Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Користувач:Магльована Віталіна

2014-01-23T20:55:11Z

Магльована Віталіна: /* Слова, що додала */

[[Файл:Xj_EJAwHrCs.jpg|thumb|Фото]]

==Загальні відомості==

===ПІБ===
Магльована Віталіна Валеріївна
===Спеціальність===
Правознавство
===Група===
ПРб 1-13-4 О.д
==Контакти==

===Електронна пошта===
*[mailto:vitalina.maglovana@yandex.ua моя пошта]
===Skype===
<skype style="chat" action="chat">vitalina663</skype>
===Web сторінка===
Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

==Участь==
===Конференції===

===Олімпіади===

===Соціальні проекти===

===Благодійні акції===

===Університетські заходи===

==Громадська діяльність==

=Словник Грінченка і сучасність=
==Слова, що додала==

[[Глаза]]

[[Глиста]]

[[Божевільня]]

[[Богиня]]

[[Бобер]]

[[Боєць]]

[[Бовтати]]

[[Битий]]

[[Бичечок]]

[[Бистро]]

[[Глухий]]

[[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Учасники]]

Бистро

2014-01-23T20:51:22Z

Магльована Віталіна: /* Ілюстрації */

'''Бистро,''''' нар.'' Скоро, проворно. '''Бистро очима стриже.''' Бойко смотритъ. Шейк. Ум. '''Бистренько, бистресенько.'''

[[Категорія:Би]]

==Сучасні словники==

БИСТРО. Присл. до бистрий. Бистріше бігли [троянці] од хортів (Іван Котляревський, I, 1952, 228); Тільки птиця хутко гору перелітає, риба бистро ріку перепливає (Марко Вовчок, I, 1955, 330); Ніч бистро надходила (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 315).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 167.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бистро.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бистро1.gif|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бистро2.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бистро3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Бистро3.jpg

2014-01-23T20:51:14Z

Магльована Віталіна:

Файл:Бистро2.JPG

2014-01-23T20:50:58Z

Магльована Віталіна:

Файл:Бистро1.gif

2014-01-23T20:50:38Z

Магльована Віталіна:

Файл:Бистро.JPG

2014-01-23T20:50:22Z

Магльована Віталіна:

Бистро

2014-01-23T20:47:57Z

Магльована Віталіна: /* Сучасні словники */

'''Бистро,''''' нар.'' Скоро, проворно. '''Бистро очима стриже.''' Бойко смотритъ. Шейк. Ум. '''Бистренько, бистресенько.'''

[[Категорія:Би]]

==Сучасні словники==

БИСТРО. Присл. до бистрий. Бистріше бігли [троянці] од хортів (Іван Котляревський, I, 1952, 228); Тільки птиця хутко гору перелітає, риба бистро ріку перепливає (Марко Вовчок, I, 1955, 330); Ніч бистро надходила (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 315).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 167.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Бичечок

2014-01-23T20:46:33Z

Магльована Віталіна: /* Ілюстрації */

'''Бичечок, -чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''бичок'''. ''У тебе дві корови телилося, два бичечки родилося.'' Чуб. Запряжи бичечки. Грин. II. 69.

[[Категорія:Би]]

==Сучасні словники==

БИЧЕЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до бичок 1 1. Бичечків купили на випас (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 414).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 171.

БИЧОК 1, чка, чол.

1. Зменш. до бик *. Гості скінчили кабана, з'їли половину бичка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 79); Козаки розкладали вогнища, білували бичків та телят (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 399); * У порівняннях. [Кембль:] Він так собі, як молодий бичок, що не навчився ще в ярмі ходити (Леся Українка, III, 1952, 30).

2. розм. Недокурок цигарки. Пихтять цигарки.. Малеча тягне бичка (Василь Чумак, Черв, заспів, 1956, 144)

3. діал. Лежак на горищі для виходу диму. Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, є бичком (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 424).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 172.

БИЧОК 2 див. бички́.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 172.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бичок.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бичок1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бичок2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бичок3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Бичок3.jpg

2014-01-23T20:46:25Z

Магльована Віталіна:

Файл:Бичок2.jpg

2014-01-23T20:46:10Z

Магльована Віталіна:

Файл:Бичок1.jpg

2014-01-23T20:45:40Z

Магльована Віталіна:

Файл:Бичок.jpg

2014-01-23T20:45:22Z

Магльована Віталіна:

Бичечок

2014-01-23T20:41:51Z

Магльована Віталіна: /* Сучасні словники */

'''Бичечок, -чка,''' ''м.'' Ум. отъ '''бичок'''. ''У тебе дві корови телилося, два бичечки родилося.'' Чуб. Запряжи бичечки. Грин. II. 69.

[[Категорія:Би]]

==Сучасні словники==

БИЧЕЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до бичок 1 1. Бичечків купили на випас (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 414).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 171.

БИЧОК 1, чка, чол.

1. Зменш. до бик *. Гості скінчили кабана, з'їли половину бичка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 79); Козаки розкладали вогнища, білували бичків та телят (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 399); * У порівняннях. [Кембль:] Він так собі, як молодий бичок, що не навчився ще в ярмі ходити (Леся Українка, III, 1952, 30).

2. розм. Недокурок цигарки. Пихтять цигарки.. Малеча тягне бичка (Василь Чумак, Черв, заспів, 1956, 144)

3. діал. Лежак на горищі для виходу диму. Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, є бичком (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 424).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 172.

БИЧОК 2 див. бички́.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 172.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Битий

2014-01-23T20:39:03Z

Магльована Віталіна: /* Ілюстрації */

'''Битий, -а, -е.''' 1) Битый. ''Каже дитина, що бита, та не каже за що.'' Посл. '''Битий ходиш.''' Вотъ-вотъ будешь побитъ. ''Битий ходиш. — от-от-от попоб’ють.'' Ном. № 3610. '''Я в тім не битий.''' Я этому не учень, я этого не знаю. Фр. Пр. 35. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. ''Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться.'' Нп. ''Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі.'' Нп. 3) Печатный. ''Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію.'' Павлогр. у. (Залюбовск.). 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. ''Битії таляри.'' Гол. І. 19. ''При боці шабля у Дамашку бита.'' Федьк. І. 132. ''Без битої голої копійка.'' Котл. 5) '''Бита підлога.''' Полъ изъ бревенъ. Шух. І. 174. Ум. '''Битенький.''' Чуб. V. 943.

==Сучасні словники==
БИТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до бити 2, 3, 7. Ой там криниця під перелазом — Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита — Утремось, серденько, хоч буду бита (Українські народні ліричні пісні, 1958, 139); Царька таки знали люди. Знали й гомоніли, що він — справді дорогий чоловік, хоч часто ходить і битий і лаяний (Степан Васильченко, I, 1959, 105); * Образно. Гола земля, бита крилами вітру, сіріла під олив'яним небом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 98);
// бито, безос. присудк. сл. За моє, як кажуть люди, жито Та ще й мене і бито! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53).
♦ Битий тугою (горем і т. ін.) — який зазнав багато лиха, горя і т. ін. Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Тарас Шевченко, II, 1953, 26); Коли він пригада її заплакану — горем биту, — його серце рветься від болю на часті (Панас Мирний, IV, 1955, 173); Не в тім'я битий хто — не дурний (про метку, тямущу людину). [Лікар:] До нашої панночки нелегко приступитись, та я теж не в тім'я битий, либонь і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка, II, 1951, 40); Так же піп не в тім'я битий: його не обдуриш (Лесь Мартович, Тв., 1954, 40).

2. Розгромлений у боях. Наступ німецьких військ припинився, бите німецьке командування негайно погодилось укласти мир (Семен Скляренко, Легенд. начдив, 1957, 25); Особливої викривальної сили письменник [П. Панч] досягає в змалюванні націоналістичних дипломатів і битих петлюрівських вояк (Історія української літератури, II, 1956, 448).

3. Набитий, настріляний (про дичину). — А се для кого? — раділа Оля, повернувши мене до купи битої птиці, яка завалила весь стіл (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Я виїхав на плесо і, ледве посуваючи човна, почав підбирати биту дичину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 415).

4. Розбитий, поколений на шматки. Одна хата .. скоса поглядала на улицю своїми битими вікнами (Панас Мирний, I, 1954, 48); На згарищі валялася бита цегла (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 11);
// Витоптаний, витолочений. * Образно. Буде бите Царями сіянеє жито! (Тарас Шевченко, II, 1953, 347).

5. Кований (про зброю). Неначе срібло куте, бите І семикрати перелите Огнем в горнилі, — словеса Твої, о господи, такії (Тарас Шевченко, II, 1953, 289);
// Карбований (про гроші). Тут тобі.. биті таляри і червінці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 157).

6. Мощений, брукований. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети,., фаетони (Панас Мирний, II, 1954, 73). Бита дорога (путь); Битий шлях (гостинець і т. ін.) — широка уторована дорога, широкий уторований шлях і т. ін. Ой біда, біда чайці небозі, Що вивела діток при битій дорозі (Сл. Тр.); Стали хлопців В кайдани кувати Та повезли до прийому Битими шляхами (Тарас Шевченко, І, 1951, 233); Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 75).

7. перен., розм. Бувалий, з великим досвідом, навчений життям. Не новий Оцей лукавий лановий; Стара собака, та ще й бита (Тарас Шевченко, II, 1953, 187); Начальник [складу] був хоч малописьменний, але битий — умів докинути.. грамотне слівце (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 281);
// на чому. Який знається на чомусь. — То ти й не знаєш, яке зілля подобає хлопцеві в купіль класти, а яке дівчині? — Ба ні, на цьому не битий (Юрій Яновський, I, 1954, 18);
// у знач. ім. битий, того, чол. Бувала, досвідчена людина. За битого двох небитих дають, та й то не беруть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 86).
♦ Бита голова; Битий жак — про бувалу людину.

8. Узятий противником; програний гравцем. Битий козир.
♦ Ваша (його і т. д.) карта (ставка) бита — хто-небудь зазнав цілковитої поразки у чомусь. Гестапівська карта була бита, як і вся стратегія і тактика Гітлера (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 169.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Битий.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Битий1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Битий2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Битий3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Би]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Битий3.jpg

2014-01-23T20:38:55Z

Магльована Віталіна:

Файл:Битий2.jpg

2014-01-23T20:38:38Z

Магльована Віталіна:

Файл:Битий1.jpg

2014-01-23T20:38:21Z

Магльована Віталіна:

Файл:Битий.jpg

2014-01-23T20:38:05Z

Магльована Віталіна:

Битий

2014-01-23T20:34:56Z

Магльована Віталіна: /* Сучасні словники */

'''Битий, -а, -е.''' 1) Битый. ''Каже дитина, що бита, та не каже за що.'' Посл. '''Битий ходиш.''' Вотъ-вотъ будешь побитъ. ''Битий ходиш. — от-от-от попоб’ють.'' Ном. № 3610. '''Я в тім не битий.''' Я этому не учень, я этого не знаю. Фр. Пр. 35. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. ''Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться.'' Нп. ''Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі.'' Нп. 3) Печатный. ''Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію.'' Павлогр. у. (Залюбовск.). 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. ''Битії таляри.'' Гол. І. 19. ''При боці шабля у Дамашку бита.'' Федьк. І. 132. ''Без битої голої копійка.'' Котл. 5) '''Бита підлога.''' Полъ изъ бревенъ. Шух. І. 174. Ум. '''Битенький.''' Чуб. V. 943.

==Сучасні словники==
БИТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до бити 2, 3, 7. Ой там криниця під перелазом — Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита — Утремось, серденько, хоч буду бита (Українські народні ліричні пісні, 1958, 139); Царька таки знали люди. Знали й гомоніли, що він — справді дорогий чоловік, хоч часто ходить і битий і лаяний (Степан Васильченко, I, 1959, 105); * Образно. Гола земля, бита крилами вітру, сіріла під олив'яним небом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 98);
// бито, безос. присудк. сл. За моє, як кажуть люди, жито Та ще й мене і бито! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53).
♦ Битий тугою (горем і т. ін.) — який зазнав багато лиха, горя і т. ін. Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Тарас Шевченко, II, 1953, 26); Коли він пригада її заплакану — горем биту, — його серце рветься від болю на часті (Панас Мирний, IV, 1955, 173); Не в тім'я битий хто — не дурний (про метку, тямущу людину). [Лікар:] До нашої панночки нелегко приступитись, та я теж не в тім'я битий, либонь і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка, II, 1951, 40); Так же піп не в тім'я битий: його не обдуриш (Лесь Мартович, Тв., 1954, 40).

2. Розгромлений у боях. Наступ німецьких військ припинився, бите німецьке командування негайно погодилось укласти мир (Семен Скляренко, Легенд. начдив, 1957, 25); Особливої викривальної сили письменник [П. Панч] досягає в змалюванні націоналістичних дипломатів і битих петлюрівських вояк (Історія української літератури, II, 1956, 448).

3. Набитий, настріляний (про дичину). — А се для кого? — раділа Оля, повернувши мене до купи битої птиці, яка завалила весь стіл (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Я виїхав на плесо і, ледве посуваючи човна, почав підбирати биту дичину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 415).

4. Розбитий, поколений на шматки. Одна хата .. скоса поглядала на улицю своїми битими вікнами (Панас Мирний, I, 1954, 48); На згарищі валялася бита цегла (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 11);
// Витоптаний, витолочений. * Образно. Буде бите Царями сіянеє жито! (Тарас Шевченко, II, 1953, 347).

5. Кований (про зброю). Неначе срібло куте, бите І семикрати перелите Огнем в горнилі, — словеса Твої, о господи, такії (Тарас Шевченко, II, 1953, 289);
// Карбований (про гроші). Тут тобі.. биті таляри і червінці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 157).

6. Мощений, брукований. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети,., фаетони (Панас Мирний, II, 1954, 73). Бита дорога (путь); Битий шлях (гостинець і т. ін.) — широка уторована дорога, широкий уторований шлях і т. ін. Ой біда, біда чайці небозі, Що вивела діток при битій дорозі (Сл. Тр.); Стали хлопців В кайдани кувати Та повезли до прийому Битими шляхами (Тарас Шевченко, І, 1951, 233); Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 75).

7. перен., розм. Бувалий, з великим досвідом, навчений життям. Не новий Оцей лукавий лановий; Стара собака, та ще й бита (Тарас Шевченко, II, 1953, 187); Начальник [складу] був хоч малописьменний, але битий — умів докинути.. грамотне слівце (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 281);
// на чому. Який знається на чомусь. — То ти й не знаєш, яке зілля подобає хлопцеві в купіль класти, а яке дівчині? — Ба ні, на цьому не битий (Юрій Яновський, I, 1954, 18);
// у знач. ім. битий, того, чол. Бувала, досвідчена людина. За битого двох небитих дають, та й то не беруть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 86).
♦ Бита голова; Битий жак — про бувалу людину.

8. Узятий противником; програний гравцем. Битий козир.
♦ Ваша (його і т. д.) карта (ставка) бита — хто-небудь зазнав цілковитої поразки у чомусь. Гестапівська карта була бита, як і вся стратегія і тактика Гітлера (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 169.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Би]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Битий

2014-01-23T20:34:39Z

Магльована Віталіна:

Богиня

2014-01-23T20:34:02Z

Магльована Віталіна:

'''Богиня, -ні,''' ''ж.'' 1) Богиня. ''Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть.'' Котл. Ен. 2) Употребляется какъ названіе обожаемой. ''Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині.'' Чуб. V. 250.

[[Категорія:Бо]]

===Сучасні словники===
----
'''Боги́ня''', жін. мн. -і; д. і м -і, мн. -я́м,-я́х;р. -і,мн. -нь; ор. –ею,мн. -ями;

Тлумачення:

'''''Боги́ня'''''
1) В античній міфології та деяких східних релігіях – божество жіночої статі. || Скульптурна фігура такого божества.
2) перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди. || Про кохану жінку.

'''''Фонетичний запис''''': [богин´а]

'''''Морфологічний запис''''': бог-ин-я

'''''Словотворення''''': богиня → божественний

'''''Синоніми''''':красуня, краля,красови́ця ''діал.'', гра́ція ''поет. заст.''.

'''''Етимологія слова''''':

==Сучасні словники==
БОГИНЯ, і, жін.

1. В античній міфології і деяких східних релігіях — божество жіночої статі. [Кассандра:] Боги й богині тільки слуги в храмі (Леся Українка, II, 1951, 274); * Образно. Приходь же, весно: вже готові всі ми Тебе, богине пишна, зустрічати (Володимир Самійленко, I, 1958, 116); * У порівняннях. [Ткаля:] Не перший рік живе вона [принцеса] між нами, кохання королівське все росте, але вона байдужа й гордовита, не як принцеса вже, а як богиня (Леся Українка, II, 1951, 190);
// Скульптурна фігура такого божества. В руїнах давній храм на гострому шпилі, Там незворушно сплять у мертвому спокої Богині з мармуру (Микола Зеров, Вибр., 1966, 467).

2. перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди. Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! (Тарас Шевченко, II, 1953, 335);
// Про кохану жінку. — Музо моя, богине моя! — думав Балабуха, пригадуючи собі Онисю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 209.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
{{subst:Шаблон:Інститут суспільства}}

Битий

2014-01-23T20:33:09Z

Магльована Віталіна:

Битий

2014-01-23T20:32:41Z

Магльована Віталіна:

'''Битий, -а, -е.''' 1) Битый. ''Каже дитина, що бита, та не каже за що.'' Посл. '''Битий ходиш.''' Вотъ-вотъ будешь побитъ. ''Битий ходиш. — от-от-от попоб’ють.'' Ном. № 3610. '''Я в тім не битий.''' Я этому не учень, я этого не знаю. Фр. Пр. 35. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. ''Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться.'' Нп. ''Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі.'' Нп. 3) Печатный. ''Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію.'' Павлогр. у. (Залюбовск.). 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. ''Битії таляри.'' Гол. І. 19. ''При боці шабля у Дамашку бита.'' Федьк. І. 132. ''Без битої голої копійка.'' Котл. 5) '''Бита підлога.''' Полъ изъ бревенъ. Шух. І. 174. Ум. '''Битенький.''' Чуб. V. 943.

БИТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до бити 2, 3, 7. Ой там криниця під перелазом — Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита — Утремось, серденько, хоч буду бита (Українські народні ліричні пісні, 1958, 139); Царька таки знали люди. Знали й гомоніли, що він — справді дорогий чоловік, хоч часто ходить і битий і лаяний (Степан Васильченко, I, 1959, 105); * Образно. Гола земля, бита крилами вітру, сіріла під олив'яним небом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 98);
// бито, безос. присудк. сл. За моє, як кажуть люди, жито Та ще й мене і бито! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53).
♦ Битий тугою (горем і т. ін.) — який зазнав багато лиха, горя і т. ін. Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Тарас Шевченко, II, 1953, 26); Коли він пригада її заплакану — горем биту, — його серце рветься від болю на часті (Панас Мирний, IV, 1955, 173); Не в тім'я битий хто — не дурний (про метку, тямущу людину). [Лікар:] До нашої панночки нелегко приступитись, та я теж не в тім'я битий, либонь і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка, II, 1951, 40); Так же піп не в тім'я битий: його не обдуриш (Лесь Мартович, Тв., 1954, 40).

2. Розгромлений у боях. Наступ німецьких військ припинився, бите німецьке командування негайно погодилось укласти мир (Семен Скляренко, Легенд. начдив, 1957, 25); Особливої викривальної сили письменник [П. Панч] досягає в змалюванні націоналістичних дипломатів і битих петлюрівських вояк (Історія української літератури, II, 1956, 448).

3. Набитий, настріляний (про дичину). — А се для кого? — раділа Оля, повернувши мене до купи битої птиці, яка завалила весь стіл (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Я виїхав на плесо і, ледве посуваючи човна, почав підбирати биту дичину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 415).

4. Розбитий, поколений на шматки. Одна хата .. скоса поглядала на улицю своїми битими вікнами (Панас Мирний, I, 1954, 48); На згарищі валялася бита цегла (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 11);
// Витоптаний, витолочений. * Образно. Буде бите Царями сіянеє жито! (Тарас Шевченко, II, 1953, 347).

5. Кований (про зброю). Неначе срібло куте, бите І семикрати перелите Огнем в горнилі, — словеса Твої, о господи, такії (Тарас Шевченко, II, 1953, 289);
// Карбований (про гроші). Тут тобі.. биті таляри і червінці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 157).

6. Мощений, брукований. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети,., фаетони (Панас Мирний, II, 1954, 73). Бита дорога (путь); Битий шлях (гостинець і т. ін.) — широка уторована дорога, широкий уторований шлях і т. ін. Ой біда, біда чайці небозі, Що вивела діток при битій дорозі (Сл. Тр.); Стали хлопців В кайдани кувати Та повезли до прийому Битими шляхами (Тарас Шевченко, І, 1951, 233); Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 75).

7. перен., розм. Бувалий, з великим досвідом, навчений життям. Не новий Оцей лукавий лановий; Стара собака, та ще й бита (Тарас Шевченко, II, 1953, 187); Начальник [складу] був хоч малописьменний, але битий — умів докинути.. грамотне слівце (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 281);
// на чому. Який знається на чомусь. — То ти й не знаєш, яке зілля подобає хлопцеві в купіль класти, а яке дівчині? — Ба ні, на цьому не битий (Юрій Яновський, I, 1954, 18);
// у знач. ім. битий, того, чол. Бувала, досвідчена людина. За битого двох небитих дають, та й то не беруть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 86).
♦ Бита голова; Битий жак — про бувалу людину.

8. Узятий противником; програний гравцем. Битий козир.
♦ Ваша (його і т. д.) карта (ставка) бита — хто-небудь зазнав цілковитої поразки у чомусь. Гестапівська карта була бита, як і вся стратегія і тактика Гітлера (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 169.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Би]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Битий

2014-01-23T20:31:59Z

Магльована Віталіна: /* Сучасні словники */

'''Битий, -а, -е.''' 1) Битый. ''Каже дитина, що бита, та не каже за що.'' Посл. '''Битий ходиш.''' Вотъ-вотъ будешь побитъ. ''Битий ходиш. — от-от-от попоб’ють.'' Ном. № 3610. '''Я в тім не битий.''' Я этому не учень, я этого не знаю. Фр. Пр. 35. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. ''Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться.'' Нп. ''Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі.'' Нп. 3) Печатный. ''Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію.'' Павлогр. у. (Залюбовск.). 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. ''Битії таляри.'' Гол. І. 19. ''При боці шабля у Дамашку бита.'' Федьк. І. 132. ''Без битої голої копійка.'' Котл. 5) '''Бита підлога.''' Полъ изъ бревенъ. Шух. І. 174. Ум. '''Битенький.''' Чуб. V. 943.

[[Категорія:Би]]

БИТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до бити 2, 3, 7. Ой там криниця під перелазом — Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита — Утремось, серденько, хоч буду бита (Українські народні ліричні пісні, 1958, 139); Царька таки знали люди. Знали й гомоніли, що він — справді дорогий чоловік, хоч часто ходить і битий і лаяний (Степан Васильченко, I, 1959, 105); * Образно. Гола земля, бита крилами вітру, сіріла під олив'яним небом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 98);
// бито, безос. присудк. сл. За моє, як кажуть люди, жито Та ще й мене і бито! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53).
♦ Битий тугою (горем і т. ін.) — який зазнав багато лиха, горя і т. ін. Затих мій сивий [дідусь], битий тугою, Поник старою буй-головою (Тарас Шевченко, II, 1953, 26); Коли він пригада її заплакану — горем биту, — його серце рветься від болю на часті (Панас Мирний, IV, 1955, 173); Не в тім'я битий хто — не дурний (про метку, тямущу людину). [Лікар:] До нашої панночки нелегко приступитись, та я теж не в тім'я битий, либонь і ми в свій час книжки читали, та ще такі, про які панночкам і не снилось (Леся Українка, II, 1951, 40); Так же піп не в тім'я битий: його не обдуриш (Лесь Мартович, Тв., 1954, 40).

2. Розгромлений у боях. Наступ німецьких військ припинився, бите німецьке командування негайно погодилось укласти мир (Семен Скляренко, Легенд. начдив, 1957, 25); Особливої викривальної сили письменник [П. Панч] досягає в змалюванні націоналістичних дипломатів і битих петлюрівських вояк (Історія української літератури, II, 1956, 448).

3. Набитий, настріляний (про дичину). — А се для кого? — раділа Оля, повернувши мене до купи битої птиці, яка завалила весь стіл (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Я виїхав на плесо і, ледве посуваючи човна, почав підбирати биту дичину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 415).

4. Розбитий, поколений на шматки. Одна хата .. скоса поглядала на улицю своїми битими вікнами (Панас Мирний, I, 1954, 48); На згарищі валялася бита цегла (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 11);
// Витоптаний, витолочений. * Образно. Буде бите Царями сіянеє жито! (Тарас Шевченко, II, 1953, 347).

5. Кований (про зброю). Неначе срібло куте, бите І семикрати перелите Огнем в горнилі, — словеса Твої, о господи, такії (Тарас Шевченко, II, 1953, 289);
// Карбований (про гроші). Тут тобі.. биті таляри і червінці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 157).

6. Мощений, брукований. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети,., фаетони (Панас Мирний, II, 1954, 73). Бита дорога (путь); Битий шлях (гостинець і т. ін.) — широка уторована дорога, широкий уторований шлях і т. ін. Ой біда, біда чайці небозі, Що вивела діток при битій дорозі (Сл. Тр.); Стали хлопців В кайдани кувати Та повезли до прийому Битими шляхами (Тарас Шевченко, І, 1951, 233); Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 75).

7. перен., розм. Бувалий, з великим досвідом, навчений життям. Не новий Оцей лукавий лановий; Стара собака, та ще й бита (Тарас Шевченко, II, 1953, 187); Начальник [складу] був хоч малописьменний, але битий — умів докинути.. грамотне слівце (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 281);
// на чому. Який знається на чомусь. — То ти й не знаєш, яке зілля подобає хлопцеві в купіль класти, а яке дівчині? — Ба ні, на цьому не битий (Юрій Яновський, I, 1954, 18);
// у знач. ім. битий, того, чол. Бувала, досвідчена людина. За битого двох небитих дають, та й то не беруть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 86).
♦ Бита голова; Битий жак — про бувалу людину.

8. Узятий противником; програний гравцем. Битий козир.
♦ Ваша (його і т. д.) карта (ставка) бита — хто-небудь зазнав цілковитої поразки у чомусь. Гестапівська карта була бита, як і вся стратегія і тактика Гітлера (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 169.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Бовтати

2014-01-23T20:30:50Z

Магльована Віталіна: /* Ілюстрації */

'''Бовтати, -таю, -єш,''' ''гл.'' Взбалтывать.

[[Категорія:Бо]]

==Сучасні словники==
БОВТАТИ, аю, аєш, недок.

1. перех. Розмішувати рідину, струшуючи або колотячи її. — У цієї [Христі] кров — огонь! — бубонів Довбня, бовтаючи ложечкою чай (Панас Мирний, III, 1954, 201); Господиня ретельно бовтала дерев'яною ложкою квашу в прикрашеному кривулькастим візерунком череп'янику (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 189);
// Приводити в стан неспокою; сколочувати. [Олеся:] Дай мені одну вудочку.. [Влас:] Знов бовтатимете, усю рибу розполохаєте? (Марко Кропивницький, II, 1958, 284); Він почав тупотіти і бовтати навколо воду (Олесь Донченко, III, 1956, 226).

2. неперех., чим. Хлюпатися. Сиділи навпочіпки над струмком, бовтаючи руками у воді (Олесь Донченко, III, 1956, 364).

3. неперех., чим. Махати, хитати туди й сюди. Летить [сотник] попід небесами: руками бовта, мов крилами (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 201); Володислав задоволено реготав,., бовтав як тільки міг руками (Григорій Епік, Тв., 1958, 122); Данько, весело бовтаючи ногами, задер голову кудись у небо (Олесь Гончар, II, 1959, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 207.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бовтати.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бовтати1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бовтати2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бовтати3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Бовтати3.jpg

2014-01-23T20:30:43Z

Магльована Віталіна:

Файл:Бовтати2.jpg

2014-01-23T20:30:25Z

Магльована Віталіна:

Файл:Бовтати1.jpg

2014-01-23T20:30:09Z

Магльована Віталіна:

Файл:Бовтати.jpg

2014-01-23T20:29:52Z

Магльована Віталіна:

Бовтати

2014-01-23T20:25:44Z

Магльована Віталіна: /* Сучасні словники */

'''Бовтати, -таю, -єш,''' ''гл.'' Взбалтывать.

[[Категорія:Бо]]

==Сучасні словники==
БОВТАТИ, аю, аєш, недок.

1. перех. Розмішувати рідину, струшуючи або колотячи її. — У цієї [Христі] кров — огонь! — бубонів Довбня, бовтаючи ложечкою чай (Панас Мирний, III, 1954, 201); Господиня ретельно бовтала дерев'яною ложкою квашу в прикрашеному кривулькастим візерунком череп'янику (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 189);
// Приводити в стан неспокою; сколочувати. [Олеся:] Дай мені одну вудочку.. [Влас:] Знов бовтатимете, усю рибу розполохаєте? (Марко Кропивницький, II, 1958, 284); Він почав тупотіти і бовтати навколо воду (Олесь Донченко, III, 1956, 226).

2. неперех., чим. Хлюпатися. Сиділи навпочіпки над струмком, бовтаючи руками у воді (Олесь Донченко, III, 1956, 364).

3. неперех., чим. Махати, хитати туди й сюди. Летить [сотник] попід небесами: руками бовта, мов крилами (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 201); Володислав задоволено реготав,., бовтав як тільки міг руками (Григорій Епік, Тв., 1958, 122); Данько, весело бовтаючи ногами, задер голову кудись у небо (Олесь Гончар, II, 1959, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 207.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Бобер

2014-01-23T20:23:58Z

Магльована Віталіна: /* Див. також */

'''Бобер, -бра,''' ''м.'' 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. ''Чорні бобри на шубойку.'' Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. '''Бобрик, бобричок.'''

==Сучасні словники==
Бобер (Castor) — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким плоским хвостом і густим, не проникним для води, хутром. Бобри належать до групи немишовидних гризунів і є єдиними у фауні України представниками підряду Бобровидих (Castorimorpha).

'''Особливості біології'''

Бобер - великий гризун, пристосований до напівводного способу життя. Статевий диморфізм виражений слабо, самки більші. Тіло у бобра приосадкувате, з укороченими 5-палими кінцівками; задні значно сильніше передніх. Між пальцями є плавальні перетинки, сильно розвинені на задніх кінцівках і слабо - на передніх. Кігті на лапах сильні, сплощені. Кіготь II пальця задніх кінцівок роздвоєний - їм бобер розчісує хутро. Хвіст веслообразний, сильно сплощений зверху вниз; його довжина - до 30 см, ширина - 10-13 см. Волосся на хвості є лише у його заснування. Більша його частина покрита великими роговими щитками, між якими ростуть рідкісні, короткі і жорсткі волоски. Нагорі по середній лінії хвоста тягнеться роговий кіль. Очі у бобра невеликі; вуха широкі і короткі, ледве виступаючі над рівнем хутра. Вушні отвори і ніздрі замикаються під водою, очі закриваються мигаючими перетинками. Корінні зуби зазвичай не мають коренів; слабо відокремлені корені утворюються лише у окремих старих особин. Різці позаду ізольовані від ротової порожнини особливими виростами губ, що дозволяє бобру гризти під водою. Має дуже великі різці і може ними підгризати дерева, корою яких харчується і з яких будує собі житло. У ньому ховається молодняк, зберігається їжа, і там вони проводять зиму.

'''Спосіб життя'''

У ранній історичний час бобри повсюдно населяли лісову, тайгову і лісостепову зони Євразія, по заплавах річок доходячи до півночі до лісотундра, а на південь - до напівпустель. Бобри воліють селитися по берегах повільно поточних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і кар'єрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важливо наявність на берегах водойми деревно-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складовою їх раціон. Бобри чудово плавають і пірнають. Великі легені і печінку забезпечують їм такі запаси повітря та артеріальної крові, що під водою бобри можуть залишатися 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 750 м. На суші бобри досить незграбні. Живуть бобри поодинці або сім'ями. Повна сім'я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів - приплоду минулого і поточного років. Сімейну ділянку іноді займається сім'єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім'я або холостий бобер. На більш великих водоймах довжина сімейного ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко видаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від кількості кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть стикатися і навіть перетинатися. Межі своєї території бобри мітять секретом мускусних залоз - бобрової струменем. Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці пливе бобер голосно грюкає хвостом по воді і пірнає. Бавовна служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/bober Академічний тлумачний словник]

[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356126.html Фразеологічний словник української мови]

[[Категорія:Бо]]

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Бобер

2014-01-23T20:23:47Z

Магльована Віталіна: /* Медіа */

'''Бобер, -бра,''' ''м.'' 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. ''Чорні бобри на шубойку.'' Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. '''Бобрик, бобричок.'''

==Сучасні словники==
Бобер (Castor) — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким плоским хвостом і густим, не проникним для води, хутром. Бобри належать до групи немишовидних гризунів і є єдиними у фауні України представниками підряду Бобровидих (Castorimorpha).

'''Особливості біології'''

Бобер - великий гризун, пристосований до напівводного способу життя. Статевий диморфізм виражений слабо, самки більші. Тіло у бобра приосадкувате, з укороченими 5-палими кінцівками; задні значно сильніше передніх. Між пальцями є плавальні перетинки, сильно розвинені на задніх кінцівках і слабо - на передніх. Кігті на лапах сильні, сплощені. Кіготь II пальця задніх кінцівок роздвоєний - їм бобер розчісує хутро. Хвіст веслообразний, сильно сплощений зверху вниз; його довжина - до 30 см, ширина - 10-13 см. Волосся на хвості є лише у його заснування. Більша його частина покрита великими роговими щитками, між якими ростуть рідкісні, короткі і жорсткі волоски. Нагорі по середній лінії хвоста тягнеться роговий кіль. Очі у бобра невеликі; вуха широкі і короткі, ледве виступаючі над рівнем хутра. Вушні отвори і ніздрі замикаються під водою, очі закриваються мигаючими перетинками. Корінні зуби зазвичай не мають коренів; слабо відокремлені корені утворюються лише у окремих старих особин. Різці позаду ізольовані від ротової порожнини особливими виростами губ, що дозволяє бобру гризти під водою. Має дуже великі різці і може ними підгризати дерева, корою яких харчується і з яких будує собі житло. У ньому ховається молодняк, зберігається їжа, і там вони проводять зиму.

'''Спосіб життя'''

У ранній історичний час бобри повсюдно населяли лісову, тайгову і лісостепову зони Євразія, по заплавах річок доходячи до півночі до лісотундра, а на південь - до напівпустель. Бобри воліють селитися по берегах повільно поточних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і кар'єрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важливо наявність на берегах водойми деревно-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складовою їх раціон. Бобри чудово плавають і пірнають. Великі легені і печінку забезпечують їм такі запаси повітря та артеріальної крові, що під водою бобри можуть залишатися 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 750 м. На суші бобри досить незграбні. Живуть бобри поодинці або сім'ями. Повна сім'я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів - приплоду минулого і поточного років. Сімейну ділянку іноді займається сім'єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім'я або холостий бобер. На більш великих водоймах довжина сімейного ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко видаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від кількості кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть стикатися і навіть перетинатися. Межі своєї території бобри мітять секретом мускусних залоз - бобрової струменем. Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці пливе бобер голосно грюкає хвостом по воді і пірнає. Бавовна служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/bober Академічний тлумачний словник]

[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356126.html Фразеологічний словник української мови]

[[Категорія:Бо]]

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Бобер

2014-01-23T20:23:38Z

Магльована Віталіна: /* Ілюстрації */

'''Бобер, -бра,''' ''м.'' 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. ''Чорні бобри на шубойку.'' Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. '''Бобрик, бобричок.'''

==Сучасні словники==
Бобер (Castor) — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким плоским хвостом і густим, не проникним для води, хутром. Бобри належать до групи немишовидних гризунів і є єдиними у фауні України представниками підряду Бобровидих (Castorimorpha).

'''Особливості біології'''

Бобер - великий гризун, пристосований до напівводного способу життя. Статевий диморфізм виражений слабо, самки більші. Тіло у бобра приосадкувате, з укороченими 5-палими кінцівками; задні значно сильніше передніх. Між пальцями є плавальні перетинки, сильно розвинені на задніх кінцівках і слабо - на передніх. Кігті на лапах сильні, сплощені. Кіготь II пальця задніх кінцівок роздвоєний - їм бобер розчісує хутро. Хвіст веслообразний, сильно сплощений зверху вниз; його довжина - до 30 см, ширина - 10-13 см. Волосся на хвості є лише у його заснування. Більша його частина покрита великими роговими щитками, між якими ростуть рідкісні, короткі і жорсткі волоски. Нагорі по середній лінії хвоста тягнеться роговий кіль. Очі у бобра невеликі; вуха широкі і короткі, ледве виступаючі над рівнем хутра. Вушні отвори і ніздрі замикаються під водою, очі закриваються мигаючими перетинками. Корінні зуби зазвичай не мають коренів; слабо відокремлені корені утворюються лише у окремих старих особин. Різці позаду ізольовані від ротової порожнини особливими виростами губ, що дозволяє бобру гризти під водою. Має дуже великі різці і може ними підгризати дерева, корою яких харчується і з яких будує собі житло. У ньому ховається молодняк, зберігається їжа, і там вони проводять зиму.

'''Спосіб життя'''

У ранній історичний час бобри повсюдно населяли лісову, тайгову і лісостепову зони Євразія, по заплавах річок доходячи до півночі до лісотундра, а на південь - до напівпустель. Бобри воліють селитися по берегах повільно поточних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і кар'єрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важливо наявність на берегах водойми деревно-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складовою їх раціон. Бобри чудово плавають і пірнають. Великі легені і печінку забезпечують їм такі запаси повітря та артеріальної крові, що під водою бобри можуть залишатися 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 750 м. На суші бобри досить незграбні. Живуть бобри поодинці або сім'ями. Повна сім'я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів - приплоду минулого і поточного років. Сімейну ділянку іноді займається сім'єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім'я або холостий бобер. На більш великих водоймах довжина сімейного ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко видаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від кількості кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть стикатися і навіть перетинатися. Межі своєї території бобри мітять секретом мускусних залоз - бобрової струменем. Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці пливе бобер голосно грюкає хвостом по воді і пірнає. Бавовна служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/bober Академічний тлумачний словник]

[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356126.html Фразеологічний словник української мови]

[[Категорія:Бо]]

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Бобер

2014-01-23T20:23:24Z

Магльована Віталіна: /* Сучасні словники */

'''Бобер, -бра,''' ''м.'' 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. ''Чорні бобри на шубойку.'' Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. '''Бобрик, бобричок.'''

==Сучасні словники==
Бобер (Castor) — рід великих водних гризунів з перетинчастими лапами, широким плоским хвостом і густим, не проникним для води, хутром. Бобри належать до групи немишовидних гризунів і є єдиними у фауні України представниками підряду Бобровидих (Castorimorpha).

'''Особливості біології'''

Бобер - великий гризун, пристосований до напівводного способу життя. Статевий диморфізм виражений слабо, самки більші. Тіло у бобра приосадкувате, з укороченими 5-палими кінцівками; задні значно сильніше передніх. Між пальцями є плавальні перетинки, сильно розвинені на задніх кінцівках і слабо - на передніх. Кігті на лапах сильні, сплощені. Кіготь II пальця задніх кінцівок роздвоєний - їм бобер розчісує хутро. Хвіст веслообразний, сильно сплощений зверху вниз; його довжина - до 30 см, ширина - 10-13 см. Волосся на хвості є лише у його заснування. Більша його частина покрита великими роговими щитками, між якими ростуть рідкісні, короткі і жорсткі волоски. Нагорі по середній лінії хвоста тягнеться роговий кіль. Очі у бобра невеликі; вуха широкі і короткі, ледве виступаючі над рівнем хутра. Вушні отвори і ніздрі замикаються під водою, очі закриваються мигаючими перетинками. Корінні зуби зазвичай не мають коренів; слабо відокремлені корені утворюються лише у окремих старих особин. Різці позаду ізольовані від ротової порожнини особливими виростами губ, що дозволяє бобру гризти під водою. Має дуже великі різці і може ними підгризати дерева, корою яких харчується і з яких будує собі житло. У ньому ховається молодняк, зберігається їжа, і там вони проводять зиму.

'''Спосіб життя'''

У ранній історичний час бобри повсюдно населяли лісову, тайгову і лісостепову зони Євразія, по заплавах річок доходячи до півночі до лісотундра, а на південь - до напівпустель. Бобри воліють селитися по берегах повільно поточних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і кар'єрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Для бобрів важливо наявність на берегах водойми деревно-чагарникової рослинності з м'яких листяних порід, а також велика кількість водної та прибережної трав'янистої рослинності, складовою їх раціон. Бобри чудово плавають і пірнають. Великі легені і печінку забезпечують їм такі запаси повітря та артеріальної крові, що під водою бобри можуть залишатися 10-15 хвилин, пропливаючи за цей час до 750 м. На суші бобри досить незграбні. Живуть бобри поодинці або сім'ями. Повна сім'я складається з 5-8 особин: сімейної пари і молодих бобрів - приплоду минулого і поточного років. Сімейну ділянку іноді займається сім'єю протягом багатьох поколінь. Невелику водойму займає одна сім'я або холостий бобер. На більш великих водоймах довжина сімейного ділянки вздовж берега становить від 0,3 до 2,9 км. Від води бобри рідко видаляються більш ніж на 200 м. Протяжність ділянки залежить від кількості кормів. У багатих рослинністю місцях ділянки можуть стикатися і навіть перетинатися. Межі своєї території бобри мітять секретом мускусних залоз - бобрової струменем. Мітки наносяться на особливі горбики з бруду, мулу і гілок висотою 30 см і шириною до 1 м. Між собою бобри спілкуються за допомогою пахучих міток, поз, ударів хвостом по воді і криків, що нагадують свист. При небезпеці пливе бобер голосно грюкає хвостом по воді і пірнає. Бавовна служить для всіх бобрів в межах чутності сигналом тривоги.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер2.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Бобер3.jpeg|x140px]]
|}

==Див. також==

[http://sum.in.ua/s/bober Академічний тлумачний словник]

[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356126.html Фразеологічний словник української мови]

[[Категорія:Бо]]

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Боєць

2014-01-23T20:22:33Z

Магльована Віталіна: /* Ілюстрації */

'''Боєць, бойця,''' ''м.'' Боецъ. ''Там стрільці-бойці вдарили козу.'' Грин. III. 54. ''Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання.'' К. Іов. 90.

[[Категорія:Бо]]

==Сучасні словники==
БОЄЦЬ, бійця, чол.

1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 307).

2. Солдат, рядовий. Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя (Іван Ле, Мої листи, 1945, 102).

3. перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами (Леся Українка, I, 1951, 110); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (Олесь Донченко, I, 1956, 474).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 211.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Боєц.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Боєц1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Боєц2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Боєц3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Боєц3.jpg

2014-01-23T20:22:20Z

Магльована Віталіна:

Файл:Боєц2.jpg

2014-01-23T20:22:03Z

Магльована Віталіна:

Файл:Боєц1.jpg

2014-01-23T20:21:45Z

Магльована Віталіна:

Файл:Боєц.jpg

2014-01-23T20:21:26Z

Магльована Віталіна:

Боєць

2014-01-23T20:19:08Z

Магльована Віталіна: /* Сучасні словники */

'''Боєць, бойця,''' ''м.'' Боецъ. ''Там стрільці-бойці вдарили козу.'' Грин. III. 54. ''Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання.'' К. Іов. 90.

[[Категорія:Бо]]

==Сучасні словники==
БОЄЦЬ, бійця, чол.

1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 307).

2. Солдат, рядовий. Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя (Іван Ле, Мої листи, 1945, 102).

3. перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами (Леся Українка, I, 1951, 110); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (Олесь Донченко, I, 1956, 474).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 211.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Богиня

2014-01-23T20:18:03Z

Магльована Віталіна: /* Ілюстрації */

{{subst:Шаблон:Інститут суспільства}}

'''Богиня, -ні,''' ''ж.'' 1) Богиня. ''Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть.'' Котл. Ен. 2) Употребляется какъ названіе обожаемой. ''Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині.'' Чуб. V. 250.

[[Категорія:Бо]]

===Сучасні словники===
----
'''Боги́ня''', жін. мн. -і; д. і м -і, мн. -я́м,-я́х;р. -і,мн. -нь; ор. –ею,мн. -ями;

Тлумачення:

'''''Боги́ня'''''
1) В античній міфології та деяких східних релігіях – божество жіночої статі. || Скульптурна фігура такого божества.
2) перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди. || Про кохану жінку.

'''''Фонетичний запис''''': [богин´а]

'''''Морфологічний запис''''': бог-ин-я

'''''Словотворення''''': богиня → божественний

'''''Синоніми''''':красуня, краля,красови́ця ''діал.'', гра́ція ''поет. заст.''.

'''''Етимологія слова''''':

==Сучасні словники==
БОГИНЯ, і, жін.

1. В античній міфології і деяких східних релігіях — божество жіночої статі. [Кассандра:] Боги й богині тільки слуги в храмі (Леся Українка, II, 1951, 274); * Образно. Приходь же, весно: вже готові всі ми Тебе, богине пишна, зустрічати (Володимир Самійленко, I, 1958, 116); * У порівняннях. [Ткаля:] Не перший рік живе вона [принцеса] між нами, кохання королівське все росте, але вона байдужа й гордовита, не як принцеса вже, а як богиня (Леся Українка, II, 1951, 190);
// Скульптурна фігура такого божества. В руїнах давній храм на гострому шпилі, Там незворушно сплять у мертвому спокої Богині з мармуру (Микола Зеров, Вибр., 1966, 467).

2. перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди. Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! (Тарас Шевченко, II, 1953, 335);
// Про кохану жінку. — Музо моя, богине моя! — думав Балабуха, пригадуючи собі Онисю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 209.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Богиня3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Богиня3.jpg

2014-01-23T20:17:51Z

Магльована Віталіна:

Файл:Богиня2.jpg

2014-01-23T20:17:25Z

Магльована Віталіна:

Файл:Богиня1.jpg

2014-01-23T20:17:09Z

Магльована Віталіна:

Файл:Богиня.jpg

2014-01-23T20:16:51Z

Магльована Віталіна: Магльована Віталіна завантажив нову версію «Файл:Богиня.jpg»

Богиня

2014-01-23T20:14:29Z

Магльована Віталіна: /* Сучасні словники */

{{subst:Шаблон:Інститут суспільства}}

'''Богиня, -ні,''' ''ж.'' 1) Богиня. ''Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть.'' Котл. Ен. 2) Употребляется какъ названіе обожаемой. ''Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині.'' Чуб. V. 250.

[[Категорія:Бо]]

===Сучасні словники===
----
'''Боги́ня''', жін. мн. -і; д. і м -і, мн. -я́м,-я́х;р. -і,мн. -нь; ор. –ею,мн. -ями;

Тлумачення:

'''''Боги́ня'''''
1) В античній міфології та деяких східних релігіях – божество жіночої статі. || Скульптурна фігура такого божества.
2) перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди. || Про кохану жінку.

'''''Фонетичний запис''''': [богин´а]

'''''Морфологічний запис''''': бог-ин-я

'''''Словотворення''''': богиня → божественний

'''''Синоніми''''':красуня, краля,красови́ця ''діал.'', гра́ція ''поет. заст.''.

'''''Етимологія слова''''':

==Сучасні словники==
БОГИНЯ, і, жін.

1. В античній міфології і деяких східних релігіях — божество жіночої статі. [Кассандра:] Боги й богині тільки слуги в храмі (Леся Українка, II, 1951, 274); * Образно. Приходь же, весно: вже готові всі ми Тебе, богине пишна, зустрічати (Володимир Самійленко, I, 1958, 116); * У порівняннях. [Ткаля:] Не перший рік живе вона [принцеса] між нами, кохання королівське все росте, але вона байдужа й гордовита, не як принцеса вже, а як богиня (Леся Українка, II, 1951, 190);
// Скульптурна фігура такого божества. В руїнах давній храм на гострому шпилі, Там незворушно сплять у мертвому спокої Богині з мармуру (Микола Зеров, Вибр., 1966, 467).

2. перен. Про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди. Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! (Тарас Шевченко, II, 1953, 335);
// Про кохану жінку. — Музо моя, богине моя! — думав Балабуха, пригадуючи собі Онисю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 209.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Божевільня

2014-01-23T20:13:11Z

Магльована Віталіна: /* Ілюстрації */

'''Божевільня, -ні,''' ''ж.'' Больница или домъ для умалишенныхъ. Шейк.

[[Категорія:Бо]]

==Сучасні словники==
БОЖЕВІЛЬНЯ, і, жін. Лікарня для божевільних. Їх обох треба одвезти просто в божевільню, в Кирилівське, а не додому (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 273); Її відвезено до божевільні, а хата стала тиха, як рай (Юрій Яновський, II, 1958, 445).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 211.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Божевільня.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Божевільня1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Божевільня2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Божевільня3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Файл:Божевільня3.jpg

2014-01-23T20:13:03Z

Магльована Віталіна:

Файл:Божевільня2.jpg

2014-01-23T20:12:46Z

Магльована Віталіна:

Файл:Божевільня1.jpg

2014-01-23T20:12:29Z

Магльована Віталіна: