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна (Панас Мирний, I, 1949, 176); [Батура:] У вас на селі єсть одна надзвичайної краси людина, душевної краси (Олександр Корнійчук, Калин. гай, 1950, 86); Він став людиною, що впевнено керує ходом виробництва на заводі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 23);
// Будь-яка особа; кожний. О рідний мій краю, Я іншої справді країни не знаю, Де вільна людина, де всім є робота... (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 100); — Коли віз ламається, людина розуму набирається (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 109);
// Людська постать. З мужських[чоловічих] костюмів найбільшу увагу взяв білий ведмідь. Чудова маска на цілу людину (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 193); Тут, на тлустій землі, врівень 3 людиною, ростуть ледь-ледь побризкані місяцем бурякові висадки (Михайло Стельмах, II, 1962, 80);
// Уживається у значенні одиниці ліку людей. [Семен Мельниченко:] Чи знайдеться ж у світі хоч одна людина, щоб не закохалась на цей любий, тихий та веселий рай? (Марко Кропивницький, I, 1958, 59); Темінь придавила човен до води, і на ньому насторожено слідкують за берегом дві людини (Михайло Стельмах, II, 1962, 57).
♦ Бувала [в бувальцях] (стріляна, терта і т. ін.) людина — особа з життєвим досвідом, яка багато знає і вміє. Йоська одразу зрозумів, з ким має діло, і, сповнений спокою бувалої в бувальцях людини, кивнув головою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 295); Прибулий з Криму вояка.. поводив себе тут, як людина стріляна і впливова (Олесь Гончар, II, 1959, 346); Завжди він умів з людьми ладити.. Він людина терта (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 82); Маленька людина — особа, яка не відіграє значної ролі в суспільстві. Візьмімо, нарешті, ставлення російської літератури до так званої маленької людини. Гоголівський Акакій Акакійович був оточений співчуттям і вболіванням (Шамота, Талант і народ, 1958, 15); Свіжа людина — особа, яка ще не звикла до певного середовища, роду занять і т. ін. Тарасові, свіжій на шахті людині, працювати на в'язких рудах було особливо важко (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 183); Своя людина — особа, близька до інших осіб чи певного середовища. Встряне [агент] в компанію, скрізь він своя людина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 242); Хоч би [тобі] жива людина — хоч будь-хто, хоч хто-небудь. Через півгодини хоч би тобі жива людина показалася на вулиці (Панас Мирний, III, 1954, 287); Як одна людина — разом, одностайно. Вся солдатська маса підвелася раптом, як одна людина (Олександр Довженко, I, 1958, 47).

2. Особа як втілення високих інтелектуальних і моральних властивостей. Уперед до звершення замірів, Що поклав дев'ятнадцятий вік; Скиньмо владу катів-бузувірів, Щоб людиною став чоловік! (Павло Грабовський, I, 1959, 394); Хай дружби непогасної крило Гірке від тебе відганяє зло, І хай у час останній свій про сина Спокійно я подумаю: людина! (Максим Рильський, II, 1960, 283).
♦ Вважати за людину кого — поважати кого-небудь, рахуватися з кимось. Не тяжкість оцієї єгипетської роботи гнітить його, гнітить те, що за людину тебе не вважають (Олесь Гончар, II, 1959, 355); Вийде (буде) людина з кого — сформується особа з позитивними якостями (звичайно про молодь). — Треба ж, голубко, — каже стара, — її на розум навчити. Я скажу те, а ти що друге, то й вийде з неї людина (Марко Вовчок, I, 1955, 105); Відчувати себе людиною — відчувати свою людську гідність. Завдяки зусиллям Комуністичної партії в нашій країні уперше в історії людства трудівник відчув себе людиною (Комуніст України, 1, 1959, 8); Віра в людину — віра в позитивні якості людської вдачі. Разом з вірою в людину в душі Франковій живе віра в світлу будучність для нашої землі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Зробити людину з кого; Зробити людиною кого — навчити чого-небудь, допомогти зайняти певне становище в суспільстві. Йону-бессарабця Хаєцький взяв до себе в їздові, пообіцявши «зробити з нього людину» (Олесь Гончар, III, 1959, 343); Аби він був одружений на одній з його дочок — навчився б усьому любісінько. О, доньки його хоч з кого зроблять людину (Михайло Стельмах, I, 1962, 266); Як людина з людиною — на рівних правах. Не думаючи про свою різницю у званнях та чинах, ..почувають себе рівними, як людина з людиною, і серйозна, вдумлива тече між ними розмова (Олесь Гончар, II, 1959, 407).

3. Уживається у значенні особового або неозначено-особового займенника. Людина ввійшла в ясний кружок, розкинутий червонуватим огнем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); [Лікар:] Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має обов'язки, сім'ю (Леся Українка, II, 1951, 49); — Товариші, що це за розмови? — спалахнув Рябов.. — Ну, дай же сказати людині! — перепинили його товариші (Олександр Довженко, I, 1958, 455); — Буває ж отаке з людиною, — задумався Роман Блаженко. — Дома його вже либонь занесли в без вісті пропавші (Олесь Гончар, III, 1959, 333);
// Уживається у значенні узагальненого або займенникового звертання (часто з означенням). — Ой, що ти, Свириде.. Що ти, людина дорога (Михайло Стельмах, II, 1962, 25).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 567.

===[http://slovopedia.org.ua/31/53403/28339.html Фразеологічний словник української мови]===
ЛЮДИНА
(будь-хто з людей) чоловік, особа, душа, особистість, індивідуальність
люди́на
іменник жіночого роду, істота
*Але: дві, три, чотири люди́ни
ЛЮДИНА(Homo sapiens, людина розумна) з біологічної точки зору рід належить до підтипу хребетних, класу ссавців, ряду приматів, родини гомінід; найближче споріднені з л. людиноподібні мавпи, особливо африк. шимпанзе і горила; біологічні відмінності поміж л. і рештою приматів стосуються переважно будови рухового апарату і величини мозку; серед людиноподібних істот л. вирізняється найвищим ступенем розвитку психіки і суспільного життя; л. єдина володіє культурою і здатна до її створення.
Ви можете поставити посилання на це слово:
ЛЮДИНА
людська істота, <жива> душа; (окрема) особа, індивід, персона; ФР. голова <н. гаряча голова>; (одна) чоловік, жінка; (з великої літери) (він) ур. Муж, (вона) Невіста, Жона; (печерна) троглодит, неандертЛЮДИНА
человек; личность (носитель определённых свойств - всегда с определением)алець
ЛЮДИНА
Бо́жа люди́на. Угодний Богу (про кобзарів, лірників, співців і т. ін.).. У народі кобзарів називали Божими людьми, вони були у великій пошані (Наука і культура..); Біля воріт спинився старий кобзар… Ні, лірник… Та все ж людина Божа, бродячий бард! (Василь Шевчук).

бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди з кого. Хтось виросте порядним, гідним і т. ін., досягне певного становища в суспільстві. З нього вже не будуть люди (Укр.. присл..); — Може, з нас щось вийде, може, з нас люди будуть, давайте учитись (С. Васильченко); — Та нічого, обітреться — люди з нього будуть (О. Сизоненко); —Дивись, із тебе ще й люди вийдуть (П. Панч); — Ну, вже гаразд… Може, з мене й справді вийдуть люди… (П. Загребельний); — Дружба, брате, велике діло… А як же інакше? Вся рота хоче, щоб із тебе люди були (О. Гончар). ви́йде люди́на. З його вийде людина (Сл. Б. Грінченка); — Треба ж, голубко,— каже стара,— її на розум навчити. Я скажу те, а ти що друге (інше), то й вийде з неї людина (Марко Вовчок). лю́ди буваю́ть. — З цього будуть люди. З таких завжди люди бувають (І. Сенченко).

виво́дити / ви́вести в лю́ди кого. Допомагати, сприяти кому-небудь, створюючи умови для досягнення ним певного становища в суспільстві. І раді ж кріпаки: пан своїх у люди виводе (виводить) (Панас Мирний); — Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела!.. (Леся Українка); — Повертайся, виводь в люди братів менших, як батько заповідав. Ти в них за батька! (П. Автомонов); Батько — поштар, закінчивши в свій час двокласне городське (міське) училище, все життя жив тільки однією мрією — вивести сина в люди, зробити його “повним інтелигентом (інтелігентом)” (Ю. Смолич); // Завдяки чому-небудь досягати певного становища в суспільстві. — А робота? — сказала (Марія) лагідно.. — Вона, як добра мати, вивела мене в люди (І. Рябокляч); — Було в Роланда одне захоплення, та таке могутнє і таке всесильне, що непомітно й вивело його в люди (Ю. Збанацький).
ви́йти (ви́битися, ви́рватися і т. ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися і т. ін.) в лю́ди. Домогтися певного становища в суспільстві. Що буде, те й буде. Будеш знов чумакувати, Поки вийдем в люди (Т. Шевченко); — Коло мене ти можеш у люди вийти, а без мене залишишся таким гольтіпакою, як тепер (Б. Лепкий); — Буває, що виб’ється людина в люди, то де її людськість дінеться (Переклад М. Лукаша); Він гордився, що всього добивається сам.. Він знав: вирветься в люди, дійде до мети (Є. Куртяк); Час вибиватися в люди (З газети); От і ти справлялась, вчилась та потрошку Вибиралась в люди на пряму дорожку (доріжку) (Я. Щоголів). ви́скочити в лю́ди, зневажл. Писарям та головам заздро було, як-таки москальчук, ще недавній голодранець, волоцюга, ледащо, посівши за жінкою багатство, вискочив у люди, між пани, куди вони перлися з самого малку (Панас Мирний). повибива́тися в лю́ди (про багатьох).
На вино́сити / ви́нести на лю́ди що. 1. Робити що-небудь відомим іншим; розголошувати. Ніколи в походах не згадував Данило про Анну — не виносив на люди свою тугу за домівкою (А. Хижняк); По тих словах Текля мало не згоріла з сорому, дорікала матері, що винесла на люди таємницю дівочого серця (К. Гордієнко). 2. Ознайомлювати кого-небудь з чимсь, давати можливість іншим оцінювати що-небудь. Кожний художній твір звітує з тої хвилини, коли автор виносить його на люди (З журналу).

за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля). Дуже давно, у дуже давні часи. — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний); Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети); Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський). за царя́ Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому (панові), мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький ); (Іван:) Та й давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький); За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр.. присл..). за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам’ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький). за царя́ Панька́ (Тимка́, Томк

зроби́ти люди́ну з кого. Допомогти кому-небудь зайняти певне становище в суспільстві, навчити чомусь, виховати когось. Йону-бессарабця Хаєцький взяв до себе в їздові, пообіцявши “зробити з нього людину” (О. Гончар); Аби він був одружений на одній з його дочок — навчився б усьому любісінько. О, доньки його хоч з кого зроблять людину (М. Стельмах).

ку́рям (ку́рці, лю́дям) на сміх. Щоб викликати глузування. Як клином, ця звістка роздвоїла страйкарів .. почали, мовляв, так кінчаймо, доводьмо до ладу, а не курям на сміх (А. Головко); // Для глузування. — Затія твоя справді годиться курям на сміх,— огризнувся Кіндрат (А. Іщук).

лю́ди ніч (по шматка́х) розібра́ли. Настав ранок; розвиднілося. — І де це ти, чоловіче, чапиш ото до такої пори? — незлобливо, більше з співчуттям, запитала вона.— Вже люди ніч розібрали, а ти ніяк з тою зборнею не розпрощаєшся... (А. Іщук); Коли місяц переплив через середину неба, Юрій Дзвонар .. вклонився гулянню: — Чуєте, добрі люди вже ніч по шматках розібрали, а півні нагогошуються, щоб ранок проспівати. То не час вам, сякі не такі, додому лепіти? (М. Стельмах).

на лю́ди. 1. зі сл. піти́, ви́йти, тя́гне і т. ін. В людське середовище; до когось. Хочеш піти скоріше на люди, де багато народу, але почуваєш себе ще більш самотньо (Ю. Яновський); Не сиділося зараз у штабі, тягнуло на люди (П. Кочура); Був натурою, одкритою навстіж. Його завжди тягло на люди (З журналу); Хіба .. історія знає хоч один приклад, щоб бюрократ вийшов на люди і розкаявся в тому, що він — бюрократ? (З газети). 2. зі сл. з’яви́тися, показа́тися і т. ін. Щоб бачили, знали інші; серед когось. Сам хазяїн з’явився на люди в якомусь арештантському сіряку.., а наймичку вирядив у чобітки та в білу пухову хустку (О. Гончар); — А жінка дома сидить: дохазяйнувались, що і на люди вже нема в чім показатись (П. Панч); — Така вже доля наша… — А може, ми такі, як наша доля? Слабких ніхто не любить, не поважає. А ми ще й тішимося своєю слабкістю та м’якотілістю, пускаємо її на люди, на посміховисько (Василь Шевчук).

на лю́дях. У присутності кого-небудь; при комусь. Почуваю себе так собі.., але на людях забуваю свої слабості (М. Коцюбинський); На людях Богуна всі бачили спокійним і щасливим (Я. Качура); Не міг (Кузьмін) зараз бути на людях, пішов до моря (Ю. Збанацький); Ну, що вони йому зроблять? На людях не займуть (А. Головко); Не тільки на людях, а й поміж собою вони увесь вік були делікатні, уважні, привітні (М. Стельмах); Вони (Черниш і Ясногорська) теж поцілувалися — довго і міцно, видно — вперше, на людях, при всіх (О. Гончар); Лишившись на людях тим самим славним і лагідним хлопцем, він наодинці щораз глибше поринав у самоспоглядання (В. Підмогильний). в лю́дях. Шануй одежу в дворі, вона тебе — в людях (М. Номис).

на́ша (своя́) люди́на. Той, хто чимсь підходить комусь; близький, схожий, потрібний і т. ін. Якби хтось пильнував за молодиком, відразу здогадався б — не наша людина (А. Крижанівський); Встряне (агент) в компанію, скрізь він своя людина (М. Коцюбинський); Ефект “своєї людини” посилюється також за рахунок будь-якої іншої схожості: біографічних подробиць, обставин життя, вживаної лексики, стилю поведінки, навіть одягу (З журналу); Товканець мав на кожному селі своїх людей. Єдним (одним) давав гроші, других гостив (Нар. опов.).

не з люде́й. 1. Не такий, як усі; особливий. — Якийсь він у вас не з людей трохи (З газети). 2. кому. Не так, як іншим; погано (перев. у чиїй-небудь присутності). — Чи тобі, молодице, не з людей, що ти все мовчиш і до мене, старої, й словом не обізвешся? (Григорій Тютюнник).

ні собі́, ні лю́дям. Без користі. Ти (Ліліє) знаєш, либонь, як неприємно буває, лягаючи спати, подумати собі: от і знов день минув даремнісінько, ні собі, ні людям (Леся Українка).

по лю́дях ходи́ти. Просити милостиню; жебракувати. Тяжке дитинство судилося моїй жінці, всього довелося зазнати: і по людях ходила, і наймалася до панів, і поневірялася (З газети).

пуска́ти / пусти́ти в світ (в лю́ди). Публікувати, видавати. Іконописець вкладав у роботу всю свою душу, досвід, уміння і пускав у світ, не відаючи його (твору) майбутнього (З журналу); А вже ж коли пускати у люди “Повію”, то треба, щоб вона була не згірше тих перших двох частин, що вже побачили світа (Панас Мирний); — Франко ж казав, що се (повість “Жаль”) найкраща моя річ і що гріх було б не пустити її в світ (Леся Українка).

сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) (за рушника́ми) до кого і без додатка, етногр. Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати. Через те, що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів (до Марійки) (М. Стельмах); Зачали парубки засилати старостів до дівчат (Г. Квітка-Основ’яненко); Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (Казки Буковини..); — За півгодини Микита дістав згоду Прісиних батьків, щоб прислати старостів (А. Кащенко). посила́ти за рушника́ми. Я вже двічі посилав До дівчини за рушниками (Т. Шевченко).

сміши́ти люде́й (горобці́в). Бути об’єктом глузування, насмішки для кого-небудь. Старий Кирпа підсів до Петра і при людях надоумлював: — Гляди, зятьок, роздивляйся добре на нашу доньку, щоб потім жити та й людей не смішити (В. Сологуб).

ста́ти люди́ною. Зрости духовно, виробити кращі риси характеру і поведінки. Усі за тебе переживають, хочуть, щоб ти людиною став, маму свою не соромив… (О. Гончар).

те́ртися / поте́ртися між людьми́ (се́ред люде́й). Набувати певних навичок, знань, життєвого досвіду. Потерся між людьми цей патлатий, видно впізнав, почому ківш лиха (Ю. Збанацький); Так батькова наука збіглася з висновками сина, який потерся серед людей і мав уже не тільки власний почерк, а й свої погляди на життя (І. Цюпа).

у лю́ди. 1. зі сл. іти́, відда́ти і т. ін. На заробітки, для навчання чому-небудь і т. ін.; навчатися, працювати. Наче маю рушити з батькового волинського горба, з хутора — в люди. В науку. До світла… (І. Колісник); Як підростала дитина, віддавали її в люди (З журналу). 2. зі сл. ви́йти, піти́ і под. В оточення інших, сторонніх осіб; до когось. (Жінка:) Та що отсе (оце) ти вигадав? А у чім же я або дівчата на празник (свято) вийдемо у люди (Г. Квітка-Основ’яненко). 3. зі сл. нести́, понести́ і т. ін. Для ознайомлення, використання багатьма; до всіх. Пісня та йому пр багатьох, ошила серце Райдужно-солодкою стрілою; І поніс її хлопчина в люди (М. Рильський).

хоч би тобі́ (одна́) жива́ люди́на (показа́лася). Нікого ніде не видно; абсолютно нікого немає. Через півгодини хоч би тобі жива людина показалася на вулиці (Панас Мирний).

як у люде́й. 1. Такий як треба; звичайний. І сорочка на ньому — не як у людей; замість білої, як закон повеліва, вона в нього або червона, або синя (Г. Квітка-Основ’яненко); // Пристойний, хороший, кращий. (Килина:) Та я б і цілий ліс продати рада, .. Був би ґрунт як у людей, не ся чортівська пуща (Леся Українка). 2. Як звичайно має бути; так як треба, добре. — У нас ніколи так, як у людей (Панас Мирний); — Якось посеред літа вирішили ми всім сімейством прибудувати до хати веранду — “щоб було, як у людей” (Григір Тютюнник).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:41.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:48751856.jpg|x140px]]
|}

[[Категорія:Лю]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зеленоокий

2013-12-01T21:24:51Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Зеленоокий -а, -е. '''Съ зелеными глазами. ''Гойдаються на зелених вербахъ зеленоокі русалки. ''Левиц. І. 97.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zelenookyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
Тлумачення, значення слова «зеленоокий»:
ЗЕЛЕНООКИЙ, а, е. З зеленими очима. Одна зеленоока [ящірка].. чимдуж подалася між цеглу (Панас Мирний, ї, 1954, 256); * Образно. Провора повільно йшов стежкою вгору, назустріч річці, і вода, зеленоока, невгамовна, обдавала його холодними бризками (Олесь Донченко, III, 1956, 505).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 555.

//sum.in.ua/s/zelenoochka>. ЗЕЛЕНООЧКА, и, жін. Муха, личинки якої пошкоджують сходи і колосся хлібних злаків. Зеленоочка трохи більша від гессенки та шведки (до 0,5 см завдовжки). Вона світло-жовта, з чорними плямами та смужками; вусики короткі.. У живих мух очі мають зелений відблиск (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 105);

//sum.in.ua/s/zelenochok; ЗЕЛЕНОЧОК, чка, чол., діал. Зав'язок. * Образно. Щодня божого умивається Олеся дрібними сльозами: «Діточки мої! квіти мої! пов'яли ви в зеленочку!» (Марко Вовчок, I, 1955, 28).

===[http://svitslova.com Фразеологічний словник української мови "Світ слова"]===

1. Зводити очі
1.Зводити очі на кого, у ролі прис. – дивитися, звернути увагу па когось, на щось. Але часами, несподівано зовсім, коли він зводив очі на зелені царинки, де спочивало в копицях сіно, або на глибокий задуманий ...
Неділя, 08 липня 2012

2.Відповіді на тест 2012 року. Перша сесія Мова/Тест 2012 року. Перша сесія)
замінити підрядне речення в рядку Сергій був дуже задоволений, що поборов своє хвилювання. 22. Слово «здавалося» є вставним (розділові знаки пропущено) у реченні Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо ...
Вівторок, 29 травня 2012

3.Тест 2012 року. Перша сесія
(Мова/Тест 2012 року. Перша сесія)
зараз палає в пожежах, адже куди не глянь-звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний. В Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке ...
Понеділок, 28 травня 2012

4.За мить щастя. Олесь Гончар
(Загальний/Тексти ЗНО)
Краси і мрій піднебесних згадалася чомусь Ця давня історія, історія інших широт... Літо було, перше повоєнне літо, виноградники зеленіли, і перші снопи виблискували в полях. Сліпучий день, коли світяться ...
Понеділок, 17 жовтня 2011

5.МІСТО. Валер'ян Пiдмогильний. Частина друга. Розділи 8-14
Загальний/Тексти ЗНО)
Шинка, межована риба, вінегрет та різномасні ковбаси. Серед тарелів та тарілок, де цю страву розкладено, стояло трохи квіток, лежав нарізаний хліб у трьох кошиках, стриміли зелені шийки вина та білі дзьоби ...
Неділя, 16 жовтня 2011

6.Момент. Володимир Винниченко
(Загальний/Тексти ЗНО)
Назад. Пусто було. Мовчки стояли біля городів тихі верби, і тільки деколи меланхолійно шаруділи волохаті зелені коноплі. На підборідді панни блищали краплі поту, волосся висмикнулось з-під хустки й дикими, ...
Неділя, 16 жовтня 2011

7.Земля. Ольга Кобилянська. Розділи 29-32 (Загальний/Тексти ЗНО)
Серпанок гляділа вперед себе. Перед нею лише поля зеленілися. По маєвім дощі зеленіли й пишалися, дерева розвинулися, поприбиравшися в ясну розкішну зелень, і позаквітчалися в білі, рожеві китиці цвітів. ...
Неділя, 16 жовтня 2011

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ga8UMajhBaQ.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1227215932_earth_by_jenya88.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|uI08QnzeJb0}}

[[Категорія:Зе]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Лігво

2013-12-01T21:21:26Z

Мазур Наталія: /* Ілюстрації */

==Словник Грінченка==
'''Лігво, -ва, '''''с. ''1) Логовище, логово. ''Знай свиня своє лігв''о. Ном. № 13463. 2) Постель. ''Побрався я до свого лігва. ''Мир. ХРВ. 187.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/31/53403/28339.html Фразеологічний словник української мови]===
*ЛІГВО
(місцеперебування тварин) лігвище, (для плазунів) кубло, (для ведмедя) барліг, барлога.
*'''лі́гво
іменник середнього роду.
*ЛІГВО
р. кубло; (вовче) вовківня, (ведмеже) барліг, баруля, г. ґавра; лігвище, леговище.
*'''ЛІГВО
см. лігвище

===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Академічний тлумачний словник української мови]===
ЛІГВО, а, сер. Заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу (Українські народні казки, легенди.., 1957, 225); Не можна, ясна річ, залишати в спокої вовчі лігва і самих вовків, цих ворогів нашого господарства... (Остап Вишня, II, 1956, 275); * У порівняннях. Хатки стояли, заховавшись, як гриби, біля кореня вікового кедра, як лігва хижих звірів (Олесь Донченко, II, 1956, 25);
// перен., розм. Вбоге житло або постеля людини. Хутко помостила [Одарка] подушку до стіни, а піл заслала рядниною. Стара не перелізла — перекотилася на те лігво (Панас Мирний, III, 1954, 131); * Образно. Шевченко написав свій грізний «Сон», несучи розплату російському самодержавству, .. в Петербурзі, в самому лігві царської оприччини (Літературна газета, 10.III 1961, 4).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 508.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:258431.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:DSC00908_fhdr.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:index.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|p03u2BJIvyE}}

[[Категорія:Лі]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Лігво

2013-12-01T21:21:08Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Лігво, -ва, '''''с. ''1) Логовище, логово. ''Знай свиня своє лігв''о. Ном. № 13463. 2) Постель. ''Побрався я до свого лігва. ''Мир. ХРВ. 187.

==Сучасні словники==
===[http://slovopedia.org.ua/31/53403/28339.html Фразеологічний словник української мови]===
*ЛІГВО
(місцеперебування тварин) лігвище, (для плазунів) кубло, (для ведмедя) барліг, барлога.
*'''лі́гво
іменник середнього роду.
*ЛІГВО
р. кубло; (вовче) вовківня, (ведмеже) барліг, баруля, г. ґавра; лігвище, леговище.
*'''ЛІГВО
см. лігвище

===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Академічний тлумачний словник української мови]===
ЛІГВО, а, сер. Заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу (Українські народні казки, легенди.., 1957, 225); Не можна, ясна річ, залишати в спокої вовчі лігва і самих вовків, цих ворогів нашого господарства... (Остап Вишня, II, 1956, 275); * У порівняннях. Хатки стояли, заховавшись, як гриби, біля кореня вікового кедра, як лігва хижих звірів (Олесь Донченко, II, 1956, 25);
// перен., розм. Вбоге житло або постеля людини. Хутко помостила [Одарка] подушку до стіни, а піл заслала рядниною. Стара не перелізла — перекотилася на те лігво (Панас Мирний, III, 1954, 131); * Образно. Шевченко написав свій грізний «Сон», несучи розплату російському самодержавству, .. в Петербурзі, в самому лігві царської оприччини (Літературна газета, 10.III 1961, 4).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 508.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:258431.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:DSC00908_fhdr.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:index.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|p03u2BJIvyE}}

[[Категорія:Лі]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Лігво

2013-12-01T21:20:39Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Лігво, -ва, '''''с. ''1) Логовище, логово. ''Знай свиня своє лігв''о. Ном. № 13463. 2) Постель. ''Побрався я до свого лігва. ''Мир. ХРВ. 187.

==Сучасні словники==
====[http://slovopedia.org.ua/31/53403/28339.html Фразеологічний словник української мови]====
*ЛІГВО
(місцеперебування тварин) лігвище, (для плазунів) кубло, (для ведмедя) барліг, барлога.
*'''лі́гво
іменник середнього роду.
*ЛІГВО
р. кубло; (вовче) вовківня, (ведмеже) барліг, баруля, г. ґавра; лігвище, леговище.
*'''ЛІГВО
см. лігвище

===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Академічний тлумачний словник української мови]===
ЛІГВО, а, сер. Заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу (Українські народні казки, легенди.., 1957, 225); Не можна, ясна річ, залишати в спокої вовчі лігва і самих вовків, цих ворогів нашого господарства... (Остап Вишня, II, 1956, 275); * У порівняннях. Хатки стояли, заховавшись, як гриби, біля кореня вікового кедра, як лігва хижих звірів (Олесь Донченко, II, 1956, 25);
// перен., розм. Вбоге житло або постеля людини. Хутко помостила [Одарка] подушку до стіни, а піл заслала рядниною. Стара не перелізла — перекотилася на те лігво (Панас Мирний, III, 1954, 131); * Образно. Шевченко написав свій грізний «Сон», несучи розплату російському самодержавству, .. в Петербурзі, в самому лігві царської оприччини (Літературна газета, 10.III 1961, 4).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 508.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:258431.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:DSC00908_fhdr.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:index.jpg]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|p03u2BJIvyE}}

[[Категорія:Лі]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Користувач:Павлова Аліна

2013-12-01T21:18:19Z

Мазур Наталія:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]
=ПІП=
Павлова Аліна Олександрівна
==Спецільність==
Оброзотворче мистецтво
==Група==
ОМб-1-13-4.0д
==Контакти==
===Електронна пошта===
pavlova_alina.9@mail.ru

==Слова, що додав(ла)==
[[Лігво]]

[[Зеленоокий]]

[[Людина]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Ухо

2013-12-01T21:16:10Z

Мазур Наталія: /* Див. також */

==Словник Грінченка==
'''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''Ухо''', а, сер., розм.
Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

Вухо, а, сер.
1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
// Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
♦ Аж у вухах лящить — про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть — неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 300); Іноді полюбляє такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) — вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Яків Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) — те саме, що Гав ловити (див. ґава). — А дядько Гордій поважно до жінок стиха: — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Андрій Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. — хтось не може чути, утратив слух, — Та вже ж чую: не позакладало мені вух, — обізвалась Мокрина, розсердившись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого — хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мистецтво, 1, 1956, 41); Вухо (вуха) ріже — звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали, їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Іван Микитенко, II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін.) — почути щось здалека; дізнатися про щось. — Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Панас Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін.) вуха [вуші] — карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Іван Кочерга, II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін.) кого — всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого — ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. — Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Андрій Головко, II, 1957, 22); І за вухом не свербить кого і кому — хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести — не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха — треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін.), аж за вухами лящить — їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357); Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом — прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Іван Франко, XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха — чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Леся Українка, II, 1951, 523); Музикальне вухо — вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін.) — говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); «А де ж дукачів узяти?» То Сава Петрович на це їй: «Іди, над вухо скажу, навчу, де» (Андрій Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін.) вухо (вуха) — уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха — ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади ян-шая, як своїх вух... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); — Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха — впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо — бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Піднімати (підняти) вуха — наважуватися протидіяти. — Правильно Данюшакаже: «Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?» А то аж сім! Підняли вуха (Андрій Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха — уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо — почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Леся Українка, III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Петро Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі — «по самі вуха». Навіть вірша склав (Андрій Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха кому про кого, що — надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха — не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) — не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Розпустити вуха — слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі — дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Любов Яновська, I, 1959, 83); Тонке вухо — добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці — Весни! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 303); Туге вухо — поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кропивницького, 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. — про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Панас Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух — усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) — дуже лагідний, податливий, добрий. — Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) — самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); — Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ою мені ! (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Язик поза вухами (вуши́ма) теліпається (мотається і т. ін.) у кого — хтось любить багато говорити. У його язик поза вуши́ма мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); — Чуєте, Гнате. — Та чую ж, — озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 58).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===
* '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко). лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Contact.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10925jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sluh1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|_LYVUrczTPE}}

==Див. також==
[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/yak-polipshyty-sluh Як поліпшити слух]

[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/zvukova-ataka Звукова атака або чому молодь втрачає слух]

==Цікаві факти==
*У внутрішньому вусі близько 25 000 клітин, що реагують на звук. Діапазон частот, що сприймаються слухом, лежить між 16 і 20 000 Герц. З віком він скорочується, особливо за рахунок зниження чутливості до високих звуків. До 35 років верхня межа слуху падає до 15 000 Гц.

*Вухо найбільш чутливе до діапазону 2-2,3 тис. Гц. Кращий же музичний слух (здатність розрізняти висоту) припадає на область 80-600 Гц. Тут наше вухо здатне розрізнити, наприклад, два звуки з частотою 100 Гц і 100,1 Гц. Усього людина розрізняє 3-4 тисячі звуків різної висоти.

*Ми усвідомлюємо звук через 35-175 мілісекунд після того, як він дійшов до вуха. Ще 180-500 мілісекунд потрібно вуху на те, щоб "налаштуватись" на прийом даного звуку, тобто досягти найкращої чутливості.

*Слон може чути інфразвук частотою від 1 Гц (мінімум для людини – 20 Гц). Слони використовують низькочастотні звуки для спілкування з одноплемінниками. Втім, слони здатні чути не тільки вухами, а й ногами. Так, вони можуть відчувати переміщення іншого стада слонів, що знаходиться за кілька десятків кілометрів, а також чути і обходити далекі зони бойових дій.

*Цвіркуни і коники "слухають" передніми лапками. Вони вкриті волосками, на яких знаходиться чутлива до звуку мембрана. Голландські фізики зуміли відтворити цей орган слуху, який виявився одним з найбільш чутливих акустичних інструментів.

*Риби вловлюють коливання води бічною лінією, що складається з тоненьких чутливих трубочок.

*Вушна раковина кішок налаштовується на джерело звуку рефлекторно. Шкірясті складки на котячих вухах є резонаторами, а число нервових закінчень у слухових органах вдвічі перевищує їх кількість у людини.

*Барабанна перетинка жаб знаходиться зовні тіла, за очима.

*Кожна десята людина на Землі страждає від втрати слуху і має показання до використання слухового апарату. Однак, четверо з п’яти осіб, які справді потребують слухові апарати, ними не користуються.

*Люди краще сприймають і швидше погоджуються виконати прохання, які вони чують правим вухом, стверджують італійські вчені, Лука Томмасі та Даніель Марцолі, що вивчали переваги правої і лівої сторони у людей. Вони з’ясували, що ці переваги, пов'язані з функціональною асиметрією мозку, які проявляються в повсякденному спілкуванні.

[[Категорія:Ух]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Ухо

2013-12-01T21:15:37Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Вухо, -ха,''' с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. Ном. № 10285. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. Шух. 264. 3) Часть кушки (Cм.). Шух. І. 169. 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). Шух. І. 164. МУЕ. ІІІ. 30. Сим. 24. 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. Вас. 199. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. Шух. І. 90, 255. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. Шух. І. 235. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Шух. I. 87, 93. Ум. вушко, вушечко.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/vukho Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''Ухо''', а, сер., розм.
Те саме, що вухо. «А що, як, викравшись помалу, Забратися в Рутульський стан? — Шептав Низ в ухо Евріалу: — То каші наварили б там» (Іван Котляревський, I, 1952, 221); В очах — жовто, чорно; а в ушах — пищало, стогнало, вило... (Панас Мирний, I, 1949, 393); Кров била цівкою з-під пахви. Гай приклав ухо до грудей (Олесь Гончар, III, 1959, 51).
Аж за (поза) ухами (ушами) лящить див. лящати; Западати в ухо див. западати; Надставляти (надставити) уха (уші) див. надставляти; Нам'яти уші див. наминати; Наставляти (наставити) ухо див. наставляти 1; Насторожувати (насторожити) уші див. насторожувати; Нашорошувати (нашорошити) уші див. нашорошувати; Об'їсти уші див. об'їдати; Пропускати мимо ушей див. мимо2; Тихо, як в усі див. тихо; Уші насторожилися див. насторожуватися.

Вухо, а, сер.
1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща (Микола Бажан, I, 1946, 282); Внутрішнє вухо;
// Зовнішня хрящова частина органу слуху; вушна раковина. За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха (Юрій Яновський, II, 1958, 214).
♦ Аж у вухах лящить — про дуже голосний, переважно неприємний крик, розмову, брязкіт і т. ін. Котька верещить, аж у вухах лящить (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 201); З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадах (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 12); Вуха в'януть — неприємно, гидко слухати що-небудь непристойне. Стидно, аж вуха в'януть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 300); Іноді полюбляє такі міцні слівця, від яких вуха в'януть (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 209); Вуха займаються (зайнялися) — вуха червоніють (від сорому і т. ін.). Ґонтар відчув, як від сорому зайнялись його вуха (Яків Баш, Вибр., 1948, 13); Вухами ляпати (хляпати) — те саме, що Гав ловити (див. ґава). — А дядько Гордій поважно до жінок стиха: — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (Андрій Головко, II, 1957, 126); Вже зріють у ній ті гарячі слова, які вона вигорне там, де слід. А поки що каже будівникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Вуха позакладало кому, безос. — хтось не може чути, утратив слух, — Та вже ж чую: не позакладало мені вух, — обізвалась Мокрина, розсердившись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 238); Вухо [завжди] на сторожі в кого — хтось [завжди] уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди на сторожі (Мистецтво, 1, 1956, 41); Вухо (вуха) ріже — звучить різко, грубо; неприємно для слуху. На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали, їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (Іван Микитенко, II, 1957, 178); Голова з вухами див. голова; Держати (тримати) вухо гостро див. гостро; До вуха долітати (долетіти, дійти і т. ін.) — почути щось здалека; дізнатися про щось. — Чи ти бачиш, хто за сотню верстов.. примчався до тебе, не спавши і не прилягавши й на часину ..з того безталанного часу, як тяжка звістка дійшла до її вуха? (Панас Мирний, І, 1954, 357); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323); Драти (надрати, нам'яти і т. ін.) вуха [вуші] — карати, тягаючи за вуха. Навкруги дітям часто скубли волосся, драли вуші, періщили ременем (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 19); [Поліна К.:] А от коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс і розбійничу бороду, я йому намну вуха, будь певна (Іван Кочерга, II, 1956, 110); За вуха тягти (тягнути, витягувати і т. ін.) кого — всіляко допомагати тому, хто сам не прагне або не здатний до якоїсь діяльності, якогось заняття. Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 28); Звучати у вухах див. звучати; І за вуха не відтягти кого від чого — ніяк не відсторонити когось від чого-небудь. — Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (Андрій Головко, II, 1957, 22); І за вухом не свербить кого і кому — хтось не звертає ніякої уваги на що-небудь; комусь байдуже. Мірошник спить та спить. Вода ж біжить... Хомі й за вухом не свербить (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 39); І (навіть) вухом не вести — не звертати ніякої уваги, бути зовсім байдужим. Молодий комсомолець старанно їх просив трохи зачекати, посилаючись на те, що в канцелярії якраз відбувається засідання. Але вони й вухом не вели (Григорій Епік, Тв., 1958, 273); І стіни мають вуха — треба говорити обережно, бо можуть підслухати; Їсть (їдять і т. ін.), аж за вухами лящить — їсть (їдять і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він знай усе моргав однією бровою і вусом та уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 357); Краєм (краєчком) вуха чути (почути, піймати) див. край; Ловити вухом — прислухатися, чути. Ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (Іван Франко, XIII, 1954, 138); Мати довгі вуха — чути те, чого не можуть почути інші. [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журися! (Леся Українка, II, 1951, 523); Музикальне вухо — вухо, що добре розрізняє мелодійні відтінки. Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); На (над) вухо говорити (сказати, шепнути і т. ін.) — говорити тихо, наблизивши губи до вуха співбесідника. — А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); «А де ж дукачів узяти?» То Сава Петрович на це їй: «Іди, над вухо скажу, навчу, де» (Андрій Головко, II, 1957, 192); Нагострити (насторожити і т. ін.) вухо (вуха) — уважно прислухатися; насторожитися, наслухати. — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор і.. насторожив ухо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91); Не бачити (побачити) кого, що, як своїх (власних) вух; Бачити (побачити) кого, що, як свої (власні) вуха — ніколи не бачити кого-, що-небудь. Тепер йому не бачити й посади ян-шая, як своїх вух... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); — Смикнуло ж тебе за язик.. Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 85); Не вірити своїм (власним) вухам див. вірити; Опускати (опустити) вуха — впадати у відчай; засмучуватися; Пестити вухо — бути приємним для слуху. Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Піднімати (підняти) вуха — наважуватися протидіяти. — Правильно Данюшакаже: «Коли це в мене було, щоб проти голосував хто?» А то аж сім! Підняли вуха (Андрій Головко, II, 1957, 70); Піймати вовка за вуха — уміти використати що-небудь для себе. Він вміє піймати вовка за вуха (Номис, 1864, № 13567); Піймати вухом; Спіймати на вухо — почути звичайно тихі, невиразні звуки. Коли се чутким вухом піймала [Екбаль] один гук з надвірного гомону (Леся Українка, III, 1952, 713); У тиші можна було навіть спіймати на вухо брязкіт стремен (Петро Панч, Іду, 1946, 76); По [самі] вуха: а) (із сл. закохатися) дуже сильно. З перших же днів і закохався в неї, як сам признався собі — «по самі вуха». Навіть вірша склав (Андрій Головко, II, 1957, 417); б) цілком, зовсім. Поринути по вуха в працю; в) дуже багато. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити, хуста прати, хліб пекти... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 64); Прокричати (прогудіти, протуркати і т. ін.) вуха кому про кого, що — надокучити, обриднути комусь довгими, постійними розмовами про кого-, що-небудь; Пропускати (пропустити) повз вуха — не звертати ніякої уваги на те, що говорять. Чемериця, заклопотаний і все ще неспокійний, якось байдуже пропустив повз вуха її слова (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 414); Пускати з вуха у вухо (мимо вух) — не дуже прислухатися до сказаного, не звертати уваги на що-небудь сказане. Це Невмій, бува, й прослуха, Та пускає з вуха в вухо (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 105); Марусяк нібито пускав усе те мимо вух, набирався рівнодушного вигляду, але всередині у нього все кипіло й варилося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 227); Розпустити вуха — слухати уважно, з повним довір'ям; утратити пильність; Тихо, немов (наче, як) у вусі — дуже тихо. Човен.. пішов під воду. Стало тихо, немов у вусі (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Коли та сварка була, а ви все згадуєте й досі. Тепер на вашому кутку, хвалити бога, як у вусі, тихо... (Любов Яновська, I, 1959, 83); Тонке вухо — добрий слух. Тільки палка душа, тонке вухо і добрий зір поведуть народ на шлях сонця, на шлях переможниці — Весни! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 303); Туге вухо — поганий слух. У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай... (Збірник про Кропивницького, 1955, 60); У вухах дзвонить (дзвенить), безос. — про дзвенячий шум у голові, який є наслідком болю, перевтоми і т. ін. Проценко, мов громом прибитий, стояв і трусився. У голові в його гуло, у вухах дзвонило (Панас Мирний, III, 1954, 274); Знову в хаті тиша. Щось невловиме дзвенить у вухах, гуде в голові (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 89); У вуха впало див. впадати; Усміхатися (усміхнутися) аж до вух — усміхатися, широко розкриваючи рот. Поклавши оберемок бур'яну на сніг, він зняв.. шапку, дбайливо струсив її од бур'яну і колючок, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 482); Хоч вуха затикай: а) те саме, що Аж у вухах лящить. Що мене найбільше вразило тут, то вуличне життя.. Люди не говорять, а кричать так, що хоч вуха затикай (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); б) (із сл. лаятися) дуже непристойно; Хоч у вухо вбгай (бгай) — дуже лагідний, податливий, добрий. — Приязненький та ласкавенький [Петро], хоч у вухо вбгай (Нечуй-Левицький, III, 1956, 288); То бувало нікому на світі не вступить [Йосип], не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Чути (почути) на власні вуха (своїми вухами) — самому чути що-небудь. [Теофіл:] Як він казав про мене Крусті, що я вернувся з Галлії, те чув я на власні вуха (Леся Українка, II, 1951, 437); — Що не може бути?! На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ою мені ! (Михайло Стельмах, I, 1962, 388); Язик поза вухами (вуши́ма) теліпається (мотається і т. ін.) у кого — хтось любить багато говорити. У його язик поза вуши́ма мотається (Номис, 1864, № 12971).

2. перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17); — Чуєте, Гнате. — Та чую ж, — озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха (Михайло Стельмах, I, 1962, 361).

3. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Незграбними пальцями, що ниють від шпарів,.. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 12); Із солом'яного дупла, виритого в скирті, обтрушуючись, виліз Шовкун. Весь був у соломі, шапка на ньому обкрутилася вухом наперед (Олесь Гончар, III, 1959, 216).

4. Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Жінки і дівчата носять цемент у цебриках, у яких крізь вуха просилено дрючок (Іван Франко, I, 1955, 226); Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха (Архип Тесленко, З книги життя, 1918, 58).

===[http://slovopedia.org.ua/49/53411/362061.html Фразеологічний словник української мови]===
* '''''аж за''' '''(по́за''') '''ву́хами''' (рідше '''уша́ми''') '''лящи́ть''', зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка. Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. І замовк (Атта Троль) на мить у тузі... Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка). у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі.. заграли веселим блиском (С. Васильченко). лови́ти ко́жне сло́во, перев. чиє. Дуже уважно, з цікавістю слухати когось. Од неї не одступали паничі, бігали просили на танці, ловили кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький); Марія Антонівна не спускала з племінника очей, ловила кожне його слово (А. Дімаров); Жінка після щойно пережитого .. в жадібній надії ловила кожне слово вчительки (О. Гончар); Він жадібно ловить кожне Михайлове слово і не може второпати (А. Хижняк). лови́ти у́хом ко́жне сло́во. Білий, як крейда, стає Гнат за ґратками, .. уважно ловить ухом кожне слово (М. Коцюбинський).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Contact.jpg |x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10925jpg.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sluh1.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|_LYVUrczTPE}}

==Див. також==
[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/yak-polipshyty-sluh Як поліпшити слух]
[http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/zvukova-ataka Звукова атака або чому молодь втрачає слух]

==Цікаві факти==
*У внутрішньому вусі близько 25 000 клітин, що реагують на звук. Діапазон частот, що сприймаються слухом, лежить між 16 і 20 000 Герц. З віком він скорочується, особливо за рахунок зниження чутливості до високих звуків. До 35 років верхня межа слуху падає до 15 000 Гц.

*Вухо найбільш чутливе до діапазону 2-2,3 тис. Гц. Кращий же музичний слух (здатність розрізняти висоту) припадає на область 80-600 Гц. Тут наше вухо здатне розрізнити, наприклад, два звуки з частотою 100 Гц і 100,1 Гц. Усього людина розрізняє 3-4 тисячі звуків різної висоти.

*Ми усвідомлюємо звук через 35-175 мілісекунд після того, як він дійшов до вуха. Ще 180-500 мілісекунд потрібно вуху на те, щоб "налаштуватись" на прийом даного звуку, тобто досягти найкращої чутливості.

*Слон може чути інфразвук частотою від 1 Гц (мінімум для людини – 20 Гц). Слони використовують низькочастотні звуки для спілкування з одноплемінниками. Втім, слони здатні чути не тільки вухами, а й ногами. Так, вони можуть відчувати переміщення іншого стада слонів, що знаходиться за кілька десятків кілометрів, а також чути і обходити далекі зони бойових дій.

*Цвіркуни і коники "слухають" передніми лапками. Вони вкриті волосками, на яких знаходиться чутлива до звуку мембрана. Голландські фізики зуміли відтворити цей орган слуху, який виявився одним з найбільш чутливих акустичних інструментів.

*Риби вловлюють коливання води бічною лінією, що складається з тоненьких чутливих трубочок.

*Вушна раковина кішок налаштовується на джерело звуку рефлекторно. Шкірясті складки на котячих вухах є резонаторами, а число нервових закінчень у слухових органах вдвічі перевищує їх кількість у людини.

*Барабанна перетинка жаб знаходиться зовні тіла, за очима.

*Кожна десята людина на Землі страждає від втрати слуху і має показання до використання слухового апарату. Однак, четверо з п’яти осіб, які справді потребують слухові апарати, ними не користуються.

*Люди краще сприймають і швидше погоджуються виконати прохання, які вони чують правим вухом, стверджують італійські вчені, Лука Томмасі та Даніель Марцолі, що вивчали переваги правої і лівої сторони у людей. Вони з’ясували, що ці переваги, пов'язані з функціональною асиметрією мозку, які проявляються в повсякденному спілкуванні.

[[Категорія:Ух]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зустріч

2013-12-01T21:13:59Z

Мазур Наталія: /* Етикет. Правила успішної ділової зустрічі */

==Словник Грінченка==
'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zustrich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Зустріч''', і, жін., кого, чого, з ким — чим і без додатка.

1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на таку зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 57); У темряві загуркотіли підводи. Зустріч з ними була небажаною, тому вся ватага принишкла в рівчаку, чекаючи, доки вони проїдуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44).

2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Глушак згадує зустріч з Худяковим, своє останнє побачення з другом (Олександр Довженко, I, 1958, 115); Що ближче надходив день зустрічі з Петром, то дивнішою ставала Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 61); Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 52);
// Тимчасове спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань, для бесіди, наради і т. ін. «Дружня зустріч представників сусідських держав» — назвав я фільм (Юрій Яновський, II, 1958, 112);
// Спортивне змагання. На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 91);
// рідко. Знайомство. [Денис:] Казано мені не раз ще давно, що ото прикмета, що буде тобі неодмінно зустріч з якоюсь добрячою людиною (Марко Кропивницький, II, 1958, 443).

3. Підготовлений прийом, вітання кого-небудь на місці прибуття. Дім аргоського царя Агамемнонав Мікенах пишно заквітчаний знадвору.. [Клітемнестра (до Егіста):] Такої зустрічі ніхто з царів не мав ніколи (Леся Українка, II, 1951, 328); Офіцери зніяковіли, зворушені.. пишно-церемонійною зустріччю, до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (Олесь Гончар, III, 1959, 92); На майдані ж відбулася щаслива зустріч рідної армії, яка прийшла з портретами Леніна на гвардійських прапорах (Юрій Яновський, II, 1954, 180); перен. Відзначення виробничими та іншими досягненнями якої-небудь знаменної дати, визначної події тощо. Зустріч Нового року — святкування початку року, бенкет в ніч настання Нового року. В Красногорському лісництві готувалися до зустрічі Нового року (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 3).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265853.html Словник синонімів]===

'''Зустріч'''- спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. зустрічі, сходини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Js.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Han.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15386.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zustrich.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|V6Onx_baOy4}}
{{#ev:youtube|DTUGC3Ft9TM}}

==Див. також==
[http://dreambook.in.ua/son/zustrich/ Сонник "Зустріч"]

[http://www.autobum.net/pershe-pobachennja-z-hlopcem-poradi/ Перша зустріч з хлопцем]

[http://inspired.com.ua/tips/how-to-catch-all/ 25 Порад як встигнути все]

==Цікаві факти==
[http://reaction.org.ua/mustknow/18-vazhlivix-pravil-dilovogo-etiketu/ '''Етикет. Правила успішної ділової зустрічі''']

'''ː''' Небажаними темами при діловій зустрічі є політика, релігія, хвороби;

'''ː''' У діловому спілкуванні важливо стежити за дикцією і ніколи не вживати жаргонних слів і образливих виразів.

'''ː''' Вчіться слухати інших і при цьому показуйте, що вам цікаво;

'''ː''' Щоб познайомити двох співробітників, Вам спершу слід представити людину, яка займає нижчу посаду і прдеставити її людині, яка за посадою вища;

'''ː''' Будьте пунктуальні! Якщо Ви спізнюєтеся на ділову зустріч – Ви усвідомлено крадете чужий час. Крім цього, Ваші партнери на підсвідомому рівні зафіксують те, що Ви – ненадійний партнер;

'''ː''' Одяг. Якщо вас запросили на ділову зустріч (обід, вечеря, прийом), то одяг має представляти: костюм і краватка для чоловіків, і діловий костюм або ділова сукня для жінок;

'''ː''' Першим телефонну розмову закінчує той, хто перший дзвонив

'''ː''' Якщо Ви запросили когось у свій робочий кабінет або офіс, в ньому повинна бути абсолютна чистота, а на робочому столі – порядок. Пам’ятайте, що порядок в офісі – це порядок у Вашій голові;

[[Категорія:Зу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Зустріч

2013-12-01T21:13:16Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Зустріч, -чі, '''''ж. ''Встрѣча. ''Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. ''Чуб. V. 769.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/zustrich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Зустріч''', і, жін., кого, чого, з ким — чим і без додатка.

1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на таку зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи (Олесь Гончар, III, 1959, 57); У темряві загуркотіли підводи. Зустріч з ними була небажаною, тому вся ватага принишкла в рівчаку, чекаючи, доки вони проїдуть (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44).

2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Глушак згадує зустріч з Худяковим, своє останнє побачення з другом (Олександр Довженко, I, 1958, 115); Що ближче надходив день зустрічі з Петром, то дивнішою ставала Марія (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 61); Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (Сава Голованівський, Крапля.., 1945, 52);
// Тимчасове спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань, для бесіди, наради і т. ін. «Дружня зустріч представників сусідських держав» — назвав я фільм (Юрій Яновський, II, 1958, 112);
// Спортивне змагання. На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 91);
// рідко. Знайомство. [Денис:] Казано мені не раз ще давно, що ото прикмета, що буде тобі неодмінно зустріч з якоюсь добрячою людиною (Марко Кропивницький, II, 1958, 443).

3. Підготовлений прийом, вітання кого-небудь на місці прибуття. Дім аргоського царя Агамемнонав Мікенах пишно заквітчаний знадвору.. [Клітемнестра (до Егіста):] Такої зустрічі ніхто з царів не мав ніколи (Леся Українка, II, 1951, 328); Офіцери зніяковіли, зворушені.. пишно-церемонійною зустріччю, до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (Олесь Гончар, III, 1959, 92); На майдані ж відбулася щаслива зустріч рідної армії, яка прийшла з портретами Леніна на гвардійських прапорах (Юрій Яновський, II, 1954, 180); перен. Відзначення виробничими та іншими досягненнями якої-небудь знаменної дати, визначної події тощо. Зустріч Нового року — святкування початку року, бенкет в ніч настання Нового року. В Красногорському лісництві готувалися до зустрічі Нового року (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 3).

===[http://slovopedia.org.ua/41/53399/265853.html Словник синонімів]===

'''Зустріч'''- спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. зустрічі, сходини.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Js.jpg ‎|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Han.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15386.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zustrich.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|V6Onx_baOy4}}
{{#ev:youtube|DTUGC3Ft9TM}}

==Див. також==
[http://dreambook.in.ua/son/zustrich/ Сонник "Зустріч"]

[http://www.autobum.net/pershe-pobachennja-z-hlopcem-poradi/ Перша зустріч з хлопцем]

[http://inspired.com.ua/tips/how-to-catch-all/ 25 Порад як встигнути все]

==Цікаві факти==
=== [http://reaction.org.ua/mustknow/18-vazhlivix-pravil-dilovogo-etiketu/ Етикет. Правила успішної ділової зустрічі ]===

'''ː''' Небажаними темами при діловій зустрічі є політика, релігія, хвороби;

'''ː''' У діловому спілкуванні важливо стежити за дикцією і ніколи не вживати жаргонних слів і образливих виразів.

'''ː''' Вчіться слухати інших і при цьому показуйте, що вам цікаво;

'''ː''' Щоб познайомити двох співробітників, Вам спершу слід представити людину, яка займає нижчу посаду і прдеставити її людині, яка за посадою вища;

'''ː''' Будьте пунктуальні! Якщо Ви спізнюєтеся на ділову зустріч – Ви усвідомлено крадете чужий час. Крім цього, Ваші партнери на підсвідомому рівні зафіксують те, що Ви – ненадійний партнер;

'''ː''' Одяг. Якщо вас запросили на ділову зустріч (обід, вечеря, прийом), то одяг має представляти: костюм і краватка для чоловіків, і діловий костюм або ділова сукня для жінок;

'''ː''' Першим телефонну розмову закінчує той, хто перший дзвонив

'''ː''' Якщо Ви запросили когось у свій робочий кабінет або офіс, в ньому повинна бути абсолютна чистота, а на робочому столі – порядок. Пам’ятайте, що порядок в офісі – це порядок у Вашій голові;

[[Категорія:Зу]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Мурашка

2013-12-01T21:11:38Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Мура́шка, -ки,''' ж. Муравей. Мурашки, мурашки! поховайте подушки, бо татари йдуть. Ном. № 339.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/murashky Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===

'''Мурашки''', шок, мн. (одн. мурашка, и, жін.). Невеликі комахи ряду перетинчастокрилих, що живуть великими колоніями. Мордувалася мурашка з кришкою хліба, маленькою частинкою Якимової поживи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 45); Спостереження показали, що одна сім'я рудих мурашок поїдає протягом доби величезну кількість шкідників (Наука і життя, 9, 1961, 54); * У порівняннях. Гарячі жнива... Людей у полі, як мурашок (Степан Васильченко, II, 1959, 165).

'''Мурашки''' бігають (забігали, пішли, полізли й т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу і т. ін.) — про відчуття холоду, страху й т. ін. від несподіваного, сильного переляку, глибокого душевного переживання тощо. Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15); У о. Квінтіліана пішли мурашки поза спиною від сих дідичевих слів (Іван Франко, VIII, 1952, 38); Синявін надто ревниво ставився до музики.. й від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 60).

===[http://language.br.com.ua/%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B2%D0%B0/ Український тлумачний словник ]===

'''Мурашва''' й, ж. Збірн. до мурашка й мураха. 6 прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (Колг. Укр., 8, 1956, 41);
* У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (їв., Життя.., 1945, 24).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 56);
Холодні мурахи пробігли по спині. Дівчина здригнулась (Олесь Донченко, V, 1957, 351).
Вода реве поміж тими всіма загатами, а люди, мов мурахи, бігають і кричать (Хотк., II, 1966, 409);
Члени бригади заворушилися біля машини, ніби мурашва навколо велетенського жука (Чорн., Красиві люди, 1961, 76).
Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи (Коцюб., II, 1955, 56);

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880273_dva-murav.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1271880496 muravej 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:141795.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Goos.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|LXx-789M1Q8}}
{{#ev:youtube|u4ftOVaRXr0}}

==Див. також==
[http://byology.ru/?p=1264 Мурашки]

[http://www.zoolog.com.ua/besxrebet29.html Мурашки-бульдоги]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8-%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B8 Мурашки-листорізи]

=Цікаві факти=
'''ː''' Мурашки майже всеїдні і нападають на будь-яку здобич, з якою можуть впоратися, не пропускають вони і мертвими комахами.

'''ː''' У світі майже стільки ж видів мурах (8800), скільки видів птахів (9000).

'''ː''' Мурахи ніколи не сплять!

'''ː''' Мураха може підняти вантаж приблизно в 100 разів важче власної ваги.

'''ː''' Хітиновий покрив мурах-листорізів дуже міцний. Затиснуті кілограмовою гирею між двох стекол, вони нерухомі, як мертві. Але варто прибрати вантаж, і комахи як ні в чому не бувало відправляються у своїх справах.

'''ː''' Деякі види мурашок можуть пролежати під водою до чотирьох діб, а потім, витягнуті звідти на сухе тепле місце, незабаром оживають і ведуть себе далі як ні в чому не бувало.

'''ː''' В Африці та Америці існують так звані войовничі мурахи, які вбивають все, що трапляється на їхньому шляху, і від яких рятуються втечею навіть леви.

'''ː''' Комаха з найбільшим мозком по відношенню до тіла – мураха.

'''ː''' У мурашнику діє своя система покарань. Наприклад, якщо здоровий мураха-фуражер (займається пошуком їжі) кілька разів поспіль повертається в мурашник ні з чим, його «стратять» – вбивають і самого пускають на фураж. Цікаво, що зовсім по-іншому поступають мурахи з тими, хто втратив працездатність внаслідок каліцтва. Їх годують до тих пір, поки ті здатні просити їжу, тобто постукувати вусиками по певних ділянках голови здорового мурахи.

'''ː''' Мурашки – активні хижаки, але разом з тим вони тримають і «домашню худобу». У його ролі виступає попелиця, причому поїдають мурашки не тільки її саму, а й її виділення. Це не є формою паразитизму, оскільки без мурашиної турботи попелиця гине набагато раніше від інших хижаків. Мурахи пасуть попелиць на рослинах, оберігають їх. І на першу вимогу попелиця виділяє їм надлишки нектару. Щоб «видоїти» попелицю, мураха лоскоче вусиками її черевце.

'''ː''' Мурахи мають дуже гострий нюх (через їхні антени) і здатність випромінювати феромони. Ці феромони можуть використовуватися, для того щоб ідентифікувати колонію (кожна колонія має свій власний аромат).

'''ː''' Мурахи ведуть себе по-різному в групах різної щільності, причому у великих колективах ці комахи стають більш агресивними.

'''ː''' Мурахи їдять насіння різних трав. Але перед цим вони збирають їх у спеціальні сховища і в міру потреби перетирають на борошно і згодовують личинкам. А коли після дощу сховище намокає, вони виносять насіння на просушування!

'''ː''' Мурахи деяких видів створюють у своїх мурашниках «грибні плантації» – перед цим вони готують спеціальний грунт, а потім постійно його оновлюють, а якщо сім’ї потрібно перейти на новий мурашник, то матка переносить культуру гриба на нове місце.

'''ː''' Після зими мурахи, щоб зігріти свій мурашник, починають вилазити з нього і приймати сонячні ванни. Потім вони повертаються назад в мурашник, приносячи на собі тепло.

'''ː''' Щелепи одного з видів мурах (Odontomachus bauri), здатні рухатися разюче швидко – вони закриваються зі швидкістю 35-64 м / сек, тобто приблизно в 2300 разів швидше, ніж миготіння людського ока. Це найшвидший рух, зареєстрований у світі тварин.

'''ː''' Мурахи використовують щелепи не лише для полювання. Найдивовижніше, що вони можуть застосовувати цей орган, рятуючись від хижаків. При цьому їхні щелепи працюють, подібно авіаційному кріслу-катапульти: мураха «вистрілює» їх у землю і миттєво відлітає від ворога на відстань більше 8 см по вертикалі і майже 40 см по горізонталі. В людському масштабі показники мурашки відповідають стрибку у висоту на 13 м , а в довжину – на 40 м.
'''ː''' Не всі мурахи настільки працелюбні, як це прийнято вважати. Спостереження показали, що 80% мурах займаються суспільно корисною працею – чистять житло, збирають корм; зате інші – б’ють байдики. Ситуація не змінилася навіть після того, як учені прибрали частину «працюючих» мурашок. У тих «трудяг», що залишились, діяльність закипіла з подвоєною силою, а нероби так і залишилися не при справах. Можливим поясненням такої дивної поведінки останніх може служити або їх похилий вік, або патологічна лінь.

'''ː''' Дослідження показали, в чому секрет майстерного орієнтування на місцевості мурах. Раніше вважалося, що мурашки знаходять дорогу додому завдяки особливим ферментам. У ході дослідів, проведених над комахами, було доведено, що насправді мурахи … рахують та відстежують свої кроки! На тілі мурашки є особливий «крокомір», який і відміряє відстань до мети.

'''ː''' «Мурашина кислота» володіє прекрасними болезаспокійливими, протизапальними, зігріваючими і проникаючими тонізуючими властивостями і використовується для лікування таких захворювань, як: артрит, артроз, остеохондроз, ревматизм, варикозне розширення вен, відкладення солей, подагра і пр.

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Користувач:Мостовщикова Дар`я

2013-12-01T21:10:20Z

Мазур Наталія:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Мостовщикова Дар`я Олегівна

===Спеціальність===
Образотворче мистецтво

===Група===
ОМб-1-13-4.0д

==Слова, що додав(ла)==
[[Мурашка]]

[[Зустріч]]

[[Ухо]]

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Мід

2013-12-01T21:05:08Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Мід, ме́ду, '''''м. ''= '''Мед. '''''На язиці мід, а під язиком лід. ''Ном. № 3055. ''Та й ми в батька були, мед, горівочку пили. ''Нп.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/med Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''Мед.''' Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 75); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194); * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей — цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Тарас Шевченко, VI, 1956, 27); * У порівняннях. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 498);
// Квітковий нектар, який збирають бджоли; солодкий запах цього нектару. Живучи росою з травки, Медом дишем [дихаємо] ми з квіток: Наші горниці — долини. Чиста річка і лісок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 310); Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (Максим Рильський, І, 1960, 265);
// перен. Про що-небудь зовні приємне, хороше (слова, ставлення тощо), але здебільшого нещире. — А чи ви вподобали хазяйок? Вони хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднестиш (Марко Вовчок, I, 1955, 377).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:images6890olny678.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:prods-honeyftyhnj678.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:загруженное456790cvb.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Q2C_Fv3DtwA}}

==Див. також==
[http://blog.i.ua/community/4335/1067311 8 причин есть мед каждый день]

[[Категорія:Мі]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Мід

2013-12-01T21:04:52Z

Мазур Наталія:

Ховрах

2013-12-01T21:01:11Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Ховрах, -ха, '''''м. ''Сусликъ. ''Вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкодливий тхір, і ще там деяких чимало безпешно в лісі панувало. ''Гліб. Ум. '''Ховрашо́к. '''''По над шляхом щирицею ховрашки гуляють. ''Шевч. 77.

==Сучасні словники==
===[http://eslovnyk.com/%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85 Тлумачний словник української мови E-slovnik]===
-а́, ч.
Невелика тварина з роду гризунів родини білячих, поширена в Європі, Азії та Північній Америці. Крапчастий ховрах.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Europäischer_Ziesel_in_Hockstellung65.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spermophilus_beccheyi_00067uik.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spermophilus_beldingi345678.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spermophilus_fulvus3456798ij.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Zp9Oo7OXH4s}}

==Цікаві факти==
'''Ховрах''' Невелика тварина з роду гризунів родини білячих, поширена в Європі, Азії та Північній Америці. Крапчастий ховрах.

'''Харчування'''
Ховрахи живляться сочистими частинами степових рослин, цибулинами та насінням, завжди неподалік від нір. Деякі види споживають і комах: сарана, коників, жуків і гусінь. Роблять значні запаси їжі з насіння трав'янистих рослин і зерен хлібних злаків. У посушливу пору здатні робити переходи у пошуках їжі на 7-10 км.

'''Житло'''
Спосіб життя наземно-норовий; живуть колоніями, в норах, які викопують самі. Діаметр до 9 см при вході. Довжина нори і її устрій залежать від виду ховраха і конкретного ландшафту. На піщаних ґрунтах вони найбільш протяжні - до 15 м в довжину і 3 м в глибину; на щільніших глинистих ґрунтах рідко довше 5-7 м. Усередині нори зазвичай є гніздова камера, встелена сухою травою. Ховрашки відомі своєю звичкою при небезпеці вставати «стовпчиком» і видавати характерні свистячі звуки.

'''Розмноження'''
Гін у ховрахів зазвичай починається через кілька днів після пробудження зі сплячки. Самка приносить 1 виводок на рік. Число дитинчат в ньому коливається від 2 до 12. Тривалість вагітності приблизно 23-28 днів. Годує молоком. Самець тим часом приносить їжу самиці.

'''Сплячка'''
На осінь та зиму вхід до нори тварини забивають землею і впадають у сплячку. Під час сплячки їжі не вживають. У цьому стані температура тіла ховраха може понижуватись до +1°, +2 °C. Серце б'ється від 5-ти ударів на хвилину. Такий стан ховрахи можуть переживати до 6-ти місяців. Сплячка може тривати і до 9-ти місяців. За час сплячки, ховрахи втрачають до половини своєї маси. Прокидаються навесні, після чого температура тіла зігрівається до 40 °C.

==Див. також==
[http://www.zoolog.com.ua/ssavci294.html Сірий ховрах]

[[Категорія:Хо]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Ховрах

2013-12-01T21:00:40Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Ховрах, -ха, '''''м. ''Сусликъ. ''Вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкодливий тхір, і ще там деяких чимало безпешно в лісі панувало. ''Гліб. Ум. '''Ховрашо́к. '''''По над шляхом щирицею ховрашки гуляють. ''Шевч. 77.

==Сучасні словники==
===[http://eslovnyk.com/%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85 Тлумачний словник української мови E-slovnik]===
-а́, ч.
Невелика тварина з роду гризунів родини білячих, поширена в Європі, Азії та Північній Америці. Крапчастий ховрах.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Europäischer_Ziesel_in_Hockstellung65.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spermophilus_beccheyi_00067uik.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spermophilus_beldingi345678.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spermophilus_fulvus3456798ij.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Zp9Oo7OXH4s}}

==Цікаві факти==
'''Ховрах''' Невелика тварина з роду гризунів родини білячих, поширена в Європі, Азії та Північній Америці. Крапчастий ховрах.
'''Харчування'''
Ховрахи живляться сочистими частинами степових рослин, цибулинами та насінням, завжди неподалік від нір. Деякі види споживають і комах: сарана, коників, жуків і гусінь. Роблять значні запаси їжі з насіння трав'янистих рослин і зерен хлібних злаків. У посушливу пору здатні робити переходи у пошуках їжі на 7-10 км.
'''Житло'''
Спосіб життя наземно-норовий; живуть колоніями, в норах, які викопують самі. Діаметр до 9 см при вході. Довжина нори і її устрій залежать від виду ховраха і конкретного ландшафту. На піщаних ґрунтах вони найбільш протяжні - до 15 м в довжину і 3 м в глибину; на щільніших глинистих ґрунтах рідко довше 5-7 м. Усередині нори зазвичай є гніздова камера, встелена сухою травою. Ховрашки відомі своєю звичкою при небезпеці вставати «стовпчиком» і видавати характерні свистячі звуки.
'''Розмноження'''
Гін у ховрахів зазвичай починається через кілька днів після пробудження зі сплячки. Самка приносить 1 виводок на рік. Число дитинчат в ньому коливається від 2 до 12. Тривалість вагітності приблизно 23-28 днів. Годує молоком. Самець тим часом приносить їжу самиці.
'''Сплячка'''
На осінь та зиму вхід до нори тварини забивають землею і впадають у сплячку. Під час сплячки їжі не вживають. У цьому стані температура тіла ховраха може понижуватись до +1°, +2 °C. Серце б'ється від 5-ти ударів на хвилину. Такий стан ховрахи можуть переживати до 6-ти місяців. Сплячка може тривати і до 9-ти місяців. За час сплячки, ховрахи втрачають до половини своєї маси. Прокидаються навесні, після чого температура тіла зігрівається до 40 °C.

==Див. також==
[http://www.zoolog.com.ua/ssavci294.html Сірий ховрах]

[[Категорія:Хо]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Увця

2013-12-01T20:54:39Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Увця, -ці, '''''ж. ''= '''Вівця. '''Вх. Уг. 272.

==Сучасні словники==
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F Словник УКРЛІТ.ORG]===
'''Вівця (зменшено-пестливі — овечка, овеченька, овечечка''' невелика свійська тварина, яка дає вовну (пор. загадку: «Ходить по городу кожух та свитина»), м’ясо, молоко; народний символ невинності, покірності; у переносному значенні — зневажливо, іронічно — про надто покірну, лякливу людину; символ безоборонності, безсилості, боязності, тому застерігають: «Хто стається вівцею, того вовк з’їсть»; символізує також рабську покірність («Вівцю стрижуть, а друга дивиться»), нерозумність («Дурна вівця», «І від гарного отця родиться дурна вівця»), слухняність («Вівця — Божа худоба, а коза — дідча», «За одною вівцею все стадо біжить»). Молодець проти овець, а проти баранів і сам баран (прислів’я); Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита! (приказка); Хто стається вівцею, того вовк з’їсть (М. Номис); Біда вівцям, де вовк пастушить (прислів’я); Ой зелена полонина, зелена, зелена, Я б на ній вівці не пас, коби не Олена (коломийка); Як овечка, не скаже ні словечка (М. Номис); Женуть воли із діброви, овеченьки з поля (В. Милорадович).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:394px-Flock_of_sheep3333.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54870sdfghjk456.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vlna-2ertyhu78.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:200px-Dolly_the_sheep2-thumb5678i9.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Wubo3sTBtUM}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F_%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96 Вівця Доллі]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Вівчарство]

[[Категорія:Ув]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Користувач:Кулик Юлія

2013-12-01T20:51:21Z

Мазур Наталія: Створена сторінка: Фото ==Загальні відомості== ===ПІП=== Кулик Юлія ===Спеціальність=== Образотворче...

[[Файл:|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==
===ПІП===
Кулик Юлія
===Спеціальність===
Образотворче мистецтво
===Група===
ОМб-1-13-4.0д

==Слова, що додав(ла)==
[[Увця]]

[[Ховрах]]

[[Мід]]

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Чотки

2013-12-01T20:49:13Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Чотки, -ток, '''''ж. мн. ''Четки. ''Перехрестився, чотки взяв. ''Шевч. 372.

==Сучасні словники==
===[http://sum.in.ua/s/chotky Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
'''ЧОТКИ, ток, мн., церк.''' Шнурок з нанизаним на нього дерев'яним, кістяним, янтарним і т. ін. намистом чи вузликами для відліку прочитаних молитов або поклонів під час молитви, вживаний перев. серед католиків і буддистів. Він довго блукав по селах на Україні, продавав кипарисові хрестики, образки й чотки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 363); Вгледівши його кремезну бородату постать та в руках важкі бірюзові чотки, правовірні віддають належну йому пошану (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 137); * У порівняннях. Суворих слів, холодних і шорстких, Перебираю низку, ніби чотки, І одкидаю твердо з-поміж них Усе легке, все ніжне і солодке (Максим Рильський, I, 1960, 254); Наче рідко нанизані чотки, чорніли журавлі в лускатих хмаринках (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 3). Перебирати чотки — пересувати кульки з одного боку шнурка на інший або брати один за одним вузлики, відлічуючи молитви або поклони. Звернувши очі вгору, Перебирають чотки І ждуть [буддисти], аж з кипариса Впаде той лист солодкий (Іван Франко, XI, 1952, 82); Покоївка безшумно зникла. Таїсія Федорівна заплющила очі, перебираючи руками чотки (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 27).

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Rudraksha_beads.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:gop_003y.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:images345678.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:yak-perebirati-chotki.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|KAO9hzblMmI}}

==Див. також==
[http://korisni-porady.at.ua/news/chotki_predmet_kultu_z_osoblivim_znachennjam/2013-10-31-537 ЧОТКИ - ПРЕДМЕТ КУЛЬТУ З ОСОБЛИВИМ ЗНАЧЕННЯМ]

[[Категорія:Чо]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Лопух

2013-12-01T20:46:52Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Лопух, -ха́, '''''м. ''Раст. репейникъ, Arctium lappa. '''Лови рибу, де лопух є. '''Ном. № 5897. ''Дметься, як жаба на лопуху. ''Ном. № 2500. Ум. '''Лопушо́к'''.

==Сучасні словники==
Лопу́х спра́вжній (Arctium lappa L.), лопух, реп'яшник, дідовник, лопух жорсткий, лопух великий — вид рослин родини айстрових (Asteraceae).
«Лаппа» (lappa) - від грецького слова «хапати», «чіплятися».
'''Поширення'''
До початку XIX ст. лопух не був відомий у Західній Європі. Його занесла туди російська кіннота після розгрому армії Наполеона. Тепер ця рослина у Франції росте як бур'ян. В Японії лопух вважають городньою овочевою рослиною і культивують під назвою «гобо». Підсмажені корені додають до кави замість цикорію.
Біологічні характеристики
Лопух справжній — дворічна трав'яниста рослина до 1,5—2 м заввишки, із стрижневим м'ясистим розгалуженим (до 60 см завдовжки) коренем. Стебло прямостояче, ребристе, червонувате, шерстисте. Листки з черешками, великі, широкосерцевидно-яйцеподібні, здебільшого цілокраї, рідше виїмчасто-зубчасті, зверху зелені, шерстисті, зісподу сіроповстисті. Верхні листки яйцеподібні, загострені, здебільшого із заокругленою основою. Квітки зібрані в кошики розташовані щитком. Обгортка черепитчаста, складається з шипуватих, загострених на верхівці гачкуватих листочків. Квітки в кошику двостатеві, трубчастим на верхівці п'ятизубчастим пурпуровим віночком. Сім'янки з чубком коротких зазублених щетинок.
Цвіте з червня до середини серпня. Плоди достигають у серпні — вересні.
Росте як бур'ян. Зустрічається на смітниках, біля жител і доріг, у лісах, на полях поодиноко і групами.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arctium_lappa.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ArctiumLappa3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:загруженное33.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:загруженное (14).jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|fycymhLXJzA}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Список дикорослих корисних рослин України]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9 Лопух справжній - Матеріал з Вікіпедії]

[[Категорія:Ло]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Літопис

2013-12-01T20:44:31Z

Мазур Наталія:

==Словник Грінченка==
'''Літопись, -сі, ж. = іі.''' литопис. К. ЧР. 104.

==Сучасні словники==
===[http://language.br.com.ua/%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 Словник української мови онлайн]===
'''Літопис у, ч.''' 1. У стародавній Русі — хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником. З кінця XI ст. в Новгороді вели літопис, в якому записували найважливіші міські події (Іст. СРСР, І, 1956, 67); Схилившись у куточку, біля воскової свічки, він писав літопис цих суворих днів (Скл., Святослав, 1959, 478); // Книга з такими записами. На сторінках літопису змальовано докладно, як тікав од козаків розбитий польський коронний гетьман Потоцький (Довж., І, 1958, 273).
2. чого, перен. Послідовний запис будь-яких подій; історія чого-небудь. Потрібний грунтовний літопис життя і творчості поета [Т. Шевченка] (Від давнини.., І, 1960, 75); Українська пісня має своє глибоко національне прекрасне звучання, ..є історичним літописом народу (Мал., Думки.., 1959, 68); Шари снігу і льоду, що відкладаються рік у рік — це своєрідний літопис клімату та його трансформацій за минулі часи (Наука.., 5, 1960, 24).

==Козацькі літописи==
Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII — початку XVIII століття мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва — «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються.
До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи — Самовидця (про події 1648 — 1702 років, вірогідний автор — Роман Ракушка-Романовський), Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 — 1700 років).
В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-1654 років, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та інших держав.
Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.
У 30-х pp. XVIII ст. невідомий автор склав «Короткий опис Малоросії» (рос. мовою) про події від Київської Русі до скасування гетьманства в 1734 році.
У 1765 році Петро Симоновський скомпонував «Краткое описание о козацьком народЂ» з описом подій від найдавніших часів до 1751 року.
Автором «Летописца или описання краткого знатнЂйших дЂйств и случаев» про події в Україні з 1506 по 1737 рік був, імовірно, Яків Лизогуб.
В 1770 у Прилуках полковий обозний Степан Лукомський склав «Зібрання історичне» з описом подій в Україні у XIV — XVI столітті.
Літописно-історичні праці про Україну писали також зарубіжні автори — Гійом Боплан, К. Гаммердерфер, Йоган Енгель, С. Зарульський, О. Рігельман та інші.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1876.litopys.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1358252650_p_48129_1_gallerybig.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13101319431230790_f0_0.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|Bh0Je5tr-r8}}

==Див. також==
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B0 Берестяна грамота]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 Київський літопис]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B8_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96 Літописи Новгородські]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 Львівський літопис]

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%86%D1%8C Острозький літописець]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

Користувач:Кулик Лілія

2013-12-01T20:41:00Z

Мазур Наталія:

[[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Кулик Лілія Сергіївна

===Спеціальність===
Образотворче мистецтво

===Група===
ОМб-1-13-4.0д

==Контакти==

===Електронна пошта===
kulyklili@yandex.ru

==Слова, що додав(ла)==
[[Літопис]]

[[Лопух]]

[[Чотки]]
[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]