Київський столичний університет імені Бориса Грінченка - Внесок користувача [uk]

Рум’ян

2015-11-19T10:34:51Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

РУМ'Я́НЕЦЬ, нця, чол.
1. Природний рожевий або червонястий колір щік, обличчя. А воно молоде, то швидко і виходилося собі, оздоровіло; вже й у рум'янцях, і весела [Галя] (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Хоч і швидко пройшов він до контрольної, дівчата в дослідній помітили, що рум'янець на його круглих щоках став не такий рожевий (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 134);
// Жовтий відтінок забарвлення щік, обличчя хворої людини. У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум'янець сухотниці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Лікарка відкриває двері крайньої палати, і Галина відразу пізнає запале, гостроносе, в хворобливих жовтих рум'янцях обличчя Григорія (Михайло Стельмах, II, 1962, 253);
// Почервоніння обличчя від припливу крові. Після курної кузні морозне осіннє повітря залило лице Давидові рум'янцем (Андрій Головко, II, 1957, 17); Обличчя раптом взялося жарким рум'янцем, очі заблищали (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 155);
// Рожевий або червонястий колір щік як результат уживання рум'ян.
♦ Зайтися рум'янцем див. заходитися 2; Закрашатися (закрашуватися, закраситися) рум'янцем див. закрашатися; Заливатися (залитися, заллятися) рум'янцем див. заливатися; Зловісний (сором'язливий і т. ін.) рум'янець; Рум'янець сорому (гніву, збентеження і т. ін.) — почервоніння обличчя, викликане яким-небудь почуттям. Зловісний рум'янець забагрив його обличчя. Він знавіснів (Олександр Довженко, I, 1958, 295); Павло зблід, якось знітився і ще нижче пригнувся до столу. Далі густий рум'янець сорому за батька залив йому обличчя (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 317); Отець Вікентій жбурляє газету на стіл і відчуває, як його обличчя щипає рум'янець гніву (Михайло Стельмах, І, 1962, 415); Наводити (навести) рум'янець див. наводити; Обливатися (облитися) рум'янцем див. обливатися; Палати (пашіти і т. ін.) рум'янцем (рум'янцями) — мати червоний колір (про шкіру щік, обличчя). Трохи загоріле обличчя [молодички] так і пашіло рум'янцем (Борис Грінченко, II, 1963, 330); Біля ополонки стояла Зінька, виполіскуючи білизну. Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум'янцями (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18); Рум'янець заливає (залив і т. ін.) обличчя (лице і т. ін.) див. заливати.
2. перен. Рожево-червоне або багряне забарвлення чого-небудь від променів сонця під час його сходу чи заходу. В невеличкому березовому гайку, ніби в чародійному ліхтареві, догорає сонце, і кожна берізка міниться багатством барв — від.. ніжного рум'янця на стовбурах до темно-вишневого в гіллі (Михайло Стельмах, I, 1962, 352).
3. перен. Червоний або рожевий бік (боки) плоду, червона пляма на плоді. Яблук рум'янець і пахощі трав Осені сипле бобровий рукав (Максим Рильський, III, 1961, 230).
4. тільки мн., розм. Те саме, що рум'яна. — Обголив я вуса й бороду, намазав щоки рум'янцями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 41).
5. заст. Зілля, яким рум'янилися (у 2 знач.).
[[Категорія:Ру]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Тло

2015-11-19T10:34:43Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

ТЛО, а, сер.

1. Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон. В другому місці картина — бабка і дівка сидять під рядном, між ними свічка. Світиться профіль старої воском, а молодої — листом троянди. Тло чорне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Тьмяне світло його [ліхтарика] падає на бляшану вивіску, написану місцевим малярем. Охрою по веленому тлі розкидано кривулясті літери (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 83); Вона була в гарному ситцевому платті, із темного його тла впадали у вічі якісь сині тони (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 44); Для гуцульських орнаментів характерне брунатне й темне тло. На ньому добре укладаються найрізноманітніші кольори (Знання та праця, 3, 1975, 32); Чорним по білому тлу — ось той обмежений арсенал засобів, який має у своєму розпорядженні графік (Вечірній Київ, 19.VI 1971, 2).

2. Задній план картини, малюнка і т. ін., який підкреслює, виділяє основні елементи зображення. Агату Ускову намальовано на тлі кімнати, прикрашеної великим східним килимом (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 369); Живописець [М. Божій] любить, тонко відчуває природу, але якими б хорошими не були його пейзажі, вони тільки тло. Головне в картині — людина, її почуття, її діла (Мистецтво, 2, 1962, 21);
// Те, що міститься звичайно далі, на чому вимальовується, виділяється хто-, що-небудь. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 406); Вона в чорному, з чорним хутром коло шиї — очі горять з-під оксамитового тла крис бриля (Ольга Кобилянська, За ситуаціями, 1914, 158); На тлі гір, то тут, то там уже вкритих снігами, город [Переяслав], як на долоні (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 214); Там, на небосхилі, силует колони ледве синів, тягнучись по рожевому тлі, як нерухома смуга лісу (Олесь Гончар, III, 1959, 303);
// Взагалі будь-що, на чому що-небудь вирізняється. Зчинився врешті гвалт, на тлі якого чутно було, з одного боку, плач, з другого — лайки й прокльони (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 256); Падає світло з розчиненого вікна на землю, видно в спину гостя і чути мандоліну, на селі оддалік десь гармошка грає, творячи для неї своєрідне звукове тло (Андрій Головко, I, 1957, 301);
Бути (служити) тлом кому, чому, для кого — чого — знаходячись на задньому плані, робити кого-, що-небудь особливо помітним, виразним. Лиця та вбрання робітників, що виходили з робітень, якнайповніше підходили до того окруження, якому тлом служили брудні,.. пообдирані стіни фабричних будинків (Іван Франко, III, 1950, 186).

3. перен. Середовище, оточення, загальні умови і т. ін., де хто-, що-небудь виділяється. — Коли вже не поїхали на сьогодні нікуди, пропав у вас вечір, так нехай пропадає до кінця, нехай буде чорною плямою на тлі всіх веселих, бучних ваших вечорів... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 52); Зненацька почав падати, кружляючи, спокійний лапастий сніг.. Жінки в осінніх, легких костюмах, діти з голими литками озирали одне одного, сміючись: як же вони виглядають на тлі цієї раптової зими? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 510).

4. перен. Ґрунт, основа чогось. На потвердження своїх загальних уваг він любив наводити коротенькі оповідання та притчі, звичайно на тлі ковальського ремесла (Іван Франко, IV, 1950, 192); Я потрошки збираю матеріали для повісті на тлі газетному (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 166); — Я хочу намалювати спершу історичне тло, і тільки на цьому тлі буде видно тему (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 320); Для постаті героя комедії, виниклої на тлі споминів про батька, автор [І. Карпенко-Карий] не пошкодував комічних мазків (Максим Рильський, III, 1956, 342);
// Загальна основа, на якій щось здійснюється. Дослідження надбань національних літератур ведеться на активному тлі всього світового мистецького процесу (Літературна Україна, 20.VI 1967, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 155.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Тл]]

Рюмсати

2015-11-19T10:34:28Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

РЮМСАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що рюмати. [Полковник (помовчавши):] І досі плачеш?.. Знаю, чого рюмсаєш!.. (Марко Кропивницький, V, 1959, 495); Яшко виліз на піч і тільки тоді почав рюмсати (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 11).
[[Категорія:Рю]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дівчинка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Ґавеня

2015-11-19T10:34:08Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Ґавеня, -няти, '''''с. ''Вороненокъ. ''Ґава й говоре: шо хоч візьми, тіко не руш моїх ґавинят. ''Драг. 272.
'''Ґавеня''' - пташка ґави. Категорія: Українська мова

==Сучасні словники==
Ґваеня - вид або підвид птахів роду ворон. Часто чорну і сіру ворон розглядають як підвиди одного виду — в цьому випадку чорну ворону називають Corvus corone corone, а сіру — Corvus corone cornix. Сіра ворона була одним з багатьох видів, початково описаних Ліннеєм у його роботі 18-го століття Система природи.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3d139b197c55.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:157-990x721.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:203.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:496817321.jpg|x140px]]
|}
==Див. також==
Ґава
==Джерела та література==
Словник Б.Грінченка
==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Річ

2015-11-19T10:24:32Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

РІЧ 1, речі, жін.
1. Предмет, перев. домашнього вжитку, трудової діяльності і т. ін. Щоб усе те, що вкладалося на вози, не загубилося по дорозі і не потовклося,.. кожна господарська річ, така, як вила, граблі, лопата, сокира, ящичок із цвяхами.., — усе це ув'язувалося (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 180); — Поява каравану у нас велика і не щоденна подія. Крім того, тут можна іноді купити чудові речі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 54); Ми сидимо в маленькій, переповненій речами кімнаті (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 173);
// Будь-який предмет взагалі. Якусь хвилину Ігнатовський вивчаюче розглядає мене з-під примружених вій, розглядає так, ніби я не живе створіння, а річ, малюнок чи ще щось бездушне (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 106); Поволі згасав червневий день. Смеркло. На синьому небі спалахнули зорі. Настала тиха українська ніч.. Яблуні, верби, клуня, горшки на тину, старий в'яз — всі речі стали незнайомими, набравши зовсім іншого узагальненого нічного вигляду (Олександр Довженко, I, 1958, 85);
// мн. Одяг, білизна, предмети особистого користування і спеціального призначення. [Любов:] Приготуйте, будьте ласкаві, мої речі до купелю, то я, може, піду хутко — вже пора (Леся Українка, II, 1951, 71); Зимові речі;
// мн. Предмети особистого користування, зібрані і запаковані для перевезення їх в інше місце. Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 272); Зауваживши рух Сахно до чемодана, він зробив заперечливий жест. — Не турбуйтеся. Ваші речі будуть на місці (Юрій Смолич, I, 1958, 58); Мовчазний Михайло, замкнувши багажник з речами, віддає ключ старому, знизує плечима. Старий сідає на водієве місце, заводить мотор (Юрій Яновський, І, 1958, 594);
// мн. Предмети, що належать кому-небудь; майно. Шкільна кімната в Род-Айленді.. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо; менша частина.. заставлена речами Річарда і знаряддям до скульптури (Леся Українка, III, 1952, 86); Фелікс спробував торгувати, але в нього нічого не вийшло: німці забрали в нього речі й гроші (Юрій Яновський, II, 1954, 38);
// Що-небудь їстівне. — Горох ласенька річ. І дітвора за ним полізе хоч у піч! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59);
// Який-небудь предмет, що викликає захоплення. Безпалько по хаті пройшовся. Став перед грамофоном, що в кутку на столику. — Да, оце річ! П'ять червінців! — покрутив головью (Андрій Головко, II, 1957, 45). Речі першої потреби див. потреба.
2. Явище дійсності, вияв або результат якої-небудь дії, діяльності; випадок, факт, подія. [Кнур:] Діду! а стій, я тебе що спитаю. Як тебе дочка покинула, що ти робив? [Кобзар:] Що ж я робив? Забув уже, давня то річ... (Панас Мирний, V, 1955, 89); Тіло моє відремонтовано. Рука поболює трохи в плечі, проте це, як казав наш лікар, на фронті річ нормальна (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 14);
// Ситуація, становище, які склалися у кого-небудь з чимсь. Просить [Коген] мене забрати свою платню з каси. Трудна річ доволі, правду мовити: каса порожня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 165); Як же, мамочко, в таких речах казати «вірю» чи «не вірю», коли тут можна просто бачити і знати і на основі того доказувати? (Леся Українка, V, 1956, 405);
// у сполуч. з означ. Те, що для кого-небудь є важливим, має неабияке значення, становить певну цінність. — Агов, — кажу, — заки нам удосвіта на ниву йти, — виперімо солдатам онучки, — онучка в поході велика річ!.. (Юрій Яновський, I, 1954, 33); — Стипендію [в Духовній академії] обіцяють вищу, ніж була колись в київській бурсі, годуватимуть калорійно, а це для мого організму теж не остання річ... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173);
// Те, що стосується якогось кола питань, пов'язане з ним. [Муза:] Співай же за мною Про те, як весною Усе оживається знов, Про квіти весняні, Про речі кохані, Про першу весняну любов! (Леся Українка, I, 1951, 155); Хима не розуміє гаразд, про що читають, але вона знає, що читають про святі речі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88);
// Те, від чого залежить щось, потреба в чому-небудь. Коли тільки річ у грошах, — вона заставить себе, а роздобуде їх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383).
♦ Видима річ див. видимий; Відома річ див. відомий; Дивна (немислима, неприємна, звичайна, даремна і т. ін.) річ — дивно (немислимо, неприємно, звичайно, даремно і т. ін.). І дивна річ — хмара скорилась, покірно повернула наліво і розв'язала мішки над рікою, засипаючи густим градом зарінок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 342); Пройти в двері — немислима річ.. Зостається тільки продухвина (Гнат Хоткевич, I, 1966, 116); Складати для себе закони — неприємна річ (Юрій Яновський, II, 1958, 31); Звісна річ див. звісний; З якої речі? — чому, на якій підставі? [Молодиця:] З якої ж я речі своїм добром буду постачати? [Храпко (сердито):] З такої речі, що ти його жінка! Муж та жона — одна сатана (Панас Мирний, V, 1955, 131); — Вони [селяни] мене бояться, — спохмурнів Дорош. Сергій, що плів ятір посеред хати, на секунду припинив роботу, спідлоба глянув на Дороша веселим оком: — З якої речі? — У мене таке враження (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 160); Інша річ див. інший; Називати (назвати) речі своїми (їх) іменами див. ім'я; Певна річ див. певний; Природна річ див. природний; Річ неможлива див. неможливий; Річ нечувана (дивна, надзвичайна)! — уживається для вираження здивування, захоплення, обурення і т. ін. Татари гули.. Зачеплено не тільки Меметову честь, але й честь усього роду.. Річ нечувана! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); Світова річ див. світовий2; Стан (сила) речей — певна ситуація, що склалася на даному етапі, в даний момент. Виходячи з фактичного стану речей, вважаю за потрібне довести до вашого відома, що моя робота як вихователя, з огляду на все це, мало продуктивна, хоч інтенсивність моєї праці доведена до максимуму (Іван Микитенко, II, 1957, 530); [Орлюк:] Ти не підеш туди [на суд]. [Уляна:] Прошу тебе, Іване! Я потерпіла людина. Я маю право! [Орлюк:] Я так само потерпілий. Але я повинен мислити й діяти залежно від сили речей (Олександр Довженко, I, 1958, 373); Ясна річ див. ясний.
3. Твір літератури, мистецтва, наукова книга. По обіді звичайно заходить до мене Горький.. Читав мені нову драматичну річ, веселий водевіль, і все розказує своє життя, дуже цікаве (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 355); Першим моїм фільмом була «Сумка дипкур'єра». Окрилений успіхом цієї незначної речі, я негайно розпочав роботу над другою постановкою. Це була «Звенигора» (Олександр Довженко, I, 1958, 21); В кафе прекрасний майстер на поганенькій скрипці грав надзвичайні речі (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 104).
4. Робота, справа і т. ін., якою займається або повинен займатися хто-небудь; діло. — Ходімо, бгате [брате], в світлицю; нехай вони тут собі пораються. Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 61); Пізніше спав обов'язок на нього Корову пасти. Це не проста річ! (Максим Рильський, II, 1960, 303); — Марширування — клята річ, але ще гірше — життя в казармі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 136);
// Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиїсь обов'язки, є чиїмсь завданням. От ще річ: Заставить треба богослова, Щоб дома байдиків не бив, Щоб він, гуляючи, навчив Настусю заповідь (Тарас Шевченко, II, 1963, 193); Правда: нема в нас того звичаю, аби свідок був платний. Свідоцтво — сусідська річ (Лесь Мартович, Тв., 1954, 210);
// мн. Вчинки, поведінка кого-небудь. [Кнур:] Ну, не бити тебе за такі речі? Убити б тебе треба! Хіба ти не зазнала радості.., носячи свою дитину на руках? Чого ж ти її хочеш, як ту квітку, засушити-зав'ялити? (Панас Мирний, V, 1955, 84); — А красти?! Так чесні люди не роблять! Ти собі поміркуй: за такі речі тебе всюди вигнали б, і ти, скитаючись на чужині, пропав би (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446).
♦ В тім-то й річ, що... — уживається для наголошення, підкреслення того, що висловлюється. — Я ж кажу, що хто не рискує, той шампанського не п'є, — збадьорився Корній, мовби заворожений Сіробабиними пляшками. — В тім-то й річ, що цей якраз і не рискує, — засміявся вузькоокий льотчик (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 70); В чім (в чому) річ? — що трапилось? — Що сталося? — кинувся Черниш навперейми якомусь піхотинцеві. — В чому річ? Стій! (Олесь Гончар, III, 1959, 139). До речі: а) в потрібний момент, вчасно, до ладу. Діденко збагнув, що прохопивсь з своєю новиною зовсім не до речі (Андрій Головко, II, 1957, 476); На море лягав туман, і це було дуже до речі: під покровом туману ялику легше буде непомітно пройти (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 599); б) потрібний, своєчасний. Нервова обстановка нашої сім'ї мені тепер, більш ніж коли, не до речі, у мене й так душа не на місці (Леся Українка, V, 1956, 334); Деякі радіодрібнички ще й він, Віталій, встиг добути з суднової радіорубки, і вони йому були дуже до речі, коли збирав свій любительський передавач (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 245); в) так, як треба, вдало, влучно. [1-й вартовий (співає далі сам):] Бо немає сала-м'яса, ані ситого стегенця, тільки дим та кров. [5-й вартовий:] Щось не під лад. [1-й вартовий:] Дарма, аби до речі! (Леся Українка, II, 1951, 319); Він мало їв і на питання давав не до речі відповідь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); г) (у знач. вставн. сл.) уживається для позначення побіжного зауваження, доповнення до щойно висловленого або у зв'язку з ним. Хочу себе потішити, що літом буде нам краще і ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До речі: коли Ви збираєтеся туди? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 393); Директор ходив, похитуючись і припадаючи то на одну, то на другу ногу, як моряк, — до речі, він і був колись моряком (Юрій Яновський, II, 1958, 33); Марна річ див. марний; Найперша (перша, головна) річ — найголовніше, основне. Найперша ж річ була в його — думати та гадати, як його тут визволитись (Марко Вовчок, I, 1955, 334); А я, моя любочко, не знаю гаразд, чи почну що для «Життя і слова». Ніколи, а головна річ — не свіжі сили, що, певно, відіб'ється на роботі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 151); Річ доходить (дійшла, дійде) див. доходити; Річ твоя (ваша, його, її і т. ін.) — як хочеш (хочете, хоче), і т. ін.). [Прочанин:] А як же ти віддав його [Мессію], як саме? [Юда:] Та що ти мов суддя мене питаєш? Мені вже се обридло! [Прочанин (здвигає плечима):] Річ твоя! Не хочеш — не кажи (Леся Українка, III, 1952, 141); Річ у тому (у тім), що... — основне, суть у тому, що... Річ у тому, що цю бідну людину, яка діставала 15 карбованців місячної плати, а решту виробляла від рядка за міські новини, раз у раз кривдив редактор (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 426); Річ у тім, що Митро славився умінням відгадувати погоду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 22).
5. тільки мн., філос. Об'єктивний світ (предмети, явища), що існує поза свідомістю людини і діє на цю свідомість. Отож на їх [філософів] думку Мала б всесвітня матерія спершу в ніщо обернутись 1 вже з нічого розбіжність численних речей породити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 146).
▲ «Річ у собі» — за ідеалістичним вченням Канта — те, що існує незалежно від свідомості людини і не може бути пізнаним. Ніщо у природі не може залишатися «річчю у собі». Будь-яке явище тягне за собою довгий ланцюг наслідків (Наука і життя, 11, 1964, 17).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 576.Коментарі (0)
РІЧ 2, речі, жін., розм.
1. Те саме, що мова 1 —3. — Хто ти, відкіля? — допитуються. А в мене річ одібрало, язика не поверну; біля серця печія пече, в голові огонь палає (Панас Мирний, III, 1954, 165); Вона була підпорою в походах, Я чуть з дитинства звик її пісні. І хочеться сказать на весь російський подих, Чим українська річ була мені (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 108); [Печериця:] У мене і гортань добра, і річ плавка; одно тільки — законів я не знаю, — законів мене навчи, то я і тебе, старого, за пояс заткну!.. (Панас Мирний, V, 1955, 170).
2. Те, що вимовляє, говорить хто-небудь; чиїсь слова, вислови. — А іноді умій солодку річ зліпити. Хоч кажуть — хто мовчить, той ніби двох навчить, — Щербата вигадка: не можна мовчки жити (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 127); [Орест (докірливо):] Любо, сором, сором не мати одваги перед своєю власною душею. Де ж твої горді речі? Пам'ятаєш, як ти казала, що будеш завжди вільна й одважна? (Леся Українка, II, 1951, 44); Марін стояв блідий і все мовчав. І дармо я на нього напирав, То лагідно, а то й грозить почав, І стала річ моя гнівна, завзята (Іван Франко, XIII, 1954, 294); * Образно. Йде агроном удалину, у ніч, Щоб заглушить думок болючу річ (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 37);
// Розмова, бесіда між кимсь, розповідь про кого-, що-небудь. — От і добре, стара. Але це між нами річ, а Лукину сам Клим спитає (Нечуй-Левицький, III, 1956, 325); Перегодя трохи, Христя питає чоловіка: — Чи не час уже обідати?.. — Собача брехня перервала їх річ (Панас Мирний, I, 1949, 271); Оришка оповідала з запалом, горда з такої ученості свого Пилипка, і забувши навіть, що це про саму її йде річ (Гнат Хоткевич, II, 1006, 60).
♦ Гострий на річ (речі) — те саме, що Гострий на слово (язик і т. ін.) (див. гострий). Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 154); Кувати речі недобрії див. кувати 1; Мазати речі [по губах] медом див. мазати; Медові речі; Медова річ див. медовий; Не об тім річ — уживається на позначення того, що чиєсь припущення не має жодного зв'язку з висловленим. — Та й поснідав би, чим натщесерце йти, а чи мо’ боїться об'їсти? — А таке! — лише рукою махнув Давид, посміхаючись. — Не об тім річ: доки підмерзло оце, йти буде легше. Та й попрощався (Андрій Головко, II, 1957, 181).
3. рідко. Публічний виступ, промова. Коли поставили його [торт] на столі і піднесли шампанське, Лошаков перший устав і почав річ (Панас Мирний, III, 1954, 289); То софта [духовна особа] з самого Стамбула, і його мудрих та святих речей зібралися послухати правовірні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 291).
♦ Річ держати — виступати, висловлюватися публічно. — Дозвольте імені, панове, річ держать! — Тут обізвалася Лисиця (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 44); Річ держав помічник мера, Перед ратушею ставши, Як проходив гурт поз нього (Леся Українка, IV, 1954, 198).
[[Категорія:Рі]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Машина.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(1).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Запах

2015-11-19T10:23:43Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Запах, -ху, '''''м. ''1) Запахъ. ''Хрещатий барвінок сади устилає, запашний васильок три запахи має. ''Чуб. V. 487. 2) Родъ желтыхъ грибовъ. Вх. Уг. 239.
[[Категорія:За]]

==Сучасні словники==
Академічний тлумачний словник

ЗАПАХ, у, чол. Властивість предметів, речовин діяти на органи нюху. Вчора привезли для мене з Неаполя керосинову грубку, дуже гарну, без запаху (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 408); При обробці препаратом [стробаном] найніжніших тканин він не залишає на них ніяких слідів і воднораз має приємний запах, що нагадує запах ялини (Наука і життя, 1, 1957, 28); Який це дурень сказав, що гроші без запаху? Гроші мають, стверджує Катерина, своєрідний, не підмінний запах (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 102);
// Те, що сприймається органами нюху. Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); В дзоті стояв їдкий запах порохового диму (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 389); Звідусіль тягне вогкістю, терпким запахом прілого листя (Олесь Гончар, II, 1959, 145); * Образно. Не знаю, чи воно [оповідання] вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 402).

Словник синонімів

ЗА́ПАХ (властивість речовин діяти на органи нюху і сприйматися ними), ПО́ВІВ, ПО́ДИХ, ДУХ розм.,ПАХрозм., поет.;ЧАД (міцний, густий запах); ПРИ́ПАХрозм. (легкий запах); НАСТІ́Й (стійкий);ДУШО́Крозм.,ЗАПАШО́Крозм. (перев. неприємний припах). Гіркуватий запах квіток лоскотав йому ніздрі (В. Козаченко); В сухий настій лісових трав і квітів вплітається вологий повів нещодавно внесених з льоху яблук і ярого меду (М. Стельмах); Гіркі подихи піднесе мені степ (Ю. Яновський); Йшов землянкою запашний полинний дух (З. Тулуб); Матіола квітла на грядках.. І лила лукаво-ніжний пах В сині вікна білого сільбуда (М. Рильський); Ані черешень, ані гаю, ані струнких тополь, - зате все в млоснім чаді завмирає, коли акація цвіте (І. Муратов). - Пор. 1. па́хощі.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Неприятный_запах.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Запах цветы.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Многобожжя

2015-11-19T10:23:33Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Многобо́жжя, -жя''''', с. ''Многобожіе. К. Іов.

См. Політеїзм

Політеїзм, у, чол., книжн. Те саме, що багатобожжя, многобожжя; протилежне монотеїзм. Стародавньою релігією східних слов'ян був язичеський політеїзм — багатобожжя (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 495); Коли грецький політеїзм прямо виродив з себе грецьку філософію з Демокрітом і Епікуром, то християнство.. першим ділом убило тоту [ту] філософію (Іван Франко, XVI, 1955, 49).

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Politeism1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Politeizm2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Politeism3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Politeism4.jpg|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Мн]]

Давнина

2015-11-19T10:23:21Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Давнина́, -ни́, '''''ж. ''Старина, древность. ''Стали теревені гнуть, давнину згадувать; потрошкипотрошки і розбили свою тугу. ''Стор. II. 15. давня давнина. Давно прошедшее время. ''Давня то давнина, а наче вчора діялось. ''МВ. ''Що мені нагадала ця пісня? Яку давню давнину пригадала вона мені! І мою молодість, і мою покійницю, і мої літа давні. ''Левиц. ''У причтахприказках уста мт отверзу, про давню давнину тобі я возглаголю. ''К. Псал.

==Сучасні словники==

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Да]]

Їдкий

2015-11-19T10:22:53Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

ЇДКИ́Й, а, е.
1. Який хімічно руйнує, роз'їдає що-небудь. Коркові й гумові пробки руйнуються їдкими речовинами (Цікава хімія, 1954, 131); Поліетилен не руйнується не тільки від води, але навіть і від кислот та їдких лугів (Наука і життя, 7, 1958, 8);
// Який спричиняє подразнення. Дмитрик затягнувсь цигаркою і почервонів увесь од їдкого диму (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 132).
2. перен. Те саме, що в'їдливий 2; дошкульний, ущипливий. Мирослава не витерпіла тих їдких докорів, — гарячі сльози бризнули з її очей (Іван Франко, VI, 1951, 60); [Єпископ:] За віщо ти своїх братів картаєш їдкими та вразливими словами? (Леся Українка, II, 1951, 231); Він, певно, не відчув їдкого тону запитання (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 279); В. Самійленко — тонкий майстер їдкої іронії, асоціативного розвитку комічної теми (Радянське літературознавство, 8, 1965, 23).
[[Категорія:Ід,Їд]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Епнтафія

2015-11-19T10:22:45Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Епітафія, -фії, '''''ж. ''Эпитафія. ''Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. ''К. ЧР. 101.
[[Категорія:Еп]]

==Сучасні словники==
===Тлумачення слова у сучасних словниках===
ЕПІТА́ФІЯ , і, жін., книжн. Намогильний напис, перев. у віршованій формі. В шліфовані плити лункої підлоги Він сам вкарбувати звелів Рядки епітафії, повні тривоги За прах невельможних мерців (Микола Бажан, Роки, 1957, 199);
// Літературний твір, написаний у зв'язку із смертю чи втратою кого-небудь. Скласти епітафію.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:200px-Montblanc-Placa_Josep_M._Poblet.JPG|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:552217.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Листопад

2015-11-19T10:20:24Z

Лілія:

Листопад, -ду, одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів.

Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

=== Цікаві факти===
ЛИСТОПАД
опадання листя зазвичай У дерев і чагарників, рідше у трав (кропива, недотрога). Листя можуть опадати одночасно всі в певний період року (напр., У листопадних дерев) або поступово по одному протягом тривалого часу (у вічнозелених рослин). Листопадні дерева під влажнотропіч. лісах стоять без листя іноді всього дек. днів, в помірному поясі - до 8-9 міс. Л.- нормальний физиол. процес, пов'язаний зі старінням листя. Перед Л. в листі відбуваються глибокі біохімічн., Физиол. і структурні зміни. Хлорофіл зазвичай руйнується, каротиноїди зберігаються довше і обумовлюють осінню забарвлення листя. Питати. речовини з листя оттекают в запасаючі органи (бульби, кореневища і т. п.) до точок росту, до зростаючих молодим листям. Механізм Л. пов'язаний з появою в основі листа (або осн. Черешка) видільного шару з легко роз'єднують паренхім-них клітин. Провідні пучки, що утримують лист на стеблі, розриваються під вагою листа і поривами вітру. Л.- вироблене в процесі еволюції пристосування до зменшення в несприятливих умовах поверхні наземних органів, що скорочує втрату вологи і запобігає поломку гілок під вагою снігу.

Листопад
опадання листя, викликане сезонними особливостями клімату (зимові холоди, літня посуха), внутрішнім ритмом розвитку рослин (органічний спокій), ураженням рослин шкідниками та хворобами або несприятливими грунтовими умовами. При цьому часто змінюється забарвлення листя (збільшується кількість червоних пігментів, руйнується хлорофіл), відбувається відтік поживних речовин в інші органи. У підставі черешка виникає отделітельний шар клітин, що сприяє відділенню листа. Листопад відбувається і у вічнозелених рослин, але при цьому листя у них опадають поступово, одночасно заміщаючи новими.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:листопад.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:листопад1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:листопад2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:листопад3.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:листопад4.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:листопад5.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==
{{#ev:youtube| watch?v=zBqH0pP2wS4}}
==Зовнішні посилання==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4 Матеріал з Вікіпедії]===
http://uk.wiktionary.org/wiki/листопад
http://uk.wikipedia.org/wiki/%CB%E8%F1%F2%EE%EF%E0%E4
http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_biology/2960/ЛИСТОПАД
http://www.aroma-azbuka.ru/pages/page.php?page=421

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2014 року]]
[[Категорія:Ли]]

Оксамит

2015-11-19T10:19:46Z

Лілія:

'''Оксамит, -ту, '''''м. ''1) Бархатъ. ''Чорним оксамитом руки вкрила. ''Чуб. V. 781. ''У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. ''Шевч. 2) Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. 3) — '''коштовий'''. Раст. Thaliatrum strictum Andrz. ЗЮЗО. I. 138.
[[Категорія:Ок]]

Обговорення:Ружа

2015-11-19T10:19:29Z

Лілія: Створена сторінка: Доброго дня, користувач! Дякую за співпрацю! Для опрацювання слів скористайся [http://wiki.ku...

Доброго дня, користувач!

Дякую за співпрацю!

Для опрацювання слів скористайся [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A8%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD:%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C шаблоном]

--[[Користувач:Лілія|Лілія Варченко]] ([[Обговорення користувача:Лілія|обговорення]]) 12:19, 19 листопада 2015 (EET)

Листоноша

2015-11-19T10:19:22Z

Лілія: Замінено вміст на «'''Листоноша, -ші, '''''м. ''Почтальонъ. Категорія:Ли»

'''Листоноша, -ші, '''''м. ''Почтальонъ.
[[Категорія:Ли]]

Книжка

2015-11-19T10:19:13Z

Лілія: Замінено вміст на «'''Книжка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''книга. ''' Категорія:Кн»

'''Книжка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''книга. '''
[[Категорія:Кн]]

Листонько

2015-11-19T10:18:53Z

Лілія:

'''Ли́стонько, -ка, '''''м. ''Ум. отъ '''лист. '''
[[Категорія:Ли]]

Обговорення:Зґарда

2015-11-19T10:18:40Z

Хамса

2015-11-19T10:18:31Z

Лілія:

'''Хамса, -си, '''''ж. ''Рыба анчоусъ.
[[Категорія:Ха]]

Обговорення:Гол

2015-11-19T10:18:19Z

Обговорення:Океан

2015-11-19T10:18:12Z

Обговорення:Трав’яний

2015-11-19T10:18:04Z

Обговорення:Любити

2015-11-19T10:14:55Z

Тверезість

2015-11-19T10:14:45Z

Лілія:

'''Тверезість, -зости, '''''ж. ''Трезвость. Шейк.
[[Категорія:Тв]]

Обговорення:Тверезість

2015-11-19T10:14:31Z

Обговорення:Мужній

2015-11-19T10:14:20Z

Обговорення:Макорженик

2015-11-19T10:14:13Z

Обговорення:Кита

2015-11-19T10:14:06Z

Обговорення:Муркотіти

2015-11-19T10:13:55Z

Обговорення:Невірник

2015-11-19T10:13:48Z

Рибка

2015-11-19T10:13:12Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Рибка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''риба. '''2) Ласкат. имя къ женщинамъ. ''Серце моє, рибки моя! ''Шевч. 276. ''Ганнусю, рибко, душно, любко! ''Котл. 2) Нас. Lipisma saccharinum. Вх. Пч. І. 6. 4) '''Варе́на рибка'''. Родъ игры. Грин. III. 110. Ум. '''Рибонька, рибочка. '''1. Водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає жабрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. Сім ятерів — ні одної риби! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 191); Риби в сітях тремтять, їх луска, наче срібний пожар (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 58); До 80 різноманітних видів риб живе у Дніпрі та в інших річках і водоймах України (Радянська Україна, 2.III 1962, 3); Риби утворюють клас хребетних, які пристосовані до життя в воді (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 79); * У порівняннях. Кайдашиха.. розпустила на всю хату мед своїм язиком. — Будь же, дочко, здорова, як риба; гожа, як рожа; весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як свята земля! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 321); Доріг своїх дітей, виходить, не зумів вивчити. Ой, не зумів, прогледів, пропустив їхнє життя, мов рибу, крізь пальці (Михайло Стельмах, I, 1962, 316);
// у знач. збірн. Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях, Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); [Феноген:] От чоловік [Ліхтаренко]! І риби наловить, і ніг не замоче! (Карпенко-Карий, II, 1960, 320); Де й возів набрати бригадирам! Де й складати рибу із човнів! (Терень Масенко, Поезії, 1950, 45);
// тільки одн. Страва, приготовлена з м'яса цієї тварини. І враз риба втратила свій смак, охота до їжі одлетіла геть, і йому раптом схотілось покинути хату... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); За чверть години на столі парував наваристий флотський борщ, стояла бляшанка маринованої риби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 328).
▲ Красна риба див. красний; Летюча риба див. летючий; Смітна риба див. смітний.
♦ Битися як риба об лід див. битися; Вудити рибу в каламутній воді див. вудити 1; Знов (ізнов) за рибу гроші — невідступно наполягати на чому-небудь, настирливо повторювати те саме. — Що ж: знімати мене будете? — Знов ти за рибу гроші. Невже ми для того зібралися поговорити, щоб вирішувати оце: знімати — не знімати, знімати — не знімати (Павло Загребельний, Спека, 1961, 284); Ловити рибу в каламутній воді див. ловити; Матимеш на рибу — те саме, що Дістанеться (дісталося, буде і т. ін.) на горіхи (кислички, бублики і т. ін.) кому (див. діставатися). Уявіть же собі, що я бачу, входячи до себе в хату. Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний, свиня ти нескребена (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 11); Мовчати, як риба — не говорити й слова. [Журавель:] Та що ж тепер казати? Я мовчу, як риба (Іван Микитенко, I, 1957, 456); На рибу — на рибалку (у 2 знач.). Доря підняв на батька очі. Поїдуть? Куди? На рибу, може? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ні риба ні м'ясо — про безвольну, безхарактерну людину. — Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо, а нам він пригодиться. Один раз я його побачив і думаю, що подоїти його можна (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 224); Носом рибу вудити див. вудити 1; Як (мов і т. ін.) риба з водою з ким — чим — нерозлучний з ким-, чим-небудь. — Ви з книжками, як риба з водою, — сказав Фесенко (Нечуй-Левицький, V, 1966, 200); — Чоловіку хочеться до кого-небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого. От і побратаються, да й живуть довіку вкупі, як риба з водою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 90); Як (мов і т. ін.) риба у (в) воді бути (почувати себе і т. ін.) — поводитися невимушено, добре, вільно. Саша відчував себе як риба в воді. Якось просто й легко, без вагань і труднощів, пристроювався він на ходу, наче солдат до роти, до столичного життя (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 371); Микулі допомагав Іванко. Тут він був, як риба в воді, знав кожну стежку, кожен кущик (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 240).
2. перен. В'яла, млява людина, яка зовні не виявляє своїх емоцій. Алла Михайлівна насупилась. — Я бачу, що вас шокірують мої манери. Що ж, я не англічанка [англійка] і — не риба (Леся Українка, III, 1952, 619); Баджін була молодша за мене на два роки, проте почувала себе зовсім дорослою і кепкувала з мене, як уміла: «Ги.. риба», — казала вона (Юрій Яновський, II, 1958, 154).
[[Категорія:Ри]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Риба3.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==
http://sum.in.ua/
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Рибка

2015-11-19T10:12:30Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

Обговорення шаблону:Словник Грінченка і сучасність

2015-11-19T10:08:08Z

Лілія: Сторінка очищена

Обговорення:Цент

2015-11-19T10:07:22Z

Лілія:

Обговорення:Цент

2015-11-19T10:06:56Z

Лілія: Створена сторінка: Доброго дня, користувач! Дякую за співпрацю! Для опрацювання слів скористайся [http://wiki.kubg...

Жінва

2015-11-19T10:03:42Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Жінва, -ви, '''''ж, соб. ''Женщины, бабье. ''У тому Кодаці ''(слобода) ''жінва так чирінями й сидить. ''

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Жі]]

Євдошка

2015-11-19T10:03:28Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Євдошка, -ки, '''''ж. ''Рыба Umbra Krameri. Браун. 29.
[[Категорія:Єв]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Категорія:Ех

2015-11-19T10:03:16Z

Лілія: Замінено вміст на «Категорія:Е»

[[Категорія:Е]]

Нірка

2015-11-19T10:03:00Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Нірка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''нора. '''2) = '''Нирка. '''Ном. № 1722.
[[Категорія:Ні]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Двійнята

2015-11-19T10:02:47Z

Лілія: Замінено вміст на «'''Двійнята, -нят, '''''с. мн. ''Двойни, близнецы. Категорія:Дв»

'''Двійнята, -нят, '''''с. мн. ''Двойни, близнецы.
[[Категорія:Дв]]

Ратиця

2015-11-19T10:02:19Z

Лілія:

'''Ратиця, -ці, '''''ж. ''1) = '''Ракотиця. '''2) = '''Рак 3? '''Ум. '''Ратичка. '''''Поприроблюють до підошов ''(рибалки) ''залізні ратички та й ходять по льоду безпечне. ''Черк. у.
[[Категорія:Ра]]

Єрепудин

2015-11-19T10:02:06Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Єрепудин, -на, -не'''. Бранное слово: плохой, проклятый. ''Я ж так ухоркався, поки вибрався із єрепудиної балки, що аж сорочка мокра. ''О. 1862. II. 38.
[[Категорія:Єр]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Єднак

2015-11-19T10:00:52Z

Лілія:

'''Єднак, '''''нар. ''= '''Однак. '''''Боже, єднак не маєш що робити, то хоць тепер зроби світ. ''Чуб. І. 142.
[[Категорія:Єд]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник лемківскої говірки

єднак это:єднак
присл. Пр.
Однак, одначе; все одно, так чи інакше.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Єгипетський

2015-11-19T10:00:32Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Єгипетський, -а, -е. '''Египетскій. Переносно: злой. '''Єгипетська баба, єгипетська мума. '''Злая баба. Ном. № 2901, 2902.
[[Категорія:Єг]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}
==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Жарений

2015-11-19T10:00:08Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

==Словник Бориса Грінченка==
'''Жарений, -а, -е. '''Жареный. ''Не вставай ще ізза обіду, ще в печі долото жарене. ''Ном. № 5557.

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

== Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 509.

Жарений а, е.

* дієпр. пас. мин. ч. до жарити 1. Поївши добре вареників та карасів, у сметані жарених, ..вишнівкою на дорогу запили [пан хорунженко з панотцем] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195).

* прикм. Приготовлений для їжі жаренням. Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі (Олекса Стороженко, I, 1957, 184);
// у знач. ім. жарене, ного, сер. Страва, приготовлена жаренням. — Бач, понаходили... Треба хоч жареного їм поставити (Панас Мирний, III, 1954, 148).

Фразеологічний словник української мови
* ні жарене, ні парене - безвольна, безхарактерна людина;

<gallery>
</gallery>
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"

|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мясо.jpg|x160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жареная-пища.jpg|x160px]]

|}

==Медіа==
{{#ev:youtube|7QUnY7q1IsY}}
{{#ev:youtube|YffGgpjscSY}}

==Іноземні словники==

fried
* cooked by frying in fat
Things that are fried are cooked in very hot fat or oil.
You can order fried rice at a Chinese restaurant, or fried clams at your favorite seafood place.
Some foods are lightly stir fried, while others are submerged in boiling oil and deep fried.
At a state fair, there are offerings including fried dough and fried chicken,
and it's even possible to eat fried candy bars or fried ice cream.
Colloquially, someone who's exhausted might say, "I'm totally fried."
Fried comes from the verb fry, which has the Latin root frigere, both "to fry" and "to roast."
Synonyms:
* deep-fried
* cooked
having been prepared for eating by the application of heat

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Жа]]

Ратуш

2015-11-19T09:59:55Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Ратуш, -ша, '''''м. ''= '''Ратуша 1. '''-
Ратуша; будинок в центрі міста, в якому міститься міська рада.Ратуш — топоним: Молдавия Ратуш село в Криулянском районе Ратуш село в Теленештском районе Украина Ратуш село, находится в Ямпольском районе Винницкой области Ратуш село, входит в Володарский район Киевской области. http://ukrainian_lemko.academic.ru
[[Категорія:Ра]]

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ратуша (Stadhuis van Maastricht).jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
http://ukrainian_lemko.academic.ru

Дихало

2015-11-19T09:59:33Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Дихало, -ла, '''''с. ''Дыхательное горло. Ум. '''Дихальце. '''

==Сучасні словники==
Отвір у верхній частині голови китоподібних ссавців, крізь який вони дихають; видозмінені ніздрі. Одне у зубатих китів або два у вусатих.

Цей отвір гомологічний до ніздрів інших ссавців. Еволюційно ніздрі примітивних китоподібних поступово перемістилися з переду морди наверх, щоб бути придатними до життя у воді.

Коли кити піднімаються до поверхні води, вони виштовхують повітря крізь дихало. Викидається не тільки повітря, але й слиз та вуглекислий газ, які накопичуються при зануренні. Зазвичай, через те, що повітря над водою має нижчий тиск і нижчу температуру, водяна пара видиху скраплюється, утворюючи помітний фонтан. Також фонтан може утворюватися з води, яка лишається над дихалом.

Повітряні мішки під дихалом дозволяють китам за рахунок вивільнення повітря видавати звуки для спілкування і, в деяких видів, ехолокації.

Трахея китоподібних з'єднана тільки з дихалом, і не з'єднана зі стравоходом, як у більшості інших ссавців. Тому вони можуть вільно розкривати рот під водою, оскільки не дихають ним.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:duhalo.jpg|x320px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:duhalo(2).jpg|x320px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Ди]]

Дивовижа

2015-11-19T09:59:23Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Дивовижа, -жі, '''''ж. ''1) Замѣчательное зрѣлище; замѣчательное или странное явленіе. Уман. у. ''Чого ти, зятю, на мій двір поглядаєш? На моїм дворі ніякої дивовижі не маєш. ''Рк. Макс. 2) Диковина. ''Чумаки усе слухали дивовижу московську да аж роти роззявляли. ''Рудч. Ск. ІІ. 172. '''На-в-дивовижу'''. На удивленіе. ''Що вже за хороше дівча було, всім навдивовижу. ''Васильк. у. '''В дивовижу'''. Въ диковину, удивительно. ''В дивовижу була їм ця загадка. ''Грин. II. 274. '''Не в дивовижу'''. Не въ диковину. ''Йому не в дивовижу дівчат цілувати, мов оріх лускать. ''Кв.

==Сучасні словники==
Те, що викликає подив, здивування; власне стан здивування. Явища непояснимі відомими фізичними, психічними процесами; їх відносять на рахунок діяння надприродних сил.
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dyvo.jpg|x720px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Ди]]

Дискос

2015-11-19T09:59:11Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Дискос, -су, '''''м. ''Дискосъ. (від грец. δίσκος — «таріль», «піднос», «диск») — Священна посудина, складова церковного начиння, на якій священик під час проскомидії укладає усі вирізані частини просфори. Являє собою металеву (золоту чи позолочену) тарілку з пласкою широкою крайкою, яке облямовує мілке пласке дно. Дискос має підставку з потовшенням («яблуком») усередині, на якій він стоїть і за яку зручно його тримати і нести. Символізує таріль Тайної Вечері, Ясла і Гріб Спасителя.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:discos.jpg|x320px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:discos(2).jpg|x320px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]
[[Категорія:Ди]]

Єгерь

2015-11-19T09:58:55Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Єгерь, - мисливець

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках

Вікіпедія

Єґер (нім. Jäger — мисливець) —

Спеціаліст-мисливець, що керує полюванням.
Спеціаліст, що веде облік фауни у лісах, національних парках та здійснює нагляд за нею.
Єгер (військова справа) — спеціально тренований солдат для ведення воєнних дій у природних умовах, переважно в горах.

Академічний тлумачний словник

Є́ГЕР, я, чол.
1. Спеціаліст-мисливець, що керує полюванням. Трохи не щодня ганяв [граф] на полювання в карпатські ліси з єгерями та полоненими, щоб заганяли звіра (Іван Ле, Мої листи, 1945, 138); Впізнав Ярема і паничевого єгеря Степана (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 11).
2. Солдат особливого стрілецького полку в деяких арміях. Він [вітерець] приносив з собою свіжі запахи степового зілля і задьористі голоси єгерів, які співали стару солдатську пісню, маршируючи між побурілими фортечними валами (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 5).
3. Службовець радгоспів, парків і т. ін., що доглядає і навчає тварин, птахів, яких там розводять. Крилатих переселенців [сірих куріпок] доглядає єгер Приходько. Він їх годує, відганяє шулік та інших хижаків (Радянська Україна, 9.II 1960, 3).
4. Слуга у старовинному поміщицькому господарстві; виїзний лакей.

==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:лісникphp|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:лісник2php|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:лісник3php|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Сукня

2015-11-19T09:58:43Z

Лілія: /* Зовнішні посилання */

'''Сукня, -ні, '''''ж. ''1) Платье (женское). Рудч. Ск. II. 63. Грин. III. 582. ''На що ж тобі, доньку, зеленії сукні! ''Мет. 140. ''Їхала дівка через бір, а на їй сукня в девять піл. ''Нп. 2) а) Суконная юбка. Гол. Од. 82, 71. Шух. І. 132. б) = '''Андарак. '''Чуб. VII. 429. Ум. '''Суконька. '''http://www.youtube.com/watch?v=IoslKcm38Ig

==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Українська сукня.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Весільня сукня.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вечірня сукня.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дитяча сукня.jpg|x140px]]
|}

==Медіа==

==Див. також==

==Джерела та література==

==Зовнішні посилання==

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
[[Категорія:Су]]