https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9B%D0%B5%D1%81%D1%8F+%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE 2026-05-05T14:39:28Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T18:47:53Z

<p>Леся Данишенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:кладка.jpg]] [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> кладка символізує спізнан­ня, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викли­кає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, як­що дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, не­хай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над во­дою — дівчину на виданні, а дівчи­на на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гад­ці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати за­коханих); кладка, до того ж вербо­ва, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через му­равку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марій­ко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра гріш­на, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну за­гадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) слу­жила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік ве­лися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбу­валося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки ін­шу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський).<br /> <br /> ==Медіа==<br /> Пісня &quot;Кладка&quot;<br /> <br /> http://iplayer.fm/q/бункер+йо/<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T18:44:20Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:кладка.jpg]] [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> кладка символізує спізнан­ня, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викли­кає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, як­що дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, не­хай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над во­дою — дівчину на виданні, а дівчи­на на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гад­ці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати за­коханих); кладка, до того ж вербо­ва, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через му­равку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марій­ко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра гріш­на, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну за­гадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) слу­жила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік ве­лися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбу­валося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки ін­шу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський).<br /> <br /> ==Медіа==<br /> [[Медіа:Bunker_JO_-_Kladka_(iPlayer.fm).ogg]].<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T18:43:38Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:кладка.jpg]] [[Зображення:загруженное (1).jpg]] [[Зображення:images (1).jpg]] [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> кладка символізує спізнан­ня, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викли­кає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, як­що дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, не­хай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над во­дою — дівчину на виданні, а дівчи­на на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гад­ці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати за­коханих); кладка, до того ж вербо­ва, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через му­равку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марій­ко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра гріш­на, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну за­гадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) слу­жила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік ве­лися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбу­валося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки ін­шу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський).<br /> <br /> ==Медіа==<br /> [[Медіа:Bunker_JO_-_Kladka_(iPlayer.fm).ogg]].<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T18:43:03Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:кладка.jpg]] [[Зображення:загруженное (1).jpg]] [[Зображення:images (1).jpg]] [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> кладка символізує спізнан­ня, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викли­кає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, як­що дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, не­хай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над во­дою — дівчину на виданні, а дівчи­на на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гад­ці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати за­коханих); кладка, до того ж вербо­ва, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через му­равку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марій­ко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра гріш­на, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну за­гадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) слу­жила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік ве­лися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбу­валося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки ін­шу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський).<br /> <br /> ==Медіа==<br /> [[Медіа:Bunker_JO_-_Kladka_(iPlayer.fm).ogg]].<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T18:42:35Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:кладка.jpg]]<br /> [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> кладка символізує спізнан­ня, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викли­кає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, як­що дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, не­хай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над во­дою — дівчину на виданні, а дівчи­на на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гад­ці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати за­коханих); кладка, до того ж вербо­ва, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через му­равку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марій­ко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра гріш­на, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну за­гадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) слу­жила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік ве­лися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбу­валося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки ін­шу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський).<br /> <br /> ==Медіа==<br /> [[Медіа:Bunker_JO_-_Kladka_(iPlayer.fm).ogg]].<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T18:41:20Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:кладка.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> кладка символізує спізнан­ня, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викли­кає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, як­що дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, не­хай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над во­дою — дівчину на виданні, а дівчи­на на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гад­ці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати за­коханих); кладка, до того ж вербо­ва, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через му­равку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марій­ко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра гріш­на, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну за­гадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) слу­жила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік ве­лися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбу­валося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки ін­шу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський).<br /> <br /> ==Медіа==<br /> [[Медіа:Bunker_JO_-_Kladka_(iPlayer.fm).ogg]].<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T18:35:48Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:жид.jpg]]<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> <br /> ==Медіа==<br /> Відомі євреї(жиди)світу<br /> <br /> https://www.youtube.com/watch?v=Pk4sEyAY6ic<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T18:35:11Z

<p>Леся Данишенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:жид.jpg]]<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> <br /> ==Медіа==<br /> Відомі євреї(жиди)світу<br /> <br /> https://www.youtube.com/watch?v=Pk4sEyAY6ic<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T18:31:44Z

<p>Леся Данишенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:жид.jpg]]<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> <br /> ==Медіа==<br /> [[Медіа:відомі євреї(жиди) світу.ogg]].<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T18:01:45Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:жид.jpg]]<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T18:00:55Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:жид.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T18:00:17Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:жид.jpg]] [[Зображення:єврей..jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9..jpg 2014-11-30T17:59:52Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div></div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:57:04Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:жид.jpg]] [[Зображення:єврей.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:56:42Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> [[Зображення:жид.jpg]]<br /> [[Зображення:єврей.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:55:58Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:жид.jpg]]<br /> <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:єврей.jpg]]<br /> <br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:55:12Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> <br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:жид.jpg]]<br /> <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:єврей.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:54:46Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:жид.jpg]]<br /> <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:єврей.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:54:15Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:жид.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:єврей.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%96%D0%B8%D0%B4.jpg 2014-11-30T17:52:49Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div></div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9.jpg 2014-11-30T17:52:25Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div></div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:47:38Z

<p>Леся Данишенко: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> http://tyzhden.ua/Politics/79216<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:43:40Z

<p>Леся Данишенко: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> <br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> <br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:43:18Z

<p>Леся Данишенко: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> Жиди в Україні<br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:43:02Z

<p>Леся Данишенко: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Жиди чи євреї?<br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> Жиди в Україні<br /> http://histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini/zhidi-v-ukraini<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:35:38Z

<p>Леся Данишенко: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/28/101907/<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:34:09Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві.<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> В українській мові від етнічного «жид» утворено похідні назви рослин та комах: словом жидик, жидочок називається «чорний жук», тарган чорний (Blatta orientalis L.), а жидівник, жидовник чи жидовинник (ботанічне тамарикс) — назва трави, висохлий сік якої рабини продавали як біблійну манну<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:31:25Z

<p>Леся Данишенко: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:31:08Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:30:45Z

<p>Леся Данишенко: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:30:19Z

<p>Леся Данишенко: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> <br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:30:00Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:29:32Z

<p>Леся Данишенко: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> Ċ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Жид-етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.<br /> ==Сучасне використання слова==<br /> В Україні слово «жид» залишається вживаним в україномовному середовищі[1], що пояснюється народними традиціями релігійного вживання (колядки, вертеп та ін.) та вживанням у літературі, однак в офіційній мові його уникають, оскільки воно вважається не нормативним і неприйнятним у наслідок російського впливу на менталітет українців. Представники єврейської національності та деяка частина громадян України вважають слово «жид» образливим з-за вживання цього слова чорними сотнями під-час «єврейських погромів» у Російській імперії, з-за чого відповідно уявлення юдейської кабалістики про зміну долі через зміну імені (назви) — часто обстоюється заміна вживання «жид» на «єврей» на теренах бувшої Російській імперії. Слід відмітити, що слово «жид» має виразно образливий відтінок у російськомовних громадян України. Тому вживання слова «жид» часто тягне за собою звинувачення оратора у антисемітизмі. Без негативного забарвлення слова, що мають аналогічне походження, зараз вживаються у польській мові — «Żydzi», словацькій — «Židia», чеській — «Židé», німецькій — «Jude», болгарській — «Жид», хорватській — «Židovi», словенській — «Žídi», «Žídje», «Júdje», боснійській — «Židovi» поряд з «Jevreji», литовській — «Žydas», угорській — «Zsidók», італійській — «giudeo», латині — «judaeus», з негативним у румунській — («Jidani»).<br /> <br /> З настанням незалежності неодноразово відбувалися спроби (особливо в західній Україні) відновити офіційне вживання слова «жид» як рівнозначного синоніму «єврей».<br /> <br /> Доктор філологічних наук Олександр Пономарів вважає, що в українській мові слово «жид» завжди було нейтральним і не мало антисемітського характеру. Негативного забарвлення слово «жид» набуло через те, що воно має негативне значення у російській мові. Через заперечення євреїв, він радить не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає[9].<br /> <br /> 1995 року Єврейська рада України виступила із заявою стосовно спроб відновити вживання етноніму «жид» в сучасному українському суспільстві<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%96%D0%B8%D0%B4 2014-11-30T17:20:26Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Жид, -да, '''''м. ''1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. '''Гук'''. Вх. Пч. I. 7. Ум. '''Жидок, жидочок, жидунь, жидик. '''Ув. '''Жидюга. '''Шевч. 133. '''Жидяка'''. Мнж. 147. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Ж]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Жи]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:55:36Z

<p>Леся Данишенко: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:кладка.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> кладка символізує спізнан­ня, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викли­кає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, як­що дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, не­хай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над во­дою — дівчину на виданні, а дівчи­на на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гад­ці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати за­коханих); кладка, до того ж вербо­ва, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через му­равку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марій­ко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра гріш­на, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну за­гадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) слу­жила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік ве­лися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбу­валося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки ін­шу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський).<br /> <br /> ==Медіа==<br /> [[Медіа:Bunker_JO_-_Kladka_(iPlayer.fm).ogg]].<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:48:43Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:кладка.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> кладка символізує спізнан­ня, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викли­кає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, як­що дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, не­хай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над во­дою — дівчину на виданні, а дівчи­на на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гад­ці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати за­коханих); кладка, до того ж вербо­ва, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через му­равку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марій­ко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра гріш­на, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну за­гадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) слу­жила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік ве­лися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбу­валося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки ін­шу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський).<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:47:44Z

<p>Леся Данишенко: /* Цікаві факти */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:кладка.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> <br /> кладка символізує спізнан­ня, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викли­кає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, як­що дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, не­хай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над во­дою — дівчину на виданні, а дівчи­на на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гад­ці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати за­коханих); кладка, до того ж вербо­ва, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через му­равку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марій­ко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра гріш­на, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну за­гадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) слу­жила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік ве­лися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбу­валося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки ін­шу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський).<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:47:07Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:кладка.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Цікаві факти==<br /> кладка символізує спізнан­ня, єднання, парування молодих, їхнє кохання, щастя, пop.: «Стою на кладці, а мила на гадці» (див. ще оповідання О. Кобилянської «Через кладку»); тут кладка викли­кає думку про милу й символізує шлях до неї; але кладка як шлях до кохання й шлюбу не витримає, як­що дівчина віддасться за нелюба: «Не піду я на кладочку, бо кладочка гнеться, Не піду я за багача, не­хай западеться»; як відомо, верба символізує дівчину, верба над во­дою — дівчину на виданні, а дівчи­на на кладці — кохану: «Стоїть верба над водою, Маю ю на гад­ці, — Мишлять люди підрубати дівчину на кладці» (коханню між хлопцем і дівчиною люди хочуть перешкодити, тобто роз’єднати за­коханих); кладка, до того ж вербо­ва, також символізує шлюб, як у пісні: «Перекину кладку Через му­равку вербову, вербову. Ой час вам, дівоньки, Ой час, голубоньки, Додому, додому. Дівчино Марій­ко, Ти, як тая зірко, зістанься, зістанься, Ти з своїм миленьким, Соколом ясненьким, звінчайся, звінчайся»; за віруванням, душа залишивши тіло, має йти перекиненою кладочкою через прірву між землею і небом: «Котра в Бога щаслива, та перейде, а котра гріш­на, та зараз із кладочки впаде просто в безодню»; ця кладочка асоціюється з сонячним шляхом, тобто шляхом до сонця—дерева (О. Потебня), яким воно постає у народних піснях; nop. народну за­гадку: «Сім миль мосту, а на край мосту дивіна, а на дивіні цвіт на весь світ» (сім тижнів Великого посту, що веде до Великодня); кладка служила також місцем для чаклування; кладка (як і міст) слу­жила й місцем ритуальних боїв; на Буковині на кладці через потік ве­лися ритуальні новорічні змагання (традиційна «борінка»); це відбу­валося опівночі; суть змагання в тому, що одна команда хлопців витісняла («тручала») з кладки ін­шу, не вдаючись до рукопашного бою; переможцем вважалася «Маланка», якій удалося зіштовхнути суперників з кладки; ця команда завойовувала право колядування на чужій території; див. ще міст. Ой у степу річка, через річку кладка (М. Максимович); Край гребельки тиночок, край млиночка кладочка (П. Чубинський).<br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:26:09Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:кладка.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:23:44Z

<p>Леся Данишенко: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку,струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:кладка.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:22:58Z

<p>Леся Данишенко: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку, <br /> струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:кладка.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:22:35Z

<p>Леся Данишенко: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку, <br /> струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:кладка.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0.jpg 2014-11-30T14:21:23Z

<p>Леся Данишенко: </p> <hr /> <div></div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:18:50Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку, струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:кладка.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:13:53Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку, струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:12:25Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку, струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0 2014-11-30T14:11:50Z

<p>Леся Данишенко: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Кла́дка, -ки, '''''ж. ''Мостокъ, мостки. ''Ой у степу річка, через річку кладка. ''Макс. ''То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. ''Куліш. Ум. '''Кладочка. '''''Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. ''Чуб. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> кла́дка (зменшене — кла́дочка) — дошка або колода, покладена через річку, струмок, болото для переходу;невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна тощо.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное.jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:загруженное (1).jpg]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images (1).jpg]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:images.jpg]]<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]<br /> [[Категорія:Слова 2014 року]] <br /> [[Категорія:Кл]]</div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5.jpg 2014-11-30T13:55:36Z

<p>Леся Данишенко: Леся Данишенко завантажив нову версію «Файл:Загруженное.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5_(1).jpg 2014-11-30T13:55:11Z

<p>Леся Данишенко: Леся Данишенко завантажив нову версію «Файл:Загруженное (1).jpg»</p> <hr /> <div></div>

Леся Данишенко https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Images.jpg 2014-11-30T13:54:41Z

<p>Леся Данишенко: Леся Данишенко завантажив нову версію «Файл:Images.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Леся Данишенко