https://wiki.kubg.edu.ua/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=%D0%9B%D0%B0%D0%B4%D0%B0+%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA 2026-05-31T19:23:16Z Внесок користувача MediaWiki 1.23.15 https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82 2026-04-17T06:45:03Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div>'''Новосвіт, -ту, '''''м. ''Новыя вѣка. Встрѣчено у Кулиша: ''Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!... Світило творчества, Гомере новосвіту. ''К. ХП. 70. <br /> <br /> == Історія слова ==<br /> [[Файл:ChatGPT Image 16 квіт. 2026 р., 11 51 37.png|430x560px|обрамити|]]<br /> '''Це слово, зафіксоване в словнику Бориса Грінченка, є яскравим прикладом індивідуального авторського новотвору (неологізму) Пантелеймона Куліша.'''<br /> <br /> '''Новосвіт''' - це означає новий світ; нова епоха розвитку людства, культури або суспільства; у переносному значенні - оновлений, інший світогляд або історичний період, що відрізняється від попереднього.<br /> <br /> '''Значення та контекст:'''<br /> <br /> '''Новосві́т''' - іменник чоловічого роду.<br /> * ''Тлумачення:'' Нові віки, новий час, сучасна епоха (у порівнянні з античністю чи сивою давниною).<br /> * ''Контекст:'' Куліш використовує це слово для характеристики Вільяма Шекспіра, називаючи його «Гомером новосвіту».<br /> * Це надзвичайно сильна метафора:'' якщо Гомер був основоположником античної літератури («старого світу»), то Шекспір для Куліша — такий самий велетень і засновник літератури вже «нового світу» (нової історії).<br /> <br /> '''Походження та історія цього слова:'''<br /> <br /> '''Слово утворене шляхом складання двох основ:'''<br /> <br /> Ново- (новий).<br /> -світ (світ, епоха, людство).<br /> <br /> Такі складні слова були характерні для стилю Куліша, який прагнув збагатити українську мову високою, інтелектуальною лексикою, здатною описувати філософські та культурні явища світового рівня.<br /> <br /> '''Слово утворене з основ:''' «новий» + «світ». Первісно використовувалося для позначення «нових земель» або «нового світу» (зокрема Америки в європейській традиції після географічних відкриттів). В українській літературі XIX ст. набуло також символічного значення - як образ нової епохи, духовного оновлення. Зустрічається в художніх текстах, зокрема у творчості Пантелеймона Куліша.<br /> == Сучасний словник ==<br /> У сучасній мові слово новосвіт практично не вживається і залишається в межах поетичної спадщини Куліша. Проте воно зрозуміле кожному українцю завдяки своїй прозорій структурі.<br /> <br /> '''НОВОСВІ́Т, -у, ч., поет., арх.'''<br /> <br /> Нова епоха в історії людства; нові часи. Сучасна культура або цивілізація.<br /> == Ілюстрації ==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Gemini Generated Image djojdtdjojdtdjoj.png|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:20031111636.jpeg|x200px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Gemini Generated Image y3xudey3xudey3xu.png|x200px]]<br /> |}<br /> <br /> == Медіа ==<br /> {{#ev:youtube|watch?v=V-vjBBU3zV8}}<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * Неологізм - нове слово, створене автором.<br /> * Пантелеймон Куліш - письменник і перекладач, який «українізував» Шекспіра.<br /> * Світило творчества - ще один поетичний образ, що описує генія.<br /> * Антонім: Старосвіт (давні часи, старий уклад - згадайте «Старосвітських поміщиків»).<br /> '''Цікавий факт:''' саме Пантелеймон Куліш першим переклав Шекспіра українською мовою, тому його звернення до «батька Шекспіра» було дуже особистим і сповненим поваги.<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> === Використана література:===<br /> * Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 569.<br /> === Використані інтернет джерела: === <br /> * http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82<br /> * https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Слова 2026 року]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%89%D0%B8%D0%B9 2025-04-15T07:01:34Z

<p>Лада Петрик: Замінено вміст на «'''Ляда́щий, -а, -е '''= '''Ледащий. ''' Категорія:Ля»</p> <hr /> <div>'''Ляда́щий, -а, -е '''= '''Ледащий. '''<br /> [[Категорія:Ля]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%BE 2025-04-15T06:40:51Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div>ГОЛОВКО, а, ч., розм. Те саме, що головань. -Та єхида-лисиця, ти кажеш, та буде тебе до смерті годувати, а той головко скоріше з хати вижене (Мирний, IV, 1955, 104).<br /> [[Категорія:Го]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BA%D1%83%D1%82%D0%B8 2025-04-15T06:38:20Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div>ОКУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окути. Задзвеніли віконні шибки, загупали важкі чоботи і сокири, трощачи двері, окуті міддю і бронзою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 448); Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд..! (Граб., І, 1959, 394); Серед безлюдних просторів, морозом окутих, ..світились привітні, не буденні огні (Вас., І, 1959, 299); * Образно. Глуха пристань лежала ще окута мороком ночі (Кучер, Полтавка, 1950, 80).<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Ок]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2025-04-12T15:09:11Z

<p>Лада Петрик: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>ЗІСТАРИТИСЯ і ЗОСТАРИТИСЯ і ЗСТАРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що зістаріти. [Палажка:] А живуть же, бач, люди, та ще й бога хвалять за те, що так тихо. [Xвенька:] То... хто зостарився... (Мирний, V, 1955, 209).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:pістарітися.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Зс]][[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2025-04-12T15:09:01Z

<p>Лада Петрик: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>ЗІСТАРИТИСЯ і ЗОСТАРИТИСЯ і ЗСТАРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що зістаріти. [Палажка:] А живуть же, бач, люди, та ще й бога хвалять за те, що так тихо. [Xвенька:] То... хто зостарився... (Мирний, V, 1955, 209).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:pістарітися.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Зс]][[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F 2025-04-12T15:08:50Z

<p>Лада Петрик: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>ЗІСТАРИТИСЯ і ЗОСТАРИТИСЯ і ЗСТАРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що зістаріти. [Палажка:] А живуть же, бач, люди, та ще й бога хвалять за те, що так тихо. [Xвенька:] То... хто зостарився... (Мирний, V, 1955, 209).<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:pістарітися.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:pістарітися.jpg|x140px]]<br /> <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Зс]][[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0 2025-04-12T15:07:20Z

<p>Лада Петрик: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Нільга, '''''нар. ''Нельзя. ''Одно я серце маю, нільга ним ділиться. ''Мкр. Н. 39. <br /> ((subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність))<br /> ((ВСРб1-18 4о.д))<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Більшість сучасних тлумачних словників позначають це значення як застаріле або діалектне.<br /> Вони можуть наводити приклади вживання з фольклору або літератури XIX - початку XX століття.<br /> Сучасне активне вживання цього значення є вкрай рідкісним, воно поступилося більш поширеним синонімам.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34279899-6d6f-4fed-9745-e4f6a37ca96b.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209964 (1).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:342239 1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|7UU58FQ96pg}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Походження <br /> Це слово вважається запозиченням з польської мови, де існує слово &quot;nilga&quot; або &quot;nilgda&quot;, що має схоже значення &quot;ніколи&quot;, &quot;ні за що&quot;. Однак, в українській мові воно набуло значення заборони або неможливості. Існує також припущення про зв'язок зі старослов'янським заперечним часткою &quot;ні&quot; та дієсловом &quot;льгати&quot; (легковажити, нехтувати), але ця версія менш ймовірна.<br /> Історія вживання: Слово &quot;нільга&quot; як заперечне наріччя було більш поширеним у минулому, особливо в народній мові та фольклорі. Його можна зустріти в піснях, казках, приказках. З часом воно поступово витіснялося більш сучасними формами заперечення, такими як &quot;не можна&quot;, &quot;не слід&quot;, &quot;заборонено<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D1%83]<br /> <br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Ні]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0 2025-04-12T15:05:39Z

<p>Лада Петрик: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Нільга, '''''нар. ''Нельзя. ''Одно я серце маю, нільга ним ділиться. ''Мкр. Н. 39. <br /> ((subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність))<br /> ((ВСРб1-18 4о.д))<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Більшість сучасних тлумачних словників позначають це значення як застаріле або діалектне.<br /> Вони можуть наводити приклади вживання з фольклору або літератури XIX - початку XX століття.<br /> Сучасне активне вживання цього значення є вкрай рідкісним, воно поступилося більш поширеним синонімам.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34279899-6d6f-4fed-9745-e4f6a37ca96b.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209964 (1).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34279899-342239 1.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:11.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|7UU58FQ96pg}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Походження <br /> Це слово вважається запозиченням з польської мови, де існує слово &quot;nilga&quot; або &quot;nilgda&quot;, що має схоже значення &quot;ніколи&quot;, &quot;ні за що&quot;. Однак, в українській мові воно набуло значення заборони або неможливості. Існує також припущення про зв'язок зі старослов'янським заперечним часткою &quot;ні&quot; та дієсловом &quot;льгати&quot; (легковажити, нехтувати), але ця версія менш ймовірна.<br /> Історія вживання: Слово &quot;нільга&quot; як заперечне наріччя було більш поширеним у минулому, особливо в народній мові та фольклорі. Його можна зустріти в піснях, казках, приказках. З часом воно поступово витіснялося більш сучасними формами заперечення, такими як &quot;не можна&quot;, &quot;не слід&quot;, &quot;заборонено<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D1%83]<br /> <br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Ні]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:11.jpg 2025-04-12T15:05:09Z

<p>Лада Петрик: Лада Петрик завантажив нову версію «Файл:11.jpg»</p> <hr /> <div></div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:342239_1.jpg 2025-04-12T15:04:29Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div></div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%81 2025-04-12T15:00:33Z

<p>Лада Петрик: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Цес, цеся, '''''мѣст. ''= '''Цей, ця. '''''Винесла назад суди на цес світ. ''Гн. II. 11. ''Цеся дитина.... буде бідувати. ''Гн. І. 10. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Цес = Цей''' указує на ближчий або добре відомий предмет, а той – на предмет віддалений:«На цьому й на тому світі»,<br /> «Пливе з цього берега на той».<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:I1u4oa3p04 65.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1637336489 165684.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Hq720.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:8b33f3dae1 55.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|2eqMmPBvXQo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Слова &quot;цей&quot;, &quot;ця&quot;, &quot;ці&quot; є вказівними займенниками в українській мові. Вони вказують на предмет, особу або явище, що знаходиться близько до мовця (або до особи, про яку йде мова). Їх вживання залежить від роду, числа та відмінка іменника, до якого вони відносяться.<br /> Цей - чоловічий рід, однина (називає предмет чоловічого роду, що знаходиться близько):<br /> Називний відмінок: Цей стіл великий.<br /> Родовий відмінок: Немає цього стола.<br /> Давальний відмінок: Дай цьому столу нову скатертину.<br /> Знахідний відмінок: Я бачу цей стіл. (або цього чоловіка, якщо йдеться про живу істоту)<br /> Орудний відмінок: Я задоволений цим столом.<br /> Місцевий відмінок: На цьому столі лежить книга.<br /> Ця - жіночий рід, однина (називає предмет жіночого роду, що знаходиться близько):<br /> <br /> Називний відмінок: Ця книга цікава.<br /> Родовий відмінок: Немає цієї книги.<br /> Давальний відмінок: Подаруй цій книзі гарну обкладинку.<br /> Знахідний відмінок: Я читаю цю книгу.<br /> Орудний відмінок: Я зацікавився цією книгою.<br /> Місцевий відмінок: У цій книзі багато ілюстрацій.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://ukr-mova.in.ua/]<br /> <br /> [https://prometheus.org.ua/courses/ukrainian]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8]<br /> <br /> [https://ukrainskamova.com/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Це]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:8b33f3dae1_55.jpg 2025-04-12T15:00:18Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div></div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0 2025-04-12T14:58:51Z

<p>Лада Петрик: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Нільга, '''''нар. ''Нельзя. ''Одно я серце маю, нільга ним ділиться. ''Мкр. Н. 39. <br /> ((subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність))<br /> ((ВСРб1-18 4о.д))<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Більшість сучасних тлумачних словників позначають це значення як застаріле або діалектне.<br /> Вони можуть наводити приклади вживання з фольклору або літератури XIX - початку XX століття.<br /> Сучасне активне вживання цього значення є вкрай рідкісним, воно поступилося більш поширеним синонімам.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34279899-6d6f-4fed-9745-e4f6a37ca96b.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209964 (1).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|7UU58FQ96pg}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Походження <br /> Це слово вважається запозиченням з польської мови, де існує слово &quot;nilga&quot; або &quot;nilgda&quot;, що має схоже значення &quot;ніколи&quot;, &quot;ні за що&quot;. Однак, в українській мові воно набуло значення заборони або неможливості. Існує також припущення про зв'язок зі старослов'янським заперечним часткою &quot;ні&quot; та дієсловом &quot;льгати&quot; (легковажити, нехтувати), але ця версія менш ймовірна.<br /> Історія вживання: Слово &quot;нільга&quot; як заперечне наріччя було більш поширеним у минулому, особливо в народній мові та фольклорі. Його можна зустріти в піснях, казках, приказках. З часом воно поступово витіснялося більш сучасними формами заперечення, такими як &quot;не можна&quot;, &quot;не слід&quot;, &quot;заборонено<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D1%83]<br /> <br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Ні]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C 2025-04-12T14:58:42Z

<p>Лада Петрик: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''І. Головень, -вні, '''''ж. ''Большая голова. Аф. 362. ''Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. ''Стар. вирш. (Аф. 362). <br /> <br /> '''ІІ. Головень, -вня, '''''м. ''Рыба Squalius cephalus. Браун. 28. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ГОЛОВЕНЬ, вня, ч. Прісноводна риба родини коропових з товстою головою і широким лобом. Колись так ловили.. Лящ - по пуду! Коропи - по пуду! ..Головні - по пуду! (Вишня, І, 1956, 155).<br /> <br /> [[Файл:ІіSc7.png]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Головень1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Головень2 (2).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Головень2.JPG|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|5joqS1xxoKk}}<br /> <br /> ==Відомо,що..==<br /> <br /> 1. У головня довге тіло, яке дещо стиснуте з боків, і є середнім розміром серед риб, що мешкають у прісній воді. Шкіра головня покрита слизом і має гладку поверхню. Зазвичай вона зеленувато-сіра або коричнева із сріблястими блисками. На боках та спині риби можна помітити темні плями, які відрізняються за формою та розміром. Голова головня велика і загострена, а рот складається з гострих зубів і нижньої щелепи, що виступає. Очі у головня великі та округлі і знаходяться ближче до верхньої частини голови. Ця риба також має кілька пар плавників: грудні, черевні, спинний, хвостовий та анальний. Головні- активні хижаки, які харчуються переважно дрібною рибою, рачками та іншими водними тваринами. В цілому, голавань є дуже красивою рибою, яка володіє добре збалансованим тілом, сріблясто-зеленим забарвленням і темними плямами на боках.<br /> <br /> 2. Це дивовижні риби, які можуть виживати в різних умовах. Вони живуть у прісних і солонуватих водах, а також можуть жити в малих кількостях у воді з низьким вмістом кисню.<br /> <br /> 3. Головень має унікальний смак, тому вони використовуються в кулінарії багатьох культур. У деяких країнах ця риба вважається делікатесом і готується за різними рецептами: смажені, запечені, варені та смажені на грилі страви.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [https://wf.com.ua/holoven-opys-povedinka-ratsion-mistse-prozhyvannia-v-ukraini/] <br /> <br /> [https://fanatik.com.ua/ua-lovlya-golavlya/]<br /> <br /> [https://wiki.fishingplanet.com/Chub/uk]<br /> <br /> [https://slovnyk.ua/]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C 2025-04-12T14:57:55Z

<p>Лада Петрик: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''І. Головень, -вні, '''''ж. ''Большая голова. Аф. 362. ''Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. ''Стар. вирш. (Аф. 362). <br /> <br /> '''ІІ. Головень, -вня, '''''м. ''Рыба Squalius cephalus. Браун. 28. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ГОЛОВЕНЬ, вня, ч. Прісноводна риба родини коропових з товстою головою і широким лобом. Колись так ловили.. Лящ - по пуду! Коропи - по пуду! ..Головні - по пуду! (Вишня, І, 1956, 155).<br /> <br /> [[Файл:ІіSc7.png]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Головень1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Головень2 (2).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Головень2.JPG|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|7UU58FQ96pg}}<br /> <br /> ==Відомо,що..==<br /> <br /> 1. У головня довге тіло, яке дещо стиснуте з боків, і є середнім розміром серед риб, що мешкають у прісній воді. Шкіра головня покрита слизом і має гладку поверхню. Зазвичай вона зеленувато-сіра або коричнева із сріблястими блисками. На боках та спині риби можна помітити темні плями, які відрізняються за формою та розміром. Голова головня велика і загострена, а рот складається з гострих зубів і нижньої щелепи, що виступає. Очі у головня великі та округлі і знаходяться ближче до верхньої частини голови. Ця риба також має кілька пар плавників: грудні, черевні, спинний, хвостовий та анальний. Головні- активні хижаки, які харчуються переважно дрібною рибою, рачками та іншими водними тваринами. В цілому, голавань є дуже красивою рибою, яка володіє добре збалансованим тілом, сріблясто-зеленим забарвленням і темними плямами на боках.<br /> <br /> 2. Це дивовижні риби, які можуть виживати в різних умовах. Вони живуть у прісних і солонуватих водах, а також можуть жити в малих кількостях у воді з низьким вмістом кисню.<br /> <br /> 3. Головень має унікальний смак, тому вони використовуються в кулінарії багатьох культур. У деяких країнах ця риба вважається делікатесом і готується за різними рецептами: смажені, запечені, варені та смажені на грилі страви.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [https://wf.com.ua/holoven-opys-povedinka-ratsion-mistse-prozhyvannia-v-ukraini/] <br /> <br /> [https://fanatik.com.ua/ua-lovlya-golavlya/]<br /> <br /> [https://wiki.fishingplanet.com/Chub/uk]<br /> <br /> [https://slovnyk.ua/]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0 2025-04-12T14:56:18Z

<p>Лада Петрик: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Нільга, '''''нар. ''Нельзя. ''Одно я серце маю, нільга ним ділиться. ''Мкр. Н. 39. <br /> ((subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність))<br /> ((ВСРб1-18 4о.д))<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Більшість сучасних тлумачних словників позначають це значення як застаріле або діалектне.<br /> Вони можуть наводити приклади вживання з фольклору або літератури XIX - початку XX століття.<br /> Сучасне активне вживання цього значення є вкрай рідкісним, воно поступилося більш поширеним синонімам.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:34279899-6d6f-4fed-9745-e4f6a37ca96b.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209964 (1).jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Походження <br /> Це слово вважається запозиченням з польської мови, де існує слово &quot;nilga&quot; або &quot;nilgda&quot;, що має схоже значення &quot;ніколи&quot;, &quot;ні за що&quot;. Однак, в українській мові воно набуло значення заборони або неможливості. Існує також припущення про зв'язок зі старослов'янським заперечним часткою &quot;ні&quot; та дієсловом &quot;льгати&quot; (легковажити, нехтувати), але ця версія менш ймовірна.<br /> Історія вживання: Слово &quot;нільга&quot; як заперечне наріччя було більш поширеним у минулому, особливо в народній мові та фольклорі. Його можна зустріти в піснях, казках, приказках. З часом воно поступово витіснялося більш сучасними формами заперечення, такими як &quot;не можна&quot;, &quot;не слід&quot;, &quot;заборонено<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D1%83]<br /> <br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Ні]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1000209964_(1).jpg 2025-04-12T14:55:33Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div></div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:34279899-6d6f-4fed-9745-e4f6a37ca96b.jpg 2025-04-12T14:55:23Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div></div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0 2025-04-12T14:54:29Z

<p>Лада Петрик: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Нільга, '''''нар. ''Нельзя. ''Одно я серце маю, нільга ним ділиться. ''Мкр. Н. 39. <br /> ((subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність))<br /> ((ВСРб1-18 4о.д))<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> Більшість сучасних тлумачних словників позначають це значення як застаріле або діалектне.<br /> Вони можуть наводити приклади вживання з фольклору або літератури XIX - початку XX століття.<br /> Сучасне активне вживання цього значення є вкрай рідкісним, воно поступилося більш поширеним синонімам.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> https://images.app.goo.gl/huGLS329wSFvesq77<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Походження <br /> Це слово вважається запозиченням з польської мови, де існує слово &quot;nilga&quot; або &quot;nilgda&quot;, що має схоже значення &quot;ніколи&quot;, &quot;ні за що&quot;. Однак, в українській мові воно набуло значення заборони або неможливості. Існує також припущення про зв'язок зі старослов'янським заперечним часткою &quot;ні&quot; та дієсловом &quot;льгати&quot; (легковажити, нехтувати), але ця версія менш ймовірна.<br /> Історія вживання: Слово &quot;нільга&quot; як заперечне наріччя було більш поширеним у минулому, особливо в народній мові та фольклорі. Його можна зустріти в піснях, казках, приказках. З часом воно поступово витіснялося більш сучасними формами заперечення, такими як &quot;не можна&quot;, &quot;не слід&quot;, &quot;заборонено<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D1%83]<br /> <br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Ні]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0 2025-04-12T14:54:13Z

<p>Лада Петрик: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Нільга, '''''нар. ''Нельзя. ''Одно я серце маю, нільга ним ділиться. ''Мкр. Н. 39. <br /> ((subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність))<br /> ((ВСРб1-18 4о.д))<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Більшість сучасних тлумачних словників позначають це значення як застаріле або діалектне.<br /> Вони можуть наводити приклади вживання з фольклору або літератури XIX - початку XX століття.<br /> Сучасне активне вживання цього значення є вкрай рідкісним, воно поступилося більш поширеним синонімам.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> https://images.app.goo.gl/huGLS329wSFvesq77<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Походження <br /> Це слово вважається запозиченням з польської мови, де існує слово &quot;nilga&quot; або &quot;nilgda&quot;, що має схоже значення &quot;ніколи&quot;, &quot;ні за що&quot;. Однак, в українській мові воно набуло значення заборони або неможливості. Існує також припущення про зв'язок зі старослов'янським заперечним часткою &quot;ні&quot; та дієсловом &quot;льгати&quot; (легковажити, нехтувати), але ця версія менш ймовірна.<br /> Історія вживання: Слово &quot;нільга&quot; як заперечне наріччя було більш поширеним у минулому, особливо в народній мові та фольклорі. Його можна зустріти в піснях, казках, приказках. З часом воно поступово витіснялося більш сучасними формами заперечення, такими як &quot;не можна&quot;, &quot;не слід&quot;, &quot;заборонено<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0%D1%83]<br /> <br /> [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Ні]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0 2025-04-12T14:53:40Z

<p>Лада Петрик: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Нільга, '''''нар. ''Нельзя. ''Одно я серце маю, нільга ним ділиться. ''Мкр. Н. 39. <br /> ((subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність))<br /> ((ВСРб1-18 4о.д))<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> Більшість сучасних тлумачних словників позначають це значення як застаріле або діалектне.<br /> Вони можуть наводити приклади вживання з фольклору або літератури XIX - початку XX століття.<br /> Сучасне активне вживання цього значення є вкрай рідкісним, воно поступилося більш поширеним синонімам.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> https://images.app.goo.gl/huGLS329wSFvesq77<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Походження <br /> Це слово вважається запозиченням з польської мови, де існує слово &quot;nilga&quot; або &quot;nilgda&quot;, що має схоже значення &quot;ніколи&quot;, &quot;ні за що&quot;. Однак, в українській мові воно набуло значення заборони або неможливості. Існує також припущення про зв'язок зі старослов'янським заперечним часткою &quot;ні&quot; та дієсловом &quot;льгати&quot; (легковажити, нехтувати), але ця версія менш ймовірна.<br /> Історія вживання: Слово &quot;нільга&quot; як заперечне наріччя було більш поширеним у минулому, особливо в народній мові та фольклорі. Його можна зустріти в піснях, казках, приказках. З часом воно поступово витіснялося більш сучасними формами заперечення, такими як &quot;не можна&quot;, &quot;не слід&quot;, &quot;заборонено<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Ні]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%81 2025-04-12T14:52:54Z

<p>Лада Петрик: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Цес, цеся, '''''мѣст. ''= '''Цей, ця. '''''Винесла назад суди на цес світ. ''Гн. II. 11. ''Цеся дитина.... буде бідувати. ''Гн. І. 10. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Цес = Цей''' указує на ближчий або добре відомий предмет, а той – на предмет віддалений:«На цьому й на тому світі»,<br /> «Пливе з цього берега на той».<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:I1u4oa3p04 65.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1637336489 165684.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Hq720.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|2eqMmPBvXQo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Слова &quot;цей&quot;, &quot;ця&quot;, &quot;ці&quot; є вказівними займенниками в українській мові. Вони вказують на предмет, особу або явище, що знаходиться близько до мовця (або до особи, про яку йде мова). Їх вживання залежить від роду, числа та відмінка іменника, до якого вони відносяться.<br /> Цей - чоловічий рід, однина (називає предмет чоловічого роду, що знаходиться близько):<br /> Називний відмінок: Цей стіл великий.<br /> Родовий відмінок: Немає цього стола.<br /> Давальний відмінок: Дай цьому столу нову скатертину.<br /> Знахідний відмінок: Я бачу цей стіл. (або цього чоловіка, якщо йдеться про живу істоту)<br /> Орудний відмінок: Я задоволений цим столом.<br /> Місцевий відмінок: На цьому столі лежить книга.<br /> Ця - жіночий рід, однина (називає предмет жіночого роду, що знаходиться близько):<br /> <br /> Називний відмінок: Ця книга цікава.<br /> Родовий відмінок: Немає цієї книги.<br /> Давальний відмінок: Подаруй цій книзі гарну обкладинку.<br /> Знахідний відмінок: Я читаю цю книгу.<br /> Орудний відмінок: Я зацікавився цією книгою.<br /> Місцевий відмінок: У цій книзі багато ілюстрацій.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://ukr-mova.in.ua/]<br /> <br /> [https://prometheus.org.ua/courses/ukrainian]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8]<br /> <br /> [https://ukrainskamova.com/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Це]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hq720.jpg 2025-04-12T14:52:24Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div></div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%81 2025-04-12T14:50:10Z

<p>Лада Петрик: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Цес, цеся, '''''мѣст. ''= '''Цей, ця. '''''Винесла назад суди на цес світ. ''Гн. II. 11. ''Цеся дитина.... буде бідувати. ''Гн. І. 10. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Цес = Цей''' указує на ближчий або добре відомий предмет, а той – на предмет віддалений:«На цьому й на тому світі»,<br /> «Пливе з цього берега на той».<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:I1u4oa3p04 65.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1637336489 165684.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|2eqMmPBvXQo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Слова &quot;цей&quot;, &quot;ця&quot;, &quot;ці&quot; є вказівними займенниками в українській мові. Вони вказують на предмет, особу або явище, що знаходиться близько до мовця (або до особи, про яку йде мова). Їх вживання залежить від роду, числа та відмінка іменника, до якого вони відносяться.<br /> Цей - чоловічий рід, однина (називає предмет чоловічого роду, що знаходиться близько):<br /> Називний відмінок: Цей стіл великий.<br /> Родовий відмінок: Немає цього стола.<br /> Давальний відмінок: Дай цьому столу нову скатертину.<br /> Знахідний відмінок: Я бачу цей стіл. (або цього чоловіка, якщо йдеться про живу істоту)<br /> Орудний відмінок: Я задоволений цим столом.<br /> Місцевий відмінок: На цьому столі лежить книга.<br /> Ця - жіночий рід, однина (називає предмет жіночого роду, що знаходиться близько):<br /> <br /> Називний відмінок: Ця книга цікава.<br /> Родовий відмінок: Немає цієї книги.<br /> Давальний відмінок: Подаруй цій книзі гарну обкладинку.<br /> Знахідний відмінок: Я читаю цю книгу.<br /> Орудний відмінок: Я зацікавився цією книгою.<br /> Місцевий відмінок: У цій книзі багато ілюстрацій.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://ukr-mova.in.ua/]<br /> <br /> [https://prometheus.org.ua/courses/ukrainian]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8]<br /> <br /> [https://ukrainskamova.com/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Це]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%81 2025-04-12T14:49:52Z

<p>Лада Петрик: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Цес, цеся, '''''мѣст. ''= '''Цей, ця. '''''Винесла назад суди на цес світ. ''Гн. II. 11. ''Цеся дитина.... буде бідувати. ''Гн. І. 10. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Цес = Цей''' указує на ближчий або добре відомий предмет, а той – на предмет віддалений:«На цьому й на тому світі»,<br /> «Пливе з цього берега на той».<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:I1u4oa3p04 65.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1637336489 165684.png|x140px]]<br /> ||}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|2eqMmPBvXQo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Слова &quot;цей&quot;, &quot;ця&quot;, &quot;ці&quot; є вказівними займенниками в українській мові. Вони вказують на предмет, особу або явище, що знаходиться близько до мовця (або до особи, про яку йде мова). Їх вживання залежить від роду, числа та відмінка іменника, до якого вони відносяться.<br /> Цей - чоловічий рід, однина (називає предмет чоловічого роду, що знаходиться близько):<br /> Називний відмінок: Цей стіл великий.<br /> Родовий відмінок: Немає цього стола.<br /> Давальний відмінок: Дай цьому столу нову скатертину.<br /> Знахідний відмінок: Я бачу цей стіл. (або цього чоловіка, якщо йдеться про живу істоту)<br /> Орудний відмінок: Я задоволений цим столом.<br /> Місцевий відмінок: На цьому столі лежить книга.<br /> Ця - жіночий рід, однина (називає предмет жіночого роду, що знаходиться близько):<br /> <br /> Називний відмінок: Ця книга цікава.<br /> Родовий відмінок: Немає цієї книги.<br /> Давальний відмінок: Подаруй цій книзі гарну обкладинку.<br /> Знахідний відмінок: Я читаю цю книгу.<br /> Орудний відмінок: Я зацікавився цією книгою.<br /> Місцевий відмінок: У цій книзі багато ілюстрацій.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://ukr-mova.in.ua/]<br /> <br /> [https://prometheus.org.ua/courses/ukrainian]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8]<br /> <br /> [https://ukrainskamova.com/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Це]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:I1u4oa3p04_65.jpg 2025-04-12T14:49:00Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div></div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1637336489_165684.png 2025-04-12T14:48:46Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div></div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%81 2025-04-12T14:48:21Z

<p>Лада Петрик: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Цес, цеся, '''''мѣст. ''= '''Цей, ця. '''''Винесла назад суди на цес світ. ''Гн. II. 11. ''Цеся дитина.... буде бідувати. ''Гн. І. 10. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Цес = Цей''' указує на ближчий або добре відомий предмет, а той – на предмет віддалений:«На цьому й на тому світі»,<br /> «Пливе з цього берега на той».<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> {{#ev:youtube|2eqMmPBvXQo}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Слова &quot;цей&quot;, &quot;ця&quot;, &quot;ці&quot; є вказівними займенниками в українській мові. Вони вказують на предмет, особу або явище, що знаходиться близько до мовця (або до особи, про яку йде мова). Їх вживання залежить від роду, числа та відмінка іменника, до якого вони відносяться.<br /> Цей - чоловічий рід, однина (називає предмет чоловічого роду, що знаходиться близько):<br /> Називний відмінок: Цей стіл великий.<br /> Родовий відмінок: Немає цього стола.<br /> Давальний відмінок: Дай цьому столу нову скатертину.<br /> Знахідний відмінок: Я бачу цей стіл. (або цього чоловіка, якщо йдеться про живу істоту)<br /> Орудний відмінок: Я задоволений цим столом.<br /> Місцевий відмінок: На цьому столі лежить книга.<br /> Ця - жіночий рід, однина (називає предмет жіночого роду, що знаходиться близько):<br /> <br /> Називний відмінок: Ця книга цікава.<br /> Родовий відмінок: Немає цієї книги.<br /> Давальний відмінок: Подаруй цій книзі гарну обкладинку.<br /> Знахідний відмінок: Я читаю цю книгу.<br /> Орудний відмінок: Я зацікавився цією книгою.<br /> Місцевий відмінок: У цій книзі багато ілюстрацій.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://ukr-mova.in.ua/]<br /> <br /> [https://prometheus.org.ua/courses/ukrainian]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8]<br /> <br /> [https://ukrainskamova.com/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Це]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%81 2025-04-12T14:41:03Z

<p>Лада Петрик: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Цес, цеся, '''''мѣст. ''= '''Цей, ця. '''''Винесла назад суди на цес світ. ''Гн. II. 11. ''Цеся дитина.... буде бідувати. ''Гн. І. 10. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> <br /> '''Цес = Цей''' указує на ближчий або добре відомий предмет, а той – на предмет віддалений:«На цьому й на тому світі»,<br /> «Пливе з цього берега на той».<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Слова &quot;цей&quot;, &quot;ця&quot;, &quot;ці&quot; є вказівними займенниками в українській мові. Вони вказують на предмет, особу або явище, що знаходиться близько до мовця (або до особи, про яку йде мова). Їх вживання залежить від роду, числа та відмінка іменника, до якого вони відносяться.<br /> Цей - чоловічий рід, однина (називає предмет чоловічого роду, що знаходиться близько):<br /> Називний відмінок: Цей стіл великий.<br /> Родовий відмінок: Немає цього стола.<br /> Давальний відмінок: Дай цьому столу нову скатертину.<br /> Знахідний відмінок: Я бачу цей стіл. (або цього чоловіка, якщо йдеться про живу істоту)<br /> Орудний відмінок: Я задоволений цим столом.<br /> Місцевий відмінок: На цьому столі лежить книга.<br /> Ця - жіночий рід, однина (називає предмет жіночого роду, що знаходиться близько):<br /> <br /> Називний відмінок: Ця книга цікава.<br /> Родовий відмінок: Немає цієї книги.<br /> Давальний відмінок: Подаруй цій книзі гарну обкладинку.<br /> Знахідний відмінок: Я читаю цю книгу.<br /> Орудний відмінок: Я зацікавився цією книгою.<br /> Місцевий відмінок: У цій книзі багато ілюстрацій.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://ukr-mova.in.ua/]<br /> <br /> [https://prometheus.org.ua/courses/ukrainian]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8]<br /> <br /> [https://ukrainskamova.com/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Це]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%81 2025-04-12T14:40:15Z

<p>Лада Петрик: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Цес, цеся, '''''мѣст. ''= '''Цей, ця. '''''Винесла назад суди на цес світ. ''Гн. II. 11. ''Цеся дитина.... буде бідувати. ''Гн. І. 10. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Цей указує на ближчий або добре відомий предмет, а той – на предмет віддалений:«На цьому й на тому світі»,<br /> «Пливе з цього берега на той».<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Слова &quot;цей&quot;, &quot;ця&quot;, &quot;ці&quot; є вказівними займенниками в українській мові. Вони вказують на предмет, особу або явище, що знаходиться близько до мовця (або до особи, про яку йде мова). Їх вживання залежить від роду, числа та відмінка іменника, до якого вони відносяться.<br /> Цей - чоловічий рід, однина (називає предмет чоловічого роду, що знаходиться близько):<br /> Називний відмінок: Цей стіл великий.<br /> Родовий відмінок: Немає цього стола.<br /> Давальний відмінок: Дай цьому столу нову скатертину.<br /> Знахідний відмінок: Я бачу цей стіл. (або цього чоловіка, якщо йдеться про живу істоту)<br /> Орудний відмінок: Я задоволений цим столом.<br /> Місцевий відмінок: На цьому столі лежить книга.<br /> Ця - жіночий рід, однина (називає предмет жіночого роду, що знаходиться близько):<br /> <br /> Називний відмінок: Ця книга цікава.<br /> Родовий відмінок: Немає цієї книги.<br /> Давальний відмінок: Подаруй цій книзі гарну обкладинку.<br /> Знахідний відмінок: Я читаю цю книгу.<br /> Орудний відмінок: Я зацікавився цією книгою.<br /> Місцевий відмінок: У цій книзі багато ілюстрацій.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://ukr-mova.in.ua/]<br /> <br /> [https://prometheus.org.ua/courses/ukrainian]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8]<br /> <br /> [https://ukrainskamova.com/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Це]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%81 2025-04-12T14:40:08Z

<p>Лада Петрик: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Цес, цеся, '''''мѣст. ''= '''Цей, ця. '''''Винесла назад суди на цес світ. ''Гн. II. 11. ''Цеся дитина.... буде бідувати. ''Гн. І. 10. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Цей указує на ближчий або добре відомий предмет, а той – на предмет віддалений:«На цьому й на тому світі»,<br /> «Пливе з цього берега на той».<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Слова &quot;цей&quot;, &quot;ця&quot;, &quot;ці&quot; є вказівними займенниками в українській мові. Вони вказують на предмет, особу або явище, що знаходиться близько до мовця (або до особи, про яку йде мова). Їх вживання залежить від роду, числа та відмінка іменника, до якого вони відносяться.<br /> Цей - чоловічий рід, однина (називає предмет чоловічого роду, що знаходиться близько):<br /> Називний відмінок: Цей стіл великий.<br /> Родовий відмінок: Немає цього стола.<br /> Давальний відмінок: Дай цьому столу нову скатертину.<br /> Знахідний відмінок: Я бачу цей стіл. (або цього чоловіка, якщо йдеться про живу істоту)<br /> Орудний відмінок: Я задоволений цим столом.<br /> Місцевий відмінок: На цьому столі лежить книга.<br /> Ця - жіночий рід, однина (називає предмет жіночого роду, що знаходиться близько):<br /> <br /> Називний відмінок: Ця книга цікава.<br /> Родовий відмінок: Немає цієї книги.<br /> Давальний відмінок: Подаруй цій книзі гарну обкладинку.<br /> Знахідний відмінок: Я читаю цю книгу.<br /> Орудний відмінок: Я зацікавився цією книгою.<br /> Місцевий відмінок: У цій книзі багато ілюстрацій.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://ukr-mova.in.ua/]<br /> <br /> [https://prometheus.org.ua/courses/ukrainian]<br /> <br /> [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8]<br /> <br /> [https://ukrainskamova.com/]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Це]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A6%D0%B5%D1%81 2025-04-12T14:39:37Z

<p>Лада Петрик: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Цес, цеся, '''''мѣст. ''= '''Цей, ця. '''''Винесла назад суди на цес світ. ''Гн. II. 11. ''Цеся дитина.... буде бідувати. ''Гн. І. 10. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Цей указує на ближчий або добре відомий предмет, а той – на предмет віддалений:«На цьому й на тому світі»,<br /> «Пливе з цього берега на той».<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> Слова &quot;цей&quot;, &quot;ця&quot;, &quot;ці&quot; є вказівними займенниками в українській мові. Вони вказують на предмет, особу або явище, що знаходиться близько до мовця (або до особи, про яку йде мова). Їх вживання залежить від роду, числа та відмінка іменника, до якого вони відносяться.<br /> Цей - чоловічий рід, однина (називає предмет чоловічого роду, що знаходиться близько):<br /> Називний відмінок: Цей стіл великий.<br /> Родовий відмінок: Немає цього стола.<br /> Давальний відмінок: Дай цьому столу нову скатертину.<br /> Знахідний відмінок: Я бачу цей стіл. (або цього чоловіка, якщо йдеться про живу істоту)<br /> Орудний відмінок: Я задоволений цим столом.<br /> Місцевий відмінок: На цьому столі лежить книга.<br /> Ця - жіночий рід, однина (називає предмет жіночого роду, що знаходиться близько):<br /> <br /> Називний відмінок: Ця книга цікава.<br /> Родовий відмінок: Немає цієї книги.<br /> Давальний відмінок: Подаруй цій книзі гарну обкладинку.<br /> Знахідний відмінок: Я читаю цю книгу.<br /> Орудний відмінок: Я зацікавився цією книгою.<br /> Місцевий відмінок: У цій книзі багато ілюстрацій.<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Це]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2025-04-12T14:39:04Z

<p>Лада Петрик: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Солодовник, -ка, '''''м. ''Дѣлающій солодъ. <br /> <br /> ==Тлумачення слова у сучасних словниках==<br /> <br /> '''Пивовар''' – фахівець із технології пивоваріння. Відверто кажучи, пивовар – це будь-яка людина, що заробляє пивоварінням. Сучасні міні-пивоварні дозволяють варити пиво навіть у домашніх умовах. паби, ресторани, готелі тощо.<br /> Тому сьогодні є безліч приватних пивоварень. Своє пиво варять невеликі паби, ресторани, готелі тощо. Головне - вибирати гарну сировину, дотримуватися рецептури та діяти відповідно до інструкції.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209961.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209962.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209963.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Історія слова==<br /> <br /> '''ПИВОВАР''', '''ПИВОВАРНИК''' розм., СОЛОДОВНИК розм., БРОВАР заст., БРОВАРНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); — Пивце нічого, добре... Я знаюся на сьому. Бо сам трохи не броварник (Марко Вовчок); У документах 1425р. Згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів, солодівників (пивоварів) та ін. (З газети); Соку міць, духмиста яра сила! Броварі засмаглі вночі Переллють її в глухі барила <br /> <br /> Хто започаткував?<br /> <br /> Відомий чеський дослідник професор Грозний виявив у Єгипті пам’ятники, які свідчать, що пиво там почали варити ще 2800 років до н. Е. Настінні написи, що відносяться до 2600—2190 рр.<br /> Історія пивоваріння почалася ще в 8-9 тисячолітті до нашої ери. Його творцями були стародавні шумери. Переказ свідчить: «пекар з Вавилону одного разу забув тісто на сонці, а потім знайшов його загравшим, і вирішив спробувати продукт на смак.<br /> <br /> Використання слова в Україні <br /> <br /> Одна з найдавніших броварень України знаходиться в селі Микулинці на Тернопільщині. З XV сторіччя і донині тут варять пиво – як варили за Речі Посполитої, Польщі, Австро-Угорської імперії та Радянського Союзу.<br /> Нині Микулинецький Бровар випускає 17 сортів пива зі хмелю та солоду власного виробництва<br /> .<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA]<br /> <br /> [https://jobs.ua/dkhp/articles-937]<br /> <br /> [https://sum11.com.ua/solodovnyk/]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Со]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2025-04-12T14:37:25Z

<p>Лада Петрик: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Солодовник, -ка, '''''м. ''Дѣлающій солодъ. <br /> <br /> ==Тлумачення слова у сучасних словниках==<br /> <br /> '''Пивовар''' – фахівець із технології пивоваріння. Відверто кажучи, пивовар – це будь-яка людина, що заробляє пивоварінням. Сучасні міні-пивоварні дозволяють варити пиво навіть у домашніх умовах. паби, ресторани, готелі тощо.<br /> Тому сьогодні є безліч приватних пивоварень. Своє пиво варять невеликі паби, ресторани, готелі тощо. Головне - вибирати гарну сировину, дотримуватися рецептури та діяти відповідно до інструкції.<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209961.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209962.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209963.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Історія слова==<br /> <br /> '''ПИВОВАР''', '''ПИВОВАРНИК''' розм., СОЛОДОВНИК розм., БРОВАР заст., БРОВАРНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); — Пивце нічого, добре... Я знаюся на сьому. Бо сам трохи не броварник (Марко Вовчок); У документах 1425р. Згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів, солодівників (пивоварів) та ін. (З газети); Соку міць, духмиста яра сила! Броварі засмаглі вночі Переллють її в глухі барила <br /> <br /> Хто започаткував?<br /> <br /> Відомий чеський дослідник професор Грозний виявив у Єгипті пам’ятники, які свідчать, що пиво там почали варити ще 2800 років до н. Е. Настінні написи, що відносяться до 2600—2190 рр.<br /> Історія пивоваріння почалася ще в 8-9 тисячолітті до нашої ери. Його творцями були стародавні шумери. Переказ свідчить: «пекар з Вавилону одного разу забув тісто на сонці, а потім знайшов його загравшим, і вирішив спробувати продукт на смак.<br /> <br /> Використання слова в Україні <br /> <br /> Одна з найдавніших броварень України знаходиться в селі Микулинці на Тернопільщині. З XV сторіччя і донині тут варять пиво – як варили за Речі Посполитої, Польщі, Австро-Угорської імперії та Радянського Союзу.<br /> Нині Микулинецький Бровар випускає 17 сортів пива зі хмелю та солоду власного виробництва<br /> .<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA]<br /> <br /> [https://jobs.ua/dkhp/articles-937]<br /> <br /> [https://sum11.com.ua/solodovnyk/]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Со]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2025-04-12T14:36:57Z

<p>Лада Петрик: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Солодовник, -ка, '''''м. ''Дѣлающій солодъ. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Пивовар – фахівець із технології пивоваріння. Відверто кажучи, пивовар – це будь-яка людина, що заробляє пивоварінням. Сучасні міні-пивоварні дозволяють варити пиво навіть у домашніх умовах. паби, ресторани, готелі тощо.<br /> Тому сьогодні є безліч приватних пивоварень. Своє пиво варять невеликі паби, ресторани, готелі тощо. Головне - вибирати гарну сировину, дотримуватися рецептури та діяти відповідно до інструкції.<br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Файл:Example.jpg|414 9 4 9 7 5 2 3 72 7438<br /> Файл:Example.jpg|<br /> &lt;/gallery&gt;414 9 4 9 7 5 2 3 72 7438<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209961.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209962.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209963.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Історія слова==<br /> <br /> '''ПИВОВАР''', '''ПИВОВАРНИК''' розм., СОЛОДОВНИК розм., БРОВАР заст., БРОВАРНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); — Пивце нічого, добре... Я знаюся на сьому. Бо сам трохи не броварник (Марко Вовчок); У документах 1425р. Згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів, солодівників (пивоварів) та ін. (З газети); Соку міць, духмиста яра сила! Броварі засмаглі вночі Переллють її в глухі барила <br /> <br /> Хто започаткував?<br /> <br /> Відомий чеський дослідник професор Грозний виявив у Єгипті пам’ятники, які свідчать, що пиво там почали варити ще 2800 років до н. Е. Настінні написи, що відносяться до 2600—2190 рр.<br /> Історія пивоваріння почалася ще в 8-9 тисячолітті до нашої ери. Його творцями були стародавні шумери. Переказ свідчить: «пекар з Вавилону одного разу забув тісто на сонці, а потім знайшов його загравшим, і вирішив спробувати продукт на смак.<br /> <br /> Використання слова в Україні <br /> <br /> Одна з найдавніших броварень України знаходиться в селі Микулинці на Тернопільщині. З XV сторіччя і донині тут варять пиво – як варили за Речі Посполитої, Польщі, Австро-Угорської імперії та Радянського Союзу.<br /> Нині Микулинецький Бровар випускає 17 сортів пива зі хмелю та солоду власного виробництва<br /> .<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA]<br /> <br /> [https://jobs.ua/dkhp/articles-937]<br /> <br /> [https://sum11.com.ua/solodovnyk/]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Со]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2025-04-12T14:36:50Z

<p>Лада Петрик: /* Зовнішні посилання */</p> <hr /> <div>'''Солодовник, -ка, '''''м. ''Дѣлающій солодъ. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Пивовар – фахівець із технології пивоваріння. Відверто кажучи, пивовар – це будь-яка людина, що заробляє пивоварінням. Сучасні міні-пивоварні дозволяють варити пиво навіть у домашніх умовах. паби, ресторани, готелі тощо.<br /> Тому сьогодні є безліч приватних пивоварень. Своє пиво варять невеликі паби, ресторани, готелі тощо. Головне - вибирати гарну сировину, дотримуватися рецептури та діяти відповідно до інструкції.<br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Файл:Example.jpg|414 9 4 9 7 5 2 3 72 7438<br /> Файл:Example.jpg|<br /> &lt;/gallery&gt;414 9 4 9 7 5 2 3 72 7438<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209961.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209962.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209963.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Історія слова==<br /> <br /> '''ПИВОВАР''', '''ПИВОВАРНИК''' розм., СОЛОДОВНИК розм., БРОВАР заст., БРОВАРНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); — Пивце нічого, добре... Я знаюся на сьому. Бо сам трохи не броварник (Марко Вовчок); У документах 1425р. Згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів, солодівників (пивоварів) та ін. (З газети); Соку міць, духмиста яра сила! Броварі засмаглі вночі Переллють її в глухі барила <br /> <br /> Хто започаткував?<br /> <br /> Відомий чеський дослідник професор Грозний виявив у Єгипті пам’ятники, які свідчать, що пиво там почали варити ще 2800 років до н. Е. Настінні написи, що відносяться до 2600—2190 рр.<br /> Історія пивоваріння почалася ще в 8-9 тисячолітті до нашої ери. Його творцями були стародавні шумери. Переказ свідчить: «пекар з Вавилону одного разу забув тісто на сонці, а потім знайшов його загравшим, і вирішив спробувати продукт на смак.<br /> <br /> Використання слова в Україні <br /> <br /> Одна з найдавніших броварень України знаходиться в селі Микулинці на Тернопільщині. З XV сторіччя і донині тут варять пиво – як варили за Речі Посполитої, Польщі, Австро-Угорської імперії та Радянського Союзу.<br /> Нині Микулинецький Бровар випускає 17 сортів пива зі хмелю та солоду власного виробництва<br /> .<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA<br /> https://jobs.ua/dkhp/articles-937<br /> https://sum11.com.ua/solodovnyk/<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA]<br /> <br /> [https://jobs.ua/dkhp/articles-937]<br /> <br /> [https://sum11.com.ua/solodovnyk/]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Со]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2025-04-12T14:35:59Z

<p>Лада Петрик: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Солодовник, -ка, '''''м. ''Дѣлающій солодъ. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Пивовар – фахівець із технології пивоваріння. Відверто кажучи, пивовар – це будь-яка людина, що заробляє пивоварінням. Сучасні міні-пивоварні дозволяють варити пиво навіть у домашніх умовах. паби, ресторани, готелі тощо.<br /> Тому сьогодні є безліч приватних пивоварень. Своє пиво варять невеликі паби, ресторани, готелі тощо. Головне - вибирати гарну сировину, дотримуватися рецептури та діяти відповідно до інструкції.<br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Файл:Example.jpg|414 9 4 9 7 5 2 3 72 7438<br /> Файл:Example.jpg|<br /> &lt;/gallery&gt;414 9 4 9 7 5 2 3 72 7438<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209961.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209962.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209963.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Історія слова==<br /> <br /> '''ПИВОВАР''', '''ПИВОВАРНИК''' розм., СОЛОДОВНИК розм., БРОВАР заст., БРОВАРНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); — Пивце нічого, добре... Я знаюся на сьому. Бо сам трохи не броварник (Марко Вовчок); У документах 1425р. Згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів, солодівників (пивоварів) та ін. (З газети); Соку міць, духмиста яра сила! Броварі засмаглі вночі Переллють її в глухі барила <br /> <br /> Хто започаткував?<br /> <br /> Відомий чеський дослідник професор Грозний виявив у Єгипті пам’ятники, які свідчать, що пиво там почали варити ще 2800 років до н. Е. Настінні написи, що відносяться до 2600—2190 рр.<br /> Історія пивоваріння почалася ще в 8-9 тисячолітті до нашої ери. Його творцями були стародавні шумери. Переказ свідчить: «пекар з Вавилону одного разу забув тісто на сонці, а потім знайшов його загравшим, і вирішив спробувати продукт на смак.<br /> <br /> Використання слова в Україні <br /> <br /> Одна з найдавніших броварень України знаходиться в селі Микулинці на Тернопільщині. З XV сторіччя і донині тут варять пиво – як варили за Речі Посполитої, Польщі, Австро-Угорської імперії та Радянського Союзу.<br /> Нині Микулинецький Бровар випускає 17 сортів пива зі хмелю та солоду власного виробництва<br /> .<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA<br /> https://jobs.ua/dkhp/articles-937<br /> https://sum11.com.ua/solodovnyk/<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Со]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA 2025-04-12T14:35:17Z

<p>Лада Петрик: /* Ілюстрації */</p> <hr /> <div>'''Солодовник, -ка, '''''м. ''Дѣлающій солодъ. <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> Пивовар – фахівець із технології пивоваріння. Відверто кажучи, пивовар – це будь-яка людина, що заробляє пивоварінням. Сучасні міні-пивоварні дозволяють варити пиво навіть у домашніх умовах. паби, ресторани, готелі тощо.<br /> Тому сьогодні є безліч приватних пивоварень. Своє пиво варять невеликі паби, ресторани, готелі тощо. Головне - вибирати гарну сировину, дотримуватися рецептури та діяти відповідно до інструкції.<br /> <br /> &lt;gallery&gt;<br /> Файл:Example.jpg|414 9 4 9 7 5 2 3 72 7438<br /> Файл:Example.jpg|<br /> &lt;/gallery&gt;414 9 4 9 7 5 2 3 72 7438<br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209961.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209962.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1000209963.jpg|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> ==Див. також==<br /> СОЛОДОВНИК, а, ч., розм. Те саме, що пивовар. <br /> <br /> Історія слова<br /> <br /> ПИВОВАР , ПИВОВАРНИК розм., СОЛОДОВНИК розм., БРОВАР заст., БРОВАРНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); — Пивце нічого, добре... Я знаюся на сьому. Бо сам трохи не броварник (Марко Вовчок); У документах 1425р. Згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів, солодівників (пивоварів) та ін. (З газети); Соку міць, духмиста яра сила! Броварі засмаглі вночі Переллють її в глухі барила <br /> <br /> Хто започаткував?<br /> <br /> Відомий чеський дослідник професор Грозний виявив у Єгипті пам’ятники, які свідчать, що пиво там почали варити ще 2800 років до н. Е. Настінні написи, що відносяться до 2600—2190 рр.<br /> Історія пивоваріння почалася ще в 8-9 тисячолітті до нашої ери. Його творцями були стародавні шумери. Переказ свідчить: «пекар з Вавилону одного разу забув тісто на сонці, а потім знайшов його загравшим, і вирішив спробувати продукт на смак.<br /> <br /> Використання слова в Україні <br /> <br /> Одна з найдавніших броварень України знаходиться в селі Микулинці на Тернопільщині. З XV сторіччя і донині тут варять пиво – як варили за Речі Посполитої, Польщі, Австро-Угорської імперії та Радянського Союзу.<br /> Нині Микулинецький Бровар випускає 17 сортів пива зі хмелю та солоду власного виробництва<br /> .<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA<br /> https://jobs.ua/dkhp/articles-937<br /> https://sum11.com.ua/solodovnyk/<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Со]] [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1000209963.jpg 2025-04-12T14:30:57Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div></div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1000209961.jpg 2025-04-12T14:30:43Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div></div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1000209962.jpg 2025-04-12T14:30:32Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div></div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%80%D1%8C 2025-04-11T16:39:15Z

<p>Лада Петрик: /* Джерела та література */</p> <hr /> <div>'''Лобурь, -ря, '''''м. ''Неотеса, болванъ, грубый человѣкъ, дубина. Харьк. Ув. '''Лобуряка. '''Г. Барв. 240. '''Лобури́сько. '''<br /> == Історія слова ==<br /> [[Файл:Yak-perestaty-linuvatys.jpg|600x290px|обрамити|Ледача людина]]<br /> <br /> '''Лобур, -ря., зневажл.''' Бездіяльна й ледача людина; лоботряс. - Це ж ті бієвські лобурі, ще старців по ярмарках водять! (Н.-Лев., II, 1956, 375); Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй - п'яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Смолич, V, 1959, 40); // Уживається як лайливе слово. - Що ти вдієш із таким.. лобурем, таким харцизякою! (Вас., І, 1959, 324); - А вже, а вже ти щось накоїв, лобуре? (Козл., Ю. Крук, 1950, 75).<br /> <br /> '''Лоботряс, -а, -ч., зневажл.''' Те саме, що лобур. - Увечері Гармаш в салон-вагоні отамана Щупака Мандрику бачив.. А з ним якраз і синка-лоботряса вашого директора (Головко, II, 1957, 600); Лоботряси почали добувати з кишень чорні, пузаті пляшки (Гончар, Таврія, 1952, 44).<br /> <br /> '''Зневажливе значення слова &quot;Лобур&quot;:'''<br /> * Найчастіше &quot;лобур&quot; вживається як зневажливе слово, що означає ледачу, бездіяльну людину, пройдисвіта або грубого мужика.<br /> * Це значення пов'язане з переносним значенням слова &quot;лоб&quot; як &quot;хлопець, підліток, парубок; лобуряка&quot;.<br /> <br /> '''Історичне значення слова &quot;Лобур&quot;:'''<br /> * Існує також історичне значення слова &quot;лобури&quot;. Так називали професійних збирачів пожертвувань для церков, зокрема у місті Янава (сучасне Іванове Брестської області).<br /> * В цьому значенні слово не несе зневажливого відтінку.<br /> <br /> '''Також це слово використовують як замінник молодіжного сленгу.<br /> == Сучасний словник ==<br /> '''Ло́бурь (зневажл., лайл.)''' той, хто проводить час у неробстві, веде бездіяльне життя. Це зневажливий термін, часто використовується для вираження негативної оцінки стосовно таких людей.<br /> &quot;Лобур&quot; є сленговим або зневажливим виразом, що походить від російського слова &quot;лобур&quot;, яке у свою чергу, має корені у діалектних словах, що позначають неактивну, лінивий спосіб життя.<br /> <br /> Цей термін може бути використаний для характеристики людей, які намагаються уникати роботи чи відповідальності, часто перебуваючи в стані апатії або бездіяльності. У деяких контекстах це слово може також позначати людей, які витрачають свій час на безглузде чи нецільове заняття, замість того, щоб активно працювати або прагнути до розвитку. Важливо зазначити, що вжиток цього слова є обмеженим і може викликати непорозуміння чи образи, адже він має явний негативний відтінок.<br /> == Ілюстрації ==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Depositphotos 531685884-stock-photo-lazy-boy-sit-on-sofa.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:1651.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:8779b03c-36a0-4b33-8887-68103a596f5e.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Depositphotos 477717810-stock-photo-bored-or-lazy-young-man.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:5adde9caa470b.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Depositphotos 407894940-stock-photo-fat-overweight-teenager-boy-has.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> == Див. також ==<br /> '''Слово &quot;лобурь&quot;''' в українській мові зазвичай використовується в розмовній мові як синонім до &quot;ледар&quot; або &quot;тюхтій&quot;. Воно позначає людину, яка не хоче працювати або не докладає зусиль до досягнення мети. Це слово має певний негативний відтінок і часто вживається в контексті осуду.<br /> <br /> '''Цікаво, що &quot;лобурь&quot;''' може мати різні варіанти в різних регіонах України, і його можна зустріти в сільських діалектах або в народних висловах. Це слово відображає ставлення до людей, які часто уникають роботи чи обов'язків, що додає певної колоритності в мовний лексикон. Додатково, варто згадати, що термін &quot;лобурь&quot; може бути частиною більш широкого контексту в культурі, де виражаються ідеї про працелюбство та відповідальність.<br /> <br /> <br /> '''Ледачі люди -''' це ті, хто намагаються уникати фізичної чи розумової праці, часто віддаючи перевагу відпочинку або бездіяльності. Ледарство зазвичай асоціюється з тим, що людина не проявляє ініціативи, не прагне розвивати свої здібності або зниження продуктивності в роботі.<br /> <br /> З точки зору соціальної психології, ледачі люди можуть мати певні стереотипи, пов'язані з соціальною оцінкою їх поведінки. Часто суспільство негативно сприймає таку поведінку, що може сприяти ізоляції або зниженню самооцінки.Однак, іноді лінь може бути реакцією на перевантаження або неадекватні вимоги з боку оточення. Важливо пам'ятати, що кожна ситуація є індивідуальною, і не завжди лінь є результатом слабкості характеру. Вона може бути також сигналом про необхідність змін у способі життя, в тому числі про потребу в більшому відпочинку або зміні діяльності.<br /> == Медіа ==<br /> :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=vqx-alkjY_M}}<br /> <br /> == Джерела та література ==<br /> * https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%80<br /> * https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%80<br /> * https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%80<br /> * https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%80<br /> * http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%80%D1%8C<br /> * https://elenashevchuk.com/uk/blog/5-zvichok-linivih-lyudej-pidbirayemo-liki-vid-linoshhiv?utm_source=chatgpt.com<br /> * https://zbruc.eu/node/26107<br /> * https://iul-nasu.org.ua/dialektni-slovnyky-2.html<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BA 2025-04-11T16:21:00Z

<p>Лада Петрик: /* Див. також */</p> <hr /> <div>'''Гірок, -рка, '''''м. '''''= Огірок. '''&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ''ОГІРОК, рка, ч. 1.'' Овочева городня рослина родини гарбузових із сланким стеблом і невеликими довгастими плодами. &lt;br /&gt;<br /> ''Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з широким листом огірків'' (Н.-Лев., II, 1956, 262);&lt;br /&gt;<br /> ''Генріх під огірки відводив ліпший грунт і брав за них утридорога'' (Чорн., Визвол. земля, 1950, 200).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> '''Гірок, -рка, -ке = Гіркий. '''''Не будь солодок проглинуть, не будь гірок прокленуть. ''Г. Барв. 512. &lt;br /&gt;<br /> '''ГІРКИЙ''', а, е. 1. Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр.: хіна, гірчиця); протилежне солодкий. &lt;br /&gt;<br /> ''Знаєте полинь, діточки? Гіркий, гіркий, гіркий такий дуже!'' (Вовчок, І, 1955, 336); &lt;br /&gt;<br /> ''З гвинтового отвору гірким перегаром ударив дим ''(Стельмах, На.. землі, 1949, 25); &lt;br /&gt;<br /> ''По росі на травинці, по якихось своїх таємничих прикметах вгадав [Оленчук], де солодка проб'ється вода, де гірка ''(Гончар, Таврія.., 1957, 350).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2. у знач. ім. гірк'''а''', к'''о'''ї. Горілка.&lt;br /&gt;<br /> ''- Коли 6, - каже, - умер я в Трої, Уже б не пив сеї гіркої І марно так не волочивсь ''(Котл., І, 1952, 70);&lt;br /&gt;<br /> '' Для годиться Данило та Антон випили по чарці руської гіркої і розгомонілися ''(Чорн., Потік.., 1956, 373).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> 3. перен. Сповнений горя, біди; тяжкий. &lt;br /&gt;<br /> ''[Омелян:] Гірке моє вчителювання ''(Фр., IX, 1952, 178); &lt;br /&gt;<br /> '' Оксана почала розповідати про своє гірке вдовине життя з малими дітьми ''(Вас., II, 1959, 207);&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> 4. перен., заст. Який зазнав горя, біди. &lt;br /&gt;<br /> ''І бачить він, що се вбога і гірка дівчина: ..спідниця на ній вицвіла і уся в латках ''(Вовчок, І, 1955, 350); &lt;br /&gt;<br /> '' Яке йому там життя буде - можна вгадати: то буде життя сиротини, гіркого сиротини. ''(Коцюб., 1,1955,440);<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| &lt;img src= 'https://th.bing.com/th/id/OIP.vJo_0NdRocLwi-xKNGDXtgHaEf?rs=1&amp;pid=ImgDetMain' width=&quot;140&quot;&gt;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| &lt;img src= 'https://th.bing.com/th/id/OIP.yDURSulI0ciTtQTNfGRshAHaE8?w=1000&amp;h=667&amp;rs=1&amp;pid=ImgDetMain' width=&quot;140&quot;&gt;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| &lt;img src= 'https://th.bing.com/th/id/OIP.HYMf0FymFWbNBkJGA3iN9wHaJY?w=560&amp;h=710&amp;rs=1&amp;pid=ImgDetMain' width=&quot;140&quot; height=&quot;100&quot;&gt;<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|OGDGCyrEr2c}}<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BE%D0%BA 2025-04-11T16:18:39Z

<p>Лада Петрик: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''Гірок, -рка, '''''м. '''''= Огірок. '''&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Гі]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> ''ОГІРОК, рка, ч. 1.'' Овочева городня рослина родини гарбузових із сланким стеблом і невеликими довгастими плодами. &lt;br /&gt;<br /> ''Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з широким листом огірків'' (Н.-Лев., II, 1956, 262);&lt;br /&gt;<br /> ''Генріх під огірки відводив ліпший грунт і брав за них утридорога'' (Чорн., Визвол. земля, 1950, 200).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> '''Гірок, -рка, -ке = Гіркий. '''''Не будь солодок проглинуть, не будь гірок прокленуть. ''Г. Барв. 512. &lt;br /&gt;<br /> '''ГІРКИЙ''', а, е. 1. Який має своєрідний їдкий, різкий смак (напр.: хіна, гірчиця); протилежне солодкий. &lt;br /&gt;<br /> ''Знаєте полинь, діточки? Гіркий, гіркий, гіркий такий дуже!'' (Вовчок, І, 1955, 336); &lt;br /&gt;<br /> ''З гвинтового отвору гірким перегаром ударив дим ''(Стельмах, На.. землі, 1949, 25); &lt;br /&gt;<br /> ''По росі на травинці, по якихось своїх таємничих прикметах вгадав [Оленчук], де солодка проб'ється вода, де гірка ''(Гончар, Таврія.., 1957, 350).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> 2. у знач. ім. гірк'''а''', к'''о'''ї. Горілка.&lt;br /&gt;<br /> ''- Коли 6, - каже, - умер я в Трої, Уже б не пив сеї гіркої І марно так не волочивсь ''(Котл., І, 1952, 70);&lt;br /&gt;<br /> '' Для годиться Данило та Антон випили по чарці руської гіркої і розгомонілися ''(Чорн., Потік.., 1956, 373).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> 3. перен. Сповнений горя, біди; тяжкий. &lt;br /&gt;<br /> ''[Омелян:] Гірке моє вчителювання ''(Фр., IX, 1952, 178); &lt;br /&gt;<br /> '' Оксана почала розповідати про своє гірке вдовине життя з малими дітьми ''(Вас., II, 1959, 207);&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> 4. перен., заст. Який зазнав горя, біди. &lt;br /&gt;<br /> ''І бачить він, що се вбога і гірка дівчина: ..спідниця на ній вицвіла і уся в латках ''(Вовчок, І, 1955, 350); &lt;br /&gt;<br /> '' Яке йому там життя буде - можна вгадати: то буде життя сиротини, гіркого сиротини. ''(Коцюб., 1,1955,440);<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| &lt;img src= 'https://th.bing.com/th/id/OIP.vJo_0NdRocLwi-xKNGDXtgHaEf?rs=1&amp;pid=ImgDetMain' width=&quot;140&quot;&gt;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| &lt;img src= 'https://th.bing.com/th/id/OIP.yDURSulI0ciTtQTNfGRshAHaE8?w=1000&amp;h=667&amp;rs=1&amp;pid=ImgDetMain' width=&quot;140&quot;&gt;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| &lt;img src= 'https://th.bing.com/th/id/OIP.HYMf0FymFWbNBkJGA3iN9wHaJY?w=560&amp;h=710&amp;rs=1&amp;pid=ImgDetMain' width=&quot;140&quot; height=&quot;100&quot;&gt;<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|OGDGCyrEr2c}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Джерела та література==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C 2025-04-11T16:05:35Z

<p>Лада Петрик: /* Сучасні словники */</p> <hr /> <div>'''І. Головень, -вні, '''''ж. ''Большая голова. Аф. 362. ''Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. ''Стар. вирш. (Аф. 362). <br /> <br /> '''ІІ. Головень, -вня, '''''м. ''Рыба Squalius cephalus. Браун. 28. <br /> <br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> ГОЛОВЕНЬ, вня, ч. Прісноводна риба родини коропових з товстою головою і широким лобом. Колись так ловили.. Лящ - по пуду! Коропи - по пуду! ..Головні - по пуду! (Вишня, І, 1956, 155).<br /> <br /> [[Файл:ІіSc7.png]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Головень1.png|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Головень2 (2).jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Головень2.JPG|x140px]] <br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|5joqS1xxoKk}}<br /> <br /> ==Відомо,що..==<br /> <br /> 1. У головня довге тіло, яке дещо стиснуте з боків, і є середнім розміром серед риб, що мешкають у прісній воді. Шкіра головня покрита слизом і має гладку поверхню. Зазвичай вона зеленувато-сіра або коричнева із сріблястими блисками. На боках та спині риби можна помітити темні плями, які відрізняються за формою та розміром. Голова головня велика і загострена, а рот складається з гострих зубів і нижньої щелепи, що виступає. Очі у головня великі та округлі і знаходяться ближче до верхньої частини голови. Ця риба також має кілька пар плавників: грудні, черевні, спинний, хвостовий та анальний. Головні- активні хижаки, які харчуються переважно дрібною рибою, рачками та іншими водними тваринами. В цілому, голавань є дуже красивою рибою, яка володіє добре збалансованим тілом, сріблясто-зеленим забарвленням і темними плямами на боках.<br /> <br /> 2. Це дивовижні риби, які можуть виживати в різних умовах. Вони живуть у прісних і солонуватих водах, а також можуть жити в малих кількостях у воді з низьким вмістом кисню.<br /> <br /> 3. Головень має унікальний смак, тому вони використовуються в кулінарії багатьох культур. У деяких країнах ця риба вважається делікатесом і готується за різними рецептами: смажені, запечені, варені та смажені на грилі страви.<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [https://wf.com.ua/holoven-opys-povedinka-ratsion-mistse-prozhyvannia-v-ukraini/] <br /> <br /> [https://fanatik.com.ua/ua-lovlya-golavlya/]<br /> <br /> [https://wiki.fishingplanet.com/Chub/uk]<br /> <br /> [https://slovnyk.ua/]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]<br /> <br /> [[Категорія:Го]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D1%97%D1%82%D0%B8 2025-04-11T16:03:58Z

<p>Лада Петрик: /* =Наголос у слові «кроїти» */</p> <hr /> <div>'''Кро́їти, крою, -їш, '''''гл. ''= '''Краяти. '''''Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. ''Ном. № 9577. ''Як будуть козаче то тіло кроїть. ''Федьк. III. 152. <br /> [[Категорія:Кр]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> КРОЇТИ, крою, кроїш, недок., перех. Розтинати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо. Стара скрині з комори викочує та оксамити.. кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, І, 1955, 107); Варя слухняно стала кроїти матерію (Донч., V, 1957, 287); // Вирізувати за міркою частини одягу, взуття тощо. Сорок років випало [дядькові] тачати Халявки та кроїть переди (Мал., Звенигора, 1959, 20).<br /> <br /> ==Наголос==<br /> [[Файл:Підкроїти 1.png]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 4.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 6.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|NtQN74H1QY}}<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%97%D1%82%D0%B8]<br /> <br /> [https://burdastyle.ua/encyclopedia/anatomiya-modeli/rozkriy/yak-kroyity-tkanynu-z-vizerunkamy]<br /> <br /> [https://ukr-mova.in.ua/library/nagolos/kroyity]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D1%97%D1%82%D0%B8 2025-04-11T16:03:15Z

<p>Лада Петрик: /* =Наголос у слові «кроїти» */</p> <hr /> <div>'''Кро́їти, крою, -їш, '''''гл. ''= '''Краяти. '''''Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. ''Ном. № 9577. ''Як будуть козаче то тіло кроїть. ''Федьк. III. 152. <br /> [[Категорія:Кр]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> КРОЇТИ, крою, кроїш, недок., перех. Розтинати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо. Стара скрині з комори викочує та оксамити.. кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, І, 1955, 107); Варя слухняно стала кроїти матерію (Донч., V, 1957, 287); // Вирізувати за міркою частини одягу, взуття тощо. Сорок років випало [дядькові] тачати Халявки та кроїть переди (Мал., Звенигора, 1959, 20).<br /> <br /> ==Наголос у слові «кроїти»=<br /> [[Файл:Підкроїти 1.png]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 4.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 6.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|NtQN74H1QY}}<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%97%D1%82%D0%B8]<br /> <br /> [https://burdastyle.ua/encyclopedia/anatomiya-modeli/rozkriy/yak-kroyity-tkanynu-z-vizerunkamy]<br /> <br /> [https://ukr-mova.in.ua/library/nagolos/kroyity]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D1%97%D1%82%D0%B8 2025-04-11T16:02:23Z

<p>Лада Петрик: </p> <hr /> <div>'''Кро́їти, крою, -їш, '''''гл. ''= '''Краяти. '''''Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. ''Ном. № 9577. ''Як будуть козаче то тіло кроїть. ''Федьк. III. 152. <br /> [[Категорія:Кр]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> КРОЇТИ, крою, кроїш, недок., перех. Розтинати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо. Стара скрині з комори викочує та оксамити.. кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, І, 1955, 107); Варя слухняно стала кроїти матерію (Донч., V, 1957, 287); // Вирізувати за міркою частини одягу, взуття тощо. Сорок років випало [дядькові] тачати Халявки та кроїть переди (Мал., Звенигора, 1959, 20).<br /> <br /> ==Наголос у слові «кроїти»=<br /> [[Файл:Підкроїти 1.png]]<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 4.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 6.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|NtQN74H1QY}}<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%97%D1%82%D0%B8]<br /> <br /> [https://burdastyle.ua/encyclopedia/anatomiya-modeli/rozkriy/yak-kroyity-tkanynu-z-vizerunkamy]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]</div>

Лада Петрик https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D1%97%D1%82%D0%B8 2025-04-11T15:57:48Z

<p>Лада Петрик: /* Медіа */</p> <hr /> <div>'''Кро́їти, крою, -їш, '''''гл. ''= '''Краяти. '''''Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. ''Ном. № 9577. ''Як будуть козаче то тіло кроїть. ''Федьк. III. 152. <br /> [[Категорія:Кр]]<br /> <br /> ==Сучасні словники==<br /> Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> <br /> КРОЇТИ, крою, кроїш, недок., перех. Розтинати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо. Стара скрині з комори викочує та оксамити.. кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, І, 1955, 107); Варя слухняно стала кроїти матерію (Донч., V, 1957, 287); // Вирізувати за міркою частини одягу, взуття тощо. Сорок років випало [дядькові] тачати Халявки та кроїть переди (Мал., Звенигора, 1959, 20).<br /> <br /> ==Ілюстрації==<br /> {| style=&quot;width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center&quot; <br /> |- valign=&quot;top&quot;<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 2.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 3.jpg|x140px]]<br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 4.jpg|x140px]] <br /> |style=&quot;width:20%; padding-top:1em;&quot;| [[Зображення:Yak kroyity tkanynu z malyunkom bezkoshtovni mayster-klasy burdastyle ua 6.jpg|x140px]]<br /> |}<br /> <br /> ==Медіа==<br /> <br /> {{#ev:youtube|NtQN74H1QY}}<br /> <br /> ==Див. також==<br /> <br /> ==Зовнішні посилання==<br /> <br /> [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%97%D1%82%D0%B8]<br /> <br /> [https://burdastyle.ua/encyclopedia/anatomiya-modeli/rozkriy/yak-kroyity-tkanynu-z-vizerunkamy]<br /> <br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет педагогічної освіти]]<br /> <br /> [[Категорія:Слова 2025 року]]</div>

Лада Петрик