https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%85%D0%B0+%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0 2026-06-09T22:13:11Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%85%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0 2013-12-11T13:38:15Z

<p>Лупеха Олександра: /* Група */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:IMG_0387.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> --[[Користувач:Лупеха Олександра|Лупеха Олександра]] ([[Обговорення користувача:Лупеха Олександра|обговорення]]) 15:37, 11 грудня 2013 (EET)===ПІБ===<br /> <br /> Лупеха Олександра Володимирівна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> Дизайн<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%85%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0 2013-12-11T13:37:51Z

<p>Лупеха Олександра: /* ПІБ */</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:IMG_0387.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> --[[Користувач:Лупеха Олександра|Лупеха Олександра]] ([[Обговорення користувача:Лупеха Олександра|обговорення]]) 15:37, 11 грудня 2013 (EET)===ПІБ===<br /> <br /> Лупеха Олександра Володимирівна<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-09T22:17:17Z

<p>Лупеха Олександра: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. '''За забобонними уявленнями''' — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> *До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. '''розм.''' Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> * '''Давати (дати) чортів''': а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. '''перен., розм.''' Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> * З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. '''у знач. присл. чортом''': а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> * Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. '''перев. із сл. морський, розм.''' Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|Jq7SwUG0Ffo}}<br /> {{#ev:youtube|Q8Kk2UHRl2U}}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> *Обставиною, яка сприяла появі у міфології образу чорта, був '''дуалізм''', притаманний природі людського мислення. За апокрифічними легендами, Бог створював світ разом із Сатанаїлом, тобто чорт був іще до початку світу. Поширеним є уявлення, що Бог є творцем духовного, а сатана — матеріального світу. &quot;Бог створив світ не сам, — каже легенда, — а разом з лукавим. Бог що наказував лукавому чинити, те він і робив. І виходило все чудово. Лукавий дивувався сам собі, як він все добре зробив. От і надумав він створити собі інший світ, щоб самому царювати над ним - Але Бог перешкодив лукавому&quot;. В іншій легенді розповідається: &quot;Раз Ісус Христос і святий Петро, не маючи, що робити, сиділи і нудилися. Але святий Петро і каже: &quot;Боже, єднак не маєш, що робити, то хоч тепер створи світ&quot;. &quot;Добре, — каже Ісус Христос, — тільки треба закликати чорта, щоби дістав із моря піску і синього каменю, а то як я сам буду доставати?&quot;. Крім того, уявлення про чортів складалося (також уже за християнства) на грунті вірувань про життя після смерті, рай і пекло, &quot;чистих&quot; і &quot;нечистих&quot; покійників, про мерців, що &quot;ходять&quot;.<br /> * '''Чорт має багато інших імен''': сатана, біс, дідько, той, чорний, рябий, ідол, ірод, змій, диявол, проклятий, рогатий, лукавий, нечистий, куций, Гриць без п'ят, щезник тощо. Багато повір'їв і народних оповідань присвячено питанню походження чортів. Розмножуються вони в різний спосіб. Мають дітей у шлюбі з чортицями, відьмами або жінками, яких звабили. Крім того, вони ще викрадають чужих або забирають проклятих матір'ю дітей.<br /> *'''Угода з дияволом''' — також популярний мотив багатьох демонологічних легенд та казок. Був собі хлопець. Почав свататись, але ніхто за нього не хотів, бо був бідний. От іде він дорогою, зустрічає його нечистий дух і каже: &quot;Піди в город і найми хату. Сім год не стрижись, не вмивайся, не зрізай нігті, а я буду до тебе ходить і гроші носить. Будеш ти людей рятувать тими грішми — позичать. Прийде до тебе генерал позичать гроші по нещастю, шо він визичив із казни. А ти йому скажеш, що позичиш, якщо віддасть за тебе дочку заміж. А генерал скаже, шо треба розпитать дочки&quot;. Пішов генерал, запитав старшої дочки. &quot;Не хочу&quot;, — каже вона. Друга сказала: &quot;Я піду, хоч він негарний, я вас пожалію&quot;. Прийшов тоді до хлопця чорт і загадав йому підстригтися, побритися, позрізувати нігті, піти до крамниці й купити найкращого вбрання. Прибрався парубок і пішов до генерала дочку сватать, і батько благословив вінчатись. А тоді уже старша із своєї досади пішла та й повісилася. Приходять вони з вінчання, і ніхто не бачив, а молодому ввидівся той самий: &quot;Наставив, — каже, — тебе хазяїном і хорошу жінку тобі дав, а собі другу взяв — старшу дочку генеральську. З тим і розійдемося!&quot;.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> *Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.<br /> *Словник символів, Потапенко О. І., Дмитренко М. К., Потапенко Г. І. та ін., 1997.<br /> *Стаття «Чорт (біс, люципер, диявол, дідько, сатана, ірод та ін.)» з книги Українознавство : посібник / Уклад. В. Я. Мацюк, В. Г. Пугач. — К.: Зодіак — ЕКО, 1994. — 399с. Електронна версія.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв‎]]<br /> <br /> ===http://historical-club.org.ua/mifologiya/ukrayinska-mifologiya/===<br /> <br /> ===http://incognita.day.kiev.ua/101-prychyna-liubyty-ukrainu/traditions/mifologiya-ta-narodni-viruvannya.html===</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-09T22:14:55Z

<p>Лупеха Олександра: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. '''За забобонними уявленнями''' — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> *До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. '''розм.''' Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> * '''Давати (дати) чортів''': а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. '''перен., розм.''' Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> * З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. '''у знач. присл. чортом''': а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> * Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. '''перев. із сл. морський, розм.''' Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|Jq7SwUG0Ffo}}<br /> {{#ev:youtube|Q8Kk2UHRl2U}}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> *Обставиною, яка сприяла появі у міфології образу чорта, був '''дуалізм''', притаманний природі людського мислення. За апокрифічними легендами, Бог створював світ разом із Сатанаїлом, тобто чорт був іще до початку світу. Поширеним є уявлення, що Бог є творцем духовного, а сатана — матеріального світу. &quot;Бог створив світ не сам, — каже легенда, — а разом з лукавим. Бог що наказував лукавому чинити, те він і робив. І виходило все чудово. Лукавий дивувався сам собі, як він все добре зробив. От і надумав він створити собі інший світ, щоб самому царювати над ним - Але Бог перешкодив лукавому&quot;. В іншій легенді розповідається: &quot;Раз Ісус Христос і святий Петро, не маючи, що робити, сиділи і нудилися. Але святий Петро і каже: &quot;Боже, єднак не маєш, що робити, то хоч тепер створи світ&quot;. &quot;Добре, — каже Ісус Христос, — тільки треба закликати чорта, щоби дістав із моря піску і синього каменю, а то як я сам буду доставати?&quot;. Крім того, уявлення про чортів складалося (також уже за християнства) на грунті вірувань про життя після смерті, рай і пекло, &quot;чистих&quot; і &quot;нечистих&quot; покійників, про мерців, що &quot;ходять&quot;.<br /> * '''Чорт має багато інших імен''': сатана, біс, дідько, той, чорний, рябий, ідол, ірод, змій, диявол, проклятий, рогатий, лукавий, нечистий, куций, Гриць без п'ят, щезник тощо. Багато повір'їв і народних оповідань присвячено питанню походження чортів. Розмножуються вони в різний спосіб. Мають дітей у шлюбі з чортицями, відьмами або жінками, яких звабили. Крім того, вони ще викрадають чужих або забирають проклятих матір'ю дітей.<br /> *'''Угода з дияволом''' — також популярний мотив багатьох демонологічних легенд та казок. Був собі хлопець. Почав свататись, але ніхто за нього не хотів, бо був бідний. От іде він дорогою, зустрічає його нечистий дух і каже: &quot;Піди в город і найми хату. Сім год не стрижись, не вмивайся, не зрізай нігті, а я буду до тебе ходить і гроші носить. Будеш ти людей рятувать тими грішми — позичать. Прийде до тебе генерал позичать гроші по нещастю, шо він визичив із казни. А ти йому скажеш, що позичиш, якщо віддасть за тебе дочку заміж. А генерал скаже, шо треба розпитать дочки&quot;. Пішов генерал, запитав старшої дочки. &quot;Не хочу&quot;, — каже вона. Друга сказала: &quot;Я піду, хоч він негарний, я вас пожалію&quot;. Прийшов тоді до хлопця чорт і загадав йому підстригтися, побритися, позрізувати нігті, піти до крамниці й купити найкращого вбрання. Прибрався парубок і пішов до генерала дочку сватать, і батько благословив вінчатись. А тоді уже старша із своєї досади пішла та й повісилася. Приходять вони з вінчання, і ніхто не бачив, а молодому ввидівся той самий: &quot;Наставив, — каже, — тебе хазяїном і хорошу жінку тобі дав, а собі другу взяв — старшу дочку генеральську. З тим і розійдемося!&quot;.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв‎]]<br /> <br /> ===http://historical-club.org.ua/mifologiya/ukrayinska-mifologiya/===<br /> <br /> ===http://incognita.day.kiev.ua/101-prychyna-liubyty-ukrainu/traditions/mifologiya-ta-narodni-viruvannya.html===</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-09T22:09:31Z

<p>Лупеха Олександра: /* Цікаві факти */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. '''За забобонними уявленнями''' — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> *До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. '''розм.''' Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> * '''Давати (дати) чортів''': а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. '''перен., розм.''' Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> * З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. '''у знач. присл. чортом''': а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> * Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. '''перев. із сл. морський, розм.''' Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|Jq7SwUG0Ffo}}<br /> {{#ev:youtube|Q8Kk2UHRl2U}}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> *Обставиною, яка сприяла появі у міфології образу чорта, був '''дуалізм''', притаманний природі людського мислення. За апокрифічними легендами, Бог створював світ разом із Сатанаїлом, тобто чорт був іще до початку світу. Поширеним є уявлення, що Бог є творцем духовного, а сатана — матеріального світу. &quot;Бог створив світ не сам, — каже легенда, — а разом з лукавим. Бог що наказував лукавому чинити, те він і робив. І виходило все чудово. Лукавий дивувався сам собі, як він все добре зробив. От і надумав він створити собі інший світ, щоб самому царювати над ним - Але Бог перешкодив лукавому&quot;. В іншій легенді розповідається: &quot;Раз Ісус Христос і святий Петро, не маючи, що робити, сиділи і нудилися. Але святий Петро і каже: &quot;Боже, єднак не маєш, що робити, то хоч тепер створи світ&quot;. &quot;Добре, — каже Ісус Христос, — тільки треба закликати чорта, щоби дістав із моря піску і синього каменю, а то як я сам буду доставати?&quot;. Крім того, уявлення про чортів складалося (також уже за християнства) на грунті вірувань про життя після смерті, рай і пекло, &quot;чистих&quot; і &quot;нечистих&quot; покійників, про мерців, що &quot;ходять&quot;.<br /> * '''Чорт має багато інших імен''': сатана, біс, дідько, той, чорний, рябий, ідол, ірод, змій, диявол, проклятий, рогатий, лукавий, нечистий, куций, Гриць без п'ят, щезник тощо. Багато повір'їв і народних оповідань присвячено питанню походження чортів. Розмножуються вони в різний спосіб. Мають дітей у шлюбі з чортицями, відьмами або жінками, яких звабили. Крім того, вони ще викрадають чужих або забирають проклятих матір'ю дітей.<br /> *'''Угода з дияволом''' — також популярний мотив багатьох демонологічних легенд та казок. Був собі хлопець. Почав свататись, але ніхто за нього не хотів, бо був бідний. От іде він дорогою, зустрічає його нечистий дух і каже: &quot;Піди в город і найми хату. Сім год не стрижись, не вмивайся, не зрізай нігті, а я буду до тебе ходить і гроші носить. Будеш ти людей рятувать тими грішми — позичать. Прийде до тебе генерал позичать гроші по нещастю, шо він визичив із казни. А ти йому скажеш, що позичиш, якщо віддасть за тебе дочку заміж. А генерал скаже, шо треба розпитать дочки&quot;. Пішов генерал, запитав старшої дочки. &quot;Не хочу&quot;, — каже вона. Друга сказала: &quot;Я піду, хоч він негарний, я вас пожалію&quot;. Прийшов тоді до хлопця чорт і загадав йому підстригтися, побритися, позрізувати нігті, піти до крамниці й купити найкращого вбрання. Прибрався парубок і пішов до генерала дочку сватать, і батько благословив вінчатись. А тоді уже старша із своєї досади пішла та й повісилася. Приходять вони з вінчання, і ніхто не бачив, а молодому ввидівся той самий: &quot;Наставив, — каже, — тебе хазяїном і хорошу жінку тобі дав, а собі другу взяв — старшу дочку генеральську. З тим і розійдемося!&quot;.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв‎]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-09T22:07:09Z

<p>Лупеха Олександра: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. '''За забобонними уявленнями''' — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> *До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. '''розм.''' Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> * '''Давати (дати) чортів''': а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. '''перен., розм.''' Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> * З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. '''у знач. присл. чортом''': а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> * Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. '''перев. із сл. морський, розм.''' Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|Jq7SwUG0Ffo}}<br /> {{#ev:youtube|Q8Kk2UHRl2U}}<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> Обставиною, яка сприяла появі у міфології образу чорта, був '''дуалізм''', притаманний природі людського мислення. За апокрифічними легендами, Бог створював світ разом із Сатанаїлом, тобто чорт був іще до початку світу. Поширеним є уявлення, що Бог є творцем духовного, а сатана — матеріального світу. &quot;Бог створив світ не сам, — каже легенда, — а разом з лукавим. Бог що наказував лукавому чинити, те він і робив. І виходило все чудово. Лукавий дивувався сам собі, як він все добре зробив. От і надумав він створити собі інший світ, щоб самому царювати над ним - Але Бог перешкодив лукавому&quot;. В іншій легенді розповідається: &quot;Раз Ісус Христос і святий Петро, не маючи, що робити, сиділи і нудилися. Але святий Петро і каже: &quot;Боже, єднак не маєш, що робити, то хоч тепер створи світ&quot;. &quot;Добре, — каже Ісус Христос, — тільки треба закликати чорта, щоби дістав із моря піску і синього каменю, а то як я сам буду доставати?&quot;. Крім того, уявлення про чортів складалося (також уже за християнства) на грунті вірувань про життя після смерті, рай і пекло, &quot;чистих&quot; і &quot;нечистих&quot; покійників, про мерців, що &quot;ходять&quot;.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв‎]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-09T22:00:42Z

<p>Лупеха Олександра: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. '''За забобонними уявленнями''' — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> *До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. '''розм.''' Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> * '''Давати (дати) чортів''': а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. '''перен., розм.''' Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> * З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. '''у знач. присл. чортом''': а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> * Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. '''перев. із сл. морський, розм.''' Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|Jq7SwUG0Ffo}}<br /> {{#ev:youtube|Q8Kk2UHRl2U}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв‎]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-09T21:56:29Z

<p>Лупеха Олександра: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. '''За забобонними уявленнями''' — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> *До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. '''розм.''' Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> * '''Давати (дати) чортів''': а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. '''перен., розм.''' Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> * З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. '''у знач. присл. чортом''': а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> * Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. '''перев. із сл. морський, розм.''' Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|Jq7SwUG0Ffo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв‎]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-09T21:52:42Z

<p>Лупеха Олександра: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. '''За забобонними уявленнями''' — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> *До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. '''розм.''' Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> * '''Давати (дати) чортів''': а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. '''перен., розм.''' Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> * З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. '''у знач. присл. чортом''': а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> * Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. '''перев. із сл. морський, розм.''' Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> http://www.youtube.com/watch?v=Jq7SwUG0Ffo<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв‎]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-09T21:41:58Z

<p>Лупеха Олександра: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. '''За забобонними уявленнями''' — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> *До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. '''розм.''' Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> * '''Давати (дати) чортів''': а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. '''перен., розм.''' Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> * З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. '''у знач. присл. чортом''': а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> * Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. '''перев. із сл. морський, розм.''' Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв‎]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:34:32Z

<p>Лупеха Олександра: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> *До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> * Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> * З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> * Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:31:30Z

<p>Лупеха Олександра: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:31:16Z

<p>Лупеха Олександра: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:30:42Z

<p>Лупеха Олександра: /* Чорт */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> '''Чорт''' — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ''♦'''''Жирний текст''' До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:30:16Z

<p>Лупеха Олександра: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> '''ЧОРТ''', а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ''♦'''''Жирний текст''' До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:27:17Z

<p>Лупеха Олександра: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ''♦'''''Жирний текст''' До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Chert.gif|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Chert.gif 2013-12-08T21:26:47Z

<p>Лупеха Олександра: </p> <hr /> <div></div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:26:18Z

<p>Лупеха Олександра: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ''♦'''''Жирний текст''' До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Чорт.jpeg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82.jpeg 2013-12-08T21:25:39Z

<p>Лупеха Олександра: </p> <hr /> <div></div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:23:28Z

<p>Лупеха Олександра: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ''♦'''''Жирний текст''' До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Сатир2.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%802.png 2013-12-08T21:22:36Z

<p>Лупеха Олександра: </p> <hr /> <div></div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:21:27Z

<p>Лупеха Олександра: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ''♦'''''Жирний текст''' До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:D181d0b0d182d0b8d180-450x324.jpg 2013-12-08T21:18:11Z

<p>Лупеха Олександра: </p> <hr /> <div></div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:16:54Z

<p>Лупеха Олександра: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ''♦'''''Жирний текст''' До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:16:08Z

<p>Лупеха Олександра: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ''♦'''''Жирний текст''' До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:14:38Z

<p>Лупеха Олександра: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ♦ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:14:01Z

<p>Лупеха Олександра: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ♦ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T21:13:04Z

<p>Лупеха Олександра: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ♦ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T20:53:41Z

<p>Лупеха Олександра: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Чорт Чорт]===<br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ♦ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T20:51:51Z

<p>Лупеха Олександра: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980 */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ♦ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T20:51:06Z

<p>Лупеха Олександра: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ===[http://sum.in.ua/s/chort Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980]===<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ♦ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T20:45:57Z

<p>Лупеха Олександра: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ЧОРТ, а, чол. <br /> <br /> 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно? — крикнув водовоз на свого товариша. .. — То, брат, чорти! — рішив Тимошка і перехрестився (Панас Мирний, I, 1954, 251); Їй здається, що вона з Миколою вже на тім світі.. Рогаті й хвостаті чорти висіли скрізь по камінні, неначе кажанки, і поливали Бжозовського зверху гарячою смолою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 246); * У порівняннях. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє, вимазався, як чорт (Панас Мирний, I, 1954, 249); Уже чимало козаків видерлося на вал, як несподівано відчинилися ворота і з них, мов чорти з пекла, повалили натовпом яничари (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 351). <br /> ♦ До чорта в зуби; Чортові в зуби див. зуб; Знатися з чортами див. знатися; [І] сам чорт не розбере див. розбирати; Лізти (наскакувати, наскочити і т. ін.) чортові на роги — наражатися на велику, смертельну небезпеку; ризикувати. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); — Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 215); Неначе (ніби і т. ін.) чорт сім кіп гороху змолотив [на виду, на обличчі і т. ін.] в кого — хтось має дуже погане, страшне обличчя. Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (Нечуй-Левицький, II, 1956, 266); Ні богові свічка, ні чортові коцюба (кочерги) див. бог; Ні в бога, ні в чорта не вірити — ні в що не вірити; [Ніякий, сам] чорт не пізнає — те саме, що [І] сам чорт не розбере (див. розбирати). Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця (Номис, 1864, № 9000); Піти до чорта (чортові) в зуби — потрапити в глухе, небезпечне місце; Сам чорт голову зверне див. звертати; Сивина в бороду, а чорт у ребро див. борода; Скрутити роги самому чортові див. скручувати; У тихому болоті чорти водяться (плодяться) див. тихий; У чорта в зубах див. зуб; Чорта спекти — нічого не одержати, не добитися. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашій стороні! — думав він. — Мабуть би, чорта спік... » (Панас Мирний, І, 1949, 227); Чорт злиже див. злизувати; Чорти скребуть див. скребти; Чорт йому (їй і т. ін.) радий (рад) див. радий; Чорт лизне див. лизнути; Чорт ногу вломить (зломить, звихне) див. нога; Чорт спокушає (спокусив) див. спокушати; Чорт ухопив (ухопить і т. д. див. ухопити; Ще [й] чорти навкулачки не билися (не б'ються) див. битися; Як чорт від ладану тікати (втекти) див. ладан; Як чорт ладану боятися див. ладан. <br /> <br /> 2. розм. Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Панас Мирний, I, 1954, 90); — Стій, чорт! — впівголоса лаяв Тимко коня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39); Зосина мати спересердя відмовилася від доньки, не дала їй навіть пір'їнки, а Юрія кляла і святими, і всіма чортами, що він своїми безсоромними циганськими очима причарував її доньку (Михайло Стельмах, I, 1962, 649); <br /> // Уживається для вираження великого роздратування, досади. Він почав нишпорити. Чорт! десь заподілися [книжки], ну, та дарма (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 410). <br /> ♦ Давати (дати) чортів: а) сильно бити кого-небудь. — Ого, наш Марко — справжній орел. Коли різна наволоч ішла — партизанським загоном командував. Таких чортів давав кайзерам та Директорії, що аж пил курів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 130); б) суворо засуджуючи чиюсь поведінку, лаяти кого-небудь; До лисого чорта див. лисий; До чорта — дуже багато, безліч. [Печариця:] На чорта йому чуже, коли й свого до чорта?.. (Панас Мирний, V, 1955, 155); Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Олекса Стороженко, I, 1957, 99); Забирайся (забирайтеся, ступай, ступайте і т. ін.) під три чорти — те саме, що Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) (див. іти). Вона хотіла сказати: забирайтеся а ним під три чорти, — але вчасно стрималася (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 88); Згадати чорта — вилаятися, промовляючи це слово; Іди (ідіть) [собі] до чорта (під три чорти і т. ін.) див. іти; Іти (піти, летіти, полетіти і т. ін.) до чорта (к чорту) — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати. Коли жінки де замішались І їм ворочати дадуть; ..Прощайсь навік тогді з порядком, Пішло все к чорту неоглядном, Жінки поставлять на своє (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Куди чорти [не] носили! — в багатьох місцях довелося побувати, перебувати. — І де ми не були з тобою, Дувиде?! Куди нас чорти не носили! (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 11); Куди (звідки) чорт (чорти) несе (несуть)? див. нести; К чорту; К чортам — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить. Життя без неї далеко страшніше. Хіба мені жалко такого життя! — К чорту!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Терень:] Ні, я скажу. По-чесному, по-шахтарському, скажу, а не сподобається — скажеш: к чорту (Іван Микитенко, I, 1957, 127); Надавати чортів див. надавати 1; Надав [же] [мені] чорт — уживається для вираження досади, невдоволення яким-небудь вчинком; нащо було робити. [Михайло:] Жінко! Знайди угля або крейди. [Тетяна:] От чорт надав забаву [стріляти]! Вікна повибиваєте (Іван Котляревський, II, 1953, 61); На чорта; На який (кий) чорт — зовсім не потрібно (не потрібний). — На чорта та худоба, як жить неподоба (Номис, 1864, № 1439); — Скидай своє пальто, я повішу. — На чорта його вішати? — скинувши і жужма [жужмом] кидаючи на стулець [стілець], одказав Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 126); — Помилка вийшла в губернії. — Не те, кажуть, прізвище прописане в повістці. То ж то я біжу та все думаю: ну на чорта я здався дурному тому губернаторові? (Олександр Довженко, I, 1958, 83); На [якого] чорта лисого див. лисий; Не узяв його (її, їх) чорт див. узяти; Ні к чорту ее годиться що — зовсім непридатне, недоброякісне що-небудь; Ні чорта — нічого, зовсім нічого, нічогісінько. — Бурячок, дай газу, — сказав Пасєков.. — Бачите, яка курява, — озвався Бурячок, — ні чорта не видно. Вскочимо в халепу, якщо будемо поспішати (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 154); — Погане ти, дружище, розповідаєш! — Та тут як викласти тобі усе життя наше, ні чорта воно не варте, братухо! — Він чвиркнув крізь зуби і трохи помовчав (Андрій Головко, II, 1957, 12); Один чорт — одне й те саме; все одно; Посилати к чорту (к чортам [собачим, свинячим і т. ін.], до всіх чортів) кого — лаяти кого-небудь, згадуючи це слово. Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 66); Садити чортами див. садити; Сто чортів — уживається як вияв гніву, обурення. — Сто чортів! се насильство! — бунтує моя істота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 417); У чорта — те саме, що У (в) біса (див. біс 1). — Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла. — Які ми у чорта рівні, — кричав він їм у відповідь. — Ти столипінець, а я пролетарій! В тебе земля, а в мене що? (Олесь Гончар, II, 1959, 248); Хай (бодай і т. ін.) тебе (його, вас і т. ін.) чорт (чорти) візьме (візьмуть) — те саме, що Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав (див. побрити); Чорта — уживається для заперечення чого-небудь; ні за що, навряд. Ти ж знав: Що хто програв, Той чорта (Не тепер на споминки!) здрімає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 52); Чорта з два див. два; Чорта лисого див. лисий; Чорта пухлого (смаленого і т. ін.) — те саме, що Чорта лисого (див. лисий). Колись він заскочив і до Андрія.. Він думає, що для нього фабрику збудують. Аякже, чорта пухлого дочекаєшся!.. Сови та ворони там житимуть, поки не завалиться ік лихій матері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 28); Чорт (чорти) [його] батька знає (зна),що (куди, як, які і т. ін.) — те саме, що Чорт [його, тебе, їх і т. ін. знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) (див. знати). [Храпко:] Торік був [у сина], — листя збирає, метеликів лове, — чорт батька зна що! — мов та дитина мала грається (Панас Мирний, V, 1955, 122); — Сечорти його батька зна! — гукнула Мар'я, прибираючи волосся з-перед очей. — Се каторжна робота! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають.. — Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать, — Аж вуха, далебі, болять! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 28); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні.. Ні, це вже чорти батька зна що! (Андрій Головко, II, 1957, 510); Чорт би його (її і т. ін.) взяв див. узяти; Чорт би (чорти б) тебе (його, вас і т. ін.) побрав (побрили); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) чорт побрав див. побрати; Чорт (його, тебе, їх і т. ін.) знає (зна), що (куди, як, які і т. ін.) див. знати; Чорт з ним (з ними, з тобою і т. ін.); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) чорт — уживається для передачі зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, втрати будь-якого інтересу до когось, чогось, крайнього невдоволення кимсь, чимсь. — Ну, а тепер другий. Як звать? Каленик? А, чорт з тобою, нехай Каленик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); — Хай їм [бикам] ... хай їм чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); Болем і тривогою налиті очі [Фесюка] не могли дивитися на постаті, які метушились біля нього. — Ну хай іде, чорт із ним! — не витримав Січкар. — Чого ви панькаєтесь із ним, наче з чимсь путящим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 112); Чорти (чорт) [не] узяли (узяв) кого — уживається як лайливий вислів. — Як ваш Плачинда поживає? — Чорти його не взяли, — нахмурився Мар'ян (Михайло Стельмах, І, 1962, 455); Чорти (чорт) несуть (несе, принесуть, принесе і т. ін.) кого — те саме, що Чорт носить (див. носити). — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може, ще й сьогодні вночі. Не лежати ж йому тут у хаті? Ще когось чорти принесуть (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 126); [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина, — ідіот! (Леся Українка, II, 1951, 15); Чорти носять кого — те саме, що Чорт носить (див. носити); Чорти притаскали див. притаскувати; Чорт [тебе, його, вас і т. ін.] бери (візьми) — те саме, що Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) (див. забирати). Справді, як подумати, чорт візьми, то це таки щастя — любити людей!.. Звичайно, путящих. Звичайно, справжніх. Таких, як... оці. Сагайда захоплено дивився на своїх однополчан (Олесь Гончар, III, 1959, 328); Чорт [його, її і т. ін.] забирай (забери) див. забирати; Чорт лисий див. лисий; Чорт наніс (нанесе) див. наносити; Чорт носить див. носити; Чортові лисому розкажи див. лисий; Чорт підтаскав кого, що; Чорти підтаскали кого, що — про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь; Чорт побери! див. побрати; Чорт позносив див. позносити; Чорт приніс див. приносити; Що за чорт? — уживається для вираження здивування. — Що за чорт? — здивувався один з розвідників. — Стріляють не по нас, а понад нами! (Олесь Гончар, III, 1959, 106); Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь. — Якого це чорта ви напали на мене з курми! Я не господар! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 78); — Пан, ти німак? А якого ти чорта до нас прийшов? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516). <br /> <br /> 3. перен., розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін. <br /> ♦ З чорта; Не з чорта — надзвичайно, винятково. Що за розумний з чорта отсей Денис! Зараз і догадався (Квітка-Основ'яненко,. II, 1956, 400); Прикидається, мов бідний, щоб більшу ціну узяти. Не з чорта ж хитрий! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); [Сам] чорт йому (мені, нам і т. ін.) не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько. Солдат! Солдат! Сам чорт йому не брат! (Леонід Первомайський, I, 1958, 360); — Щоб жити, треба вміти вибирати. А щоб вибирати, треба мати відвагу і не бути ганчіркою. Бачиш: Петро вибрав собі наречену, і тепер сам чорт йому не брат! (Павло Загребельний, Спека, 1961, 103); Чорт на все — великий умілець; мастак, людина, що все може; Як чорт: а) дуже, в значній мірі. І злий був [отаман], як чорт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 229); б) дуже багато, на всю силу, із запалом. <br /> <br /> 4. у знач. присл. чортом: а) по-молодецькому, браво. Кубанка завжди сиділа на ньому чортом. Він її носив і в холод, приморожуючи вуха, і в спеку, обливаючись потом (Олесь Гончар, III, 1959, 75); б) дуже спритно; вправно. Коли ж гармоніст зненацька ударив «козачка», з натовпу на середину кола, де не взявшись, вихром вилетів пружинистий, дивовижно легкий юнак з добровольців і, притримуючи рукою картуза на голові, чортом пішов по колу (Олесь Гончар, II, 1959, 309). <br /> ♦ Дихати чортом див. дихати; Чортом дивитися (позирати і т. ін.) на кого — що — сердито, гнівно, вороже дивитися, позирати і т. ін. на когось, щось. — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний, III, 1954, 286); Матрос Шурка Понеділок намагався дивитись чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоб (Юрій Смолич, V, 1959, 98). <br /> <br /> 5. перев. із сл. морський, розм. Велика морська риба надряду костистих. Ми часто випливали удвох на рибу... Ми ловили неводом, вудкою, на крючки. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу, що блищала на сонці, як гострі наточені коси (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 471); Серед риб в завзяті «рибалки». До них належить і «морський чорт», названий так за величезний, потворний рот (Вечірній Київ, 2.IX 1968, 4).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T20:29:30Z

<p>Лупеха Олександра: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Чорт — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T20:29:02Z

<p>Лупеха Олександра: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Чорт, аспид, гаспид, диявол, біс, дідько — персонаж слов'янської міфології. Фантазія малювала Чорта як злу нечисту силу і уявляла його у вигляді лукавої людиноподібної істоти, хитрої і підступної. Вірили, що Чорт водиться у безлюдних місцях, що живе у безоднях, в очереті, в пустелі, у пустках, руїнах і що він може перекидатися на людину, тварину і в різні речі. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені; тому, замість слова «чорт», вживали різні назви: дідько, «той, що греблі рве», «той, що не при хаті згадуючи» тощо. В українському фольклорі існує багато приповідок про чорта. Згадки про чорта збереглися в українські топоніміці: Чортова гора, Чортиця, Чортова печера, річка Чортовець тощо. Образ Чорта часто зустрічається в творах українських письменників (О. Стороженко «Закоханий чорт», С. Васильченко «В хуртовину» тощо).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D1%82 2013-12-08T20:25:40Z

<p>Лупеха Олександра: </p> <hr /> <div>'''Чорт, -та, '''''м. ''1) Чортъ. ''Бога хвали, чорта не гніви. ''Ном. '''Чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме'''. Нѣтъ, не было, не будетъ. ''Їв би паляниці, та зубів чорт ма. ''Ном. № 12331. Ой ''тим же я не прийшов, що чортмало підошов. ''Нп. ''Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чортматиме. ''Полт. '''Чорт зна хто, що, де, куди, як.... '''Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. '''Чорт зна що, хто '''— также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. '''Чорт зна як '''— также: плохо, скверно. ''Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. ''Ном. № 841. ''Чорт зна що, не Брути! ''Шевч. 214. ''Чорт зна що плутає. ''Рудч. Ск. І. 187. ''Як чорзна що, не чепать, щоб і посудини не запаскудить. ''Ном. № 3288. ''Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. ''Левиц. І. 527. ''Жили, жили, та чорзна де й ділися. ''Ном. № 8272. ''Заїць тоді ж забіг чорзна куди. ''Рудч. Ск. І. 25. ''Чорт його зна, як і вчитись. ''Левиц. І. 247. ''Чорт батька знає, як співають! ''Гліб. Въ томъ же значеніи: '''чорт-віть що'''! Рудч. Ск. І. 75. '''До чо́рта'''. Много, масса. ''Чимало таки козаків і панів до чорта. ''Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. '''Чортик, чорто́к. '''Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. '''Чортисько, чортище. '''Чуб. І. 106. Чортяка. <br /> [[Категорія:Чо]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%85%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0 2013-12-08T19:49:52Z

<p>Лупеха Олександра: </p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:IMG_0387.jpg|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:IMG_0387.jpg 2013-12-08T19:47:35Z

<p>Лупеха Олександра: </p> <hr /> <div></div>

Лупеха Олександра https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:%D0%9B%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%85%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0 2013-12-08T19:39:51Z

<p>Лупеха Олександра: Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка студента}}</p> <hr /> <div> <br /> [[Файл:Photoicon.png|thumb|Фото]]<br /> <br /> ==Загальні відомості==<br /> <br /> ===ПІБ===<br /> <br /> ===Спеціальність===<br /> <br /> ===Група===<br /> <br /> ==Контакти==<br /> <br /> ===Електронна пошта===<br /> *[mailto:mail@domain.net назва посилання]<br /> ===Skype===<br /> &lt;skype style=&quot;chat&quot; action=&quot;chat&quot;&gt;ЛОГІН&lt;/skype&gt;<br /> ===Web сторінка===<br /> Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)<br /> <br /> ==Участь==<br /> ===Конференції===<br /> <br /> ===Олімпіади===<br /> <br /> ===Соціальні проекти===<br /> <br /> ===Благодійні акції===<br /> <br /> ===Університетські заходи===<br /> <br /> ==Громадська діяльність==</div>

Лупеха Олександра